Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Спирт етиловий"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Спирт етиловий".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Спирт етиловий"
1
Protsan, Natalia, та Liubov Tkachenko. "АКТИВАЦІЯ ФЕРМЕНТІВ ПІД ЧАС РОЗВАРЮВАННЯ ЖИТНІХ ЗАМІСІВ ПІДВИЩЕНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 241–49. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-241-249.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Для спиртової галузі Україні актуальним завданням є зниження собівартості етилового спирту за рахунок більш економічного використання імпортних концентрованих ферментних препаратів, які широко застосовуються в Україні. Постановка проблеми. Важливою стадією виробництва етилового спирту з крохмалевмісної сировини є біоконверсія крохмалю зернової сировини у спирт за рахунок використання концентрованих ферментних препаратів. Основним видом зернової сировини, що переробляється в етиловий спирт, є жито, переробляння якого за низькотемпературними режимами ускладнено особливостями будови та складових цієї культури, що призводить до збільшення витрат ферментних препаратів амілолітичної дії на 15–25 % . Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проаналізовано наукові розробки з проблем ферментативного гідролізу крохмалю різних культур під час виробництва етилового спирту, що відображені в працях С. Т. Олійнічука, П. Л. Шияна, В. О. Маринченка, В. В. Сосницького, Р. Г. Кириленка. Напрацювання цих науковців було реалізовано в технології низькотемпературного гідроферментативного оброблення таких видів крохмалевмісної сировини, як пшениця і кукурудза. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нині проблема ефективного переробляння жита на спиртових заводах залишається невирішеною, особливо під час розварювання житніх замісів підвищеної концентрації. Постановка завдання. Метою роботи є активація амілолітичних ферментів під час низькотемпературного розварювання житніх замісів підвищеної концентрації сухих речовин за рахунок внесення фосфатів, які сприяють збереженню активності ферментів. Виклад основного матеріалу. У статті наведено результати досліджень впливу фосфатів на активність ферментів під час низькотемпературного розварювання житніх замісів підвищеної концентрації в умовах виробництва спирту етилового. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що використання фосфатів із розрахунку 0,05 г/дм3 сусла на стадії приготування житнього замісу є раціональною кількістю, за якої ферментативний гідроліз проходить більш повно за рахунок активації амілолітичних ферментів. Показано, що при внесенні фосфатів в’язкість сусла знижується в 2,4 рази, що сприяє кращому формуванню ферментно-субтрактного комплексу та дії амілолітичних ферментів.
2
Бушуєв, А. С., В. П. Шапкін, О. В. Мороз та В. В. Котова. "Удосконалення технології отримання пектинового концентрату з вичавків червоного буряку для медичної та фармацевтичної промисловості". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-49-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені дослідження по створенню удосконаленої і безвідходної технології отримання стійкого до окислення харчового бурякового пектину з його вичавків для медичної та фармацевтичної промисловості, а також виробництва хлібобулочних і кондитерських виробів, желейного мармеладу тадиєтичних продуктів харчування, що дозволили скоротити тривалість технологічного процесу з одночасним зменшенням енерговитрат. Удосконалена технологія отримання пектину в порівнянні з відомими технологіями, яка відрізняється безвідхідністю і екологічністю, так як в екстракції використовуються в якості екстрагента дешева лимонна кислота в невеликих концентраціях, що отримується при переробці лимонів в соки, а також для виділення пектину застосовується відновлений дистиляцією етиловий спирт. Оптимізовано умови екстракції пектину з бурякового жому, що дозволяють отримати пектин з виходом до 30%, який відповідає даним з літературних джерел. Показано, що неутилізуємі відходи від екстракції пектину використовуються для біопалива або для технологічних потреб у виробництві матеріалів медичного призначення.
3
Trembus, Irina, and Nina Semenenko. "OBTAINING PULP FROM WHEAT STRAW IN A TWO-STAGE SYSTEM “ACETIC ACID – HYDROGEN PEROXIDE – WATER – ETHANOL”." Technical Sciences and Technologies, no. 4(22) (2020): 210–21. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-4(22)-210-221.
Повний текст джерелаАнотація:
Urgency of the research. Involvement of secondary raw materials in the form of agricultural waste and development of new ecologically safe ways of delignification of vegetable raw materials to solve problems of environmental pollution.Target setting. Available methods of delignification of vegetable raw materials using oxidant - hydrogen peroxide allow to obtain a fibrous semi-finished product with a high yield, but with strength values of 15-30% lower compared to fibrous semi-finished products obtained bycooking solutions at pH > 7. Therefore, it is necessary to improve existing methods. hydrogen peroxide in acetic acid.Actual scientific researches and issues analysis. The latest available domestic and foreign publications on oxidative-organosolvent methods of delignification of plant raw materials using peroxyacids and alcohols were considered in detail.Uninvestigated parts of general matters defining. Research of technology of oxidative-organosolvent delignification of vegetable raw materials with useof alcohol as a part of a cooking solution and definition of optimum values of technological parameters (temperature and duration) of process of reception of straw fibrous semi-finished products.The research objective. Investigation of technological parameters of straw cellulose production in the system acetic acid-hydrogen peroxide-water-ethyl alcohol in order to increase the physical and mechanical parameters and the yield of the target product.The statement of basic materials.A two-stage method for producing straw pulp from wheat straw at the first stage has been investigated. Delignification was carried out in the “acetic acid-hydrogen peroxide-water” environment at a hydrogen peroxide consumption of 50% of the mass of absolutely dry raw material (a.d.r.m.) and at the second stage of cooking, 40 volume% of ethyl alcohol was added to the cooking solution to replace the same amount of spent cooking solution after the first stage. The content of the main components in the original plant raw materials isdetermined. The influence of delignifica-tion conditions, namely temperature and duration of cooking on the yield of fibrous semi-finished product, the content of re-sidual lignin, cellulose content and strength indicators was studied. It is shown that the temperature increase at the first stage of the process from 50 ºС to 70 ºС, at the second stage from 80 to 100 ºС and the duration of processing of vegetable raw materials from 60 to 120 min. and from 60 to 180 minutes, according to the stages of the delignification process, leads to a decrease in yield by 7.9-18.9%, the residual lignin content by 4.27-9.11%, while the cellulose content in the fibrous semi-finished product increases by 10.1-15.8%. It is investigated that the indicators of mechanical strength of the obtained fibrous semi - finished products increase with increasing temperature and duration of processing of raw materials. Regression equa-tions for each stage of cooking are calculated, which adequately describe the experimentaldata and can be used as a mathe-matical model of the process of delignification of wheat straw with hydrogen peroxide in acetic acid. The method of multicrite-ria optimization of delignification conditions determines the optimal values of technological parameters of the wheat straw cooking process. The lignin-carbohydrate diagram of delignification of vegetable raw materials is offered. The number in which various methods of delignification of wheat straw are located on efficiency is defined.Conclusions. The technology of obtaining straw fibrous semi-finished products in the system "acetic acid-hydrogen per-oxide-water-ethanol" has been developed. Regression equations are calculated that adequately describe the experimental data and can be usedas a mathematical model of the investigated method of obtaining straw fibrous semi-finished product. The optimal technological parameters are established, which ensure the production of the final product with high quality indicators. The lignin-carbohydrate diagram of delignification of wheat straw stalks by different cooking methods is given.
4
Тетерєв, М. М., Н. М. Соколенко, В. І. Островка, О. В. Мороз, Є. В. Попов та Е. В. Рубан. "Безвідходна технологія одержання пектину з відходів харчової промисловості". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 5 (269) (10 вересня 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-61-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені дослідження по створенню вдосконаленої спрощеної технології отримання стійкого до окислення харчового бурякового пектину з його вичавків для виробництва хлібобулочних, кондитерських виробів, желейного мармеладу та інших продуктів харчування, що дозволить скоротити тривалість технологічного процесу з одночасним зменшенням енерговитрат. Об’єкт дослідження – розробка сучасної вдосконаленної , спрощеної технології отримання стійкого до окислення бурякового пектину із бурякових вичавків. Такий продукт повинен задовільняти вимогам до якості, що забезпечує його використання в харчовій, кондитерській, медецинській та фармацевтичній промисловості. Крім того розроблена технологія повинна забезпечити максимальний вихід готового продукту (пектину) та оптимальні технологічні умови проведення процесу переробки бурякового жому. Мета дослідження – вивчення оптимальних умов отримання пектину із вичавок буряку методом гідролізу хлороводневою кислотою замість нітратної з наступним виділенням пектину із нейтралізованого екстракту 96%-ним етиловим спиртом. Для досягнення поставленої мети слід виконати наступні задачі: дослідити умови екстракції пектину із вичавок буряку та умови його осадження із екстраку етиловим спиртом; визначити оптимальні параметри проведення процесу одержання пектину; розробити на основі даних, отриманих у процесі досліджень, принципову технологічну схему одержання пектину із вичавок буряку. На основі виконаних досліджень та отриманих результатів розроблена технологічна схема одержання пектину із вичавок червоного буряку. Удосконалена технологія отримання пектину в порівнянні з відомими технологіями, відрізняється безвідхідністю і екологічністю, так як при екстракції в якості екстрагента використовується хлористоводнева кислота низьких концентрацій, а для виділення пектину застосовують відновлений дистиляцією етиловий спирт. Оптимізовано умови екстракції пектину з бурякового жому, що дозволяює отримати пектин з виходом до 30 відсотків. Зразки пектину, отриманого з бурякового жому, відповідають міждержавному стандарту (ДСТУ 21186), що діє на території України [28], за всіма показниками якості: зовнішнім виглядом, запахом, кольором, смаком, ступенем етерифікації, гелеутворюючою здатністю з кількістю часточок волокнистої фракції і мікробіологічною властивістю та відсутністю сторонніх домішок. Для фармацевтичних препаратів у пектині в необхідній кількості містяться метоксигруппи і галактуронова кислота та відсутні нітрати, цукор, органічні кислоти, сполуки миш'яку, свинцю та інших шкідливих елементів. Відходи від екстракції пектину використовуються в якості біопалива або для технологічних потреб у виробництві матеріалів медицинського призначення.
5
Муратов, В. Г., В. М. Левінський, Л. А. Осипова та В. Н. Осипов. "АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ПЕРЕРОБКИ ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ ВИНОРОБСТВА". Automation of technological and business processes 10, № 4 (24 грудня 2018): 19–28. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i4.1227.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються результати праці над грантовим проектом ЄС № 83263440 «Розвиток українсько-молдавського транскордонного виробничо-науково-освітнього кластера з переробки вторинних продуктів виноробства». Роботи направлені на зниження собівартості виноробної продукції за рахунок комплексної переробки вторинної сировини, що дає можливість одержувати продукти, які представляють значну цінність для низки галузей народного господарства, а саме: етиловий спирт, винну кислоту, енотанин, виноградне масло, біоконцентрати вітамінів групи В, вітамін D, фуражні корми, абразивні матеріали та інші. Представлена раціональна для Одеського регіону технологічна схема переробки, яка включає нові зразки обладнання – сепаратор, дробарку, інфрачервону сушарку. Способи термообробки сировини та конструкції обладнання захищені патентами України. Згідно із запропонованими способами термообробки сушарка ИКС-1 забезпечує інфрачервоне нагрівання насіння винограду з його наступним адіабатичним охолодженням-дозріванням. Приведена конструктивна схема сушарки. Також розглядається технічна реалізація системи автоматичного керування інфрачервоною сушаркою, в середовищі Simulink програми Matlab досліджені алгоритми регулювання, що забезпечують високу точність підтримання температури насіння в процесі сушіння. Представлена модель сушарки як об’єкту керування, запропонована структура системи, яка дозволяє частково компенсувати вплив на температуру насіння зовнішніх неконтрольованих збурень. Приведені порівняльні результати моделювання систем автоматичного регулювання звичайної і підвищеної динамічної точності, які підтвердили доцільність включення в систему додаткового каналу компенсації впливу збурень. Наведені результати промислових випробувань устаткування та систем автоматизації. Виявлені раціональні параметри технологічного процесу сушіння виноградного насіння. Випробовування підтвердили заявлені характеристики розроблених систем автоматизації і устаткування.
6
А. Д. Петров, В. Ю. Тарасов, О. І. Захарова. "ВИЗНАЧЕННЯ СЛІДІВ КОНТАКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ З ВИБУХОВИМИ РЕЧОВИНАМИ". Криміналістичний вісник 32, № 2 (4 лютого 2020): 60–66. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-32-2-60.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – висвітлити результати експериментального дослідження, спрямованого на пошук ефективних розчинників для виявлення слідів вибухових речовин на долонях людини, визначити чинники, що впливають на їх збереження. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено комплексом загальнонаукових і спеціальних методів пізнання відповідно до поставленої мети. Зокрема, застосуванням формально-логічних методів (аналізу, синтезу, дедукції, індукції, аналогії, абстрагування) підтверджено можливість виявлення факту взаємодії людини з вибуховою речовиною, приміром тротилом, доведено можливість виявлення цієї речовини надолонях людини та її вилучення за допомогою різних розчинників, визначено найбільш ефективні з них (ацетон, підігрітий етиловий спирт), наведено й інші чинники, що знижують поріг його виявлення, а отже й суттєво підвищують імовірність виявлення в змивах. З’ясовано вплив дисперсності тротилу, природи розчинників, стану поверхні долонь, структури матеріалу, яким тротил вилучають зі шкірних покривів, на виявлення залишків тротилу на долонях людини, що контактувала з ним, а також зовнішніх чинників на збереження слідів тротилу на долонях людини, насамперед механічного, визначено залежність цього впливу від дисперсності вибухової речовинита пористості поверхні матеріалу, яким обтирають руки (що більший розмір частинок тротилу на долонях людини та вища пористість поверхні матеріалу, яким обтирають руки, то менше тротилу залишається на долонях людини і складніше отримати позитивні результати його наявності там). Догматичним методом уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження, за допомогою методу моделювання сформульовано висновки і деякі пропозиції.Ключові слова: змиви з рук; тротил; контакт із вибуховою речовиною; газорідинна хроматографія; зовнішні чинники; шкірний покрив.
7
Tsykalo, T. O., та S. D. Trzhetsynskyi. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК РИЖІЮ ПОСІВНОГО (CAMELINA SATIVA (L.) CRANTZ) ТА РИЖІЮ ДРІБНОПЛОДОГО (CAMELINA MICROCARPA ANDRZ.)". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 листопада 2020): 18–24. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11539.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Дослідити склад фенольних сполук в траві та насінні видів роду Camelina (L.) Crantz.
Матеріали і методи. Для дослідження використовували траву та насіння рижію посівного сорту Славутич і рижію дрібноплодого. Для досліджень готували водно-спиртові витяжки, як екстрагент використовували 70 % етиловий спирт. Для попередньої оцінки якісного складу витяжок використовували якісні реакції та ТШХ-дослідження у системі розчинників н-бутанол – кислота оцтова льодяна – вода (4:1:2). Хроматограми переглядали у денному та УФ-світлі до і після обробки парами амоніаку. Визначення якісного складу та кількісного вмісту окремих фенольних сполук виконували методом ВЕРХ. Кількісне визначення загального вмісту флавоноїдів, гідроксикоричних кислот і поліфенолів виконували спектрофотометричним методом.
Результати й обговорення. В результаті ТШХ-дослідження встановлено, що у траві та насінні всіх зразків представників роду Camelina (L.) Crantz присутній рутин. В траві обох видів ідентифіковано хлорогенову кислоту. Методом ВЕРХ підтверджено наявність даних сполук і встановлено, що вміст рутину є вищим у насінні рижію дрібноплодого (0,361±0,001) %, а хлорогенової кислоти – в траві рижію дрібноплодого (0,279±0,004) %. У результаті спектрофотометричного визначення вмісту фенольних сполук в сировині даних видів встановлено, що більший вміст флавоноїдів, похідних гідроксикоричних кислот та загальний вміст фенольних сполук характерний для трави рижію посівного і складає (1,17±0,08) %, (1,47±0,03) % і (2,11±0,003) % відповідно.
Висновки. Методом ТШХ ідентифікували та методом ВЕРХ визначили кількісний вміст рутину та хлорогенової кислоти у траві та насінні рижію посівного (Camelina sativa (L.) Crantz) і рижію дрібноплодого (Camelina microcarpa Andrz.). Спектрофотометричним методом визначили загальну суму флавоноїдів, гідроксикоричних кислот та поліфенолів у досліджуваній сировині обох видів.
8
Горлачук, Н. В., Н. О. Зарівна та Л. М. Мосула. "ВИЗНАЧЕННЯ ТІАНЕПТИНУ ТА МОРФІНУ В СЕЧІ ХРОМАТОГРАФІЧНИМИ МЕТОДАМИ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (14 грудня 2021): 68–73. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12584.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. В Україні та й у всьому світі спостерігають зростання використання психотропних речовин, які в основному впливають на центральну нервову систему. Відповідно до цього, підвищується кількість гострих отруєнь даними препаратами. З токсикологічної точки зору, найбільш значущими є трициклічні антидепресанти і наркотичні засоби. Причинами отруєння можуть бути застосування при суїцидах та з метою одурманення, передозування під час лікування та безконтрольне приймання препаратів для самолікування. Тому в останні роки помітно зростає науковий інтерес у токсикологічній практиці до вивчення антидепресантів та наркотичних речовин. Ситуація ускладнюється тим, що їх приймають спільно з наркотичними засобами або іншими психоактивними речовинами.
Мета дослідження – розробити методики ідентифікації тіанептину та морфіну в біологічних рідинах (сечі) при спільній присутності методами тонкошарової хроматографії, високоефективної рідинної хроматографії, газорідинної хроматографії з мас-спектрометрією.
Методи дослідження. Під час дослідження використано водні розчини стандартних зразків тіанептину і морфіну; хроматографічні системи: толуол – ацетон – 96 % етиловий спирт – 25 % розчин аміаку (45:45:7,5:2,5), етилацетат – метанол – 25 % розчин аміаку (85:10:5), етанол 96 % – метиленхлорид – 25 % розчин аміаку (57,5:40:2,5); реактиви Маркі та Драгендорфа; газовий хроматограф “Agilent 1100 2C/MSD SL”.
Результати й обговорення. Ідентифікацію тіанептину та морфіну здійснювали за допомогою реакцій ідентифікації, тонкошарової хроматографії. Оптимальною хроматографічною системою є етанол 96 % – метиленхлорид – 25 % розчин аміаку (57,5:40:2,5); проявник – реактив Маркі. Встановлено параметри ідентифікації речовин за даних умов: час утримування, спектральні співвідношення речовин, спектри поглинання в УФ-спектрах.
Висновки. Розроблено методику виявлення тіанептину та морфіну методом тонкошарової хроматографії на пластинках марки “Sorbfil ПТСХ”, методику визначення тіанептину і морфіну з використанням методу високоефективної рідинної хроматографії, методику ідентифікації тіанептину та морфіну методом газорідинної хроматографії з мас-спектрометрією. Визначено оптимальні умови ізолювання тіанептину та морфіну при спільній присутності з модельних сумішей біорідини (сечі).
9
Zarivna, N. O. "РОЗРОБКА СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ФЛАВОНОЇДІВ В ЕКСТРАКТАХ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (25 серпня 2020): 94–99. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11366.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. На сьогодні помітно зростає науковий інтерес до вивчення флавоноїдів у лікарській рослинній сировині, що пов’язано з їх високою біологічною активністю та різноплановою фармакологічною дією. Доступним і перспективним джерелом БАР є чебрець повзучий (ЧП). Як свідчать літературні дані, препарати на його основі широко використовують у народній і практичній медицині, що робить ЧП актуальним на сьогодні для розробки нових вітчизняних рослинних препаратів. Розробка нового муколітичного засобу на основі густого екстракту ЧП і ефірної олії чебрецю звичайного передбачала одержання рідкого і густого екстрактів ЧП. За технологією отримано екстракти із задовільними фармако-технологічними властивостями та максимальним і стабільним вмістом БАР досліджуваної сировини. З метою стандартизації трави ЧП як показник якості, серед інших, було обрано склад і вміст флавоноїдів та гідроксикоричних кислот. Складні комбінації БАР, що наявні в екстрактах, вимагають використання сучасних методів аналізу для їх стандартизації і в майбутньому – готового лікарського засобу, тому доречним є проведення їх ідентифікації та кількісного визначення. Після виконання якісного аналізу БАР у цих екстрактах необхідно визначити також їх кількісний вміст, що дозволить запропонувати кількісний показник якості та обрати критерії прийнятності.
Мета дослідження – розробити методику кількісного визначення суми флавоноїдів у рідкому і густому екстрактах чебрецю повзучого та обрати відповідні критерії прийнятності.
Методи дослідження. У цьому дослідженні використовували спектрофотометр марки “Cary-50”, (ФСЗ) апігенін (Fluka), екстракти чебрецю повзучого, етиловий спирт 60 % (об/об), 3 % розчин алюмінію хлориду Р.
Результати й обговорення. Вміст флавоноїдів в одержаних екстрактах ЧП визначали методом диференціальної спектрофотометрії за реакцією утворення фотометрованої сполуки з алюмінію хлоридом. Кількісний вміст флавоноїдів у досліджуваних екстрактах ЧП коливався у певних межах і визначався їх вмістом у вихідній сировині та відтворюваністю технології екстракту. Для їх стандартизації можна запропонувати кількісним критерієм якості вміст флавоноїдів: для рідкого екстракту – не менше 0,03 %, для густого – не менше 2,5 % у перерахунку на апігенін.
Висновки. Розроблено методику кількісного визначення суми флавоноїдів у екстрактах чебрецю повзучого. У результаті визначено їх кількісний вміст та запропоновано критерії прийнятності.
10
Опрошанська, Т. В., та О. П. Хворост. "ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ СУМИ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У НАСТОЙКАХ ІЗ СИРОВИНИ РОСЛИН РОДИН POLYGONACEAE, ROSACEAE, ASTERACEAE". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 89–94. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12544.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Органічні кислоти відіграють важливу роль в організмі рослин і людини. Мета дослідження – визначити кількісний вміст суми органічних кислот у серіях настойок з кореневищ з коренями щавлю кінського, родовика лікарського, коренів шипшини коричної і шипшини собачої, лопуха великого, лопуха малого та лопуха павутинистого, трави череди трироздільної. Методи дослідження. Об’єктами дослідження були настойки, отримані з кореневищ з коренями щавлю кінського, родовика лікарського, коренів шипшини коричної і шипшини собачої, лопуха великого, лопуха малого та лопуха павутинистого, трави череди трироздільної, які одержано методом мацерації при кімнатній температурі та співвідношенні сировина/готова продукція 1:5, екстрагент – 50 % спирт етиловий. Кількісний вміст суми органічних кислот визначали титриметричним методом (методика монографії ДФУ 2.0 “Шипшини плоди”, в перерахунку на яблучну кислоту). Результати й обговорення. У серіях настойок із сировини поширених рослин родин Polygonaceae, Rosaceae, Asteraceae визначено кількісний вміст суми органічних кислот алкаліметричним методом, методику наведено у монографії ДФУ 2.0 “Шипшини плоди”, встановлено їх граничні межі: для настойки з кореневищ з коренями щавлю кінського – не менше 3,5 мг/мл, настойки з кореневищ з коренями родовика лікарського – не менше 2,5 мг/мл, настойки з коренів шипшини коричної – не менше 2,1 мг/мл, настойки з коренів шипшини собачої – не менше 2,1 мг/мл, настойки з коренів лопуха великого – не менше 1,5 мг/мл, настойки з коренів лопуха малого – не менше 2,0 мг/мл, настойки з коренів лопуха павутинистого – не менше 1,8 мг/мл, настойки з трави череди трироздільної – не менше 1,0 мг/мл. Висновки. Алкаліметричним методом у серіях настойок з кореневищ з коренями щавлю кінського, родовика лікарського, коренів шипшини коричної і шипшини собачої, лопуха великого, лопуха малого та лопуха павутинистого, трави череди трироздільної визначено кількісний вміст суми органічних кислот, встановлено граничні межі вмісту цих речовин. Отримані дані буде використано в подальших дослідженнях настойок із цих видів сировини.
Дисертації з теми "Спирт етиловий"
1
Михайловський, Яків Емануілович, Яков Эммануилович Михайловский, Yakiv Emanuilovych Mykhailovskyi та И. В. Кузина. "К расчету азеотропной ректификации при получении абсолютного этилового спирта". Thesis, Изд-во СумГУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5672.
Повний текст джерела
2
Склабінський, Всеволод Іванович, Всеволод Иванович Склабинский, Vsevolod Ivanovych Sklabinskyi, Василь Анатолійович Смірнов, Василий Анатольевич Смирнов, Vasyl Anatoliiovych Smirnov та А. П. Москальчук. "Уменьшение энергозатрат в производстве этилового спирта". Thesis, Издательство СумГУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/23553.
Повний текст джерела
3
Лаврик, В. С. "Виробництво етилового спирту. Розробити та модернізувати ректифікаційну колону з ковпачковими тарілками". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87100.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз літературних джерел, наведено теоретичні основи і особливості процесу ректифікації, виконані розрахунки матеріального і теплового балансів процесу, виконані технологічні розрахунки апарату, визначені його розміри, гідравлічний опір, обґрунтований вибір матеріалу для виготовлення апарату.
Розраховані коефіцієнти масопередачі з урахуванням інтенсивності взаємодії фаз на тарілці і знайдено оптимальне флегмове число. Розрахунками на міцність і герметичність показана надійність роботи запроектованого апарату. Розроблено схему автоматизації технологічного процесу з використанням сучасних контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації. Подано аналіз потенційних небезпек.
4
Лось, А. А. "Брагоректифікаційне відділення виробництва етилового спирту. Розробити та модернізувати колону для розгонки ефіроальдегідної фракції". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75748.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом розробки являється установка для розгонки ефіро-альдегідної фракції(ЕАФ) у виробництві етилового спирту. Метою роботи є: узагальнення відомих технологічних рішень, які використовуються у промисловості для розгонки ЕАФ; розробка конструкції ректифікаційної колони для виділення очищеного спирту. Для такого процесу у роботі запропонована ректифікаційна колона з сітчастими тарілками, що дозволяє ефективно проводити процес очистки спирту від головних домішок та має достатній період безперервної роботи. Наведено опис теоретичних основ процесу ректифікації, опис конструкції
та принципу дії колонного апарату, виконані технологічні розрахунки виробництва, проведені конструктивні і розрахунки на міцність апарату. Розрахунками на міцність і герметичність показана надійність роботи запроектованого апарату. Також в даній роботі запропонований один зі способів модернізації колони.
5
І, Ставичний Д. "Брагоректифікаційне відділення виробництва харчового етилового спирту з меляси. Розробити та модернізувати епюраційну колону". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82167.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено аналіз літературних джерел, а саме обгрунтовано вибір технологічної схеми виробництва харчового етилового спирту, наведено теоретичні основи процесу ректифікації спирту з бражного дистиляту. Виконані технологічні та конструктивні розрахунки проектованого апарату. Проведені розрахунки апарату на міцність та герметичність, що підтверджують працездатність і надійність роботи колони. Розроблено схему автоматизації технологічного процесу з використанням сучасних контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації. Подано аналіз потенційних небезпек і шкідливостей, що виникають при експлуатації обладнання в епюраційному відділенні брагоректифікаційної установки, запропоновані заходи щодо їх усунення. Виконано розрахунок системи вентиляції.
6
Акініна, К. В., та М. С. Казначєєва. "Вплив підвищеної концентрації етилового спирту на основні макромолекули". Thesis, Лисенко В. Ф, 2015. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/7244.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкриття характеру впливу гострої і хронічної алкогольної інтоксикації на здоров’я людини є однією з актуальних і до кінця не вирішених завдань сучасної медицини. Метою роботи є здійснити аналіз впливу підвищеної концентрації етилового спирту на основні макромолекули організму.
7
Врагов, Анатолій Петрович, Анатолий Петрович Врагов, Anatolii Petrovych Vrahov, А. С. Михайлов та С. М. Михайлов. "Разработка вакуумной ректификационной колонны в производстве зтилового спирта". Thesis, Издательство СумГУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19167.
Повний текст джерела
8
Юр'єва, Марина Сергіївна, Олена Анатоліївна Литвиненко та Федір Федорович Гладкий. "Новітні поверхнево-активні речовини, що містять ацильні групи амінокислот". Thesis, Національний університет харчових технологій, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24921.
Повний текст джерела