Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Союз митний.
Статті в журналах з теми "Союз митний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-40 статей у журналах для дослідження на тему "Союз митний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Міщенко, І. В., та А. І. Гармаш. "Митний контроль в Україні: сутнісні характеристики та термінологічний дискурс". Актуальні проблеми держави і права, № 88 (18 січня 2021): 85–91. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i88.3063.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено сутності такої категорії митного права України, як митний контроль. З'ясовано, що зазначена категорія застосовується в чинному Митному кодексі України у двох різних інтерпретаціях. Перша - у контексті здійснення відповідних митних формальностей, спрямованих на перевірку законності ввезення товарів в Україну чи їх вивезення з України. Друга - як процес, середовище та певний стан, у яких перебувають товари та транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України і щодо яких не завершено всіх митних формальностей, необхідних для їх випуску у вільний обіг. У цьому контексті піддано аналізу дефініцію митного контролю, подану в Митному кодексі України, та встановлено, що вона повною мірою стосується лише першого випадку застосування категорії «митний контроль». У другому ж аспекті, тобто в разі вживання формулювання «під митним контролем», зазначена дефініція дещо викривлює його сутність, адже містить не властиві для нього характеристики й ознаки. У цьому зв'язку проаналізовано положення Митного кодексу Європейського Союзу стосовно митного контролю. З'ясовано, що зазначений документ вирізняє митний контроль (customs control) як сукупність митних формальностей та заходів, та митний нагляд (customs supervision) як специфічну діяльність митної адміністрації, не пов'язану з активною перевіркою товарів. Уважаємо такий досвід Європейського Союзу корисним та доцільним і для митної практики нашої держави. У цьому зв'язку пропонується внесення зміни до Митного кодексу України щодо розмежування двох типів митного контролю («активний» митний контроль та «пасивний» митний контроль). Водночас «активний» митний контроль, який здійснюється у встановлених законодавством формах, пропонується залишити без змін, як щодо назви, так і щодо визначення. «Пасивний» митний контроль, під яким перебувають товари, митне оформлення щодо яких не завершено, пропонується називати «митним наглядом», або «митним спостереженням», або «митною супервізією». Така назва більшою мірою відповідає сутності здійснюваної діяльності.
2
Литвинюк, А. Ю. "Україна і Митний союз: ризики співробітництва". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 113, (ч. 2) (2013): 318–21.
Знайти повний текст джерела
3
Литвинюк, А. Ю. "Україна і Митний союз: ризики співробітництва". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 113, (ч. 2) (2013): 318–21.
Знайти повний текст джерела
4
Полтораков, О. "Митний союз або Чим обкладається дружба?" Зовнішні справи, № 1 (2012): 25–27.
Знайти повний текст джерела
5
Бабюк, Алла Миколаївна. "НОВІТНІ ОРІЄНТИРИ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ". New Ukrainian Law, № 1 (30 березня 2022): 88–93. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено новітні підходи до державної митної політики України. Зокрема, проаналізовано пропозицію запровадження публічно-сервісних відносин у сфері митної справи. Також детально вивчено концепцію створення «сервісної митниці» та проаналізовано наукові дослідження з цього питання. Визначено, що на законодавчому рівні відсутнє визначення поняття сервісних функцій митних органів. Метою наукової публікації є дослідження та співставлення понять «сервісні послуги» та «митні послуги». Також у статті здійснено аналіз функцій митних органів на предмет можливості віднесення їх до категорії сервісних. Проаналізовано праці науковців щодо визначення поняття «митна послуга». Встановлено, що здебільшого під митними послугами розуміється певний вид послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Іноді сюди відносять і деякі дії (функції), що здійснюють митні органи, і діяльність митних представників (посередників). З урахуванням того факту, що законодавство України не містить визначення митних послуг, у статті запропоновано власне бачення цього поняття. Протягом останніх років система митних органів України зазнала низки змін та реформ. В основу вказаних реформ митної системи було покладено в тому числі і спрямування до запровадження сервісних послуг митниці. Нині триває робота зі зміни підходів до роботи митних органів. Під час проведення дослідження відзначено необхідність максимальної автоматизації роботи митних органів, де це можливо, та мінімізації засобів людського впливу. У статті досліджено питання реформування митних органів та перетворення їх на сервісні органи. З цією метою проаналізовано функції митних органів у країнах Європейського Союзу. Вказаний аналіз свідчить про потребу запровадження на законодавчому рівні нових стандартів і підходів у роботі митних органів. Для цього необхідно чітко класифікувати функції, що здійснюють митні органи. Зокрема, їх можна класифікувати на управлінські та адміністративні митні послуги. У статті проведений аналіз функцій митних органів з урахуванням такого поділу. Наголошено, що послуги, що надаються митними органами, мають бути відповідним чином класифіковані із відповідним подальшим законодавчим визначенням та закріпленням. У статті запропоновано ідею, що у разі мінімізації контрольно-наглядового складника у митних правовідносинах слід звернути увагу на необхідність підвищення рівня правосвідомості споживачів відповідних публічно-сервісних послуг.
6
Лемеха, Р. І. "Правове регулювання митних режимів за Митним кодексом України та перспективи його вдосконалення". Актуальні проблеми держави і права, № 87 (4 листопада 2020): 87–96. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2802.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій публікації досліджується сучасний стан правового регулювання митних режимів за митним кодексом України та визначаються перспективні напрями його вдосконалення з урахуванням глобалізаційних процесів та необхідності узгодження національного законодавства із правом Європейського Союзу.
Зазначається, що митні режими є комплексом взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їхній правовий статус, умови оподаткування й обумовлюють порядок їх використання після належного митного оформлення. Для української економіки важливе поступове збільшення імпорту й експорту товарів, а також забезпечення транзиту, з урахуванням геополітичного положення України та її статусу як транзитної держави. Сучасний стан правового регулювання митних режимів є задовільним, адже їх визначення та класифікація в Митному кодексі України має загальний характер, на практиці часто виникають випадки неоднозначного тлумачення відповідних норм митного права, про що свідчить судова практика, зокрема й останні постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Одним із перспективних напрямів удосконалення правового регулювання митних режимів в Україні названо зосередження всіх правових норм, якими врегульовано порядок переміщення товарів через митний кордон України та порядок їх використання після належного митного оформлення, виключно в межах Митного кодексу України, з урахуванням останньої практики Верховного Суду, чим буде забезпечено дотримання принципу правової визначеності й однозначне розуміння норм митного права суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Формулюється висновок про необхідність узгодження положень Митного кодексу України з Митним кодексом Європейського Союзу, з огляду на перспективи набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі.
7
Пасічний, Р. Я. "Митний союз: досвід країн учасниць та перспективи України". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 113, (ч. 2) (2013): 182–85.
Знайти повний текст джерела
8
Лемеха, Р. І. "Правові засади митних режимів в Україні: сучасний стан і напрями вдосконалення". Прикарпатський юридичний вісник, № 3(32) (16 жовтня 2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).601.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій публікації досліджуються сучасний стан і напрями удосконалення правових засад митних режимів в Україні з урахуванням актуальної судової практики. Зазначається, що в умовах жорсткої конкуренції у сфері міжнародної торгівлі важливим є створення сприятливих умов для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, збільшення обсягів транзиту, експорту та імпорту товарів через митний кордон України, що забезпечить збільшення надходжень до Державного бюджету України, створення нових робочих місць на митній території України та сприятиме зростанню економіки України.
Дослідження правових засад митних режимів в Україні дозволяє сформулювати висновок про те, що основою правового регулювання митних режимів є Конституція України, міжнародні нормативно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, Митний кодекс України та закони України у сфері правового регулювання митних відносин, укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств і Державної митної служби України.
Важливу роль у правовому регулюванні митних відносин відіграють постанови Верховного Суду, в яких містяться правові позиції щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Актуальним напрямом удосконалення правових засад митних режимів в Україні є завершення процесу приведення національного законодавства та юридичної практики у сфері правового регулювання митних режимів у відповідність до міжнародних стандартів, враховуючи перспективи набуття Україною повноправного членства у Європейському Союзі.
Зазначається, що удосконалення потребує Митний кодекс України, про недоліки якого свідчить неоднозначна адміністративна та судова практика. Не менш важливим є формування усталеної судової практики розгляду справ, пов'язаних із митними режимами, на рівні постанов Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення однакового застосування норм матеріального та процесуального права національними судами.
Формулюється висновок про перспективність подальшого доктринального дослідження цієї тематики з урахуванням постійних змін до національного законодавства у сфері правового регулювання митних режимів, які вимагають наукового узагальнення, а також необхідність розробки Концепції державної митної політики та розвитку Державної митної служби України.
9
Дорошко, М. С. "Митний союз і Єдиний економічний простір як російські геополітичні проекти". Науковий вісник Дипломатичної академії України, Вип. 17 (2011): 66–69.
Знайти повний текст джерела
10
Лемеха, Р. І. "Принципи правового регулювання митних режимів в Україні". Прикарпатський юридичний вісник, № 4(33) (18 листопада 2020): 62–68. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.624.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій публікації досліджуються принципи правового регулювання митних режимів в Україні як міжгалузевого інституту митного права.
Зазначається, що митний режим є комплексом взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їхній правовий статус, умови оподаткування і зумовлюють їх використання після митного оформлення.
Формулюється висновок про те, що роль принципів права в регулюванні митних режимів є визначальною, враховуючи євроінтеграційні прагнення України та зумовлену ними необхідність дотримання принципів верховенства права, правової визначеності та належного урядування органами публічної адміністрації.
До принципів правового регулювання митних режимів слід віднести загально-правові (верховенства права, законності, правової визначеності, рівності всіх перед законом, гласності тощо), а також спеціальні принципи, серед яких: принцип сприяння розвитку міжнародної торгівлі; принцип захисту національних інтересів та безпеки у сфері зовнішньоекономічної діяльності; принцип диспозитивності вибору митного режиму суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, принцип доступності адміністративних послуг, які надаються органами публічної адміністрації (реалізація принципу «єдиного вікна» в роботі органів та посадових осіб Державної митної служби України) тощо.
Зазначається, що зважаючи на мету національної держави набути повноправного членства в Європейському Союзі, наближення національних митних правил та процедур до стандартів та принципів ЄС є ключовим завданням публічної адміністрації в Україні.
Формулюється висновок про те, що дослідження принципів правового регулювання митних режимів в Україні є основою для подальшого вдосконалення чинного національного законодавства та юридичної практики, розроблення перспективного законодавства у сфері правового регулювання митних режимів.
11
Івашків, І. М. "Експорт вітчизняної сільськогосподарської продукції й дилема вибору: інтеграція у ЄС чи в Митний союз". Інноваційна економіка, № 2 (57) (2015): 196–200.
Знайти повний текст джерела
12
Івашків, І. М. "Експорт вітчизняної сільськогосподарської продукції й дилема вибору: інтеграція у ЄС чи в Митний союз". Інноваційна економіка, № 2 (57) (2015): 196–200.
Знайти повний текст джерела
13
Івашків, І. М. "Експорт вітчизняної сільськогосподарської продукції й дилема вибору: інтеграція у ЄС чи в Митний союз". Інноваційна економіка, № 2 (57) (2015): 196–200.
Знайти повний текст джерела
14
Івашків, І. М. "Експорт вітчизняної сільськогосподарської продукції й дилема вибору: інтеграція у ЄС чи в Митний союз". Інноваційна економіка, № 2 (57) (2015): 196–200.
Знайти повний текст джерела
15
Шевчук, Лариса Миколаївна. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «МИТНИЙ КОНТРОЛЬ» В УКРАЇНІ". Історико-правовий часопис 17, № 2 (30 березня 2022): 106–11. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/15.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретико-правовому дослідженню змісту категорії «митний контроль» з урахуванням наявних у юридичній літературі визначень і міжнародної, європейської та національної нормативно-правової бази. Проаналізовано основні наукові підходи до визначення поняття «митний контроль», його розуміння в широкому і вузькому значеннях. Акцентовано увагу на особливостях правового закріплення змісту категорії «митний контроль» у Митному кодексі України, Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур та Реґламенті Європейського парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Союзу. З’ясовано, що європейське та вітчизняне законодавство закріплює норми стосовно взаємодії митних органів з іншими уповноваженими органами під час переміщення товарів через митний кордон. Обґрунтовано, що з урахуванням специфіки суб’єктного складу, задіяного у проведенні контролю під час перетину митного кордону держави, митний контроль в Україні може розглядатися у вузькому та широкому значеннях. Запропоновано формулювання вузького розуміння митного контролю як діяльності митних органів, спрямованої на забезпечення додержання нормативно-правових актів з питань митної справи. Висловлено позицію, що широке розуміння митного контролю повинно включати діяльність як митних, так і інших органів держави, наділених владними повноваженнями, спрямовану на додержання чинного законодавства України загалом (зокрема, фітосанітарного, ветеринарно-санітарного, про харчові продукти тощо). Зроблено висновок, що питання розмежування митного контролю залежно від складу суб’єктів, задіяних у контрольних заходах під час перетину кордону, а також широке й вузьке розуміння цієї категорії потребує подальшого наукового осмислення та комплексного дослідження його змістового наповнення.
16
Несторишен, І. В., В. А. Туржанський та І. Г. Бережнюк. "Новації у митному законодавстві України". Митна безпека, № 4 (4 березня 2021): 66–76. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.4.2020.66-76.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено вітчизняну практику здійснення процедур постмитного контролю, а також обґрунтовано доцільність внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження інструментів постмитного контролю у вітчизняне митне законодавство. В основу дослідження покладено концепцію збалансування інтересів держави та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо забезпечення національної безпеки та спрощення процедур митного контролю. Митний контроль після випуску є складовою частиною системи надання спрощень, який дозволяє забезпечити мінімальне втручання митних органів в зовнішньоекономічну діяльність бізнесу з високим ступенем довіри.
Одним з актуальних питань у сфері здійснення державної митної справи в Україні є наближення митного законодавства до положень міжнародних конвенцій та угод, а також в умовах реалізації подальших євроінтеграційних прагнень гармонізація вітчизняного інструментарію здійснення митного контролю із європейським. Зазначено, що 2016 р. в Європейському Союзі набув чинності ряд нормативних документів, які істотно змінили підходи до здійснення процедур митного контролю та порядок надання спрощень економічним операторам. Зокрема, Митним кодексом ЄС передбачено активне використання інструментів митного контролю після випуску (post-release control), який є одним із складових частин системи надання спрощень економічним операторам. В Україні, не зважаючи на передбачене нормативне підґрунтя контролю після випуску, ця форма митного контролю не працює повною мірою, а показники ефективності підрозділів митного аудиту Держмитслужби є низькими. Авторами проаналізовано нормативні документи ЄС, якими передбачено використання інструментів митного контролю після випуску в контексті внесення змін до Митного кодексу України, та узагальнено новації у вітчизняному митному законодавстві відповідно до положень митного законодавства ЄС.
17
Сушкова, О. Є. "Специфіка діяльності митних лабораторій ЄС". Митна безпека, № 1(2) (11 січня 2019): 194–207. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.194-207.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню специфіки діяльності митних лабораторій в Європейському Союзі з метою визначення підходів щодо здійснення експертної діяльності, які можуть стати перспективними та корисними з метою запровадження у роботі Департаменту податкових та митних експертиз ДФС. Актуальність теми дослідження обумовлена євроінтеграційним курсом України, у зв’язку з чим вивчення і формування шляхів адаптації до національних реалій досвіду та сучасних підходів щодо роботи митних лабораторій в ЄС може бути досить корисним для України. У результаті проведення дослідження визначено, що Європейські митні лабораторії є важливим інструментом для митних та податкових органів, тому що їхня робота має вирішальне значення для традиційних галузей митної, акцизної та сільськогосподарської політики, таких як аналіз з метою визначення тарифної класифікації, ставки мита та інших податків. Також митні лабораторії ЄС відіграють важливу роль в інших видах діяльності, зокрема операції щодо боротьби із шахрайством, визначення автентичності та походження продуктів, виявлення нелегального імпорту як наркотичних речовин та прекурсорів, захист споживачів від небезпечних вантажів або забруднюючих продуктів, захист навколишнього середовища та видів, що перебувають під загрозою зникнення. Встановлено, що в рамках загальної мети підтримки функціонування та модернізації Європейського митного союзу митні лабораторії працюють одночасно для координації своєї діяльності та обміну досвідом. Для цього використовуються налагоджені зв’язки (в межах Європейського Союзу та у всьому світі), порівняльний аналіз, оцінка результатів, оновлення баз даних, співпраця з іншими зацікавленими сторонами та інформаційні ініціативи. При цьому CLEN постійно працює над розробкою нових методів роботи та способів співпраці, а також впровадження останніх досягнень у галузі технологій у роботу як самих митних лабораторій ЄС, так і на кордоні через удосконалення мобільних лабораторій та портативних пристроїв.
18
Prokipchuk, L. I. "Досвід Європейського Союзу у питаннях адміністрування митних платежів: теоретичні основи та практичні рекомендації". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 71–75. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено досвід Європейського Союзу у питаннях адміністрування митних платежів. Визначено основні категорії митних платежів, які справляються на території ЄС (імпортне мито; експортне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито; сільськогосподарські мита; податок на додану вартість; акцизи). Розглянуто критерії за якими можна класифікувати мита у ЄС (за характером зовнішньоекономічних операцій (імпортні, експортні), за способом встановлення ставок (адвалерні, специфічні, змішані), сільськогосподарські мита (постійні, сезонні), за цілями стягнення (звичайні, спеціальні)). Досліджено питання справляння податку на додатку вартість та акцизного збору у країнах Співтовариства. Зазначено види послуг за які митне законодавство ЄС допускає у ряді випадків стягнення митними органами держав-членів митних зборів як плату за додаткові послуги. Запропоновано заходи спрямовані на підвищення організації роботи з адміністрування митних платежів в країнах ЄС.
19
Перепьолкін, Сергій Михайлович. "ФОРМИ МИТНОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". New Ukrainian Law, № 5 (29 листопада 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено класифікацію форм зовнішнього вираження чинного митного права Європейського Союзу. Стверджується, що серед усіх наявних форм митного права Євро- пейського Союзу первинне місце належить його установчим угодам, зокрема Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу. Водночас у повсякденному правовому регулюванні митних відносин у межах митної території Євро- пейського Союзу основне місце належить актам, що ухвалюються установами Європейсько- го Союзу. З огляду на це приділено увагу положенням: чинного Митного кодексу Європей- ського Союзу, затвердженого Реґламентом № 952/2013 Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу від 9 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Європей- ського Союзу; Спільного митного тарифу, застосування якого здійснюється відповідно до Реґламенту Ради Європейського Економічного Співтовариства № 2658/87 від 23 липня 1987 року щодо тарифної і статистичної номенклатури і спільного митного тарифу; Реґламенту Ради Європейського Союзу № 1186/2009 від 16 листопада 2009 року, що встановлює систе- му Співтовариства для звільнення від сплати мит. Міжнародні угоди Європейського Союзу, що містять положення в галузі митного права, класифіковано за такими видами: угоди між державами – членами Європейського Союзу; багатосторонні міжнародні угоди, учасником яких є Європейський Союз та його держави-члени; угоди Європейського Союзу та його дер- жав-членів із третіми державами або міжнародними організаціями. Проаналізовано статті Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, присвяче- ні упорядкуванню відносин у сфері митного регулювання. Визначено роль національного митного права держав – членів Європейського Союзу та судової практики у формуванні, дії та розвитку митного права Європейського Союзу.
20
Яковенко, Є. О., та В. С. Смирнова. "Зовнішньоекономічна торгівельна політика України під час запровадження карантинних обмежень". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (14 серпня 2020): 265–70. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1878.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджена зовнішньоекономічна торгівельна політика України; проведений аналіз митних режимів України, зокрема сучасний стан імпорту та експорту в режимі карантинних обмежень. Зовнішньоекономічна торгівельна політика держави є цілеспрямованою діяльністю щодо здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави шляхом застосування механізмів державного управління, які спрямовані на ефективне співробітництво в системі світового господарства з дотриманням національних економічних інтересів і безпеки громадян. Державна митна політика є системою принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. У роботі описано митні режими та здійснено поглиблений аналіз режимів: імпорту та експорту. Досліджено статистичні показники імпорту та експорту за січень-лютий 2020 року та проведено їх зіставлення з показниками попереднього року, внаслідок чого виявлено скорочення імпорту товарів на 265,1 млн дол. (3,0%). Проведено аналіз динаміки імпорту товарів серед регіонів України, встановлено, що найбільший негативний внесок у динаміку імпорту товарів за 2 місяці 2020 року спостерігається в місті Києві (-1,9%). Установлено, що до найбільших країн-парт-нерів в імпорті товарів до України належать: Європейський Союз (42,1%), Китай (15,7%), Російська Федерація (9,5%), США (6%), Білорусь (5,4%), Туреччина (4,4%), Японія (1,8%), Індія (1,7%), Швейцарія (1,5%) та інші. Висвітлено вплив упровадження карантинних заходів на економіку України, зокрема закриття агропродовольчих ринків до 11 травня 2020 року. Доведено, що, підтримуючи іноземних виробників та здійснюючи зовнішньоекономічну торговельну політику, Україна втрачає якісний внутрішній ринок, до того ж, маючи проблеми на зовнішньому ринку. Як приклад, у роботі описується імпорт картоплі, яблук та молока. Описується ситуація на внутрішньому та зовнішньому торгівель-них ринках України, зміни в міжнародному торгівельному співробітництві, спровоковані коронаві-русом, та можливі ризики. Пропонуються заходи, спрямовані на стабілізацію зовнішньоекономічної торгівельної політики України після виходу з карантинного режиму.
21
Перепьолкін, С. М. "МИТНЕ ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 3, № 95 (30 вересня 2021): 38–48. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.95.38-48.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню історії становлення митного права Європейського Союзу, з’ясуванню його сучасного стану та визначенню перспектив подальшого розвитку. Історію становлення митного права Європейського Союзу запропоновано вивчати з дати набуття чинності Договору про заснування Європейського економічного співтовариства від 25 березня 1957 р. до сьогодні, розділивши на три етапи. Доведено, що митне право Європейського Союзу продовжує розвиватися й надалі. Серед можливих напрямів його подальшого розвитку виокремлено таке: приведення у відповідність до звичаєвих і договірних норм міжнародного митного права, розробка єдиного переліку правопорушень у митній сфері та єдиної системи санкцій за їх вчинення тощо.
22
Смирнов, І. Г. "Митний контроль міжнародних туристопотоків у країнах Європейського Союзу". Географія та туризм, Вип. 13 (2011): 183–94.
Знайти повний текст джерела
23
Yarosh, M., L. Prokipchuk та R. Galamaj. "Удосконалення акцизного оподаткування в Україні в умовах інтеграції до ЄС". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 36–43. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено питання удосконалення акцизного оподаткування в Україні в умовах інтеграції національного законодавства до вимог Європейського Союзу. Зазначені Директиви ЄС у відповідності до яких необхідно привести до відповідно вітчизняне законодавство. Визначені основні проблеми, які слід подолати в напрямку гармонізації національних нормативно-правових актів до вимог ЄС. Запропоновано схему оподаткування акцизним податком маркетингових послуг, наданих підприємствам-виробникам алкогольної продукції/тютюнових виробів. Вказано на наслідки, які виникнуть від запровадження акцизного податку на маркетингові послуги, що надаються підприємствам-виробникам алкогольної продукції/тютюнових виробів. Рекомендовано переглянути систему надання пільг зі сплати акцизного податку в напрямку наближення до норм ЄС та їх формування відповідно до таких векторів: підтримка виробництва національного продукту, який характеризується історією свого виготовлення та відповідною рецептурою; підтримка малих виробників в сфері виготовлення алкогольних напоїв, зокрема, виноробів. Визначено основні напрями удосконалення оподаткування акцизним податком. Як висновок можна зазначити, що перш за все необхідно вжити наступних заходів для ефективної гармонізації податкового та митного законодавства до норм ЄС: автоматизація процесів адміністрування справляння податків та митних платежів; гармонізація законодавчої системи в сфері акцизного та митного оподаткування; формування акцизної та митної політики з пріоритетністю підтримки національного виробника та малого бізнесу.
24
Оніщик, Ю. В. "Особливості правового регулювання митних відносин у країнах Європейського Союзу". Держава і право, Вип. 55 (2012): 442–47.
Знайти повний текст джерела
25
Харкова, Л. О. "Сучасні поглиблені та розширені митні союзи". Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право, № 4 (69) (2013): 46–52.
Знайти повний текст джерела
26
Харкова, Л. О. "Сучасні поглиблені та розширені митні союзи". Культура народов Причерноморья, № 237 (2012): 56–58.
Знайти повний текст джерела
27
Гудов, Я. "Співробітництво України та Європейського Союзу в галузі митної справи". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 82 (2010): 107–9.
Знайти повний текст джерела
28
Запорожець, О. Ф. "Митне адміністрування в Митному союзі Євразійського Економічного Співтовариства". Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право, № 2 (61) (2012): 176–80.
Знайти повний текст джерела
29
Перепьолкін, С. М. "Міжнародне співробітництво України та Європейського Союзу в галузі митної справи". Митна справа, № 6 (2006): 24–27.
Знайти повний текст джерела
30
Фрадинський, О. А. "Застосування системи управління ризиками митними службами країн-членів Євразійського економічного союзу". Сталий розвиток економіки, № 2 (43) (2019): 32–39.
Знайти повний текст джерела
31
Фрадинський, О. А. "Застосування системи управління ризиками митними службами країн-членів Євразійського економічного союзу". Сталий розвиток економіки, № 2 (43) (2019): 32–39.
Знайти повний текст джерела
32
Фрадинський, О. А. "Застосування системи управління ризиками митними службами країн-членів Євразійського економічного союзу". Сталий розвиток економіки, № 2 (43) (2019): 32–39.
Знайти повний текст джерела
33
Еннан, Р. Є. "Право інтелектуальної власності та митні засоби його захисту у Європейському Союзі". Митна справа, № 3 (2006): 53–58.
Знайти повний текст джерела
34
Капіца, Ю. "Митні заходи на кордоні щодо контрафактної та піратської продукції в Європейському Союзі". Інтелектуальна власність, № 12 (2005): 45–49.
Знайти повний текст джерела
35
Стрельченко, О. Г. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯМІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ ТА ЧОРНОГОРІЇ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 4(29) (22 квітня 2020): 177–81. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).459.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено ґрунтовне дослідження міжна-родних нормативно-правових актів, якими врегульо-вано міжнародну економічну взаємодію України та Чорногорії. Встановлюючи та реалізовуючи власні пріо-ритети у відносинах із зарубіжними країнами, в тому числі й з Україною, Чорногорія впроваджує інтегра-цію до європейських та євроатлантичних структур та всіх регіональних ініціатив, контролює глобальні тенденції та прагне приєднати їх до своїх інтересів та можливостей, розвиває належні стосунки із сусідні-ми країнами, встановлює та підтримує доброзичливі стосунки із найрозвиненішими країнами світу, бере на себе міжнародні зобов’язання повністю втілювати у життя міжнародну економічну взаємодію України та Чорногорії тощо. Автором проаналізовано низку міжнародних та вітчизняних нормативних актів, які забезпечують та врегульовують міжнародну економіч-ну взаємодію України та Чорногорії. Основними з них є такі акти: Конституція Чорногорії, закони Чорногорії «Про іноземні інвестиції», «Про зовнішню торгівлю», Угода між Урядом України і Союзним Урядом Союз-ної Республіки Югославія про торгівлю та економічне співробітництво, Угода між Україною та Чорногорією про вільну торгівлю, Угода про асоціацію та стабілі-зацію між Чорногорією та ЄС, Договір між Кабінетом Міністрів України та Союзним Урядом Союзної Рес-публіки Югославія про уникнення подвійного оподат-кування стосовно податків на доходи і капітал, Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорно-горії про взаємну допомогу у митних справах, Угода про співробітництво між Федерацією роботодавців України та Федерацією роботодавців Чорногорії.
Визначено, що норми, які регулюють відносини у сфері міжнародної економічної взаємодії України та Чорногорії, містяться також у ряді інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, які склада-ють систему зовнішньоекономічного та інвестиційного законодавства Чорногорії.
36
Костюченко, Я. М. "ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ КРАЇНАМИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 221–25. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).43.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано, що в умовах сучасного світу найбільш впливовою рушійною силою розвитку економіки є різні форми міжнародної торгівлі, яка охоплює сферу міжнародних економічних відносин і представлена сукупністю зовнішнього обміну товарами, послугами, інтелектуальною власністю з іншими країнами. Для міжнародної торгівлі характерне існування світового ринку, який є сферою формування товарно-грошових відносин між низкою країн, що базується на засадах міжнародного поділу праці та низці інших виробничих чинників. Товар, який реалізується в межах світового ринку, є своєрідним інформаційним інструментом, оскільки несе в собі інформацію про величину сукупного попиту та пропозиції у світі. З огляду на це країни можуть здійснювати аналіз та оцінку параметрів виробленої продукції порівняно з міжнародними нормативами та стандартами якості. Кожна країна, беручи участь у процесі міжнародної торгівлі, набуває статусу продавця, тобто торгівля здійснюється між окремими країнами, які обмінюються зустрічними потоками товарів і послуг, а саме: вивезення (експорту) та ввезення (імпорту).
Охарактеризовано особливості функціонування Європейської асоціації вільної торгівлі та виявлено, що вона об’єднує митні території Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. З’ясовано, що Угоду про вільну торгівлю між Україною і ЄАВТ було підписано 24 червня 2011 року й ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі». Визначено основні цілі створення Зони вільної торгівлі для України. Виокремлено можливі ризики для України у разі створення Зони вільної торгівлі з ЄС.
До найбільш ефективних заходів, які варто передбачити в контексті реалізації стратегії та які здійснять позитивний влив на підвищення якісного розвитку зовнішньої торгівля з кранами Європейського Союзу, можна віднести: реалізувати план імплементації Угоди Світової організації торгівлі про спрощення торговельної діяльності (TFА); створити систему фінансування експортної діяльності, включаючи створення експортно-кредитного агентства (ЕКА); втілити Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV Угоди про асоціацію з Європейським Союзом для того, щоб подолати технічні нетарифні бар’єри на шляху здійснення вітчизняної експортної діяльності.
37
Ларенюк, Ю. Ф. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ НОРМ: ҐЕНЕЗА ТА СУЧАСНІСТЬ". Прикарпатський юридичний вісник, № 6(35) (11 травня 2021): 111–15. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).702.
Повний текст джерелаАнотація:
Лавренюк Ю. Ф. Адміністративно-правове забезпечення економічних інтересів України та форми реалізації адміністративно-правових норм: ґенеза та сучасність. - Стаття.
Статтю присвячено наданню характеристики значення форм реалізації адміністративно-правових норм у здійсненні адміністративно-правового забезпечення економічних інтересів України, формулюванню на цій основі напрямів удосконалення актуального адміністративного законодавства з урахуванням розвитку наведеного адміністративно-правового забезпечення в діалектичному розрізі, оскільки досвід його здійснення дозволяє уточнити отримувані наукові результати.
Опрацьовано дотичні дослідження останніх років, присвячені: формуванню дефініції реалізації норм адміністративного права, форм реалізації окремих видів норм адміністративного права; актам реалізації адміністративно-правових норм у конкретних сферах адміністративно-правового регулювання. Звернено увагу на комплексні дослідження в окремих сферах адміністративно-правового забезпечення державних інтересів, яких окреслена проблематика торкається побічно: протидія тіньовій економіці, забезпечення митної безпеки. Втім, окреслені дослідження варто охарактеризовано як такі, що можуть бути використані як підґрунтя для подальшого дослідження окресленої проблематики, але не вирішують її.
На основі історичного дослідження адміністративно-правового регулювання економіки в контексті забезпечення економічних інтересів держави виділено такі його періоди: 1) період Російської Імперії (до
1917 року); 2) період Радянського Союзу (до 1991 року); 3) період незалежної України (до 2017 року); 4) сучасний період. У перший період спостерігаються тенденції до трансформації монархічного режиму у відповідності до викликів ринкової економіки, що набирала обертів. Другий період характеризувався жорстким централізованим характером державного регулювання економіки. У третьому періоді відбувається активний розвиток децентралізованих засад державного регулювання в економіці на основі збалансованого поєднання правових та економічних методів управління. Визначено, що сучасний період характеризується розвитком людиноцентричних засад в адміністративно-правовому регулюванні, в тому числі й у сфері економіки. На основі цього обґрунтовано, що керівним державним інтересом у сфері економіки постає забезпечення прав і свобод людини в цій сфері.
Визначено, що в сучасній реалізації норм адміністративного права в контексті забезпечення економічних інтересів України зростає значення форм реалізації, не пов’язаних із правозастосуванням: виконання, використання, дотримання. Вказане пояснюється розвитком значення економічних методів управління в публічному адмініструванні економіки, а також обов’язком суб’єктів економічних відносин діяти в межах правового поля. Вихідним сучасним пріоритетом у забезпеченні економічних інтересів України визначено забезпечення прав та свобод людини як визначальної соціальної цінності. На основі дослідження історичного досвіду розвитку адміністративно-правового управління економікою вказаний пріоритет охарактеризовано як єдино можливий, а інші цілі та завдання мають вважатись проміжними та підпорядковуватись йому. Обґрунтовано, що така організація цілей має тільки розвиватись надалі в контексті адміністративно-правового забезпечення економічних інтересів України.
38
Гуцул, Інна. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН В УКРАЇНСЬКУ ПРАКТИКУ МИТНОГО КОНТРОЛЮ". Економіка та суспільство, № 28 (29 червня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-47.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено актуальні аспекти митної політики деяких зарубіжних країн в контексті здійснення митного контролю. Значну увагу приділено інформаційному та сервісному забезпеченню контрольної діяльності митних адміністрацій. Досліджено досвід країн Європейського Союзу, який підтвердив пріоритетність діджиталізації митної справи в Україні. Висвітлено стратегічні цілі діяльності литовських митних органів у сфері протидії митним правопорушенням та відпрацюванні фіскальних ризиків. Встановлено, що митні інституції США, Франції, Японії та Болгарії активно використовують механізми митного пост-аудиту, що дозволяє краще виконувати поставленні перед митними органами завдання. Ірландська система митного контролю пропагує електронні сервіси та акцентується на підвищенні сумлінності декларування та сплати митних платежів. Систематизовано шляхи удосконалення контрольної діяльності митних органів в Україні з урахуванням адекватного зарубіжного досвіду.
39
Войченко, Тетяна. "ОРГАНІЗАЦІЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ: ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАКТИКИ". Економіка та суспільство, № 33 (30 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням ефективної організації митних процедур, пов’язаних зі здійсненням митного контролю. Проаналізовано досвід країн Європейського Союзу. Відзначено, що митні адміністрації діють на основі комплексного підходу. Встановлено, що діяльність митних органів одночасно спрямована на підвищення ефективності та спрощення митних процедур. Підкреслено значний рівень цифровізації процесів. Зосереджено увагу на використанні митного пост-аудиту як сучасної форми митного контролю, досліджено специфіку його запровадження в країнах Європейського Союзу. Визначено шляхи удосконалення діяльності митних органів в сфері контролю, які представляють інтерес для подальшої адаптації в Україні.
40
Hutsul, Inna. "THE EFFECTIVENESS OF CUSTOMS RISK MANAGEMENT IN THE COUNTRIES OF THE EUROPEAN UNION AND UKRAINE." Market Infrastructure, no. 36 (October 2019). http://dx.doi.org/10.32843/infrastruct36-59.
Повний текст джерела