Статті в журналах: "Система травлення"

1

Сабат, З. І., та Л. С. Бабінець. "МОЖЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ВЕГЕТАТИВНОГО СТАТУСУ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПАНКРЕАТИТІ В АМБУЛАТОРНІЙ ПРАКТИЦІ І НАУЦІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11989.

Повний текст джерела

Анотація:

Вегетативна нервова система забезпечує пристосування організму до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. У сучасних умовах здоров’я розглядається як здатність організму адаптуватися до цих змін, а хвороба - як стрес і порушення адаптації. Вивчення вегетативного статусу при хронічному панкреатиті є надзвичайно актуальним та інформативним для наступного ефективного лікування. Мета – проаналізувати доцільність і методики визначення стану вегетативного статусу пацієнтів із хронічним панкреатитом, які використовуються в амбулаторній медицині та науковій практиці. Основна частина. Хронічні захворювання органів травлення, зокрема хронічний панкреатит, значно поширені у структурі захворюваності внутрішніх органів. Залучення сегментарних і надсегментарних вегетативних структур до патологічного процесу значно ускладнює перебіг хронічного панкреатиту, у зв’язку з чим визначення стану вегетативної нервової системи та подальша вегетотропна корекція має важливе значення для підвищення ефективності лікування хронічної гастроентеральної патології загалом і хронічного панкреатиту зокрема. Висновки. Визначення варіантів стану вегетативної нервової системи, а особливо наявності вегетативної дисфункції при хронічному панкреатиті повинно стати підґрунтям для диференційного підходу до регуляції стану вегетативної нервової системи, що приводитиме до ефективнішої та раціональнішої оптимізації функціонального стану підшлункової залози і нормалізації трофологічного статусу пацієнтів на ранніх стадіях захворювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Yaroshenko, Zh S., та S. O. Huryev. "СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПЕРШОМУ ПОКОЛІННЮ НАЩАДКІВ, ЯКІ НАРОДИЛИСЯ ВІД ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС ТА ПРОЖИВАЮТЬ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (25 вересня 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11409.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: покращити систему надання медичної допомоги на первинній ланці поколінню нащадків постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і які проживають на радіоактивно забруднених територіях. Матеріали і методи. Загальна когорта становила 35 893 нащадків першого покоління мешканців радіоактивно забруднених територій віком до 18 років, з них 18 138 чоловічої та 17 755 жіночої статей. Залежно від часу народження нащадків поділено на чотири групи з урахуванням періодичності народження через кожних три роки з 1987 до 1999 рр. Період спостереження склав 1987–2016 рр., з народження до 18 років. Базою даних був державний реєстр України. Результати. Виявлено 21 390 випадків захворювань, з них хвороби органів дихання, органів травлення, хвороби ендокринної системи разом склали 66,87 %. Встановлено, що з досягненням 18-річчя тільки 37,3 % нащадків загальної когорти були здоровими (перша група здоров’я), 29,88 % – мали другу групу здоров’я (морфофункціональні відхилення), 31,6 % – третю групу здоров’я (хронічні захворюванння). Запропоновано триетапну систему моніторингу стану здоров’я нащадків постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС віком від 3 до 18 років, які проживають на радіоактивно забруднених територіях, на первинній ланці. І етап – масовий скринінг задекларованих пацієнтів для виявлення дітей та підлітків із ризиком розвитку захворювань. ІІ етап – селективний скринінг для формування груп спостереження. ІІІ етап – медичне обстеження дітей та підлітків, віднесених до групи ризику, в амбулаторних умовах закладів спеціалізованої або високоспеціалізованої медичної допомоги постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС. Висновки. Запропонована система дозволить забезпечити раннє виявлення дітей з групи ризику, які є нащадками постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, з урахуванням специфіки захворювань та їх перебігу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Вадзюк, С. Н., С. С. Наконечна та І. Я. Папінко. "КОНТРОЛЬ ВХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА КАФЕДРІ". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 10–15. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12686.

Повний текст джерела

Анотація:

Контроль знань студентів є важливою частиною процесу навчання як засіб управління навчальним процесом. Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового предмета з метою виявлення залишкових знань студентів за дисциплінами, які забезпечують вивчення нового курсу. У статті проаналізовано результати тестування вхідного рівня знань здобувачів вищої медичної освіти для оцінки теоретичної підготовки студентів 2 курсу з подальшим застосуванням як передумови успішної організації вивчення дисципліни. Співробітники кафедри розробили пакети тестових завдань; кожен білет містив 8 запитань, що відповідають основним розділам шкільного курсу біології, а також дисципліни «Фізіологія» (система крові, кровообігу, травлення і виділення, дихання, нервова і гуморальна регуляція функцій організму та сенсорні системи). Аналізуючи отримані результати тестування, було встановлено, що показник успішності (кількість правильних відповідей) у 2021 р. є нижчим порівняно з 2019 р. Зниження загального показника може бути зумовлено запровадженням дистанційної форми освіти у 2020 р. у зв’язку з поширенням пандемії COVID-19. На основі одержаних результатів колективом кафедри розроблені заходи та прийняті відповідні рішення з метою врахування виявлених особливостей, а також подальшого відстеження результатів навчання здобувачів у процесі вивчення дисципліни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Михайлютенко, С. М., та О. С. Жулінська. "ДИНАМІКА ЖИВОЇ МАСИ ГУСЕНЯТ ЗА АМІДОСТОМОЗУ В ГУСЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 200–205. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.25.

Повний текст джерела

Анотація:

Порівняно із ссавцями інтенсивність метаболізму у водоплавної птиці значно вища. У процесі еволюції в них розвинулася така травна система, яка здатна швидко перетравлювати корм, тому вона має суттєві відмінності у будові. Так, шлунок складається з двох відділів. У залозистому шлунку міститься величезна кількість клітин, які секретують як пепсиноген, так і соляну кислоту. Функція ж м’язового шлунку спрямована на хімічне та фізичне розщеплення корму. Останнє досягається в результаті енергійних м’язових скорочень і наявності гідролітів. Показники росту органів травлення залежать від віку, породи, умов утримання, годівлі та здоров’я водоплавної птиці. Своєю чергою, гельмінти, що локалізуються у шлунку та кишечнику, негативно впливають на їх морфо-функціональний стан та організм загалом. Тому якість м’яса, несучість, продуктивність свійської водоплавної птиці знижується. Патогенними паразитами, що значно поширені серед свій-ських гусей, є нематоди виду Amidostomum anseris (Zeder, 1800), які локалізуються у шлунку. Метою проведених дослідів було встановити особливості локалізації збудника амідостомозу та вплив нематод на динаміку живої маси гусенят. Досліджено 16 гусей породи горьківська, які утримувалися в умовах одноосібного селянського господарства Полтавської області. Діагностичне дослідження проводили за методом Євстаф’євої В. О. та Михайлютенко С. М. (2012). Експериментальним шляхом визначено середньодобовий приріст маси тіла гусенят. З’ясовано, що цей показник за період вирощування у здорових гусенят склав 26,00 г, а у інвазованих – 23,46 г. Встановлено, що маса зало-зистої частини шлунку у хворих гусенят становила 9,92±0,28 г. Середня маса м’язової частини – 145,65±2,31 г. Результати досліджень свідчать, що основну кількість збудників амідостомозу реєстрували у м’язовій частині шлуночку, а саме в області сухожильного дзеркала та в зонах краніального й каудального сліпих мішків. Водночас значна кількість амідостом локалізувалася у проміжній зоні – zona intermedia. Механічний та токсичний вплив нематод виду Amidostomum anseris на м’язовий шлунок призводив до геморагічно-некротичних процесів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Платонов, Игорь Артемьевич, Екатерина Анатольевна Новикова та Алеся Сергеевна Карсункина. "Поверхностно-слойные блочно-порозные сорбционные системы на основе полиметилсилоксана". Сорбционные и хроматографические процессы 21, № 5 (11 грудня 2021): 623–29. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3768.

Повний текст джерела

Анотація:

Необходимость создавать блочно-порозные сорбционные системы, где в качестве поверхностного слоя выступает полимерный материал, обусловлена повышением требований к проведению качественных и количественных анализов атмосферного воздуха на наличие летучих органических соединений (ЛОС) вблизи промышленных предприятий. Объемно-пористые сорбенты обладают низкой скоростью процесса массообмена, что ограничивает их применение в аналитической практике. Целью работы являлось создание поверхностно-слойных блочно-порозных сорбционных систем на основе полимерного материала полиметилсилоксана и исследование их свойств. Основой для описанных в работе сорбционных систем является блочно-порозный материал, на поверхность которого нанесена тонкая пленка полимерного материала – полиметилсилоксана. На начальном этапе работы проводилось создание образцов сорбционных систем, включающее формирование блока основы заданной геометрии, предподготовка поверхности путем травления и оксидирования, нанесение пленки полимерного материала. Отмечено, что наибольшая толщина пленки наблюдается у необработанного образца, что связано с большей адгезией к более гладкой поверхности, по сравнению с другими образцами. Для проведения сорбции через полученные образцы пропускали газовую смесь «гексан в воздухе». Показано, что при выбранных условиях сорбции (концентрация компонента в исходной газовой смеси 0.3 мг/дм3, объем газовой смеси – 20 см3) на блочно-порозных сорбционная системах сорбируется в среднем 94% компонента, при использовании порошкообразного сорбционного материала – практически 100%. Извлечение компонента из сорбционных систем проводили путем статической термодесорбции при температуре 120оС в течение 30 минут. Наибольшая степень извлечения при десорбции наблюдается у образцов сорбционных систем, доя которых толщина пленки ПМС была наименьшей и порозность после нанесения пленки наибольшей. Стоит отметить, что наименьшее значение степени извлечения при десорбции получено при использовании хроматона N-AW, модифицированного ПМС. Как видно из представленных данных, наличие порозности, т.е. свободного пространства внутри сорбционной системы, приводит к увеличению эффективности массообменных процессов и, как следствие, увеличению эффективности десорбции. Показана возможность многократного использования полученных образцов, что подтверждается стабильными значениями степеней извлечения при сорбции (ОСКО не превышает 4%).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Peresypkina, T. V. "Динаміка стану здоров’я підлітків України". CHILD`S HEALTH, № 1.52 (19 березня 2014): 12–15. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.1.52.2014.75600.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі подано результати аналізу стану здоров’я підлітків України за період 2001–2012 рр. Було використано дані Центру медичної статистики МОЗ України. Мета роботи — надати оцінку показників стану здоров’я підлітків України, визначити тенденції щодо їх змін.Установлено неухильне збільшення показника поширеності захворювань, приріст якого від 2001 до 2012 р. становив 42,0 %. За аналізований період мали місце зміни у структурі захворювань. У 2012 р. провідними у структурі поширеності були хвороби органів дихання; органів травлення; кістково-м’язової системи та сполучної тканини; ока та придаткового апарату; хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин; хвороби нервової та сечостатевої систем; шкіри та підшкірної клітковини. Динаміка змін показника оцінювалася за темпом їх приросту. Найбільший темп приросту відзначено за такими класами, як: новоутворення; вроджені аномалії; хвороби системи кровообігу; крові та кровотворних органів та хвороби органів дихання. Отримані дані доцільно використовувати для розробки цілеспрямованих програм профілактики та прийняття організаційних рішень для підвищення якості медичної допомоги, які повинні включати пріоритетні наукові дослідження, моніторинг стану здоров’я та чинників, що його формують, а також можливість міжгалузевого співробітництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Mamenko, M. Ye, та O. O. Bugayenko. "Вплив корекції тиреоїдного статусу на функціональний стан системи травлення у дітей із дифузним нетоксичним зобом". CHILD`S HEALTH, № 8.51 (1 грудня 2013): 57–61. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.8.51.2013.85017.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: вивчити вплив терапії дифузного нетоксичного зоба на функціональний стан системи травлення в дітей. Матеріали та методи. Скринінгове дослідження на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл (695 дітей віком 5–11 років): анкетування сімей, антропометрія та огляд дітей, визначення йодурії, пальпація щитоподібної залози. Поглиблене обстеження дітей із зобом (n = 88): ультрасонографія щитоподібної залози та органів травлення, визначення рівнів тиреотропного гормону, тироксину вільного, серотоніну, мелатоніну, вазоінтестинального пептиду. Результати. Установлено наявність у дітей шкільного віку високої частоти дифузного нетоксичного зоба (25,8 %), що супроводжується зниженням функціональної активності щитоподібної залози до рівня мінімальної тиреоїдної дисфункції (42,0 %) та субклінічного гіпотиреозу (10,2 %). Наявність зоба призводить до статистичного збільшення шансів на розвиток порушень із боку гастроінтестинального тракту (відношення шансів 2,33, р = 0,000) переважно за рахунок гіпокінетичних станів. Призначення препаратів калію йодиду сприяє зменшенню частоти зоба за умов високої комплайєнтності до 27,3 % і нормалізації функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи (тиреотропний гормон — 1,66 мОд/л), що супроводжується підвищенням рівнів серотоніну (6,14 нг/мл) і вазоінтестинального пептиду (117,86 нг/мл) та зниженням концентрації мелатоніну (2,5 пмоль/л). У дітей, які стабільно протягом півроку приймали препарати калію йодиду, поряд із нормалізацією тиреоїдного статусу відбувається зменшення частоти скарг із боку системи травлення. Висновки. Терапія дифузного нетоксичного зоба препаратами калію йодиду дозволяє досягти зменшення тиреоїдного об’єму та нормалізації функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи. Покращення функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи сприяє зменшенню частоти функціональних порушень із боку травного тракту. Оптимізація тиреоїдного синтезу супроводжується підвищенням рівнів серотоніну та вазоінтестинального пептиду, зниженням продукції мелатоніну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Sayko, O. V., та V. V. Sayko. "Гострі нейротрофічні порушення органів травної системи при церебральних інсультах". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 7.61 (1 жовтня 2013): 136–42. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.7.61.2013.86071.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено клінічні випадки виникнення гострих нейротрофічних порушень системи травлення при гострих церебральних інсультах. Виходячи з отриманих анамнестичних, клінічних, лабораторно-інструментальних даних, можна прогнозувати ймовірність виникнення гострих ускладнень основного захворювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Sayko, O. V. "Гострі нейротрофічні порушення органів травної системи при церебральних інсультах". EMERGENCY MEDICINE, № 2.57 (8 березня 2014): 146–52. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.57.2014.83194.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено клінічні випадки виникнення гострих нейротрофічних порушень системи травлення при гострих церебральних інсультах. З огляду на отримані анамнестичні, клінічні, лабораторно-інструментальні дані можна прогнозувати ймовірність виникнення гострих ускладнень основного захворювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Долгополов, В. М., В. В. Одиноков, П. А. Иракин та В. М. Варакин. "Новое оборудование для травления кремниевых структур на пластинах диаметром до 200 мм". NANOINDUSTRY Russia 12, № 5 (6 вересня 2019): 268–74. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2019.12.5.268.274.

Повний текст джерела

Анотація:

При изготовлении трехмерных структур с применением технологии формирования глубоких отверстий в кремнии, а также при изготовлении микроэлектромеханических систем широкое распространение получил процесс глубокого анизотропного травления кремния с применением попеременных процессов травления и пассивации. Суть процесса заключается в чередовании стадий реактивно-ионного травления поверхности кремния (как правило, в SF6) и пассивации поверхности (как правило, с применением C4F8). При этом на стадии травления пассивирующий слой удаляется со дна канавок быстрее, чем со стенок, что в итоге позволяет получить анизотропность процесса травления. К преимуществам процесса можно отнести: проведение процесса при комнатных температурах, высокую селективность к фоторезисту (около 80:1 и более), получение структур с аспектным отношением до 30:1, скорость травления до 20 мкм/мин, а также контролируемый профиль травления. Основным недостатком процесса является шероховатость стенок в связи с цикличностью процесса. Цель данной работы – создание реактора для глубокого плазмохимического травления кремния на пластинах диаметром до 200 мм, аналогичного по своим характеристикам импортному, и разработка технологии глубокого травления кремния для ее применения в изготовлении трехмерных TSV-структур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Платонов, Игорь Артемьевич, Екатерина Анатольевна Новикова, Елена Николаевна Тупикова, Алеся Сергеевна Карсункина та Алексей Николаевич Лебедев. "Определение высококипящих органических соединений с использованием блочно-порозных сорбционных систем". Сорбционные и хроматографические процессы 21, № 4 (26 вересня 2021): 478–85. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3630.

Повний текст джерела

Анотація:

Определение микропримесей токсичных веществ в атмосферном воздухе на уровне концентраций 0.1-0.5 мг/м3 затрудняется стадией концентрирования, которая является одним из основных источников погрешности. Концентрирование осуществляется с использованием сорбентов различной природы. Блочный материал с варьируемой порозностью, разработанный в Самарском Университете (ранее КуАИ), обладает преимуществами по сравнению с другими сорбентами, вследствие возможности пропускания большого объема воздуха и простоты десорбции. Целью работы являлось изучение возможности использования блочного материала с варьируемой порозностью в качестве основы для сорбционной системы, предназначенной для концентрирования высококипящих органических соединений. Для изготовления экспериментальных образцов использовалась сталь марки Х18Н10Т. Процесс изготовления образов включал стадии формирования блоков основы, травления образцов в соляной кислоте с дальнейшим оксидированием при температурах 350, 500 и 750°С – цвет поверхности становился также более тёмным: чем больше температура, тем темнее. Исследование полученных образов проводили на примере определения высококипящего соединения – диоктилфталата (ДОФ). Для исследования полученных образцов, а также для сравнительной оценки абсорбционного (система концентрирования – поглотитель с изопропиловым спиртом) и адсорбционного (система концентрирования – силиконовая трубка с образцом сорбционном системы) концентрирования, была собрана установка, позволяющая получать газовые потоки, содержащие микропримеси ДОФ в воздухе. Количественный анализ полученных концентратов проводили методом газовой хроматографии. В результате количественного анализа экстракта ДОФ в изопропиловом спирте (ИПС), полученного путём абсорбционного концентрирования, определили ориентировочную концентрацию ДОФ в газовой фазе С=0.46±0.15 мг/м3. Установлено, что наименьшее количество ДОФ десорбировано с необработанного образца. Это связано с тем, что данный образец практически не обладает высокоразвитым адсорбционным слоем. Количество десорбированного ДОФ с образцов, обработанных при разных температурах, отличается незначительно. В рамках работы проведена сравнительная оценка различных способов концентрирования. Установлено, что стандартизированная методика определения ДОФ с абсорбционным концентрированием дает явно заниженные результаты по сравнению с адсорбционным концентрированием. Это может быть связано как с неполным улавливанием ДОФ из газового потока, так и с внесением дополнительных погрешностей при упаривании экстракта. Адсорбционное концентрирование с использованием активированного угля также даёт заниженный результат. Десорбция ДОФ с активированного угля проводилась также, как и в случае с полученными экспериментальными образцами. Заниженный результат может быть связан с неполнотой десорбции ДОФ с активированного угля. Таким образом, использование предлагаемых систем позволяет повысить не только правильность определения ДОФ за счет более эффективного улавливания компонента, но и прецизионность анализа.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Stepanov, Yu M., V. V. Rodionova та I. Yu Skyrda. "ПРОБЛЕМИ ХВОРОБ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ". GASTROENTEROLOGY, № 3.49 (1 травня 2013): 8–17. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.3.49.2013.86260.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз 49 дисертаційних робіт, захищених за спеціальністю 14.01.36 — «гастроентерологія». Із них 40 % докторських дисертацій присвячено проблемам хвороб кишечника, 40 % — виразковій хворобі та 20 % — хронічному панкреатиту. У структурі дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук 29,5 % захищені за тематикою виразкової хвороби, 22,7 % — хвороб кишечника, 18,2 % — гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, 13,6 % — біліарної патології, 6,8 % — гастриту та 9,1 % — хвороб печінки. Більшість робот присвячені питанням консервативного лікування хворих із патологією органів травлення, їх реабілітації, досягненню комплайєнсу в терапії. Поряд із цим у дисертаційних дослідженнях висвітлюються питання патофізіології хвороб органів травлення, а також вплив захворювань інших органів на травну систему.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Komar, O. M., та N. M. Kizlova. "ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2016–2018 рр." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 59–63. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10481.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: оцінити діяльність гастроентерологічної служби у Вінницькій області за 2016–2018 рр. шляхом вивчення регіональних трендів поширеності, захворюваності, госпіталізації й летальності від хвороб органів травлення (ХОТ). Матеріали і методи. Для оцінки діяльності гастроентерологічної служби у Вінницькій області обрано такі тренди: поширеність, захворюваність, рівень госпіталізації та летальності від хвороб органів травлення з поглибленим їх аналізом за нозологічними формами. Віковим контингентом для дослідження виокремлено доросле населення регіону. Аналізу та статистичній обробці підлягали дані, взяті з національної електронної медичної інформаційної системи eHealth. Методи дослідження – епідеміологічний, медико-статистичний. Результати. Оцінка регіональних трендів поширеності й захворюваності хвороб органів травлення на 10 000 дорослого населення виявила щорічне їх зниження, особливо вперше виявлених захворювань, показник наочності якого склав (-) 16,9 % (з 233,0 у 2016 р. до 193,7 у 2018 р.), поширеність ХОТ – (-) 8,93 % (з 2261,1 до 2059,2 відповідно). Відзначено зростання частоти госпіталізації ХОТ за п’ятьма нозологічними формами (за показником наочності): диспепсія – (+) 30,28 %, проривна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки – (+) 19,38 %, гастроезофагеальний рефлюкс – (+) 18,12 %, жовчнокам’яна хвороба, холецистит, холангіт – (+) 10,8 %, цироз печінки – (+) 8,95 %. з’ясовано, що темп росту рівня летальності від ХОТ у 2018 р. до попереднього склав (+) 101,6 % (з 1,25 до 1,27), у тому числі за нозологічними формами: жовчнокам’яна хвороба, холецистит, холангіт – (+) 110,5 %, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки – (+) 103,8 %, цироз печінки – (+) 102,5 %. Висновки. Досліджені тренди поширеності, захворюваності, госпіталізації та летальності від хвороб органів травлення довели накопичення обтяженої ресурсомісткої хронічної патології шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи, вартість медичних процедур яких є найвищою. Причиною існуючої тенденції у розповсюдженні ХОТ є поєднаний вплив несприятливих чинників державного, системного й індивідуального характеру, які призводять до щорічного погіршення стану здоров’я населення України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Оксамитна, Л. Ф. "Визначення хронотипів системи травлення осіб, які займаються фітнесом, для забезпечення оптимального режиму їх харчування". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (19 липня 2013): 70–74. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2013.2.70-74.

Повний текст джерела

Анотація:

По результатам анализа научной и научно-методической литературы разработана тестовая методика и тест-анкета определения хронотипа системы пищеварения для лиц, занимающихся фитнесом, и при проведении физической реабилитации как составляющей оздоровительных фитнес-программ. При натурном исследовании у лиц, занимающихся фитнесом, выявлены дневной и четкий вечерний хронотипы системы пищеварения. Установлено, что тестовая методика позволяет определять хронотипы системы пищеварения лиц, занимающихся фитнесом, и имеет высокую степень прямой корреляции системы пищеварения с биоритмологией дневной трудоспособности. В перспективе такая тестовая методика может быть использована для определения хронотипа системы пищеварения при организации питания лиц, занимающихся фитнесом, и при проведении физической реабилитации как составляющей оздоровительных фитнес-программ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Філак., Я. Ф., та Ф. Г. Філак. "Санаторна реабілітація хворих з патологією травної системи та остеохондрозом хребта ускладненого протрузіями". Україна. Здоров’я нації 1, № 1 (13 січня 2022): 97–101. http://dx.doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254647.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: науково обґрунтувати та удосконалити комплексну програму реабілітації для хворих, які перенесли оперативне втручання у зв’язку з виразковою хворобою та з остеохондрозом хребта, ускладненого протрузіями в умовах санаторію.Матеріали та методи. Дослідження проведені 30 хворих, які перенесли оперативне втручання на органах черевної порожнини у зв’язку з виразковою хворобою, у яких також діагностований остеохондроз хребта, ускладнений протрузіями віком від 44 до 53 років. Всім пацієнтам проводили ультразвукове обстеження жовчного міхура і підшлункової залози, інтрагастральна РН-метрія, стан підшлункової залози вивчався за допомогою методики ФАЖ. Оцінка рухливості хребта досліджувалась з вихідного положення лежачи на животі. Людина піднімається на руках на скільки йому дозволяє хребет.Результати. У результаті проведених комплексних реабілітаційних заходів, поряд з покращенням клінічної картини відзначається покращення лабораторних методів дослідження, саме: рівень рН тіла шлунка у хворих достовірно знизився в антральному відділі шлунка, підвищились показники ферментовидільної функції підшлункової залози натще і в період травлення, покращилися показники гнучкості хребта.Висновки. У хворих поєднаною патологією наші дослідження встановили, що зниження функцій функціонального стану хребта, травної системи взаємно пов’язані та підсилюють деструктивний вплив на стан всього організму. Комплексна санаторно-курортна реабілітація позитивно впливає на об’єктивні показники діяльності травної системи, а також на функціональний стан хребта, підвищує ефективність відновного лікування та покращує психоемоційний стан пацієнтів.Ключові слова: органи травлення, остеохондроз хребта, протрузії хребта, санаторна реабілітація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Волошин, О. І., Л. І. Власик, Л. О. Волошина та Н. А. Айнуссі. "Імбир як спеція в харчуванні з багатогранними лікувально-профілактичними властивоcтями: перспективи застосування в сучасних умовах (огляд літератури)". One Health and Nutrition Problems of Ukraine 53, № 2 (10 листопада 2020): 102–9. http://dx.doi.org/10.33273/2663-9726-2020-53-2-102-109.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Стрімке зростання захворюваності, вікова полі- і коморбідність ускладнюють, здорожчують лікувальний процес таких хворих, зумовлюючи пошук профілактично-лікувальних засобів поліорганної та різнопланової метаболічної дії. Мета. Висвітлення сучасних наукових досягнень щодо лікувально-профілактичних властивостей імбиру як спеції та джерела ліків, а також обґрунтування більш широкого його застосування за різних станів організму людини. Матеріали і методи. Джерела інформаційного пошуку в друкованих і електронних виданнях, пошукових базах, методи аналізу, порівняння і узагальнення інформаційних даних. Результати. За історичними і сучасними даними доведено цілющі властивості імбиру. Так, він володіє гіполіпідемічними, протисклеротичними, дезагрегантними, гіпоглікемічними, антиоксидантними, протизапальними, болетамувальними, судиннорозширювальними властивостями, здатністю регулювати секреторно-моторні розлади системи травлення. Гастро-, гепато-, кардіо-, нейро-, артропротективні якості засобів з імбиру безперечні, а також ефективність їхнього застосування при захворюваннях травної, серцево-судинної, бронхолегеневої систем, опорно-рухового апарату та перспективи використання при ендокринних захворюваннях, в неврології, онкології, імунології. Висновок. Імбир як універсальну спецію і джерело ліків профілактично-лікувального спрямування поліорганної та різнопланової метаболічної дії необхідно ширше застосовувати у пацієнтів із вікозалежною полі- і коморбідністю, що може сприяти покращенню результатів їхньої реабілітації. Ключові слова: імбир, властивості, полі- та коморбідність, застосування, профілактика.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Зезекало, В. К., С. Б. Передера та Н. С. Щербакова. "УЗАГАЛЬНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ХЛАМІДІЙНИХ ІНФЕКЦІЙ ТВАРИН ТА ЇХ ЗООНОЗНОГО ПОТЕНЦІАЛУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 171–82. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.23.

Повний текст джерела

Анотація:

Ця оглядова стаття покликана надати оновлену і узагальнену інформацію щодо хламідійних ін-фекцій як свійських, так і диких видів тварин, з акцентом на захворюваннях, які спричиняють ті чи ті види хламідій та їх зоонозного потенціалу. Дати роз’яснення, щодо розширення кола господарів для різних видів хламідій та хламідіє-споріднених організмів. Хламідії надзвичайно розповсюджені по всьому світу, вони викликають широкий спектр захворювань різних органів та систем. Хламідії охо-плюють значне коло хазяїв: найпростіших, членистоногих, риб, птахів, диких тварин худоби, домаш-ніх тварин, людини, тощо. Хламідії добре адаптуються і розмножуються в епітеліальних клітинах слизових оболонок респіраторної системи, сечостатевої системи, системи органів травлення, і в клітинах ретикуло-ендотеліальної системи. Характер патологічних змін, спричинених хламідіями залежить від видів хламідій, їх тропізму та шляху інфікування. Широкий діапазон господарів, що може бути інфікований, та різноманітність клінічних проявів ускладнює стандартизацію діагнос-тичних підходів для цих патогенів. Спостерігається розширення кола господарів для відомих видів та з’являються нові види, що становлять загрозу для здоров’я тварин та людини. Збільшилась і кі-лькість видів, які несуть потенційну зоонозну загрозу, на що необхідно зважати власникам домашніх тварин, робітникам сільського господарства та іншим людям, які мають безпосередній контакті з тваринами. Представлена оновлена й узагальнена інформація щодо хламідійних інфекцій як свійсь-ких, так і диких видів тварин, з акцентом на захворюваннях, що викликають ті чи ті види хламідій та їх зоонозного потенціалу. Надано роз’яснення щодо розширення кола господарів для різних видів хламідій та хламідіє-споріднених організмів. Надана інформація може бути використана в наукових дослідженнях, впроваджена в навчальний процес при підготовці спеціалістів у галузі ветеринарної медицини, а також використовуватися практикуючими лікарями ветеринарної медицини з метою покращення лікування та профілактики хламідіозів тварин та людини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Орлов, А. А., А. А. Резванов та А. В. Мяконьких. "ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОЦЕССА ФОРМИРОВАНИЯ ЛИНИЙ В ПОРИСТЫХ ДИЭЛЕКТРИКАХ ДЛЯ СИСТЕМЫ МЕТАЛЛИЗАЦИИ С ПРОЕКТНЫМИ НОРМАМИ 28 НМ И НИЖЕ". NANOINDUSTRY Russia 96, № 3s (15 червня 2020): 684–87. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.3s.684.687.

Повний текст джерела

Анотація:

Использование газа C2F4Br2 в процессе криогенного травления low-k-диэлектрика позволяет существенно снизить повреждение материала за счет конденсации газа и продуктов травления в порах и образования защитной пленки на поверхности материала. Дополнительно исследован механизм проводимости тонких органосиликатных пленок с различным процентным содержанием метильных CH3-групп. The paper highlights utilization of C2F4Br2 gas in the process of cryogenic etching of low-k dielectric which can significantly reduce the damage of low-k dielectrics due to the condensation of gas and etching by-products in the pores and the formation of passivation layer on material’s surface. In addition, the conductivity mechanism of thin p-OSG films with different percentage content of methyl CH3 groups has been investigated.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Мойсеєнко, Валентина. "ФУНКЦІОНАЛЬНА НЕВИРАЗКОВА ДИСПЕПСІЯ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ". Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine, № 1-2 (30 грудня 2021): 40–46. http://dx.doi.org/10.37321/ujmh.2021.1-2-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Інфекційно-запальне ураження нирок – хронічний пієлонефрит – широко поширене захворювання і має тривалий перебіг. Тривале медикаментозне лікування може спровокувати появу абдомінальгії і (або) диспепсичного синдрому, для корекції яких доцільна цитопротекторна терапія. Відомо, що ітоприд гідрохлорид (itoprid) широко використовується в клініці внутрішніх хвороб, зокрема для купірування шлунково-кишкових симптомів функціональної невиразкової диспепсії (ФНД).Мета. Метою нашого дослідження було вивчення динаміки клінічних симптомів та функціонального стану слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки у хворих з проявами ФНД на тлі ХП без ознак хронічної ниркової недостатності.Матеріали та методи. Дві групи хворих: 32 хворих на ПН з проявами функціональної невиразкової диспепсії, що складали основну групу; групою порівняння служила група із 30 хворих, які лікувалися виключно алопатично, без призначення ітоприду гідрохлориду, які за віком, статтю і клінічною формою ХП вірогідно не відрізнялася від основної групи.Результати та їх обговорення. Патологія системи травлення проявлялась явищами помірного загострення (31,07%) або нестійкої ремісії (68,93%). Провокуючими факторами у виникненні захворювань зі сторони органів травлення були емоційні перенапруження, порушення режиму та характеру харчування, шкідливі звички. Поєднання декількох причинних факторів визначались у 75,8% випадків. Згідно попереднього лікування загострень ХП, належної уваги до корекції уражень системи травлення не було. За структурою клінічних синдромів виявляли наступні симптоми зі сторони органів травлення: больовий (61,25%), диспепсичний (87,35%), антено-вегетативний синдром (100%), вегетативні розлади (61,76%). Диспепсичний синдромпроявлявся у вигляді шлункової та кишкової диспепсій. При зовнішньому огляді у всіх хворих було виявлено обкладеність язика. Відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці відмічено у 37,12% пацієнтів. У більшості больовий синдром був помірним. При пальпації визначалась болючість під мечоподібним відростком (35,56%), пілородуоденальній ділянці (24,36%) та в обох ділянках. У частини хворих (11,23%) пальпаторно виявлялась болючість при відсутності скарг зі сторони органів травлення.При дослідженні кислотоутворюючої функції шлунка за допомогою рН-метрії встановлено переважання гіперацидних станів. Не змінена шлункова секреція (рН=1,6-2,2) була у 32,15% хворих, помірно підвищена (рН=1,3-1,5) у 31,45% випадків та помірно знижена (рН=2,3-3,5) в 24,65% хворих.Пацієнти основної групи на тлі прийому ітоприду гідрохлориду відмічали зменшення гастроентерологічних проявів. Наведена динаміка клінічної симптоматики больового синдрому в залежності від локалізації, який був виявлений пальпатор-но. Після курсового лікування тільки у 1 пацієнта (3,12%) основної групи виявилась пальпаторна болючість в епігастральній ділянці, у 2 (6,25%) – в пілородуоденальній зоні (p<0,05), тоді як у групи порівняння ці показники дещо гірші.Висновки. Таким чином, при вивченні клінічної симптоматики зі сторони ГДЗ у пацієнтів з ФНД на тлі ХП в динаміці лікування виявлено більшу ефективність у групі з включенням ітоприду гідрохлориду порівняно із стандартним лікуванням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Прийма, О. Б. "ДІАГНОСТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УДОСКОНАЛЕНОГО СПОСОБУ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ СТРОНГІЛЯТОЗІВ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ КІЗ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 206–12. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.26.

Повний текст джерела

Анотація:

Діагностика паразитарних хвороб тварин має свої особливості, а також є основною ланкою в системі заходів, спрямованих на боротьбу і профілактику інвазійних захворювань. Зажиттєва лабо-раторна діагностика стронгілятозів органів травлення жуйних тварин заснована на застосуванні копроовоскопічних флотаційних методів, ефективність яких неоднакова. Метою роботи було ви-вчити діагностичну ефективність удосконаленого способу копроовоскопії за наявності стронгіля-тозів органів травлення кіз. Дослідження виконували в лабораторії кафедри паразитології та іхті-опатології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Проведено порівняння діагностичної ефективності копроовоскопічних флотаційних методів зажиттєвої лабораторної діагностики стронгілятозів травного каналу кіз. Запропоновано удосконалений спосіб діагностики стронгілятозів шлунково-кишкового тракту у кіз. За результа-тами проведених досліджень встановлено, що незалежно від експозиції фекальної суспензії, най-більш ефективним за показниками інтенсивності інвазії (за коливань від 311,76 до 532,50 яєць/г) виявився запропонований спосіб діагностики стронгілятозів органів травлення у кіз. За експозиції фекальної суспензії 5 хв. удосконалений спосіб виявився ефективнішим за методи Котельникова-Хренова на 35,85 %, Маллорі – на 21,95 %, Мельничука – на 20,75 %. За цієї експозиції з 20 хворих тварин позитивними виявлено за удосконаленим способом і методом Мельничука – 17 проб, за ме-тодом Котельникова-Хренова – 13 проб, за методом Маллорі – 15 проб. За умови експозиції 10 хв. показник інтенсивності стронгілятозної інвазії у процесі застосування удосконаленого способу становив 352,78 яєць/г, що перевищувало значення, отримані при використанні методів Котельни-кова-Хренова (на 28,19 %), Маллорі (на 20,79 %), Мельничука (на 19,69 %). Кількість виявлених позитивних проб, встановлених за допомогою цих методик, дорівнювала відповідно 18, 15, 17 та 18. За умови експозиції 15 хв. діагностична ефективність удосконаленого способу перевищувала загаль-новідомі методи копроовоскопії на 22,91–33,17 %. Найвищу кількість позитивних проб виявлено при застосуванні удосконаленого способу. Отримані дані підтверджують високу діагностичну ефекти-вність застосування запропонованої комбінованої флотаційної рідини як спосіб копроовоскопії за наявності стронгілятозів органів травлення кіз.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Kashina-Yarmak, V. L. "Стан соматичного здоров’я дітей раннього віку із синдромом Дауна". CHILD`S HEALTH, № 8.51 (1 грудня 2013): 48–51. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.8.51.2013.85005.

Повний текст джерела

Анотація:

Із метою удосконалення медичного супроводження дітей раннього віку із синдромом Дауна проведено аналіз особливостей розвитку 35 дітей віком від одного місяця до трьох років із регулярною формою трисомії 21. Установлено високу частоту обтяженого перинатального анамнезу, відхилень показників фізичного розвитку. Відзначено, що в періоді раннього дитинства стан соматичного здоров’я дітей із синдромом Дауна визначають наявність уроджених аномалій серцево-судинної системи та інших органів, функціональні порушення органів травлення, щитоподібної залози. Оцінка особливостей соматичного здоров’я має важливе значення в обґрунтуванні обсягів реабілітаційних заходів при медичному спостереженні за такими дітьми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Макаринська, Алла Василівна, та Ніна В'ячеславівна Ворона. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ГОДІВЛІ МОЛОДНЯКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 29–34. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1146.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз особливостей фізіології годівлі молодняка сільськогосподарської птиці. Доведено, що успішне птахівництво обумовлено використанням сучасних високопродуктивних кросів сільськогосподарської птиці зарубіжної селекції. Вони володіють високим потенціалом продуктивності, однак дуже вимогливі до умов утримання і повноцінної годівлі. Розроблена поетапна блок-схема системи травлення птиці, в якій наведено детальні умови перетравлення комбікорму під час проходження у шлунково-кишковому тракті. Обґрунтовано, що для досягнення генетично закладеної продуктивності у вигляді яєць від курей-несучок та м’яса бройлерів необхідно, в першу чергу, знати особливості травлення та обміну речовин у сільськогосподарської птиці. Встановлено, що птиця відрізняється інтенсивним обміном речовин, про що свідчать швидкий ріст молодняка. Визначено, що оптимальна температура питної води та повітря для зростання, розвитку та засвоєння кормів залежить від віку птиці. Доведено, що високий рівень продуктивності та пов'язаний з нею рівень конверсії корму в птахівництві може бути досягнутий лише при якісному утриманні та використанні високоякісних, збалансованих за всіма показниками та з високим вмістом протеїну раціонів, до складу яких входять легкозасвоювані та відповідно підготовлені кормові компоненти. До сировини, яка використовується для виробництва високоякісних комбікормів для молодняка сільськогосподарської птиці, пред’являється високий рівень вимог, а саме легка доступність та перетравність поживних речовин, висока санітарна якість, можливість розподілення мікрокомпонентів у об’ємі, що не перевищує норму разового споживання комбікорму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Опара, Віктор Олексійович, В’ячеслав Васильович Попсуй, Ольга Василівна Корж та Михайло Юрійович Романченко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОРОЩУВАННЯ ПОРОСЯТ З ВИКОРИСТАННЯМ У КОМБІКОРМАХ ОКСИДУ ЦИНКУ ТА АМОКСИЦИЛІНУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 108–13. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.18.

Повний текст джерела

Анотація:

На виробництві часто зустрічаються випадки, коли в перші два тижні після відлучення від свиноматки у поросят спостерігаються розлади травлення невідомої етіології. Першопричиною цієї проблеми є стресове навантаження на організм поросят. Дієвими методами боротьби з розладами травлення в цей період є правильний підбір антибіотиків і введення до складу комбікорму оксиду цинку. Досліджувалась ефективність застосування амоксициліну та оксиду цинку в комбікормах для годівлі поросят після відлучення. Експериментальні дослідження проводилися на групах помісного молодняку свиней в умовах промислового комплексу ПрАТ "Агропромислова компанія". Комплексне введення до складу комбікормів в період дорощування оксиду цинку в кількості 1,5 кг на 1 тону в період 49-63 дня та амоксициліну в кількості 0,5 кг на 1 тону в період 30-48 дня і 0,2 кг на 1 тону в період 49-62 дня сприяє підвищенню інтенсивності росту молодняку та покращує конверсію кормів та збереженість поросят. Середня жива маса поросят дослідної групи перевищувала контрольну групу на 0,8 кг і склала 33,53± 0,55 кг. Аналогічна різниця на користь тварин дослідної групи спостерігається і за показниками абсолютних та середньодобових приростів. За показником збереженості перевага на користь рекомендованої схеми вирощування з використанням оксиду цинку та амоскициліну склала 3,4 %. Застосування даної системи годівлі поросят після відлучення є економічно вигідною, адже дозволить підвищити як інтенсивність росту молодняку за період вирощування так і покращити конверсію кормів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Широбоков, Володимир Павлович, Дмитро Станіславович Янковський та Галина Семенівна Димент. "Роль мікробіома в розвитку онкологічної патології". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 11 (18 листопада 2021): 24–42. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.11.024.

Повний текст джерела

Анотація:

Огляд присвячено аналізу сучасних уявлень про природну мікробіоту людини (мікробіом) як ключову детермінанту, відповідальну як за підтримання здоров'я, так і за розвиток широкого спектру захворювань, зокрема раку. Останніми роками отримано багато переконливих доказів величезного потенціалу дії мікробіома на різні процеси функціонування організму людини. Ґрунтуючись на цих даних, фахівці розглядають мікробіом як додатковий орган людини, який, беручи активну участь у травленні, керуванні метаболічними процесами, забезпеченні цілісності епітеліального бар’єра, зміцненні імунної системи та виконуючи низку інших фізіологічних функцій, оптимізує умови для нормальної життєдіяльності організму людини загалом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

"Звернення редколегії". CHILD`S HEALTH 12, № 2.1 (21 вересня 2021): 217–18. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.12.2.1.2017.103522.

Повний текст джерела

Анотація:

Протягом останніх десятиріч відзначається загальносвітова тенденція до зростання захворюваності як на функціональні, так і на органічні хвороби шлунково-кишкового тракту в дітей різного віку. Ми маємо значну захворюваність та постійне зростання частоти хронічних уражень травної системи в дітей, які обумовлені, зокрема, рядом медико-біологічних та соціально-економічних факторів, що перетворює проблему патології травного каналу на одну з найактуальніших у педіатрії. Питома вага захворювань органів травлення в дітей у структурі дитячої соматичної захворюваності висуває питання діагностики та лікування цих захворювань на перший план, а наростання частоти хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту в дітей, у тому числі запальних, що перебігають із порушенням функціонального стану і з часом можуть зумовити розвиток тяжкої патології в дорослих, визначає необхідність ретельного вивчення основних факторів ризику й механізмів розвитку тих чи інших уражень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Грицюк, Ірина, та Олександра Хлівна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СТРЕСУ НА ВИНИКНЕННЯ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ". Psychological Prospects Journal, № 37 (15 червня 2021): 55–67. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-55-67.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: розкрити погляди на сучасне бачення психосоматичних розладів, що виникають у дітей старшого шкільного віку в умовах сучасного інформаційно насиченого та агресивного середовища. Висвітлити результати емпіричного дослідження з цієї тематики. Проаналізувати різноманіття досліджень, що стосуються впливу стресу на дітей старшого шкільного віку та виникнення у зв’язку зі стресовими ситуаціями психосоматичних розладів. Визначити психологічні і психосоматичні аспекти впливу стресу на життя та здоров’я дітей старшого шкільного віку. Опираючись на погляди відомих науковців, зокрема З. Фройда, про те, що всі органічні страждання мають психологічну зумовленість, розкрити своє бачення впливу емоційної стійкості та самооцінки на функціонування внутрішніх органів. Методи: теоретичні (аналіз проблеми на підставі вивчення наукової літератури, систематизація та узагальнення одержаної інформації). Та емпіричні: психодіагностичні методики (Гісенський опитувальник соматичних скарг, контрольний перелік ознак психопатії, тест-опитувальник Г. Айзенка для діагностики властивостей і типу темпераменту, шкала психологічного стресу RSM-25, малюнковий тест «Автопортрет»), що дозволили нам розкрити наше бачення впливу стресу на появу психосоматичних порушень. Результати: у ході теоретичного аналізу виявили, що погляди на сучасну психосоматику виходять за рамки уявлень лише про здоров’я чи хворобу. Так само і поняття «стрес» виходить за рамки розуміння «погано» чи «добре». Зазначено про необхідність враховувати, що більшість людей, в тому числі й діти, в сучасному суспільстві знаходиться під впливом стресу, бо в часи науково-технічної революції, в які ми живемо, посилюється психічна діяльність людей. У результаті дослідження також проаналізовано особливість дітей старшого шкільного віку засвоювати й переробляти великий обсяг інформації, необхідність швидкої адаптації, перші пошуки професійної реалізації, пошук себе тощо. Розглянуто виникнення проблеми емоційного стресу, тобто напруження й перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників, як причини психосоматичних розладів. Аналіз отриманих даних полягав у виявленні відмінностей між представниками двох груп – групи емоційно стійких респондентів (середня емоційна стійкість та висока емоційна стійкість) з низьким рівнем стресу та групи емоційно нестійких респондентів (висока емоційна нестійкість та дуже висока емоційна нестійкість) з середнім рівнем стресу. Значна увага приділена опису психологічної картини хвороби, оскільки від такого знання залежать наступні терапевтичні заходи. Висновки. В умовах стресу, а також з урахуванням нестійкої або заниженої самооцінки діти старшого шкільного віку більш схильні до психосоматичних розладів серцево-судинної системи, системи органів травлення. Узагальнили результати впливу психологічних і соціальних факторів, яким є, власне, стрес. Прийшли до розуміння афективно-емоційних факторів впливу на виникнення психосоматичних порушень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Абрамова, Е. Н., А. М. Хорт, Ю. В. Сыров, А. Г. Яковенко та В. И. Швец. "Влияние анизотропии системы фтористоводородный травитель–кремний на форму пор, образующихся при электрохимическом травлении кремния". Доклады Академии наук 464, № 2 (2015): 173–76. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565215260138.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Шульгай, О. М., та А. М. А. Шульгай. "СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ФУНКЦІОНАЛЬНІ РОЗЛАДИ КИШЕЧНИКА У ДІТЕЙ: АНАЛІЗ ПЕДІАТРИЧНИХ КРИТЕРІЇВ РИМУ IV". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 34–41. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12315.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність проблеми функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГР) не викликає сумнівів, оскільки переважна більшість патологічних станів, що виникають у дітей, мають саме функціональний характер. Мета – проаналізувати Римські критерії IV та сформувати сучасний алгоритм діагностики функціональних розладів кишечника у дітей на етапі первинної медичної допомоги. Матеріал і методи. У роботі застосовано інформаційний, бібліографічний та аналітичний методи у міжнародних медичних інформаційних електронних базах даних, що стосуються Римських критеріїв IV. Результати. Причиною виникнення ФГР не є біохімічні чи морфологічні порушення у роботі органів травлення, а переважно тимчасові розлади функціонування тих чи інших органів травної системи. У 2016 році були опубліковані Римські критерії IV, згідно з якими відбулося оновлення критеріїв на основі симптомів для діагностики дітей із ФГР. За даними оновленого перегляду для новонароджених та дітей раннього віку «правило трійки» для діагностики малюкових кольок було відмінене, при діагностиці функціонального запору було проведено розмежування між дітьми, які мають навички «охайності» (привчені до туалету), та тими, у кого ці навички відсутні. Для дітей та підлітків описані два нові ФГР – функціональна нудота та функціональне блювання, а також відмічено, що біль не повинен бути провідною скаргою при встановленні діагнозу функціональної диспепсії. Висновки. Аналіз засад Римських критеріїв IV дозволяє правильно інтерпретувати результати обстеження дитини та скласти план медичного спостереження за педіатричним пацієнтом для покращення якості його життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Basharova, A. A., and A. V. Shchenyatskiy. "Influence of Polishing and Etching Modes for Fragile Non-Metallic Parts Made of Quartz Glass on the Quality of the Treated Surface." Bulletin of Kalashnikov ISTU 23, no. 3 (November 8, 2020): 31. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2020-3-31-37.

Повний текст джерела

Анотація:

В составе современных навигационных изделий широкое применение находят гироскопы, основным элементом которых является чувствительный элемент – резонатор, выполненный из изотропных оптических материалов. Качество обработки поверхностей резонатора влияет на долговременную стабильность работы гироскопа и точность работы навигационной системы. Для достижения высокого качества поверхности применяются различные методы по обработке заготовки, одним из которых является метод удаления нарушенного слоя путем повторения операций механической и химической обработки.Рассматривается влияние режимов обработки деталей из кварцевого стекла на шероховатость поверхности при выполнении операций полирования и травления в растворах кислот. Финишная обработка применяется к осесимметричным телам вращения. Проведены эксперименты по полированию образцов из кварцевого стекла с учетом факторов, влияющих на качество поверхности. Подробно рассмотрено влияние полировальной суспензии на сам процесс, при этом учтены такие факторы, как геометрия и шероховатость поверхности перед обработкой, качество инструмента для полирования, время обработки и относительные частоты вращения детали и инструмента. Частота вращения детали и инструмента назначена на основе данных о геометрии инструмента для полирования деталей из кварцевого стекла, разработанной математической модели движения единичного зерна абразива, а также его траектории для инструмента и детали. Оценена шероховатость поверхности при помощи зондового сканирующего микроскопа.Данные исследования направлены на улучшение качества поверхности при физических и химических методах воздействия на деталь, а также обеспечения высокой геометрической точности обработки и качества поверхности без микротрещин и царапин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Терьохіна, О. Л., та Ю. І. Дуднік. "ВПЛИВ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ НА СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 191–96. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-26.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі обґрунтовано вплив ефективних засобів фізичного виховання та спортивного тренування на розвиток рухової активності з урахуванням особливостей рухового апарату студентів із вадами зору, слуху, опорно- рухового апарату. При формуванні концептуальних засад фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров’я у вищому навчальному закладі враховано необхідність у впровадженні оздоровчих технологій та інноваційних програм з обов’язковим дотриманням принципу використання спортивних технологій, кондиційного й оздоровчого тренування у фізкультурну практику, а також занять за видами спорту, які вважаються більш прийнятними для студентів із різними нозологіями та викликають зацікавленість і потребу в руховій активності. Серед різних систем фізичних вправ, видів спорту, які придатні як для оздоровчих, так і для спортивних тренувань молоді з обмеженими можливостями здоров’я, ефективними видами рухової активності, що здатні підвищувати функціональний стан організму з одночасним фізичним розвитком і розвитком рухових якостей, можна відзначити оздоровче плавання, аквафітнес, спортивне плавання, настільний теніс, боротьбу, армреслінг, спортивні танці, волейбол, легку атлетику, футбол, баскетбол, шахи, шашки, загальну фізичну підготовку. На заняттях фізичного виховання студентів із різними нозологіями використовували широко відомі фізичні засоби, а саме: фізичні вправи (релаксаційні, ідеомоторні, дихальні, ритмічні, на координацію, у рівновазі, коригувальні), ігри (рухливі, спортивні). Малорухомі, рухливі та спортивні ігри на місці застосовуються у фізичному вихованні студентів для розвитку рішучості, наполегливості, кмітливості, спритності, сміливості, дисциплінованості в стадії одужання. Вони позитивно впливають на функцію травлення й обміну речовин, активізують процеси всмоктування, сприяють застосуванню організмом продуктів перетравлення білків, жирів та вуглеводів. Розроблено комплекси фізичних вправ, які за своїм впливом відповідають ідеї всебічності, а за спрямованістю сприяють розвитку необхідних фізичних і вольових якостей, а також оволодінню технікою обраного виду спорту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Yukalo, V. G., та K. Ye Datsyshyn. "Підбір умов для препаративного електрофорезу протеїнів сироватки молока у нативних умовах". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (10 жовтня 2017): 13–17. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8003.

Повний текст джерела

Анотація:

Протеїни сироватки молока є попередниками більше сотні біоактивних пептидів. Ці пептиди можуть утворюватися в процесі травлення у шлунково-кишковому тракті, а також за дії протеаз молочнокислих бактерій і молокозгортальних препаратів. Серед них знайдено інгібітори ангіотензин-перетворювального ензиму, пептиди з опіоїдною та бактерицидною дією, імуномодуляторні та гіпохолестеролемічні пептиди, пептиди, які впливають на моторику кишечника, апетит та інші. Біоактивні пептиди з протеїнів сироватки молока становлять значний інтерес для створення функціональних продуктів або продуктів з профілактичними властивостями. Створення таких продуктів передбачає виділення біоактивних пептидів певної біологічної дії. Враховуючи специфіку їх розміщення у первинній структурі доцільним є використання для їх отримання гомогенних протеїнів-попередників з сироватки молока. Одним з методів для одностадійного розділення протеїнів сироватки молока є диск-електрофорез в нативній системі ПААГ для лужних і нейтральних протеїнів. Метою даної роботи було встановити параметри препаративного варіанту диск-електрофорезу для виділення гомогенних протеїнів сироватки молока. Дослідження проводили на модифікованому апараті Стадієра. Протеїни сироватки молока виділяли осадженням казеїнів в ізоелектричній точці. Осад казеїнів відділяли центрифугуванням. Для ідентифікації протеїнів сироватки молока використовували гомогенні фракції α–лактальбуміну(α-LA) і β-лактоглобуліну(β-LG), які отримували шляхом повторної гель-фільтрації на сефадексі G-100(fine). Гомогенність і фракційний склад протеїнів сироватки молока визначали аналітичним диск-електрофорезом у пластинах поліакриламідного гелю. Концентрацію протеїнів у зразках визначали спектрофотометрично (спектрофотометр СФ-46) при довжині хвилі λ = 280 нм. Отримані результати доводять доцільність використання пластинок ПААГ для препаративного фракціонування протеїнів сироватки молока. Встановлено допустиму тривалість і умови ідентифікації протеїнових фракцій. Показано, що вихід протеїнів у складі гомогенних фракцій становить 69,2%. При цьому співвідношення між кількістю отриманих фракцій (β-LG, α-LA, BSA і ІG) близьке до їх розподілу у сироватці молока.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Martynova, Y. Y., та Y. V. Kharchuk. "ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ". Вісник наукових досліджень, № 2 (16 квітня 2019): 62–66. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10019.

Повний текст джерела

Анотація:

Функціонування системи органів травлення, загалом, взаємодіє зі станом психічної сфери людини, тому більшість захворювань шлунково-кишкового тракту відносять до психосоматичної патології. У сучасному розумінні психосоматична медицина є наукою, що вивчає взаємозв’язки між психічними і соматичними процесами. Підвищений інтерес до цієї проблеми можна вважати повністю закономірним, оскільки на практиці доволі часто відхилення від оптимальної життєдіяльності організму, що класифікуються в якості захворювання, стану, реакції або дезадаптації, не можуть пояснюватись виключно у контексті морфологічної будови людини. Мета дослідження – вивчити порушення психологічної адаптації у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Матеріали і методи. Ми оцінювали наявність, вираження, поширення та локалізацію запальної реакції слизової оболонки нижньої третини стравоходу, а також наявність ерозивно-виразкових змін та їх ускладнень. Психологічне обстеження хворих включало індивідуальну бесіду та психодіагностичне тестування за допомогою опитувальників, що допускають кількісну оцінку досліджуваних ознак. Статистичне опрацювання результатів досліджень було здійснено за допомогою методів варіаційної статистики, які реалізувались стандартним пакетом прикладних програм Statistica for Windows 6.0. Порівнювали два середні показники за допомогою t-критерію Стьюдента і непараметричних критеріїв. Водночас розбіжності між середніми показниками вважали вірогідними при досягнутому рівні значимості (р) нижче 0,05. Результати досліджень та їх обговорення. Під нашим спостереженням перебувало 45 пацієнтів із ГЕРХ. Для верифікації діагнозу ми використовували ендоскопічне дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, яке здійснювали за допомогою гнучких фіброгастроскопів типу Olympus за загальноприйнятою методикою. Серед обстежених були 31 жінка та 14 чоловіків віком 19–70 років, середній вік становив (45,67±2,32) року. Вивчаючи анамнез, ми побачили, що тривалість захворювання коливалась у середньому від 7 місяців до 20 років. Водночас, найчастіше був анамнез від 1 до 5 років (51,1% пацієнтів), а середня тривалість захворювань становила (7,77±1,35) року. Висновки. За даними Мінесотського багатофакторного особистісного опитувальника (ММРІ), зміни психологічного статусу обстежених хворих на ГЕРХ було виявлено у 76,7 %. Найзначущими з-поміж були: депресія (63,3 %), іпохондрія (43,3 %) та психастенія (20,0 %).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Pantik, Vasyl, Olena Ishchuk та Olha Ivaniuk. "Стан та динаміка соматичних захворювань студентів закладів вищої освіти". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3(47) (1 жовтня 2019): 54–62. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-54-62.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження. Зміна соціально-економічної ситуації й кризові явища в суспільстві стали причиною зниження фізичної активності молоді, унаслідок чого загострилася проблема збереження здоров’я особистості. Проведення дослідження зумовлено потребою адаптації фізичних навантажень до особливостей організму студентів та сутності наявних захворювань. Мета дослідження – проаналізувати стан, причини та динаміку соматичних захворювань студентів I–IV курсів. Матеріал і методи дослідження. Для визначення стану соматичних захворювань студентів 1–4 курсів навчання Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки використовували аналіз медичних карток. У роботі не використовували особисті дані осіб, які були залучені до дослідження. Аналізувалися лише їхні дані в узагальненому вигляді. Участь у дослідженні була добровільною та не передбачала жодної форми задоволення. Підбір навчальних груп студентів здійснювався випадковим методом. Загальна вибірка становить 50 306 осіб. Усі особи, які брали участь у дослідженні, давали згоду на участь у досліджені й на подальше опрацювання отриманих результатів, їх опублікування для вільного доступу. Статистичний аналіз зібраних даних виконували за програмним забезпеченням STATISTICA версії 6. Результати роботи. Установлено, що рівень захворюваності студентів має тенденцію до зростання показників соматичних розладів у негативну сторону. Найбільшу кількість осіб спеціальної медичної групи зосереджено на педагогічному факультеті, а найменшу – на факультеті мистецтв. Як показали наші дослідження, аналіз динаміки захворювань 2010–2016 рр. дає можливість констатувати, що відсоток «відносно здорових» осіб щороку зменшується. Найбільш розповсюджені хвороби серцево-судинної системи, шлунка та органів травлення, опорно- рухового апарату тощо. Під час аналізу нозологічних форм захворювань за гендерними ознаками треба зауважити, що відсоток жінок із I-го по ІV-й курс із протягом зазначеного періоду дослідження значно більший, ніж чоловіків. Збільшується також відсоток осіб, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи. Лідером у цій групі за кількістю захворювань теж є жінки. Висновки. Загалом стан здоров’я студентів низький. Протягом навчання у вищому закладі освіти виявлено зростання серцево-судинних захворювань. Такий стан зумовлює розробку адаптивних методик оздоровлення й фізичного розвитку молоді.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Osyodlo, G. V., S. A. Bychkova, О. А. Zhelekhovskyi та О. А. Bychkov. "Особливості перебігу коморбідної патології у військовослужбовців, учасників ООС". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 104–12. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-104.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – визначення особливостей клінічного перебігу та наявності коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ХОЗЛ, учасників ООС. Матеріали і методи. Було обстежено 64 військовослужбовці-учасники ООС, які перебували на стаціонарному лікуванні у клініках НВМКЦ «ГВКГ» та звернулись за консультативною допомогою до пульмонолога. Хворі були розподілені на дві групи: 1-ша група – 35 хворих на ХОЗЛ, група В, GOLD 2, які мали переважно ознаки хронічного обструктивного бронхіту, без ознак загострення; 2-га група – 29 хворих на БА, персистуючого перебігу, середнього ступеня важкості, контрольовану, яка поєднувалась з ХОЗЛ, група В, GOLD 2. Середній вік хворих становив 44,5±3,6 років. Результати. Встановлено, що у хворих 2-ї групи була наявна в анамнезі БА з класичними проявами нападоподібного кашлю та задишки, а тривалість захворювання на ХОЗЛ (класичні симптоми ХОЗЛ – постійний кашель з виділенням мокротиння та задишка) у них була вірогідно меншою. В обох групах пацієнтів у високому відсотку випадків супутня патологія була представлена серцево-судинними захворюваннями: у 1-й групі пацієнтів у вірогідно більшому відсотку випадків було виявлено ознаки СН І-ІІ ст. та ІХС. АГ ІІ стадії була виявлена в обох групах, проте у пацієнтів 2-ї групи було більше осіб з АГ І стадії (р<0,05). У пацієнтів з поєднанням БА та ХОЗЛ було встановлено вірогідно вищий відсоток осіб з ГЕРХ, що свідчить про провокуючий вплив регургітації кислого вмісту шлунку на розвиток бронхообструктивного синдрому. Патологія нирок та сечовивідної системи була представлена ХХН І-ІІ ст., яка у вірогідно вищому відсотку випадків зустрічалась у хворих на ізольоване ХОЗЛ з фенотипом хронічного бронхіту. У цій же групі хворих було вірогідно більше осіб з надлишковою масою тіла та ожирінням І ст. Кількість супутніх захворювань у військовослужбовців, хворих на ХОЗЛ, коливалась від 1 до 5. При цьому понад 50% пацієнтів мали одночасно три та більше хвороби. Висновки. Військовослужбовці з поєднаним перебігом ХОЗЛ та БА мають вірогідно більшу кількість скарг та симптомів, які суттєво впливають на активність та виконання професійних функцій. Тривалий стаж паління та високий індекс паління є одним з основних чинників формування ХОЗЛ у пацієнтів з БА. У хворих з астма-ХОЗЛ перехрестом (АХП) наявні класичні спірометричні ознаки ХОЗЛ (зниження постбронходилатаційного співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ менше 70%) та зворотність бронхіальної обструкції. У хворих на ХОЗЛ основна коморбідна патологія представлена патологією серцево-судинної системи: артеріальною гіпертензією ІІ стадії, ІХС та СН І-ІІ стадії. При поєднаному перебігу у хворих ХОЗЛ та БА у вірогідно вищому відсотку випадків виявляється патологія органів травлення - ГЕРХ. У сироватці крові хворих з поєднанням ХОЗЛ та БА виявлено дисбаланс цитокінів, який проявляється підвищеним вмістом IL-4 й високою концентрацією TGF-β, які є маркерами бронхіальної гіперреактивності та ремоделювання бронхів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Parashchuk, E. A., S. M. Marchyshyn та L. V. Slobodianiuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕТКИХ КОМПОНЕНТІВ БЕДРИНЦЮ ЛОМИКАМЕНЕВОГО (PIMPINELLA SAXIFRAGA L.)". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (6 лютого 2019): 107–13. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9822.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. В Україні зростає 5 видів рослин роду Бедринець родини селерові (Apiaceae). Найпоширенішим є бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga L.) – багаторічна трав’яниста рослина, типовий представник роду Pimpinella. На сьогодні достатньо інформації щодо його застосування в народній медицині: відвари підземних органів рослини як відхаркувальний засіб при тривалому кашлі, фарингіті, ларингіті, трахеїті та хронічному бронхіті; при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту (метеоризм, порушення травлення, хронічний гастрит, ентероколіт). Використовують рослину також як протизапальний та гіпотензивний засіб. У доступних джерелах наукової літератури недостатньо інформації про хімічний склад бедринцю ломикаменевого. Відсутні відомості про дослідження його летких сполук. З огляду на це і те, що ефірні олії представників родини Apiaceae широко застосовують у народній та науковій медицині як антибактеріальні, протигрибкові, противірусні, протипаразитарні, інсектицидні, спазмолітичні, відхаркувальні, протизапальні засоби, метою дослідження було вивчити леткі сполуки бедринцю ломикаменевого трави та кореневищ і коренів, встановити їх компонентний склад. Методи дослідження. Компонентний склад летких сполук досліджували хроматографічним методом на хромато-мас-спектрометричній системі Agilent 6890N/5973 inert (Agilent Technologies, США). Ідентифікацію компонентів проби здійснювали з використанням бібліотеки мас-спектрів NIST 02. Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень у бедринцю ломикаменевого траві виявлено 59 компонентів летких сполук, з них ідентифіковано 26, основними з яких є гермакрен-D, β-бісаболен, гептакозан та нонакозан. У траві досліджуваного об’єкта виявлено сесквітерпеновий спирт – α-бергамотол, який може бути маркерною сполукою леткої фракції трави рослини. У Pimpinella saxifraga L. коренях виявлено 65 компонентів летких сполук, з них ідентифіковано 27, основними з яких є каріофілен, п-гексадеканова і 9,12-октадекадієнова кислоти, гермакрен-D та β-гур’юнен. Спільними компонентами бедринцю ломикаменевого трави і підземних органів є β-фарнезен, гермакрен-D, β-бісаболен, 1,3-диметилнафтален та п-гексадеканова кислота. Висновки. Методом газової хромато-мас-спектрометрії досліджено якісний склад летких сполук бедринцю ломикаменевого трави та корененевищ і коренів. У траві виявлено 59 компонентів, ідентифіковано 26. У кореневищах і коренях ідентифіковано 27 компонентів із 65 виявлених. Основними компонентами бедринцю ломикаменевого трави є гермакрен-D, β-бісаболен, гептакозан, нонакозан; кореневищ і коренів – каріофілен, гермакрен-D та β-гур’юнен. Спільними компонентами підземних і надземних органів рослини є β-фарнезен, гермакрен-D, β-бісаболен, 1,3-диметилнафтален та п-гексадеканова кислота. Встановлено маркерну сполуку леткої фракції бедринцю ломикаменевого трави – α-бергамотол.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Kuts, T. V., та G. Z. Moroz. "Поширеність коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 4 (4 січня 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.4(1)-029.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – визначити поширеність коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), які проходили лікування в кардіологічному відділенні Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ»). Матеріали і методи. Проведено аналіз 100 історій хвороби випадкової вибірки пацієнтів кардіологічного відділення, які були госпіталізовані в НВМКЦ «ГВКГ» в 2020 році з діагнозом ІХС. Всі хворі були чоловічої статі, віком від 40 до 60 років. Для дослідження вікових особливостей поширеності коморбідної патології хворі на ІХС були розділені на дві групи: 40-50 років (1 група – 45 пацієнтів) та 51-60 років (ІІ група – 55 пацієнтів). Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Результати. Визначено значну поширеність коморбідних захворювань у хворих на ІХС: кількість супутніх захворювань була від 2 до 10. Артеріальна гіпертензія була виявлена у 100% хворих І та ІІ групи. Серед інших коморбідних серцево-судинних захворювань: цереброваскулярні захворювання були діагностовані у хворих І групи у 15,6±5,4% та у 10,9 ±4,2% ІІ групи (р > 0,05); атеросклеротичне ураження артерій нижніх кінцівок – у 51,1±7,5% та у 58,1±6,7%, відповідно (р > 0,05). Найбільш поширеними коморбідними захворюваннями системи органів травлення були: хронічний холецистит (у 26,7±6,6% хворих І групи та у 40,0±6,6% ІІ групи, р > 0,05), неалкогольна жирова хвороба печінки (у 22,2±6,2% та у 20±5,4%, відповідно, р > 0,05), хронічний гастродуоденіт (у 22,2±6,2% та у 18,1±5,2%, відповідно, р > 0,05). Ожиріння було визначено у 22,2±6,2% хворих в І групі, та у 25,5±5,9% в ІІ групі (р > 0,05); цукровий діабет ІІ типу – у 4,4±3,1% в І групі, та у 5,5±3,1% в ІІ групі (р > 0,05); подагра – у 8,9±4,2 % та у 3,6±2,5 %, відповідно; (р > 0,05), остеохондроз хребта – у 40±7,3 % та у 29,1±6,1%, відповідно (р > 0,05). Висновки. Результати проведеного дослідження засвідчили значне поширення коморбідної патології у хворих на ІХС, які проходили лікування в НВМКЦ «ГВКГ», що має важливе значення для прогнозу та призначення лікування. Найбільш поширеними були артеріальна гіпертензія (100%), атеросклеротичне ураження артерій нижніх кінцівок (51,1±7,5% в 1 групі та у 58,1±6,7% в ІІ групі, р > 0,05); остеохондроз хребта (40±7,3 % та 29,1±6,1 %, відповідно, р > 0,05) та хронічний холецистит (26,7±6,6 % та 40,0±6,6%, р > 0,05). Не визначено статистично достовірних відмінностей щодо поширення коморбідної патології у хворих на ІХС у віковій групі 40-50 років та 51-60 років.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Чечет, О. М., В. Л. Коваленко та О. С. Гайдей. "ДОКЛІНІЧНІ ВИПРОБУВАННЯ ПРЕПАРАТУ “БІОМАГН” НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ ТА З ВИКОРИСТАННЯМ КУЛЬТУРИ ІНФУЗОРІЙ TETRAHYMENA PYRIFORMIS". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (14 грудня 2021): 48–56. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12581.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Токсикологічний контроль ветеринарних препаратів запобігає можливим порушенням обміну речовин, негативному впливу на органи і тканини, виникненню побічних дій та віддалених наслідків, створює передумови для визначення оптимальних терапевтичних доз, способів і термінів застосування, шляхів та часу виведення з організму, що, у свою чергу, сприяє розробці нових високоефективних конкурентоспроможних препаратів. Мета дослідження – провести доклінічні випробування пробіотичного препарату “Біомагн”: визначити гостру токсичність, виявити його можливу шкідливість при одноразовому введенні в організм тварин і встановити токсичні й летальні дози. Методи дослідження. Токсичність і шкідливість препарату визначали в дослідах на найпростіших тест-організмах інфузоріях тетрахімен піріформіс (Tetrahymena pyriformis) та на лабораторних тваринах (білих мишах). Гостру токсичність препарату “Біомагн” вивчали на білих безпородних нелінійних мишах живою масою (22,5±0,2) г, яких годували стандартним гранульованим кормом відповідно до норм правил годівлі. Токсикологічні дослідження проводили згідно з монографією “Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів” (І. Я. Коцюмбас та ін., 2006) і СОУ 85.2-37-736:2011 “Препарати ветеринарні. Визначення гострої токсичності”. Для визначення ступеня кумуляції досліджуваного засобу використовували метод Ю. С. Кагана i В. В. Станкевича. Результати й обговорення. Під час досліджень встановлено, що імуномодулюючий пробіотичний препарат “Біомагн” на основі магнію хлориду, хітозану, суміші пробіотичних бактерій та ензимів не проявляє токсичних властивостей при взаємодії з інфузоріями впродовж 30 хв, тому що зберігається повна 100 % життєдіяльність особин культури тетрахімен, як і в контрольних пробірках. Як свідчать результати досліджень, гостра токсичність на лабораторних тваринах препарату “Біомагн” становить LD50 – 5000 мг/кг живої маси мишей. Під час клінічного спостереження за тваринами дослідних груп у всіх групах відхилень не виявлено, шкірний покрив гладкий, блискучий, відмови від корму не спостерігали, порушень роботи шлунково-кишкового тракту і центральної нервової системи в жодній із груп не відмічено, загибелі й захворювань не відзначено. Препарат “Біомагн” не має шкідливого впливу і стимулює покращення обміну речовин, що, у свою чергу, сприяє збільшенню маси тварин. Гематологічні показники периферичної крові мишей при застосуванні препарату достовірно не змінювались. Усі показники перебували в межах фізіологічної норми та залишалися такими до закінчення терміну експерименту, що вказувало на безпечність і нетоксичність досліджуваного засобу. За встановленими ознаками препарат віднесено до 4 класу щодо небезпечності. Композиція суміші пробіотичних бактерій Bacillus subtilis, Bacillus licheniformis, Enterococcus faecium, висушених продуктів ферментації мікроорганізмів Lactococcus Lactis, Bacillus subtilis, Bacillus licheniformis та магнію хлориду, хітозану, яка забезпечує нормалізацію обміну речовин тварин, впливає на підвищення загальної резистентності організму, стимулює роботу органів травлення. Висновки. За результатами досліджень, проведених з метою визначення гострої токсичності препарату “Біомагн”, можна зробити висновок, що він не токсичний (СОУ 85.2-37-736:2011). Розведення препарату “Біомагн” у різних концентраціях є нешкідливими для найпростіших Tetrahymena pyriformis.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Popenko, N. V., та М. І. Yarosh. "Клініко-епідеміологічний аналіз ускладнень негоспітальної пневмонії в учасників антитерористичної операції/Операції Об’єднаних Сил". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 91–103. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-091.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – провести клініко-епідеміологічний аналіз та визначити фактори ризику розвитку ускладнень негоспітальної пневмонії (НП) у військовослужбовців, які приймали участь в проведенні антитерористичної операції/Операції Об’єднаних Сил (АТО/ООС) з 2014 до 2018 року. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний клініко-епідеміологічний аналіз перебігу НП у 244 військовослужбовців чоловічої статі, які знаходились на лікуванні в умовах клініки пульмонології Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталю» (НВМКЦ «ГВКГ») м. Київ у період з 2014 р. до 2018 р. за даними карток стаціонарного хворого. До І групи ввійшли 164 військовослужбовців-учасників АТО/ООС, які перехворіли ускладненою НП; до ІІ групи - 58 військовослужбовців, які перехворіли ускладненою пневмонією, але не приймали участі в АТО/ООС. У кожній групі було виділено певні підгрупи в залежності від виниклих ускладнень. До контрольної групи відібрано 22 картки стаціонарного хворого військовослужбовця, у яких НП протікала без ускладнень. Середній вік хворих І групи становив (36,0±0,6) року, ІІ групи – (31,6±1,1) року та контрольної групи – (33,7±1,8) року. Результати. Загальна кількість ускладнень у І групі становила 269. Серед них виявлені випадки, коли в одного військовослужбовця було діагностовано кілька ускладнень: одне ускладнення у 99 (60,4%), два – у 38 (23,2%), три – у 19 (11,6%) в/с. У 53 військовослужбовців НП завершилась формуванням пневмофіброзу, що становить 19,7% від загальної кількості ускладнень, у 44 (16,4%) ускладнилась бронхообструктивним синдромом, у 31 (11,5%) – легенева недостатність (ЛН), у 31 (11,5%) – реактивний гепатит (РГ), у 36 (13,4%) – ексудативним плевритом, у 24 (8,9%) – деструкцією легеневої тканини, в 11 (4,1%) – інфекційно-токсичний шок (ІТШ). При аналізі ускладнень НП у ІІ групі встановлено, що їх загальна кількість складає 103. У одного військовослужбовця діагностовано: одне ускладнення – 34 (58,6%), два – 12 (20,7%), три – 7 (12,1%), чотири – 2 (3,4%), п’ять – 2 (3,4%) та шість у 1 (1,8%) випадків. Серед них зустрічається: РГ – 16,6%, бронхообструктивний синдром – 15,6%, ексудативний плеврит – 14,6%, ЛН – 6,8%, лихоманкова нефропатія – 8,7%, ІТШ – 6,8%, гострий інфекційний міокардит – 9,7%, пневмофіброз – 9,7%, астенізація – 3,9%, деструкція легеневої тканини – 2,9% в/с. У І групі НП достовірно частіше ускладнюється деструкцією легеневої тканини та пневмофіброзом, ніж у хворих ІІ групи. Виявлено, що у підгрупах І групи регрес інфільтративних змін відбувався повільніше, ніж у підгрупах ІІ групи, (р<0,05), окрім тих підгруп, де НП була ускладнена деструкцією легеневої тканини та ЛН. Проте, слід відмітити тенденцію до подовження інтервалу клініко-рентгенологічного одужання у підгрупах з деструкцією легеневої тканини та ЛН. У всіх підгрупах І та ІІ груп рентгенологічне одужання спостерігалось пізніше порівняно з контрольною групою, (р<0,05). Супутня патологія органів дихання (найчастіше мали місце гострий риносинусит та гострий фарингіт) була виявлена у 26,8% в/с І групи, у 25,9% – ІІ групи та у 13,6% - контрольної групи. Ураження системи кровообігу спостерігалось у 22,6% військовослужбовців І групи, у 18,9% військовослужбовців ІІ групи та у 9,1% військовослужбовців контрольної групи. Патологія органів травлення супроводжувала перебіг НП у 24,4% військовослужбовців І групи, у 18,9% військовослужбовців ІІ групи та у 9,1% військовослужбовців контрольної групи. Висновки. У хворих І групи достовірно частіше розвивались деструкція легеневої тканини 8,9% та залишкові зміни у вигляді пневмофіброзу – у 19,7% ніж у військовослужбовців ІІ групи – у 2,9% та у 9,7% хворих відповідно. Клініко-рентгенологічний регрес НП у військовослужбовців І групи відбувався достовірно довше, ніж у в/с, які не приймали участь в АТО/ООС. При ускладненні НП бронхообструктивним синдромом рентгенологічне одужання наставало на (12,6±0,9) добу у І групі та на (8,4±0,6) добу у ІІ групі; при ексудативному плевриті на (23,3±2,7) добу у І групі та на (20,2±1,9) добу у ІІ групі; при виявленому пневмофіброзі на (21,2±2) добу у І групі та на (16,4±1,9) добу у ІІ групі; при ускладненні реактивним гепатитом на (19,5±1,4) добу у І групі та на (18,3±2,7) добу ІІ групі. Причинами тяжкого перебігу та розвитку ускладнень при НП у військовослужбовців, які приймали участь в АТО/ООС стали: призов за мобілізацією і служба в умовах АТО/ООС, зимово-весняний період року, пізнє звернення за кваліфікованою медичною допомогою від початку проявів ГРЗ, відтермінування початку прийому антибактеріальних препаратів на фоні неефективності симптоматичної терапії при ГРЗ, недостатня ефективність стартової антибактеріальної терапії, ≥2-х сегментарне ураження легеневої тканини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Kozenkov, Oleg D., Dmitry A. Zhukalin, Igor O. Baklanov, Lyudmila G. Cosycreva, Alexander Yu Klimov та Ilya S. Obozny. "Модель роста нитевидных кристаллов, контролируемого гетерогенной химической реакцией, с учетом размерного эффекта". Kondensirovannye sredy i mezhfaznye granitsy = Condensed Matter and Interphases 21, № 4 (20 грудня 2019): 579–89. http://dx.doi.org/10.17308/kcmf.2019.21/2368.

Повний текст джерела

Анотація:

Нитевидные кристаллы имеют важное практическое применение в машиностроении позволяя улучшать прочностные, эксплуатационные и физические характеристики конструкционных материалов при создании композитов армированных усами. Модель роста усов кремния, контролируемого химической реакцией на границе жидкостьгаз, дополнена учетом давления насыщенного пара кремния в расплаве на вершине кристалла. Для кристаллов достаточно малых размеров давление насыщенного пара кристаллизующегося вещества становится столь значительным, что рост кристалла прекращается. Модель предполагает диффузионную доставку исходных веществ и отвод продуктов реакции в тонкий приповерхностный слой газа у поверхности раздела жидкость-газ, где концентрации реагентов остаются постоянными. Концентрации реагентов в этом слое определяют скорость химической реакции выделения кристаллизующегося вещества.Учтён поток, возникающий за счет давления насыщенного пара кремния над расплавом,при условии, что испаряющиеся атомы практически полностью вступают во взаимодействие с реагентами в газовой фазе. Баланс диффузионных, химических потоков и потоков испарения позволяет найти скорость роста нитевидного кристалла в зависимости от его радиуса и технологических параметров процесса. Зависимость скорости роста нитевидного кристалла от его радиуса имеет максимум, а при достаточно малых поперечных размерах кристалла обращается в нуль. Получено выражение для радиуса кристалла, при котором скорость роста обращается в нуль. Рост кристалла прекращается при достаточно больших радиусах. Получено выражение, определяющее максимальный радиус кристалла, при котором рост становится невозможным. Результаты работы будут полезны при анализе роста нитевидных кристаллов различных веществ, который сопровождается химической реакцией. Модель, предложенная в работе, будет востребована для разработки технологических процессов массового производства кристаллов с целью получения композиционных материалов. ЛИТЕРАТУРА1. Вагнер Р. Монокристальные волокна и армированные ими материалы / Под ред. А. Т. Туманова.М.: Мир, 1973, 64 с.2. Гиваргизов Е. И. Рост нитевидных и пластинчатых кристаллов из пара. М.: Наука, 1977, 304 с.3. Небольсин А. А., Щетинин А. А. Рост нитевидных кристаллов. Воронеж: ВГТУ, 2003, 620 с.4. Дубровский В. Г., Цырлин Г. Э., Устинов В. М. Полупроводниковые нитевидные нанокристаллы:синтез, свойства, применения // ФТП, 2009, т. 43(12), с. 1585–1628.5. Антипов С. А., Дрожжин А. И., Рощупкин А. М. Релаксационные явления в нитевидных кристаллахполупроводников. Воронеж: ВГУ, 1987, 192 с.6. Дрожжин А. И. Преобразователи на нитевидных кристаллах Р–Si<111>. Воронеж: ВГПИ, 1984, 241 с.7. Spinelli P., Verschuuren M. A., Polman A. Broadband omnidirectional antirefl ection coating based onsubwavelength surface Mie resonators // Nat. Commun., 2012, v. 3(1), p. 692. DOI: https://doi.org/10.1038/ncomms16918. Zhang R., Zhang Y., Zhang Q., Xie H., Qian W., Wei F. Growth of half-meter long carbon nanotubesbased on schulz-fl ory distribution // ACS Nano, 2013, v. 7 (7), pp. 6156–6161. DOI: https://doi.org/10.1021/nn401995z9. Козенков О. Д. Модель роста нитевидного кристалла, лимитируемого гетерогенной химической реакцией // Неорганические материалы, 2014, т. 50 (11), с. 1238. DOI: https://doi.org/10.7868/S0002337X1411010410. Козенков О. Д. Зависимость скорости роста нитевидного кристалла, лимитируемого гетерогенной химической реакцией, от состава жидкой фазы // Конденсированные среды и межфазные границы, 2016. т. 18(3), с. 338–344. Режим доступа: https://journals.vsu.ru/kcmf/article/view/141/99 (датаобращения: 02.12.2019)11. Shchetinin A. A., Bubnov L. I., Kozenkov O. D., Tatarenkov A. F. Infl uence of various impurities on theaxial growth rate of silicon whiskers. Известия Академии наук СССР. Неорганические материалы, 1987,т. 23(10), с. 1589–1592.12. Козенков О. Д., Горбунов В. В. Модель теплового баланса бесконечно длинного нитевидногокристалла // Неорганические материалы, 2015, т. 51(5), с. 576–580. DOI: https://doi.org/10.7868/S0002337X1505007313. Козенков О. Д., Щетинин А. А., Горбунов В. В., Сычев И. В. Зависимость скорости роста нитевидного кристалла, лимитируемого гетерогенной химической реакцией, от состава газовой фазы при больших концентрациях тетрахлорида кремния //Вестник ВГТУ, 2016, т. 13(4), с. 78–184.14. Козенков О. Д., Косырева Л. Г. Зависимость скорости роста нитевидного кристалла, лимитируемого гетерогенной химической реакцией, от состава газовой фазы // Неорганические материалы,2015, т. 51(11), с. 1255–1259. DOI: https://doi.org/10.7868/S0002337X1510009715. Даринский Б. М., Козенков О. Д., Щетинин А. А. О зависимости скорости роста нитевидных кристаллов от их диаметра // Известия вузов. Физика, 1986, т. 32(12), с. 18–22.16. Щетинин А. А., Козенков О. Д., Небольсин В. А. О зонах питания нитевидных кристаллов кремния растущих из газовой фазы // Известия вузов, Физика, 1989, т. 32(6), с. 115–116.17. Щетинин А. А., Дунаев А. И., Козенков О. Д. О травлении монокристаллов кремния через жидкуюфазу и образовании систем обычных и «отрицательных» нитевидных кристаллов. Воронеж: ВГПИ, 1981, 9 с.18. Козенков О. Д., Козьяков А. Б., Щетинин А. А. О конусности нитевидных кристаллов кремния //Известия вузов, Физика, 1986, т. 29(9), с. 115–117.19. Козенков О. Д. Конусность нитевидного кристалла, обусловленная гетерогенной химической реакцией // Неорганические материалы, 2016, т . 52 (3), с. 279–284. DOI: https://doi.org/110.7868/S0002337X16030064

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Grytsenko, S. Y. "ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПОНЕСЕНИХ ВТРАТ З ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ТА ОСОБИСТИХ ВИТРАТ ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ОПЕРАЦІЮ ГАРТМАНА". Вісник наукових досліджень, № 2 (17 серпня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7588.

Повний текст джерела

Анотація:

В економічно розвинутих країнах світу система охорони здоров’я функціонує в умовах жорстких правил страхової медицини. Як правило, при наданні тих чи інших медичних послуг враховують також і економічну доцільність необхідних операційних втручань чи будь-якої іншої лікарської маніпуляції, вираховують можливі втрати як для пацієнта, так і для держави.Мета дослідження – вивчити та економічно обґрунтувати додаткові витрати держави та особистих витрат пацієнтів, котрим була виконана операція Гартмана, та провести порівняння даних показників із економічними втратами, які несуть пацієнти, прооперовані за методикою, розробленою в нашій клініці.Матеріали і методи. За даними Міністерства охорони здоров’я України, в 2015 р. чисельність інвалідів ІІ групи (захворювання органів травлення), яких вперше визнали, становила 3423 особи, в тому числі 3219 осіб у працездатному віці або 94,0 % [2]. Доходи населення – важливий результативний показник, що характеризує загальну суму грошових і натуральних (у грошовій оцінці) доходів громадян протягом року. За даними Державної служби статистики України, в 2015 р. загальний середньомісячний дохід у розрахунку на одного працюючого становив 10 362 грн.Результати досліджень та їх обговорення. За умов, якщо інвалід ІІ групи офіційно не працював, тобто не отримував зарплати, а лише отримував соціальну допомогу та інші соціальні трансферти, то у цій ситуації втрати з державного бюджету в 2015 р. для таких осіб становили 5958,3 грн. щомісячно, або на 11,7 % більше, ніж для працюючих інвалідів. Крім цього, інваліди ІІ групи понесли особисті додаткові витрати, пов’язані з придбанням калоприймачів та засобів догляду за стомою. Для забезпечення одного пацієнта засобами догляду за стомою становить 10 300 грн/1 рік.Висновки. Пацієнти, котрим виконано операцію Гартмана, потребують тривалої соціальної адаптації та психологічної допомоги для пристосування до нових умов існування, необхідні додаткові витрати коштів як з державного бюджету, так і особистих заощаджень, збільшення обсягів соціальної допомоги від держави та ін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Исмаилов, А. М., та А. Э. Муслимов. "АНАЛИЗ РЕЗУЛЬТАТОВ РАСПЫЛЕНИЯ “ГОРЯЧЕЙ” МИШЕНИ ZnO В РАМКАХ СТРУКТУРНОЙ ЗОННОЙ МОДЕЛИ". Фундаментальные проблемы современного материаловедения, № 1 (20 травня 2020). http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2020.01.011.

Повний текст джерела

Анотація:

Распыление горячей мишени является быстро развивающейся областью в технологии магнетронных распылительных систем. В работе анализируются результаты экспериментов по распылению горячих керамических мишеней из ZnO в рамках структурной зонной модели. Применение усовершенствованной Торнтоном структурной зонной модели позволила объяснить формирование осадка в анодной и катодной областях на поверхности мишени ZnO при горячем распылении. Причиной формирования осадка ZnO является резкая неоднородность температуры между зоной эрозии, в которой плотность тока бомбардирующих мишень ионов максимальна, и более холодными анодной и катодной областями мишени ZnO. Вследствие низкой диффузионной активности адсорбированных атомов цинка и кислорода в анодной области с гомологической температурой около 0.27 формируются столбчатые микроструктуры ZnO, с высокой пористостью и низким кристаллическим качеством. В катодной области, с гомологической температурой около 0.34, в которой присутствует значительная поверхностная диффузионная составляющая атомов, формируются столбчатые кристаллиты ZnO с гексагональной вюрцитной структурой. В области эрозии наблюдается интенсивный разогрев, травление, испарение материала. Морфология поверхности мишени ZnO в области эрозии отличается высокой пористостью, с проявлением границ зерен, образованием бугорков травления, конусов, связанных с направлениями преимущественного распыления.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Todurov, I. M., O. V. Perekhrestenko, O. O. Kalashnikov, S. V. Kosyukhno, V. M. Yakimets, O. I. Plehutsa та O. A. Potapov. "СТАН КОМОРБІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ХВОРИХ НА МОРБІДНЕ ОЖИРІННЯ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (27 вересня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.2.9362.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: покращити результати лікування хворих на морбідне ожиріння шляхом оцінки частоти розвитку та особливостей супутньої патології.Матеріали і методи. Проаналізовано результати передопераційного клініко-лабораторного та інструментального обстеження 205 хворих на морбідне ожиріння.Результати. Супутні захворювання діагностовано у 203 (99 %) хворих на морбідне ожиріння, включених у дослідження. В структурі супутньої патології переважали захворювання серцево-судинної системи у 135 (65,8 %) хворих, порушення вуглеводного – в 135 (65,8 %) пацієнтів та ліпідного обміну – в 161 (78,5 %) хворого, що віддзеркалюють патогенетичну сутність метаболічного синдрому та суттєво підвищують ризик передчасної смерті. Захворювання дихальної системи діагностовано у 63 (30,7 %) хворих, системи травлення – у 130 (63,4 %) пацієнтів.Висновки. Характерною особливістю хворих на морбідне ожиріння є висока частота, системність та, в більшості випадків, мультифокальність органних уражень, що вимагає системної реалізації мультидисциплінарного підходу для покращення результатів лікування означеної категорії пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

"Атомарный водород в системе GexSi1-x/Si(100) / Дерябин А.С., Гутаковский А.К., Соколов Л.В., Колесников А.В." Тезисы докладов XIV РОССИЙСКОЙ КОНФЕРЕНЦИИ ПО ФИЗИКЕ ПОЛУПРОВОДНИКОВ «ПОЛУПРОВОДНИКИ-2019», 20 серпня 2019, 97. http://dx.doi.org/10.34077/semicond2019-97.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе проводилось исследование влияния атомарного водорода на процессы релаксации механических напряжений несоответствия в гетеросистемах GexSi1-x/Si(100), выращиваемых с помощью молекулярно лучевой эпитаксии (МЛЭ). Основное внимание уделялось такому параметру как плотность пронизывающих дислокаций (ПД), образующихся при релаксации напряжений несоответствия между пленкой GexSi1-x и подложкой кремния (100). Ростовые эксперименты проводились в камере МЛЭ «Катунь», оснащенной источником атомарного водорода, подобным описанному в [1], и системой откачки, обеспечивающей достаточные вакуумные условия для работы с легкими газами. Поток водорода регулировался с помощью натекателя газов, а контроль осуществлялся квадрупольным масс спектрометром по установившемуся давлению в камере. Основные потоки германия и кремния создавались источниками с твердотельной загрузкой. Для исследования, выращиваемых систем, применялись методики просвечивающей электронной микроскопии (ПЭМ), атомарно силовой микроскопии (АСМ), структурно чувствительного травления. Во всех ростовых экспериментах атомарный водород подавался на подложку совместно с основными элементами (Ge и Si) непрерывно. Таким образом, получаемые системы насыщались водородом равномерно на всю толщину пленки. Для своей работы мы использовали метод низкотемпературной гомоэпитаксии, а температура роста пленки твердого раствора варьировалась и составляла 300 С0 , 350 С0 и 400 С0 . Каждой из температур соответствовал ряд структур с содержанием германия в твердом растворе от 30 до 55 процентов. Исследование полученных гетеросистем показало, что основных типом дефектов в них являются дислокации несоответствия, локализованные в границе раздела пленка подложка. Наряду с ними присутствуют ПД, пересекающие объем пленки и выходящие на поверхность гетеросистемы. Особое внимание мы уделили плотности ПД, определяя ее по изображениям поперечных срезов ПЭМ и с помощью комбинации структурно чувствительного травления с методом АСМ. Так же методом АСМ нами были проведены исследования поверхности всех полученных гетеросистем и определены уровни среднеквадратичной шероховатости. Наблюдаемый характер поверхности пленок позволяет нам провести корреляции между рельефом поверхности и плотностью ПД. Так, наблюдаемые в ряде случаях, на поверхности наших образцов ортогональные системы «полос скольжения», позволяют сделать выводы в отношении процесса релаксации напряжений несоответствия в условиях подачи атомарного водорода при росте и, как следствие, качественно оценить плотность ПД.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Reshetilov, U. І., S. M. Dmitrieva, L. P. Kuznetsova, O. U. Vasilchenko, T. V. Bohoslav, S. H. Puzik, A. P. Kurhan та ін. "НЕІНВАЗИВНА ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЯ, СУДИН І ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ ПРИ ПРИЙОМІ ЗМІШАНОЇ ЇЖІ В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 26, № 2 (10 травня 2016). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2016.v26.i2.6335.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

СІЧІНАВА, Р. М. "ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ЗА ОКРЕМИМИ КЛАСАМИ І НОЗОЛОГІЧНИМИ ФОРМАМИ ОСІБ МОБІЛІЗАЦІЙНОГО РЕЗЕРВУ, ЕВАКУЙОВАНИХ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ, У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (26 червня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2015.1.4689.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: аналіз захворюваності осіб мобілізаційного резерву у віддалений період, евакуйованих у підлітковому віці (до 18 років) із 30-кілометрової зони ЧАЕС після катастрофи.Матеріали і методи. Проаналізовані дані 3816 дорослих осіб за спеціальною клініко-епідеміологічною програмою обстеження, яка включала аналіз історії хвороб, вивчення стану здоров'я цієї категорії потерпілих у віддаленому періоді після аварії, за 2000–2012 рр. Були використані дані державних і галузевих статистичних звітів та дані Держкомстату України.Результати. Встановлено зниження показників у ІІ та ІІІ періодах спостереження порівняно з І періодом за наступними класами: хвороби нервової системи, органів дихання, органів травлення, сечостатевої системи. У ІІІ періоді спостерігалося різке зростання захворюваності на хвороби вегетативної нервової системи, цереброваскулярні розлади, хронічні захворювання печінки, цироз.Висновки. Необхідні подальші дослідження захворюваності евакуйованих осіб мобілізаційного резерву.Ключові слова: мобілізаційний резерв, захворюваність, віковий період, радіація, класи хвороб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

СМІРНОВА, В. Л., Н. Я. ПАНЧИШИН та О. Н. ЛИТВИНОВА. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (13 березня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2014.4.3520.

Повний текст джерела

Анотація:

<div>Мета: проаналізувати зміни в захворюваності населення Тернопільської області протягом 2009–2013 років.Матеріали і методи. Спостереження здійснювалося як популяційне, епідеміологічне й охоплювало період з 2009 до 2013 року. Було проаналізовано статистичні довідники та статистичні дані щодо захворюваності населення області.Результати. Встановлено, що загальний показник поширеності хвороб серед населення Тернопільської області формувався за рахунок хвороб системи кровообігу (32,7%), органів дихання (20,7%) та травлення (9,5%). Структуру первинної захворюваності формували хвороби органів дихання (45,4%), хвороби системи кровообігу (7,3%), хвороби шкіри та підшкірної клітковини (6,9%).Висновки. Аналіз показників поширеності хвороб та первинної захворюваності протягом 2009–2013 років свідчить про негативні тенденції стану здоров’я населення. Відмічено зростання рівня поширеності хвороб протягом досліджуваного періоду та деяке зниження рівня первинної захворюваності.КЛЮЧОВІ СЛОВА: захворюваність, поширеність хвороб, порівняльний аналіз.</div>

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Pautkin, V. E., and S. V. Prilutskaya. "GEOMETRICAL STOP-ETCHING IN MICROELECTROMECHANICAL SYSTEMS TECHNOLOGY." Measuring. Monitoring. Management. Control, no. 4 (2017). http://dx.doi.org/10.21685/2307-5538-2017-4-7.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Харченко, Ю. В., І. П. Кошова, О. В. Іщенко, С. М. Дронов, В. Й. Мамчур, Д. О. Степанський та В. І. Жилюк. "Зміни мікробіоти кишечника щурів за умов ізоніазид-рифампіцин-індукованої ентеральної дисфункції та введення препаратів різних фармакологічних груп". Фармакологія та лікарська токсикологія 14, № 5 (30 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.33250/14.05.352.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – оцінка впливу препаратів різних фармакологічних груп на стан мікробіоти кишечника щурів на тлі ізоніазид-рифампіцин-індукованої ентеральної дисфункції в експерименті.Дослідження проведено на 70 білих статевозрілих щурах-самцях лінії Wistar масою 180–220 г. Із метою оцінки стану мікробіоти кишечника за прогресування ізоніазид-рифампіцин-індукованої ентеральної дисфункції та впливу дослідних лікарських засобів з пре-/пробіотичною, гепато- та ноотропною активністю на перебіг зазначеного процесу щурам ІІІ–VІІ груп 1 раз на добу за 1 год до застосування протитуберкульозних засобів (ПТП) інтрагастрально (за виключенням S-АМ) протягом останніх 14 діб експерименту вводили дослідні засоби та їхні комбінації: ІІІ – Йогурт, 1 КУО/кг (Yo) + Лактулоза, 2680 мг/кг (Lac), IV – S-аденозил-L-метіонін, 35 мг/кг, внутрішньом’язово (S-АМ), V – іпідакрину гідрохлорид/фенібут, 1/60 мг/кг (Ip/Ph), VІ – Yo, 1 КУО/кг + Lac, 2680 мг/кг + S-АМ, 35 мг/кг, VІІ – Yo, 1 КУО/кг + Lac, 2680 мг/кг + Ip/Ph, 1/60 мг/кг. Інтактні тварини та щури позитивного контролю отримували відповідні об’єми дистильованої води. Чисельність мікроорганізмів у 1 г фекалій визначали, враховуючи тинкторіальні, морфологічні, культуральні властивості, а також за числом колоній, які виросли на відповідному живильному середовищі з перерахунком на кількість посіяного матеріалу та ступінь його розведення.Результати експериментів свідчать про те, що перебіг експериментального ізоніазид-рифампіцин-індукованого ураження системи травлення супроводжувався суттєвими зрушеннями балансу мікроорганізмів кишечника, насамперед щодо кількісного представництва Bifidobacterium spp.,Lactobacillus spp. та E. coli. Введення засобів з наявною пре-/пробіотичною активністю, зокрема, комплексу лактулози та мікроорганізмів Lactobacillus spp. усувало порушення кишкового мікробіому. Застосування як фіксованої комбінації іпідакрину гідрохлорид/фенібут, так і S-аденозил-Lметіоніну не відновлювало баланс у системі мікробіоценозу кишечника щурів, порушений протитуберкульозною хіміотерапією. Натомість сумісне введення комплексу йогурт/лактулоза та S-аденозил-L-метіонін виявляло позитивний вплив пре/пробіотика та гепатопротектора на кишковумікробіоту в щурів.Отримані дані експериментально обґрунтовують доцільність застосування пре-/пробіотиків з метою корекції стану мікробіоти кишечника за умов протитуберкульозної терапії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Harnyk, T. P., T. M. Boychuk, O. I. Voloshyn, L. O. Voloshyna, K. V. Harnyk, V. O. Petrishcheva та I. V. Bilousova. "ПРЕПАРАТИ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРИ КОМОРБІДНИХ СТАНАХ У КОМПЛЕКСНІЙ, ПРЕВЕНТИВНІЙ ТА МЕДИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ У ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 26, № 2 (10 травня 2016). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2016.v26.i2.6313.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема ефективності лікування та профілактики хронічних хвороб, зокрема хвороб органів дихання та загострень хронічного пієлонефриту (МКХ-10: N.11.9) (ХПн) залишається актуальною на сучасному етапі розвитку медичної науки. Одним із факторів, що сприяють хронізації запального процесу органів дихання та нирок, є те, що із зростанням давності перебігу ХПн та віку хворих набувають значної частоти та вираженості супутні захворювання, у тому числі і системи травлення (СТ), зокрема: хронічні гастрити (МКХ-10: К.27.3-К.29.7) (ХГ), хронічний гастродуоденіт (МКХ-10: К.29.9) (ХГД), хронічний холецистит (МКХ-10: К.81.1) (ХХ), синдром подразненого кишечника (МКХ-10: К.58) (СПК), хронічний коліт (МКХ-10: К.52.9) та дисбіоз. Відзначається розвиток споріднених патогенетичних ланок у розвитку ХПн та супутньої гастродуоденальної патології, що дозволяє визначити її як коморбідну за клінічними та метаболічними ознаками, а також за наявністю спільних інфекційних джерел (інфекційно-токсичний, інфекційно-алергізуючий взаємні впливи, зумовлені, зокрема, інфікуванням та носійством Helicobacter pylori).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

"Система хлорид-гидирдной газофазной эпитаксии для выращивания объемных слоев нитрида галлия / Вороненков В.В., Шретер Ю.Г." Тезисы докладов XIV РОССИЙСКОЙ КОНФЕРЕНЦИИ ПО ФИЗИКЕ ПОЛУПРОВОДНИКОВ «ПОЛУПРОВОДНИКИ-2019», 20 серпня 2019, 93. http://dx.doi.org/10.34077/semicond2019-93.

Повний текст джерела

Анотація:

Подложки объемного нитрида галлия необходимы для создания приборов, которые требуют высокого кристаллического качества эпитаксиальных слоев - синих и зеленых лазеров, мощных светодиодов, вертикальных силовых приборов. Основными методами выращивания объемного GaN являются хлорид-гидридная газофазная эпитаксия (HVPE), аммонотермальный метод и выращивание из раствора методом Na-Flux. Метод HVPE позволяет выращивать эпитаксиальные слои высокой чистоты, в том числе некомпенсированные полуизолирующие [1], качество структуры таких слоев определяется качеством затравочной подложки: плотность дислокаций в эпитаксиальных HVPE слоях, выращенных на объемной подложке GaN не превышает плотность дислокаций в подложке. Метод HVPE также является перспективным для высокочистых приборных слоев [1]. Начиная с первых работ по выращиванию GaN методом HVPE [2], в качестве источника хлорида галлия обычно используется лодочка с расплавленным галлием, размещенная внутри реактора вблизи зоны роста. Это ограничивает емкость источника галлия и усложняет конструкцию реактора. Также, большинство HVPE реакторов, описанных в литературе, содержат кварцевые части, которые являются источником загрязнения кремнием и кислородом [1,3]. В данной работе представлен реактор предназначенный для выращивания объемных слоев GaN. Реакционная камера - вертикальная с горячими стенками и внешним резистивным нагревом, который обеспечивает температуру подложки до 1200 С. В конструкции ростовой камеры отсутствуют детали из кварца — все элементы горячей зоны реактора изготовлены из неоксидной керамики и тугоплавких металлов. Разработанная система подачи газа в ростовую камеру обеспечивает неоднородность толщины пленки менее 5% при скорости роста 200 мкм/ч. Источники галлия и алюминия расположен снаружи реакционной камеры, галлий и алюминия доставляются в реакционную камеру по прогреваемым трубопроводам в виде летучих трихлоридов. Для загрузки и выгрузки подложки применена вакуумная шлюзовая камера, что сокращает время перезагрузки и предотвращает загрязнение реактора. Для очистки подложкодержателя и стенок ростовой камеры в промежутках между процессами роста была разработана процедура сухого травления, что позволило улучшить воспроизводимость и увеличить срок службы элементов камеры роста. Объемные кристаллы толщиной до 5.3 мм и диаметром 50 мм, с плотностью дислокаций менее 10-6 см-2 были выращены с использованием двухстадийного процесса роста [4].

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Система травлення"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями