Добірка наукової літератури з теми "Софісти"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Софісти".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Софісти"

1

Сторожук, С. В., І. М. Гоян та І. С. Матвієнко. "РИТОРИКА СОФІСТІВ АБО «СТАРІ» МЕТОДИ ВИРІШЕННЯ «НОВИХ» СВІТОГЛЯДНИХ ПРОТИСТОЯНЬ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 28 (24 травня 2021): 27–32. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i28.943.

Повний текст джерела
Анотація:
Сторожук С. В., Гоян І. М., Матвієнко І. С. Рито­рика софістів або «старі» методи вирішення «нових» світоглядних протистоянь. - Стаття. У статті показано, що упереджене ставлення до ді­яльності софістів, котре сформувалося під впливом філософії Платона та Аристотеля, не дало можливо­сті дослідникам належно оцінити світоглядний та со- ціокультурний потенціал їхньої риторики, що стало причиною повторного відкриття усіх розвинених ними ідей. В цьому контексті доречно згадати ідею природ­ної рівності людей, довільного, а відтак і договірного характеру суспільних законів та звичаїв, які, попри всезагальну народну підтримку, здебільшого слугують на благо і для підтримки влади. Завдяки новаторсько­му характеру своєї риторики софісти стали ідеологами нового типу суспільних відносин, прообразом якого стала освітньо-виховна система, орієнтована на роз­виток рефлексії та ораторського мистецтва. Завдяки останнім, як цілком аргументовано показали софісти, одні й ті ж самі речі ми можемо репрезентувати через різні зв’язки, тим самим засвідчуючи їхній відносний характер та залежність від позиції спостерігача. Така методологічна програма давала можливість знівелюва­ти гострі світоглядні протистояння шляхом виявлення слабких і сильних сторін антагоністичних позицій і тим самим віднайти прийнятний для всіх компроміс. Загальна зорієнтованість риторики софістів на вирі­шення засадничих соціальних конфліктів дає підстави вбачати у ній методологічну програму для подолання сучасного протистояння між прихильниками тради­ційних цінностей та поборниками гендерної рівності шляхом віднаходження слабких і сильних сторін своєї та протилежної позиції. Завдяки такій рефлексії одвіч­ні опоненти зможуть визначити не тільки необхідні й засадничі для себе цілі, а й стануть більш відкритими до діалогу та формування компромісної позиції, котра, як мінімум в певний історичний період, зможе об’єд­нувати широкі суспільні маси, тим самим нівелюючи руйнівний для суспільства антагонізм.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Турянський, Ю. "Генезис прав людини у період античності". Історико-правовий часопис 14, № 2 (18 лютого 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/7.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається історична парадигма зародження основ сучасного розуміння прав людини уперіод античності. Досліджено історичне становлення прав людини в стародавній Греції. Зокрема проаналізовано основні світоглядні ідеї Демокрита, Протагора, Сократа і Аристотеля. Первинне формування основних засад поняття прав людини сягає античних часів. Це поняття було тісно пов'язане з громадянством в містах Стародавній Греції і проявлялося в процесі становлення рівності жителів поліса і в можливості користуватися політичними правами. Софісти одні із перших давньо-грецьких філософів та мислителів розглядають не природу та космос як основу основ, а саме людину, яку наділяли особливим та вищим значенням у світобудові. Природне право софісти трактували досить по-різному, розділившись на дві основні течії. Спільним міркуванням було саме визнання людської природи як джерела прав. Представники егалітаристської течії притримувались думки, що всі люди є рівними, незважаючи на місце народження, сім’ю чи майнові статки. На основі філософської думки Платона відбувся перший етап розвитку ідеї гендерної рівності. За філософією Платона в державі повинна панувати справедливість, враховуючи природні відмінності та нерівності людей. Мислитель розділяв людей за їхніми особливостями, та вважав, що у державі кожен повинен займати своє місце. Аристотель своїм вченням почав становлення принципу верховенства права і наділяв державу особливим регулятором, який здатний забезпечити права людей. Тому античність оцінюється як перший етап зародження прав людини. Видатні особистості того періоду через філософське тлумачення заклали наріжні камені в історичному розвитку даного поняття. Основні трактати Аристотеля стали розвивати поняття громадянства та політичної участі людини у веденні громадських справ, що з еволюційними процесами стали основою першого покоління прав людини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Dzioban, Oleksandr. "Суспільний ідеал: деякі особливості античного розуміння". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (18 травня 2018): 56–68. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.06.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізуються погляди ідеального державного устрою, яку розв’язували філософи античності. Вперше ця проблема була поставлена софістами, одні з яких вважали, що приписи законів є довільними (штучними), тоді як веління ж природи є необхідними, а інша група софістів робила висновок, що потрібно встановлювати такі закони, які відповідають користі людей, а саме – взаємній справедливості та іншим чеснотам. В творах Платона проблема співвідношення особистості й суспільства вирішується на користь суспільства, що є характерним для ідеалів традиційного суспільства. На противагу Платону Аристотель не мислить ідеальне суспільство без приватної власності. З поглибленням і загостренням державної кризи вектор вирішення питання про суспільний ідеал повертався від пріоритету державності до людини, тобто до пріоритету особистісних свобод, інтересів і потреб. У формуванні елліністичного світогляду певну роль відіграла і та обставина, що ідеали Платона й Аристотеля залишилися нереалізованими на практиці. Показано, що вирішення питання про ідеальну соціальну організацію залежало від тих історичних умов і соціально-моральних позицій, в яких знаходився той чи інший автор.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Солецький, Олександр. "«НЕРІВНА УСІМ РІВНІСТЬ»: КОНЦЕПТ ВОДИ В ЕМБЛЕМАТИЧНОМУ СЕМІОЗИСІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ". Українознавчі студії, № 18 (28 березня 2017): 36–44. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.18.36-44.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зосереджено увагу на проблемі емблематичної смислоконцентрації у філософській системі Григорія Сковороди. Метою наукового дослідженняє виявлення художніх та метафізичних особливостей концепту води в емблематичному конструюванні ейдосів українського софіста.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Стехіна, В. М. "Софізми, міфи і парадокси в українській пресі". Наукові записки Інституту журналістики 26 (2007): 221–26.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Чорнобай, О. Л. "Софістика як дискурсивна практика правової аргументації за часів античності". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки, № 845 (2016): 443–53.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Муляр, В. "Природне право: концептуалізація західноєвропейської моделі від софістів до Гуго Гроція". Studia Politologica Ucraino-Polona, Вип. 3 (2013): 59–65.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Рабінович, С. "З історії філософсько-правової думки: діалектика "природи" та "установлення" у політико-правових поглядах софістів". Вісник Академії правових наук України, № 1 (2007): 216–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Рабінович, С. "З історії філософсько-правової думки: діалектика "природи" та "установлення" у політико-правових поглядах софістів". Вісник Академії правових наук України, № 1 (2007): 216–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Рабінович, С. "З історії філософсько-правової думки: діалектика "природи" та "установлення" у політико-правових поглядах софістів". Вісник Академії правових наук України, № 1 (2007): 216–27.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Софісти"

1

Могіліна, Д. "Розвиток античного красномовства". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8147.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Довгань, А. С. "СОФІЗМИ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ". Thesis, Національний авіаційний університет, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/15310.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кукарін, В. О., та І. Ю. Фарятьєв. "Софізми: непотреб чи корисне явище?" Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13905.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кобяков, Олександр Миколайович, Александр Николаевич Кобяков, Oleksandr Mykolaiovych Kobiakov та О. В. Трохименко. "Софістика і скепсис в античній філософії". Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16641.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Софісти"

1

Марчук, М. Г. Софістика як апологія духовного потенціалу особистості. Чернівці, 1996.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії