Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Спекуляція.
Статті в журналах з теми "Спекуляція"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-31 статей у журналах для дослідження на тему "Спекуляція".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Кісілюк, Е. "Спекуляція: кримінальне законодавство із боротьби з нею в період 1917-1921 рр." Підприємництво, господарство і право, № 2 (2001): 78–81.
Знайти повний текст джерела
2
Kuzmenko, Y. V. ""Пристрасті за ковбасою": соціальні та політичні наслідки продовольчого дефіциту в УРСР другої половини 1980-х – початку 1990-х рр." Literature and Culture of Polissya 97, № 12i (5 лютого 2020): 85–98. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2019-12i-97-85-98.
Повний текст джерелаАнотація:
Пропонована стаття є спробою аналізу ковбаси як культового харчового продукту Радянського Союзу в контексті поєднання методологічних підходів двох сучасних напрямків історичної науки – історії повсякденності та food studies. Для мільйонів радянських людей ковбаса була символом статку та забезпеченості. У статті здійснено короткий аналіз історії становлення промислового виробництва ковбасних виробів та еволюції державних стандартів її виробництва в СРСР. Основна увага автора прикута до періоду перебудови, коли в умовах тотального дефіциту розгорнулися справжні "пристрасті за ковбасою". Їх прояви – довгі черги, падіння культури обслуговування, зниження якості товару, "блат", спекуляція тощо, дестабілізували суспільно-політичне життя в УРСР. Особливе невдоволення в українському суспільстві кінця 80-х рр. ХХ ст. викликала інформація про привілеї партійно-радянської номенклатури та їх доступ до дефіцитних категорій товарів. У статті описаний найяскравішийприклад суспільного заворушення на цьому ґрунті в історії УРСР – так звану "ковбасну революцію" в м. Чернігові, яка призвела до зміни майже всього партійного керівництва у місті. Автор приходить до висновку, що дослідження подібного характеру дають змогу проаналізувати кризу радянського ладу в усьому різноманітті її проявів.
3
Сохацька, О. "Економічна сутність біржової спекуляції". Банківська справа, № 6 (2001): 14–20.
Знайти повний текст джерела
4
Сохацька, О. "Економічна сутність біржової спекуляції". Банківська справа, № 6 (2001): 14–20.
Знайти повний текст джерела
5
Сохацька, О. "Економічна сутність біржової спекуляції". Банківська справа, № 6 (2001): 14–20.
Знайти повний текст джерела
6
Сохацька, О. "Економічна сутність біржової спекуляції". Банківська справа, № 6 (2001): 14–20.
Знайти повний текст джерела
7
Корнєєв, В. В. "Фінансові спекуляції та стійкість економічних систем". Економіка і прогнозування, № 2 (2008): 24–48.
Знайти повний текст джерела
8
Kondratieva, N. "Космологические спекуляции Роджера Пенроуза". Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем, № 3 (2013): 99–105. http://dx.doi.org/10.31392/2307-4515/2013-3.3.
Повний текст джерела
9
Єщенко, П. С. "Bubbleeconomics як економіка фінансових спекуляцій і відтворення ірраціонального виробництва". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 21 (2010): 12–18.
Знайти повний текст джерела
10
Онопрієнко, В. Ф. "Проблеми застосування законодавства по боротьбі з спекуляцією". Вісник Київського університету. Юридичні науки, Вип. 32 (1993): 82–88.
Знайти повний текст джерела
11
Тригуб, Олександр. "Внутрішня торгівля в УСРР першої половини 1930-х років (за матеріалами німецьких консульств)". Старожитності Лукомор'я, № 2 (15 березня 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.2.68.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито важливість звітів іноземних дипломатичних установ в Українській СРР на прикладі консульських установ Німеччини. Подано баченнями німецькими дипломатами стану внутрішньої торгівлі в радянській Україні, ролі системи Торгсін в експропріації радянських громадян «по-більшовицьки». Наведено сприйняття Торгсіну зарубіжними благодійниками, які вбачали у даній організації систему обману та спекуляції. Окремі факти свідчать про суцільні недоліки радянської системи торгівлі 1930-х років та її відірваність від законів економіки.
12
Dolidovich, Olesya M. "Speculation in Kansk counties Yenisei province during the First World War." Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Istoriya, no. 3(35) (June 1, 2015): 38–43. http://dx.doi.org/10.17223/19988613/35/6.
Повний текст джерела
13
Тарапон, О. "Ціннісне протистояння європейської та російсько-більшовицькоїсвітоглядних парадигм: ідеологічні спекуляції масовоюь свідомістю громадян УСРР 1920-1930-х рр." Часопис української історії, Вип. 33 (2016): 47–52.
Знайти повний текст джерела
14
Белінська, Я. В. "ФЕНОМЕН КРИПТОВАЛЮТИ: СУТНІСТЬ, МЕХАНІЗМ ВИНИКНЕННЯ, ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 2 (27 лютого 2018): 11–20. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.11-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено процес виникнення криптовалюти як частини криптоекономіки (цифрової економіки), в основі якої лежить принципово нова технологія – блокчейн. Біткоїни – це цифрова криптовалюта, створена в 2008 році невідомим математиком Сатоши Накамото. Визначають такі властивості Bitcoin: 1) нематеріальність; 2) не підконтрольність; 3) анонімність; 4) наявність вартісної основи; 5) умовно обмежений ресурс завдяки введенню обернено пропорційної функції швидкості сумарно видобутих біткоїнів; 6) відкритість і доступність для кожного. Усі перелічені властивості забезпечують ті якості біткоїну, що роблять його грошима. Видобуток біткоїнів настільки значний, що великі обсяги споживаної електроенергії при майнінгу біткоїнів породжують проблему не лише фінансових спекуляцій, а й посилення навантаження на зовнішнє середовище. Злочини, пов’язані з біткоїном, полягають у їхньому використанні при злочинних операціях. Стрімке поширення біткоїну спонукало до розробки правил його регулювання, оподаткування, дозвільних документів, оформлення операцій та прав власності, механізмів захисту від неправомірних дій. Проте уніфікації норм регулювання перешкоджають розбіжності у його правовому розумінні в різних країнах.
15
Авер`янова, Ніна, та Тетяна Воропаєва. "НЕОКОЛОНІАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР МОВНИХ КОНФЛІКТІВ В УКРАЇНІ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 156–61. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-33.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються важливі проблеми мовних конфліктів в Україні. Показано, що мовні конфлікти найбільш гостро протікають у країнах з багатоетнічним складом населення. Мовні конфлікти бувають міжнаціональними, міжетнічними та внутрішньоетнічними. Мовна рівноправність зазвичай відображена в конституції країни, однак на практиці реалізація цієї ідеї проходить з ускладненнями. Наслідками мовних конфліктів можуть стати збройні конфлікти між ворогуючими національними або етнічними групами, посилення сепаратистських настроїв у державі та ін. Висвітлено, що після прийняття Закону «Про мови в Українській РСР» почалися гострі дискусії щодо надання російській мові статусу другої державної, які точаться донині. Мовно-політична проблема вміло використовується проросійськими силами як спосіб ескалації російсько-українського збройного конфлікту на теренах України. Доведено, що відсутність чіткої і цілеспрямованої мовної політики в Україні є наслідком її колоніального минулого. Нівелювати мовні конфлікти можна лише за допомогою продуманої державної мовної політики, при цьому важливо не допускати політичних спекуляцій та штучних конфліктів. Мовна політика, разом із гарантуванням мовних прав людини, має забезпечувати національну єдність та утверджувати політичну стабільність.
16
Krasnoseletskiy, D. P. "Феномен українізації як фактор національної консолідації українського суспільства". Grani 18, № 3 (9 лютого 2015): 40–44. http://dx.doi.org/10.15421/1715056.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено питання генези, сучасного стану та перспектив проведення українізації між мешканцями України. Ця політика може розв’язати проблеми етнокультурної різнорідності та політичного роз’єднання України. Ми маємо справу з подвійною культурною (українська і російська) ідентифікацією, в частині – з подвійною державною ідентифікацією у більшості регіонів України. Але абсолютна більшість населення України вважає себе передусім громадянами України – 67,5%. Українська ідентифікація переважає у всіх регіонах над російською (окрім Донбасу), однак наявність двох ідентифікацій у всіх регіонах України (окрім Галичини), особливо в південносхідних регіонах, створює значні труднощі в проведенні культурної та інформаційної політики в умовах військового протистояння з Росією. Мовна проблема досі залишається об’єктом політичних спекуляцій і не слугує, у повній мірі, національним інтересам. Національна ідеологія відсутня, коли повинна боротися з пережитками минулого, етноетичними комплексами. Ці та інші проблеми сприяють поширенню сепаратистських настроїв, розбудові «Русского мира», що є вкрай неприйнятними для держави та її народу. Констатовано, що українізація відчутно впливає на процеси консолідації у нашому суспільстві, а також слугує інструментарієм до формування умов національної інформаційної безпеки, що є вкрай необхідним для об’єктивного розвитку Української держави.
17
Рогачевский, Антон Константинович. "Специфика оценки качества кредитного портфеля при переуступке прав требования". Современная экономика: проблемы и решения 2 (12 березня 2021): 80–89. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2021.2/2537.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: в данной статье представлена актуальная проблема, возникающая при оценке финансовой устойчивости банков – отсутствие важной информации для анализа в публикуемой и открытой отчетности. Обсуждение: несмотря на действия Центрального Банка Российской Федерации для улучшения устойчивости и общей «прозрачности банковского сектора», за счет создания новых и изменения действующих методик расчетов показателей и нормативов за последние несколько лет описанные тенденции не устранили проблем, возникающих при рассмотрения деятельности банка в разрезе его агрегированных показателей, отраженных в публикуемой отчетности. Тем не менее, возникает существенный вопрос, связанный с раскрытием данных, являющихся на данный момент управленческой отчетностью, и возможными негативными действиями со стороны пользователей с целью спекуляции и недобросовестной конкуренции. Результаты: автором были вынесены предложения по учёту цессий и отражению данных в публикуемой отчётности. Результаты проведенных исследований подтвердили возможность практического использования информации для реальной оценки качества кредитного портфеля банка.
18
Калюжна, Ю. І. "ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПИТАННЯ В УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОСТІР: ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ". Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 1, № 20 (2020): 104–16. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті здійснено спробу визначити ключові суспільно-політичні детермінанти, які перешкоджають інтеграції екологічного питання в політичний простір сучасної України: 1) низький рівень політичної компетентності лідерів «екопартій», внутріпартійна боротьба, нездатність до політичних альянсів і компромісів з крупними політичними гравцями та відверті спекуляції на екологічній тематиці, – все це призвело до того, що партії «зелених» були дискредитовані в очах українських виборців; 2) декларативно-формалізоване ставлення політиків до екологічної проблематики, здебільшого у передвиборчих програмах українських політичних партій екологічні аспекти відображено популістично, формально та декларативно, а екологічне законодавство та механізми його реалізації є недосконалими і на практиці не вирішують екологічних проблем; 3) екологічний патерналізм українців, попри визнання пріоритетності екологічного питання та усвідомлення особистої відповідальності за екологічне майбутнє, українцям притаманний патерналістський підхід – прагнення перекладати відповідальності за вирішення екологічні проблеми на владу, індекси довіри до якої критично низькі; 4) «рутинізація державної кризи», трансформаційні процеси українського демократичного державотворення, що супроводжуються системними кризами в політичній, економічній та соціальній сферах–призвели до того, що екологічне питання було витіснене на периферію політичного життя. Констатовано, влада повинна дивитися на всі інші сфери життя крізь призму екологічної політики, а відповідальність за екологічне майбутнє України є двостороннім обов’язком – політиків і виборців, зволікання ж з вирішенням екологічних проблем неминуче призведе до масштабної «екологічної кризи».
19
Бойко-Гагарін, Андрій, та Сергій Кулешов. "РОСІЙСЬКА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ТА ГРОШОВИЙ ОБІГ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ НА ШПАЛЬТАХ ДОРАДЯНСЬКОЇ ПЕРІОДИЧНОЇ ПРЕСИ: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ". Society. Document. Communication, № 10 (6 січня 2021): 37–56. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-37-56.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз публікацій зі сторінок дорадянської періодичної преси різних міст України з метою встановлення цінності газетних заміток як джерела та визначення ефективності їх використання у дослідженнях історії грошового обігу та фінансової політики російського царату в Україні з другої пол. ХІХ ст. до часу розвалу Російської імперії. У часи свого побутування газети були фактично єдиним ефективним та поширеним джерелом отримання актуальної інформації, слугували комунікативним інструментом між владою та населенням, надавали важливу інформацію з найрізноманітніших аспектів.
Нами проаналізовано та наведено найцікавіші приклади із публікацій газет, що стосуються різних аспектів грошового обігу. Дослідивши повідомлення із газет, що видавались на постійній регулярній основі в українських містах в другій пол. ХІХ – пер. чв. ХХ ст., ми змогла встановити такі основні типи повідомлень на шпальтах газетної преси: публікації про введення нових грошових знаків; повідомлення про курси обміну російських монет на іноземні; особливості обігу та ситуації на грошовому ринку; ціни на товари на ринках; повідомлення про підробки грошей; заходи влади щодо подолання фінансових складнощів: «монетного голоду», спекуляцій з грошима, тощо; про скупку старовинних монет, а також колекціонування та обман колекціонерів із старовинними монетами; професійні наукові нумізматичні дослідження та формування музейних нумізматичних зібрань; порядок обміну неплатіжних банкнот та ознаки їх придатності; інші свідчення, створені для впливу на різноманітні емоції читача. Всі введені в науковий обіг газетні замітки суттєво розширюють наше уявлення про стан та особливості розвитку грошового обігу в Україні в імперську добу. Широка різноманітність свідчень, що стосуються грошового обігу, поміщеної в газетних повідомленнях, дає підстави визначити високу ефективність використання інформації газетної періодики у вивченні обраної теми, визначаючи газети як ефективне та інформативне джерело.
20
Солодов, Николай. "Review: Stepashkin, V. A. Serafim Sarovsky. Moscow, Molodaya gvardiya, 2018. 587 [5] pp., Ill. (The Lives of Remarkable People: ser. Biogr.; issue. 1686) ISBN9 78-5-235-04050-2." Вопросы богословия, no. 1(1) (June 15, 2019): 186–90. http://dx.doi.org/10.31802/2658-7491-2019-1-1-186-190.
Повний текст джерелаАнотація:
Книга Валентина Степашкина «Преподобный Серафим Саровский», посвящённая жизни великого святого, вышла в 2018 году в серии ЖЗЛ и вызвала много споров. Игумен Пётр (Мещеринов) сформулировал её основные результаты кратко и броско: «1) колокольни не было, 2) камня не было, 3) кормления медведей не было, 4) разбойников не было, 5) беседы с Мотовиловым не было»1. Неужели правда ничего не было? — Нет! были, были! И медведи, и колокольни, и камни, и беседы, и разбойники. Но были и десятилетия богословских спекуляций без попыток опоры на факты и архивные данные, были неумеренные почитатели, были талантливые фантазёры, была даже политическая конъюнктура и личное соперничество. Valentin Stepashkin's book, The Venerable Seraphim of Sarov, on the life of the great saint, was published in 2018 in the ZHZL series and caused much controversy. Hegumen Pyotr (Meshcherinov) summed up its main results succinctly and catchily: "1) there was no bell tower, 2) no stone, 3) no bear feeding, 4) no robbers, 5) no conversation with Motovilov "1. Was it really all right? - No! There were, there were! And bears, and bell towers, and rocks, and conversations, and robbers. But there were also decades of theological speculation without any attempt to rely on facts and archival data, there were immoderate admirers, there were talented dreamers, there was even political conjuncture and personal rivalry.
21
ЩЕРБИНА, ВАЛЕНТИН. "Право господарського відання і право оперативного управління: поняття, зміст та сфера застосування в Україні". Право України, № 2018/06 (2018): 13. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-06-013.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються похідні від права власності обмежені речові права: право господарського відання та право оперативного управління. Метою статті є розкриття поняття, змісту та сфери застосування права господарського відання і права оперативного управління в Україні. Висвітлено історію виникнення та закріплення зазначених речових прав у радянському цивільному законодавстві та пострадянському господарському законодавстві. На основі норм чинного Господарського кодексу України (далі – ГК України) розкрито відмінності між правом господарського відання та правом оперативного управління, а також повноваження учасників господарських відносин щодо володіння, користування і розпорядження закріпленим за ними державним майном. Зазначається, що, незважаючи на відсутність у цивільному законодавстві загальних норм, які розкривали б зміст права господарського відання та права оперативного управління, ці права широко вживаються не лише в ГК України, а й у інших законах, що визначають правовий статус державних і комунальних установ та організацій як юридичних осіб публічного права. Водночас зміст низки нормативно-правових актів, положення яких наведено в статті, свідчить про відсутність єдиних підходів до визначення випадків та кола суб’єктів, за якими майно закріплюється на праві господарського відання або праві оперативного управління, що створює можливості для довільного тлумачення окремих положень чинного законодавства, а також спекуляцій навколо ГК України. У зв’язку з цим піддана критиці позиція деяких українських науковців та практиків щодо можливої відповідальності створених державою юридичних осіб за зобов’язаннями держави, а саме шляхом звернення стягнення на закріплене за такими юридичними особами державне майно. Сформульовано низку пропозицій до Цивільного кодексу України та ГК України, спрямованих на удосконалення правового регулювання права господарського відання, права оперативного управління та права оперативного використання майна. На думку автора, реалізація запропонованих змін до законодавства приведе до впорядкування правового регулювання таких речових прав, як право господарського відання, право оперативного управління та право оперативного використання майна.
22
Віра, Орися. "ГЕНЕЗА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЗВ ВУЛИЦЬ У СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ ЛЬВОВІ". City History, Culture, Society, № 10 (3) (17 листопада 2020): 41–51. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.10.041.
Повний текст джерелаАнотація:
Відповідно до «просторового повороту», простір у містах розглядають не лише в контексті соціальних процесів, а і як продукт людської діяльності та уяви. Назви вулиць є невід’ємною частиною людського бачення простору в містах. У середньовічні часи та ранній Новий час назви були нерозривно пов’язані з об’єктами, ремісниками чи громадами, що проживали на цій території. Завдяки цьому можна класифікувати назви вулиць і простежити їх походження.Часто назва вулиць згадується в довідниках перейменувань та вивчається, переважно, на краєзнавчому рівні, особливо у Львові. Це означає, що назви вулиць у Львові іноді ставали предметом спекуляцій і обростали багатовіковими міфами. Моє дослідження спрямоване на з’ясування процесів перейменування, вивчення генезису таких назв та відображення їх на карті за допомогою геоінформаційної системи. Це пояснить і змусить нас краще зрозуміти їх формування. Отже, я представляю вдосконалену методологію дослідження назв вулиць у Львові.Як перший крок у цьому дослідженні було створено базу даних назв вулиць у Львові у 1382–1768 роках. Податкові записи були первинним джерелом, а книги міської ради – допоміжним. У цій базі даних кожна назва вулиці має унікальний ідентифікатор. Потім було створено геоінформаційну систему (додаток QGIS 2.18).Вона має три шари: перший містить карту Львова Фрідріха фон Міга (XVIII століття), другий - сучасну, а третій – об’єкти (вулиці), до яких об’єднані імена з бази даних. Через ідентифікатор додаток витягує лише потрібну назву вулиці та хронологічно відображає її розвиток. Це дає змогу проаналізувати зміни назв вулиць, їх приблизне розташування та зрозуміти витоки деяких міфів у назві вулиць Львова. Наприклад, аналізуючи розвиток назви вулиці «Sutorum / Szewska» (вулиця Шевця), я довела, що будівля та зовнішній вигляд єзуїтської церкви вплинули на сприйняття сусіднього простору, тому назва вулиці стала подвійною: «Єзуїтська або Вулиця Шевська». Другий приклад показує, що назва вулиці «Зарванська / Сербанська» походить від старопольського слова, що означає «гучний ринок», а не від сербів, які приїхали до Львова набагато пізніше, ніж з’явилася назва вулиці.
23
Захарченко В.І. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 166–75. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показано, що для створення принципово нової за структурою і змістом кредитої системи України необхідно використати практично орієнтовані положення базових теорій кредиту – натуралістичної та капіталотворчої. Відповідно, метою статті є виокремлення тих положень кредитних теорій, які в нинішніх умовах можуть скласти теоретичне підгрунтя для успішного проведення в Україні кредитої реформи.
Відмічено, що в рамках натуралістичної теорії практичне значення мають такі її положення: класичної політичної економії – позичкового процента в контексті його впливу на динаміку інвестицій та рівень інфляції; банківської школи – доцільності «вкидання» в стагнуючу економіку додаткових інвестиційних грошей; неокласики – небезпеки відриву фінансового сектору економіки від реального та важливості зміцнення депозитної бази банків.
Наведено положення марксистської теорії кредиту, яка займає проміжне положення між натуралістичною й капіталотворчою теоріями, важливі в контексті створення в Україні повноцінного ринку цінних паперів та формування фінансово-промислових груп.
Підкреслено, що в рамках капіталотворчої теорії конструктивними є такі положення: «системи Ло» – контролю центральним банком емісії кредитних грошей; теорії банківського кредиту Г. Маклеода – ролі банків в національній економіці; манчестерської школи політичної економії – переливу капіталу із менш дохідних галузей у більш дохідні; теорії економічного розвитку Й. Шумпетера – ролі кредиту у фінансування інновацій; теорії ринкової кон’юнктури М. Туган-Барановського – нагромадження фінансового капіталу на різних стадіях економічного циклу; теорії кон’юнктури Л. Гана – підтримання її на основі кредитної експансії; теорії промислових циклів А. Пігу – розподілу капіталу між галузями на основі інвестиційних ризиків; кейнсіанської теорії – кредитної експансії держави в кризові періоди та боротьби зі спекуляціями на фінансовому ринку; теорії портфельних інфестицій – їх диверсифікації та гарантування вкладень.
У статті зроблено висновок, що хоча вчені по-різному визначають ступінь впливу фінансового ринку на економічний розвиток в Україні його слід трансформувати таким чином, щоб підпорядкувати завданням розвитку реального сектору економіки, зокрема неоіндустріалізації країни.
24
Закоржевский, Вячеслав Владимирович. "Криптовалюты - обзор, принцип работы, текущее использование, правовое регулирование". Global Markets and Financial Engineering 3, № 4 (30 грудня 2016): 281. http://dx.doi.org/10.18334/grfi.3.4.38017.
Повний текст джерелаАнотація:
В настоящее время термин "криптовалюта" плотно укоренился как в повседневном лексиконе, так и в специализированной литературе. По сути за этим словом скрывается совокупность механизмов учёта, эмиссии и обмена. В отличие от электронных денег, криптографическая валюта не контролируется государством или организацией и не привязана к реальным деньгам. Так как подобные системы децентрализованы, то корректность работы обеспечивается с помощью т.н. цепочки блоков транзакций ("блокчейн"), построенной на основе криптографических алгоритмов. Этот механизм не позволяет подделать новую или предыдущие транзакции, скомпрометировать состояние счетов. На текущий момент существует бесчисленное множество криптовалют. Это обусловлено относительной простотой реализации подобных систем на базе открытых исходных кодов. Однако действительно популярных не так много – только несколько десятков подобных валют обладают рыночной капитализацией, превышающей 10 млн долларов. Капитализация самой известной и крупнейшей криптовалюты – BitCoin – на момент составления анонса составляла 12 млрд долларов. BitCoin стал широко использоваться в повседневной жизни. Ввиду высокой ликвидности и наличия большого количества бирж, любой человек без проблем можно обменять эиу криптовалюту на живые деньги. Настоящая статья представляет собой обзор криптовалют, как с теоретической, так и с практической точки зрения. Помимо предпосылок и причин роста популярности, отдельно будет затронута тема низкоуровневых механизмов функционирования, в первую очередь – "блокчейна". Отдельно рассмотрена возможность расширения блокчейна на другие финансовые операции. Так как рынки криптовалют не могут централизованно контролироваться и регулироваться, это создаёт серьёзные риски инвесторам, решившимся разместить часть средств в рассматриваемых инструментах. В статье рассмотрены существующие риски, а также приведен ряд инцидентов на биржах криптовалют, которые привели к колоссальным убыткам инвесторов и даже отразились на котировках. Несмотря на это, валюта BitCoin обладает значительным потенциалом для проведения валютных спекуляций, что привлекает множество людей поддерживать ликвидность. В связи с чем в статье представлен обзор возможностей инвестирования и анализ котировок ряда популярных криптовалют. Ввиду слабой освещённости данной тематики в российской научной литературе, автор полагает, что данная статья обладает практической значимостью и релевантностью.
25
Syzdykova, A., C. Tanrioven, A. Omarova, М. Мunassipova, А. О. Сыздықова, Ж. Танрыовен, М. Е. Mунасипова та А. И. Омарова. "ИССЛЕДОВАНИЕ ФАКТОРОВ ВЛИЯЮЩИХ НА ЦЕНУ НЕФТИ". Вестник Казахского университета экономики, финансов и международной торговли, № 3(40) (25 вересня 2020): 115–22. http://dx.doi.org/10.52260/2304-7216.2020.3(40).13.
Повний текст джерелаАнотація:
In modern conditions, it is very difficult to estimate the price of oil, therefore, many oil producing countries have to predict the price of oil in the future and develop various scenarios for the development of the state. Moreover, oil has become not only a raw material for the oil refining, petrochemical and chemical industries, but also a tool for investment, which in turn creates the basis for speculation and causes significant price fluctuations. In this article, the authors examined the dynamics of oil prices from 1950 to the present day and described in detail the factors affecting oil prices. Kazakhstan must forecast oil production, forecast future cash flows, formulate long-term budget plans and an appropriate investment policy. Therefore, for the most effective determination of oil prices, it is necessary to take into account not only supply and demand, but also other factors. The most important of these are economic, political, geographical, social and political factors. В современных условиях очень трудно определить цену на нефть, поэтому многим нефтедобывающим странам приходится прогнозировать цену на нефть в будущем периоде и разрабатывать различные сценарии развития государства. К тому же нефть стала не только сырьем для нефтеперерабатывающей, нефтехимической и химической промышленности, но и инструментом для инвестиций, которые в свою очередь создают основу для спекуляций и вызывают значительные колебания цен. В этой статье авторы исследовали динамику цен на нефть с 1950 года до сегодняшнего дня и подробно описали факторы, влияющие на цены на нефть, которые имеют большое значение для Казахстана. Казахстан, который получает большую часть своих доходов от продажи нефти, должен прогнозировать объемы производства нефти, прогнозировать будущие денежные потоки, формировать долгосрочные бюджетные планы и соответствующую инвестиционную политику. Поэтому для наиболее эффективного определения цены на нефть необходимо учитывать не только спрос и предложение,но и другие факторы. Наиболее важные из них это - экономические, политические, географические, социальные и политические факторы.
26
Бондаренко, А. В. "Human Herpetic Infections." Педиатрия. Восточная Европа, no. 3 (November 18, 2020): 443–56. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.8.3.011.
Повний текст джерелаАнотація:
В данном обзоре рассмотрена группа герпетических инфекций, вызываемых 8 различными вирусами герпеса человека. Герпесвирусы широко распространены в человеческой популяции и убиквитарны, вызывая широкий спектр клинических проявлений: от бессимптомного инфицирования до редких тяжелых форм и онкологических заболеваний. У большинства населения инфицирование вирусами герпеса протекает в легкой или субклинической форме и не требует специального лечения. Особую актуальность вирусы герпеса приобретают у пациентов со скомпрометированной иммунной системой. Редкие тяжелые формы герпетической инфекции чаще связаны с иммунологическими или географическими предпосылками. В то же время повсеместное распространение и пожизненная персистенция вирусов герпеса обусловливает множество спекуляций, основывающихся на возможности выявления этих вирусов с помощью лабораторных методов и приписывания им этиологии множества патологических состояний, связь с которыми не доказана. Вместе с отсутствием показаний для специфической противовирусной терапии большинства клинических ситуаций результаты лабораторных исследований у иммунокомпетентного пациента имеют низкую целесообразность. Специфическая терапия имеет место лишь при некоторых видах герпетических инфекций и должна использоваться строго по показаниям. Исследования на вирусы герпеса наиболее актуальны в контексте врожденных инфекций и у иммуноскомпрометированного пациента. Строгость профилактических мероприятий в отношении герпесвирусных инфекций ограничивается определенными категориями лиц и клинических ситуаций, особенно актуальными из которых являются профилактика врожденных и перинатальных инфекций, вызванных вирусами герпеса простого, ветряной оспы и цитомегаловирусом. Профилактика в виде вакцинации доступна лишь против VZV-инфекции. This review describes a group of herpes infections caused by 8 different human herpes viruses. Herpes viruses are widespread in the human population and are ubiquitous, causing a wide range of clinical manifestations: from asymptomatic infection to rare severe forms and malignancies. The majority of herpetic infections occurs in a mild or subclinical form and does not require special treatment. Herpes viruses are of particular relevance in patients with a compromised immune system. Rare severe forms of herpes infection are more often associated with immunological orgeographic prerequisites. At the same time, the ubiquitous distribution and lifelong persistence of herpes viruses cause a lot of speculation based on the possibility of detecting these viruses using laboratory methods and attributing to them the etiology of many pathological conditions, the connection with which has not been proven. Together with the absence of indications for specific antiviral therapy in the majority of clinical situations, the results of laboratory tests in immunocompetent patient have a low feasibility. Specific therapy takes place only in some types of herpes infections and should be used strictly according to indications. The research for herpes viruses is most relevant in the context of congenital infections and in immunocompromised patients. The strictness of preventive measures against herpesvirus infections is limited to certain categories of people and clinical situations such as prevention of congenital and perinatal infections caused by herpes simplex viruses, CMV, and chickenpox. Vaccination prevention is only available against VZV infection.
27
Гавриленко, Станислав Михайлович. "IMAGES OF EARTH: CONCEPTION OF GEOGRAPHICAL IMAGINATION IN DENIS COSGROVE’S CULTURAL GEOGRAPHY." ΠΡΑΞΗMΑ. Journal of Visual Semiotics, no. 4(30) (October 28, 2021): 36–57. http://dx.doi.org/10.23951/2312-7899-2021-4-36-57.
Повний текст джерелаАнотація:
«Географическое воображение» – это странное терминологическое сочетание. Оно может вызвать подозрение у академически респектабельной географии вследствие тех эпистемологических опасностей, которые оно, предположительно, несет. В статье анализируется понятие географического воображения в работах выдающегося британского культурного географа и историка картографии Дениса Косгроува (1948–2008). У Косгроува нет развернутой и систематической теории географического воображения, но оно является основной темой его многочисленных исследований. Вопрос о географическом воображении для Косгроува фундаментальный, так как воображение становится у него едва ли не «трансцендентальным условием» любого возможного географического акта как акта представимости Земли или отдельных ее частей в географических образах (картах, живописных полотнах, ландшафтах, фотографиях, городских планировках и парках, цифровых репрезентациях). В статье рассмотрено несколько основных характеристик географического воображения и обширного поля географической образности у Косгроува. Географические образы – это не некие сущности, спонтанно производимые «продуктивной способностью воображения» во внутреннем интерьере «картезианского театра» и остающиеся замкнутыми в границах его сцены. Географическое воображение – имя какого-то сложного механизма, работу которого нам трудно (если вообще возможно) понять и описать, в котором оказываются задействованы глаза, руки, мышление, технологии, и этот механизм порождает экстерналии (образы Земли). Географические образы формируют новые (эмпирически нереализуемые) горизонты наглядности, видимости и интеллигибельности. Например, карта, по словам Кристиана Жакоба, «представляет схему, визуальную и одновременно интеллектуальную, которая занимает место невозможного сенсорного видения». Географические образы – это одно из «привилегированных мест» (но и выражений) графических экспериментов, экспериментов воображения, в ходе которых отрабатывались и продолжают отрабатываться все новые условия видимости, представимости и мыслимости Земли. Географическое воображение – работа по визуальному представлению не только эмпирического порядка, но и концептуальных структур. Географический образ не может быть сведен к чистому и нейтральному представлению пространственных (географических) фактов. По отношению к уровню «фактов» он всегда демонстрирует смысловую и визуальную избыточность. Для Косгроува история географического воображения – это еще и история «инвестиций», которые сделали и продолжают делать в географическую образность людские желания, страхи, надежды, метафизические спекуляции, религиозные искания и моральная чувствительность. Рассмотренная в целом исследовательская работа Косгроува, центрированная на теме географического воображения, является одним большим актом онтологической, эпистемологической, культурной и даже этической реабилитации образов. “Geographical imagination” is a very strange terminological combination. It might arouse suspicion in academically respectable geography as a consequence of epistemological dangers it presumably posed. The article examines the concept of geographical imagination in the research works of the distinguished British cultural geographer and historian of cartography Denis Cosgrove (1948–2008). Cosgrove has no advanced and systematic theory of geographical imagination, but it is the main focus of his studies. For Cosgrove, the question about geographical imagination is fundamental since, in his cultural geography, imagination becomes virtually a “transcendental condition” of every geographical act as an act of representing Earth and its parts in various geographical images (maps, paintings, landscapes, photographs, urban plans and city parks, digital representations). The article considers some basic characteristics of geographical imagination and the rich field of geographical image in Cosgrove’s cultural geography. 1. Geographical images are not some entities, spontaneously generated by the “productive capacity of imagination” in the interior of the “Cartesian Theater” and remaining closed within the borders of its scene. Geographical imagination is a name of a complex mechanism, whose work we find so hard to understand and describe (if this is even possible). In this work, hands, eyes, minds, and technologies are involved. The mechanism of imagination generates externalia (images of Earth). 2. Geographical images create new (empirically unimplementable) horizons of visibility, conspicuity, and intelligibility. For example, according to Christian Jacob, “the map presents a schema, visual as well as intellectual, that takes the place of an impossible sensorial vision”. 3. Geographical images are one of the “privileged places”, and also expressions, of graphic experiments, experiments of imagination, during which new ways of seeing and thinking Earth have been tested and are being investigated further. Geographical imagination is work on visual representations of not only the empirical order, but also conceptual structures. 4. Geographical images cannot be reduced to pure and neutral representations of geographic facts. In relation to the “factual” level, it demonstrates visual and semantic redundancy. For Cosgrove, the history of geographical imagination is also the history of “investment” in geographical images that human fears, hopes, desires, metaphysical speculations, religious pursuits, and moral sensitivity make. Considered as a whole, Cosgrove’s research in the field of cultural geography is one big act of an ontological, epistemological, cultural, and even moral rehabilitation of images.
28
Марченко, Олег. "РИСИ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ У МОСКОВСЬКІЙ ДЕРЖАВІ В XVII СТ." Уманська старовина, № 8 (30 грудня 2021): 63–81. http://dx.doi.org/10.31499/2519-2035.8.2021.249937.
Повний текст джерелаАнотація:
Ключові слова: Московська держава в XVII ст., династія Романових, самодержавство, абсолютизм, станово-представницька монархія. Анотація На основі новітніх історичних досліджень поданий неупереджений погляд на розвиток Московської держави в XVII ст. через призму соціокультурного, проблемного підходу до суперечливих в історіографії питань, що турбують сьогоднішніх істориків, політиків, звичайних людей України, Росії, інших країн світу і стають предметом численних спекуляцій та маніпуляцій. У результаті проведеного дослідження висвітлено основні риси суспільно-політичних трансформацій у Московській державі в XVII ст., акцентовано увагу на спростування радянських та сучасних російських міфів щодо розвитку централізованої самодержавної моделі Московії, визначаються можливості цивілізаційного вибору Московської держави XVII ст. між станово-представницькою та абсолютистською моделями розвитку. Посилання Andreev, 2003 – Andreev I.L. Aleksey Mihaylovich [Alexey Mikhailovich]. Moskva: Molodaya gvardiya, 2003. 638 s. [in Russian] Ahiezer, 2013 – Ahiezer A., Klyamkin I., Yakovenko I. Istoriya Rossii: konets ili novoe nachalo? [History of Russia: end or new beginning?] / 3-e izd., ispr. i dop. Moskva: Novoe izdatelstvo, 2013. 496 s. [in Russian] Bogdanov, 2009 – Bogdanov A.P. Nesostoyavshiysya imperator Fedor Alekseevich [Failed Emperor Fyodor Alekseevich]. Moskva: Veche, 2009. 320 s. [in Russian] Volodihin, 2013 – Volodihin D.M. Tsar Fedor Alekseevich, ili Bednyiy otrok [Tsar Fyodor Alekseevich, or Poor youth]. Moskva: Molodaya gvardiya, 2013. 267 s. [in Russian] Danilov, 2007 – Danilov A.G. Alternativyi v istorii Rossii: mif ili realnost (XIV–ХІХ vv.) [Alternatives in the history of Russia: myth or reality (XIV – XIX centuries)]. Rostov-na-Donu: Feniks, 2007. 303 s. [in Russian] Zarezin, 2018 – Zarezin M.I. V puchine Russkoy Smutyi. Nevyiuchennyiy uroki istorii [In the abyss of the Russian Troubles. Unlearned history lessons]. Moskva: Veche, 2018. 400 s. [in Russian] Istoriia Rosii, 2013 – Istoriia Rosii (z naidavnishykh chasiv do kintsia XVIII st.) [History of Russia (from ancient times to the end of the XVIII century)]: navch. posib. /avtor-uklad. V.M. Mordvintsev. Kyiv: Znannia, 2013. 346 s. [in Ukrainian] Kozlyakov, 2004 – Kozlyakov V.N. Mihail Fedorovich [Mikhail Fedorovich]. Moskva: Molodaya gvardiya, 2004. 352 s. [in Russian] Kozlyakov, 2017 – Kozlyakov V.N. Boris Godunov. Tragediya o dobrom tsare [Boris Godunov. The tragedy of the good king]. Moskva: Molodaya gvardiya, 2017. 330 s. [in Russian] Lobachev, 2003 – Lobachev S.V. Patriarh Nikon [Patriarch Nikon]. Sankt-Peterburg: Iskusstvo-SPb, 2003. 416 s. [in Russian] Lukin, 2000 – Lukin P.V. Narodnyie predstavleniya o gosudarstvennoy vlasti v Rossii XVII v. [Popular ideas about state power in Russia in the XVII century].Moskva: Nauka, 2000. 296 s. [in Russian] Marchenko, 2015 – Marchenko O.M. Istoriia slovianskykh narodiv. Chastyna persha. Istoriia Rusi, Moskovskoi derzhavy, Rosiiskoi imperii do kintsia XVIII st. Kurs lektsii dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv: Navchalnyi posibnyk [History of Slavic peoples. Part one. History of Russia, the Moscow State, the Russian Empire until the end of the XVIII century. Course of lectures for students of higher educational institutions: Textbook]. Druhe vydannia, pereroblene y dopovnene. Kirovohrad, POLIMED-Servis, 2015. 385 s. [in Ukrainian] Narysy istorii, 2007 – Narysy istorii Rosii [Essays on the history of Russia]: per. z ros. /B.V. Ananich, I.L. Andreiev, Ye.V. Anisimov ta in.; Za zah. red. O.O. Chubariana. Kyiv: Nika-Tsentr, 2007. 800 s. [in Ukrainian] Nefedov, 2004 – Nefedov S.A. Pervyie shagi po puti modernizatsii Rossii: reformyi seredinyi XVII v. [First steps towards modernization of Russia: reforms of the middle of the XVII century] // Voprosyi istorii. 2004. №4. – S. 33–52. [in Russian] Payps, 2012 – Payps R.E. Rossiya pri starom rezhime [Russia under the old regime]. M.: Zakharov. 2012. 480 s. [in Russian] Pisarkova, 2007 – Pisarkova L.F. Gosudarstvennoe upravlenie Rossii s kontsa XVII do kontsa XVIII veka. Evolyutsiya byurokraticheskoy sistemyi [Russian government from the end of the XVII to the end of the XVIII century: the evolution of the bureaucratic system]. Moskva: ROSSPEN, 2007. 743 s. [in Russian] Svetova, 2013 – Svetova E.A. Dvor Alekseya Mihaylovicha v kontekste absolyutizatsii tsarskoy vlasti [The courtyard of Alexei Mikhailovich in the context of the absolutization of the tsarist power]. Moskva: MGU, 2013. 212 s. [in Russian] Sedov, 2006 – Sedov P.V. Zakat Moskovskogo tsarstva: Tsarskiy dvor kontsa XVII veka [The decline of the Moscow kingdom: the royal court at the end of the XVII century]. Sankt-Peterburg: Dmitriy Bulanin, 2006. 604 s. [in Russian] Skryinnikov, 1988 – Skryinnikov R.G. Rossiya v nachale XVII v. Smuta [Russia at the beginning of the XVII century. Troubles]. Moskva: Myisl, 1988. 283 s. [in Russian] Stanislavskiy, 1990 – Stanislavskiy A.L. Grazhdanskaya voyna v Rossii XVII v. [The Civil War in Russia in the XVII century]. Moskva: Myisl, 1990. 270 s. [in Russian] Talina, 1996 – Talina G.V. Tsar Aleksey Mihaylovich: lichnost, myislitel, gosudarstvennyiy deyatel [Tsar Alexei Mikhailovich: personality, thinker, statesman]. Moskva: Magistr, 1996. 144 s. [in Russian] Ulyanovskiy, 2006 – Ulyanovskiy V.I. Smutnoe vremya [Time of Troubles]. Moskva: Evropa, 2006. 448 s. [in Russian] Cherepnin, 1978 – Cherepnin L.V. Zemskie soboryi Russkogo gosudarstva v XVI – XVII vv. [Zemsky Cathedrals of the Russian State in the XVI – XVII centuries]. / Moskva: Nauka, 1978. 420 s. [in Russian] Shokarev, 2013 – Shokarev S.Yu. Smutnoe vremya v Moskve [Time of Troubles in Moscow]. Moskva: Veche, 2013. 320 s. [in Russian]
29
Баранов, Вячеслав Сергеевич. "КАВАЛЕРИЙСКАЯ ШПОРА ИЗ РАСКОПОК БОЛГАРСКОГО ГОРОДИЩА В 2010 Г." Археология Евразийских степей, № 3 (27 липня 2021): 102–13. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.3.102.113.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью данной статьи является введение в научный оборот кавалерийской железной шпоры с колесиком, найденной на территории Болгарского городища во время археологических работ 2010 года. Данное изделие может характеризовать часть снаряжения всадника второй половины XIII – первой половины XIV вв., предназначенную для исполнения тактических приемов кавалерийской атаки, связанных с копейным ударом тяжеловооруженной конницы. Внешние особенности и материал, из которого предмет изготовлен, заставляют автора предполагать, прежде всего, его функциональное и профессиональное использование.
Библиографические ссылки
Археологические исследования 2010 г.: Болгар и Свияжск. Казань: ИИ АН РТ, 2011. 40 с.
Атавин А.Г. Погребальный обряд и имущественно-социальная структура кочевников лесостепной и степной зоны Юга России в конце IX – первой половине XIII вв. (печенеги, торки, половцы) // Древности юга России. Памяти А.Г. Атавина / Отв. ред. Г.Е. Афанасьев. М.: ИА РАН, 2008. С. 71–105.
Белорыбкин Г.Н. Золотаревское поселение. СПб.; Пенза: ПГПУ. 2001. 198 с.
Герберштейн С. Записки о Московии: в 2 т. / Под ред. А. Л. Хорошкевич. М.: Памятники исторической мысли, 2008. Т. I: Латинский и немецкий тексты, русские переводы с латинского А.И. Малеина и А.В. Назаренко, с ранненово- верхненемецкого А.В. Назаренко. 776 с., ил.
Горелик М.В. Монгольская латная конница и ее судьба в исторической перспективе // Военное дело Золотой Орды: проблемы и перспективы изучения. Материалы круглого стола, проведенного в рамках Международного золотоордынского форума. (г. Казань, 29–30 марта 2011 г. ) / Отв. ред. и сост. И.М. Миргалеев. Казань: Фолиант, ИИ АН РТ, 2011. С. 47–58.
Городцов В.А. Результаты археологических исследований в Изюмском уезде Харьковской губернии в 1901 г. // Труды XII АС в Харькове 1902 г. Т.1. М.: Товарищество типографии А.М. Мамонтова, 1905. С. 174–340.
Двуреченский О.В. Колесцовые шпоры, происходящие с территории Русских княжеств и Московского государства второй половины XIII–XVII вв. // Военная археология. Сборник материалов научного семинара. Вып. 4 / Отв. ред. О.В. Двуреченский. М.: ИА РАН, 2018. С. 118–182.
Измайлов И.Л. Вооружение и военное дело населения Волжской Булгарии X – начала XIII в. Казань-Магадан: СВНЦ ДВО РАН, 1997. 212 с.
Измайлов И.Л. Защитники «Стены Искандера». Казань: Татар. кн. изд-во, 2008. 206 с.
Измайлов И.Л. Комплекс вооружения Улуса Джучи (Золотой Орды): теория и практика военной археологии // Археология евразийских степей. 2020. №6. С. 279–300.
Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. Выпуск второй. Копья, сулицы, боевые топоры, булавы, кистени IX–XIII вв. / САИ. Вып. Е1-36. М.-Л.: Наука, 1966. 362 с.
Кирпичников А.Н. Снаряжение всадника и верхового коня на Руси в IX–XIII вв. / САИ. Вып. Е1-36. Л.: Наука, 1973. 138 с.
Кирпичников А.Н. Военное дело на Руси в XIII–XV вв. Л.: Наука, 1976. 104 с. с табл.
Кирпичников А.Н. Вооружение древнего «Изяславля» // Летописный «Изяславль»: Большое Шепетовское городище в свете археологии. Том I. Материалы раскопок М. К. Каргера 1957–1964 годов в исследованиях 1960–1980-х годов / ред.-сост. А. А. Пескова. СПб.: Нестор-История, 2020. С. 53–116.
Кулешов Ю.А. Производство и импорт оружия как пути формирования золотоордынского комплекса вооружения // Золотоордынская цивилизация. Сборник статей. Вып. 3. / Отв. ред. И.М. Миргалеев. Казань: Фэн, АН РТ, 2010. С. 73–96.
Кулешов Ю.А. «Монгольская латная конница» – историческая реальность или научная спекуляция? (К вопросу о тактике монголо-татар в период Великого завоевания) // Золотоордынская цивилизация. Сборник статей. Вып. 5. / Отв. ред. И.М. Миргалеев. Казань: Фолиант; ИИ АН РТ, 2012. С. 153–180.
Ляхов С.В. Погребение со шпорами из Степного Прикумья // Археология Евразийских степей. 2018. №4. С. 109–112.
Медведев А.Ф. Оружие Новгорода Великого // МИА. № 65. М.: АН СССР, 1959. С. 186–191.
Никитин А.В. Русское кузнечное ремесло XVI –XVII вв. / САИ. Вып. Е1-34. М.: Наука, 1971. 84 с.
Тихонов В. Высшая школа верховой езды. М.: ДОСААФ, 1953. 132 с.
Шеляпина И.С., Панова Т.Д., Авдусина Т.Д. Предметы воинского снаряжения и оружие из раскопок в Московском Кремле // СА. 1979. № 2. С. 214–228.
Ульянова Т.Н. Вооружение средневековой Коломны (XIII–XVII веков) по материалам археологических работ 1991–2006 годов // Археология Подмосковья. Вып. 4 / Отв. ред. А.В. Энговатова. М.: ИА РАН, 2008. С. 195–221.
Федоров-Давыдов Г.А. Кочевники Восточной Европы под властью золотоордынских ханов. М.: МГУ, 1966. 275 с.
Флори Ж. Повседневная жизнь рыцарей в средние века. М.: Молодая гвардия, 2006. 222 с.
Хлебникова Т.А. История археологического изучения Болгарского городища. Стратиграфия. Топография // Город Болгар. Очерки истории и культуры / Отв. ред. Г.А. Федоров-Давыдов. М.: Наука, 1987. С. 32–88.
Хузин Ф.Ш. Снаряжение всадника и верхового коня // Культура Биляра. Булгарские орудия труда и оружие X–XIII вв. / Отв. ред. А.Х. Халиков. М.: Наука, 1985. С. 193–213.
Хузин Ф.Ш., Валиуллина С.И. Славяно-русские материалы в Биляре // Волжская Болгария и Русь: (к 1000-летию рус.-булгар. договора) / Отв. ред. А.Х. Халиков. Казань: ИЯЛИ, 1986. С. 97–116.
Чхаидзе В.Н. Шпоры в погребениях средневековых кочевников степного Предкавказья // Археология евразийских степей. 2017. № 5. С. 90–95.
Чхаидзе В.Н. Дружинина И.А. Отражение социальной стратификации в погребальной обрядности кочевников степного Предкавказья золотоордынского времени: продолжение дискуссии // Поволжская археология. 2013. № 2. С. 171–178.
Шапиро Б.Л. Обувь, шпоры и элементы седельного сбора: материальная культура всадника в Московском государстве XVI–XVII вв. // Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. № 26. Томск: ТГУ, 2017. С. 189–201.
Бохан Ю.М. Узбраенне войска Великого княжества Литовского другой паловы XIV – канца XVI ст. Минск, 2002. 336 с.
Błoński M. Średniowieczne ostrogi z grodziska na Zawodzi u w Kaliszu // Archeologia Polski, t. XLV: 2000, z. 1-2. S. 53–91.
Clark J., Ellis B. M. A., Egan G., Griffi ths N., Rackham D. J., Spenser B., Wradle A. The medieval horse and its equipment. London, 2004. 185 p.
30
Коваль, О. П., О. О. Коломієць, Д. М. Гладких, А. Л. Дешко та Ю. В. Касперович. "ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОЇ НАКОПИЧУВАЛЬНОЇ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ (ІІ РІВЕНЬ)". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 19 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.231165.
Повний текст джерелаАнотація:
Упровадження загальнообов’язкової накопичувальної системи (ІІ рівня) часто вважають одним із перспективних шляхів покращення ситуації в пенсійній сфері, проте здійснення такого кроку в сучасних економічних реаліях України пов’язане з низкою ризиків. У статті визначені наступні ризики, які виникають при впровадженні накопичувальної системи, а саме соціально-політичні ризики, адміністративні ризики, фінансові ризики. Попри усі вищевказані ризики, запровадження загальнообов’язкового накопичувального компоненту автори вбачають доцільним, оскільки він (більш або менш успішно, в залежності між ступеня продуманості механізму реалізації) може вирішити проблему встановлення принципу справедливості у пенсійному забезпеченні. Обґрунтовано, що таким компонентом для України може стати інститут індивідуальних пенсійних рахунків, призначених для відокремленого обліку пенсійних внесків на рахунок фізичної особи. Описано, що головною перевагою такої системи є швидкий позитивний соціально-економічний ефект від її впровадження. Запропонований авторами механізм передбачає диверсифікацію напрямів спрямування коштів – частина з них стане джерелом покращення добробуту чинних пенсіонерів, і відтак – уникне знецінення, як би не розвивалася економічна ситуація, частина перетвориться на інвестиційний ресурс. Запровадження накопичувального компоненту на вищенаведених концептуальних засадах можна умовно назвати «прямим». Проте, ще одним варіантом такого запровадження є «опосередкований» (м’який), який полягає у наступному. Запропонований нами алгоритм вважаємо безболісним переходом до накопичувальної пенсійної системи. У результаті отримуємо різновид накопичувальної системи зі збереженням елементу солідарності, який мотивуватиме працівників до наповнення бюджету ПФУ протягом усього трудового життя. Його реалізація може зняти можливі спекуляції щодо страхового стажу та пенсійного віку, які завжди супроводжуються підвищенням соціальної напруженості, адже якщо працівник вважає, що накопичив достатньо коштів на своєму пенсійному рахунку, він зможе вийти на пенсію в будь-якому віці. Головне завдання статті в тому, аби відділити реальні загрози й ризики складової пенсійної реформи від непрофесійних суджень і відвертих політичних спекуляцій. Наголошуємо, що докорінне вирішення пенсійної проблеми знаходиться поза межами пенсійної системи. Вважаємо, що вирішальними кроками у процесі забезпечення гідної старості українців мають бути зміна демографічної ситуації, радикальне зменшення рівня тінізації економіки, підвищення рівня заробітної плати за рахунок збільшення продуктивності праці, перебудови розподільчих відносин і створення додаткових високооплачуваних робочих місць.
31
Морозов, В. А. "8.5. Problems of morality in the financial sphere." Audit and Financial Analysis, no. 3() (September 15, 2020). http://dx.doi.org/10.38097/afa.2020.66.86.031.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрены общие аспекты критики спекуляции в искажении рыночных цен и нанесения ущерба потребителям. Представлены некоторые преимущества спекуляции в принятии на себя рисков, а также дополнении информацией рынков и повышению их ликвидности. Раскрыты различия между спекуляцией, манипуляцией и раздуванием цен. Выявлены также различия между спекуляцией и излишней спекуляцией. Определено место спекуляции на рынке и ее социальная полезность в отличие от спекуляции других направлений: азартные игры, ценовая манипуляция и раздувание цен. The article discusses the General aspects of criticism of speculation in distorting market prices and causing harm to consumers. There are some advantages of speculation in taking risks, as well as adding information to markets and increasing their liquidity. The differences between speculation, manipulation and "inflating" prices are revealed. There are also differences between speculation and excessive speculation. The place of speculation in the market and its social utility in contrast to speculation in other areas is determined: gambling, price manipulation and "inflating" prices.