Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Сплави алюмінію"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Сплави алюмінію".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Сплави алюмінію"
1
Zuiok, V., R. Rud, М. Тretiakov та ін. "Контактна корозія алюмінію та його сплавів у водному середовищі ядерних установок". Nuclear and Radiation Safety, № 3(67) (20 вересня 2015): 24–30. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).05.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено процеси, що відбуваються в процесі контактної корозії таких конструкційних матеріалів ядерних установок, як алюміній, його сплав САВ-1 з цирконієвим сплавом Е110 і нержавіючою сталлю марки Х18Н10Т. Результати електрохімічних та автоклавних випробувань досліджуваних контактних пар показують, що в усіх випадках анодом є алюміній (або САВ-1), який окиснюється більш інтенсивно порівняно з Е110 і Х18Н10Т. У разі окиснювання алюмінію та САВ-1 у водному середовищі продукти корозії переходять у корозійне середовище. Попереднє окиснення матеріалу катода (Е110) до товщини оксидної плівки 1—1,5 мкм практично унеможливлює гальванічну складову корозії САВ-1 у контактній парі з Е110, що підтверджується результатами вимірювання щільності струму корозії та іншими показниками, які характеризують надійність роботи елементів і безпеку всієї установки в цілому.
2
Субботіна В.В., Білозеров В.В. та Соболь О.В. "ЕЛЕКТРИЧНА МІЦНІСТЬ ОКСИДНИХ ПОКРИТТІВ, СФОРМОВАНИХ МЕТОДОМ МІКРОДУГОВОГО ОКСИДУВАННЯ". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 134–40. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі наведені результати досліджень структури та властивостей покриттів на алюмінієвих сплавах Д16, Амг6 і АЛ25. Виявлені особливості морфології поверхні сплавів на основі алюмінію після МДО-обробляння. Дослідження кінетики формування товщини покриття показало, що реалізується практично лінійна залежність товщини від часу оксидування. Установлено, що фазовий склад покриттів різний для різних сплавів: основною фазою в покритті на сплаві Д16 є фаза α-Al2O3 (60–70 %), на сплаві АМг6 – γ-Al2O3, на сплаві АЛ25 – мулліт 3Al2O3•2SіО2 (60–70 %). Показана залежність електричної міцності від структурного стану. Установлено, що рентгеноаморфний стан МДО-покриттів дозволяє досягти високої електричної міцності (Е = 10 В/мкм) при великій швидкості формування таких покриттів. Ця технологія найбільш перспективною для одержання покриттів з високою електричною ізоляцією.
3
Харламов, Ю. О., О. В. Романченко та А. В. Міцик. "Про можливість використання горіння металевих частинок при газотермічному напиленні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 109–19. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-109-119.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості отримання композиційних покриттів, в тому числі алюмокерамічних, газотермічними методами напилення. Зіставлені технологічні характеристики сучасних методів напилення, показана позитивна роль у формуванні покриттів високої швидкості напилюваних частинок. Особливий інтерес для отримання захисних і функціональних покриттів представляє алюміній, найпоширеніший метал на Землі. Робота присвячена аналізу можливостей отримання металооксидних покриттів методами газотермічного напилення порошками чистих металів в режимі горіння й експериментальна перевірка отримання алюмокерамічних покриттів методом детонаційно-газового напилення порошками алюмінію. Показана можливість використання горіння металів при газотермічному напиленні для отримання металооксидних і оксидних покриттів. Зіставлені значення параметрів, що визначають схильність до утворення покриттів, а саме, температури плавлення, густини, параметра складності плавлення і коефіцієнта акумуляції тепла для деяких металів і їх оксидів. Були проведені експерименти з детонаційно-газового напилювання покриттів порошками алюмінію. Показана можливість отримання композиційних покриттів алюміній-оксид алюмінію. Встановлено, що властивості одержуваних покриттів визначаються відносним вмістом в покриттях оксидів алюмінію, що залежить від ступеня окислення частинок алюмінію, їх вихідного розміру та вмісту кисню в детонаційній суміші газів. Розроблено рекомендації щодо створення спеціалізованого обладнання, а також розглянуті перспективні напрямки дослідження процесів горіння частинок металів і сплавів при детонаційно-газовому і газополуменевих методах напилення.
4
Konovodov, D. V., та V. I. Syvash. "Моделювання процесу гарячої прокатки тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 259–65. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)259.
Повний текст джерелаАнотація:
Коноводов Д. В., Сиваш В. І. Моделювання процесу гарячої прокатки тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 259-265.
 З метою отримання тришарових штаб зі сплавів алюмінію та магнію, які поєднують високу стійкість до корозії та високі демпфуючі властивості, в роботі розглянуто модель процесу гарячої прокатки таких штаб. Модель процесу гарячої прокатки тришарових штаб створено з використанням програмного продукту QForm VX. При побудові моделі використані експериментально визначені криві деформаційного зміцнення алюмінієвого сплаву AW-2017A та магнієвого сплаву AZ31.
 Обґрунтовано діапазони варіювання вихідних параметрів моделювання, таких як ступінь та температура деформації. З використанням розробленої математичної моделі проведено теоретичне дослідження процесу гарячої прокатки тришарових штаб Al-Mg-Al в діапазоні температур 360 – 410 °С та ступенів деформації 30–50 %. За результатами моделювання визначено комплексний вплив вказаних технологічних параметрів на силу прокатки та формозміну металу в процесі деформації.
 Виконано експериментальне дослідження процесу прокатки тришарових штаб зі сплаву алюмінію AW-2017A та сплаву магнію AZ31 на лабораторному стані дуо 180. З використанням месдоз отримані значення сили прокатки для ступенів деформації 30 та 50 %. Встановлено, що значення сили прокатки для температури початку деформації 360 °С та 410 °С, відрізняються не суттєво та досягають 72 кН при ступені деформації 50 %. Проведена візуальна оцінка міцності з’єднання шарів металів після деформації.
 Виконано порівняння результатів моделювання, які отримані з використанням запропонованої моделі процесу прокатки тришарових штаб, з експериментальними даними. Максимальні відхилення розрахункових даних сили прокатки від експериментальних, для всіх значень ступенів деформації, не перевищує 10 %.
5
Falchenko, Iurii, Lidiia Petrushynets та Oleh Novomlynets. "ДИФУЗІЙНЕ ЗВАРЮВАННЯ ІНТЕРМЕТАЛІДУ TiAl З КОНСТРУКЦІЙНИМИ СПЛАВАМИ ЧЕРЕЗ НАНОШАРУВАТІ ФОЛЬГИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 27–36. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-27-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. З розвитком аерокосмічних технологій і появою нових жароміцних сплавів виникає необхідність в їх зварюванні в однорідному та різнорідному поєднанні. До таких пар можна віднести з’єднання інтерметалідних сплавів TiAl з конструкційними сплавами на основі титану чи нікелю. Постановка проблеми. Дифузійне зварювання є перспективним методом з’єднання сплавів на основі TiAl з жароміцними сплавами. Утворення з’єднання може супроводжуватися формуванням крихких фаз. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для утворення бездефектних з’єднань необхідно застосовувати проміжні прошарки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Для зменшення хімічної неоднорідності у стику перспективно є застосування наношаруватих фольг. Постановка завдання. Метою роботи є дослідження особливостей формування з’єднань алюмініду титану зі сплавами на нікелевій і титановій основі при застосуванні наношаруватих фольг. Виклад основного матеріалу. Досліджено вплив наношаруватих фольг на структуру й мікротвердість зварних з'єднань, які формуються у процесі дифузійного зварювання. Висновки відповідно до статті. При дифузійному зварюванні сплавів TiAl з BT8 зона з’єднання характеризується значним концентраційним градієнтом у розподілі Ti і Al між TiAl і BT8. При застосуванні наношаруватих фольг Al/Ti хімічний склад у зоні з’єднання вирівнюється та утворюються загальні зерна на колишній границі контакту. При дифузійному зварюванні сплавів TiAl з ЕІ437Б без прошарків у зоні з’єднання з боку нікелевого сплаву спостерігається істотне підвищення мікротвердості до 14,01 ГПа, що може бути результатом формування крихких інтерметалідних фаз на основі системи Ni-Al-Ti. Застосування наношаруватої фольги Ni-Al/Ni-Ni забезпечує утворення бездефектних з’єднань, сприяє формуванню дифузійної зони з монотонним характером розподілу легуючих елементів і зниженими значеннями мікротвердості.
6
Філоненко, Н. Ю., О. І. Бабаченко та Г. А. Кононенко. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТІЙКОСТІ ПЕРВИННИХ ФАЗ ПРИ КРИСТАЛІЗАЦІЇ СПЛАВУ Fe-C-Mn-Si-Ti-Al-N". Математичне моделювання, № 2(45) (13 грудня 2021): 103–13. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246965.
Повний текст джерелаАнотація:
Після лиття в структурі сплавів Fe-C-Mn-Si-Ti-Al-N відбувається утворення дрібнодисперсних включень оксидів алюмінію Al2O3 та(Al, Ti)2(O, N)3. Порівняння енергій Гіббса фаз Al2O3 та (Al, Ti)2(O, N)3, показало, що більш енергетично вигідне в сплаві утворення оксиду (Al, Ti)2(O, N)3, що узгоджується з експериментальними даними. Показано, що фаза Al2O3 термодинамічно стійка на всьому температурному інтервалі, а фаза (Al, Ti)2(O, N)3 втрачає свою термодинамічну стійкість при температурі 1423 К.
7
Novomlynets, Oleh, Svitlana Yushchenko, Serhii Oleksiienko, Evgen Polovetskiy та Ihor Alekseienko. "НОВА ТЕХНОЛОГІЯ ЗВАРЮВАННЯ ТИСКОМ АЛЮМІНІЮ З МІДДЮ ЧЕРЕЗ ПРОШАРОК". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 9–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-9-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Сучасний темп промислового розвитку потребує зниження металоємності конструкцій та одночасного підвищення їхніх технічних характеристик. Використання біметалевих з’єднань у вузлах конструкцій дозволяє поєднати переваги кожного з матеріалів та забезпечити високі експлуатаційні властивості. Одним із найбільш поширених біметалів є пара алюміній-мідь, що широко використовується в різних галузях промисловості. Тому актуальним завданням є пошук нових способів отримання нероз’ємних з’єднань алюмінію з міддю. Постановка проблеми. Отримання якісних нероз’ємних з’єднань різнорідних матеріалів пов’язане з технологічними труднощами, викликаними відмінностями фізико-механічних властивостей матеріалів. Особливо ця проблема ускладнюється в разі необхідності одержання прецизійних з’єднань. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Способи зварювання тиском, зокрема електроконтактне, здатні запобігти виникненню вказаних проблем, підвищити міцність з’єднання та досягти прецизійності за рахунок більш низьких температур та меншої тривалості їх дії порівняно зі зварюванням плавленням. У попередніх роботах нами було розроблено технологію прецизійного електроконтактного зварювання алюмінієвих сплавів через тонкий металевий проміжний прошарок. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недослідженим питанням залишається електроконтактне зварювання алюмінію з міддю через тонкий металевий проміжний прошарок. Постановка завдання. Дослідження здатності до зварювання тиском алюмінію та міді через проміжний прошарок з алюмінієвої фольги з метою отримання з’єднань з високою міцністю та низьким рівнем деформації. Виклад основного матеріалу. Дослідження проводили на зразках із алюмінію АД0 та міді М1 з використанням проміжного прошарку із суцільної стрічки алюмінієвої фольги марки АД0. Шляхом експериментів встановлено оптимальний режим електроконтактного точкового зварювання. Якість зварного з’єднання залежить від кількості шарів фольги в проміжному прошарку. Висновки відповідно до статті. Розроблено технологію зварювання тиском алюмінію та міді через проміжний прошарок з алюмінієвої фольги; встановлено, що використання проміжного прошарку дозволяє збільшити тепловкладення в зону з’єднання та зменшити рівень залишкової деформації; досліджено мікроструктуру зони з’єднання; визначено міцність зварних з’єднань.
8
Novomlynets, Oleh, Serhii Oleksiienko, Svitlana Yushchenko, Oleksiy Baydala та Evgen Polovetskiy. "ЗВАРЮВАННЯ ТИСКОМ АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ ЧЕРЕЗ МОДИФІКОВАНІ ПОВЕРХНЕВІ ШАРИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 123–31. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-123-131.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. У процесі виробництва та використання виробів складної конфігурації з однорідних та різнорідних матеріалів необхідним завданням є збереження їх проектної форми та забезпечення високих експлуатаційних характеристик, що потребує використання нових технологій прецизійного зварювання тиском. Постановка проблеми. Виготовлення прецизійних деталей та вузлів зварюванням тиском ускладнене наявністю оксидних та адсорбованих плівок і необхідністю активації поверхонь, що зварюються. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Раніше нами було встановлено критерії досягнення ефекту прецизійності при зварюванні тиском. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Отримання прецизійних з’єднань зварюванням тиском із використанням проміжних шарів, модифікованих електроіскровим легуванням. Мета роботи. Дослідження здатності до зварювання тиском з обмеженим рівнем деформації металевих матеріалів із попередньою модифікацією поверхневих шарів шляхом електроіскрової обробки. Виклад основного матеріалу. Для модифікації поверхонь алюмінієвих сплавів АД00 та Д1 перед зварюванням використовуються матеріали з високим питомим електричним опором та матеріали, з якими алюміній утворює рідку фазу евтектичного складу при температурі менше температури плавлення алюмінію: титан, цинк, хром, марганець, магній, вуглець, галій, кремній та залізо, у вигляді порошку та прутків. Міцність та деформація зварних з’єднань залежить від електричного опору матеріалу модифікованого шару і, як наслідок, від сили струму обробки. Висновки відповідно до статті. Розроблено методику підготовки поверхонь металів до зварювання шляхом механічного шабрування та модифікації електроіскровою обробкою; електроіскрове легування поверхонь, що зварюються, матеріалом із високим електричним опором локалізує теплову енергію у стику; використання порошкового прошарку з матеріалу з високим електричним опором дозволяє зменшити рівень залишкової деформації.
9
Зибайло, С., Л. Тиха та Н. Селезньова. "СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА СВОЙСТВ ЗАЩИТНЫХ ПОКРЫТИЙ ПОЛУЧЕННЫХ МЕТОДОМ МИКРОДУГОВОГО ОКСИДИРОВАНИЯ АЛЮМИНИЕВЫХ СПЛАВОВ". Научный взгляд в будущее, № 17-01 (1 січня 2018): 31–36. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-17-01-042.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі досліджено склади електролітів і режими електролізу для проведення мікродугового оксидування (МДО) на сплавах алюмінію, що деформуються, з використанням модельних електролітів. Розраховані значення розсіювальної здатності застосованих складів еле
10
Hushchyk, D. V., A. I. Yurkova, A. V. Byakova, and S. O. Nakonechnyy. "Coatings of composite quasicrystalline aluminum–based alloy." Metaloznavstvo ta obrobka metalìv 85, no. 1 (2018): 53–59. http://dx.doi.org/10.15407/mom2018.01.053.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Сплави алюмінію"
1
Каракуркчі, Ганна Володимирівна, Микола Дмитрович Сахненко та Марина Віталіївна Ведь. "Нанорозмірні оксидні каталітичні системи на сплавах алюмінію". Thesis, Національний університет харчових технологій, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34623.
Повний текст джерела
2
Сьомкіна, Олена Володимирівна. "Удосконалення електрохімічного осадження функціональних покрить міддю на сплави заліза та алюмінію". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39104.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р.
Дисертацію присвячено удосконаленню технологічного процесу нанесення функціональних мідних покриттів на вироби зі сплавів заліза й алюмінію, які використовуються для підвищення електро- та теплопровідності, забезпечення надійності контактних з'єднань, надання поверхні каталітичних властивостей. Досліджено кінетику і механізм відновлення гідроксотартратного комплексу міді. Встановлено, що катодний процес протікає в області змішаної кінетики і ускладнений хімічною стадією дисоціації комплексного іона. Розроблено склад електроліту міднення, що забезпечує осадження покриттів з міцною адгезією до більш електронегативної основи. Отриманий розчин екологічно безпечний та стійкий при тривалій експлуатації. Вивчено вплив параметрів електролізу (температури, густини струму, концентрації компонентів розчину) на морфологію і якість одержуваних покриттів. Встановлено, що для поліпшення зчеплення мідного осаду з виробами зі сплавів алюмінію, необхідно створити на їх поверхні оксидну плівку з розвиненою пористою поверхнею, що задається умовами формування. Виявлено корозійні і електричні характеристики сформованих оксидів. Визначено, що додавання активуючої домішки фторид-іону до електроліту міднення сприяє більш рівномірному розподілу металу по поверхні сплавів.<br>Thesis for the degree of candidate of technical sciences in specialty 05.17.03 – technical electrochemistry. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018.
The thesis is devoted to the improvement of the technological process of applying copper coatings to products made of alloys of iron and aluminum, which are intended for electrical purposes. The kinetics and mechanism of the reduction of the copper hydroxotartrate complex are studied. It is found that the cathodic process includes delayed stage of electron transfer and chemical dissociation stage of the complex ion. The composition of the electrolyte for copper deposition has been developed, which ensures the deposition of coatings with good adhesion to the electronegative base. The resulting solution is environmentally safe and stable for long-term use. The effect of electrolysis parameters on the morphology and quality of the coatings was studied. In order to improve the adhesion of the copper deposit to parts made of aluminum alloys, it is necessary to create an oxide film having a developed porous surface, which is specified by the conditions of its formation. The corrosion and electrical characteristics of the oxides formed are revealed. It is determined that the addition of the fluoride ion (as activating impurity to the electrolyte for copper plating) promotes a more even distribution of the metal over the surface of the alloys.
3
Сьомкіна, Олена Володимирівна. "Удосконалення електрохімічного осадження функціональних покрить міддю на сплави заліза та алюмінію". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39049.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018 р.
Дисертацію присвячено удосконаленню технологічного процесу нанесення функціональних мідних покриттів на вироби зі сплавів заліза й алюмінію, які використовуються для підвищення електро- та теплопровідності, забезпечення надійності контактних з'єднань, надання поверхні каталітичних властивостей. Досліджено кінетику і механізм відновлення гідроксотартратного комплексу міді. Встановлено, що катодний процес протікає в області змішаної кінетики і ускладнений хімічною стадією дисоціації комплексного іона. Розроблено склад електроліту міднення, що забезпечує осадження покриттів з міцною адгезією до більш електронегативної основи. Отриманий розчин екологічно безпечний та стійкий при тривалій експлуатації. Вивчено вплив параметрів електролізу (температури, густини струму, концентрації компонентів розчину) на морфологію і якість одержуваних покриттів. Встановлено, що для поліпшення зчеплення мідного осаду з виробами зі сплавів алюмінію, необхідно створити на їх поверхні оксидну плівку з розвиненою пористою поверхнею, що задається умовами формування. Виявлено корозійні і електричні характеристики сформованих оксидів. Визначено, що додавання активуючої домішки фторид-іону до електроліту міднення сприяє більш рівномірному розподілу металу по поверхні сплавів.<br>Thesis for the degree of candidate of technical sciences in specialty 05.17.03 – technical electrochemistry. – National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018.
The thesis is devoted to the improvement of the technological process of applying copper coatings to products made of alloys of iron and aluminum, which are intended for electrical purposes. The kinetics and mechanism of the reduction of the copper hydroxotartrate complex are studied. It is found that the cathodic process includes delayed stage of electron transfer and chemical dissociation stage of the complex ion. The composition of the electrolyte for copper deposition has been developed, which ensures the deposition of coatings with good adhesion to the electronegative base. The resulting solution is environmentally safe and stable for long-term use. The effect of electrolysis parameters on the morphology and quality of the coatings was studied. In order to improve the adhesion of the copper deposit to parts made of aluminum alloys, it is necessary to create an oxide film having a developed porous surface, which is specified by the conditions of its formation. The corrosion and electrical characteristics of the oxides formed are revealed. It is determined that the addition of the fluoride ion (as activating impurity to the electrolyte for copper plating) promotes a more even distribution of the metal over the surface of the alloys.
4
Забіяка, Н. А., та Володимир Борисович Байрачний. "Отримання водню за допомогою алюмінієвого сплаву в лужних розчинах". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38711.
Повний текст джерела
5
Каракуркчі, Ганна Володимирівна, Микола Дмитрович Сахненко та Марина Віталіївна Ведь. "Електрохімічна обробка сплавів алюмінію із формуванням ПЕО-покривів, допованих перехідним металами". Thesis, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40960.
Повний текст джерела
6
Харченко, Ю. В. "Корозійна стійкість евтектичних (α-Al + Mg2Ge) сплавів алюмінію потрійної системи Al-Mg-Ge". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11694.
Повний текст джерела
7
Могилко, Владислав Віталійович. "Синтез композиційних покриттів ультразвуковою ударною обробкою титанового сплаву ВТ6". Master's thesis, Київ, 2018. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/25929.
Повний текст джерелаАнотація:
Магістерська дисертація: 98 с., 5 ч., 19 табл., 34 рис., 57 джерел.
Об’єкт дослідження – фізико-хімічні процеси, які відбуваються внасідок ультразвукової ударної обробки поверхні титанового сплаву ВТ6 методом. Предмет дослідження – жаростійкість, корозійні властивості та зносостійкість поверхневих шарів титановго сплаву ВТ6 після ультразвукової ударної обробки з порошками Al2O3, α-Si3N4 та β-Si3N4.
Метою роботи є синтез композитних покриттів шляхом ультразвукової обробки сплаву ВТ6 із використанням порошків оксиду алюмінію Al2O3 та нітридів кремнію α-Si3N4 та β-Si3N4, а також дослідження їх властивостей.
Методи дослідження – в роботі використано комплекс сучасних експериментальних методів фізичного матеріалознавства. Проведено рентгеноструктурний та електронно-мікроскопічний аналізи, гравіметричні дослідження, а також дослідження на зносо- та корозійну стійкість.
Визначено вплив ультразвукової ударної обробки із застосуванням порошків оксидів Al2O3 та нітридів Si3N4 різних модифікацій на жаростійкістійкі властивості сплаву та перевірено можливість синтезу захисних покриттів на його поверхні.
Здійснено визначення товщин нанесених покриттів за допомогою методу растрової електронної мікроскопії та програмного додатку типу Gwyddion.<br>Master's thesis: 98 p., 5 chapters, 19 tables, 34 figures, 57 sources.
Object of the study – the physical and chemical processes which occur during ultrasonic impact treatment of the surface of the titanium VT6 alloy.
Subject of the study – heat resistance, corrosion properties and wear resistance of surface layers of titanium VT6 alloy after ultrasonic impact treatment with Al2O3, α-Si3N4 and β-Si3N4 powders.
Aim of the work is to synthesize composite coatings by ultrasonic impact treatment of the VT6 alloy with application of aluminum oxide and α-Si3N4 and β-Si3N4 silicon nitrides powders, as well as to investiagte their properties.
Research methods – complex of modern experimental methods of physical material science has been used in this work. X-ray and electron-microscopic analyzes, gravimetric measurements, as well as studies on wear and corrosion resistance were carried out.
The influence of ultrasonic impact treatment with of Al2O3 oxide powders and Si3N4 silicon nitrides of various modifications on the heat resistant properties of the alloy has been determined and the possibility of synthesis of protective coatings on its surface has been investigated.
The thickness of the coatings was determined using the scanning electron microscopy method and Gwyddion software application.
8
Забіяка, Н. А., та Володимир Борисович Байрачний. "Хімічний цикл синтезу водню з використанням сплавів алюмінію для отримання екологічно безпечного тепла в енергетиці". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41957.
Повний текст джерела
9
Зіпунніков, Микола Миколайович, Світлана Іванівна Бухкало та А. Л. Котенко. "Особливості процесів отримання водню з води". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29703.
Повний текст джерела
10
Близнюк, Олексій Сергійович. "Оцінка корозійної стійкості алюмінію марки АД-31". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5590.
Повний текст джерелаАнотація:
Близнюк О. А. Оцінка корозійної стійкості алюмінію марки АД-31 : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 136 "Металургія" / наук. керівник В. О. Скачков. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 75 с.<br>UA : Достатньо повно розглянуто процеси корозії алюмінієвих сплавів. Представлено методи захисту від корозії алюмінієвих сплавів та конструкції з них. Розглянуто стійкість сплаву АД-31 у водному розчині NaCl. Досліджено механізми формування міжкристалічної корозії та визначено швидкість поверхневої корозії алюмінієвих сплавів.<br>EN : The processes of corrosion of aluminum alloys are considered quite fully. Methods of protection against corrosion of aluminum alloys and their structures are presented. The stability of the AD-31 alloy in an aqueous solution of NaCl is considered. The mechanisms of formation of intercrystalline corrosion are investigated and the rate of surface corrosion of aluminum alloys is determined.