Статті в журналах з теми "Слово о полку Игореве"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Слово о полку Игореве.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Слово о полку Игореве".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Шелест, Вл. "“Слово о полку Игореве” и “Махабхарата”". Russian Literature 17, № 2 (лютий 1985): 143–55. http://dx.doi.org/10.1016/s0304-3479(85)80028-4.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Курьянов, С. ""Экологический конфликт" в "Слове о полку Игореве" или слово о смысле "Слова"". Радуга, № 1 (2008): 160–68.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Мамедова, А. И. "Категория пространства в произведении "Слово о полку Игореве"". Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки, № 1 (2000): 106–8.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Росовецкий, С. К. ""Слово о полку Игореве" и дружинная поэзия Киевской Руси". Русистика, Вып. 4 (2004): 46–53.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Росовецкий, С. К. ""Слово о полку Игореве" и дружинная поэзия Киевской Руси". Русистика, Вып. 7 (2007): 47–53.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Алексеев, Сергей Викторович. "Упоминания древних князей и образ прошлого в тезаурусе древнерусского эпоса". Znanie Ponimanie Umenie, № 3 (12 жовтня 2022): 159. http://dx.doi.org/10.17805/zpu.2022.3.14.

Повний текст джерела
Анотація:
<p>Статья посвящена реконструкции представлений создателей древнерусского «дружинного» эпоса о прошлом Руси на основе учета и семантического анализа упоминаний князей, древних по отношению ко времени написания. Для «Слова о полку Игореве» в наибольшей степени характерно внимание к дохристианскому прошлому, память о котором, однако, расходится с летописной и не связана с историческими князьями. В истории XI в. автора «Слова о полку Игореве» наиболее занимает период распада государства, который прямо ведет в его представлении к катастрофе Игорева похода. Автор «Слова о погибели Русской земли» продлевает эпоху единства во времена Владимира Мономаха и воплощает это единство в нем, поскольку Владимир Мономах является предком владимирских князей. Так и в этом памятнике, уже после монгольского нашествия, сочетается стремление к единству и подчеркивание величия своей княжеской династии. Этого сочетания совершенно чужда «Задонщина». Здесь не фигурируют предки непосредственно московских или владимирских князей, а образ прошлого сводится к древнейшим киевским князьям. Среди них центральное место занимает Владимир Святой, к которому автор непосредственно возводит своих героев — Дмитрия Донского и Владимира Храброго. Историческая память в «Задонщине» уже в большей степени книжная, чем устная, и дохристианское прошлое осмысляется исключительно через библейские образы.</p>
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Росовецкий, С. К. ""Слово о полку Игореве" и дружинная поєзия Киевской Руси. Статья вторая". Русистика, Вып. 2 (2002): 57–62.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Сенкевич, В. И. "Образность и пластичность "Слова о полку Игореве"". Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах, Вип.17 (2008): 162–70.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Топчий, В. "К 825-летию "Слова о полку Игореве"". Ренессанс, № 4 (70) (2010): 91–94.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Настенко-Капалет, Л. "О Троянах из "Слова о полку Игореве", как основателях Киева". Радуга, № 11/12 (2015): 174–78.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Зелинский, Константин. "Русский педагог Федор Гаврилович Кашменский и его пособие для учащихся "Слово о полку Игореве"". Russkaya slovesnost, № 6 (2022): 76–80. http://dx.doi.org/10.47639/0868-9539_2022_6_76.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Назаров, Назарий. "Индоевропейское происхождение поэтического языка «Слова о полку Игореве»: грамматические свидетельства*". Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 60, № 1 (червень 2015): 151–66. http://dx.doi.org/10.1556/060.2015.60.1.14.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Vasilik, V. V. "“The Lay of the Warfare Waged by Igor” and its Author: Epiphanic Connection of Events (Reflections on A.N. Uzhankov’s Book)." Rusin, no. 66 (2021): 283–306. http://dx.doi.org/10.17223/18572685/66/15.

Повний текст джерела
Анотація:
The article focuses on the latest revolutionary monograph “The Lay of the Warfare Waged by Igor” and its author by Aleksandr Uzankov, where he systematically and logically proves the authorship of Moses of Kiev, the author of the Vydubychi Chronicle and the Panegyric to Prince Rurik Rostislavich. On the base of a number of parallels between the Vydubychi Chronicle entry of 1185 and “The Lay of the Warfare Waged by Igor” he proves that they both might be authored by abbot Moses of Kiev. Since the author of the “Lay” was an expert in war terminology and druzhina’s composition and could be related to it, A. Uzhankov assumes that before his monastic ordination Moses could be named Belovod Prosovich, a nobleman, who escaped to Sviatoslav of Kiev after Igor’s defeat. Such a complementary theory unites two earlier hypotheses about the author of “The Lay”, which did not receive due justification. Another A. Uzhankov’s undoubted scholar achievement was narrowing the date gap of “The Lay” to 1200–1201, by dating the raid of Prince Roman Mstislavich against the Polovtsi in the autumn of 1200, mentioned in “The Lay.” Yet another merit of of the monograph is the proved Christian character of the “The Lay” and its biblical background, including The Book of Jeremiah. Prince Igor is likened to the foolish king Zedekiah, who untimely rebelled against King Nebuchadnezzar and paid for it with the captivity and destruction of Jerusalem. Similar to it, Igor’s campaign resulted in a premature attack against the Polovtsi, captivity, and the peril of his and of many Russian people. As The Book of Jeremiah was not translated into Old Church Slavonic, A. Uzhankov assumes that the author of the “Lay” knew it in Greek and was connected with the Greek-speaking circle of monks of Vydubychi monastery. In general, A. Uzhankov’s constructions look reasonable and may be considered a breakthrough in Slavic studies in general and in the studies of The Lay of the Warfare Waged by Igor in particular.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Травников, С. Н., Е. Г. Июльская, Е. К. Петривняя, and А. А. Соломонова. "METHODOLOGICAL RECOMMENDATIONS FOR THE PRACTICAL LESSON THE WORD ABOUT IGOR'S REGIMENT AND THE SONG OF ROLAND: TWO WORLDS, TWO CULTURES IN A FOREIGN AUDIENCE." Russkii iazyk za rubezhom, no. 3(304) (June 21, 2024): 11–20. http://dx.doi.org/10.37632/pi.2024.304.3.002.

Повний текст джерела
Анотація:
В научно-методической статье представлено сравнительно-историческое исследование русского и западноевропейского эпоса «Слово о полку Игореве» и «Песнь о Роланде», помогающее определить сходство и различие произведений, разработаны методы и приемы выявления национальной специфики русской и французской героической эпопеи, обобщается педагогический опыт, описана система работы в иностранной аудитории по определенной технологии с продуманной системой заданий. Russian and Western European epics The Words of Igor's Regiment and The Song of Roland are presented in the scientific and methodological article, which helps to determine the similarities and differences of the works, methods and techniques for identifying the national specifics of the Russian and French heroic epics are developed, pedagogical experience is summarized, the system of work in a foreign audience using a certain technology is described with a well-thought-out task system.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Цвелых, А. Н. "Загадочные летописные животные Киевской Руси, "Природа"". Priroda, № 2 (2021): 25–40. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x21020034.

Повний текст джерела
Анотація:
Анализ древних рукописных источников и изображений времен Киевской Руси позволил заключить, что загадочный летописный «лютый зверь» цбыл львом. Согласно палеонтологическим данным, он существовал в Северном Причерноморье и дальше к северу в период от шести до двух тысяч лет назад. Тысячу лет назад значительная часть этой территории входила в состав или в зону влияния Киевской Руси. Ревизия реалистических изображений животных на фресках XI в. Софийского собора в Киеве позволила получить новые интересные сведения о фауне Киевской Руси. К настоящему времени в Софии Киевской выявлены изображения: львов, тарпана, оленей, кабана, лисицы, рыси, а также гепарда, используемого в качестве охотничьего зверя. Выяснено, что таинственный ночной свист, упомянутый в литературном памятнике XII в. «Слово о полку Игореве», издавали маленькие зверьки — степные пищухи, во времена Киевской Руси широко распространенные, а теперь здесь вымершие.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Патроева, Н. В. "Синтаксис "Слова о полку Игореве" в сопоставлении с его поэтическими переложениями". Вопросы языкознания, № 1 (2015): 39–78.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Шмухлярова, В. А. "Образы рассказа И.А. Бунина «Господин из Сан-Франциско» как отражение авторской концепции гибели преступившего нравственные законы буржуазного мира". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 90, № 5 (2022): 32–34. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-10-2022-189.

Повний текст джерела
Анотація:
Действие в «Слове о полку Игореве», занесенное в летописи под 1185 г., происходит в Западном (Дешт-и) Кыпчаке. Подчеркивается, что аналогичные сведения в «Слове» и «Повести временных лет» в состоянии уточнить и прояснить дальнейшую судьбу кыргызских родоплеменных структур, после развала эпического Кыргыз журту (X в.). Отмечается, что древнерусские объединенные силы Игоря Святославича, князя НовгородаСеверского, возле реки Каялы, могли сражаться с придонскими половецкими войсками Дешт-и Кыпчака.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Эшиев, А. М. "Половцы Западного (Дешт-и) Кыпчака 1185 г." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 90, № 5 (2022): 34–39. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-10-2022-190.

Повний текст джерела
Анотація:
Действие в «Слове о полку Игореве», занесенное в летописи под 1185 г., происходит в Западном (Дешт-и) Кыпчаке. Подчеркивается, что аналогичные сведения в «Слове» и «Повести временных лет» в состоянии уточнить и прояснить дальнейшую судьбу кыргызских родоплеменных структур, после развала эпического Кыргыз журту (X в.). Отмечается, что древнерусские объединенные силы Игоря Святославича, князя НовгородаСеверского, возле реки Каялы, могли сражаться с придонскими половецкими войсками Дешт-и Кыпчака.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Burykin, Alexey A. "Еще раз о Босом волке в тюрко-монгольском эпосе и «Слове о полку Игореве»". Бюллетень Калмыцкого научного центра Российской академии наук, № 1 (20 грудня 2020): 113–22. http://dx.doi.org/10.22162/2587-6503-2020-1-13-113-122.

Повний текст джерела
Анотація:
The article analyses the names of the wolf in the eposes of the Mongolian and Turkic nations, which is of interest for defining the Mongolian and Turkic epic traditions and perceptions related to the wolf. One of the problems discussed by the author is the understanding of the Old Russian word-combination ‘босый волк’(off-white wolf) which appears in “The Song of Igor’s Campaign”. In the Mongolian folklore, a name of the wolf includes the word hалзн ‘a white mark or white stripe on the forehead of the animal’ which is inherent in the definition of a wolf by color. This specification allows us to eliminate all the fancy translations of the word combination ‘босый волк’(off-white wolf) and matches well the notion of the color of the wolf in the real life.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Черепанова, О. ""Путь" и "дорога" в "Слове о полку Игореве" и некоторых древних памятниках". Київська старовина, № 1 (2007): 119–23.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Kuznetsov, Evgeniy V., and Yuri A. Kurdin. "ANTIQUE REMINISCENCES IN “THE TALE OF IGOR’S CAMPAIGN”." Bulletin of the Moscow State Regional University (History and Political Science), no. 4 (2020): 45–56. http://dx.doi.org/10.18384/2310-676x-2020-4-45-56.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Лидия, Соколова. "Каким «рукавом» утирала Ярославна кровавые раны Игоря (к вопросу о поэтике «Слова о полку Игореве»)". Проблемы исторической поэтики 17, № 4 (грудень 2019): 7–41. http://dx.doi.org/10.15393/j9.art.2019.6602.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Поварницына, Елена Дмитриевна. "«THE LAMENT OF YAROSLAVNA»: ANALYSIS OF THE VARIABILITY OF FRENCH TRANSLATIONS OF THE FRAGMENT «THE TALE OF IGOR'S CAMPAIGN»." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология, no. 4(71) (December 3, 2021): 244–51. http://dx.doi.org/10.26456/vtfilol/2021.4.244.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье уточняется представление о франкоязычных переводах «Слова о полку Игореве» посредством сопоставительного анализа 13 переводов фрагмента «Плач Ярославны» (с точки зрения лексики, семантики, стилистики), определяются некоторые переводческие тенденции в рамках заявленного корпуса, фиксируются стандартные/нестандартные варианты перевода, выявляются причины переводческой вариативности. The article is devoted to the analysis of multiple French translations of «The Tale of Igor's Campaign» on the example of a fragment that in the Russian-language tradition is called «The Lament of Yaroslavna». In the course of the study, we were able, firstly, to expand the understanding of the French-language translations of the «The Tale». Secondly, we traced the translation tendencies, identified some translation techniques, and determine the reasons for the translation variability.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Aleksandrov, S. S. "The Fantastic in The Tale of Igor’s Campaign Content." Izvestiya of Saratov University. New Series. Series: Philology. Journalism 16, no. 2 (June 16, 2016): 160–64. http://dx.doi.org/10.18500/1817-7115-2016-16-2-160-164.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Халилов, А. С. "The structural and typological analysis of the image of the hero in the Slavic and Oghuz epics." Эпосоведение, no. 2(14) (June 28, 2019): 67–72. http://dx.doi.org/10.25587/svfu.2019.14.32181.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье исследуется образ героя в славянском и тюркском эпосах в структурнотипологическом аспекте. Для сравнительного изучения образцов эпоса были привлечены к исследованию материалы огузских и славянских письменных эпических памятников периода XIXVI вв. Исследования были проведены по богатому эпическому материалу. Из тюркского эпического материала в исследовании были использованы Книга Деде Коркуда, Огуз Каган, разные тексты из цикла Огузнаме, Сборник летописей и т. д., а также из славянского эпического материала Повесть временных лет, Слово о полку Игорове, Задонщина и т. д. Анализировались отдельные образы, в т. ч. Игор Святославович в Слове о полку Игореве, князь Юрий Ингваревич в Повести о разорении Рязани Батыем, князь Дмитрий Иванович в Задонщине, Огуз хан в Сборнике летописей, Байундыр, Газан, Бейрек, Аруз в Книге Деде Коркуда. В результате анализа структуры на уровне образа славянского и тюркского эпоса были определены общие параллели, сходства: идеализация воинских подвигов богатырей, сходные сюжетные мотивы чудесного рождения героя, сватовства и женитьбы богатыря, а также добывания помощников, борьба ради освобождения народа от врагов. В ходе анализа также обнаружены отличительные моменты в славянском и огузском героях, они связаны с тем, что исследуемые эпосы создавались в разных этнических средах, имеющих свои исторически, географически и психологически сложившиеся особенности мышления. Главной идеей исследования является возрождение нравственных ценностей, яркими носителями которых являются эпические герои воплощение исторического представления народа, определенные грани национального характера и народного опыта. In the article it is said about the image of the hero in the Slavic and Turkic eposes in the structuraltypological coverage. For a comparative study of samples of the epos the materials of Oghuz and Slavic written epic monuments from the 11th 16th centuries are investigated. The investigation has been carried out on the rich epic material. From the Turkic epic material in the study were used The Book of Dede Gorgud, Oghuz Kagan, different texts from the cycle Oghuzname, Collection of Chronicles and so on, as well as from the Slavic epic material The Tale of Bygone Years, The word about Igors regiment, Zadonshina, etc. The individual images have been analyzed, such as Igor Sviatoslavovich in The word about Igors regiment, Prince Yury Ingvarevich in The Tale of the Ruin of Ryazan Batu, Prince Dmitry Ivanovich in Zadonshina, Oghuz Khan in The Collection of Chronicles, Bayundur, Gazan, Beyrek, Aruz in the Book of Dede Gorgud. As a result of analyzing the structure of the epos at the level of the image of the Slavic and Turkic epos the common parallels and similarities have been identified.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Пахарева, Татьяна. "Двуязычие поэзии Леонида Киселева в диалогическом аспекте". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, № 16 (30 грудня 2023): 81–90. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.16.07.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья обращается к феномену билингвизма поэзии Леонида Киселева (1946–1968), который проанализирован как основа внутренней диалогичности лирики киевского по эта. Имманентный диалогизм поэтического мышления Киселева проявляется уже науровне лексико-синтаксической организации его стихов (обилие в них вопросительных конструкций, обращений к условному собеседнику и т. п.). Но концептуально значимым для Киселева был диалог с поэтами всех времен и стран, среди которых киевский поэт выбирает своих единомышленников и учителей, таких как: Тарас Шевченко, Осип Мандельштам, Павло Тычина. В статье проанализированы разнообразные способы ведения поэтического диалога Киселева с этими и другими поэтами, часто реализующегося в двуязычном модусе. Выявлено, что взаимодействие украинского и русского языковых и литературных контекстов в его стихах осуществляется с помощью билингвальных словесных конструкций (например, симметричное употребление русских и украинских эквивалентных предлогов в стихотворении Слово о полку Игореве); украинских эпиграфов к написанным по-русски стихам; аллюзий (например, политически окрашенная аллюзия на стихотворение Николая Гумилева Рабочий, которая прочитывается в процессе обратного перевода строки украиноязычного стихотворения Киселева на русский язык); образных диалогических перекличек между написанными по-украински и по-русски стихами самого Киселева.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Povarnitsyna, Elena D. "Lexical Variability in French Translations of The Tale of Igor’s Campaign." NSU Vestnik. Series: Linguistics and Intercultural Communication 19, no. 1 (2021): 142–58. http://dx.doi.org/10.25205/1818-7935-2021-19-1-142-158.

Повний текст джерела
Анотація:
In this article we consider the lexical variability of the French translations of “The Tale of Igor’s Campaign”. The research material includes the following lexical classes: color designations, flora and fauna names, as well as warfare terms. Lexical units are selected manually and processed with the help of a self-compiled parallel corpus of translated texts. A distinctive feature of the monument’s translations into foreign languages is the absence of the original text, which leads to a situation of multiple “original” texts. We have analyzed 11 texts of French translations of “The Tale of Igor’s Campaign” (some of the translations considered were unknown in Russian scientific practice), as well as the original Russian texts used by the translators (in case they were presented as parallel texts or mentioned in paratexts). We are faced with the situation of translation multiplicity, an actual area of research in modern translation studies, so we also considered the problem of multiplicity of original texts. The study revealed more than 30 occurrences of color designations lexemes, 99 uses of animal and plant names, as well as more than 100 occurrences of military lexical units. The features of translations of each lexical class were considered separately and the results of the analysis were compared. A number of reasons for lexical variability have been identified: differences in the original texts (reconstructions and translations into modern Russian), the abundance of “dark places” in the text of the monument (word boundary ambiguity in different reconstructions or lexemes that do not have a clear interpretation in modern Russian), different times of publication of the translation (during the period between 1823 and 2005), individual interpretations of the source text. A question about the correspondence of the translation devices used in recent translations of the “The Tale of Igor’s Campaign” to the universal features of translation proposed by M. Baker, A. Berman and U. Eco has been raised. Most of them are applicable to the French translations of the famous epic. However, in some cases less common correlations have been found (meaning discrepancy, metonymic synonym, etc.).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Zaremba, Ludmiła. "Лагiчнае спасцiжэнне вечнай светазарнасцi “Слова”". Białorutenistyka Białostocka 4 (2012): 404–9. http://dx.doi.org/10.15290/bb.2012.04.34.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Gilyazov, Albert Ilgizovich. "REPRESENTANTS OF THE LEXICAL-SEMANTIC GROUP “СВЕТ” (“LIGHT”) IN “THE TALE OF IGOR'S CAMPAIGN”". Philology and Culture 55, № 1 (2019): 37–42. http://dx.doi.org/10.26907/2074-0239-2019-55-1-37-42.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Ranchin, Andrey. "On the new book by A.N. Uzhankov and the study “The Tale of Igor’s Campaign”." Literary fact, no. 4 (June 2017): 358–76. http://dx.doi.org/10.22455/2541-8297-2017-4-358-376.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Sokolova, Lidia V. "WAS SOFONII OF RYAZAN THE AUTHOR OF THE TALE OF IGOR’S CAMPAIGN? (AN INTERPRETATION OF A FRAGMENT FROM THE ZADONSHCHINA)." Texts and History Journal of Philological Historical and Cultural Texts and History Studies 4 (2023): 7–28. http://dx.doi.org/10.31860/2712-7591-2023-4-7-28.

Повний текст джерела
Анотація:
Sofonii of Ryazan is mentioned in the Zadonshchina. From that text his name was borrowed into the title of some later copies of the Tale of the Battle with Mamai (Skazanie o Mamaevom poboishche). R. P. Dmitrieva has convincingly argued that the original title of the Zadonshchina did not name Sofonii as its author. He is only mentioned in the text as the author’s predecessor. Scholars have suggested various hypotheses regarding which text can actually be ascribed to Sofronii. This article analyzes the fragment in the Zadonshchina where Sofonii is mentioned and identifies the text that the compiler of the Zadonshchina attributed to Sofonii.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Pevtsov, G. D. "Linguistic, Historical and Poetical Stylistic Aspects of Translating of The Song of «Igor's Campaign». The Subjects of the Authorship and the Time of Creation." Язык и текст 4, no. 1 (2017): 39–47. http://dx.doi.org/10.17759/langt.2017040104.

Повний текст джерела
Анотація:
The article presents some peculiarities of the new translation of The Song of Igor's Campaign made by the author of the present article as well as the translations by the most famous Russian authors of different times. The translations are compared and their advantages and shortcomings come to light. The subjects of the authorship of The Song and the time of its creation are touched upon as well.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Izotov, Andrey Ivanovich. "Nikolaev S. L. ‘The Tale of Igor’s Campaign’: Reconstruction of the poetic text. Moscow – St. Petersburg: Nestor-Istoriya, 2020. 640 p.: Book review." Filologičeskie nauki. Voprosy teorii i praktiki, no. 7 (July 2023): 2324–26. http://dx.doi.org/10.30853/phil20230330.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Burykin, Aleksey A. "A few more words about the author’s problem “The Tale of Igor’s Campaign”: why are all the characters of “The Tale”, living at 1185, relatives of Andrei Bogolyubsky?" Neophilology, no. 17 (2019): 49–53. http://dx.doi.org/10.20310/2587-6953-2019-5-17-49-53.

Повний текст джерела
Анотація:
The study is devoted to the consideration of kinship relations between the princes mentioned in the “The Tale of Igor’s Campaign” and Andrei Bogolyubsky, an attempt to deal with the ambiguity of the identification of princes mentioned in the “The Tale” with those historical figures who are known to us by the names of the chronicles. We reveal the special preferences of “The Tale of Igor’s Campaign” author to the princes consisting in relationship with Andrei Bogolyubsky. It is proved that, despite the fact that the main characters of the story “The Tale of Igor’s Campaign” were Olgovichi, descendants of Oleg Gorislavich – his grandchildren Igor and Vsevolod, his grandchildren Svyatoslav of Kiev and Yaroslav of Chernigov, the majority of heroes “The Tale of Igor’s Campaign” to which Svyatoslav addressed in his “Golden word”, are close and distant relatives of Andrei Yuryevich Bogolyubsky. This statement is true even in cases where the identification of one or another prince is difficult, because the alternative identification of princes fit into the same relationship with Andrei Bogolyubsky, most often it’s great-grand nephews. It is proved that the consideration of genealogical relations between princes mentioned in the “The Tale” is greatly complicated by the lack of information about individual princes and as a consequence – a lot of personal identification of princes.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Povarnitsyna, Elena D. "On Lexical Variability in Translations from the Dead Language (Flora and Fauna in The Tale of Igor’s Campaign and its French Translations)." Izvestiya of Saratov University. New Series. Series: Philology. Journalism 20, no. 1 (2020): 15–20. http://dx.doi.org/10.18500/1817-7115-2020-20-1-15-20.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Бурыкин, А. А. "TO THE STUDY OF SOME EPIC MOTIFS IN THE EPIC OF THE TURKIC-MONGOLIAN PEOPLES." Эпосоведение, no. 4(16) (December 24, 2019): 5–13. http://dx.doi.org/10.25587/svfu.2019.16.44308.

Повний текст джерела
Анотація:
Главный предмет статьи мотив описания быстрого движения скачущего на коне всадника, выявленный в ряде тюрко-монгольских эпических произведений и богатырских сказок. Этот мотив, включающий ряд сравнений, привлекает к себе внимание в связи с традиционной темой коня для эпоса и богатырских сказок народов Центральной и Северной Азии, привлекавшей внимание многих исследователей, и для характеристики зоонимического мира эпоса. Сами по себе сходства мотивов в эпосах тюркских и монгольских народов представляют интерес, во-первых, в связи с их изобилием, нарастающим по мере введения в оборот новых текстов, во-вторых, по причине того, что они выразительно характеризуют языковую и фольклорную картину мира названных народов, в отдельных случаях отражающую древние тотемические представления, в частности, почитание волка. Другой рассмотренный мотив связан с изображением исполнения эпических песен и одинаковым сравнением игры на музыкальном инструменте с лебединым пением, весьма показательный и доказательный для обмена эпическими традициями. Цель исследования обобщить и осмыслить разнообразные наблюдения над эпическими текстами, представляющими разные традиции, проследить возможные взаимосвязи эпических традиций, в особенности в тех случаях, где взаимосвязи неочевидны, и определить перспективы их дальнейшего исследования в сравнительно-историческом и типологическом аспектах. Новизна исследования выявление и анализ параллелей между эпосами народов, далеко отстоящих друг от друга в географическом плане, показ общности мотивов эпоса и богатырской сказки, иллюстрации взаимовлияния эпических традиций тюркских и монгольских народов, а также и демонстрация влияния восточного эпоса на древнерусскую литературу в свете новых фактов. Неожиданным стало то, что два мотива присутствуют в древнерусском литературном памятнике XII века - Слове о полку Игореве , причем как раз в описании бегства главного героя Слова князя Игоря из половецкого плена и в игре певца.с тюрко-монголльским именем на музыкальной инструменте. В связи с этим наблюдением автор обращает внимание на то, что музыкальная практика певца Бояна, которого упоминает автор Слова , по тексту Слова выглядит очень сходной с игрой на хуре героини калмыцкого героического эпоса Джангар , для чего используются одинаковые сравнения игры на струнном инструменте и лебединого пения. Сделанные наблюдения раскрывают насыщенные примерами связи между эпическими традициями тюркских и монгольских народов, сами примеры мотивов могут умножать число восточных мотивов в древнерусской литературе старшего периода и в определенной мере предметно характеризуют единство содержания и поэтики средневекового эпоса.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Бурыкин, А. А. "ОДИН КОММЕНТАРИЙ К «ИСТОРИИ МОНГОЛОВ» ПЛАНО КАРПИНИ: РУССКИЙ ЗОЛОТЫХ ДЕЛ МАСТЕР КОСМА В СТАВКЕ ХАНА ГУЮКА И КИЕВСКИЙ ЗОДЧИЙ КУЗЬМИЩЕ КИЯНИН, ПРЕДПОЛАГАЕМЫЙ АВТОР «СЛОВА О ПОЛКУ ИГОРЕВЕ» — СОИМЕННИКИ ИЛИ РОДСТВЕННИКИ?" ПРОБЛЕМЫ ЭТНИЧЕСКОЙ ИСТОРИИ И КУЛЬТУРЫ ТЮРКО-МОНГОЛЬСКИХ НАРОДОВ 5, № 3 (19 листопада 2018): 96–104. http://dx.doi.org/10.22162/2500-1531-2018-5-96-104.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Брайчевський, М. Ю. "Слово о полку Ігоревім". Лаврський альманах, Вип. 8, спецвип. 3 (2002): 140–77.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Куриліна, О. ""Слово о полку Ігоревім"". Українське слово і сучасність, № 10 (14), жовтень (2015): 38–45.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

NESTERENKO, Petro. "«Слово о полку Ігоревім» в екслібрисі". ART-platFORM 7, № 1 (2 квітня 2023): 189–207. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.7.2023.189-207.

Повний текст джерела
Анотація:
Значним стимулом для художників і власників екслібрисів завжди були ювілейні дати, які привертали їхню увагу до літературного процесу. З моменту виходу в світ «Слово о полку Ігоревім» користується інтересом у дослідників, читачів, надихає художників та поетів. Коли за рішенням ЮНЕСКО у всьому світі відзначалося 800-річчя безсмертного твору, художники відгукнулися на цю подію численними екслібрисами, адресованими його шанувальникам. Наступна хвиля інтересу до літературної пам’ятки виникла після заснування в 1990 р. Новгород-Сіверського історико-культурного заповідника з музеєм «Слова о полку Ігоревім», а також із оголошеним конкурсом на кращий екслібрис для музею. Важливу роль відіграла активна позиція українського колекціонера і дослідника «Слова» С. Воїнова, який організовував виставки й брав участь у наукових конференціях. Кожен народ має свою «Пісню пісень» невичерпного духовного наповнення. Для українців споконвіку неспростовним свідченням своєї історичної зрілості і свідомості були самобутні, єдині в своєму роді, народні думи та найдавніше, ще з XII ст., відлуння їх – поема «Слово о полку Ігоревім». В основі його сюжету – розповідь про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців навесні 1185 р. До історичної повісті автор додав мотиви снів, плачів, реакцій природи на долю героїв, монологи князів. Повість написана наприкінці ХІІ ст., знайдена була лише в 1791 р. князем Олексієм Мусіним-Пушкіним у Спасо-Ярославському монастирі. Твір такого високого звучання й такої мудрої глибини, як «Слово», – це настільне видання кожного свідомого українця, кожного патріотично налаштованого читача, шанувальника рідної літератури. Тому не дивно, що «Слово» знайшло широкий відгук серед численних художників-екслібрисистів з усіх міст України – від Чернівців, Львова й Івано-Франківська до Чернігова, Сум і Харкова.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Салевич, П. "Фантазії Е.Кінана про єврейські впливи на "Слово о полку Ігоревім"". Вітчизна, № 7/8 (2002): 128–32.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Салевич, П. "Фантазії Е.Кінана про єврейські впливи на "Слово о полку Ігоревім"". Вітчизна, № 7/8 (2002): 128–32.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Пильник, В. ""Пісня про Роланда", "Слово о полку Ігоревім": спільне і відмінне". Всесвітня література в середніх навчальних закладах України, № 6 (368) (2011): 29–33.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Ковалев, Михаил Владимирович. "АРХЕОЛОГИЧЕСКИЙ ИНСТИТУТ ИМЕНИ Н.П. КОНДАКОВА В ПРАГЕ И ЕГО СВЯЗИ С ВЕНГЕРСКИМИ УЧЕНЫМИ". Археология Евразийских степей, № 5 (29 жовтня 2021): 57–67. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.5.57.67.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена истории интеллектуальных взаимодействий Археологического института имени Н.П. Кондакова в Праге, созданного усилиями русских эмигрантов, и венгерских исследователей. В статье реконструируются магистральные направления этих контактов, связанные, главным образом, с именами Н. Феттиха и Д. Моравчика, анализируются взгляды русских ученых на венгерскую археологию, обрисовываются поля сотрудничества. Автор делает акцент, что и русским эмигрантам, и их венгерским коллегам пришлось взаимодействовать в сложную и противоречивую эпоху, связанную с последствиями Первой мировой войны и крушения империй. В заключении делается вывод о высокой результативности российско-венгерских научных контактов. Регулярный научный информационный обмен в межвоенную эпоху, отмеченную политической и экономической нестабильностью, нарастанием международных противоречий, имел огромное значение. Библиографические ссылки Аксенова Е.П. Институт им. Н.П. Кондакова: попытки реанимации (по материалам архива А.В. Флоровского) // Славяноведение. 1993. № 4. С. 63–74. Детлова Е.В., Ковалев М.В., Кузьминых С.В., Наглер А.О. Распад империй и судьбы европейской археологии: размышления о конференции в Госларе // РА. 2020. № 1. С. 188–191. Беляев Н.М. Очерки по византийской археологии // Seminarium Kondakovianum. 1929. T. III. C. 49–132. Клетнова Е.Н. Eurasia Septenrionalis Antiqua, том V. Helsinki, 1930 // Seminarium Kondakovianum. 1931. T. IV. С. 298–300. Ковалев М.В. Саратовский университет и Археологический институт имени Н.П. Кондакова в Праге: к истории взаимоотношений (1928–1936) // Известия Саратовского университета. Новая серия. Сер. История. Международные отношения. 2019. Т. 19. № 4. С. 537–546. Ковалев М.В., Шереш А. Венгерский археолог Нандор Феттих и его связи с русскими учеными-эмигрантами // Славяноведение. 2019. № 4. C. 24–36. Комар А.В. Комплекс из Макартета и ритуальные памятники гуннского времени // Гуннский форум. Проблемы происхождения и идентификации культуры евразийских гуннов / Отв. ред. С.Г. Боталов. Челябинск: Рифей, 2013. С. 88–109. Кондаков Н.П. Рец.: Гампель. «Древности Венгрии». 1905 // Известия Отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук. 1906. Т. XI. Кн. 4. С. 446–466. Мельников Е. Fehér Géza. A bolgär-török müveltség emlékei és Magyar őstörténeti vonatkozásaik. Les monuments de la culture protobulgare et leurs relations hongroises // Seminarium Kondakovianum. 1932. T. V. С. 329–330. Мельников Е. J. Németh. Die Inschriften des Schazes von Nagy-Szent-Miklós. Mit zwei Anhängen: I. Die Sprache der Petschenegen und Komanen. II. Die ungarische Kerbschrift // Seminarium Kondakovianum. 1933. T. VI. C. 244. Моравчик Ю. Происхождение слова TZITZAKION // Seminarium Kondakovianum. 1931. T. IV. С. 69–76. Отчет о работах Семинария имени Н.П. Кондакова (Seminariun Kondakovianum) в Праге за первый год его существования (по 17 февраля 1926 г.) // Сборник статей, посвященных памяти Н.П. Кондакова. Прага: Seminarium Kondakovianum, 1926. С. 297–298. Отчет о работах Семинария имени Н.П. Кондакова (Seminarium Kondakovianum) за второй год его существования (по 17 февраля 1927 г.) // Seminarium Kondakovianum. 1927. Т. I. С. 339–341. Отчет о работах Семинария имени Н.П. Кондакова (Seminarium Kondakovianum) за третий год его существования (по 17 февраля 1928 г.) // Seminarium Kondakovianum. 1928. T. II. С. 377–379. Отчет о работах Семинария имени Н.П. Кондакова (Seminarium Kondakovianum) за четвертый год его существования (по 17 февраля 1929 г.) // Seminarium Kondakovianum. 1929. T. III. С. 328–330. Пейковска П. Предговор // Унгарски учени за България. XIX в. – средата на XX в?. / ????. ???????????. ?????: ????????? ? ?????, 2003. ?.?7?24. в. / сост. Пейковска П. София: Отечество – София, 2003. С. 7–24. Расовский Д.А. Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии // Seminarium Kondakovianum. 1933. T. VI. С. 1–65. Расовский Д.А. Половцы. II. Расселение половцев // Seminarium Kondakovianum. 1936. T. VIII. С. 161–182. Росов В.А. Семинариум Кондаковианум. Хроника реорганизации в письмах. 1929–1932. СПб.: б.и., 1999. 165 с. Фодор И. К вопросу о погребальном обряде гуннов Восточной и Центральной Европы // Труды III Международного конгресса средневековой археологии евразийских степей «Между Востоком и Западом: движение культур, технологий и империй» / Ред. Н.Н. Крадин, А.Г. Ситдиков. Владивосток: Дальнаука, 2017. С. 267–272. Bartucz L. Die Skelettreste von Körösladány // ESA. 1930. Vol. 5. S. 66–73. Cambridge University Library: Manuscripts. MINNS. Add. 7722. Box 1. Folder F. N. Fettich. Fehér G. Le titre des khans bulgares d’après l’inscription du cavalier de Madara // L’art byzantine chez les Slaves. Les Balkans. Premier recueil dédié à la mémoire de Théodore Uspenskij. Paris: P. Geuthner, 1930. P. 3–8. Fettich N. Die Tierkampfscene in der Nomadenkunst // Сборник статей, посвященных памяти Н.П. Кондакова. Прага: Seminarium Kondakovianum, 1926. С. 81–92. Fettich N. Eine Gotische Silberschalle im Ungarischen Nationalmuseum // Seminarium Kondakovianum. 1928. T. II. С. 105–111. Fettich N. Bronzeguss und Nomadenkunst auf Grund der ungarländischen Denkmäler mit einem Anhang von L. Barttucz über die anthropologischen Ergebnisse der Ausgrabungen von Mosonszentjános, Ungarn. Prag: Seminarium Kondakovianum, 1929. 96 s. Fettich N. Über die ungarländischen Beziehungen der Funde ksp. Perniö, Tyynelä, Südwestfinnland // ESA. 1930. Vol. 5. S. 52–65. Gyárfás I. A jász-kunok története. Kecskemét: Nyomatott Szilády Károlynál, 1870. I. kötet. 614. old.;1873. II. kötet. 488. old.; Szolnok: Nyomatott Bakos Istvánnál, 1883. III. kötet. 796. old.; Budapest: Nyomatott Neuwald Illés könyvnyomdájában, 1885. IV. kötet. 438. old. Hampel J. Alterthümer des frühen Mittelalters in Ungarn. Braunschweig: Druck und Verlag von Friedrich und Son, 1905. Bd. I. 856 s.; Bd. II. 1006 s.; Bd. III. 580 s. Jankó L. A pápai avarkori sírleletek // AÉ. 1939. 52. kötet.124–141. old. Jerney J. Jerney János keleti utazása a magyarok őshelyeinek kinyomozása végett 1844 és 1845. Pest: A Szerző Tulajdona, 1851. I. köt. 332. old.; II. köt. 320. old. Kansalliskirjasto. Käsikirjoituskokoelmat. Coll. 230. Tallgren A.M. Box 3. Kossányi B. Az úzok és kománok történetéhez a XI–XII. században // Századok. 1924. 58. évf. 1–6. sz. 519–537. old. MTA Könyvtár. Gy. Moravcsik. Nagy L. Római régiségek Dunaszekcsőről // AÉ. 1931. 45. kötet. 267–271. old. OD ÚDU AV ČR. AINPK. KI–12. Alföldi A. OD ÚDU AV ČR. AINPK. KI–13. Fettich N. OD ÚDU AV ČR. AINPK. KI–14. Moravcsik G. Radnóti A. Római kutatások Ságváron // AÉ. 1939. 52. kötet.148–164. old. Rhé Gy., Fettich N. Jutas und Öskü: zwei gräberfelder aus der völkerwanderungszeit in Ungarn mit einem antropologischen anhag von L. Bartucz. Prag: Seminarium Kondakovianum, 1931. 90 s. Roerich G. N. Fettich: Bronzeguss und Nomadenkunst auf Grund der ungarländischen Denkmäler mit einem Anhang von L. Barttucz über die anthropologischen Ergebnisse der Ausgrabungen von Mosonszentjános, Ungarn // Jornal of Urusvati Himalayan Research Institute. 1931. Vol. I. № 1. P. 94–96. Rásonyi L. Der Volksname берендей // Seminarium Kondakovianum. 1933. T. VI. С. 219–226. Rásonyi L. Les noms de tribus dans le «Слово о полку Игореве» // Seminarium Kondakovianum. 1936. T. VIII. C. 293–299. Rykov P.S. Aknasír a Sinowjewka (Petrowi kerület, Saratow-i kormányzóság) falu melletti dombban // AÉ. 1928. 42. kötet. 225–228. old. Szabó J.B. «Magrebiták», úzok – «kunok», berendek és besenyők: Egy XII. századi keleti betelepülés nyomában // Hadtörténelmi Közlemények. 2016. 129. évf. 1. sz. 148–159. old. Toll N.P. Bronzedolche der Samlung Zichy // ESA. 1929. Vol. IV. S. 183–188. Toll, N. P., Rasovskii, D. A. L’art byzantine chez les Slaves. Les Balkans. Premier recueil dédié à la mémoire de Théodore Uspenskij. Paris, Paul Geuthner, 1930 // Seminarium Kondakovianum. 1931. T. IV. С. 296–298. A történelem világa: Rhé, Gyula, und Fettich, Nándor: Jutás und Öskü // Literatura – Beszámoló a Szellemi Életről. 1931. VI. évf. 1. szám. 64. old. Vamos F. Attilas Hauptlager und Holzpaläste // Seminarium Kondakovianum. 1932. T. V. С. 145–146. Zaharov A.A., Arendt V.V. Studia Levedica: Regeszeti adatok a magyarsag IX szazadi fortenetehez. Budapest: Magyar Nemzeti Múzeum, 1935. 80 s.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Ситар, Руслана. "“БОЛІЛА БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО…”: АНАЛІЗ НАУКОВОГО ДОРОБКУ ПРОФЕСОРА РОКСОЛАНИ ЗОРІВЧАК У СЛОВОЗНАВСТВІ". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 184–90. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3182.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито науковий доробок професора Роксолани Зорівчак у Словознавстві, яка вміло продовжила працю свого вчителя Юрія Жлуктенка і перша на теренах України подала вичерпний, на той час, перелік англомовних перекладів “Слова”, аналізуючи кожен. Свої дослідження Роксолана Зорівчак не обмежила лише перекладами, а змогла зібрати та проаналізувати критичні праці над цією пам’яткою Середньовіччя. Не могла оминути увагою дослідниця і питання автентичності твору та його місця в контексті культури Київської Русі. Ключові слова: Англомовна Словіана, переклад, давньоруський епос, автентичність, “Слово о полку Ігоревім”, темні місця.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Шевченко, Н. ""Слово о Полку Ігоревім" та культура Київської Русі у наукових студіях М.О. Максимовича". Наукові записки з української історії, Вип. 33 (2013): 234–41.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Медвідь, Н. "Героїчний епос народів у порівняльному вивченні: "Слово о полку Ігоревім" та "Пісня про Роланда"". Всесвітня література та культура в навчальних закладах України, № 1 (2009): 2–6.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Медвідь, Н. О. "Героїчний епос народів у порівняльному вивченні: "Слово о полку Ігоревім" та "Пісня про Роланда"". Зарубіжна література в школах України, № 7/8 (2008): 15–19.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Омелянчик, Т. Г. "Ремінісценції зі "Слова о полку Ігоревім" у поемі Максима Рильського "Слово про рідну матір"". Молодий вчений, № 3.1 (79.1), березень 2020 р., спецвипуск (2020): 52–56.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

ЄФРЕМОВ, В. В. "РИТОРИЧНІ ТОПОСИ «СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»: ПРОМІНЬ СВІТЛА НАД ТЕМНИМИ МІСЦЯМИ ПАМ’ЯТКИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (15 лютого 2022): 34–40. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.5.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті пропонується розглянути риторичні топоси у тексті пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», що дають можливість дослідити ідеологічні і ціннісні погляди середньовічного автора. Наслідуючи літературну традицію та канон, автор «Слова о полку Ігоревім» (далі – СПІ) не міг знехтувати правилами укладання текстів, що формувалися протягом багатьох попередніх століть, тому закономірно використовував риторичні топоси під час написання тексту пам’ятки. Як виявилося, дослідження функціонування риторичних топосів може пролити світло на декілька «темних» місць пам’ятки, зокрема на частину початкового фрагменту СПІ, що розглядається у дослідженні як типовий приклад вживання автором вступного риторичного топосу «подаю те, чого ніхто ще не чув». Класична схема панегіричного перевершення формується автором завдяки використанню оригінальної формули вживання разом епітета та порівняння. Фрагмент тексту, який прийнято вважати плачем княгині Ярославни, розглядається нами як типовий приклад використання середньовічного топосу звернення до богині природи. Риторичний топос величання руських князів формується шляхом поєднання в описі двох класичних середньовічних якостей ідеального лицаря – розуму та відваги. Риторичні топоси розглядаються як елементи непросторової організації художньої структури тексту та залежать від стадії розвитку світогляду епохи Середньовіччя, індивідуальних творчих позицій автора. Встановлено, що джерелом походження більшості риторичних топосів, використаних середньовічним автором, є античні часи. Художнє вираження риторичних топосів у тексті пам’ятки СПІ розкриває складні й важливі обставини суспільно-політичного життя на території Русі у період походу князя Ігоря на половецькі землі, ідентифікує проблему принципового доленосного вибору, який виник перед князівською дружиною.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії