Дисертації з теми "Соціальна економіка"

Розвиток держави на сучасному етапі характеризується розумінням того, що людина, як особистість, є головною цінністю суспільства, і такий підхід повинен кожному члену громади забезпечити максимально сприятливі умови життя, освіти, праці, відпочинку. Згідно з Декларацією ООН, бути вільним означає бути вільним від «страху і нужди», а це, зрозуміло, передбачає не тільки гарантоване існування, але забезпечення соціальної справедливості.

In Ukraine, recent years were marked by the attempts to find the ways to stimulate economic growth in order to find the way out of an ecologic-economical crisis like from a great depression. Developed countries seek to restore high level of competitiveness, reduce unemployment, especially among young people. It is evident nowadays that information technologies have a major impact on the world economy. The more technologies get in different spheres, the brighter are their manifestations. Developing countries focus on innovation as a way to keep the high rate of economic growth and a way to try to get into the category of the countries with high level of environmental, economic and social well-being. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36251

1. Чмерук Г. Цифрова економіка як окремий сектор національної економіки держави. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019. Вип. 27. Ч. ІІ., С. 92-97. 2. Кулинич М. Тенденції становлення цифрової економіки в глобальному економічному просторі. Modern Economics. 2019. № 16(2019). С. 57-63. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V16(2019)-08. 3. Штець Т.Ф. Дослідження концептуальних характеристик сектора цифрової економіки. 2019. №3. С. 91-95.
У процесі розвитку цифрової економіки важливим є людський капітал. Доведено, що між цифровою економікою та економікою знань є прямий та обернений зв’язок: економіка знань є запорукою розвитку цифрової економіки. У свою чергу, цифрова економіка є основою розвитку економіки знань. Сьогодні все більше уваги приділяється цифровим технологіям, і все частіше цифрова економіка переплітається з традиційною. Економіку, що базується на цифрових комп’ютерних технологіях, називають також інтернет-економікою, новою економікою, digital-економікою, GAFA-економікою, on-demand economy або веб-економікою. Саме вона є акселератором соціально-економічного життя людства, змінює підхід до ведення бізнесу. З іншого боку, основною проблемою розвитку цифрової економіки в Україні є відсутність системної державної політики у цій сфері.

“The future we want”, the main document summarizing the action areas advocated by the Rio+20 conference (Rio de Janeiro, Brazil, June 20-22nd), advocates “green economy” as a main instrument to eradicate poverty, while maintaining the healthy functioning of the environment. “Green economy” is a reply to global capitalism and the excesses of its elite practitioners, as they became manifest during the recent economic crisis. A classical contribution of the private business sector to sustainable development is corporate social responsibility (CSR). The concept dovetails in the doctrine that a company is not only responsible for a positive economic performance, but also has to take care about the environmental, social and ethical aspects of its activities. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31644

Мета дипломної роботи: удосконалення теоретико-методичних засад та розробка рекомендацій щодо реалізації системи соціального захисту працівників банківської установи. Об’єктом дослідження є процеси формування та реалізації системи соціального захисту працівників АТ «А-Банк». У першому розділі розкрито зміст поняття «соціальний захист» та виявлено взаємозв’язок кадрового потенціалу та компетенцій працівників банківської установи. У другому розділі охарактеризовано основні показники діяльності АТ «А-Банк». Виконано аналіз виробничо-господарської діяльності банку, аналіз системи управління персоналом. Здійснено оцінювання кадрового потенціалуАТ «А-Банк» за компетентнісним підходом, а також виявлено реальні проблеми та можливості для покращення управління кадровим потнеціалом банку. Третій розділ присвячено розробленню заходів щодо удосконалення напрямів управління розвитком кадрового потенціалуАТ «А-Банк», розроблено структурно-логічну модель та запропоновано програму розвитку кадрового потенціалу банку.

У сучасному економічному середовищі відповідальне ставлення підприємців до всіх складових бізнесу сприяє гармонійному розвитку держави. У даній роботі розглянуто тему значущості підприємницької відповідальності на підприємствах України та інших країн.

Development problems of national economy are based on social policy. The size of social minima (the minimum wage, minimum pension, subsistence minimum and more) are underestimated. It is especially actual to construct the expert fuzzy-logic model that reflects patterns of growth rates impact (positive and negative) GDP, minimum wage and living wage indicators on quality of life and performance to meet the needs of households.

In this paper, the necessity of using modern information systems and technologies of large data arrays to determine the safety of socio-economic systems and ensure sufficient analysis of challenges and threats to security companies analyzed several software systems, where processing technologies implemented information files.

Зростання тіньового сектору в економіці впливає на всі аспекти економічних процесів. Тінізація економічних відносин перешкоджає створенню стійкого економічного росту та розвитку країни, рівня та якості життя населення, зміцненню національної безпеки держави загалом. Недостатнє науково-методичне і правове забезпечення, відсутність кардинальних практичних заходів активного державного регулювання процесами забезпечення економічної безпеки створили передумови для розширення процесу тінізації.

Вибір Норвегії як об’єкта аналізу обумовлено значними успіхами цієї країни в державотворенні. За «Індексом процвітання-2010» їй дісталася першість, також вона посідає перше місце за рівнем розвитку економіки та суспільному добробуту. За 2001-2011 роки Норвегія за Індексом розвитку людського потенціалу 9 разів займала першу позицію. Крім того, країна на протязі всієї історії розвивалася поступально. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33452

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове ви-рішення науково-прикладного завдання розвитку науково-методичних засад дослідження конвергенції освітніх та економічних трансформацій у національній економіці під впливом цифровізації, обґрунтування безпекових викликів, які вони провокують. Запропонований методичний підхід до формування інтегральних показників економічних, освітніх та цифрових трансформацій у національній економіці відрізняється від існуючих системним поєднанням бібліометричного, компаративного та бенчмаркінг-аналізу для відбору часткових індикаторів трансформацій, двоетапною процедурою визначення їх релевантності (на основі експертного методу та тесту альфа Кронбаха), підходами до їх приведення до співставного вигляду (розрахунок їх ланцюгових темпів приросту та елімінування від’ємних значень показників) та агрегування (методом середнього геометричного). Це дозволило виявити, що протягом 2000–2020 рр. у країнах Європи найбільш інтенсивними були цифрові трансформації, найменш значущими – економічні трансформації. Для України характерною є середня інтенсивність економічних трансформацій та висока інтенсивність освітніх та цифрових трансформацій. Запропоноване методичне підґрунтя дослідження регіонального контексту економічних, освітніх та цифрових трансформацій передбачає оцінювання сили та напрямку їх впливу на резільєнтність місцевих громад на 3 основі сукупності однофакторних панельних регресійних моделей та обґрунтуванням їх релевантності шляхом ранжування за критерієм довірчої ймовірності. Визначено, що забезпечення резільєнтності місцевих громад в 11 європейських країнах відбувається переважно через: 1) канал вищої освіти, а також зростання внутрішньої академічної мобільності і частки робочої сили з середньою освітою; 2) зростання прямих іноземних інвестицій, новостворених підприємств, доданої вартості виробництва, урбанізації населення та електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел; 3) зростання мережі користувачів мобільних телефонів та частки експорту товарів інформаційно-комунікативної галузі. Найбільшими інгібіторами резільєнтності місцевих громад є зовнішня академічна мобільність та частка охоплення населення початковою та вищою освітою. Для України визначено позитивний вплив освітніх трансформацій забезпечується переважно через канали середньої та вищої освіти, академічної мобільності; економічних трансформацій – через зростання рівня урбанізації населення та доданої вартості, створеної у виробництві; цифрових трансформацій – через збільшення мережі користувачів Інтернету та мобільного зв’язку, частки товарного експорту інформаційно-комунікативної галузі. З іншого боку в Україні релевантні негативні освітні трансформації відсутні, економічні трансформації – пов’язані зі зростанням обсягів електроенергії, виробленої з природного газу, та зайнятості у промисловості, цифрові трансформації – з розширенням мережі користувачів стаціонарного телефонного зв’язку. Економічну, соціальну та інформаційну безпеку слід оцінювати шляхом агрегування індикаторів, що характеризують блоки безпекових викликів з урахуванням їх пріоритетності. За 2005–2019 рр. рівень економічної безпеки України зріс з низького до задовільного, що відповідає позиціям решти досліджуваних європейських країн, які протягом всього періоду характеризувались задовільним рівнем. За цей же період соціальна безпека зростає з низького до задовільного рівня у Румунії, та з задовільного 4 до високого – у Словаччині, тоді як у решті країн рівень соціальної безпеки залишається сталим (в Україні – низький, у Чехії та Словенії – високий, в інших країнах – задовільний). Інформаційна безпека протягом 2005–2019 рр. зросла у всіх досліджуваних країнах: в Україні, Румунії та Словаччині – з дуже низького до задовільного рівня; у Хорватії, Латвії, Литві та Словенії – з дуже низького до низького; в Естонії, Чехії, Угорщині – з низького до задовільного; у Польщі – з низького до високого. Запропоновані методичні засади верифікації ключових каналів впливу економічних та освітніх трансформацій на рівні економічної, соціальної та інформаційної безпеки національної економіки, що системно поєднують метод головних компонент та структурне моделювання. Визначено, що економічні та освітні трансформації не є релевантними каналами підвищення економічної безпеки національної економіки. У той же час, внаслідок зростання економічних та освітніх трансформацій на 1% соціальна безпека країни зростає на 0,476 % та 0,403 % відповідно, а інформаційна безпека – на 1,081 % та 0,5 % відповідно. Це свідчить про більшу вагомість освітніх трансформацій у подоланні безпекових викликів у національній економіці. Запропоновані науково-методичні засади верифікації часових горизонтів впливу економічних та освітніх трансформацій на економічну, соціальну та інформаційну безпеку національної економіки ґрунтуються на застосуванні векторної авторегресійної моделі, тесту Грейнджера та кластерного аналізу. Дослідження часових горизонтів формування зв’язків між економічними та освітніми трансформаціями та зміною національної безпеки дозволило ідентифікувати три групи країн, що мають подібні тенденції досліджуваних ефектів. Так, для України, Словенії та Польщі усереднено характерна відсутність зв’язку між освітніми трансформаціями та рівнями економічної і соціальної безпеки, тоді як вплив економічних трансформацій на економічну безпеку в середньому становить 1,7 р., а зворотній вплив – 0,7 р.; зміна інформаційної безпеки в результаті економічних та освітніх трансформацій в середньому відбувається через 2,3 5 р., а зворотній вплив для обох показників – через понад 3 р. Хорватія, Латвія, Естонія та Литва характеризуються двосторонніми зв’язками між економічними та освітніми трансформаціями та рівнями економічної, соціальної та інформаційної безпеки, причому середня тривалість досягнення ефектів впливу економічних та освітніх трансформацій на національну безпеку країн є вищою, аніж формування зворотних ефектів. Для Румунії, Словаччині, Угорщині та Чехії характерним є вплив лише ОТ на економічну та соціальну безпеку, що досягається протягом 1 та 1,5 рр. відповідно, у той же час економічні та освітні трансформації залежать від зміни всіх трьох видів безпеки з мінімальним терміном досягнення ефектів 2,3 р. За допомогою розрахунку рівнів - та -конвергенції інтегральних індикаторів характеристики одинарних, попарних, потрійних та комплексних зв’язків у ланцюзі «економіка – освіта – національна безпека – цифровізація» емпірично підтверджено наявність конвергентних взаємозв’язків в динаміці розвитку національної безпеки 11 європейських країн, а також конвергенцію забезпечення національної безпеки в умовах цифровізації освіти. Виявлено досягнутий значний рівень конвергенції економіки, освіти та цифровізації досліджуваних країн, а також сформовані стійкі конвергентні зв’язки комплексного розвитку їх економіки, освіти та забезпечення національної безпеки. Виявлені конвергентні взаємозв’язки розвитку економіки та освіти в умовах цифровізації та в контексті забезпечення безпеки національної економіки засвідчили необхідність формалізації впливу цифровізації освіти та суспільства на економічну, соціальну та інформаційну безпеку національної економіки. За допомогою дистрибутивно-лагового моделювання підтверджено, що в довгостроковому періоді зростання рівня цифровізації суспільства (за параметрами частоти користування Інтернетом та його використання для покупок і взаємодії з публічними органами) є каталізатором подоланні безпекових викликів у національній економіці за трьома досліджуваними її складовими. У той самий час, зростання рівня 6 цифровізації освіти за критеріями працевлаштування фахівців з різним рівнем освіти у сфері інформаційно-комунікаційних технологій є драйвером забезпечення економічної, соціальної та інформаційної безпеки, а за критерієм проведення підприємствами тренінгів з підвищення цифрових навичок – каталізатором інформаційної та інгібітором соціальної безпеки. Зростання частки населення, що здійснює фінансові операції в мережі Інтернет, на 1% збільшує економічну, соціальну та інформаційну безпеку країни на 0,001, 0,002, 0,003 відповідно, а підвищення частки населення з високим рівнем цифрових навичок має значущий вплив лише на економічну безпеку.
The dissertation provides a theoretical generalization and offers a new solution to the scientific and applied problem of developing scientific and methodological foundations for studying the convergence of educational and economic transformations in the national economy under the influence of digitalization, justification of security challenges they provoke. The proposed methodological approach to the formation of integrated indicators of economic, educational and digital transformations in the national economy differs from the existing system combination of bibliometric, comparative and benchmarking analysis for selection of partial indicators of transformations, two-stage procedure for determining their relevance (based on expert method and alpha Kronbach test). approaches to their reduction to a comparable form (calculation of their chain growth rates and elimination of negative values of indicators) and aggregation (geometric mean method). This revealed that during 2000–2020, digital transformations were the most intensive in European countries, and economic transformations were the least significant. Ukraine is characterized by medium intensity of economic transformations and high intensity of educational and digital transformations. The proposed methodological basis for the study of the regional context of economic, educational and digital transformations involves assessing the strength and direction of their impact on the resilience of local communities based on a set of one-factor panel regression models and justifying their relevance by ranking by 8 confidence. It is determined that ensuring the resilience of local communities in 11 European countries is mainly through: 1) the channel of higher education, as well as the growth of internal academic mobility and the share of the labor force with secondary education; 2) growth of foreign direct investment, newly created enterprises, value added of production, urbanization of the population and electricity produced from renewable sources; 3) growth of the network of mobile phone users and the share of exports of goods of the information and communication industry. The biggest inhibitors of local community resilience are external academic mobility and the share of primary and higher education. For Ukraine, the identified positive impact of educational transformations is provided mainly through the channels of secondary and higher education, academic mobility; economic transformations - due to the growing level of urbanization and value added created in production; digital transformations – due to the increase of the network of Internet and mobile users, the share of commodity exports of the information and communication industry. On the other hand, in Ukraine there are no relevant negative educational transformations, economic transformations are associated with the growth of electricity produced from natural gas and employment in industry, digital transformations - with the expansion of the network of fixed telephone users. Economic, social and information security should be assessed by aggregating indicators that characterize the blocks of security calls, taking into account their priority. During 2005–2019, the level of Ukraine's economic security increased from low to satisfactory, which corresponds to the positions of other European countries studied, which were characterized by a satisfactory level throughout the period. During the same period, social security increased from low to satisfactory levels in Romania and from satisfactory to high levels in Slovakia, while in other countries the level of social security remained stable (in Ukraine – low, in the Czech Republic and Slovenia – high, in other countries – satisfactory). During 2005–2019, information security increased in all studied countries: in Ukraine, Romania and Slovakia - from a very low to a satisfactory level; in Croatia, Latvia, Lithuania and 9 Slovenia - from very low to low; in Estonia, the Czech Republic, and Hungary, from low to satisfactory; in Poland - from low to high. Methodical bases of verification of key channels of influence of economic and educational transformations at the level of economic, social and information security of national economy are proposed, which systematically combine the method of main components and structural modeling. It is determined that economic and educational transformations are not relevant channels for increasing the economic security of the national economy. At the same time, due to the growth of economic and educational transformations by 1%, the country's social security increases by 0.476% and 0.403%, respectively, and information security – by 1.081% and 0.5%, respectively. This indicates the greater importance of educational transformations in overcoming security challenges in the national economy. The proposed scientific and methodological principles of verification of time horizons of the impact of economic and educational transformations on the economic, social and information security of the national economy are based on the application of vector autoregressive model, Granger test and cluster analysis. The study of time horizons of the formation of links between economic and educational transformations and changes in national security allowed us to identify three groups of countries that have similar trends in the studied effects. Thus, for Ukraine, Slovenia and Poland, the average lack of connection between educational transformations and levels of economic and social security is typical, while the impact of economic transformations on economic security averages 1.7 years, and the reverse effect – 0.7 years; change in information security as a result of economic and educational transformations occurs on average in 2.3 years, and the reverse effect for both indicators - in more than 3 years. Croatia, Latvia, Estonia and Lithuania are characterized by bilateral links between economic and educational transformations and levels economic, social and information security, and the average duration of achieving the effects of economic and educational transformations on the national security of countries is higher than the formation of adverse effects. Romania, Slovakia, Hungary and the Czech Republic are 10 characterized only by the impact of educational transformations on economic and social security, which is achieved during 1 and 1.5 years, respectively, while economic and educational transformations depend on changes in all three types of security with a minimum time effects 2.3 years. By calculating the levels of β- and σ-convergence of integrated indicators of the characteristics of single, pair, triple and complex links in the chain "economy - education - national security - digitalization" empirically confirmed the existence of convergent relationships in the dynamics of national security 11 European countries , as well as the convergence of national security in the context of digitalization of education. The achieved significant level of convergence of the economy, education and digitalization of the studied countries has been revealed, as well as stable convergent links of integrated development of their economy, education and national security have been formed. Distributive-lag modeling confirms that in the long run the growth of the level of digitalization of society (in terms of frequency of Internet use and its use for shopping and interaction with public authorities) is a catalyst to overcome security challenges in the national economy for its three components. At the same time, the growth of digitalization of education in terms of employment of specialists with different levels of education in ICT is a driver of economic, social and information security, and in terms of training for digital skills – a catalyst for information and social security inhibitor. The growing share of the population engaged in financial transactions on the Internet increases the economic, social and information security of the country by 1% by 0.001, 0.002, 0.003, respectively, and increasing the share of the population with a high level of digital skills has a significant impact only on economic security.

Мельник, О. Г. Державне регулювання соціально-економічної адаптації осіб з інвалідністю в Україні : дис. ... канд екон наук : 08.00.03 / О. Г. Мельник. - Чернігів, 2017. - 254 с.
Дисертація присвячена розвитку теоретичних, методичних і прикладних засад державного регулювання процесів соціально-економічної адаптації осіб з інвалідністю в Україні. У межах роботи уточнено понятійний апарат за досліджуваною тематикою, розкрито сутність категорій ,,державне регулювання процесів соціально-економічної адаптації осіб з інвалідністю’’ та ,,механізм державного регулювання процесів соціально-економічної адаптації осіб з інвалідністю’’, визначено кореляційну залежність між ними. Застосовано системний підхід до визначення специфіки державного регулювання процесів соціально-економічної адаптації людей з інвалідністю. Досліджено інституціональну та організаційну основу сприяння соціальній адаптації та професійній орієнтації осіб з інвалідністю в Україні. Систематизовано світовий досвід державної підтримки осіб з інвалідністю, що дозволило виокремити три ключові напрями: стимулювання роботодавців, інституціональне забезпечення, впровадження системи пільг для працюючих інвалідів. На основі методики проведення комплексної діагностики соціально-економічних умов адаптації осіб з інвалідністю в Україні проаналізовано результативність використання їх економічного та особистого потенціалу в сфері суспільних відносин. Розглянуто теоретико-прикладні аспекти трансформації системи освіти та професійної реабілітації людей з інвалідністю як чинник зміцнення людського капіталу України. Проведене дослідження дозволило сформулювати основні вектори вдосконалення механізму державного регулювання соціальної-економічної адаптації людей з інвалідністю та напрями активізації їх участі у системі національного виробництва.
Диссертация посвящена развитию теоретических, методических и прикладных основ государственного регулирования процессов социально-экономической адаптации лиц с инвалидностью в Украине. В рамках работы уточнен понятийный аппарат по исследуемой тематике, раскрыта сущность категорий ,,государственное регулирование процессов социально-экономической адаптации лиц с "инвалидностью’’ и ,,механизм государственного регулирования процессов социально-экономической адаптации лиц с инвалидностью’’, определена корреляционная зависимость между ними. Применен системный подход к определению специфики государственного регулирования процессов социально-экономической адаптации людей с инвалидностью. Исследованы институциональная и организационная основы содействия социальной адаптации и профессиональной ориентации лиц с инвалидностью в Украине. Систематизирован мировой опыт государственной поддержки лиц с инвалидностью, что позволило выделить три ключевых направления: стимулирование работодателей, институциональное обеспечение, внедрение системы льгот для работающих инвалидов. Систематизированы и усовершенствованы методические подходы к проведению комплексной диагностики социально-экономических условий адаптации лиц с инвалидностью в Украине. На основе сформулированной методики проанализирована результативность использования экономического и личностного потенциала в сфере общественных отношений. Рассмотрены теоретико-прикладные аспекты трансформации системы образования и профессиональной реабилитации людей с инвалидностью как фактор укрепления человеческого капитала Украины. Обоснованы концептуальные подходы к формированию национальной политики комплексного обеспечения социально-экономических потребностей людей с инвалидностью. Проведенное исследование позволило сформулировать основные векторы совершенствования механизма государственного регулирования социально-экономической адаптации людей с инвалидностью и направления активизации их участия в системе национального производства. Разработана структурно-функциональная модель системы социально-экономической адаптации людей с инвалидностью к условиям функционирования национального хозяйства, компонентами которой определены: диагностика профессионального потенциала; ориентация на профессиональную подготовку и переподготовку; обеспечение социального сопровождения при трудоустройстве; участие в социальной и политической жизни общества; содействие развитию международного сотрудничества общественных и профессиональных объединений инвалидов.
The thesis is devoted to the development of theoretical, methodological and applied principles of state regulation of social and economic adaptation of disabled people in Ukraine. The conceptual apparatus on research subject was specified; the essence of the categories ,,state regulation of social and economic adaptation of disabled people’’ and ,,mechanism of state regulation of social and economic adaptation of disabled people’’ was grounded; the correlation between mentioned categories was identified. The system approach was applied to the identification of the essence of state regulation of social and economic adaptation processes of disabled people. The institutional and organizational basis of social adaptation and vocational guidance for disabled people in Ukraine was researched. The world experience of state support of disabled people was systematized. This allowed determining the key directions: stimulating employers; institutional support; introduction of benefits system for disabled workers. The theoretical and applied aspects of the transformation of the education system and vocational rehabilitation of disabled people as a factor of strengthening the human capital of Ukraine are considered. The research allowed both: to formulate the main vectors for improving the mechanism of state regulation of social and economic adaptation of disabled people; and to identify the ways to increase their participation in the system of national production.

Розвиток соціально-економічних систем прийнято періодизувати за цивілізаційним чи формаційним підходами. Зміст кожного підходу обумовлює типологію національних економік, що є підґрунтям для побудови відповідної концепції фінансової політики. Еволюційний характер соціально-економічної типології країн простежується в межах кожного з існуючих цивілізаційних утворень. Співіснування у глобальній економіці різних соціально-економічних типів національних економік пояснюється при цьому співіснуванням різних цивілізаційних утворень.

Розглянуто критерії та особливості моделі соціального підприємництва у порівнянні з традиційним бізнесом. Визначено стан розвитку соціального підприємництва як інноваційного напряму бізнесу в Україні, проблеми і перспективи його розвитку.
Рассмотрены критерии и особенности модели социального предпринимательства по сравнению с традиционным бизнесом. Оценено состояние развития социального предпринимательства как инновационного направления бизнеса в Украине, проблемы и перспективы его развития.
The criteria and features of the model of social entrepreneurship in comparison with traditional business are considered. The state of development of social entrepreneurship as an innovative direction of the business in Ukraine, problems and prospects of its development are determined.

У дисертації розроблено методичні засади врахування впливу якості державного регулювання економіки та ефективності уряду на рівень економічного розвитку країни, визначення часових орієнтирів та економічних наслідків зміни регуляторної спроможності держави, чутливості соціального сектору економіки до регуляторних інтервенцій держави, оцінювання ефективності політичних інститутів в Україні, дослідження стійкості соціо-економіко-політичних взаємозв’язків та внутрішніх взаємозв’язків у системі "економічний – політичний – соціальний розвиток"; визначено концептуальні напрямки реформування системи державного регулювання економіки України з урахуванням соціо-економіко-політичних взаємозв’язків.
In the thesis the methodical principles for consideration of the influence of quality of state regulation of the economy as well as the efficiency of the government on the level of economic development of the country, for definition of timeline guidence and economic consequences of changes in the regulatory capacity of the state, for sensitivity of the social sector of the economy to the state regulatory interventions, for evaluation of the effectiveness of political institutions in Ukraine, for study of the stability of socio-economic and political interconnections as well as of internal interrelations in the system "economic - political - social development" have been developed; the conceptual directions for reforming the system of state regulation of the economy of Ukraine based on socio-economic and political interconnections have been determined. Methodical tooling, concerning integral designation and forecasting of the level of sustainability of socio-economic and political relationships that helps to distinguish the level of balancing of the impact of state regulatory interconnections on the economy, social progress and the efficiency of political institutions, as well as to take into account the system’s interconnections and the complementary impact of economic, social and political development, has been set up. Estimation results have shown that during 2010- 2011 the integral level of sustainability of socio-economic and political interconnections in Ukraine was critical, during 2013-2015 these relationships were quite stable, and in 2012 and during the forecast period 2017-2022 would remain unstable. Time lags have been substantiated, after which the macroeconomic parameters react most noticeably to changes in the regulatory capacity of the state, their significance is predicted in the medium term. According to the results of the study, it has been concluded that the growth of the regulatory capacity of the state positively and without lag affects the balance of the current account to GDP, GDP growth and GDP per capita. The maximum strength of the relationship between this parameter and total government final consumption expenditure in relation to GDP takes place within a lag of 1 year (the effect is direct). Within a delay of 2 years, the growth of the regulatory capacity of the state most strongly and negatively affects the gross accumulation of capital to GDP and the export of goods and services; within a 4-year lag, it affects total reserves most strongly in months of imports (inverse connection) and the ratio of total exports and imports to GDP (direct connection). Within a 5-year lag, the response of the GDP deflator (inverse connection), the import of goods and services, and employment (direct connection) to the growth of the regulatory capacity of the state is most noticeable. The influence of the quality of state regulation of the economy and the effectiveness of the government on the integral indicator of social development and its components, which characterize the demographic situation, level, safety, education and health of the population, social relations and social activity in the country, ensuring gender equality and public trust in institutions, has been substantiated. The study has shown that in Ukraine, the state’s regulatory ability influences demographic indicators, gender equality, and public health parameters to the highest degree. Improving the quality of state regulation of the economy significantly affects the credibility of institutions, social activity and social ties, while increasing the efficiency of government contributes to improving the social development of the country. The approach of distinguishing the efficiency of political institutions of Ukraine which provides an integrated generalization of the parameters of political stability and the absence of violence in the country, the effectiveness of the government, the quality of government regulation, the rule of law, corruption control, taking into account the strength and nature of relations between them has been developed. It has been revealed that in Ukraine the greatest response to political decisions is shown by such indicators as political stability and absence of violence, government effectiveness, quality of government regulation, rule of law, corruption control. Their generalization within the integral indicator and assessment of its dynamics for Ukraine has shown that in 2002-2007 it increased at insignificant rates, in 2007-2014 the tendency changed to downward, and since 2014 – again to an increase. Meanwhile, the absolute value of this indicator for the entire period of 2002-2016 corresponded to a low level. A toolkit has been developed for predicting the influence of the integral level of the sustainability of socio-economic and political interconnections of social development indexes, the effectiveness of political institutions and the elasticity of macroeconomic transformations to changes in the level of regulatory capacity of the state. While forecasting for 2012-2020, increase in the impact of social changes in Ukraine would reduce the integral level of stability of socio-economic and political interrelations, whereas in 2012-2022 it would increase. The impact of economic transformations and the effectiveness of political institutions is positive in both time horizons of forecasting, but the impact force decreases as the forecasting period is prolonged: by a factor of 9 and 2, respectively. The most significant in the medium term would be the impact of economic transformations on political ones, while in the long-term – the impact of political on social ones. The impact of social transformations on economic ones in the medium term would be minimal, while in the long-term, political changes would sustain an economic effect.

Останнім часом, в умовах розгортання та поглиблення світової фінансово- економічної кризи, питання соціальної спрямованості національної економіки набувають особливої ваги. Річ в тім, що соціальна спрямованість економічної діяльності в масштабах економіки є ознакою прогресивності та успішності національної економічної моделі, критерієм віднесення економік до розвинених.

Вплив сучасного туризму на різні сфери соціуму глобалізованого суспільства викликає потребу у філософському осмисленні цьго феномену. Спочатку туризм був локальною соціальною практикою, яка реалізовувалася обмеженою соціальною спільністю. Але сьогодні, туризм, який досяг глобальних масштабів стосується різноманітних сфер суспільного життя та впливає на її соціальні аспекти. При цьому розгляд людини як найвищої цінності суспільства, та її діяльності щодо задоволення фізичних і духовних потреб як надзавдання будь-якого соціального інституту зумовило актуалізацію рекреативно-оздоровчої функції туризму.

У роботі досліджено економічний зміст поняття «цифровізація економіки», обґрунтовано основні її етапи. На основі аналізу частоти пошуку даного поняття в пошуковій системі Google зроблено висновок про суттєве зниження уваги до даних питань протягом останніх років. Проаналізовано роль цифровізації економіки в економічному розвитку країни, обґрунтовано важливість запровадження цифрових технологій як інструменту зростання показників фінансово-економічного розвитку країни. Визначено основні індикатори фінансово-економічного розвитку країни, проведено аналіз їх динаміки, проаналізовано міжнародні індекси, що характеризують рівень цифровізації економіки; оцінено зв’язок між показниками фінансово-економічного розвитку країни та рівнем цифровізації. За допомогою методів множинної регресії доведено позитивний показників фінансово-економічного розвитку країни на рівень цифровізації економіки. Розроблено заходи сприяння цифровізації економіки, зокрема: зростання обсягів фінансування програм інфраструктурного забезпечення процесів цифрової трансформації економіки, з пріоритетом на найбільш віддалені регіони; підвищення якості надання послуг через цифрові платформи та сервіси, полегшення доступу до них, підвищення рівня цифрової грамотності населення, запровадження системи електронного урядування, приведення законодавства у відповідність до умов функціонування цифрового суспільства, узгодження окремих норм із нормативи міжнародного права; фінансування програм підготовки та перепідготовки кадрів в напрямку підвищення рівня цифрової грамотності працівників тих секторів економіки, що запроваджують цифрові технології
В работе исследовано экономическое содержание понятия «цифровизация экономики», обоснованы основные ее этапы. На основе анализа частоты поиска данного понятия в поисковой системе Google сделан вывод о существенном снижении внимания к данным вопросам в течение последних лет. Проанализирована роль цифровизации экономики в экономическом развитии страны, обоснована важность внедрения цифровых технологий как инструмента роста показателей финансово-экономического развития страны. Определены основные индикаторы финансово-экономического развития страны, проведен анализ их динамики, проанализированы международные индексы, характеризующие уровень цифровизации экономики; оценена связь между показателями финансово-экономического развития страны и уровнем цифровизации. С помощью методов множественной регрессии доказано положительное влияние финансово-экономического развития страны на уровень цифровизации экономики. Разработаны меры по содействию цифровизации экономики, в частности: увеличение объемов финансирования программ инфраструктурного обеспечения процессов цифровой трансформации экономики, с приоритетом в наиболее отдаленные регионы; повышение качества предоставления услуг через цифровые платформы и сервисы, облегчение доступа к ним, повышение уровня цифровой грамотности населения, внедрение системы электронного управления, приведение законодательства в соответствие с условиями функционирования цифрового общества, согласование отдельных норм по нормативам международного права; финансирование программ подготовки и переподготовки кадров в направлении повышения уровня цифровой грамотности работников секторов экономики, которые внедряют цифровые технологии
In the paper the economic meaning of the concept of "digitalization of the economy" is investigated, its main stages are substantiated. Based on the analysis of the frequency of searches for this concept in the Google search engine, it was concluded that there has been a significant decrease in attention to these issues in recent years. The role of digitalization of the economy in the economic development of the country is analyzed, the importance of the introduction of digital technologies as a tool for increasing the indicators of financial and economic development of the country is substantiated. The main indicators of financial and economic development of the country are determined, the analysis of their dynamics is carried out, the international indices characterizing the level of digitalization of economy are analyzed; the connection between the indicators of financial and economic development of the country and the level of digitalization was assessed. Using the methods of multiple regression proved the positive indicators of financial and economic development of the country to the level of digitalization of the economy. Measures to promote the digitalization of the economy have been developed, in particular: increasing the volume of funding for infrastructure programs for the processes of digital transformation of the economy, with priority for the most remote regions; improving the quality of services through digital platforms and services, facilitating access to them, improving digital literacy, introducing e-government, bringing legislation in line with the conditions of the digital society, harmonization of certain rules of international law; financing of training and retraining programs in the direction of increasing the level of digital literacy of workers in those sectors of the economy that are implementing digital technologies

У тезах проведений аналіз існуючих підходів до оцінювання ефективності соціальної інфраструктури промислового підприємтсва. Запропоновані авторські складові до оцінювання ефективності соціальних об'єктів підприємства. Зазначено, що управління соціальною сферою підприємства повинне здійснюватися як на рівні суб'єкта господарювання, так і на місцевому рівні. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34241
В тезисах проведен анализ существующих подходов к оцениванию эффективности социальной инфраструктуры промышленного предприятия. Предложены авторские составляющие оценивания эффективности социальных объектов предприятия. Указано, что управление социальной сферой предприятия должно осуществляться как на уровне субъекта хозяйствования, так и на местном уровне. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34241
In the abstract analysis of existing approaches to evaluation of the effectiveness of social infrastructure of industrial enterprise is made. The author's evaluation of the effectiveness of social components of enterprise objects is proposed. It is indicated that management of social sector of enterprises should be at the level of entity and at local level. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34241

Висвітлено передумови формування економіки знань. Зазначено основні проблеми, що гальмують розвиток України інноваційним шляхом на основі інформації і знань. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36859
Обозначены предпосылки формирования экономики знаний. Указаны основные проблемы, которые тормозят развитие Украины инновационным путем на основе информации и знаний. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36859
Highlights the prerequisites for the formation of knowledge economy. Outlined the main problems that inhibit the development of an innovative way based on information and knowledge. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36859

Соціальна ситуація в Західному регіоні має чітку тенденцію до загострення, що є наслідком загальнонаціональної економічної кризи і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Нестримно падає природний приріст населення, що на тлі його зростаючої смертності веде до загострення депопуляційних процесів. За рахунок зростаючих міграційних переміщень зменшилася чисельність населення у регіоні. Продовжується процес його старіння. Якщо найближчими роками ці процеси не будуть зупинені, то будь-які економічні програми втрачають сенс: їх не буде кому і для кого реалізовувати. Останніми роками загострення соціальних проблем в Західному регіоні викликане ще і чинником зайнятості його населення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6909

Тема економічної кризи на сьогодні є дуже актуальною, тому що не знаючи причин кризи в Україні, неможливо знайти шляхи до її подолання. Як відомо, сучасне суспільство прагне до постійного поліпшення рівня й умов життя, які може забезпечити тільки стійкий економічний ріст. Проте, спостереження показують, що довгостроковий економічний ріст не є рівномірним, а постійно переривається періодами економічної нестабільності.