Статті в журналах: "Сплави алюмінію"

1

Zuiok, V., R. Rud, М. Тretiakov, Ya Кushtym, V. Кrasnorutskii, Т. Cherniaieva та V. Gritsyna. "Контактна корозія алюмінію та його сплавів у водному середовищі ядерних установок". Nuclear and Radiation Safety, № 3(67) (20 вересня 2015): 24–30. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).05.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено процеси, що відбуваються в процесі контактної корозії таких конструкційних матеріалів ядерних установок, як алюміній, його сплав САВ-1 з цирконієвим сплавом Е110 і нержавіючою сталлю марки Х18Н10Т. Результати електрохімічних та автоклавних випробувань досліджуваних контактних пар показують, що в усіх випадках анодом є алюміній (або САВ-1), який окиснюється більш інтенсивно порівняно з Е110 і Х18Н10Т. У разі окиснювання алюмінію та САВ-1 у водному середовищі продукти корозії переходять у корозійне середовище. Попереднє окиснення матеріалу катода (Е110) до товщини оксидної плівки 1—1,5 мкм практично унеможливлює гальванічну складову корозії САВ-1 у контактній парі з Е110, що підтверджується результатами вимірювання щільності струму корозії та іншими показниками, які характеризують надійність роботи елементів і безпеку всієї установки в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Субботіна В.В., Білозеров В.В. та Соболь О.В. "ЕЛЕКТРИЧНА МІЦНІСТЬ ОКСИДНИХ ПОКРИТТІВ, СФОРМОВАНИХ МЕТОДОМ МІКРОДУГОВОГО ОКСИДУВАННЯ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 134–40. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-19.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі наведені результати досліджень структури та властивостей покриттів на алюмінієвих сплавах Д16, Амг6 і АЛ25. Виявлені особливості морфології поверхні сплавів на основі алюмінію після МДО-обробляння. Дослідження кінетики формування товщини покриття показало, що реалізується практично лінійна залежність товщини від часу оксидування. Установлено, що фазовий склад покриттів різний для різних сплавів: основною фазою в покритті на сплаві Д16 є фаза α-Al2O3 (60–70 %), на сплаві АМг6 – γ-Al2O3, на сплаві АЛ25 – мулліт 3Al2O3•2SіО2 (60–70 %). Показана залежність електричної міцності від структурного стану. Установлено, що рентгеноаморфний стан МДО-покриттів дозволяє досягти високої електричної міцності (Е = 10 В/мкм) при великій швидкості формування таких покриттів. Ця технологія найбільш перспективною для одержання покриттів з високою електричною ізоляцією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Харламов, Ю. О., О. В. Романченко та А. В. Міцик. "Про можливість використання горіння металевих частинок при газотермічному напиленні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 109–19. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-109-119.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто особливості отримання композиційних покриттів, в тому числі алюмокерамічних, газотермічними методами напилення. Зіставлені технологічні характеристики сучасних методів напилення, показана позитивна роль у формуванні покриттів високої швидкості напилюваних частинок. Особливий інтерес для отримання захисних і функціональних покриттів представляє алюміній, найпоширеніший метал на Землі. Робота присвячена аналізу можливостей отримання металооксидних покриттів методами газотермічного напилення порошками чистих металів в режимі горіння й експериментальна перевірка отримання алюмокерамічних покриттів методом детонаційно-газового напилення порошками алюмінію. Показана можливість використання горіння металів при газотермічному напиленні для отримання металооксидних і оксидних покриттів. Зіставлені значення параметрів, що визначають схильність до утворення покриттів, а саме, температури плавлення, густини, параметра складності плавлення і коефіцієнта акумуляції тепла для деяких металів і їх оксидів. Були проведені експерименти з детонаційно-газового напилювання покриттів порошками алюмінію. Показана можливість отримання композиційних покриттів алюміній-оксид алюмінію. Встановлено, що властивості одержуваних покриттів визначаються відносним вмістом в покриттях оксидів алюмінію, що залежить від ступеня окислення частинок алюмінію, їх вихідного розміру та вмісту кисню в детонаційній суміші газів. Розроблено рекомендації щодо створення спеціалізованого обладнання, а також розглянуті перспективні напрямки дослідження процесів горіння частинок металів і сплавів при детонаційно-газовому і газополуменевих методах напилення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Konovodov, D. V., та V. I. Syvash. "Моделювання процесу гарячої прокатки тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 259–65. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)259.

Повний текст джерела

Анотація:

Коноводов Д. В., Сиваш В. І. Моделювання процесу гарячої прокатки тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 259-265. З метою отримання тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію, які поєднують високу стійкість до корозії та високі демпфуючі властивості, в роботі розглянуто модель процесу гарячої прокатки таких штаб. Модель процесу гарячої прокатки тришарових штаб створено з використанням програмного продукту QForm VX. При побудові моделі використані експериментально визначені криві деформаційного зміцнення алюмінієвого сплаву AW-2017A та магнієвого сплаву AZ31. Обґрунтовано діапазони варіювання вихідних параметрів моделювання, таких як ступінь та температура деформації. З використанням розробленої математичної моделі проведено теоретичне дослідження процесу гарячої прокатки тришарових штаб Al-Mg-Al в діапазоні температур 360 – 410 °С та ступенів деформації 30–50 %. За результатами моделювання визначено комплексний вплив вказаних технологічних параметрів на силу прокатки та формозміну металу в процесі деформації. Виконано експериментальне дослідження процесу прокатки тришарових штаб зі сплаву алюмінію AW-2017A та сплаву магнію AZ31 на лабораторному стані дуо 180. З використанням месдоз отримані значення сили прокатки для ступенів деформації 30 та 50 %. Встановлено, що значення сили прокатки для температури початку деформації 360 °С та 410 °С, відрізняються не суттєво та досягають 72 кН при ступені деформації 50 %. Проведена візуальна оцінка міцності з’єднання шарів металів після деформації. Виконано порівняння результатів моделювання, які отримані з використанням запропонованої моделі процесу прокатки тришарових штаб, з експериментальними даними. Максимальні відхилення розрахункових даних сили прокатки від експериментальних, для всіх значень ступенів деформації, не перевищує 10 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Falchenko, Iurii, Lidiia Petrushynets та Oleh Novomlynets. "ДИФУЗІЙНЕ ЗВАРЮВАННЯ ІНТЕРМЕТАЛІДУ TiAl З КОНСТРУКЦІЙНИМИ СПЛАВАМИ ЧЕРЕЗ НАНОШАРУВАТІ ФОЛЬГИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 27–36. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-27-36.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. З розвитком аерокосмічних технологій і появою нових жароміцних сплавів виникає необхідність в їх зварюванні в однорідному та різнорідному поєднанні. До таких пар можна віднести з’єднання інтерметалідних сплавів TiAl з конструкційними сплавами на основі титану чи нікелю. Постановка проблеми. Дифузійне зварювання є перспективним методом з’єднання сплавів на основі TiAl з жароміцними сплавами. Утворення з’єднання може супроводжуватися формуванням крихких фаз. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для утворення бездефектних з’єднань необхідно застосовувати проміжні прошарки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Для зменшення хімічної неоднорідності у стику перспективно є застосування наношаруватих фольг. Постановка завдання. Метою роботи є дослідження особливостей формування з’єднань алюмініду титану зі сплавами на нікелевій і титановій основі при застосуванні наношаруватих фольг. Виклад основного матеріалу. Досліджено вплив наношаруватих фольг на структуру й мікротвердість зварних з'єднань, які формуються у процесі дифузійного зварювання. Висновки відповідно до статті. При дифузійному зварюванні сплавів TiAl з BT8 зона з’єднання характеризується значним концентраційним градієнтом у розподілі Ti і Al між TiAl і BT8. При застосуванні наношаруватих фольг Al/Ti хімічний склад у зоні з’єднання вирівнюється та утворюються загальні зерна на колишній границі контакту. При дифузійному зварюванні сплавів TiAl з ЕІ437Б без прошарків у зоні з’єднання з боку нікелевого сплаву спостерігається істотне підвищення мікротвердості до 14,01 ГПа, що може бути результатом формування крихких інтерметалідних фаз на основі системи Ni-Al-Ti. Застосування наношаруватої фольги Ni-Al/Ni-Ni забезпечує утворення бездефектних з’єднань, сприяє формуванню дифузійної зони з монотонним характером розподілу легуючих елементів і зниженими значеннями мікротвердості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Філоненко, Н. Ю., О. І. Бабаченко та Г. А. Кононенко. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТІЙКОСТІ ПЕРВИННИХ ФАЗ ПРИ КРИСТАЛІЗАЦІЇ СПЛАВУ Fe-C-Mn-Si-Ti-Al-N". Математичне моделювання, № 2(45) (13 грудня 2021): 103–13. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246965.

Повний текст джерела

Анотація:

Після лиття в структурі сплавів Fe-C-Mn-Si-Ti-Al-N відбувається утворення дрібнодисперсних включень оксидів алюмінію Al2O3 та(Al, Ti)2(O, N)3. Порівняння енергій Гіббса фаз Al2O3 та (Al, Ti)2(O, N)3, показало, що більш енергетично вигідне в сплаві утворення оксиду (Al, Ti)2(O, N)3, що узгоджується з експериментальними даними. Показано, що фаза Al2O3 термодинамічно стійка на всьому температурному інтервалі, а фаза (Al, Ti)2(O, N)3 втрачає свою термодинамічну стійкість при температурі 1423 К.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Novomlynets, Oleh, Svitlana Yushchenko, Serhii Oleksiienko, Evgen Polovetskiy та Ihor Alekseienko. "НОВА ТЕХНОЛОГІЯ ЗВАРЮВАННЯ ТИСКОМ АЛЮМІНІЮ З МІДДЮ ЧЕРЕЗ ПРОШАРОК". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 9–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-9-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Сучасний темп промислового розвитку потребує зниження металоємності конструкцій та одночасного підвищення їхніх технічних характеристик. Використання біметалевих з’єднань у вузлах конструкцій дозволяє поєднати переваги кожного з матеріалів та забезпечити високі експлуатаційні властивості. Одним із найбільш поширених біметалів є пара алюміній-мідь, що широко використовується в різних галузях промисловості. Тому актуальним завданням є пошук нових способів отримання нероз’ємних з’єднань алюмінію з міддю. Постановка проблеми. Отримання якісних нероз’ємних з’єднань різнорідних матеріалів пов’язане з технологічними труднощами, викликаними відмінностями фізико-механічних властивостей матеріалів. Особливо ця проблема ускладнюється в разі необхідності одержання прецизійних з’єднань. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Способи зварювання тиском, зокрема електроконтактне, здатні запобігти виникненню вказаних проблем, підвищити міцність з’єднання та досягти прецизійності за рахунок більш низьких температур та меншої тривалості їх дії порівняно зі зварюванням плавленням. У попередніх роботах нами було розроблено технологію прецизійного електроконтактного зварювання алюмінієвих сплавів через тонкий металевий проміжний прошарок. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недослідженим питанням залишається електроконтактне зварювання алюмінію з міддю через тонкий металевий проміжний прошарок. Постановка завдання. Дослідження здатності до зварювання тиском алюмінію та міді через проміжний прошарок з алюмінієвої фольги з метою отримання з’єднань з високою міцністю та низьким рівнем деформації. Виклад основного матеріалу. Дослідження проводили на зразках із алюмінію АД0 та міді М1 з використанням проміжного прошарку із суцільної стрічки алюмінієвої фольги марки АД0. Шляхом експериментів встановлено оптимальний режим електроконтактного точкового зварювання. Якість зварного з’єднання залежить від кількості шарів фольги в проміжному прошарку. Висновки відповідно до статті. Розроблено технологію зварювання тиском алюмінію та міді через проміжний прошарок з алюмінієвої фольги; встановлено, що використання проміжного прошарку дозволяє збільшити тепловкладення в зону з’єднання та зменшити рівень залишкової деформації; досліджено мікроструктуру зони з’єднання; визначено міцність зварних з’єднань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Novomlynets, Oleh, Serhii Oleksiienko, Svitlana Yushchenko, Oleksiy Baydala та Evgen Polovetskiy. "ЗВАРЮВАННЯ ТИСКОМ АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ ЧЕРЕЗ МОДИФІКОВАНІ ПОВЕРХНЕВІ ШАРИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 123–31. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-123-131.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. У процесі виробництва та використання виробів складної конфігурації з однорідних та різнорідних матеріалів необхідним завданням є збереження їх проектної форми та забезпечення високих експлуатаційних характеристик, що потребує використання нових технологій прецизійного зварювання тиском. Постановка проблеми. Виготовлення прецизійних деталей та вузлів зварюванням тиском ускладнене наявністю оксидних та адсорбованих плівок і необхідністю активації поверхонь, що зварюються. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Раніше нами було встановлено критерії досягнення ефекту прецизійності при зварюванні тиском. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Отримання прецизійних з’єднань зварюванням тиском із використанням проміжних шарів, модифікованих електроіскровим легуванням. Мета роботи. Дослідження здатності до зварювання тиском з обмеженим рівнем деформації металевих матеріалів із попередньою модифікацією поверхневих шарів шляхом електроіскрової обробки. Виклад основного матеріалу. Для модифікації поверхонь алюмінієвих сплавів АД00 та Д1 перед зварюванням використовуються матеріали з високим питомим електричним опором та матеріали, з якими алюміній утворює рідку фазу евтектичного складу при температурі менше температури плавлення алюмінію: титан, цинк, хром, марганець, магній, вуглець, галій, кремній та залізо, у вигляді порошку та прутків. Міцність та деформація зварних з’єднань залежить від електричного опору матеріалу модифікованого шару і, як наслідок, від сили струму обробки. Висновки відповідно до статті. Розроблено методику підготовки поверхонь металів до зварювання шляхом механічного шабрування та модифікації електроіскровою обробкою; електроіскрове легування поверхонь, що зварюються, матеріалом із високим електричним опором локалізує теплову енергію у стику; використання порошкового прошарку з матеріалу з високим електричним опором дозволяє зменшити рівень залишкової деформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Зибайло, С., Л. Тиха та Н. Селезньова. "СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА СВОЙСТВ ЗАЩИТНЫХ ПОКРЫТИЙ ПОЛУЧЕННЫХ МЕТОДОМ МИКРОДУГОВОГО ОКСИДИРОВАНИЯ АЛЮМИНИЕВЫХ СПЛАВОВ". Научный взгляд в будущее, № 17-01 (1 січня 2018): 31–36. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-17-01-042.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі досліджено склади електролітів і режими електролізу для проведення мікродугового оксидування (МДО) на сплавах алюмінію, що деформуються, з використанням модельних електролітів. Розраховані значення розсіювальної здатності застосованих складів еле

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Hushchyk, D. V., A. I. Yurkova, A. V. Byakova, and S. O. Nakonechnyy. "Coatings of composite quasicrystalline aluminum–based alloy." Metaloznavstvo ta obrobka metalìv 85, no. 1 (March 30, 2018): 53–59. http://dx.doi.org/10.15407/mom2018.01.053.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Посувайло, Володимир Миколайович, Максим Володимирович Шовкопляс, Микола Миколайович Романів та Володимир Юрійович Малінін. "ПОРІВНЯННЯ МЕТОДІВ ПОВЕРХНЕВОГО ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ МАШИН ПОКРИТТЯМИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (24 грудня 2021): 83–97. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.253298.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз та порівняння найбільш поширених методів поверхневого зміцнення деталей машин покриттями. Відзначено, що шляхом використання захисних покриттів можна вирішувати низку науково-технічних проблем машинобудування, забезпечуючикомплексне раціональне використання властивостей основи деталі та властивостей матеріалу захисного покриття. Мета дослідження – провести аналіз і порівняння сучасних методів поверхневого зміцнення деталей машин металевими електрохімічними хромовими та оксидними покриттями і встановити тенденції їх розвитку. Для проведення досліджень технологій нанесення електрохімічних хромових покриттів на сталь та алюміній і формування оксидних покриттів на алюмінієвих литих та деформованих сплавах у режимі анодування та плазмоелктролітичного оксидування в електроліті застосували системний підхід і використали бібліографічний метод. Під час досліджень використовували електронні ресурси бібліографічних реферативних баз даних: Scopus, Web of Science, Google Scholar. Досліджено технологічні процеси нанесення металевих електрохімічних хромових покриттів на сталь, мідь та алюміній. Розглянуто процеси електролізу в спокійному та проточному електроліті на основі шестивалентного та тривалентного хрому за різних струмових режимів. Вивчено формування оксиднихпокриттів на алюмінієвих деформованих, литих сплавах та напилених алюмінієвих шарах, а також магнієвих сплавах. Встановлено, що тверде анодування забезпечує одержання оксидних покриттів меншої товщини порівняно з інноваційним методом – плазмоелектролітичним оксидуванням. Описано хімічні, електро- та плазмохімічні реакції під час утворення шарів оксидних покриттів. Проведено порівняння технологічних режимів нанесення та властивостей сформованих покриттів. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у застосуванні системного підходу до аналізу та порівняння сучасних методів формування металевих електрохімічних хромових та оксидних покриттів і визначенні перспектив їх подальшого вдосконалення. Практична значущість – обґрунтувано раціональний вибір металевих та оксидних покриттів для зміцнення деталей машин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

HERTSYK, Оksana, Tetiana HULA, Lidiya BOICHYSHYN, Myroslava KOVBUZ, and Nataliia PANDIAK. "MODIFICATION OF AMORPHOUS ALLOYS BASED ON ALUMINUM BY OLIGOMERIC COATINGS." Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Series Сhemical Sciences 2019, no. 56 (August 28, 2019): 101–11. http://dx.doi.org/10.37827/ntsh.chem.2019.56.101.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Vakulenko, I. O., and S. O. Plitchenko. "Determination of parameters of friction stir welding mode of aluminum-based alloy." Avtomatičeskaâ svarka (Kiev) 2018, no. 4 (April 28, 2018): 24–30. http://dx.doi.org/10.15407/as2018.04.04.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Shcheretskyi, O. A., A. M. Verkhovliuk, and D. S. Kanibolotsky. "Thermodynamic analysis of aluminium-based sacrificial anode alloys phase composition." Metaloznavstvo ta obrobka metalìv 101, no. 1 (March 30, 2022): 3–14. http://dx.doi.org/10.15407/mom2022.01.003.

Повний текст джерела

Анотація:

Literature review on magnesium, zinc and aluminum-based sacrificial anode alloys chemical and phase compositions have been performed. Technological phase diagrams of aluminum-based sacrificial anode alloys with different content of harmful additives, such as iron, silicon and copper, have been calculated and constructed. It is determined that the harmful effect of iron is in faster dissolution of the anode due to large inclusions of iron intermetallic. This iron negative effect can be eliminated in several ways: a) maximization of the melt cooling rate, which will lead to significant grinding of the intermetallics and thus reduce their negative impact; b) high-temperature homogenization of the alloy with subsequent rapid cooling, which will reduce the size of the iron intermetallic inclusions; c) doping the alloy with additional manganese to bind iron in ternary compound, which has a different shape and size than the binary intermetallic and has less negative effect on the sacrificial anode alloy. To eliminate the negative effects of silicon, the alloy has to be additionally doped with magnesium in an amount that will ensure the silicon complete binding. In this case, the phase composition of the alloy will correspond the AP4 alloy (% wt.%: (4.0-6.0) Zn), (0.5-1.0) Mg, (0.05-1.00) Sn , ˂ 0.10 Si, ˂ 0.10 Fe, ˂ 0.01 Cu). Long-term heat treatment of the alloy at a temperature of 120 ° C is proposed to reduce the copper harmful effect on the aluminum-based sacrificial anode alloys. Almost all copper can pass from the solid aluminum solution into the Al2Cu compound during this processing. Keywords: sacrificial anode alloys, aluminum alloys, impurities, technological phase diagrams.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Гавриш, Анатолій Павлович, Тетяна Анатоліївна Роїк, Петро Олексійович Киричок, Олена Олексіївна Мельник та Юлія Юріївна Віцюк. "Оздоблювальне хонінгування ельборовими брусками прецизійних отворів деталей тертя зі зносостійких високолегованих сплавів на основі алюмінію для друкарських машин". Технологія і техніка друкарства, № 4(46) (25 грудня 2014): 35–51. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.4(46).2014.39161.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Krasovskyy, V. P., and N. A. Krasovskaya. "Study of the impregnation kinetics of basalt, carbon, oxide fibers with aluminum melts and its alloys." Uspihi materialoznavstva 2021, no. 2 (June 1, 2021): 114–25. http://dx.doi.org/10.15407/materials2021.02.114.

Повний текст джерела

Анотація:

Wetting studies were performed by the sessile drop method using the capillary purification method of melt during the experiment in a vacuum of 2·10-3 Pa in the temperature range of 600–700 oC. The use of a dropper allows separate heating of the melt and the substrate, capillary and thermo vacuum cleaning of the melt, as well as thermo vacuum cleaning of the coatings surface. This is a model scheme of the impregnation process of non-metallic frames with matrix melts in the manufacture of composite materials by spontaneous free impregnation. Vanadium, copper and nickel metals were chosen for the coatings, which were sprayed on the materials by electron beam evaporation of metals in vacuum, and titanium, nickel powders for the coatings were used. The nature of the wetting angle dependence on the film thickness is a linear decrease in the angle with increasing film thickness. Studies have shown the possibility of using double films vanadium–copper, vanadium–nickel for the manufacture of composite materials from basalt fibers. The process of impregnation of basalt, carbon and oxide fibers with aluminum melts and its alloy with silicon in the temperature range 650–700 oC has been studied. The metal titanium, nickel powder coatings and films vanadium–copper, vanadium–nickel for the method of spontaneous free impregnation were used. Speciments of the composite material were obtained and the limit of destruction of these samples was determined. The bend strength of composites (basalt fiber 200 μm) is 270 MPa. Keywords: spontaneous free impregnation, composites, aluminium melts, basalt, carbon, oxide fibers, wetting, metal coatings and coverings.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Voron, M. M., and M. A. Fon Pruss. "Features of Al-10Mo electron-beam produced master-alloy assimilation in liquid aluminum and AlSi9Cu3 alloy." Metaloznavstvo ta obrobka metalìv 99, no. 3 (September 30, 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.15407/mom2021.03.049.

Повний текст джерела

Анотація:

The work is devoted to the Al-10Mo electron-beam prepared master-alloy modifying phases dissolution and assimilation features determination. It is shown that the obtained master-alloy is characterized by uniform distribution and high dispersion of molybdenum aluminide particles. When studying the process of dissolving the master-alloy in pure aluminum, it was determined that the time of modification of the melt more than 20 minutes at a temperature of 740 ± 10 ° C leads to the most complete destruction of the original intermetallics Al22Mo5 and Al17Mo4 and the formation of smaller and evenly distributed particles Al5Mo and Al12Mo with dimensions about 2 μm. As the molybdenum content decreases, the dispersion of the modifying phases and the uniformity of their distribution increase. Increasing the temperature and exposure time do not improve the assimilation of the modifier. The Al-10Mo master-alloy, obtained in the conditions of electron-beam casting technology, has a number of characteristics that allow to consider it as more efficient and cost-effective, compared to known analogues. This is due to the much higher concentration of molybdenum in the modifier (10% wt.), as well as fine dispersion and uniform distribution of the modifying phases. The nonequilibrium composition of aluminides inherent in the ligatures obtained under these conditions contributes to their significant grinding and refining after addition into aluminum melts. The stoichiometry of the phases from Al22Mo5 and Al17Mo4 changes to Al12Mo, which serve as crystallization centers and have a size of about 1 μm, dissolves and changes. The example of industrial casting alloy AlSi9Cu3 shows complete and effective assimilation of the master-alloy in a short time of 5 minutes at a temperature of 740 ± 10 ° C. Such indicators are more economic, in comparison with standard industrial ones, for which both higher temperature of melt preparing ant longer lifetime in liquid state after modification are necessary. Keywords: master-alloys, Al-Mo, modifications, aluminum alloys, AlSi9Cu3, resource saving.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Середа, Д., Д. Кругляк, І. Бєлозір, Д. Кіфорук та А. Проломов. "ФІЗИКО-МЕХАНІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОТРИМАННЯ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ ДЕТАЛЕЙ, ЛЕГОВАНИХ КРЕМНІЄМ, ТИТАНОМ ТА БОРОМ". Математичне моделювання, № 2(45) (13 грудня 2021): 114–20. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246968.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі розглянуто отримання борованих, силіційованих та титанованих покриттів при нестаціонарних температурних умовах. Проведено термодинамічний аналіз та фізико-механічне моделювання формування покриттів на мідних сплавах, на кожній із стадій нанесення покриттів в умовах СВС. Визначено концентрації газоподібних продуктів, для розрахунків рівноважних складів порошкових СВС-шихт у режимі теплового самозаймання знаходили дані по двом термодинамічним властивостям: ентальпії Нт і енергії Гиббса GТ. Для розрахунків рівноваги хімічних реакцій у досліджуваній системі, а також для визначення рівноважних складів компонентів, що брали участь у цих реакціях, визначали константи рівноваги всіх незалежних реакцій, можливих у даних шихтах. Проведені розрахунки і їх аналіз дозволяють одержати інформацію про механізм отримання покриттів в умовах СВС, а застосування програмного аналізу — виконати об'єктивну оцінку складу порошкових СВС- шихт для регулювання даного процесу. Основними продуктами в газовій фазі, у діапазоні температур 1200—1800 К, є йодиди, фториди, хлориди хрому, алюмінію, бору, титану й кремнію. В результаті розрахунків концентрації газоподібних продуктів СВС- реакцій встановлено, що при температурі 400—750 К відбувається розпад ГТА (NH4Cl, NH4F и I2). З температури 750—900 К, відбувається розпад продуктів реакції, що підтверджується появою продуктів розкладання й різке збільшення кількості молей газу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Dubodelov, V. I., Ye V. Seredenko, A. S. Zatulovskyi, and V. A. Seredenko. "Increase of properties of aluminum alloys by the action of a permanent magnetic field on melting at solid state." Metaloznavstvo ta obrobka metalìv 88, no. 4 (December 20, 2018): 3–8. http://dx.doi.org/10.15407/mom2018.04.003.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Lednianskyi, O. F., S. P. Bisyk, A. F. Sanin, and V. P. Poshyvalov. "Study of the applicability of porous pressings of aluminum and aluminum alloys as energy-absorbing elements." Technical mechanics 2020, no. 4 (December 10, 2020): 109–16. http://dx.doi.org/10.15407/itm2020.04.109.

Повний текст джерела

Анотація:

This work reports the results of experimental studies on the applicability of porous pressings of aluminum alloys to passive safety systems. The porous pressings were made from aluminum and aluminum alloy powders with a particle size up to 200 ?m using a hydraulic press. The porosity was varied by varying the pressure in the press hydrosystem and the pressing force. The specimens were not sintered, and no plasticizer was added. To determine which specimen characteristic, the mass or the porosity, is more important, specimens of the same mass (0.01 kg) were used [the deviation did not exceed (2.7 ? 2.8) % ]. To determine the impact absorption ability of the porous pressings of aluminum and aluminum alloy powders, a vertical impact testing machine was used. The ram mass was 22.5 kg (weight 220 N), the fall speed was 5 m/s, and the fall energy was 300 J. The impact absorption ability of the porous pressings was determined by comparing the accelerations and rebound height of the ram in the presence of a porous pressing with their calculated free-fall values. The experiments showed that the use of specimens of maximum porosity decreases the impact energy by the value of the plastic work of deformation and the fracture energy. A comparison of the performance of different specimens showed that the energy absorption ability increases with porosity. As demonstrated by the experiments, porous pressings of aluminum and aluminum alloys can be used as energy -absorbing elements of passive safety systems for commercial and armored combat vehicles, and the impact absorption ability of porous fillers, in particular porous pressings of aluminum and aluminum alloys, can be determined using vertical impact testing machines. Using porous pressings of aluminum and aluminum alloys as an energy-absorbing material decreases the impact acceleration by a factor of 30 to 85 at an impact speed up to 5 m/s. The ability of a pressing to reduce the impact acceleration depends on its dimensions and porosity to a greater extent than on its mass. The greatest decrease in impact acceleration is provided by porous pressings of maximum porosity, in which the impact energy is converted to the plastic work of deformation and the fracture energy.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Лоскутова, Т. В., І. Я. Смокович, В. Г. Хижняк та Р. Р. Тарасенко. "ЗАХИСНІ ПОКРИТТЯ ЗА УЧАСТЮ ХРОМУ ТА АЛЮМІНІЮ НА ТИТАНОВИХ СПЛАВАХ". Problems of Friction and Wear, № 58 (13 лютого 2012). http://dx.doi.org/10.18372/0370-2197.58.3629.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Хижняк, В. Г., М. В. Аршук, Т. В. Лоскутова та Т. Л. Пересенчук. "СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДОГО СПЛАВУ ВК8 З КОМПЛЕКСНИМИ ПОКРИТТЯМИ ЗА УЧАСТЮ АЗОТУ, ТИТАНУ ТА АЛЮМІНІЮ". Problems of Friction and Wear, № 54 (22 січня 2010). http://dx.doi.org/10.18372/0370-2197.54.3208.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Сплави алюмінію"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями