Статті в журналах з теми "Сорбційне очищення"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Сорбційне очищення.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-19 статей у журналах для дослідження на тему "Сорбційне очищення".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Грайворонська, І., Е. Хоботова та М. Кірієнко. "Використання металургійних шлаків в якості сорбентів поверхнево-активних речовин". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(13) (7 лютого 2020): 110–17. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).110-117.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено елементний, оксидний, мінералогічний та радіонуклідний склад металургійних шлаків. Встановлено клас радіаційної небезпеки досліджених шлаків. Визначено питомі поверхні шлакових сорбентів. Теоретично і експериментально обґрунтовані принципи визначення сорбційної активності металургійних шлаків. Показана можливість використання шлаків з основним мінералом діопсидом в якості сорбентів для очищення води. Активність сорбції шлаку обумовлена високим вмістом діопсид в аморфному стані. Показана можливість сорбції шлаком органічних речовин. За хімічним складом і радіаційними характеристиками шлак може бути використаний в якості технічного матеріалу. Показано прояв сорбційної активності металургійного шлаку. Сорбційні властивості обумовлені наявністю аморфного стану речовини. Визначено можливість використання шлаків при сорбційній обробці вод в технологічних циклах. Для очищення стічних вод від поверхнево-активних речовин на рівні високих концентрацій запропонована раціональна протиточно-ступінчата адсорбційна схема періодичної дії. Представлені ресурсозберігаючі розробки, що дозволяють розширити сировинну базу для виробництва сорбентів, поліпшити екологічну ситуацію регіонів за рахунок запобігання скиду промислових стічних вод при впровадженні систем оборотного водопостачання підприємств.
2
Trus, Inna, Nikolai Gomelya, Tamara Krysenko та Katerina Senkova. "ВИКОРИСТАННЯ СОРБЕНТІВ НА ОСНОВІ МАГНЕТИТУ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ ВІД ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 175–82. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-175-182.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Проблема засолення води є дуже поширеною через природні та антропогенні фактори, а найбільше страждають промислові регіони. Тому пріоритетним напрямом є розробка маловідходних технологій очищення води від іонів важких металів. Постановка проблеми. Внаслідок різноманітних промислових процесів відбувається надходження важких металів до водних екосистем. Надходження цих полютантів до поверхневих та підземних вод стало проблемою України протягом останніх кількох десятиліть. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи літературу про основні методи очищення води від іонів важких металів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Інформація про ефективність сорбційного очищення та доочищення природних вод. Постановка завдання. У роботі представлені результати дослідження процесів сорбційного очищення води від іонів важких металів. Як сорбент використовували зразки магнетиту, отримані при співвідношенні концентрацій іонів заліза (ІІ) і заліза (ІІІ) 1:2; 1:1 і 2:1, та зразки модифіковані сульфідом натрію. Виклад основного матеріалу. Показано, що сорбційна ємність магнетиту по іонах важких металів зростає при збільшенні співвідношення [Fe2+] / [Fe3+] від 1:2 до 2:1. Досліджено вплив рН середовища на ефективність сор бції іонів важких металів на магнетиті. Показано, що сорбційна ємність магнетиту зростає при збільшенні рН середовища, що зумовлено частковим гідролізом іонів важких металів. Висновки відповідно до статті. Сорбційні технології мають високу ефективність і можуть використовуватись на різних етапах очищення води. Підвищення сорбційної ємності магнетиту відбувається при модифікуванні його гуанідином, тіосемікарбазідом і сульфідом натрію, що дозволяє зменшити залишкові концентрації важких металів до мкг/дм3.
3
Kontsur, A. Z., I. Z. Dumas та L. V. Sysa. "Очищення водних систем від надлишку фосфатів за допомогою бентоніту, активованого надвисокочастотним випромінюванням". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 78–82. http://dx.doi.org/10.15421/40280717.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено сорбційні властивості бентоніту, опроміненого мікрохвилями, на прикладі вилучення ним фосфат-іонів із концентрованих розчинів. Використано фізико-хімічні методи аналізу та графічно-аналітичну обробку результатів експериментів. Досліджено нативні (необроблені) зразки сорбенту та зразки, опромінені мікрохвилями у два способи: а) попереднє промивання бентоніту чистою водою під дією мікрохвиль ("стимуляція"); б) опромінення мікрохвилями суспензії бентоніту безпосередньо в робочих розчинах фосфатів ("пряме опромінення"). Показано, що останній спосіб активації збільшує сорбційну здатність бентоніту за фосфат-іоном порівняно з нативним та "стимульованим" сорбентом. Криві адсорбції фосфат-іонів бентонітом під час "прямого опромінення" розчину мікрохвилями добре описано моделлю Ленгмюра. Гранична рівноважна адсорбція фосфатів (ємність моношару) становить 6,13 мг/г для способу "прямого опромінення", порівняно з 2,54 мг/г ("стимульований" зразок) та 1,15 мг/г (нативний зразок). Припущено, що внаслідок опромінення суспензії мікрохвилями можливо подолати активаційний бар'єр та зароджуються мікрокристали нерозчинних фосфатів на поверхні кристалів сорбенту. Внаслідок цього різко збільшується сорбційна ємність бентоніту за фосфат-іоном. Відзначено значний вплив кислотності та температури розчину на параметри адсорбції фосфат-іонів бентонітом.
4
Vlasenko, N., V. Gerliga, G. Zhdanova, V. Kozlov та I. Prityka. "Зниження активності водних розчинів 90Sr і 137Cs за допомогою наноматеріалів". Nuclear and Radiation Safety, № 1(45) (15 березня 2010): 16–18. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.1(45).04.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати експериментального дослідження наноматеріалів, отриманих з певного родовища кримських гірських порід, щодо виявлення їх сорбційних властивостей при очищенні водних розчинів 137Cs і 90Sr. Результати експерименту позитивно характеризують даний наносорбент. Отримано різні значення коефіцієнта очищення активних розчинів за наявності та відсутності центрифугування.
5
Даценко, Віта В., Еліна Б. Хоботова, Олена А. Беліченко та Олександр В. Ванькевич. "БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ КОМПОЗИТНОГО МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ МІДНО-ЦИНКОВОГО ФЕРИТУ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 476–84. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.240173.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчення властивостей композитного матеріалу (КФМ), що містить ферит, отриманого методом співосадження при додаванні FeSO4·7Н2О до сульфатного мідно-цинкового електроліту при нагріванні, послідовному введенні розчину NaOH до рН 10-10.5 і окисника К2S2O8. Методи. Мінеральний склад КФМ визначали методом рентгенофазового аналізу, а елементний склад – методом електронно-зондового мікроаналізу. ІЧ спектри отримані в таблетках KBr на Фур'є ІЧ-спектрофотометрі. Намагніченість зразків КФМ визначали методом Фарадея на балістичному магнітометри. Фотокаталітичні і сорбційні властивості КФМ вивчали спектрофотометрично при очищенні розчинів від органічних барвників метилвіолету МВ, метиленового синього МС і Конго червоного КЧ. Результати. Основною фазою КФМ є ферит Zn1.66Cu0.448Fe3.77О4, а додатковими фазами: Fe2O3 і CuO. Поверхневі функціональні групи Fe–О–Н, Zn–O–H і О–Н визначають негативний заряд поверхні феритної фази і вибір сорбату при адсорбційному очищенні вод. Наночастинки фериту суперпарамагнітні при питомій намагніченості насичення 19.5 emu/г. КФМ проявляє фотокаталітичну активність по відношенню до органічних барвників, яка зменшується в часі в результаті адсорбції барвників. КФМ діє як адсорбент, найбільш ефективно при відношенні «феррит: барвник МВ» 500 з сорбційною обмінною ємністю 1.9 мг/г. Висновки. КФМ проявляє властивості суперпарамагнетіка, адсорбенту і фотокаталізатора. Очищення вод від органічних барвників пов'язана з одночасним протіканням процесів фотокаталітичної деградації барвників і їх адсорбції на поверхні фериту.
6
Kovalchuk, Alona, Tetiana Pochechun, Vita Halysh та Inna Trus. "ФОСФОРИЛЮВАННЯ ШКАРАЛУП ВОЛОСЬКИХ ГОРІХІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОЧИЩЕННЯ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 236–44. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-236-244.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Проблема забруднення водних об’єктів актуальна для всіх регіонів України. Тому пріоритетним напрямком є залучення «зелених технологій» для забезпечення екологізації виробництв. Постановка проблеми. На сьогоднішній день не існує ефективних способів переробки твердих рослинних відходів, тому необхідно розробити нові ефективні способи їх утилізації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи використання як сорбентів різних рослинних матеріалів у необробленому стані. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Фосфорилювання рослинних відходів в умовах невисоких температур для забезпечення високої сорбційної ємності. Постановка завдання. Розробка способу хімічного модифікування шкаралуп волоських горіхів різного фракційного складу з використанням ортофосфатної кислоти. Виклад основного матеріалу. Розроблено спосіб одержання фосфорильованих лігноцелюлозних сорбентів із від-ходів агропромислового комплексу, а саме подрібнених шкаралуп волоських горіхів. Визначено вміст основних компонентів у вихідній сировині та її сорбційні властивості залежно від фракційного складу. Показано, що зменшення фракційного складу рослинного матеріалу має позитивний вплив на його поглинальну здатність. Досліджено вплив умов хімічного модифікування, а саме концентрації ортофосфатної кислоти та тривалості обробки, на вихід фосфорильованого лігноцелюлозного продукту, його сорбційну здатність щодо метиленового синього та статичну обмінну ємність за 0,1 Н NaOH. Показано, що збільшення кількості неорганічної кислоти при тривалості процесу модифікування 60 хв призводить до зменшення виходу продукту на 10–20 %. Максимальне збільшення статичної обмінної ємності спостерігається при підвищенні тривалості обробки до 120 хв. Ефективність вилучення метиленового синього з водного розчину підвищується до 42 % зі збільшенням тривалості процесу фосфорилювання до 180 хв. Висновки відповідно до статті. Одержано рівняння регресії, що адекватно описують процес одержання сорбентів, встановлено оптимальні параметри, які забезпечують одержання кінцевих продуктів із високими сорбційними характеристиками (ефективність вилучення метиленового синього з водного розчину та статична обмінна ємність за Nа+ складають 35 % та 1,7 мг-екв/г, відповідно) при високому виході (80 %).
7
Kuzniak, N. B., R. R. Dmytrenko, A. V. Bambuliak, P. P. Perebiynis та S. V. Tkachyk. "Лікування хворих з аденофлегмонами щелепно-лицевої ділянки препаратами із сорбційними та протеолітичними властивостями". Clinical Dentistry, № 1 (1 липня 2020): 12–16. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.11216.
Повний текст джерелаАнотація:
Лікування гнійно-запальних захворювань є однією з найбільш актуальних проблем хірургічної стоматології і забезпечується застосуванням різноманітних лікарських засобів, серед яких провідне місце займають антисептики, антибіотики, детоксикуючі засоби, препарати з сорбційним механізмом дії, серед яких «Гелевин», «Регенкур».
Мета дослідження – враховуючи сучасний підхід до місцевого лікування гнійно-некротичних ран, доцільно застосовувати лікарський засіб, який би виявляв одночасно сорбційну, детоксикуючу та пролонговану протеолітичну дії.
Матеріали і методи. В роботі використано композицію, яка містить білокфіксуючий сорбент полісорб (не менше 96 %), кристалічний трипсин та антисептик етоній, який, крім того, виконує функцію стабілізатора протеолітичної активності. Для оцінки ефективності застосування композиції використовували клінічні дані та показник лейкоцитозу. Результати досліджень обробляли статистично.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати спостережень на 48 хворих з аденофлегмонами щелепно-лицевої ділянки показали, що застовування композиції «Лізетокс», яка містить полісорб, трипсин та етоній, підвищує ефективність лікування: на 2 доби раніше зникає біль та інфільтрація тканин навколо рани, на добу швидше проходить запальна контрактура нижньої щелепи та гіперемія шкіри. Нормалізація кількості лейкоцитів периферійної крові та повне очищення рани відбувається на 2 доби швидше.
Висновки. Включення композиції «Лізетокс» у комплекс лікування пришвидшує очищення та детоксикацію гнійної рани.
8
Yelatontsev, D. O., A. P. Mukhachev та V. I. Suprunchuk. "Сорбент лігноцелюлозний зі шкаралупи волоського горіха". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.15421/40290124.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищити ефективність сорбційних методів очищення стічних та природних вод можна за рахунок розробки недорогих сорбентів, селективних до відповідних полютантів. З огляду на це, найбільш оптимальною сировиною для отримання дешевих адсорбентів, які не потребують регенерації, варто вважати лігнін-целюлозовмісні сільськогосподарські відходи (наприклад шкаралупа волоського горіха). Очищення стічних вод за допомогою дешевих біосорбентів на основі лігніну і целюлози характеризується ефективністю вилучення токсикантів із розчинів, простою технологією виготовлення сорбентів, використанням стандартного устаткування. Усе це дає змогу істотно знизити загальну вартість очищення води. Тому розроблення нових ефективних і дешевих сорбційних матеріалів на основі лігніну і целюлози, з метою розширення сфер їх застосування та ефективності використання для вилучення металів, радіонуклідів, солей і інших забруднювачів, є актуальним завданням. Обґрунтовано доцільність утилізації багатотоннажних відходів харчової промисловості у виробництві сорбентів для очищення забруднених природних і стічних вод. На основі аналізу фахових та патентних джерел, за період з 1997 по 2018 рр., розглянуто технологічні параметри процесів фосфорилювання під час виробництва сорбентів лігноцелюлозних (СЛЦ) зі шкаралупи волоського горіха. Вивчено вплив температури, концентрації робочих розчинів, тривалості оброблення сировини, відношення тверда фаза: розчин на ефективність процесу отримання сорбційного матеріалу. Запропоновано новий енерго-ресурсозберігаючий спосіб виробництва СЛЦ, який мінімізує обсяг утворення стічних вод і забезпечує отримання сорбенту високої якості.
9
Демчишина, Оксана, та Елла Часова. "ДОСЛІДЖЕННЯ СОРБЦІЇ АНІОННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА АКТИВОВАНОМУ ВУГІЛЛІ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 1–4. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-1.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі досліджено процес адсорбції. Розглянуто сорбційні характеристики активованого вугілля. Отримано ізотерми адсорбції аніонних поверхнево-активних речовин на відповідних сорбентах. Побудовано ізотерми адсорбції в лініаризованій формі. Встановлено характеристики сорбентів за моделлю Ленгмюра та Фрейндліха. Розраховано константи рівноваги адсорбції. Отримані дані свідчать про перевагу використання рівняння Ленгмюра для опису адсорбційних процесів. Адсорбент КАВ проявляє більшу адсорбційну здатність, що вказує на можливість його використання для очищення стічних вод.
10
Ковальчук, І. А., І. В. Пилипенко, В. Ю. Тобілко та Б. Ю. Корнілович. "Сорбція іонів Cu(II), Cd(II), Co(II), Zn(II) та Cr(VI) композиційним сорбентом на основі нанорозмірного заліза". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 4 (26 серпня 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.04.070.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості сорбційного вилучення важких металів (Cu(II), Cd(II), Zn(II), Co(II), Cr(VI)) зі складних за вмістом стічних вод, що містять суміш цих іонів, композитом на основі нанорозмірного заліза з використанням високоактивного дисперсного мінералу монтморилоніту як неорганічної матриці. Отримано залежності величин сорбції важких металів від рН. На основі моделей поверхневого комплексоутворення (модель дифузного подвійного шару (DDLM)) кількісно описано процеси сорбції. За селективністю досліджені катіони важких металів утворюють ряд Cu > Zn > Co > Cd, властивий як природному монтморилоніту, так і композиційному сорбенту. Встановлено, що одержаний композиційний матеріал має значно кращі сорбційні властивості щодо вилучення іонів важких металів із водних розчинів порівняно з природним монтморилонітом. Аналіз ізотерм сорбції проведено із застосуванням рівнянь Ленгмюра і Фрейндліха. Високі сорбційні характеристики композиційного сорбенту на основі нанорозмірного нульвалентного заліза і дисперсного силікату монтморилоніту щодо іонів важких металів обумовлюють перспективність його застосування в процесах очищення багатокомпонентних стічних вод гальванічних виробництв і гідрометалургійних підприємств.
11
Іванченко, Анна В., Каріна Є. Хавікова, Дмитро О. Єлатонцев та Володимир О. Панасенко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД КОКСОХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА ГЛАУКОНІТОВОЮ ГЛИНОЮ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 549–58. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.238046.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено процес комплексного очищення коксохімічних стоків від фенолів, роданідів, загального амоніаку та смолистих речовин із використанням глауконітової глини. У роботі використано природний і активований глауконіт, глауконіт в поєднанні з катіонним флокулянтом марки Extraflock P 70 та активоване вугілля марки УАФ (для порівняння ефективності очищення). Активацію природного глауконіту проведено 7 %-им розчином HNO3 при температурі кипіння – 95–100 °С, співвідношенні «мінеральний сорбент:розчин кислоти» 1:6 та часі активації 5 год. Встановлено, що кислотна активація призводить до зміни хімічного складу глауконіту та збільшенню питомої поверхні з 32 м2/г до 128 м2/г. За результатами термічного аналізу природного глауконіту зроблено висновок про фазові перетворення та хімічні реакції, які протікають у глауконітовій глині при нагріванні або охолодженні, по термічним ефектам, що супроводжують ці зміни та отримати якісну характеристику мінералу глауконіту. Встановлено, що максимальний ступінь очищення фенолів із промислових стоків становить до 50 % і досягається при використанні глауконіту в поєднанні з флокулянтом. Максимальний ступінь очищення від загального амоніаку складає 57–58 % при застосуванні активованого глауконіту та глауконіту з флокулянтом. Найменший ступінь очищення досягається при вилученні роданідів, що не перевищує 20 % для будь-якого адсорбенту. Найбільший ступінь очищення 96.8 % спостерігається при видаленні смолистих речовин глауконітом в поєднанні з флокулянтом. Активація глауконіту HNO3 призводить до збільшення сорбційної ємності на 5–15 % в залежності від полютанта. Ступінь очищення коксохімічних стоків від наведених полютантів активованим вугіллям складає 20 % від фенолів, 14 % від роданідів, 28 % від загального амоніаку та 72 % від смолистих речовин, відповідно. Отже, в промисловій практиці рекомендовано використовувати для комплексної переробки стоків глауконіт концентрацією 2 г/дм3 в поєднанні з 0,1 % розчином катіонного флокулянту об’ємом 30 см3/дм3 за тривалості обробки стоків 20–120 хв.
12
Грайворонська, І., Е. Хоботова, В. Даценко та І. Черепньов. "Гранульований доменний шлак як сорбент органічних барвників". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (11 лютого 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).53-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено властивості гранульованого доменного шлаку «АрселорМіттал Кривий Ріг», що зумовлюють його сорбційну активність. У складі фракцій шлаку ідентифіковані мінерали: окерманіт Ca2MgSi2O7, геленіт Ca2Al(Al,Si)2O7, ранкініт Ca3Si2O7, псевдоволластоніт CaSiO3, мервініт Ca3MgSi2O8, мікроклін КAlSi3O8, кальцит CaCO3, ольдгаміт CaS з вмістом алюмосилікатів кальцію і магнію > 50 %. Деякі фази знаходяться в аморфному сорбційно-активному стані. Показана доцільність активації водою протягом 1 доби, в результаті якої на поверхні утворюються і дисоціюють гідроксильні і гідрофільні силанольні групи з формуванням негативного заряду поверхні шлакових частинок, що характерно для алюмосилікатів Са і Mg, а також мінералів кальциту і ольдгаміту. Форма ізотерми адсорбції свідчить про утворення полімолекулярних шарів органічного барвника метиленового синього (МС), що збільшує ефективність шлакового сорбенту. Величина адсорбції МС не менш 2 мг/г. Показано відсутність десорбції МС з шлаку, що забезпечує безпеку як захоронення відпрацьованого сорбенту, так і його утилізації в якості наповнювача будівельних матеріалів. Доведено радіаційну безпеку шлаку. Питома ефективна активність фракцій шлаку не перевищує 370 Бк/кг, що дозволяє його використання в якості технічних матеріалів без обмежень. Запропоновано технологічну схему адсорбційної очистки стічних вод підприємств органічного синтезу і текстильної промисловості, що містять органічні барвники, за допомогою шлакового сорбенту.Стадії технологічного процесу: надходження шлаку з відвалу, аналіз мінерального складу шлаку, водна активація шлаку, статична сорбція барвників в відстійнику, подальша утилізація шлаку і надходження очищених вод в первинне виробництво. Технологія передбачає видалення органічних барвників із стічних вод і їх повторне використання, що забезпечує замкнутість циклу оборотного водоспоживання, відсутність витрат хімічних реагентів на активацію шлакового сорбенту, поліпшення екологічної ситуації в місцях розташування шлакових відвалів за рахунок використання шлаків в якості сорбентів.
13
Трус, Інна М., Микола Д. Гомеля та Марія М. Твердохліб. "ОЦІНКА ВКЛАДУ ІОННОГО ОБМІНУ В ПРОЦЕСАХ ДЕМАНГАНАЦІЇ МОДИФІКОВАНИМ КАТІОНІТОМ КУ-2-8". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 540–48. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.242561.
Повний текст джерелаАнотація:
Ефективним методом очищення води від сполук марганцю є застосування магнетиту, тому доцільним було вдосконалення методу його використання. В роботі очищення води від іонів марганцю проводили в динамічних умовах при фільтруванні води через шар сильнокислотного катіоніту КУ-2-8 в H+, Na+, Ca2+ формах модифікованого магнетитом. Це дозволяє забезпечити постійний контакт розчину з іонообмінним матеріалом та знижує роль лімітуючого дифузійного фактору на процес очищення води. При оцінці ефективності катіоніту КУ-2-8 при вилученні іонів Mn2+ із води в залежності від форми іоніту було встановлено, що ПОДЄ для іоніту в H+, формі становить 2198 мг-екв/дм3, Na+ – 2175 мг-екв/дм3, Ca2+ – 1717 мг-екв/дм3. Отже, при переході від H+ до Na+ і до Ca2+ форми відбувається зниження сорбційної здатності катіоніту КУ-2-8 по іонах Mn2+. При підвищенні початкової концентрації з 5 до 10 та 30 мг/дм3 в дистильованій воді залишкова концентрація зростає від 0.14 до 0.35 та до 1.95 мг/дм3 при фільтрування через 10 см3 іоніту в Ca2+ формі. При вилученні іонів Mn2+ із артезіанської води залишкові концентрація становили 4.0; 7.0 та 27.0 мг/дм3 відповідно. Отже, на модифікованому магнетитом катіоніті іони марганцю вилучаються лише частково за рахунок іонного обміну, а повне вилучення їх із води можливе лише за рахунок каталітичного окислення та висадження на магнетиті.
14
Сененко, Н. Б., Д. О. Стороженко, А. І. Сененко, П. В. Писаренко та Г. В. Степаненков. "СПОСІБ ОЧИСТКИ ПИТНОЇ ВОДИ ВІД НІТРАТ-ІОНІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2014): 91–95. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.01.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначений хімічний склад проби глинистої сиро-вини. Представлені результати експериментальнихдосліджень її сорбційних характеристик у повітря-но-сухому стані й термічно обробленої за різних ре-жимів відносно нітрат-іонів. Досліджені основніфізико-хімічні показники якості природної питноїводи до та після обробки обраним сорбентом; визна-чені його десорбційні характеристики. Виявлена мо-жливість зменшення концентрації нітрат-іонів уводі. Розроблені рекомендації з очищення природноїпитної води від нітрат-іонів.
The chemical composition of the sample clay raw material is specified. The results of experimental research of sorption characteristics of clay raw material in the air - dry condition and thermally treated at different regimes concerning nitrate – ions are presented. The basic physical - chemical indices of natural drinking water quality are researched before and after treating by selected sorbent and desorption characteristics is defined. The possibility of reducing the concentration of nitrate - ions in water is shown up. The recommendations for purification of natural drinking water from nitrate – ions are developed.
15
Дзюба, Ганна, та Леся Гагаріна. "Дослідження сорбційних та кінетичних властивостей сорбентів на основі оксигідротованих іонів цирконію, алюмінію, заліза, марганцю для очищення питної води". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 157–60. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232870.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом дослідження є: сорбенти на основі оксигідроксидів цирконію, алюмінію, марганцю, заліза синтезовані золь-гель методом Метою даної роботи є визначення основних властивостей сферогранульованого сорбенту на основі оксигідроксидів цирконію, заліза, алюмінію та марганцю. Методи дослідженні – фотоколориметрія, біхроматометрія, перманганатометрія, кислотно-лужне титрування, гравіметрія, термодинамічні та кінетичні розрахунки. В ході виконання роботи досліджено статичну міцність, вологість та сорбційні властивості сорбентів на основі оксигідроксидів цирконію, оксигідроксидів заліза, оксигідроксидів марганцю та оксигідроксидів алюмінію отриманих золь-гель методом. Вологість визначена гравіметричним методом аналізу, побудовані залежності виділення вологи в модифікованих сорбентах. Встановлено вплив іонів заліза (ІІІ), маргінцю, фосфат-іонів на сорбційну здатність модифікованих сорбентів. Порівняна сорбційна властивість отриманих модифікованих сорбентів на основі оксигідроксидів циркоцію, алюмінію, марганцю та заліза з промисловими іонітами типу КУ-2 та АН-221. Встановлений час необхідний на проведення процесу сорбції та визначення лімітуючої стадії процесу сорбції. Для опису процесу сорбції побудовані ізотерми сорбції та оброблені відповідними рівняннями Ленгмюра , Фрейндліха. Досліджені кінетичні залежності вилучення іонів заліза (ІІІ), марганцю та фосфат іонів. Побудовані відповідні кінетичні залежності, описані рівняннями псевдопершого, псевдодругого порядку, моделями Бойда та Еловича. Ізотерми сорбції ситнезованих зразків описуються рівнянням Фрейндліха, що характеризує механізм молекулярної сорбції на неоднорідній поверхні сорбенту. За обробленими кінетичними моделями можна сказати, що в початковий момент переважає змішанодифузійний процес сорбції, в подальший час кінетика лімітується моделями псевдодругого порядку, що характерна для хімічної взаємодії.
16
Бондарєва, Антоніна, Юрій Холодько та Вікторія Тобілко. "Очищення вод від Арсену (V) матеріалами на основі нанодисперсного заліза". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 95–98. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233065.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналітичний огляд наукової літератури, щодо проблеми забруднення водного середовища сполуками арсену та джерел потрапляння їх до поверхневих та підземних вод. Серед яких основними є вилуговування із арсенвмісних порід та потрапляння неочищених стічних вод промислових підприємств важкої промисловості в навколишнє середовище. Для забезпечення вмісту арсенатів у водневих системах на рівні гранично допустимої концентрації (ГДК = 10 мкг/дм3) і нижче використовували сорбційний метод очищення. Наведено методику синтезу композиційних матеріалів на основі нанорозмірного нульвалентного заліза (НВЗ). Для його стабілізації використано неорганічну матрицю, а саме, глинистий мінерал каолініт. Було отримано чотири зразки з різним масовим співвідношенням залізо : глинистий мінерал. За допомогою методів рентгенофазового аналізу та скануючої електронної мікроскопії вивчено фазовий склад та морфологію поверхні синтезованих матеріалів, відповідно. Підтверджено наявність часточок НВЗ з «core-shell» структурою. Досліджено фізико-хімічні особливості очищення забруднених вод від сполук арсену (V). Величини рівноважних концентрацій токсиканту визначали за допомогою методу атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно-зв’язаною плазмою. Показано, що ступінь очищення вод одержаними сорбентами залежить від кількості нанесеного нанорозмірного заліза на поверхню каолініту. При цьому максимальна сорбційна здатність спостерігається для зразку із масовим співвідношенням нанозалізо : глина = 0,2 : 1. Визначено суттєве збільшення величини сорбції іонів арсену (V) із забруднених вод залізовмісними сорбентами (6,1 мг/г) в порівнянні з вихідним каолінітом (0,1 мг/г). Встановлено перспективність використання стабілізованого нанодисперсного заліза для ефективного видалення аніонних форм забруднювачів на прикладі сполук арсену (V) з різноманітних водних середовищ.
17
Вознюк, Марта, та Тетяна Шаблій. "Забезпечення екологічної безпеки експлуатації водного транспорту". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 106–10. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233515.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні світова судноплавна індустрія розвивається досить швидко, що в свою чергу безпосередньо впливає на навколишнє середовище. В цілому, цей вид транспорту вважається більш екологічним, ніж інші види транспорту. Однак, питанню екологічної безпеки водного середовища все ж таки приділяється недостатньо уваги. При експлуатації водного транспорту неодмінно відбувається утворення нафтовмісних вод, зокрема лляльних вод. Нафта, що є основним компонентів даних вод, – один з найбільш небезпечних забруднювачів гідросфери. Тому, питання ефективної очистки лляльних вод є досить актуальним на сьогоднішній день. Представлена стаття розглядає питання поводження з лляльними водами, зокрема щодо способів очищення даних вод. В першу чергу, у статті надається основна інформація про лляльні води: визначено джерела утворення лляльних вод, їх якісний та кількісний склад та умови і особливості їх утворення. Проаналізовано основні нормативно-правові акти, що регулюють норми та визначають вимоги до умов скидання у водні об’єкти забруднюючих речовин, зокрема лляльних вод, та до обладнання суден щодо запобігання забрудненню. Також, варто зазначити, що на основі статистичних даних Державної служби статистики України зведено показники надходження нафтопродуктів у моря та річки України зі зворотними водами у період 2009 – 2019 років. Представлені дані показали, що показники надходження нафтопродуктів до водойм є досить високими. Крім того, розглянуто основні найбільш поширені та ефективні методи, що застосовуються для очистки лляльних вод. Визначено, що серед сучасних технологій очищення нафтовмісних лляльних вод в основному використовують гравітаційне відстоювання, адсорбцію, флотацію, озонування, сорбційні та біологічні методи. Здійснено огляд існуючих систем очистки лляльних вод пропозицій ринку на сьогоднішній день.
18
Глушко, Олена. "Утилізація регенераційних розчинів, що містять іони амонію реагентним методом". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 134–36. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233527.
Повний текст джерелаАнотація:
Аміак та його солі належать до шкідливих речовин. Стічні води, що містять іони амонію, підлягають обов’язковому очищенню. До поширених методів утилізації таких стічних вод відносять методи біологічної нітрифікації та сорбційні методи. Проте, зазначені способи не завжди мають економічну та екологічну доцільність. Досить простим методом є видалення іонів амонію у вигляді нерозчинного магнійамонійфосфату. Але його використання обмежується невизначеністю технологічних параметрів процесу. Метою роботи було визначення оптимальних умов кристалізації магнійамонійфосфату у водних розчинах. Досліджена можливість вилучення іонів амонію зі стічних вод шляхом осадження в розчині важкорозчинного магнійамонійфосфату. Визначено вплив різних факторів на процеси осадження магнійамонійфосфату. Визначено, що найефективніше утворення магнійамонійфосфату відбувається в інтервалі рН = 8-9. Встановлено найбільш оптимальне значення температури з технологічної точки зору. Проаналізовано вплив концентрацій оксиду магнію та фосфорної кислоти на процес вилучення іонів амонію у вигляді осаду магнійамонійфосфату. Визначено діапазон початкових концентрацій іонів амонію, в яких спостерігається найбільша ефективність методу. Проаналізовано властивості осаду, який формується в різних умовах. Показано, що найбільш перспективним може бути використання даного методу для попереднього видалення іонів амонію перед іонообмінною очисткою з метою збільшення фази між регенераціями.
19
Щаплева, Минка, та Сілвія Лаврова. "Очистка звалищних відходів природною сухою біомасою - очерет звичайний (Phragmites australis)". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 281–84. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232956.
Повний текст джерелаАнотація:
Санітарні звалища були найпопулярнішими сховищами твердих побутових відходів за останні десятиліття у всьому світі, проте останнім часом політика поводження з відходами головним чином зосереджується на мінімізації та повторному використанні відходів. Спалювання та відновлення енергії відіграють важливу роль у зменшенні відходів та перетворенні енергії. Однак санітарні сміттєзвалища все ще існують і надалі використовуватимуться для утилізації твердих відходів та залишків у багатьох країнах. Переробка фільтратів звалищ, що утворюються в процесі зберігання відходів, та вимоги до їх контролю після рекультивації звалищ є однією з головних інженерних проблем дотримання екологічних вимог. Основне питання стосується того, як вибрати метод обробки фільтрату звалища, який буде відповідати відповідним положенням та з розумною вартістю та складністю операції. Вимивки звалищ характеризуються низькою біологічною здатністю до розкладання, високою концентрацією органічних забруднювачів та біогенних елементів, а також можливі також інші токсичні компоненти, що є результатом процесів розкладання відходів на звалищах твердих побутових відходів. Мета цього дослідження - визначити адсорбційну здатність природної сухої біомаси Phragmites australis (очерет звичайний) та ефективність обробки реальних фільтратів звалища. Звалищні відходи, використані в експериментах, були взяті з реального сміттєзвалища, розташованого на північному заході Болгарії, а використана рослинність була взята з порівняно чистої території. Біомасу багаторазово промиваи дистильованою водою для видалення частинок пилу з її поверхні, потім висушили при кімнатній температурі (20 оС) до постійної маси. Суху біомасу нарізали на невеликі шматочки. Для дослідження рівноваги процесу (адсорбції в статичних умовах) готують розчини з певною початковою концентрацією ХПК. Також проводились порожні дослідження (дистильована вода з адсорбентом), щоб виключити вплив адсорбенту при аналітичному визначенні забруднювача. Після досягнення рівноваги зразки фільтрували і визначали рівноважну концентрацію ХПК у кожній з них. На основі отриманих даних будуються криві рівноваги. Результати обробляли за допомогою моделей Ленгмюра, Фрейндліха та Темкіна. Максимальна досягнута адсорбційна здатність становить qe = 7,39 мг г-1. Ізотермічний метод Ленгмюра II найкраще описує хід експериментальної ізотерми, підтверджуючи коефіцієнт кореляції R2 = 0,9946. Можна також зробити висновок, що ця модель найкраще підходить для опису адсорбційної рівноваги. Висока сорбційна здатність звичайного очерету, його широке поширення в природі та легка попередня обробка визначають його як придатний недорогий біосорбент для очищення стічних вод. Phragmites australis можна успішно використовувати як адсорбент для видалення речовин, що не піддаються біологічному розкладанню.