Добірка наукової літератури з теми "Система підтримки дистанційного навчання"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Система підтримки дистанційного навчання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Система підтримки дистанційного навчання"
1
Herasymenko, Inna V. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК". Information Technologies and Learning Tools 41, № 3 (5 червня 2014): 232–47. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1080.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття технологій дистанційного навчання, систем підтримки дистанційного навчання й уточнено поняття «методика використання технологій дистанційного навчання» у ВНЗ, визначено основні принципи методики використання технологій дистанційного навчання і її складові. Розглянуто різні види забезпечення технологій дистанційного навчання. Результатом дослідження є розроблені система підтримки дистанційного навчання факультету інформаційних технологій і систем Черкаського державного технологічного університету на базі Moodle і методичні рекомендації щодо використання технологій дистанційного навчання в підготовці майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук.
2
Спірін, Олег Михайлович, та Катерина Ростиславівна Колос. "ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ МАСОВОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ В УМОВАХ КАРАНТИНУ НА БАЗІ ПЛАТФОРМИ MOODLE". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 29–58. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.4090.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні висвітлено актуальність організації масового дистанційного навчання в умовах карантину. Проаналізовано сучасний стан впровадження дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти та наявні недоліки організації цієї форми навчання під час карантину; виокремлено необхідні засоби для ефективної організації дистанційного навчання. Визначено критерії добору платформ дистанційного навчання для закладів загальної середньої освіти та встановлено відповідні числові значення рівнів їх прояву, на основі яких здійснено порівняльний аналіз платформ дистанційного навчання. Обґрунтовано доцільність розгортання на базі платформи Moodle «Освітнього порталу для закладів загальної середньої освіти» та визначено передумови його використання учасниками навчального процесу зазначених закладів; представлено структуру електронного освітнього ресурсу. Представлені компоненти дистанційного курсу: система навчально-методичних матеріалів і система освітніх послуг. Для навчання учнів найдоцільніше використовувати тижневий формат курсу, що передбачає час для опрацювання учнем навчальних матеріалів самостійно чи за підтримки тьютора відповідно до навчального розкладу, для виконання домашніх завдань, для відпочинку, хобі та самовдосконалення. Наведено приклад структури дистанційного курсу для окремого класу закладу загальної середньої освіти. Виділено обов’язкові змістові елементи в структурі дистанційного курсу. У дистанційному навчанні тьютор є ключовою фігурою, яка відповідає за проведення занять з учнями, створює відповідне навчальне середовище. Це обумовило виокремлення основних функцій тьютора та компетентностей, якими він повинен володіти. Також обґрунтовано потребу в організації систематичного підвищення кваліфікації педагогів за дистанційною формою навчання. Головною особою дистанційного навчання є учень. Це обумовило виокремлення умов успішного навчання учнів у дистанційному курсі та роль тьютора у їх реалізації.
3
Ткачук, Вікторія Василівна, та Юлія Андріївна Кулініч. "Аналіз популярних систем дистанційного навчання з відкритим доступом". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 188–93. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.710.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даного дослідження є аналіз існуючих систем дистанційного навчання з відкритим доступом у зарубіжних ВНЗ, основним завданням – визначення вимог до систем дистанційної освіти, об’єкт дослідження – засоби організації та підтримки системи дистанційного навчання, предмет – системи дистанційного навчання з відкритим доступом, основний метод дослідження – теоретичне дослідження.
Розглянуто поняття дистанційного навчання у нормативних документах України. Проаналізовано провідні дистанційні курси з відкритим доступом. На основі сутності дистанційної освіти були виокремлені вимоги до її впровадження.
4
Parshukova, L. M., та I. S. Beznosko. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 244–48. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-38.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття технологій дистанційного навчання, систем підтримки дистанційного навчання й уточнено поняття «методика використання технологій дистанційного навчання» у закладі вищої освіти (ЗВО), означено головні принципи і складові частини методики використання технологій дистанційного навчання. Проаналізовано різноманітні види забезпечення технологій дистанційного навчання. Результатом дослідження є розроблена система підтримки дистанційного навчання факультету фізики, математики та інформатики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на базі Moodle і методичні рекомендації щодо застосування технологій дистанційного навчання в процесі підготовки майбутніх учителів інформатики. Дистанційне навчання, що здійснюється за допомогою комп’ютерних комунікацій, відіграє важливу роль у модернізації освіти. У даній статті розглядаються особливості впровадження дистанційної освіти в сучасну систему освіти під час підготовки фахівців комп’ютерних технологій. Автором розглянуті різні моделі і технології дистанційного навчання. Нововведення (інновації) характерні для будь-якої професійної діяльності людини, а тому стають предметом вивчення, аналізу та впровадження. Інновації в системі освіти самі собою не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих викладачів і цілих колективів. Дистанційне навчання відкриває студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає зовсім нові можливості для творчості, знаходження і закріплення різних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізовувати принципово нові форми і методи навчання із застосуванням концептуального і математичного моделювання явищ і процесів. У даній роботі проаналізовано значення використання дистанційних технологій навчання на сучасному етапі розвитку ІКТ у процесі підготовки майбутніх фахівців комп’ютерних наук. Зазначено місце та роль дистанційних технологій навчання у системі вищої освіти. Встановлено, що з розвитком технічних можливостей методики та технології навчання засоби навчальної діяльності викладача змінюються. З’явилася альтернатива старим формам організації освітнього процесу, зокрема й використання ІКТ. Змінюється уявлення про те, якою повинна бути сучасна людина, якими компетентностями вона має володіти. Сьогодні освіта орієнтується на вільний розвиток, високу культуру, творчу ініціативу, самостійність, мобільність майбутніх спеціалістів.
5
Кухаренко, Володимир Миколайович. "Система дистанційного навчання університету". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 3 (25 грудня 2015): 220–33. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1004.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – формування системи дистанційного навчання університету.
Завдання – сформувати технічну (офіційний сайт, сайт дистанційних курсів, мережа), організаційну (інформаційне освітнє середовище, розробити нормативну базу), програмну (система управління дистанційними курсами, система управління контентом) та методичну (програма підвищення кваліфікації викладачів, програма підготовки студентів до використання ІКТ, підтримка викладачів та студентів з використання ІКТ) підсистеми.
Об’єкт дослідження – система дистанційного навчання університету, предмет дослідження – навчальний процес з використанням технологій дистанційного навчання.
Методи дослідження – експериментальні дослідження, анкетування.
Результати дослідження – програма діяльності університету з впровадження технологій та форм дистанційного навчання.
Отримані рекомендації щодо створення та розвитку системи дистанційного навчання в університеті.
6
Піскурська, Г. В. "ЗАДОВОЛЕНІСТЬ СТУДЕНТІВ ЯКІСТЮ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 196–203. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-196-203.
Повний текст джерелаАнотація:
На даний момент системи освіти в усьому світі вживають заходів щодо організації навчального процесу в умовах пандемії коронавируса (COVID-19). В умовах глобального карантину дистанційне навчання стало одним зі складних випробувань і для системи вищої освіти в Україні. Екстрений перехід на дистанційне навчання пов’язаний з проблемами, обумовленими недостатнім технічним оснащенням, відсутністю або слабкою підготовкою як педагогів, так і студентів до роботи в нових умовах. Одночасно новий формат навчання надає широкий спектр можливостей і перспектив для зміни і вдосконалення освітніх систем. Подана стаття присвячена виявленню факторів, що впливають на рівень задоволеності студентів якістю дистанційної підтримки в умовах карантину. За результатами аналізу проведеного онлайн-опитування виявлено низку переваг і недоліків, які впливають на ефективність і результативність дистанційного навчання: організаційно-педагогічні, інформаційно-технологічні, психологічні. Визначено, що основними перевагами дистанційного навчання є гнучкість і мобільність освітньої діяльності; можливість отримувати навчальний матеріал різними засобами комунікації; розвиток мотивації і самостійності у навчанні. До недоліків, які впливають на якість дистанційного навчання, належать: неможливість повноцінної комунікації із викладачем; зростання рівня навчального навантаження; складнощі з технічним забезпеченням і доступом до мережі Інтернет; недостатня самоорганізація. Зроблено висновок, що процес впровадження дистанційної форми навчання в умовах карантину перебуває на стадії становлення і потребує застосування світового досвіду, використання прогресивних технологій дистанційної освіти, отримання зворотного зв’язку від здобувачів і викладачів. Подальші дослідження полягатимуть у створенні сприятливих умов для розвитку стану готовності особистості до використання інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання.
7
Ільченко, Олена Олександрівна. "Аналіз сучасного стану системи підготовки викладачів до проектування електронних курсів". New computer technology 5 (6 листопада 2013): 44–45. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.70.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні, коли вже близько десяти років в Україні здійснюється реалізація Національної програми інформатизації [1], близько семі років здійснюється програма комп’ютеризації сільських шкіл [2], близько чотирьох років активно впроваджується система дистанційного навчання, технічне реалізація якого згідно з указом Міністерства освіти і науки України [3] відбувається на базі сучасного телекомунікаційного забезпечення можна враховувати, що проблему забезпечення навчальних закладів комп‘ютерами вирішили. І хоча з технічної точки зору ця проблема завжди остається актуальною (обладнання застаріває завдяки бурхливому розвитку науково-технічного процесу), на перший план виходить необхідність вирішення іншого питання – забезпечення навчальних закладів програмними засобами, що відповідають вимогам навчального процесу. Незважаючи на те, що сьогодні школи мають комп’ютерну техніку, як її ефективно використовувати в навчальному процесі викладачі не знають, бо їм не вистачає відповідного навчального програмного забезпечення. Це стосується також і електронної підтримки навчання інформатики.Сьогодні Українським інститутом інформаційних технологій в освіті запропоновані платні курси за модульною програмою “Технології дистанційного навчання” [4]:Модуль 1. Основи та програмно-технічне забезпечення дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 390 грн.).Модуль 2. Менеджмент проектів у сфері дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 3. Експертиза в системі дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 4. Розробка дистанційних курсів на базі платформ дистанційного навчання IBM Lotus LearningSpace Forum, IBM Lotus LearningSpace 5.01 (обсяг 35 академічних годин – 560 грн.).Модуль 5. Інтелектуальна власність та комп’ютерне авторське право (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 6. Тестування в системі дистанційного навчання (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Модуль 7. Розробка дистанційних курсів на базі e-learning платформи Moodle (обсяг 32 академічні години – 560 грн.).Модуль 8. Платформи підтримки дистанційного навчання LearningSpace та Moodle (обсяг 32 академічні години – 450 грн.).Це є спробою вирішити проблему підвищення кваліфікації викладацького складу для реалізації наповнення української навчальної інформаційної мережі сучасним контентом, згідним для використання в навчальному процесі, що обумовлює актуальність дослідження проблеми своєчасної підготовки майбутніх вчителів до розробки власних електронних навчальних матеріалів.Об’єктом дослідження є система підготовки майбутніх вчителів інформатики в вищих навчальних закладах до проектування електронних курсів. Предметом є формування вмінь реалізації принципів наочності при проектуванні електронних засобів навчання. Метою є підвищення рівня компетентності майбутніх вчителів інформатики в галузі проектування електронних курсів. У процесі аналізу проблеми була висунута гіпотеза: оновлення методичної системи підготовки майбутніх вчителів інформатики за рахунок мережевих систем управління контентом та візуалізації підвищує рівень компетентності майбутніх вчителів інформатики в галузі проектування електронних курсів.В роботі обґрунтовуються та формулюються задачі, які необхідно вирішити для досягнення мети та перевірки висунутої гіпотези. Робота, що розглядається, виконується за темою НДР кафедри прикладної математики та інформатики ПДПУ ім. К.Д. Ушинського [5].
8
Volnevych, Оleksandr I. "МОДЕЛІ ДАНИХ У СТАНДАРТАХ ДИСТАНЦІЙНОГО (ЕЛЕКТРОННОГО) НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 34, № 2 (24 квітня 2013): 64–74. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v34i2.822.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій роботі наведено основні відомості щодо внутрішньої структури сучасних систем дистанційного навчання, побудованих з урахуванням вимог міжнародних стандартів у цій сфері. Стаття розрахована на працівників освіти (педагогів, методистів) з метою надати останнім уявлення про основні принципи організації і функціонування таких систем, що дозволить, на наш погляд, більш ефективно розробляти предметні, у тому числі – програмовані, курси дистанційного навчання, свідомо використовуючи закладені в структуру цих систем можливості. Розробники систем дистанційної освіти можуть застосувати відомості щодо розглянутих у цій статті моделей даних під час проектування нових або експлуатації існуючих програмних комплексів підтримки дистанційного навчання.
9
Глущенко, Володимир Володимирович. "Підготовка майбутніх кваліфікованих робітників у ПТНЗ з використанням системи підтримки дистанційного навчання". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 204–12. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.712.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягає у визначенні організаційно-педагогічних умов впровадження інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання у професійно-технічному навчальному закладі (ПТНЗ). Відповідно до мети визначено завдання дослідження: проаналізувати наукову, педагогічну, методичну, навчальну і спеціальну літературу, навчальні плани, програми та методи навчання у ПТНЗ; вивчити зарубіжний та вітчизняний досвід створення інформаційно-освітнього середовища у закладах освіти; створити на базі Moodle прототип системи підтримки дистанційного навчання для ПТНЗ. Об’єкт дослідження – процес навчання учнів у ПТНЗ. Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання у ПТНЗ. Методи дослідження: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної, спеціальної літератури і джерел мережі Інтернет з проблеми дослідження.
У роботі розглянуто проблеми створення інформаційного освітнього середовища у ПТНЗ, особливості використання Moodle для створення системи підтримки дистанційного навчання ПТНЗ. В результаті дослідження на базі Moodle створено прототип системи підтримки дистанційного навчання для ПТНЗ.
10
Шулін, Ніу. "СЛУЖБА ПІДТРИМКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ: ДОСВІД КНР". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 54 (2020): 56–66. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У 2020 році Китай став першою країною світу, яка зіткнулася з усіма викликами пандемії COVID-19, включаючи ті, що стосувалися освіти. Вони були першими, хто запропонував обмежену та дистанційну освіту як єдину освітню реальність, а також першими, хто зіткнувся з усіма позитивними та негативними наслідками згаданого процесу. Ось чому китайський досвід (як негативний, так і позитивний) варто представити та дослідити. Є ще одна особливість китайської освітньої системи, яка робить її унікальною і дозволяє країні за короткий період зробити систему дистанційної освіти конкурентною з традиційною офлайновою, навіть для початкової освіти. Це система підтримки вчителів, яка включає не лише систему підготовки вчителів (діяльність із професійного навчання), а й фінансову підтримку, використання різних інструментів онлайн-освіти, безпосередню допомогу групи фахівців під час підготовки та проведення уроків, психологічну підтримку тощо. Мета дослідження – представити позитивний освітній та організаційний досвід в галузі роботи вчителів початкової освіти, який вже використовується в Китаї. Під час написання статті такі методи, як спостереження, вивчення нормативної та наукової літератури, були використані для комплексного аналізу нової педагогічної реальності – служби підтримки вчителів.
Дисертації з теми "Система підтримки дистанційного навчання"
1
Триус, Ю. В., та І. В. Герасименко. "Змішане навчання і дуальна форма здобування вищої освіти як перспективні підходи до підготовки майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40108.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні проаналізовано здобутки і проблеми IT-індустрії в Україні, висвітлено основні проблеми існуючих проблем у сфері підготовки майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій, зокрема у вищих технічних закладах освіти. Розглянуто основні шляхи вирішення визначених проблем, зокрема через впровадження технологій змішаного навчання і дуальної форми здобування вищої освіти. Метою даного дослідження є аналіз взаємозв'язку між такими інноваційними підходами у галузі підготовки майбутніх IT-фахівців як змішане (комбіноване) навчання і дуальна форма здобування вищої освіти. Представлено досвід авторів щодо використання технологій змішаного навчання і впровадження елементів дуального навчання у підготовку майбутніх IT-фахівців у ЧДТУ.The research analyzed the achivements and problems of the IT industry in Ukraine, highlights the main causes of existing problems in the field of learning future specialists in the field of information technology, in particular, in higher technical educational institutions.
2
Денисов, К. А. "Електронна інформаційна система для забезпечення дистанційного навчання". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23022.
Повний текст джерелаАнотація:
Денисов, К. А. Електронна інформаційна система для забезпечення дистанційного навчання : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Кoмп’ютepнa iнжeнepiя" / К. А. Денисов ; керівник роботи С. П. Казнадій ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра iнфopмaцiйниx тa кoмп’ютepниx cиcтeм. – Чернігів, 2021. – 39 с.В роботі описано процес та результати проектування, розробки електронної інформаційної системи для забезпечення дистанційного навчання. Результат проектування представлений у вигляді пояснювальної записки до проекту. Результат розробки представлено у вигляді сукупності програмних документів, наведених у додатках до дипломного проекту. Електронна інформаційна система для забезпечення дистанційного навчання виконує такі функції: - доступ до бази всього розкладу; - можливість додавання, видалення і редагування існуючих матеріалів і збереження змін в бази даних; - зручний інтерфейс з боку адміністратора та інших користувачів; - реалізована система для зручного і швидкого перегляду розкладу.
The paper describes the process and results of design, development of electronic information system to provide distance learning. The result of designing performances in the explanatory note to the project. The results of the development are presented in the totality of the set of program documents given in the appendices to the diploma project. Electronic information system for distance learning performs the following functions: - access to the database of the entire schedule; - ability to add, delete and edit existing materials and save changes to the database; - convenient interface from the administrator and other users; - implemented system for convenient and fast review of the schedule.
3
Нестеренко, Наталія Вадимівна. "Система обслуговування відеоконтенту для сегменту дистанційного навчання". Master's thesis, Київ, 2018. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/27242.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є забезпечити методологічні та технологічні аспекти створення відеоконтенту для сегменту дистанційного навчання.
Об’єкт дослідження: процес кодування, передавання та декодування відеосигналу у дистанційному навчанні. У дисертації виконано аналіз стандартів кодування, стандарти оцінки якості, cтек протоколів передавання відеоданих, проаналізовано існуючі платформи для дистанційного навчання та виконано їх порівняння. Розглянуті методологічні аспекти удосконалення від звичайного відеконтенту до інтерактивного.
Запропоновано технології, що забезпечують створення високоякісного контенту з урахуванням оптимальних ресурсів апаратної частини обробки. Розглянута типова архітектура платформ дистанційного навчання та наведені приклади реалізації. Галузь застосування: дистанційне навчання, онлайн платформи, доповнення очного навчання, відеотрансляції через мережу Інтернет.In master desertation was provided the methodological and technological aspects of creating video content for the distance learning segment. The subject of the study is the process of preparing the video content for the distance learning segment. The object of the study is video formats and characteristics, adaptation, encoding and decoding processes, storage and transmission of video information, distance learning platforms. The aim of the work is to provide methodological and technological aspects of video content creation for the E-learning segment. The object of research: the process of encoding, transmitting and decoding video signals in distance learning. The thesis analyzes the coding standards, quality assessment standards, video data transmission protocols, analyzes the existing platforms for distance learning and compares them. The methodological aspects of upgrading from the usual video to the interactive are considered. We propose technologies that provide the creation of high-quality content, taking into account the optimal resources of the part of the processing. The typical architecture of the distance learning platforms is considered and examples of implementation are presented. Field of application: distance education, online platform, full-time training, video broadcasting over the Internet.
4
Шовкопляс, Оксана Анатоліївна, Оксана Анатольевна Шовкопляс, Oksana Anatoliivna Shovkoplias та О. О. Савченко. "Реалізація завдання оновлення сайту дистанційного навчання". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9814.
Повний текст джерела
5
Бойко, О. Ю. "Інформаційна система обліку студентів в умовах дистанційного навчання". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82225.
Повний текст джерелаАнотація:
У наш час інформаційні технології стають дедалі популярнішими та кориснішими. За їх допомогою було автоматизовано велику частину завдянь, котрі раніше виконувалися вручну. Також, інформаційні технології стають невід’ємною частиною студентського життя і одним із способів поєднання навчального процесу з сучасними інформаційними технологіями є використання електронного журналу оцінювання успішності. В процесі виконання дипломної роботи було розроблено систему оцінювання студентів в умовах дистанційного навчання. Створений додаток можна використовувати в навчальному процесі для будь-якої навчальної дисципліни та може спонукати студентів підвищити середній бал.
6
Захарченко, Надія Миколаївна, Надежда Николаевна Захарченко, Nadiia Mykolaivna Zakharchenko, Тетяна Іванівна Жиленко, Татьяна Ивановна Жиленко та Tetiana Ivanivna Zhylenko. "Запровадження елементів дистанційного навчання на спецкурсі з математики". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29449.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з головних завдань системи освіти в сучасному суспільстві є забезпечення кожній людині вільний і відкритий доступ до освіти впродовж усього його життя, з урахуванням його інтересів, здібностей і потреб. Дистанційне навчання як одна з ланок освіти розвивається в загальному руслі інформатизації суспільства. Нова хвиля зацікавленості дистанційною освітою виникла на фоні бурхливого розвитку засобів телекомунікаційних технологій, виникнення світової інформаційної мережі Інтернет.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29449
7
Зінченко, Наталія Олегівна, Наталия Олеговна Зинченко, Nataliia Olehivna Zinchenko, Роман Ігорович Сілка, Роман Игоревич Силка та Roman Ihorovych Silka. "Подолання дефіциту інформації для навчання експертної системи підтримки прийняття проектних рішень". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/10412.
Повний текст джерела
8
Сембай, Олег Володимирович, та Oleh Sembai. "Дослідження адаптивних технологій контролю знань в системах дистанційного навчання". Master's thesis, ТНТУ, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/31265.
Повний текст джерелаАнотація:
В дипломні роботі магістра проведено дослідження адаптивних технологій контролю знань. Здійснено аналіз існуючих технологій та запропоновано створення та запровадження нових технологій в системах дистанційного навчання.
Метою дипломної роботи магістра є вивчення сучасних адаптивних технологій контролю знань і запропонувати практичні реалізації, придатні для застосування в існуючих системах дистанційного навчання.
В роботі проведено аналіз адаптивних технологій, варіантів адаптивного тестування, способів представлення бази знань та методів генерації тестових питань.In master's thesis the research of adaptive technologies of knowledge control was carried out. The analysis of existing technologies is carried out and the creation and introduction of new technologies in distance learning systems is proposed. The aim of the master's thesis is to study modern adaptive knowledge control technologies and to offer practical implementations suitable for use in existing distance learning systems. The analysis of adaptive technologies, variants of adaptive testing, ways of presenting the knowledge base and methods of generation of test questions is carried out in the work.
Вступ 1 Аналіз наукових публікацій 1.1 Дистанційне навчання, його особливості та існуючі системи 1.2 Особливості освіти в сфері інформаційних технологій 1.3 Висновок до першого розділу 2 Розробка структури і моделі взаємодія інформаційних процесів 2.1 Структура АСДН в сфері інформаційних технологій 2.2 Розробка моделі студента 2.3 Розробка математичної моделі взаємодії інформаційних процесів АСДН 2.4 Висновок до другого розділу 3 Дослідження онтологічних моделей 3.1 Поняття «онтологія» 3.2 Елементи онтологій 3.3 Спеціалізовані й загальні онтології 3.4 Онтологія як спосіб представлення знань 3.5 Онтологія навчальних курсів та структуризація навчального матеріалу 3.5.1 Теоретичні та прикладні аспекти застосування онтологій 3.5.2 Огляд предметних областей розробки та використання онтологій 3.5.3 Проектування і керування процесом контролю знань на основі онтології предметної області 3.5.4 Принципи розробки і підх Елементний базис і передумови формування бази знань 3.6 Висновки до третього розділу 4 Спеціальна частина 4.1 Еволюція контролю знань 4.2 Аспекти комп'ютерного контролю знань 4.3 Класифікація методів проведення контролю знань 4.4 Модель адаптивного контролю знань 4.5 Моделі студента та викладача 4.6 Адаптивне тестування 4.7 Висновки до четвертого розділу 5 Екологія 5.1 Екологічна ситуація в Україні 5.1.1 Неякісна вода 5.1.2 Забруднення повітря 5.1.3 Деградація земельних ресурсів 5.1.4 Знищення лісів 5.1.5 Небезпечні геологічні процеси 5.1.6 Побутові відходи 5.1.7 Об'єкти військової діяльності 5.1.8 Чорнобильська катастрофа 5.2 Методологія моделювання екологічних проблем 5.3 Висновок до п’ятого розділу 6 Охорона праці та безпека життєдіяльності 6.1 Охорона праці 6.1.1 Загальні вимоги щодо забезпечення роботодавцями охорони праці працівників ІТ-фірм 6.1.2 Домедична допомога потерпілим у нещасних випадках 6.2 Безпека надзвичайних ситуацій 6.2.1 Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів 6.2.2 Електробезпека користувача персонального комп’ютера 6.3 Висновок до шостого розділу 7 Обґрунтування економічної ефективності 7.1 Розрахунок норм часу на виконання науково-дослідної роботи 7.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи 7.3 Розрахунок матеріальних витрат 7.4 Розрахунок витрат на електроенергію 7.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань 7.6 Обчислення накладних витрат 7.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи 7.8 Розрахунок ціни програмного продукту 7.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень 7.10 Висновок до п’ятого розділу Загальні висновки до дипломної роботи Список використаних джерел Додатки
9
Тевяшев, А. Д., О. Г. Литвин та Н. Б. Манчинська. "Досвід використання системи дистанційного навчання MOODLE при вивчанні фундаментальних математичних дисциплін". Thesis, К.: КНУБА, 2017. http://openarchive.nure.ua/handle/document/3815.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено інформацію про напрямки застосування системи дистанційного навчання Moodle та аналіз її впливу на організацію і активізацію самостійної роботи студентів, а також на організацію навчального процесу. Процес проілюстровано на прикладах дисциплін "Вища математика", "Алгебра та геометрія", "Методи оптимізації".
10
Загородня, Тетяна Миколаївна, Татьяна Николаевна Загородняя та Tetiana Mykolaivna Zahorodnia. "Оптимізація процесу навчання студентів технічних спеціальностей за допомогою системи підтримки прийняття рішень". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39417.
Повний текст джерелаАнотація:
Наразі питання розробки інформаційної технології (ІТ), пов’язаної з управлінням навчальним процесом на рівні кафедри в аспекті підтримки рішень викладача, щодо вибору навчальної траєкторії
студента, майже не розроблялось.
Тези доповідей конференцій з теми "Система підтримки дистанційного навчання"
1
Антонівська, Марина. "ПРОЦЕС ТА СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ВНЗ УКРАЇНИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ПАНДЕМІЇ". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.11.2021.v3.13.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Система підтримки дистанційного навчання"
1
Словак, К. І., та С. В. Шокалюк. Програмне забезпечення дистанційного та мобільного навчання математичних дисциплін. ЧДТУ, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1235.
Повний текст джерелаАнотація:
Автономне використання системи дистанційного навчання (СДН) або мобільного математичного середовища (ММС) для підтримки дистанційного та мобільного навчального процесу характеризується рядом обмежень, а саме: застосування лише СДН позбавляє можливості виконати розв’язання математичних задач у середовищі системи; проблемою виключного застосування ММС є відсутність засобів автоматизації оцінювання навчальних досягнень тих, хто навчається. Вирішенням зазначеної проблеми є інтеграція СДН та ММС у діяльнісне середовище з єдиним Web-інтерфейсом.
2
Семеріков, Сергій Олексійович. Побудова системи дистанційного тестування знань засобами FTN-технологій. [б.в.], 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/790.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні телекомунікаційні технології підтримки дистанційного навчання базуються, як правило, на протоколах мережі Internet, проте її комерціалізованість та поки що висока вартість доступу до неї вимагають пошуку альтернативних програмно-апаратних рішень реалізації системи дистанційного навчання. Так, існують системи електронної пошти, що базуються на основі некомерційної мережі FidoNet, заснованої 20 років тому Томом Дженнінгсом. Поштові процедури мережі Fidonet стандартизовані у вигляді FTN-протоколу, на базі якого можна побудувати будь-яку кількість FTN-мереж. Простота організації, мінімум технічних і програмних засобів, необхідних для створення і функціонування таких мереж, невисока вартість зробили їх дуже популярними в усьому світі. Враховуючи некомерційність систем, побудованих на принципах FTN-технологій, гнучкість структури та присутність в рамках такої мережі багатьох можливостей технологій, присутніх мережам, побудованим на принципам Internet, групою працівників криворізьких вузів була створена освітня мережа EduNet, що об’єднує викладачiв, студентiв та учнiв. Позитивною якiстю цiєї мережi є можливiсть одночасного поєднання робочих станцiй, що працюють пiд UNIX та Windows, iз застарiлою технiкою пiд управлiнням DOS.
3
Шокалюк, С. В. Програмна підтримка навчальних математичних досліджень засобами систем дистанційного навчання. КЕІ ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», 2007. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1219.
Повний текст джерелаАнотація:
Широке розповсюдження наукової роботи учнів в старших класах навчальних закладів шкіл нового типу (ліцеїв, гімназій, колегіумів тощо) вимагає систематизації засобів, використовуваних для проведення такої роботи. Огляд учнівських робіт, що захищаються в останні роки на конкурсах МАН, показує, що виконання їх розрахункової частини зміщується у сторону середовищ комп’ютерної алгебри (MathCAD, Maple тощо). Така тенденція, позитивна у загальному аспекті, є негативною у наступному: систематичне використання неліцензійного программного забезпечення високої вартості не лише сприяє розвитку комп’ютерного піратства, а й спотворює уявлення учнів про культуру праці в інформатизованому суспільстві.
4
Семеріков, Сергій Олексійович, Ілля Олександрович Теплицький та Світлана Вікторівна Шокалюк. Нові засоби дистанційного навчання інформаційних технологій математичного призначення. Факт, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/890.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті ми ввели нову концепцію дистанційного навчання: мобільний E-office (на основі персонального ПК й електронної книги). Завдяки дистанційному навчанню інформаційні технології математичного призначення була розроблена мобільна версія CAS Maxima. Описано центр для тестування досягнень учнів в області мобільних Eoffice: студентська система зворотного зв'язку.
5
Семеріков, Сергій Олексійович, Ілля Олександрович Теплицький та Світлана Вікторівна Шокалюк. Maxima – система комп’ютерної математики для вітчизняної системи освіти. НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/915.
Повний текст джерела
6
Денисюк, В. А., С. О. Семеріков та І. О. Теплицький. Методичні основи дистанційного тестування знань засобами FTN-технологій. КрТО МАКНС, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1317.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено актуальній темі – реалізації дистанційного навчання в умовах обмеженості використовуваних технічний засобів. Розглядається авторська система дистанційного тестування знань, побудована на основі протоколів некомерційної мережі електронної пошти FidoNet.
7
Нечипуренко, Павло Павлович, та Сергій Олексійович Семеріков. Інтеграція віртуальної хімічної лабораторії Virtual Lab із системою Moodle. КНУБА, травень 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/989.
Повний текст джерелаАнотація:
При створенні та реалізації електронних освітніх ресурсів (ЕОР) з хімії на основі системи Moodle необхідно ураховувати особливості хімії як науки та як навчального предмету: хімічну мову та хімічний експеримент. У системі Moodle більшість компонентів хімічної мови може бути забезпечена стандартними засобами створення навчальних текстів, інша частина вимагає застосування спеціальних хімічних плагінів. Досвід профільного хімії з використанням Moodle 2.8.5 надає можливість зробити висновок, що існуючих плагінів Moodle достатньою для створення хімічних текстів будь-якої складності. Віртуальний хімічний експеримент у системі Moodle надає можливість: підготуватись до проведення натурного експерименту; змоделювати експеримент, що не може бути проведений у лабораторії з певних причин; забезпечити підтримку профільного навчання хімії за дистанційною формою. Віртуальна хімічна лабораторія Virtual Lab (розробник – ChemCollective, Carnegie Mellon University) має такі основні переваги: вільне поширення (за ліцензією CC-BY-NC-ND); можливість локалізації українською (через додавання мовних записів у файл lang.xml); мобільність (локальне та браузерне виконання аплету vlab.jar). Інтеграція Virtual Lab із системою Moodle виконується на трьох рівнях: 1) фреймова інтеграція лабораторії із сайту http://chemcollective.org; 2) убудовування компонентів аплету Virtual Lab у сторінки навчального курсу, розміщеного у Moodle, кодом: <applet code="irydium.vlab.VLApplet.class" codebase=шлях_до_аплету archive="vlab.jar, logclient.jar, junit.jar" height=висота_аплету width=ширина аплету> <param name="language" value=мова_аплету> <param name="properties" value=шлях_до_файлу_лабораторної_роботи> </applet>; 3) розробка розширення Moodle для роботи з Virtual Lab. Інтеграцію Virtual Lab із системою Moodle на третьому рівні було здійснено шляхом створення фільтру, який замінює локальні та зовнішні посилання на файли лабораторних робіт у форматі .xml на код з другого рівня. Розроблений фільтр має класичну структуру: version.php – визначає мінімальну необхідну версію Moodle; filtersettings.php – визначає доступні налаштування (ширину, висоту та локалізацію аплету); filter.php – визначає клас-нащадок moodle_text_filter з основним методом filter та допоміжною функцією зворотного виклику. Додатково у каталозі lang визначено ряд мовних пакетів. Таким чином, розробка фільтру надала можливість повністю інтегрувати віртуальну хімічну лабораторію Virtual Lab, що активно розвивається, із системою Moodle, що розширює можливості даної системи стосовно підтримки навчального процесу з хімії, а також сприятиме подальшому розвитку і вдосконаленню віртуальної лабораторії Virtual Lab.
8
Лов'янова, І. В., Д. Є. Бобилєв та Т. С. Армаш. Система MOODLE як засіб підготовки фахівців соціономічних професій. [б. в.], 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2373.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є проектування віртуального навчального середовища Moodle як засобу підготовки фахівців соціономічних професій. Задачами дослідження є аналіз можливостей віртуального навчального середовища у створенні умов формування фахових компетентностей майбутніх учителів математики, інформатики та майбутніх юристів. Об’єктом дослідження є процес формування фахових компетентностей майбутніх фахівців соціономічних професій. Предметом дослідження є використання системи Moodle в процесі формування соціально-технологічної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій. В роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизація досліджень з проблеми використання системи Moodle у навчальній, діяльності ВНЗ, виконано експериментальне впровадження курсів дистанційного навчання засобами Moodle. Для оцінки ефективності використання віртуального навчального середовища Moodle як засобу підготовки фахівців соціономічних професій заплановано проведення педагогічного експерименту. Результати дослідження планується узагальнити рекомендації щодо використання системи Moodle як засобу підготовки фахівців соціономічних професій.
9
Соловйов, Володимир Миколайович, Олександр Ілліч Теплицький та Ілля Олександрович Теплицький. Теоретико-методологічні засади конструктивістського підходу до побудови освітнього процесу. Книжкове видавництво Киреєвського, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1182.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються витоки, еволюція, сучасний стан концепції соціального конструктивізму в навчанні як напряму філософії освіти, ключова ідея якої полягає в принциповій неможливості передавання знань суб’єктові навчання в готовому вигляді. Основними принципами реалізації соціального конструктивізму в навчанні є принцип організації навчання через дослідження, конструювання навчально-дослідницьких співтовариств, принцип орієнтації на особистість, насиченості освітнього простору носіями знань, принцип співпраці, що під час навчального процесу зумовлюють постійну взаємодію індивідуалізованих навчальних конструктів суб’єктів навчання у відповідному навчальному середовищі – реальній чи віртуальній освітній спільноті. Авторами проаналізовано можливості провідних соціально-конструктивістських засобів навчання, які втілюються в педагогічних середовищах Лого і його похідних – NetLogo та StarLogo; Squeak і похідного від нього Scratch; Alice та ін. і є основою підтримки групового, дистанційного та мобільного навчання; засобами організації спільної роботи тих, хто навчається, у тому числі самостійно, та подання її результатів у Web.
10
Семеріков, Сергій Олексійович. Стабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Рідна школа, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/896.
Повний текст джерелаАнотація:
Перехід від індустріальної до постіндустріальної цивілізації, що розпочався в останні десятиліття, призводить до підвищення наукомісткості виробництва, впровадження безвідходних технологій, мініатюризації (аж до нанорівня) та гуманізації техніки. Формування інформаційного суспільства, що супроводжує цей процес, призводить до інтернаціоналізації та децентралізації виробництва, створення розподілених виробничих структур. Обумовлене цим зростання швидкості застарівання технологічних знань (особливо в інформатиці) породило концепцію “навчання впродовж усього життя”. Гуманістична спрямованість цієї концепції та відповідна технологічна підтримка роблять її дуже привабливою, особливо при реалізації в системах дистанційного навчання. Будь-який працюючий фахівець при дистанційній формі навчання може швидко оновити знання та навички із своєї предметної області, реалізуючі при цьому власні прагматичні, вузькоспеціалізовані цілі навчання, що призводить до дедалі більшого зростання ролі технологічної (прикладної) складової. Проте при цьому ми неминуче зіштовхуємося з природними обмеженнями, обумовленими відсутністю або недостатністю фундаментальної бази. Так, саме “технологічний уклін” породив одну з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики – необхідність швидкого реагування на зміни в цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни (такі, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень), та несуттєві (пов’язані переважно з оновленням застосовуваного програмного забезпечення). Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Особливо яскраво це проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін. Штучно нав’язувана “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення, спрямована на задоволення комерційних потреб фірм-виробників, в силу свого походження не повинна впливати на зміст курсу інформатики. Наслідування їй в процесі навчання інформатики не здатне сформувати компетентного спеціаліста, тому що призводить до переорієнтацію інформатичної освіти виключно на прикладну підготовку, що не дозволяє реалізувати в процесі навчання принципи системності, науковості та міждисциплінарності, які забезпечуються саме фундаментальною підготовкою, основу якої складають загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання.