Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Соціальна відповідальність бізнеса.
Статті в журналах з теми "Соціальна відповідальність бізнеса"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Соціальна відповідальність бізнеса".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Losovska, Nina Volodumurivna. "СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ В РИНКОВИХ УМОВАХ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 49–55. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-49-55.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено, що в Україні соціальна відповідальність бізнесу перебуває в початковій стадії свого розвитку. Обґрунтовано, що зовнішні та внутрішні фактори змушують бізнес не просто виконувати соціальні функції, але і проявляти підвищену соціальну активність. Визначено вплив суспільства на ефективність діяльності бізнесу якістю робочої сили, рівнем купівельної спроможності. Виділено напрями державного стимулювання соціальної відповідальності бізнесу. Визначено, що в Україні формується власна модель соціальної відповідальності без активного державного втручання, що гальмує її розвиток.
2
Shcherbakova, A. S., та O. Yu Suduk. "СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК КОМПОНЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (25 червня 2020): 242. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202122.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті обґрунтовано, що соціальна відповідальність має тісний зв’язок із конкурентоспроможністю підприємства. Питання впровадження соціальної відповідальності бізнесу розглянуто не тільки з точки зору проблем соціальної сфери суспільства та необхідності забезпечення соціальних гарантій працюючого населення, а й з позиції використання соціальної відповідальності бізнесу для створення конкурентних переваг для окремого підприємства, налагодження зв’язків з громадськістю та органами центральної і місцевої влади, підтримання позитивного іміджу компанії. В статті проведений аналіз підходів до визначення поняття «соціальна відповідальність». Підкреслено необхідність збалансування соціальних зобов’язань компанії, оскільки вони можуть бути чинити як позитивний, так і негативний вплив на конкурентоспроможність організації. Встановлено, що поняття «соціальна відповідальність» має різне тлумачення в різних наукових роботах, законодавчих актах і нормативних документах і за своєю суттю охоплює багатогранні аспекти ведення бізнесу. Авторами запропоновано визначення конкурентоспроможності та конкурентним перевагам, деталізовано склад техніко-економічних, комерційних та нормативно-правових факторів, що обумовлюють конкурентоспроможність кожного підприємства. Авторамизапропоновано комплекс мотиваційних факторів впровадження соціальної відповідальності на підприємстві. Дано опис базового інструментарію впровадження концепції соціальної відповідальності бізнесу, використання якого у різних комбінаціях дозволить кожному управлінцю знайти необхідну комбінацію дій та мотивів створення соціально відповідального бізнесу свого підприємства. Обґрунтовано, що зусилля із просування соціально або суспільно відповідальних кроків є рентабельними, вигідними, з одного боку, вони підвищують прибуток, а з іншого – збагачують підприємство новими стратегічними компетенціями.
3
Міщенко, В. С. "СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК СКЛАДНИК ПРАВОВОЇ МОДЕЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ". Знання європейського права, № 4 (11 лютого 2021): 67–70. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.130.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню соціальної відповідальності як складника правової моделі сталого розвит- ку України. Встановлено, що найбільшою мірою триєдина проблематика сталого розвитку стосується господар- сько-правових засобів. Баланс екологічного, економічного та соціального компонентів є основним принципомЦілей сталого розвитку. Визначено, що реалізація зазначених принципів у господарському законодавстві зде- більшого концентрується на екологічному складнику – використанні природних ресурсів та особливостей еколо- гізації господарської діяльності. Зроблено висновок, що соціальному компонентові сталого розвитку не приділенодостатньої уваги, втім, саме він, на думку автора, є найбільш перспективним напрямом.Встановлено, що єдність економічних, соціальних та екологічних інтересів має реалізовуватись через відпо- відну систему взаємної відповідальності людини, держави, суспільства й бізнесу. Автором зроблено висновок,що для забезпечення сталого розвитку соціальна відповідальність бізнесу має не менше значення, ніж розви- нена економічна інфраструктура. Встановлено, що більшість підприємств орієнтовані на досягнення фінансових результатів, а не на соціальну перспективу, оскільки саме фінансова доцільність діяльності підприємстввизначає можливості їх існування та функціонування. Визначено, що популяризація корпоративно-соціальної відповідальності тісно пов’язана з економічними перевагами, які досягаються завдяки побудові соціальновідповідальної ділової репутації. У роботі проаналізовано природу соціальної відповідальності як добровільної ініціативи робити більше, ніж зобов’язаний за законом. Визначено, що соціальна відповідальність – цеунікальний феномен, який здатен поєднати державу, суспільство та бізнес. Автором зроблено висновок, щосаме інститут соціальної відповідальності найбільшою мірою впливає на суспільні відносини, які належатьдо Цілей сталого розвитку ООН, а тому відіграє ключову роль у процесі формування правової моделі сталогорозвитку України.
4
ПОЄДИНОК, ВАЛЕРІЯ. "“Корпоративна соціальна відповідальність” та “бізнес і права людини”: співвідношення концепцій". Право України, № 2019/08 (2019): 132. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-132.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтеграція України в європейський та світовий правовий простір вимагає актуалізації, осучаснення господарсько-правової доктрини, що, зокрема, передбачає освоєння нових контекстів, у яких повною мірою може виявити себе здатність господарського права до інтегративного, синергетичного застосування різних методів правового впливу. До таких контекстів належить проблематика соціальних наслідків ведення бізнесу, відповідальності підприємств за шкоду, запо діювану суспільству та окремим його членам, і ролі держави в забезпеченні соціальної спрямованості бізнесу. Метою статті є дослідження концепцій “корпоративна соціальна відповідальність” (КСВ) та “бізнес і права людини” (БПЛ), їхніх спільних та відмінних рис, перспективних напрямів зближення та значення для доктрини господарського права в Україні. З’ясовано, що КСВ та БПЛ є тісно пов’язаними течіями юридичної думки, предметом уваги яких є компанії, що провадять відповідальну й суспільно корисну господарську діяльність. Утім, ці концепції мають основні відмінності, що випливають із їхнього різного походження. У межах КСВ наголос стоїть на прийнятті рішень самими компаніями, а не на державному регулюванні їхньої діяльності чи юридичній відповідальності. КСВ розглядається як чинник конкурентоспроможності підприємства. Натомість БПЛ оцінює корпоративну поведінку в світлі загальновизнаних стандартів прав людини, закріплених в основоположних міжнародних договорах, і більшою мірою зосереджується на притягненні компаній до відповідальності за завдану шкоду, ніж на позитивному визнанні ролі, яку може відіграти бізнес у просуванні та захисті прав людини. Нормативну основу БПЛ становлять Керівні принципи Організації Об’єднаних Націй із прав людини в сфері бізнесу 2011 р. Обґрунтовано доцільність інтеграції обох течій, що дасть змогу сформулювати широкоохоплюючу концепцію соціально відповідального бізнесу, яка не обмежуватиметься обов’язком компаній дотримуватися прав людини (як це нині передбачено Керівними принципами), а включатиме й обов’язок вживати проактивні й позитивні кроки в напрямку захисту і реалізації прав людини. З огляду на низький рівень проникнення в українську правову й бізнес-свідомість ідей та практик соціально відповідального бізнесу великою є вага освітніх і просвітницьких зусиль. Важливу роль у вжитті таких зусиль може відіграти наука господарського права, яка характеризується орієнтацією на дотримання публічного інтересу в процесі ведення бізнесу та методологічним плюралізмом.
5
Vanina , Y. A., та А. V. Kosenko . "КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ". Theory and Practice of Public Administration 2, № 73 (19 березня 2021): 76–85. http://dx.doi.org/10.34213/tp.21.02.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати дослідження та узагальнення теоретичних засад соціальної відповідальності бізнесу. Уточнено поняття “соціальна відповідальність бізнесу”. Розкрито відмінності між термінами “соціальна відповідальність бізнесу” та “корпоративна соціальна відповідальність”. Визначено основні моделі та форми соціальної відповідальності бізнесу та схарактеризовано особливості української моделі. Досліджено та показано рейтинги найкращих програм КСВ, що реалізуються в світі та Україні. Схарактеризовано чинники, що впливають на становлення та розвиток соціальної відповідальності українського бізнесу. Визначено пріоритетні напрями розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні.
6
Shulskyi, A. M. "Бізнес і його соціальна відповідальність". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (4 березня 2017): 124–28. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7624.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено дослідження особливостей функціонування бізнесу в сучасних умовах з акцентуванням особливої уваги на його соціальну відповідальність. Для розкриття сформованої теми використано матеріали теоретичних напрацювань щодо соціальної відповідальності, трактуванні її суті і значення у різних сферах суспільних відносин, погляди західних науковців на особливості здійснення бізнесової діяльності з акцентуванням уваги на її розвиток у передових країнах світу тощо. Для більш глибшого проникнення у суть і зміст піднятих проблем використано різноманітні методи і підходи до вивчення розвитку досліджуваних явищ, важливе місце серед яких приділено діалоговому методу дослідження. Його суть полягає в тому, що нами сформовані конкретні питання, а відповіді на них віднайдено у конкретних наукових працях. Такий підхід дозволяє з’ясувати суть піднятої проблеми і напрямів її розв’язання. Одночасно звернуто увагу на порівняння функціонування двох систем: колишньої соціалістичної і сьогоднішньої модернізованої капіталістичної та їх прагнення побудувати соціально справедливе суспільство. Будівники комунізму проявляли велике прагнення досягти цього, проте ці прагнення залишилися добрими намірами, а не практичними результатами, представники сучасного капіталізму починають поступово реалізовувати основи соціальної відповідальності. Яким чином і коли це вдасться їм досягти, то час покаже. Саме із-за цих обставин дослідження за обраною темою слід продовжувати і надалі як науковцям, так і практикам.
7
Kropyvko, Mykhailo, Mykola Krushelnytsky та Nadiia Stolyarchuk. "СОЦІАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ ІНВЕСТИЦІЙ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 121–31. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0211.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено, що соціальна відповідальність суб’єктів бізнесу перед органами місцевого самоврядування та соціумом залежить від соціально-економічних потреб суспільства. Проаналізовано особливості двох основних моделей побудови соціальної відповідальності між відповідними суб’єктами господарювання: американської та європейської. Встановлено, що важливим напрямом оцінки сучасного стану залучення інвестицій в соціально-економічну діяльність в аграрній сфері є оцінка взаємозв’язку між економічним зростанням суб’єктів аграрної сфери та розвитком сільських територій. Визначено вплив показників рівня економічного розвитку на рівень соціально-економічної відповідальності. Встановлено, що найбільш ефективною організаційно-правовою формою в Україні у сільській місцевості є фермерське господарство. Здійснено аналіз основних показників діяльності аграрних підприємств за 2015-2019 рр. Оцінено соціально-економічну діяльність господарюючих суб’єктів аграрної сфери на прикладі Степанівської територіальної громади. Визначено найпоширеніші практики надання інвестицій регіону (громаді) та завдання з реалізації напрямів соціально-економічної переорієнтації діяльності в процесі розвитку аграрної сфери. Визначено, що ключовими бар’єрами для розвитку соціальних ініціатив на селі є, з одного боку, небажання великої частини аграрників свідомо, ініціативно та добровільно надавати посильну допомогу у розвитку сільських громад та територій, а з іншого – несприятливі податкові, інвестиційні та інші економічні та інституційні умови, що створені державою для функціонування цих аграрних підприємств у цілому та реалізації їхніх соціальних функцій зокрема.
Доведено, що посилення соціально-економічної відповідальності в аграрній сфері матиме позитивний вплив на розвиток кадрового потенціалу підприємства (зменшується плинність кадрів, підвищується їх мотивація до праці), відносини з партнерами та інвесторами (зростає довіра до компанії та рівень інвестиційної привабливості), клієнтами (зростає імідж, бренд стає більш привабливим та споживаним, репутація компанії покращується). Як наслідок, можна очікувати підвищення ринкової вартості аграрного бізнесу, а відтак і ширшого залучення інвестицій в розвиток вітчизняної аграрної галузі.
8
Харчук, В. Ю., Л. І. Чернобай та Ю. С. Рябічіна. "КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНИХ КОМПАНІЙ: ОСОБЛИВОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ТА РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 103–10. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі проаналізовано підходи до визначення суті корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Зокрема, здійснено порівняння визначень корпоративної соціальної відповідальності світовими класиками-науковцями, що досліджували КСВ та Концепцією реалізації державної політики у сфері розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні. Здійснено дослідження на предмет рівня прозорості та розкриття інформації про корпоративну соціальну відповідальність серед п’яти найбільших вітчизняних платників податків. Базуючись на наукових доробках міжнародних та вітчизняних науковців, результатах аналізу стану розкриття інформації про КСВ вітчизняними платниками податків, окреслено основні переваги від активної імплементації ідей корпоративної відповідальності та можливі труднощі, з якими можуть стикнутися суб’єкти господарювання у даному процесі. З огляду на зазначене, основна мета статті – проаналізувати рівень розвитку корпоративної соціальної відповідальності та особливості розкриття інформації, базуючись на інформації, висвітленої на офіційних сайтах вітчизняних підприємств, з урахуванням загальновизнаних ключових компонентів КСВ. Зазначений аналіз передбачав дослідження особливостей представлення та заповнення інформацією про корпоративну соціальну відповідальність, використовуючи дані з сайтів компаній. На додачу у статті наведено гіпотезу про існування тенденції до зростання рівня відкритості інформації серед вітчизняних підприємств, зокрема тих аспектів, які підприємці найбільш інтенсивно розвивають. Базуючись на отриманих результатах, сформовано перелік рекомендацій щодо ефективної імплементації ідей КСВ із метою отримання додаткових конкурентних переваг. Отримані результати дослідження можуть бути корисними як для науковців у напрямі вдосконалення моделі розвитку корпоративної соціальної відповідальності для вітчизняних потреб, так і для суб’єктів господарювання, що перебувають на шляху започаткування та підтримання КСВ і демонстрування ведення відповідального бізнесу широкому колу стейкхолдерів.
9
Мельник, С. В. "Соціальна відповідальність бізнесу як складова соціальної політики України". Економіка та держава, № 5 (2007): 71–73.
Знайти повний текст джерела
10
Kolosok, Andrii, та Svitlana Budnik. "СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В АКВАРІУМНОМУ БІЗНЕСІ: ЕКОНОМІЧНІ ТА ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, № 20 (30 грудня 2019): 109–16. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-04-109-116.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто економічні та педагогічні аспекти соціальної відповідальності акваріумного бізнесу, запропоновано пріоритетні напрями його розвитку з метою підтримки та оптимізації екологічного виховання учнів й студентської молоді. Обґрунтовано значення соціальної відповідальності акваріумного бізнесу для створення в закладах освіти відповідної навчально-матеріальної бази: куточків живої природи, кабінетів акваріумістики; та проведення тренінгів, майстер-класів, дитячих та юнацьких конкурсів з аквадизайну.
Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сутності соціальної відповідальності в акваріумному бізнесі, її складових та впливу на учнівську молодь через інтерактивні форми екологічного виховання.
11
Bilonog, J. S. "Характеристика та аналіз структурних елементів соціальної відповідальності бізнесу". Grani 18, № 5 (7 квітня 2015): 30–36. http://dx.doi.org/10.15421/1715094.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті акцентовано увагу на необхідності оцінки стану соціальної відповідальності бізнесу в Україні. Структуровано матеріал стосовно елементів та принципів корпоративної соціальної відповідальності. На основі чого розроблено пропозиції щодо уніфікації кількісних елементів соціальної відповідальності бізнесу, за якими можна проводити аналіз нефінансової звітності. Запропоновано використовувати не тільки кількісні методики аналізу інформації, але й звертатися до якісних. В результаті чого аналіз соціальних звітів буде більш результативним та мінімізує суб’єктивність дослідника чи представників компанії, які відповідають за представлення інформації широкій громадськості. Розглянуто базові принципи, за якими компанії можуть реалізовувати свою стратегію з корпоративної соціальної відповідальності. Завдяки емпіричному аналізу корпоративних звітів доведена доцільність використання зазначених елементів. Більш детально проаналізовано звіти компаній виробничого та невиробничого сектору та визначено особливості відображення інформації про корпоративну соціальну відповідальність. Акцентовано увагу на необхідності проведення моніторингових досліджень у сфері корпоративної соціальної звітності. Зроблено висновок, що, завдяки уніфікації підходів до визначення критеріїв соціальної відповідальності дослідники можуть отримати більш повну інформацію, а отже, точніше розуміти стан реалізації практик корпоративної соціальної відповідальності в Україні.
12
Ольшанський, О. В., М. Д. Крамчанінова та С. В. Какацій. "Вплив ініціативи корпоративної соціальної відповідальності бізнесу на соціально-економічний розвиток регіонів України". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-41-46.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено стан та особливості становлення корпоративної соціальної відповідальності бізнесу (КСВ) в Україні, в контексті її впливу на соціально-економічний розвиток регіонів і країни в цілому. Стратегія впровадження в Україні єдиної державної політики реформ декларує встановлення цілісної системи стратегічних та операційних цілей переходу до інтегрованого економічного, соціального та екологічного розвитку країни. Однак, результати дослідження сучасного стану соціально- відповідальної діяльності в Україні свідчать про відсутність цілісного комплексного підходу, щодо регулювання державної політики підтримки з метою налагодження ініціатив КСВ та їх поширення.Вітчизняний сценарій розвитку КСВ – більшою мірою результат експорту європейської практики ведення бізнесу, а не власного сформованого українським суспільством запиту. У той же час, автори акцентують увагу на тому, що механізм корпоративної соціальної відповідальності здатен генерувати велику кількість синергетичних ефектів. Ці ефекти відіграють значну роль у забезпеченні переходу до нового сталого укладу і спрямовані на зростання соціально-економічного добробуту українського суспільства. Корпоративна соціальна відповідальність розглядається як важливий ресурс розбудови внутрішніх процесів соціально-економічного розвитку нашої країни, формування адекватної моделі інноваційної економіки, яка забезпечує вирішення важливих глобальних завдань сталого розвитку. Результат прийняття принципів КСВ може бути використані урядом для досягнення цілей сталого розвитку, шляхом генерації більшої економічної віддачі і соціальної вигоди. Це також потребує активного розвитку нових форм державно-приватного партнерства та соціального діалогу для подальшого нарощування практики співпраці у сфері КСВ і формування відповідної цілісної фінансово-економічної, організаційно-інституційної, інформаційної та комунікаційної підтримки, яка є важливою для реалізації національної стратегії КСВ.
13
Dluhopolskyi, Oleksandr, та Diana Oliinyk. "СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ: ПРИКЛАДИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ ДЛЯ УКРАЇНИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (24 грудня 2020): 265–73. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0225.
Повний текст джерелаАнотація:
На межі третього тисячоліття світове співтовариство дійшло до необхідності переосмислення шляхів суспільного розвитку. Концепція економічного зростання раніше перевалювала щодо підходу до аналізу матеріального виробництва з чисто економічної точки зору, вона застосовувалася поки природні ресурси здавалися невичерпними в силу обмеженого впливу виробничої діяльності людини. Проте в даний час суспільство приходить до усвідомлення, що економічна діяльність є лише частиною загальнолюдської діяльності, а економічний розвиток доцільніше розглядати в рамках більш широкої концепції суспільного розвитку. У статті розглянута проблема впровадження українськими компаніями корпоративної соціальної відповідальності як важливого фактору у процесі прийняття управлінських рішень. Вирішення цієї проблеми стосується усього і кожного: тут і неприбуткові організації, і державні установи, і групи громадян з різноманітними інтересами; постачальники, потенційні інвестори, акціонери, політики. Всім потрібна допомога у вирішенні найширшого кола питань, серед яких – охорона здоров’я та громадська безпека, освіта та розвиток громади, захист тварин та збереження довкілля. Проаналізовано кількість проблем, на які треба реагувати стратегічно, і які, схоже, надалі збільшуватимуться, оскільки зростають сподівання – внутрішні і зовнішні – щодо виконання економічних та соціальних зобов’язань, що корисні як для компанії, так і для доброчинної справи. Розглянуто соціальну відповідальність бізнесу на міжнародному та національному рівнях, приведено результати дослідження українськими маркетинговими групами, запропоновано шляхи та можливості запровадження механізмів соціальної відповідальності бізнесу в Україні з урахуванням кращих практик.
14
Shabatura, Tetyana. "СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНА ПОВЕДІНКА ВІТЧИЗНЯНИХ БІЗНЕС-ОДИНИЦЬ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 43–48. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-43-48.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі використання системного аналізу проведене дослідження в напрямку впливу соціальновідповідальної поведінки на стратегічний розвиток вітчизняних бізнес-одиниць. У результаті проведеного дослідження встановлено, що рівень популяризації соціально-відповідального феномену корелюється з їхніми виробничими розмірами, а ставлення вітчизняних бізнес-одиниць до соціально-відповідальних заходів свідчить про готовність до їх реалізації, адже більшість із них розуміє і сприймає соціальну відповідальність як інструмент формування конкурентних переваг та забезпечення стійких конкурентних позицій на ринках.
15
Бандирська, О. В. "Соціальна відповідальність бізнесу в Україні". Актуальні проблеми економіки, № 10 (100) (2009): 60–64.
Знайти повний текст джерела
16
ЧЕРВІНСЬКА, Любов, та Тетяна ЧЕРВІНСЬКА. "МЕХАНІЗМ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ РОЗБУДОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 60, № 1 (24 лютого 2022): 61–69. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2021-1(60)-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблематика менеджменту в контексті екологічної соціальної відповідальності сьогодні в центрі уваги багатьох країн і світової спільноти. Її значимість збільшується внаслідок процесів глобалізації, зростаючого впливу діяльності бізнес-структур на довкілля, небезпечності зовнішнього середовища підприємств і регіонів тощо. В менеджменті організацій набули поширення інноваційні практики етики бізнесу, складовою яких є екологічна відповідальність. Метою статті є оцінка теоретичних і практичних аспектів інноваційних практик менеджменту в контексті екологічної соціальної відповідальності бізнесу в країні і за рубежем і визначення напрямів поширення їх використання. Задля цього проаналізовано апробовані інноваційні українські практики та зарубіжний досвід екологічної відповідальності бізнесу, запропоновано ефективні підходи з поширення екологічних ініціатив в діяльності бізнесу, що стосується впровадження інновацій щодо модифікації продукції, використання основних критеріїв, ознак і мотивів екологічної відповідальності компаній, виявлення впливу екологічної складової брендів, застосування екологічно орієнтованого кредитування тощо.
17
Громова, А. Ю. "Соціальна відповідальність бізнесу рекламодавців в Україні". Наукові записки Інституту журналістики 50, січень - березень (2013): 143–48.
Знайти повний текст джерела
18
Новіков, Д. В. "КОНЦЕПЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 89–93. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичні засади соціального відповідальності бізнесу, зокрема зосереджено увагу на дотриманні принципів відповідального введення господарської діяльності в українському аграрному секторі. Сформовано концептуально-сучасне визначення поняття «соціальна відповідальність агропідприємств». Проаналізовано моделі СВБ та розкрито їх переваги й недоліки. Визначено етап становлення політики СВБ в українському сільському господарстві. На прикладі найбільших латифундистів України проведено порівняльну характеристику соціальної політики щодо фінансів та кількості заходів і проєктів. Сформовано основні напрями реалізації СВБ українськими аграріями. Розроблено рекомендації щодо подальшого становлення та впровадження моделей СВБ на відповідних рівнях введення господарської діяльності.
19
Пашнюк, Л. О. "Соціальна відповідальність бізнесу: сутність та напрямки реалізації". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 26 (2011): 196–201.
Знайти повний текст джерела
20
Шацьких, К. "Соціальна відповідальність як конкурентна перевага розвитку українського бізнесу". Маркетинг в Україні, № 5 (63) (2010): 55–58.
Знайти повний текст джерела
21
Катихін, Є. О. "Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу та її основні принципи". Статистика України, № 3 (54) (2011): 83–86.
Знайти повний текст джерела
22
Дмитрієв-Звруденко, В. В. "Соціальна відповідальність бізнес-структур на ринку праці України". Економіка та держава, № 6 (2012): 48–50.
Знайти повний текст джерела
23
Замула, Ірина Валеріївна, та Анна Олександрівна Іщенко. "Нефінансова звітність аграрних підприємств України". Економіка, управління та адміністрування, № 2(96) (7 липня 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-54-60.
Повний текст джерелаАнотація:
Значна частина підприємств на аграрному ринку недооцінюють інструменти звітності у формуванні бренда та створення додаткової вартості. Корпоративна соціальна відповідальність досі розглядається через призму благодійності й соціальних програм, покликаних на розподілення матеріальних та фінансових ресурсів компанії серед вузького кола соціально незахищених верств населення. Сталий розвиток і надалі залишається поза увагою. Нефінансова звітність належить до складу достатньо нового інструментарію управління та оцінки діяльності підприємств не лише в Україні, але й у міжнародному економічному просторі. Основною причиною її виникнення стала вимога стейкхолдерів розкриття інформації щодо діяльності підприємств, яка впливає на суспільство та навколишнє середовище. Тому дослідження спрямоване на визначення складу й форми представлення нефінансової звітності аграрними підприємствами України. Встановлено, що аграрні підприємства України формують значний перелік різних форм статистичної та фінансової звітності, проте вони не надають можливості зробити висновки щодо відповідності їх діяльності положенням концепції сталого розвитку. Низка аграрних підприємств України формують інформацію щодо основних напрямів своєї діяльності відповідно до Цілей сталого розвитку до 2030 року на своєму офіційному сайті у вигляді GRI-звіту, КСВ-звіту або Global Compact-звіту, або у довільній формі. У нефінансових звітах українських підприємств відсутні показники ефективності, що розкривають напрями діяльності підприємства згідно з Цілями сталого розвитку. Більшість нефінансових звітів містять тільки кількісні показники досягнень відповідно до визначених напрямів локальної соціальної відповідальності за поточний період, інколи порівняно з попереднім періодом. Підприємствам досить важко сформувати звітність щодо нефінансових показників своєї діяльності, оскільки, не існує єдиних показників та критеріїв щодо оцінки відповідності діяльності підприємства аграрного бізнесу положенням концепції сталого розвитку. Пріоритетом під час визначення складу інформації, що має міститися у нефінансовій звітності аграрного підприємства, є залучення стейкхолдерів до процесу, що не зважаючи на складність, позитивним чином впливає на ефективність діяльності підприємства.
24
Гридковець, Л. М. "Соціальна відповідальність і наукова доброчесність як складові філософії сучасного бізнесу". Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, Вип. № 3 (41), спецвип. (2019): 72–73.
Знайти повний текст джерела
25
Грішнова, О. "Соціальна відповідальність бізнесу: сутність, значення, стратегічні напрями розвитку в Україні". Україна: аспекти праці, № 7 (2010): 3–8.
Знайти повний текст джерела
26
Гудзинський, С. О. "Соціальна відповідальність бізнесу: її сутність та роль в регулюванні зайнятості". Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету. Економічні науки, № 2 (22), т. 2 (2013): 63–72.
Знайти повний текст джерела
27
Сиротюк, Г. "Соціальна відповідальність бізнесу як напрям підвищення соціального розвитку аграрних підприємств". Аграрна економіка 10, № 3/4 (2017): 61–67.
Знайти повний текст джерела
28
Захарієв, А. "Корпоративна соціальна відповідальність в умовах Covid-19: досвід болгарського бізнесу". Економіка і організація управління, № 3 (2021): 6–13. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2021.3.1.
Повний текст джерела
29
ЛУКАЧ, ІРИНА. "Законодавче закріплення нефінансового звіту в контексті Угоди про асоціацію". Право України, № 2018/06 (2018): 143. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-06-143.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається можливість законодавчого закріплення нефінансового звіту як способу впровадження корпоративної соціальної відповідальності (далі – КСВ) в аспекті реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (далі – ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію). У сучасному світі співпраця між державою та корпораціями повинна виходити за межі сплати податків і створення робочих місць. Тенденції в економічній та правовій корпоративній доктрині ХХ ст. довели соціальну складову корпоративної діяльності, що є доповненням до основної функції, тобто отримання прибутку. Це неможливо без відповідальної діяльності бізнесу. КСВ – це новий спосіб спілкування бізнесу, суспільства та держави. З огляду на викладене вище, корпорації є стратегічним внутрішнім партнером держави в сфері сталого економічного розвитку, вони формують основу для функціонування такої співпраці у США та країнах ЄС. Водночас процеси законодавчого регулювання соціальної ролі корпорації в ЄС склалися окремо від США. Європейська модель КСВ відзначається вимогою законодавчого закріплення складання нефінансового звіту для великих підприємств. На основі глобального досвіду концепція КСВ може стати платформою для взаємодії держави, суспільства та глобальних корпорацій. Метою статті є аналіз Угоди про асоціацію щодо законодавчого впровадження КСВ у контексті імплементації директив ЄС. Розглянуто різні підходи до впровадження стандартів КСВ. Аналізуються українські джерела, які є методологічно важливими для аргументації економічних і правових передумов упровадження КСВ. Розглядаються перспективи імплементації Директиви 2014/95/ЄС від 22 жовтня 2014 р., що вносить зміни до Директиви 2013/34/ ЄС, щодо розкриття нефінансової та різноманітної інформації деякими великими підприємствами і групами. Автор доходить висновку щодо необхідності закріплення складання нефінансового звіту для великих підприємств у законодавстві про корпоративну соціальну відповідальність в Україні на основі Директиви 2014/95/ЄС.
30
Kuzmin, Oleh, Natalia Stanasyuk, and Olena Ugolkova. "Social responsibility of business: concepts, typology and formation factors." Management and Entrepreneurship in Ukraine: the stages of formation and problems of development 2021, no. 2 (December 2021): 56–64. http://dx.doi.org/10.23939/smeu2021.02.056.
Повний текст джерелаАнотація:
In the article the authors analyze the approaches to the definition of "social responsibility". The paper substantiates the relevance of implementing the principles of corporate social responsibility. The authors study the types of social responsibility and its manifestations. It is concluded that corporate social responsibility initiatives are based on four different categories, namely ethical responsibility, philanthropic responsibility, environmental responsibility and economic responsibility. The implementation of the principles of economic responsibility is extremely important, because in this case, economic decisions are made, taking into account their overall impact on both society and business. Thus, economic responsibility can improve business operations by engaging in sustainable practices. It is proposed to divide all factors influencing the formation and development of social responsibility of the company into two groups: factors of action (tax system and public administration systems; government surcharges, subsidies, rewards, etc .; creation of special funds, savings, etc .; volunteering and private initiative ; other factors) and factors of provision (development of investment activity; formation of mechanisms of motivation and stimulation of involvement in the decision of social problems; construction of effective management systems; introduction of public-private partnership). The group of factors of action influences both at the national and local levels. Provision factors are based on the intensification of investment activities, which is the basis for innovation, which in turn will provide additional cash flow and create a strong financial and economic base for the formation of social responsibility systems. The article describes one of the possible options for the process of financial and economic support of social responsibility. It is substantiated that the consideration of these factors by business entities in their activities will help increase social investment, improve the image of companies, increase their attractiveness as participants in the business environment.
31
Литвиненко, Т. "Соціальна відповідальність бізнесу як умова входження України в європейський та світовий економічний простір". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 10 (151) (2013): 43–48.
Знайти повний текст джерела
32
Жмай, О. В. "Корпоративна соціальна відповідальність: перспективи та можливості серед підприємств малого та середнього бізнесу в Україні". Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління 14, вип. 2 (30) (2015): 185–93.
Знайти повний текст джерела
33
Syrotyuk, H. "Social responsibility of business as a direction to improve social development of agrarian enterprises." AGRARIAN ECONOMY 10, no. 3 (December 1, 2017): 61–67. http://dx.doi.org/10.31734/agrarecon2017.03.061.
Повний текст джерела
34
Dvulit, Zoriana, and Nazarii Sokulskyi. "Corporate Social Responsibility of Business as a Marketing Tool in a Pandemic." Modern Economics 23, no. 1 (October 27, 2020): 50–55. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v23(2020)-08.
Повний текст джерелаАнотація:
Introduction. It is known that today corporate social responsibility is one of the most important and necessary prerequisites for the development of modern business. Every year, more and more domestic companies use corporate social responsibility in shaping their own business strategy, as it has long established itself in world business as an effective means of forming a sustainable image. It should be noted that the COVID-19 coronavirus pandemic has significantly affected CSR activities, accelerated their development and increased commitment to it by many companies. Purpose. The purpose of article is to study the experience of corporate social responsibility during the period of deep uncertainty (pandemic COVID-19), preparation of dosage for its use as a marketing tool for doing business and development of recommendations for further use of CSR by domestic companies in the post-crisis period. Results. Based on the research, the experience of corporate social responsibility in a pandemic has been analyzed. In addition, various forecasts and statistical studies of global and domestic organizations, agencies and publications on CSR have been systematized. The expediency and effectiveness of the use of corporate social responsibility as an effective marketing tool in business in a period of deep uncertainty has been substantiated. Projects of such responsibility of well-known Ukrainian companies at the time of the pandemic have been described, and CSR activities aimed at caring for employees have been investigated. As a result, the main recommendations for the effective implementation of corporate social responsibility of business in the post-crisis period have been developed. Conclusions. Studies have shown that the impact of the pandemic on global and domestic business has significantly accelerated the development of corporate social responsibility and forced many companies to turn to it not only to help society but also to maintain their market position and improve image, thus becoming the main marketing strategy this year.
35
Nikolenko, Vadym. "СОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ І. Я. ФРАНКА". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 2, № 2 (30 грудня 2019): 57–65. http://dx.doi.org/10.15421/341925.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена соціологічному осмисленню творчої спадщини І. Я. Франка. Підкреслено широке різноманіття наукових і літературних інтересів вченого. Відзначено евристичні ідеї дослідника стосовно важливих питань забезпечення незалежності та суверенітету України. Наведено його підходи до вирішення соціально-економічних проблем, подолання бідності, розвитку науково-просвітницької роботи, поширення публічним простором цінностей освіти, емансипації жінок. На цьому тлі виокремлено важливість масової освіти та професійних знань насамперед з метою адекватних відповідей на виклики часу. Особливий акцент зроблено на ідеях класика відносно розвитку економіки інноваційного типу як найефективнішої парадигми повноцінного поступу країни. Наголошено на співпраці з М. С. Грушевським, передусім у межах Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка.Водночас, зважаючи на творчий доробок І. Я. Франка, окреслено певні питання розвитку сучасного українського суспільства. Зокрема, ідеться про необхідність зміцнення громадянської ідентичності, формування єдиної політичної нації, ефективної боротьби з бідністю, у тому числі завдяки поширенню середнього класу, стимулюванню підприємницької активності, подальшого розвитку громадянської ініціативи та самоорганізації. Закцентовано увагу на непересічному значенні реформаторського досвіду країн-лідерів сучасного світу для ефективної модернізації України. З огляду на це виокремлено важливі принципи, за допомогою яких, на нашу думку, можна суттєво прискорити ці процеси: 1) релевантність економічного і соціального; 2) інституціоналізація інтернального локусу соціально-психологічного самоконтролю особистості; 3) поширення публічним простором європейських емансипативних та гуманістичних цінностей. Із-поміж них доцільно виокремити такі цінності, як: толерантність, довіра, компромісна взаємодія, злагода, соціальна відповідальність бізнесу, розширення середнього класу, превентивний стиль мислення, соціально схвалювана поведінка еліти, безперервна масова й професійна освіта, продуктивна праця, інноваційний тип економіки, самореалізація, досяжницька мотивація, підприємництво, ініціатива, пунктуальність, систематичність, взаємодопомога тощо.Зауважено, що саме означені принципи й відповідні емансипативні та гуманістичні цінності мають стати орієнтирами для успішної модернізації сучасного українського суспільства.
36
Фатенок-Ткачук, А. О., та Р. M. Воронко. "СТРУКТУРА НЕФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ У СИСТЕМІ ЗВІТНОСТІ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано доцільність та актуальність формування нефінансової звітності підприєм-ствами у сучасних реаліях національної економіки. Метою статті було виявлення проблематики впроваджен-ня нефінансових звітів у системі звітності підприємства та формування методичних підходів до змісту його структурних елементів. У процесі відбору пріоритетних напрямків соціальної відповідальності використо-вувалися класичні статистичні методи та метод експертних оцінок з метою ідентифікування напрямків соціальної відповідальності, що мають бути висвітлені у нефінансовій звітності. У процесі дослідження міжнародної практики інформування про соціальну відповідальність підприємств було ідентифіковано основні міжнародні стандарти, що можуть бути використані у процесі формування нефінансових звітів. Виділено основні напрямки висвітлення інформації у контексті кожного окремого стандарту. Виокремлено як такі, що максимально можуть бути застосовані для національних реалій, комплексний звіт (метод Лондонської групи порівняльного аналізу London Benchmarking Group) та стандартизований звіт GRI. Актуалізовано основні про-блеми вітчизняних нефінансових звітів через відсутність єдиної методології та структури на прикладі Звіту про управління. Наведено синонімічний ряд трактування сутності нефінансової звітності. Виокремлено, си-стематизовано та запропоновано структуру основних статей нефінансової звітності за такими напрямками соціальної відповідальності, як: персонал, безпека праці, охорона здоров’я та мотивування та розвитку, фор-мування сприятливого психологічного клімату як всередині колективу, так і за його межами (з контрагента-ми), якість та безпечність продукції перед покупцями та замовниками (у розрізі окремих бізнес-процесів підприємства – постачання, виробництво, збут продукції), екологічна безпека всього процесу виробництва. Доведено, що джерелами інформації мають бути звіти з праці, управлінська звітність, результати відповідних спостережень. Нефінансова звітність підприємства формуватиме позитивний імідж у межах національного ринку та підвищить інвестиційну привабливість за його межами.
37
Zinchuk, Tetiana, and Yevhenii Levkivskyi. "Corporate social responsibility of vertically integrated entities as a condition of sustainable development." Ekonomika APK, no. 1 (January 31, 2019): 39–49. http://dx.doi.org/10.32317/2221-1055.201901039.
Повний текст джерела
38
Lazorko, Olha. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ОСВІТИ ДОРОСЛИХ В СУЧАСНИХ УМОВАХ: СВІТОВІ ТРЕНДИ ТА ВИКЛИКИ". Psychological Prospects Journal, № 34 (29 грудня 2019): 94–106. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-94-106.
Повний текст джерелаАнотація:
Швидкі зміни в інформаційних технологіях призводять до зміни структури суспільства. В інформаційному суспільстві інформація є основною силою та першоджерелом капіталу. У такий період важливе значення має продукування та використання правдивої інформації. Однією з характеристик інформаційного суспільства є людина, яка здатна вчитися. В межах інформаційного суспільства індивід повинен розуміти, інтерпретувати та використовувати наукові дані; виробляти нові навички та мати здатність вирішувати проблеми. Найактуальнішим викликом сьогодення є можливість підготовки як індивіда, так і суспільства до майбутнього таким чином, щоб конкурувати із самими змінами. Інтеграція особистості до швидко мінливого інформаційного суспільства та пошук місця, якого вона заслуговує у цьому суспільстві, здобуття нової інформації та збагачення можливостей стає можливим завдяки навчанню впродовж життя (Longlife Learning). Людина, що навчається впродовж життя, оновлює свою життєву перспективу, поведінку та цінності. Соціальна мета та відповідальність освіти за нове інформаційне суспільство перебуває сьогодні під посиленою увагою науковців, бізнесу та політичних інституцій.
Через збільшення тривалості життя та зниження народжуваності скорочення дострокового виходу на пенсію та продовження трудового життя працівників стали головними цілями світової програми соціальної політики. У цьому контексті забезпечення адаптивності та працездатності існуючої робочої сили стало важливим питанням. Метою цієї статті є проведення огляду референтних наукових досліджень та статистичних даних щодо світових трендів на ринку праці та новітніх підходів до освіти та навчання для дорослих. Огляд охоплює літературу, видану англійською мовою останніх двох декад.
39
Lytvynenko, T. "CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY AS CONDITION OF INCLUDING UKRAINE IN EUROPE AND WORLD ECONOMIC SPACE." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv Economics, no. 151 (2013): 43–48. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2013/151-10/10.
Повний текст джерела
40
Kharchenko, Yulia Petrivna. "ГЕНЕЗА НАУКОВОЇ ДУМКИ ЩОДО ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ТА ЙОГО ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ У СТАНОВЛЕННЯ РЕГІОНАЛІЗМУ В УКРАЇНІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 57–64. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-57-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження полягає в необхідності дослідження наукового фундаментального підґрунтя для становлення та розвитку інституціоналізму на впровадження його основ в сучасний регіоналізм в Україні. Постановка проблеми. Для удосконалення інституційної структури економіки регіонів необхідним є здійснення аналізу фундаментальних основ інституціоналізму в регіональній економіці. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дослідження базуються на працях видатних зарубіжних вчених, як Т. Веблен, К. Ейрс, Д. Норт, Дж. Ходжсон, Дж. Серл, Г. Спенсер, К Менгера та вітчизняних О. Амоши, Б. Буркинського, М. Бутка, С. Вовканича, В. Геєця, Б. Данилишина, М. Долішнього, В. Загорського, Е. Лібанової, І. Манцурова, М. Максимчука, А. Олейник, П. Саблука, В. Сіденка, А. Чухна. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Аналіз ключових теоретичних питань формування категоріального апарату інституціоналізму довів необхідність окреслення його оновних дефініцій через призму децентралізаційних чинників, які відбуваються в Україні та не були акцентовані донині. Постановка завдання. Здійснити характеристику основних теоретичних аспектів розвитку інституціоналізму та його вплив на розвиток продуктивних сил в Україні. Виклад основного матеріалу. Основні децентралізаційні зміни, які відбуваються в нашому суспільстві довели, важливу роль громади у реалізації можливостй людського потенціалу, але є потреба у реалізації розвитку інституту державно-приватного партнерства, розвитку інститутів громадянського суспільства, релігійних осередків, удосконалювати вектори взаємодії та заохочувати соціальну відповідальність бізнесу. Висновки. Інституціональне середовище не є ідеальним середовищем, проте національна економіка має прагнути до формування інституціональної основи, яка б сприяла покращенню умов функціонування її суб’єктів. Розвиток економіки перебуває у взаємозалежності з формуванням інституційної основи економіки, її комплементарних інститутів.
41
Нікітенко, Л. О., та К. В. Бородата. "До питання подвійного громадянства". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 53–56. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).645.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі законодавчого врегулювання подвійного громадянства в Україні, а також аналізу зарубіжного досвіду біпатризму.
У статті доводиться, що питання подвійного громадянства є сьогодні надзвичайно актуальним для України, оскільки з кожним днем збільшується кількість осіб, які отримують громадянство іноземних держав. Проаналізовано досвід зарубіжних країн у частині врегулювання подвійного громадянства.
Виявлено різнобічність підходів у науковому колі до оцінки подвійного громадянства: противники говорять про загрозу національній безпеці держави, оскільки велика частина населення окремих регіонів України може стати громадянами іноземних держав, натомість прихильники, навпаки, вбачають позитивний вплив цього інституту тим, що він дасть змогу об'єднати українців, які за певних обставин проживають за межами території України, сприятиме євроінтеграції України, поліпшить правовий і соціальний захист громадян України за кордоном.
З'ясовано, що в Україні принцип єдиного громадянства зумовлений унітарним характером нашої держави і полягає в тому, що виключається можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць.
Встановлено причини запровадження подвійного громадянства, серед яких: спрощення порядку виїзду за кордон, розширення кола можливостей у навчанні, працевлаштуванні та веденні бізнесу в зарубіжних країнах.
У контексті перспектив існування подвійного громадянства в Україні запропоновано передбачити юридичну відповідальність за порушення вимог Закону України «Про громадянство України» в частині подвійного громадянства виключно до службових і посадових осіб, які мають стратегічне значення для України. Зазначено, що попри те, що існує велика кількість передумов для закріплення на офіційному рівні подвійного громадянства в Україні, не варто поспішати з цим через політичну нестабільність усередині країни та в її відносинах з деякими державами.
42
Савенко, І. І., та В. Д. Седіков. "УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ЩОДО СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ У СУЧАСНИХ УМОВАХ". Food Industry Economics 10, № 4 (22 грудня 2018). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v10i4.1138.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розкрито сутність глобальної та географічної моделі соціальної відповідальності. Від-мічено, що глобальна модель соціальної відповідальності базується на етичній поведінці бізнесу, гео-графічна модель представлена трьома теоріями: корпоративного егоїзму, корпоративного альтруїзмута розумного егоїзму. До основних національних моделей соціальної відповідальності віднесено аме-риканську, європейську, японську. Доведено, що американська модель суспільної відповідальностібазується на потужних активностях бізнесу при слабкому впливу центральних органів держави тагромадських організацій. В європейській моделі бізнес при вирішенні соціальних проблем активно вза-ємодіє з державою, некомерційними організаціями та іншими громадськими інститутами. В японськіймоделі підприємство асоціюється з «виробничою сім’єю», де працівник несе відповідальність і корис-тується правами, виходячи далеко за рамки трудових обов’язків. Дано авторське визначення термінудля українських реалій полягає в доповненні і набуває наступного значення «соціальна відповідаль-ність» – це спроба вирішити соціальні проблеми, які повністю або частково спричинені діяльністю під-приємств та непрофесійними і безвіподальними діями владних структур держави.
43
Могильна, Людмила, та Вікторія Ткаченко. "МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРИНЦИПІВ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ІННОВАЦІЙНО АКТИВНИМ БІЗНЕСОМ". Економіка та суспільство, № 37 (29 березня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанням впровадження екологічних принципів соціальної відповідальності згідно міжнародних стандартів інноваційно активним бізнесом. Досліджено, що незважаючи на наявність різних міжнародних практик у галузі соціальної відповідальності, кожне підприємство здатне формувати свій спосіб взаємодії зі співробітниками, суспільством та навколишнім середовищем, мінімізуючи соціальні витрати розвитку бізнесу. Сформульоване своє бачення дефініції «соціальна відповідальність бізнесу». Наголошено, що впровадження принципів соціальної відповідальності об’єктивно спричиняє значні витрати підприємств, на які частіше наважуються інноваційно активні суб’єкти, які у довгостроковому періоді компенсуються зростанням доходів від поліпшення іміджу, ділової репутації, що в кінцевому підсумку вплине на підвищення конкурентоспроможності.
44
Михальчук, Людмила, та Єлизавета Бендюг. "МЕТОДИ ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-56.
Повний текст джерелаАнотація:
Соціальне підприємництво є порівняно новий вид діяльності для української економіки, тому він потребує розробки умов та механізмів підтримки, що не лише дозволяє вирішити соціальні проблеми у суспільстві, а й стимулює громадянську активність. Фінансування соціальних підприємств грає важливу роль у покращені рівня якості життя населення країни. Якщо збільшується соціальна відповідальність, зростають показники соціального розвитку держави, зменшується рівень безробіття, то це свідчить про ефективність фінансування соціальних підприємств. У статті проведено аналіз використання фінансових інструментів розвитку соціального підприємництва, які розподілені за типами інвесторів, що висувають різні фінансові вимоги, та надано аналіз поняття «соціальне підприємництво» як виду підприємницької діяльності, який поступово набирає популярності та більшість підприємців починає розвиватися у цьому напрямку. Для створення будь-якого бізнесу, в тому числі і соціального, потрібне фінансування. Тому у статті досліджуються джерела отримання фінансових ресурсів: інвестиції засновників, доходи від власної підприємницької діяльності, прибуток; кредитні ресурси, гранти, фандрайзинг, краудфандинг, бізнес-янголи, філантропія; нетворкінг; нематеріальна підтримка партнерів, субсидії, інші джерела фінансування. В процесі дослідження було використано первинні методи – збір інформації, вивчення джерел, спостереження та вторинні методи – аналіз отриманих результатів, їх якісний аналіз та си¬стематизація. Теоретична значущість роботи полягає у розширенні теоретико-методологічних положень залучення фінансових ресурсів для розвитку соціального підприємництва в частині систематизації фінансових інструментів, що використовуються й в міжнародній практиці. Практична значимість результатів дослідження полягає у виявленні слабкого використання нових фінансових інструментів, що застосовуються в українській практиці для розвитку соціального підприємництва.
45
Зайченко, Катерина, та Анна Болховська. "ЕКОЛОГІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЙОГО БЕЗПЕКИ". Економіка та суспільство, № 34 (28 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано підходи до трактування поняття «екологізація» вітчизняних та зарубіжних вчених та виділено ключові ознаки, за якими його розглядають, зокрема такі: розвиток; зв’язок між техніко-технологічною та економічною складовими безпеки бізнесу; різноманітність соціально-економічної діяльності; свідомість та відповідальність людства; сталий розвиток для галузей; зменшення деструктивного впливу; процес та підтримка низки поколінь людей. Визначено, що екологізація впливає не лише на екологічну сферу розвитку, а й на економічну та соціальну. Проаналізовано переваги та недоліки, що можуть виникнути внаслідок запровадження заходів екологізації відповідно кожної з них. Виявлено, що в аспекті екологічної сфери екологізація підвищує рівень екологічної складової безпеки бізнесу; економічної – рівень фінансової складової; соціальної – рівень кадрової та інтелектуальної складової.
46
Лешко, Христина. "МЕНЕДЖЕР З КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СФЕРІ ГОСТИННОСТІ". Економіка та суспільство, № 33 (30 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-33-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано важливість стратегії КСВ для підприємств індустрії гостинності. Метою дослідження є визначення потреби посади менеджера з КСВ у підприємствах сфери гостинності. Проаналізовано зону відповідальності менеджера з КСВ. Виділено заробітну плату фахівця з КСВ у Європі. Розглянуто обов’язки менеджера з КСВ. Виокремлено основні професійні навички менеджера з КСВ, а саме: міжнародні стандарти щодо соціальної звітності; програмні документи щодо соціальної відповідальності; законодавство України та нормативні акти, що регламентують соціальні та трудові відносини; умови та особливості конкурентоспроможного функціонування підприємств різних форм власності; основні напрями маркетингової діяльності; стан та розвиток світової та вітчизняної економіки; напрямки інноваційної та інвестиційної політики; методологію аналізу ринкового середовища на мікроекономічному рівні; взаємозв'язок елементів внутрішнього та факторів зовнішнього середовища підприємства; екологічну компоненту соціальної відповідальності; законодавство України про охорону навколишнього середовища; перспективи та світові тенденції розвитку технології галузі, психологію управління та конфліктологію; інформаційні технології менеджменту та загальні закономірності взаємодії бізнесу та суспільства; ґенеза концепції корпоративної соціальної відповідальності (КСВ); роль етики бізнесу системі КСВ; етичні стандарти міжнародного бізнесу; склад соціальних інвестицій; механізм економічного регулювання корпоративної соціальної відповідальності; діловодство. Розкрито факт гендерності у цій професії. Проаналізовано дослідження Європейської асоціації професіоналів з питань сталого розвитку за підтримки KPMG та GreenFlex. Визначено основні тенденції розвитку КСВ та важливості навчання фахівців у питаннях соціальної відповідальності. Сформоване авторське трактування поняття менеджер з корпоративної соціальної відповідальності. Проаналізовано стратегію КСВ мережі готелів Hilton. Відповідальних за проєкти та звіти з КСВ у готелі Hilton. Досліджено проєкти та соціальні акції у готелях міжнародної мережі Radisson Hotel Group, а також хто їх розробляє та несе відповідальність за обізнаність працівників та стейкхолдерів у досягнені поставлених цілей.
47
Шиманська, Оксана, та Наталія Петрук. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ". Економіка та суспільство, № 34 (28 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню правового регулювання в Україні соціальної відповідальності бізнесу. Охарактеризовано та про класифіковано нормативно-правові акти, що регулюють корпоративну соціальну відповідальність (далі – КСВ) в Україні. Висвітлено нормативно-правове забезпечення КСВ на національному та регіональному (галузевому) рівнях. Проаналізовано стан нормативно-правового забезпечення КСВ на корпоративному рівні. Методом дослідження виступав насамперед аналіз нормативно-правових акті, які чинні та ратифіковані в Україні у сфері КСВ. Також здійснювався у статті метод узагальнення та синтез інформації з приводу корпоративної соціальної відповідальності. У ході дослідження відбулася консолідація нормативно-правових актів корпоративної соціальної відповідальності в Україні. Практична цінність статті полягає у тому, що проаналізована та консолідована інформація щодо правового регулювання КСВ в майбутньому зможе на національному рівні систематизувати нормативно-правові акти у сфері корпоративної соціальної відповідальності.
48
Лешко, Христина, Володимир Холявка та Уляна Гузар. "ІННОВАЦІЙНІ СКЛАДОВІ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ". Економіка та суспільство, № 28 (29 червня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/10.32782/2524-0072/2021-28-7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано практику зовнішньої та внутрішньої корпоративної соціальної відповідальності 6-ма провідними міжнародними туроператорами. Виявлено залежність рівня поінформованості щодо соціальної відповідальності туристичного бізнесу від розмірів компаній та кількості працівників. Визначено, що корпоративна соціальна відповідальність підвищує репутацію компанії серед її цільових аудиторій, покращує її імідж та рівень довіри до неї. Розглянуто кризові явища в туризмі, спричинені COVID-19. Основна увага приділена питанням внутрішньої та зовнішньої корпоративної соціальної відповідальності та їх прояви, принципи та зміст заходів для їх реалізації. Проаналізовано практику здійснення внутрішньої та зовнішньої корпоративної соціальної відповідальності на прикладі українських туристичних підприємств. Визначено основні тенденції і проблеми запровадження корпоративної соціальної відповідальності базуючись на досвіді іноземних країн. Проаналізовано напрями впровадження принципів КСВ в Україні.
49
Лешко, Христина, Володимир Холявка та Уляна Гузар. "ІННОВАЦІЙНІ СКЛАДОВІ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ". Економіка та суспільство, № 28 (29 червня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано практику зовнішньої та внутрішньої корпоративної соціальної відповідальності 6-ма провідними міжнародними туроператорами. Виявлено залежність рівня поінформованості щодо соціальної відповідальності туристичного бізнесу від розмірів компаній та кількості працівників. Визначено, що корпоративна соціальна відповідальність підвищує репутацію компанії серед її цільових аудиторій, покращує її імідж та рівень довіри до неї. Розглянуто кризові явища в туризмі, спричинені COVID-19. Основна увага приділена питанням внутрішньої та зовнішньої корпоративної соціальної відповідальності та їх прояви, принципи та зміст заходів для їх реалізації. Проаналізовано практику здійснення внутрішньої та зовнішньої корпоративної соціальної відповідальності на прикладі українських туристичних підприємств. Визначено основні тенденції і проблеми запровадження корпоративної соціальної відповідальності базуючись на досвіді іноземних країн. Проаналізовано напрями впровадження принципів КСВ в Україні.
50
Стойка, В. О. "СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ – ВАЖЛИВА СКЛАДОВА АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ". Food Industry Economics, № 24 (12 січня 2015). http://dx.doi.org/10.15673/2312-847x.24/2014.36117.
Повний текст джерела