Статті в журналах з теми "Системи управління безпекою"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Системи управління безпекою.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Системи управління безпекою".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Скляренко, Iнна Юріївна, А. А. Раховецький, А. Г. Коваленко та П. П. Івко. "ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ МОРЕПЛАВСТВА НА ВОДНИХ ШЛЯХАХ". Vodnij transport, № 3(31) (10 грудня 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми забезпечення безпеки мореплавства на водних шляхах, наведено фактори впливу на морський транспорт, дано визначення системі управління безпекою мореплавства на водних шляхах, що являє собою комплексну організаційно-технічну систему, яка виконує функції аналізу стану, контролю й забезпечення безпеки як окремий функціональних елементів, так і системи в цілому. Досліджено, що використання принципів системного аналізу для забезпечення безпеки мореплавства на водних шляхах з урахуванням показників безпеки й оцінок ризиків функціонування дозволить підвищити безпеку роботи морських транспортних систем, висунуто основні завдання й визначено функції системи управління безпекою мореплавства. Представлені суб’єкти управління безпекою мореплавства, включаючи міжнародні організації, урядові організації, компанії, порти, сервісні компанії. Представлені об’єкти управління безпекою мореплавства, включаючи системи, проекти, програми, організації та підприємства, які відповідальні за реалізацію безпеки. Ключові слова: система управління, фактори впливу, суб’єкти, об’єкти, безпека, мореплавство.
2
Іatsyshyn, Andrii V., Oleksandr O. Popov, Volodymyr O. Artemchuk, Valeriia O. Kovach та Iryna S. Zinovieva. "АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 286–305. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2993.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.
3
Борейко, Н. М., та С. П. Параниця. "ФІСКАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС ДЕРЖАВИ ЯК ОБ’ЄКТ ПОДАТКОВОЇ БЕЗПЕКИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 5 (4 липня 2020): 33–41. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.5.2020.33-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з аспектів забезпечення податкової безпеки держави є створення ефективної системи управління цим процесом. Система управління забезпеченням податкової безпеки включає такі елементи: суб’єкти управління відносинами у сфері податкової безпеки; нормативні правові акти, що регулюють галузь податкової безпеки держави; інформаційне забезпечення системи управління податковою безпекою України. Визначено сутність таких понять, як «податкова безпека держави» та «податкове навантаження». Проведено оцінку сучасного стану податкової безпеки України.
4
Kupyra M. та Ivanisik S. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: ВЕКТОР МЕНЕДЖМЕНТУ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що менеджмент фінансовою безпекою підприємства залежить від таких складових як фінансова стійкість, ліквідність, ефективність, що векторно формують фінансову стратегію у довгостроковому періоді. Відтак, в такому ключі побудовані теоретико-прикладні постулати дослідження. Встановлено, що під менеджментом фінансової безпеки підприємства визначаємо захищений стабільний стан підприємства, за якого простежується нейтралізація впливу негативних факторів, що в підсумку працює на покращення фінансового стану та базисно веде до самонаповнення, самовідтворення, ефективного управління, стійкого розвитку та формування якісного інвестиційного клімату.
Сформовано концепт системи менеджменту фінансовою безпекою підприємства, який працює через ефективність фінансового управління, взаємодію фінансових ресурсів та сумарний ефект результату, що системно оцінюють рівень фінансової безпеки через індикатори. Стратегічне управління фінансовою безпекою підлягає оцінці через векторні орієнтири. Забезпечення оптимального рівня фінансової безпеки через оцінку та нейтралізацію загроз. Підтримка рівня фінансової безпеки працює через захищеність та ефективність.
Розроблено стратегічну архітектуру формування векторних орієнтирів забезпечення фінансової безпеки підприємства, що базується на системі вибору типу фінансової стратегії через принципи формування та індикатори ефективності, які посилюють стан безпеки.
Обґрунтовано ефект від впровадження типу фінансової стратегії в системі забезпечення фінансової безпеки, що полягає в забезпеченні економічного, нададитивного та фінансового ефектів для підприємства.
Фінансова безпека є напрямком розвитку фінансової діяльності підприємства, посилення стану соціально-економічної безпеки, надійності та захищеності, що свідчить про налагоджену систему ефективного фінансового менеджменту. Адже, саме нерівності у формуванні та розподілі фінансових ресурсів провокують втрату оптимального рівня фінансового потенціалу, вимагають від підприємства швидкого реагування на виклики.
5
Стілл, Артем Васильович. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКОЮ РЕГІОНУ". Public management 29, № 1 (24 травня 2022): 134–40. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Сформульовано та науково обґрунтовано методичні підходи щодо концепції публічного управління соціально-економічної безпекою регіону шляхом побудови моделі публічного управління соціально-економічної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону. Визначено, що одним із важливих елементів системи державного управління соціально-економічною безпекою є інституційно-правовий фактор, що включає законодавче та нормативне забезпечення формування та підтримки належного рівня соціально-економічної безпеки в країні та регіонах. Систематизовано проблеми забезпечення соціально-економічної безпеки економіки, визначені фактори та інституційні аспекти забезпечення соціально-економічної безпеки. Це дозволило розробити концептуальну модель державного управління соціально-економічною безпекою регіону. При цьому джерелом виникнення більш стійкого стану і поштовхом до самоорганізації в складній системі є руйнування колишнього стійкого стану. Тому розвиток економіки, в тому числі регіональної, представляє собою стохастичний процес, який характеризується виникненням періодичних дисипацій (розсіювання) накопичених нею ресурсів зростання, внаслідок чого темпи її зростання можуть сповільнюватися – і, на певних етапах, розвиваються в процеси у вигляді криз, нестійких станів, «струсів», екстремальних станів. Тому для ефективного управління розвитком економіки, підвищення соціально-економічної безпеки регіону необхідно формування нової парадигми публічного управління соціально-економічною безпекою, що спирається на ідеї формування структур-атракторів, які здатні «притягувати» позитивні траєкторії розвитку регіону. У процесі самоорганізації регіональної системи, як було зазначено вище, відбувається придбання нею нової якості стійкості в області тяжіння атрактора. Запропонована модель характеризується тим, що відображає важливі складові частини регіональної системи державного управління соціально-економічною безпекою: процес, що забезпечує регулювання, контроль, концентрацію ресурсів на найважливіших сферах соціально-економічної безпеки; структуру, що включає сукупність підрозділів і служб державних органів, що реалізують функції нормативного, інформаційного, організаційного, кадрового та технічного забезпечення системи соціально-економічної безпеки регіону. Мета роботи. Метою статті є дослідження концептуальних аспектів публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Методологія. Значний внесок у дослідженні аспектів публічного управління соціально-економічною безпекою на рівні регіону внесли відомі вітчизняні вчені, такі як Александрова О.Ю., Дикань В.В., Жовнірчик Я.Ф., Івашина С.Ю., Івашина О.Ф. та інших науковців. Аналіз попередніх досліджень та публікацій з даної проблематики свідчить про те, що авторами, як правило, досліджувалися тільки окремі аспекти соціально-економічної безпеки ми розглянемо концептуальні аспекти публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Наукова новизна. Удосконалено механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються державою на рівні центру, де виділено спеціальні механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються на рівні регіонів. До таких механізмів віднесені: нормативно-правові, фінансові, організаційно-розпорядчі, механізми соціального партнерства, інфраструктурні, інформаційні та механізми конвергенції. Висновки. Запропоновано концептуальну модель публічного управління соціально-економіч- ної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону.
6
Ситник, Ю. Б. "Підхід щодо побудови системи управління безпекою польоту авіації в умовах невизначеності". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведений аналіз щодо організації системи безпеки польотів (БП), що базується на двох контурах управління БП (управління та забезпеченням БП). Встановлено, що рішення задач по управлінню та забезпеченню БП на сьогоднішній день базується в основному на математичному апараті, який побудований на імовірнісних, статистичних методах. Дані методи не дозволяють урахувати неповноту, невизначеність, неточність відомостей. Для задач, які не піддаються строгій формалізації і мають логіко-аналітичний характер, у тому числі виробці рекомендацій з управління БП, запропоновано використовувати нечітку логіку як засіб моделювання невизначеності природної мови. Обґрунтовано автоматизацію рішення задач управління БП здійснити впровадженням нових технологій в систему управління БП. Обраний когнітивний метод формалізації задачі управління БП та модель подання знань, яка заснована на нечітких множинах і нечіткої логіки. Запропоновано формалізацію знань про процес управління БП здійснити шляхом використання трикутних нечітких чисел і трапецієподібних нечітких інтервалів, доцільність використання яких обумовлюється простотою виконання операцій над ними, можливістю їх наочної графічної інтерпретації. В якості базової моделі представлення знань про процес управління БП в умовах невизначеності визначені інтервальні нечіткі множини типу 2 і засновані на них нечіткі логічні системи інтервального типу. Тип алгоритму нечіткого виводу, що використовується в нечіткій логічній системі, визначається структурою нечітких продукційних правил, процедурою фазифікації, агрегування, активізації, акумулювання і дефаззифікації. Розроблений новий підхід побудови системи управління БП з використанням нових інформаційних технологій, який забезпечує запобігання авіаційних подій при організації конкретного польоту повітряного судна.
7
Тимощук, О. М., та О. В. Мельник. "ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕКИ БУНКЕРУВАННЯ НА ВОДНОМУ ТРАНСПОРТІ". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто безпеку бункерування суден як один із факторів впливу на надійність процесу бункерування на водному транспорті. Розглянуто комплексний підхід та рівні заходів для забезпечення безпеки бункерування. Для оцінки та аналізу ризиків застосовано рекомендації ІМО по відношенню до методів формалізованої оцінки безпеки (FSA) на основі принципу «прийнятного ризику» відомого як принцип ALARP (As Low As Reasonably Practicable)). На основі рекомендацій ІМО, які використовуються в даний час з метою управління безпекою мореплавства, розроблена послідовність дослідження безпеки бункерування. Методологія оцінки ризиків включає п´ять основних етапів [8]: збір даних і оцінка всієї системи; ідентифікація небезпек; аналіз ризиків; оцінка ефективності діючої системи превентивних та змінюваних мір, напрацювання нових рішень; впровадження та вдосконалення системи безпеки. Визначені основні причини інцидентів при проведенні бункерування: несправність обладнання, людський фактор, неякісне паливо, аварії суміжних об’єктів, дії природних сил. Аналітичним способом обчислено відносну частоту появи небезпеки - чинника ризику, що надає негативну дію на процес бункерування. Оцінку наслідків аварій було проведено за чотирибальною шкалою. Проведено ймовірнісну оцінку впливу небезпек і визначено рівні формалізованого ризику. Систему безпеки бункерування досліджено шляхом побудови діаграми в системі координат (вірогідність події-наслідки події) в матричному вигляді. За отриманими результатами виявлено, що людський фактор та несправність обладнання є найбільш небезпечними факторами в рейтингу загроз. Було запропоновано допоміжні заходи по управлінню ризиками, які дозволять понизити рівень ризиків з високого до прийнятного, що дозволить запобігати аваріям при бункеруванні. Ключові слова: безпека, надійність, бункерування, ідентифікація небезпек, ризики.
8
Kharchenko, Volodymyr, Ruslan Pechevysty, Oleh Alexeiev та Serob Karapetyan. "Вибір системи показників, характеристичних ефективності системи управління безпекою польоту". Proceedings of the National Aviation University 84, № 3 (20 жовтня 2020): 14–18. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.84.14948.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття ставить завдання оцінити саму систему показників за допомогою такого математичного апарату, який би дозволив виразити за допомогою числа загальну ефективність системи управління безпекою за необхідний проміжок часу або його потенційні можливості у формі, придатній для використання у відносинах між виробничою діяльністю та системою показників, тобто необхідна розробка спеціалізованого математичного апарату для оцінки ефективності та спеціалізованого середовища у вигляді програмного продукту - інформаційний моніторинг системи управління безпекою.
9
Бондарчук, Н. В., та Д. В. Міхієнко. "УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ З УРАХУВАННЯМ ПОТРЕБ ВЛАСНИКІВ". Підприємництво та інновації, № 14 (30 жовтня 2020): 14–19. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/14.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Констатовано, що економічна безпека може бути забезпечена тільки в тому разі, якщо буде визначена і побудована логічна система своєчасного виявлення, попередження і ліквідації потенційних і реальних економічних загроз і ризиків сталого розвитку підприємства з урахуванням потреб власників. Метою статті є визначення основ управління економічною безпекою з урахуванням потреб власників, формування механізму системи пріоритетних інтересів підприємства. Організація економічної безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно воно здатне уникнути можливих загроз за окремими складниками зовнішнього та внутрішнього середовища. У статті розглянуто основні фактори, що впливають на стан економічної безпеки підприємства. Констатовано, що формування механізму забезпечення економічної безпеки підприємства повинно відбуватися з урахуванням потреб власників підприємства за допомогою прийняття відповідних управлінських рішень, формування інформаційного поля, проведення аналітичних та прогнозних робіт, виконання низки економічних розрахунків та оцінки отриманих результатів.
10
Mykhayliv, G. V. "ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (11 квітня 2016): 136–43. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.136-143.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено та узагальнено теоретичні підходи щодо трактування змісту поняття «фінансово-економічна безпека». Проведено аналіз існуючих точок зору щодо підходів формування стратегії фінансово-економічної безпеки підприємства в умовах невизначеності та обґрунтовано необхідність системного підходу до формування системи стратегічного управління фінансово-економічною безпекою підприємства.
11
Данілова, Е. І. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Підприємництво та інновації, № 8 (30 грудня 2019): 23–28. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є формування концептуального підходу до оцінювання економічної безпеки підприємства, який, на відміну від наявних, базується на ідентифікації трьох складових частин економічної безпеки, а саме економічної безпеки використання потенціалу, економічної безпеки реалізації системи відносин з усіма зацікавленими особами та економічної безпеки умов діяльності; ідентифікації об’єктів оцінювання в кожній зі складових частин; виборі підходу до оцінювання об’єктів складових частин; забезпеченні відповідності задач методу оцінювання. Запропонований концептуальний підхід забезпечує систему управління інформацією про можливі напрями управління економічної безпекою на основі розрахунку узгодженості фактичного та ідеального показника рівня економічної безпеки. Реалізація запропонованої концептуальної моделі оцінювання економічної безпеки підприємства формує практичний інструментарій для оцінювання трьох рівнів небезпек та ризиків, а саме ризиків, обумовлених результатами використання ресурсів; ризиків, обумовлених результатами реалізації системи взаємовідносин, які реалізуються в процесі виконання функцій; ризиків, не залежних від результатів діяльності підприємства (зовнішніх та внутрішніх неконтрольованих ризиків). Узагальнено об’єкти та мету оцінювання відповідно до сутності поняття «економічна безпека». Сформовано та розкрито змістовну сутність принципів оцінювання економічної безпеки підприємства. Визначено задачі оцінювання економічної безпеки складових частин економічної безпеки.
12
Потапюк І.П. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 125–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Формування у підприємстві дієвої системи економічної безпеки і організація її успішної реалізації повинні базуватися на методологічних аспектах наукової теорії безпеки та включати певні заходи, що здійснюється поетапно в певній послідовності або одночасно. Їх сукупність утворює механізм забезпечення економічною безпекою підприємства як сукупність правових норм, законодавчих актів, спонукальних мотивів і стимулів, заходів, методів, засобів і сил, за допомогою яких забезпечується досягнення цілей безпеки і вирішення поставлених завдань.
У статті обґрунтовано актуальність необхідності формування ефективного механізму забезпечення економічної безпеки підприємства, якому відводиться пріоритетна роль у загальному управлінні безпекою суб’єкта господарювання. Здійснено аналіз наукових досліджень різних дослідників-економістів, який свідчить про невизначену точку зору, щодо трактування поняття «механізм забезпечення економічної безпеки підприємства». Визначено, що найбільш значимим структурним елементом механізму забезпечення економічної безпеки підприємства є системне забезпечення управління економічною безпекою підприємства, куди входить нормативно-правове, інформаційне, організаційне, методичне та ресурсне забезпечення. Зокрема, досліджено суб’єкти і об’єкти, функції, завдання, принципи, методи забезпечення економічної безпеки підприємства. Розглянуто особливості, мету формування та основні елементи механізму забезпечення економічної безпеки підприємства.
13
Melnyk, N. B. "ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 122–26. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.122-126.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито важливість облікового забезпечення системи управління економічною безпекою підприємства, незалежно від функцій, які виконує бухгалтер (інформаційну чи інформаційно-аналітичну). Визначено мету та основне значення даних обліку (фінансового) для керівництва окремо кожною із функціональних складових економічної безпеки підприємства: внутрішньовиробничими (фінансова, політична, правова, інтелектуальна, кадрова, технічна, технологічна, інформаційна, екологічна, соціальна, силова, інноваційна) і позавиробничими (ринкова, інтерфейсна).
14
Trysnyuk, V., V. Shumeiko, T. Trysnyuk, A. Kurilo та J. Holovan. "ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКАКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУВ УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО ПИЛОВОГО ЗАБРУДНЕННЯАТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 127–31. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.127.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена екологічній безпеці Карпатського регіону на основі моніторингу джерел техногенного пилового забруднення. Визначено реальні умови формування екологічної небезпеки з урахуванням вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. Встановлено підсилення впливу проявів екологічної небезпеки на стан захворюваності населення стосовно певних нозологічних форм в зонах безпосередньої дії джерел вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. Метою роботи є розв’язання науково-практичного завдання з управління екологічною безпекою під дією чинників техногенного пилового забруднення та розробки конкретних технічних рішень. Об’єкт дослідження є інформаційні технологій для діагностики і оцінки стану довкілля та техногенних об’єктів. Система управління екологічною безпекою в регіоні з інтенсивним вторинним пиловим забрудненням атмосферного повітря включає комплексну систему техніко-технологічного управління екологічною безпекою в умовах інтенсивної дії джерел вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. Теоретичним базисом побудови зазначеної системи є сукупність принципів, розроблених на основі всебічного аналізу та узагальнення результатів попередніх теоретичних досліджень та практичного досвіду з управління екологічною безпекою на регіональному рівні. Встановлено специфічні особливості формування екологічної небезпеки при дії чинників пилового забруднення, обґрунтовано диференціацію джерел небезпеки з виділенням первинного і вторинного (стосовно основного технологічного процесу промислового виробництва) пилового забруднення атмосферного повітря. Розроблено методологію оцінки впливу на стан атмосферного повітря джерел вторинного пилового забруднення. Запропоновано методичний підхід щодо оцінки стану екологічної безпеки в умовах інтенсивного пилового забруднення атмосферного повітря, який базується на застосуванні модифікованого методу комплексної оцінки рівня техногенної небезпеки промислових об’єктів
15
Коробка, Іван. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ПОЛЬОТІВ АВІАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ". Public management 20, № 5 (29 грудня 2020): 143–55. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-143-155.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається актуальна проблема розвитку і впровадження інноваційних технологій у контексті діяльності органів державного управ- ління щодо забезпечення прийнятного рівня безпеки польотів авіації ДСНС України в надзвичайних ситуаціях.
Фундаментальною парадигмою діяльності державних органів управління безпекою польотів державної авіації до цього часу залишається виявлення порушень вимог нормативних документів та відхилень в експлуатації по- вітряних суден, з наступним проведенням профілактичних заходів. Ця ре- троактивна система та закладені в її основу організаційно-правові механіз- ми управління безпекою польотів на сьогодні практично вичерпали себе. Тому вирішення проблеми має бути зосередженим на пошуку інноваційних механізмів управління безпекою польотів, спрямованих на упередження розвитку небажаних у польоті подій на засадах проактивних і прогностичних підходів.
На сьогодні безпосереднє управління безпекою польоту конкретного пові- тряного судна орієнтоване на екіпаж і органи управління польотами, а опосе- редковане — відбувається через законодавчі і нормативно-правові механізми та організаційні заходи, що здійснюються органами управління суб’єктами державної авіації та органами державного управління.
Управління безпекою конкретного польоту повітряного судна ДСНС має базуватися на ймовірнісних і статистичних методах, але їх реалізація потре- бує досить глибокодеталізованого інформаційного забезпечення. Сутність зазначеної методики полягає у визначенні певного набору необхідних для безпечного польоту параметрів, які характеризують штатне функціонування системи: “екіпаж, повітряне судно, координатор на об’єкті надзвичайної си- туації, орган управління польотами”.
Нові методики визначення кількісних та якісних показників ризиків мо- жуть стати одним з інноваційних підходів у досягненні прийнятного рівня безпеки польотів державної авіації, а застосування показників ризику дасть змогу порівнювати дію шкідливих і небезпечних чинників різної природи й виду, визначати інтегральний ступінь небезпеки. Концепція прийнятного ри- зику, на засадах системного підходу, сприятиме побудові достатньо гнучкого алгоритму детального аналізу всіх етапів польоту та отриманню достатньо чітких і адекватних результатів для швидкого ухвалення управлінських рі- шень.
16
Gryshova, I. Yu, та D. V. Fedorkin. "Функціонування механізму управління екологічною безпекою аграрного виробництва". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (16 січня 2018): 59–69. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.01.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається теоретико-методологічний підхід до формування системи управління екологічною безпекою аграрного виробництва. Надається характеристика інструментам механізму управління екологічною безпекою аграрного виробництва, що використовуються країнами – членами Організації економічного співробітництва та розвитку. Подано варіантні сценарії побудови Спільної політики управління аграрним сектором у країнах Євросоюзу. Аналізуються спільні та відмінні риси політики управління екологічною безпекою аграрного виробництва США та Євросоюзу
17
Каткова, T., Н. Ткачова, K. Київська, О. Добровольська та K. Редько. "ДО ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ В УМОВАХ РЕФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН: ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД, УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 324–34. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3707.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Розглянуто визначення сутності економічної безпеки України як основоположного елементу національної безпеки країни. Проаналізовано досвід різних країн у сфері забезпечення економічної безпеки національної економіки. Визначено основні складові елементи економічної безпеки держави та основні проблеми забезпечення економічної безпеки держави в умовах реформаційних змін. Висвітлено особливості механізму державного управління економічною безпекою України, зважаючи на регіональну специфікацію. Проаналізовано, що державна політика, направлена на розвиток економічної безпеки, передбачає формування національної стратегії в напрямі модернізації національної економіки, створення не тільки умов протидії та упередження можливих загроз, проблем і викликів економічної безпеки країни, а й процедур їх подолання та нівелювання за рахунок забезпечення структурного реформування економіки країни, гармонізації законодавчої бази, формування інноваційного розвитку. Подальше зміцнення механізму системи державного управління економічною безпекою країни лежить у площині розроблення законодавчої бази, яка враховуватиме регіональну направленість економіки країни, розвиток кожного окремого регіону в контексті загального розвитку країни, посилення конкурентоспроможності країни на світовому ринку, залучення прямих іноземних інвестицій, захисту національних пріоритетів, ефективного державного регулювання. Зважаючи на світовий досвід реалізації систем і моделей економічної безпеки як основоположного і визначального конкурентні переваги держави, запропоновано ефективний механізм визначення і врахування загроз національним економічним інтересам крізь призму регіональної рівноваги, що дозволить урахувати специфіку розвитку економіки регіонів країни, дотримання інтересів регіональної специфікації шляхом розрахунку індексу інклюзивного розвитку регіону і врахування його під час розрахунку інтегрального індексу економічної безпеки України. Ключові слова: економічна безпека, державна політика, національна економіка, державне управління, механізми державного управління, зарубіжний досвід. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 19.
18
Махортов, Павло. "ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЦИВІЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ НАСЕЛЕННЯ В ДЕРЖАВНОМУ ТА РЕГІОНАЛЬНОМУ ВИМІРІ". Public management 23, № 3 (20 березня 2020): 165–77. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-165-177.
Повний текст джерелаАнотація:
Підкреслено, що в сучасних умовах вибір раціональної держав- ної політики у сфері забезпечення безпеки населення і захисту критично важ- ливих об’єктів у надзвичайних ситуаціях передбачає дослідження основних теоретичних і практичних підходів до організації системи державного управ- ління в Україні.
Зазначено, що аналіз й оцінка стану державного управління значно утруд- нені, оскільки вони тісно взаємопов’язані з державно-управлінською й еко- номічною ситуацією в Україні, невизначеністю низки суспільно-політичних та економіко-управлінських проблем, які безпосередньо впливають на всю систему державного управління. Особливо це актуально в сучасних умовах, коли фактори світового розвитку можуть розглядатись як такі, що гальму- ють розвиток, коли все більше країн замислюються над проблемою захисту національних цінностей (а в умовах пандемії коронавірусу COVID-19, що хопила весь світ, це стає світовою тенденцією). У зв’язку з цим у держав- ному управлінні велике значення в методологічному аспекті надається саме організаційним методам вирішення проблеми, за допомогою яких досягаєть- ся сформульована мета. Зазначено, що останнім часом значно посилилась увага науковців до питань, пов’язаних із системою організаційних механіз- мів державного управління національною безпекою держави. Серед них варто назвати таких авторів, як Т. Кравцова, Г. Калініченко, В. Воронкова, А. Оболенський, О. Коротич, А. Харчук, Р. Сукач та інші, які присвятили свої дослідження різним аспектам цієї проблематики. Однак сучасні дослідники зосереджують увагу переважно на окремих проблемах, при цьому питан- ня перетворення України на ефективну державу з точки зору забезпечення ефективної політики національної безпеки, особливо в питаннях цивільного захисту населення, ще не стали предметом всебічного науково-практично- го вивчення, що, своєю чергою, потребує системного аналізу ролі та місця цивільного захисту населення в державному управлінні громадською безпе- кою як частини забезпечення національної безпеки. Виходячи з цього, ме- тою статті є аналіз основних наукових підходів щодо організаційних механіз- мів державного управління цивільного захисту населення в державному та регіональному вимірі в перехідний період розвитку. Доведено, що в найза- гальнішому й приблизному вигляді можна вважати, що в сучасний період перед організацією державного управління України об’єктивно стоять такі завдання:
1. Модернізація всієї системи державного управління в Україні, подальша децентралізація державної влади, оптимізація діяльності існуючої системи виконавчої влади.
2. Розгортання й зміцнення суспільних інститутів, що забезпечують стій- кий демократичний розвиток суспільства та держави.
3. Формування й практичне здійснення державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки населення і захист критично важливих об’єктів.
4. Забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки суб’єктів державного управління на регіональному рівні, створення сприятливих мирних умов (в умовах ведення бойових дій на частині території України, що особливо акту- ально) для життєдіяльності регіону.
5. Досягнення гармонійного, збалансованого і взаємопов’язаного розвит- ку регіонів у взаємодії з центром на основі поглиблення процесів формуван- ня та функціонування загальнонаціонального ринку.
Питання про зміст і структуру функцій державного управління у сфері забезпечення безпеки населення і захисту критично важливих об’єктів поля- гає у визначенні місця і ролі регіональних суб’єктів державного управління у певній сфері життєдіяльності. Саме місце і роль регіону визначають його зміст і форму, а потім функції управління та інші особливості. На основі проведених досліджень визначено структуру та основні напрями діяльно- сті щодо забезпечення системи безпеки, яку слід розглядати як сукупність структур у сфері державної влади України та суб’єктів управління на місцевому рівні, організацій і громадян, а також спеціально створюваних органів управління, сил і засобів, які здійснюють цілеспрямовану діяльність і беруть безпосередню участь у реалізації цілей і завдань забезпечення безпеки у сфе- рі цивільного захисту.
19
Безштанько, В. "Цикл впровадження системи управління інформаційною безпекою". Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні, Вип. 2 (13) (2006): 123–26.
Знайти повний текст джерела
20
Зачосова, Наталія, Сергій Назаренко та Віталій Собко. "ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ НЕЮ У РЕАЛІЯХ BANI WORLD". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 59–62. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у виявленні особливостей формування системи фінансово-економічної безпеки в умовах світу BANI, та конкретизації засад стратегічного управління цією системою із врахуванням ризиків, які настання реалій такого світу несе для діяльності сучасних бізнес-структур. Методика дослідження. Використано метод контент-аналізу наукової літератури, графічний метод, методи узагальнення та систематизації матеріалу. Результати. Визначені характеристики системи фінансово-економічної безпеки в умовах BANI World. Запропоновані вектори реалізації стратегічного управління фінансово-економічною безпекою бізнес-структур в умовах крихкості, тривожності, нелінійності та незрозумілості. Практична значущість результатів дослідження. Застосування висловлених пропозиції дозволить модернізувати наявні на вітчизняних підприємствах системи фінансово-економічної безпеки.
21
Markina, I. A., та M. I. Somych. "Механізм державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (5 лютого 2018): 76–86. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.01.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовані передумови необхідності формування комплексного, адаптивного механізму державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні. Розроблено модель механізму державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні, охарактеризовані його основні компоненти: суб’єкти, об’єкти, функції, принципи, завдання, напрями державного регулювання в сфері екологічної безпеки аграрного сектору та ефект. Запропоновано державну програму в галузі охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки, яка передбачає використання двох основних взаємопов’язаних напрямів: скорочення споживання природних ресурсів і обсягів забруднень з одночасним підвищенням якості економічного зростання шляхом модернізації та вдосконалення технологій, впровадження маловідходних і ресурсозберігаючих виробництв, вторинне використання перероблених ресурсів і відходів тощо. На основі державної політики в галузі охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки запропоновано регіональну політику, яка базується на використання п’яти основних форм управління екологічною безпекою: плата за користування природними ресурсами, формування ефективної системи платежів за природні ресурси, екологічне страхування, екологічний аудит, економічна ефективність регіонального проекту.
22
Biley, D., та S. Berzhanskiy. "Підходи до математичного опису процесів галузевого управління та нагляду за безпекою виробничого циклу на АЕС". Nuclear and Radiation Safety, № 4(64) (16 грудня 2014): 55–61. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2014.4(64).11.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано аналіз характерних особливостей процесів регулювання та оперативного управління безпекою енергоблоків АЕС. За результатами аналізу запропоновано підходи до математичного опису зазначених процесів та до формування шкали управління поточним рівнем безпеки як частини виробничого циклу видобутку електроенергії на АЕС. В основі запропонованих підходів лежать положення теорії автоматичного управління, методика побудови експериментальних рівнянь та процесний підхід системи якості ISO:9001.
23
Valigun, N., Yu Yesipenko, D. Dimitrieva та I. Vorobey. "Аналіз вимог до систем управління безпекою на всіх етапах життєвого циклу ядерних установок". Nuclear and Radiation Safety, № 4(52) (6 грудня 2011): 64–67. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.4(52).11.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати аналізу сучасних міжнародних підходів до впровадження та функціонування системи управління й наявної в Україні нормативної бази, а також висвітлено низку важливих питань, відображення яких у системі управління сприятиме підвищенню безпеки на всіх етапах життєвого циклу ядерних установок.
24
Mykhailiv, H. V., та L. V. Hryniv. "ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 2, № 14 (27 липня 2018): 58–64. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.58-64.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті розглянуто загальний порядок формування інноваційної політики на підприємстві. Було установлено, що для здійснення ефективної інноваційної діяльності, необхідною є розробка інноваційної політики з дотриманням порядку її формування в контексті стратегії фінансово-економічної безпеки. Авторами було запропоновано наступні етапи формування інноваційної політики: встановлення актуальності формування інноваційної політики для підприємства; оцінка інноваційного потенціалу; формування стратегії інноваційного розвитку підприємства в орієнтирі фінансово-економічної безпеки; розроблення програми інноваційної діяльності; створення системи оцінки інноваційної програми.Досліджено та узагальнено теоретичні підходи щодо трактування змісту поняття «фінансово-економічна безпека». Проведено аналіз існуючих точок зору щодо підходів формування стратегії фінансово-економічної безпеки підприємства в умовах невизначеності та обґрунтовано необхідність системного підходу до формування системи стратегічного управління фінансово-економічною безпекою підприємства.
25
Kalyayev, Anatoliy. "ЄВРОПЕЙСЬКА КОЛЕКТИВНА ТА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК ВОЄННОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇН ЄС". Public Administration and Regional Development, № 10 (28 грудня 2020): 1140–63. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.10.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Узагальнено наслідки інформаційно-технологічних впливів на глобальні трансформації управління соціально-економічними процесами та безпекою. Розкрито суть «європейської ідентичності» та мультикультуралізму у їх взаємозв’язку та взаємозалежності на національному та інтеграційному рівнях. Наведено аргументи на користь припущення, що міграційні процеси, посилення право-радикальних ідей та організацій і пов’язані з ними кризові явища свідчать про поширення форм та методів гібридної війни, що ведеться між країнами, метою якої є підрив європейської системи безпеки, а не є свідченням краху ідеї мультикультуралізму. Розкривається сутність та гуманістичний потенціал таких явищ, як ідентифікація, зокрема національна й європейська, та мультикультуралізм у їх взаємозв’язках і взаємодії в контексті завдань публічного управління сферою безпеки та оборони. Доводиться, що гуманістичний потенціал європейської ідентичності в європейських країнах здатен забезпечити гармонійний розвиток європейського суспільства та управління ним. Європейська інтеграція в оборонній сфері - це не просто один з можливих напрямів поглиблення процесу, але й стратегічна та економічна необхідність для країн ЄС. Конфлікти на кордонах ЄС, тероризм і кібертероризм, гібридні війни, дедалі більша розмитість між зовнішніми і внутрішніми загрозами - все це робить Європейський Союз і його держави-члени більш уразливими.
Нова ситуація з безпекою в Європі є доволі складною, а відтак вона змушує європейців взяти на себе більшу відповідальність за безпеку на континенті і навколо нього. Констатується, що для створення ефективної системи протидії усім потенційним загрозам необхідно використовувати сукупний потенціал усіх країн, усвідомлення національної ідентичності яких не суперечить основним ідеям колективної(європейської) ідентичності.
26
Смирнов, С. М. "Шляхи вдосконалення системи управління фінансовою безпекою регіону". Актуальні проблеми економіки, № 2 (2005): 105–10.
Знайти повний текст джерела
27
Мельник, Н. Б. "Облікове забезпеченням системи управління економічною безпекою підприємства". Актуальні проблеми розвитку економіки регіону, Вип. 13, Т. 2 (2017): 122–26.
Знайти повний текст джерела
28
Чернецька-Білецька, Н. Б., І. О. Баранов та М. В. Мірошникова. "Удосконалення системи управління безпекою руху на залізничному транспорті". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 100–104. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-100-104.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті в міжнародному сполученні. Визначені проблеми розвитку єдиної залізничної мережі Європи в галузі експлуатаційної сумісності та безпеки при організації міжнародних перевезень.Призначення єдиної системи менеджменту безпеки руху на залізничному транспорті в міжнародному сполученні полягає в реалізації єдиної стратегії і постійно діючих механізмів досягнення і підтримки позитивних тенденцій в забезпеченні безпеки руху; координації діяльності національних залізничних адміністрацій щодо реалізації цієї стратегії і механізмів; організації обміну досвідом та впровадження передового досвіду. Розроблено проєкт єдиної системи менеджменту безпеки руху на залізничному транспорті в міжнародному сполученні і реалізовано підхід «системи управління». Складені шість основних принципів єдиної системи менеджменту безпеки руху на залізничному транспорті, які відповідають міжнародній практиці і стандартам в галузі залізничної безпеки.
29
Valigun, N., Yu Yesipenko, D. Dimitrieva, I. Vorobey та Yu Yesypenko. "Аналіз вимог до систем управління безпекою в процесі діяльності у сфері використання ядерної енергії". Nuclear and Radiation Safety, № 3(51) (6 вересня 2011): 68–73. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.3(51).13.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати аналізу сучасних міжнародних підходів та наявної в Україні нормативної бази до впровадження та функціонування системи управління, а також висвітлено ряд важливих питань, відображення яких в системі управління сприятиме підвищенню безпеки діяльності в сфері використання ядерної енергії. Висвітлено результати першого етапу науково-дослідної роботи, виконаної фахівцями ДНТЦ ЯРБ на замовлення органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
30
Горбань, А. В., О. В. Маранов, Ю. П. Клочков та З. Я. Дорофєєва. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ТА УПРАВЛІННЯ РУХОМ СУДЕН З ВИКОРИСТАННЯМ ДАНИХ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 114–27. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджена можливість інформаційного забезпечення для моніторингу та управління рухом суден з використанням даних супутникової навігації. Розглянуті елементи системи безпеки судноводіння. Вирішення завдань, пов'язаних з безпекою судноводіння і своєчасною доставкою вантажів, екологічним захистом прибережної зони, вимагає чіткого моніторингу руху суден і управління швидкостями потоків судів або окремих суден. Для цієї мети необхідне впровадження нових сучасних радіотехнічних засобів на базі високоточних супутникових навігаційних технологій та застосування систем, які забезпечують безпеку плавання судів. Дані обставини вимагають створення в регіонах систем керування судноплавством з таким навігаційним забезпеченням, яке б у максимальному ступені знижувало ризик аварій судів при плаванні в прибережних водах, на підходах до портів, у портових водах, у вузкостях, на внутрішніх водних шляхах, де свобода маневрування обмежена. У дослідженні представлене рішення актуальної наукової задачі з розробки математичного забезпечення формування високоточних полів місцевизначення, річкової диференціальної підсистеми GPS, для створення суцільних високоточних телекомунікаційних полів у СХ та ПХ діапазонах з урахуванням впливу полі компонентної підстилаючої поверхні, параметрів приймально-передаючого обладнання та урахування загоризонтної рефракції, яка має важливе значення для водного транспорту. Ключові слова:
31
Майстро, Сергій. "Специфіка формування системи державного управління природно-техногенною безпекою". Науковий вісник: державне управління 1, № 2018-1 (2019): 67–78. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2018-1/1-67-78.
Повний текст джерела
32
Цвілій, О. О. "Безпека інформаційних технологій: сучасний стан стандартів ISO27k системи управління інформаційної безпекою". Телекомунікаційні та інформаційні технології, № 2 (2014): 73–79.
Знайти повний текст джерела
33
Ситник, Ю. Б. "Аналіз основних характеристик і показників стану безпеки польотів авіаційної системи". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 117–22. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведений аналіз щодо організації системи безпеки польотів, що базується на двох контурах управління безпекою польотів (управління та забезпечення безпеки польотів). Визначено, що безпека польотів – це стан захищеності авіаційної системи від впливу небезпечних чинників, який відображає рівень авіаційної аварійності і стан безпеки польотів. Доведено, що рівень авіаційної аварійності визначається комплексною характеристикою безпеки польотів, яка відображає за допомогою системи статистичних показників людські втрати і втрати авіаційної техніки в результаті авіаційних подій, що відбулися в авіації України за певний період. Одним з показників рівня авіаційної аварійності є кількість авіаційних пригод на сто тисяч годин нальоту. Стан безпеки польотів – це інтегральна характеристика захищеності авіаційної системи, що визначається впливом на неї небезпечних факторів в масштабі реального часу. Проведений аналіз основних характеристик стану безпеки польотів дозволяє виділити два основних показники, за якими слід оцінювати її стан в авіаційному підрозділі. Так, в період організації польотів стан безпеки польотів визначається поточним значенням рівня забезпечення безпеки польотів; під час виконання польотів стан безпеки польотів визначається поточним значенням її рівня. В статті визначено, що рівень забезпечення безпеки польотів – це показник, що характеризує повноту профілактичної роботи, проведеної в авіаційному підрозділі на момент оцінки, щодо запобігання авіаційної пригоди. Головним критерієм оцінки рівня забезпечення безпеки польотів є обґрунтована повнота виконання заходів і процедур, визначених документами в області безпеки польотів і розпорядженнями вищих органів. При оцінці рівня забезпечення безпеки польотів в авіаційних підрозділах рекомендовано враховувати вплив людського фактору, а саме авіаційних фахівців з числа льотного складу авіаційних підрозділів на стан захищеності авіаційної системи. Рівень безпеки польотів в статті визначено як кількісне значення інтегрального показника, який характеризує стан захищеності авіаційної системи від впливу небезпечних чинників в ході виконання польотного завдання. Можливі стани безпеки польотів в авіаційному підрозділі можуть виникнути під час організації та виконання польотів. Проведений аналіз основних характеристик і показників стану безпеки польотів в авіаційному підрозділі дозволить розробити методичний апарат, застосування якого на практиці в процесі підготовки авіаційних підрозділів підвищить ефективність управління забезпеченням безпеки польотів.
34
Ferdman , G. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НА ТРУБОПРОВІДНОМУ ТРАНСПОРТІ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 1(57) (26 травня 2020): 100–105. http://dx.doi.org/10.34213/ap.20.01.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто фактори, що спричиняють аварії, та їх наслідки; особливості трубопровідного транспорту в єдиній транспортній системі України; склад системи трубопровідного транспорту, його переваги та недоліки в порівнянні з іншими видами транспорту, організаційно-правові основи державного управління безпекою на трубопровідному транспорті; контроль організаційної структури підприємств та установ трубопровідного транспорту (з представленням варіанту), а також охорону об’єктів трубопровідного транспорту з відповідними висновками.
35
Hulida, E. M., O. M. Koval, I. V. Pasnak та V. V. Sharyi. "Аналіз сучасного стану забезпечення пожежної безпеки промислових будівель та складів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 109–11. http://dx.doi.org/10.15421/40290222.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано світовий досвід у царині забезпечення пожежної безпеки промислових будівель та складів, що головно базується на огляді публікацій за останні 5 років, зокрема і тих, що індексуються в наукометричній базі Scopus. Актуальним завданням у царині пожежної безпеки є розвиток уявлення про можливі перспективні напрями розвитку систем протипожежного захисту промислових будівель та складів, що має базуватися на ґрунтовному аналізі світового досвіду у цій площині. Проаналізовано вплив чинників пожежної безпеки підприємств нафтохімічної промисловості, підземного зберігання дизельного палива, складів текстильної промисловості та складів тютюну з точки зору аспектів свідомості та обізнаності персоналу в царині пожежної безпеки, протипожежних об'єктів (об'єктових пожежно-рятувальних частин, добровільних пожежних команд тощо), управління пожежною безпекою та технічного забезпечення, а також наведено причинно-наслідковий аналіз цієї системи. Встановлено, що забезпечення пожежної безпеки підприємств ґрунтується на ефективному функціонуванні систем протипожежного захисту, а також принципах раннього виявлення пожеж шляхом застосування сучасних систем пожежної сигналізації. З'ясовано, що перспективи розвитку в окресленій проблематиці мають базуватися на застосуванні сучасних технологій, досконалості нормативно-технічної бази, а також застосуванні новітніх підходів до організації системи протипожежного захисту промислових будівель та складів.
36
Смоквіна, Г. А., та Альхаммаді Талеб Абдулла Мохаммед Алі. "ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНКИ КАДРОВОГО СКЛАДНИКА СИСТЕМИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 18 (30 червня 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є розгляд інструментів оцінки кадрової безпеки як складника фінансово-економічної безпеки підприємства та розроблення методичного підходу до їх удосконалення. Автори проаналізували та згрупували погляди науковців за складниками кадрової безпеки. Розглянуто групи інструментів управління кадровою безпекою, серед яких для подальшого дослідження виокремлена важлива група, що містить оцінювання персоналу підприємств. Розглянуто цілі, основні етапи оцінки стану кадрової безпеки персоналу, надано їх стислу характеристику. Досліджено індикатори для оцінки кадрової безпеки за складниками. Розраховано інтегральний показник кадрової безпеки, агрегований за всіма показниками. Для інтерпретації отриманих результатів вибрана шкала Харрінгтона, яка дасть змогу визначити стан кадрової безпеки окремо за складниками та у цілому на підприємстві, що дасть змогу визначити напрями роботи менеджменту підприємства із власним персоналом.
37
АБІЛЬТАРОВА, Ельвіза. "ПРОГНОСТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Human Studies Series of Pedagogy, № 45 (9 грудня 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці. Мета статті – обґрунтування перспектив формування культури безпеки професійної діяльності в закладах вищої освіти. Теоретико-методологічною основою дослідження є міжнародні та вітчизняні правові документи: Конвенція Міжнародної організації праці про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище, Резолюція Генеральної асамблеї Організації об’єднаних націй «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року», Концепція реформування системи управління охороною праці в Україні, Національна стратегія у сфері прав людини, Закон України «Про вищу освіту», а також міжнародні стандарти в галузі управління якістю, в галузі управління охороною здоров’я та безпекою праці, в галузі екологічного управління. Здійснено теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури щодо визначення поняття «прогнозування», методів та етапів прогнозування. Автором обґрунтовано перспективні напрями вирішення означеної проблеми на трьох рівнях: загальнодержавному, регіональному, на рівні закладів вищої освіти. Основними прогностичними напрямами на загальнодержавному рівні вбачається розвиток і вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази в галузі забезпечення культури безпеки, фінансова підтримка наукових та педагогічних колективів щодо популяризації питань культури безпеки; на регіональному рівні пропонується підвищення обізнаності та інформування суспільства щодо культури безпеки, впровадження європейських стандартів безпеки праці, зарубіжного досвіду в галузі охорони праці та культури безпеки на виробництві; на рівні закладу вищої освіти передбачається створення в закладах вищої освіти сучасного безпечного освітнього середовища з пріоритетом безпеки праці та здоров’язбереження шляхом впровадження інноваційних технологій та методик навчання. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень теоретичних та методичних засад розвитку культури безпеки професійної діяльності у інженерів з охорони праці, основ формування, розвитку та виховання ціннісних орієнтацій у майбутніх інженерів з охорони праці у системі безперервної освіти.
38
Жидков, С. М., О. В. Никифоров та М. І. Романович. "Концепція використання інформаційних технологій при управлінні ризиками для безпеки польотів державної авіації". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 20–27. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто концепцію створення перспективної автоматизованої системи управління безпекою польотів державної авіації. В основу концепції покладено завчасне виявлення та профілактика небезпечних факторів та ризиків з урахуванням людського та організаційного факторів за рахунок реалізації процесів централізованого збору, узагальнення і аналізу великих даних про стан авіаційної системи. Сформульовано актуальні наукові завдання щодо розробки спеціального програмного забезпечення запропонованої автоматизованої системи.
39
Акімова, Людмила. "ІНСТИТУЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 15–29. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-15-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Надано дефініції поняттям “економічна безпека” та “дер- жавне регулювання”. Під економічною безпекою держави варто розуміти багатофакторну систему, головна мета якої — забезпечення сталого еко- номічного розвитку від негативного зовнішнього та внутрішнього впливу. Доведено, що державне регулювання економіки становить цілеспрямова- ний та активний вплив державних та наддержавних органів управління на функціонування та розвиток цілісної економічної системи.
Визначено інституції державного регулювання, через які здійснюється вплив на економічну безпеку країни. Схарактеризовано основні принци- пи та методи державного регулювання. Встановлено, що принципи дер- жавного регулювання економіки реалізовуються через певні методи, які становлять сукупність конкретних регулюючих засобів впливу на заінтересований об’єкт для вирішення конкретно поставлених завдань. Методи мають певний статус обов’язковості для застосування і демонструють за- кономірності державно-регуляторних відносин. Крім того, наведено кла- сифікацію методів державного регулювання, яка включає прямі, непрямі, правові, адміністративні та економічні методи.
Визначена правова основа здійснення державного регулювання в забезпеченні економічної безпеки держави, яка передбачає прийнят- тя законів і законодавчих актів Верховної Ради України, видання ука- зів Президента, а також вироблення механізму їх реалізації та контро- лю. Схарактеризовано нормативно-правове регулювання забезпечення економічної безпеки держави. Встановлено, що окрім методів державно- го регулювання протидії корупції у сфері економічної безпеки України присутні суб’єкти, які керуються відповідними нормативно-правовими актами. Досліджено роль державних органів у запобіганні корупції в Україні.
40
Петренко, Л. М. "Стійкість і надійність функціонування системи управління економічною безпекою підприємства". Моделювання та інформаційні системи в економіці, № 91 (2015): 182–89.
Знайти повний текст джерела
41
Ананченко, О. Є. "Питання формування організаційної структури системи управління інформаційною безпекою підприємства". Сучасний захист інформації, № 1 (2016): 79–83.
Знайти повний текст джерела
42
Шойко, Василь. "ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ". Public management 22, № 2 (26 лютого 2020): 230–41. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-230-240.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено, що державне управління у сфері цивільного захи- сту можна назвати окремим видом діяльності з організації процесів забез- печення захисту та безпеки населення, оптимального функціонування та сталого розвитку системи державного управління національною безпекою, яка проводиться публічними і приватними суб’єктами. Визначено, що до суб’єктів управління у сфері цивільного захисту належать державні органи влади, які реалізують розробку та виконання державної політики у сфе- рі цивільного захисту; об’єкт управління — акумулює різні аспекти сфери цивільного захисту як системи забезпечення захисту та безпеки життєді- яльності суспільства (в широкому сенсі представляє собою управлінську діяльність); процеси управління — відповідають за забезпечення суспільних відносин та організовують прямий і зворотний зв’язки між суб’єктами та об’єктами управління.
Проаналізувавши доктринальні та нормативні джерела, в яких наво- диться визначення терміна “надзвичайна ситуація”, відмічена відсутність уніфікованого підходу до цього питання, що також можна спостерігати під час дослідження питання класифікації надзвичайних ситуацій.
Систематизовано сім критеріїв, відповідно до яких конкретну подію можна віднести до надзвичайної ситуації:
організаційно-управлінський;
соціально-політичний;
соціально-психологічний;
соціально-екологічний;
економічний;
мультиплікаційний;
часовий.
Кожен із зазначених критеріїв відповідає певним якісним характеристи- кам. Будь-яку неочікувану екстремальну подію варто відносити до надзви- чайної ситуації лише у випадку її відповідності усім семи критеріям. Визна- чені критерії надзвичайної ситуації, у своїй сукупності, дають можливість кваліфікувати процеси, явища та події як надзвичайну ситуацію, водночас відокремлюючи їх від інших кризових явищ.
43
Герасимюк, Костянтин Харитонович. "Механізми державного управління кібер- та інформаційною безпекою: проблеми та шляхи вирішення". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 36–40. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-36-40.
Повний текст джерелаАнотація:
Нагальна необхідність формування системи кібер- та інформаційної безпеки зумовлена насамперед проблемою гібридних воєн, світовою пандемією, міжнародними та регіональними коливаннями економіки тощо, адже це несе цілу низку загроз державам, бізнесу, суспільству в цілому та кожному громадянину зокрема. В умовах же тотальної діджиталізації управління проблема ризиків розповсюдження і захисту інформації стає надзвичайно актуальною для органів публічної влади всіх рівнів. Саме тому держава потребує вироблення дієвих механізмів державного управління в цій сфері, й насамперед механізмів кібер- та інформаційної безпеки. Значний всебічний розгляд науковцями кібербезпеки та інформаційної безпеки свідчить про нагальність та актуальність цієї проблеми, проте малодослідженими залишаються питання механізмів державного управління цією сферою та, в цьому контексті, підготовки фахівців публічного управління та адміністрування, здатних адекватно протидіяти зазначеним загрозам. Аналіз нормативно-правової бази та наукових досліджень дав можливість визначити: два ключові напрями розвитку кіберзахисту; проблемні питання правового та організаційного механізму державного управління інформаційною та кібербезпекою; сучасні підходи до формування політики підготовки та підвищення кваліфікації фахівців ІТ-сфери й публічного управління та адміністрування тощо. Зазначено, що сьогодні виникає необхідність більш ретельного підходу до забезпечення органів публічної влади технічним обладнанням, програмним забезпеченням, до підготовки / перепідготовки кадрів, які б не лише бути впевненими користувачами цих програм, а і розуміли свою відповідальність за безпеку в цій сфері. Крім того, всі зазначені вище заходи кіберзахисту в сфері публічного управління мають набути системного характеру.
44
Клюзко, О. І. "Аналіз підходів до проектування системи управління економічною безпекою сучасного підприємства". Економіка і регіон, № 6 (55), грудень (2015): 28–33.
Знайти повний текст джерела
45
Клюзко, О. І. "Аналіз підходів до проектування системи управління економічною безпекою сучасного підприємства". Економіка і регіон, № 6 (55), грудень (2015): 28–33.
Знайти повний текст джерела
46
Бондарчук, Н. В. "ІНВЕСТИЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 94–101. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.94-101.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження значення інвестицій у забезпеченні економічної безпеки підприємства. Метою статті є визначення значення інвестицій в економічній безпеці підприємства та дослідження основних методів визначення ефективних інвестиційних проектів, які забезпечують економічну безпеку підприємства в цілому.
Методи дослідження, використані у процесі написання статті, передбачають застосування загальнонаукових та емпіричних прийомів економічної науки, що ґрунтуються на системному підході. Крім цього, у процесі роботи застосовувались такі загальні методи досліджень, як узагальнення та порівняння. Запропоновано під інвестиційною безпекою розуміти підсистему економічної безпеки, яка запобігає можливим загрозам та забезпечує можливість ефективного вкладення інвестицій з метою розвитку підприємства. Приймаючи рішення щодо можливості інвестування наявних ресурсів підприємство проводить ретельний аналіз наявних можливостей та можливих ризиків пов’язаних із такою діяльністю. В ході дослідження запропоновано систему заходів забезпечення інвестиційної безпеки підприємства, серед яких виділено: інформаційно-аналітичне забезпечення процедури інвестиційного проектування; оцінка здатності підприємства реалізувати проект; передінвестиційна підготовка; управління реалізацією інвестиційного проекту.
Констатовано, що оцінка ефективності здійснюється за допомогою розрахунку системи показників або критеріїв ефективності інвестиційного проекту, серед яких досліджено переваги недоліки методів: прості методи оцінки інвестицій та методи оцінки інвестицій, які засновані на дисконтуванні
Практична значущість даної статті полягає у тому, що проведенi дослiдження інвестиційної безпеки, як складової економічної безпеки підприємства сприятимуть стабiльному функціонуванню підприємств, а також зниженню ризиків,що виникають у процесі їх діяльності.
47
Romanyuk, V., V. Trisnyuk та T. Kurtseitov. "ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ПРИРОДНИХ ТА ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 119–23. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.119.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Надзвичайна ситуація представляє собою обстановку, викликану випадковими причинами, таку, що приводить до шкідливих соціальних, економічних та екологічних наслідків. У кризовому періоді виконуються рятувальні заходи, що спрямовані на локалізацію наслідків прояву джерел загрози і збільшення живучості регіональних компонентів у зонах ураження. Територіальна розподіленість, різнорідність, багатозв’язність і динамічність уражаючих впливів і захисних заходів значно ускладнюють процеси управління природно-техногенною безпекою. Метою статті є формулювання постановки задачі ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф на території України, користуючись принципами системного підходу. Результати дослідження. У статті сформульована постановка задачі ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф на території України. Проведений аналіз проблем управління техногенною безпекою конкретного регіону, де зафіксована надзвичайна ситуація. Отриманий формальний опис досліджуваної системи і оточуючого її середовища, виходячи із принципів системного підходу. Наведена класифікація джерел надзвичайних ситуацій виходячи із причин виникнення, різних видів об’єктів ураження в залежності від характеру поведінки в екстремальних умовах, різні види ресурсів захисту, які реалізують необхідні захисні заходи. Для пошуку оптимального плану застосування сил і засобів системи техногенної безпеки на етапі ліквідації наслідків НС використаний програмно-цільовий підхід до планування з використанням Парето-функції системи. Розглянуті пряма та обернена задачі пошуку оптимального плану. Відбір об'єктів для прямої задачі проводиться в порядку у відповідності до їхньої пріоритетності. При вирішенні оберненої задачі відбір об'єктів проводиться до досягнення заданого рівня системного ефекту, що накопичується в процесі відбору
48
Приходько, М. М. "Конструктивно-географічні засади системи управління екологічною безпекою природних і антропогенних геосистем". Український географічний журнал, № 1(73) (2011): 56–62.
Знайти повний текст джерела
49
Коврегін, В. В. "Науково-методичні засади формування та реалізації системи управління економічною безпекою ВНЗ". Публічне управління та митне адміністрування, № 2 (13) (2015): 188–94.
Знайти повний текст джерела
50
Ситник, Г. П. "Нормативно-правові акти як основа функціональної системи державного управління національною безпекою". Статистика України, № 1 (2004): 42–46.
Знайти повний текст джерела