Готові списки джерел за темами / Система спостереження повітряного простору

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Система спостереження повітряного простору"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Система спостереження повітряного простору".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Система спостереження повітряного простору"

1

Fedorov, A., V. Chalyi та V. Finaev. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ МУЛЬТИЛАТЕРАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.055.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом вивчення в статті є система мультилатерації (MLAT) та її взаємодія з існуючими засобами радіолокації під час ведення радіолокаційного контролю (РЛК) повітряного простору. Метою є аналіз можливостей використання системи MLAT для підвищення ефективності РЛК повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку засобів повітряного нападу, аналіз відомих організаційних та технічних шляхів підвищення ефективності ведення РЛК малопомітних та малорозмірних повітряних об’єктів (ПО), визначення напрямків поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів, аналіз можливості отримання інформації від системи MLAT в радіотехнічних підрозділах, аналіз особливостей та обмежень на використання інформації від системи MLAT. Використовуваними методами є: методи визначення координат ПО, різницево-далекомірний метод, методи пасивної радіолокації, методи визначення координат ПО з використанням інформації супутникових навігаційних систем. Отримані такі результати. Встановлено, що система MLAT є системою незалежного кооперативного спостереження, в основі роботи системи MLAT покладений відомий далекомірний метод визначення координат ПО, мінімальна кількість пунктів прийому дорівнює трьом, отримано вираз для лінійної похибки різницево-далекомірного методу в системі MLAT, встановлено, що у якості приймачів в системі MLAT можливе використання транспондерів системи ADS-B, наведено декілька варіантів рішення задачі по виявленню потенційно небезпечних ПО, що бажають бути непоміченими, або здійснюють “мімікрію”. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення точності визначення координат ПО та якості РЛК повітряного простору шляхом поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів; встановлено, що використання системи MLAT суттєво підвищить точність супроводження ПО; намічені шляхи оптимізації геометричної побудови приймачів системи MLAT на позиціях радіотехнічних підрозділів та розробки методу сумісної обробки радіолокаційної інформації та інформації від системи MLAT при РЛК повітряного простору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Obоd, I. I., та A. A. Strelnickiy. "ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ЯКОСТІ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖІ СИСТЕМ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 32–35. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.032.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовано інтегральний показник якості захисту інформації в інформаційній системі яка створена на базі мережі систем спостереження повітряного простору, що дозволяє довести інформаційне забезпечення споживачів до рівня сучасних вимог шляхом інтеграції інформаційних ресурсів її підсистем. Показано, що інтегральним показником якості захисту інформації в зазначеній інформаційній системі може бути ймовірність інформаційного забезпечення яка є складовою ймовірностей виявлення повітряних об’єктів, виміру координат, поєднання інформації системи спостереження при формуванні формуляру повітряного об’єкту та імовірністю виявлення істинної траєкторії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Zavolodko, G., та D. Pavlova. "МІЖЕТАПНА ОПТИМІЗАЦІЯ ОБРОБКИ ДАНИХ ОГЛЯДОВИХ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИСТЕМ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 23–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.023.

Повний текст джерела
Анотація:
В роботі проведено синтез та аналіз оптимальної структури обробки даних оглядових радіолокаційних систем спостереження, який показуэ що завдяки створенню тимчасової інформаційної бази сигнальних даних на потрібну кількість оглядів радіолокаційної системи спостереження, в кожному елементі якої зберігаються сигнальні дані з показниками якості та параметри їх отримання, вдається здійснити міжетапну наскрізну оптимізацію обробки сигналів, первинної та вторинної обробки даних систем спостереження повітряного простору на основі критерія Неймана-Пірсона та з’являється можливість швидше формулювати підготовку інформаційних повідомлень у межах поточного інформування, що істотно впливає на якість прийнятого рішення. Наведені розрахунки показали, які є переваги в якості обробки даних первинних радіолокаторів в порівнянні з варіантом поєднання даних, який здійснюється на рівні прийняття рішень про виявлення провітряного об’єкта в кожному каналі обробки сигнальних дани, та показує неодноманітність якісті прийняття рішення, що визначається як якістю, так і складом інформації, на основі якої приймаються рішення. Таким чином наведена структура призведе до якіснішого аналізу інформації про повітряний простор, який значною мірою забезпечує як безпеку країни, так і безпеку повітряного руху
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Борисочева, Н. М. "Використання повітряного простору України як складник галузі авіації". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 38–44. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3205.

Повний текст джерела
Анотація:
Складовою частиною галузі авіації є використання повітряного простору України. Доводиться, що: галузь авіації та повітряного права – складна, системна галузь; галузь авіації та повітряного права урегульовується нормами Повітряного кодексу України. Система норм, які урегульовують відносини в даній сфері, займає переважну кількість в даному акті, але вона виходить за межі регулювання даного нормативного акта, оскільки включає авіаційну промисловість, саме тому, на нашу думку, доцільно досить розгалужену і багатопланову систему суспільних відносин урегулювати Кодексом України про авіацію та авіаційний простір. Наявність предмету правового регулювання, а саме суспільних відносин у галузі авіації та повітряного простору, дає можливість висувати пропозицію про виокремлення Авіаційного права як галузі права. Галузь авіації та повітряного простору – це складне системне утворення, що включає авіаційну промисловість, яка передбачає вироблення літаків, вертольотів, авіаційних двигунів, а також приладів та устаткувань для авіації, що є користувачем повітряного простору України з метою задоволення інтересів України та її громадян і безпеки авіації. Ознаками галузі авіації та повітряного простору є такі: 1) складне системне утворення, яке має підгалузі: авіаційна промисловість як підгалузь передбачає вироблення літаків, вертольотів, авіаційних двигунів, а також приладів та устаткувань для авіації; авіаперевезення як підгалузь за допомогою авіаційного транспорту надає авіаційні та інші послуги населенню; авіаційний транспорт як частина повітряно-транспортної системи є структурною частиною даної галузі; повітряний простір України як ознака цілісності держави та безпеки авіації; 2) має розгалужену систему суб’єктів публічного адміністрування: Міністерство інфраструктури України; Державна авіаційна служба України; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту та Міністерство оборони України; 3) регулюється міжнародними нормативними актами та законодавством України; 4) наявна система інструментів публічного адміністрування даної галузі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Климченко, В. Й., Д. А. Дончак, М. М. Донченко та В. О. Тютюнник. "Проблеми набуття спроможностей радіотехнічних військ з розвідки перспективних засобів повітряного нападу". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(44) (22 липня 2021): 108–15. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.44.12.

Повний текст джерела
Анотація:
Показано, що існуюча система радіолокаційної розвідки повітряного простору, фізичну основу якої становить двоярусне радіолокаційне поле, неспроможна з об’єктивних причин здійснювати своєчасне виявлення і неперервне супроводження таких перспективних засобів повітряного нападу, як малорозмірні безпілотні літальні апарати тактичного призначення та гіперзвукові крилаті ракети. Проаналізовані особливості радіолокаційної розвідки малорозмірних безпілотних літальних апаратів тактичного призначення та гіперзвукових крилатих ракет підрозділами радіотехнічних військ. Визначені шляхи і напрямки набуття спроможностей радіотехнічних військ щодо вчасного виявлення і неперервного супроводження означених типів літальних апаратів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Fedorov, A., G. Hudov, B. Bakumenko, K. Tahyan та S. Kovalevskyi. "МЕТОД СИНХРОНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРИЙМАЧІВ ADS-B ПРИ ВЕДЕННІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОЇ ОБСТАНОВКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ MLAT". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 8–12. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.008.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом вивчення в статті є метод синхронізації системи приймачів ADS-B з використанням технології MLAT. Метою є розробка методу синхронізації приймачів автоматичного залежного спостереження ADS-B при веденні радіолокаційного контролю з використанням технології MLAT. Завдання: аналіз факторів, що впливають на точність визначення координат повітряних об’єктів, стислий аналіз можливостей технології ADS-B, розробка методу синхронізації приймачів ADS-B з використанням технології MLAT. Використовуваними методами є: методи радіолокації, методи теорії прийому та обробки сигналів, визначення координат повітряних об’єктів. Отримані такі результати. Визначено фактори, що впливають на точність визначення координат повітряних об’єктів. Встановлено можливість застосування технології автоматичного залежного спостереження та технології мультилатерації для підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів. Встановлено, що для більш якісного визначення координат повітряних об’єктів необхідно забезпечити точність синхронізації приймачів менше 1 мкс. Розроблено метод синхронізації приймачів ADS-B при веденні радіолокаційного контролю повітряної обстановки з використанням технології MLAT, що забезпечує необхідну точність синхронізації. Запропоновано алгоритм, що реалізує метод синхронізації системи приймачів ADS-B з використанням технології мультилатерації. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Встановлено, що перевагами використання запропонованого методу синхронізації приймачів ADS-B є простота процесу синхронізації, можливість використання в якості контрольних об’єктів випадкові повітряні об’єкти, що оснащені транспондерами ADS-B та знаходяться в зоні дії системи приймачів ADS-B. В подальших дослідженнях пропонується використання запропонованого методу синхронізації системи приймачів ADS-B та його практичного використання при веденні радіолокаційного контролю повітряної обстановки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Padalka, I., О. Dmytriiev, D. Parkhomenko та O. Meleshko. "МЕТОД ПЕРЕДБАЧЕННЯ ОСОБЛИВИХ ВИПАДКІВ В ПОЛЬОТІ НА ОСНОВІ ЗАВЧАСНОГО ВИЯВЛЕННЯ АНОМАЛЬНИХ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ В ДІАГНОСТИЧНИХ ДАНИХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ПОВІТРЯНОГО СУДНА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 28–31. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.028.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасні бортові цифрові системи автоматичного управління, контролю і діагностики дозволяють вимірювати велику кількість параметрів технологічного обладнання повітряного судна і отримувати масиви такої інформації в цифровому вигляді. Прогнозування особливих випадків в польоті є основним завданням параметричного діагностування технологічного обладнання повітряного судна. Однак існуючі діагностичні моделі, що базуються на відповідних математичних моделях, не повною мірою використовують масиви діагностичних даних та не завжди дозволяють прогнозувати виникнення відмов технологічного обладнання, що робить задачу прогнозування особливих випадків в польоті актуальною. Мета статті полягає в розробці методу прогнозування особливих випадків в польоті на основі виявлення аномальних послідовностей в діагностичних даних технологічного обладнання повітряного судна; з метою підвищення безпеки польотів. Результати дослідження. У роботі запропоновано метод прогнозування особливих випадків в польоті на основі завчасного виявлення аномальних послідовностей в діагностичних даних технологічного обладнання повітряного судна. Для завчасного виявлення аномальних послідовностей пропонується використовувати гібридну стохастичну модель та метод виявлення аномальних послідовностей в діагностичних даних технологічного обладнання повітряного судна. Вхідна тренувальна інформація надається у вигляді векторів спостережень за розвитком процесу в яких особливо виділене кінцеве значення, в якості результату, що характеризують факти приналежності вектору до класу нормальних або аномальних темпоральних патернів. Висновок. Застосування запропонованого методу дозволить впровадити прогностичний принцип управління безпекою польотів, а також отримати економічний ефект від запобігання простою повітряного судна через раптової відмови обладнання
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Худов, Г. В., О. С. Дьяконов, П. Є. Минко, Ю. С. Соломоненко, В. П. Марченко та К. А. Тахьян. "Порушення в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об’єктів". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.09.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом статті є процес виявлення порушень в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об’єктів. Метою є підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів за рахунок своєчасного виявлення та усунення порушень в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об’єктів. Завдання: аналіз відомих методів підвищення точності координат повітряних об’єктів при контролю повітряного простору та ведення радіолокаційної розвідки; навести приклад використання інформації від транспондерів ADS-B; проаналізувати склад пакетів ADS-B; провести експериментальні дослідження щодо виявлення можливих порушень та збоїв транспондерів ADS-B. Отримані такі результати. Встановлено, що у теперішній час для підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів активно використовується автоматичне залежне спостереження – радіомовне. Проаналізовані відомі методи підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів. Встановлено, що основними недоліками таких методів є використання морально застарілих технологій, невідповідність точності визначення координат повітряних об’єктів вимогам та стандартам безпеки повітряного руху тощо. Наведений приклад використання інформації від транспондерів ADS-B. Інформація отримана з використанням RTL-SDR приймача. Проаналізовано склад пакетів ADS-B. Встановлено, що існує можливість перерахунку контрольної суми Parity Information. В результаті цього отримується валідний ADS-B пакет. Другий тип вразливостей пов’язаний з відсутністю механізмів для міцного криптографічного підпису. Це може привести до посилання в ефір підроблених даних або підміни інформації в пакетах. Третій вид вразливості пов’язаний з відсутністю криптування на пакетному рівні. Розглянуті різні сценарії атак на ADS-B. Проведені експериментальні дослідження щодо виявлення можливих порушень та збоїв транспондерів ADS-B. Для проведення експериментів використовувався приймач FlightAware Piaware та програмне забезпечення PiAware від FlightAware. Проілюстровано значні помилки у визначенні координат повітряних об’єктів. Встановлено, що при проведенні експерименту основною причиною помилок у визначенні координат ПО є навігаційний модуль, який є частиною транспондеру ADS-B. В подальших дослідженнях пропонується розробити рекомендацій щодо протидії порушенням в роботі транспондерів та приймачів ADS-B.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Kryachok, Serhiy, Olena Boiko та Lyudmila Mamontova. "ВРАХУВАННЯ ВИМОГ ІКАО СТОСОВНО МІСЦЕВОСТІ ТА ПЕРЕШКОД У РАЙОНАХ АЕРОПОРТУ ДЛЯ ЇХ КАРТОГРАФУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ В ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 301–9. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-301-309.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність теми дослідження. У межах Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року в Україні згідно з наказом Державної авіаційної служби України No 582 від 13.05.2019 року введено нові авіаційні правила стосовно обслуговування аеронавігаційною інформацією. Авіаційні правила розроблено з урахуванням законодавства Європейського Союзу, документів Євроконтролю, Стандартів та рекомендованої практики ІСАО. Постановка проблеми. Нині для оперування аеронавігаційною інформацією удосконалюються спеціалізовані геоінформаційні системи. Вони дозволяють підвищити ступінь автоматизації управління аеронавігацією в районах аеропорту, прискорити процес розробки та випуску необхідних документів, підвищити їхню якість та, в підсумку, підвищити оперативність прийняття рішень та зменшити ризик позаштатних ситуацій.Аналіз останніх досліджень і публікацій.Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені використанню спеціалізованих геоінформаційних систем для оперування аеронавігаційними даними. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Аналіз публікацій дозволяє зробити висновок про необхідність підпорядкування документації для розробки сучасних аеронавігаційних геоінформаційних систем вимогам ІКАО. Згідно з наказом Державної авіаційної служби України No 582 до переліку аеронавігаційних карт, що підлягають публікації, належать електронна карта місцевості та перешкод у районах аеропорту та наповнення баз даних ГІС актуальними даними про якісні та кількісні характеристики місцевості та перешкод. Мета статті. Головною метою статті є аналіз нормативних документів ІКАО та Евроконтролю стосовно характеристик місцевості та перешкод у районах аеропорту, дані про які комплектуються в базу даних спеціалізованих ГІС.Виклад основного матеріалу. Розглянуто поділ повітряного простору країни на окремі райони: район 1 – вся територія держави: район 2 – територія вузлового диспетчерського району, район 3 – територія обабіч злітно-посадкової смуги, територія 4 – майданчик на торці злітно-посадкової смуги, обладнаний для виконання точних за-ходів на посадку по категорії II або III. Наведено вимоги до кількісних характеристик та атрибутивної інформації для відображення місцевості та перешкод в аеронавігаційних даних відповідно до районів аеропорту. Як система відліку для визначення широт і довгот перешкод чи об’єктів місцевості в міжнародній аеронавігації використовується система координат WGS-84 за версією (G1150) та ITRF 2000, а для визначення висоти взято середній рівень моря (MSL). Для переходу від геодезичних висот до висот відносно середнього рівня моря використовується гравітаційна модель Землі EGM-96, на основі якої розробляються та використовуються регіональні або місцеві моделі геоїду в районах аеропорту, які уточнюють дані EGM-96. Висновки відповідно до статті. Виконано аналіз нормативних документів ІКАО та Евроконтролю стосовно якісних та кількісних вимог щодо даних про місцевість та перешкоди, що складають бази даних аеронавігаційних ГІС, залежно від районів аеропорту – для вибору методів їх картографування. Для визначення планового положення перешкод чи об’єктів місцевості в міжнародній аеронавігації застосовується система координат WGS-84 за версією (G1150) та ITRF 2000, а висота відраховується від середнього рівня моря. Для цього використовується гравітаційна модель Землі EGM-96, яка уточнюється на місцевому рівні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

КИРИЛЕНКО, Володимир, та Денис ДЯГЕЛЬ. "ЩОДО ПОШУКУ ШЛЯХІВ ПРОТИДІЇ ОСНОВНИМ ЗАГРОЗАМ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ, ЯКІ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В МІЖНАРОДНИХ ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 65–81. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.438.

Повний текст джерела
Анотація:
На основі аналізу результатів ОСД за 2019 рік, огляду завдань, які поставлено підрозділам охорони державного кордону на різних рівнях управління на 2020 рік розкрито визначені шляхи підвищення ефективності виконання завдань за призначенням. Акцентовано увагу на тому, що від ефективності управління державним кордоном залежать безпека держави, розвиток її економіки та людський потенціал, своєчасне забезпечення необхідних значень показників ефективності системи управління державним кордоном сприятиме транскордонному співробітництву, збільшенню доходів державного та місцевих бюджетів, туризму та спрощенню інших форм законного руху осіб, послуг і товарів. Водночас державні кордони повинні бути закриті для всіх видів незаконної діяльності, що загрожують стабільності держави. Зроблено висновок про те, що проведені заходи з реформування ДПСУ дозволили підвищити рівень захищеності державного кордону, а система інтегрованого управління кордонами повинна працювати в умовах, які постійно і швидко змінюються. Зроблений висновок, що прикордонний контроль необхідно постійно вдосконалювати з урахуванням європейського та світового досвіду в цій сфері, у тому числі запроваджувати нові способи служби, новітні інформаційні технології, засоби контролю та спостереження, сучасні технічні засоби, удосконалювати інформаційно-аналітичне забезпечення прикордонного контролю, зокрема шляхом підвищення ефективності системи аналізу та профілювання ризиків.Запропоновано подальше удосконалення одного із дієвих механізмів у загальній системі протидії правопорушенням на державному кордоні - систему інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами. Розкрито компоненти єдиного інформаційного простору правоохоронних та інших державних органів, задіяних у сфері інтегрованого управління кордонами. У науковій праці під координацією розуміється діяльність, спрямована на узгодження, упорядкування дій у керованій системі, приведення їх у відповідність з поставленою метою. Координація використана як функція управління, яка здійснює інформаційний обмін і має на меті розподілити діяльність в часі, забезпечити взаємодію різних учасників загального процесу в інтересах виконання поставлених цілей, що забезпечує цілісність, стійкість усієї системи. Розкрито варіант напрямків забезпечення швидкості здійснення прикордонного контролю при використанні системи та чинники, які впливають на їх пропускну спроможність. Зроблено висновок, що існуючі методики безпосереднього формування системи інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами не розглядають у зв’язку з відсутністю необхідних для цього інструментальних засобів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Система спостереження повітряного простору"

1

Заволодько, Ганна Едвардівна, Іван Іванович Обод та В. А. Андрусевич. "Інформаційна модель спостереження повітряного простору". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45347.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Старокожев, С. В., та І. І. Обод. "Поєднання інформації систем спостереження повітряного простору". Thesis, ХНУВС, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/16039.

Повний текст джерела
Анотація:
У представленій роботі пропонується модель і метод поєднання даних первинних радіолокаційних систем і IFF систем в якій здійснюється не тільки порівняння координат повітряних об’єктів, обчислених за даними первинних радіолокаційних систем і IFF системи для прийняття рішення про можливість злиття даних, але і при збігу координат повітряних об’єктів, обчислених за даними первинних радіолокаційних систем і IFF системи, здійснюється оцінювання координат повітряних об’єктів на основі вагового злиття координат повітряних об’єктів розрахованих за даними як первинних радіолокаційних систем, так і IFF систем, які й включаються до складу формуляра повітряного об’єкта, що дозволяє підвищити якість інформаційного забезпечення осіб, які приймають рішення в системі контролю використання повітряного простору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Заволодько, Ганна Едвардівна, В. В. Довженко та В. Д. Капустян. "Функціональна архітектура спостереження повітряного простору". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44134.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Глущенко, А. О., та Іван Іванович Обод. "Функціональна архітектура радіолокаційного спостереження повітряного простору". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48286.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Даценко, О. О., та І. І. Обод. "Метод захисту інформації систем спостереження повітряного простору". Thesis, ХНУВС, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/11758.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Глущенко, А. О., та І. І. Обод. "Функціональна архітектура радіолокаційного спостереження повітряного простору". Thesis, НТУ «ХПІ», 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/10368.

Повний текст джерела
Анотація:
В докладі розглянута функціональна архітектура спостереження яка описує інтероперабельну систему, яка могла б також слугувати основою для досягнення необхідних фізичних рівнів характеристик і задоволення вимог до безпеки, визначених необхідними характеристиками спостереження та основні інформаційніх потоків взаємодії функції спостереження з операційним середовищем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Маленко, Д. А., та І. І. Обод. "Оцінка завадозахищенності вторинних систем спостереження повітряного простору". Thesis, НТУ «ХПІ», 2019. http://openarchive.nure.ua/handle/document/10370.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Ткач, М. Г., В. В. Семенець та І. І. Обод. "Інформаційна ємність запитальних систем спостереження повітряного простору". Thesis, ФОП Вишемирський В. С, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/12541.

Повний текст джерела
Анотація:
Інформаційне забезпечення (ІЗ) системи контролю повітряного простору (ПП) значною мірою базується на основі запитальних систем спостереження. Запитальні системи спостереження (ЗСС), як доводить практика використання, мають незадовільну завадостійкість та завадозахищеність, які обумовлені принципом побудови (несинхронная мережа) та принципом обслуговування сигналів запиту (одноканальна система масового обслуговування з відмовами). Ця обставина обумовила потребу виміру координат повітряного об'єкту (ПО) на запитувачі, що потребує прийому пачки сигналів відповіді, що важко в умовах складної завадової обстановки. При цьому слід зазначити, що координати ПО з значно більшою точністю визначаються на борту ПО і можуть бути передані на запитувач за каналом відповіді. Таким чином, ЗСС, які мають канал запиту та канал відповіді, більш відносяться до систем обміну інформацією між наземним пунктом управління та бортом ПО і можуть характеризуватися як запитальні системи передачі даних (ЗСПД), за допомогою яких можливо здійснити передачу координат з борту ПО. Метою роботи є порівняльний аналіз інформаційної ємності ЗСС ПП.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Павлова, Д. Б., Г. Е. Заволодько та І. І. Обод. "Обробка даних кооперативних систем спостереження повітряного простору". Thesis, ФОП Вишемирський В. С, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/12533.

Повний текст джерела
Анотація:
Значну роль в інформаційному забезпеченні системи контроль повітряного простору займають кооперативні системи спостереження, котрі забезпечують передачу польотних даних (ПД) на наземні пункти управління. Наявність значної інтенсивності внутрісистемних завад в каналі відповіді призводить до зниження імовірності правильної передачі ПД. В роботі запропоновано та досліджено метод обробки даних каналу відповіді кооперативних систем спостереження при дії внутрісистемних завад.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Заволодько, Г. Е., О. С. Мальцев та Д. Б. Павлова. "Оптимізація обробки даних кооперативних систем спостереження повітряного простору". Thesis, ОНАЗ, 2018. http://openarchive.nure.ua/handle/document/7540.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Система спостереження повітряного простору" для конкретних типів джерел:
Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії