Дисертації з теми "Соціальні трансформації"

Втрата механізму ідентифікації в соціально-економічній сфері стає причиною низького рівня групової самосвідомості та організованості соціальних верств. Добровільні асоціації чи об’єднання, які мають забезпечувати стабільну участь населення в суспільно-політичному житті, хоча є достатньо кількісними та різновекторними, не здатні до забезпечення організації дій індивідів на основі спільних інтересів. Відтак, впровадження стандартів громадсько-політичної діяльності, норм колективної участі в політиці, способів політичної взаємодії соціальних груп як передумови ціннісної стабілізації в суспільстві має повільний характер. Як наслідок, українське населення слабо консолідоване навколо демократичного курсу країни.

Маркетинг і менеджмент в системі національних і світових економічних інтересів : матеріали III міжнар. наук.-практ. інтерн.-конф. – Кривий Ріг : Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2018. – С. 191–192.
Процеси глобалізації, що поширюються в сучасному суспільстві, обумовлюють структурні перетворення на рівні державного управління. Вони впливають на посилення впливу соціальних інститутів, які забезпечують дієвість публічного управління. В Україні, публічне управління переживає момент реформування, що визначається Законом про Адміністративну реформу.
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Полтава : Полтав. ун-т спожив. кооп. України, 2006. – С. 33–34.
Термін “соціальний фактор” уперше ввів С. Струмілін, вивчаючи проблеми підвищення продуктивності праці. З того часу з’явилася безліч наукових публікацій, у яких так чи інакше розглядалися соціальні фактори. Якщо у широкому розумінні соціальні фактори поєднувалися за змістом з об’єктивними закономірностями і при цьому не враховувався суб’єктивний компонент, то у вузькому розумінні поняття перебільшувалася роль останнього (суб’єктивного компоненту).
Полтавський університет споживчої кооперації України

1. Статистика DIGITAL 2021 JULY GLOBAL STATSHOT REPORT: сайт статистичних звітів Datareportal. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2021-july-global-statshot 2. Статистика кількості користувачів в соціальних мережах: сайт статистики Statista. URL: https://www.statista.com/statistics/272014/global-social-networks-ranked-by-number-of-users/
Розглянуто питання впливу цифрових технологій на маркетингові процеси в суспільстві. Проаналізовано необхідність застосування соціал-медіа маркетингу під час цифрової трансформації економіки.

Окреслено ключові нові виклики, що формують напрями й особливості бізнес-процесів і соціальних комунікацій у період економічних і соціальних трансформацій. У роботі подано опис їх ресурсного характеру і проблем доступу до ресурсів; визначено особливості глобальних трендів.
Очерчены ключевые новые вызовы, формирующие направления и особенности бизнес-процессов и социальных коммуникаций в период экономических и социальных трансформаций. В работе приведено описание ресурсного характера и проблем доступа к ресурсам; определены особенности глобальных трендов.
The key new challenges that shape the directions and features of business processes and social communications in the period of economic and social transformations are outlined in the material. A description of their resource nature and problems of access to resources is given and the features of global trends are identified in the paper.

1. Криворучко О. С. Імперативи формування та домінанти розвитку цифрової економіки у сучасному парадигмальному контексті / Н. М. Краус, О. С. Криворучко // Парадигмальні зрушення в економічній теорії ХІХ ст.: зб. наук. пр. за матеріалами ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 2–3 лист. 2017 р. – Київ : КНУ ім. Т. Шевченка, 2017. – С. 681–685. 2. . Прохорова В. В., Юхман Я. В. Формування інноваційно-організаційної культури на підприємстві як основа активізації процесу інновінгу. Управління економічними системами та процесами в умовах глобалізаційних трансформацій: колективна монографія / за ред. д-ра екон. наук, професора Прохорової В. В. - Х.: Видавництво Іванченка І. С., 2020. С. 52-60. 3. Чобіток В. І. Інтегрований механізм інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств: мультиагентні технології. / В. І. Чобіток // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2019. - № 4 (68). - С. 148–154.
Світова глобалізація та зростаюча динамічність розвитку ринкової економіки зумовлюють потреби внутрішніх ринків і ставлять нові завдання перед вітчизняними підприємствами для підвищення рівня конкурентоспроможності та виходу на нові ринки. Для того щоб успішно функціонувати в ринкових умовах і задовольняти потреби економічних суб'єктів, необхідно раціонально використовувати цифрові тенденції в логістичному управлінні підприємствами. Ця обставина вимагає істотного перегляду механізму функціонування розподільної системи вітчизняних підприємств на основі логістичного підходу, маючи на увазі під ним формування інтегрованих систем організаційно-економічного, інформаційного та іншого порядку, призначення яких полягає не тільки в забезпеченні більш досконалого рівня обслуговування споживачів, але і в глобалізації господарської діяльності, активізації виконання міжнародних вимог в напрямку відповідального зберігання вантажів за допомогою використання цифрових тенденцій в логістичному управлінні підприємствами.

У роботі досліджено економічний зміст поняття «цифровізація економіки», обґрунтовано основні її етапи. На основі аналізу частоти пошуку даного поняття в пошуковій системі Google зроблено висновок про суттєве зниження уваги до даних питань протягом останніх років. Проаналізовано роль цифровізації економіки в економічному розвитку країни, обґрунтовано важливість запровадження цифрових технологій як інструменту зростання показників фінансово-економічного розвитку країни. Визначено основні індикатори фінансово-економічного розвитку країни, проведено аналіз їх динаміки, проаналізовано міжнародні індекси, що характеризують рівень цифровізації економіки; оцінено зв’язок між показниками фінансово-економічного розвитку країни та рівнем цифровізації. За допомогою методів множинної регресії доведено позитивний показників фінансово-економічного розвитку країни на рівень цифровізації економіки. Розроблено заходи сприяння цифровізації економіки, зокрема: зростання обсягів фінансування програм інфраструктурного забезпечення процесів цифрової трансформації економіки, з пріоритетом на найбільш віддалені регіони; підвищення якості надання послуг через цифрові платформи та сервіси, полегшення доступу до них, підвищення рівня цифрової грамотності населення, запровадження системи електронного урядування, приведення законодавства у відповідність до умов функціонування цифрового суспільства, узгодження окремих норм із нормативи міжнародного права; фінансування програм підготовки та перепідготовки кадрів в напрямку підвищення рівня цифрової грамотності працівників тих секторів економіки, що запроваджують цифрові технології
В работе исследовано экономическое содержание понятия «цифровизация экономики», обоснованы основные ее этапы. На основе анализа частоты поиска данного понятия в поисковой системе Google сделан вывод о существенном снижении внимания к данным вопросам в течение последних лет. Проанализирована роль цифровизации экономики в экономическом развитии страны, обоснована важность внедрения цифровых технологий как инструмента роста показателей финансово-экономического развития страны. Определены основные индикаторы финансово-экономического развития страны, проведен анализ их динамики, проанализированы международные индексы, характеризующие уровень цифровизации экономики; оценена связь между показателями финансово-экономического развития страны и уровнем цифровизации. С помощью методов множественной регрессии доказано положительное влияние финансово-экономического развития страны на уровень цифровизации экономики. Разработаны меры по содействию цифровизации экономики, в частности: увеличение объемов финансирования программ инфраструктурного обеспечения процессов цифровой трансформации экономики, с приоритетом в наиболее отдаленные регионы; повышение качества предоставления услуг через цифровые платформы и сервисы, облегчение доступа к ним, повышение уровня цифровой грамотности населения, внедрение системы электронного управления, приведение законодательства в соответствие с условиями функционирования цифрового общества, согласование отдельных норм по нормативам международного права; финансирование программ подготовки и переподготовки кадров в направлении повышения уровня цифровой грамотности работников секторов экономики, которые внедряют цифровые технологии
In the paper the economic meaning of the concept of "digitalization of the economy" is investigated, its main stages are substantiated. Based on the analysis of the frequency of searches for this concept in the Google search engine, it was concluded that there has been a significant decrease in attention to these issues in recent years. The role of digitalization of the economy in the economic development of the country is analyzed, the importance of the introduction of digital technologies as a tool for increasing the indicators of financial and economic development of the country is substantiated. The main indicators of financial and economic development of the country are determined, the analysis of their dynamics is carried out, the international indices characterizing the level of digitalization of economy are analyzed; the connection between the indicators of financial and economic development of the country and the level of digitalization was assessed. Using the methods of multiple regression proved the positive indicators of financial and economic development of the country to the level of digitalization of the economy. Measures to promote the digitalization of the economy have been developed, in particular: increasing the volume of funding for infrastructure programs for the processes of digital transformation of the economy, with priority for the most remote regions; improving the quality of services through digital platforms and services, facilitating access to them, improving digital literacy, introducing e-government, bringing legislation in line with the conditions of the digital society, harmonization of certain rules of international law; financing of training and retraining programs in the direction of increasing the level of digital literacy of workers in those sectors of the economy that are implementing digital technologies

На часі проблема визначення методологічних підходів та методичних засад, а також пропозицій щодо практичного впровадження регіональних природоохоронних індикаторів сталого розвитку з урахуванням міжнародного та вітчизняного досвіду та особливостей соціально-економічних трансформацій нашої держави. Для вирішення задачі з впровадження регіональних природоохоронних індикаторів сталого розвитку потрібно удосконалити методологічні підходи до визначення змісту природоохоронних індикаторів сталого розвитку, які, на відміну від існуючих, спираються на врахування динаміки соціально-економічних змін та управлінських можливостей до застосування. Також доречно удосконалити методичні підходи до формування змісту та форми індикаторів з урахуванням фактору часу та його визначенні при розрахунках конкретних значень індикаторів, так фактор часу практично не застосувався до природоохоронних індикаторів, і ми пропонуємо його врахувати через динамічні характеристики екосистем. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36873

У статті висвітлюється тема соціально-психологічного аналізу феномену «чайлдфрі», як трансформації традиційних репродуктивних програм. Поняття чайлдфрі було введено в 70-х рр. XX століття в США для позначення свідомої відмови людей дітородного віку від репродуктивної функції. Вони переконані у тому, що народження дитини буде для них справжньою трагедією, що заважає особистому і суспільному їх життю, ламає кар’єру, звичний зручний їх уклад життя і вони абсолютно не потребують дітей. В статье освещается тема социально-психологического анализа феномена «чайлдфри», как трансформации традиционных репродуктивных программ. Понятие чайлдфри было введено в 70-х гг. XX века в США для обозначения сознательного отказа людей детородного возраста от репродуктивной функции. Они убеждены в том, что рождение ребенка будет для них настоящей трагедией, мешает личной и общественной их жизни, ломает карьеру, привычный удобный их уклад жизни и они совершенно не нуждаются в детях. The article highlights the topic of socio-psychological analysis of the "childfree" phenomenon as a transformation of traditional reproductive programs. The concept of Childfree was introduced in the 1970s in the United States to refer to the deliberate refusal of people of childbearing age to reproduce. to refer to the deliberate refusal of people of childbearing age to have a child. They are convinced that having a child would be a real tragedy for them, it would interfere with their personal and social life, destroy their career, their comfortable way of life and they do not need children at all.

Значне зростання продуктивності праці в усіх сферах суспільного вмробництва у значній мірі обумовлене з’явленням нових інформаційних технологій. Самі ж інформаційні технології призводять до суттєвих змін у суспільному виробництві, культурі, спілкуванні і світогляді людей.

Учитывая продолжительный период изучения трансформационной проблематики с точки зрения инновационности социально-экономического развития, нужно отметить недостаточную разработанность вопросов учета экологоориентированных факторов при принятии управленческих решений на различных уровнях. Важнейшим условием обеспечения устойчивого развития инноваций являются опережающие темпы воспроизводства компонентов природно-ресурсного потенциала на основе антропогенных факторов. Одним из таких стратегических возобновимых факторов является информация, формируемая в сложном комплексе информационно-материального производства, продуктом которого являются инновации. Именно инновации в современных условиях становятся ведущим фактором обеспечения устойчивого воспроизводства природного и социально-экономического потенциала. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28555

Робота відображає дослідження проблематики, що існує в системі персоніфікованого обліку населення пільгових категорій громадян у структурі соціального захисту населення на прикладі Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради. Проведено комплексний огляд та аналіз основних засад та аспектів формування системи соціального захисту населення в Україні та виокремлено основні проблемні зони, що на сучасному етапі можуть бути в структурі соціального захисту. В структурі соціального захисту населення виокремлено та досліджено поняття персоніфікованого обліку пільгових категорій громадян. Систематизовано та розкрито основні напрямки отримання пільг та компенсацій категоріями громадян у 2019 році. Проаналізовано місце, завдання та функції роботи відділу персоніфікованого обліку громадян у структурі управління соціального захисту населення. Досліджено напрямки роботи спеціалістів відділу персоніфікованого обліку громадян, їх відповідність посадовим інструкціям та запропоновано рекомендації щодо укладання посадових інструкцій відділу персоніфікованого обліку громадян управління соціального захисту населення, а також методичні та організаційні рекомендації щодо покращення роботи відділу. Результати роботи можуть бути корисними для вдосконалення діяльності відділів персоніфікованого обліку громадян управлінь соціального захисту населення, а саме під час розроблення та впровадження посадових інструкцій спеціалістів.
Работа отражает исследования проблематики, существующей в системе персонификованного учета населения льготных категорий граждан в структуре социальной защиты населения на примере Управления социальной защиты населения Конотопского городского совета. Проведен комплексный обзор и анализ основных принципов и аспектов формирования системы социальной защиты населения в Украине и выделены основные проблемные зоны, которые на современном этапе могут быть в структуре социальной защиты. В структуре социальной защиты населения выделены и исследованы понятие персонификованного учета льготных категорий граждан. Систематизированы и раскрыты основные направления получения льгот и компенсаций категориями граждан в 2019 году. Проанализированы место, задачи и функции работы отдела персонификованного учета граждан в структуре управления социальной защиты населения. Исследовано направления работы специалистов отдела персонификованного учета граждан, их соответствие должностным инструкциям и предложены рекомендации по заключению должностных инструкций отдела персонификованного учета граждан управления социальной защиты населения, а также методические и организационные рекомендации по улучшению работы отдела. Результаты работы могут быть полезными для совершенствования деятельности отделов персонификованного учета граждан управлений социальной защиты населения, а именно во время разработки и внедрения должностных инструкций специалистов.
The work reflects the study of the problems that exist in the system of personalized accounting of the population of privileged categories of citizens in the structure of social protection of the population, for example, the Office of Social Protection of Population of Konotop City Council. A comprehensive review and analysis of the basic principles and aspects of the formation of the social protection system of the population in Ukraine were carried out and the main problem areas that could be presently in the structure of social protection were identified. In the structure of social protection of the population the concept of personalized accounting of privileged categories of citizens has been isolated and investigated. The main directions of benefits and compensation by categories of citizens in 2019 have been systematized and disclosed. The place, tasks and functions of work of the department of personalized accounting of citizens in the structure of the department of social protection of the population are analyzed. The directions of work of specialists of the department of personified accounting of citizens, their compliance with job descriptions are investigated and the recommendations on drawing up of job descriptions of department of personified account of citizens of the department of social protection of the population are offered, as well as methodical and organizational recommendations for improving the work of the department. The results of the work can be useful for improving the activities of the departments of personalized accounting of citizens of social protection departments, namely during the development and implementation of job descriptions of specialists.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове ви-рішення науково-прикладного завдання розвитку науково-методичних засад дослідження конвергенції освітніх та економічних трансформацій у національній економіці під впливом цифровізації, обґрунтування безпекових викликів, які вони провокують. Запропонований методичний підхід до формування інтегральних показників економічних, освітніх та цифрових трансформацій у національній економіці відрізняється від існуючих системним поєднанням бібліометричного, компаративного та бенчмаркінг-аналізу для відбору часткових індикаторів трансформацій, двоетапною процедурою визначення їх релевантності (на основі експертного методу та тесту альфа Кронбаха), підходами до їх приведення до співставного вигляду (розрахунок їх ланцюгових темпів приросту та елімінування від’ємних значень показників) та агрегування (методом середнього геометричного). Це дозволило виявити, що протягом 2000–2020 рр. у країнах Європи найбільш інтенсивними були цифрові трансформації, найменш значущими – економічні трансформації. Для України характерною є середня інтенсивність економічних трансформацій та висока інтенсивність освітніх та цифрових трансформацій. Запропоноване методичне підґрунтя дослідження регіонального контексту економічних, освітніх та цифрових трансформацій передбачає оцінювання сили та напрямку їх впливу на резільєнтність місцевих громад на 3 основі сукупності однофакторних панельних регресійних моделей та обґрунтуванням їх релевантності шляхом ранжування за критерієм довірчої ймовірності. Визначено, що забезпечення резільєнтності місцевих громад в 11 європейських країнах відбувається переважно через: 1) канал вищої освіти, а також зростання внутрішньої академічної мобільності і частки робочої сили з середньою освітою; 2) зростання прямих іноземних інвестицій, новостворених підприємств, доданої вартості виробництва, урбанізації населення та електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел; 3) зростання мережі користувачів мобільних телефонів та частки експорту товарів інформаційно-комунікативної галузі. Найбільшими інгібіторами резільєнтності місцевих громад є зовнішня академічна мобільність та частка охоплення населення початковою та вищою освітою. Для України визначено позитивний вплив освітніх трансформацій забезпечується переважно через канали середньої та вищої освіти, академічної мобільності; економічних трансформацій – через зростання рівня урбанізації населення та доданої вартості, створеної у виробництві; цифрових трансформацій – через збільшення мережі користувачів Інтернету та мобільного зв’язку, частки товарного експорту інформаційно-комунікативної галузі. З іншого боку в Україні релевантні негативні освітні трансформації відсутні, економічні трансформації – пов’язані зі зростанням обсягів електроенергії, виробленої з природного газу, та зайнятості у промисловості, цифрові трансформації – з розширенням мережі користувачів стаціонарного телефонного зв’язку. Економічну, соціальну та інформаційну безпеку слід оцінювати шляхом агрегування індикаторів, що характеризують блоки безпекових викликів з урахуванням їх пріоритетності. За 2005–2019 рр. рівень економічної безпеки України зріс з низького до задовільного, що відповідає позиціям решти досліджуваних європейських країн, які протягом всього періоду характеризувались задовільним рівнем. За цей же період соціальна безпека зростає з низького до задовільного рівня у Румунії, та з задовільного 4 до високого – у Словаччині, тоді як у решті країн рівень соціальної безпеки залишається сталим (в Україні – низький, у Чехії та Словенії – високий, в інших країнах – задовільний). Інформаційна безпека протягом 2005–2019 рр. зросла у всіх досліджуваних країнах: в Україні, Румунії та Словаччині – з дуже низького до задовільного рівня; у Хорватії, Латвії, Литві та Словенії – з дуже низького до низького; в Естонії, Чехії, Угорщині – з низького до задовільного; у Польщі – з низького до високого. Запропоновані методичні засади верифікації ключових каналів впливу економічних та освітніх трансформацій на рівні економічної, соціальної та інформаційної безпеки національної економіки, що системно поєднують метод головних компонент та структурне моделювання. Визначено, що економічні та освітні трансформації не є релевантними каналами підвищення економічної безпеки національної економіки. У той же час, внаслідок зростання економічних та освітніх трансформацій на 1% соціальна безпека країни зростає на 0,476 % та 0,403 % відповідно, а інформаційна безпека – на 1,081 % та 0,5 % відповідно. Це свідчить про більшу вагомість освітніх трансформацій у подоланні безпекових викликів у національній економіці. Запропоновані науково-методичні засади верифікації часових горизонтів впливу економічних та освітніх трансформацій на економічну, соціальну та інформаційну безпеку національної економіки ґрунтуються на застосуванні векторної авторегресійної моделі, тесту Грейнджера та кластерного аналізу. Дослідження часових горизонтів формування зв’язків між економічними та освітніми трансформаціями та зміною національної безпеки дозволило ідентифікувати три групи країн, що мають подібні тенденції досліджуваних ефектів. Так, для України, Словенії та Польщі усереднено характерна відсутність зв’язку між освітніми трансформаціями та рівнями економічної і соціальної безпеки, тоді як вплив економічних трансформацій на економічну безпеку в середньому становить 1,7 р., а зворотній вплив – 0,7 р.; зміна інформаційної безпеки в результаті економічних та освітніх трансформацій в середньому відбувається через 2,3 5 р., а зворотній вплив для обох показників – через понад 3 р. Хорватія, Латвія, Естонія та Литва характеризуються двосторонніми зв’язками між економічними та освітніми трансформаціями та рівнями економічної, соціальної та інформаційної безпеки, причому середня тривалість досягнення ефектів впливу економічних та освітніх трансформацій на національну безпеку країн є вищою, аніж формування зворотних ефектів. Для Румунії, Словаччині, Угорщині та Чехії характерним є вплив лише ОТ на економічну та соціальну безпеку, що досягається протягом 1 та 1,5 рр. відповідно, у той же час економічні та освітні трансформації залежать від зміни всіх трьох видів безпеки з мінімальним терміном досягнення ефектів 2,3 р. За допомогою розрахунку рівнів - та -конвергенції інтегральних індикаторів характеристики одинарних, попарних, потрійних та комплексних зв’язків у ланцюзі «економіка – освіта – національна безпека – цифровізація» емпірично підтверджено наявність конвергентних взаємозв’язків в динаміці розвитку національної безпеки 11 європейських країн, а також конвергенцію забезпечення національної безпеки в умовах цифровізації освіти. Виявлено досягнутий значний рівень конвергенції економіки, освіти та цифровізації досліджуваних країн, а також сформовані стійкі конвергентні зв’язки комплексного розвитку їх економіки, освіти та забезпечення національної безпеки. Виявлені конвергентні взаємозв’язки розвитку економіки та освіти в умовах цифровізації та в контексті забезпечення безпеки національної економіки засвідчили необхідність формалізації впливу цифровізації освіти та суспільства на економічну, соціальну та інформаційну безпеку національної економіки. За допомогою дистрибутивно-лагового моделювання підтверджено, що в довгостроковому періоді зростання рівня цифровізації суспільства (за параметрами частоти користування Інтернетом та його використання для покупок і взаємодії з публічними органами) є каталізатором подоланні безпекових викликів у національній економіці за трьома досліджуваними її складовими. У той самий час, зростання рівня 6 цифровізації освіти за критеріями працевлаштування фахівців з різним рівнем освіти у сфері інформаційно-комунікаційних технологій є драйвером забезпечення економічної, соціальної та інформаційної безпеки, а за критерієм проведення підприємствами тренінгів з підвищення цифрових навичок – каталізатором інформаційної та інгібітором соціальної безпеки. Зростання частки населення, що здійснює фінансові операції в мережі Інтернет, на 1% збільшує економічну, соціальну та інформаційну безпеку країни на 0,001, 0,002, 0,003 відповідно, а підвищення частки населення з високим рівнем цифрових навичок має значущий вплив лише на економічну безпеку.
The dissertation provides a theoretical generalization and offers a new solution to the scientific and applied problem of developing scientific and methodological foundations for studying the convergence of educational and economic transformations in the national economy under the influence of digitalization, justification of security challenges they provoke. The proposed methodological approach to the formation of integrated indicators of economic, educational and digital transformations in the national economy differs from the existing system combination of bibliometric, comparative and benchmarking analysis for selection of partial indicators of transformations, two-stage procedure for determining their relevance (based on expert method and alpha Kronbach test). approaches to their reduction to a comparable form (calculation of their chain growth rates and elimination of negative values of indicators) and aggregation (geometric mean method). This revealed that during 2000–2020, digital transformations were the most intensive in European countries, and economic transformations were the least significant. Ukraine is characterized by medium intensity of economic transformations and high intensity of educational and digital transformations. The proposed methodological basis for the study of the regional context of economic, educational and digital transformations involves assessing the strength and direction of their impact on the resilience of local communities based on a set of one-factor panel regression models and justifying their relevance by ranking by 8 confidence. It is determined that ensuring the resilience of local communities in 11 European countries is mainly through: 1) the channel of higher education, as well as the growth of internal academic mobility and the share of the labor force with secondary education; 2) growth of foreign direct investment, newly created enterprises, value added of production, urbanization of the population and electricity produced from renewable sources; 3) growth of the network of mobile phone users and the share of exports of goods of the information and communication industry. The biggest inhibitors of local community resilience are external academic mobility and the share of primary and higher education. For Ukraine, the identified positive impact of educational transformations is provided mainly through the channels of secondary and higher education, academic mobility; economic transformations - due to the growing level of urbanization and value added created in production; digital transformations – due to the increase of the network of Internet and mobile users, the share of commodity exports of the information and communication industry. On the other hand, in Ukraine there are no relevant negative educational transformations, economic transformations are associated with the growth of electricity produced from natural gas and employment in industry, digital transformations - with the expansion of the network of fixed telephone users. Economic, social and information security should be assessed by aggregating indicators that characterize the blocks of security calls, taking into account their priority. During 2005–2019, the level of Ukraine's economic security increased from low to satisfactory, which corresponds to the positions of other European countries studied, which were characterized by a satisfactory level throughout the period. During the same period, social security increased from low to satisfactory levels in Romania and from satisfactory to high levels in Slovakia, while in other countries the level of social security remained stable (in Ukraine – low, in the Czech Republic and Slovenia – high, in other countries – satisfactory). During 2005–2019, information security increased in all studied countries: in Ukraine, Romania and Slovakia - from a very low to a satisfactory level; in Croatia, Latvia, Lithuania and 9 Slovenia - from very low to low; in Estonia, the Czech Republic, and Hungary, from low to satisfactory; in Poland - from low to high. Methodical bases of verification of key channels of influence of economic and educational transformations at the level of economic, social and information security of national economy are proposed, which systematically combine the method of main components and structural modeling. It is determined that economic and educational transformations are not relevant channels for increasing the economic security of the national economy. At the same time, due to the growth of economic and educational transformations by 1%, the country's social security increases by 0.476% and 0.403%, respectively, and information security – by 1.081% and 0.5%, respectively. This indicates the greater importance of educational transformations in overcoming security challenges in the national economy. The proposed scientific and methodological principles of verification of time horizons of the impact of economic and educational transformations on the economic, social and information security of the national economy are based on the application of vector autoregressive model, Granger test and cluster analysis. The study of time horizons of the formation of links between economic and educational transformations and changes in national security allowed us to identify three groups of countries that have similar trends in the studied effects. Thus, for Ukraine, Slovenia and Poland, the average lack of connection between educational transformations and levels of economic and social security is typical, while the impact of economic transformations on economic security averages 1.7 years, and the reverse effect – 0.7 years; change in information security as a result of economic and educational transformations occurs on average in 2.3 years, and the reverse effect for both indicators - in more than 3 years. Croatia, Latvia, Estonia and Lithuania are characterized by bilateral links between economic and educational transformations and levels economic, social and information security, and the average duration of achieving the effects of economic and educational transformations on the national security of countries is higher than the formation of adverse effects. Romania, Slovakia, Hungary and the Czech Republic are 10 characterized only by the impact of educational transformations on economic and social security, which is achieved during 1 and 1.5 years, respectively, while economic and educational transformations depend on changes in all three types of security with a minimum time effects 2.3 years. By calculating the levels of β- and σ-convergence of integrated indicators of the characteristics of single, pair, triple and complex links in the chain "economy - education - national security - digitalization" empirically confirmed the existence of convergent relationships in the dynamics of national security 11 European countries , as well as the convergence of national security in the context of digitalization of education. The achieved significant level of convergence of the economy, education and digitalization of the studied countries has been revealed, as well as stable convergent links of integrated development of their economy, education and national security have been formed. Distributive-lag modeling confirms that in the long run the growth of the level of digitalization of society (in terms of frequency of Internet use and its use for shopping and interaction with public authorities) is a catalyst to overcome security challenges in the national economy for its three components. At the same time, the growth of digitalization of education in terms of employment of specialists with different levels of education in ICT is a driver of economic, social and information security, and in terms of training for digital skills – a catalyst for information and social security inhibitor. The growing share of the population engaged in financial transactions on the Internet increases the economic, social and information security of the country by 1% by 0.001, 0.002, 0.003, respectively, and increasing the share of the population with a high level of digital skills has a significant impact only on economic security.

В даній роботі розглянуто проблеми перекладу політичних промов на основі промов сучасних політиків Джо Байдена та Бориса Джонсона. Визначено основні характеристики промов. Виокремлено найбільш вживані способи перекладу, описано види трансформацій.

Колегаєв, І. М. Державне регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі України в умовах ринкових трансформацій : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / І. М. Колегаєв. - Чернігів, 2019. - 247 с.
Дослідження присвячено обґрунтуванню теоретичних та практичних засад державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі. У дисертації визначено, що державне регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі доцільно позиціонувати як складну відкриту динамічну систему, яка володіє специфічними властивостями розвитку та передбачає використання о‏рганізаційно-ко‏о‏рдинаційних впливів для формування й реалізації інноваційного потенціалу морської транспортної галузі. Ідентифіковані складові концептуальної моделі державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі в умовах ринкових трансформацій. Визначені напрями адаптації позитивного світового досвіду щодо державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі в Україні. З’ясовано стан державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі в Україні. Запропоновано механізм державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі в Україні. Формалізовано ключові стратегічні орієнтири державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі в умовах ринкових трансформацій, які сприяють розвитку національної економіки. Обґрунтований методичний підхід до оцінки результативності державної політики формування та реалізації інновацій в морській транспортній галузі України у період ринкових трансформацій, який включає сукупність етапів.
Исследование посвящено обоснованию теоретических и практических основ государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли. В диссертации определено, что государственное регулирование инновационного развития морской транспортной отрасли целесообразно позиционировать как сложную открытую динамическую систему, которая обладает специфическими свойствами развития и предусматривает использование в рганизацийно-ко в рдинацийних воздействий, нормативно-правовых принципов, программно-целевых мероприятий и согласования социально-экономических интересов и объединения усилий государства и частного сектора для формирования и реализации инновационного потенциала морской транспортной отрасли. Идентифицированы составляющие концептуальной модели государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли в условиях рыночных трансформаций (цель, концепции, стратегии, информационное обеспечение, субъекты, объект, функции, методы, инструменты и задачи). Определены направления адаптации положительного мирового опыта государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли в Украине. Систематизированы задачи, вaрто врaховувaты при розроблeннi отечественной модeлi дeржaвного рeгулювaння инновационного развития морской транспортной отрасли тa визнaчeнi нaпрямы структурная-тeхнологiчних изменений: ускорение и поддержка инновационного развития хозяйствующих субъектов морского транспорта и повышения их конкурентоспособности на международном рынке транспортных услуг; повышение технико-технологического и организационно-институционального уровня обеспечения морского транспорта на основе реализации инновационных технологий; улучшение условий труда плавсостава морских судов и работников береговых предприятий морской транспортной отрасли; повышение уровня безопасности морской транспортной деятельности, включая безопасность мореплавания и судоходства и охрану окружающей среды; обеспечение нормативно-правовой защиты морского транспорта в сфере международного судоходства. Обосновано, что инновационное развитие морской транспортной отрасли требует межотраслевого технологического обмена, поддержки инвестиционного климата, укрепление связей компаний с научно-образовательным сектором, развития международной научно-технической кооперации, венчурного инвестирования в новые прогрессивные разработки, формирования инновационной инфраструктуры. Выяснено состояние государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли в Украине путем проведения факторного анализа с использованием SWOT-анализа, что позволило сгруппировать факторы государственного регулирования, влияющих на результативность инновационного развития морской транспортной отрасли: функциональные, экономические и социальные. Предложен механизм государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли в Украине, структура которого предусматривает: улучшение законодательного обеспечения деятельности различных субъектов морской транспортной отрасли; внедрение налоговых льгот и других стимулов, которые гарантируют рост стабильности налоговых поступлений и роста предпринимательской инициативы у субъектов морской транспортной отрасли; модернизация инновационной инфраструктуры морской транспортной отрасли напрямую влияет на рост инновационно-инвестиционного потенциала; приведение тарифов на услуги субъектов морской транспортной отрасли в соответствие с социально-экономическими реалиями посредством применения механизмов ценообразования. Формализована ключевые стратегические ориентиры государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли в условиях рыночных трансформаций, которые способствуют развитию национальной экономики: формирование соответствующего институциональной среды, способствующей активизации инновационной деятельности в морской транспортной отрасли; обеспечения нормализации законодательства; формирование благоприятных условий для активизации механизмов государственно-частного партнерства и другие. Обоснован методический подход к оценке результативности государственной политики формирования и реализации инноваций в морской транспортной отрасли Украины в период рыночных трансформаций, который включает совокупность этапов и прямой, обратный и общий процесс формирования и реализации инноваций в морской транспортной отрасли Украины, обеспечивается внешней и внутренней системами.
The research is devoted to substantiation of theoretical and practical principles of state regulation of innovation development of the maritime transport industry. Identified components of the conceptual model of state regulation of innovation development of the maritime transport industry in the conditions of market transformations. It is substantiated that innovative development of the maritime transport industry requires inter-branch technological exchange, support of the investment climate, strengthening of relations between companies in the scientific and educational sector, development of international scientific and technical cooperation, venture investment in new progressive developments, and the formation of innovative infrastructure.The mechanism of state regulation of innovation development of the maritime transport industry in Ukraine is proposed. Formalized key strategic guidelines for state regulation of innovative development of the maritime transport industry in the conditions of market transformations that contribute to the development of the national economy. The methodical approach to assessing the effectiveness of the state policy of formation and implementation of innovations in the marine transport industry of Ukraine during the period of market transformations, which includes a set of stages, is substantiated.

Дане дослідження розкриває тему внутрішньої та зовнішньої політики Англійського королівства в часи правління династії Тюдорів. В роботі описана вітчизняна та зарубіжна історіографія по темі дослідження, дано характеристику ключовим персоналіям династії та проаналізовано суть і значення їх соціально-економічних та політичних реформ.
This study reveals the topic of domestic and foreign policy of the Kingdom of England during the reign of the Tudor dynasty. The paper describes domestic and foreign historiography on the topic of research, gives a description of the key personalities of the dynasty and analyzes the essence and significance of their socio-economic and political reforms.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. – Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Київ, 2012. У дисертації наведено результати дослідження психологічних механізмів трансформації соціальної ідентичності молоді сільського походження в умовах міграції до міста. Розкрито суть трансформації соціальної ідентичності як психологічно опосередкованого переконструювання її компонентів у результаті впливу на людину біологічних, особистісних, соціальних та економічних чинників із метою збереження балансу та сталості в структурі особистості. З’ясовано характеристики образів сільської і міської молоді в уявленнях молоді сільського походження. Виявлено особливості соціальної ідентичності та її трансформації у молоді сільського походження, яка мігрувала до міста. Визначено механізми трансформації соціальної ідентичності молоді сільського походження в міській спільноті: ідеалізація власної групи, деідеалізація власної групи, групова деідентифікація, активне залучення, ідеалізація образу Я, деідеалізація образу Я, конфронтація і конформізм. Висвітлено особливості функціонування цих механізмів у різних соціально-демографічних групах молоді та обґрунтовано основні стадії цього процесу. Експериментальним шляхом доведено чутливість соціальної ідентичності до дії виявлених механізмів та з’ясовано компоненти соціальної ідентичності, що трансформуються в ситуації функціонування цих механізмів.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной работы. – Институт социальной и политической психологии НАПН Украины. – Киев, 2012. В диссертации представлено результаты исследования психологических механизмов трансформации социальной идентичности молодежи сельского происхождения в условиях миграции в город. Проанализированы основные подходы к изучению социальной идентичности и ее трансформации. Раскрыта сущность трансформации социальной идентичности как психологически опосредованного переконструирования её компонентов в результате влияния на человека биологических, личностных, социальных и экономических факторов с целью сохранения баланса и стабильности в структуре личности. Представлен анализ социально-психологических отличий сельской и городской общностей. Обоснован методический инструментарий для исследования социальной идентичности и её трансформации. Исследованы основные детерминанты миграции сельской молодежи в город, а также обосновано их доминирование в зависимости от ориентаций молодежи на проживание в городе или селе. Выяснены особенности представлений молодежи сельского происхождения о сельской и городской молодежи. Определены особенности социальной идентичности и её трансформации у молодежи сельского происхождения, которая мигрировала в город. Механизмами трансформации социальной идентичности молодежи сельского происхождения в городской общности являются: идеализация собственной группы, деидеализация собственной группы, групповая деидентификация, активное вовлечение, идеализация образа Я, деидеализация образа Я, конфронтация и конформизм. Освещены особенности функционирования этих механизмов в различных социально-демографических группах молодежи и обоснованы основные стадии этого процесса. Психологические механизмы трансформации социальной идентичности сельской молодежи в процессе интеграции в городскую общность функционируют на двух стадиях. На первой интенсивнее действуют: идеализация собственной группы, групповая деидентификация, идеализация образа Я и конфронтация, что стимулирует более интенсивные проявления ингруппового фаворитизма и аутгрупповой дискриминации. На второй стадии более характерным является действие деидеализации собственной группы, групповой деидентификации, активного вовлечения, идеализации образа Я, деидеализации образа Я, в результате чего усиливается интеграция молодежи сельского происхождения в городскую общность и ее самоопределение в городском социуме. Показано, что в зависимости от доминирующей ориентации сельской молодежи в планировании своей жизни актуализируется тот или иной психологический механизм. Экспериментальным путем доказано чувствительность социальной идентичности к действию выявленных механизмов и определено компоненты социальной идентичности, которые трансформируются в ситуации функционирования этих механизмов. Особенно чувствительными к действию исследуемых механизмов оказались территориальная, этническая идентичность и самооценка. Разработана модель трансформации социальной идентичности сельской молодежи в процессе миграции в город.
Dissertation for Candidate Degree in Psychological Sciences in speciality 19.00.05 – Social Psychology; Psychology of Social Work. – Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2012. The thesis is dedicated to the study of psychological mechanisms of the social identity transformation on the condition of rural youth migration to city. The essence of social identity transformation is clarified. The methodological tools for study the social identity and its transformations are grounded. The peculiarities of social identity and its transformation of rural youth who moved to city are defined. Psychological mechanisms of social identity transformation of rural youth in an urban community are: idealization of in-group, deidealization of in-group, deidentification of group, active involving, idealization of the Self, deidealization of the Self, confrontation and conformism. The peculiarities of these mechanisms functioning in different social and demographic groups of youth are highlighted and the main stages of this process are substantiated. By the experimental way the sensibility of social identity to discovered mechanisms acting is proved and the components of social identity which transformed by these mechanisms functioning are found out.

Проблеми економіки транспорту : тези доповідей XII Міжнародної наукової конференції (24.04 - 25.04.2014) / М-во освіти і науки України, Держадміністрація залізничного транспорту України, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Київдіпротранс. — Д. : ДНУЗТ, 2014. — 248 с. — укр. — рос. — пол. — анг. УДК 656.2
UK: В збірнику розглядаються економічні проблеми структурної реформи Укрзалізниці, розвитку транспортних систем, їх взаємозв’язок з основними галузями народного господарства та адаптація до сучасних ринкових умов, а також теоретичні та практичні питання фінансування транспорту і дослідження в галузі економічного перекладу. Збірник призначений для науково-технічних робітників залізниць України, підприємств транспорту, викладачів вищих учбових закладів, аспірантів і студентів.
RU:В сборнике рассматриваются экономические проблемы структурной реформы Укрзализныцы, развития транспортных систем, их взаимосвязь с основными отраслями народного хозяйства и адаптация к современным рыночным условиям, а также теоретические и практические вопросы финансирования транспорта и исследования в области экономического перевода. Сборник предназначен для научно-технических работников железных дорог Украины, предприятий транспорта, преподавателей высших учебных заведений, аспирантов и студентов.
Міністерство освіти і науки України; Державна адміністрація залізничного транспорту України; Київдіпротранс