Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Соціальні драйвера.
Статті в журналах з теми "Соціальні драйвера"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-15 статей у журналах для дослідження на тему "Соціальні драйвера".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Франчук, Л., Н. Крючкова, O. Марущак, Т. Артюх та O. Чирва. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 502–9. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3741.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Запропоновано погляд на проблеми забезпечення економічної стійкості в Україні в умовах пандемії COVID-19. Здійснено ґрунтовний аналіз досліджень з розвинених країн і країн, що розвиваються, в розрізі соціо-економічних наслідків коронокризи і шляхів підвищення економічної стійкості в умовах пандемії COVID-19. Виділено ключові драйвери коронокризи та її вплив на економіку в світі загалом і Україні зокрема. Розглянуто основні соціально-економічні наслідки пандемії COVID-19. Наведено приклади заходів, які запроваджуються урядами різних країн світу, що спрямовані на відновлення економічної стійкості в умовах пандемії COVID-19. Окремий фокус спрямовано на причинно-наслідкові зв’язки в розвитку коронокризи щодо економічної стійкості. Наголошено на нетиповому перебігу коронокризи в порівнянні з «традиційними» фінансовими і соціально-економічними кризами. Подано особливості заходів урядів країн світу в умовах коронокризи, що сфокусовані на важелях соціальної підтримки та діджиталізації. Узагальнено кращі практики з подолання негативних соціально-економічних наслідків пандемії COVID-19, що спрямовані на укріплення економічної стійкості. Наведено приклади заходів соціальної підтримки та діджиталізації в контексті мінімізації негативних наслідків коронокризи. Здійснено огляд комплексу заходів Уряду України на тлі пандемії COVID-19, що покликані зміцнити економічну стійкість України. Виділено релевантні рішення щодо боротьби з негативними соціально-економічними наслідками коронокризи, спираючись на українську проблематику. Виділено потенційні зони ризику фінансової та соціально-економічної природи в контексті коронокризи, базуючись на особливостях національної економіки України. Визначено пріоритетні напрями для формування комплексу заходів Уряду України в контексті боротьби з негативними соціально-економічними наслідками пандемії COVID-19. Подано авторське бачення щодо заходів соціальної підтримки та діджиталізації, що були би дієвими в укріпленні економічної стійкості на тлі коронокризи в Україні. Наголошується на тому, що з метою досягнення економічної стійкості важливо підтримувати баланс у заходах між запобіганням новим випадкам інфікування COVID-19 і відновленням росту економічної активності. Ключові слова: економічна стійкість, COVID-19, коронокриза, програма соціальної підтримки, програма підтримки бізнесу, діджиталізація. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 18.
2
Логвінов, Валерій, та Світлана Малонога. "ДРАЙВЕРИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ". Науковий вісник: Державне управління 4, № 6 (1 грудня 2020): 198–220. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-198-220.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто елементи цифрової трансформації в органах публічної влади, досліджено фактори впливу на її успіх та залежність від них, а саме – цифрових технологій, цифрового лідерства та цифрової культури. Розкривається суть цих понять та їх трактування різними авторами. Запропонована трирівнева концептуальна модель трансформації уряду, яка розглядає трансформаційний уряд (t–Уряд) як сукупність окремих елементів, що забезпечують соціальні, організаційні та техніко–технологічні напрямки діяльності органів публічної влади. На першому рівні моделі знаходяться базові складові, на яких їх побудована діяльність. Це моделі і рамки, архітектура уряду, протоколи та стандарти. Другий рівень включає в себе чотири елементи, які відображають основні аспекти, що забезпечують діяльність органів публічної влади і являються її суттю: стратегію розвитку, адміністративно–управлінські процеси (АУП), інформаційні ресурси та цифрові технології. Третій рівень – управління змінами та структура (t–Уряду), виокремлено фактори, що впливають на дану структуру та діяльність органів публічної влади. Застосування даної моделі дасть можливість представити загальну структуру t–Уряду, у тому числі органів публічної влади усіх рівнів. Доведена доцільність постійного реагування на означені фактори впливу, які запропоновано розглядати згідно з чотирма вимірами: причинами цифрової трансформації; об’єктами цифрової трансформації; процесами та результатами трансформації. Встановлено, що в основі трансформаційних перетворень, орієнтованих на вирішення існуючих проблем в управлінні лежать три складові – практика, дослідження і розвиток, поєднання яких є запорукою успішної цифрової трансформації органів публічної влади.
3
Holovka, Anatoliy. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ І СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ ЗГУРТОВАНОСТІ ГРОМАД (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОГО ПРИКОРДОННЯ УКРАЇНИ)". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 1 (8 липня 2020): 148–55. http://dx.doi.org/10.15421/342016.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукова стаття присвячена дослідженню поняття згуртованості місцевих громад в умовах передачі значних повноважень від державних органів місцевим самоврядним одиницям. Метою публікації є виявлення соціально-економічних та соціально-політичних факторів згуртованості місцевих громад у прикордонних регіонах Західної України. Представлено класифікацію методів підвищення згуртованості громад шляхом, по-перше, створення рівних можливостей участі в процесі управління та вирішення місцевих проблем, по-друге, активізації економічного розвитку та посилення конкурентоспроможності громад та регіону на основі наявних конкурентних переваг. Виокремлено напрямки та засоби реалізації інклюзивної політики на місцях та визначення драйверів економічного зростання прикордонних (включно гірських) територій як чинників згуртування місцевих громад.
4
Дунська, А. Р., та В. Ю. Бондар. "ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ ЯК ДРАЙВЕР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 8 (30 грудня 2019): 40–45. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність поняття експортоорієнтованого розвитку підприємств. Обґрунтовано роль та значення експорту для економічного зростання країни. Розглянуто різноманітні експортоорієнтовані моделі розвитку країн світу, визначено світових лідерів експорту товарів та послуг, детермінанти їх успіху на світовому ринку. Надано визначення експортоорієнтованого розвитку підприємств як процесу цілеспрямованої зміни кількісних та якісних характеристик соціально-економічної системи (підприємства) під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів, спрямованих на підвищення частки продукції, яка реалізується на зовнішньому ринку та її фіксації на рівні не менше 30% від загального обсягу продукції. Виявлено, охарактеризовано передумови експортної діяльності на українських підприємствах. Визначено пріоритети розвитку експортоорієнтованих підприємств, а також роль держави в активізації цього процесу.
5
Андрієнко, Антон, та Тетяна Маматова. "ТЕХНОЛОГІЯ БЛОКЧЕЙН ЯК ДРАЙВЕР РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦІЇ РОЗУМНОГО МІСТА". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (7 квітня 2021): 101–6. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.018.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто підхід до застосування технології блокчейн в управлінні розвитком міста в межах концепції «розумне місто». Зазначено, що концепція охоплює ряд питань модернізації ключових аспектів розвитку міста, починаючи з базового інфраструктурного рівня (комунальна інфраструктура, міські дороги і транспорт, міське будівництво) і завершуючи надбудовами (державно-приватне партнерство, якісні публічні послуги, соціально відповідальний бізнес, циркулярна економіка та свідома громада). Доведено, що все це у сукупності дозволяє вибудовувати механізми взаємопроникнення технологій у всі сфери «розумного» управління процесами розвитку міського середовища для кращого задоволення потреб громадян у якісному, безпечному та продуктивному просторі для життя та професійної діяльності. Дієвим рішенням такого взаємопроникнення визначено технологію блокчейн, яка розглядається як певний еволюційний вибір управлінської системи, що здатен надати містам можливість подолати численні проблеми, що стосуються інтегрованості елементів інфраструктури, поліпшення технологічного, соціального та фінансового середовища.
6
Osetskyi, V., О. Kyrylchuk, and N. Savchuk. "SOCIAL INNOVATIONS IN EDUCATION – DRIVERS OF HUMAN CAPITAL DEVELOPMENT." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, no. 208 (2020): 42–48. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2020/208-1/5.
Повний текст джерелаАнотація:
The article analyzes the theoretical approaches to understanding the essence of the category “social innovations” in the educational space and shows what role they play in the development of human capital. The authors define “social innovations” and explore existing approaches to their classification. The importance of higher education in the development of human capital and the introduction of new social initiatives have been demonstrated. The necessity to carry out deep reforms of the education system and focus on additional missions of universities with a focus on inclusive development, research and entrepreneurship are substantiated. The role of social initiatives in increasing the competitiveness of Ukrainian universities is highlighted.
7
Іванова, Вікторія, Ігор Паризький, Анатолій Чинчик, Надія Клим, Наталія Томчук-Пономаренко та Павло Іванчов. "РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В КООРДИНАТАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ДО ПИТАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА ТЛІ РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 406–13. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3761.
Повний текст джерелаАнотація:
Російська збройна агресії спричинила глибоку соціально-економічну криза та має масштабні непередбачувані наслідки для національної економіки. Одним з ключових негативних наслідків російської збройної агресії є загроза для сталого розвитку національної економіки. Уражені всі аспекти сталого розвитку в Україні: економічний розвиток, захист довкілля, соціальна та гендерна рівність, інше. На тлі російської збройної агресії постає нагальна потреба в збалансованому та обґрунтованому стратегічному державному регулюванні, що покликано забезпечити сталий розвиток в Україні в коротко- та довгострокових аспектах. Метою статті є визначення особливостей стратегічного державного регулювання на тлі російської збройної агресії в площині розвитку національної економіки в координатах сталого розвитку. В статті розглянуто прогрес України в виконанні цілей сталого розвитку. Названо найбільш проблемні зони в розрізі цілей сталого розвитку, де ключовою причиною відставання є російська збройна агресія. Здійснено огляд ситуації в світі в розрізі рівня конфліктності та виділено спільні риси в площині проблем сталого розвитку в країнах, що зазнали збройної агресії. Наголошено на тому, що ускладнення у досягненні цілей сталого розвитку мають комплексну природу. Драйвери забезпечення сталого розвитку мають як фінансовий, так і нефінансовий характер. Розглянуто 4 ключові фактори, що утруднюють досягнення цілей сталого розвитку на сучасному етапі: 1. Звуження ліквідності в світі; 2. Ускладнення доступу до позикового фінансування; 3. Потреба в термінових фінансових заходах; 4. Потреба в рості продуктивності праці та зростанні виробничого потенціалу. Подано опис сценарію UNDP щодо розвитку наслідків російської збройної агресії в площині бідності в Україні. Названо ключові зони фокусу для комплексу заходів Уряду в контексті масштабної соціально-економічної кризи. Наголошено на важливості застосування скоординованої та обґрунтованої політики Уряду на тлі російської збройної агресії. Окрему увагу приділено потребі в використанні гнучкого підходу при розробці комплексу заходів зі стратегічного державного регулювання з метою забезпечення сталого розвитку. Наголошено на важливості застосування здобутків діджиталізації в контексті реалізації програм підтримки громадян та бізнесу.
8
Луценко, О. І. "ДИГІТАЛІЗАЦІЯ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ ДРАЙВЕРІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 18 (30 червня 2021): 12–16. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан цифрової трансформації економіки України в умовах глобальної дигіталізації. Визначено, що сьогодні цифрова трансформація є головним чинником економічного зростання та переходом на новий рівень соціально-економічних систем. Виділено основні чинники, які перешкоджають розвитку цифровізації української економіки. Виявлено, що, незважаючи на існування низки перешкод різноманітного характеру, Україна впевнено рухається у напрямі створення цифрової країни, активно впроваджуючи інформаційні технології, такі як штучний інтелект, Інтернет речей, віртуальна реальність, хмарні обчислення тощо, у всі сфери діяльності. Досліджено сучасні тенденції у формуванні та реалізації державної політики України у сфері цифровізації.
9
Кучерко, І. М., та А. М. Заморока. "ІНВАЗІЯ ГОРІХА ВОЛОСЬКОГО (JUGLANS REGIA L.) НА ЄВРОПЕЙ- СЬКОМУ КОНТИНЕНТІ: ОГЛЯД ПРОБЛЕМАТИКИ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 23 (2021): 16–28. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.2.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено огляд стану пізнання проблеми інвазії горіху волоського на Європейському континенті. Окресено основні напрямки сучасних досліджень, визначено причинно-наслідкові зв'язки та ключові драйвери інвазії, а також розглянуто прогнози щодо наслідків інвазії після цілковитої натуралізації горіху волоського. Початок інвазії на Європейському континенті був поліцентричним і менш-більш одночасним, проте з невеликим часовим лагом між Південною і Центрально-Східною Європою. У першому випадку інвазія розпочалась у проміжку 1970-1980-х років, а у другому – 1990-2000-х років. Причинами інвазії став комплекс чинників, який включає глобальні кліматичні зміни, соціально-економічні зміни, зміни у структурі землекористування та зміни у популяціях розповсюджувачів насіння. Інвазія горіху волоського має каскадний характер, який виражається у первинній інвазії на антропогенно змінених територіях завдяки постачанню насіння із культурних насаджень, з переходом у вторинну, коли дикі популяції самовідтворюються, з проникненням у заплавні та низькогірні ліси. Наслідком цього процесу, прогнозується, буде поява нового типу екосистем у Європі – волоськогоріхових лісів. Всі процеси, які пов’язані з волоськими горіхами є короткострокові і довгострокові, вони впливали на їх популяцію протягом довгих років. Проаналізувавши їх, можна зробити багато висновків, які наведені в цій статті. Результати досліджень та прогнози вчених є дуже несподіваними, оскільки вказують не просто на зміни (часто-густо тимчасові) у екосистемах, які за звичай спричинюють інвазійні види, а на виникнення цілковито нових екосистем, які раніше не існували на Європейському континенті. Один із найважливіших висновків – це формування нових типів лісів із незвичною комбінацією деревних порід: горіхово-сосново-смерекові, сосново-горіхові, вербово-горіхові, дубово-горіхові ліси.
10
Chaskovskyy, O. H., D. Yu Karabchuk та A. P. Ivaniuk. "Зміни лісового вкриття Українських Карпат за період 1984–2016 років". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 9–14. http://dx.doi.org/10.15421/40290201.
Повний текст джерелаАнотація:
Масштабні зміни лісового вкриття негативно впливають передусім на гідрологічні та ґрунтові умови та загалом на екологічні функції лісів. В Українських Карпатах події, пов'язані з пошкодженнями лісового намету, зумовлені не тільки природними чинниками, такими, як погодні умови чи шкідники й хвороби, але і чинниками антропогенного впливу, такими, як збільшення обсягів вирубування лісу, основними драйверами яких є соціально-економічні потрясіння та зміна способів ведення лісового господарства й ефективність правозастосування в лісовому секторі. Метою цього дослідження було виявити обсяги порушень намету деревостанів у лісах Українських Карпатах протягом 1984–2016 рр. Для дослідження використано часові ряди зображень, отриманих із супутникових знімків проекту "Landsat" із застосуванням засобу візуалізації "TimeSync". Отже, на основі випадкової вибірки, 2000 ділянок було здійснено оцінку щорічного пошкодження намету лісу, які враховували як природні порушення, так і антропогенні. Відповідно до результатів вибірки, середня лісистість для всієї досліджуваної території протягом 1984–2016 рр. становила 65,50 %. Більше половини досліджуваного періоду значення лісових порушень коливались між 0,50–1,00 %, серед них було десять років, коли порушення були між 0,75–1,0 %. Загалом показники порушень лісового вкриття в Українських Карпатах сильно коливаються, причому значні помітні піки з'явилися після 1990 та 2012 рр. Більше того, антропогенні зміни, спричинені лісозаготівлями (зокрема суцільними та вибірковими), становили 92,07 % всіх порушень, тоді як лише 7,93 % порушень лісового намету пов'язані з природними чинниками. Аналіз піків коливань змін порушень лісового вкриття дає підстави вважати, що чинниками коливання щорічних показників, спричинених рубками, можуть бути політичні, пов'язані із зміною законодавства із часом та економічною ситуацією, спровокованою збільшенням і зменшенням попиту на ресурси деревини. Для природних порушень спостережено три різні хвилі на початку 1990-х, 2000-х та 2010-х років, які демонструють синхронізацію динаміки природних порушень з іншими помірними лісами Європи в субконтинентальному просторовому масштабі. Отже, результати здійсненого дослідження можна використати під час планування розвитку лісового господарства в Карпатах. При цьому варто приділяти більше уваги тренду зміни лісового вкриття, звертаючи особливу увагу на вразливість лісів до кліматичних змін, і розглянути вплив поточної нестабільної соціально-економічної ситуації на появу масштабних вирубок лісів в Україні.
11
Шевчук, О. В. "Індиферентність політичних технологій: структурний і функціональний виміри". Актуальні проблеми політики, № 66 (23 грудня 2020): 11–16. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.666.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено проблемне поле розуміння сутності, проаналізовано природу і семантичні складники політичних технологій. Визначено місце і значення прикметника «політичне» у змістовному наповненні поняття «політичні технології». Позначено умови набуття соціальними технологіями функцій політичних. Здійснена спроба зняти числову невизначеність щодо поняття «політичні технології». Показана особливість прийняття на озброєння політичних технологій у своїй діяльності іншими, відмінними від політичних акторів соціальними суб'єктами.
У статті проведено порівняльний аналіз визначень поняття «технологія», цей термін розглянуто стосовно політичних наук. Виявлено ознаки технології і складники її процедури. Розглянуто умови технологізації політичного процесу і її етапи. Автор вивчає це явище у двох пов'язаних аспектах: як кількісне збільшення технічного складника цієї політичної діяльності і як формалізацію соціально-політичної активності.
Проаналізовано різні авторські підходи вчених до визначення структури політичних технологій. Запропоновано авторське бачення структури політичних технологій з позиції їхньої політичної індиферентності. До складників структури політичних технологій віднесено цілепокладання, концептуальний компонент, змістовний компонент, процесуальний компонент, результативно-оцінний компонент. Наведена коротка характеристика складників такої структури.
Досліджено функції політичних технологій з позиції їхньої політичної індиферентності. Запропоновано методологічні основи, які виступили базисом для визначення цих функцій. Саме політичні інтереси є драйвером, що спонукає політичних акторів до застосування тієї чи іншої політичної технології або сукупності таких. Виділено найбільш значущі, на думку автора, функції. Наведені приклади окремих політичних технологій, які найбільш яскраво характеризують виділені функції. Показана індиферентність політичних технологій. За змістом, структурою і функціями політичні технології «байдужі» щодо політичного процесу, до того, хто їх використовує.
12
Ткаченко, Н., М. Хуторна, Р. Топазли, С. А. I. А. Еісай та І. Трофименко. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ КАПІТАЛОУТВОРЮЮЧОЇ БАЗИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 88–99. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251403.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Присвячена обґрунтуванню методологічних аспектів стратегічного планування капіталоутворювальної бази підприємств відповідно до об’єктивних особливостей економіки знань. Стосовно базового поняття наукової статті — «капітал» — запропоновано його тлумачити за фінансовим підходом, водночас у рамках управління підприємницькою діяльністю та забезпечення розвитку суб’єктів господарювання розглядати особливості формування капіталоутворювальної бази, зокрема, ураховуючи положення теорій інтелектуального (людського) та інформаційного капіталів. При цьому капіталоутворювальну базу підприємства пропонуємо розуміти як сукупність активів (фінансових, матеріальних і нематеріальних), які перебувають у його власності та/або розпорядженні, використання яких формує потенціал суб’єкта господарювання до розвитку в часі. При цьому формування капіталоутворювальної бази підприємства в умовах становлення економіки знань повинно базуватися на принципах комплексності, системності, стратегічності та інноваційності. До головних пріоритетів формування капіталоутворювальної бази підприємств віднесено: 1) забезпечення стабільного функціонування в часі шляхом створення достатнього запасу міцності; 2) акумулювання потенціалу до стійкого розвитку; 3) формування здатності підприємства до інноваційної трансформації. Стратегічне планування капіталоутворювальної бази підприємств запропоновано здійснювати на основі форсайт-підходу, щодо якого здійснено критичний аналіз його переваг і недоліків у контексті вирішення поставленого наукового завдання, а також розкрито змістове розмежування понять «прогнозування», «форсайт», «передбачення». Доведено, що ефективність форсайт-підходу стратегічного планування капіталоутворювальної бази окремого підприємства забезпечується логічним поєднанням п’яти факторів: 1) чіткістю формулювання цільових орієнтирів форсайту і варіантизацією їх здійснення; 2) обґрунтованістю і глибинністю розуміння підстав для ухвалення рішень усіма учасниками форсайту; 3) відображеністю цільових пріоритетів у конкретних дослідницьких, інвестиційних та інших проєктах; 4) самостійністю ідентифікування учасниками форсайту своїх позицій, окрім порядку взаємодії учасників (визначається організаторами форсайту); 5) можливою зміною позицій учасників залежно від початково прийнятих детермінант. Також реалізаційна здатність стратегічного планування на підприємстві безпосередньо залежить від наявності та якості розроблення стратегії розвитку відповідної галузі на рівні профільних державних інституцій. Методологічні особливості стратегічного планування капіталоутворювальної бази розглянуто на прикладі підприємств будівельної індустрії та як його фундаментальна основа сформовано контурні детермінанти драйверів інноваційної трансформації будівельної індустрії за такими змістовими напрямами: технологічні, екологічні, кадрові, економічні, управлінські. Своєю чергою, для стратегічного планування капіталоутворювальної бази підприємств будівельної індустрії виокремлено технологічний, соціальний, кадровий, фінансовий та управлінський компоненти, за кожним з яких сформульовано операційні заходи. Ключові слова: капітал, капіталоутворювальна база, підприємство, стратегічне планування, форсайт-підхід, сталий розвиток. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 25.
13
Данилович-Кропивницька, Марта. "МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ МЕРЕЖЕВИХ ОБ’ЄДНАНЬ". Економіка та суспільство, № 38 (26 квітня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-2.
Повний текст джерелаАнотація:
У запропонованій публікації викладено авторське бачення поняття «регіональна мережа». У вітчизняному економічному просторі надскладною є ідентифікація регіональних мереж, встановлення приналежності суб’єкта господарювання до неї. У статті розглянуто регіональні мережі двох типів – інфраструктурні та технологічні. Інфраструктурні об’єднання, до яких автор відносить регіональні бізнес-центри, бізнес-інкубатори, технологічні парки, кластери, крім підприємницьких структур, включають інші елементи ринкової системи: місцеві органи влади і управління, громадські організації, соціальні інститути. Технологічні регіональні мережеві об’єднання включають франчайзингові, науково-дослідні мережі, союзи/альянси підприємців. Вони складаються із підприємницьких структур, що вступають у мережеву взаємодію для вирішення індивідуальних задач за рахунок мережевих партнерів. Встановлено переваги та недоліки кожного із видів мереж для перетворення їх у драйвери економічного зростання регіону.
14
Смачило, Валентина, Вероніка Халіна та Денис Чайка. "ФОРМУВАННЯ ЛОКАЛЬНОЇ СТАРТАП-ЕКОСИСТЕМИ". Економіка та суспільство, № 23 (26 січня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-23-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанням розвитку стартапів як драйверу інновацій та соціально-економічного розвитку. Дослідження проблематики стосовно інноваційного підприємництва та стартапів спирається на вивчення напрацювань в сфері розвитку кадрового потенціалу, підприємництва в різних сферах господарювання, територій, екосистем і, безпосередньо, стартапів. Аналіз наукового здобутку в сфері інноваційного підприємництва та стартапів показав, що імплементація кращих практик розвитку стартап-екосистеми лише починає набувати поширення. Саме тому, нагальною потребою під час формування локальної стартап-екосистеми є визначення факторів впливу та її учасників. В статті визначено стуність стартапів та їх відмінність від суб’єктів малого бізнесу; вивчено закордонний досвід щодо підтримки стартапів на локальному рівні (регіон, місто) та ідентифіковано фактори впливу на розвиток локальних стартап-екосистем; сформовано модель локальної стартап-екосистеми та описано її учасників.
15
Дикань, Володимир, та Ганна Обруч. "Формування бізнес-моделі збалансованого розвитку підприємств в умовах цифровізації економіки". Adaptive Management Theory and Practice Economics 11, № 22 (20 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-11(22)-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Встановлено, що стрімке та масштабне впровадження цифрових технологій у всі види економічної та соціальної діяльності видозмінює не лише окремі галузі економіки, а й трансформує всю систему глобальних економічних зв’язків, створюючи колосальні можливості для сталого розвитку бізнесу і національної економіки. Доведено, що ключовим драйвером для цифрової трансформації економіки України мають стати процеси цифровізації інфраструктурних галузей і, перш за все, вітчизняного залізничного транспорту, діяльність якого створює мультиплікативний ефект, стимулюючи розвиток економічної активності в суміжних галузях. Проаналізовано сучасний стан підприємств залізничного транспорту і виявлено, що діюча система управління галуззю і бізнес-модель розвитку залізничного транспорту не дозволяє в повній мірі скористатися перевагами цифровізації залізничної галузі. Приймаючи до уваги погляди науковців щодо особливостей забезпечення сталого розвитку залізничного транспорту і зважаючи на світові тренди цифрової перебудови транспортно-логістичного простору, доведено, що в якості драйверів збалансованого розвитку підприємств залізничного транспорту варто розглядати інструменти цифрової модернізації та трансформації їх діяльності. Розкрито ключові аспекти побудови бізнес-моделі забезпечення збалансованого розвитку підприємств залізничного транспорту, що визначають цілі, завдання та інструменти досягнення сталого розвитку підприємств галузі. Забезпечити збалансований розвиток підприємств залізничного транспорту запропоновано за рахунок формування їх сервісно-комунікаційної зрілості, стимулювання процесів інноваційно-технологічного та інвестиційного забезпечення розвитку підприємств галузі і покращення інтелектуально-кадрової компетентності їх персоналу. Доведено, що застосування цифрових інструментів у діяльності підприємств залізничного транспорту сприятиме покращенню безпеки і уніфікації стандартів управління рухом поїздів, удосконаленню процесів інноваційної та інвестиційної діяльності підприємств залізничного транспорту, покращенню процесів цифрової взаємодії підприємств галузі з клієнтами і розширенню переліку інформаційних сервісів для споживачів транспортних послуг, а також покращенню системи управління персоналом на залізничному транспорті.
Ключові слова: бізнес-модель, збалансований розвиток, підприємства залізничного транспорту, цифрова модернізація, цифрова трансформація.