Статті в журналах: "Системні відношення"

1

Вербенєц, М. "Системні відношення в українській субмові права". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Вип. 16 (2005): 23–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Kuprianov, Ye. "System Relationships, Concealed in the Text of Explanatory Spanish Language Dictionary." Studia Linguistica, no. 12 (2018): 50–63. http://dx.doi.org/10.17721/studling2018.12.50-63.

Повний текст джерела

Анотація:

The article is devoted to the theoretical issues of developing methodology for studying systemic relations presented implicitly in the text of the explanatory dictionary of the Spanish language «Diccionario de la lengua española», 23ª edición. The methodology of the research and the formal representation of these relations are based on the theory of lexicographic systems and the theory of semantic states by NAS Academician Dr. Volodymyr Shyrokov. Based on the results of the study, the formal models are constructed for system relations such as hyperchains / hypercycles, quasi-semantics and synonymy. Characteristics and types of systemic relations are given. Hyperchains are the chains of words related to each other by the relationship “hyperоnym-hyponym”, “part-whole”, “process-result”, etc. Quasi-semantics is a property of a word to adopt its meaning from the other one from which it was derived. Quasisemantics combines both the meaning of the main word and its affix. There were twenty five definition patterns revealed in the dictionary for quasisemantic words. Synonymy is a language phenomenon, the essence of which is that the two or more lexical units, being in a certain semantic state, are able to replace each other in certain contexts. The synonyms registered in the dictionary represent not only semantic, but also pragmatic characteristics (style, domain, geographic area). In particular, synonymic couples are the following: special-purpose word / general-purpose word, general-purpose word / special-purpose word, special-purpose word / special-purpose word, colloquial word / literary word, ethnolect / common word. The research results are proposed to be used for creating various linguistic software: text processing systems, semantic analyzers, virtual lexicographic laboratories, etc.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Бойко, Лариса Петрівна, та Світлана Володимирівна Сабліна. "Системні відношення в тематичній групі лексики на позначення людини та її рис у говірках Нижньої Наддніпрянщини". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 64–70. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.775.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Христич, Н. С., та Т. В. Заболотна. "ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПТУ “LOVE” В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ «ІСТОРІЯ КОХАННЯ» ЕРІКА СІГАЛА ТА «ДЕЛІРІУМ» ЛОРЕН ОЛІВЕР)". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 184–92. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-27.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено результати порівняльного аналізу концепту LOVE у романах американських письменників. Лінгвістичний аналіз було здійснено на матеріалі романів «Історія кохання» Еріка Сігала та «Деліріум» Лорен Олівер. На думку автора, концепт LOVE слугує актуальним об’єктом наукового дослідження тому, що кохання в лінгвокультурному просторі є передусім нестійким вербальним вираженням, що із часом змінюється. Підтверджується думка, що концепт LOVE є базовим емоційним концептом мовної картини світу людини та вербалізується лексемою “love”; має три аспекти: понятійний, ціннісний і образний. Автор зосереджує своє дослідження на понятійно-образному змісті концепту LOVE. Досліджується той факт, що лексеми, які маніфестують почуття між закоханими, вступають одна з одною в тісні системні відношення, які розглядаються як синонімічні. Такі синонімічні ряди у класичному романі «Історія Кохання» створено лексемами “love”, “intimacy”, “likeness”, “sociality”, “friendship”, “support”, “reconciliation”, “understanding”. У романі-дистопії (антиутопія) «Деліріум» концепт LOVE вербалізується лексемами “sickness”, “stress”, “heart disease”, “anxiety”, “depression”, “insomnia”, “disorientation”, “distraction”. Концепт LOVE зображується як складне структурно-смислове, ментальне утворення, що базується на понятійній основі та втілюється в семантиці мовних одиниць, що позначають захворювання. Автор уважає, що такі засоби вербалізації є деформацією традиційного понятійно-образного змісту концепту LOVE, пояснює це особливостями роману-дистопії, який належить до жанру літератури, створеної за принципом негативності. Автор досліджує рухливість та семантичну ємність вербального наповнення концепту LOVE, у яких яскраво виражена оцінна конотація, що забезпечує можливість будувати мовну картину світу. Матеріал дослідження засвідчив, що із часом концепти змінюють свій понятійно-образний зміст, проте саме поняття лексеми “love” залишається більш стійким; воно зафіксоване в лексикографічних джерелах. Вивчення концепту LOVE у царині лінгвокульторологічних студій виявило потребу системного підходу до їх дослідження як складного базового емоційного явища – з виявленням ядерних та периферійних зон.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Чумаченко, С., В. Барбашин, А. Марынин, А. Мошенский та И. Струнин. "Аналіз існуючих підходів для оцінки ефективності в предметній галузі авіаційного пошуку та рятування". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 118–25. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).118-125.

Повний текст джерела

Анотація:

Авіаційний пошук і рятування розглядається як комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події а також може розглядатися як складна організаційно-технічна система. Основними ознаками такої системи є ситуативність конфігурації та регламентованість функціонування. В умовах сучасності актуальною є проблема підвищення ефективності проведення авіаційного пошуку і рятування. Саме тому полягає необхідність у розробці системи критеріїв і показників оцінки ефективності САПіР при виконанні пошуку і рятування.При розгляді САПіР з точки зору системного підходу, то за існуючою класифікацією її можна віднести до складних ситуативних організаційно-технічних систем.Процеси авіаційного пошуку і рятування в складній організаційно-технічній системі здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу системи, засобів авіаційного пошуку і рятування та необхідних ресурсів. Використовуючи наявні засоби авіаційного пошуку і рятування, персонал системи здійснює діяльність із забезпечення послуг чергування в системі САПІР та здійснення авіаційного пошуку і рятування.Ефективність, як категорія, стала широковживаним загальнонауковим поняттям, розширення змісту якого мало на меті відобразити співвідношення різних аспектів різноманітних видів діяльності, базою якого виступає результат діяльності. Об’єктивною оцінкою ефективності системи авіаційного пошуку і рятування буде значення відношення рівня системного «ефекту» і «витрат» ресурсного потенціалу системи, якими цей ефект досягнутий. Підвищення інтегральної ефективності використання ресурсного потенціалу системи при заданій технології інтенсифікації підвищує функціональний (системний) чи відповідний до нього економічний ефект в середньому на 10-30%. Основним інструментом інтенсифікації виступає «оптимальне управління» системою авіаційного пошуку і рятування, що максимізує її ефективність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Чумаченко, С., В. Барбашин, А. Марынин, А. Мошенский та И. Струнин. "Аналіз існуючих підходів для оцінки ефективності в предметній галузі авіаційного пошуку та рятування". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 118–25. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).118-125.

Повний текст джерела

Анотація:

Авіаційний пошук і рятування розглядається як комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події а також може розглядатися як складна організаційно-технічна система. Основними ознаками такої системи є ситуативність конфігурації та регламентованість функціонування. В умовах сучасності актуальною є проблема підвищення ефективності проведення авіаційного пошуку і рятування. Саме тому полягає необхідність у розробці системи критеріїв і показників оцінки ефективності САПіР при виконанні пошуку і рятування.При розгляді САПіР з точки зору системного підходу, то за існуючою класифікацією її можна віднести до складних ситуативних організаційно-технічних систем.Процеси авіаційного пошуку і рятування в складній організаційно-технічній системі здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу системи, засобів авіаційного пошуку і рятування та необхідних ресурсів. Використовуючи наявні засоби авіаційного пошуку і рятування, персонал системи здійснює діяльність із забезпечення послуг чергування в системі САПІР та здійснення авіаційного пошуку і рятування.Ефективність, як категорія, стала широковживаним загальнонауковим поняттям, розширення змісту якого мало на меті відобразити співвідношення різних аспектів різноманітних видів діяльності, базою якого виступає результат діяльності. Об’єктивною оцінкою ефективності системи авіаційного пошуку і рятування буде значення відношення рівня системного «ефекту» і «витрат» ресурсного потенціалу системи, якими цей ефект досягнутий. Підвищення інтегральної ефективності використання ресурсного потенціалу системи при заданій технології інтенсифікації підвищує функціональний (системний) чи відповідний до нього економічний ефект в середньому на 10-30%. Основним інструментом інтенсифікації виступає «оптимальне управління» системою авіаційного пошуку і рятування, що максимізує її ефективність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

ГЕЙКО, Євгенія. "ЦІЛІСНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОГО БУТТЯ". Психологічне здоров’я, № 1 (28 квітня 2021): 19–26. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. Цілісність визначається сукупністю зв’язків внутріш- ніх елементів системи й зовнішніх відношень, зв’язків і взаємодій. Проблема цілісності як сут- тєвої характеристики людського буття і місця людини у світі постає в різні історичні епохи в розмаїтті форм: як своєрідний мікрокосм розглядається частиною макрокосму; уподібненість Божественому; цілісність як уособлення земного і небесного в індивідові, наділеного свободою волі; цілісність людини в раціоналістичному або натуралістичному вимірі, особистісний ас- пект й цілісність буття індивіда. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток прин- ципу цілісного аналізу людської психіки і її динамічних змін в онтогенезі втілився в системному підході в психології, уособився в невід’ємній складовій системно-еволюційного підходу і слугує од- нією з підстав у розробці системно-суб’єктного підходу. Формулювання мети статті. Мета – висвітлення особливостей цілісності особистості як суттєвої передумови її самореалізації з позиції системного підходу, який сприяє визначенню найсуттєвіших особливостей зазначеного явища. Виклад основного матеріалу. Об’єднання двох парадигм – системної й суб’єктно-ді- яльнісної – дозволяє помістити в центр концептуальної схеми психології людину-суб’єкта як стрижня психічної організації. Цілісність представляється як автономність й свідоме функці- онування на основі внутрішніх змінних (життєві значущості, стремління до самоактуалізації, «Я-концепція»). Серед зазначених змінних провідну роль відіграє система особистісних ціннос- тей. Відповідно психологічна зрілість цієї системи є необхідною характеристикою цілісності особистості. Висновки та перспективи подальших досліджень. З позицій системно-ціліс- ного підходу варто здійснити теоретичний аналіз полісистемної цілісності особистості та її загальних складових: субмодальностей, полярних категорій, біполярних категорій. Такими поняттями визначаються ментальні репрезентації цілісності особистості в різних сферах її цілісного світу. В якості провідних чинників доцільно виділити системні поняття ізомерії, багатомірності, ієрархії. У перспективі дослідження – вивчення особливостей становлення по- лісистемної цілісності особистості в онтогенезі з позиції системного підходу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Shanda, V. I., та E. O. Yevtushenko. "Агрофітоценоз як специфічна екологічна система". Biosystems Diversity 16, № 2 (8 червня 2008): 194–99. http://dx.doi.org/10.15421/010869.

Повний текст джерела

Анотація:

Агрофітоценозу властиві системні ознаки: внутрішня будова, структура, організованість, наявність підсистем, елементів, множин, відношень, властивостей, взаємодій, каналів зв’язку. Специфічними системними властивостями агрофітоценозів є диференційованість, ізольованість, взаємодія, інтеграція, зворотний зв’язок, регуляція, саморегуляція. Агрофітоценозам як системам притаманні певні форми складності та упорядкованість. Системотвірні та системоруйнівні фактори в агрофітоценозах інтегруються у взаємодіях антропного контролю, регуляції та спонтанних об’єктивних природних явищ і процесів зонального характеру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Костюк, М. М. "Відношення і місце порівняння в системі образних засобів". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 26 (2014): 145–52.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Stavchenko, S. V. "Стабільність і кризовість у соціально-політичному розвитку". Grani 18, № 4 (2 березня 2015): 69–73. http://dx.doi.org/10.15421/1715081.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкривається зміст концептів «криза» і «стабільнсть» у контексті соціальнополітичного розвитку. Поняття «криза» і «стабільність» є контроверсивними, взаємовиключними. Криза – це нестабільність, а стабільність – це відсутність кризи. Показано, що місцем розгортання політичної кризи є політична система, яка є нелінійною системою, що динамічно розвивається. Поняття кризи позначає нестабільний стан системи, який характеризується невизначеністю та непередбаченістю. По відношенню до зовнішнього середовища системи криза – це розлад взаємовідносин системи з середовищем внаслідок переходу системи на інші фази її розвитку. Визначається, що рівновага і стійкість, з одного боку, і кризова втрата рівноваги сил між основними акторами, що веде до нестійкості інститутів, з іншого боку утворюють два потенційні «полюси», які і обумовлюють «енергетику» політичного процесу, вектори його змін. На цей процес впливають тип країни та її інституційна організація. У цілому політична криза проявляється в дисфункціях політичних інститутів, а також характеризується втратою легітимності інституційних та змістовних елементів політичної системи. Легітимність можуть втрачати лідери, політичні еліти, політичні лідери та навіть основний закон країни (у випадку революції, наприклад). Індикаторами політичної кризи слугують параметри політичної системи, які відповідають за відновлення політичної системи. Порушення в системоутворюючих параметрах означають, що в системі назріває криза.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Pavlenko, M., S. Shilo, I. Borosenets та O. Dmitriev. "ПРОЦЕДУРА ОЦІНКИ СТУПЕНЯ НЕБЕЗПЕКИ СИТУАЦІЇ ОБСТАНОВКИ ДЛЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В АСУ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 25–29. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.025.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі запропоновано апарат формалізації знань щодо оцінки ступеня небезпеки ситуації обстановки для системи підтримки прийняття рішень в автоматизованих системах управління повітряним рухом, з урахуванням сучасних досягнень розробки та впровадження систем підтримки прийняття рішень в складних організаційно-технічних системах. Удосконалення ситуаційного аналізу обстановки для управління процесом інформаційної підтримки прийняття рішень оператором автоматизованих систем управління повітряним рухом передбачає підвищення рівня автоматизації і інтелектуалізацію низки задач до яких відносяться оцінка ступеню небезпеки ситуації обстановки, яка складається в зоні відповідальності органу управління; для розв'язання поставленого завдання щодо формалізації знань про ступень небезпеки обстановки, в якості базового обрано апарат теорії нечітких множин, а саме застосовано метод обробки результатів експертизи, що дозволяє перейти до бінарних відношень строгої переваги та до ядра нечіткого відношення строгої переваги; проведено експертизу для формування множини небезпечних факторів, які треба виявити. Результати даного дослідження дозволять особі, що приймає рішення у першу чергу враховувати значення визначених чинників, які найбільш суттєво впливають на ступень складності обстановки при підготовці прийняття рішень по управлінню повітряним рухом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Степанченко, И. И. "ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЯК НЕСЕМІОТИЧНА КАТЕГОРІЯ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 10–17. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені загальні властивості моделі лексичного значення слова як несеміотичної категорії. У лінгвістиці склалися два основні підходи до визначення лексичного значення: відбивний і релятивний. Прибічники першого підходу визначають лексичне значення слова як відображення у свідомості людини істотних ознак певного класу явищ дійсності. Прихильники релятивного підходу (С. Ульман, Л. Вітгенштейн, Ч. Морріс і ін.) розглядали лексичне значення як зв'язки, переходи, відносини. Вчені, які представляли обидва підходи, засновували свої теорії на семіотичних уявленнях про сутність мови. Антропоцентричні принципи вивчення мовних явищ мають на увазі вихід у суміжні сфери знань про людину, в т.ч. і в галузь філософії. М.М. Правдін справедливо вважав, що з позицій діалектичного матеріалізму відношення між дійсністю, мисленням і мовою не зводяться до стосунків знакової репрезентації, оскільки кожен з цих трьох світів є діалектичною єдністю конкретного і абстрактного. Абстрактна сторона дійсності – сфера законів, зв’язків, стосунків між явищами не піддається безпосередньому відображенню в мисленні у вигляді зв'язків між образами відповідних явищ, тобто суть і поняття не пов'язані стосунками знаку і означаемого. Зв’язки між іменами в мовній системі не є знаком стосунків між “предметними” образами. Це дозволяє дійти висновку про те, що стосунки між “предметними” образами і стосунки між іменами усередині мови – дві різні, але тісно пов’язані в комунікативному акті системи. У розвиток цієї теорії лексичне значення визначається в статті як система неграматичних правил оперування словом усередині мовної системи. Таке визначення дозволяє інакше розглядати системну організацію лексики в мові.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Материнська, О. В. "Корелятивні відношення в системі меронімів у німецькій та англійській мовах". Studia germanica et romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання 10, № 3 (30) (2013): 25–40.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Дерба, С. М. "Логіко-семантичні відношення у системі термінів прикладної (комп"ютерної) лінгвістики". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 22, ч. 1 (2007): 76–80.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Дерба, С. М. "Логіко-семантичні відношення у системі термінів прикладної (комп"ютерної) лінгвістики". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 22, ч. 1 (2007): 76–80.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Заставська, Л. П., та Л. О. Терещенко. "Проблематика об’єкта правовідносин у системі правових категорій". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 1, № 85 (23 січня 2019): 31–37. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.85.31-37.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено поняття «об’єкт правовідносин» та визначено характер проблематики цього поняття в системі правових категорій. Призначення поняття «об’єкт правовідносин» полягає в тому, щоб розкрити сенс існування правовідносин, показати, для чого суб’єкти вступають у правове відношення, і діючи в ньому, реалізують свої права і обов’язки. Названа категорія пов’язує правовідносини зі системою матеріальних і духовних благ суспільства. Правовідносини треба розглядати не у вузькому смислі й не тільки як юридичну форму, а в широкому розумінні, тобто як єдність юридичної форми й матеріального змісту. Отже, об’єкт правовідносин є їх безпосередньою складовою частиною, будучи саме тим елементом, який породжує відносини, тобто певною мірою поєднує суб’єктів права та їх обов’язки, оскільки він майже завжди знаходиться в центрі дій суб’єктів цих правовідносин. Отже, об’єктом правовідносин безпосередньо є те, задля чого виникають суспільні відносини, тобто особисті, матеріальні й духовні потреби суб’єктів правовідносин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Материнська, О. В. "Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови". Мовознавство, № 6 (2013): 58–67.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Lishchenko, V. "МЕТОД ОБРОБКИ НЕКОГЕРЕНТНИХ СИГНАЛІВ В МУЛЬТИРАДАРНІЙ СИСТЕМІ ОДНОТИПНИХ ДВОКООРДИНАТНИХ ОГЛЯДОВИХ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СТАНЦІЙ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 160–63. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.160.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є метод обробки некогерентних сигналів в мультирадарній системі. Метою є підвищення ефективності виявлення повітряних об’єктів за рахунок об’єднання некогерентних сигналів однотипних двокоординатних радіолокаційних станцій в мультирадарній системі. Завдання: аналіз тенденцій розвитку повітряних об’єктів, аналіз ефективності виявлення малопомітних повітряних об’єктів, розробка методу обробки некогерентних сигналів в мультирадарній системі оглядових радіолокаційних станцій. Використовуваними методами є: методи системного аналізу, теорії ймовірності, математичної статистики, математичний апарат теорії матриць, теорії статистичної радіотехніки, теорії радіолокації. Отримані такі результати. Розроблений метод обробки некогерентних сигналів в мультирадарній системі. Встановлено, що при некогерентній обробці сигналів ефективність у виграші у відношенні сигнал/шум дорівнює 11 дБ для мультирадарної системи з чотирьох радіолокаційних станцій у порівнянні з автономною радіолокаційною станцією. Висновки. Найбільшу ефективність у виграш у відношенні сигнал/шум показало додавання другої радіолокаційної станції. Встановлено, що оптимальна кількість радіолокаційних станцій у складі мультирадарної системи не більше чотирьох. Подальше збільшення кількості радіолокаційних станцій погіршує практичну значущість та економічну доцільність створення системи

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Крижко, О. А. "ПОНЯТТЯ МОТИВАЦІЇ МОВНИХ ОДИНИЦЬ ЯК СПІВВІДНОШЕННЯ МОВНОГО ЗНАКА ТА ЗНАЧЕННЯ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 96–105. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Зокрема, акцентується увага на специфіці самого мовного знака, яка зумовлена передусім його асиметричною природою, оскільки будь-які фактори зміни завжди призводять до зсуву відношень між означуваним і означувальним. Крім того, аналізуються основні властивості й ознаки мовного знака, подаються різноманітні підходи до визначення типів семантичних знакових відношень, виділяються асиметричні відношення у словесному знакові (нульова асиметрія, синтагматична асиметрія, парадигматична асиметрія), вказуються наслідки асиметрії словесного знака. У дослідженні зазначається, що словесні знаки як категорії лексичної семантики одночасно належать і семантичній структурі – одній з окремих субструктур загальної структури мови, і рівню лексики. Як семантичні категорії вони базуються на семасіологічних ознаках, а як категорії лексичного рівня мають також формальне вираження, тобто категоріям лексичної семантики властиве змістовно-формальне відбиття. Необхідно розрізняти семасіологічний і ономасіологічний підхід до їх вивчення, тобто кожну з категорій можна визначити у змістовому та значеннєвому планах. Із семасіологічного погляду гомосемні одиниці – це омолексемні полісемеми, з ономасіологічного – полісемемні омолексеми, а гетерогенні – полілексемні омосемеми й омосемемні полілексеми. З погляду співвідношення словесного знака й лексичного значення категорії лексичної семантики визначаються в аспекті топологічної / диференційної лінгвістики, проте структурний підхід до значення ще повністю не відповідає на питання взаємозумовленості знака та значення. Значення виникає в тих випадках, коли існують концептуальні зв’язки певного виду, що поєднують концепти як дискретні змістові сутності свідомості. Ці зв’язки можуть бути імплікаційними, порівняльно- класифікаційними та семіотичними (знаковими). Одним з основних положень лінгвістичної теорії є принцип довільності мовного знака, тобто як неумотивованість, як відсутність зв’язку між означувальним і означуваним, однак у системі мови мовний знак виявляється відносно мотивованим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Лазаревська, Ольга. "ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ АРТ-ТЕРАПІЇ НА ПРОЦЕС РОЗВИТКУ ДІТЕЙ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 63 (2020): 133–45. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.63.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. Визначення основних психологічних факторів впливу в процесі арт-терапії з дітьми дошкільного віку. Методологія і методи дослідження. Методологічною основою дослідження стала культурно-історична теорія, теорія, комплексний діагностичний тест для виявлення індивідуальних і психологічних особливостей дитини і характеру бачення нею оточуючого світу, уявлення про себе і свою діяльність. Були використані методики визначення рівня розвитку сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, уяви. Результати: Визначено, що арт-терапія як стратегія втілення основних завдань психокорекційної роботи в умовах становлення свідомості дитини в просторі дитячо-дорослої спільноти будується на наступних принципах: творчого розвитку; використання ефекту саморозвитку за активної підтримки дорослого; принцип системного підходу до психокорекційної роботи, що призводить до досягнення психотерапевтичного ефекту; принцип опосередкування особистості дитини та її відношень у процесі відтворення картини світу через формування візуальної моделі, яка є системою графічних і кольорових значень, «візуальних архетипів» у дитячій творчості. У статті показано, що у процесі арт-терапії відбувається становлення і розвиток трьох ліній відношень дитини: до себе, до оточуючих людей і світу, що складають її картину світу. Висновки. У статті проаналізовано проблему арт-терапії як засобу психологічної гармонізації та розвитку психіки дитини через художньо-творчу діяльність. Розглянуто наукові пошуки вчених з питань особливостей арт-терапії як науки, її ефективності в роботі з дітьми дошкільного віку, визначено психологічні фактори щодо психотерапевтичного та психокорегуючого потенціалу образотворчого мистецтва і художньо-творчої діяльності в роботі з дітьми. Розкрито психологічні фактори психотерапевтичного впливу на етапі початку образотворчої діяльності дитини, зокрема художня експресія, психотерапевтичні відношення та інтерпретація вербально-зворотнього зв’язку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Олексенко, О. А. "ВИДО-ЧАСОВІ ВІДНОШЕННЯ ЯК КОМПОЗИЦІЙНИЙ ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 206–14. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті втілено задум з’ясувати роль послідовності й співвідношення видо-часових форм дієслова для організації поетичного тексту, оскільки ці форми моделюють хронотоп, що лежить в основі твору. Доведено, що композиційні можливості видо-часових форм залежать від їхніх типових й оригінальних функцій, з’ясовано поширеність тих чи тих форм у ліричних текстах, їхню кореляцію для вираження авторського задуму та участь у низці стилістичних прийомів і фігур. Дослідження граматичної, системної згрупованості видо-часових форм уможливлює виявлення мовних засобів організації текстів різного типу, зокрема й поетичних. Ключові слова: видо-часові форми дієслова, граматична семантика, хронотоп, ретроспективна й проспективна темпоральні композиції твору, стилістичні прийоми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Ліщенко, В. М. "Метод обробки когерентних сигналів в мультирадарній системі однотипних двокоординатних оглядових радіолокаційних станцій з механічним обертанням". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є задача розробки методу обробки когерентних сигналів в мультирадарній системі однотипних двокоординатних оглядових радіолокаційних станцій з механічним обертанням. Метою є підвищення ефективності виявлення повітряних об’єктів за рахунок об’єднання однотипних двокоординатних радіолокаційних станцій в мультирадарну систему. Запропоновано об’єднати існуючі оглядові радіолокаційні станції у просторово-рознесену когерентну мультирадарну систему. Проведено синтез оптимального виявлювача когерентних сигналів. Проведено оцінку характеристик виявлення повітряних об’єктів в мультирадарній системі з взаємно когерентними сигналами. Отримані результати: найбільшу ефективність і виграш у відношенні сигнал/шум показало додавання другої радіолокаційної станції, оптимальна кількість радіолокаційних станцій у складі мультирадарної системи не більше чотирьох. Очікуємий виграш у пороговому відношенні сигнал/шум може складати до вісімнадцяти децибел. Використання більше чотирьох РЛС недоцільно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Проценко, Ірина. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Інноватика у вихованні 1, № 13 (15 червня 2021): 184–91. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.341.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено сутність основних дефініцій «компетенція» – можливiсть встановлення зв’язку мiж знаннями i ситуацiєю, «професійна компетентність» – характеризується рівнем професійної освіти, досвідом та індивідуальними здібностями людини, її мотивованими прагненнями до безперервної самоосвіти та самовдосконалення, творчим і відповідальним ставленням до справи. З’ясовано, що зміни у термінології основних понять зумовлені змінами як у педагогiчнiй практицi так і в теорії педагогiчних систем: поняття компетенцiї увiйшло до суспiльних наук у цiлому, зокрема, педагогiки, психології, в управлiння i в сферу працi та організацій; модернiзацiї змiсту професiйної підготовки; швидка поява нових і старiння ранiше набутих знань, якi вписуються нинi в практичний досвiд декiлькох поколiнь і посилюють переконання людей, що наступнi поколiння повиннi навчатися впродовж всього життя; змiни практики та технологiй в системi навчання вiдбуваються в результатi повiльних змiн способiв і механiзмiв управлiння освiтнiми системами i регулювання ними. Визначено, що професійно значущі якості учителів, залежать від особистості та визначаються, насамперед, здібностями і характером, а складні особливості здібності, такі, як організаторські, так і управлінські, уточнюються в окремих професійних здібностях, і необхідно чітко окреслити та обґрунтувати основу класифікації. З’ясовано, що професіоналізм виступає як необхідна умова прояву компетентності, компетентність є показником ступеня відповідності, адекватності професіоналізму і змісту компетенції посади. Вихідний показник професійної компетентності вчителя Нової української школи у сучасній ситуації – це сфера відношень до людини, оскільки вчитель працює в системі «людина – людина». Виокремлено структурні компоненти професійної компетентності вчителя Нової української школи: особистісно-гуманітарна спрямованість, системне сприйняття освітньої реальності, уміння інтегрувати інший досвід, креативність як спосіб буття в професії, здатність до рефлексії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

I.I., Boiko. "TERMINOLOGICAL SYNONYMY, ANTONYMY AND PARONYMY IN THE ENGLISH TERMS OF COSMETOLOGY AND AESTHETIC MEDICINE." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 70–75. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. The article reveals the features of synonymy, paronymy and antonymy in the English terminology of cosmetology and aesthetic medicine, considers their functioning, and describes the dynamics of the prominent characteristics of these semantic processes.Methodology. The research material consisted of 1000 English terms of cosmetology and aesthetic medicine selected from the relevant English professional texts (scientific articles and didactic materials). The research is methodologically based on the systemic-structural approach, which enables synchronous analysis of language phenomena based on the connections and relationships between linguistic elements. The analysis of paradigmatic relations of the terminology was based on the principles of semantic field and thematic organization of terms. Descriptive and comparative methods were also applied.Results. A review of the literature confirmed the existence of multi-vector views on synonymy in terminology. The sources of synonyms in the terminology of cosmetology and aesthetic medicine are disclosed. The semantic and functional criteria of synonymy in the terminology are described, and the synonymous series available in it are revealed.The manifestation of antonymous relations as a regular principle of naming concepts with opposite meaning is clarified, and the differences between word-forming and lexical antonymy in the terminology of cosmetology and aesthetic medicine are shown. The use of paronyms is analyzed, and it is emphasized that a slight difference in spelling and pronunciation leads to incorrect replacement of one word with another and loss of information.Conclusions. The analysis of lexical and semantic features of terminology of cosmetology and aesthetic medicine has shown that synonymy and antonymy are common phenomena manifested on the lexical-semantic, derivational and stylistic levels. Each of theseypes of paradigmatic relations contributes to the development and enrichment of terminology of cosmetology and aesthetic medicine. As for paronymy, it is a linguistic universal that cannot be avoided despite the fact that it contradicts the principles of professional communication. This vision of the role of synonymy, antonymy and paronymy is generally consistent with the observations and conclusions of researchers who conducted similar studies in related terminological systems.Key words: semantic relations, systematic language, paradigmatic relations, term, lexical-semantic relations. Мета. Метою статті було розкриття особливостей синонімії, паронімії і антонімії в англійській термінології косметології та естетичної медицини, розгляд їх функціонування, опис динаміки провідних характеристик цих семантичних процесів.Методи. Матеріалом дослідження послугували 1 000 англійських термінів косметології та естетичної медицини, відібраних з відповідних англійських фахових текстів (наукових статей та науково-дидактичних матеріалів). Дослідження методологічно ґрунтується на системно-структурному підході, який дозволяє здійснювати синхронний аналіз мовних явищ на основі зв’язків і відношень між мовними елементами. Аналіз парадигматичних відношень термінології відбувався на основі принципів семантичного поля та тематичної організації термінопонять. Було також застосовано описовий та порівняльний методи.Результати. Здійснений огляд літератури підтвердив існування різновекторних поглядів на синонімію в термінології. Визначено джерела поповнення синонімів у термінології косметології та естетичної медицини. Описані семантичні і функці-ональні критерії синонімії в зазначеній термінології, виявлені наявні в ній синонімічні ряди.З’ясований вияв антонімічних відношень як регулярного принципу найменувань понять з протилежним значенням, показано відмінності між словотвірною і лексичною антонімією в термінології косметології та естетичної медицини. Проаналі-зовано використання паронімів та підкреслено, що незначна відмінність у написанні і вимові призводить до неправильної заміни одного слова іншим та втрати інформації.Висновки. Проведений аналіз лексико-семантичних особливостей косметології та естетичної медицини показав, що сино-німія і антонімія є у ній поширеними явищами, які маніфестуються на лексико-семантичному, дериваційному та стилістич-ному рівнях. Кожний з цих типів парадигматичних відношень сприяє розвитку і збагаченню термінології. Щодо паронімії, то вона є мовною універсалією, якої неможливо уникнути, попри те, що вона суперечить принципам фахового спілкування. Таке бачення ролі синонімії, антонімії та паронімії в термінології косметології та естетичної медицини загалом узгоджується зі спостереженнями та висновками дослідників цих явищ в споріднених або близьких за тематикою терміносистемах.Ключові слова: семантичні відношення, системність мови, парадигматичні відношення, термін, лексико-семантичні відношення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Hnatjuk, M. S., L. V. Tatarchuk, N. M. Gdanska та N. Ja Monastyrska. "ЗМІНИ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ТА ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У КАМЕРАХ СЕРЦЯ ЗА УМОВ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11731.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до гемодинамічних змін і структурної перебудови судин та органів басейну ворітної печінкової вени, а також ремоделювання структур серця, які при цьому вивчено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості змін антиоксидантної системи, пероксидного окиснення ліпідів, структур камер серця за умов пострезекційної портальної гіпертензії. Методи дослідження. Біохімічними та морфологічними методами вивчено зміни антиоксидантної системи, пероксидного окиснення ліпідів, структур камер серця 40 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, яких було поділено на 2 групи: 1-ша (контрольна) нараховувала 20 інтактних тварин, 2-га – 20 щурів після видалення лівої і правої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопентал-натрієвого наркозу через 1 місяць від початку експерименту. З камер серця виготовляли гістологічні мікропрепарати, на яких гістостереометрично визначали стромально-паренхіматозні відношення, відносні об’єми пошкоджених кардіоміоцитів та ендотеліоцитів. Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. Встановлено, що видалення лівої і правої бокових часток печінки в білих щурів призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, виражених змін показників антиоксидантної системи, пероксидного окиснення ліпідів та структур міокарда. Найбільш виражені морфологічні зміни виявлено у лівому шлуночку та лівому передсерді. Висновки. Видалення лівої і правої часток печінки в білих щурів призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, погіршення антиоксидантного захисту організму, морфологічних змін структур камер серця, підвищення в них концентрації продуктів ліпопероксидації, які корелюють із стромально-паренхіматозними відношеннями, відносними об’ємами пошкоджених кардіоміоцитів та ендотеліоцитів. Домінують морофологічні зміни у лівому шлуночку та лівому передсерді.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Солюк, Леся. "МОДАЛЬНІ ДІЄСЛОВА В СИСТЕМІ МОДАЛЬНИХ ВІДНОШЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ (З НІМЕЦЬКИМИ ПАРАЛЕЛЯМИ)". Українознавчі студії, № 18 (28 березня 2017): 200–205. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.18.200-205.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено модальні дієслова як формальні лексико-граматичнізасоби вираження модальності. Встановлено типологічні особливості модальнихдієслів на матеріалі української мови (з німецькими паралелями), а також визначено вплив модальних дієслів на інтенцію предиката.Ключові слова: модальні дієслова, модальність, пропозиція, інтенції, предикатоб’єктивні та суб’єктивні модальні відношення, , модальний предикатив.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Охріменко, В. І. "Відношення у системі модальних значень когнітивно-семантичного поля необхідності (на матеріалі італійської мови)". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, № 31 (2017): 81–94.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Охріменко, В. І. "Відношення у системі модальних значень когнітивно-семантичного поля достовірності (на матеріалі італійської мови)". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 39 (2017): 81–93.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Охріменко, В. І. "Відношення у системі модальних значень когнітивно-семантичного поля можливості (на матеріалі італійської мови)". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 37 (2016): 121–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Охріменко, В. І. "Відношення у системі модальних значень когнітивно-семантичного поля імовірності (на матеріалі італійської мови)". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, № 32 (2017): 109–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Межов, Олександр Григорович. "Специфіка семантико-синтаксичної організації безособових та інфінітивних односкладних конструкцій". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 1 (16 жовтня 2013): 284–91. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.543.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено комплексний семантико-граматичний аналіз безособових та інфінітивних односкладних речень сучасної української мови. Визначено місце безособових та інфінітивних речень у системі односкладних конструкцій. Схарактеризовано їхню семантико-синтаксичну організацію, лексичне наповнення. Встановлено засоби вираження семантичних компонентів, їх співвідношення з членами формально-синтаксичної структури речення. Виділено синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення в односкладних реченнях. Простежено синтаксичну синонімію односкладних і двоскладних конструкцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Anatska, Nataliya. "Життєво-ціннісні орієнтації в системі екологічної освіти". Multiversum. Philosophical almanac, № 7-8 (18 травня 2018): 129–39. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.7-8.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Шлях розвитку сучасного суспільства зорієнтований на постійне збільшення виробництва і споживання природних ресурсів, що спричиняє глобальну екологічну кризу. Показано, що формування нового способу взаємин людини, техніки й природи є першочерговим завданням сучасної цивілізації. Актуальність також обумовлена і потребою формування життєво-ціннісних орієнтацій, зокрема відповідальному й гуманному відношенню як до природи, так і до людини. В статті розкрито, що саме життєво-ціннісні орієнтації сучасної людини мають сформувати екологічно зорієнтовану діяльність. Ціннісні орієнтації, які становлять внутрішню складову свідомості, а також самосвідомості людини, відіграють значну роль у спрямованості її життєво-ціннісних орієнтацій, тому що, орієнтуючи на них свої вчинки, особистість у результаті утверджує своє свідоме ставлення до сущого й належного. Відповідно до цього пізнання, яке є активністю людського розуму й здатне отримувати науково вивірені етичні та інші знання, повинно пояснити норми морального належного по відношенню до природи, які необхідні сучасному суспільству, де відбуваються якісні зміни глобального характеру. Зважаючи на це, доведено необхідність принципово нових підходів до екологічної освіти – вона не просто має інформувати про стан речей, а навчати дієвим засобам протидії екологічно-кризовим явищам в усіх сферах життя. Ці питання підпорядковані тому, щоб суспільство стало відповідальним за екологічні наслідки науково-технічного прогресу і щоб надати йому соціально-гуманістичного спрямування і саме через екологічні знання, які трансформуються в процесі освіти в життєво-ціннісні орієнтації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Вербенєц, М. "Типологія системних відношень української та польської юридичних субмови". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 10 (2004): 103–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Kalibovets, S. M. "Музей як феномен соціальної пам’яті". Literature and Culture of Polissya 99, № 13i (29 травня 2020): 153–65. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-13i-99-153-165.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується процес становлення музею як інституту соціальної пам’яті, що має динамічну структуру, здатного виконувати соціальніфункції, які обумовлені суспільними потребами на сучасному етапі розвитку. Зазначено, що музей є соціальним інститутом, який виконує певні соціокультурні функції, а вивчення взаємозв’язку музею і соціальної пам’яті – актуальна наукова проблема, яка недостатньо досліджена на даний час. Музей як соціальний інститут організовує і координує діяльність людей по відношенню до минулого, передачі знань про нього, без чого ця діяльність набула би розрізненого, непослідовного характеру. Музей інституціоналізує нормативні моделі, зразки поведінки, які визначають, що в даному суспільстві вважається законним чи очікуваним у відношенні історичного минулого і попередників, формує ставлення до світу символічних об’єктів, які відносяться до минулого. Музей забезпечує символічну присутність минулого в теперішньому, демонструючи реальні цінності різних епох і народів. До того ж музей як соціальний інститут може внести суттєвий вклад у проблему екології, культури через трансляцію цінностей. Музейявляє собою цілісну, штучну, цілеспрямовану систему, зародження якої зумовлено суспільними потребами і відповідними соціальними діями, що має на меті збереження соціальної пам’яті. В ході історичного розвитку музей як система набув сталий склад компонентів, виробив структуру їхвзаємодій і функції, конструювався в соціальний інститут, одержав статус науково-дослідного і культурно-освітнього закладу, адаптувався до впливів економічних, політичних, соціальних, духовно-ідеологічних факторів, став об’єктом держаної політики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Papucha, Mykola. "ВНУТРІШНІЙ СВІТ ЯК СИСТЕМА З ВИСОКИМ СТУПЕНЕМ НЕЛІНІЙНОСТІ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 13, № 3 (12 квітня 2018): 123–36. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol13iss3pp123-136.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується істотна відмінність системи «внутрішній світ» від інших систем високої складності і нелінійності, яка полягає в її керованості (не лише собою, своєю динамікою – самоорганізація), а й зовнішнім по відношенню до системи фактором – людиною, яка цю систему має. Доводиться, що особистість, і тільки вона, виступає суб’єктом власного внутрішнього світу. Відмічається, що внутрішній світ має такі обов’язкові параметри, як великий рівень складності, висока нелінійність, упорядкованість і структурованість (а отже – ієрархізованість), сингулярність, здатність до продуктивності, розвитку і саморозвитку. Підкреслюється, що здійснення управлінсько-регулятивних (власне, суб’єктних) функцій по відношенню до внутрішнього світу відбувається через його структурування і переструктурування, у тому числі і основним чином в процесі цілком зовнішньої діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Pitukh, I. R., та N. Ya Vozna. "Способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених комп'ютерних систем". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36930/40310316.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених кіберфізичних систем. Базовою ідеєю запропонованих способів є систематизація структур і класів джерел інформації в РКС, які формують моніторингові, інтерактивні та діалогові дані. Запропоновано метод розрахунку емерджентності класифікованих структур комп'ютеризованих систем управління (КСУ) таких типів: монопольної, автоматичного регулювання, моноканальної системи моніторингу, розділеного часу та мультипроцесорного опрацювання даних. Для кожної з названих структур оцінено критерії структурної складності та емерджентності. Запропоновано адитивно-мультиплікативний критерій, який враховує структурну складність окремих компонентів та архітектуру комп'ютерної системи. Запропоновано критерій емерджентності комп'ютерної системи у вигляді відношення кількості інформаційних зв'язків до загальної кількості компонентів системи. Застосування таких критеріїв дає змогу здійснити порівняння системних характеристик комп'ютерних і кіберфізичних систем, а також визначити перспективні напрями їх удосконалення. Викладено особливості функціональних можливостей різних архітектур КСУ та їхні недоліки в організації руху моніторингових, керувальних, діалогових й інформаційних поліфункціональних даних. Досліджено архітектуру мережевих станцій КСУ та оцінено їх емерджентність та структурну складність. Наведено структуру класичної трирівневої мережевої КСУ, яка оснащена на технологічному рівні контролерами низової мережі абонентськими станціями та спецпроцесорами, які інформаційно взаємодіють з інтелектуальними сенсорами, виконавчими механізмами та операторами об'єктів управління. Запропоновано на цеховому рівні застосовувати цехові процесори, які обслуговують оператори технологічних установок. На адміністративному рівні потрібно розміщувати адміністративні процесори, системний сервер, який має інформаційні зв'язки з адміністративною комп'ютерною мережею, базою даних, зовнішньою інформаційною системою та міжрівневим комутаційним процесором. Систематизовано інформаційні пари потоків даних, які формуються різними компонентами системи, що дає змогу вдосконалити інформаційні характеристики кожної пари компонентів КСУ з позиції сумісності та зменшення алгоритмічних перетворень моніторингових, керувальних, діалогових і поліфункціональних даних. З'ясовано, що відомі класифікації інформаційних потоків в КСУ не враховують різні типи інформаційних даних, які формуються ОУ-джерелом інформації. Запропоновано архітектуру системи ідентифікації семантичних, технологічних й інформаційних станів ОУ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

ЮЩИК, ОЛЕКСІЙ. "Спортивне право: визначення поняття в контексті правової системи". Право України, № 2019/10 (2019): 267. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-10-267.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є формування нового підходу до визначення поняття спортивного права з погляду його галузевої специфіки в правовій системі. Відзначено, що розуміння спортивного права як галузі права в теорії традиційно базується на виокремленні предмета правового регулювання – спортивних відносин, які регулюються сукупністю норм спортивного права. Стверджується, що особли вістю останніх є їхня диспозиція, тобто відношення прав та обов’язків суб’єктів спорту в їх спортивних відносинах між собою. Зважаючи на це, спортивне право виступає як така система правових норм, яка регулює вказані права та обов’язки і є однією з підсистем більш загальної правової системи, а тому може розглядатись як одна з її галузей. У зв’язку з цим аналізується поняття “правова система” в теоретико-правовій науці, наголошується на необхідності застосовувати соціологічний підхід до розгляду правової системи, в якій виокремлюється спортивне право як одна з її підсистем. Відзначено, що соціологія права відмовляється від використання поняття правової системи в її формально-юридичному аспекті, використовуючи ідеї про плюралістичний характер права, важливі для розуміння феномена спортивного права. У статті пропонується не обмежуватися лише формальною логікою при визначенні поняття “правова система”, а використовувати діалектичну логіку, розглядати вказане поняття як єдність загального, особливого та одиничного. Обґрунтовується думка щодо помилковості обмеження підсистеми спортивного права рамками виключно національної правової системи, надання останній глобального значення. Загальним у понятті “правова система” є не національний, а наднаціональний, загальнолюдський рівень правових явищ єдиної сфери світового спорту. Не випадково в літературі розглядаються такі спортивноправові феномени, як “міжнародне спортивне право”, “європейське спортивне право” тощо. Зроблено висновок, що поняття “спортивне право” необхідно визначати не в підсистемі національного права, а в контексті підсистеми більш високого рівня, розглядати його взагалі як підсистему глобальної (світової) системи права. Доводиться, що спортивне право становить галузь усієї правової системи світу, а не суто галузь національної правової системи. Автором запропонована дефініція наукового поняття спортивного права, яка розкриває його сутність як специфічної галузі права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Риндюк, В. І. "СИСТЕМНІСТЬ ЯК ВЛАСТИВІСТЬ ЗМІСТУ ЗАКОНОДАВСТВА". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 45–51. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. В даній науковій статті з’ясовується зміст поняття «системність законодавства», яке використовується у юридичній науці для характеристики організованості законодавства, у його співвідношенні з поняттям «упорядкованість (систематика) законодавства». Стверджується, що розуміння термінів «системність» та «упорядкованість» пов’язується з такими ключовими словами як «система» та «порядок» відповідно, що відображають їх понятійний зміст. Основними ознаками системи є структурованість, взаємні зв’язки складових елементів системи один з одним та цілісність, а для порядку характерною ознакою є відповідність стану об’єкта певним вимогам, правилам, норма, стандартам тощо. Відзначено, що законодавство, як і будь-яке інше явище, розкривається, зокрема, через такі парні категорії діалектики як зміст та форма, а отже такі властивості законодавства як системність та упорядкованість мають розглядатися не по відношенню до законодавства взагалі, а по відношенню щодо його змісту та/або форми. Стверджується, що змістом законодавства є система норм права, закріплених у нормативно-правових актах органів і посадових осіб публічної влади, а формою – ієрархічна сукупність нормативно-правових актів органів та посадових осіб публічної влади, в яких отримують текстуальний вираз ці норми права, та форма яких чітко визначена Конституцією та законами України. Аргументовано, що системність законодавства слід розглядати як властивість змісту законодавства, яка полягає в тому, що законодавство є формою зовнішнього виразу норм права організованих за галузями та інститутами законодавства. Оскільки система права (як сукупність норм права, об’єднаних в галузі та інституту права) складає змістовну основу законодавства, то законодавство як одна із форм зовнішнього виразу норм права системно організовує їх зміст. Щодо поняття упорядкованості (систематики) законодавства, то відзначено, що в формі законодавства, як ієрархічній підпорядкованості нормативно-правових актів органів публічної влади різної юридичної сили, має існувати певний порядок, його складові (нормативно-правові акти та їх структурні елементи) мають бути організовані з дотриманням відповідних вимог, правил, стандартів, норм тощо. Вказано, що основними методами нормотворчої техніки, які забезпечують системність законодавства в процесі нормотворчої діяльності органів публічної влади є нормативна побудова, юридична конструкція та галузева типізація. Метод нормативної побудови пов’язаний з зовнішнім виразом в законодавстві повної структури (гіпотези, диспозиції та санкції) норми права. Метод юридичних конструкцій має забезпечувати побудову того чи іншого інституту законодавства на основі відповідного інституту права як сукупності об’єктивно необхідних упорядкованих і взаємопов’язаних нормативно-правових приписів. Метод галузевої типізації забезпечує побудову галузі законодавства на основі відповідної галузі права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Мороз, Світлана Анатоліївна, та Володимир Михайлович Мороз. "ДИСТАНЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: АНАЛІЗ ДУМКИ СТУДЕНТІВ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ". Information Technologies and Learning Tools 83, № 3 (25 червня 2021): 237–58. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.3896.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати опитування студентів вітчизняних закладів вищої освіти щодо проблематики якості та перспектив розвитку дистанційної форми навчання, а також ефективності її використання на різних рівнях вищої освіти. Опитування студентів було проведено в 2019 році в межах авторського проєкту «Оцінка якості вищої освіти». Окремі наукові результати реалізації цього проєкту були висвітлені в межах інших публікацій авторів, а отже, презентовані в межах цієї статті висновки повинні сприйматись через призму змісту раніше оприлюднених статей. Опрацьовані за результатами опитування здобувачів вищої освіти висновки були сформульовані на підставі узагальнення думки опитаних під час експертних інтерв’ю респондентів та аналізу відповідей студентів на питання анкети «Відношення до дистанційної освіти та оцінювання її якості». В анкетуванні взяди участь 544 респонденти з Харківської, Полтавської, Сумської, а також підконтрольних Україні частин Донецької та Луганської областей. Фокус наукової уваги дослідників було зосереджено на з’ясуванні та аналізі думки студентів щодо: здатності дистанційної форми освіти в майбутньому випередити традиційні форми навчання за рівнем своєї популярності серед студентів; ефективності використання дистанційної форми навчання на різних рівнях вищої освіти, а також у системах підвищення кваліфікації та масових інформаційних курсів; перспектив використання дистанційної форми освіти на рівні самостійного інструменту здобуття фаху в системі підготовки фахівців з вищою освітою; наявності у студентів або у знайомих їм осіб досвіду використання дистанційної форми навчання для здобуття професійного фаху. Отримані за результатами аналізу відповідей студентів узагальнення дозволили сформулювати висновки щодо шляхів вдосконалення державної політики у галузі вищої освіти за напрямом підвищення рівнів популярності дистанційної форми навчання в якості одного з самостійних інструментів здобуття фаху та ефективності використання інформаційно-комунікативних технологій у системі підготовки конкурентоспроможних фахівців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Vakal, O. A., та G. O. Boyko. "Тенденції розвитку самохідних артилерійських систем ведучих у воєнному відношенні країн світу". Озброєння та військова техніка 1, № 1 (25 березня 2014): 19–24. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2014.1(1).19-24.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Астремська, Ірина Володимирівна. "ПРОФЕСІЙНА ДЕФОРМАЦІЯ СПІВРОБІТНИКІВ КАРНО-ВИКОНАВЧОЇ СИСТЕМИ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 3 (12 листопада 2021): 23–27. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.3.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі професійної деформації співробітників карно-виправних установ, яка є предметом вивчення науки, що активно розвивається, – пенітенціарної психології. Окреслені фактори професійної деформації співробітників правоохоронних органів, у тому числі й виконавчих установ; виділені загальні професійні деформації та підходи до їх вивчення. Запропоновано комплекс психодіагностичного інструментарію для вивчення особливостей професійної деформа- ції співробітників пенітенціарних установ. Доведено, що співробітники пенітенціарної системи відрізняються висо- ким рівнем комунікативного контролю, ворожості (підозрілості й образи) і індексу агресивності (роздратованості, фізичної та вербальної агресії); переважають ті ж показники в співробітників інших сфер діяльності. Уявлення про роботу на когнітивному рівні відрізняються усвідомленістю, на емоційному – позитивним відношенням до роботи, на поведінковому – необхідністю роботи. Професійно-моральна деформація співробітників виконавчих установ являє собою системну кризу особистості, пов’язану з впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, подолання яких повинно бути метою для розробки корекційно- відновлювальних програм як профілактики, так й подолання зазначеної проблеми. Доведено, що профдеформація є комплексним явищем, яке зачіпає всі сфери діяльності співробітника (робота, сім’я тощо). Вона виникає в ході виконання професійної діяльності й має негативний вплив на виконання співробітни- ками службових обов’язків. З огляду на чинники, що призводять до появи профдеформації та перешкоджають її розви- тку, можна ефективно проводити профілактику такого явища в пенітенціарній системі. Дослідження має позитивне значення та може бути використано під час розробки рекомендацій співробітникам пенітенціарних установ, які повинні самі змінювати стиль взаємодії з колегами по роботі й з іншими людьми, щоб уникнути деструктивного впливу професійно-моральної деформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Смолій, В. М., та Н. В. Смолій. "Дослідження електричної напруженості і напруги полого циліндру". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-35-39.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто одним з напрямків вдосконалення проектування електронних пристроїв, а саме: моделювання електричної напруженості і напруги елементів (окремий випадок: об’єкт представлено у вигляді полого циліндру), побудова математичного описання та адекватної математичної моделі для інтегрування в систему підтримки прийняття рішень проектування електронних схем. Для дослідження поведінки напруженості і напруги в залежності від значень внутрішнього і зовнішнього радіусу в полому циліндрі нескінченної довжини запропонована система моніторингу. Для реалізації такої системи слід розробити математичне описання (спирається на теорему Гауса), програму моделювання (в тому числі здійснює перевірку адекватності запропонованого математичного описання) та програмний комплекс, інтегрований в систему моніторингу. При розробці математичної моделі було розглянуто об’єкт у вигляді полого циліндру нескінченної довжини. У середовищі програмування Def-C++ на мові С було написано програму для обчислень напруженості і напруги полого циліндру. Для побудови графіків залежностей отриманих числових характеристик було використано середовище технічних розрахунків MatLab. Адекватність моделі визначається відношенням дисперсії адекватності моделі до дисперсії відтворюваності (F-статистика). Відношення дисперсії адекватності до дисперсії відтворюваності менше табличного значення критерію Фішера для певного рівня значущості та ступенів свободи, отже гіпотеза вірна (запропоноване математичне описання і програми моделювання є адекватними). Була досліджена поведінка значень напруженості і напруги в залежності від значень внутрішнього і зовнішнього радіусу в полому циліндрі нескінченної довжини і помічені наступні особливості: чим більша товщина «кільця» циліндра, тим більше напруга «розходиться» від 0 на проміжку 0: 1(внутрішній радіус), але розходження на цьому проміжку не залежить від відстані внутрішнього кільця від осі циліндру. Було розроблено систему моніторингу електричної напруженості і напруги, яка складається з наступних компонентів: математичне описання (спирається на теорему Гауса), програма моделювання (в тому числі здійснює перевірку адекватності запропонованого математичного описання) та програмний комплекс, інтегрований в систему моніторингу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Chorna, V. I., I. V. Wagner та N. V. Voroshylova. "Еколого-біологічне обґрунтування ролі кремнієвих сполук у системі «ґрунт – рослина»". Fundamental and Applied Soil Science 18, № 1-2 (9 січня 2018): 32–37. http://dx.doi.org/10.15421/041703.

Повний текст джерела

Анотація:

Обробка насіннєвого матеріалу – один з найбільш економічно вигідних прийомів підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. У даний час поряд з препаратами, що традиційно використовуються для боротьби з хворобами та шкідниками, все частіше застосовують біологічно активні сполуки, здатні стимулювати ріст рослин, підвищувати їх стійкість до несприятливих факторів, збільшувати урожай і покращувати його якість. Досліджено вплив активних форм кремнієвих сполук (0,6 % та 1,0 % SiO2 ) на інтенсивність ростових процесів семидобового ячменю звичайного на педоземах на лесоподібному суглинку. Відбір зразків ґрунту проводився на дослідних ділянках науково-дослідного стаціонару з рекультивації земель Дніпровського державного аграрно-економічного університету (поблизу м. Покров Дніпропетровської області). За показниками довжини стебла та коренів ячменю звичайного розраховували індекс відношення довжини стебла до довжини кореня (І с/к). Установлено тенденцію посилення лінійного росту стебла та кореня при додаванні активних форм кремнію. Показано, що ячмінь звичайний є ефективним фітотестером для техногенно-порушених ґрунтів. Установлено позитивний вплив кремнієвмісних сполук на продуктивність сільськогосподарських культур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Золотова, Ніна Сергіївна. "Онтологічне представлення предметної області у автоматизованих навчальних системах на прикладі графічної САПР". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 106–12. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.325.

Повний текст джерела

Анотація:

Високі темпи оновлення техніки і технологій, які перевищують сьогодні темпи зміни поколінь людей, зумовлюють зміни в системі професійної освіти. Вона відрізняється від традиційної освіти, перш за все, своїм технологічним забезпеченням, оскільки не може функціонувати на базі традиційних освітніх технологій [1].Технологічність неперервної професійної освіти означає таке:– збільшення часових термінів і значущості етапів самоосвіти;–підвищення ролі засобів навчання, розроблених на основі сучасних інформаційних технологій;–підвищення значущості принципу індивідуалізації навчання.З розвитком інформаційних технологій все більшого поширення набувають автоматизовані навчальні системи, які мають реалізувати наведені вище принципи. У даній статті розглядатиметься модель представлення предметних знань у одній з таких навчальних систем, яка у свою чергу призначена для вивчення графічних САПР .Розглянемо структурування навчального матеріалу спочатку з найзагальніших позицій. Навчальний матеріал завжди являє собою систему, що має ту чи іншу структуру. Виділяють глобальну і локальну структуру навчального матеріалу. До глобальної структури відносять більш чи менш об’ємні частини навчального матеріалу, до локальної структури – систему внутрішніх зв’язків між поняттями, що входять у дану частину матеріалу.Моделювання навчальної предметної області істотно відрізняється від моделювання інших предметних областей. Цілі моделювання навчальних і не навчальних предметних областей є різними. Так відбувається тому, що будь-яка діяльність здійснюється шляхом розв’язання власних, специфічних задач. Але у ненавчальній діяльності розв’язання задач і є ціллю, тоді як для навчальної діяльності розв’язання задач – це не ціль, а засіб досягнення цілі (маються на увазі цілі навчання). Інакше кажучи, власне результат вирішення задач не настільки важливий, як сам факт його правильності чи неправильності. Важливий процес їх вирішення, так як саме під час процесу вирішення задач у учня формується спосіб дій.Для того, щоб навчити людину певній діяльності, необхідно виділити усі дії, які належать до цього виду діяльності, а у кожній дії – усі операції, що забезпечують успіх цієї дії.У відповідності до класифікації (рис. 1), існує розподіл предметних знань на декларативні і процедурні [2]. Рис. 1. Класифікація предметних знань При побудові моделі предметної області (ПО) її об’єкти та поняття вивчаються з точки зору структури чи зовнішніх форм (синтаксична модель ПО), властивостей та відношень між ними (семантична модель), методів та алгоритмів функціонування (прагматична модель ПО).Одним з актуальних підходів до побудови такої моделі знань є онтологічний аналіз, яки включає побудову словника понять і термінів для опису ПО та набір логічних висловлювань, які формулюють обмеження, що існують у предметній області.Онтологія визначає загальний словник для спеціалістів, яким необхідно разом використовувати інформацію у предметній області. Звичайно онтологія включає структури даних, які містять усі релевантні класи об’єктів, їх зв’язки і правила (теореми, обмеження), прийняті у цій області. Чому виникає потреба у розробці онтології? Ось деякі причини:– для спільного використання людьми чи програмними агентами, загального розуміння структури інформації;– для можливості повторного використання знань у предметній області;– для відділення знань у предметній області від оперативних знань;– для аналізу знань у предметній області.Онтологія предметної області сама по собі не є метою дослідження. Розробка онтології подібна до визначення набору даних і їх структури для використання іншими програмами.В основі онтологій лежать класи, об’єкти, їх властивості та обмеження, що реалізують представлення про об’єкти як про множину сутностей, які характеризуються певним набором властивостей. Ці сутності знаходяться у певних відношеннях між собою і за певними ознаками (властивостями та обмеженнями) об’єднуються у групи (класи). В результаті повного опису об’єктів та їх властивостей предметна область буде представлена як складана база знань, для якої можна здійснювати інтелектуальні операції, такі як семантичний пошук і визначення цілісності та достовірності даних.В рамках навчальних процесів застосування онтологій дозволить визначити основні компоненти навчальних дисциплін – лекції, практичні та лабораторні заняття, навчальні матеріали, що використовуються. Роль навчальних систем у такому випадку буде зводитися до ролі інтелектуальних агентів, які будуть здійснювати вибірки з бази знань у залежності від контексту навчання. Іншою досить важливою особливістю такої системи буде можливість збудувати тестуючу програмну систему, яка генеруватиме набори контрольних завдань виходячи з семантики описаних онтологій конкретних навчальних курсів.В основу онтології «Навчальна дисципліна» (рис. 2) покладено основні принципи, які використовуються для структуризації лекцій, практичних занять і т.д. в «звичайному» навчальному процесі. У відповідності до цих принципів було сформовано структуру і виділено основні компоненти навчальних курсів.Даний спосіб являє собою шаблон, що описує структуру електронних матеріалів навчального курсу. Іншими словами, було створено онтологію, що визначає структуру і поняття, характерні для більшості навчальних курсів.Предметною областю тут є вся термінологія, що використовується для організації навчального курсу: тема, лекція, практичне заняття, лабораторна робота, контрольні запитання, приклади, списки додаткової літератури, а також усі більш дрібні компоненти кожного з об’єктів [3].У цій статті онтологія – формальний явний опис понять розглянутої предметної області (класів), властивостей кожного поняття (слотів, атрибутів) та обмежень, накладених на слоти (інколи їх називають обмеженнями ролей). Онтологія разом з набором індивідуальних екземплярів класів утворює базу знань.Якщо ж ми будемо за допомогою онтологій описувати предметну область «графічна САПР», то вона виглядатиме дещо інакше. У центрі онтології знаходяться класи, що описують поняття предметної області. Наприклад, клас «Інструменти створення зображення» представляє всі засоби, якими можна скористатися для створення графічного зображення.Конкретні інструменти, такі як «Точка», «Відрізок», «Коло» – екземпляри цього класу.Деякі класи мають підкласи, які представляють більш конкретні поняття, ніж надклас. Наприклад, можна розділити клас усіх інструментів оформлення на розміри, умовні позначення, інструменти вставки текстів і таблиць. Рис. 2. Онтологічне подання змісту навчальної дисципліни В результаті вивчення було виявлено наступні види зв’язків в онтології (табл. 1):Таблиця 1Типи зв’язків у онтології Тип зв’язкуЗначення зв’язкуПриклад застосування у предметній області «Навчання»Приклад застосування у предметній області «Графічні системи»Таксономія («kind-of», «is-a»)Відношення приналежності до певного класу чи категоріїКонтрольні запитання, контрольні завдання, тести належать до категорії «Засоби контролю знань»Наприклад, інструменти «Колонна», «Балка», «Ферма» належать до більш загальної категорії «Несучі конструкції». Інструменти «Стіна», «Перегородка» належать до категорії «Огороджуючі конструкції»Партономія («part-of», «consists», «has part»)Відношення «частина-ціле», складова частина, компонентЛекції, практичні завдання, тести є складовими частинами навчального курсу. У свою чергу вони також поділяються на частини: тести складаються з запитань, лекції – з певних інформаційних блоків тощоКреслення може містити такі складові, як графічна частина, елементи оформлення, атрибути або метадані. У свою чергу графічна частина складається с шарів, шари з макрооб’єктів, макрооб’єкти з елементарних об’єктівГенеалогіяВідношення «предок-нащадок»На рис. 2 є наступний приклад такого відношення: класи «Електронна література» та «Друкована література» є нащадками класу «Література» «if-then»Причинно-наслідковий зв’язокПрикладом причинно-наслідкового зв’язку у навчальному процесі може бути адаптація навчального курсу у відповідності до результатів попередніх тестувань особи, що навчається.Прикладом причинно-наслідкового зв’язку може бути зміна розмірного напису при зміні геометричних характеристик об’єкту, перебудова зображення при зміні масштабу і т.д.Атрибутивний зв’язокСутність є одночасно атрибутом іншої сутностіНа рис.2 представлено сутність «Вид діяльності», атрибутами якої є «Теоретичні відомості», «Приклади», «Вправи», «Контроль», «Література». В той же час вони є окремими сутностями і мають власні атрибути. Існує декілька можливих підходів для розробки ієрархії класів: низхідний, висхідний та комбінований. Для даної розробки був обраний висхідний підхід, який починається з визначення найбільш конкретних класів, листків ієрархії, з наступним групуванням цих класів у більш загальні поняття. Наприклад, спочатку ми визначаємо класи для інструментів «Стіна», «Колона» й «Вікно». Потім ми створюємо загальний надклас для цих трьох класів «Інтелектуальні інструменти», який, у свою чергу, є підкласом для «Інструментів створення зображення».Класи самі по собі не містять достатньої інформації про об’єкти предметної області, після визначення ієрархії класів необхідно описати внутрішню структуру понять, тобто їхні властивості та обмеження.У процесі навчання системою фіксуються стійкі послідовності чи комбінації об’єктів (т.зв. патерни проектування) та понять, вони класифікуються і формуються у асоціативні ланцюги та метапоняття. Ланцюги операцій об’єднуються в операції більш високого рівня, в результаті на моделі ПО будується ієрархія операцій.Висновки. У даній статті описано процес розробки онтології інструментальних засобів для створення проектної документації з використанням графічних САПР. Детально розглянуто усі кроки створення онтології, питання визначення ієрархій класів та властивостей класів і екземплярів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Худов, Г. В., С. М. Ковалевський, В. В. Василенко та К. А. Тах’ян. "Оптимізація сумісного дискретного пошуку та виявлення повітряних об’єктів в радіолокаційних системах". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є задача оптимізації сумісного дискретного пошуку та виявлення повітряних об’єктів в радіолокаційних системах. Метою є рішення задачі оптимізації сумісного дискретного пошуку та виявлення повітряних об’єктів в радіолокаційних системах. Отримані такі результати. Встановлено, що сумісна оптимізація дискретного пошуку та виявлення об’єктів дозволяє зменшити час й, відповідно, знизити енергетичні витрати на виявлення повітряних об’єктів в радіолокаційних системах. Була введена у розгляд поточна дискретна зона огляду, поставлена й вирішена задача знаходження оптимального байєсовського правила прийняття рішення у даній зоні огляду. Сформульовано уточнене оптимальне байєсовське правило прийняття рішення, а саме при рішенні задачі перевірки простої гіпотези проти простої альтернативи сумісна оптимізація дискретного пошуку та виявлення об’єктів зводиться до знаходження рівномірно-оптимальної стратегії пошуку об’єкту у дискретних комірках зони пошуку, обчисленню максимуму безумовного відношення правдоподібності у поточній групі підобластей пошуку та порівнянню його з порогом. Напрямком подальших досліджень є розгляд випадків пошуку та виявлення, коли підобласті зони пошуку мають неоднаковий розмір та коли їх розмір може змінюватися у процесі проведення пошуку та виявлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Karbovska, V. M., та I. Y. Kostikov. "Chlorella sphaerica та її місце у системі роду Diplosphaera (chlorophyta, trebouxiophyceae)". Biosystems Diversity 20, № 1 (6 березня 2012): 34–42. http://dx.doi.org/10.15421/011205.

Повний текст джерела

Анотація:

За результатами морфологічного та молекулярно-генетичного аналізів автентичного штаму критичної у таксономічному відношенні зеленої водорості Chlorella sphaerica Tschermak-Woess встановлено її фенотипічну схожість та філогенетичну спорідненість із видами роду Diplosphaera Bialosuknia та суттєву відмінність від інших видів роду Chlorella Bejerink. Виявлено нові морфологічні риси (наявність вегетативного поділу, здатність утворювати діади та пакети, формувати зовнішні слизові структури), які дозволяють розглядати Ch. sphaerica у системі роду Diplosphaera. Результати аналізу некодувальних нуклеотидних послідовностей ITS-1 та ITS-2 кластеру ядерних рибосомальних генів підтверджують цей висновок. На підставі отриманих даних запропоновано нову номенклатурну комбінацію: Diplosphaera sphaerica (Tschermak-Woess) Karbovska et Kostikov, comb. nova (basionym: Chlorella sphaerica Tschermak-Woess).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Білик, Роман. "РОЗРОБКА ТА ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), № 9(103) (30 листопада 2020): 110–20. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/110-120.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто систему професійної підготовки майбутніх фахівців працеохоронної галузі в закладах професійної освіти, під якою ми розуміємо відношення заданих процесів, засобів і методів їх реалізації, що необхідні для забезпечення прогнозованого впливу на освітній процес підготовки майбутніх фахівців працеохоронної галузі з високим рівнем професійних та загальнолюдських якостей. Основними характеристиками цієї системи є: структурність, ієрархічність, цілісність, ідеологічна цілісність, взаємозв’язок з оточуючим середовищем, спроможність адаптуватися в умовах змінних зовнішніх факторів. Побудовано модель системи професійної підготовки майбутніх фахівців з охорони праці в закладах професійної освіти та обґрунтовано основні її компоненти, зокрема: цільового, змістового, операційного, процесуального, результативного блоків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

МІРОШНИЧЕНКО, МАРІЯ. "Природа, поняття звичаєвого права та його функціональна роль у структурі права". Право України, № 2020/10 (2020): 130. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-10-130.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена з’ясуванню природи, визначенню поняття звичаєвого права та його функціональної ролі в структурі права як об’єкта історико-правової науки. Мета статті полягає у тому, щоб на основі концептів тотального бачення права та його універсальності як системи, присутньої в людському суспільстві на будь-якій стадії його розвитку, сформульованих, відповідно, російським філософом Г. Гурвічем та українським соціологом М. Ковалевським, проаналізувати природу звичаєвого права та його роль у структурі права як інструменту замиреного середовища. Розкрито зміст поняття “право”, яке однаково ефективно можна застосовувати для аналізу правових процесів як у суспільствах організованих у державу, так і тих, що перебувають на стадії цієї організації. Здійснено аналіз відношення понять “звичай”, “правовий звичай”, “звичаєве право”. Доведено різницю в поняттях “правовий звичай” і “юридичний звичай”. Встановлено, що в основі трансформації звичаю або кількох звичаїв у правовий звичай лежав колективний договір санкціонування. Позитивно регулятивну роль правового звичаю в механізмі дії права легалізували не владні інститути, а суд – общин ний інститут, не відчужений від загальної, цілісної системи владних відношень, який знаходив, формулював і застосовував уже новостворену норму, наповнюючи її юридичним змістом. Доведено, що за способом утворення правові звичаї поділяються на два види: 1) власне правові звичаї, способом утворення яких був договір; 2) юридичні звичаї – способом утворення яких була судова правотворчість і судове правозастосування. Із застосуванням методики дихотомічного аналізу об’єктів наукового дослідження встановлено, що звичаєве право в структурі права як об’єкті наукового аналізу історії права є ідеальною основою, що з’єднує дихотомічні опозиції об’єкта в цілісність і виконує функцію транслятора природного права на соціокультурний пласт. Воно поєднує в цілісність на рівні соціально-духовної практики, що є основою самоорганізації та організації суспільних відносин, всі основні регулятори правового життя народу і виконує роль стимулятора для вписування будь-якого закону в національну культуру. Сформульовано гіпотезу, що природа звичаєвого права укорінена в соціокультурному просторі правового спілкування, яке породжує автономні регулятивні механізми в організаційно-нормативній системі суспільних відносин, підпорядкованих законам природного права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Mikaluk, L. V. "Фармакогенетичні аспекти дезобструктивної терапії нападів бронхіальної астми в школярів". CHILD`S HEALTH, № 2.45 (22 квітня 2013): 43–46. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.2.45.2013.88222.

Повний текст джерела

Анотація:

На підставі комплексного обстеження 215 дітей шкільного віку, які страждають від бронхіальної астми, встановлено, що клінічні прояви тяжкості бронхообструктивного синдрому під час загострення захворювання не залежать від особливостей ацетиляторного статусу, проте гомозиготність за обома алелями гена глутатіонтрансферази (GSТT1+M1+) асоціюється з більшою тяжкістю нападів, а відсутність Т-алеля в дітей із повільним ацетиляторним фенотипом — із більш частим використанням системних глюкокортикостероїдів та дещо кращими результатами дезобструктивної терапії. Генотип GSТT1+M1+ у хворих із прискореними процесами ацетилювання суттєво підвищував ризик недостатньої ефективності дезобструктивної терапії (відношення шансів 12,4; відносний ризик — 6,4, абсолютний ризик — 50 %).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Гірченко, Т., І. Боярко, О. Стороженко та І. Семенюк. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЧЕРЕЗ ЕФЕКТИВНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 35–49. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241220.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Досліджено шляхи забезпечення стабільного розвитку економіки через ефективне функціонування банківського сектору. Розкрито поняття стабільного розвитку та ефективності функціонування банківської системи. Проаналізовано ключові засади макропруденційної та мікропруденційної політики і визначено основні переваги кожної з них. Охарактеризовано інструменти реалізації макропруденційної політики для забезпечення сталого розвитку економіки. Окреслено особливості застосування рейтингового оцінювання, ролі державних банків та інвестиційного банкінгу як найбільш оптимальні заходи для забезпечення економічного розвитку. Наведено перспективні цифрові технології в банківській системі функціонування, які мають довгостроковий стратегічний характер розвитку. Підтверджено, що розвиток економіки країни залежить від багатьох факторів внутрішньої організації мікроекономічного середовища. Серед аспектів якісного підвищення конкурентоспроможності національної економіки важливою складовою є саме акцентування політики посилення ефективності діяльності на ринковий сектор. Інфраструктура ринкового і фінансового секторів складається з інструментів фінансового впливу, а також додаткових комплексних заходів, спрямованих на створення багатоканальної системи різноманітних інститутів та установ, структурованого реального фінансового сектору послуг, ураховуючи загальну стабільність банківської системи. Якість та ефективність діяльність фінансового сектору можна визначити, зокрема, за показником особливостей створення ринкових товарів і послуг, які утворюють можливість для створення ринкових відношень за оптимальними цінами. Дійшли висновку, що останнім важливим фактором для перспективи забезпечення стабільного розвитку економіки через ефективне функціонування банківської системи є використання цифрових технологій, адже у світі відбувається стрімкий перехід від традиційної форми економіки до цифрової, тому й банківська система повинна трансформуватись до сучасних реалій із використанням актуальних інноваційних технологій. Ключові слова: стабільний економічний розвиток, банківська система, інвестиційний банкінг, рейтингове оцінювання, макропруденційна політика. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 7; бібл.: 12.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Системні відношення"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями