Статті в журналах: "Соціальні трансформації"

1

Litvinenko, Iryna. "Соціальні мережі і трансформації глобального соціального порядку". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (20 серпня 2020): 16–28. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу ролі соціальних мереж у становленні глобалізаційних процесів людства. З’ясовано, що роль соціальних мереж завжди була важливою у функціонуванні суспільства, однак в останні десятиліття їхній вплив на становлення глобалізації суттєво зріс. Глобальний соціальний порядок виникає, зокрема, завдяки соціальним мережам. Неостанньою чергою саме завдяки ним він отримує свій сенс, свою ідеологію, своє ціннісне обґрунтування. Глобальний соціальний порядок інституалізується багато в чому завдяки соціальним мережам. Поступово він сам набуває соціально-мережевих ознак. У статті проаналізовано соціально-антропологічні підвалини формування специфіки людських соціальних мереж порівняно із соціальними зв’язками тварин. Здійснено порівняльний аналіз поглядів Ювала Ноя Харарі, Джеррі Койна, Ніла Фергюсона, Йорана Терборна, Мішеля Мафесолі. Висунуто гіпотезу, що соціальні мережі трансформують зсередини соціальні інститути, у тому числі ті, що становлять інституційний каркас глобалізації. Водночас, соціальні мережі суттєво доповнюють функціонування інститутів у забезпеченні реалізації соціальних потреб членів суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Yermakova, T. G. "Теоретичні аспекти дослідження соціального самопочуття студентської молоді". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 7 (21 вересня 2017): 89. http://dx.doi.org/10.15421/1717100.

Повний текст джерела

Анотація:

Глибинні трансформації сучасного українського суспільства торкаються всіх сфер людського життя, викликаючи різноманітні емоційно-оціночні реакції громадян на соціальні зміни та на власний статус у соціумі. Соціальне самопочуття населення є чинником, урахування якого має велике значення для розвитку всіх суспільних сфер, вибору векторів соціальних перетворень.У статті обґрунтована актуальність дослідження соціального самопочуття студентської молоді у зв’язку з її місцем у соціальній структурі суспільства, викладено методологічні засади дослідження соціального самопочуття студентства як соціальної верстви, висвітлено характеристики студентства у контексті сучасних суспільних трансформацій. Розкрита сутність основних теоретичних підходів до вивчення соціального самопочуття студентської молоді в умовах соціальних змін, висвітлені потреби студентства, які задовольняються у процесі навчання у вищому навчальному закладі, суспільній діяльності та особистісній взаємодії у студентському середовищі.Уточнено сутність понять «соціальне самопочуття», «студентська молодь», «освітні потреби». Охарактеризовано потреби студентства як специфічної верстви, приділено увагу комплексу соціальних потреб студентської молоді, які задовольняються за допомогою інституту освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Блискун, Олена. "Соціальні механізми інтеріоризації і трансформації цінностей сучасною молоддю в процесі її реінтеграції". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 36–47. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-36-47.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано, що питання соціальної інтеграції та соціальної самоідентифікації особистості в наявній науковій літературі висвітлені досить фрагментарно і переважно в рамках досліджень, присвячених проблемам ідентичності та соціальної самоідентифікації у цілому. Зʼясовано, що розкриваючи соціальні механізми інтеріоризації (як способи присвоєння цінностей) і одночасно трансформації цінностей молоддю, стає можливим дослідити цю соціальну групу у розвитку, визначити роль різних соціальних чинників в конструюванні ментальних основ молодої людини, що особливо важливо у виробленні стратегій трансформації соціальних інститутів, в тому числі освіти. Тому вивчення механізмів інтеріоризації і трансформація цінностей набуло особливої актуальності в умовах системних змін сучасного соціуму, сприяючи розширенню можливостей участі молоді в його модернізації і в збереженні його цілісності. Наголошується, що між інтеріоризацією цінностей молоддю та реформуванням суспільства існує стійкий взаємозвʼязок. Реформування суспільства включає впровадження зразків успішної соціалізації молоді, системи механізмів і засобів передачі соціальних норм, культурно-історичних цінностей новим поколінням. Аналіз соціальних детермінант інтеріоризації цінностей в сучасному суспільстві дозволяє виділити наступні особливості інтеріоризації цінностей молоддю: трансформація основних інститутів і каналів інтеріоризації цінностей; підвищення ролі ціннісно-нормативного механізму соціальної регуляції; становлення нових форм і методів соціального контролю; висока флуктуація процесів інтеріоризації, супроводжувана швидким переходом від організованих до стихійних процесів; переструктурування суспільних і особистих інтересів; становлення компетентно орієнтованої освіти; формальне збільшення автономії особистості, її простору для творчості та ініціативи, але зниження інформаційного захисту, підвищення світоглядної залежності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Vitsko, Olena. "Ризики використання соціальних технологій у сучасній Україні". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (18 травня 2018): 22–30. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується поняття ризик, досліджуються соціальні небезпеки на шляху впровадження соціальних технологій у сучасному українському суспільстві та розкривається сутність соціальної праці як засобу впливу на формування соціального самопочуття населення країни. Дається тлумачення сутності «соціальних технологій» як цілеспрямованого процесу впливу на соціальний об’єкт з метою здобуття запрограмованого результату, який включає розробку методів та методик конкретного цілеспрямованого впливу. Розглядаються питання теорії та методології вивчення ризику, умови, що супроводжують стан ризику використання соціальних технологій Виявляється вплив трансформації українського суспільства на соціальний ризик. Запропоновано сукупність заходів для запобігання соціальним ризикам в суспільстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Kukharuk, Olha Yu. "Суспільні трансформації та ідентичність українців у контексті теорії соціальної ідентичності". Проблеми політичної психології 22 (1 грудня 2019): 63–73. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol22-year2019-34.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається самокатегоризація як основа формування соціальної ідентичності. Звертається увага на те, що в умовах соціальних потрясінь відбувається «швидка категоризація» як позбавлений тривалих рефлексій, емоційно забарвлений процес співвіднесення себе з групою, що зазнає змін. Представлено теоретичні підходи, які мають значний пояснювальний потенціал щодо змін в українському суспільстві, зокрема спричинених гібридною війною. Аналізується твердження R. de la Sablonnière, згідно з яким соціальні зміни можна розглядати як рушійну силу зміни соціальної ідентичності. Соціальні зміни охарактеризовано з погляду впливу на зміну ідентичності (ситуація стабільності, ситуація інерції, інкрементальні соціальні зміни, драматичні соціальні зміни). Зауважено, що зміна соціальної ідентичності, яку спричиняє та чи інша подія, визначається реакцією групи на неї; при цьому можлива різна реакція представників різних груп на одну і ту ж подію. З огляду на теорію процесуальної соціальної ідентичності, яка апелює до ціннісних аспектів соціальної ідентичності, реакцію групи на подію пов’язано з її цінностями, що постійно змінюються. З’ясовано, що ціннісні аспекти можуть стосуватися як підтримки соціальної стабільності, так і готовності втілювати зміни. Суперечність «стабільність-зміни» витлумачено в концепції мобілізації соціальної ідентичності. Зроблено припущення, що особа через самокатегоризацію відносить себе до певної соціальної групи, формує свої цінності і настановлення відповідно до значущого членства і готова діяти, аби реалізовувати свою ідентичність. Запропоновано розглядати ідентичність не лише як набір фіксованих когнітивних та емоційних настановлень, а і як основу формування образу майбутнього, що спонукає до конкретних дій щодо його реалізації. Обстоюється думка, що соціальна ідентичність є головним рушієм соціальних змін, а групові ідентичності, що призводять до соціальних змін, можуть виникати як спонтанно, так і сконструюватися зацікавленими сторонами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Білик, О. І. "Вплив пандемії на зміну системи управління соціальними ризиками". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 117–22. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-117-122.

Повний текст джерела

Анотація:

Раптове виникнення пандемії COVID-19 трансформувало соціальне середовище у всьому світі, що вплинуло на зміну траєкторії соціальних ризиків. Спалах COVID-19 у грудні 2019 року поставив людство в надзвичайний стан. Швидке поширення вірусу становить подвійний ризик: пандемія ставить суспільство в особливо ризиковану політичну, економічну та соціальну ситуацію. З іншого боку, співіснування людей в суспільстві стає ризиком для здоров’я певних соціальних груп та суб’єктів, що, у свою чергу, є початком для далекосяжних політичних, економічних та соціальних ризиків. Різкі обмеження, введені державами в контексті соціального дистанціювання (враховуючи блокування) для стримування пандемії, були чітко помітні для суспільства. У деяких випадках вони викликали радикальні потрясіння у повсякденному житті кожного. На даний момент поки неможливо передбачити, в який період і в якому порядку втручання в економічне та соціальне життя будуть повністю закінчені. Саме це спричиняє виникнення нових соціальних ризиків. Інші соціальні наслідки пандемії, такі як втрата робочих місць у особливо постраждалих галузях, матимуть, швидше за все, довгостроковий ефект у майбутньому. Стаття побудована на основі емпіричних досліджень розкрито виникнення нових соціальних ризиків і зміни стратегії управління ними. Також важливим є і дослідження різностороннього впливу пандемії на суспільство та навколишнє середовище в цілому. В статті доведено, що зовнішні потрясіння чи кризи можуть бути пусковими механізмами або каталізаторами соціально бажаних перетворень, які також відомі як «стрибок уперед». Процедури, які створила криза, слугують для того, щоб шукати підходи до неминучої термінової соціально-екологічної трансформації суспільства. Оскільки ця трансформація має створити стійкі та справедливі у всьому світі способи життя й економіки, тому в статті порушується питання про те, що важливо для забезпечення зміни в системі управління соціальними ризиками з метою забезпечення соціальної безпеки країни в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Гоян, Ігор. "Соціально-психологічні умови і чинники підвищення рівня самоорганізації молоді". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 74–81. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-74-81.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито провідні соціально-психологічні умови та чинники підвищення рівня самоорганізації молоді в період суспільних трансформацій. В систему умов підвищення рівня самоорганізації молоді включено організаційні умови, які забезпечують динаміку зближення реального досвіду, представленого індивідуальними, особистісними та субʼєктно-діяльнісними характеристиками молоді (організаційно-економічні, організаційно-середовищні, організаційно-особистісні); методичні умови, які забезпечують освоєння і присвоєння соціальних норм (діяльнісних, оціночних, розвивальних); орієнтаційні умови, завдяки яким відбувається орієнтація субʼєкта самоорганізації на самореалізацію, саморозвиток та самовдосконалення з опорою на резервні можливості особистості; соціальні умови, які дозволяють освоїти та присвоїти соціальні норми (соціально-економічні, соціально-психологічні), освітньо-розвивальні (орієнтовані та субʼєктний підхід, гуманізацію та комплексність у процесі самоорганізації); психологічні, а саме особистісні (розвиток готовності молоді до самоорганізації, урахування та знання соціально-психологічних особливостей даного процесу, формування високої мотивації на досягнення результатів самоорганізації) та субʼєктні (максимальне забезпечення у ході діяльності субʼєктної позиції молоді; розвиток рефлексії). Виявлено сукупність соціально-психологічних чинників підвищення рівня самоорганізації молоді, до яких належать: обʼєктивні (системно-освітні, технолого-освітні, інформаційні, потенційно-освітні), обʼєктивно-субʼєктивні (соціокультурні, соціально-перцептивні, соціально-інтерактивні, самоосвітні), субʼєктивні (мотиваційно-цільові, рефлексивно-розвивальні, потенційно-субʼєктивні). Емпірично доведено, що програмно-цільовий проєкт забезпечує підвищення рівня самоорганізації молоді в період суспільних трансформацій. Ключові слова: молодь, самоорганізація, соціально-психологічне забезпечення, оптимізація процесу самоорганізації, суспільні трансформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Бозоян, Микола, та Олена Блискун. "Психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 35–44. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-35-44.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, методи аналізу документів та експертних оцінок, стандартизовані та проєктивні методи дослідження, за допомогою яких розкрито особливості мотиваційних та когнітивних психічних станів майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; визначено соціальні механізми інтеріоризації і трансформації цінностей майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; виокремлено чинники ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців у показниках ідентичності та соціальної зрілості; виявлено вплив соціального самопочуття та субʼєктивного соціального благополуччя на успішність процесу реінтеграції. Зʼясовано вплив соціального самопочуття (когнітивно-оцінної, мотиваційно-ціннісної, емоційно-поведінкової складових) та субʼєктивного соціального благополуччя майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції (соціальної помітності, соціальної дистантності, емоційного прийняття, соціального схвалення, соціальних переконань) на успішність процесу реінтеграції. Проведено диференціацію чинників ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців у показниках її ідентичності (за когнітивним, емотивним, конативно-діяльнісним, ціннісно-орієнтаційним компонентами) та соціально-психологічної зрілості (за особистісним, рефлексивним та функціональним компонентами). З метою реалізації принципу комплексності в оцінці результату реінтеграції майбутніх правоохоронців задіяно інтеграційний показник соціально-психологічної спроможності/неспроможності особистості, як багатокомпонентне утворення, що характеризує рівень розвитку особистості. Ключові слова: майбутні правоохоронці, соціальна зрілість, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення розвитку соціальної зрілості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Palahnyuk, Olha. "Соціальна солідарність в контексті пошуку шляхів досягнення і збереження цілісності суспільства: міждисциплінарний аналіз". Проблеми політичної психології 24 (30 грудня 2021): 73–94. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-66.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті визначається необхідністю поглиблення соціально-психологічних уявлень про соціальну солідарність, її структуризацію і особливості функціонування в умовах суцільних диференціацій, дизінтеграцій і конфліктів та пошуку шляхів досягнення й збереження цілісності суспільства. Метою статті є вивчення структуризації соціальної солідарності з акцентуацією уваги на сучасних підходах та перспективах її розроблення в межах соціальної психології в умовах поглиблення соціальної диференціації і трансформаційних змін українського суспільства. Методологія та наукові підходи: метатеоретична концепція діалогічної форми солідарності (Ю. Габермаса, 2000); положення теорії соціального порівняння, за яким утворення великих соціальних груп є основою ідентифікації як оцінювання їхніми членами точності своїх особистих переконань і поглядів (Л. Фестінгер, 1999); положення про соціальні трансформації, які виступають «наскрізною рамкою аналізу» (Н. Богомолова, 2002); положення про тотальну індивідуалізацію життя, становлення рефлексуючого суб’єкта (Бек, 2000); визначення спільнот як особистих мереж, які більше не обмежуються географічними районами і мають можливість надавати різні види підтримки, що виступають проявами солідарності (Wellman and Wortley, 1990). Результати. Визначено, що соціальна солідарність – це специфічна властивість суспільства, що виникає стихійно або керовано на основі інтеграції особистісних потенціалів солідарності більшості його членів, завдяки чому відбувається конвергенція суспільних процесів на спільній меті та формується згуртованість на рівні великих груп. Встановлено, що солідарність як згуртованість великих груп уможливлює ефективне вирішення проблем та досягнення цілей сталого розвитку; що є потреба в новому погляді на поняття та механізми солідарності пов’язана з тим, що багато феноменів сучасних солідаризаційних процесів сьогодні неможливо пояснити виключно на засадах класичних теорій солідарності. Загальноприйнятим визначено поняття «нова солідарність», яке втрачає територіальну, класову заангажованість, перестає відтворювати постійну спільність інтересів, цінностей. Висновки. Психологічне структурування соціальної солідарності уможливлює розмежування її особливостей на різних соціальних вимірах. Акцентування уваги на соціальній взаємодії, комунікації, ролі довіри, соціальної відповідальності та толерантності у процесах солідаризації розкриває специфіку різновекторної площини досягнення і збереження соціальної солідарності. Особистість формує своє усвідомлене ставлення до певних перспектив суспільного життя, психологічним осередком якого виступає «особистісний потенціал солідарності». Солідарність як згуртованість великих соціальних груп досягається за рахунок дії таких механізмів, як переживання співпричетності, полілогу спільнот, висхідної та низхідної ініціатив та динамічного балансу процесів конкуренції і кооперації спільнот.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Kolisnyk, O. K. "Соціальні стереотипи в реаліях сучасного суспільства". Grani 18, № 7 (22 травня 2015): 10–14. http://dx.doi.org/10.15421/1715128.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автор аналізує соціальний стереотип як стійке емоційнообразне оціночне уявлення про явища соціальної дійсності, яке в умовах сучасного інформаційного суспільства є одним з поширених та ефективних маніпулятивних політтехнологічних засобів впливу на соціум, трансформації соціальних ідентичностей, поширення міжособистісних, міжгрупових й інших форм нетерпимості, творення фантомного світу. Аналіз цього явища соціальної дійсності, механізмів запуску стійкого зв’язку між сприйняттям об’єктів під певними суб’єктивними аспектами і відповідною повторюваною поведінкою, є необхідністю й одним з вагомих реальних способів зменшення непередбачуваних соціальних ризиків та конфліктів. Зазначається, що соціальне стереотипне мислення більшою мірою ускладнює об’єктивне сприйняття дійсності, пропонуючи натомість ілюзію реальності. Їх слід розпізнавати і усвідомлено відмовлятися від них на користь сприйняття дійсності в її неспотвореному і необмеженому соціальними стереотипами вигляді, що виходить за рамки звичних понять або суперечить їм. Проте, це явище соціальної дійсності амбівалентне й має не тільки негативні сторони. Позитивним проявом стереотипного мислення є те, що воно значно спрощує процеси пізнання і творчості, дозволяючи широко використовувати наявні знання, які є фактично складним комплексом стереотипів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Khomenko, Vladyslav. "Соціальні та культурні трансформації у житті українського селянства доби незалежності: історіографічний вимір". Eminak, № 4(28) (31 грудня 2019): 207–15. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.4(28).359.

Повний текст джерела

Анотація:

З’ясовано напрями висвітлення різноманітних аспектів соціального середовища українського селянства пострадянського періоду. Акцентовано увагу на оцінці українськими сучасними дослідниками соціальних і культурних трансформацій у житті українського села пострадянського періоду. Охарактеризовано доробки науковців щодо проблематики змін у соціальній структурі та соціально-демографічному складі мешканців села, соціально-культурних змін як вагомої складової досліджень представників Київської школи істориків-аграрників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Derzhko, I. Z. "Соціальний діалог та соціальний конфлікт як актуальні чинники суспільних трансформацій". Grani 18, № 2 (12 січня 2015): 11–15. http://dx.doi.org/10.15421/1715031.

Повний текст джерела

Анотація:

Кризовий стан суспільства можна виміряти цілою системою взаємозв’язаних показників - економічних, технологічних, політичних, культурологічних, національно-етнічних, демографічних та ін. Однак не буде перебільшенням стверджувати, що всі вони своєрідно фокусуються у соціальні сфери життя людей, зумовлюють інтегральну кризу життя людини у час суспільних трансформацій. Не існує універсальної моделі соціального діалогу, він є засобом підвищення продуктивності праці та конкурентоздатності. Соціальний діалог - не лише форма управління кризою, іноді уряди звертаються до соціальних партнерів лише у випадку економічної кризи, шукаючи їх підтримки у вжитті непопулярних заходів. Такий підхід докорінно помилковий, оскільки діалог повинен ґрунтуватися на взаємній довірі та впевненості, що досягаються роками співробітництва. Тобто соціальний діалог повинен використовуватися не лише за несприятливих, але й за сприятливих соціально-економічних обставин. Протистояння, опозиція, конкуренція, конфлікт, альтернативність, інакомислення є не тільки неминучими характеристиками складного світу життя людей, а й необхідними факторами, що відвертають застій, стагнацію суспільства, умови його постійного оновлення і розвитку. З’ясування природи і суті соціального конфлікту, як специфічного прояву суперечності суспільних відносин вимагає врахування цілої низки взаємопов’язаних факторів. Насамперед слід взяти до уваги ту обставину, що сучасне суспільство самим ходом змін, що відбуваються у науковому мисленні, соціальній структурі суспільства, втягується в якісно новий стан, адаптація до якого супроводжується суспільними трансформаціями. От чому названа проблема вимагає аналізу умов її появи, розробки методів і засобів попередження і прогнозування відхилень від соціальних норм. Соціальний процес включає способи взаємодії держави і суспільства, інститутів і груп, політичної системи і соціального середовища, уряду і громадянина. Соціальний діалог є одним із способів взаємодії держави і суспільства, його інтереси представляють, у тому числі, професійні спілки та організації. Під соціальним діалогом слід розуміти процес, що включає всі типи переговорів, консультацій та обміну інформацією, спрямований на успішне вирішення питань соціально-економічної політики. Вся історія становлення суспільно-політичної, етичної думки є спробою знайти оптимальні шляхи розвитку суспільства, тобто звільнитися від неприємних порушень, які нерідко є небезпекою для життя і благополуччя людей, відхиленнями від загальноприйнятих цінностей і стандартів. Вся соціальна історія людства уособлює безупинний процес самовиховання і самоорганізації індивіда і суспільства, розвитку і зміни різних типів і форм регулювання взаємин, їх упорядкування, дисциплінованості та нормування. Суспільство за допомогою соціальних чинників регулює норми, створює інститути соціального контролю за поводженням людей з метою гарантування суспільного порядку і спокою; вони включають величезну кількість методів і засобів впливу: звички, моральні принципи, традиції, звичаї, загальноприйняті правила, розпорядження, норми та моменти примусу. Узагальнюючим же поняттям є соціальна норма, як один з важливих засобів орієнтації індивіда чи соціальної групи в досить складних особистісних, групових, соціальних зв’язках і відносинах у період суспільних трансформацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Степаненко, Віктор Петрович. "Соціальні наслідки пандемії COVID-19 у контексті суспільної трансформації в Україні: соціологічний підхід". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (24 травня 2021): 33–45. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.05.033.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено соціологічні підходи до соціальної проблематики COVID-19 на основі огляду та узагальнення проміжних результатів дослідницького проєкту Інституту соціології НАН України. Обґрунтовано необхідність формування вітчизняної соціології пандемії як актуального напряму в корпусі сучасних епідеміологічних досліджень. Окреслено виклики та можливості нового соціального досвіду в Україні в чотирьох соціальних вимірах: соціально-структурному, суспільно-політичному, соціально-психологічному та соціокультурному. Досліджено актуальні аспекти біополітики, проблематику соціальних та суспільно-психологічних ризиків пандемії. Розглянуто особливості коронавірусної кризи в Україні, зумовлені її поєднанням зі складними викликами суспільної трансформації, а також з гуманітарними наслідками окупації АР Крим і поточного військового конфлікту на Донбасі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Кучерук, О. "ТЕОРЕТИЧНИЙ ДОСВІД ОСМИСЛЕННЯ ЦІННОСТЕЙ У СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОМУ ВИМІРІ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(89) (3 вересня 2021): 128–37. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.128-137.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується зарубіжний та вітчизняний теоретико-методологічний досвід осмислення цінностей в соціально-філософському дискурсі. Об’єктом дослідження є проблема цінностей у соціально-філософському вимірі. Предметом дослідження постає розгляд розвитку та трансформації цінностей і ціннісного компоненту світовідчуття в теоретичній традиції зарубіжних мислителів та авангардних розвідках вітчизняних науковців. У соціально-філософський ретроспективі осмислення цінностей доповнюється розглядом понять: "планування реальності" (автор?), "абсолютна повнота буття" (автор?) тощо з урахуванням напрацювань аксіологічних розвідок. В сучасному інформаційному просторі поняття цінність розглядається як одиниця виміру "екзистенційної дійсності". Цінність розглядається як фундаментальна світоглядна підвалина людського буття, в тому числі в умовах сучасних техногенних, екологічних, міграційних тощо викликів. Також досліджуються шляхи формування ціннісного компоненту світовідчуття в сучасному вітчизняному соціальному просторі, з метою подальшого пошуку механізмів формування нової ціннісної основи соціальної злагоди та компромісу. Здійснено звернення до розгляду стану пострадянської соціальної дійсності в умовах дії радикальних соціально-культурних трансформаційних сценаріїв, коли значна кількість сучасників переживала певний культурний шок. Звернуто увагу на об’єктивні соціально-історичні труднощі, котрі стають на заваді формуванню нової вітчизняної ціннісної моделі поведінки індивіда в умовах соціальної трансформації. Ми указуємо, що сучасні соціальні умови буття потребують розробки, популяризації адекватної системи цінностей в символічному виробництві та обміні для досягнення стану соціальної рівноваги та гармонії. Стаття є спробою осмислити цінності, ціннісні орієнтири, взірці поведінки на міждисциплінарному рівні з урахуванням всіх тих трансформаційних тенденцій та зрушень, що мають місце в сучасному глобалізованому світі та у вітчизняний соціально-політичній та соціально-культурній реальності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Богачевська, І. В. "Соціальні трансформації в процесі інформаційної діяльності". Економіка та управління на транспорті, Вип. 2 (2016): 143–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Сохань, М. "Сучасний стан та ефективність системи соціальної допомоги особам із сімейними обов’язками в Україні". Юридичний вісник, № 2 (26 серпня 2020): 274–80. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1733.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано сучасний стан та ефективність системи соціальної допомоги особам із сімейними обов'язками в Україні, на підставі чого зроблено відповідні висновки. Зазначено, що система соціальної підтримки населення в Україні, зокрема такої категорії осіб, як сім'ї з дітьми, тільки стала на шлях трансформації за новітнім курсом, тому за останні декілька років із метою підвищення її ефективності відбувається активний перерозподіл ресурсів із надання соціальної допомоги за принципом універсальності та уніфікованості на надання соціальних допомог і послуг, котрі сприятимуть формуванню у громадян активної життєвої позиції. Спираючись на досвід світових практик та моделей організації систем соціальної підтримки, керуючись принципами та механізмами, покладеними в основу їх реалізації, модель соціальної допомоги має бути універсальною, рухливою, базуватись на засадах гуманізму та розвиненій суспільній свідомості. За міжнародними стандартами, головним завданням системи соціального захисту для країн із перехідною економікою, до яких належить й Україна, повинно бути пом'якшення негативного впливу факторів, що виникають під час здійснення соціальних та економічних реформ, на найбільш соціально незахищені категорії населення, до яких віднесено й осіб із сімейними обов'язками. Водночас акцентовано увагу на певній невпорядкованості відповідних видів соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства та батьківства, оскільки норми, які визначають допомоги, послуги й пільги для сімей із дітьми, багатодітних, неповних та малозабезпечених сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів із дитинства та дітей-інвалідів та встановлюють соціальні гарантії реалізації їх права на соціальний захист, розосереджені в багатьох підзаконних нормативно-правових актах, що ускладнює застосування їх на практиці, а також призводить до незнання громадянами своїх соціальних прав. У зв'язку із цим, підтримуючи інших науковців, унесена пропозиція щодо систематизації чинного законодавства у сфері соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства та батьківства та прийняття єдиного нормативно-правового акта, який би регулював це питання - Кодекс соціального захисту сім'ї, дитинства, материнства та батьківства в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Поліщук, Наталя. "Вимоги до освіти та підготовки духовного вчителя в епоху інформаційно-високотехнологічного науково-технічного прогресу". Освітній вимір 43 (11 грудня 2014): 233–39. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2758.

Повний текст джерела

Анотація:

Поліщук Н. В. Вимоги до освіти та підготовки духовного вчителя в епоху інформаційно-високотехнологічного науково-технічного прогресу. У статті розглядаються проблеми трансформації освітньої системи в умовах інформаційно-високотехнологічного суспільства, в якому інформація, знання, технологія розуміються як основні соціальні цінності. Показано, що необхідна модернізація сучасної освіти в контексті підвищення ефективності її впливу на професійне самовизначення особистості в системі ринкових та демократичних трансформацій, а також у контексті зростання духовності молод

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Горбань, Галина, Вікторія Кротенко та Олена Хомич. "Особливості вияву соціалізованості сучасного вчителя". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 90–105. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-90-105.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті презентовано дослідження, особливостей соціалізованості педагога в сучасних умовах розвитку освітньої галузі та глобальних суспільних змін. Обґрунтовано актуальність дослідження процесів соціалізації педагога у контексті аналізу вторинної та професійної соціалізації. Проведено аналіз умов професійної діяльності, за яких відбуваються ці процеси. Визначено специфіку досліджень соціалізованості як результату набуття соціальності в певні періоди життєдіяльності особистості. Визначено необхідність цілеспрямованої організації психологічного супроводу процесів соціалізації, а також напрями розвивальної та корекційної роботи з педагогами, а саме:формування соціальних навичок та розвиток соціальних здібностей, що відповідають викликам сучасності; актуалізація соціалізаційних процесів, усвідомлення необхідності змін у сфері соціальної взаємодії; набуття готовності до інноваційних процесів у суспільному житті;подолання вияву безпорадності як у професійній діяльності, так і у сфері особистої життєдіяльності;побудова стратегій і моделей соціальної поведінки за умов нестабільності, динамічності й непередбачуваності сучасної ситуації в суспільстві;сприяння усвідомленому ставленню до ускладнення процесів відтворення соціокультурного досвіду завдяки спрощенню міжособистісних обмінів, що зумовлені глобалізацією. Відзначено, що психологічна робота з педагогами у системі освіти сприятиме процесам пізнання, освоєння й трансформації специфіки соціально-професійних ролей освітян, відтворення системи норм і цінностей, що формуються на новітніх принципах життєдіяльності суспільства, набуття здатності сприймати нове, продукувати нові соціальні норми відповідно до викликів сучасності, а це, у свою чергу, сприятиме створенню безпечного й екологічного простору становлення та розвитку особистості дитини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Тимошенко, В. І. "Сучасні соціальні трансформації в Україні і злочинність". Держава і право. Серія "Юридичні науки", вип. 79 (2018): 23–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Shapoval, K. "ОЗНАКИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 369–78. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.44.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що виконання державою своєї соціальної функції, належне здійснення правопорядку, проведення оборонних заходів, налагодження дипломатичних зв’язків залежить від того наскільки якісно виконують покладені на них обов’язки державні службовці. Напрям євроінтеграції вказує на підвищення ролі державного службовця, як особи, що надає послуги населенню від імені держави, що налагоджує довірительні відносини між ними, довіру соціуму до влади. Водночас, не слід й ігнорувати особисті та соціальні потреби державного службовця, які може забезпечити лише держава за допомогою соціального захисту. Тобто, соціальний захист державних службовців виступає, як інструментом забезпечення належного виконання державною, покладених на неї завдань та функцій, так й забезпечення належного рівня добробуту для самого державного службовця. У статті визначено, що тлумачення поняття соціального захисту державних службовців, як і визначення його ознак є доволі дискусійним питанням, що відображає перехід від радянського розуміння ролі держави в соціальному захисті та управлінні державною службою до європейського. Тому, надання трактування соціальному захисту державних службовців із урахуванням останніх тенденцій європейської практики слугуватиме основою для кращого розуміння його призначення та ролі в сучасній соціальній політиці та державному управлінні. Встановлення ознак соціального захисту надасть можливість краще розуміти, які методи правового регулювання мають бути застосовані та, які засоби втілення є доречними та найбільш ефективними, що особливо стосується інформаційних технологій. Зроблено висновок, що соціальний захист державних службовців перебуває на етапі трансформації, як правового регулювання, так й теоретичного розуміння. Урахування євроінтеграційного контексту яскраво ілюструє потребу в систематизації соціального захисту, його об’єднанні для усіх державних службовців. Визначенні особливості соціального захисту державних службовців вказують на його збільшений характер, що обумовлюється цінністю для суспільства й неможливістю отримати кошти з інших джерел. На працівників державної служби покладається значна позитивна відповідальність, що й збільшує кількість соціальних ризиків. Тому, соціальний захист, на сьогодні, має охоплювати не лише організаційні чи економічні засоби, але й технологічні, що забезпечуватимуть швидкість надання допомоги, зменшуватимуть часові витрати на отримання державним службовцем соціальної допомоги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Сунєгін, Сергій. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ДЕРЖАВНОГО РОЗВИТКУ: РИЗИКИ ІННОВАЦІЙ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 7 (3 вересня 2021): 96–104. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.014.

Повний текст джерела

Анотація:

у статті досліджуються соціальні ризики цифрової трансформації суспільно-державного розвитку. Відзначається, що ризики сучасних цифрових інновацій у значній мірі закладені у філософсько-світоглядних, ідеологічних константах соціального розвитку сьогодення. Наголошується на невід’ємності онлайн-життя сучасної людини від її офлайн-відносин, у зв’язку із чим з кожним роком індивіду стає все складніше орієнтуватися в специфіці відповідної комунікації. Детально висвітлюється проблема забезпечення належного рівня соціальної відповідальності в умовах віртуалізації суспільного життя та основні передумови, необхідні для її вирішення. Робиться висновок, що основною передумовою забезпечення позитивних перспектив обмеженої цифровізації суспільних відносин є значне посилення рівня колективної та індивідуальної моральної свідомості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Мельник, Мирослава, та Володимир Фішер. "МИСТЕЦЬКІ ФЕСТИВАЛІ-КОНКУРСИ ТА ЇХ ТРАНСФОРМАЦІЯ У ПРАКТИЧНОМУ ПЕРОСМИСЛЕННІ ВИКЛИКІВ СЬОГОДЕННЯ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (18 травня 2021): 623–28. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.117.

Повний текст джерела

Анотація:

Вимоги сучасності створили умови до певної дифузії та взаємопроникнення мистецьких конкурсних форм, їх трансформацію зі сценічних майданчиків на телеекрани, в соціальні мережі та Інтернет. Тому перед митцями постає проблема реалізації творчих проєктів, а саме, вагомі для суспільства, фестивалі-конкурси мистецтв. Мета роботи – проаналізувати та дослідити характерні трансформації фестивалів-конкурсів у телевізійні проєкти, визначити основні інноваційні підходи щодо їх організації та проведення. Доведено, що враховуючи виклики сьогодення, мистецькі фестивалі-конкурси не перестають функціонувати, набуваючи нового формату організації та проведення. Виявлено основні фактори впливу на трансформаційні процеси фестивалів-конкурсів. Визначено позитивні та негативні аспекти дистанційного проведення мистецьких конкурсних форм в сучасних умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Zhavoronok, Artur, Maiia Fedyshyn та Natalia Kovalchuk. "ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ ПРОДУКТІВ І ПОСЛУГ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2 (18) (2019): 202–15. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-202-215.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено дослідження трансформації банківських продуктів і послуг в Україні, а саме: проаналізовано трансформацію банківських продуктів і послуг у забезпеченні ефективної діяльності комерційних банків та досліджено ефективність інновацій у сфері банківських технологій, продуктів і послуг. На цій основі визначено, що набувають популярності мобільні додатки та їхні функціонали, спрощується процес підключення до онлайн-банкінгу та дедалі більше використовуються для платежів новітні технології, наприклад, соціальні боти Facebook Messenger. Обґрунтовано, що основним пріоритетом розвитку ринку банківських послуг повинні стати такі послуги і продукти, які забезпечать: поділ ризиків між банком і клієнтом; достатніми для угоди матеріальними активами; спрямованість діяльності банку на потреби клієнта; прозорість операцій; взаємне стимулювання розвитку банку і клієнта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Bashnyanin, G. I., M. I. Muronova та D. P. Yaremchuk. "Функціональні типи виробничих систем та їх структура". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (25 квітня 2019): 33–37. http://dx.doi.org/10.15421/40290406.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто функціональні типи виробничих систем та їхню структуру. Виокремлено три фундаментальні сфери В-систем, які входять до складу будь-яких В-систем. До них віднесено власне технологічну, техніко-економічну і соціально-економічну сфери. Зазначено, що в першій сфері відбуваються процеси трансформації ресурсів у продукти: R®Р, у другій – процеси трансформації економічних ресурсів в економічні продукти: ER®EP, а в третій – процеси трансформації економічних витрат в економічні доходи: ЕС®EI. У контексті розгляду зазначеної проблеми виділено три типи ринкових цін. Це ціни базового періоду або "згорнутого" ринку, тобто ринку, що функціонував у минулому, в момент купівлі-продажу певних ресурсів. Другий тип ринкових цін – це ціни так званого актуального ринку, тобто це ціни, які фактично діють, тобто це ціни сьогодення. Третій тип ринкових цін – це ціни актуального ринку. Їхнє використання дає змогу одночасно виконувати два наукових і практичних завдання: по-перше, перейти від дослідження технологічної до дослідження техніко-економічної (власне економічної) сфери В-систем і, по-друге, змінити сам характер економічного виміру. Зроблено висновок про те, що процес функціонування В-систем визначається трьома групами чинників: власне виробничі (технологічні), ринкові (власне економічні, тобто характер ринкової кон'юнктури) і соціальні (соціально-економічні або економічні у вищому розумінні останніх), тобто характер цінової паритетності. Сумарна дія усіх трьох груп чинників у підсумку визначає як рівень, так і динаміку зміни рівня ефективності функціонування В-систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Стешенко, Н. Л., А. В. Бородай та К. С. Чоста. "ДЕПОРТАЦІЯ БОЙКІВ НА ДОНБАС 1951 р.: ПРОБЛЕМИ ПЕРЕСЕЛЕННЯ ОЧИМА СВІДКІВ". Історія та географія, № 58 (2020): 51–55. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.58.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються культурні, соціальні, кліматичні та інші проблеми переселення бойків на Донбас у 1951 р., спираючись на усні свідчення очевидців тих подій. Матеріали було зібрано під час краєзнавчої експедиції. Проаналізовано стан, тенденції і динаміку трансформації ідентичності депортованих бойків, нині жителів сіл Донецької області. Визначено масштаб та причини булінгу бойків з боку місцевого населення. Усні свідчення очевидців щодо культурних, соціальних, кліматичних та інших проблем переселення бойків на Донбас у 1951 р. є значущим та нетривким джерелом інформації стосовно деталей депортації. Шляхом інтерв’ю були отримані цінні факти щодо переселення жителів сіл Задвір’я та Гошів Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області до сіл Яковлівка та Староварварівка Олександрівського району Донецької області. Було вивчено основні передумови та причини депортації, надана оцінка ролі влади в цьому процесі. Чітко окреслено умови депортації та порушення прав людини під час переселення. З’ясовано місце культурної спадщини бойків Донбасу в формуванні національної ідентичності, сучасних міжетнічних, міжконфесійних відносин. Також виявлено, що бойки після переселення зазнали чималої трансформації, пов’язаної із зовнішнім середовищем та оточенням

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Богуцька, А. Л. "Соціальні трансформації у Правобережній Україні на межі XVIII-XIX ст." Гуржіївські історичні читання, Вип. 7 (2014): 215–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Онищук, О. В. "Динаміка трансформації когнітивних стратегій в умовах інформаційного плюралізму". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 26 (2 березня 2021): 32–36. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i26.902.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується зміст понять «когнітивна стратегія» та «когнітивна схема» в ракурсі проблем, які виникають через активний вплив інтернет-мережі на медіареальності на когнітивні структури людини та модифікації картини реальності. Показано, що когнітивні стратегії і схеми в інформаційному просторі сучасності зазнають потужного впливу мережі та медіа, під впливом останніх змінюються комунікативні, аксіологічні, соціальні та екзистенційні виміри людини. Наголошується, що когнітивні зміни відбуваються шляхом створення нових ментальних структур або трансформації вже наявних, а практики репрезентування реальності в медіа та мережі прямо корелюються з фундаментальними онто-антропологічними проблемами людини, як-от самоідентифікація, вибір рольових моделей поведінки, стилю думок, діяльності та ін. Розглянуто особливості взаємодії людини з медіареальністю та інтернет-мережею і те, як останні впливають на когнітивні здібності людини. Наголошено, що когнітивні стратегії залежать від рівня самосвідомості людини, від характеру її інформаційних взаємодій, ціннісної ієрархії, установок. Обґрунтовано, що дуже часто такі впливи несуть у собі маніпулятивні інтенції, які стимулюють споживацтво, некритичність, безвідповідальність та ін. Встановлено, що однією з ключових імплікацій інформаційних ресурсів є їхня всеохопність, а людські можливості сприйняття та обробки інформації обмежені. Саме це співвідношення між інформаційними ресурсами та когнітивними здібностями і визначає динаміку соціальних взаємодій, структуру життєвого світу людини загалом. Тому перспективною бачиться стратегія формування динамічної стійкості та рівноваги завдяки балансу стійких і динамічних елементів, а також розвиток критичного аналітичного мислення в поєднанні із застосуванням оптимальних комунікативних стратегій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Логвінов, Валерій, та Світлана Малонога. "ДРАЙВЕРИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ". Науковий вісник: Державне управління 4, № 6 (1 грудня 2020): 198–220. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-198-220.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто елементи цифрової трансформації в органах публічної влади, досліджено фактори впливу на її успіх та залежність від них, а саме – цифрових технологій, цифрового лідерства та цифрової культури. Розкривається суть цих понять та їх трактування різними авторами. Запропонована трирівнева концептуальна модель трансформації уряду, яка розглядає трансформаційний уряд (t–Уряд) як сукупність окремих елементів, що забезпечують соціальні, організаційні та техніко–технологічні напрямки діяльності органів публічної влади. На першому рівні моделі знаходяться базові складові, на яких їх побудована діяльність. Це моделі і рамки, архітектура уряду, протоколи та стандарти. Другий рівень включає в себе чотири елементи, які відображають основні аспекти, що забезпечують діяльність органів публічної влади і являються її суттю: стратегію розвитку, адміністративно–управлінські процеси (АУП), інформаційні ресурси та цифрові технології. Третій рівень – управління змінами та структура (t–Уряду), виокремлено фактори, що впливають на дану структуру та діяльність органів публічної влади. Застосування даної моделі дасть можливість представити загальну структуру t–Уряду, у тому числі органів публічної влади усіх рівнів. Доведена доцільність постійного реагування на означені фактори впливу, які запропоновано розглядати згідно з чотирма вимірами: причинами цифрової трансформації; об’єктами цифрової трансформації; процесами та результатами трансформації. Встановлено, що в основі трансформаційних перетворень, орієнтованих на вирішення існуючих проблем в управлінні лежать три складові – практика, дослідження і розвиток, поєднання яких є запорукою успішної цифрової трансформації органів публічної влади.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Kochubeynyk, Olha. "Атомізація суспільства, нові форми дискримінації та довіра в умовах пандемії". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 47(50) (3 липня 2021): 60–66. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).212.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу особливостей процесу виробництва нових формдискримінації в період пандемії та його наслідків для порядку соціальності. Показано, щопандемія знаходить вияв у докорінній трансформації повсякденності та в неможливостізастосувати усталені й напрацьовані раніше надійні практики для розв’язання соціальнихпроблем. Це спричинює перерозподіл наявних ресурсів будь-якого порядку, що провокуєвиникнення нових форм дискримінації та соціальної нерівності. У просторі соціальноївзаємодії внаслідок цього спостерігається конкуренція спільнот за ресурси, що означаєприйняття рішення про «порядок надання допомоги» спільнотам (особам), тобто фактичнойдеться про процес виробництва нерівності та нових форм дискримінації. Зазначається, щопандемія призвела до істотних «мутацій» у системі соціальних ієрархій, механізмом якихстало «накладання» тих чи тих форм дискримінації одна на одну (оскільки вони не діютьізольовано), що й спричинило формування динамічної сили як «нового гравця» в системіполяризацій українського соціуму. Робиться висновок, що пандемія істотною мірою«зміксувала» суспільство, змінивши для багатьох осіб не лише рівень доходів, а й споживчуповедінку, мотивацію, соціальні цінності тощо. Зауважується, що попередньо усталені групипочинають розпадатися, віддаляються одна від одної, втрачають функціональні взаємозв’язки,проте виникнення нових спільнот не є процесом настільки ж швидким. Міксуваннявиявляється в реконструюванні відмінностей (збільшенні неоднорідності, поляризації) заполітичними, ідеологічними, світоглядними, ціннісними, регіональними, мовними,культурними, етнічними ознаками, і це гальмує використання людського та соціальногокапіталу, знижує рівень соціальної згуртованості та суспільної довіри, посилює соціальнунапруженість і нестабільність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Захаров, Дмитро Миколайович. "Аналіз поняття «соціальний капітал» в літературі". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 23–29. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-23-29.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено огляд існуючої літератури з різних аспектів, пов'язаних із соціальним капіталом (визначення, концептуальні рамки, емпіричні дослідження та інше), та проаналізовано економічну літературу щодо визначення соціального капіталу. Також були розглянуто основні механізми розповсюдження знань на основі соціального капіталу. Є кілька визначень соціального капіталу. Ці визначення можуть бути розділені на дві категорії: соціальний капітал є внутрішнім – як актив створений внаслідок партнерської взаємодії та всередині соціальної мережі, та/або зовнішнім – сформований через довіру до інституцій та під впливом соціальних норм в суспільстві. Сучасне трактування соціального капіталу зводиться до того, що це результат взаємозв’язків, який підсилює фінансовий, виробничий, людський, інтелектуальний та природний капітали, підвищує ефективність управління, активізує потенційні можливості підприємства. Аналіз визначень соціального капіталу та його форм вираження дозволив схематично відобразити взаємозв’язок між структурними елементами соціального капіталу: довіра, соціальна мережа та соціальні норми. Сучасна практика та вимоги інвесторів щодо інформаційної прозорості корпоративної звітності та підзвітності бізнесу обумовлена більш глибоким розумінням стратегії компанії та інструментів її реалізації, пояснює трансформацію підходів до формування корпоративної звітності. Відображення соціального капіталу в звітності набуває важливого значення, оскільки прямо впливає на підвищення прозорості, а відповідно і на ринкову вартість підприємства. Ефективне використання соціального капіталу дозволяє зменшувати трансакційні витрати і підвищувати фінансові показники бізнесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Petryk, Sergiy. "ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФОРМ РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ". Public Administration and Regional Development, № 7 (7 квітня 2020): 309–33. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.07.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Роль держави постійно змінюється в системі реалізації проектів державно-приватного партнерства. Функції держави маючи суто теоретичне підґрунтя розвитку державного управління про трансформуються через практичну реалізацію механізмів. Так, формування інноваційних механізмів державного управління в сфері охорони здоров’я вимагає перегляду змісту та форуми реалізації функцій держави. Зміна функцій держави понукає до трансформації системи державного управління, які пов’язують зі зміною геополітичних викликів, що змінюють ідеологічні, соціальні та політичні процеси в державах. Зміст та склад основних функцій держави є мінливим до історичного розвитку суспільства в більшій мірі функції змінюють форми своєї реалізації зі зміною політичних, ідеологічних та економічних умов. Через реалізацію проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я реалізуються сукупність функцій держави, що обумовлено функціональною спрямованістю, об’єктною приналежністю, формою реалізації соціальної функції. В контексті дослідження ролі держави в реалізації проектів державно-приватного партнерства вагоме значення надається трансформації функціональної ролі держави. Для визначення напрямів трансформації функцій держави в статті розглянуто підходи до їх класифікації, в результаті чого виділено пріоритетні функції, до яких віднесено забезпечення національної безпеки в умовах зовнішніх загроз (військових); економічна політика держави в умовах світової фінансової кризи та високого ризику дефолту; реалізація політки сталого розвитку в умовах екологічної кризи; політика щодо біженців, яка характерна для окремих країн Європейського Союзу в умовах напливу біженців з країн Близького Сходу; політика сфері охорони здоров’я в умовах пандемії коронавірусу. Окрім того, визначено функції держави за характером їх реалізації в контексті впровадження механізмів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Іdrіsov, Bahtiyar. "Трансформація суспільної свідомості як довгострокова причина революції". Sociological studios, № 1(14) (10 червня 2019): 13–18. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2019-01-13-18.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчення питань революції становлять безсумнівний науковий інтерес у контексті зміни суспільної свідомості і його впливу на швид-кість соціальних процесів. Проведений порівняльний аналіз зарубіжних і вітчизняних соціологічних досліджень засвідчив, що наукові пояснення виникнення й розвитку революції відрізняються достатньою варіатив-ністю. У дослідженні подано класифікацію найбільш визнаних теорій революції, складену за схожими причинами їхнього виникнення. Особ-ливу увагу приділено біхеоверистським концепціям, у яких вивчаються питання масової психології, і виокремлено умови зміни суспільної свідомості. Доведено, що основною причиною українських революцій є збереження революційної ситуації, викликаної періодичною трансфор-мацією суспільної свідомості. Визначено, що періоди трансформації являють собою повторюваний взаємозв’язок ланок-фаз: «соціальна дезорієнтація – соціальна аномія – соціальний цинізм – соціальне безум-ство», – які характеризуються звуженням у часі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Запорожченко, О. В. "Ідентичність особистості в умовах інформаційного суспільства". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 26 (1 березня 2021): 12–16. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i26.900.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі впливу інформаційних технологій на ідентичність особистості. Такі ключові особливості сучасності, як стрімкий розвиток і поширення інформаційних технологій, істотно впливають як на соціокультурний простір загалом, так і на соціальне буття кожної людини. Постійне збільшення обсягів інформації, що «бомбардує» свідомість людини, щораз більша соціальна атомізація і віртуалізація соціальних зв’язків визначають формування нового типу ідентичності, який треба вивчати з погляду різних дисциплін: соціальної філософії, соціології, соціальної психології, педагогіки тощо. У цій статті зроблено спробу соціально-філософського аналізу основних аспектів трансформації ідентичності в умовах інформаційного суспільства. Справді, стрімкі зміни в комплексі інформаційних технік і технологій – це ні з чим не порівнянний виклик, оскільки людині доводиться мати справу з інформацією, яка часто має безсистемний, маніпулятивний характер, спрямована на те, щоб сформувати потреби, переконання, мотиви для досягнення певних економічних і політичних цілей, які лежать за межами справжніх, автентичних потреб особистості. Ситуація ускладнюється також викликами і загрозами зовнішньополітичного характеру. Завдання, які стоять тепер перед гуманітарними науками, полягає в тому, щоб дослідити процеси, що відбуваються в сфері «людина-інформація»; надати державним структурам систему методологічних позицій у сфері інформаційної безпеки людини і світоглядних основ ідентифікації особистості в кризовому соціумі. Отже, соціальна інформаційна екологія сьогодні набуває вирішального значення, а від формування автентичної особистості, здатної відповідати на виклики сучасності, залежить подальший прогрес суспільства. У статті розглядаються базові ідеї основних зарубіжних теоретиків інформаційного суспільства, особливості їх осмислення вітчизняними дослідниками в контексті системи «інформація-культура-суспільство-людина». Окрема увага в статті приділяється саме змінам у структурі, особливостях, чинниках формування ідентичності особистості. У статті автор розглядає як позитивні, так і негативні аспекти проблеми ідентичності особистості в умовах формування інформаційного суспільства, намагається окреслити напрями подальшого вивчення проблеми ідентичності, приділяє водночас особливу увагу трансформаціям у системі цінностей «людини інформаційної».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Єфименко, Тетяна, Алла Соколовська та Лариса Райнова. "РЕФОРМИ СОЦІАЛЬНИХ ВНЕСКІВ В ОКРЕМИХ КРАЇНАХ ЄС ТА УКРАЇНІ: ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА НАСЛІДКИ". Science and Innovation 17, № 6 (18 грудня 2021): 24–40. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.06.024.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Необхідність покращення ситуації на ринках праці та активізації підприємницької діяльності спонукає до зниження в більшості країн ЄС податкового навантаження на працю шляхом перегляду ставок соціальних внесків. В Україні основною метою відповідної реформи 2016 р. було зменшення масштабів неофіційної зайнятості й доходів.Проблематика. В окремих країнах ЄС та Україні набувають поширення неоліберальні стратегії реформування со ціальних внесків, а також трансформації систем соціального забезпечення, наслідком реалізації яких може бути по гіршення якості економічного зростання та збільшення нерівності й бідності.Мета. Обґрунтувати можливі соціальні та економічні ризики впровадження радикальних пропозицій щодо реформування єдиного соціального внеску (ЄСВ) в Україні й визначити доцільність їх реалізації.Матеріали й методи. Використано методологію Єврокомісії для розрахунку імпліцитної ставки податків на працю в Україні, методи компаративного аналізу реформування соціальних внесків в Україні та країнах ЄС; теоретичного узагальнення причин поширення неоліберальних стратегій; фактологічного і статистичного аналізу.Результати. Визначено особливості та спільні риси реформування соціальних внесків в Україні й постсоціалістичних країнах ЄС з найбільшими масштабами їх зниження. Доведено, що критичне сприйняття реформи ЄСВ 2016 р. в Україні значною мірою пов’язане зі встановленням внеску виключно для роботодавців. Обґрунтовано фіскаль ні,економічні та соціальні аспекти процесів реформування і можливі ризики реалізації в Україні пропозицій щодо скасування ЄСВ.Висновки. Найочевиднішими наслідками скасування ЄСВ в Україні можуть бути зниження рівня добробуту працюючих і пенсіонерів, зростання нерівності та бідності. Не виключені певні суперечності й в очікуваних результатах. Хоча в короткостроковому прогнозі ймовірним є підвищення темпів економічного зростання, в довгостроковій перспективі значною є загроза зниження його якості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Хоменко, В. "Соціальні та культурні трансформації у житті українського селянства доби незалежності: історіографічний вимір". Емінак, № 4 (28), жовтень - грудень (2019): 207–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Шелухін, В. "VIII Міжнародна конференція студентів та молодих вчених "Соціологія та сучасні соціальні трансформації"". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія, вип. 1 (6) (2015): 70–71.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Лунін, Д. С. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС МІНІСТЕРСТВА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 225–36. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.26.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що інформаційні процеси в су- часному суспільстві спонукають центральні органи виконавчої влади до актуалізації власної діяльності. Суспільний запит на цифровізацію, від- критість національних електронних ресурсів, упровадження електронних послуг є ключовими каталізатором реформування державної цифрової політики. Створення Міністерства цифрової трансформації України 2 вересня 2019 року стало одним із важливих кроків держави у цифровіза- ції українського суспільства, яка є неможливою без відповідної державної політики. Сучасні виклики, що постають у сфері цифровізації є багатовектор- ними. Вони пов’язані не лише з рівнем надання електронних послуг, а й з проблемами цифрової грамотності громадян, інформаційною безпекою су- спільства. Тому визначення адміністративно-правового статусу Міністер- ства цифрової трансформації України вимагає як аналізу нормативно-пра- вових актів, так і вивчення практичної діяльності органу виконавчої влади. Метою статті є з’ясування особливостей елементів адміністратив- но-правового статусу Міністерства цифрової трансформації України, їх класифікація та структурування. Статтю присвячено теоретичному дослідженню особливостей ад- міністративно-правового статусу Міністерства цифрової трансформації України. Обґрунтовано здійснення державного управління у сфері електрон- ного урядування Міністерство цифрової трансформації України, яке має визначені та чітко окреслені цілі, завдання та повноваження. Представ- лено авторське бачення систематизації цілей, завдань і повноважень Міні- стерства цифрової трансформації України як основи його адміністратив- но-правового статусу. Запропоновано характеристику цілей міністерства як чітко змодельованих, міжгалузевих, конкретних і спрямованих на здій- снення реальних кроків. Систематизовано завдання міністерства за клю- човими напрями як: завдання державного управління; завдання громадсь- кого сервісу; завдання стимулювання підприємництва. Класифіковано його повноваження за «типом повноважень» на: загальнодержавні та регіональ- ні, адміністративні, соціальні, господарські (підприємницькі).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Ратушна, Т. О. "Фейки як маніпулятивна технологія формування громадської думки". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 29 (6 липня 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.963.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості сучасного інформаційного простору, в якому з появою нових медіа й каналів комунікації відбулись значні трансформації. Особливим чинником цих змін стали соціальні мережі, що прийшли на зміну традиційним медіа (газетам, журналам і телебаченню). Соціальні мережі дозволяють користувачам не тільки споживати інформацію, а й висловлювати свою думку, самостійно створювати й поширювати повідомлення. Значення соціальних мереж в поширенні інформації та формуванні громадської думки постійно зростає, значна частина населення віддає перевагу саме цьому каналу інформації як основному, бо він є в постійному доступі в смартфоні й значно оперативніший, ніж газети й телебачення. Водночас можливість користувачів самостійно продукувати контент і швидко поширювати його спричиняє значну інтенсифікацію комунікативних потоків і погіршення якості інформації. Соціальні мережі – це величезний сегмент комунікативного простору, який має характер саморегульованого середовища, він майже не контролюється та не піддається цензуруванню, неперевірена або спотворена інформація може активно розповсюджуватись і впливати на формування громадської думки. Тож головна складність у користуванні соціальними мережами полягає нині не в тому, щоб знайти певну інформацію чи прочитати актуальні новини, а в тому, щоб визначити, яка інформація є потрібною та правдивою, а яка – шкідливою та спотвореною. Також соціальні мережі є одним із головних джерел поширення фейків як вигаданих і спеціально сфабрикованих повідомлень, головною метою яких є підрив репутації будь-якого соціального інституту, організації або персони. У такому контексті фейки виступають як маніпуляції, що спрямовані на зміну громадської думки в потрібному для творця чи транслятора напрямі. Якщо розглядати створення та розповсюдження фейків як цілеспрямовану діяльність із метою управління суспільними настроями, що має своєрідну логіку розгортання та містить певну послідовність етапів процедур та операцій, можна вважати, що це маніпулятивна технологія. У статті на основі теоретичного аналізу й використання конкретних кейсів визначено маркери фейків для їх ідентифікації в інформаційно-комунікаційному просторі й окреслено можливі шляхи запобігання їх поширенню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Бем, Наталия, та Тетяна Курченко. "КОМУНІКАТИВНІ ІНСТРУМЕНТИ ОБЛАСНИХ КРАЄЗНАВЧИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19: ПЕРШИЙ ДОСВІД". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 158–80. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-158-180.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються трансформації, які відбулись у соціокомунікаційній діяльності музеїв України у зв’язку із запровадженням загальнонаціональних карантинних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19. Введення жорстких соціальних обмежень змусило музеї усього світу терміново перевести свою роботу в онлайн режим та зосередитись переважно на сучасних комунікативних інструментах, що уможливлювали віддалений доступ до музейних колекцій та онлайн-комунікацію із суспільством. Вже за перші півроку карантинних обмежень кожна музейна установа обрала для себе найбільш ефективні форми роботи, чим збагатила загальний досвід організації онлайн-діяльності в інститутах соціальної пам’яті. Предметом аналізу у статті є особливості перебудови соціальної комунікації обласних краєзнавчих музеїв України в початковий період локдауну та адаптованого карантину за допомогою використання сучасних інструментів. Визначено, що регіональні музейні установи, спираючись на рекомендації урядових установ, міжнародних та вітчизняних музейних комітетів та власний досвід, накопичений в докарантинний період, зуміли перебороти розгубленість перших днів і тижнів обмеження офлайн-діяльності та запропонувати суспільству оптимальні інструменти та форми доступу до музейних колекцій. Авторами статті було з’ясовано, що основними каналами комунікації обласних краєзнавчих музеїв стали соціальні мережі, і в першу чергу мережа Фейсбук. В організації діяльності регіональних музеїв в перші місяці карантинних обмежень активно почали використовувались такі форми комунікації як онлайн-виставки, онлайн-конференції, онлайн-флеш-моби для дорослих та дітей, віртуальні зустрічі з кураторами музейних колекцій, майстер-класи в режимі онлайн, засідання у віддаленому режимі музейних гуртків тощо. В статті зазначається, що вже два роки поспіль людство продовжує жити в умовах пандемії і пристосовуватися до нових умов комунікації, отже досвід, набутий українськими краєзнавчими музеями в процесі налагодження комунікації із місцевими громадами в перші місяці соціальних обмежень, продовжує залишатися цікавим та актуальним

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Bukrіeіeva, Irina. "Особливості регіонального менталітету в контексті становлення української політичної нації (на прикладі Мелітополя)". Sociological studios, № 1(6) (17 травня 2018): 46–51. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2015-01-46-51.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано регіональні особливості менталітету мешканців Мелітополя як типового міста Південного Сходу України крізь призму таких атрибутивних елементів, як ідентичність, цінності, почуття, соціальні-політичні орієнтації. Відмінними рисами менталітету мешканців міста є законослухняність і низька громадянська активність, пріоритет колективної думки над індивідуальною, цінності групової належності. Водночас під впливом зовнішніх суспільно-політичних факторів відбуваються процеси трансформації свідомості місцевої громади, що проявляється в усвідомленні своєї загальнонаціональної приналежності, баченні спільного майбутнього на основі реформування економічного життя та громадянських цінностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

A. G. Shumilin та O. A. Naumovich. "Тенденції цифрової трансформації економіки Республіки Білорусь як інструмент інноваційного розвитку". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 45–48. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-45-48.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні цифрові інновації та технологічні новинки проникають в усі сфери господарського життя суспільства, впливаючи на саму суть економіки, викликаючи в ній якісні структурні зміни. В результаті формується цифрова економіка, що відрізняється від традиційної активним використанням цифрових технологій. Рівень розвитку цифрової економіки тісно пов’язаний з конкурентоспроможністю країни, що вимагає особливої уваги держави і бізнесу до її розвитку. У статті зроблено огляд цифрової трансформації економіки Республіки Білорусь і показано її сучасні прояви. Також були розглянуті основні галузі, в яких найбільш активно впроваджуються інноваційні розробки. Цифровізація проникає в соціальні процеси: від неї все більшою мірою залежить успішна життєдіяльність людей. Крім того, відбувається широкомасштабне впровадження цифрових технологій у роботу державних та приватних підприємств. У статті зазначено особливості формування вітчизняної цифрової економіки, виявлено проблеми та можливі напрями використання цифрових технологій, що сприяють скороченню технологічного відставання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Сердечна, Людмила Василівнаа. "РЕКЛАМНИЙ МІФ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ". Public management 26, № 1 (19 липня 2021): 235–47. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-235-247.

Повний текст джерела

Анотація:

З використанням соціокультурного підходу надано оцінки рекламі як складової сучасної масової культури, соціального і культурного явища. Розглянуто проблеми, пов’язані з феноменом рекламної міфотворчо- сті. Виявлено, що завдяки використанню міфологічних технологій реклама набуває функції міфу як маніпулятора масовою свідомістю. Зазначено, що рекламний простір є суцільно символічним і міфологічним, а рекламна мі- фотворчість стала частиною масової культури, що призводить до експлуа- тації міфологічного мислення людей і певною мірою чинить деструктивний вплив на суспільство в цілому. Дослідження концентрується на визначенні напряму державного управ- ління і також на проблемі додаткових напрямів регулювання реклами. По- казано, що реклама як соціокультурний феномен вимагає комплексних під- ходів до державного регулювання даної сфери з метою забезпечення балансу інтересів суспільства і рекламної індустрії, захисту прав споживачів реклами. Доведено необхідність зміни концептуальних основ регулювання у сфері ре- клами на основі ціннісних установок, посилення ролі процесів регулювання громадських інститутів, залучення громадськості до вирішення актуальних проблем суспільства та захисту його морально-етичних цінностей. Запропо- новано ряд обмежень щодо рекламного контенту, заходів з посилення зако- нодавчого і розвитку громадського регулювання. Доведено, що реклама як соціальний інститут активно формує смислові характеристики соціокультурних явищ, які зумовлюють трансформації ма- сової поведінки, культурних і моральних цінностей українського суспіль- ства. Показано, що використання соціокультурного підходу відкриває шлях до дослідження наслідків рекламної діяльності, які зумовлюють соціальні зміни в суспільстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Saschuk, Roman. "Постмодерна ідентичність: гендерний вимір". Multiversum. Philosophical almanac, № 9-10 (18 травня 2018): 52–64. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.9-10.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються причини, особливості та наслідки трансформації традиційного гендерного ладу. Стверджується, що в наш час відбувається надзвичайно потужна трансформація культурної парадигми. Одним із наслідків цієї трансформації є зміна звичного гендерного ладу та гендерної ідентичності. Автор доводить, що трансформація традиційного (патріархального) гендерного ладу здійснює вагомий вплив на соціальне буття людини, зокрема, на самоідентифікацію сучасної людини. Філософським підґрунтям трансформації традиційного гендерного ладу є відмова від універсалізму, «визнання іншого» та відхід від концепції «маскулінного характеру культури». Найбільш соціально значущий наслідок трансформації гендерного ладу – поступове вирівнювання гендерних ролей чоловіка та жінки. Аналізуючи український контекст проблеми гендерних відносин, автор робить висновок, що українське суспільство значною мірою є ще патріархальним, про що свідчить домінування патріархальної культури та патріархальних стереотипів і цінностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Блискун, Олена, Наталія Завацька, Олександр Савчук, Олена Броведер та Олена Шелест. "Соціально-психологічні основи процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 394–403. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-394-403.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито концептуальні соціально-психологічні основи дослідження процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму; визначено процесуальну і змістовну складові процесу реінтеграції військовослужбовців та виокремлено його компоненти (стратегічно-цільовий, змістовний, організаційно-діяльнісний, оціночно-прогностичний); на основі системи принципів системно-інтегративного та генетико-моделюючого підходів виявлено соціально-психологічну специфіку процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму, повʼязану з особливостями мотиваційних та когнітивних психічних станів; соціальними механізмами інтеріоризації і трансформації цінностей; соціальним самопочуттям (когнітивно-оцінною, мотиваційно-ціннісною, емоційно-поведінковою складовими) та субʼєктивним соціальним благополуччям (соціальною помітністю, соціальною дистантністю, емоційним прийняттям, соціальним схваленням, соціальними переконаннями); параметрами ідентичності (за когнітивним, емотивним, конативно-діяльнісним, ціннісно-орієнтаційним компонентами) та соціально-психологічної зрілості (за особистісним, рефлексивним, функціональним компонентами); визначено інтеграційні показники результативності процесу реінтеграції військовослужбовців за параметрами її соціально-психологічної спроможності/неспроможності; виокремлено систему параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму, яка включає когнітивний, емоційно-оцінний, світоглядний, поведінковий компоненти; виявлено особливості соціального простору і соціальних комунікацій в аспекті проблеми реінтеграції військовослужбовців, артикульовані його дискурсивними вимірами; розкрито змістовно-процесуальні засади побудови і реалізації системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму з використанням методичної, ресурсної та організаційної її складових, основу якої складали інтегративно-інваріантні психотехнології розвитку соціально-психологічної спроможності військовослужбовців та підвищення її соціального потенціалу; визначено основні складові ефективної реалізації системи соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції військовослужбовців в умовах трансформаційного соціуму. Ключові слова: військовослужбовці, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення процесу реінтеграції, сучасний соціум.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Стрельчук, Вікторія, Микола Боклан та Артем Позняк. "Метанаративи ірландського постдраматичного театру в контексті постановок Г. Кігана та Ф. Кеннона". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 4, № 2 (28 жовтня 2021): 153–62. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.4.2.2021.243243.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – виявити тенденції розвитку постдраматичного театру в Ірландії на прикладі постановок провідних режисерів Г. Кігана та Ф. Кеннона. Методологія дослідження. Застосовано теоретичний метод (для узагальнення матеріалу, який проаналізовано в дослідженні з метою виокремлення основних тенденцій постдраматичного театру Ірландії); метод системного аналізу (для розгляду постдраматичного театру як системи, а також структуризації та аналізу його прийомів); метод когнітивного аналізу (для виявлення відмінностей між популярними підходами постдраматичного театру в Ірландії); метод мистецтвознавчого аналізу (для виявлення режисерської методології Г. Кігана та Ф. Кеннона); метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна. Досліджено розвиток постдраматичного театру в Ірландії на початку ХХІ ст.; розглянуто діяльність найвідоміших ірландських театральних компаній «Corn Exchange» та «Brokentalkers»; проаналізовано постановки, такі як «Екзамен» та «Синій хлопчик», режисерів Г. Кігана та Ф. Кеннона й виявлено специфіку підходу постдраматичного театрального мистецтва в контексті актуалізації соціальної проблематики. Висновки. Розвиваючи нові способи постдраматичної драматургії, ірландський театр репрезентує глибинні зміни, що відбуваються в ірландському суспільстві та культурі, а в постановках підіймаються актуальні соціальні питання, що вимагають розв’язання. У процесі дослідження виявлено, що характерними постдраматичними підходами в ірландському театрі є: розробка постановки на основі певної теми засобами акторської імпровізації; поєднання документальних текстів і свідчень учасників подій, актуальних для суспільства, у цілісну театралізовану подію. Режисура Г. Кігана та Ф. Кеннона, співзасновників і художніх керівників театральної компанії «Brokentalkers», – яскравий приклад креативного підходу, а їхні вистави відображають не тільки трансформації театральних візуальних форм, а й новаторське ставлення до соціальних проблем. Специфікою режисерського бачення є уникнення чіткого аналізу соціальної проблематики та переконливого плану її розв’язання – уникаючи замкнутості, вони кидають виклик метанаративам, що сприяє посиленню інтерпретативної активності глядача. Власним креативним підходом вони об’єднали молодих акторів для активного винайдення нових способів функціонування театру в публічному та соціальному просторі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Glushkova, L. V. "Особливості змін структури українського суспільства у глобалізаційному процесі". Grani 19, № 4 (5 березня 2016): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/1716081.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті окремі аспекти структурних змін в українському суспільстві, які торкаються соціальної,економічної, політичної сфер, системних соціальних трансформацій, які не ототожнюються тільки з політичною модернізацією,проблеми культурно-цивілізаційних змін суспільного життя, які виникають у нових умовах глобалізації, тобто сфери змін, експериментування, вибору нових напрямів розвитку. Приділено увагу структурним змінам, формуванню нових класових утворень за даними досліджень підприємців, бізнесменів, власників-близько п’яти відсотків, висококваліфіковані фахівці та інтелігенція – близько вісімнадцяти відсотків, робітників – близько двадцяти відсотків і так далі[5], основні критерії, які притаманні перехідному українському суспільству та впливають на процеси соціальної диференціації, формування середнього класу, який виступає у ролі культурного стабілізатора в суспільстві та є носієм нової інформаційної цивілізації. Проаналізовано проблеми, які пов’язані з усвідомленням фундаментальних цілей модернізації,що знаходяться за межами політики і те як вони узгоджуються з сучасним цивілізаційним розвитком,підсумки пострадянської трансформації в українському суспільстві та проблеми в соціальній сфері,які виникають внаслідок цього

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Senyura, O. V. "Чинники трансформації соціального простору міста в соціологічному дискурсі". Grani 18, № 8 (6 червня 2015): 81–88. http://dx.doi.org/10.15421/1715161.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто соціальний простір міста, що перебуває в процесі постійних трансформацій. Розглянуто місто як складний простір, який конструюється людиною та має фізичний і соціальний виміри, які перебувають у постійній взаємодії. Фізичний простір характеризується різноманітними типами забудови, транспортною мережею, натомість соціальний – формується завдяки спільнотам та об’єднанням індивідів. Важливою складовою соціальнопросторової структури є аналіз процесів творення та життєдіяльності міських спільнот, які виконують ряд функцій. Загалом, соціальний простір виступає як територія, на якій відбувається взаємодія спільнот, індивідів, яким притаманний міський спосіб життя та яких об’єднують колективні уявлення, йому властива цілісність та внутрішня диференціація. Проаналізовано основні напрацювання класиків соціологічної науки, що стали підґрунтям визначення загальних чинників трансформації соціального простору міста. Встановлено, що трансформація відбувається на різних рівнях – від мікро, індивіда, мезо – міських спільнот, макро – соціуму міста, до мега – глобальних механізмів змін, які перебувають у постійній взаємодії та при процесах трансформації мають більше чи менше значення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Korobka, L. M. "СПІЛЬНОТА В УМОВАХ ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ СТРАТЕГІЙ АДАПТАЦІЇ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 39(42) (17 липня 2017): 104–14. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).45.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтовано теоретичні засади дослідження психологічних стратегій адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту, основу яких становлять концепція соціальної травми П. Штомпки та загальні положення про спільноту як структурну одиницю суспільства і значущого середовища життєдіяльності особи, адаптацію особи та спільноти в умовах суспільних трансформацій, адаптацію як вибір альтернативних стратегій поведінки. Адаптацію спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту розглянуто як складний багатомірний процес взаємодії суб’єкта адаптації і середовища, яке змінюється під впливом воєнного конфлікту, що передбачає трансформацію системних властивостей спільноти, набуття нових засобів побудови продуктивних систем взаємодії, вироблення і застосування відповідних психологічних стратегій оволодіння ситуацією. Визначено суб’єктивні критерії адаптації (задоволеність соціальним оточенням, роллю, статусом, рівнем самореалізації, основними видами діяльності, реалізацією основних потреб; відчуття соціальної інтегрованості, самооцінка стану здоров’я та адаптивності) та їх значення в дослідженні стратегій адаптації спільноти до таких умов. Психологічні стратегії адаптації спільноти запропоновано розглянути на основі моделей: зміцнення громадського здоров’я, ціннісного порозуміння, розв’язання проблем внутрішньої міграції, опрацювання травматичного досвіду, застосування медіапрактик, родинної взаємодії, трансформації соціального капіталу. Відповідно до цих моделей визначено емпіричні індикатори дослідження психологічних стратегій адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Pironkova, O. F. "Соціокультурні, політичні та економічні трансформації вербально-поведінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими". Grani 18, № 3 (23 лютого 2015): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/1715065.

Повний текст джерела

Анотація:

На формування вербальноповедінкових практик взаємодії з психічно хворими впливають наддержавні, державні та мікросоціальні фактори. Зараз Україна переживає період соціокультурних, політичних та економічних трансформацій. Ці процеси неминуче призводять до зміни вербальноповедінкових соціальних практик взаємодії між різними категоріями населення, в тому числі і з психічно хворими. Події останнього року: революційні та військові дії, перевибори президента та депутатів Верховної Ради значно прискорюють ці процеси. Кардинальні трансформації відбуваються в політичній сфері. Наразі керівництво країни декларує про проведення швидких реформ у сфері медичного та соціального сервісу. Вивчення трансформаційних процесів взаємодії з психічно хворими дозволить впливати на них та зробити їх більш контрольованими. Метою роботи стало дослідити соціокультурні, політичні та економічні трансформації, у т.ч. соціальнофармацевтичний маркетинг вербальноповедінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими. Для виконання поставленої мети застосовувалися такі методи дослідження, як аналіз, синтез, контентаналіз. В результаті дослідження нами виокремлено такі закономірності соціокультурних, політичних та економічних трансформацій: диспропорція в процесах трансформації вербальноповедінкових соціальних практик по відношенню соціуму до психічно хворих, а саме: випередження соціокультурних детермінант щодо політичних та економічних, поява практики в вигляді необов’язковості медичної допомоги, патерналістська вербальноповедінкова практика взаємодії з психічно хворими через обмеження працездатності та наданні соціальної допомоги, необхідності прийому саме медикаментозного лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Немеш, В. І. "ЕМОЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 93–95. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі емоційної трансформації підліткового віку. Визначено чинники, які впливають на цей процес: фізіологічні (фізичний розвиток організму, увага до інстинктів, підвищена збудливість) психологічні (формуванням категорії моральності, самоідентифікації та соціальної позиції, визначення самооцінки) та соціально-психологічні (позиціонування себе в соціумі, потреба в незалежності, роздуми про подальше життя). Підкреслено: якщо серед чинників переважає негативний аспект, то навантаження на емоційну сферу збільшується, а емоційна трансформація призводить до емоційної нестабільності підлітка. З’ясовано, що емоційна нестабільність може бути передумовою виникнення дезадаптивних емоційних зривів та криз. Доведено, що підлітки не завжди здатні адекватно оцінити власні можливості, схильні до максималізму, що може призвести до підозрілості, озлоблення, дратівливості або ж байдужості, апатії, індиферентності. Висвітлено особливості перебігу емоційної трансформації підліткового віку. З’ясовано, що емоційна трансформація підліткового віку характеризується низкою суперечностей, які призводять до наявності або чергування двох фаз емоційної трансформації підлітків – негативної та позитивної. Зазначено, що емоційна трансформація має базуватися на емоційній саморегуляції. Окремо розкрито гендерні особливості емоційної трансформації підлітків. Наголошено на необхідності врахування індивідуальних психічних та психологічних особливостей підлітків для успішного формування емоційної саморегуляції, під якою розуміють певний рівень психічної регуляції діяльності, де визначальним чинником стають емоції. Доведено, що проблема вивчення емоційного компонента дітей підліткового віку потребує більш комплексного аналізу з боку медицини, психології та педагогіки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Соціальні трансформації"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями