Добірка наукової літератури з теми "Система профорієнтації"

За даними демографічного прогнозу ООН частка людей віком понад 60 років буде збільшена до 2 млрд., ця тенденція розрахована на 2050 р. Отже, однією із актуальних проблем суспільства на сьогодні виступає тенденція росту людей старшого віку у загальній структурі населення. Даний аспект є характерним на тлі підвищення кваліфікаційних вимог до працівників та .ускладнення виробництва. Водночас, зберігається попит на робочі вакансії, що свідчить про їх затребуваність. Дані центру зайнятості вказують на актуальність профорієнтації серед 35 % працездатного населення нашої країни. Основними формами її організації виступають навчання й перекваліфікація. Таким чином, у сучасних умовах регулювання ринку праці без системного вирішення проблеми зберігання трудового потенціалу людей працездатного віку не можливо розв’язати дане протиріччя. Розроблено інтерактивну систему діагностики функціональних можливостей осіб працездатного віку, які в умовах інтенсифікації діяльності людини визначають рівень її здоров’я і працездатності. Отримана оцінка потенційної працездатності фахівця базується на ергономічному підході з урахуванням потреби у диференціації засобів корекції. Моніторинг і оцінка функціональних можливостей осіб працездатного віку розглядається у контексті реалізації Стратегії державної політики, яка орієнтована на вирішення стратегічних питань здорового та активного довголіття населення. В основу такого підходу покладено системне вивчення чинників (зовнішніх та внутрішніх), які своєю сукупною дією визначають специфіку засобів профілактики прискореного професійного старіння. Представлена розробка може розглядатися як моніторингова технологія контроля стану "професійного здоров’я" оскільки дозволяє здійснювати поліпараметричний аналіз динаміки функціонального стану людини та донозологічну діагностику стану фахівця, щоб у разі потреби запровадити відновлювальні, профілактичні або медичні заходи. Ключові слова: контроль "професійного здоров’я", спосіб оцінки потенційної працездатності фахівця, інформаційна технологія оцінки та корекції працездатності, оптимізація трудової діяльності, профілактика прискореного професійного старіння

У статті проаналізовано досвід організації професійної орієнтації школярів таких країн Європейського Союзу, як Польща, Німеччина, Франція та Велика Британія, де відбувається постійний розвиток системи профорієнтації, організація цієї системи перебуває на високому, передовому рівні. Дослідження базується на теоретичному аналізі освітніх програм та правових документів вище зазначених країн. Висвітлено найбільш прогресивні та продуктивні форми організації профорієнтації, результат, якого досягають зарубіжні країни. Продемонстровано сучасне положення стану ринку праці України, як результату недосконалої профорієнтації школярів. Розроблено рекомендації щодо реформування системи професійної орієнтації учнів шкіл в Україні.

У статті автори презентували досвід роботи наукового гуртка «Педагогічне коріння» в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Науковий гурток об’єднав студентів-бакалаврів на факультеті іноземної філології (2001 – 2014 рр.) і на юридичному факультеті університету (2012 – 2014 рр.). Проаналізований і узагальнений у статті досвід реалізує ідею навчання через дослідження. Робота координатора і членів гуртка була спрямована на формування навичок дослідника, умінь критичного мислення, академічного усного і писемного мовлення, досвіду аргументувати і доводити свою позицію. Авторами проаналізовано програма і положення про роботу наукового гуртка, звітні матеріали, результати творчих студій і науково-популярних публікацій, які підтверджують участь членів гуртка «Педагогічне коріння» в розробленні методичного забезпечення самостійної роботи здобувачів першого бакалаврського рівня вищої освіти. У статті зазначено, що ініціатива створення гуртка виходила від самих студентів, які зацікавилися історією педагогіки з позицій спільності форм, прийомів і методів роботи з першоджерелами з фаховою підготовкою філологів. Згодом до роботи гуртка долучилися і студенти юридичного факультету. Робота наукового гуртка була спрямована на особистісне зростання студентів, системну професійну профорієнтацію. Просвітницькі ініціативи студентів – членів гуртка передбачали адаптування наукового доробку визначних персоналій історико-педагогічного дискурсу для вчителів-практиків, батьків дітей, одногрупників, молоді, яка не має педагогічної підготовки. Гуртківці приділяли увагу дослідженню індивідуального шляху успіху визначних педагогів. І з успіхом інтерпретували свої знахідки. Переваги наукового гуртка в реалізації ідеї навчання через дослідження здобувачів першого бакалаврського рівня вищої освіти: підвищення рівня зацікавленості педагогічними науками, системна профорієнтація, доцільна інформаційна, організаційна, методична підтримка.

Терещук А. І. Проблеми професійної орієнтації та самовизначення учнів старшої школи. У статті розглянуто проблеми професійної орієнтації учнів та професійного самовизначення старшокласників, проаналізовано особливості традиційної системи профорієнтації у зв’язку з пошуком нових шляхів розв’язку проблеми.

Актуальність статті полягає в тому, що сучасні конкурентоздатні економіки передових країн світу характеризуються високою мобільністю населення у сфері ринку праці, держави приділяють значної уваги моніторингу відповідних потреб у професіях, запитах суспільства, вибудовують багаторічні плани. В сучасних умовах забезпечення Національної поліції України високоякісними кадрами окрім цілого комплексу умов, підходів та заходів, неможливе в тому числі без побудови системи професійної орієнтації молоді та інших категорій населення щодо професії поліцейського. Слід зауважити, що помилково вважати надання, наприклад, школярам чи студентам цивільних вузів загальної інформації про службу в поліції, вимоги до поліцейських та рівень заробітних плат, основним аспектом профорієнтаційної роботи. Дане явище складається із цілого комплексу елементів, до яких входить і виявлення потенційно значущих високоякісних кадрів серед молоді для служби в поліції, а також процес адаптації поліцейського на службі тощо. Без врахування сутності явища професійної орієнтації неможливо побудувати ефективну систему залучення та відбору кадрів поліції, й навпаки ефективна організація профорієнтації забезпечить високий рівень якостей та характеристик, необхідних для служби серед осіб, які бажають стати поліцейськими, під час вже відбору кадрів. В статті розриваються проблеми визначення сутності професійної орієнтації молоді та різноманітних категорій населення, а також особливостей даного процесу щодо професії поліцейського. Наводяться погляди різноманітних дослідників на формулювання дефініції «професійна орієнтація». Вказується, що не зважаючи на значну кількість різноманітних трактувань та визначень, в цілому зміст явища є схожим. Окрім того, в дослідженні наводяться думки спеціалістів про елементи професійної орієнтації (професійна інформація, професійна консультація, професійний відбір, професійний добір, професійна адаптація), зазначається на відмінностях у кількості елементів у порівнянні із визначеними у нормативно-правових актах (Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, Положення про організацію професійної орієнтації населення, Концепція державної системи професійної орієнтації населення, Закон України «Про зайнятість населення»). Акцентується увага, що й у нормативних актах не існує єдиного сталого визначення професійної орієнтації. Визначаються також основні завдання, які ставляться перед професійною орієнтацією молоді та інших категорій населення, на відмінностях між ними у різних нормативних актах. Зауважується на специфіці визначення, учасників процесу (суб’єктів і об’єктів) професійної орієнтації, яка здійснюється щодо професії поліцейського.

У статті синтезовано розкрито аспекти сутнісної характеристики професійної орієнтації як науково-практичної системи підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення, передумови формування професійного самовизначення майбутнього вчителя початкової школи. Внесено деякі уточнення щодо трактування ключових понять “професія”, “професійна орієнтація”, “професійне самовизначення” як суміжних, що пов’язані з профорієнтацією. Професійне самовизначення розглядається як довготривалий, динамічний, цілісний процес входження у професію, результат вибору і проектування майбутньої педагогічної діяльності вчителя початкової школи, який відбувається в освітньому середовищі закладу вищої освіти шляхом усвідомленого й активного ставлення студента до власної життєвої перспективи, до оволодіння майбутньою професією. Зроблено висновок, що професійна орієнтація в сучасних умовах фахової підготовки майбутнього вчителя початкової школи нової формації, здатного і спроможного втілювати у життя нові освітні настанови, стратегії, має досягти своїх головних цілей – його готовності до професійного самовизначення, що відповідає індивідуальним здібностям кожної особистості та потребам сучасного ринку праці.

Одна із задач сьогодення полягає в постійному збільшенню мінімального об’єму знань, необхідного кожній людині. Зміст матеріалу для вивчання в загальноосвітній школі збільшується, але час, відведений на навчання залишається обмеженим. Орієнтація навчання в старших класах загальноосвітньої школи на одержання профорієнтації призводить до профільного навчання, що дозволяє враховувати індивідуальні інтереси учнів.При підготовці в галузі інформатики учнів загальноосвітніх шкіл виділяють 8 профілів навчання, в основу яких покладений основний – універсальний профіль [1; 2]. Реалізація профільного навчання інформатики у 10–11 класах забезпечується поширенням універсального профілю системою курсів за вибором (за рахунок варіативного компонента), які складаються з невеликих за змістом навчальних модулів. За кожним профілем існує програма з інформатики, що рекомендована Міністерством освіти і науки України. За універсальним профілем в одинадцятому класі заплановане вивчення теми “Основи алгоритмізації та програмування”. Таким чином, за кожним профілем в програмі обов’язково є тема “Основи алгоритмізації та програмування”. Кількість годин, що відведено для вивчення цієї теми та зміст [3; 4] варіюється в залежності від обраного профілю навчання інформатики. Так, в базовому універсальному профілю це лише 12 годин.Виходячи з кількості годин, що відведено на викладання цієї теми, а також з основних задач курсу інформатики взагалі [2], можна зробити висновок, що наявність теми “Основи алгоритмізації та програмування”, з одного боку, та обмеженість часу на ефективне оволодіння матеріалом цієї теми учнями, з іншого боку, складає протиріччя. Це обумовлює актуальність дослідження шляхів вдосконалення методики підготовки майбутніх вчителів інформатики до викладання теми “Основи алгоритмізації та програмування”, а також можливостей інтенсифікації навчання основам алгоритмізації та програмування в загальноосвітній школі.Таким чином, об’єктом цього етапу дослідження є викладання основ алгоритмізації та програмування в загальноосвітній школі, а предметом – інтенсифікація навчання базових тем шкільного курсу інформатики в умовах обмеженого часу. Мета дослідження цього етапу – підвищення ефективності навчання інформатики в загальноосвітній школі.В роботі розкриті наступні питання:1. Обґрунтовано формування змістовного компоненту розкриття розділу шкільного курсу інформатики “Основи алгоритмізації та програмування”.2. Запропонований план реалізації електронної підтримки навчання розділу “Основи алгоритмізації та програмування”.3. Сформована гіпотеза інтенсифікації навчання основам алгоритмізації та програмування в загальноосвітній школі, яка полягає в наступному: використання єдиної електронної підтримки викладання основ алгоритмізації та програмування в школі та педагогічному ВНЗ з диференційованими завданнями та тестами розвиває систему компетентності учнів.В роботі надається опис системи компетентності учнів, що формується за результатами використання єдиної електронної підтримки викладання основ алгоритмізації та програмування в школі та педагогічному ВНЗ.Робота ведеться відповідно до сформованого плану експериментального дослідження в межах НДР кафедри прикладної математики та інформатики ПДПУ ім. К.Д. Ушинського [5].

У світовому економічному просторі на сьогоднішній день гостро постала проблема формування, відтворення та використання трудового потенціалу, який визначається здатністю до праці кожної людини і, перш за все, залежить від вибору професії, успішності її здобуття або зміни. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33297