Добірка наукової літератури з теми "Складові елементи"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Складові елементи".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Складові елементи"

1

Безхлібна, Анастасія. "СКЛАДОВІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРИМОРСЬКОГО РЕГІОНУ". ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, № 1(80) (25 березня 2021): 48–54. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2021.1(80).2238.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто проблеми визначення елементів конкурентоспроможності приморських регіонів. Виконано теоретичне узагальнення та порівняння елементів конкурентоспроможності за теоріями А. Маслоу (піраміда потреб та її інтерпретація щодо конкурентоспроможності регіону), М. Портера (модель п’яти сил конкуренції). Запропоновано розуміння механізму конкурентоспроможності приморських регіонів як взаємодії елементів: адміністрування, території, людей та процесів. Описано структуру конкурентоспроможності приморських регіонів. Зазначено, що їх специфіка полягає у забезпеченні конкурентної інфраструктури, туристсько-рекреаційного комплексу, комплексу природоохоронних та екосистемних заходів. Таким чином, описано елементи регіональної конкурентоспроможності (територія, люди, процеси, адміністрування й механізм взаємодії) та надано характеристику кожному з них. Територія регіону є «виправленою» умовою конкурентоспроможності й не може бути об’єктивно зміненою. Для аналізу цього елемента необхідно підходити з точки зору розміщення продуктивних сил, обробки та видобутку. Людські ресурси є «жорсткою» умовою конкурентоспроможності, тобто піддаються впливу й коригуванню, але з плином часу. Важливий показник цього елемента – індекс людського розвитку. Процеси відображають власне всі господарсько-економічні процеси створення, обміну, розподілу та споживання доданої вартості в регіоні. Будучи «жорстким» показником, цей елемент відображає продуктивність економіки регіону, його інноваційно-інвестиційний потенціал. Адміністрування є «м’яким» елементом конкурентоспроможності регіону й ґрунтується на розробленні та виконанні стратегічних регіональних рішень, затверджених регіональними й місцевими органами влади. Вивчення специфіки елементів конкурентоспроможності приморських регіонів дозволить удосконалити механізм взаємозв’язків між вищеназваними елементами. Розглянута структура конкурентоспроможності приморського регіону дозволяє через систему елементів зрозуміти її специфіку та вплив на національну конкурентоспроможність.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Недогібченко, Є. "Академічна доброчесність: складові елементи". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 6 (98) (2017): 13–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Недогібченко, Є. "Академічна доброчесність: складові елементи". Теорія і практика інтелектуальної власності, № 6 (98) (2017): 13–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Верещага, В., Є. Адоньєв, O. Павленко та К. Лисенко. "Гармонізація точкових поліномів." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (25 березня 2021): 31–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-05.

Повний текст джерела
Анотація:
Точковий поліном – це ціла раціональна функція у параметричній формі, що складається із суми добутків, у яких першими множниками кожного з доданків є базисна точка вихідної дискретно поданої лінії (ДПЛ), а другим – алгебраїчний множник, що являє собою цілий раціональний вираз, який подається у вигляді добутку різниць між параметрами відповідних вузлових точок і поточним параметром – аргументом t для проміжної точки. Точкові поліноми покладено в основу композиційної геометрії та композиційного методу геометричного моделювання. Композиційна геометрія – це геометрія, у якій кожна вихідна геометрична фігура (ГФ) розділяється на геометричну та параметричну складові і розв’язок будь-якої задачі відбувається відносно усіх базисних точок цієї ГФ,безвідносно до системи координат, в якій ці базисні точки визначені. Процес розділення ГФ на геометричну та параметричну складові названо нами – уніфікацією вихідної ГФ. Геометрична складова описується за допомоги композиційної матриці точкової – АТ, а параметрична – за допомоги композиційної матриці параметричної – АП. Складові точкового поліному – доданки, являють собою добутки відповідних елементів композиційних матриць – точкової АТ = ((Аij)) та параметричної АП = ((аij)). Композиційні матриці точкові описують геометричні композиції точок для визначеної їх кількості. При цьому, геть не існую ніяких обмежень щодо координат, які ці точки визначають. Тобто, зміна або заміна будь-якої з точок геометричної композиції або, навіть, усієї композиції точок, в цілому, призведе тільки до зміни елементів композиційної матриці (КМ) точкової, і ніяк не потягне за собою зміни подальшого розв’язку. При цьому, зовсім не відбудеться змін у КМ параметричній, яка визначає взаємне розташування між елементами композиції точок, які утворюють ГФ. Окрім випадків, коли нововведені точки змінили своє розташування уздовж напрямку, у якому здійснювалася параметризація елементів вихідної ГФ. І, навіть, у цьому випадку, зміні підлягають тільки окремі елементи КМ параметричної, а подальший алгоритм розв’язку геть не стануть змін. Під композицією, взагалі, необхідно розуміти дискретний набір взаємопов’язаних елементів (часток, об’єктів, факторів, точок тощо), з яких складають цілісний об’єкт, що сприймається як ціле, має певну внутрішню єдність, при цьому, зміна або заміна будь-якого з цих елементів, у цілому, не тягне за собою ніяких змін для решти інших елементів наявної геометричної композиції. Геометрична композиція – це композиція, елементами якої є непуста скінчена множина точок, частина з яких може утворювати певну підмножину, і, при цьому, для кожного елементу цієї множини встановлено його власні розміри та розміри, що визначають їх взаємне розташування
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Петрусь, О. Я. "Присяга адвоката: складові елементи та перспективи розвитку". Юриспруденція: теорія і практика, № 11 (85) (2011): 62–64.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Сізов, В. В., Я. А. Славська та О. А. Бондаренко. "ДЕТЕРМІНІЗМ Е. ДЮРКГЕЙМА В ТЕОРІЇ ПЕДАГОГІКИ І ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 202–18. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-202-218.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізуються педагогічні погляди Е. Дюркгейма, що були викладені у виданні «Освіта та соціологія». Відзначається, що педагогічний детермінізм Дюркгейма – це закони розвитку суспільства, які безпосередньо визначають характер освіти, місце та роль у ньому педагогіки. Виявлено, що детермінізм Дюркгейма в теорії освіти має певні межі і визначається основними елементами діалектики, а саме: цілі освіти і культурно-історичний елемент, який містить такі складові, як історія національної педагогіки та вплив суспільства і соціального середовища. Особливий елемент теорії освіти Дюркгейма пов'язується з поняттям національного менталітету. Діалектично всі елементи та складові частини освітньої теорії Дюркгейма формують освітню культуру суспільства. Відзначено, що у Дюркгейма цілі освіти – це її сенс, а культурно-історичний елемент – це обов’язкова умова реалізації цілей; соціальне середовище не є абстрактним явищем, але є конкретно вираженим у специфіці групових соціально-культурних відносин людини особливим простором, який формує особистість і є включеним у систему освіти як компонент культурно-історичного фактору; менталітет – сфера несвідомого, визначеного попередніми етапами культурного розвитку, що й є комплексом стійкої мотивації особистісної та групової поведінки. Імплікативно, виділені елементи педагогічних ідей Дюркгейма дають привід їх поєднати і назвати «Культурно-історичною теорією освіти Е. Дюркгейма». Культурно-історичний компонент в теорії Дюркгейма у сфері освіти і педагогіки, який використовується сьогодні як методологічна основа вивчення і створення конструкції освіти в національному суспільстві, міг би сам по собі володіти ціннісними характеристиками, протидіяти руйнуванню національної свідомості і закладати основи для його збереження та безболісної адаптації. Відзначено, що ідея Дюркгейма полягає в тому, що свідомість повинна бути здатною природним чином сприймати інновацію. Інновація позитивно сприймається свідомістю і забезпечується несвідомим, при цьому обидва чинники виходять з культурно-історичних традицій. Отже, інновація – результат еволюційного природного процесу, вона не відторгається практикою і утворює в повній мірі повноцінний елемент освітньої культури суспільства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Bondarchuk, N. V. "ТЕОРЕТИЧНИЙ ЗМІСТ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ЙОГО СКЛАДОВІ". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 10–18. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.10-18.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню теоретичного змісту людського капталу та визначення його основних складових. Метою дослідження є визначення теоретичного змісту поняття «людський капітал» як об’єкта обліку та його складових. Встановлено, що центральне місце в процесі переходу економіки на інноваційний шлях розвитку, яка повинна мати високий творчий потенціал, бути висококваліфікованим професіоналом. Від професіоналізму працівника залежать результати інтелектуальної, інноваційної діяльності та успіхи в інноваційній економіці. Наведено основні визначення поняття “людський капітал” у працях економістів. Констатовано, що людина та її продуктивні здібності займають центральне місце в психолого-педагогічних та соціально-економічних науках. Відмінності у трактуванні даної дефініції залежать: по-перше, у виокремленні складових людського капіталу (капітал здоров’я, інтелектуальний капітал, мобільність, мотивація, культура, творчі здібності, талант, виховання, менталітет, адаптивність); – по-друге, у сфері використання людського капіталу (економічна, соціальна, психологічна, педагогічна, управлінська, облікова категорія). Для формування повного уявлення про сутність, особливості людського капіталу та його значимість у різних сферах діяльності суб’єктів господарювання змістовно розкрито елементи досліджуваної категорії. Визначено основні складові людського капіталу серед яких: капітал здоров’я, інтелектуальний капітал, мобільність, мотивація, культура, творчі здібності, талант, виховання, менталітет, адаптивність). В процесі дослідження уточнено функції кожної із складової людського капіталу. Основними напрямами подальших досліджень є конкретизація облікових принципів і процедур людського капталу, формування єдиних методичних підходів у способах оцінювання людського капіталу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Безугла, Л. С., та Т. В. Ільченко. "АНАЛІЗ ЕКОТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ФОРМУВАННЯ ЇЇ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 72–77. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.30.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено екотуристичну інфраструктуру та її складові елементи. Визначено сутність екологічного туризму та його особливості. Здійснено аналіз наявності і функціонування колективних закладів розміщення в Україні. Встановлено ключову мету екологічного туризму, яка ґрунтується на усамітненні від міського шуму та взаємодії з навколишнім середовищем. Доведено, що екотуризм відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку економіки країни. Сформовано складові елементи екотуристичної інфраструктури. Проаналізовано стан матеріальної бази туризму в Україні загалом. Визначено проблемні аспекти екотуристичної інфраструктури України, котрі ґрунтуються на недостатній розвиненості транспортної системи та дорожньої цільової туристичної інфраструктури, їх невідповідності світовим стандартам.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Крижко, Олена Анатоліївна. "НЕВМОТИВОВАНІ ЗООНІМИ ЯК СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ НАЇВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ". Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), № 11 (8 серпня 2019): 72–76. http://dx.doi.org/10.24919/2663-6042.11.2019.175418.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Олійник, І. В. "Складові елементи професійно-педагогічної майстерності викладача вищої школи". Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology", № 12 (2016): 251–58. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2016-0-12-251-258.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Складові елементи"

1

Гаряга, Л. О. "Моніторинг кредитного ризику: основні складові елементи". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61708.

Повний текст джерела
Анотація:
Моніторинг кредитного ризику доцільно здійснювати, використовуючи не лише показники кредитного ризику, а й здійснювати моніторинг факторів, що впливають на величину кредитного ризику, які можна прослідкувати на рівні кредитного портфеля та на рівні окремого позичальника.
Сredit risk monitoring It is expedient to carry out, using not only credit indicators risk, but also to monitor the factors that affect the size credit risk that can be tracked at the level of the loan portfolio and at the level of the individual borrower.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Старченко, Людмила Володимирівна, Людмила Владимировна Старченко, Liudmyla Volodymyrivna Starchenko та В. В. Лук`яненко. "Економічний потенціал території в умовах сталого розвитку: структура та складові елементи". Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14833.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначення поняття економічного потенціалу території, його структура та складові мають не тільке важливе наукове, але й практичне значення, оскільки уявлення про його зміст визначає підхід до його оцінки, вимірювання й управління. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14833
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Бобровник, Р. С. "Складові елементи авторського права та його місце в системі права інтелектуальної власності". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9804.

Повний текст джерела
Анотація:
В повідомленні досліджуються складові елементи авторського права та його місце в системі права інтелектуальної власності. Пропонуються висновки і рекомендації.
В сообщении исследуются составные элементы авторского права и его место в системе права интеллектуальной собственности. Предлагаются выводы и рекомендации.
In a report are probed component elements of copyright and his place in the system of right of intellectual ownership. Conclusions and recommendations are offered.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Климець, О. М., В. В. Бондарєв, В. О. Васильєва та Віталій Баламірович Дістанов. "N-аміно- та N-алкілгідрокси похідні 4-морфолінонафтал-іміду – люмінесцентні складові денних флуоресцентних пігментів на різних полімерних основах". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48422.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Стригуль, Лариса Станіславівна, та М. В. Івлєва. "Роль інформаційних технологій в дослідженні методів аналізу фінансових результатів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27872.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Розум, Ігор Олександрович. "«АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ» ТА «СКАРГА» ЯК СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ТА ПОНОВЛЕННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО ПРАВА СУБ’ЄКТА МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВОВІДНОШЕННЯ У СФЕРІ ПУБЛІЧНО АДМІНІСТРУВАННЯ: ТЕОРЕТИКО – ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ". Thesis, Закарпатські правові читання: Матеріали IV Міжнародної науково – практичної конференції молодих учених та студентів, 9-10 квітня 2012 року/ За заг. ред.. Ф.Г. Ващука, П.А. Трачука.- Ужгород: ЗакДУ, 2012.- 499 с. С.78 – 82, 2012. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/11191.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Лисенко, В. В. "Формування системи фінансово-економічної безпеки комерційного банку". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8190.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Шапочка, Микола Костянтинович, Николай Константинович Шапочка, Mykola Kostiantynovych Shapochka, Павло Анатолійович Денисенко, Павел Анатольевич Денисенко та Pavlo Anatoliiovych Denysenko. "Елементи емпіричного аналізу інноваційної складової сталого розвитку". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11554.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Саввова, Оксана Вікторівна, Геннадій Костянтинович Воронов, Людмила Лазарівна Брагіна, Оксана Володимирівна Шалигіна та Микола Олександрович Курякін. "Склокристалічний матеріал як складова комбінованого елемента бронезахисту". Thesis, Національна академія сухопутних військ, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26132.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Бурсак, К. В. "Аналіз складових елементів інфографіки". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11684.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Складові елементи"

1

Сметана, М. Г. Грунтовий покрив регіону. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5363.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначено й проаналізовано головні фактори ґрунтоутворення. Подано класифікацію механічних елементів ґрунтів і класифікацію ґрунтів за механічним складом. Розкрито структуру ґрунтів Криворіжжя. Акцентовано особливу увагу на чорноземах звичайних малогумусних, що займають більшість площі Криворізького природно-господарського району.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Паранько, Ігор Степанович, та Сергій Валерійович Ярков. Геолого-географічна історія України. Видавничий дім, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1380.

Повний текст джерела
Анотація:
Подано загальні відомості про склад і будову основних геоструктурних елементів України. Розкрито особливості геологічного розвитку та палеогеографії її території від докембрійського часу до антропогену з характеристикою історико-тектонічного тренду, зміни кліматичних умов, розвитку органічного світу, геоморфологічних елементів, ландшафтів та інших складових природного середовища. В додатках подано термінологічний словник і чинні стратиграфічні схеми докембрію, па леозою, мезозою та кайнозою. Для студентів географічних та екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також викладачів природничих ліцеїв, коледжів і вчителів середніх загальноосвітніх шкіл.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Складові елементи"

1

Петльований, М., К. Корніленко та А. Мишкін. "СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ АКУМУЛЯЦІЇ ПУСТИХ ПОРІД У ПІДЗЕМНОМУ ПРОСТОРІ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ". У Ukrainian School of Mining Engineering. Dnipro University of Technology, 2020. http://dx.doi.org/10.33271/usme14.079.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гут, Л. В. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ І СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА". У Integration of business structures: competition and cooperation. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-036-0-10.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Складові елементи"

1

Комаров, Володимир Олексійович. Історичні поняття як складові елементи історичних знань учнів. КДПУ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4795.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Брюховецький, Микола Миколайович. Знання як соціально-економічний чинник розвитку інформаційного суспільства. Видавництво "Гілея", 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2634.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є дослідження впливу знання як соціально-економічного чинника розвитку інформаційного суспільства в різних його проявах на такі складові елементи виробництва як засоби праці, продукт праці та предмет праці. Фіксується тенденція поглиблення зв’язку знання із вказаними елементами виробництва на стадії інформаційного суспільства, порівняно з попередніми епохами розвитку суспільства. Здійснюється спроба через зростаючу роль знання в предметі праці обґрунтувати еволюцію праці з фізичної в бік інтелектуальної та стрімке розповсюдження останньої в інформаційному суспільстві. Робиться висновок, що зростаючий зв'язок знання з елементами виробництва та поширення інтелектуальної праці призводять до ряду соціальних наслідків, серед яких майже повна неможливість експлуатації в умовах домінування інтелектуальної праці, переосмислення традиційного соціального і правового поняття власності при відході від виключно матеріального розуміння засобів, продукту і предмету праці, а також переосмислення функції капіталіста, як власника засобів і продуктів праці, постачальника предмета праці у виробництво, а отже і організатора виробництва взагалі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Комаров, Володимир Олексійови. Україна в умовах десталінізації. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4833.

Повний текст джерела
Анотація:
Автором статті доведено щодо необхідності наукового обґрунтування так званого центру методичних категорій, який би визначав характер взаємодії всіх понять методичної науки. Він є результатом взаємодії трьох складових елементів, а саме: опорних знань учнів, методів навчання історії та такого елементу методичної науки, як «навчальний час». Саме вони в процесі наукового пошуку створюють таке специфічне явище, як методичний простір.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Скрипник, Л. М. Інформаційно-комунікаційне освітнє середовище, як необхідна складова модернізації освіти. Cognum Publishing House, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4527.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена питанням функціонування інформаційно- комунікаційного освітнього середовища в сучасному закладі освіти. Розкрито зміст і функцію його основних структурних елементів та ресурси його створення. Виокремленні рівні інформаційно-комунікаційного освітнього середовища. Визначено основні перспективи та можливості закладу освіти та всіх його учасників після створення інформаційно-комунікаційого освітнього середовища. Та з’ясованні протиріччя його функціонування. Представленні погляди науковців щодо користі та необхідності створення в сучасному закладі освіти інформаційно-комунікаційого освітнього середовища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Комаров, Володимир Олексійови. Факт як основа системи історичних знань учнів. Методологічний аспект. КДПУ, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4822.

Повний текст джерела
Анотація:
Охарактеризовано систему історичних знань, до яких входять такі елементи, як факти, поняття, закони та теорії. Історичні факти як складова системи історичних знань учнів на методологічному рівні описуються категоріями «еволюція», «початок», «завершення», «революція». Узагальнюючи всі результати, зазначимо, що система історичних знань учнів на методологічному рівні описується категоріями: істина, диференціація, кількість, еволюція, знання, прогрес та ін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Гладка, О. В. Особливості розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів. Видавництво «КОД», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2049.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто особливості розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів, конкретизовано поняття "лексична компетентність" та її складові, виявлено труднощі розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів рівня Upper-Intermediate+ та запропоновано приклади завдань для успішного розвитку лексичної компетентності студентів-філологів. Лексична компетентність - здатність людини до коректного оформлення своїх висловлювань і розуміння мовлення інших, яка базується на складній і динамічній взаємодії відповідних навичок, знань і лексичної усвідомленості - складається з лексичних (стійкі вирази: розмовні формули; фразеологічні ідіоми; стійкі розмовні вирази, що складаються зі слів, які зазвичай вживаються разом; однослівні форми) та граматичних (артиклі, кількісні займенники, особові займенники, питальні слова тощо) елементів. Серед труднощів розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів рівня Upper-Intermediate+ необхідно відмітити зниження мотиваційної складової навчання у студентів, обумовлене складністю академічного лексичного матеріалу, що часто виявляється за межами словникового запасу тих, хто навчається, у рідній мові, та недостатньою розробкою системи творчих завдань для успішного розвитку лексичної компетентності. Запропоновані у статті приклади завдань та форми роботи із лексичним матеріалом забезпечують успішність роботи з розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Комарова, Олена Володимирівна. Аналіз шкільної практики формування в учнів системи методологічних знань з біології як елементів фундаментального природничо-наукового знання. Рівне, 2015. http://dx.doi.org/10.31812//0564/2325.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наголошується на необхідності формування в учнів елементів методологічних знань з біології в основній школі та зведення їх у систему в старших класах. Підкреслюється, що система методологічних знань з біології є складовою фундаментального природничо-наукового знання. Автором проаналізовано шкільну практику формування в учнів системи методологічних знань з біології як елементів природничо-наукових знань. Встановлено, що у шкільній практиці навчання біології на даний час існують фактори, які уповільнюють процес фундаменталізації природничо-наукової освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Комарова, Олена Володимирівна. Аналіз шкільної практики формування в учнів системи методологічних знань з біології як елементів фундаментального природничо-наукового знання. Рівне, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2325.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наголошується на необхідності формування в учнів елементів методологічних знань з біології в основній школі та зведення їх у систему в старших класах. Підкреслюється, що система методологічних знань з біології є складовою фундаментального природничо-наукового знання. Автором проаналізовано шкільну практику формування в учнів системи методологічних знань з біології як елементів природничо-наукових знань. Встановлено, що у шкільній практиці навчання біології на даний час існують фактори, які уповільнюють процес фундаменталізації природничо-наукової освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Комаров, Володимир Олексійови. Історичні закони: як формувати відповідні знання. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4855.

Повний текст джерела
Анотація:
Охарактеризовано структуру історичних знань учнів (історичні факти, історичні закони, історичні теорії, та їх взаємовплив один на один). Встановлено, що історичні знання на рівні теорій можуть бути описані такими категоріями, як «істина», «знання» «омана», «незнання». Досліджено виявлення складових елементів історичних знань на рівні історичних законів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Бузько, С. А. Функціонування складних речень у поетичному мовленні Василя Симоненка. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5646.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано формально-граматичну структуру і функціонально-стилістичний потенціал складних речень, уживаних у поетичних творах Василя Симоненка. Описано особливості використання складносурядних речень, складнопідрядних, складних безсполучникових, складних синтаксичних конструкцій (речень із різними видами зв’язку). Доведено, що складні речення є активно вживаним компонентом поетичного синтаксису письменника; не лише забезпечують зв’язок окремих структурних елементів поетичного тексту, сприяючи його загальній цілісності, а й посилюють образність та експресивність художнього мовлення, допомагають авторові відтворити багатий внутрішній світ ліричного героя, донести до читача ідейний зміст віршованого твору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії