Статті в журналах: "Складові оцінки"

1

Богма, О. С., О. В. В’ялець та А. О. Верчак. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ". Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, № 4 (11 лютого 2022): 43–49. http://dx.doi.org/10.36477/tourismhospcee-4-7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано, що дослідження сутності економічного потенціалу підприємства як основи його економічного розвитку, структурування його функціональних елементів й проведення на цій основі комплексного аналізу рівня економічного потенціалу підприємства дають змогу сформулювати принципи активізації економічної політики суб’єкта господарювання щодо інтенсифікації основних економічних процесів. Досліджено основні підходи до оцінки економічного потенціалу підприємства: підхід із погляду акумуляції активів (майновий), порівняльний (ринковий) підхід, доходний підхід, експрес та фундаментальний наліз економічного потенціалу підприємства. На підставі проведеного аналізу встановлено, що оцінку економічного потенціалу підприємства доцільно проводити, використовуючи комплексний підхід на основі формування динамічної методики його оцінювання за виокремленими в статті функціональними складовими (фінансова, торговельно-технологічна, ринкова, інвестиційно-інноваційна, організаційна, кадрова складові). Спираючись на те, що для більш коректного визначення та аналізу показників визначених функціональних складових економічного потенціалу конкретного підприємства потрібно звертати увагу на його галузеву приналежність, мету проведення дослідження, основні бізнес-процеси, які протікають всередині підприємства, сформовано перелік показників оцінки кожної функціональної складової економічного потенціалу підприємства торгівлі. Проведене дослідження дозволило уточнити методику оцінки економічного потенціалу підприємств торгівлі. Так, запропоновано проводити оцінку економічного потенціалу підприємства за комплексним підходом на основі аналізу його основних функціональних складових, з використанням «показників-стимуляторів», тобто тільки тих показників, зростання яких позитивно впливає на підприємство. Таким чином, середньозважена оцінка рівня економічного потенціалу, яка є більше одиниці, вважається позитивною та свідчить про зміцнення економічного потенціалу підприємства та більш ефективне використання наявних ресурсів (те саме стосовно оцінки окремих функціональних складових економічного потенціалу).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Poliuk, M. I. "ОЦІНКА ТА МОТИВАЦІЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 40–46. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.40-46.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено наукові підходи до організації оцінки та мотивації персоналу в системі управління на підприємствах. Проаналізовано теоретичні підходи до формування менеджменту персоналу в розрізі різних історичних теорій управління. Обґрунтовано ефективну структуру системи управління персоналом, яка складається з: стратегічного HR-менеджмент; створення організаційної культури; кадрового обліку; планування; формування; оцінки; мотивації та розвиток персоналу. Досліджено специфічні особливості формування системи управління персоналом у сільськогосподарських підприємствах. На основі проведеного соціологічного дослідження здійснено оцінку важливості та наявності різних складових системи менеджменту персоналу у сільськогосподарських підприємствах. Виявлено, що найбільш важливі складові, такі як стратегічний HR-менеджмент, створення організаційної культури, оцінка та мотивація персоналу є слабо розвинені у діючих агроформуваннях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Kovalenko, G., та G. Piven. "Екологічний ризик для здоров’я населення під час викидів ТЕС і АЕС України". Nuclear and Radiation Safety, № 4(48) (15 грудня 2010): 50–56. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.4(48).11.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено методику комплексної оцінки екологічного ризику від впливу хімічних і радіаційних факторів на довкілля та здоров’я населення, яка дасть змогу оцінити раніше недостатньо вивчену хімічну та радіаційну складові в реалізації екологічного ризику під час нормальної експлуатації ТЕС і АЕС. Наведено порівняльну оцінку екологічного ризику для здоров’я населення від впливу викидів ТЕС і АЕС у приземному шарі атмосферного повітря.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Latinin, Nikolay, та Tetyana Kharchenko. "Обґрунтування методичного підходу до оцінки результативності організаційного механізму державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору економіки України". Public Administration and Regional Development, № 11 (31 березня 2021): 280–98. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.11.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено організаційний механізм державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору економіки України, з урахуванням таких ключових елементів, як: об’єкт, предмет, суб’єкти, ціль, завдання, принципи, функції, результативність функціонування. Досліджено багатовекторність та комплексність елементів організаційного механізму державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору економіки України, окреслено його цільову спрямованість, встановлено етапи та складові елементи проведення оцінки його результативності. Обґрунтовано методичний підхід до оцінки результативності організаційного механізму державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору економіки України, котрий передбачає проведення ґрунтовної оцінки в розрізі наступних складників: аналіз стану законодавчого забезпечення детермінант механізму державного регулювання: економічна політика, аграрний сектор, концепція сталого розвитку; оцінка взаємодії між суб'єктами та об'єктом механізму державного регулювання; аналіз результативності заходів державного регулювання сталого розвитку аграрного сектор; визначення та оцінка індикаторів якості діючого механізму державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору в розрізі концептуальних складових: економічної, соціальної, екологічної. Перевагами методичного підходу є комплексний характер, котрий безпосередньо формується за умови проведення оцінки нормативно-правового механізму та фінансово-економічного механізму, дозволяє визначити коло проблемних питань та обґрунтувати заходи, котрі забезпечать підвищення результативності його функціонування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Аболмасова, Г., Л. Пісня, І. Черепньов та І. Калінін. "Комплексна екологічна оцінка впливу системи «автомобіль-дорога-середовище» на об’єкти навколишнього природного середовища". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (25 лютого 2020): 75–85. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).75-85.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито комплексний підхід до оцінки впливу діяльності автомобільної дороги на навколишнє природне середовище, який базується на застосуванні методу аналізу ієрархії (МАІ) Т.Сааті та реалізує експертно-аналітичний підхід. В результаті дослідження розроблено складну чотирьохрівневу ієрархічну структуру у вигляді просторової системи «автомобіль-дорога-середовище» (АДС). Побудова ієрархічної структури впливу дозволяє наглядно-просторово зрозуміти всі взаємовпливи елементів та їх взаємозалежність. Рівні ієрархічної структури побудовані у вигляді логічного концепту: «мета → субкритерії оцінки → фактори впливів → параметри впливів → складові довкілля, що зазнають впливу». Значення вагових коефіцієнтів, отриманих в результаті експертно-аналітичного оцінювання застосуванням програми розрахунків, що реалізує МАІ дозволило зробити переконливий висновок у доцільності врахування біотичної складової придорожнього простору, що до цього часу не враховувалося. Значення отриманої оцінки загального впливу від діяльності АДС на живі організми склало 50,86%, тому оцінювання забруднення повітря, води та ґрунту без урахування біотичної складової не є достатньою та об’єктивною. Також зазначено, що розроблений комплексний ієрархічний підхід до оцінки АДС із застосуванням МАІ, потребує подальшого уточнення кількісних характеристик впливу на складові довкілля шляхом лабораторних досліджень біотичних компонентів та ґрунту придорожнього простору за стандартизованими методиками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Костюк, Н. П. "Правове регулювання оцінки впливу на довкілля". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 4, № 96 (23 грудня 2021): 172–83. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.96.172-183.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено правове регулювання оцінки впливу на довкілля, напрямки вдосконалення законодавства оцінки впливу на довкілля, етапи розвитку законодавства про оцінку впливу на довкілля, складові елементи економічного механізму управління природокористування. Запропоновано удосконалити законодавчу базу, використовуючи позитивний досвід Польщі при впровадженні реформи дозвільної системи у сфері промислового забруднення, приведенні звітування підприємств у відповідність до стандартів ЄС. Указано на необхідність запровадження правових механізмів моніторингу за рівнями негативних впливів діяльності зі спеціального природокористування шляхом встановлення обов’язку спеціального природокористувача застосовувати технічні засоби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

МИСИК, Анатолій, та Олександр БІЛЬОВСЬКИЙ. "МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ УРАЗЛИВОСТІ ПРИКОРДОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЩОДО ЗАГРОЗИ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 179–89. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.566.

Повний текст джерела

Анотація:

За результатами аналізу роботи інформаційно-аналітичних підрозділів у статті зроблено висновок про наявність невідповідності між потребою оцінювання ризику щодо обстановки на державному кордоні для прийняття обґрунтованих рішень та недосконалістю існуючих методик оцінювання ризику, що обумовлює актуальність пропонованого дослідження. У проблемі оцінювання ризиків виокремлено оцінювання уразливості. Проаналізовано проблеми оцінки уразливості за базовою методикою, яка використовується у Державній прикордонній службі України СІМАР 2.0 та підходи до оцінювання спроможностей в методиці оборонного планування. Слабким місцем моделі СІМАР 2.0 є її підходи, що ґрунтуються на експертній оцінці складових уразливості. Порівняльний аналіз методик дозволив виявити розбіжності у підходах, що унеможливлює однозначне розуміння уразливості системи охорони державного кордону. Розроблено модель оцінки уразливості системи охорони державного кордону, яка на відміну від моделі СІМАР 2.0 враховує сценарії дій порушників державного кордону та ситуації, що їх складають, зміст завдань з охорони державного кордону, результати їх виконання (ефект) та складові способів виконання завдань. Модель оцінки уразливості системи охорони кордону включає сценарії та ситуацій за кожною з актуальних загроз, прогнозовані результати охорони державного кордону, модель визначення складу і обсягу ресурсів, моделі способів виконання завдань та формування їх комбінацій, модель визначення необхідного рівня спроможності. Уразливість системи охорони державного кордону визначена як невідповідність наявної спроможності структурної одиниці досягти визначеного результату (ефекту) виконання завдання, встановленого нормативом (стандартом), у визначених умовах обстановки, відповідно до визначених сценаріїв дій (ситуацій), при визначених ресурсах, багаточисельною комбінацією засобів та способів дій до необхідної. На відміну від існуючої, методика дозволяє: отримати кількісну оцінку рівня уразливості за сукупністю впливу факторів на її рівень та прогнозних сценаріїв розвитку обстановки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Ставицький, Олег, та Сергій Макаров. "ОСНОВНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ УРАЗЛИВОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 167–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.197.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті узагальнено основні теоретичні підходи та запропоновані складові методики оцінки уразливості системи охорони державного кордону щодо встановлених загроз. Уточнена загальна схема оцінки ризиків на основі діючих нормативно-правових актів, досвіду оперативно-службової діяльності органів та підрозділів охорони кордону та рекомендацій Агенції Європейського Союзу Frontex щодо оцінки і аналізу ризиків у сфері прикордонної безпеки. Методика оцінка уразливості щодо встановлених загроз включає: блок оцінки проникності кордону (за показниками – ландшафт, інфраструктура, можливості, потоки); блок оцінки операційної діяльності (за показниками – персонал, підготовка, взаємодія); блок оцінки ефективності заходів протидії;блок оцінки факторів тяжіння: Розглянуто декілька методів та стандартів для оцінювання, які можуть бути застосовані (за умов належної адаптації їх науково-методичного апарату) у процесі оцінки і аналізу ризиків прикордонній безпеці органами охорони державного кордону ДПСУ. Зокрема описані методи RiskWatch, CRAMM та ГРИФ. Враховуючи практичність та легкість використання методу ГРИФ, пропонується його адаптація до системи аналізу ризиків у ДПСУ. Наліз проводиться п’ять етапів: на першому етапі розраховують рівень загрози за уразливістю на основі уразливості певного елементу системи охорони та захисту та ймовірності реалізації загрози через цю уразливість; на другому етапі розраховують рівень загроз за всіма уразливостями через які можлива реалізація цієї загрози на певній ділянці державного кордону (ділянці відповідальності органу охорони державного кордону); на третьому етапі розраховують загальний рівень загрози прикордонній та внутрішній безпеці (враховуючи у тому числі всі загрози, що впливають на систему охорони та захисту державного кордону); на четвертому етапів визначають ризик за певною ділянкою (напрямком) відповідальності органу охорони кордону; на п’ятому етапі визначаються загальний ризик. За результатами співставлення оцінок загроз та оцінок уразливості системи охорони державного кордону аналітиками інформаційно-аналітичного відділу визначається рівень залишкового ризику та розробляються прогнозні варіанти (сценарії) дій щодо мінімізації ризику до рівня прийнятного.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Goncharenko, Tatiana Petrivna. "СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА БАНКУ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 190–98. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-190-198.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Внутрішнє середовище банку є важливим елементом стратегічного управління, що визначає його конкурентоспроможність на ринку та ефективність прийняття управлінських рішень. Постановка проблеми. Численні дослідження розглядають окремі аспекти внутрішнього середовища, що формує фрагментоване уявлення про нього. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження внутрішнього середовища та його окремих складових присвячено праці таких науковців, як Богацької Н. М., Віханського О., Грішнової О. А., Зверякова М. І. Лунякова О. В., Науменко А. В., Оборської С. В., Паладія М. В., Стефанової Н. А., Ткачука В. О., Шпига Ф. І. тощо. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження в цій сфері, в умовах трансформації економіки систематизація внутрішніх факторів банку, а особливо визначення його фінансового стану потребує більш поглибленого вивчення. Постановка завдання. Дослідження основних складових внутрішнього середовища банку та формування підходу до оцінки фінансового стану банку за допомогою поєднання коефіцієнтного аналізу та методів комплексної оцінки. Викладення основного матеріалу. У роботі запропоновано виділяти такі складові в структурі внутрішнього середовища банку: організаційний, кадровий, інформаційно-технологічний, маркетингововиробничий та фінансовий. Автор пропонує за наведеними структурними рівнями проаналізувати АТ КБ «ПриватБанк» та оцінити його фінансовий стан за допомогою коефіцієнтного аналізу та методів комплексної оцінки. Висновки. На основі оцінки фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності та рентабельності банку за 2002-2018 роки було виявлено незадовільний стан (за запропонованою шкалою до 2016 року – «з деякими ознаками проблемності» та після 2016 – нестійкий (передкризовий) фінансовий стан»). Запропонований аналіз внутрішнього середовища повинен бути покладений в основу стратегічного управління банку задля вибору найкращої стратегії та прийняття ефективних управлінських рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Залож, Віктор, Олексій Глуздань та Валерій Глуздань. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ АПАРАТ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 84–103. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.192.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропоновано науково-методичний апарат оцінювання ефективності системи управління органу Державної прикордонної служби України. До складу науково-методичного апарату входить комплекс показників оцінювання ефективності системи управління та відповідна методика. Для оцінки ефективності системи управління органу Державної прикордонної служби України застосовано комплекс показників, який включає групи часткових, інтегральних (сумарних) показників та сукупний (загальний) показник. Вибір показників здійснено на основі аналізу чинників, що впливають на ефективність функціонування системи управління, висунутим вимогам, проведених досліджень, а також досвіду оперативно-службової діяльності. Отриманий результат дозволяє сформувати узагальнений інформаційний потенціал для розроблення методики оцінювання ефективності системи управління органу Державної прикордонної служби України. В основу методики для оцінювання ефективності системи управління (сукупного потенціалу системи управління органу Державної прикордонної служби України) покладено графоаналітичну модель «квадрат потенціалу». Сутність моделі полягає в тому, що вона представляє собою область, яка утворена одичними векторами, що являють собою стан складових сукупного потенціалу системи управління. Отримана в результаті розрахунків оцінка та її складові є основою для проведення аналізу ефективності системи управління органу Державної прикордонної служби України при виконанні завдань, що пов’язані із забезпеченням безпеки державного кордону. Це дає можливість провести порівняльну комплексну оцінку і дійти до висновків про ефективність побудови системи управління, а також про доцільність проведення заходів з її удосконалення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Kharitonov, Konstantin. "Щодо формування системи показників оцінювання збитків національної економіки у період збройного конфлікту (війни)". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 6 (31 грудня 2020): 119–26. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.6.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описана система показників для оцінки економічних збитків держави, що виникають в результаті збройного конфлікту. Аналіз літератури показує, що сьогодні використовуються різні методи оцінки збитків національної економіки під час збройного конфлікту, кожен із яких має свою спеціальну систему показників. Система показників, що дасть можливість встановити зв'язок між державними втратами під час збройного конфлікту та економічним зростанням держави, не зустрічається. Метою роботи є пошук системи показників, яка дозволить вирішити це проблемне питання. У статті представлені основні складові економічних втрат, а точніше: прямі військові витрати країни, втрачені доходи, що залежить від кількості постраждалого населення, додаткові державні витрати уряду, а також непрямі втрати держави, які виникають з початком збройного конфлікту: переміщення населення, еміграція кваліфікованих робітників та втрата можливостей освіти для майбутніх поколінь. Врахування всіх складових економічних збитків, що виникають внаслідок збройного конфлікту, впливає не тільки на загальну суму збитків, але і на рівень економічного розвитку держави. Застосування показників у запропонованій системі, з одного боку, встановлює зв'язок між економічним розвитком держави та компонентами економічних збитків, спричинених збройним конфліктом, а, з іншого боку, дає змогу здійснити оцінку цих втрат. Для прийняття більш обґрунтованого рішення щодо економічного розвитку нашої держави слід використовувати запропоновану систему показників оцінки збитків для національної економіки в період збройного конфлікту. У майбутньому застосування такої системи дозволить встановити зв’язок між обсягом збитків та економічним зростанням держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Filonenko, Daryna. "СТРУКТУРА МОТИВАЦІЇ ДОСЯГНЕНЬ ОСОБИСТОСТІ ІТ-СПЕЦІАЛІСТА". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 165–72. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.139.

Повний текст джерела

Анотація:

Відзначено, що одним з основних видів такої мотивації виступає мотивація досягнення, що визначає прагнення людини виконати справу на високому рівні якісно всюди, де є можливість проявити свою майстерність і здібності.Мета роботи полягає у вивченні конкретного змісту і особливостей структури мотивації досягнення ІТ-спеціаліста та виділення механізмів її функціонування. Метою даної статті є доповнення наукового розуміння структури мотивації досягнень особистості ІТ-спеціаліста. Відзначено, що в структурі мотивації досягнення ІТ-спеціаліста правомірно виділити чотири основних структурних компонента: мотивацію ініціації, мотивацію селекції, мотивацію реалізації і мотивацію постреалізаціі. Одним з основних механізмів актуалізації мотивації ІТ-спеціаліста виступає мотиваційно-емоційна оцінка ситуації суб'єктом, що складається з оцінки мотиваційної значущості ситуації і оцінки загальної компетентності в ситуації досягнення. Зазначимо, що інтенсивність мотиваційної тенденції буде змінюватися в залежності від зміни величини двох зазначених параметрів як у ІТ-спеціалістів з мотивом прагнення до успіху, так і з мотивом уникнення невдачі. Констатовано, що мотиваційна включеність ІТ-спеціаліста є одночасно причиною і результатом процесу діяльності, ядром інтрагенної активності. Формування мотиваційна включеності ІТ-спеціалістів на різних етапах діяльності має специфічні відмінності та існують спеціальні психологічні механізми формування і підвищення рівня мотиваційної включеності. Висновок з даного дослідження, передбачає, що у структурі мотивації досягнення ІТ-спеціаліста варто виділяти такі складові, як мотивація адаптації та мотивація трансценденції. «Адаптивна» складова мотивації досягнення пов'язана з прагненням орієнтуватися на зовнішні стандарти, з бажанням підтримувати досягнуті результати на високому рівні. Вона має прагматичне забарвлення і пов'язана із зовнішньою оцінкою досягнутого успіху (похвала, винагорода). «Трансцендентна» складова пов'язана з бажанням постійно виходити за свої межі, не зупинятися на досягнутому, реалізовувати свій потенціал навіть у випадках, якщо результати не будуть оцінені оточуючими гідно. Перспективним для подальших розвідок у даному напрямку є вивчення психологічних корелятів мотивації досягнення в часовій перспективі особистості ІТ-спеціаліста та оптимізації функціонального стану суб’єкта праці, що в істотній мірі визначає його готовність до роботи та професійну надійність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Levandivskyi, O. T., I. F. Balaniuk, D. I. Shelenko та L. S. Sas. "ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ У ВЗАЄМОВІДНОСИНАХ ІЗ ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ГРОМАДАМИ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 124–34. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.124-134.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто фінансовий механізм капіталізації земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств у взаємовідносинах з територіальними громадами, етапи його формування. Акцентовано увагу на необхідності ринкової капіталізації земель сільськогосподарського призначення у взаємовідносинах з територіальними громадами. Розглядається й аналізуються методичні підходи у грошовій оцінці земельних ресурсів. Відображено нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в Україні за сільськогосподарськими угіддями. Проведено аналіз орендної плати щодо використання земель сільськогосподарського призначення за регіонами. Досліджено основні види оцінки земельних ресурсів залежно від мети та методів її проведення. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення оцінки земельних ресурсів. З’ясовано, що вартість, за якою земельні ресурси відображаються в обліку залежить від способу набуття їх у власність та/або користування, а також від мети їх використання. Встановлено, що в бухгалтерському обліку для оцінки земельних ресурсів використовуються такі види вартостей, як: первісна (історична (фактична) собівартість або справедлива вартість) та переоцінена. У процесі дослідження використано такі основні методи: системно-структурний та абстрактнологічний (для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків і формулювання висновків); аналізу і синтезу (для деталізації об’єкта дослідження через його поділ на окремі складові та зведення результатів їх вивчення в одне ціле); метод порівняльного аналізу (для обґрунтування застосування окремих інструментів регулювання виробничих і управлінських відносин); економіко-статистичний – групування, кореляційно-регресійний аналіз (для виявлення впливу чинників на окремі його критерії); розрахунковоконструктивний (в опрацюванні стратегії розвитку). Доведено, що з формуванням ринку земель питання з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення набувають нового змісту та потребують подальшого дослідження. Звернута увага на взаємовідносини територіальних громад і сільськогосподарських підприємств щодо наповнення місцевого бюджету платою за використання земельних ресурсів. Визначено капіталізацію земельних ресурсів з поступовою трансформацією їх у капітал задля підвищення ринкової ціни. Виявлено значну диференціацію вартості сільськогосподарських земель у регіонах України за нормативно грошовою оцінкою. Зосереджено увагу на значній недооцінці земельних ресурсів та довгому терміні їх капіталізації. Із метою трансформації земельних ресурсів у фінансові активи обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення фінансового механізму капіталізації земельних ресурсів в аграрному секторі. Зокрема, наголошується на системі експертної та нормативно грошової оцінки земель, формування та розвитку інфраструктури ринку сільськогосподарських земель.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Dubyagin, Alexander, Volodymyr Gurуеv та Irina Firsova. "МІЖРІВНЕВИЙ БАЛАНС: ПОКАЗНИКИ СТРУКТУРИ, ІНТЕНСИВНОСТІ ТА КООРДИНАЦІЇ РУХУ ОДИНИЦЬ ОБ’ЄКТА – АГРЕГАТНА ФОРМА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 123–30. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-123-130.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху одиниць об’єкта, як одна з видових категорій показників міжрівневого балансу, забезпечують всебічну кількісну оцінку структурних зрушень керованого об’єкта, а також наслідків керуючого впливу на об’єкт щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень. Постановка проблеми. Відповідні показники міжрівневого балансу, представлені до цього через його незважені (неагреговані) складові, не уможливлюють подібну оцінку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обчислення неагрегованих показників структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху відбувається через значення чисельності рухомих і нерухомих одиниць об’єкта. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об’єкт, виконувана у значеннях вимірюваної ознаки й пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об’єкта. Постановка завдання. Сформулювати показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху в системі показників міжрівневого балансу шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Виклад основного матеріалу. Представлення складових моделі міжрівневого балансу в агрегованому вигляді дає можливість оцінювати наслідки керуючого впливу на об’єкт на різних рівнях їх систематизації в моделі. Щодо всебічної характеристики результатів такого впливу та відповідних структурних зрушень об’єкта, в системі агрегованих показників балансу вагоме місце посідають показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху одиниць об’єкта. Вони сформульовані як абсолютні, відносні та середні величини через сукупні значення ознаки, вимірюваної на тому чи іншому рівні в рухомих і нерухомих одиниць об’єкта. Висновки відповідно до статті. Запропоновані показники міжрівневого балансу мають важливе значення для оцінки наслідків та ефективності керуючого впливу на структурований об’єкт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Zubilevych, S. Y. "ФОРМУВАННЯ ТА РОЗКРИТТЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЗА МСФЗ 15 «ДОХІД ВІД ДОГОВОРІВ З КЛІЄНТАМИ»". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 83 (23 липня 2019): 78. http://dx.doi.org/10.31713/ve320188.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено основні елементи облікової політики стосовно доходу, до яких віднесено основу ведення обліку і подання звітності, суттєвість, згортання, робочий план рахунків, об’єкт обліку, визначення, визнання, класифікацію, оцінку, розкриття та інші. Запропоновано розрізняти такі складові облікової політики: для потреб складання регламенту з облікової політики та приміток до фінансових звітів; загальні та такі, які безпосередньо стосуються окремого елемента фінансової звітності; постійні та тимчасові, призначені для переходу на нові (переглянуті) стандарти. Проведено порівняння вимог МСБО 18 «Дохід», МСБО 11 «Будівельні контракти» та МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» щодо термінології і переліку основних елементів облікової політики та оцінки. Запропонований підхід до формування наказу про облікову політику в частині доходу з урахуванням вимог МСФЗ 15. Проведений аналіз фінансових звітів підприємств щодо визнання, оцінки та розкриття доходу у проміжній фінансовій звітності за 2018 рік відповідно до вимог МСФЗ 15. Узагальнені підходи до розкриття облікової політики врозділах приміток «Облікова політика», «Прийняття нових і переглянутих стандартів і тлумачень», «Суттєві судження, оцінки та припущення».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Степанов, Сергей, та Елена Баранова. "ПОВЫШЕНИЕ КАЧЕСТВА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ В КОНТЕКСТЕ ПРОЕКТИРОВАНИЯ И СТРУКТУРНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ". Modern engineering and innovative technologies, № 09-02 (29 жовтня 2018): 72–77. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-09-02-016.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі розглянуто основні складові проектно-конструкторської компетентності майбутніх інженерів. Представлено структуру та компоненти проектно-конструкторської компетентності інженерів. Визначені критерії оцінки сформованості проектно-конструкторської к

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

МЕЛЕНЧУК, Тетяна, та Євгеній КИРИЛЮК. "ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ В МІСТАХ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (26 листопада 2020): 72–78. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.394.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі проведено аналіз існуючих наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі дослідження якості перевезення пасажирів у містах. Наведено питання цього напрямку наукових досліджень , які потребують додаткового вирішення. Виявлено, що існуючі методи оцінки якості перевезення пасажирів як параметри використовують складові витрат часу пасажирів на пересування та показники умов цього пересування. Визначено, що для планування якості технологічного процесу перевезення пасажирів муніципальною владою її оцінка повинна базуватися на параметрах даного процесу. Це дасть можливість при проведенні вибору перевізників для кожного маршруту враховувати конкретні показники, які вони зможуть забезпечити своїм рухомим складом. З урахуванням того, що підвищення якості процесу перевезення не повинно зменшувати економічні показники транспортних підприємств, обґрунтовано необхідність їх додаткового фінансування для компенсації витрат на досягнення рівня якості, якого вимагає влада міста. Запропоновано інтегрований показник якості перевезення пасажирів на маршруті міського пасажирського транспорту, що враховує параметри технологічного процесу перевезення пасажирів. Визначено, що підвищення якості перевезення пасажирів можливо за рахунок планування раціональних значень довжини перегонів, інтервалу руху, технічної швидкості та місткості транспортних засобів, які працюють на маршруті. Наведена концепція визначення розміру додаткового фінансового забезпечення перевізників муніципальною владою дозволяє розробити систему оцінки якості перевезення пасажирів у містах, у якій разом з вимогами до рівня якості транспортного обслуговування буде наведено розмір додаткового фінансування перевізників для його забезпечення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Вініченко, І. І. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(59) (9 жовтня 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-1.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено, що важливість підвищення рівня економічної безпеки молокопереробних підприємств визначається необхідністю інтенсифікації використання ресурсів на основі раціоналізації бізнес-процесів. Протягом останніх років спостерігається позитивна динаміка показників їх рентабельності, що характеризують кінцеві результати господарювання підприємства. Доведено, що оцінка економічної безпеки молокопереробних підприємств проводиться фрагментарно з неможливістю ідентифікації проблемних складових та виявлення пріоритетних напрямків стратегічного планування. Обґрунтована необхідність розробки об’єктивної системи показників, яка б враховувала всі складові, від яких залежить економічна безпека молокопереробних підприємств. Встановлено, що економічна безпека молокопереробних підприємств залежить від результативності господарюючих суб'єктів та вміння вирішувати поставлені цілі. Складна функціональна структура внутрішнього середовища виробників молочної продукції зумовлює важливість кожного з внутрішніх факторів у формуванні економічної безпеки як інструменту реалізації головної стратегії розвитку підприємства. Для подальшого удосконалення методичного забезпечення аналізу стану економічної безпеки молокопереробних підприємств запропоновано систему відносних показників оцінки тенденцій економічної безпеки у порівнянні з нормативними або сприятливими за певними критеріями значеннями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Kliuiko, Lesia. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФЕНОМЕНУ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЖИТТЯМ ОСОБИСТОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.120.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовано феномен суб’єктивного благополуччя та його вплив на задоволеність життям особистості. Проаналізовано, що психологічне благополуччя – складний, інтегральний феномен, що характеризує позитивне функціонування особистості та виражається в суб’єктивному відчутті задоволеності життям, реалізації власного потенціалу та залежить від суб’єктивної якості комунікацій особистості з оточуючими. Виявлено, що суб’єктивне благополуччя – складний психологічний феномен, що включає в себе емоційні, когнітивні і конативні компоненти. Розглянуто різні концепції розуміння суб’єктивного благополуччя у науковій літературі. Виділено, що суб’єктивне благополуччя складається із когнітивної оцінки задоволеністю різними сферами власного життя та емоційної оцінки самосприйняття, із задоволеності життям, відсутності негативного афекту та наявності позитивних емоцій і є динамічною когнітивно-емоційною оцінкою людини якості власного життя загалом та окремих його сфер, що залежить, з одного боку, від неї самої та її особистісних властивостей, з іншого – від реалій її життя. Виявлено, що найпопулярнішою є трикомпонентна модель суб’єктивного благополуччя, в якій виокремлюють когнітивну (оцінка власного життя, яка виявляється у задоволеності, уявлення про власне майбутнє), емоційну (позитивні чи негативні емоції, оптимізм, задоволеність сьогоденням і минулим, позитивне ставлення до інших, самооцінка здоров’я, незалежність, аутентичність) та конативну (поведінкову, що включає в себе контроль над обставинами та наявність мети власного існування) складові.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Чепков, І. Б., В. В. Зубарєв, В. О. Смірнов та О. О. Свергунов. "Глобальні тенденції в розвитку механізмів реалізації державної політики при імпорті озброєнь в умовах криз". Озброєння та військова техніка 14, № 2 (27 червня 2017): 11–16. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2017.2(14).11-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано зміни в розвитку механізмів реалізації державної політики при імпорті озброєнь, що виникли в останні роки в результаті глобальних змін у сфері військово-технічного співробітництва між державами, а також наявності глобальних економічних, фінансових та політичних криз. Запропоновано методологічний підхід до оцінки ефективності державної політики при імпорті озброєнь, який базується на методі експертних оцінок. Виявлені найбільш важливі складові політичних, військово-технічних і економічних механізмів при реалізації державної політики у сфері військово-технічного співробітництва між державами при імпорті озброєнь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Dubyagin, Alexander. "МОДЕЛЬ МІЖРІВНЕВОГО БАЛАНСУ: АГРЕГАТНА ФОРМА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 96–104. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-96-104.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Синтезування моделі міжрівневого балансу в агрегатній формі є актуальним науковим завданням кількісної оцінки керованої зміни структури об’єкта. Постановка проблеми. Модель, синтезована лише у значеннях чисельності міжрівневих пересувань одиниць об’єкта, не дає уявлення про наслідки керуючого впливу щодо ознаки, вимірюваної в цих одиниць у шкалі відношень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для простої балансової моделі автором вже запропонована система неагрегованих показників міжрівневого балансу та сформульовані їх взаємозв’язки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Це – агрегатна форма моделі міжрівневого балансу. Постановка завдання. Синтезувати модель міжрівневого балансу, складові якої виражені у значеннях вимірюваної ознаки й чисельності міжрівневих пересувань одиниць об’єкта. Виклад основного матеріалу. Агрегатна форма моделі ґрунтується на таких складових балансу, як рівневі (позарівневі) втрати та рівневе (позарівневе) поповнення об’єкта щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень на певному рівні (поза рівня) у станах «після» і «до» зовнішнього впливу. Ці складові визначають рівневу структуру об’єкта та структуру руху його одиниць і пояснюють наслідки керуючого впливу на різних рівнях їх систематизації в моделі. Узагальнене співвідношення балансу, яке формалізує в агрегатній формі результат впливу, характеризує загальні втрати або поповнення об’єкта. Висновки відповідно до статті. Агрегатна форма моделі міжрівневого балансу дозволяє сформувати систему відповідних показників і оцінити ефективність керуючого впливу на структурований об’єкт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Вдовіченко, Оксана. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РИЗИКУ ОСОБИС-ТОСТІ: ЦИКЛІЧНА СТРУКТУРНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА МОДЕЛЬ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 18–36. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: концептуалізувати феномен «ризику особистості» та побудувати його теоретичну модель. Результати. У поданому дослідженні показано циклічну структурно-процесуальну модель ризику особистості, яка описує реальний цикл її перебування в ситуації ризику, що дає змогу розглядати особливості активності людини як прояв її суб’єктності в реакціях (діях) на ці ситуації. Процесуальність активності в ситуації ризику репрезентується через суб’єктивну оцінку ситуації, прийняття рішення, вибір моделі поведінки, реалізацію рішення, рефлексію результатів та визначається характером суб’єктивної оцінки ситуацій небезпеки і невизначеності в подальшому житті. Психологічну основу ризику особистості визначають такі його складові, як суб’єктивна оцінка ситуації небезпечної/невизначеної, схильність та готовність до ризику, так і системна взаємодія когнітивних, мотиваційно-регулятивних, конативних, афективних чинників. Висновки. Циклічна структурно-процесуальна модель ризику особистості відображує реальний цикл існування особистості в ситуації ризику, який дає можливість продемонструвати міру активності особистості як суб’єкта поведінки в ситуаціях ризику. Процес проходження особистості через етапи розгортання ситуації ризику структурований із урахуванням надбань психології прийняття рішень, психології вчинку, психології рефлексії та психології особистості. Виділені в моделі психологічні основи ризику особистості, а саме його ядро (схильність та готовність до ризику, суб’єктивна оцінка ситуації як небезпечної/невизначеної) й психологічні чинники визначають не тільки дослідницький, але і розвивальний потенціал запропонованої циклічної структурно-процесуальної моделі ризику особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

УСТИНОВ Р. Г., ЛОХМАН Н. В. ,. "МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ОЦІНЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 87, № 2 (22 вересня 2020): 45–52. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.87-2-04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті систематизовано та структуровано методологічніаспекти оцінювання формування, розвитку та використанняінноваційного потенціалу (підходи, методи, етапи). Запропонованопокроковий процес оцінювання інноваційного потенціалу, якийґрунтується на визначенні ключових показників оцінки інноваційногопотенціалу. Визначені критерії оцінювання інноваційного потенціалу.Конкретизовано оцінювання формування, розвитку та використанняінноваційного потенціалу через складові оцінювання (доступності таефективності).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Podmaryov, Oleksandr. "СУТНІСТЬ ТА СКЛАДОВІ ПОДАТКОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 347–53. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-347-353.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено науково-методичне забезпечення оцінки еволюційного розвитку системи оподаткування. Цей аналіз дозволив обґрунтувати часові межі основних етапів регулювання податкових відносин і визначити пріоритетні завдання податкової політики на кожному етапі. Визначено місце податкового стимулювання економічної діяльності. Такий підхід дозволив обґрунтувати комплекс об’єктивних, суб’єктивних та імовірнісних зв’язків у системі економічних відносин «держава – платник податків» і «платник податків – платник податків». Наукова новизна результатів цього дослідження полягає у вирішенні наукового завдання поглиблення теоретико-методологічних засад і розвитку науково-методичного інструментарію податкового стимулювання інвестиційного клімату держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Городнов, Вячеслав, та Сергій Лазебник. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ВІДНОСНОЇ КІЛЬКОСТІ ВАЖЛИВИХ ДЕРЖАВНИХ ОБ’ЄКТІВ, УРАЖЕННЯ ЯКИХ МОЖЕ БУТИ ВІДВЕРНЕНЕ ЗА РАХУНОК ЗАСТОСУВАННЯ СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 19–32. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.94.

Повний текст джерела

Анотація:

У методиці при оцінці відносної кількості важливих державних об’єктів, ураження яких при веденні бойових дій може бути відвернене, враховані основні складові процесу ураження і сподіваних типів ураження таких об’єктів. Наведені практичні результати розрахунків, виконані за методикою, свідчать на користь можливості її використання для оцінки ефективності функціонування підсистем зенітного ракетно-артилерійського й авіаційного прикриття у системі ППО країни.У початковий період оборонних військових дій задача угруповань військ і сил може включати відмобілізування, розгортання і створення на основних напрямках дій противника таких угруповань військ, які виявляться здатними зірвати просування противника вглиб території країни, а також захоплення їм стратегічної ініціативи у війні. Для протидії виконанню цих завдань противник може застосувати масовані удари з повітря по військах і об’єктах і використовувати пілотовані та безпілотні засоби повітряного нападу. У системі ППО для знищення ЗПН створюються підсистеми ЗРВ і ВА, а також підсистеми радіолокаційної розвідки і радіоелектронної боротьби. Такі підсистеми повинні забезпечити захист ВДО і Збройних Сил у місцях їх дислокації та розгортання, а також оперативне створення угруповань військ і сил на основних напрямках дій противника.Надійність виконання завдань системою ППО залежить від її складу, організаційної структури, дислокації, вогневої та інформаційної взаємодії елементів її підсистем, від умов пори року, доби і від погодних умов, а також від складу і дислокації об’єктів і угруповань військ, які прикриваються, і від параметрів дій повітряного противника. Частина ЗПН противника в ході ударів мають своєю метою випереджаюче ураження елементів системи ППО. Отже, система ППО захист від ударів з повітря виконує, однак гарантувати своєчасне знищення всіх ЗПН не може. Частина ЗПН противника може подолати зони дії засобів системи ППО і виконати удари по угрупованнях військ і ВДО, які прикриваються, що визначає необхідність оцінки можливих наслідків таких ударів.У методиці, поданій у статті, при оцінці відносної кількості ВДО, ураження яких при веденні бойових дій може бути відвернене, враховані основні складові процесу ураження і сподіваних типів ураження таких об’єктів. Практичні результати розрахунків, що виконані за методикою, свідчать на користь можливості її використання для оцінки ефективності функціонування підсистем зенітного ракетно-артилерійського й авіаційного прикриття в системі ППО держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Марцин, В. С. "Надійність, платоспроможність та фінансова стійкість - основні складові оцінки фінансового стану підприємства". Економіка. Фінанси. Право, № 7 (2008): 26–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Вацеба, М. О. "Ефективні складові якісної оцінки клінічного мислення студентів у процесі вивчення внутрішньої медицини". Медична освіта, № 4 (72) (2016): 34–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Вацеба, М. О. "Ефективні складові якісної оцінки клінічного мислення студентів у процесі вивчення внутрішньої медицини". Медична освіта, № 4 (72) (2016): 34–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Вацеба, М. О. "Ефективні складові якісної оцінки клінічного мислення студентів у процесі вивчення внутрішньої медицини". Медична освіта, № 4 (72) (2016): 34–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Макаров, C. А., О. М. Чекунова та С. П. Бєляк. "Методика оцінки завадостійкості системи зв’язку Повітряних Сил". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 128–37. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті в результаті проведеного аналізу встановлено, що складовою системи управління є система зв'язку, ефективність функціонування якої з урахуванням досвіду ведення бойових дій на сході України істотно залежить від впливу сучасних засобів радіоелектронного подавлення Збройних сил Російської Федерації. Визначені показники ефективності системи зв’язку, правильна оцінка яких дозволить забезпечення якісного управління частинами та підрозділами Повітряних Сил. Обґрунтована доцільність використання єдиного пiдходу щодо оцінки завадостійкості системи зв’язку в мережах Повітряних Сил. На основі існуючих методик оцінки якості функціонування систем зв’язку, радіотехнічного забезпечення та інформаційних систем запропоновано узагальнену удосконалену методику оцінки завадостійкості системи зв’язку, яка враховує показник ймовірності постановки противником навмисних завад та оцінку показника електромагнітної сумісності як одного із складових.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Dubyagin, Alexander, Volodymyr Gurуеv та Irina Firsova. "ЕФЕКТИВНІСТЬ КЕРУЮЧОГО ВПЛИВУ НА СТРУКТУРОВАНИЙ ОБ’ЄКТ ЯК ЧИСЛОВА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖРІВНЕВОГО БАЛАНСУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 167–73. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-133-139.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Кількісна оцінка ефективності керуючого впливу на структурований об’єкт, який зазнає неочікувані втрати або поповнення щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень, є актуальною для розв’язання управлінських задач будь-якого галузевого спрямування. Постановка проблеми. Існуючі методики оцінки не враховують фактор пересування одиниць об’єкта з одного рівня ознаки на інший, внаслідок чого структурний аналіз результатів впливу є неповним. Подолати цю проблему вдається завдяки застосуванню агрегованих балансових показників міжрівневого пересування одиниць об’єкта. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Запропонована раніше система показників міжрівневого балансу, до яких належать і балансові показники пересування одиниць об’єкта, представляє ці показники як у значеннях рівневої чисельності останніх, так і в значеннях вимірюваної у них ознаки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оцінка ефективності впливу через складові балансу, пояснювані міжрівневим пересуванням одиниць об’єкта. Постановка завдання. Сформулювати коефіцієнти ефективності керуючого впливу на структурований об’єкт на основі показників міжрівневого балансу, представлених в агрегатній формі. Виклад основного матеріалу. Структурні зрушення керованого об’єкта пропонується оцінювати абсолютними та середніми балансовими показниками міжрівневого пересування його одиниць, представленого альтернативними його категоріями: прогресивним та регресивним пересуванням. Порівняння між собою цих показників, як складових балансу, що представляють очікувані та не очікувані пересування, дає уявлення про ефективність керуючого впливу на об’єкт у виді однойменного коефіцієнта. Оскільки показники балансу представлені на різних рівнях їх систематизації за критеріями «ступінь агрегування» та «межі руху», то і коефіцієнти ефективності можуть визначатися у відповідних видових категоріях, як рівневі або групові. Висновки відповідно до статті. Запропоновані коефіцієнти дозволяють пояснити ефективність керуючого впливу на структурований об’єкт фактором міжрівневого руху його одиниць.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Кирилюк, Федір, та Руслан Кирпичник. "РОЛЬ ФІНСЬКОГО ФЕНОМЕНУ В МОДЕРНІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇН ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 33–35. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено рушійні сили та специфічні чинники формування політичної культури Скандинавських країн. Розглянуто та узагальнено особливості соціально-політичної програми Скандинавських країн. Виокремлено інформаційно-комунікаційні складові державної політики Фінляндії, що створили політико-економічні передумови для так званого «фінського феномену» політичної культури. Конкретизовано категоріально-понятійний апарат дослідження проблематики формування політичної культури, зокрема з’ясовано діалектику розвитку в сучасному політичному процесі та узагальнено існуючі підходи зарубіжних і вітчизняних дослідників до оцінки ролі та значення політичної культури на сучасному етапі розвитку політичних систем. З’ясовано сукупну дію об’єктивних та суб’єктивних факторів впливу фінського досвіду формування політичної культури, та його внесок у формування політичної думки Скандинавського регіону.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Oshуvalova, O. O. "ВИВЧЕННЯ ДУМКИ ПАЦІЄНТІВ З ЕПІДЕРМАЛЬНИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ ШКІРИ ЩОДО ВАЖЛИВОСТІ ТА ЗАДОВОЛЕНОСТІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЮ МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 50–58. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10480.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: вивчити думки пацієнтів з епідермальними дисплазіями шкіри (ЕДШ) щодо важливості та ступеня задоволеності спеціалізованою медичною допомогою. Матеріали і методи. Розроблено анонімну анкету і опитано 283 пацієнти, які отримали спеціалізовану медичну допомогу в Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами відповідно до Локальних протоколів медичної допомоги. Статистичну обробку матеріалів дослідження проводили з використанням методів біометричного аналізу, реалізованих у пакетах програм SPSS 10.0, EXCEL-2000. Вірогідність відмінностей оцінювали за допомогою критеріїв відповідності 2, Стьюдента (р). Результати. Аналіз компонентів спеціалізованої медичної допомоги показав, що майже всі опитані (62,5–88 %) підкреслюють важливість всіх без виключення складових із високим рівнем задоволеності (68,2–92,2 %). Достовірні відмінності між ступенем важливості та рівнем задоволеності в дослідженні було виявлено лише при порівняльному аналізі компонентів «Надання інформації про профілактичні заходи в подальшому» і «Організація лікувального процесу» (р=0,001). Усі компоненти оцінки опинилися в сегменті «Успішні результати». Висновки. Складові медичної допомоги (робота медперсоналу, організація лікувально-діагностичного процесу, соціально-побутові умови, поінформованість пацієнтів), з точки зору пацієнтів з ЕДШ, є важливими компонентами спеціалізованої медичної допомоги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Островська, О. М., та Л. Л. Поплавська. "КОНЦЕПТ ОЦІНКА ТА ЇЇ ЕКСПЛІКАЦІЯ ДІЄСЛОВАМИ-ЗВ’ЯЗКАМИ У СТРУКТУРІ АНГЛОМОВНОГО ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 198–204. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Концепт «оцінка» – явище різноаспектне і належить до різних галузей науки. Ми розглядаємо його як категорію оцінки в структурі англомовного художнього дискурсу. Категорія оцінки тісно пов’язана з денотативним і конотативним значенням. У плані змісту оцінку диференціюють на нега- тивну або позитивну, у плані вираження – на імпліцитну та експліцитну. Оцінку як лінгвостилістичне явище ми визначаємо як закріплене в семан- тичній структурі слова оцінне значення, яке передає ставлення мовного колективу до співвіднесеного зі словом поняття або предмета за схемою: добре/погане, схвалення/несхвалення. За нашим дослідженням реалізація категорії оцінки в художньому дискурсі здійснюється на лексико-семан- тичному, морфологічному та синтаксичному рівнях. У статті досліджу- ються шляхи експлікації категорії оцінки за допомогою дієслів-зв’язок. Для цих дієслів характерні деякі властивості, які відрізняють їх від інших дієслів. Вони виділяються своєю функцією, оскільки виступають у реченні в складі іменникового присудка і сполучають підмет із предикативним чле- ном. Суть предиката полягає у визначенні й оцінці статичних властивостей і динамічних проявів об’єктів дійсності та їх відношень. Ядро предикатив- ної лексики становлять дієслова. З їхніми семантичними класами пов’язані й основні типи значень ознаки, а також важливіші типи речень. Основна формальна ознака дієслова-зв’язки, яка закріплена в самій назві, визначається її основною функцією – забезпечувати лексичними засобами вираження логічного зв’язку в реченні, а також у певному контексті реалі- зовувати оцінне значення. Усі дієслова, які вживаються у функції зв’язки, втрачають частину свого вихідного лексичного значення. Ці властивості є вирішальними у визначенні дієслівних зв’язок. Дієслова-зв’язки можна згру- пувати у три порівняно самостійні мікрополя, які разом з іншими частинами мови реалізують функцію категорії оцінки. До першого мікрополя належать дієслова-зв’язки, які виражають існування певної якості або стану. Ядром цього мікрополя є дієслово “to be”. Друге мікрополе утворюють дієслова, що означають збереження або продовження стану і якості суб’єкта, його ядро – дієслово “to keep”. У третє мікрополе, ядром якого є дієслово “to become”, входять дієслова-зв’язки, що означають зміну стану або якості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Tolochko, S. V. "ВИКЛАДАЧ-ЕКСПЕРТ У ГАЛУЗІ ОСВІТИ: СУТЬ І СТРУКТУРА НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 178–85. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-28.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено структурно-системний аналіз визначення змісту, форм, методів і засобів формування науково-методичної компетентності за класифікаційними ознаками професіограм викладачів у післядипломній педагогічній освіті, зокрема викладачів-експертів,, концептуалізовано функції, принципи і технології їхньої підготовки зі сформованою компетентністю синергізму становлення і розвитку. Проаналізовано практику підготовки експертів у галузі освіти в рамках післядипломної освіти закладами вищої професійної освіти та на рівні магістерських програм, а також різними недержавними організаціями, що займаються питаннями оцінки якості. Означено й конкретизовано здатності, здібності, уміння, компетенції як складові частини професійно-педагогічної та науково-методичної компетентності викладачів-експертів у галузі освіти. Визначено функції, види діяльності, ролі та складники компетентності експертів у галузі освіти. Зазначено, що експерт у галузі освіти – це працівник післядипломної, вищої, фахової передвищої, професійно- технічної освіти, котрий, окрім високопрофесійної викладацької, здатен виконувати і діяльність, пов’язану із проведенням експертизи в галузі освіти, та спроможний: здійснювати консультування керівників закладів освіти з проблем вбудовування питань освіти в стратегію розвитку регіону; забезпечувати консультаційне супроводження процесів розвитку освіти і сприяння їхньому активному впровадженню в окремому закладі освіти, територіальній громаді чи регіональній системі; здійснювати оцінку й експертизу освітніх програм і проектів на високому рівні компетентності, дослідницького планування та виконання; надавати консультаційну допомогу колегам-педагогам, які впроваджують нові технології; допомагати колегам у процесі проведення ними оцінок та експертиз, використовуючи власні професійні знання, вміння, навички, компетентність. Проаналізовано принципи, форми, методологічні основні підготовки та діяльності експертів у галузі освіти, визначено наявні організаційні проблеми, пов’язані з означеним процесом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

ТИМОФЄЄВ, М. В., В. І. ДЕШКО, І. Ю. БІЛОУС та Г. О. ГЕТМАНЧУК. "РОЗРАХУНОК ПОГОДИННОЇ ПРИРОДНОЇ КРАТНОСТІ ПОВІТРООБМІНУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕНЕРГОПОТРЕБУ БУДІВЕЛЬ В ДИНАМІЧНИХ СІТКОВИХ МОДЕЛЯХ". Наука та будівництво 20, № 2 (24 червня 2019): 62–69. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v20i2.97.

Повний текст джерела

Анотація:

На енергетичні характеристики будівель впливає велика кількість як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Одним з найбільш впливових параметрів є кратність повітрообміну, що має природну (інфільтрація) та механічну природу. Природна складова кратності повітрообміну залежить від великої кількості факторів, та її значення різне для різних приміщень при однакових теплофізичних властивостях огороджень. В роботі представлені результати математичного моделювання погодинного графіка енергопотреби будівлі для базового рівня при нормативному значенні кратності повітрообміну, а також при розрахованому значенні природної складової кратності повітрообміну, що змінюється відповідно до погодних умов. Результати оцінки визначили, що розраховане значення природної складової кратності повітрообміну для приміщень з сучасними огородженнями не перевищує 0,25 год-1. Тому застосування цих значень природної кратності повітрообміну призводить до зменшення енергопотреби до 50%, в порівнянні з базовою лінією. В приміщенні потрібно забезпечувати нормативну кратність повітрообміну, що повинно компенсуватися провітрюванням або механічною складовою повітрообміну. Врахування фактичної природної кратності природного повітрообмінув приміщеннях змінної зайнятості уточнює визначення рівня ефективності енергозберігаючих заходів з термомодернізації, а також визначає складову, що повинна забезпечуватися механічною вентиляцією, а отже і може бути утилізована в теплообмінниках рекуперативного типу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Loiko, Valeryia, та Maria Boieva. "УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (5 серпня 2019): 21–29. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0203.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто види фінансових ризиків страхової компанії, виділено причини, які можуть посприяти виникненню фінансових ризиків: економічні фактори, зовнішні втручання в діяльність страхової компанії, юридичні втручання, внутрішні дії (або бездіяльність), нестабільність фінансового ринку. Виділено наступні види фінансових ризиків страхової компанії: ризики, пов’язані із купівельною спроможністю грошей; ризики, пов’язані із вкладанням капіталу; ризики, пов’язані із операційною діяльністю компанії. Виокремлено фінансові ризики, які можна застрахувати і які не можна застрахувати. Виділено найбільш чутливі складові діяльності страхових компаній до фінансових ризиків: продажі, податки, маркетинг, інвестиції, фінанси. Процес управління ризиками передбачає здійснення як внутрішнього, так і зовнішнього факторного аналізу. Виділено п’ять етапів, з яких складається процес управління фінансовими ризиками страхової компанії: ідентифікація, оцінка, пріоритизація, реагування, реалізація плану управління ризиками. До найважливіших загроз фінансової діяльності страхової компанії при оцінці фінансових ризиків віднесено наступні види ризиків: ризик втрати платоспроможності; ризики втрати фінансової стійкості та незалежності. Проведено розрахунки коефіцієнтів оцінки фінансового стану та ризиків страхової компанії. За результатами розрахунків зроблено висновок, що страхова компанія, яку було обрано для дослідження, підтверджує статус фінансово стійкої та надійної компанії. Більшість показників перевищували нормативний рівень в декілька разів, показуючи позитивні тенденції до збільшення. Наведено порівняльну характеристику основних методів, завдяки яким у компаніях відбувається процес мінімізації фінансових ризиків. У страховій компанії, яка досліджувалась, для зниження фінансових ризиків використовується методи диверсифікації, хеджування і страхування ризиків. Зроблено висновок, що стандартизація фінансових ризиків у діяльності страхових компаніях відсутня. Великі страхові компанії нівелюють виникнення фінансових ризиків обсягами надання страхових послуг, а невеликі страхові компанії приймають рішення в основному спираючись на міркуванні їх власників або управляючих компанією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Зуєва, Альона. "КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТУВАННЯ ЯКОСТІ SMART-КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 58–61. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.58-61.

Повний текст джерела

Анотація:

Враховуючи важливість підготовки майбутніх кваліфікованих робітників до рівня технологій, що застосовуються на виробництві, актуалізовано освоєння та використання професійною освітою новітніх технологій в навчально-виробничому процесі. Визначено SMART-комплекс як комплексну інформаційну динамічну систему навчально-методичного спрямування, яка відповідає SMART-критеріям (specific, measurable, attainable, relevant, time- bound). Вказано, що SMART-комплекс має статичну, динамічну і середовищну складові. Він надає цілісну інформацію про навчальний предмет з можливістю оперативного доступу до навчального контенту через мережу Інтернет, забезпечує оперативну оцінку навчальної діяльності учасниками навчального процесу. SMART-комплекс підтримується усіма розповсюдженими сучасними пристроями. SMART-комплекс оперує розповсюдженими типами сучасного мультимедійного контенту. У SMART-комплексі можуть бути розміщені і функціонально пов’язані між собою такі електронно-освітні ресурси: система дистанційного навчання, мультимедійний контент, електронні підручники, хмарні ресурси та ін. Описано, що навчальний процес за допомогою SMART-комплексу містить ознаки «гнучкого навчання» та змішаного навчання, може містити в собі систему дистанційного навчання. Акцентовано увагу на актуальності методів нечіткої логіки для вимірювання якісних характеристик SMART-комплексу. Наведено критерії діагностування якості SMART-комплексу для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників: змістовий, атестаційний, супроводу та підтримки, адаптивний, комунікаційний. Зазначено, що змістовий критерій визначає якість навчального контенту і його відповідність цілям навчання і навчальним програмам. Атестаційний критерій характеризує придатність SMART-комплексу до оцінки набутих майбутніми фахівцями знань і вмінь. Критерій супроводу і підтримки дає змогу оцінити наявність інструктивних, структурних, інформативних матеріалів і систем щодо функціонування SMART-комплексу. Адаптивний критерій характеризує можливості SMART- комплексу до побудови власної структури, графіка навчального процесу. Комунікаційний – характеризує можливість забезпечувати швидку і доступну взаємодію між користувачами SMART-комплексу. Наголошено на необхідності подальшої деталізації...

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Vasko, P., та S. Pazych. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ НАВАНТАЖУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ГІДРОНАСОСНОЇ СТАНЦІЇ З ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ ЗА ЖИВЛЕННЯ ВІД ВІТРОЕЛЕКТРИЧНОЇ УСТАНОВКИ З СИНХРОННИМ ГЕНЕРАТОРОМ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 61–73. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).61-73.

Повний текст джерела

Анотація:

Гідронасосні станції з електроприводом та живленням від вітроелектричних установок знайшли застосування на територіях, віддалених від розподільчих електромереж. Досвід експлуатації таких станцій засвідчує суттєвий вплив наявності пульсацій швидкості вітру на їх продуктивність. В рамках цього дослідження розроблена математична модель динаміки зміни подачі води багатоагрегатною гідронасосною станцією з електроприводом від асинхронних двигунів з короткозамкненою обмоткою ротора за живлення від вітроелектричної установки з синхронним генератором з урахуванням стохастичної складової зміни швидкості вітру. Дослідження динамічних процесів здійснюється на 10-и хвилинному інтервалі осереднення швидкості вітру, що є стандартизованою величиною для оцінки потужності вітроелектричної установки за збурень вітрового потоку. Модель являє собою систему нелінійних диференційних рівнянь, що описує взаємодію двох інерційних складових єдиної аероелектрогідродинамічної системи. Перша інерційна складова містить в собі вітротурбіну та синхронний генератор, а друга – асинхронний двигун та гідронасос. Взаємний вплив одної інерційної складової на іншу здійснюється через електричний зв’язок між генератором та двигуном через лінію електропередачі разом з трансформаторними підстанціями. Визначення параметрів механічного обертального руху інерційних складових виконувалось в припущенні про квазістаціонарність електромагнітних процесів в статорних і роторних контурах генератора та двигуна. Розрахунок їх електромагнітних моментів здійснювався з використанням еквівалентних заступних електричних схем обладнання з урахуванням змінної частоти обертання та довільної кількості гідроагрегатів у складі станції. Представлені результати розрахунків динаміки подачі гідронасосної станції потужністю 1 МВт в складі 5 гідроагрегатів за електроживлення від вітроустановки з синхронним явнополюсним генератором такої ж потужності за швидкості вітру менше номінального значення, рівному та більшому за номінальне значення. Вони надають можливості оцінки динамічних властивостей процесу перетворення кінетичної енергії вітру в потенціальну енергію води, накопиченої в басейні акумуляторі. На сьогодні отримані результати набувають важливого значення в зв’язку з необхідністю інтеграції значних потужностей вітроелектростанцій до складу електроенергетичних систем. Бібл. 26, табл. 3, рис. 8.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Nahorniak, H. S. "РЕАЛІЗАЦІЯ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК СКЛАДОВОЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ВІТЧИЗНЯНОЇ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ: ІНСТРУМЕНТАРІЙ УДОСКОНАЛЕННЯ". Actual problems of regional economy development 2, № 14 (27 липня 2018): 142–50. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.142-150.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню змісту кадрового забезпечення як складової інтелектуального капіталу підприємств вітчизняної машинобудівної галузі, запропоновано інструментарій його удосконалення. Встановлено, що розвиток сучасного підприємства забезпечується соціальною взаємодією її працівників і взаємодією самого підприємства з навколишнім середовищем. Обмін суб'єктивних цінностей працівників дозволяє значною мірою реалізовувати трудовий потенціал підприємства. Сам по собі процес формування інтелектуального капіталу підприємства представляє собою організаційно-управлінські інновації, які визначаються потребами інноваційного розвитку у виробничо-технологічній сфері. Обмін знаннями та навичками індивідуумів у процесі взаємодії є одним з найважливіших чинників розвитку національної інноваційної системи.Необхідною умовою модернізації української економіки є підвищення результативності інноваційної діяльності, яка в значній мірі визначається здібностями економічних суб'єктів до використання та генерації нових знань, отриманими інтелектуальними результатами, отриманими продуктивними відносинами із зовнішнім середовищем, що в трактується, як кадрове забезпечення, яке є необхідною складовою інтелектуального капіталу. Оцінка зазначеної складової інтелектуального капіталу є найважливішим інструментом ефективного управління його якістю в інтересах інноваційного розвитку машинобудівних підприємств і забезпечує зворотний зв'язок у людино-орієнтованому управлінні інноваційною діяльністю. У зв'язку з цим, розробка інструментарію удосконалення кадрового забезпечення як складової інтелектуального капіталу на сьогодні є актуальним завданням, що має вагоме наукове та практичне значення.Конкретизовано зміст поняття “кадрове забезпечення як складова інтелектуального капіталу”, дано авторське трактування поняття “кадрове забезпечення як складова інтелектуального капіталу машинобудівних підприємств”. Розкрито питання управління кадровим забезпеченням як складової інтелектуального капіталу вітчизняних підприємств машинобудування. Окреслено ряд проблем, які безпосередньо впливають на зростання інтелектуального капіталу в машинобудуванні України. Подано інструментарій розвитку машинобудівної галузі за рахунок удосконалення кадрового забезпечення як складової інтелектуального капіталу.Визначено модель інтелектуального капіталу, яка може бути інтерпретована за допомогою трьох основних складових: людський капітал (містить таку складову, як кадрове забезпечення); організаційний капітал (корпоративні інформаційні системи, бази даних, технічне і програмне забезпечення, організаційні структури, патенти, ноу-хау, ліцензії, товарні знаки, корпоративна культура); споживчий капітал (капітал відносин, що представляє причинно-наслідкових механізм взаємодії компанії зі споживачами, постачальниками, конкурентами, також соціально-економічний потенціал її брендів, торгових марок, іміджу та репутації). Зазначено, що в узагальненому вигляді структура кадрового забезпечення представляє собою чотири взаємодіючих компонента: моральні цінності (моральний і культурний рівні); творчі здібності (у тому числі, креативність); освіту (знання, отримані у процесі навчання); професіоналізм (досвід роботи з урахуванням виконаних трудових завдань).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

L.M., Usyk. "MOTIVATORS OF SUBLIMATED EVALUATION SEMANTICS IN ENGLISH, GERMAN, RUSSIAN AND UKRAINIAN NAMES OF MEDICINAL PLANTS." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 140–46. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-23.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. The purpose of this article was to perform a cognitive onomasiological reconstruction of the semantic component, that is related to the sublimated estimation meanings inherent in motivators of English, German, Russian and Ukrainian medicinal plants’ names. The goal has been realized through several research stages: determining the quantitative and qualitative parameters of evaluative motivators in the body of the studied material, identifying their types, comparing the data obtained for related languages inside the language groups and generalizing across the language groups.Methods. The following methods were employed to achieve the goals of this research paper: comparative-historical method, namely, internal reconstruction to identify related evaluative motivators for the languages within their language groups, and semantic reconstruction to reveal the original motive of the phytonymic name; cognitive-onomasiological analysis has established the status of evaluative motivators in the onomasiological structures of plant nominations; the method of cognitive reconstruction has determined the stage of human cognitive activity at which the semantic component of sublimated evaluation is formed.Results. The mixed motivational type is prevailing for plant nominations with an evaluative semantic component, 93% прикладів в англійській і 91.5% прикладів фітонімів у німецькій мові, по 69% і 62% – в російській і українській). The results of the study have revealed that languages within language groups are characterized by mostly conjoint motivational parameters for phytonyms with the semantic component of sublimated evaluation. We could not identify modus-type motivators of aesthetic evaluation in English. The common feature for all the studied languages is the metaphorization of the concepts of ‘sun’, ‘gold’, ‘stars’, ‘female beauty’ to designate the names of medicinal plants with a semantic component of aesthetic evaluation. Ethical evaluation meanings in the motivators of phytonyms are formed through metaphorization of theological concepts.Conclusions. In all the studied languages, evaluative motivators are not a priority in the plant nomination process, instead, motivators referring to the objective features of the plants are more often selected. The universal parameters of the semantic component of sublimated evaluation for the languages of the Germanic and Slavic groups are the predominance of associative-terminal motivators in terms of quantitative indicators as compared to modus motivators. The emotional constituent of this type of evaluation in all the studied languages is less prominent as compared to evaluation types of lower levels, since evaluative meanings belonging to higher levels of cognitive activity are mostly based on the rational component.Key words: cognitive onomasiological reconstruction, aesthetic estimation, ethic estimation, modus designator, metaphoric designator. Мета. Здійснити когнітивно-ономасіологічну реконструкцію мотиваторів сублімованих оцінок (естетичних та етичних), виявлених в ономасіологічних структурах назв лікарських рослин в англійській, німецькій, російській та українській мовах. Реалізація поставленої мети передбачає визначення кількісних та якісних параметрів оцінних мотиваторів у корпусі дослідже-ного матеріалу, визначення їх типів, зіставлення отриманих даних всередині мовних груп і між мовними групами.Методи. Прийоми порівняльно-історичного методу: застосування прийому внутрішньої реконструкції дозволило виявити споріднені оцінні мотиватори всередині мовних груп, а прийом семантичної реконструкції дав змогу розкрити первісний мотив найменування. Когнітивно-ономасіологічний аналіз встановив статус оцінних мотиваторів в ономасіологічних структу-рах рослинних номінацій. Прийом когнітивної реконструкції визначив етап когнітивної діяльності людини, на якому форму-ється семантичний компонент сублімованих оцінок.Результати. Переважна більшість вивчених рослинних номінацій із оцінним компонентом семантики приналежні до змі-шаного мотиваційного типу (93% прикладів в англійській і 91.5% прикладів фітонімів у німецькій мові, по 69% і 62% – в російській і українській). Цілком очікувано, що результати вивчення виявили більше спільного у мотиваційному підґрунті фітонімів із семантичним компонентом сублімованої оцінки між мовами всередині мовних груп. Спільною для всіх вивчених мов характеристикою є метафоризація концептів «сонце», «золото», «зорі», «жіноча краса» у процесі мотивації назв лікар-ських рослин із семантичним компонентом естетичної оцінки. Значення етичних оцінок у мотиваторах фітонімів формуються за рахунок метафоризації теологічних концептів.Висновки. В усіх досліджених мовах оцінні мотиватори не є пріоритетними у процесі номінації рослин, натомість, пере-вагу мають мотиватори, що називають об’єктивну ознаку рослини. Універсальними параметрами семантичного компонента сублімованої оцінки для мов германської та слов’янської груп є переважання мотиваторів асоціативно-термінального типу за квантитативними показниками порівняно із мотиваторами модусного типу. Спільною для усіх досліджених мов є нижча ступінь виявлення емоційної складової в сублімованих оцінках порівняно із оцінками нижчих рівнів, оскільки оцінки вищих рівнів у більшій мірі оперті на раціональний компонент.Ключові слова: когнітивно-ономасіологічна реконструкція, мовна оцінка, етична оцінка, естетична оцінка, модусний мотиватор, метафоричний мотиватор.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

БІЛУХА, Тамара, Лариса ДЕЙНИЧЕНКО та Тетяна КУХАР. "ОСОБИСТІСНІ ПЕРЕДУМОВИ УСПІШНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 4 (53) (11 травня 2022): 12–18. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.4.2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати дослідження особистісних особливостей здобувачів вищої освіти з різним рівнем успішності професійного навчання. Проаналізовано підходи до аналізу чинників, які сприяють успішності навчання. Успішність розглядається як сукупність складових, що сприяють ефективному засвоєнню знань, формуванню професійних умінь та навичок. Дослідники виділяють суб’єктивні та об’єктивні складові успішності професійного навчання. Суб’єктивні – це стійка адекватна самооцінка, задоволеність собою і власною діяльністю. Об’єктивні – кількісний і якісний показник результативності. Метою статті є висвітлення результатів дослідження особистих детермінант успішності професійного навчання здобувачів вищої освіти. За результатами експертної оцінки, поточних модульних контролів і результатів зимової сесії всі досліджувані були розділені на дві групи: високо успішних та низько успішних здобувачів. Дослідження впливу мотивації до навчання у ЗВО на успішність навчальної діяльності показало, що у високо і низько успішних здобувачів переважає мотивація отримати документ про наявність вищої освіти, що може свідчити про некоректний вибір професії або про незадоволеність нею. Дослідження особистісних детермінант успішності професійного навчання показало, що у високо успішних здобувачів переважають такі особливості, як: високий рівень інтелектуального розвитку, наполегливість, емоційна стійкість, реалістичність, сталість інтересів, тактовність, формалізованість контактів. У низько успішних здобувачів спостерігаються: емоційність, імпульсивність, дратівливість, екстравертованість, недостатня організованість діяльності, безтурботність. Висновки. Доведено, що існує зв’язок між особистісними характеристиками здобувачів та рівнем успішності професійного навчання. Подальшої розробки потребує удосконалення психологічних засобів, за допомогою яких можна підвищити результативність професійного навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Kovalenko, A. B., та K. S. Bezverkha. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 40(43) (17 листопада 2017): 80–87. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).63.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто структуру соціальної ідентичності особистості та визначено її складові, уточнено й узагальнено саме поняття соціальної ідентичності, розширено та доповнено її структуру. Наголошується, що всі соціальні групи, до яких належить людина, характеризуються критеріями членства й межами, отож належність до раси, національність, етнічність, належність до релігійної конфесії, а також соціальні класи, політична ідеологія, навіть статеве самовизначення виконують важливі функції як на груповому, так і на міжособовому рівні. Аналізується формування соціальної ідентичності, завдяки якій суспільство отримує можливість долучати індивідів до системи соціальних зв’язків і відносин, а особистість реалізовує свою базову потребу в груповій належності, що забезпечує захист, можливості самореалізації, оцінки з боку інших та впливу на групу. Ідентичність представлено як один з механізмів пізнання та розуміння іншої людини. Зроблено висновок, що орієнтація на іншу людину як на зразок істотно підвищує показники соціального самовизначення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Криничко, Фелікс Романович. "Оцінка стану дитячої смертності як складова державної політики в сфері громадського здоров’я". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 150–59. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-150-159.

Повний текст джерела

Анотація:

Народжуваність, стан здоров’я населення та дитяча смертність є важливими показниками якості життя кожної держави. Аналіз наукової літератури в частині питань державного управління системою охорони здоров’я дозволяє зауважити, що цю сферу досліджувало багато науковців, однак оцінка стану дитячої смертності як складової державної політики вивчена досить фрагментно, що актуалізує це дослідження. Таким чином мета статті полягає в досліджені оцінки стану дитячої смертності як складової державної політики в сфері громадського здоров’я. Оцінку стану дитячої смертності було здійснено за такими напрямами: проаналізовано показники дитячої смертності у країнах Близького Сходу та Північної Африки, здійснено оцінку коефіцієнта дитячої смертності у країнах Східної, Західної та Центральної Африки; Південної, Південно-Східної, Центральної, Східної та Південно-Західної Азії; Південної та Північної Америки; Австралії та Океанії; Центральної Америки та Кариби; Західної, Північної; Південної та Східної Європи. Провівши дослідження оцінки коефіцієнта дитячої смертності, слід зауважити, що значна кількість випадків дитячої смертності зафіксована у Мавританії, Судані, Індії, Філіппінах, Камбоджі, Таджикистані, Монголії, Афганістані, Парагваї, Венесуелі, Науру, Домініканській Республіці та Азербайджані.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Grebennyk, N., and T. Buts. "Economic potential’s components of freight forwarding company and approaches to its evaluation." Development of Management and Entrepreneurship Methods on Transport (ONMU), no. 3 (2018): 66–78. http://dx.doi.org/10.31375/2226-1915-2018-3-66-78.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Поспєлов, С. В., та С. В. Шершова. "ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ЛЕКТИНВМІСНИХ ЕКСТРАКТІВ ЕХІНАЦЕЇ БЛІДОЇ (ECHINACEA PALLIDA (NUTT.) NUTT.)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 47–51. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено експериментальні дані оцінки біоло-гічної активності лектинвмісних екстрактів ехі-нацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) сортуКрасуня прерій та їх складових шляхом тестуван-ня на паростках крес-салату. В концентраціях10 –1 % спостерігалося пригнічення (до 100 %)росту корінців тест-культури. Найбільш вираже-ний стимулюючий ефект мали екстракти стебелта їх складові (до +25,3 %), лектинова фракціяекстракту кореневищ із коренями (+15,3 %). На-тивні екстракти суцвіть у більшості варіантівслабо впливали на ріст крес-салату, але їх компо-ненти показували як стимулюючу (+25,3 %), так іґальмівну дію (-23,5 %). Екстракти листків маливиражений алелопатичний ефект майже в усьомудіапазоні концентрацій. Робиться висновок проможливі гормональні ефекти екстрактівехінацеї блідої. The experimental data assessment biological activity of thelectin containing extracts of pale coneflower (Echinacea pallida(nutt.) Nutt.) cv. “Beauty of praries” and their components bytesting on watercress salad sprouts are given. It has been establishedthat the concentration of 10–1% depressing roots the testsystem. The stems extract and theirs components had been themost evident stimulating effect (+25.3%), and lectins fraction ofextract of rhizomes with roots(+15.3%). In the majority ofvariation the complete extract of inflorescences slightlystimulated growth of watercress salad, but their componentsshown as stimulate activity(+25.3% )as depressing activity(-23.5%).The extracts of leaves had allopathic effect the almost in whole range concentration. The following conclusion a drownthat hormonal effect the extracts of pale coneflower is possible.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

ЧЕСАНОВСЬКИЙ, Іван, Денис ЛЕВЧУНЕЦЬ та Анна ПЛОЩИК. "ФІЛЬТРАЦІЯ ВУЗЬКОСМУГОВИХ СИГНАЛІВ МЕТОДОМ ЛОКАЛЬНОГО ВЕЙВЛЕТ–ТРЕШХОЛДІНГУ НА ОСНОВІ МЕТОДУ СТАЦІОНАРНОЇ ФАЗИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 305–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.546.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі розглядається метод вейвлет фільтрації вузькосмугових частотно–модульваних сигналів на основі нелінійного локального трешхолдінгу. Основою запропонованого методу є використання асимптотичного методу точок стаціонарної фази для формування функції трешхолдінгу вейвлет спектру. Показано, що застосування точок стаціонарної фази для локалізації функції трешхолдінгу і радіусів впливу для її масштабування дає змогу значно підвищити ефективність фільтрації і спростити процес вибору і масштабування материнського вейвлету. Визначаючи сферу застосування методів локально–базисної обробки слід зазначити їх підвищену інформативність, що дозволяє знаходити і відстежувати локальні зміни сигналу. Розглядається випадок виділення детермінованих сигналів на фоні перешкод в синхронній системі зв'язку, в якій використовуються вузькосмугові сигнали з полігармонічною частотною модуляцією з незначною девіацією частоти. В якості перешкод, розглядається білий шум, який має рівномірну спектральну щільність в межах частотного спектра сигналу і по всій його тривалості. Виходячи з цього, оптимальний, в енергетичному відношенні, фільтр повинен забезпечувати пропорційне посилення складових сигналу, які по модулю перевищують рівень шуму і пропорційно пригнічувати складові сигналу, які по модулю його не перевищують. В статті наведено застосування методу стаціонарної фази, а саме її оцінки за допомогою функції радіусів впливу, для завдання фільтрації з використанням вейвлет–перетворення. Відмінною особливістю вейвлет–аналізу є те, що в ньому можна використовувати сімейства функцій, що реалізують різні варіанти співвідношення невизначеності. Відповідно, дослідник має можливість гнучкого вибору між ними і застосування тих вейвлетних функцій, які найбільш ефективно вирішують поставлені завдання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Бондарчук, Оксана. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ СОРОМ’ЯЗЛИВОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (27 лютого 2020): 21–31. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми прояву та розвитку сором’язливості у дітей молодшого дошкільного віку, експериментально проаналізовано психологічні детермінанти особистісної сором’язливості у 3-4 річному віці. Теоретичне дослідження продемонструвало, що сором’язливість є різносторонньою якістю особистості, яка зазвичай асоціюється із замкнутістю, невпевненістю, боязливістю, соромом. Дуже часто ранній прояв дитячої сором’язливості залишається непомітним та ототожнюється з інтровертованістю, несміливістю, тривожністю. Серед чинників появи особистісної сором’язливості у дитячому дошкільному віці називають недостатній розвиток комунікативних знань і вмінь, копіювання поведінки одного з членів сім’ї, поведінкову скутість, постійне відчуття тривоги, негативний образ власного «Я». Аналіз психологічних джерел дозволив виділити такі компоненти особистісної сором’язливості молодшого дошкільника: емоційно-оцінний, поведінковий і комунікативний. Ці складові активно розвиваються під час психофізіологічного дозрівання дитини та здійснюють взаємовплив на формування її самооцінки. Важливого значення у цей віковий період набуває також процес автономії, коли дитина починає робити перші самостійні кроки у дорослому світі, намагаючись продемонструвати особистісне «Я». Беззаперечного значення набуває й гармонійний емоційний розвиток молодшого дошкільника, під час якого формується емоційне самоставлення до себе, однолітків і дорослих, а негативний досвід взаємодії може слугувати основою майбутньої недовірливої поведінки дитини. Також варто зазначити, що психологічною особливістю особистісної сором’язливості у молодшому дошкільному віці є майбутня проєкція негативної оцінки оточення і переживання почуття дискомфорту в присутності сторонніх людей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Борова, Г. О. "Постановка завдання експериментального дослідження з організаційного забезпечення взаємодії інституцій щодо попередження та вирішення конфліктів в громадах". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (258) (13 лютого 2020): 5–12. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-258-2-5-12.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті показано що сьогодні існують передумови формування методологічної бази та практичних рекомендацій з окремих питань комплексного завдання з організаційного забезпечення взаємодії інституцій щодо попередження та вирішення конфліктів в громадах. Розглянуто практику використання принципу «знизу-догори» стосовно організаційного забезпечення взаємодії інституцій щодо попередження та вирішення конфліктів в громадах. Визначено, що для забезпечення сталості у вирішенні конфліктів в громадах нині існує нагальна потреба у формуванні сталих підходів на локальному рівні: формування регіональних мереж аналітиків конфліктів та посередників у їх вирішенні на регіональному рівні; розробка сучасної інформаційні системи для аналізу, збору та висвітлення інформації про стан трансформації існуючих конфліктів. . Встановлено, що система моніторингу, оцінювання та аналізу конфліктів в громадах повинна за структурою відповідати зовнішнім функціям, функціям окремих виконавців та організованому циклу роботи з конфліктом. Визначена мета та завдання експериментальних досліджень з організаційного забезпечення взаємодії інституцій щодо попередження та вирішення конфліктів в громадах. Розглянуто основні засади, завдання та складові впровадження експерименту зі створення геоінформаційної системи моніторингу, аналізу, оцінки та вирішення конфліктів в громадах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Потапова, Т. М., та Н. В. Логвиненко. "ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ТА СКЛАДАННЯ СТУДЕНТАМИ-ПРОВІЗОРАМИ ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ІСПИТУ В УМОВАХ КАРАНТИНУ ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ДНІПРОВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 128–32. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.11929.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз результатів єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) для оцінки рівня знань у студентів-провізорів під час складання ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 1» та порівняння цих результатів із національними показниками під час карантину та в умовах дистанційного навчання. Незважаючи на те, що у 2020 р. в Україні вперше було впроваджено дистанційне навчання на період повного локдауну, у зв’язку з поширеністю інфекції COVID-19, у Дніпропетровській медичній академії студенти-провізори 4 курсу, як громадяни України, так і іноземці, мали змогу підготуватися та скласти ЄДКІ, який мав дві складові, такі, як: ліцензійний інтегрований комплексний іспит «Крок 1» та англійська мова професійного спрямування. Аналіз отриманих результатів дозволив виявити як недоліки, так і переваги при підготовці та самопідготовці студентів в академії і привернути увагу до рішення проблемних питань. Таке комплексне оцінювання профільних знань студентів-провізорів дозволяє виявити слабкі сторони процесу навчання і надає можливість підвищити ефективність навчання в академії для інтегрування вітчизняних фахівців у світову медицину.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Складові оцінки"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями