Дисертації з теми "Соціокультурний аспект"

Надано результати дослідження соціокультурного аспекту урбаністичної графіки та каліграфії. Метою роботи стало визначення візуальних прийомів урбаністичної графіки, застосованих в соціальних вуличних проектах. В ході дослідження розвитку сучасної урбаністичної графіки визначено перелік чинників, які обумовлюють візуальне наповнення урбаністичного простору. На основі аналізу аналогів соціальних проектів встановлено перелік характерних соціокультурних напрямків ефективного впровадження графічних прийомів у візуальний простір міста. Охарактеризовано сутність візуальних прийомів урбаністичної графіки при проектуванні вуличної візуальної мови, яка стає певною кодованою системою спілкування міського суспільства.
The paper presents the research results of socio-cultural aspects of urban typography. The purpose was to determine the visual techniques of urban typography that are used by artists in social street projects. In the course of studying the development of modern urban typography, a list of factors determining the visual filling of the urban space was determined. On the basis of the analysis of the analogues of social project, the types of characteristic sociocultural directed to the effective introduction of printing techniques into the visual space of the city were established. The essence and sequence of works are described in the design the street visual language that becomes a well-known coded communication system of urban society.

Представлена магістерська робота присвячена дослідженню локалізації, багатомовного веб-сайту та використанню прийомів локалізації текстового та нетекстового контентів на прикладі авторського веб-сайту мовної школи WISDOM. Актуальність магістерської роботи зумовлено потребою у локалізації багатомовних веб-сайтів українських компаній у багатомовному бізнес-середовищі в умовах глобалізації та інтенсифікації розвитку інформаційних технологій та електронної торгівлі. Мета дослідження полягає у вивченні прийомівлокалізації текстового вмісту веб-сайтів цільовою мовою та адаптації нетекстового вмісту з урахуванням культурних, технічних та регуляторних потреб цільової місцевості та реалізації цих прийомів для локалізації авторського веб-сайту мовної школи WISDOM. Визначена мета передбачає вирішення таких завдань: 1. Розглянути поняття локалізації у перекладознавстві та схарактеризувати компетентності перекладача-локалізатора; 2. Дослідити ключові аспекти локалізації веб-сайтів; 3. Охарактеризувати структуру інтернет-сайту для подальшої локалізації; 4. Виявити прийоми локалізації текстового вмісту багатомовного веб-сайту; 5. Вивчити й проаналізувати особливості адаптації нетекстового контенту веб-сайту до соціокультурних та правових норм цільової місцевості .

Головною проблемою в галузі міжнародного маркетингу та реклами є споживча поведінка представників різних етнокультурних спільнот. Виникає необхідність звернення до кроскультурних аспектів рекламної комунікації. Для сучасного суспільства характерним стає посилення ідіоетнічних рис у рекламній комунікації на противагу глобальним комунікаціям. Особливу увагу слід звертати на невербальні засоби кроскультурної комунікації в рекламі, оскільки саме невербальним засобам притаманна національна своєрідність, ідіоетнічність.
Главной проблемой в области международного маркетинга и рекламы является потребительское поведение представителей разных етнокультурных сообществ. Возникает необходимость обращения к кросскультурным аспектам рекламной коммуникации. Для современного общества характерным становится усиление идиоэтнических черт в рекламной коммуникации в противовес глобальным коммуникациям. Особенное внимание следует обращать на невербальные средства в рекламе, поскольку именно невербальным средствам характерны национальное своеобразие, идиоэтничность.
The main problem of international marketing and advertising is the consumption behavior of representatives of different ethnocultural societies. Cross-cultural aspects of advertising communication turn out to be urgent. Modern society is characterized by the increase of idioethnic signs in advertising communication unlike global communication. Special attention should be paid to non-verbal means in advertising, as non-verbal means are specified by national character, idioethnicity.

На сучасному етапі розвиток Української держави розглядається в загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури: парламентаризм, права людини, демократизацію, свободу пересування, рівність доступу до якісної освіти будь-якого рівня.

У дисертації на основі документальних, літературних та інших джерел досліджено особливості управління, економічного та соціокультурного життя в північних та східних областях України, які не увійшли до рейхскомісаріату “Україна” і протягом всього періоду окупації перебували під управлінням військової адміністрації. Проведено аналіз процесу формування органів окупаційної адміністрації та їх структури. Значна увага приділена ролі допоміжних органів, які формувалися з місцевих жителів. Проаналізовано політику в промисловості та сільському господарстві. Показано, що провал “бліцкрігу” змусив окупаційні власті переглянути початкові плани і вдатися до спроб відбудови українських підприємств та реформування сільськогосподарських відносин. Значна увага приділена діяльності місцевої інтелігенції по відродженню культурного життя в зазначених областях. Показано, що ці заходи знаходили певне розуміння з боку військової адміністрації. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32352
В диссертации на основании документальных, литературных и других источников исследованы особенности управления, экономической и социокультурной жизни в северных и восточных областях Украины, которые не вошли в рейхскомиссариат “Украина” и весь период оккупации находились под управлением военной администрации – Черниговская, Сумская, Харьковская, Ворошиловградская (ныне Луганская) и Сталинская (Донецкая). Показано, что ещё на этапе планирования было решено отказаться от создания единой системы управления оккупированной территорией СССР. При этом, вследствие недоверия А.Гитлера к военным, которые, по его мнению, были неспособны решать сложные политические задачи, принято решение ограничить оперативный тыл вермахта. Предполагалось, что после быстрого продвижения вглубь территории, тыловые районы должны передаваться под управление гражданской администрации рейхскомиссариатов. В результате военно-административные органы не имели чётко сформулированных задач. Особенностью оккупационного управления в военной зоне на территории СССР и Украины явилось создание параллельных военно-административного и военно-экономического аппаратов. Задача последнего заключалась в обеспечении вермахта продовольствием за счёт оккупированных территорий, прежде всего, Украины. Однако наличие этих двух управленческих структур порождало противоречия между ними. Роль “третьей власти” в военной зоне выполняли многочисленные полицейско-карательные органы, на которых лежит ответственность за уничтожение населения. Проанализирован процесс формирования, структура и функции так называемых вспомогательных органов, создаваемых из местного населения представителями различных немецких инстанций. Делается вывод о том, что они стали неотъемлемой частью оккупационной администрации и без их создания и сотрудничества части населения реализация оккупационной политики на украинских землях была бы невозможной. В эти органы шли в основном представители местной интеллигенции, часть которой надеялась на социально-экономическое и национально-культурное возрождение края. Отношение к ним немецких чиновников было различным, но отмечено, что украинская интеллигенция активнее сотрудничала с военной администрацией в военной зоне, чем с гражданской в рейхскомиссариате “Украина”. Установлено, что экономический потенциал восточных областей Украины пострадал вследствие действий по эвакуации и уничтожению материальных ценностей, предпринятых правительством СССР в начальный период войны. С установлением “нового порядка” началось восстановление сельского хозяйства и части промышленности. Важную роль в этом сыграла местная украинская администрация, а также немецкие монополии. Номенклатура произведённой продукции определялась потребностями вермахта. При этом потребности местного населения в предметах первой необходимости не учитывались. В условиях затяжной войны Германия оказалась не в состоянии наладить поставки собственной промышленной продукции в обмен на украинское продовольствие. На украинском рынке возник товарный дефицит. По мнению А.Розенберга, ситуацию могло улучшить развитие ремесленничества. Но усилиями военно-экономических инстанций продукция ремесленников также направлялась для вермахта. Доказано, что существовали разногласия в среде нацистского руководства по вопросу политики в сфере сельского хозяйства. Аграрная реформа, инициированная министерством А.Розенберга, рассматривается как неудавшаяся, поскольку главная политическая цель – завоевать поддержку украинского крестьянства – не была достигнута. При этом указывается, что некоторые успехи при обеспечении поставок вермахту и Германии достигнуты были. В целом отмечен грабительский характер оккупационной политики в экономической сфере. В работе также анализируется политика в сфере культуры. Приоритетным для немецких властей был вопрос захвата и вывоза культурных ценностей. Для этого был создан разветвлённый аппарат, от “функционирования” которого особенно пострадали украинские библиотеки, музеи и картинные галереи. В силу того, что военная администрация разделяла идеи А.Розенберга, деятельность музеев, библиотек, театров, многочисленных кружков и студий была в военной зоне массовым явлением. Также начался процесс оживления религиозной жизни, важная роль в котором принадлежала центру УАПЦ в Харькове. Сравнительно умеренной была политика и в сфере образования. Автор связывает это с деятельностью местной интеллигенции, но при этом отмечает, что большинство её планов были обречены на провал в условиях ограничений со стороны оккупационных властей, навеянных человеконенавистническими теориями национал-социализма. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32352
The peculiarities of management, economic and social-cultural life in the Northern and Eastern regions of Ukraine, which were not included to reichcommissariat "Ukraine" and during the whole period of occupation were under the rule of the military administration, are examined and studied in the dissertation with the help of documentaries, literary and other sources. The analysis of the process of forming the bodies of occupation administration and their structure was done. Great attention was paid to the role of auxiliary bodies which were formed on the basis of local inhabitants. The policy in the sphere of agriculture and industry was analysed too. It was shown that the failure of “blitzkrieg” made the occupation authorities examine the initial plans and try to restore Ukrainian enterprises, reform agricultural system. The activity of local intelligentsia in the sphere of revival of the cultural life in the regions mentioned above was narrated. It was depicted that the military administration supported those efforts to certain degree. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32352

Руденко О. М. Лексичні та фразеологічні одиниці йоркширського діалекту ХІХ та ХХІ століть : лінгво-соціокультурний аспект : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. І. Лужаниця. Запоріжжя : ЗНУ. 2020. 64 с.
UA : Робота викладена на 64 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 81 джерело. Об’єкт дослідження: особливості соціокультурної ідентичності діалектоносіїв графства Йоркшир у ХІХ та ХХІ ст. Мета роботи: виявлення трансформації соціокультурної особливості регіональної ідентичності мешканців графства Йоркшир. Теоретико-методологічні засади: ключові положення лінгвосоціокультурологічних досліджень (В. фон Гумбольдт, Е. Сепір, Л. Вейсгербер, П. Традгіл та ін.). Отримані результати: специфіка сучасних діалектних систем відрізняється синергетичним співіснуванням двох складових: стійкістю та консерватизмом системи та гнучкістю й відкритістю у відношенні запозичень та інновацій. Сучасні діалекти актуалізують соціорегіональну ідентичність та вербалізують вузько соціорегіональні реалії, відображають регіональну ідентичність мешканців певних територій. Створений корпус культурнозначимих лексичних одиниць йоркширського діалекту показує, що регіональна ідентичність діалектоносіїв, яка вербалізована лексичними одиницями йоркширського діалекту змінилася з ХІХ до ХХІ століття. Її сутність відображає зміни у соціо-економічному житті регіону, та країни у цілому. Незважаючи на те, що діалектна лексика графства Йоркшир зазнала скорочення та суттєвих змін з ХІХ до ХХІ століття, вона не втратила регіональної культурологічної значущості, оновилася та продовжує розвиватися синергетично упорядковуючись з літературною мовою.
EN : The work is presented on 64 pages of printed text. The list of references includes 81 sources. The thesis presents the study of socio-cultural identity of Yorkshire dialect speakers based on the lexical features of Yorkshire dialects in the XIX and XXI centuries on the material of 2 dictionaries. The work is aimed at the identifying and transformation of socio-cultural features of the regional identity of the inhabitants of Yorkshire. The analysis showed that the specificity of modern dialect systems is characterized by the synergetic coexistence of two components: the stability and conservatism of the system and flexibility and openness in relation to borrowings and innovations. Modern dialects actualize socio-regional identity and verbalize narrow socio-regional realities, reflect the regional identity of the inhabitants of certain territories. The created corpus of culturally significant lexical units of Yorkshire dialect shows that the regional identity of Yorkshire dialect speakers changed from the XIX to the XXI century. Its essence reflects changes in the socio-economic life of the region and the country in general. Despite the reduction and change of the dialect vocabulary of Yorkshire from the ХІХ to the ХХІ century it has not lost its regional cultural significance, moreover, it has been renewed and synergistically continues to coexist with the standard language.

Аніканова Л. О. Мовна особистість Боріса Джонсона: лінгвопрагматичний і соціокультурний аспекти : кваліфікаційна робота магістра спеціональності 035 "Філологія" / наук. керівник С. М. Єнікєєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 65 с.
EN : The work is presented on 65 pages of printed text, contains 2 applications. The list of references includes 66 sources. The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the linguo-pragmatic and socio-lingual aspects of an individual language personality. The object of the work can be defined as Boris Johnson’s language personality. The main aim of the paper consists in analyzing the linguo-pragmatic and socio-lingual characteristics of Boris Johnson’s speech as well as the linguistic means of their realization. It determined the accomplishment of such objectives as: - defining the terms language personality, linguo-pragmatics, communicative intention, communicative strategy, communicative tactics, sociolinguistics; - describe a language personality structure; - analyzing of the verbal-semantic level of Boris Johnson’s language personality; - analyzing of the politician’s communicative intentions, strategies and tactics; - analyzing the socio-lingual aspects of Boris Johnson’s language personality; - generalizing the results of the analysis. The definition of a “language personality” is offered in the work. Three levels of the structure of a language personality are distinguished: verbal-semantic, thesaurus and pragmatic. The author proves that such a multifacet linguistic phenomenon as a langage personality should be studied from the points of view of different aspects. The scientific novelty of the presented research lies in the investigation of the linguo-pragmatic and socio-lingual aspects of Boris Johnson’s language personality.
UA : Робота викладена на 65 сторінках друкованого тексту, містить 2 додатки. Перелік посилань включає 66 джерел. Об’єкт дослідження: мовна особистість Бориса Джонсона. Мета роботи: виявлення лінгвопрагматичних та соціолінгвальних характеристик мовлення Бориса Джонсона та висвітлення засобів їх об’єктивації. Теоретико-методологічні засади: дослідники у галузі лінгвоперсонології аналізують різні риси мовної особистості: національно-культурні національно-культурні [Караулов 2010; Normudorova 2018; Slavova 2015; Vasylieva 2016], психолінгвістичні [Загнітко 2017; Куранова 2012], соціолінгвальні [Дубовицкая, Филатова 2019; Чучвара 2016; Maureen, Mikael 2019; Sunderland 2020], комунікативні [Ананко 2018; Богатирьова 2014; Павлова, Тарасова 2018; Khrystyna 2013], звертаючи увагу тільки на окремі складові цих характеристик. На нашу думку, недостатньо вивченим є лінгвопрагматичний та соціолінгвальний аспекти, а також їхня взаємозалежніть у системі й організації мовної особистості. Отримані результати: мовлення Бориса Джонсона базується на лінгвістичній нормі, але при цьому значну роль відіграють девіації, які виконують в офіційних промовах голови уряду експресивну функцію. Найбільш частотними є відхилення від вимог офіційного стилю, загальноприйнятого у політичному дискурсі. Для аналізу соціолінгвістичних параметрів мовної особистості Бориса Джонсона ми описали те, як він висловлює своє ставлення до сучасних соціальних тенденцій (толерантність та різноманіття), різних соціогруп (представників іншої раси, етнічної групи та статі, різних релігій, професійних прошарків і стилів життя) і народних традицій та цінностей. Лінгвопрагматичні та соціолінгвістичні параметри є взаємопов’язаними, тому доцільним є їхній комплексний аналіз.

Новосьолова К. О. Розвиток англомовної економічної терміносистеми наприкінці ХХ–початку ХХІ століть: соціокультурний і словотворчий аспекти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник С. М. Єнікєєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 61 с.
EN : The work is presented on 61 pages of printed text, contains 1 application. The list of references includes 55 sources. The presented paper is dedicated to the analysis of the contemporary English economic terminological system, which is still insufficiently unexplored. The object of the work can be defined as structural and semantic features English economic terms. The main aim of the paper consists in disclosing the socio-cultural and word-formation functioning of the English economic terminological system at the end of the XX - at the beginning of the XXI century. It determined the accomplishment of such objectives as: profound analysis and systematization of the theoretical foundations of the English economic terminological system investigation; research of the structural and semantic features of contemporary economic terminology. The definitions of an “economic term” and an “economic terminology” are offered in the work. The functional parameters of contemporary English terms are determined. The scientific novelty of the presented research lies in an attempt to study the structural and semantic features of the contemporary English economic terminological system. The productive models of term formation are identified and described in the work. The distribution of economic terms into thematic groups is made.
UA : Робота викладена на 61 сторінці, містить 1 додаток. Перелік посилань 55 джерел. Об' єкт дослідження: терміни економічної терміносистеми сучасної англійської мови. Мета роботи: дослідити особливості соціокультурного і словотворчого функціонування англомовної економічної терміносистеми наприкінці ХХ – початку ХХI століть. Теоретико-методологічні засади: ключові напрямки дослідженя економічної терміносистеми сучасної англійської мови, її структурні і семантичні особливості. Отримані результати: здійснено комплексне дослідження структурних і семантичних особливостей англомовної економічної терміносистеми, виявлено та описано морфологічні моделі термінотворення у сучасній англомовній економічній терміносистемі, здійснено розподіл економічних термінів на тематичні групи, визначено функціональні параметри англомовних термінів. Основні положення є внеском у розвиток таких галузей англістики, як термінознавство, лексикологія, а саме таких її підрозділів, як морфологія та семантика. Її висновки збагачують знання щодо семантики, структури та функціонування терміна, розкривають перспективи для подальшого вивчення та розробки конструктивної методики дослідження галузевих терміносистем. Окрім того, матеріал може слугувати основою для майбутніх перспективних зіставних досліджень економічної терміносистеми у двох чи більше мовах.