Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Смаки.
Статті в журналах з теми "Смаки"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Смаки".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Герасько, М. О. "Деякі уподобання та смаки Кирила Розумовського". Сіверщина в історії України, Вип. 5 (2012): 218–20.
Знайти повний текст джерела
2
Синенко, Т. П., Н. Е. Фролова, В. В. Соколенко та С. О. Губа. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТИПУ ЦУКРУ НА РЕАКЦІЮ МАЙЯРА В МОДЕЛЬНИХ СИСТЕМАХ ІЗ ГІДРОЛІЗАТОМ СИРОВАТКОВИХ БІЛКІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 135–46. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Харчова промисловість, зокрема індустрія харчових добавок, у виробництві та розробці натуральних ароматизаторів і смакоароматичних добавок вдало використовує властивості продуктів реакції Майяра генерувати приємні, бажані смаки та аромати. Характер утворених смакоароматичних речовин визначають реакційні амінокислоти і цукри. Змінюючи тип цукру, який вступає в реакцію з амінокислотою, щоразу можна отримувати нові смакоароматичні речовини. Таким чином, дослідження кінетики реакції Майяра і визначення залежності сенсорної характеристики кінцевих продуктів від типу використаного цукру в реакції – актуальне питання. Мета роботи – дослідити вплив типу цукру на реакцію Майяра в модельних системах із гідролізатом сироваткових білків. У роботі використовувалися такі цукри: D-ксилози, D-глюкози, D-фруктози, лактози. Реакційна здатність цукрів оцінювалася за характерними кінетичними параметрами реакції Майяра: зміна вмісту вільних аміногруп і редукуючих цукрів у зразках, забарвлення (потемніння), смаку й аромату. В результаті проведених досліджень встановлено, що найбільше зменшення вільних аміногруп відбувається у зразку з додаванням ксилози, як і зменшення самого цукру у разі реакції. Найбільше потемніння протягом 45 хв. нагрівання спостерігається в усіх зразках, що є характерним для реакції Майяра (відбувається утворення меланоїдинів). Результати сенсорної оцінки показали, що з додаванням ксилози до гідролізату сироваткових білків і нагріванні протягом 25–35 хв. в ароматі і смаку переважали дескриптори, подібні м’ясному і «умамі»; глюкози – солодкі, карамельні і подібні шоколадному; фруктози – карамельні і фруктові; лактози – карамельні. Отримані результати дослідження можуть бути використані у розробці натуральних ароматизаторів та смакоароматичних добавок.
3
Торчевська, Наталя. "ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО СМАКУ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВ»". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, № 16 (28 листопада 2019): 122–30. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.122-130.
Повний текст джерелаАнотація:
У публікації на основі загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення визначено сутність поняття «художній смак» та виокремлено форми роботи з формування художнього смаку студентів митецьких спеціальностей у процесі вивчення курсу «Історія мистецтв». «Художній смак» – це складна інтегративна якість особистості, основа розвитку духовності та активно-творчої її діяльності; здатність до сприймання, аналізу й естетичного оцінювання творів мистецтва відповідно до сформованих ідеальних переконань про прекрасне. Художній смак особистості виявляється у процесі естетичного оцінювання, під час висловлювання власних суджень щодо творів мистецтва керуючись естетичними почуттями, потребами, світоглядом та знаннями. Передусім формування художнього смаку студентів мистецьких спеціальностей залежить від успішного оволодіння знаннями з курсу «Історія мистецтв», а також від налагодження міжпредметних зв’язків із циклом фахових дисциплін. Так, студенти набувають системних знань про виникнення та історичний розвиток основних видів, жанрів мистецтва; розуміння особливостей художніх стилів; вивчення кращих зразків світового мистецтва, їх сприймання, аналіз і оцінювання відповідно до ідеальних уявлень про прекрасне, що є основою формування художнього смаку. Виокремлено форми і методи роботи з формування художнього смаку студентів мистецьких спеціальностей у процесі вивчення курсу «Історія мистецтв»: аналіз творів мистецтв за спеціальним алгоритмом; створення ілюстрованих словників мистецтвознавчих термінів, понять, напрямів мистецтва; виступи з підготовленими презентаціями (метод ілюстрації); застосування інформаційно-комунікаційних технологій (методи спостереження і ілюстрації); відвідування музеїв мистецтва, персональних виставок, екскурсії до пам’яток архітектури, творчі зустрічі (словесні і наочні методи: бесіда, дискусія, спостереження, ілюстрація); відвідування екзаменаційних переглядів; відвідування екзаменаційних переглядів, виконання практичних форм роботи (методи графічних вправ, замальовки).
Ключові слова: історія мистецтв, художній смак, мистецька освіта, естетичне виховання.
4
Лазаренко, Галина. "Художньо-естетичний смак дітей старшого дошкільного вікута особливості його вияву". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 224–28. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2906.
Повний текст джерелаАнотація:
Лазаренко Г. А. Художньо-естетичний смак дітей старшого дошкільного вікута особливості його вияву.
У дослідженні виявлені питання особливостей вияву художньо-естетичного смаку дітей старшого віку, а саме: емоційні реакції, їх потреби у сприйманні прекрасного, особливості сприйняття навколишніх і музичних звуків. Також з’ясовано, що допомагають виявитися художньо-естетичному смаку музично-театральна діяльність, виконавська та творча активність дошкільників.
5
Musiiachenko, O. S. "Українська художня література як джерело дослідження місця музики у повсякденному житті киян другої половини ХІХ – початку ХХ ст." Grani 19, № 3 (19 лютого 2016): 112–18. http://dx.doi.org/10.15421/1716050.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано аспекти музичного повсякдення та місце музики у повсякденному житті різних прошарків киян другої половини ХІХ - початку ХХ ст. на прикладах фрагментів творів української художньої літератури – «Кайдашева сім’я», «Київські прохачі», «Вечір на Владимирській горі» Івана Нечуя-Левицького, «За двома зайцями» Михайла Старицького, «Голосні струни» Лесі Українки. В цих працях досліджено стан музичної освіти інтелігенції, її гру на музичних інструментах, пісенний репертуар, ставлення до музики, музичні смаки, музичні вечори, моду на концерти у саду Купецького зібрання. Розглянуто епізоди із життя київських робітників та колишніх селян, які приїхали на заробітки до Києва: вечірні гуляння у центрі та співи, можливість послухати здалека концерти в саду Купецького зібрання. Охарактеризовано сприйняття музики гостями міста: вплив на прийшлих прочан церковного співу у Києво-Печерській Лаврі. Проаналізовано місце музики в житті київської бідноти. Визначено особливості використання української художньої літератури як історичного джерела та ступінь висвіт- лення даного питання у наукових публікаціях. Звернено увагу на доцільність використання отриманих результатів на заняттях з нової історії України.
6
Gulevsky, Sergey. "Філософський аналіз телеіндустрії: від дискурсу домінантних структур до домінування дискурсу". Multiversum. Philosophical almanac, № 5-6 (28 листопада 2019): 66–79. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.5-6.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено розгляду телеіндустрії під філософським кутом зору. Зокрема, здійснено аналіз критичних теорій щодо економічних основ телеіндустрії, її функціонування як медіа та особливості означування у соціокультурному просторі. Розглянуто концепції масової культури Макса Горкгаймера і Теодора Адорно, дослідження інструментального характеру мас-медіа Гербертом Маркузе, суспільства спектаклю Гі Дебора, телематичного екрану Жана Бодріяра, неотрайбалізму Мішеля Маффесолі. Телеіндустрія постає як один з найбільш характерних проявів масової культури, а з іншого боку – як центральний елемент сучасної культурної індустрії. Розглянуто телесеріали як один з найбільш впливових елементів телеіндустрії, який здійснює вагомий вплив на формування цінностей та світогляду сучасної людини. Свого часу телебачення швидко набуло соціальної домінантності і частково витіснило інші види впливу масової культури на людину. Телебачення дедалі більшою мірою адаптується до новітніх засобів масової комунікації, зокрема вторгається у царину мережі Інтернет. Телеіндустрія формує не лише смаки, а й домінантний у суспільстві дискурс, через який непомітно і владно формує життєві принципи і стратегію поведінки споживача телевізійного «продукту».
7
Shablia, Volodymyr, та Elena Poboina. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ПЛАВЛЕНОГО СИРУ З НАПОВНЮВАЧЕМ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 93–100. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено розробку та порівняльну оцінку двох експериментальних рецептур виробництва пастоподібного плавленого сиру з різною питомою кількістю наповнювача «Гриби» при застосуванні однакової технології обробки сировини та подібних співвідношень компонентів. Основною відмітною характеристикою рецептур була масова частка наповнювача «Гриби»: «помірна» – 24 г і «висока» – 36 г в розрахунку на 1 кг вихідної суміші. Експериментальні рецептури опрацьовували з використанням надбудови «Пошук рішення» Microsoft Excel. Після виготовлення плавлених сирів встановлено їх енергетичну цінність: 262,7 ккал/кг для плавленого сиру з «помірним» та 260,7 – «високим» вмістом наповнювача «Гриби». Розроблено шкали оцінки органолептичних ознак пастоподібних плавлених сирів за ознаками «комплексна оцінка смаку й запаху», «співвідношення сирного і грибного смаку та присмаку», «вираженість грибного післясмаку», «рівномірність смакових відчуттів у часі», «колір основи плавленого сиру», «структура плавленого сиру», «консистенція плавленого сиру». При цьому для кожної органолептичної ознаки передбачено по 5 градацій зі словесним описом відчуттів експерта, які в кожній наступній градації поступово змінюються від небажаних (1 бал) до бажаних (4 або 5 балів). У процесі бальної експертної оцінки було визначено кращий за смаковими якостями варіант – пастоподібний плавлений сир з «помірним» вмістом наповнювача «Гриби». Він має відмінний приємний, не приторний сирний смак з легким грибним присмаком та легким грибним післясмаком. При цьому приємний сирний смак вдало співвідноситься з легким грибним присмаком, а вираженість смаку рівномірна в часі. Плавлений сир з «помірним» вмістом наповнювача «Гриби» вірогідно (p<0,01) відрізнявся від плавленого сиру з «високим» вмістом наповнювача за «комплексною оцінкою смаку й запаху» та «вираженістю грибного післясмаку» при різниці між варіантами сиру в Δ=1,0 бал і Δ=1,2 бали відповідно на користь «помірного» варіанту. Встановлено вірогідну (p<0,001; Δ=2 бали) різницю між плавленими сирами з «помірним» та «високим» вмістом наповнювача «Гриби» за ознакою «співвідношення сирного і грибного смаку та присмаку». Плавлений сир з «помірним» вмістом наповнювача «Гриби» відрізнявся також привабливішим світло-жовтим кольором – проти менш привабливого сіруватого відтінку у плавленого сиру з «високим» вмістом наповнювача «Гриби». Різниця між цими двома варіантами сиру становить Δ=2,8 бали (p<0,001). Обидва різновиди плавленого сиру характеризувалися однорідною, без вкраплень структурою та «масткою» консистенцією.
8
Kasych, M. A. "ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ ПОЧУТТЯ ДОБРОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК ОСКАРА ВАЙЛДА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 121–28. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-121-128.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема морально-етичного виховання дітей, виховання в них почуття доброти. Розглянуто поняття доброти як найвищої, абсолютної загальнолюдської цінності. Авторка пропонує здійснювати процес виховання за допомогою мистецтва літератури. У статті обґрунтоване використання казок з метою виховання почуття доброти, оскільки казка – жанр літератури з високим дидактичним потенціалом. Розглянуто поняття казкотерапії як різновиду психологічної корекції. Авторка підкреслює перевагу використання літературних казок з метою морально-етичного виховання, оскільки на відміну від народної, авторська казка, хоч і успадковує з фольклору чіткий поділ героїв на позитивних і негативних, але образи героїв в авторських творах ˗ вже не типажі народних казок, а більш-менш складні характери, та й сюжети не зводяться до традиційних схем. Тому й система цінностей читача стає все більш складною і багатою, оцінки – менш категоричними, а уявлення про людину – багатограннішими. У статті запропоновано використовувати літературні казки Оскара Вайлда, оскільки в них переважають роздуми про співвідношення добра, зла і краси, вони відзначаються неймовірною фантазією і гуманістичним настроєм. Авторка наводить приклади завдань до літературних казок Оскара Вайлда, що покликані допомогти дітям відкоригувати поведінку, розвинути критичне та творче мислення, естетичні смаки. Ключовою ідеєю статті є процес виховання почуття доброти у контексті естетичного виховання.
9
Ушаков, А. С. "КРИТЕРІЇ Й ПОКАЗНИКИ СФОРМОВАНОСТІ ОДУХОТВОРЕНОГО ОБРАЗУ ЛЮДИНИ КУЛЬТУРИ В СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (13 травня 2020): 214–29. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-214-229.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються критерії і показники сформованості одухотвореного образу людини культури в студентської молоді. Обґрунтовано вибір груп критеріїв сформованості одухотвореного образу людини культури в студентської молоді, окреслено критерії сформованості образу людини культури та подано їх змістовні характеристики, схарактеризовано показники, які відповідають визначеним критеріям.
До аксіологічної групи віднесено ціннісно-смисловий та естетичний критерії, що показують сформовану систему духовних і культурних цінностей і світоглядних уявлень про сенс буття, сформований ціннісний, гуманістичний світогляд, ціннісне ставлення до національної культури, наявність естетичних і художніх потреб, здатність насолоджуватися прекрасним, сформовані естетичні смаки, прагнення до естетичного ідеалу, систему естетичних цінностей, художньо-естетичну компетентність.
До складу потребово-мотиваційної групи віднесено емоційно-оцінний та мотиваційний критерії, де показниками є: емпатія, переживання катарсису, прагнення до творчого самовияву, мотивація до оцінювання моральних якостей особистості, внутрішня потреба реалізації потенціалу носія культури, зацікавленість у наслідуванні культурних традицій, прагнення до культурної самоідентифікації.
Когнітивна група представлена когнітивним критерієм, що характеризується засвоєнням базових понять і категорій культури, вмінням оперувати цими поняттями в побудові власних суджень, етнокультурна компетентність, критичне й інноваційне мислення.
Поведінкова група представлена операційно-дійовим і діяльнісним критеріями з показниками: соціокультурна адаптивність, готовність особистості до самостійної діяльності, культуротворча і духотворча діяльність.
10
Хоцяновська, Людмила Францівна, та Ганна Олексіївна Перова. "Інтерпретація оперних творів на українській балетній сцені". Танцювальні студії 4, № 2 (29 грудня 2021): 144–51. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7646.4.2.2021.249293.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – виявити особливості балетмейстерських інтерпретацій оперних вистав на українській балетній сцені. Методологія. Для проведення дослідження застосовано комплекс загальних (аналіз та синтез, індукція та дедукція, порівняння) і спеціальних (мистецтвознавчий аналіз) наукових методів. Наукова новизна. Вперше проаналізовано балетні інтерпретації оперних вистав в Україні. Висновки. При інтерпретації оперних творів на балетній сцені відбувається зміщення змістовних акцентів у залежності від балетмейстерського задуму. Хореографічна інтерпретація не передбачає розкриття музично-вокальної концепції твору, балетмейстери вдаються до купюр музичної партитури у відповідності до розробленого сценарно-композиційного плану. Часто єдиним мірилом композиційної структури партитури виступають музичний та естетичний смаки балетмейстера. Основою для створення балетних вистав переважно стають опери минулих століть, відбувається своєрідна актуалізація змісту твору в іншій історико-культурній епосі. Серед таких творів на українській сцені «Кармен-сюїта» Ж. Бізе – Р. Щедріна (перенесена вистава А. Алонсо), «Весілля Фігаро» В. А. Моцарта у постановці В. Яременка, «Кармен. TV» у постановці Р. Поклітару. Зустрічаємо і свідому відмову балетмейстерів від використання оперних партитур при реалізації тем, що мають у глядачів стійкі асоціації з операми («Дама з камеліями» у постановці А. Рехвіашвілі, «Пікова дама» у постановці Р. Поклітару). Загалом оперні вистави є вагомим джерелом для балетних інтерпретацій.
11
Касич, М. А. "ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ У ПІДЛІТКІВ ПОЧУТТЯ ДОБРОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 102–11. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-102-111.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається важливість морально-етичного виховання підлітків, виховання в них почуття доброти. Автор наводить статистику щодо проявів підліткової жорстокості як наслідку недостатнього рівня виховання морально-етичних цінностей в епоху, що приділяє більшу увагу розвиткові науки і техніки, ніж розвиткові духовності особистості та морально-етичних якостей. Автор стверджує, що саме учні середньої школи є тією віковою категорією, що потребує особливо пильної уваги з боку батьків і педагогів у процесі виховання почуття доброти як важливої моральної цінності, так як на сьогодні мережа інтернет рясніє новинами про акти підліткової жорстокості. У статті обґрунтована важливість морально-етичного виховання підлітків у контексті реалій сучасного світу. Розглянуто поняття доброти як найвищої абсолютної загальнолюдської цінності і процес його виховання, задля зниження проявів підліткової жорстокості. Розглянуто явище, що сучасною термінологією називається «булінґ» (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися), тобто агресивна поведінка щодо окремої особи або групи з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. У статті запропоновано здійснювати процес виховання за допомогою поетичного мистецтва, наведено приклади завдань до поезій, що покликані допомогти підліткам відкоригувати поведінку, розвинути критичне та творче мислення, естетичні смаки. Матеріал для завдань дібраний з віршів сучасних авторів, таких як: Любов Забашта, Ірина Супрун, Генріх Акулов. Серед наведених завдань до поезій переважають завдання з творчим підходом. Наприклад: намалювати асоціативну карту, написати твір-роздум, намалювати ілюстрацію, створити відеокліп тощо. Ключовою ідеєю статті є процес виховання почуття доброти у контексті естетичного виховання.
12
Сяо, Лей. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «КОМПЕТЕНТНІСТЬ КУЛЬТУРНОГО САМОВИРАЖЕННЯ»". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 120–26. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються загальні положення визначення компетентності культурного самовираження особистості. Зазначено, що дослідження будь-якої компетентності особистості повинно базуватися на компетентнісно-орієнтованій парадигмі освіти, що включає формування не лише теоретичних знань, а й прикладної складової підготовки майбутнього фахівця. Визначено, що питання пов’язане з компетентнісним підходом повинен розглядатися у тісному зв’язку з концепцією «Навчання впродовж усього життя» (Life Long Learning, LLL). Особливо це важливо в контексті розгляду ключових компетентностей. Розвиток компетентнісноорієнтованого навчання та навчання впродовж усього життя базується на вирішенні трьох основних проблем: використанні різних підходів і методів навчання; підтримці педагогів та інших працівників освіти; оцінці та діагностиці сформованості компетентності. Констатовано, що обізнаність та самовираження у сфері культури розглядається багатьма європейськими вченими як здатність до розуміння творчості у мистецтві, уміння формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецьких надбань людства. Змістовим наповненням цієї компетентності є глибоке розуміння своєї національної ідентичності як основи доброзичливого ставлення та поваги до міжкультурного розмаїття та вираження інших людей. Компетентність культурного самовираження передбачає розуміння та повагу щодо того, як ідеї та значення творчо самовиражаються, передаються в різних культурах через низку видів мистецтва та інших культурних форм. Це передбачає залучення до розуміння, розвитку та висловлення власних ідей і відчуттів. Узагальнення наукового пошуку дозволили визначити компетентність культурного самовираження як складний понятійний конструкт, що включає знання, навички та підходи до міжкультурного спілкування на основі розуміння і поваги до оточуючих їх ідей, де самовираження втілюється через різні галузі мистецтва та культури.
13
Hubeladze, Iryna. "Почуття власності як соціально-психологічний феномен". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 43(46) (15 липня 2019): 141–48. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).33.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті концептуалізується поняття “почуття власності”, обґрунтовуються умови його актуалізації чи деактуалізації. Почуття власності визначається як суб’єктивне емоційне переживання людини щодо належності їй певних об’єктів власності, що відображає зміст та значення, яке мають для неї реальні або абстрактні, конкретні або узагальнені об’єкти власності, тобто все те, що можна назвати своїм. Платформою, де проявляється почуття власності, є психологічний простір особистості, що охоплює комплекс фізичних, соціальних і суто психологічних явищ, з якими людина себе ототожнює. Переживання почуття власності може як сприяти формуванню відповідальності і розвитку ціннісно-смислової сфери, так і мати негативні наслідки, такі як почуття переживання особистої втрати, міжособистісний конфлікт, небажання приймати поради та опір змінам. Визначено функції, які виконує почуття власності як соціально-психологічний феномен у структурі особистості, а саме сигнальну, координувальну, мотиваційну, оцінювальну і експресивну. Визначено три способи актуалізації формування і реалізації почуття власності: контроль, інтимне пізнання та самоінвестування своїх сил, знань, зусиль щодо об’єкта власності. Реалізація почуття власності залежить від змісту як економічних, так і неекономічних соціальних практик, соціальної цінності власності, соціально-культурних традицій співпраці та конкуренції у взаємодії, особливостей міжособової взаємодії з привласнення. Сформульовано найбільш придатні для операціоналізації і діагностики показники прояву почуття власності, які можуть бути покладені в основу його емпіричного дослідження серед різних категорій населення і суспільства в цілому: прояв почуття власності щодо різних сфер психологічного простору особистості (тіло, територія, гроші, особисті речі, часовий режим, соціальні зв’язки, смаки, цінності, ідеї, віртуальний простір особистості), модальність, інтенсивність, тривалість, глибина, рівень усвідомленості, складність, різні умови виникнення, виконувані функції залежно від ситуації, форми прояву.
14
Шепель А. В. та Примакова В. В. "ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІЛ МИСТЕЦЬКОГО СПРЯМУВАННЯ В УРСР (30-70 РР. ХХ СТ.)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 48 (17 лютого 2021): 268–74. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi48.234.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано вплив освітніх реформ в Україні радянського періоду (30-70-х років ХХ століття) на створення спеціалізованих шкіл мистецького спрямування, якому передував розвиток навчальних предметів мистецького спрямування в масовій школі («Співи» та «Малювання»).Здійснено ретроспективний аналіз проблеми в широких хронологічних межах, вивчено зміст тогочасних навчальних програм із зазначених предметів. У результаті виявлено причини і характер кількісних змін у погодинному навантаженні для предметів мистецького спрямування у навчальних планах шкіл з українською та російською мовами навчання.Аналіз джерельної бази дав підстави констатувати: незважаючи на різні цілі, котрі висувала держава в роки становлення «країни трудящих» перед шкільною освітою, періодичне включення і вилучення з навчальних планів різних предметів, музичне та образотворче мистецтво не тільки не зникло, але й твердо закріпилося в переліку базових дисциплін шкіл загальної середньої освіти. Це обумовлювалося, передусім, розумінням значного впливу зазначених видів мистецтв на формування інтегрованих знань в учнів, визнанням їх значного потенціалу щодо розширення світогляду радянської людини, яка відповідно до визначених державою меж мала формуватися як висококультурна особистість. Також простежувався їхній значний вплив на всебічне, зокрема, на естетичне виховання дитини, оскільки у процесі навчання розвивалися художні смаки, моральні та духовні якості, почуття прекрасного, відчуття гармонії.Простежено нерівномірність розподілу годин на вивчення предметів художньо-естетичного циклу: від поступового збільшення (50-ті рр. минулого століття) навчальних годин на викладання «Музики» та «Малювання», а пізніше (60-ті рр. минулого століття) до їх зменшення. Проаналізовано характер стандартизації навчальних програм мистецького спрямування для загальних середніх шкіл усіх республік Радянського Союзу, чіткий репертуарний план та його відповідність ідеології тогочасної влади.
15
ЖОРНЯК, Б. Є. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовуються теоретико-методологічні аспекти програми професійного виховання особистості майбутнього учителя музичного мистецтва та подаються методичні поради та рекомендації щодо розробки відпо- відної програми у закладах вищої освіти. Автор розглядає проблему виховання особистості молодого педагога з позицій сучасної соціокультурної ситу- ації, пов’язаної з реформою вищої педагогічної освіти, новими тенденціями в освіті, у контексті різнобічного його соціального, інтелектуального і фахового розвитку – опанування ґрунтовною музичною освітою, формуван- ня естетичних поглядів і почуттів, світогляду, високих морально-духовних якостей, засвоєння ним вироблених людством життєвих ідеалів і суспільно значущих цінностей, важливих для особистісного загального і творчого професійного становлення та розвитку. Це вимагає побудови у закладі вищої освіти освітнього процесу на засадах гуманізму і демократизму, внутрішньої свободи, особистісно орієнтованого підходу у вихованні, що забезпечує успішну соціалізацію майбутнього педагога у житті та майбутній професійній діяльності на ринку освітніх послуг. У межах статті визначено головні напрями фахової підготовки майбутнього учителя музичного мистецтва, зумовлені сучасними соціальними потребами, світовими тенденціями розвитку освіти, важливими принципами та функціями процесу професійного виховання особистості педагога. Автор пропонує зміст і форми організації освітнього процесу, підпорядковані логіці професійно-особистісного розвитку студента-музиканта. Головним джерелом виховання майбутнього учителя музичного мистецтва є саме мистецтво, яке розвиває його інтелект, високу ерудицію, загальну емоційну сферу, художні смаки й естетичні цінності, формує його професійну творчість. Виховання ціннісного ставлення до суспільства, педагогічної праці та мистецтва виявляється в особистісному зростанні майбутнього учителя музичного мистецтва, його гармонійному загальному розвитку і здатності успішно самореалізуватися і самоутвердитися у соціумі як професіонал, митець, носій і пропагандист музичної культури.
16
Галудзіна-Горобець, Вікторія. "Феномен соціальних мереж у контексті сучасного інформаційного простору". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 198–205. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233971.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена осмисленню феномена соціальних мереж у контексті сучасного інформаційного простору.
Обґрунтовано тезу про те, що найголовнішою особливістю інтернет-середовища як комунікативного простору є використання цифрових технологій, а однією з визначальних рис сучасного суспільства є його інформаційно-комунікативний складник, що передбачає безперешкодний доступ до інформації і обмін нею, відсутність обмежень, будь-яких рамок комунікації (політичних, географічних, тимчасових), взаємопроникнення ідей і культур, зворотний комунікативний зв’язок. У той же час інформаційно-комунікативне суспільство при всіх позитивних аспектах його організації є також і середовищем для здійснення будь-якого роду маніпулювань і сугестивних впливів на окремих учасників мережевої спільноти та їх об’єднань.
Розглядаються сучасні підходи щодо вивчення соціальних мереж та їхніх форм «народної» участі в журналістиці, ролі масмедіа в вираженні громадської думки, впливу масових комунікацій на смаки і організацію соціальної дії. Наголошено, що цікавим для вивчення залишається і феномен реакції суспільства на інформацію, котра поширюється у мережі. Особливо це стосується суспільно важливих процесів, таких як економіка, політика, здоров’я та освіта. Окреслено унікальні можливості соціальних мереж: як особливе соціальне явище вони з’явилися раптово і почали бурхливо розвиватися, все більше проникаючи в життя суспільства. В цьому і полягає суть будь-якого феномена, коли нове відразу стає звичним.
У статті підкреслюється, що досліджуване явище є ширшим – йдеться не лише про зміни в медіаспоживанні, а і про трансформацію інформаційного простору як площини найрізноманітніших соціокультурних практик.
Зроблено висновок, що соціальні мережі є новим, але дуже динамічним феноменом інформаційного простору (становлення та розвиток якого відбувається як в Україні, так і в інших країнах світу), проблематика якого потребує подальших досліджень.
17
ДАНИЛЕНКО, Людмила. "КРИМПЛЕНОВЕ ЩАСТЯ: РАДЯНСЬКИЙ ОДЯГ – ОБРАЗ ЧАСУ В СУЧАСНІЙ ПРОЗІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 58–66. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено художню реконструкцію в сучасній прозі повсякдення радянської людини (твори М. Гримич «Юра», О. Забужко «Музей покинутих секретів», І. Карпи «З роси, з води і з калабані», М. Лаюка «Баборня»). Розглянуто зображення одягу як маркера минулого. Використано герменевтичний, проблемно-тематичний, порівняльно-історичний, біографічний методи дослідження. Виявлено, що в текстах про радянське минуле сучасні письменники наповнюють художній простір достовірністю і відповідним колоритом, відновлює втрачену або деформовану постколоніальну пам’ять. Це важливо для вдумливого осягнення минулого. Смисловими деталями у творах про радянське минуле є образи одягу людей різних соціальних груп, ґендерного й вікового складу. У романі «Музей покинутих секретів» О. Забужко виявлено символічність і впізнаваність образів, що ілюструють повсякдення. Описуючи одяг, авторка пояснює людські стосунки на тлі усталених норм радянського суспільства, що приречене на незворотну руйнацію. І. Карпа у творі «З роси, з води і з калабані» викриває безглуздя радянських норм життя, налаштовуючи на критичне сприйняття правди. Зображення повсякденного одягу радянської дитини, а особливо шкільної форми в цій книзі, іронічне й карикатурне. У романі М. Лаюка образ одягу радянської вчительки доповнює антураж ретропростору, демонструє соціальний стан та вдачу людини. Акценти на учнівській формі засвідчують тоталітарність радянської системи виховання, одноликість юних громадян, штампованість їхніх прагнень. М. Гримич у романі «Юра» виразно показала смаки в одязі головної героїні Клавки – персони зі столичної еліти. Це дало змогу виявити контраст соціальних пластів у Радянському Союзі. Отже, художнє увиразнення одягу в сучасному українському романі про радянський час створює антураж минулого, виявляє типові риси зовнішнього вигляду людей. За допомогою іронії, сарказму, карикатури письменники показують достовірні картини колишнього життя, руйнують міфи про «щастя» радянського громадянина.
18
Тryhubchak, О. V., Т. А. Groshovuy та S. M. Gureeva. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНОЛЕПТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ШИПУЧИХ ТАБЛЕТОК". Фармацевтичний часопис, № 4 (11 грудня 2018): 19–26. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9691.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Вивчити вплив допоміжних речовин на фармако-технологічні та органолептичні характеристики та обрати речовини, що забезпечують кращі показники якості таблетної маси і шипучих таблеток ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу та аскорбінової кислоти.
Матеріали і методи. Вивчали по 3 ковзні речовини, корегенти смаку і ароматизатори. У дослідах використали таблетпрес (Korsh XL-100, Німеччина), сучасне обладнання для визначення текучості порошків (ERWEKA GT, Німеччина), насипної густини (ERWEKA SVM 202, Німеччина), прилади для дослідження однорідності маси таблеток (Mettler Toledo AB54-S, Швейцарія), стійкості до роздавлювання (ERWEKA TBH-525 WTO, Німеччина), стираності (ERWEKA TAR 200, Німеччина), часу розпадання (ERWEKA ZT 33, Німеччина). Експериментальні дані піддавали статистичній обробці методом дисперсійного аналізу.
Результати й обговорення. За результатами статистичної обробки експериментальних результатів дослідили вплив допоміжних речовин на фармако-технологічні показники маси для таблетування (насипна густина, густина після усадки, індекс Карра, текучість, кут укосу), процес таблетування, зовнішній вигляд таблеток, однорідність маси, стійкість до роздавлювання, стираність, розпадання, прозорість розчину, його запах та смак.
Висновки. Вивчено вплив допоміжних речовин із групи ковзних речовин, корегентів смаку та ароматизаторів на фармако-технологічні та органолептичні характеристики шипучих таблеток ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу і аскорбінової кислоти. За результатами дисперсійного аналізу побудовано ранжовані ряди переваг. Використовуючи суму порядкових номерів рівнів факторів у ранжованих рядах переваг, відібрано кращі речовини до складу шипучих таблеток. Аеросил 200, натрію сахарин та ароматизатор лимонний забезпечують кращі показники якості таблетної маси і шипучих таблеток ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу і аскорбінової кислоти.
19
Поплавський, Михайло. "Соціальні мережі як інструмент просування вищого навчального закладу (на матеріалах КНУКіМ)". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 14–30. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233777.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються особливості та ефективність застосування SMM-технологій Київським національним університетом культури і мистецтв, як провідним закладом вищої освіти у сфері культури, у напрямі просування своїх освітніх послуг та брендингу закладу.
Наголошено на значенні соціальних мереж у просуванні освітніх послуг і бренда університету, особливо у світлі статистичних даних світових аналітичних агентств про кількість інтернет-користувачів, констатовано недостатність володіння модераторами сторінок ЗВО в соцмережах механізмами залучення уваги аудиторії через соціальні платформи.
Акцентовано увагу на тому, що ситуація на ринку освітніх послуг вимагає від українських ЗВО не лише створювати конкурентоспроможні освітні послуги, а й постійно вдосконалювати свої маркетингові комунікації для залучення аудиторії, бути компетентними в тому комунікаційному середовищі, у якому функціонує їхній навчальний заклад, з метою просування своїх пропозицій.
На прикладі сторінок КНУКіМ у соціальних мережах Facebook та Instagram наведено дані про ефективність застосування SMM-технологій факультетами університету, зокрема представлено рейтинг сторінок останніх в Instagram за коефіцієнтами охоплення та залучення аудиторії тощо. Звернено увагу на значення персонального бренда «Михайло Поплавський» під час просування КНУКіМ у соцмережах, з огляду на положення, що цільова аудиторія завжди більше довіряє тим закладам, за якими стоїть конкретна особистість.
Наголошено на тенденціях подальшого розвитку соціальних мереж, які закладам вищої освіти треба врахувати під час розробки стратегії маркетингу в соціальних мережах. Зроблено висновок, що активна присутність ЗВО в соціальних мережах може стати вирішальним інструментом досягнення перемоги в конкурентній боротьбі вишу на ринку освітніх послуг. Водночас важливою умовою ефективного просування ЗВО є правильний вибір найбільш популярної соціальної мережі, або соціальних мереж, відповідно до цільової аудиторії, на яку ЗВО скеровують свій вплив. Сучасним закладам вищої освіти необхідно активніше взаємодіяти з аудиторією в соціальних мережах, вивчаючи її смаки та уподобання, тим самим визначаючи найбільш дієві підходи до побудови комунікаційної політики закладу.
20
Лимарєва, Ю. М., О. П. Костіков та В. О. Шебаршин. "ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ ФІЗИКИ ЯК ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПРИРОДНИЧОЇ ДИСЦИПЛІНИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 180–89. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-180-189.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено єдність фізики та мистецтва у формуванні гармонійно та всебічно розвиненої й обізнаної особистості. Взаємний вплив науки та мистецтва не завжди розкривається однозначно. Істинне розуміння мистецтва невідривне від розуміння процесів, завдяки яким воно створюється, а визначена послідовність процесів забезпечує наявність результату. У такий спосіб спрацьовує філософський закон «переходу кількісних змін у якісні». Краса фізики як науки криється у поступовості, послідовності, логічності. Краса мистецтва є результатом тих самих кроків.
Фізика як фундаментальна природнича наука має потужний арсенал засобів впливу на формування загальної культури особистості в цілому. Окрім того, фізика сама є потужним засобом формування загальнокультурної та загальнорозвиненої особистості. Природність фізики неможливо розглядати окремо від природності людського сприйняття спостережуваних явищ природи. Розуміння природних явищ, особливостей перебігу процесів у природі дає можливість митцям створювати шедеври, що змушують насолоджуватися, затамувавши подих, та підносити над усе майстрів справи.
Майстри художнього лиття та кування повинні знати все про процеси нагрівання, плавлення, тверднення різних металів, їхню пластичність і деформацію. Для художників важливі знання законів утворення тіні і півтіні, а також механізм сприйняття світла, що дозволяє досягти надзвичайних ефектів та уникнути проблеми візуального викривлення дійсності. Для дослідників картин та їх реставраторів в нагоді стає метод наукової фотографії в ультрафіолетових променях, фотографування в інфрачервоних променях, рентгенографія та важливі навички правильної інтерпретації результатів проведеного дослідження і встановлення правильного подальшого алгоритму дій щодо відновлення творів мистецтва.
Твори П. Чайковського, І. Баха, А. Вівальді стають в нагоді при вивченні характеристик звукових коливань на уроках фізики. Таке поєднання є непідробним підтвердженням взаємного впливу на формування цілісного світосприйняття особистості.
Естетичні смаки видатних фізиків були досить різноманітними та виражалися також у різний спосіб. Альберт Ейнштейн грав на скрипці, Лев Ландау захоплювався поезією, Макс Планк і Вернер Гейзенберг були чудовими піаністами, Леонардо да Вінчі захоплювався живописом. Отже, єдність фізики та мистецтва є природньою, непідробною, однозначною та беззаперечною.
21
Ming, Zhou. "SUBSTANTIATION OF THE AUTHOR’S METHODOLOGY OF EDUCATION OF AESTHETIC TASTE IN FUTURE MUSIC AND PEDAGOGICAL WORKERS BY MEANS OF VOCAL SKILLS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 97 (February 8, 2021): 30–36. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-97-4.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the integrated approach to professional training of future music and pedagogical workers. The ideas of aesthetic education and music education are combined. It is noted that aesthetic taste is the willingness of music teachers to analyze and perceive the beautiful, determine the aesthetic value of musical works, break the aesthetic perception through the mechanisms of performing works of musical art, to educate students in aesthetic culture.The purpose of the article is a theoretical substantiation of the method of education of aesthetic taste in future music and pedagogical workers by means of vocal skills. The research methodology is a competency approach. The novelty is the method of educating aesthetic taste in future music and pedagogical workers by means of vocal skills. Methodology is an algorithm and procedures for updating the content of education, the use of variable methods and forms, means of educational work. The formation of the ability to aesthetic taste occurs in the process of teaching vocal skills. At the emotional-motivational stage, the connection of the motivational sphere with emotions, which is essential in the profession, is revealed. Peculiarities of the content-executive stage of the method are updating the content of vocal training by supplementing psychological and pedagogical knowledge about aesthetic taste.There is an improvement of skills of concert-performing, compositional, conducting, musicological, research, pedagogical, sound-directing, managerial activities in the field of musical art by means of vocal skills. The content of the reflexive-controlling stage of the method is one’s own thoughts and experiences, doubts and beliefs in one’s own correct actions, analysis of one’s own mental and moral state, feeling of aesthetic pleasure and harmony, control and restraint of one’s emotions, self-knowledge and self-regulation.The practical significance of the method is that the level of formation of aesthetic taste of future music and pedagogical workers increases. This affects the quality of performance of musical works, creative self-expression, recognition of talents by grateful spectators.Key words: musical art, music teacher, aesthetic education, methods, competence, artistic ideal, fashion. У статті розглядається інтегрований підхід до професійної підготовки майбутніх музично-педагогічних працівників. Поєднуються ідеї естетичного виховання й музичної освіти. Зазначено, що естетичний смак – це готовність музично-педагогічних працівників аналізувати та сприймати красиве, визначати естетичну цінність музичних творів, переломлювати естетичне сприйняття через механізми виконання творів музичного мистецтва, виховувати в учнів естетичну культуру.Метою статті є теоретичне обґрунтування методики виховання естетичного смаку в майбутніх музично-педагогічних працівників засобами вокальної майстерності.Методологією дослідження є компетентнісний підхід. Новизну складає методика виховання естетичного смаку в майбутніх музично-педагогічних працівників засобами вокальної майстерності. Методика – це алгоритм і процедури оновлення змісту виховання, використання варіативних методів і форм, засобів виховної роботи. Формування здатності до естетичного смаку відбувається в процесі викла-дання вокальної майстерності. На емоційно-мотиваційному етапі розкрито зв’язок мотиваційної сфери з емоціями, що є суттєвим у професії. Особливостями змістово-виконавчого етапу методики є оновлення змісту вокальної підготовки шляхом доповнення психолого-педагогічними знаннями про естетичний смак. Відбувається удосконалювання вмінь концертно-виконавської, композиторської, диригентської, музикознавчої, дослідницької, педагогічної, звукорежисерської, менеджерської видів діяльності у сфері музичного мистецтва засобами вокальної майстерності. Змістом рефлексивно-контролювального етапу методики є власні роздуми й переживання, сумніви й переконання в правильності власних дій, аналіз власного психічного й морального станів, відчуття естетичної насолоди та гармонії, контроль і стриму-вання власних емоцій, самопізнання й саморегуляція.Практична значущість методики полягає в тому, що підвищується рівень сформованості естетичного смаку майбутніх музично-педагогічних працівників. Це відбивається на якості виконання музичних творів, творчому самовираженні, визнанні талантів вдячними глядачами.Ключові слова: музичне мистецтво, учитель музики, естетичне виховання, методика, компетентність, художній ідеал, мода.
22
Kryzhska, T. "Дослідження ефективності використання бактеріальних препаратів на якісні характеристики делікатесних виробів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (4 лютого 2017): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7515.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено упродовж визрівання фізико-хімічні, біохімічні та мікробіологічні характеристики делікатесного продукту з м’яса птиці, виготовленого зі застосуванням бактеріального препарату та нетрадиційних інгредієнтів рецептури. У статті показано, що корисна мікрофлора бактеріального препарату, який містить композицію бактеріальних штамів, позитивно впливає на сировину – філе курчат-бройлерів, в якому відбувається зміна не лише фізико-хімічних, а головне – біохімічних показників. Перетворення вільних амінокислот і летких жирних кислот не тільки характеризує біологічну цінність продукту, а насамперед, обумовлює його смак і аромат. Доказом, є більш високий (до 30%) вміст вільних амінокислот як в якісному, так і в кількісному складі, порівняно з контролем. Показано, що в продукті з бактеріальним препаратом на кінцеву добу ферментування вміст летких жирних кислот на 11,6% був вищим, ніж у контролі. Ефективність використання у продукті бактеріального препарату підтверджена і результатами мікробіологічних досліджень, за яких дослідний продукт був готовий на 3 доби раніше, ніж контроль. Отже, доведено, що використання бактеріального препарату змінює інтенсивність та спрямованість процесу визрівання продукту, надає та формує специфічні смако-ароматичні властивості та забезпечує продукту гарантовану якість.
23
Дудкін, Іван. "Смак Польщі". Міжнародний туризм, № 4 (2008): 76–77.
Знайти повний текст джерела
24
Малишева, Ірина. "Смак Делі". Mandry. Navigator, № 7 (54), листопад - грудень (2010): 52–53.
Знайти повний текст джерела
25
Стаховський, Дмитро. "Смак осінньої Туреччини". Mandry. Navigator, № 10 (2008): 48–51.
Знайти повний текст джерела
26
Ткачівський, Ярослав. "Смак забороненого плоду". Дзвін, № 1/783/ (2010): 11–13.
Знайти повний текст джерела
27
Солоділова, О. В. "ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ У ФІЛОСОФІЇ Т. АДОРНО". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 32 (3 лютого 2022): 114–18. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1036.
Повний текст джерелаАнотація:
Солоділова О. В. Проблема сприйняття у філософії Т. Адорно. – Стаття.У статті розглянуто особливості проблеми сприйняття у філософії Т. Адорно. Його творчість відбувалася на тлі великих суспільних й культурних перетворень в XX столітті. Будучи філософом, культурологом, соціологом, музикознавцем, Т. Адорно напрацював свою теорію «негативної діалектики», в межах якої диференціював індивідуальне й надіндивідуальне, особливе й загальне. У статті обґрунтовано, що основним здобутком Т. Адорно є його тлумачення витвору мистецтва, музич- ного, зокрема, як самостійного автономного суб’єкта, що має трансцендентний характер. Таким чином, раціональному позитивному мисленню – як суспільному, так і індивідуальному, що набуло своїх характерних рис у час розвитку авангардного мистецтва, народження Постмодерну, добу панування суспільства масового споживання й масової культури (поп-культури), яке певним чином стандартизує мислення, віддаючи перевагу масовим формам мистецтва й масовій музичній культурі, Адорнопротиставляє процес безпосереднього сприйняття слухачем й глядачем культури, музики на рівні об’єктивного існування витвору мистецтва, який водночас має автономну суб’єктивну природу. Окреслено, що основним мотивом цієї «безпосередності» стала (в теорії Адорно) спонтанність – як безпосередній вияв людиною своїх почуттів, як вияв раціональної й ідеологічної незаанга-жованості. Адорно мав на увазі паритет індивідуального й надіндивідуального, що мав би дати людині ширший простір у сенсі виявів свободи – соціальної, естетичноїй т. п. Також це давало змогу Адорно своєрідно підійти до актуального вирішення основної проблеми тогочасної (й, на нашу думку, нинішньої ) культури – співвідношення двох полюсів культури – «високої» елітарної й «низької» масової. Адорно заперечив обидві, висунувши тезу щодо необхідності вивільнення людської свідомості з кола будь-яких обмежень – соціальних, естетичних й т. ін. Доведено, що кінцевою метою такого вивільнення Адорно вважав досягнення певного рівня соціокультурної активності індивіда, який є здатним творчо переробити не тільки себе, але й суспільство, яке, з одного боку, стало супер раціональним, а з іншого – супервпливовим щодо свідомості людей, які стали заручниками тоталітарного способу мислення й життя, учасниками становлення нового «монополістичного» суспільства. Такі погляди Адорно цілковито відповідали настановам й орієнтаціям Франкфуртської школи. Разом із тим Адорно став стійким об’єктом критики – як із боку авангардних інтелектуалів, так і з боку лівацьки налаштованих кіл, які стали основним конфронтаційним фоном тодішнього західного істеблішменту. Нині людство перейшло до життя в інформаційному глобальному візуалізованому цифровому суспільстві, де значно підваженими виглядають морально-ціннісні норми минулого, інтенсивно переглядаються естетичні настанови, орієнтації, смаки, зрештою, активно формуються новітня філософія, антропологія, філософія освіти й педагогіка, які мають дати відповідь на світоглядні й морально-етичні виклики сучасного суспільства.
28
Думанська, О. "Про виховання літературного смаку в дітей". Вивчаємо українську мову та літературу, № 6 (298) (2012): 24–25.
Знайти повний текст джерела
29
Шинкарук, М. В., та О. О. Балук. "ПЕРСПЕКТИВНІ СТАРТОВІ КУЛЬТУРИ ДЛЯ КРАФТОВИХ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 38–48. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено проблему поліпшення якості сиров’ялених м’ясних продуктів за допомогою використання стартових культур. У технології м’ясних продуктів визначається тенденція до використання рослинних харчових добавок у поєднанні зі стартовими культурами для поліпшення якості готової продукції. Важливою властивістю є антагонізм – придушення зростання мікроорганізмів, що спричинюють псування продукту. Для відтворення кольору м’ясопродуктів у складі стартових культур повинні бути денітрифікуючі бактерії. До основних технологічних властивостей стартових культур можна віднести зброджування вуглеводів із утворенням молочної кислоти, скорочування часу дозрівання, збільшення виходу готового продукту та подовження термінів зберігання. В разі додавання пропіонових бактерій істотно покращуються структурно-механічні властивості продукту, забезпечується зменшення втрат за теплової обробки, підвищується вологозв’язувальна здатність, що позитивно позначається на якості готового продукту. Молочнокислі бактерії є біологічною основою формування ковбаси як харчового продукту, завдяки ним відбувається біологічне перетворення основних компонентів м’яса з утворенням сполук, що зумовлюють смак та аромат, консистенцію; зміна фізико-хімічних параметрів м’ясного фаршу може призвести до розвитку мікробів, здатних викликати псування м’яса. Застосування стартових культур у виробництві м’ясних продуктів забезпечує не лише скорочення часу технологічного процесу, а й гарантує мікробіологічну безпеку готової продукції. Таким чином, бактеріальні закваски є найважливішим фактором формування якості м’ясних виробів. Правильно підібрані культури у заквасці сприяють не тільки формуванню приємного смаку та аромату продукту, стабілізації забарвлення, а й придушенню життєдіяльності гнильних та санітарно-показових бактерій. Крім того, встановлено, що деякі мікроорганізми мають протеолітичну активність, внутрішньоклітинні ферменти, які здатні розщеплювати білки м’яса, таким чином покращуючи структурні характеристики готового продукту. А деякі стартові культури можуть виступати в ролі антиоксидантів, перешкоджаючи окисленню жиру в ковбасних виробах.
30
Жуйцін, Лі. "МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ ПІДЛІТКІВ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 4(78) (10 квітня 2018): 313–24. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2018.04/313-324.
Повний текст джерела
31
Kharandiuk, T. V., R. B. Kosiv, O. M. Borukh, R. S. Dalybozhyk, L. Ya Palianytsia та N. I. Berezovska. "Зниження вмісту віцинальних дікетонів при зброджуванні високогустинного сусла". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (3 лютого 2017): 149–52. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7530.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із завдань високогустинного пивоваріння як сучасної енергоощадної технології є отримання пива високої якості, адже смак і аромат напою ‒ його головні споживчі властивості. Віцинальні дікетони ‒ діацетил (2,3-бутандіон) та 2,3-пентандіон – відіграють значну роль у формуванні смаку. Завдання пивоварів полягає в зведенні до мінімуму їх утворення або пришвидшенні їх відновлення до речовин із вищим порогом відчуття. До основних методів зниження вмісту дікетонів належать оптимізація параметрів бродіння та дозрівання, використання модифікованих штамів дріжджів та іммобілізованих дріжджових клітин. Цього досягають також застосуванням ферменту α-ацетолактатдекарбоксилази, який міститься в ферментному препараті Матурекс. Він каталізує реакцію перетворення α-ацетолактату безпосередньо в ацетоїн, минаючи утворення діацетилу. Таким чином значно знижується вміст дікетонів у пиві та скорочується тривалість його дозрівання. В роботі досліджено вплив параметрів зброджування високогустинного сусла – концентрації сухих речовин у суслі, температури та тривалості процесу на вміст дікетонів у пиві. Визначено оптимальні умови головного бродіння: концентрація сусла 16% сухих речовин, температура бродіння 15 °С, тривалість 7 діб. Встановлено вплив дози ферментного препарату Матурекс 1, 2 і 3 г на 1 гл сусла на вміст віцинальних дікетонів у молодому пиві. Визначено оптимальну дозу препарату, яка становить 2 г на 1 гл сусла. Досліджено вплив ферментного препарату Матурекс на фізико-хімічні показники молодого та готового пива – вміст екстракту та етанолу, рН і кислотність, вміст віцинальних дікетонів. Таким чином, для пришвидшення процесів дозрівання пива в технології високогустинного пивоваріння, зниження вмісту віцинальних дікетонів у пиві та збільшення ефективності виробництва можна рекомендувати зброджування сусла концентрацією 16% сухих речовин при температурі 15 °С впродовж 7 діб з додаванням ферментного препарату Матурекс у кількості 2 г на 1 гл сусла.
32
Воробйова, О. П. "Смак "шоколаду": інтермедіальність й емоційний резонанс". Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія 15, № 1 (2012): 5–11.
Знайти повний текст джерела
33
Tararak, Natalііa. "Формування у дітей старшого дошкільного віку художньо-естетичних смаків засобами музичного мистецтва". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 166–72. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.166-172.
Повний текст джерелаАнотація:
В статі розглянуто проблеми формування художньо-естетичного смаку у дітей старшого дошкільного віку, розкрито виховний потенціал музичного мистецтва. Засоби музичного мистецтва розподілено за жанрами, формою виконавства, способами музичної виразності, метою і формами освоєння творів музичного мистецтва. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування художньо-естетичного смаку у дітей старшого дошкільного віку засобами музичного мистецтва. Уточнено критерії, за допомогою яких виявлено динаміку сформованості ціннісних орієнтацій у дітей старшого дошкільного віку.
34
Дерев’янко, Оксана. "ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ У ВИХОВАННІ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 6(70) (25 вересня 2017): 166–76. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.06/166-176.
Повний текст джерела
35
Чертенко, О. "Переклад як мистецтво смаку та шлях до розуміння". Вікно в світ, № 3 (18) (2002): 151–52.
Знайти повний текст джерела
36
Тихонов, Н. Ф., С. С. Сазанов та Е. Г. Шумихина. "Типы судовых двигателей Yanmar и их система смазки". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 81, № 2 (2022): 113–15. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-01-2022-69.
Повний текст джерела
37
Белінська, Світлана, Валентина Кепко та Марина Бубенко. "СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ СИРУ ТА СИРНИХ ПРОДУКТІВ". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 115–21. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Вітчизняний ринок сиру формується під впливом прогнозованих та непрогнозованих факторів. Україна поступово перетворюється з експортера в крупного імпортера сирів, а рівень споживання молочних продуктів в Україні визначається переважно факторами економічного характеру, які формують попит та пропозицію. Вітчизняні виробники, враховуючи проблеми сировинного ринку, розширюють асортимент продукції шляхом виробництва сирних продуктів, в яких частина молочного жиру замінюється рослинними жирами, молочних білків – соєвими. Попит на молоковмісні сирні продукти детерміновано переважно невисокою купівельною спроможністю населення. Результати перевірок якості молочної продукції в Україні підтверджують факти фальсифікації сирів використанням при їх виробництві замінників молочного жиру. Проведені дослідження споживних властивостей сиру та сирних продуктів за комплексом органолептичних та фізико-хімічних показників підтверджують відмінності споживних властивостей. За зовнішнім виглядом і рисунком сир та сирний продукт не відрізняються, проте можуть суттєво різнитись за кольором, смаком, запахом та консистенцією. Відмінності кольору та запаху можуть бути нівельовані використанням харчових добавок, що не суперечить технології. При розжовуванні, натисканні, розтиранні зразків суттєвих відмінностей консистенції сиру та сирного продукту не встановлено. Визначаючи консистенцію згинанням встановлено, що у місці згину сирного продукту тріщина утворилась після першого згинання, а в сирі не утворюється після неодноразового згинання. Результати дослідження смаку підтвердили разючі відмінності продуктів. Для сирного продукту характерний пустий невиражений смак, відсутність сирного післясмаку. Саме ці ознаки є критеріями ідентифікації продуктів. Проведена кваліметрична оцінка за комплексом досліджень органолептичних та фізико-хімічних показників якості підтверджує нижчу якість сирного продукту, порівняно із сиром, у 2,4 рази. Встановлено, що органолептичні показники якості не є визначальними критеріями ідентифікації належності продукту до групи сирів чи сирних продуктів. Пересічний споживач без детального аналізу маркування, яке іноді складно прочитати на пакуванні, іноді є недостовірним, за зовнішніми ознаками на момент придбання товару не може відрізнити сир від сирного продукту.
38
Kargin, B. S., та S. B. Kargin. "Совершенствование процесса штамповки автомобильных клапанов". Обробка матеріалів тиском, № 2(49) (22 грудня 2019): 82–86. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)82.
Повний текст джерелаАнотація:
Каргин Б. С., Каргин С. Б. Совершенствование процесса штамповки автомобильных клапанов // Обработка материалов давлением. – 2019. – № 2 (49). - С. 82-86.
Представлены результаты исследования по совершенствование процесса штамповки автомобильных клапанов за счет водно-графитой технологической смазки «В-2».
Необходимость разработки была вызвана тем, что применяемая в настоящие время при горячей штамповки клапанов масло-графитовая смазка «Укринол-7» достаточно дорогая, содержит дефицитное хлопковое масло, а главное, она является экологически опасной, т.к. при ее использовании содержание в воздухе бензопирена превышает ПДК в три раза, а содержание нитридов превышает ПДК в два раза.
Представлен состав разработанной водно-графитой смазки «В-2» и результаты ее испытаний в сравнении со смазкой «Укринол-7» при штамповки автомобильных клапанов на промышленном штампе. Материал клапана сталь 40Х9С2. Нагрев заготовки производился в печи до t = 1150 0С.
Оценку эффективности смазок проводили путем фиксирования силы штамповки, силы выталкивания и поведения смазок в процессе испытания. Так, сила штамповки клапана в первом переходе составила Р = 890–900 кН, а сила выталкивания поковки из штампа равна 10 % от силы штамповки.
Установлено, что эффективность применяемой масло-графитовой смазки «Укринол-7» и разработанной водно-графитой смазки «В-2» одинаковая, но с экономической и экологической точек зрения смазка «В-2» более предпочтительна, чем «Укринол-7». При этом в разработанной смазке «В-2» применялся графит, измельченный на гидродинамической установке и состоящий из 50 % фракции 1–5 мкм и 50 % фракции 100–200 мкм.
39
Тихонов, Н. Ф., та Е. Г. Шумихина. "Устройство генераторной установки и моторное масло для дизельного генератора Yanmar". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 81, № 2 (2022): 115–18. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-01-2022-70.
Повний текст джерела
40
Жемела, Г. П., А. В. Баган, О. В. Бараболя, С. М. Шакалій та Т. О. Чайка. "ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИПІКАННЯ ПШЕНИЧНОГО ХЛІБА З ВИКОРИСТАННЯМ ХМЕЛЕВИХ ЗАКВАСОК І СПІРУЛІНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 100–106. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині в суспільстві зростає прихильність до органічних продуктів, які є екологічно безпечними та натуральними. Тому поряд з використанням прискорених технологій виробництва повертаються до класичних технологій, що забезпечують високу якість продуктів харчування. Однією з таких техно-логій є випікання хліба на хмельових заквасках, яка свого часу застосовувалася переважно для виго-товлення хліба з борошна другого й обойного сортів. Найголовнішим аргументом на користь техно-логії випікання хліба на хмелевих заквасках є те, що цей хліб можна виготовляти без використання пресованих дріжджів. Метою досліджень було дослідити реологічні, хлібопекарські та органолеп-тичні показники пшеничного хліба з сорту Оржиця на різних хмелевих заквасках з додаванням спіру-ліни. Для випікання хліба використовували зерно пшениці м’якої озимої сорту Оржиця та хміль ди-кий, закваску пшенично-хмелеву (маточну суху подрібнену) ТМ «Хорс» та порошок синьо-зеленої во-дорості спіруліни. Досліджуване борошно має запах та смак, властивий борошну з пшениці, без сторонніх запахів і присмаків. При розжовуванні борошна не відчувається хрускіт. Вміст клейкови-ни в борошні із зерна пшениці сорту Оржиця відповідає вмісту клейковини борошна вищого сорту та становить 29,4 %, що на 4,4 % більше верхньої межі стандарту. Борошно із зерна пшениці сор-ту Оржиця за всіма показниками якості входить є в межах допустимих норм та відповідає опти-мальному рівню для одержання високоякісного хліба. Закваска з хмелю дикого та хмелева закваска фірми ТМ «Хорс» змінили такі органолептичні показники якості хліба, як об’єм хліба та порис-тість. Особливий вплив на смакові якості хліба мало використання хмелевої закваски ТМ «Хорс», що додала йому дещо неприємного гіркого смаку. Дані, отримані в результаті дослідження, дають змо-гу рекомендувати виробникам хлібопекарської промисловості використовувати нетрадиційні міне-ральні добавки, такі як спіруліна. Застосовування хмелевої закваски, особливо з дикого хмелю, доці-льно використовувати для приготування бездріжджового пшеничного хліба.
41
Космеда, Т. А. "Актуальні процеси мовлення чи "мовний смак" української сучасності". Мовознавство, № 2 (2014): 44–55.
Знайти повний текст джерела
42
Космеда, Т. А. "Актуальні процеси мовлення чи "мовний смак" української сучасності". Мовознавство, № 2 (2014): 44–55.
Знайти повний текст джерела
43
Hrynovets, I. S., T. A. Shostak, Yu V. Yaremyshyn та V. S. Hrynovets. "РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЗУБНОЇ ПАСТИ З МЕТИЛСАЛІЦИЛАТОМ". Фармацевтичний часопис, № 1 (7 березня 2019): 58–63. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9876.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Розробка складу та технології зубної пасти з метилсаліцилатом.
Матеріали і методи. Використано методи інформаційного пошуку, аналізу даних літератури та проведено експериментальні дослідження.
Результати й обговорення. Як активний фармацевтичний інгредієнт запропонованої зубної пасти використано метилсаліцилат, оскільки проявляє протимікробну, знеболювальну та протизапальну дії. Оптимальний склад зубної пасти визначали на підставі проведення власних експериментальних досліджень: натрійкарбоксиметилцелюлоза – гелеутворювач, кальцію карбонат – абразивний компонент, сахарин – коригент смаку, натрій гідрокарбонат – пом’якшувач та регулятор лужно-кислотного балансу, гліцерин –вологоутримувач, ментол – коригент смаку, вода – розчинник.
Висновок. Розробка зубної пасти з метилсаліцилатом є не лише розширенням асортиментної групи гігієнічних засобів – це удосконалений підхід до відновлення мікробіоцинозу, можливість більш ретельного очищення зубів від нальоту та освіження подиху, що є важливим при щоденному догляді за порожнинною рота.
44
Salama, B. "Mechatronic Unit for Studying A Regulator for the Excess Amount of Oil During the Hydraulic Press Assembly." Intellekt. Sist. Proizv. 14, no. 4 (January 30, 2017): 84. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2016-4-84-86.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье предлагается мехатронная установка на основе гидроаккумулятора грузового типа, который обеспечивает постоянство давления, для решения проблемы дискретности подачи смазки в зону сопряжения деталей, собранных гидропрессовым методом при включении дросселя, который обычно используется для сохранения давления в системе.
45
Novikov, V. N., A. G. Ivanov, E. A. Kalentyev, and V. V. Tarasov. "Analytical Method for Studying the Force Interaction of Elements of Steel Ropes when Working on Blocks." Bulletin of Kalashnikov ISTU 23, no. 3 (November 8, 2020): 46. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2020-3-46-54.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается вопрос силового взаимодействия элементов стальных канатов (проволока, пряди и др.) при работе на блоках. Первоначально исследуется вопрос взаимного относительного перемещения проволоки при изгибе. Это явление более широко известно как депланация поперечного сечения проволочного каната. При определении дополнительных смещений учтено, что удлинение элементов каната происходит в обе стороны от точки набегания каната на блок (и в прямолинейный, и в криволинейный участки каната). Также учитываются дополнительные смещения, возникающие в изогнутой части каната.Решается задача аналитического определения сил трения между проволоками каната, набегающего на вращающийся блок. Используемый подход основан на решении уравнения Эйлера для изогнутой на барабане нити. На завершающем этапе установлены зависимости для работы сил трения в зависимости от коэффициента трения между контактирующими поверхностями, обусловленные видом канатной смазки. В частности из полученных выражений следует, что при уменьшении коэффициента трения между элементами каната произойдет снижение совершаемой силами трения работы. Полученные результаты подтверждают, что использование эффективной канатной смазки будет способствовать энергосбережению, продлению срока службы стального каната.
46
Марчишина, А. А. "Вплив гендерних теорій на трансформацію літературного смаку (на матеріалі оповідань Е. Оуклі)". Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія 15, № 1 (2012): 120–25.
Знайти повний текст джерела
47
Nechaev, E. P. "Resettable regime of diesel lubrication." Vestnik MGTU 19, no. 4 (December 2016): 790–97. http://dx.doi.org/10.21443/1560-9278-2016-4-790-797.
Повний текст джерела
48
Cubich, V. I., O. G. Cherneta, E. A. Zadorozhnaya, A. V. Gritsenko, K. V. Glemba, and L. A. Shefer. "Investigation of lubrication of turbocompressors." Herald of the Ural State University of Railway Transport, no. 1 (2019): 25–39. http://dx.doi.org/10.20291/2079-0392-2019-1-25-39.
Повний текст джерела
49
Krizhevskaya, E. T., M. I. Sentyurikhina, R. V. Bartko, and A. M. Danilov. "Graphene modified greases." World of Oil products the Oil Companies Bulletin 06 (2020): 62–63. http://dx.doi.org/10.32758/2071-5951-2020-0-6-62-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Reological and tribological characteristics of lithium lubricating grease with graphene have been obtained. It has been established that graphene should be injected into the lubricant at the beginning of its preparation before the structure is formed.
50
Krizhevskaya, E. T., M. I. Sentyurikhina, R. V. Bartko, and A. M. Danilov. "Graphene modified greases." World of Oil products the Oil Companies Bulletin 06 (2020): 62–63. http://dx.doi.org/10.32758/2071-5951-2020-0-6-62-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Reological and tribological characteristics of lithium lubricating grease with graphene have been obtained. It has been established that graphene should be injected into the lubricant at the beginning of its preparation before the structure is formed.