Добірка наукової літератури з теми "Слова-запозичення"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Слова-запозичення".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Слова-запозичення"
1
Боярова, Л. Г. "НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 51–63. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано німецькі запозичення в українській термінології в кількох аспектах. До мовного аналізу залучено терміни німецького походження, кодифіковані в сучасних українських словниках різного типу. Розглянуто адаптування німецьких запозичень до фонетичної, морфологічної, словотвірної й лексико-семантичної систем української мови. Здійснено порівняльний аналіз семантики спеціальних мовних одиниць у тлумачних словниках української та німецької мов. Показано, що через німецьку мову в словниковому складі української мови з’явилося багато термінів з інших мов, серед яких переважають слова-латинізми й слова-грецизми. Підкреслено вплив німецької мови на становлення української й формування її як мови європейської. Ключові слова: міжмовні контакти, українська термінологія, чужомовний термін, німецьке запозичення, адаптування запозичень.
2
Сімонок, В. П. "МОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ НА ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОМУ ТЛІ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 28–38. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено взаємодії української мови з англійською, французькою й німецькою мовами в процесі їх контактування. Ці мови обрано для дослідження через їхню поширеність і вплив на інші мови світу. Незважаючи на відмінності їхніх мовних картин світу, загальним залишається аспект логіко-психологічного мислення людини. У статті проаналізовано основні закономірності еволюції мови, установлено шляхи, засоби й причини запозичування, визначено функції запозичених слів та розглянуто історичні процеси, пов’язані з ними. Ключові слова: запозичення, лексико-семантична група, асиміляція, мовна картина світу, еволюція, концептуальна картина світу.
3
Бикова, А. А. "ПРАГМАТИКА ЗАПОЗИЧЕНЬ У РАМКАХ ДИСКУРСУ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЦИЗМІВ В ІТАЛІЙСЬКІЙ МОВІ)". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено питанню функціонально-прагматичної адаптації запозичень у мові-реципієнті. Розглядаються праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які вивчали процеси асиміляції іншомовних слів у новому мовному середовищі. Лінгвісти до недавнього часу намагалися описати та структурувати запозичення в основному за лексико-семантичними схемами. Але зараз мовознавча наука намагається вийти за рамки класичних досліджень і виокремити прагматичну інформацію про слово, що переплітається із семантичною. Тим більше, що відносно нових запозичень ієрархічність може змінюватися, і прагматична інформація може передувати семантичній, поступово входячи в лексичне значення слова. Індикатором цього явища є в тому числі зміна прагматичного навантаження одного й того ж слова у різних типах дискурсу. Освоєння запозиченої лексики пов’язане із появою специфічних комунікативних моделей, що свідчать про різні етапи адаптації нового слова. Оскільки прагматика розглядає відношення між учасниками комунікації та мовними знаками, то важливим є встановити причини, з яких іншомовні слова потрапляють до різних видів дискурсу. На прикладі італійської мови автор розглядає екстралінгвістичні фактори, що впливають на вибір засобами масової інформації англіцизмів для впливу на свідомість адресата. Створюючи текст, журналісти часто вдаються до маркованої лексики з метою підняти престиж того чи іншого об’єкта дискусії, приховати небажаний контент повідомлення та надати більшої ваги малозначущим явищам у суспільстві. Натомість у комп’ютерному дискурсі англіцизми вживаються передусім для позначення нових термінів та спрощення міжнародного спілкування спеціалістів у галузі інформатики, і тому прагматичний компонент у них практично відсутній. Те ж саме можна сказати і про офіційно-діловий та науковий дискурс. Таким чином, можна зробити висновок, що в італійській мові запозичення з англійської можуть зазнавати змін на рівні прагматичного компоненту лексичного значення, і що стилістичне забарвлення дискурсу є тією необхідною умовою, за якої можливе як набуття додаткового прагматичного значення, так і втрата початкового.
4
Кобринець, О. С., Л. В. Савицька та І. В. Безугла. "ФРАНЦУЗЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 96–103. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про один із суттєвих ресурсів збагачення та розвитку будь-якої мови – запозичення з інших мов, розглядаються й аналізуються запозичення із французької в турецькій мові, наводяться численні приклади, аналізуються про- цеси адаптації французьких запозичень у турецькій мові. У всі часи люди спіл- кувалися і взаємодіяли один з одним, відбувалися обмін та взаємне збагачення досвідом, культурою, традиціями, зокрема й елементами мови. Наявність запо- зичень пояснюється багатьма чинниками, але найважливіші – це зв’язок історії мови з історією народу і країни взагалі, а також технічний прогрес. Виникнення перших французьких запозичень у турецькій мові спостерігається в ХVІ столітті, а наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, у період активної індустріалізації країни і модернізації суспільства, це явище набуває інтенсивності. Більшість запозичень із французької знаходимо в галузях науки, техніки, транспорту, професій, кулінарії, одягу, індустрії краси та серед абстрактних понять. Адаптація запозичених слів відбувається декількома способами: фонетичним, графічним, морфологічним або лексико- семантичним. Отуречення французьких лексем проходило здебільшого шляхом графічної адаптації. Фонетична та семантична адаптація були незначними. Як ми переконалися на прикладах, турецька мова запозичувала французькі слова, трансформувала їх відповідно до правил турецької орфографії, надавала граматичної тюркомовної інтерпретації з максимальним збереженням французької вимови. Іноді заради фонетичної гармонії спостерігаються явища соноризації або оглушення приголосних, додавання голосного або приголосного звука тощо. Семантична адаптація теж відбулася досить вдало, тому що лише деякі лексеми, за рідким винятком, змінили своє значення у процесі переходу до турецької мови. Багато французьких запозичень мають синоніми в турецькій і гармонічно співіснують у сучасній мові.
5
Попов, А. А., О. Є. Рязанцев та Н. О. Рязанцева. "УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО І ПОТРЕБИ СУСПІЛЬСТВА". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (41) (20 травня 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-98-105.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті проблеми відповідності ряду норм українського законодавства потребам українського суспільства, охарактеризовані головні форми та моделі взаємодії громадських організацій з державою, що визначені законодавчо та мають чітке нормативно-правове регулювання. Автори висувають і обґрунтовують пропозицію щодо розробки більш ефективних норм законодавства України, порівняно із зарубіжних країнах в деяких сферах (податкове, сімейне, міжнародне приватне право і т.д.).
У дослідженні критично проаналізовані положення Угоди про асоціацію Україна – ЄС, а також запропоновано запозичення досвіду у таких західних країн, як: Німеччина, Франція, США та інших, у побудові громадянського суспільства.
Ключові слова: національні інтереси, податкові пільги, громадські організації, законодавча ініціатива, громадськість.
6
Пиц, Тарас. "ВАРІАНТНІ ФОРМИ НАЗВИ РЕМІСНИКА PLATNER I PLETNER У ПАМ’ЯТКАХ НІМЕЦЬКОЇ, ПОЛЬСЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ І БІЛОРУСЬКОЇ МОВ XIII–XVII CТ." Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 105–16. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3175.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню форм назви ремісника platner і pletner “коваль, що кує панцирі і лати” у німецькій, польській, українській та білоруській мовах. Розглянуто історію вивчення цих форм назви ремісника, визначено недоліки попередніх розвідок й окреслено методи дослідження. Також проаналізовано ареал їхнього поширення у різних групах німецьких діалектів XIII–XVI ст., встановлено їхні німецькі діалектні витоки і форми поширення у слов’янських мовах на основі пи- семних пам’яток XIV–XVII ст. Звернуто увагу на фонетичну, морфологічну і семантичну асиміляції запозичених форм у слов’янських мовах і при цьому розмежовано ті фонетичні та морфологічні процеси, що відбулися ще у німецькій мові й задокументовані пам’ятками польської, української і білоруської мов, а також ті, що відбулися вже у слов’янських мовах. Ключові слова: назва ремісника, запозичення, асиміляція, німецькі діалекти, міжмовні контакти, історія мови.
7
Демчук, Н. М. "СИНОНІМІЧНІСТЬ ЯК ОДНА З ХАРАКТЕРИСТИК ТЕРМІНОСИСТЕМИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 65–70. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Функціонування мови відбувається відповідно до участі в процесі комунікації різних лінгвосоціумів. Відтак сфера мовленнєвої діяльності людини та її прагматичний складник на рівні слова сприяє виявленню внутрішніх закономірностей регулювання адекватного вибору й уживанню лексичної одиниці в типовій комунікативній професійній ситуації. Семантика маркетингової діяльності вимагає створення власного лексичного інструментарію для забезпечення адекватної комунікації між підприємствами на ринку, виробником і споживачем. Терміни як елементи специфічної системи мають низку особливостей, які вказують на належність до неї. Це матеріально-структурна риса, що характеризує термін як мовний знак: слугує його матеріальною основою (субстанцією) і водночас є одиницею номінації й частиною лексико-семантичної системи мови. Підмова маркетингу має спільні ознаки зі звичайною мовою, однак, з іншого боку, відрізняється від неї, оскільки містить слова, спеціально визначені для забезпечення сфери маркетингової діяльності, власне терміни, та інші слова, які вносять точність і конкретність у формулювання маркетингових термінів. Крім внутрішніх джерел збагачення лексики, діють також зовнішні чинники, з-поміж яких – запозичення, що оптимально корелюють зі звичайною лексикою. Часто англійські, американські терміни функціонують паралельно з їх французькими еквівалентами в результаті проникнення мови franglais. Активізація автохтонних мовних засобів хоча й сприяє збагаченню новими словами і словосполученнями, однак призводить до утворення пасивного лексичного фонду, що збільшує кількість дублетних пар. Синонімію вважають одним із найважливіших видів парадигматичних зв’язків. Зазвичай велика кількість синонімів наголошує на полісемічному характері терміносистеми та, на противагу класичній термінології, не є бажаним явищем. Контекст як головний фактор у процесі синонімізації є важливим чинником у формуванні словника термінів маркетингу; саме макроконтекст створює підстави віднести той чи інший термін до системи термінів, оскільки реалізація відтінків значення в конкретному мовному середовищі є його природною функцією.
8
Шинкар, Тетяна. "АКТУАЛІЗАЦІЯ АНГЛІЦИЗМІВ У СУЧАСНОМУ МЕДІАТЕКСТІ". Society. Document. Communication, № 7 (19 листопада 2019): 109–22. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-109-122.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається функціонування в сучасному медіатексті англіцизмів, які на початку ХХІ століття значно активізувалися, чому сприяють українсько-англійські мовні контакти в різних сферах діяльності: в економіці, у суспільно-політичній сфері, у засобах зв'язку, у побуті, культурі, політиці тощо.
З’ясовано, що серед мовних причин входження іншомовної лексики в українську мову є поповнення словникового складу української мови, розширення засобів номінації, усунення багатозначності питомого слова, вищий ступінь термінологічної визначеності запозичуваної лексеми; потреба в нових одиницях номінації, необхідність розмежування понять певної терміносфери, тенденції до номінації цілісного поняття одним словом та соціально-психологічні причини. Визначено, що поповненню української мови запозиченнями сприяє і процес універсалізації та інтернаціоналізації словникового складу. Ці мовні тенденції виявлені через використання коротких та економних з погляду мовленнєвих зусиль форм.
Досліджено, що англійські слова та словосполучення привертають увагу читача, а їхнє функціонування в тексті виконує конкретні цілі. Основна функція англіцизмів – номінативна, коли запозичена лексика називає слова, які не мають відповідників в українській мові. Рідше англіцизми називають вже існуючі поняття. Функціонування в мові англіцизмів виявляє активні динамічні процеси в сучасному українському лексиконі.
При запозиченні англійських слів автори часто демонструють варіативність написання інновацій. Тоу нинім існує невпорядкованість особливостей графічної, фонетичної, граматичної чи семантичної адаптації запозичених слів. Доволі часто те саме друковане видання демонструє написання запозичення в різних варіантах.
У розвідці проаналізовано, що одним із найбільш універсальних способів словотворення в українській та англійській мовах є словоскладання, особливо продуктивним воно є при творенні іменників. Творення цих слів представлене такими структурними типами: 1) іменник + іменник; 2) прикметник + іменник; 3) «іменник+дієслово».
Зроблено висновки, що в мові друкованих ЗМІ лексико-семантична система продовжує розвиватися в руслі тенденції інтернаціоналізації, або глобалізації, засвідчена активним запозиченням іншомовної лексики, зокрема англіцизмів, що позначають сучасні реалії, пов’язані з наукою й технікою, суспільно‑політичними процесами та ін.
9
Мосьпан, Е. П. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ НЕОЛОГІЗМІВ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 30–35. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження особливостей функціонування нових залізничних номінацій двох останніх десятиліть у залізничному дискурсі, включаючи спеціалізовані форуми й блоги, а також у мові засобів масової інформації, передусім на транспортних і новинних порталах. Названо періоди активної появи залізничних неологізмів: перехід на нові види тяги – з парової на теплову й електричну; введення й розвиток швидкісного руху; поява нових видів перевезень. Перелічено об'єкти номінації залізничними неологізмами – одиниці інноваційного рухомого складу, об'єкти інфраструктури, їхні частини, нові спеціальності й виробничі процеси. Зафіксовано превалювання морфологічного й синтаксичного способів словотвору залізничних термінів. На прикладі функціонування синонімічних залізничних неологізмів виявлено залежність функціонального й словотвірного потенціалу нових номінацій від способу їх творення, прозорості семантики мотивованого слова, а для запозичених одиниць – від форми запозичення неологізму й активності обраної словотвірної моделі. Відзначено загальну для термінологічних систем тенденцію вибору більш компактних, більш благозвучних і зрозумілих номінацій. Розглянуто приклади незалежного й паралельного функціонування синонімічних нових номінацій залізничних об’єктів. Виявлено явище стилістичної диференціації окремих синонімічних неологізмів. Відзначено дію соціального чинника на появу цілої групи неологізмів, пов’язаних із популярним серед підлітків новим захопленням – їздою зовні потягів. Визначені стилістична приналежність одиниць цієї групи й семантичні відносини між ними, окреслено сферу їх вживання; зроблено висновки стосовно їхньої словотвірної активності; описано значення багатозначних одиниць; зафіксовано факт створення псевдотермінологічних окказіонализмів.
10
Постригач, Надія. "СИСТЕМА ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У ТУРЕЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, № 2 (25 грудня 2020): 160–70. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.160-170.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором оглядової статті проаналізовано особливості організації системи освіти дорослих у Турецькій Республіці; виокремлено конструктивні педагогічні ідеї можливого запозичення турецького досвіду у теорію і практику вітчизняної неперервної освіти. З’ясовано, що навчання дорослих є найрізноманітнішим із секторів навчання впродовж усього життя, а національні системи навчання дорослих є складними та неоднорідними. Доведено, що інституційні спроби Туреччини були спрямовані на підтримку та поширення освіти дорослих і сприяли полегшенню доступу до освітніх джерел і матеріалів, упровадження освіти дорослих через навчання впродовж життя. Результатом спроб вдосконалити сектор навчання дорослих було створення при університетах Центрів безперервної освіти, що забезпечують освітні можливості та задоволення потреб як дорослих, так і різних секторів економіки. Обґрунтовано необхідність підвищення кваліфікації спеціалістів упродовж тривалих періодів, а також встановлення більш налагоджених зв'язків між Центрами професійної освіти та бізнесом. Визначено ключових постачальників освітніх послуг, основні установи та джерела фінансування освіти дорослих; проаналізовано нормативно-правове забезпечення організації та розвитку системи освіти дорослих у Турецькій республіці. З’ясовано, що у Туреччині з метою поширення та розвитку освіти дорослих зреалізовано проєкти Світового банку та ЄС, проєкти у сфері грамотності дорослих, громадянської та професійно-технічної освіти, укладено численні угоди про співпрацю тощо. Доведено, що завдяки проєктам ЄС збільшуються можливості для мобільності та партнерства, а також навчання дорослих, розвитку вищої освіти, професійної підготовки студентів, вчителів, тренерів, молодіжних працівників та інших категорій дорослих.
Ключові слова: навчання упродовж життя; організація системи освіти дорослих; навчання дорослих; професійна освіта і навчання; Турецька Республіка.
Дисертації з теми "Слова-запозичення"
1
Сітало, К. "Англіцизми в українській мові". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8164.
Повний текст джерела
2
Алєшко, Є. О., та Наталя Володимирівна Борисова. "Автоматизоване наповнення лінгвістичної бази даних". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38272.
Повний текст джерела
3
Сисоєва, Ірина Андріївна, Ирина Андреевна Сысоева, Iryna Andriivna Sysoieva, Олена Анатоліївна Кириченко, Елена Анатольевна Кириченко та Olena Anatoliivna Kyrychenko. "Запозичення як поширене лінгвістичне явище в англійській мові". Thesis, Сумський державний уніерситет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67984.
Повний текст джерела
4
Винник, А. В. "Німецькі запозичення в українській мові". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23069.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Слова-запозичення"
1
Остроушко, О. А. Новітні запозичення у сфері побуту: назви кухонної техніки та приладдя. Видавництво "КОД", 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3285.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена виявленню й опису семантичних особливостей низки новітніх запозичень у лексико-тематичних групах на позначення кухонної техніки та кухонного приладдя. Досліджено назви, дібрані з офіційних Інтернет-сайтів магазинів побутової техніки. Описаний матеріал ілюструє значні зміни в побуті українців, спричинені швидким розвитком техніки і технологій та їх широким застосуванням у побутовому щоденному житті, засвідчує характерні для сучасного соціуму міжкультурні контакти, взаємопроникнення культур. Встановлено, що значна частина активно вживаних сьогодні слів досі не кодифікується словниками. Визначено джерела низки новітніх запозичень, дано їх тлумачення. Переважна більшість проаналізованих назв походить із англійської мови. Проведено порівняння дібраних англізмів із тлумаченнями їх у словниках мови-джерела. Виявлено нові лексеми, які поки не відображено і в англійських словниках. Деякі новітні запозичення входять в українську мову як багатозначні слова, що не виключає звуження лексичного значення при запозиченні, а також поповнюють наявні в мові словотвірні гнізда. Наведено приклади фонетичних та орфографічних варіантів новітніх запозичень. Наголошено на потребі лексикографування активно вживаних новітніх запозичень та їх адаптації до фонетичної, лексичної та граматичної систем української мови.