Готові списки джерел за темами / Соціокультурний аспект / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Соціокультурний аспект"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Соціокультурний аспект.
Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Соціокультурний аспект".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

ПАВЛІЩЕВА, Яна, та Тетяна БЕСАРАБ. "АСПЕКТ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ОБІЗНАНОСТІ У ВИКЛАДАННІ ТА ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 140–46. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.22.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено вивченню соціокультурного аспекту в контексті викладання іноземної мови як невідʼємного компоненту набуття комунікативної компетентності. У роботі досліджуються питання мови як соціокультурного феномену, а також способи та шляхи застосування соціокультурних знань у навчальному процесі. За методологічну основу взято наукові розробки провідних вітчизняних та зарубіжних педагогів, представників комунікативного підходу у викладанні іноземної мови. Автор детально вивчає взаємозвʼязок мови, способів комунікації і соціокультурного контексту, наголошуючи на тому, що вивчення мови передбачає набагато ширші знання, ніж оволодіння лексикограматичною базою. У статті стверджується, що вивчення іноземної мови досягає своєї максимальної мети, коли студенти набувають соціолінгвістичної та дискурсивної компетентності, тобто розуміють релевантність вживаної мови соціокультурному контексту її вживання. Оволодіння зазначеними компетентностями означає розуміння культурних та соціолінгвістичних відмінностей мови, що вивчається, здатність долати мовний бар’єр шляхом неупередженого ставлення до цих відмінностей та, найголовніше, застосовувати відповідні соціокультурні коди в ході комунікативного процесу з іншими людьми. Автор зазначає, що ці навички формуються шляхом безперервного процесу вивчення іноземної мови, заглиблення в соціокультурні аспекти, відмінні від рідної мови, що у свою чергу формує мовну свідомість студентів, а також їхню іншомовну соціокультурну ідентичність. Також наголошується на необхідності створення викладачем відповідного інтерактивного середовища в класі, відтворення комунікативного простору наближеного до природного іншомовного середовища не тільки в мовному аспекті, а й у символічному, який складається з культурних символів, соціальних звичаїв та ритуалів. Тому паралельно з викладанням іноземної мови педагоги мають пояснювати студентам особливості соціального устрою та культури, а також контекстів уживання мовних патернів. Автор аналізує різноманітні способи занурення студентів у відповідний соціокультурний контекст, а також види навчальних матеріалів, що можуть бути застосовані з цією метою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Червінська, Інна. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УЧНІВ ГІРСЬКИХ ШКІЛ РЕГІОНУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.94-98.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано теоретичні підходи до феномену соціокультурна ідентичність, визначено психолого-педагогічні засади формування соціокультурної ідентичності учнів гірських шкіл регіону Українських Карпат. З метою дослідження методологічних, концептуальних і методичних підходів, які розкривають різні варіанти характеристики поняття «соціокультурна ідентичність» у контексті міждисциплінарного дискурсу обґрунтовано природу ідентичності, зумовлену потребою зростаючої особистості у визнанні серед інших успішної самореалізації. Метою дослідження є опис регіональних особливостей процесу формування соціокультурної ідентичності учнів гірських шкіл у контексті сталого розвитку регіону Українських Карпат. Наголошується, що конвергентність застосування методологічних підходів, принципів, методів, форм та ідей зумовлює інноваційні шляхи розв’язання проблеми формування соціокультурної ідентичності зростаючої особистості в освітньому процесі та в позакласній діяльності закладу загальної середньої освіти гірського регіону. Акцентується увага на процесі формування соціокультурної ідентичності особистості в сучасному суспільстві, яка є складною і водночас актуальною проблемою, яка уможливлює більш ґрунтовно зрозуміти специфіку взаємин людини й суспільства, людини й середовища та спрогнозувати можливі варіанти розвитку соціальних процесів, розробити теоретичне підґрунтя нових уявлень про соціокультурний розвиток особистості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Єловська, Юлія Володимирівна. "Соціокультурний аспект комунікативних табу". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 1 (16 жовтня 2013): 173–80. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.526.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на матеріалі мовлення українців розглядається взаємозв’язок комунікативних табу з іншими видами культурних заборон, визначаються характерні ознаки цих явищ, а також виокремлюються специфічні особливості, притаманні комунікативним табу в процесі спілкування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Скиба, О. П. "Інформаційні технології: соціокультурний аспект". Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, № 2 (26) (2017): 105–8.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Dreval , Yu, A. Kuznetsov  та S. Zaika . "СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 1(57) (26 травня 2020): 165–73. http://dx.doi.org/10.34213/ap.20.01.19.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано питання залежності політичної модернізації від соціокультурного розвитку. Відзначено, що у даному разі мова має йти про складне переплетіння та гармонію обох складових суспільного розвитку. Обґрунтовано положення про те, що культура є одним з найбільш важливих регуляторів суспільного життя. Відтак і соціальні інститути, політика та норми тією чи іншою мірою відображають цінності культури. Вказано, що надійною основою успішної модернізації мають бути системні зрушення у найбільш важливих сферах суспільних та соціокультурних відносин. Формулюється висновок про те, що до успіху мають привести системні зрушення у всіх сферах суспільних та соціокультурних відносин (з обов’язковим урахуванням того достеменного факту, що процес вдосконалення соціокультурних відносин має відбуватися поступово і що культурні ідентичності відображають багатовіковий уклад життя народів, який не може бути реформований у звичному розумінні цього слова).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Сафонова, Т. "Дитячі бібліотеки України: соціокультурний аспект". Вісник Книжкової палати, № 7 (252) (2017): 10–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Вишневська, Галина, та Наталія Булгакова. "МУЗЕЇ ПРОСТО НЕБА : СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (31 січня 2022): 81–86. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.501.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядаються теоретичні та практичні питання діяльності музеїв просто неба, а також напрями розвитку цієї особливої групи музеїв у сфері туризму. Проаналізовано досвід європейських країн щодо можливостей використання потенціалу музеїв просто неба для реалізації освітніх і наукових програм, розвитку культурного туризму, збереження культурної спадщини. Виявлено динаміку розвитку музеїв просто неба та туристичної діяльності Київщини, визначені фактори, що впливають на привабливість музеїв просто неба і їх експозиції. Проаналізовано музейні практики, що дозволяють відтворити традиційне народне середовище. Розкрито залучення відвідувачів до участі в різноманітних видах діяльності: проживання в традиційному житлі, участі в традиційних обрядах, забавах, рольових іграх та майстер-класах традиційних народних ремесел.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Грінберг, Л. Ф. "Підготовка фахівців інформаційного профілю: соціокультурний аспект". Міжнародний вісник. Культурологія. Філологія. Музикознавство, Вип. 1 (10) (2018): 20–24.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Довгань, Н. О. "Категорія контексту життєдіяльності поколінь: соціокультурний аспект". Вісник післядипломної освіти. Серія "Соціальні та поведінкові науки", вип. 11 (40) (2020): 64–79.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Євтух, М. Б., та І. Б. Червінська. "СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ТРАДИЦІЙ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ ГІРСЬКИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 74–88. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-74-88.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається соціокультурний аспект феномену філософії здоров’я в традиційній культурі молоді гірських регіонів Українських Карпат. На підставі опрацювання філософської, психолого-педагогічної, етнографічної літератури, вивчення архівних матеріалів, етнографічних досліджень, анкетування студентів, автори розкривають феномен процесу культивування здорового способу життя людини крізь призму етнокультурних традицій, видів діяльності та способів життєзабезпечення населення гірських регіонів. Методологічні засади дослідження складають теоретичні засади етнографічних, психолого-педагогічних та філософських наук щодо вивчення унікальності процесу взаємодії людини і гірського середовища, людини і автентичної культури в контексті етнопедагогічного, етнокультурного та середовищного підходів. Авторами наголошується на тому, що філософія здоров’я людини, відображена в етнокультурних традиціях жителів гірських регіонів, є надзвичайно багатогранною, оскільки вона сприяє подоланню меж між тілесним та духовним, біологічним та соціальним, індивідуальним та глобальним і включає цілісність людської особистості, гармонію психофізичних сил, спосіб життя людини, основними параметрами якого є праця, побут, освітня, суспільно-корисна та культурна діяльність, різноманітні звичаї, традиції, поведінка людини. Наголошується, що вивчення та узагальнення сутності здоров’я з позицій фізичного, психологічного, соціального й духовного благополуччя дозволить виявити соціокультурні, медико-біологічні й психолого-педагогічні аспекти його формування, що в комплексі сприятиме покращенню рівня здоров’я населення гірських регіонів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Цицюра, Ксенія. "СОЦІОКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З БІЗНЕС- ЕКОНОМІКИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (11 січня 2019): 62–69. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.62-69.

Повний текст джерела
Анотація:
В умовах глобальної інтеграції різних культур іноземна мова відіграє вирішальну роль у спілкуванні та при порозумінні представників різних мов, культур та соціальних сфер. Упродовж останніх десятиліть в галузі освіти відбуваються якісні зміни. Вища освіта, зокрема економічна, починає все більш орієнтуватися на самостійний розвиток особистості, на творчу ініціативу та мобільність майбутніх фахівців. Тому у представників різних наук зріс інтерес до проблеми формування соціокультурної компетентності у майбутніх фахівців. Сучасна соціокультурна ситуація у світі знайшла відгук в українському суспільстві. Зміни в інформаційній та технологічній галузях привели весь світ, а також і українське суспільство, до встановлення нового типу міжкультурних відносин, для якого однобічне традиційне розуміння освіти втратило свою ефективність. З’явилися нові можливості та перспективи співпраці із зарубіжними країнами, що сприяє розвитку діалогу культур, взаємодії та розумінню інших культурних цінностей. Саме тому соціокультурний аспект стає визначальним при підготовці майбутніх бакалаврів з бізнес-економіки, які повинні мати не тільки певну систему знань, духовний та особистий досвід, а також уміти творчо проектувати реально життєві ситуації та самостійно вирішувати міжкультурні й соціокультурні труднощі при спілкуванні з представниками різних мов та культур, почуватися впевнено та комфортно в іншомовному соціокультурному середовищі. У даній статті проаналізовано визначення поняття «навички» та визначено види навичок, які формуються у студентів економічних ВНЗ у процесі вивчення англійської мови. Наслідком формування навичок є компетентність майбутніх спеціалістів. Поняття «компетенція» та «компетентність», сформульовані вітчизняними й зарубіжними вченими, мають певну спільну основу, а водночас, і суттєві відмінності, які розглянуто та проаналізовано в даній статті. Також зроблено спробу формулювання авторського визначення соціокультурної компетентності майбутніх бакалаврів з бізнес-економіки відповідно до ...
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Гайдученко, С. "Державне управління реалізацією освітніх реформ: соціокультурний аспект". Державне управління та місцеве самоврядування, Вип. 4 (39) (2018): 89–94.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Павловська, М. "Професійні контакти бібліотекарів Кракова, Катовіце, Харкова: соціокультурний аспект". Бібліотечний вісник, № 3 (257) (2020): 50–54.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Гарлицька, Т. "Британський сленг як частина мови міста: соціокультурний аспект". Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), Вип. 129 (2014): 248–52.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Кушнір, Наталія, Віталій Гончарук та Валентина Гончарук. "СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), № 9(103) (30 листопада 2020): 372–79. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/372-379.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано поняття економічної культури як вектора розвитку загальної національної культури й показника соціальних замовлень сучасної освіти. Досліджено економічну культуру особистості як невід’ємний компонент її загальної культури та каталізатора економічних процесів. З’ясовано, що економічна культура виражає уявлення й мотиви суб’єктів соціально-економічних відносин через консолідацію соціальних груп до спільної діяльності. Визначено, що взаємовідносини між учасниками соціальних груп зміцнюють організаційні та інституційні економічні зв’язки, надають їм особистісний сенс і творчу продуктивність, актуалізуючи все внутрішнє життя людей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Ложечкін, В. "Соціокультурний аспект європейської інтеграції Республіки Польща (1989-2004 рр.)". Схід, № 5 (105) (2010): 94–97.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Береза, Анастасія, та Ольга Шаф. "ДЖОРДЖ МАЙКЛ. ФОРМУВАННЯ КВІР-ІКОНИ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ І ТЕКСТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 6 (6 липня 2021): 230–38. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.039.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто соціокультурні особливості формування квір-ікони за часів дискримінаційної політики проти представників квір-спільноти на прикладі однієї з ключових для історії британської музики фігур – композитора, лірика й виконавця Джорджа Майкла (1963 – 2016), і проаналізовано, у який спосіб в авторському поетичному матеріалі репрезентована квір-тематика.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Gnezdilova, Yu. "Metapragmatics: Social and Cultural Perspectives." Fìlologìčnì traktati 10, no. 2 (June 2018): 42–47. http://dx.doi.org/10.21272/ftrk.2018.10(2)-05.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

САЛІОНОВИЧ, Людмила, та Тетяна НЕТЕЦЬКА. "СТАТУС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ В ДОБУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ". Humanities science current issues 3, № 30 (18 вересня 2020): 76–82. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.3/30.212373.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Шмаюн, Ольга Юріївна. "ФЕНОМЕН КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 354–62. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247184.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується феномен дозвілля як унікальне явище, яке сприяє реалізації та розвитку численних видів і форм культурно-дозвіллєвої діяльності. Мета статті — дослідження особливостей розвитку сучасних культурно-дозвіллєвих центрів України в середовищі соціокультурного існування. Методологічною основою дослідження стали основні положення культурології, соціології культури та соціальної психології, які розглядають дозвіллєву культуру як соціокультурний феномен. Наукова новизна полягає у визначенні та уточненні науково-теоретичних підходів до вивчення дозвілля в рамках зарубіжних і вітчизняних дослідницьких робіт. Висновки. Аналіз процесу формування і становлення феномену культурно-дозвіллєвої діяльності спонукає до пошуку нових оптимальних шляхів удосконалення діяльності культурно-дозвіллєвих центрів. Формування нових суспільних відносин актуалізує дослідження проблем соціокультурної сфери, де культура відчуває вплив соціально-політичних і соціально-економічних механізмів, водночас безпосередньо впливаючи на їх розвиток, та стає своєрідним соціальним каталізатором. Зокрема, філософські аспекти дозвілля визначають його самодостатнім функціонуючим організмом. Відбулася також активізація наукових розробок педагогіки дозвілля, обґрунтування понятійного апарату, принципів, функцій, основних видів та організаційних форм, які використовуються у практиці його проведення. Соціально- педагогічний аспект дозвільної діяльності знаходить своє відображення в інфраструктурі, змісті, дозвіллєвих вподобаннях для об’єднання різних рівнів організації соціального середовища. Наголошено, що глобалізація, посилення конкуренції, поглиблення інформаційних процесів призвели до цілеспрямованого характеру розвитку культурно- дозвіллєвих центрів, адже рівень розвитку держави в сучасному світі оцінюється, у тому числі, й за діяльністю культурно-дозвіллєвих закладів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Матюша, П. А. "Соціокультурний аспект перекладу французьких та румунських назв військових структур українською мовою". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 10 (2006): 210–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Dovgan, N. "The category of generations’ texts: the social-cultural aspect." "Bulletin of Postgraduate Education" (Series «Social and behavioural sciences»), no. 43 (2020): 68–83. http://dx.doi.org/10.32405/2522-9931-2020-14(43)-68-83.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Василенко, Дарья, Віктор Саранча, Вікторія Шабуніна та Ольга Чернявська. "СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ АРХІТЕКТУРНОГО ПЛАНУВАННЯ МІСТА В ПЕРІОД 1959-1975 РОКІВ (НА ПРИКЛАДІ МІСТА КРЕМЕНЧУКА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 37 (10 жовтня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi37.438.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто соціокультурні аспекти архітектурного планування на прикладі м. Кременчука Полтавської обл. Окреслено регіональні особливості архітектурного планування, що яскраво відображають дух історичної епохи кінця 50–70 рр. ХХ ст. Хронологічними межами дослідження визначено 1959-1975 рр., коли розпочинається активний процес відбудови житлового і соціокультурного фонду м. Кременчука. Наведено причини розширення архітектурної сітки соціокультурних об’єктів Кременчуці. Проаналізованого темпи будівництва соціокультурних об’єктів міста, що з’явилися в окреслений період. До соціокультурних об’єктів віднесено: школи, дошкільні навчальні заклади, кінотеатри, палаци культури, парки, сквери тощо. На основі архівних документів визначено відсоток забезпеченості потреб містян соціокультурними об’єктами, введеними в експлуатацію в 1959–1975 рр.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Лодатко, Є. "Професійно-педагогічна підготовка викладача вищої школи в умовах освітніх змін: соціокультурний аспект". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія педагогічна, Вип. 25, ч. 3 (2009): 3–11.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Dovgan, N. "The category of context for a generation’s life: socio‐cultural aspect." "Bulletin of Postgraduate Education" (Series «Social and behavioural sciences»), no. 40 (2020): 64–79. http://dx.doi.org/10.32405/2522-9931/2522-9958-2020-11(40)-64-79.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Pavlenko, Kateryna. "Філософія інклюзії в освіті". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (26 вересня 2019): 184–95. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.3-4.11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автор розглядає актуальне питання сутності явища інклюзії в сучасній педагогіці у філософському розумінні. Акцент тут зроблено на ролі філософії як смислового орієнтиру в інклюзивному навчанні. Розкривається також значення та роль різнобічних наукових поглядів щодо соціальних інклюзивних цінностей та виноситься на розгляд соціокультурний аспект явища інклюзії в освіті відповідно до освітньої політики в Україні в останні роки, а саме: відповідність соціальних очікувань та реалій сприймання поняття «іншості» не лише в процесі навчання та виховання дітей з особливими освітніми проблемами, а й соціальної інклюзії у сучасному суспільстві. Сформульовано висновки щодо філософського змісту інклюзивного навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Троєглазова, М. "Методика викладання перекладу: соціокультурний аспект (на матеріалі юридичних текстів сучасної арабської літературної мови)". Вища школа, № 10 (2012): 39–50.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

КОМАРНИЦЬКА, Тамара, Юлія КУЗЬМЕНКО, Юлія ФЕДОТОВА та Вікторія ФІЛОНОВА. "СТИЛІСТИЧНИЙ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ЗВЕРТАННЯ ЯК ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА (НА МАТЕРІАЛІ ЗВЕРТАННЯ У ЯПОНСЬКІЙ МОВІ)". Humanities science current issues 2, № 26 (19 лютого 2020): 57–64. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/26.195874.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Ядловська, О. С. "ЛІНГВОКУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА БІЛІНГВІЗМУ: ДО ПИТАННЯ СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 235–40. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-35.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню становлення категорії «двомовність», а також співвідношення її проявів у комунікативному та культурологічному контексті. Проаналізовано соціокультурні аспекти еволюції сприйняття білінгвізму як у свідомості окремого індивіда, так і суспільством загалом. Явище двомовності за своєю сутністю виступає лінгвістичним, однак за реалізацією та рефлексію переосмислюється і сприймається в соціумі як культурологічне або соціальне і таке, що впливає на певні мовно-соціальні процеси та є гостро дискусійним й актуальним. Володіння двома мовами передбачає не тільки вербалізацію словникового складу, морфологічних та синтаксичних одиниць, категорій цих мов, але й репрезентацію характерних особливостей та рис певного етносу, його культури, тобто культурологічного контексту. Простежено, що володіння двома чи більше мовами в індивіда є різнорівневим, а еквівалентне володіння неможливе. Провідну позицію завжди посідає рідна мова. Зазначено також, що вивчення іншої мови (іноземної, нерідної) залучає особу до процесу акультурації. Це буде в подальшому формувати соціокультурний чинник явища двомовності та впливатиме як на індивіда, так і на соціум. Окремо варто розглядати аспект впливу на рівень вивчення мови в розрізі перебування особи в конкретній комунікативній ситуації, що вимагає знання певного лексичного шару слів. Підкреслимо також, що в епоху глобалізації, взаємодії цивілізацій та культур, підвищеної інтенсивності різних типів комунікації з одночасними процесами самоідентифікації етносів за спільністю мови виникає необхідність в уточненні багатьох суміжних понять, зокрема таких, як «інтерференція», «диглосія», «поліглосія», інших для усвідомлення причин, природи й механізмів виникнення та функціювання цих явищ у середовищі соціуму. Це надасть можливість розробити низку рекомендацій і заходів, які сприятимуть розширенню сфери використання декількох мов за збереження позицій рідної мови. Розгляд та дослідження зазначених мовних практик двомовності в подальшому може стати шляхом до переосмислення та подолання труднощів етносемантичного рівня у процесі міжкультурної комунікації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

LODATKO, Evgen. "MATHEMATICAL COMPETENCE OF THE FUTURE TEACHER OF PRIMARY SCHOOL: SOCIO-CULTURAL ASPECTS." Cherkasy University Bulletin: Pedagogical Sciences, no. 1 (2019): 90–96. http://dx.doi.org/10.31651/2524-2660-2019-1-90-96.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Krongauz, V. "The organization of Kharkiv transport system in the second half of the 19 century (The socioculture aspect)." Cherkasy University Bulletin: Historical Sciences, no. 2 (2019): 46–51. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5908-2019-2-46-51.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

ХАЛО, З. П. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 136–40. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.20.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються деякі аспекти актуальної проблеми сучасного стану викладання іноземних мов у про- цесі підготовки майбутніх фахівців до участі в міжкультурному діалозі. Зроблена спроба описати актуальність такої проблеми викладання іноземної мови, як розвиток міжкультурної компетенції, як одного зі складників іншомонвної компетентності студентів вузів. У статті проаналізовано проблему міжкультурної освіти в сучасному суспільстві, досліджено актуальність вивчення іноземної мови у цьому аспекті та необхідність формування соціокультурної компетентності вчителя у викладанні іноземної мови. З’ясовано такі поняття, як «міжкультурна комунікація» «міжкультурна компетенція»,«соціокультурна комунікація», «соціокультурна компетенція». Доводиться важлив- ність формувнання міжкультурної компетенції майбутніх вчителнів. Розкрито аспекти актуальної проблеми сучас- ного стану викладнання іноземних мов у процесі підготовки майбутніх фахівців до участі в міжкультурному діалозі. Зазначено, що «особливу важливість набувають фактори комунікабельності й толерантності, підвищення професій- ної кваліфікації та перепідготовка працівників, зростання їх професійної мобільності». Доведено, що тільки між- кулньтурна компетенція в її взаємозв’язку з іншомовною комунікативною компетненцією може виступнити одним із показнників сформованості іншомонвної компетентності студеннтів вузу. Розглянуто аспекти актуальної проблеми сучасного стану викладання іноземних мов у процесі підготовки майбутніх фахівців до участі в міжкультурному діалозі. Зазначено, що особливо важливими стають фактори комунікабельності й толерантності, підвищення про- фесійної кваліфікації та перепідготовка працівників, зростання їх професійної мобільності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Semenova, Olga. "Формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів іноземної мови". Освітній простір України, № 11 (16 жовтня 2017): 100–104. http://dx.doi.org/10.15330/esu.11.100-104.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зосереджено увагу на важливості соціокультурного аспекту у процесі вивчення іноземних мов. На основі аналізу наукових джерел автором розкрито сутність терміну “соціокультурна компетенція” та підкреслено необхідність залучення всіх компонентів соціокультурної компетенції у навчальному процесі. Зазначено, що у структурному плані соціокультурна компетенція є комплексним явищем і включає в себе набір компонентів, які відносяться до різноманітних категорій: лінгвокраїнознавчий, соціально-психологічний, культуро¬логічний компоненти. Стисло описано основні фактори впливу на формування та розвиток соціокультурної компетенції.Наголошується на доцільності культурологічної спрямованості навчання іноземним мовам. Подальше вивчення запропонованої теми стане корисним у пошуку нових, більш ефективних методів навчання іноземним мовам.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

N.I., Skrypnyk. "SOCIO-CULTURAL FACTORS OF FORMATION OF STUDENTS’ COMMUNICATIVE-SPEECH COMPETENCE OF HUMANITIES AND PEDAGOGICAL COLLEGE." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 95 (August 2, 2021): 39–46. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-95-6.

Повний текст джерела
Анотація:
The article considers the philosophical, theoretical and methodological aspects of socio-cultural factors in the development of students’ communicative and speech competence of humanities and pedagogical college.The purpose of the article is to clarify the principles, approaches and general educational conditions for the formation of socio-cultural competence as part of the communicative-speech, as well as to formulate working definitions of socio-cultural aspects of professional communicative-speech competence.A review and analysis of the views of home and foreign scholars on the essence and content of the socio-cultural component of education in the formation of the above competencies are carried through. The common, different and universal in the structure of the socio-cultural content line of professional linguistic Ukrainian and foreign language education and the place of linguistic, cultural, ethnographic and other knowledge, which are integrative factors of language education, are clarified. The place of the socio-cultural principle of acquiring linguistic education among other principles is determined and the relation between them is established.It is proved that the sociocultural content line in the content of education performs an integrative function of relatively heterogeneous knowledge and can be successfully implemented provided the design, modeling and creation of educational sociocultural space at all didactic levels: from individual lessons to design and architectural design of academic classrooms, campuses, etc.The research uses general scientific methods of analysis, generalization, deduction (in modeling the components of socio-cultural competence and the semantic line of its formation) and interdisciplinary extrapolation of patterns in the system of socio-scientific sciences.The scientific novelty of the work is that for the first time in Ukrainian linguodidactics the multifaceted structure, components, functions and inter-component relations of socio-cultural factors of development of students’ communicative-speech competence of humanities and pedagogical college are defined.The article lays the theoretical and methodological foundations for empirical verification of the optimizing significance of the above factors for students of the humanities and pedagogical college, forecasting, design and implementation of appropriate methodological tools. The research can serve as a starting point for linguodidactic, sociolinguistic and linguocultural studies related to the study of the nature and structure of human verbal communication in today’s uncertain rapidly changing conditions.Key words: socio-linguistic innovations, socio-cultural space, socio-cultural content line, linguistics, prin-ciples and educational conditions. У статті розглянуто філософські, теоретичні та методичні аспекти соціокультурних чинників виро-блення комунікативно-мовленнєвої компетентності у студентів гуманітарно-педагогічного коледжу.Метою статті є з’ясування принципів, підходів та загальних освітніх умов формування соціокуль-турної компетентності як часткової в рамках комунікативно-мовленнєвої, а також формулювання робо-чих визначень соціокультурних аспектів професійної комунікативно-мовленнєві компетентності.Здійснено огляд і проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо сутності та змістового наповнення соціокультурного компонента освіти в рамках формування вищезазначених компетентностей. З’ясовано спільне, відмінне та універсальне у структурі соціокультурної змістової лінії професійної лінгвістичної україно- та іншомовної освіти, а також місце лінгвокультурних, країнознавчих, етичних та інших знань, що виступають інтегративними чинниками мовної освіти. Визначено місце соціокультурного принципу набуття лінгвістичної освіти серед інших принципів та встановлено відношення між ними.Доведено, що соціокультурна змістова лінія у змісті освіти виконує інтегративну функцію щодо гетерогенних знань і може бути успішно імплементована за умови проєктування, моделювання й створення освітнього соціокультурного простору на всіх дидактичних рівнях: від окремо взятого заняття до дизайнерського та архітектурного оформлення академічних аудиторій, корпусів, студмістечка тощо.У дослідженні використано загальнонаукові методи аналізу, узагальнення, дедукції (під час моделювання складових частин соціокультурної компетентності та змістової лінії її формування), міждисциплінарне екстраполювання закономірностей у системі соціонімічних наук.Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українській лінгводидактиці визначено багатоаспектну структуру, складові частини, функції та міжкомпонентні відношення соціокультурних чинників вироблення комунікативно-мовленнєвої компетентності у студентів гуманітарно-педагогічного коледжу.У статті закладено теоретико-методичні основи для емпіричної перевірки оптимізувальної значущості вищезазначених чинників для студентів гуманітарно-педагогічного коледжу, прогнозування, проєктування та імплементації відповідного методичного інструментарію. Дослідження може послугувати відправною точкою для лінгводидактичних, соціолінгвістичних та лінгвокультурологічних досліджень, пов’язаних із вивченням природи й структури людської вербальної комунікації в сучасних невизначених швидко змінюваних умовах.Ключові слова: соціально-мовні інновації, соціокультурний простір, соціокультурна змістова лінія, лінгвокраїнознавство, принципи, освітні умови.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Kuz, Oleh, та Valentin Cheshko. "ТРАНСБІОПОЛІТИКА: ОНТОЛОГІЯ ТА МЕТАТЕОРІЯ КЕРОВАНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, № 1 (21 липня 2021): 84–94. http://dx.doi.org/10.15421/342110.

Повний текст джерела
Анотація:
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку науки визначається радикальними інституційними змінами в її соціальному статусі та структурі. Основні відмінності від класичного етапу зводяться до: по-перше, відмови від принципу етичної нейтральності наукового знання і, по-друге, реального перегляду змісту категорії «парадигма» як центрального елементу організації теоретичних знань. Її замінюють значно більш складними конструкціями, що складаються з кількох гетерогенних компонентів. Відбувається взаємне проникнення публічно-аксіологічної та описово-наукової форм дискурсу, що створює нерозривну єдність щодо змісту теоретичної структури. Публікацію присвячено аналізу цих обидвох аспектів теоретичної технонауки. У відповідності до специфічності предмету дослідження було застосовано методи квантифікаційного дискурсивного та концептуального аналізу метатеоретичних і онтологічних знань відповідно. Надметою є визначення базової схеми взаємодії між організацією трансдисциплінарної матриці та онтологічним рівнем теоретичного технознання. У онтологічному аспекті технонаука (постакадемічна наука) є теоретичним і технологічним інструментарієм щодо управління напрямком біологічної та соціокультурної еволюції. У епістемологічному аспекті сучасні теорії, що мають людський вимір, містять специфічну (транс)дисциплінарну матрицю, що складається не з одного, а двох парадигмальних ядер: науково-дескриптивного та гуманітарно-аксіологічного. Згідно з нашою моделлю, принципи біоетики є соціальним інститутом регулювання та контролю технологічного (біологічного та соціального) ризику. Прикладні технологічні розробки представлені (1) генною інженерією як інструментом управління біологічною еволюцією та (2) соціально-економічною інженерією як засобом управління цивілізаційним і соціокультурним розвитком. Ця бінарна структура логічно походить з постульованої нами трьохмодульної організації стабільної еволюційної стратегії людини розумної. Натурфілософія знову набуває статусу основної теорії еволюції в експліцитному вигляді. Існує система метафізичних постулатів і онтологічних категорій, що походить з антропного принципу участі. Для сучасної неоліберальної політичної демократії біовлада та біополітика є найбільш ефективною технологією стабілізації сценаріїв і тенденцій глобального еволюційного процесу, оптимальними щодо цієї ідеологічної системи. Висновки. Трансбіополітика у нашому розумінні постає як політична проблематика, пов’язана з раціоналізацією глобального еволюційного процесу. Найближчими десятиліттями трансбіополітика стане несучим елементом глобального процесу еволюції ноосфери з подальшим ускладненням і збільшенням когезії між окремими соціокультурними типами, що входять до системи сучасної глобальної цивілізації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Krutsevych, Tetiana, Oksana Marchenko та Vitalii Melnik. "Історичні засади формування гендерного підходу у фізичному вихованні". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (30 грудня 2019): 19–31. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-19-31.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність. У представленій роботі викладено основні теоретичні аспекти та історичні передумови виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні. Розглянуто та охарактеризовано співвідношення біологічних та соціальних характеристик особистості крізь призму категорії «гендер». Основою особливістю даного дослідження є міждисциплінарний, крос-секторальний підхід щодо гендерної проблематики, який охоплює відповідні філософські, психолого-педагогічні, соціологічні, правові та інші аспекти до його розу­міння. Наголошено на синкретичному поєднанні відомостей теорії і практики фізичної культури, педагогіки, психології в контексті організації навчання та виховання школярів в процесі їхньої гендерної соціалізації. Мета. Вивчення історичних засад у формуванні гендерного підходу у структурі розвитку фізичної культури і спорту. Методи дослідження. Були використані теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати дослідження. Обґрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано та узагальнено дані вітчизняних і зарубіжних авторів щодо історичних передумов диференційованого фізичного виховання молоді. Систематизуючи сутнісно-змістовну характеристику категорії «гендер» у контексті психолого-педагогічних досліджень, констатуємо його різне тлумачення дослідниками, розглянуто історичний аспект виникнення ґендерного підходу в педагогічній науці, охарактеризовано особ­ливості розвитку ґендерних досліджень в Україні. З’ясовано, що факторами впливу на пріоритети використання гендерного підходу у фізичному вихованні є дискусійні питання переважання двох парадигм: соціокультурної і соціо-біологічної, що переконливо доводить про необхідність залучення нових знань у галузі фізичної культури і спорту з визначенням пріоритетних напрямків спрямованого впливу гендерного підходу на формування цінностей індивідуальної фізичної культури школярів. Висновки. Історичний аспект формування гендерного підходу у сфері фізичної культури і спорту має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Використання гендерного підходу в теорії і методиці фізичного виховання надає широкі можливості для конструктивної взаємодії змісту гендерних досліджень з наявними методиками навчання та концепціями у сфері фізичного виховання школярів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Сайфуліна, Ю. В. "ЗВ’ЯЗОК ПРАВА Й СИЛИ ЯК ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА ПРОБЛЕМА". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 16 (30 жовтня 2019): 234–42. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v16i0.415.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто проблеми зв’язку права та сили з точки зору сучасних інтерпретацій фор­ми та змісту права. Показано онтологічні, гносеологічні, аксіологічні та антропологічні аспекти розгляду права як сили та сили в праві. 3 точки зору онтології права проблема його зв’язку із силою виражена в питанні про те, чи є сила сутнісною рисою права. Гнос­еологічний аспект проблеми виражено в інтерпретації зв’язку права й сили в різних типах праворозуміння. Аксіологічні й антропологічні грані зв’язку права та сили розкривають соціокультурні аспекти дієвості й ефективності права.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Пасічник, Олександр. "ДИДАКТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК КОМПОНЕНТА ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (24 вересня 2021): 35–44. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-35-44.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом дослідження визначено культурологічний потенціал змісту іншомовної освіти. Відповідно до логіки наукового пошуку, перегляду зазнає компонентний склад іншомовної комунікативної компетентності. Зокрема автор звертає увагу на хибність твердження, що формування соціокультурної компетентності в учнів сприяє автоматичному формуванню в них міжкультурної компетентності та кращому усвідомленню власної культури. На переконання автора, міжкультурний аспект має бути окремими складником іншомовної комунікативної компетентності, а його важливість детермінована методичним принципом «діалогу культур», який нині є одним із ключових для змістового та процесуального аспектів навчання мови, а також передбачає рівність культур. У змісті навчання міжкультурний аспект, з одного боку, реалізовується через знайомство учня з культурним різноманіттям, притаманним для країни, мова якої вивчається, а з іншого – через формування в учнів власної культурної ідентичності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Hirlina, N. Y. "Методологічні аспекти дослідження процесу соціалізації у медіакультурному просторі інформаційного суспільства". Grani 19, № 4 (2 березня 2016): 12–17. http://dx.doi.org/10.15421/1716071.

Повний текст джерела
Анотація:
Інтегрована у межах соціально-філософського дискурсу міждисциплінарна методологія, що опирається на класичну філософську методологію аналізу соціокультурних феноменів, дає можливість цілісного уявлення про досліджуваний феномен. З методологічної точки зору важливо визначитися з соціально-філософським розумінням впливу медіакультурного простору на становлення особистості в умовах динамічно мінливого соціокультурного оточення. важливою соціально-філософською методологічною настановою слід вважати тезу щодо постійної присутності медіакультури в людині як просторі її буття внаслідок того, що людина є соціальна істота, а інформаційнОГО суспільства без медіакультури як свого атрибуту не існує. Філософським «стрижнем» дослідження духовної культури молоді є гуманізм у самому широкому сенсі, тобто розуміння досліджуваного феноменА передусім як багатовимірного культивування загальнолюдських цінностей. Підпорядкування матеріалістичних детермінант медіакультурного простору духовним чинникам можливе лише в умовах домінування гуманістичних цінностей. При всьому різноманітті до розуміння духовного виміру взаємозв’язку особистості з соціокультурним середовищем спільною домінантною ідеєю філософських настанов є визнання духовно-культурної автономності людини. Глобалізація і пов’язані з нею цивілізаційні і технологічні процеси мають розглядатися як зов­нішньосоціальні стосовно людини, у той час як внутрішньодуховним змістом є процеси культурні. Антропологічно орієнтований культурний простір соціалізації грунтується на міжособистісній культурній взаємодії, яка продукує унікальні та самобутні особистості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

КРАСУЛЯ, Алла, та Анжеліка ШУМИЛО. "ОСОБЛИВОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАГМАТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АНГЛОМОВНИХ РЕКЛАМНИХ СЛОГАНІВ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 99–104. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.13.

Повний текст джерела
Анотація:
Англомовний рекламний дискурс є складним комунікативним феноменом, реалізованим у певному медіапросторі найефективнішими засобами, які поєднують у собі соціокультурні та психолінгвістичні аспекти. У ході дослідження з’ясовано, що переклад рекламних текстів, гасел зокрема, має низку особливостей, позаяк перекладач повинен брати до уваги специфіку вихідної та цільової мов, а також знайти спосіб ефективної передачі сутності, закладеної в меседж оригіналу. У статті схарактеризовано шляхи збереження прагматичного потенціалу під час перекладу англомовних рекламних слоганів українською мовою. Установлено, що рекламний слоган поєднує в структурі психологічні, психолінгвістичні й соціокультурні складники. Проаналізовано особливості перекладу тих рекламних гасел англомовного рекламного дискурсу, структура яких увиразнена лінгвостилістичними засобами на лексичному, синтаксичному та фонетичному рівнях. Найтиповішими лінгвостилістичними засобами увиразнення на лексичному рівні вважають метафору, епітет, гіперболу, персоніфікацію, каламбур, порівняння й метонімію. На синтаксичному рівні виокремлюють антитезу, риторичне запитання, повтор, паралелізм та інверсію. Фонетичний рівень позначений використанням рими, алітерації та асонансу. Виявлено, що найтиповішими способами перекладу рекламних текстів є відсутність перекладу, дослівний переклад, адаптація та ревізія. Зазначено, що прийомом творчої адаптації (транскреації) перекладачі теж активно послуговуються насамперед для інтерпретації широкого спектру соціокультурних особливостей цільової аудиторії. На підставі врахування комплексного характеру англомовного рекламного дискурсу розроблено низку рекомендацій щодо перекладу рекламних слоганів українською мовою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Кучерук, Т. "Соціокультурні аспекти глобалізації економіки". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 85 (2006): 25–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Погорілецька, Ангеліна Володимирівна. "Соціокультурні аспекти підприємницької діяльності". Актуальні проблеми духовності, № 4 (17 листопада 2017): 252–57. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i4.1618.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Іскакбаєва, Шолпан Оринтаєвна. "АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО КАЗАХСЬКОГО ЕМПОРОНІМІЧНОГО ПРОСТОРУ (на прикладі торговельних об’єктів міста Нур-Султан)". Мова, № 35 (29 липня 2021): 151–56. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237842.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються проблемні питання застосування емпоронімів у міському інформаційному медіа просторі. Проаналізовано технології смислопородження і маніпулювання. Мета статті — вивчення емпоронімів Казахстану на сучасному етапі історичного розвитку казахського суспільства і держави. Об’єкт дослідження — емпороніми як одиниці-номінанти реалій сучасного міського простору. Предмет дослідження — особливості емпоронімов казахської мови. Матеріалом дослідження було обрано емпороніми-номінації найбільших торговельних об’єктів міста Нур-Султан. Одиниці для аналізу відбиралися методом суцільної вибірки, при якому вивченню підлягали лексеми і синтаксичні конструкції у відповідності до їхньої послідовності в поданні у дискурсі. Результати дослідження: виявлено особливості формування емпоронімічного простору сучасного Казахстану, специфіку формування емпоронімов під впливом трансформацій соціокультурної реальності. Висновки. Результати проведеного дослідження надають змогу зробити висновок, що система емпоронімов сучасної казахської мови формується під сильним впливом англійської мови. У той же час, на сьогоднішній день номінації міських об’єктів часто апелюють до історичного минулого казахів, відображають інтенцію до впливу на емоційну сферу реципієнта, містять відсилки до почуття патріотизму та історичної гордості. Результати дослідження можуть знайти своє практичне застосування у процесі подальшого вивчення змін казахської мови під впливом соціокультурних чинників, виявлення взаємозв’язків між лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Результати можуть бути корисними у проведенні досліджень, виконаних у руслі медіа простору лінгвістики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

СУКАЛЕНКО, Тетяна. "СКЛАДНИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 118–23. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.18.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті уточнено зміст понять «комунікативна компетентність» і «мовленнєва компетентність», наголошено на тому, що комунікативна компетентність здобувача вищої освіти відображає рівень його духовного й культурного розвитку, формує світоглядні уявлення та цінності для успішної професійної самореалізації. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців із проблем вивчення комунікативної компетентності, визначено актуальні аспекти дослідження. Встановлено структуру комунікативної компетентності, у межах якої виділено мовну, дискурсивну, соціолінгвістичну, ілокутивну, стратегічну, мовленнєву компетенції. Увагу сфокусовано на мовленнєвій компетентності, яку визначено як інтегровану характеристику фахових та особистісних якостей здобувача вищої освіти, складниками якої є позитивна мотивація, володіння мовними знаннями, уміннями й навичками, необхідними для здійснення професійної діяльності. Розкрито мовний, соціокультурний, стратегічний і професійний компоненти комунікативної компетентності. Мовний компонент визначають знання, уміння, навички та здібності, завдяки яким здобувач вищої освіти будуватиме доречне мовлення відповідно до норм граматики й лексики. Соціокультурний компонент охоплює фонові знання, зокрема знання соціокультурних особливостей народу, мови, комунікативної поведінки. Стратегічний компонент комунікативної компетентності містить знання, уміння й навички, які допоможуть здобувачеві вищої освіти здійснювати ефективну комунікацію, застосовувати необхідні комунікативні стратегії та тактики. Професійний компонент містить здібності, якості, знання, уміння й навички здійснювати пошук професійно значущої інформації, визначати основне у фахових текстах, проводити презентації, опитування тощо. Охарактеризовано ключові складники комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти: обізнаність із різними комунікативними ситуаціями, здатність взаємодіяти з навколишнім світом, уміння контактувати з людьми, навички конструктивного спілкування. Визначено, що комунікативна компетентність особистості полягає у спроможності встановлювати й підтримувати контакти; це визначена система знань, навичок, умінь, позицій, думок і поглядів, за допомогою яких здійснюється ефективне спілкування. Зауважено, що для розвитку комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти необхідно розвивати навички управління комунікацією під час моделювання ситуацій спілкування, виконання спеціальних вправ, розроблення стратегій і тактик спілкування, аналізу очікуваних результатів, прогнозування поведінки комунікантів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Іванова, Н. "Правові аспекти інформатизації в соціокультурній сфері". Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Вип. 39 (2014): 69–83.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Панкова, Ю. М. "Соціокультурні аспекти глобальних економічних процесів". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм", вип. 8 (2018): 74–79.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Білан, Н. І. "Інтернет і глобалізація: соціокультурні аспекти". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 93, ч. 1 (2010): 36–41.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Балануца, О. О. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ДИПЛОМАТА: СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 91–95. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-14.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто соціокультурний контекст підготовки дипломатів у період радикальних внутрішніх і зовнішніх суспільних змін. З’ясовано, що під час підготовки майбутніх дипломатів необхідно акцентувати увагу на тому, що у механізмі функціонування і розвитку соціуму змінюється статус людини. Замість природного індивіда (фізична сила, витривалість), суспільного індивіда (соціальність, виконавчість) приходить авторська особистість (людський капітал, людські ресурси). Визначається це тим, що постіндустріальне виробництво є процесом зростання інноваційності на швидкозмінній інформаційній та науковій основі. Рушієм постіндустріалізму, тобто всіх сфер його життєдіяльності (матеріально-виробничої, соціальної, політичної, духовної, сімейно- побутової), є авторська особистість. Встановлено, що головною особливістю людини, що зумовлює значущі характеристики її природи, є системотвірна єдність особливої і об’єктивно заданої твірної активності – діяльності, суб’єктності, що містить необхідність, потребу, здатність та можливість зміни, розширення, проєктування такої діяльності, ставлення до неї як до умови свого буття та свого зростання-розвитку. Діяльність слугує найповнішому розвитку внутрішнього світу особистості. Важливим показником високого рівня діяльності є наявність свідомого, цілеспрямованого, активного й творчого ставлення особистості до діяльності. Якість діяльності особистості у середовищі її життєдіяльності виявляється у соціальній активності. Демонстрація соціальної активності особистості полягає у її перетворенні й самодіяльності в усіх сферах суспільного життя. З огляду на діяльнісну парадигму розвитку особистості доцільною є сукупність дій, які необхідно реалізувати в ході підготовки дипломатів. Це такі дії: цілепокладання, формування сукупності передбачень про шляхи й способи досягнення обраної мети, вибір найбільш перспективних гіпотез, виявлення показників руху до обраної мети, вироблення організаційно-технологічної схеми досягнення обраної мети, здійснення рефлексії з наступною реалізацією.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Чернова, А. О. "Гендерний аспект соціокультурних репрезентацій у французькому рекламному дискурсі". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 43, ч. 4 (2013): 251–58.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Shaposhnykova, I. V. "Соціокультурні трансформації:співвідношення традицій та новацій". Grani 18, № 4 (23 березня 2015): 21–26. http://dx.doi.org/10.15421/1715073.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті піднято проблему співвідношення традицій та новацій у процесі соціокультурних трансформацій. Автор звертає увагу на три основні параметри значущості процесу формування особистості: параметр суспільної орієнтації, параметр осмислення соціалізації як соціокультурного явища, параметр культурологічного значення соціалізації. Натомість новітнє теоретичне положення щодо становлення «порядку через хаотичну стійкість» дозволить більш точно пояснити складну взаємодію між суспільством та молоддю, яка проходить процес соціалізації. Її основний орієнтир, який не сприймається традиційною педагогікою, ­ керований хаос ­ припускає наявність стабільного еволюційного розвитку і біфуркацій (моментів вибору). Автор при цьому виходить із логіки міждисциплінарного дослідження та з того, що культурна соціалізація охоплює всі аспекти соціального життя індивіда, у той час як професійна та трудова соціалізація тільки аспекти, пов’язані із трудовою взаємодією. При цьому на продуктивний стан людини суттєво впливають психофізіологічні аспекти, такі як безумовні рефлекси і психофізіологічні якості та стани, котрими може бути описано поведінку індивідів. Відповідно для збалансування системи «людина­виробництво», або «людина­машина» має місце вплив психофізіологічних чинників та індивідуальних якостей того, хто працює, оскільки відхилення від базового значення (помилки на виробництві, нещасні випадки, або, навпаки, суттєві покращення виробничого процесу) є наслідком зіткнення якостей людини з особливостями конкретної професійної діяльності. Однак самі ці якості є результатом дії культурного чинника, який у контексті забезпечення продуктивності праці відіграє принципово важливу роль. Висловлено думку, що трудова і професійна соціалізація по суті являють собою глибоке сприйняття норм та цінностей, котрі неформально узгоджують характер спільної діяльності людей під час трудового процесу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Соціокультурний аспект" для інших типів джерел:
Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії