Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Системна класифікація.
Статті в журналах з теми "Системна класифікація"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Системна класифікація".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Kovalova, А. "ОЦІНКА І КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО РИЗИКУ ПРИ ВИКОНАННІ ДОРОЖНІХ РОБІТ НА ПРИКЛАДІ МІСТА КИЄВА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 121–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.121.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі визначається комплексний виробничий ризик за допомогою системної моделі для працюючих на відкритому повітрі при реконструкції автотранспортних шляхопроводів з урахуванням метеорологічних факторів, забруднення атмосферного повітря та хронічного впливу шуму від автотранспортних засобів. Запропоновано методологію системного підходу до визначення професійного ризику на основі ієрархічної дворівневої системної математичної моделі, яка враховує всі закономірності впливу основних небезпечних факторів. Запропоновано кваліфікаційну шкалу для оцінки виробничого ризику ризику для здоров’я працюючих. Визначено, що значення ризику для здоров’я працюючих при виконанні дорожніх робіт не може бути отримано на основі існуючих нормативних документів, оскільки вони не враховують ризик від постійного шумового навантаження від автотранспортних засобів на шляхопроводах, що додатково посилюється температурним впливом в теплі місяці року. Розроблена системна математична модель оцінки та класифікації значення виробничого ризику для працюючих на відкритому повітрі, яка враховує всі закономірності впливу основних небезпечних факторів забруднення міського середовища та проведено її апробацію для умов м. Києва. Результати роботи актуальні для удосконалення управління безпекою працюючих при виконанні дорожніх робіт за рахунок комплексного врахування всіх шкідливих факторів впливу при оцінці виробничого ризику.
2
Bilousova, Roksana. "System qualification of library science and bibliography terms." Terminological Bulletin, no. 5 (2019): 148–54. http://dx.doi.org/10.37919/2221-8807-2019-5-19.
Повний текст джерелаАнотація:
The article studies thematic groups of library science and bibliographic terminology that contributes to systematization of the named terminological system. The structure of the analyzed terminological groups, their peculiarities and quantitative characteristics are outlined. There have been collected the terms that differ in their structure: single-word (simple and complex) and consisting of many words (expressed by phrases). For example: indeksuvannia (indexing), ekspres-katalogizatsia (express cataloging), vydavnytcha produktsia (printed output), etc. However, we do not aim to consider the terms of library science and bibliography in this perspective. We would consider these terms by their meaning. Such analysis has enabled us to allocate 10 groups whose meanings are encoded in the core term of the compound structure. These terms include: types of bibliographic manuals and indexes (120 terms), terms to designate editions (113 terms), names of systems and classifications (88 terms), names of types of catalogs and card files (69 terms), terms to designate information (50 terms), titles designating types and kinds of libraries (49 terms), terms for designating types of bibliography (48 terms), names of document types (36 terms), names for the types of library funds (33 terms), titles of library services units (11 terms). Thus, having considered the groups of library science and bibliographic terms in which the primary meaning is encoded in the core term, we have discovered 10 lexical-semantic groups with different numbers of scientific nominations. The largest number of terms (there are 120 units) is used to indicate the types of bibliographic manuals and indexes. The smallest number of terms, there are 11, denote the names of the units of the library services. All this data characterizes the library science and bibliographic terms as a system that has its own distinct structure, hierarchy, and verbal content.
3
Vozniuk, Yuliia. "Semantic derivation in terminological system of the public-polygraphic branch." Terminological Bulletin, no. 5 (2019): 155–63. http://dx.doi.org/10.37919/2221-8807-2019-5-20.
Повний текст джерелаАнотація:
The emphasis is on dynamic processes and actualization of specific models and means of word formation in the modern Ukrainian language. The concept of neosemantization is described, which reflects a wide range of methods for updating nominative units, as well as hyponyms: internal (introspective) word formation, secondary nomination, semantic derivation, lexico-semantic way of word formation. The reasons for the quantitative and qualitative modification in the terminological system of the publishing and printing sphere are outlined: the development of the editorial specialty, the tendency of increasing the volume of Ukrainian-language scientific, popular science, educational, periodical professional literature, the growth of the number of Ukrainian translations of foreign-language professional literature. It is proved that the characteristic feature of term creation at the present stage of the development of the printing and publishing sphere is intensive scientific work in the field of national lexicography, the search for optimal models of terminology, taking into account the peculiarities of the Ukrainian resource of terminological systems. For this purpose, the types of semantic derivation are analyzed on the examples of lexemes represented in the terminological dictionaries of the public-polygraphic sphere and scientific and educational works that represent the particular branch of scientific knowledge (aparat, blok, liniika, korydor, khvist, spusk, holovka, vhaniaty, vyhaniannia etc.). Various methods of verbalization of concepts about processes and phenomena of this branch, optimal ways of termination taking into account features of the Ukrainian language resource of terminological systems on the basis of the theory of G. Paul about varieties of semantic changes are considered: 1) narrowing; 2) amplification and 3) the transfer of the value of the already existing word to another object of the nomination, metaphorization of its available values. A comparative analysis of semantic changes was made based on academic general dictionaries (Dictionary of the Ukrainian language in 11 volumes (1970-1980) and Dictionary of the Ukrainian language in 11 volumes. Additional volume in two books (2017) and the edition “Norms of the Ukrainian Scientific and Technical Language. Interpretative Dictionary of Terms in the Publishing, Printing and Packaging Sector” edited by P. Talanchuk etc. (2006). The active development of the modern Ukrainian publishing and printing terminology system is demonstrated, as evidenced by the emergence of new terms-the generic notions of this sphere of Ukrainian society, as well as the creation of new terms-hyponyms to clarify already known concepts. It is shown that the verbalization of such new concepts is carried out based on both specific and borrowed resources of the nomination. In this area, we observe a system of external, inter-systemic and intra-system polysemy, different types of semantic derivation, the consequences of which are the termination or secondary termination of the studied words, intra-language migration of terms. The multidisciplinary nature of the printing industry is generalized and the necessity of determining the semantic content of the defined terms and their standardization within the limits of the studied terminology system is generalized.
4
Bordun, Oresta, and Pavlo Romaniv. "System classification of tourismology: scientific traditions and modern calls." Visnyk of the Lviv University. Series Geography 53 (December 18, 2019): 59–69. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2019.53.10655.
Повний текст джерелаАнотація:
This exploratory article attempts to generalize knowledge and approaches to the understanding of tourism as integrating concepts in scientific discourse on the study and research of tourism as a phenomenon of human life. There are new requirements in the study of theoretical and applied some problems before tourism science, in particular at the level of understanding of tourism as an object of scientific knowledge. The topical theoretical task is to harmonize the understanding and interpretation of tourism science, tourismology, their parts, the improvement of the concept of the separation of object-subject and methodological foundations of scientific disciplines. To solve these and other actual problems, it is necessary to combine the efforts of various sciences and their parts, individual scientists nationally and globally. The article deals with the peculiarities of tourism as a social phenomenon, an object of scientific knowledge and research, an efficient branch of economics, a part of fundamental and applied sciences, and its structure. Each science has its own subject and object of research and is a synthesis of knowledge about the phenomena of reality that it studies. However, it certainly is in certain interrelationships with other sciences. Thus, the methodological functions of tourism and tourismology are considered, such as: integrative, system-forming, structural-functional. Approaches to understanding the essence of tourism, tourism, as the fundamental categories in the scientific sense of the main object of research – tourism are described. Particular attention is paid to the geography of tourism, its place in the system of sciences and individual disciplines, their connection between them and their mutual influence. The basic directions of tourism studies are defined: the philosophy of tourism, the history of tourism, praxeology of tourism, the geography of tourism, cultural studies of tourism. We have identified tourismology and positioned it in the classification scheme over tourism in the context of scientific substantiation and conceptualization of theoretical and practical foundations of tourism studies with all its components. Key words: tourism, tourism science, tourismology, tourism geography, classification.
5
МЕНЯЙЛЕНКО, ОЛЕКСАНДР, та ОЛЕГ ШЕВЧУК. "ДИДАКТИЧНІ СИСТЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 31–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-31-40.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу дидактичної взаємодії у педагогічних системах та класифікації дидактичних систем (ДС), виокремлено основні групи ДС, які використовуються у інтелектуальних інформаційних системах навчання: 1)режим передачі знань – кібернетичні ДС; 2)режим застосування інформаційних систем: змішані односуб’єктні ДС; змішані двосуб’єктні ДС; змішані багатосуб’єктні розподілені ДС; гібридні трисуб’єктні ДС; гібридні полісуб’єктні ДС; гібридні багатосуб’єктні розподілені ДС. Показано, що це потребує розробки нових педагогічних підходів та системи принципів, на основі яких необхідно вести проектування, розробку та використання педагогічних систем, які засновані на інтелектуальних, експертних та експертних навчаючих системах. Ключові слова: дидактична система, дидактична взаємодія, класифікація, режими функціонування; інтелектуальні інформаційні технології навчання, інтелектуальні системи, експертні навчаючи системи
6
Даник, Ю. Г., О. О. Писарчук, О. В. Лагодний та Г. С. Гайдарли. "Фасетна система класифікації інформаційних загроз визначеній цільовій аудиторії в кібернетичному просторі". Озброєння та військова техніка 11, № 3 (27 вересня 2016): 46–51. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2016.3(11).46-51.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано фасетну систему класифікації інформаційних загроз цільовій аудиторії в кібернетичному просторі, що усуває недоліки ієрархічних систем класифікацій і дає можливість отримувати код інформаційної загрози для каталогізації, архівації та ідентифікації. Використання запропонованої фасетної класифікації зменшує час, необхідний для ідентифікаціїінформаційної загрози в інформаційних джерелах Інтернету.
7
Бакум, Зінаїда Павлівна. "Система завдань і вправ для формування мовної особистості на профільному рівні навчання фонетики". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 4 (20 квітня 2010): 141–50. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v4i0.939.
Повний текст джерела
8
Бірюков, Є. І. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В СУЧАСНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ РЕАЛІЯХ". Підприємництво та інновації, № 8 (30 грудня 2019): 88–92. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено інституціональні засади функціонування підприємств електроенергетики в сучасних інтеграційних реаліях. Встановлено, що, відповідно до класифікації видів економічної діяльності, підприємства електроенергетики належать до секції D «постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря». Цей вид економічної діяльності включає різні групи, серед яких слід назвати групу «виробництво, передача та розподілення електроенергії». Ця група підприємств об’єднує такі класи за класифікацією видів економічної діяльності, як виробництво електроенергії, передача електроенергії, розподілення електроенергії та торгівля електроенергією. Діяльність підприємств електроенергетики безпосередньо пов’язана з електроенергетичною системою, частиною якої вона є. Обґрунтовано, що у дефініційному значенні синонімічними є поняття «енергетичне господарство», «єдина енергетична система», «енергосистема національного господарства», «енергетичний комплекс», які застосовуються в енергетиці у значенні системної єдності виробництва, перетворення, транспортування, передачі різних видів енергії, їх розподілення, збуту та споживання. Встановлено, що об’єднує окреслені поняття застосування теорії систем щодо енергетики. Функціонування підприємств електроенергетики багато в чому залежить від управління енергетичною системою на державному рівні, що поєднує державне регулювання та ринкові механізми, включає механізми регулювання природних монополій, тарифної політики відповідно до принципів реалізації суспільних інтересів. Встановлено, що підвищення ефективності функціонування енергетичної системи є можливим тільки за умов досягнення консенсусу між усіма його учасниками, дотримання балансу інтересів між виробниками та споживачами електроенергії. Обґрунтовано, що функціонування енергетичних підприємств багато в чому залежить від створених інституціональних умов розвитку всієї енергетичної системи держави, що поєднує державне регулювання та ринкові механізми, включає механізми регулювання природних монополій, тарифної політики відповідно до принципів реалізації суспільних інтересів.
9
Gorokhovatskyi, V., A. Zaporozhchenko, Т. Siryk та O. Tarasenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОЗНАК РОЗПОДІЛІВ ДАНИХ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ РЕЛЕВАНТНОСТІ ОПИСІВ ЗОБРАЖЕНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.068.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом досліджень статті є моделі ознак розподілів даних дескрипторів ключових точок для вирішення задач розпізнавання та класифікації візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є дослідження модифікації методу структурної класифікації на підставі зіставлення розподілів даних для фрагментів дескрипторного опису зображення. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для ефективного за швидкодією обчислення релевантності описів на підставі розподілів даних, вивчення властивостей цих моделей, оцінювання результативності у задачі класифікації зображень. Застосовані методи: детектор ORB для формування дескрипторів ключових точок, статистичний аналіз даних, методи побудови розподілів бітових даних, апарат метричного визначення релевантності, програмне моделювання. Отримані результати. Перехід від опису як множини дескрипторів до розподілів фрагментів, побудова та зіставлення розподілів забезпечують достатню результативність класифікації. Класифікація виконується у кілька разів швидше, ніж при використанні безпосередньо множини дескрипторів. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурної класифікації зображень на основі впровадження блочної структури опису із використанням значень розподілу для фрагментів множини дескрипторів. Практична значущість – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії при обчисленні релевантності для класифікації, підтвердження результативності запропонованого простору ознак на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації у системах комп’ютерного зору
10
Стьопіна, Алевтина. "Музичний спектакль для дітей як результат агрегації мистецтв". Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, № 2(51) (30 червня 2021): 76–90. http://dx.doi.org/10.31318/2414-052x.2(51).2021.239392.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто загальні та специфічні особливості дитячого музичного спектаклю як поєднання різних видів мистецтва — театру, музики, балету, пантоміми, виконавської майстерності — з метою характеристики та класифікації його різновидів. Виявлено, що існуючі дослідження з питань дитячого театру досі не вирішують проблеми класифікації типів дитячого музичного спектаклю. Запропоновано критерій такої класифікації, де домінує принцип переважання у виставі музичної або театральної складової. Обґрунтовано доречність позначення процесу їх поєднання терміном «агрегація», який найточніше характеризує особливий рід дифузної взаємодії компонентів різних видів мистецтва в дитячих виставах, що асоціюється з агрегацією хімічних елементів, а також однойменним принципом сучасного комп’ютерного програмування. Виокремлено основні класифікаційні різновиди дитячого музичного спектаклю: 1) музично-драматичний (з домінуванням театральної складової); 2) домінантно-музичний (опера та її різновиди); 3) домінантнохореографічний (балет та його різновиди) 4) змішаний або синтетичний (сучасний мюзикл); 5) імерсивний або інтерактивний, що передбачає зворотній зв’язок акторів з глядачами. Охарактеризовано всі види дитячого музичного спектаклю з визначенням їхніх основних закономірностей. Наведено показові приклади, що ілюструють здійснену класифікацію, які охоплюють як класичні зразки (дитяча опера «Коза-Дереза» М. Лисенка, дитячий балет «Лелеченя» Д. Клебанова), так і сучасні твори (мюзикл «Мауглі» по Дж. Р. Кіплінгу на музику В. Сташинського, спектакль-променад О. Созонова та І. Шагалова за мотивами казок О. Афанасьєва). Доведено, що дитячий музичний спектакль в сучасних комунікативних умовах художнього часопростору — це багатоскладова жанрово-стильова система, де різні види мистецтва поєднані в різноманітних пропорціях з домінуванням ознак одного чи декількох з них, синтетичне інтеграційне явище, де співіснують традиції та новації. Підкреслено, що дитяча музична вистава демонструє унікальні жанрово-стилістичні якості, особливо в світлі сучасних режисерських експериментів, тому будь-яка класифікація цього феномена є доволі умовною і визначає лише типові, константні його риси. Позначено перспективу дослідження, яка передбачає застосування виробленої класифікації при аналізі окремих зразків дитячих музичних вистав, насамперед, вітчизняних, із визначенням індивідуальних рис та контекстної специфіки кожного з них.
11
Desyateryk, V. І., М. S. Кrykun та V. P. Frantsev. "Можливості комп’ютерної томографії для діагностики місцевих ускладнень некротичного панкреатиту згідно з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012)." Klinicheskaia khirurgiia, № 2 (2 лютого 2018): 9–11. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчити діагностичну цінність комп’ютерної томографії (КТ) щодо змін, пов’язаних з розвитком інтра– та перипанкреатичних скупчень, згідно з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012), для своєчасного доповнення чи зміни лікувальної тактики.
Матеріали і методи. Обстежені 62 пацієнти. Всі пацієнти розділені на дві групи: основну і порівняльну. До основної групи увійшли 30 (48,38%) пацієнтів, що перебували в клініці з 2014–2016 рр. Цим хворим за показаннями проводили КТ, а гострий панкреатит (ГП) класифікували у відповідності з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012). До порівняльної групи увійшли 32 (51,62%) пацієнти, яких спостерігали у 2011–2013 рр., у них використана перша класифікація (Атланта, 1992), а КТ проводили не системно.
Результати. КТ має відмінні діагностичні можливості щодо виявлення інтра– та перипанкреатичних скупчень рідини у хворих з ГП: чутливість – 84,62%, специфічність – 100%, площа під ROC–кривою – 0,923 (р < 0,001).
Оптимальний результат діагностики інтра– та перипанкреатичних скупчень рідини у хворих з ГП отримано при комплексному застосуванні разом лабораторних даних і клінічних симптомів та КТ: чутливість – 96,15%, специфічність – 100%, площа під ROC–кривою – 0,962 (р < 0,001).
Висновки. В переглянутій класифікації (Атланта, 2012) передбачене раннє використання КТ з метою своєчасного виявлення місцевих ускладнень некротичного панкреатиту, що дає додаткові можливості для корекції лікувальної тактики. Використання КТ разом з клінічними та лабораторними даними для діагностики місцевих ускладнень некротичного панкреатиту покращує діагностичні можливості кожного з цих методів, а в сукупності вони в цілому підвищують чутливість діагностичного комплексу до 96,15%.
12
Vlasenko, Andrii. "ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГА В ПАРАДИГМАХ ІСНУЮЧИХ КЛАСИФІКАЦІЙ ПРОФЕСІЙ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, № 2 (29 березня 2018): 123–32. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp123-132.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор, на основі теоретичного аналізу сучасної наукової літератури, виокремлює найбільш застосовні варіанти психологічних класифікацій професій. Визначено місце професії психолога та психологічний тип професії психолога в системах даних класифікацій. Розглядається трактування класифікації професійних орієнтацій особистості у вітчизняній та зарубіжній психології. Виявлено основні психологічні характеристики професії психолога в умовах трансформації сучасного суспільства та реформування української школи, вимоги до особистості психолога, особливості ставлення психолога до своєї діяльності. Підкреслюється важливість психологічного супроводу особистості на всіх етапах її розвитку.
13
Kalmykova, Larysa, Nataliia Kharchenko та Inna Mysan. "«Я-мова» i.e. «Індивідуальна мова»: проблема функціональної генералізації". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 1 (28 квітня 2021): 59–99. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-59-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Представити консеквенцію функціональної класифікації мов світу, здійсненої за психолінгвістичними підставами; здійснити стислий опис індивідуальної мови людини як її мовленнєво-мовної здатності, проявленої в різних функціонально-мовних іпостасях; представити первинно і вторинно функціональну групу мов як засіб реалізації комунікативно-мовленнєвих потреб, мотивів та інтенцій індивідів з урахуванням функціонально-мовної різноманітності для забезпечення успішного мовленнєвого спілкування в мікро- і макросоціумі.
Методи: функціональний аналіз; системний аналіз, узагальнення літератури; моделювання функціональної мовленнєво-мовної компетенції людини; виокремлення властивостей різних за вторинно функціональною спрямованістю видів індивідуальних мов; класифікація національних мов за їх функціональним призначенням; дослідницький синтез; формулювання висновків.
Результати. Функціональні властивості індивідуальної мови як біопсихонейролінгвосоціального об’єкта можуть бути описані лише при зверненні до поняття “функції”. Функції мови людини багаточисельні, тому здійснено аналіз кожної з них і презентовано його результати.
Висновки. Підставою для функціональної класифікації мов світу може виступати генеративна система й мовна компетенція (здібність) людини. Функціональна мовленнєво-мовна здібність людини може бути представлена як її функціонально-мовна метасистема з властивими їй функціями першої мови, нерідної мови (другої й іноземної), домінантної мови, внутрішньої мови, індивідуальної мови, метамови, мови перекладу, професійної мови та інших видів мов у процесах екстерналізації й інтерналізації. Функції мов світу змінюються відповідно до змін, які відбуваються в комунікативних рангах національних мов – показниках обсягу функцій у різних видах спілкування. Кількість функцій мови в індивідів збільшується залежно від факторів, які зумовлюють актуалізацію мовленнєво-мовної здібності (біологічні, генетичні), її реалізацію й удосконалення (середовищні, соціальні, онтогенетичні тощо).
14
Kushnir, S. "Характеристика факторів та ризиків інституційного забезпечення економічної безпеки аграрного сектору". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 1(79) (28 січня 2019): 54–59. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні чинники негативної дії та ризиків інституційного забезпечення економічної безпеки аграрного сектор, до яких можна віднести сукупність умов і факторів, а також збіг обставин, що значно збільшують ризики життєдіяльності суб'єкта бізнесу. Для формування ефективної політики щодо забезпечення економічної безпеки аграрного сектору необхідним є виявлення та чітке окреслення основних її загроз та побудови їх системної класифікації Пропонується виділяти класифікаційні ознаки загроз економічній безпеці аграрного сектору із врахуванням галузевих особливостей, розроблено багатокритеріальну класифікацію загроз економічної безпеки аграрного сектору.
15
Перегуда, О. М., А. В. Родіонов та А. І. Бобунов. "Фасетна класифікація особливих випадків у польоті безпілотного літального апарату 1 класу". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 85–91. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі запропоновано фасетну систему класифікації особливих випадків у польоті, характерних для безпілотного літального апарату І класу, яка усуває недоліки ієрархічних систем класифікації та дозволяє систематизувати особливі випадки у польоті за набором необхідних ознак (фасетів). Запропонована система дозволяє при ідентифікації особливого випадку у польоті бортовою інформаційною системою позначати його кодом та обробляти відповідні ознаки для вирішення різних завдань, зокрема пов'язаних з управлінням безпілотним літальним апаратом І класу в “конфліктних ситуаціях”, аналізом його стану як технічної системи та аналізом можливих наслідків небезпечних ситуацій.
16
КИЩУН, Володимир, Сергій ПУСТЮЛЬГА, Володимир САМЧУК, Валерій ДЕМБІЦЬКИЙ та Валентин ПРИДЮК. "Формування класифікаційних ознак дорожніх легкових автомобілів". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 23–29. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.84.
Повний текст джерелаАнотація:
Постійне розширення модельних рядів провідними автомобільними фірмами, створення нових типів легковиків вимагають встановлення кваліфікаційних ознак з метою поділу їх на класи. Відсутність єдиної уніфікованої класифікації дорожніх легкових автомобілів породжує труднощі під час підготовки нормативних документів, написання наукових праць, довідкової і навчальної літератури.Дана робота присвячена розробці системи класифікації дорожніх легкових автомобілів та створенню відповідного програмного забезпечення для ідентифікації сучасних марок моделей автомобілів. На підставі сформованих у роботі сегментів були встановлені класифікаційні ознаки легкових автомобілів. Окрім числових параметрів і позначень були також запропоновані позначення і назви класів. Результати ро-боти можуть бути використані для візуалізації, інтелектуального розпізнавання, організації та регулювання дорожнього руху, а також дадуть можливість полегшити ідентифікацію транспортних засобів на дорогах Європейського Союзу.Запропонована система класифікації може стати основою для створення відповідно-го стандарту за участю міжнародної організації із стандартизації ISO.Результати проведених досліджень можуть бути ефективно використані під час проектування, будівництва об’єктів інфраструктури автомобільного транспорту, виробництва і реалізації транспортних засобів. Вони можуть стати нормативною ос-новою під час здійснення фінансових операцій, пов’язаних із експлуатацією автомобілів, зокрема: розрахунків за паркування, визначення вартості послуг із миття, оформлення податкові платежів тощо.Ключові слова: класифікація автомобілів, габаритні розміри, база автомобіля, тип кузова.
17
Nosenko, D. K. "Основні тенденції розвитку партійної системи України за 1998-2014 роки". Grani 18, № 1 (27 січня 2015): 125–29. http://dx.doi.org/10.15421/1715023.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сучасну партійну систему України, визначено її основні тенденції та особливості із врахуванням результатів парламентських виборів 2014 року. Наведено класифікації, за якими розрізняють парламентські системи. Встановлено, що партійна система зазнала суттєвих змін у порівнянні з попередніми роками. Так, за класифікацією Майра українська партійна система перетворилася з системи середніх партій на систему малих партій за рахунок того, що дві найбільші партії в парламенті мають 47,5 % мандатів. Індекс Маєра знизився майже в 2 рази, що свідчить про те, що партійна система стала більш конкурентною, процес формування коаліції стане більш тривалим, а стабільність уряду буде нижчою, ніж у попередні роки. Розраховані індекси чисельності ефективних партій, запропоновані Лааксо, Таагеперою та Голосовим, також показують, що партійна система стала більш фрагментаризованою. На основі проаналізованих результатів парламентських виборів за 19982014 роки встановлено, що зменшення чи збільшення відсоткового бар’єру на 1% значно не вплинуло на кількість партій, представлених у парламенті; жодна з партій не змогла бути присутня у кожному скликанні; існує нестабільність електоральних уподобань.
18
Atamanenko, I. B. "Функціонування бізнес-організацій в умовах сучасного ринку: джерела основних ризиків". Grani 18, № 10 (24 вересня 2015): 109–17. http://dx.doi.org/10.15421/1715204.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються основні джерела економічних, соціальних та культурних ризиків функціонування бізнес-організацій у сучасних соціально-економічних умовах. Поняття ризику розглянуто крізь призму соціологічного підходу. Бізнес-організація розглядається з точки зору її системних зв’язків із соціально-економічною системою окремого суспільства та глобальною економікою в цілому. Зроблено акцент на співвідношенні культури суспільства та окремої корпоративної культури, як джерелі потенційних ризиків. Ідентифіковані основні джерела соціально-економічних та культурних ризиків, а також рівні, основні сфери їх прояву у зовнішньому та внутрішньому організаційному середовищі. Запропонована класифікація ризиків, пов’язаних як із внутрішнім, так і з зовнішнім організаційним середовищем, природою їх виникнення та особливостями проявів у сучасному ринковому господарстві. Таким чином, здійснена спроба подолання економічного редукціонізму при класифікації основних ризиків, що виникають перед бізнес-організаціями в умовах нестабільних ринкових систем. Доведено, що сучасні культурні та економічні умови вимагають від управлінців особливого типу стратегічного мислення, яке б забезпечувало не лише здатність організацій до подолання економічних загроз, але й здатність вибудовувати ефективну соціальну та культурну політику. Таким чином, обґрунтована роль інноваційної бізнес-стратегії в умовах перманентної економічної та соціально-культурної кризи, як основного стратегічного напряму бізнес-діяльності у соціально-економічних умовах перехідного суспільства. При цьому іноваційність організацій полягає не лише у ринкових новаціях, але й у застосуванні новітніх методів управління персоналом та взаємодії із зовнішнім соціокультурним середовищем. Усе це ставить перед системою менеджменту та соціологією бізнес-організацій вимоги постійного вивчення змін як у зовнішньому, так і у внутрішньому організаційному середовищі, а також реалізації ефективних управлінських рішень.
19
Kanivets, N. S., S. O. Kravchenko, T. L. Bourda та Yu V. Maksimenko. "До питання захворювань гепатобіліарної системи у котів". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 433–39. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.55.
Повний текст джерелаАнотація:
Недотримання власниками домашніх тварин особливостей утримання та годівлі їх улюбленців часто призводить до різкого збільшення кількості захворювань органів травної системи, а саме печінки. Печінкова недостатність не має чітких клінічних ознак, а зміни в показниках лабораторних досліджень вказують на порушення лише окремих її функцій. Клінічні симптоми в таких випадках можуть мати спільні риси, а гепатоцелюлярна недостатність не відображається в характері макро- і мікроскопічних змін у органі. У ветеринарній медицині немає загальноприйнятої класифікації захворювань печінки для тварин різних видів. У собак та котів виділяють такі захворювання печінки: гепатит, гепатодистрофію, цироз, пухлини, захворювання жовчовидільних шляхів. Більшість наведених у спеціальній літературі класифікацій не враховує анатомо-фізіологічних особливостей гепатобіліарної системи домашніх котів, тому не в повній мірі застосовується в повсякденній роботі лікаря ветеринарної медицини. У зв’язку з цим, до теперішнього часу науковий пошук у даному напрямі є актуальним.
20
Tretyak, P., та Yu Сhernevyy. "Особливості лісової типології в країнах Альпійсько-Карпатського макрорегіону". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (2 листопада 2015): 237–43. http://dx.doi.org/10.15421/411534.
Повний текст джерелаАнотація:
У загальноєвропейському масштабі тип лісу розуміють як категорію, визначену за складом деревної рослинності та умовами місця росту. Основою лісотипологічної класифікації лісової рослинності у гірських країнах Європейського Союзу є природничо-лісова регіоналізація та рангування типів лісу за висотними ступенями рослинності у горах. Подальша диференціація лісового континууму пов'язується з особливостями геологічного підґрунтя, рівнями родючості ґрунтів, ступенями зволоженості та діапазонами її мінливості. Кожен тип лісу у межах конкретного регіону позначається формулою, що містить послідовний ряд абревіатур наведених категорій, який завершується шифром клімаксового лісового рослинного угруповання. Досягнення лісівничих шкіл сусідніх гірських країн у побудові схем системно-структурної диференціації лісового покриву та класифікацій типів лісу можуть слугувати прототипами, за якими варто було б здійснити комплексне удосконалення лісової типології Українських Карпат.
21
Пліско, Є. Ю. "ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ. НА ПРИКЛАДІ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ПРАВОПОРУШНИКІВ В УКРАЇНІ (1917-2015 рр.)". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 144–59. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-144-159.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті ґрунтовно розглянуто особливу галузь знань історичної науки – «історіографія» та «джерелознавство». Було проаналізовано ряд термінів: «історіографія», «джерелознавство», «джерельна база», «класифікація джерел». На методологічному рівні з’ясовано їх сутність та взаємозв’язок. Встановлено, що джерельна база історико-педагогічного дослідження розглядається в контексті історіографії педагогічної науки, тим самим відображається поетапність еволюції досліджуваного педагогічного явища. Визначено схожі характеристики між методологією наукових досліджень (дисертацій, монографій, наукових статей), історіографії та джерельної бази за специфікою їхньої міждисциплінарності.
Встановлено, що більшість сучасних науковців (О. Адаменко, Л. Березівська, М. Богуславський, Л. Ваховський, Є. Коваленко, Е. Панасенко, Н. Сейко, О. Сухомлинська та ін.) при опрацюванні джерельної бази своїх досліджень з історії педагогіки використовують методи аналізу й синтезу літературних джерел. За допомогою чого відбувається створення певної джерельної цілісності, а наукове джерело вводиться в обіг після його комплексного вивчення. За вимогами методології дослідження історико-педагогічних явищ, використовуються й інші прийоми та комплекси методологічних підходів і фундаментальних принципів, серед яких найбільшу поширеність отримали: системний, історичний, культурологічний, аксіологічний, феноменологічний, біографічний, герменевтичний, міждисциплінарний.
Окрему увагу приділено питанню класифікації історико-педагогічних джерел. Наведені прийоми побудови джерельної бази дослідження сучасними науковцями, які займаються аналізом та вивченням педагогічного досвіду минулого (Н. Стеценко, Л. Голубнича, І. Липський та ін.). Науково обґрунтовано поділ джерельної бази на групи за формалізованими ознаками (форма, структура, джерела, спосіб зберігання інформації). Запропоновано один із варіантів класифікації наукових джерел, який має ідею комплексного розгляду архівних матеріалів, підручників, монографій, дисертацій та іншої наукової літератури.
Ключові слова: історіографія, джерельна база, джерелознавство, класифікація джерел, історико-педагогічне дослідження.
22
Кучерявий, Андрій Олександрович. "Викладання навчальних дисциплін з позицій упровадження технології управління самостійною навчальною діяльністю майбутніх юристів". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (12 квітня 2018): 243–49. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.793.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене розв’язанню проблеми невідповідності якості підготовки фахівців вимогам суспільства та галузевим стандартам.
Мета: визначення особливостей викладання навчальних дисциплін за умови впровадження технології управління самостійною навчальною діяльністю майбутніх юристів.
Завдання: 1) винайдення умов впровадження технології управління та її складників; 2) розгляд їх впливу на організацію викладання навчальних дисциплін.
Об’єкт дослідження: процес підготовки майбутніх юристів.
Предмет дослідження: система управління самостійною навчальною діяльністю студентів.
Методи дослідження: класифікація, систематизація, моделювання, системно-структурний і системно-функціональний аналіз.
Результати: представлено управлінські дії різних суб’єктів як елементи певної технології; встановлено вплив окремих дій на стан викладання навчальних дисциплін та функціонування самостійної навчальної діяльності студентів.
Висновки: технологія управління передбачає залучення представників усіх ланок управління в навчальному закладі; визначена сукупність управлінських дій дійсно являє собою технологію; впровадження технології має позитивно позначитися на стані викладання навчальних дисциплін.
23
КОТЕНКО, АРТЕМ. "Принципи податкового законодавства як вихідні засади побудови податкової системи". Право України, № 2020/04 (2020): 43. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-04-043.
Повний текст джерелаАнотація:
Принципи податкового законодавства – це закріплені у Податковому кодексі України (ПК України) принципи податкового права. Останні становлять набір вихідних ідей, вимог для побудови податкової системи, тобто системи податків і системи оподаткування. Принципи податкового права – не тільки фундамент побудови податкової системи, а й система гарантій для платників податків. Податкове законодавство прямо не передбачає наслідків порушення принципів податкового права, що є суттєвим у можливості платника захистити свої права, а головне – бути впевненим у передбачуваності змін у податково-правовому регулюванні. Стабільність податкової системи одна зі складових для залучення інвестицій в економіку України. Метою статті є визначення співвідношення принципів податкового законодавства та принципів податкового права, вивчення змісту та класифікація принципів податкового права, встановлення механізмів забезпечення гарантій їх дотримання, а також з’ясування наслідків порушення. Встановлено, що принципи податкового законодавства – це закріплені у ст. 4 ПК України принципи податкового права. Принципи податкового права – вихідні ідеї побудови та функціонування податкової системи, яка включає в себе і систему податків, і систему оподаткування. При класифікації принципів податкового права слід виходити з того, що податок – це передусім економічна категорія. Тому принципи податкового права класифіковано на принципи правової та економічної категорії “податок”. Така класифікація дає змогу визначити особливість, багатогранність, навіть унікальність такого явища, як податок. Констатовано відсутність механізмів забезпечення гарантій дотримання державою принципів податкового права. Встановлено, що порушення нормотворчих та економічних принципів податкового права повинно мати наслідком невиникнення податкового обов’язку. Запропоновано закріпити у ПК України норму, якою прямо передбачити наслідки порушення принципів податкового права.
24
Губерська, Н., та Л. Чуприна. "СИСТЕМА ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 64–72. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2267.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій публікації здійснено класифікацію правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави в контексті необхідності їх належної правової регламентації. Проаналізовано думки вітчизняних науковців щодо поняття правових засобів та їх класифікації. Досліджено юридичну природу та зміст правових засобів у сфері забезпечення фінансової безпеки держави. До правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави віднесено посилення кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів як: легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів); нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; шахрайство з фінансовими ресурсами тощо. До інших правових засобів забезпечення фінансової безпеки держави віднесено: правову регламентацію створення на основі Державного реєстру фінансових установ України Інтерактивної фінансової карти України з відображенням всієї доступної та актуальної інформації щодо діяльності банків, кредитних спілок та інших фінансових установ на території України; підвищення розміру мінімального статутного капіталу, необхідного для створення та діяльності суб’єктів господарювання, зокрема, товариств з обмеженою відповідальністю; нормативне розширення підстав для здійснення державного фінансового контролю; прийняття нової Концепції фінансової безпеки України. Сформульовано висновок про перспективність подальшого дослідження даної тематики, яка обумовлена необхідністю формування доктринальної основи удосконалення правового забезпечення фінансової безпеки держави за допомогою системи ефективних правових засобів.
25
Karpa, D. М., I. H. Tsmots та Yu V. Opotiak. "Нейромережеві засоби прогнозування споживання енергоресурсів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 140–46. http://dx.doi.org/10.15421/40280529.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено та обґрунтовано вибір нейромережевих структур для оброблення статистичних даних з метою прогнозування та виявлення аномальних показників споживання енергоресурсів. Показано, що системам на основі нейронних мереж завжди протиставлялись експертні системи, які, на відміну від перших, очевидно програмувались. Середовище, в якому працює система, не завжди є статичним і потрібні методи опрацювання даних, які могли б адекватно реагувати на зміну середовища та вміти відповідно адаптувати отримувані результати. Нейронні мережі володіють такою особливістю, як вміння навчатись. Ця особливість і є основним аргументом для застосування таких структур у системах управління енергоефективністю. Розроблена архітектура мережі та застосований процес навчання дав змогу прогнозувати показники спожитої електроенергії з урахуванням багатьох параметрів. Особливістю розробленої архітектури є можливість здійснювати перенавчання у процесі функціонування, не перериваючи його. Використання адаптивного та безперервного навчання нейромережі дасть змогу виявляти аномальні показники даних. Точність такого виявлення було перевірено на реальній вибірці даних. Аналіз отриманих результатів показує, що використання нейронних мереж хоч і потребує швидкодії і часу на навчання, проте, під час класифікації вхідного вектора, швидкодія нейронної мережі перевищує будь-який алгоритм кластеризації.
26
Малюга, В. "Засади діяльності прокуратури: система та класифікація". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 1 (102) (2016): 42–44.
Знайти повний текст джерела
27
Малюга, В. "Засади діяльності прокуратури: система та класифікація". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 1 (102) (2016): 42–44.
Знайти повний текст джерела
28
Малюга, В. "Засади діяльності прокуратури: система та класифікація". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 1 (102) (2016): 42–44.
Знайти повний текст джерела
29
Gavrilenko, S., та I. Sheverdin. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ СТАНУ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ АНСАМБЛЕВОГО МЕТОДУ КЛАСИФІКАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 75–79. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.075.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом статті є дослідження методів ідентифікації стану комп’ютерної системи. Метою статті є розробка методу ідентифікації аномального стану комп’ютерної системи на основі ансамблевих методів. Завдання. Дослідити та виділити події операційних системах сімейства Windows, розробити програмне забезпечення для виділення подій; дослідити використання ансамблевих класифікаторів на основі беггінгу та бустінгу та дерев рішень для ідентифікації стану комп’ютерної системи. Використовуваними методами є: методи машинного навчання та ансамблеві методи класифікації. Отримано такі результати: У якості вихідних даних виділено наступні класи подій операційних системах сімейства Windows: події міжпроцесної комунікації, події взаємодії з файловою системою, події інтернет-з’єднання, події взаємодії з реєстром. Досліджено методи ідентифікації аномального стану комп’ютерних систем на базі ансамблевих методів, а саме беггінгу, бустінгу та дерева рішень J48 для ідентифікації стану комп’ютерної системи. Виконано оцінку ефективності розроблених ансамблевих класифікаторів. За результатами досліджень для ідентифікації стану комп’ютерної системи запропоновано ансамблевий метод класифікації на основі беггінгу та дерева рішень J48. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає у виділенні процесів функціонування комп’ютерної системи та створенні ансамблевого методу для на основі беггінгу та дерева рішень J48, що надає можливість підвищити точність ідентифікації стану комп’ютерної системи
30
КОСТЕНКО, ОКСАНА, та АРТЕМ ЯРОШЕНКО. "Здійснення державного контролю у сфері публічних закупівель". Право України, № 2020/10 (2020): 171. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-10-171.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині у нашій державі продовжується формування та вдосконалення системи публічних закупівель. За останні п’ять років відбулися суттєві перетворення у законодавчому забезпеченні суспільних відносин, що пов’язані зі здійсненням закупівель товарів, робіт і послуг. Була підписана Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, прийнятий Закон України “Про публічні закупівлі”, вагомі зміни до якого набули чинності 19 квітня 2020 р. Проте, незважаючи на зазначені вище законодавчі зміни, аналіз стану публіч них закупівель в Україні, проведений Рахунковою палатою за останні роки, засвідчив, що правовідносини у цій сфері не відповідали принципам конкурентності та прозорості. У звіті за 2018 р. зазначено, що у 2017 р. система закупівель харак теризувалась як непродуктивна та нерезультативна. У 2019 р. також були виявлені суттєві недоліки системи публічних закупівель, зокрема щодо функціонування електронної система закупівель “ПРОЗОРРО” та низка інших. Метою статті є вдосконалення положень щодо класифікації та визначення сутності державного контролю у сфері публічних закупівель. За результатами дослідження пропонується розглядати контроль у сфері публічних закупівель як сукупність способів і методів організації впливу органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськості, банків, міжнародних організацій на правовідносини, які виникають між замовни ком та учасниками під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що здійснюється з метою досягнення економії та ефективності витрачання коштів, а також запобігання вчиненню корупційних діянь і зловживань, за допомогою забезпечення дотримання законодавчих норм. У висновках наводиться класифікація контролю в сфері публічних закупівель залежно від ролі та повноважень суб’єкта контролю (контролюючого суб’єкта). Спеціальний контроль здійснюють органи, для яких цей вид діяльності є основним. До таких органів варто віднести – Державну аудиторську службу України, Антимонопольний комітет України, Рахункову палату, Державну казначейську службу України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Загальний контроль здійснюють суб’єкти, для яких сфера публічних закупівель не є основною, проте вони справляють суттєвий вплив на зазначені правовідносини. Суб’єктами є – Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Державна служба фінансового моніторингу України, органи прокуратури та правоохоронні органи. Опосередкований контроль здійснюється судом, громадськістю та Радою асоціації. Також надано класифікацію контролюючих органів у публічно-закупівельній сфері залежно від стадії, на якій відбувається контроль.
31
Ключко, О. М. "ЕЛЕКТРОННІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В МЕДИЦИНІ ТА БІОЛОГІЇ: ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 111–23. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11183.
Повний текст джерелаАнотація:
У публікації узагальнено та проаналізовано досвід застосування електронних інформаційних систем із використанням баз даних. Коротко проаналізовано розвиток ідеї інформаційних систем та досліджено їх зразки, розроблені для медицини та біології, що описано у численних науково-технічних публікаціях (близько 370). Виконана класифікація таких систем, що традиційно були розроблені для медицини та біології. Далі розглянуто різні приклади таких інформаційних систем, а також систем, що мають характеристики як медичних, так і біологічних, щоб полегшити розроблення майбутніх досконаліших версій.
Продемонстровано, що можна виділити кілька основних типів інформаційних систем із базами даних для медицини, біології. Виконуючи їх класифікацію, нами впорядковано такі системи відповідно до кількості публікацій, присвячених кожному типу.
За результатами дослідження зроблено ряд висновків: 1. Медичні інформаційні системи характеризуються найбільшою чисельністю, різноманітністю та наближеністю до практики. 2. Електронні інформаційні системи в нейрофізіології, біології характеризуються більшою наближеністю до наукових досліджень. 3. Основна увага розробників зосереджена зараз на розробленні: медичних інформаційних систем загального призначення, електронних бібліотечних систем, електронних систем для роботи з документами, експертних систем і телекомунікаційних систем, що з'явилися в цих списках останнім часом, з початку пандемії SARS-CoV-2 (2019-nCoV). Інші типи були представлені менше, ніж зазначені.
32
Рогач, І. М., М. М. Смірнов та В. В. Жорник. "Однорідні групи пацієнтів як передова система уніфікації тарифікації стаціонарної допомоги". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, № 2 (31 грудня 2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.78-82.
Повний текст джерелаАнотація:
Фінансування закладів охорони здоров’я, засноване на конкретних випадках госпіталізації однорідних груп пацієнтів, починаючи з 1990-х років, поступово стало основним засобом реімбурсації витрат лікувально-профілактичних закладів на стаціонарну допомогу в більшості країн світу з високим рівнем доходу. Мотиви, що лежать в основі розробки й імплементації систем ОГП у різних країнах, розрізняються, але в основному до них відносяться підвищення прозорості та ефективності діяльності лікувально-профілактичних установ і оптимізація їх управління. Метою роботи було вивчення та інтерпретація «case mix» підходу до класифікації випадків госпіталізації пацієнтів для оптимізації єдиної системи тарифікації лікарняних послуг, варіації якого імплементовані в багатьох розвинених країнах світу. Дані сучасної наукової літератури, в яких розкривається питання визначення груп, а також передумов і нормативів їх створення, проаналізовано та інтерпретовано для читача. Використовувався контентаналіз, метод системного і порівняльного аналізу, а також бібліосемантичний метод вивчення відповідних наукових робіт. У основній частині статті описано визначення поняття однорідних груп пацієнтів та системи обов’язкових атрибутів, якими вона повинні володіти, наведено загальні причини та етапи імплементації однорідних груп пацієнтів в національні системи охорони здоров’я, а також загальні відмінності в методиці підрахунку фактичної ставки оплати випадку госпіталізації. Відзначено, що країни, в яких імплементовані національні системи класифікацій, можуть украй різнитися за кількістю груп. Дослідження показують, що в більшості країн Європи кількість груп після їх імплементації збільшується з часом. Таким чином між 2005-2011 роками кількість груп у Німеччині збільшилась у 1,36 раза, в Англії більш ніж подвоїлась, а у Франції стала в чотири рази більше. Загальним наслідком запровадження розглянутої моделі відшкодування витрат в Європі є збільшення активності медичних закладів та витрат на охорону здоров’я, і, навпаки, у Сполучених Штатах Америки використання однорідних груп пацієнтів стримує витрати країни на дану галузь. Клініцистам і національним органам системи охорони здоров’я України рекомендовано розглянути питання впровадження системи однорідних груп пацієнтів і вивчити підхід інших країн до класифікації і розрахунку фактичної ставки оплати випадків госпіталізації для створення сучасної та ефективної національної моделі реімбурсації стаціонарної допомоги в Україні. Ключові слова: фінансування, однорідні групи пацієнтів, ОГП, DRG, відшкодування витрат, стаціонарна допомога.
33
N.R., Pavlova, Dzerkal V.M., and Ponomareva А.А. "BIOMORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF DENDROFLORA OF NNP «NYZHNIODNIPROVSKYI»." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 30 (June 30, 2021): 84–96. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-30-9.
Повний текст джерелаАнотація:
In order to preserve, reproduce and effectively use the natural complexes and objects of the DniproDelta as one of the most valuable natural floodplain-littoral complexes in Europe, which have special environmental, recreational, historical and cultural, scientific, educational and aesthetic value, and ensurethe conservationof «DniproDelta»wetland of theinternational importance,the National Natural Park «Lower Dnipro»was created(Decree of the President of Ukraine of November 24, 2015 No 657/2015).The flora of the higher vascular plants of the Park contains 820 species, 40 species of which (4.9% of the total number) are woody plants. Rosaceae Juss. (14 species), Salicaceae Mirb. (7 species), Aceraceae Juss. (3 types) are leading families of the dendroflora of the Park.Biomorphological characteristics of tree plant species in the flora of the Lower Dnipro National Nature Park were carried out according to the following classifications: 1) K. Raunkiersystem of plant life forms; 2) ecological and morphological classification of life forms of I. G. Serebryakov; 3) architectural models of F. Alle, R. Oldeman and P. Tomlinson; 4) classification of the life forms of plants of the temperate zone, which takes into account the vegetative propagation by O. V. Smirnova, L. B. Zaugolnova.AnalysisoftypesofbiomorphsaccordingtotheclassificationofK. Raunkiershowedthatthevastmajorityofdendrofloraspeciesbelongtophanerophytes, amongthem, dependingontheheightoftheplant, therearedifferentgroups-megaphanerophytes(e.g., Populustremula), mesophanerophytes(Salixalba), microphaneorphytes, nanophanerophytes(Amygdalusnana) andhamephytes(Ephedradistachia).According to the ecological and morphological classification of I. G. Serebryakov life forms, the flora of the Park is dominated by forest-steppe trees and forest-type trees.The trees which belong to one life form often differ in the principles of growth and formation of the crown, branching, and general habitus, which is generally considered as an architectural model of a particular species. According to the classification of architectural models by F. Alle, R. Oldeman and P. Tomlinson, in the flora of the Park, there are five models among which the species formed by the model of Tomlinson have a significant representation, and the species formed by the models of Manzheno and Champagne have a smaller representation.Key words:flora, tree, classification, life form, bush. З метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів дельти річки Дніпро як одного з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів у Європі, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, забезпечення збереження водно-болотного угіддя міжнародного значення «Дельта р. Дніпро» створено Національний природний парк «Нижньодніпровський» (Указ президента України від 24 листопада 2015 року No 657/2015).Флора вищих судинних рослин Парку попередньо складає 820 видів, з них 40 видів (4,9% від загальної кількості) –деревні рослини.Провідні родини дендрофлори Парку –Rosaceae Juss. (14 видів), SalicaceaeMirb. (7 видів), AceraceaeJuss. (3 види). Біоморфологічну характеристику видів деревних рослин у флорі національного природнього парку «Нижньодніпровський» проведено за класифікаціями: 1) система життєвих форм рослин К. Раункієра; 2) еколого-морфологічна класифікація життєвих форм І. Г. Сєрєбрякова; 3) архітектурні моделі Ф. Аллє, Р. Ольдемана і П. Томлінсона; 4)класифікація життєвих форм рослин помірної зони, яка враховує вегетативне розмноження О. В. Смирнової, Л. Б. Заугольнової.Аналіз типів біоморф за класифікацією К. Раункієра показав, що переважна більшість видів дендрофлори належить до фанерофітів, серед них, в залежності від висоти рослини, виділяють різні групи –мегафанерофіти (наприклад, Populus tremula), мезофанерофіти (Salix alba), мікрофанерофіти (Amorpha fruticosa), нанофанерофіти (Amygdalus nana) та хамефіти (Ephedra distachia).За еколого-морфологічною класифікацією життєвих форм І. Г. Сєрєбрякова у флорі Парку домінують дерева лісостепового типу та дерева лісового типу.Дерева, які відносяться до однієї життєвої форми, часто відрізняютьсяпринципами наростання та формування крони, галуженням, загальним габітусом, що загалом розглядається як архітектурна модель конкретного виду. За класифікацією архітектурних моделей Ф.Аллє, Р. Ольдемана і П. Томлінсона у флорі Парку виділено п’ять моделей, серед яких, значне представництво мають види, що формуються за моделлю Томлінсона, менше представництво мають види, що формуються за моделями Манжено та Шампанії.Ключові слова: флора, дерево, класифікація, життєва форма, кущ.
34
Волошин, В. Д. "НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПІДГОТОВКИ З ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ МАЙБУТНІМ ОФІЦЕРАМ-ПРИКОРДОННИКАМ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 41–50. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-41-50.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено досить актуальній проблемі дидактики – методиці викладання, зокрема шляхам удосконалення методики викладання. Автор послідовно розкриває результати проведеного дослідження, розпочавши із загального аналізу стану вищої освіти, а саме вищої військової освіти в українському суспільстві. З метою отримання достовірних результатів наукового пошуку, автор представленої статті провів ґрунтовний аналіз існуючої наукової літератури філософського, педагогічного, соціального та психологічного спрямування. Перераховано прізвища відомих вітчизняних і зарубіжних вчених, а також тих, хто безпосередньо розбудовував вищу військову освіту в Україні.
З урахуванням рівня актуальності проблеми, висвітленої у статті, сформульовано пріоритетну мету наукової праці та основні методи дослідження (бібліографічний, аналіз, синтез, порівняння, класифікація, систематизація тощо).
У статті наголошено на тому, що у педагогіці нині існує чимало теоретико-методологічних підходів, проте до представленої проблематики доцільно застосувати саме системний підхід. Розкрито сутність системного підходу та його особливості (структурний, інтегративний, поелементний, функціональний, історичний, процесуальний, комунікаційний).
Проаналізовано та уточнено зміст поняття «удосконалення» та інтерпретовано його до представленої проблеми.
На підставі аспектів системної теорії, виділено та розкрито зміст основних педагогічних умов, завдяки яким можливе удосконалення методики викладання навчальних дисциплін блоку вогневої підготовки та підготовки з особистої безпеки.
Із врахуванням поданих вище елементів представленої статті, автор подав зміст основних шляхів удосконалення методики викладання навчальних дисциплін блоку вогневої підготовки та підготовки з особистої безпеки.
Ключові слова: вогнева підготовка, підготовка з особистої безпеки, методика викладання, майбутні офіцери-прикордонники, професійна підготовка, вища освіта, система.
35
Гриб’юк, Олена Олександрівна. "РІВНЕВА МОДЕЛЬ ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ МАТЕМАТИКИ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ". Information Technologies and Learning Tools 77, № 3 (19 червня 2020): 39–65. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3375.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено огляд методологічних положень моделювання, що належать до теорії пізнання. Особлива увага приділяється поняттю аналогії, підкреслено важливість аналогії для моделювання, узагальнення і абстрагування, ізоморфізму і гомоморфізму. Розглядаються деякі особливості моделювання, підкреслюється універсальність моделювання як дослідницького методу. Розглядаються проблеми використання в математичній освіті експериментальних досліджень і дослідницький метод у навчанні математики учнів закладів загальної середньої освіти. Дослідницькі задачі розглядаються як різновид навчальних задач для вирішення проблемних ситуацій, для розв’язування яких необхідне експериментування з динамічними моделями математичних об’єктів. Аналізується використання спеціальних математичних пакетів і математичних методів у підтримці навчання математики та для експериментування в математичній галузі, зокрема з використанням комп’ютерного моделювання. Пропонується класифікація педагогічних програмних засобів для розвитку творчого потенціалу учнів. Розглядається методична система дослідницького навчання математики як комп’ютерно орієнтована система навчання. Акцентується увага на можливостях використання системних дослідницьких прийомів і методів навчання, варіативних дидактичних конструктів з метою навчання математики. Розглядається рівнева модель дослідницького навчання та класифікація дослідницьких задач. Пропонується можливість коригування користувачем комп’ютерно орієнтованої системи навчання та аналізуються взаємозв’язки моделі з матеріальним і нематеріальним видами прототипу. Розглядаються особливості використанням нових інформаційно-комунікаційних технологій. Пропонується уточнення визначення поняття моделі, приділяється увага етапам побудови моделі, що сприяє розкриттю змісту алгоритму моделювання. Розглядаються можливості використання систем комп’ютерної математики в організації комп’ютерного дослідження під час навчання математики на уроках та в позаурочний час. У дослідженні формулюються завдання узагальнення властивостей, типів, задач і функцій моделі як універсального методу пізнання (параметричність, системність, інформаційність, образність, абстрактність, спрощеність), уточнюється визначення моделі і конкретизуються властивості моделі як гносеологічного інструменту.
36
Дебела, І. М. "КЛАСИФІКАЦІЯ СТАНІВ СИСТЕМИ ЗА ВЕКТОРОМ ПАРАМЕТРІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 11 (28 січня 2022): 114–19. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано аналітичний алгоритм класифікації станів складної системи, ідентифікованих за вектором параметрів. Алгоритм визначення стану складної системи ґрунтується на принципах дискримінантного аналізу. Множина класів системи розглядається як сукупність багатовимірних випадкових величин, визначених з точністю до значень параметрів. Основою застосування дискримінантного аналізу є припущення про нормальний розподіл багатовимірної випадкової величини, а саме вектору параметрів стану системи. Ризики класифікації оцінюються за Байєсовим вирішуючим правилом, одним із проміжних результатів якого є визначення статистичних оцінок апріорних імовірностей належності досліджуваної системи до кожного класу. Отримані оцінки використовуються в задачах оптимізації прийняття рішення в умовах потенційних економічних ризиків. Байєсовський підхід – це не новий алгоритм оптимальної класифікації, але його застосування до прикладних задач моделювання вимагає аналітичної адаптації.
37
Павленко, С. О. "ОПЕРАТИВНА КОМБІНАЦІЯ: КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, № 29 (26 січня 2022): 181–95. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.732.
Повний текст джерелаАнотація:
Павленко С. О. Оперативна комбінація: класифікація видів та основні елемен- ти. – Стаття. У статті здійснено аналіз підходів до класифікації видів оперативної комбінації та визна- чення її основних елементів. З’ясовано, що в теорії оперативно-розшукової діяльності терміни «оперативна комбінація» та «система тактичних прийомів» синонімічні. Систему тактичних прийомів у теорії оперативно-розшукової діяльності визначено як оптимальний алгоритм опе- ративно-тактичних дій суб’єкта оперативно-розшукової діяльності. Доведено, що особливого значення набуває систематизація та вдосконалення алгоритмів щодо проведення оперативних комбінацій залежно від оперативно-тактичних ситуацій, серед яких: початкова, проміжна, кін- цева; сприятлива (проста), несприятлива (складна); типова, специфічна; ситуація, що вимагає негайного реагування; ситуація, що надає можливість продумати рішення, підготуватися до проведення оперативно-розшукових заходів; ситуація, що вимагає ретельного, а іноді тривалого розроблення рішення та підготовки до проведення оперативно-розшукових заходів; ситуації, що утворилися природно чи були створені штучно; ситуації в умовах ризику. Вивчення матеріалів практики дозволяє стверджувати, що особливої уваги потребують вивчення та вдосконалення класифікації оперативних комбінацій залежно від способів (методів) психологічного впливу на об’єкт оперативної уваги. Саме тактико-психологічні прийоми найефективніше забезпечують вирішення оперативно-тактичних завдань (про це зазначили 63% респондентів). Установлено, що основною метою застосування системи тактичних прийомів психо- логічного впливу під час проведення оперативної комбінації є дезінформування об’єкта оперативної уваги з метою вирішення оперативно-тактичних завдань. Визначені основні елементи структури оперативної комбінації: задум; легендування; інсценування; матері- ально-технічне забезпечення. Узагальнення результатів опитування та вивчення матеріа- лів практики свідчать про зниження активності й ініціативності працівників оперативних підрозділів щодо реалізації принципів конспірації та наступальності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
38
Макаренко, А. С. "СИСТЕМА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика), № 3-4 (27 листопада 2018): 60–65. http://dx.doi.org/10.33244/2521-1196.3-4.2018.60-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу системи органів державного регулювання інвестиційної діяльності. Розглядається класифікація таких органів та пропонується прийняття єдиного кодифікованого акта, який закріпив би в тому числі виключний перелік таких органів із зазначенням функцій та компетенції кожного.
39
Коваль, О. П. "Класифікація суб"єктів інституційної інфраструктури фінансової системи". Зовнішня торгівля: право та економіка, № 6 (47) (2009): 89–95.
Знайти повний текст джерела
40
Зарванська, І. "Універсальна десяткова класифікація як система організації знань авторських оригіналів". Вісник Книжкової палати, № 5 (202) (2013): 21–25.
Знайти повний текст джерела
41
Зарванська, І. "Універсальна десяткова класифікація як система організації знань авторських оригіналів". Вісник Книжкової палати, № 5 (202) (2013): 21–25.
Знайти повний текст джерела
42
Тимошин, Ю., та M. Шевченко. "Система інтелектуального управління для групи роботів". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (15 грудня 2021): 106–14. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247420.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом дослідження є система інтелектуального управління мобільного робота. Проблема інтелектуального управління для групи мобільних роботів в умовах невизначеного середовища полягає в складності побудови еффективної системи управління з якісною системою ідентифікації ситуацій та використанням нейронних мереж, моделі яких дають достатньо точні дані для еффективної узгодженої взаємодії роботів у групі. В статті розглянуто систему управління поведінкою мобільного робота з використанням побудови сенсорної карти руху мобільного робота, а також його функціональну модель. Також побудовано структуру системи ідентифікації ситуацій координатора групи роботів згідно якої робот-координатор може обробляти інформацію що надходить з навколишнього середовища, будувати карту карту місцевості, ідентифікувати перешкоди, планувати траєкторії обходу перешкод базуючись на обробленій інформації, а також має можливість комунікації з координаторами інших груп та датацентром для злагодженої роботи груп мобільних роботів для ефетивного виконання завдання. Крім того в статті представлена концепція багаторівневої інтелектуальної системи управління мобільним роботів, в рамках якої запропоновано будувати інтелектуальниймодуль управління з трьох рівнів, виходячи з моделі мислення і класифікації завдань за рівнем інформації. Інтелектуальна система може бути використана разом з системою ідентифікації ситуацій для підвищення точності взаємодії як самого мобільного робота, так і групи мобільних роботів шляхом включення компонентів інтелектуальності в систему управління робота-координатора групи, або шляхом отримання оброблених даних з Центру моніторингу та управління через координатора групи. Розглянуто основні методи групового інтелектуального управління мобільними роботами.
Бібл. 10, іл. 4.
43
Алєксєєв, О. О. "ЗАГАЛЬНИЙ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРИНЦИПІВ ФОРМУВАННЯ ВАЛЕОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність необхідності формування валеологінчого світогляду майбутніх учителів фізичної культури. Проаналізовано зміст наукової категорії «світогляд». Конкретизовано, що філософи під світоглядом розуміють узагальнену систему поглядів людини на світ, на місце окремих явищ і самої себе в ньому, розуміння та емоційну оцінку людиною сенсу її діяльності й долі людства; психологи – психічне утворення, яке підводить особистість до розуміння свого місця у світі, визначеності та впевненості в житті, завдяки чому людина зміцнює свої мотиви; педагоги – усвідомлення людиною довкілля, свого місця в ньому, свого ставлення до цього світу й до самої себе, своїх намірів стосовно світу; знання людини про світ, оцінку його й самої себе. На основі історико-ретроспективного аналізу проблеми конкретизації педагогічних принципів формування того чи іншого досліджуваного феномену встановлено, що: в історії педагогіки є низка класифікацій педагогічних принципів, які запропоновані різними вченими; наявні класифікації істотно відрізняються між собою, що пояснюється відмінністю історичних умов, за яких розвивалася вища школа, методологічних основ, на яких будувалися принципи навчання. Орієнтуючими векторами виокремлення конкретних педагогічних принципів у різні історичні періоди розвитку педагогічної науки були мета і завдання, закономірності освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців. Установлено, що система валеологізації професійної освіти базується на основних педагогічних принципах, які перебувають в ієрархічній взаємозалежності і водночас можуть слугувати базовими для виведення все нових похідних засад. У межах вибраної проблематики проаналізовано різні класифікації педагогічних принципів, на які опиралися науковці, котрі присвятили свої наукові доробки питанню валеологічного виховання та навчання студентів. Виокремлено та теоретично обґрунтовано педагогічні принципи формування валеологічного світогляду студентів, до яких віднесено: принцип природовідповідності, пізнання, єдності фізичного і розумового розвитку, демократизації, гуманізації, культуровідповідності, народності тощо.
44
Gorokhovatskyi, V., S. Gadetska та R. Ponomarenko. "ЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ ЗАДЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ НА ПІДСТАВІ ФОРМУВАННЯ СТАТИСТИЧНОГО ЦЕНТРУ ОПИСУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 43–48. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.043.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом досліджень є моделі для класифікації зображень у просторі описів як множини дескрипторів ключових точок при розпізнаванні візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є розвинення структурного методу класифікації шляхом впровадження логічного оброблення даних із використанням ймовірнісного розподілу у вигляді статистичного центру. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для обчислення релевантності описів зображень із використанням логічного аналізу, вивчення властивостей, варіантів застосування, значень параметрів моделей, оцінювання результативності за наслідками оброблення експериментальної бази зображень. Застосовуваними методами є: детектор BRISK для формування дескрипторів ключових точок, інтелектуальний аналіз даних, математична статистика, засоби визначення релевантності для множин даних, програмне моделювання. Отримані результати: ефективність способу класифікації на основі логічного аналізу з використанням статистичних центрів залежить від відстаней між центрами еталонів бази. Застосування логічного аналізу спрощує оброблення і підвищує швидкодію класифікації. Найкращі результати щодо класифікації окремих дескрипторів показав підхід з використанням уточнених центрів. Використання концентрованої частки даних опису дає можливість ретельніше зосередитися на його відмінностях з іншими описами. Висновки. Наукова новизна – удосконалення методу класифікації зображень на основі впровадження логічного аналізу на підставі статистичного центру опису, що дає можливість модифікувати склад опису зі збереженням властивостей об’єктів в аспекті результативної класифікації. Практична значущість роботи полягає у досягненні прийнятого рівня ефективності класифікації за визначеною моделлю релевантності, підтвердженні працездатності запропонованих модифікацій оброблення даних на прикладах зображень, розробленні програмних моделей для впровадження описаних методів класифікації у системах комп’ютерного зору.
45
Шматко, О. В., А. О. Голоскокова, С. В. Мілевський та Н. І. Воропай. "Інформаційна система розпізнавання зображень". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Класифікація даних за наявності шуму може призвести до набагато гірших результатів, ніж очікувалося, для чистих шаблонів. У даній роботі була досліджена проблема розпізнавання та ідентифікації особи у відеопослідовності. Основні внески, представлені в цій роботі – це експериментальне дослідження впливу різних типів шуму та підвищення безпеки шляхом розробки комп’ютерної системи для розпізнавання та ідентифікації користувачів у відеоряді. На основі вивчення методів та алгоритмів пошуку облич на зображеннях було обрано метод Віоли-Джонса, вейвлет-перетворення та метод головних компонент. Ці методи є одними з найкращих за співвідношенням ефективності розпізнавання та швидкості роботи. Однак навчання класифікаторів відбувається дуже повільно, але результати пошуку обличчя дуже швидкі.
46
Діденко, Т. І. "Система екологічного законодавства: проблема класифікації нормативно-правових актів". Держава та регіони. Право, № 1(35) (2012): 135–42.
Знайти повний текст джерела
47
Поляченко, A. "Згорткова нейронна мережа для класифікації томографічних і рентгенівських знімків в системі розпізнавання." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 36 (27 листопада 2019): 128–33. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі запропоновано та побудовано систему розпізнавання томографічних і рентгенівських знімків для пошуку і локалізації патологій. Дана система включає блоки: введення інформації про пацієнта, обробки медичних зображень, для встановлення висновку, для класифікації виявлених патологій, базу даних, підготовки звіту. У статті приділено увагу особливостям розробки згорткової нейронної мережі для класифікації томографічних і рентгенівських знімків в системі розпізнавання, призначеної для пошуку і локалізації патологій. В результаті, було запропоновано згорткову нейронну мережу для класифікації томографічних і рентгенівських знімків в запропонованій системі розпізнавання, призначеної для пошуку і локалізації патологій.
48
Sorochenko, A. V. "Історичні передумови виникнення та проблеми реалізації проектів публічно-приватного партнерства в Україні і світі". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (10 жовтня 2019): 123–32. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження історичних передумов виникнення і розвитку публічно-приватного партнерства в Україні та світі, а також виокремленняя найбільш актуальних проблем реалізації проектів публічно-приватного партнерства в сучасних соціально-економічних умовах.
Наукова новизна. У статті запропоновано класифікацію публічних та приватних партнерів. Обґрунтовано визначення так званого «субституційного» (замінного) приватного партнера та спонсора. Проаналізовано досвід реалізації проектів публічно-приватного партнерства у США, Австрії, Німеччині та інших країнах, удосконалено наукову точку зору щодо законодавчої імплементації найкращого світового досвіду у даній сфері. Удосконалено визначення поняття «проект публічно-приватного партнерства».
Висновки. Система реалізації та управління проектами ППП в Україні є суттєво ускладненою, зокрема через: 1) відсутність єдиного кодифікованого нормативно-правового акта у сфері ППП 2) відсутність єдиного визначення поняття «проект ППП» та його ознак у законодавстві України. 3) відсутність доктринальної класифікації публічних і приватних партнерів, у тому числі в залежності від їх ролі при реалізації відповідного інфраструктурного проекту.
У зв’язку з необхідністю суттєвого вдосконалення цієї системи у статті обґрунтовано необхідність прийняття Кодексу України у сфері відносин публічно-приватного партнерства, запропоновано визначення проекту ППП, розроблено критерії класифікації партнерів при реалізації проекту ППП. Відзначено, що вирішенням проблемних питань може бути імплементація в законодавство України поняття так званого «допоміжного» публічного партнера при реалізації проекту ППП – тобто державного партнера, повноваження якого обмежується виключно адміністративно-розпорядчими або контрольними функціями, і який бере участь в реалізації проекту ППП виключно на підставі закону. При цьому основний публічний партнер бере участь в реалізації проекту як на підставі закону, так і на інших правових підставах. Запропоновано також введення до законодавства України поняття субституційного приватного партнера (спонсора) – тобто партнера, який може гарантувати виконання зобов’язань основним приватним партнером щодо реалізації проекту ППП.
49
Чумаченко, С., В. Барбашин, А. Марынин, А. Мошенский та И. Струнин. "Аналіз існуючих підходів для оцінки ефективності в предметній галузі авіаційного пошуку та рятування". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 118–25. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).118-125.
Повний текст джерелаАнотація:
Авіаційний пошук і рятування розглядається як комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події а також може розглядатися як складна організаційно-технічна система. Основними ознаками такої системи є ситуативність конфігурації та регламентованість функціонування. В умовах сучасності актуальною є проблема підвищення ефективності проведення авіаційного пошуку і рятування. Саме тому полягає необхідність у розробці системи критеріїв і показників оцінки ефективності САПіР при виконанні пошуку і рятування.При розгляді САПіР з точки зору системного підходу, то за існуючою класифікацією її можна віднести до складних ситуативних організаційно-технічних систем.Процеси авіаційного пошуку і рятування в складній організаційно-технічній системі здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу системи, засобів авіаційного пошуку і рятування та необхідних ресурсів. Використовуючи наявні засоби авіаційного пошуку і рятування, персонал системи здійснює діяльність із забезпечення послуг чергування в системі САПІР та здійснення авіаційного пошуку і рятування.Ефективність, як категорія, стала широковживаним загальнонауковим поняттям, розширення змісту якого мало на меті відобразити співвідношення різних аспектів різноманітних видів діяльності, базою якого виступає результат діяльності. Об’єктивною оцінкою ефективності системи авіаційного пошуку і рятування буде значення відношення рівня системного «ефекту» і «витрат» ресурсного потенціалу системи, якими цей ефект досягнутий. Підвищення інтегральної ефективності використання ресурсного потенціалу системи при заданій технології інтенсифікації підвищує функціональний (системний) чи відповідний до нього економічний ефект в середньому на 10-30%. Основним інструментом інтенсифікації виступає «оптимальне управління» системою авіаційного пошуку і рятування, що максимізує її ефективність.
50
Чумаченко, С., В. Барбашин, А. Марынин, А. Мошенский та И. Струнин. "Аналіз існуючих підходів для оцінки ефективності в предметній галузі авіаційного пошуку та рятування". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 118–25. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).118-125.
Повний текст джерелаАнотація:
Авіаційний пошук і рятування розглядається як комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події а також може розглядатися як складна організаційно-технічна система. Основними ознаками такої системи є ситуативність конфігурації та регламентованість функціонування. В умовах сучасності актуальною є проблема підвищення ефективності проведення авіаційного пошуку і рятування. Саме тому полягає необхідність у розробці системи критеріїв і показників оцінки ефективності САПіР при виконанні пошуку і рятування.При розгляді САПіР з точки зору системного підходу, то за існуючою класифікацією її можна віднести до складних ситуативних організаційно-технічних систем.Процеси авіаційного пошуку і рятування в складній організаційно-технічній системі здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу системи, засобів авіаційного пошуку і рятування та необхідних ресурсів. Використовуючи наявні засоби авіаційного пошуку і рятування, персонал системи здійснює діяльність із забезпечення послуг чергування в системі САПІР та здійснення авіаційного пошуку і рятування.Ефективність, як категорія, стала широковживаним загальнонауковим поняттям, розширення змісту якого мало на меті відобразити співвідношення різних аспектів різноманітних видів діяльності, базою якого виступає результат діяльності. Об’єктивною оцінкою ефективності системи авіаційного пошуку і рятування буде значення відношення рівня системного «ефекту» і «витрат» ресурсного потенціалу системи, якими цей ефект досягнутий. Підвищення інтегральної ефективності використання ресурсного потенціалу системи при заданій технології інтенсифікації підвищує функціональний (системний) чи відповідний до нього економічний ефект в середньому на 10-30%. Основним інструментом інтенсифікації виступає «оптимальне управління» системою авіаційного пошуку і рятування, що максимізує її ефективність.