Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Система інформаційно-аналітична.
Статті в журналах з теми "Система інформаційно-аналітична"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-34 статей у журналах для дослідження на тему "Система інформаційно-аналітична".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Іваненко, В., В. Чебан, В. Трішин та О. Бажак. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 32–40. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Технічна експлуатація водного транспорту є важливим елементом функціонування сучасної транспортної компанії. Застосування нових інформаційних технологій у системі технічної експлуатації водного транспорту є важливим шляхом підвищення її ефективності. Процеси технічної експлуатації та обсяги інформації, які породжуються при цьому досить складні та значні, що вимагає побудови інформаційно-аналітичної системи. Складність та багатогранність завдань, які вирішуються у транспортній компанії, висуває певні вимоги до інформаційно-аналітичної системи, яка являє собою складну організаційну ієрархічну систему її інформаційного ресурсу. В статті проведено проектування інформаційного ресурсу інформаційно-аналітичної системи технічної експлуатації водного транспорту. Розглянуті рівніієрархічної структури інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту. Побудована модель інформаційно-аналітичної системи і проведена декомпозиції її завдань. На верхньому рівні структура інформаційно-аналітичної системи забезпечення технічної експлуатації водного транспорту наведена у вигляді функціональних комплексів: завдань управління використанням судна, завдань управління технічним станом водного транспорту, завдань управління запасами агрегатів і запасних частин, завдань управління виробничою та господарською діяльністю, завдань управління засобами технічного обслуговування, завдань ідентифікації суден та агрегатів. Кожен комплекс є логічним об’єктом і використовується для опису функціональних можливостей інформаційно-аналітичної системи. Обґрунтований склад завдань, узгоджені інформаційні потоки в даній системі. Доведено, що методи прикладного системного аналізу та компонентний підхід до проектування інформаційних ресурсів інформаційно-аналітичних систем дозволяють упорядкувати і суттєво спростити процес проектування, врахувати конкретні вимоги, провести його оптимізацію структурного та динамічного представлення, закласти необхідні рішення у відповідності із іменованою специфікацією на інформаційний ресурс. Ключові слова: водний транспорт, декомпозиція, інформаційно-аналітична система, інформаційний ресурс, технічна експлуатація
2
Мороз, А. М., Н. О. Похлєбіна та В. А. Хобін. "Інформаційно-аналітична система приймальної комісії ОНАХТ як основа автоматизованого управління формування контингенту студентів". Automation of technological and business processes 12, № 4 (30 грудня 2020): 36–42. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i4.1933.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню автоматизації процесу формування контингенту студентів (ФКС) у ході поточної вступної кампанії у Одеській національній академії харчових технологій. Розглянуто основні цілі та завдання, що виконує приймальна комісія закладу вищої освіти. Розглянуто практичне застосування автоматизованої інформаційно-аналітичної системи (ІАС). Наведено процеси, що відбуваються в інформаційно-аналітичній системі. Виділені особливості системи як об'єкта управління. Представлена розроблена інформаційна система, що забезпечує наскрізну автоматизацію управління роботою приймальної комісії на прикладі Одеської національної академії харчових технологій. Описано функціонування автоматизованої системи приймальної комісії (ПК) закладу вищої освіти. Наведено повний алгоритм дій, що виконує секретар відбіркової комісії з моменту прийняття заяви або документа до оголошення рейтингу та формування списків на зарахування. Представлено зовнішній вигляд основних інтерфейсів автоматизованого робочого місця оператора, його функції и задачі. Створено систему логування та контролю доступу до функцій автоматизованої інформаційно-аналітичної системи, що складається з декількох рівнів допуску, що забезпечує безпеку і цілісність даних, розділяє користувачів на операторів і адміністратора. Інформаційно-аналітична система управління розглянута як система з автоматизованою технологією отримання результатів організації, документаційного оформлення. Наведено структурні схеми інформацйної системи та її підсистем, що дозволяє детально розглянути кожну розроблену функцію та її можливості.
3
Донченко, Т. В., та А. В. Олійник. "ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (23 червня 2019): 45–62. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.45-62.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано історичні аспекти становлення податкової системи України за різними підходами науковців. Визначено, що багато проблем в системі оподаткування, як показує історичний досвід, в різні часи були подібними, а тому вивчення цього досвіду допоможе уникнути помилок в майбутньому. Доведено доцільність дослідження становлення податкової системи України в контексті розвитку інформаційних систем і технологій та цифрової економіки. Аргументовано, що важливе значення в рівні інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів має інформаційно-аналітична система (ІАС) – структура, яка охоплює інформаційні технології (ІТ), інформаційні системи (ІС) й інформаційні ресурси для здійснення ефективної діяльності.
4
Пташкін, Роман Леонідович, Артем Володимирович Гончаров та Олександр Степанович Гавриш. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ОБЛІКУ ЕКСПЕРТНИХ ПРОВАДЖЕНЬ У ПІДРОЗДІЛАХ ЕКСПЕРТНОЇ СЛУЖБИ МВС УКРАЇНИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 2 (22 червня 2021): 5–17. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.2.2021.241061.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена проблемам побудови моделей, розробки, реалізації та впровадження інформаційно-аналітичної системи обліку експертних проваджень у підрозділах Експертної служби МВС України. Аналізуючи сучасні вимоги та принципи розробки програмних засобів для підрозділів МВС України, авторами було сформовано перелік вимог та базових принципів стосовно розробки необхідного програмного забезпечення. Окрім того, було здійснено аналіз сучасних технологій, які можливо використати для розробки системи. Відокремлено ті технологічні рішення, що повністю задовольняють поставлені вимоги. Відтак авторами для розробки програмного засобу обрано архітектуру на кшталт web-додатка, для роботи з яким користувачеві необхідний лише web-браузер, в якому буде відображений графічний інтерфейс користувача, а вся функціональність системи забезпечується web-сервером. При розробці авторами приділено особливу увагу питанню захисту інформації, оскільки воно продиктовано ключовими вимогами до програмного забезпечення, що може бути використане в підрозділах МВС України. Відтак розроблена система фундаментально базується на моделі безпеки «Zero Trust» і здійснює багаторівневе фільтрування та перевірку будь-яких даних, що обробляються в системі. Також система має алгоритми автоматизованої реакції на спроби несанкціонованого вторгнення. Як ключові технології було обрано систему керування базами даних PostgreSQL для збереження та маніпулювання даними, web-сервер nginx для забезпечення функціонування сервера, мову програмування PHP для написання коду серверної частини системи та мови HTML, CSS, Java Script для реалізації графічного інтерфейсу користувача. Виходячи з вимог безпеки, при розробці не використовувалися сторонні бібліотеки чи фреймворки. Безпосередньо для реалізації серверної частини додатка авторами обрано дещо модифіковану модель MVC та реалізовано принцип абсолютної модульності системи. Інформаційно-аналітичну систему було успішно впроваджено в діяльність усіх підрозділів Експертної служби МВС України. Наразі система активно використовується для автоматизованого створення звітності й формування статистичних та аналітичних даних про окремі напрями діяльності служби.
5
Radko, A. О., N. E. Kovshun та I. D. Melnуk. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ МЕНЕДЖМЕНТУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 95 (11 листопада 2021): 120. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202111.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню відповідності навиків працівниківорганів управління природокористуванням і охороною навколишньогосередовища України сучасним трендам цифрової економіки. Дослідженорівень використання інформаційних технологій загалом та відповідноїтрансформації потреб менеджменту. Показано роль інформаційноцифрових технологій для підвищення ефективності об’єкта управління.Досліджено інформаційно-аналітичні системи, які реалізовані в органахуправління природокористуванням і охороною навколишньогосередовища в Рівненській області на трьох рівнях: обласному, районномута міському. Проведено опитування адміністративного персоналу.Описана систематизація циркулюючих документів здійснюється за рядомкласифікаторів. В умовах цифровізації автоматизовані системиуправління виконують різноманітні функції. Визначено, що основноюпотребою, що задовольняється з використанням цифрових технологій, єархівування та реєстрація документів. На районному рівні зареєстрованобільше всього органів управління, де комп’ютерну інформаційноаналітичну систему або її елементи не впроваджено. Доведено низькийрівень і незацікавленість керівників у використанні інформаційногозабезпечення в процесі прийняття управлінських рішень. встановлено,що для інформаційного підтримки управлінської діяльності найбільшимпопитом користуються бази даних з питань фінансово-економічноїдіяльності, нормативно-правового, кадрового, ресурсного, матеріальнотехнічного забезпечення та еколого-статистичні. Визначені головнізавдання, які повинна вирішувати інформаційно-аналітична система зпитань охорони природного середовища України, в умовах цифровізації.Інформаційно-аналітична система повинна бути диференційована таорієнтована на сучасні потреби управління природокористуванням;поєднанням екологічних, економічних та нормативних підсистемзабезпечувати комплексний аналіз інформації; орієнтована наперспективу розвитку охорони довкілля в умовах цифровізації.
6
Триус, Юрій Васильович, Григорій Олександрович Заспа, Олексій Сергійович Кожем'якін та Альона Вікторівна Аширова. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (15 березня 2021): 27–38. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.219482.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемам розробки і впровадження інформаційних систем підтримки освітньої діяльності закладів вищої освіти в умовах цифрової трансформації. На основі аналізу вітчизняного і закордонного досвіду визначено технічні та функціональні вимоги до таких систем, обґрунтовано необхідність комплексного використання системного, процесного і проєктного підходів при їх проєктуванні, створенні і впровадженні. Метою дослідження є автоматизація опрацювання інформації, що стосується організації освітнього процесу навчальними підрозділами університету, уніфікація процесів електронного документообігу в університеті, забезпечення його статистичної звітності і підтримка прийняття управлінських рішень на основі аналізу даних про успішність здобувачів вищої освіти за рахунок розробки веб-орієнтованої інформаційно-аналітичної системи в рамках концентричної інформаційної технології. У роботі запропоновано модель наповнення бази даних системи інформацією для формування вихідної документації про освітню діяльність студентів, зокрема додатків до диплому європейського зразка. Також змодельовано і спроєктовано бізнес-процеси, що відбуваються в освітньому середовищі університету. На основі цілеспрямованого і комплексного використання сучасних підходів і технологій проєктування та програмування створено базові модулі веб-орієнтованої інформаційно-аналітичної системи підтримки освітньої діяльності закладу вищої освіти, які впроваджено у діяльність структурних підрозділів Черкаського державного технологічного університету.
7
Мусієнко, І. І. "Ефективна інформаційно-аналітична система забезпечення державного управління вищою освітою". Економіка та держава, № 10 (2011): 95–97.
Знайти повний текст джерела
8
Мусієнко, І. І. "Ефективна інформаційно-аналітична система забезпечення державного управління вищою освітою". Економіка та держава, № 10 (2011): 95–97.
Знайти повний текст джерела
9
Мусієнко, І. І. "Ефективна інформаційно-аналітична система забезпечення державного управління вищою освітою". Економіка та держава, № 10 (2011): 95–97.
Знайти повний текст джерела
10
Костенко, О. М. "Інформаційно-аналітична система управління - передумова сталого розвитку сільськогосподарських підприємств". Економіка та держава, № 11 (2012): 63–65.
Знайти повний текст джерела
11
АНДРОЩУК, Олександр, та Віталій ГРІНЧЕНКО. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 5–18. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.527.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний етап розвитку Державної прикордонної служби України характеризується зростанням темпів і масштабів інформаційного обміну, збільшуючи роль інформації в системі організації управління. Процес управління є процесом обробки інформації та її перетворення в управлінські рішення, що обумовлює роль інформаційно-аналітичного забезпечення в підвищенні його ефективності, достовірності та оперативності. На даний момент необхідна зміна підходів щодо здійснення інформаційно-аналітичної діяльності, загальних принципів її організації, управління, форм і методів її здійснення, що визначає актуальність наукового дослідження моделей, методів інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності Державної прикордонної служби України. Найбільш проблематичним питанням залишається побудова моделі інформаційно-аналітичного забезпечення стосовно підтримки прийняття рішення в охороні та захисті державного кордону на рівні органів охорони державного кордону.
Обґрунтовано та подано модель інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності органів охорони державного кордону. Основу моделі складає інформаційно-аналітична система, до складу якої входять підсистеми: збору даних, необхідна для збору даних різного типу – статистичних, текстових, табличних, графічних, кількісних, якісних тощо; вводу-виводу даних (інформації), необхідна для перетворення вихідних даних різного типу до єдиного вигляду; збереження даних, здійснює збереження вихідних даних та вторинних, після обробки; обробки даних; геоінформаційна підсистема; підсистема моделювання оперативно-службової діяльності; експертної підсистема; аналітиків. Було визначено: головним елементом інформаційно-аналітичної системи є аналітики, до яких висуваються певні вимоги: тісний зв'язок з інтегрованою інформаційно-телекомунікаційною системою «Гарт» Державної прикордонної служби України.
Дослідження розробленої моделі дозволило визначити основні напрямки подальших досліджень – розробка підсистеми збору даних, розробка методів обробки даних, підготовка аналітиків.
12
ТИМОШЕНКО, Юрій, та Дмитро КИСЛЕНКО. "ПРАВООХОРОННА СИСТЕМА В ЕПОХУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки 59, № 1 (23 лютого 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2020.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доводиться, що в Україні наразі відбувається стрімкий розвиток суспільства, «оцифровуються» усі сфери життя. При цьому не за усіма змінами встигають правоохоронні органи. Цифрова реальність пов’язана із появою нових форм злочинності – кіберзлочинів, інформаційного шахрайства, великою кількістю кібернетичних атак на різні підприємства та установи, в тому числі, і державні бази даних. Такі загрози потребують вироблення нових форм протидії, трансформації системи правоохоронних органів, їх «осучаснення». Безумовно, розвиток інформаційних технологій, діджиталізація вимагає закріплення нових форм та методів здійснення правоохоронними органами своїх функцій. Щодо конкретних проявів діджиталізації правоохоронної системи, у статті нами визначаються наступні: 1) Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд розпочали впровадження у свою діяльність системи електронного кримінального провадження eCase MS; 2) затвердження Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування «іКейс» з метою автоматизації процесів досудового розслідування, включаючи створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні, а також процесів, які забезпечують організаційні, управлінські, аналітичні, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів; 3) використання правоохоронними органами програми «Безпечне місто» з метою виявлення та розслідування злочинів, вчасне реагування пожежної, рятувальної, медичної, дорожньої й інших комунальних та державних служб, припинення і ліквідацію кризових ситуацій криміногенного, терористичного, природного й техногенного характеру тощо; 4) запровадження проєкту Smart City – інформаційно-аналітична програма нового покоління, що здійснює розпізнавання потенційних небезпек, аналіз ситуації в реальному часі та передачу вже опрацьованих даних про виявлені загрози терористичного, кримінального та іншого характеру.
13
Довбиш, Анатолій Степанович, Ігор Володимирович Шелехов, Юлія Олексіївна Хібовська та Олександр Вячеславович Матяш. "Інформаційно-аналітична система оцінювання відповідності сучасним вимогам навчального контенту спеціальності кібербезпека". RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, № 1 (27 лютого 2021): 70–80. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2021.1.06.
Повний текст джерелаАнотація:
The urgent task of increasing the functional efficiency of machine learning of the information and analytical system (IAS) for assessing compliance with modern requirements of the bachelor level academic disciplines content of the specialty "Cybersecurity" has been solved. A method of information-extremal machine learning IAS has been developed to adapt the educational content of the graduating department to the requirements of the labor market, which allows, when the system is operating in the monitoring mode, to promptly correct the content of the graduating department educational disciplines. The idea of the method is to maximize the information capacity of the IAS in the process of machine learning, which makes it possible to achieve the maximum total probability of making correct classification decisions in the monitoring mode. Because of information-extremal machine learning in the framework of the geometric approach, decisive rules have been constructed that are invariant to the multidimensionality of the recognition feature space. As a criterion for optimizing machine learning parameters, a modification of the Kullback information measure is used, which is a function of the accuracy characteristics of classification decisions. As optimization parameters, the geometric parameters of hyperspherical containers of recognition classes were considered, which were restored in the process of machine learning in the radial basis of the binary space of Hamming features. Simultaneously, the input-training matrix was transformed into a working binary-training matrix, which changes in the process of machine learning by using admissible transformations to adapt the input mathematical description of the system to the maximum reliability of classification solutions. A categorical model of IAS functioning is proposed, based on which an algorithm for information-extreme machine learning of the system with automatic determination of the recognition base class is developed. According to the results of a specialist survey in the field of cybersecurity, an input-structured training matrix was formed and based on the results of physical modeling, the efficiency of the proposed method of information-extreme machine learning IAS was confirmed.
14
Grigorishen, O. O., I. S. Kolesnik, and L. A. Savitskaya. "INFORMATION AND ANALYTICAL SYSTEM FOR DETERMINING THE MENTAL STATE OF A PERSON." Information technology and computer engineering 52, no. 3 (2021): 4–9. http://dx.doi.org/10.31649/1999-9941-2021-52-3-4-9.
Повний текст джерела
15
Fedorchak, V. V. "The information and analytical system of public administration of emergencies risks." Public Administration and Regional Development 2018, no. 1 (October 9, 2018): 163–76. http://dx.doi.org/10.26693/pard2018.01.08.
Повний текст джерела
16
Voskresenska, T. І. "The Information and Analytical System of Financial-Economic Diagnostics: Features of Objects Selection." Business Inform 12, no. 527 (2021): 306–11. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-12-306-311.
Повний текст джерелаАнотація:
The study focuses on the fact that the negative impact of some changes in the global financial and economic system, of course, is reflected in the choice of diagnostic objects, which is carried out in order to form an effective information system for the adaptation of economic entities to real conditions of functioning. The features of the selection of diagnostic objects, which are determined by the purpose, goals, objectives set in the design or acquisition of a diagnostic system of a particular economic system, are considered. It is noted that with the objects of diagnostics at the micro level, scholars mainly include the potential of the enterprise together with the appropriate subspecies (financial, personnel, production-technical, economic). Based on the study of the approaches of scientists, as well as the author’s own research on the choice of diagnostic objects, it is argued that these include: amalgamation of States, country, region, territorial community (TG) or amalgamated hromada (AH), industry, enterprise. Also, the carried out research reveals and visually demonstrates the hierarchical subordination of objects for diagnosing economic systems. It is determined that the objects of diagnostics presented in the study are interrelated and can affect each other. The article states that methodical and constructive content (choice of methods, procedures, coefficients, format of submission of results, etc.) of the diagnostic system depends on the choice of the object or groups of objects. It is considered that at each of the stages of diagnostics, to a certain extent, the qualitative and quantitative characteristics of the object are taken into account, which decisively affect the production of initial information by the diagnostic system and its application in making managerial decisions. It is proved that depending on the selected object of diagnostics, the diagnostic indicators of both internal and external will differ, and so will be their optimal values. It is noted that the indicators of diagnostics of the relevant object should be correlated with each other in order to obtain relevant information for the effective management of the object of diagnostics and forecasting the possible consequences of its change when changing a particular indicator
17
Nykolaieva, Valentyna. "Cучасні інновації у державному управлінні системою соціальної роботи: переваги та перепони". Public Administration and Regional Development, № 8 (30 червня 2020): 654–78. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.08.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується використання інноваційних інструментів в державному управлінні системою соціальної роботи, зокрема на основі новітніх інформаційних комунікаційних технологій (ІКТ), а також виокремлення окремих проблем цього процесу. Зокрема розглядаються як переваги я інновацій, так і певні перепони впровадження у державне управління системою соціальної роботи у сучасних умовах. Автором сформульовано узагальнену характеристику категорії «інновація» через призму використання у державному управлінні системою соціальної роботи. Наведено де-які види інновацій в управлінській діяльності державних органів влади та їх характеристика: організаційно-управлінські, внутрішньо-управлінські та нормативні, соціокультурно-особистісні.
До сучасних інструментів модернізації державного управління системою соціальної роботи в Україні відносяться: система електронних закупівель ProZorro; система відкритих даних; створення безкоштовних інформаційних, консультативних та навчальних веб-сайтів, платформ, он-лайн курсів тощо; електронні реєстри пільгових категорій населення; Єдина інформаційно-аналітична система управління соціальною підтримкою населення України – E-SOCIAL; система фронт-офісів, яка дозволить надавати соціальні сервіси в кожній територіальній об’єднаній громаді (ОТГ); соціальні мережі, диверсифікація соціальної підтримки та обслуговування; соціальне замовлення та інші.
Доведено, що превалюючими інструментами державного управління системою соціальної роботи є електронні сервіси, які сприяють значному підвищенню контролю й якості організації надання соціальних послуг та підтримки на різних рівнях державного управління.
18
Коженовські, Лєшек Фредерік, та Євген Литвиновський. "ІНФОРМАЦІЯ – ВАЖІЛЬ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА". Науковий вісник: Державне управління, № 4(10) (2 грудня 2021): 71–94. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2021-4(10)-71-94.
Повний текст джерелаАнотація:
Вимогами сучасності для сталого функціонування глобального суспільства в умовах надзвичайних викликів до його стійкості є проведення методологічних та науково-прикладних досліджень з проблематики цивільної безпеки, вивчення кращих практик антикризового менеджменту країн Європи. Також науковим завданням є теоретичне обґрунтування складових механізму державного управління сферою цивільної безпеки та їх характеристик. На основі аналізу механізму державного антикризового управління республіки Польща гіпотетично визначено інформацію як центральний (базовий) його важіль, обгрунтовано її значущі характеристики. Методами дослідження були метод компаративного аналізу, контент-аналізу, гіпотетичний, метод інтерв’ювання експертів. На основі аналізу попередніх наукових розвідок визначено, що такі структурні елементи механізму державного управління як політики, важіль, інструменти, зокрема в управлінні сферою цивільної безпеки, не знайшли свого місця, часом їх ототожнюють, а здебільшого лише похідно про них згадують. Зазначені дослідження є теоретичною базою підтвердження гіпотези, що інформація є основою прийняття державних управлінських рішень, невід'ємною частиною системи, метою якої є зменшення стану невизначеності її функціонування, не лише міждисциплінарним терміном, який суперечить невідомому, а й ключовим фактор (важелем державного управління) національної безпеки. Обіг інформації є підгрунтям належного функціонування системи антикризового управління Республіки Польща (далі – РП).
Аналіз системи антикризового менеджменту РП свідчить, що діяльність органів управління спрямована на організацію і підтримку всіх можливих систем комунікації – інформаційних, транспортних, логістичних тощо. Чим вищий рівень управління, тим важливішим є фактор координації окремих видів діяльності. Ця координація органів управління (сил) антикризового менеджменту заснована на базі отримання (надання) повідомлень (інформації) з наявних сил і засобів та проведених заходів суб’єкта системи нижнього рівня управління та повідомлень із запитом необхідних сил і засобів з вищих рівнів управління. Також значна увага приділяється системі моніторингу визначених загроз. Пропонується замість поняття «моніторинг» ввести «контролінг», в основі якого лежить збір, обробка, перевірка, стандартизація відповідної інформації (повідомлення) про стан (загрозу, ризик) об’єкта захисту. Визначено, що для упорядкування ієрархічної інформації та обробки даних у системі антикризового менеджменту РП, підтримання ефективного інформаційного потоку стандартизованих даних (збір мінімального обсягу даних, доповнення (за необхідності) їх додатковою інформацією та представлення у вигляді звіту (початкового, корегуючого, заключного) про ситуацію) функціонує інформаційно-аналітична система «Central Reporting Application». Зроблено висновок, що інформація – це зміст, який передається повідомленням, що надає можливість зрозуміти сенс даних і взаємозв’язок між ними, точка опори системи (механізму) державного управління антикризового менеджменту, відповідно до характеристик якої визначається ефективність діяльності його комунікаційної складової зокрема та всієї системи антикризового менеджменту загалом. Визначено значущі характеристики інформації, серед яких: актуальність, цінність, своєчасність, обґрунтованість, правдивість або істинність (хибність), суб’єктність (суб’єктивність), об’єктивність, первинність (вторинність), корисність, повнота, точність, гнучкість, достовірність, достатність, унікальність, однозначність. Напрямом подальшого дослідження є вивчення практичних кейсів щодо функціонування інформаційно-аналітичних систем антикризового менеджменту країн Європи з визначення значущих характеристик інформаційних потоків, що в них обробляються.
19
Pepeljaev, V. A., P. S. Knopov, K. L. Atoyev, V. B. Bigdan, and Yu M. Chorny. "Information-Analytical System for Complex Environmental-Technogenic and Social- Economic Risks Analyses in the Field of Housing and Communal Services of Ukraine." Nauka ta innovacii 6, no. 3 (May 30, 2010): 39–46. http://dx.doi.org/10.15407/scin6.03.039.
Повний текст джерела
20
Holovin, O. O. "Онтологічна інформаційно-аналітична підтримка процесів функціонування системи управління технологіями військового призначення". Озброєння та військова техніка 22, № 2 (25 червня 2019): 16–28. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.2(22).16-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показано важливість і актуальність проблеми міжвідомчої інформаційної взаємодії в сфері планування, розробки, використання та контролю за переміщенням технологій військового призначення для забезпечення воєнної безпеки держави. Дається визначення поняттю системи управління технологіями військового призначення. Інтеграція різних інформаційних ресурсів в зазначену систему здійснюється на основі процедур трансдисциплінарних онтологій. Запропонований підхід до побудови інформаційно-аналітичної системи забезпечує вирішення когнітивних метазадач: “структуризація”, “аналіз”, “синтез”, “раціональний вибір” при обробці текстових документів, баз даних та знань.
21
Кобєлєв, О. "Інформаційно-аналітична складова в системі підготовки фахівців соціокомунікаційної сфери". Вісник Книжкової палати, № 12 (233), грудень (2015): 38–41.
Знайти повний текст джерела
22
Skrypchuk, P. M., H. M. Shpak, T. M. Trokhlіuk та I. V. Karaimchuk. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВІ БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 358. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202032.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечити безпечні умови та високу якість життя населення можна тільки за умови встановлення балансу між економічним розвитком і спроможністю відтворення природних ресурсів. Особливо складно це зробити на територіях, які є економічно депресивними та екологічно забрудненими. Аналіз медико-демографічної ситуації у Володимирецькому районі Рівненської області показав, що рівень захворюваності населення за останні 30 років зріс у 3,5 рази. В районі актуальною є проблема захворюваності на хвороби крові, новоутворення, хвороби системи кровообігу, захворюваності на рак щитовидної залози тощо. Насамперед це пояснюється складною радіоекологічною ситуацією в регіоні, що ускладнюється низкою негативних економічних та соціальних факторів. З метою підвищення ефективності надання медичних послуг населенню, запропоновано запровадити інноваційну модель – МІС «ЕМСІМЕД». Вона передбачає використання інформаційних технологій для збору, зберігання, обробки медичних даних та основних показників здоров’я населення, контролю проведення профілактичних оглядів. Крім того, запропоновано включити органічні продукти з радіопротекторними властивостями до щоденного раціону хворих.Організувати органічне харчування можна за допомогою кейтерингових послуг (постачання готової їжі для харчування пацієнтів). Вартість органічного комплекту (4-разове харчування) становить від 79 до 89 гривень на день. Реалізація цих заходів забезпечить з часом зниження рівня захворюваності, інвалідності, смертності населення та допоможе подолати несприятливі демографічні тенденції. Водночас, збільшення попиту на органічну продукцію через держзамовлення, сприятиме розвитку в регіоні соціально відповідального бізнесу, збереженню та поступовому відновленню родючості ґрунтів, покращенню екологічної ситуації в регіоні в цілому.
23
Гуменна, Лідія. "РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (21 вересня 2018): 101–8. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.101-108.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті дано пояснення дефініції «інформаційно-аналітична компетенція педагогічних працівників професійних (професійно-технічних) навчальних закладів» як системотворчого компонента виробничої, освітньої, науково-виробничої, науково-дослідної й інноваційної діяльності та суспільної практики. Побудовано модель розвитку інформаційно-аналітичної компетентності (ІАК) та деталізовано компоненти її дидактичної системи: мотиваційно-цільовий, організаційно-процесуальний, змістовий, організаційно-технологічний, діагностичний і компонент результативності. Акцентовано увагу на значенні зовнішньої і внутрішньої мотивації педагогічних працівників для розвитку інформаційно-аналітичної компетентності. Деталізовано організаційно-педагогічні умови розвитку ІАК; зазначено важливість чотирьох її факторів: урахування точки зору педагогічних працівників, керівників професійних навчальних закладів, учнів/студентів, значимості інформаційно-аналітичної компетентності у професійній кар’єрі; науково-методичного супроводу розвитку зазначеної компетентності. Детально описано методи та засоби розвитку ІАК.
24
Злобін, Григорій Григорович. "Аналіз використання вільного програмного забезпечення в закладах освіти України". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 102–5. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.324.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на позитивний досвід використання вільного програмного забезпечення (ВПЗ) в освіті у країнах ближнього та далекого зарубіжжя, в Україні досі не прийнято відповідної концепції. Водночас зусиллями ентузіастів у закладах освіти України ВПЗ все ж таки використовують. Через відсторонену позицію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України немає докладної інформації про досвід використання ВПЗ в освіті. Завдяки тому, що у Львівському національному університеті імені Івана Франка 1-6 лютого 2011 р. відбулась доволі представницька міжнародна науково-практична конференція «FOSS Lviv-2011», з’явилась можливість проведення аналізу використання ВПЗ у ВНЗ України. Доповіді [1], подані на цю конференцію можна згрупувати за такими напрямками:1. Дистанційне навчання. Цій тематиці присвячено десять доповідей:– «Розроблення електронного деканату для системи управління дистанційним навчання MOODLE» – Артеменко В. Б., Львівська комерційна академія;– «Вибір платформи дистанційного навчання» – Коцаренко М. В., Бойко О. В., Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького;– «Використання контрольно-діагностичної програми iTest у ході моніторингу якості процесу навчання старшокласників» – Макаренко І. Є., Мерзлікін П. В., Криворізький держ. пед. ун-т;– «Використання системи Moodle для організації контролю знань майбутніми вчителями-гуманітаріями» – Маркова Є. С., Бердянський держ. пед. ун-т;– «Тестування в Moodle як елемент менеджменту якості освіти: перший досвід» – Сергієнко В. П., Сліпухіна І. А., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Особливості програмного забезпечення в електронному навчанні» – Жарких Ю. С., Лисоченко С. В., Сусь Б. Б., Третяк О. В., Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка;– «Інформаційно-аналітична система управління навчальним процесом ВНЗ на базі Moodle» – Триус Ю. В., Черкаський держ. технол. ун-т;– «Використання CMS JOMLA! та LCMS MOODLE у ВНЗ» – Франчук В. М., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Локалізація системи MOODLE» – Франчук В. М., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Застосування вільного програмного забезпечення для дистанційного навчання у вищих навчальних закладах» – Захарченко В. М., Шапо В. М., Одеська нац. морська академія;2. Використання систем комп’ютерної математики. Шість доповідей можна зарахувати до математичної тематики:– «Використання вільно-поширюваного ПЗ математичного призначення в університеті» – Бугаєць Н. О., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Вільно-поширювані системи комп’ютерної математики в освіті і науці» – Лазурчак І. І., Кобильник Т. П., Дрогобицький держ. ун-т ім. І. Франка;– «Використання комп’ютерних математичних систем у професійній підготовці майбутнього вчителя математики» – Лов’янова І. В., Криворізький держ. пед. ун-т;– «Моделювання задач електротехніки у XCOS» – Філь І. М., Донецький нац. техн. ун-т;– «Розробка і використання web-інтерфейсів для роботи з системами комп’ютерної математики» – Чичкарьов Є. А., Приазовський держ. техн. ун-т;– «Про комп’ютерний супровід викладання геометрії» – Яхненко І. В., Лутфулін М. В., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка;3. Загальні питання використання ВПЗ в освіті. Цій тематиці присвячено сім доповідей:– «Використання вільного програмного забезпечення в навчанні та наукових дослідженнях у Львівському національному університеті імені Івана Франка» – Апуневич С. Є., Злобін Г. Г., Рикалюк Р. Є., Шувар Р. Я., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Використання вільного програмного забезпечення в системі дистанційної освіти» – Воронкін О. С., Луганський держ. ін-т культури і мистецтв;– «Вільно-поширюване програмне забезпечення курсу “Нові інформаційні технології” для студентів спеціальності “Біологія”» – Єфименко В. В., НПУ ім. М. П. Драгоманова;– «Використання вільного програмного забезпечення у професійній підготовці майбутніх інженерів» – Покришень Д. А., Дрозд О. П., Сподаренко І. Й., Чернігівський держ. технол. ун-т;– «Про досвід використання ОС у навчальному процесі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького» – Риковський П. А., Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького;– «LINUX та VIRTUAL-BOX у навчанні абстрактних понять теорії операційних систем» – Спірін О. М., Сверчевська О. С., Житомирський держ. ун-т ім. І. Франка;– «З досвіду використання вільного програмного забезпечення при вивченні інформатики» – Харченко В. М., Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя;4. Використання відкритих засобів програмування. Ця група нараховує чотири доповіді:– «Використання відкритих програмних засобів в процесі навчання статистичним дисциплінам» – Коркуна Т. Й., Самбірський технікум економіки та інформатики;– «Построение практикумов по программированию и архитектуре ЭВМ на базе GNU/LINUX» – Костюк Д. А., Брестський держ. техн. ун-т;– «Розрахунок фотоіонізаційних моделей небулярного газу в ОС LINUX UBUNTU 10.10 та WINDOWS 7» – Мелех Б. Я., Тишко Н. Л., Коритко Р. І., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Реалізація розподілених обчислень на основі грід-платформи з відкритим кодом BOINC» – Шийка Ю. Я., Шувар Р. Я., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Реалізація високопродуктивної обчислювальної системи на базі ОС LINUX» – Шувар Р. Я., Бойко Я. В., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;5. Розробка програмного забезпечення. Цій тематиці посвячено сім доповідей:– «Комплекс програм для лазерних спостережень штучних супутників Землі» – Мартинюк-Лотоцький К. П., Білінський А. І., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Розробка системи спектральної діагностики димової плазми» – Сподарець Д. В., Драган Г. С., Одеський нац. ун-т імені І. І. Мечнікова;– «Використання вільного програмного забезпечення для створення програми керування інформаційним автоматом» – Злобін Г. Г., Скляр В., Чмихало О., Шевчик В., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Використання бібліотеки класів GEANT4 в ОС Linux у розробці програмного забезпечення для моделювання процесів взаємодії випромінювання з речовиною» – Малихіна Т. В., Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна;6. Окремі доповіді. І, нарешті, п’ять доповідей не можна віднести до жодного перерахованого вище напряму:– «Інформаційна технологія управління навчальним навантаженням у вищих навчальних закладах» – Гриценко В. Г., Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького;– «Про досвід використання офісного пакету OpenOffice.org.ukr в курсі інформатики для економічних і юридичних спеціальностей ВЗО» – Злобін Г. Г., Львівський нац. ун-т ім. І. Франка;– «Досвід використання редактора Gimp при вивченні курсу “Комп'ютерна графіка і дизайн”» – Матвієнко Ю. С., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка;– «Використання програми GANTPROJECT для побудови календарних графіків при розробці ПВР» – Грицук Ю. В., Меліхов О. І., Донбаська академія будівництва і архітектури;– «Вільне ПЗ для підготовки наукових текстів і презентацій» – Лутфулін М. В., Моторний М. І., Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка.Отже, можна констатувати як широкий спектр використання ВПЗ в українських закладах освіти – від дистанційного навчання до розробки відкритого програмного забезпечення, так і широку географію використання ВПЗ від Луганська на сході до Львова на заході та від Чернігова на півночі до Одеси на півдні.
25
Бойко, І. В. "Інформаційно-аналітична робота як окремий напрям управлінської діяльності в системі МВС України". Наука і правоохорона, № 1 (39) (2018): 58–64.
Знайти повний текст джерела
26
КИРИЛЕНКО, Володимир, Олег ФАРІОН, Павло ЛИСАК та Дмитро КОВАЛЬОВ. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 106–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.533.
Повний текст джерелаАнотація:
В науковій статті обґрунтовано модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України. Представлена модель дає можливість оперативним підрозділам використовувати наявний в Державній прикордонній службі потенціал та можливості органів та підрозділів суб’єктів інтегрованого управління кордонами для здійснення інформаційно-аналітичної взаємодії в інтересах забезпечення безпеки державного кордону України. Зазначено, що інформаційно-аналітична взаємодія полягає у взаємному обміну інформацією між її споживачами з метою більш повного та якісного виконання покладених на них завдань. Оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України є споживачами інформації від внутрішніх та зовнішніх об’єктів її надходження. Цілеспрямоване проходження інформації різних видів за заданими напрямками до її споживачів формує інформаційні потоки. Через інформаційні потоки здійснюється обмін продуктами інформаційно-аналітичної взаємодії, прикладом яких є оперативно-розшукова інформація, аналітичні звіти за результатами кримінального аналізу проведеного в рамках оперативно-розшукових справ. Враховуючи специфіку оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України в процесі інформаційно-аналітичної взаємодії формують між собою внутрішній інформаційний простір, який надає можливість здійснювати обмін та обробку інформації із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт-10». Інформаційні потоки внутрішнього та зовнішнього інформаційного простору розробленої моделі мають певні властивості, які характеризуються за змістом, методами отримання, формою передачі та інтенсивністю обміну інформацією між оперативно-розшуковими підрозділами і об’єктами її надходження. Визначено параметри та показники кількісно-якісної характеристики інформаційних потоків. Крім того, зазначено, що критеріями, яким має відповідати модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів є наявність дієвого технічного обладнання для циркуляції інформаційних потоків із дотриманням конфіденційності та режиму доступу, стабільність ефективного обміну інформацією між оперативними підрозділами та об’єктами її надходження, здатність моделі виконувати завдання для забезпечення високого рівня результативності оперативно-розшукової діяльності та інші.
Запропоновано подальше наукове дослідження спрямувати на розробку методичних рекомендації щодо застосування моделі інформаційно-аналітичної взаємодії за завданнями оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України.
27
Tupychak, L. L., L. S. Sikora, O. M. Hutsulyak, and D. Shpakovskaya. "Personal information and analytical activity at formation of goal-oriented decisions in the system of teamwork." Scientific Papers (Ukrainian Academy of Printing) 2, no. 61 (2020): 39–46. http://dx.doi.org/10.32403/1998-6912-2020-2-61-39-46.
Повний текст джерела
28
Ткачук, Надія, та Неля Кінах. "Професійний стандарт як вектор модернізації післядипломної педагогічної освіти". New pedagogical thought 106, № 2 (5 липня 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-21-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано нормативно-правову базу, що регламентує створення професійних стандартів; розглянуто окремі підходи та принципи із зарубіжного досвіду щодо стандартизації освіти; визначено сфери застосування професійного стандарту. Зазначено, що новий професійний стандарт учителя визначає загальні (громадянська, соціальна, культурна, лідерська та підприємницька) і професійні компетентності педагога (мовно-комунікативна, предметно-методична, інформаційно-цифрова, психологічна, емоційно-етична, педагогічне партнерство, інклюзивна, здоров’язбережувальна, проєктувальна, прогностична, організаційна, оцінювально-аналітична, інноваційна, рефлексивна, здатність до навчання впродовж життя), що є складовими загальної моделі професійної компетентності педагога. Проведено пілотне дослідження щодо ставлення педагогів до нового професійного стандарту в контексті забезпечення якості підвищення кваліфікації та особистого безперервного навчання. Обґрунтовано ставлення педагогів до нового професійного стандарту в контексті забезпечення якості підвищення кваліфікації та особистого безперервного навчання. Проаналізовано актуальність загальних і професійних компетентностей педагогів у структурі професійного розвитку, визначено пріоритетність трудових функцій у системі особистісного розвитку вчителя; зроблено акцент на важливості врахування нового професійного стандарту вчителя в проєктуванні професійного розвитку педагогів.
29
Гаврилюк, Ольга, Євгенія Нікіфорова та Лариса Павліченко. "СПОРТИВНА МЕДІАКОМУНІКАЦІЯ В ЧАСИ ПАНДЕМІЇ: КОМУНІКАТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ АСПЕКТ". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається аналіз спортивної медіакомунікації в часи пандемії у рамках комунікативно-дискурсивного аспекту. Визначено, що ця епідеміологічна ситуація суттєво вплинула на спортивну сферу, запроваджені обмежувальні заходи прискорили цифровізацію спортивного бізнесу і реалізували проекти, які базуються на онлайн-технологіях. Головною метою є дослідження спортивної медіакомунікація в часи пандемії в рамках комунікативно-дискурсивного аспекту. В процесі аналізу наукової літератури було обґрунтовано спортивний дискурс та його жанри, а саме: новина, репортаж, хроніка, аналітична стаття, інтерв‘ю, книги науково- чи художньо-публіцистичного стилю, ліричні жанри, повідомлення спортсменів у соціальних мережах та мікроблогах, телевізійні та радіопередачі, музичні твори та кінематограф, реклама. На основі проведеного аналізу коментар є найбільш важливим жанром спортивного інтернет-дискурсу, оскільки здійснює емоційний вплив. Детально проаналізовано комунікативні стратегії і тактики, які використовуються у спортивному дискурсі, а саме спортивному коментарі. Головними визначено інформаційно-інтерпретаційну стратегію та стратегію формування емоційного стану адресата, що спрямовані на формування, зміну психологічного стану реципієнтів. Проаналізовано відповідні тактики їх реалізації. Доведено, що поява медіатексту допомогла побудувати нову систему функціонування ЗМІ. З поширенням епідемії стався перерозподіл ролей між мас-медіа та відбулося зміщення властивої спортивному дискурсу інформаційної спрямованості з позиції коментування спортивних подій, до посилення розважального начала й створення нових гібридних типів тексту. Доведено, що у жанровій системі спортивного інтернет-дискурсу коментар посідає важливе місце, якому властиві три головні цілі: інформування, окреслення та оцінювання спортивної події. Було доведено, що віртуальна реальність під час спалаху коронавірусу відіграла вагому роль у процесі комунікації та задоволенні власних потреб, користувачі мають змогу відвідувати футбольні, баскетбольні та інші матчі і спортивні змагання в онлайн режимі.
30
"ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІйНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА СУПРОВОДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРИ ПАНДЕМІЇ (ТІSР)". Ukrainian journal of physical and rehabilitation medicine, 2021. http://dx.doi.org/10.54601/2523-479x.2021.9.3-4.4.
Повний текст джерела
31
Марецька, Е. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА СУПРОВОДУ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: МОДЕЛІ БАЗОВИХ ТА ВАЛЮТНИХ КРЕДИТІВ". International Journal of Computing, 1 серпня 2014, 83–90. http://dx.doi.org/10.47839/ijc.1.2.119.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано математичні моделі консолідації кредитів, що сплачуються у повних внесках. Розроблені моделі в раховують різноманітні способи нарахування процентів: простий чи складний, постійну чи змінну процентні ставки. Створений математичний апарат дає можливість порівнювати кошти кредитів, знаходити оптимальні умови надання кредитів.
32
"НОВІ АЛГОРИТМИ ФРМ В СФЕРАХ ОСВІТИ І ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДГРУНТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ «ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА СУПРОВОДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРИ ПАНДЕМІЇ» (TISP)". Ukrainian journal of physical and rehabilitation medicine, 2021. http://dx.doi.org/10.54601/2523-479x.2021.9.3-4.3.
Повний текст джерела
33
ЦАРУК, Андрій. "ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬЙНИЙ АПАРАТ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: юридичні науки, № 4 (22 травня 2020). http://dx.doi.org/10.32453/2.vi4.327.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, на основі вивчення низки наукових джерел та думки провідних вчених і фахівців, проаналізовано загальні підходи щодо теоретико-методологічного базису у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України, зокрема, щодо обґрунтування, тлумачення та етимології основних понять у зазначеній сфері суспільних відносин, таких як: інформація, аналітика, інформаційно-аналітична діяльність, інформаційно-аналітичне забезпечення, публічна інформація тощо.
Проведено аналіз дефініції «інформація», з врахуванням контексту використання терміну. Розглянуто полісемію поняття «аналітика», її розгалуженість, принципи, методи, прийоми, дисципліни, компоненти, складові зазначеної системи знань та науки, що вона в себе включає. Розглянуто аналітику як систему знань та як діяльність. Сформовано власну думку з приводу вищезазначеного поняття.
Розглянуто поняття «діяльності», її форми, складові, специфічні ознаки, суб’єкти та види. Розкрито диференціацію діяльності державних органів за різними критеріями, зокрема, такими як: за загальнодержавним та територіальним масштабом, за порядком чи способами вирішення завдань, за джерелами фінансування, за обсягом та характером компетенції, її класифікацію за змістом і об’єктом дії. Сформоване власне поняття діяльності в інформаціно-аналітичній площині.
Розглянуто консолідоване поняття «інформаційно-аналітичної діяльності» у теоретичному та прикладному відношеннях, її мету, складові, цілі, завдання, вплив на прийняття управлінських рішень та місце в процесі реалізації функцій Державної прикордонної служби України.
Акцентовано увагу на нормативно-правовому забезпеченні інформаційно-аналітичної діяльності Державної прикордонної служби України та сформовано власне бачення цього поняття а також важливість цього процесу у прийнятті управлінських рішень.
34
Пищенко, Олександр. "Концептуально-методологічні аспекти формування стратегії забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного сектору". Adaptive Management Theory and Practice Economics 9, № 18 (1 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-9(18)-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Запропоновано складові стратегії еколого-економічної безпеки аграрного сектору в Україні, ключовою метою якої є визначення моделі дій і засобів системи забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного сектору, розробка основних напрямів, форм, методів та інструментів досягнення стратегічних цілей; аргументовано, що дана стратегія повинна включати п’ять розділів (1. Преамбула. 2. Загальні положення. 3. Мета, основні напрями і завдання. 4. Механізми. 5. Індикатори), реалізація яких передбачає об'єднання зусиль владних структур та суспільства на рівні держави, регіонів і місцевого самоврядування. Для реалізації стратегії необхідно виконати комплекс завдань: визначити основні параметри екологічно безпечного стану аграрного сектору; ідентифікувати пріоритети еколого-економічної політики щодо цілей забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного сектору; обґрунтувати шляхи і способи досягнення завдань забезпечення еколого-економічної безпеки аграрного сектору; сформувати комплекс заходів, що забезпечують досягнення визначених цілей і завдань; визначити необхідні ресурси для реалізації визначених завдань, а також умов і чинників, що забезпечують найбільшу ефективність їх використання; забезпечити ефективну організацію моніторингу реалізації документів стратегічного планування в забезпеченні еколого-економічної безпеки аграрного сектору. Механізм реалізації стратегії передбачає об'єднання зусиль владних структур та суспільства на рівні держави, регіонів і місцевого самоврядування у напрямку координації стратегії з чинними комплексними цільовими програмами та здійснення моніторингу її реалізації на основі встановлення цільових показників. Інформаційна та інформаційно-аналітична підтримка реалізації цієї стратегії здійснюється за координуючої ролі відповідного Міністерства за рахунок залучення інформаційних ресурсів зацікавлених органів державної влади та державних наукових установ.
Ключові слова: аграрний сектор, еколого-економічна безпека, стратегія, забезпечення, державна політика.