Добірка наукової літератури з теми "Система забезпечення енергетичної безпеки"

Метою статті є здійснення комплексного аналізу забезпечення енергетичної безпеки в Україні з метою виокремлення існуючих проблем, а також визначення напрямів і шляхів їх вирішення. Наукова новизна. Питання енергетичної безпеки є багатогранними, що зумовлює міжгалузевий і міждисциплінарний підходи до її вивчення. Загалом енергетична безпека трактується як стан захищеності носіїв енергетичних інтересів, насамперед людини, регіону, держави, від загроз дефіциту в забезпеченні їх потреб в енергії за допомогою гарантованого доступу до безпечних для життя і здоров’я людини та нації, навколишнього середовища енергетичних послуг високої якості за доступними цінами на умовах безперервності, надійності, диверсифікованості джерел енергопостачання, ефективності та раціональності, використання відновлюваних джерел енергії та рівного доступу. За результатами дослідження відзначено ряд ключових проблем на шляху забезпечення енергетичної безпеки в Україні: реалізація державної енергетичної політики в Україні, прогалини та суперечності її правового регулювання, недосконалість інституційного механізму, корупційні ризики й загрози, енергетична бідність і т.д. Висновки. З-поміж актуальних першочергових завдань на шляху вирішення існуючих проблем є ширше використання відновлюваних джерел енергії, зміцнення кібернетичної безпеки в енергетиці, а також сприяння інтеграції енергетичних ринків України до відповідних ринків ЄС, розбудова європейської моделі енергетичної безпеки в Україні. Окрім того, необхідними є якісні, надійні та доступні за ціною енергетичні послуги для всього населення, відповідні дієві гарантії їх забезпечення. Отже, закономірною є потреба удосконалення нормативно-правової та інституційної основ енергетичної безпеки України, вивчення зарубіжного досвіду її регламентації, енергозбереження, перспектив відновлювальної енергетики, інтелектуальної енергетичної системи України, забезпечення екологічної рі

В статті розкрито змістовне навантаження понять «безпека», «безпека життєдіяльності», «цивільний контроль». Проаналізовано види безпеки та встановлено, що виокремлюють такі види безпеки: безпеку людини; національну безпеку, що складається з державної безпеки, безпеки політичної, економічної, воєнної, технологічної, екологічної, гуманітарної, демографічної, інформаційної, банківської, продовольчої, енергетичної тощо; безпеку життєдіяльності, складовими якої є: безпека праці, безпека військової служби, громадська безпека, безпека харчових продуктів, безпека особиста та ін. Показано що безпека являє собою досить суперечливий, довгостроковий феномен політичної сфери суспільного життя. Наголошено що специфіка політичного розвитку ставить питання про наростання проблем захисту національних інтересів, що вимагає не механічного нарощування зусиль в тому чи іншому загрозливому напрямку, а переосмислення засад функціонування системи забезпечення національної безпеки. Здійснено огляд нормативно-правових актів, що регулюють питання забезпечення безпеки в державі, суспільстві і безпеки громадянина. З’ясовано складові, які забезпечують умови безпечного середовища для населення України.

В статті розглядаються відносини Туркменістану та Китайської Народної Республіки в енергетичній сфері. В умовах трансформації системи світової політики енергетична взаємодія цих країн стає все більш цікавою темою для вивчення. Хоч, і під впливом різних факторів ситуація в їх енергетичному співробітництві з роками майже не змінюється. Наразі Китай є одним із найбільш значущих споживачів енергоресурсів у світі, саме тому, для забезпечення своїх громадян енергоресурсами країна надає важливого значення розвитку енергетичного діалогу з Туркменістаном, який за покладами газу займає 4 місце в світі, і розглядає Ашгабат, як одного з головних стратегічних партнерів в забезпеченні власної енергетичної безпеки. В статті проаналізовані особливості туркменсько-китайських відносин в газовій сфері. Акцентовано увагу на тому, що маючи досить великі поклади газу, Туркменістан є обмеженим в диверсифікації своїх ресурсів на світовий ринок. За останні роки відбулася низка зустрічей високого рівня між Туркменістаном і КНР, які стосувались співробітництва в енергетичній сфері, і підписано ряд нормативно-правових документів, які визначають співпрацю двох держав у даному напрямку. Спільне співробітництво офіційних Ашгабату та Пекіну хоч і є вигідним для обох країн, але наразі, Китай вибудовує свою політику таким чином, аби поставити Туркменістан в довгострокову фінансову залежність та отримувати, в перспективі, весь туркменський газ. Визначені суперечності, які виникли в енергодіалозі двох країн через фінансову та транспортну залежність одного з учасників, що вносить серйозний елемент напруженості у відносини офіційних Ашгабата і Пекіна в енергетичному співробітництві

Стаття присвячена малодослідженості суті природи, структури та соціально-економічному значенню використання енергії з відновлювальних джерел. Опрацьовано величезний масив фундаментальних та прикладних досліджень вчених в контексті забезпечення розвитку енергоресурсів з відновлювальних джерел походження; здійснено екскурс використання відновлювальних джерел енергії розвиненими країнами світу в умовах обмеженості запасів викопних паливних ресурсів, лімітованістю згідно Кіотського протоколу викидів парникових газів та в контексті дотримання норм енергетичної безпеки. Структуровано специфічні особливості та види енергетичних ресурсів відновального походження за рівнем їх використання в господарських функціях регіональних систем. Визначено енергетичний потенціал регіонів України відносно впровадження сучасних методів та способів ВДЕ.

Розкрито сутність поняття “інформаційно-економічна безпека” та її роль у забезпеченні стабільного розвитку держави. Економіка інформаційного суспільства (або інформаційна економіка) орієнтована на стрімке зростання інформаційних ресурсів, і не може розвиватися без широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій. Суб’єкти ринкової економіки здійснюють свою діяльність в умовах, коли інформація, інформаційні взаємовідносини, тай взагалі, всі основні складові процесу інформатизації набувають все більшої значущості. Тому комплексна інформаційна безпека виступає запорукою забезпечення економічної безпеки. Вони органічно доповнюють одна одну і нерозривно пов’язані не тільки з практичної точки зору, але і в понятійному відношенні. Запропоновано розглядати в комплексі інформаційну компоненту економічної безпеки й економічний аспект інформаційної безпеки в якості єдиної сфери діяльності, що забезпечує безпеку в управлінській, енергетичній, фінансовій, техніко-виробничій, технологічній та інших областях, що мають істотний вплив на національну безпеку та забезпечують стабільний розвиток держави. Приведене визначення інформаційно-економічної безпеки: комплексна система, що забезпечує захист життєво важливих інтересів громадян, су- спільства та держави в економічній сфері від внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз. Останні в такому визначенні набувають статусу інформа- ційно-економічних загроз — сукупності умов, факторів і подій, що визначає ефективність внутрішніх і зовнішніх деструктивних інформаційних впливів на економічний стан країни, тим самим створюючи небезпеку економічно важливим інтересам особистості, суспільства і держави. Запропоновано сформувати нову міждисциплінарну галузь наукових знань, основним призначенням якої буде розробка шляхів і способів використання інформаційного середовища для вирішення завдань економічної безпеки. Теорія інформаційно-економічної безпеки має охоплювати не тільки опис інформаційних взаємовідносин в економіці, а й їх взаємозв’язок із національною безпекою.

В статті розроблена модель систем керування судном. Особливістю даної моделі є взаємозв’язок суднових навігаційних пристроїв з енергетичними системами судна. Використання даної моделі дозволяє вивчити та дослідити якісні показники судна та виявити залежності впливу їх характеристик на якість керування судна. Також у статті наведено алгоритмічні рішення системи керування судном та висвітлюються позитивні та негативні властивості їх використання. Для дослідження руху судна як правило застосовуються динамічні моделі з оптимізацією керуючих впливів. При цьому, у якості моделі динаміці просторового стану можна використовувати модель Пуанкор, а для часткового вирішення систем рівнянь даних моделей можна використовувати статистичні методи. Це пов'язано з тим що, аналітичні рішення знаходяться тільки в небагатьох випадках. Таким чином, виникає необхідність розроблення нових моделей руху судна по заданому маршруту та його керування в складній динамічній обстановці. Тому метою даної статті є розробка моделі системи керування судном з можливістю висвітлення логічних зв’язків для підвищення ефективності судноводіння під час його експлуатації в складних умовах для забезпечення безпеки управління судна. Ключові слова: автоматизована система керування, навігаційні пристрої, судноводіння, керування судном, енергетичні системи.

Обґрунтовано важливість формування та реалізації стратегічних пріоритетів державної по-літики посилення конкурентоспроможності вітчизняної агропродовольчої продукції на внутрішньому та зов-нішніх ринках. Вказано на потенціал вітчизняного агропродовольчого сектора на зовнішніх ринках збуту аг-рарної та продовольчої продукції. Виявлено недоліки системи державної політики програмування розвитку та посилення конкурентних позицій вітчизняного сектора агропродовольчої продукції. Виявлено слабкі місця стратегічного програмування державної політики формування засад конкурентоспроможності вітчизняної агропродовольчої продукції. Визначено напрями та заходи усунення перешкод зміцнення конкурентоспромож-ності агропродовольчої продукції в Україні та її регіонах. Доведено, що пріоритетними напрямами державної політики у цьому руслі потрібно розглядати: удосконалення макроекономічних характеристик середовища виробництва та збуту продукції агропродовольчого комплексу; зміцнення фінансової безпеки суб’єктів – ви-робників агропродовольчої продукції; розвиток експортного потенціалу агропродовольчої продукції; поліпшен-ня інвестиційного середовища в агропромисловому секторі; забезпечення науково-технологічної компоненти розвитку сектора; зміцнення виробничого складника конкурентоспроможності агропродовольчого підкомп-лексу АПК; посилення енергетичної забезпеченості та зростання енергоефективності в підкомплексі; покра-щення екологічної безпеки агропродовольчого сектора. Визначено стратегічні засади політики забезпечення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції України, зокрема за такими елементами, як мета стратегії, її нормативно-правова основа та напрями реалізації, засоби забезпечення і засоби контролю реалі-зації стратегії.

Розглянуто небезпеки, що пов’язані з ліквідацією пожеж та надзвичайних ситуацій на об’єктах із наявністю сонячних електростанцій. Проведено аналіз вітчизняних та зарубіжних праць за напрямом досліджень. Виявлено, що в доступних джерелах інформації надзвичайно мало результатів досліджень вітчизняних науковців щодо питань особливостей гасіння пожеж на об’єктах з наявністю сонячних електростанцій. Підкреслено, що особливої уваги варта робота німецьких дослідників, яка присвячена оцінці пожежних ризиків у фотоелектричних системах та розробленню концепцій безпеки для їх мінімізації. Зазначено, що ці дослідження охоплюють декілька тематичних комплексів, а саме: оцінку пожежного ризику у фотоелектричних системах; оцінку ризиків для служб обслуговування фотоелектричних систем, аварійних служб, зокрема пожежних команд, та стратегію уникнення ризиків; оцінку можливостей мінімізації ризику виникнення пожежі та її поширення на об'єктах із наявністю фотоелектричних систем; розроблення рекомендацій для виробників щодо конструкції компонентів фотоелектричних систем, її складових матеріалів, забезпечення якості під час виробництва, монтажу та експлуатації, що є актуальним для України. Проаналізовано нормативні документи, в яких регламентовано порядок оперативно-тактичних дій пожежно-рятувальних підрозділів під час ліквідації надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж на енергетичних об’єктах і спорудах, зокрема й на об’єктах із наявністю сонячних електростанцій, наголошуючи на забезпеченні безпечних умов праці особового складу. Встановлено, що в розглянутих національних нормативних документах міститься ряд положень щодо основних принципів порядку дій у разі гасіння пожеж в організаціях і на підприємствах енергетичної галузі та в електроустановках під напругою. Проте в них не повністю враховано особливості конструкції та експлуатування саме сонячних електростанцій, зокрема й тих, що використовуються у приватному житловому секторі, а також порядок оперативно-тактичних дій пожежно-рятувальних підрозділів під час ліквідації надзвичайних ситуацій і гасіння пожеж на таких об’єктах. Наголошено на актуальності цього напряму досліджень та сформовано задачі, які потребують розв’язання під час подальших наукових досліджень.

У статті запропоновано авторський варіант визначення категорії «адміністрування процесу реформування сектору безпеки і оборони» як системи взаємоузгоджених управлінсько-правових заходів, яких вживають вищі органи політичного керівництва держави, а також суб’єкти військового управління задля організаційного, кадрового, інформаційного, технологічного, матеріально-технічного забезпечення структурно-функціональних перетворень органів і служб, які входять до сектору безпеки і оборони держави. Наведено перелік і розкрито сутність основних напрямів адміністрування реформи сектору безпеки і оборони України в аспекті розвитку і подальшого поглиблення відносин з НАТО. Зокрема, це: розбудова спроможностей оборонних інституцій України, комп’ютеризація структур управління, зв’язку, а також посилення спроможностей у галузі військового командування, створення узгодженої та ефективної системи логістичної підтримки з фокусом на поліпшення спроможностей України щодо управління системою постачання та стандартизації, посилення рівня кібербезпеки сектору безпеки і оборони, посилення енергетичної безпеки воєнної інфраструктури, впровадження ефективної системи медичної підтримки за Євроатлантичними стандартами, знешкодження саморобних вибухових пристроїв, боєприпасів, що не вибухнули, та їх розмінування, активізація наукової і освітньої діяльності в сфері оборони і національної безпеки, посилення спроможностей національних сил оборони України в галузі стратегічних комунікацій, підвищення потенціалу України у протидії гібридним війнам, реформа Служби безпеки України, надання підтримки з боку НАТО Державній службі України з надзвичайних ситуацій у розбудові спроможностей у галузі захисту цивільного населення. Окремо акцентовано увагу на тому, що одним із найскладніших завдань адміністрування реформи сектору безпеки і оборони України у контексті поглиблення співпраці з НАТО є перехід Збройних сил України на стандарти НАТО, які називаються універсальною абревіатурою «STANAG» («Standardization Agreement»). Зазначено, що впровадження «STANAG» забезпечує планомірне нарощування рівня боєздатно-сті частин і підрозділів Збройних сил України, сприяє підвищенню ефективності використання державних ресурсів у сфері оборони, удосконалює систему підготовки військових частин і підрозділів, що входять до складу багатонаціональних військових формувань, та зростанню авторитету України на міжнародному рівні.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2018. Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження диверсифікації ринку природного газу ЄС та обґрунтуванню перспективних напрямів підвищення енергетичної безпеки ЄС за рахунок диверсифікації ринку газу. У роботі запропоновано енергетичну безпеку трактувати як інтегральну категорію, яка охоплює соціальні, економічні, політичні, технологічні і екологічні фактори і характеризує стан забезпечення економіки енергоресурсами, за якого потреби у енергії задовольняються за стабільними та доступними цінами шляхом використання енергоресурсів з внутрішніх та зовнішніх джерел і стратегічних резервів через надійну та захищену внутрішню енергетичну інфраструктуру і диверсифіковані та стабільно доступні зовнішні джерела, не створюються загрози сталому розвитку та екологічній безпеці і впроваджені механізми мінімізації наявних і потенційних ризиків для енергетичної сфери. У ході дослідження з’ясовано, що в ЄС безпека постачання енергоресурсів визначається як стан забезпечення енергоресурсами, за якого основні енергетичні потреби мають бути задоволені завдяки спільному використанню внутрішніх енергетичних ресурсів та стратегічних резервів у прийнятних економічних умовах та з використанням диверсифікованих та доступних зовнішніх джерел. Проведено аналіз структури та особливостей сучасного ринку газу ЄС і встановлено, що цей ринок займає одне з ключових місць в загальній структурі виробництва первинної енергії в ЄС, а загальним вектором його розвитку є формування єдиного конкурентоспроможного ринку, ключовими елементами якого є вільна конкуренція та біржове ціноутворення на високоліквідних газових хабах. Виявлено, що концепція диверсифікації на основі довгострокових контрактів, яка останнім часом була традиційною в ЄС, на даний час не може повною мірою забезпечити отримання додаткових обсягів імпорту газу. Найбільш привабливою альтернативою є концепція диверсифікації на основі розвитку конкуренції. Запропоновано концептуально-методичний підхід до оцінки рівня диверсифікації ринку газу ЄС на основі індексу диверсифікації ринку, який дозволяє оцінити рівень диверсифікації ринку за основними його аспектами. Удосконалено інструментарій кількісної оцінки рівня диверсифікації зовнішніх джерел постачання, який дозволяє оцінити рівень їх диверсифікації з урахуванням політичної стабільності та економічної доцільності щодо держав-постачальників. Розроблено модель диверсифікації ринку газу, яка дозволяє оцінити як рівень диверсифікації ринку за основними аспектами, так і загальний рівень диверсифікації ринку газу в цілому. Здійснено оцінку рівня диверсифікації ринку газу ЄС і встановлено, що поточний рівень диверсифікації відповідає нормальному рівню диверсифікації. Обґрунтовано перспективні напрями підвищення енергетичної безпеки ЄС за рахунок диверсифікації ринку газу. Визначено пріоритетні шляхи підвищення рівня диверсифікації ринку природного газу України, реалізація комплексу завдань за якими забезпечить задовільний загальний рівень диверсифікації вітчизняного ринку природного газу та є передумовою успішної інтеграції до ринку природного газу ЄС. The thesis for the degree of Candidate of Economic Sciences, speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – V.N. Karazin Kharkiv National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2018. The thesis is devoted to the in-depth study of the theoretical and methodological research principles of the EU natural gas market diversification as well as to the substantiation of perspectives for the EU energy security increase due to the diversification of gas market. Various approaches to the interpretation of energy security by international organizations, individual countries and academic researchers have been explored in the thesis. It has been established that energy security can be explored either under a one-sided approach based on the security of energy supply or under a multi-faceted approach that takes into account a number of other important aspects of energy security, such as energy availability, energy efficiency and environmental safety. By generalizing the existing approaches to the definition of energy security it has been established that energy security in its broad sense is defined as the state of the Economy energy resources supply, with no threats to sustainable development, and where the mechanisms for compensating existing and potential risks, that may arise as a result of the negative influence of internal or external factors, are implemented. The paper proposes to treat energy security as an integral category that covers social, economic, political, technological and environmental factors and characterizes the state of the economy's energy supply, in which energy needs (in various forms and in sufficient quantities) are met at stable and affordable prices through the use of energy resources from internal and external sources and strategic reserves through a reliable and secure internal energy infrastructure and diversified and stable external energy supply sources, no threat to sustainable development and environmental safety, and mechanisms for minimizing existing and potential risks for the energy sector are introduced. It has been established that central component of the EU energy security is the energy supply security, which means the availability of continuous access to energy resources at affordable prices. The availability of energy resources is a multidimensional concept, the components of which are diversification of energy resources suppliers, spatial diversification of energy resources distribution, diversification of type energy resources and diversification of supply routes (pipelines). The study found that in the EU energy security supply is defined as a state of energy supply, in which the basic energy requirements should be covered through the joint use of internal energy resources and strategic reserves under acceptable economic conditions involving diversified and accessible external sources. Diversification encompasses three aspects: the diversification of supply sources, suppliers, and location of energy objects by spatial criterion. It has been discovered that in order to maintain the appropriate energy security level the energy sector should be characterized by the diversification of the complex of primary energy sources; diversification of electricity production at the expense of gas; diversification of the portfolio of energy resources suppliers; diversification of supply routes for imports; a tendency to reduce the energy intensity of GDP; reliable energy infrastructure; affordable prices. Evaluating the place and role of the diversification in the system of factors of ensuring the EU energy security as one of the largest importers of energy resources in the world, it was established that under the assurance of EU energy security is understood the process of reducing dependence on external energy suppliers through the development of own energy production, diversification of the internal energy portfolio and diversification of the energy resources supply from external sources, the formation of sufficient strategic energy resources reserves, energy efficiency, decarbonisation as a means to combat climate change and minimize pollution. The analysis of the structure and features of the modern EU gas market has proved that this market takes one of the key places in the overall structure of primary energy production in the EU, and its general development trend is the formation of a single competitive market by means of free competition and stock pricing in the most liquid gas hubs. It has been discovered that the concept of diversification on the basis of various longterm contracts can not at this time fully ensure the receipt of additional volumes of gas imports. The most attractive alternative for the coming years is the concept of supply diversification based on the development of competition. The conceptual-methodical approach to assessing the level of diversification of the EU gas market based on the market diversification index is proposed, which allows us to assess the level of market diversification in its main aspects. It is noted that the gas market diversification index is a quantitative measure of how much energy security is ensured in the aspect of diversifying gas supply. The tools for quantifying the level of diversification of external sources of supply have been improved, which allows us to assess the level of their diversification, taking into account political stability and economic expediency. The gas market diversification model is developed, which allows quantitatively and qualitatively to assess both the level of the gas market diversification in its main aspects and the overall level of the gas market diversification as a whole. The assessment of external and internal aspects of the EU gas market diversification has proved that the current level of diversification corresponds to the correct level of diversification according to the proposed scale of assessment. The analysis of the obtained assessments of the EU gas market diversification level has been carried out and promising directions of increasing EU energy security due to natural gas market diversification are provided. The program of diversification of the gas market of Ukraine is proposed on the basis of the analogue of the existing N-1 gas infrastructure standard in the EU. The priority directions of increasing the Ukraine natural gas market diversification level are identified, realization of the tasks complex on which proposed target indicators of Ukraine natural gas market diversification level on the main internal and external aspects inherent in the EU natural gas market, will provide a satisfactory overall level of the domestic natural gas market diversification and is a prerequisite for successful integration with the EU natural gas market. Obtained variants of target values of diversification as target parameters can then be based on the diversification programs and determine the main promising directions of Ukraine natural gas market development in terms of increasing energy efficiency, changing the structure of the energy mix, reduction of natural gas consumption, decreasing the dependence on imports, increasing the diversification level of the external supply sources and suppliers.

Розглянуто питання енергетичної безпеки підприємства. Проведено діагностику загроз в енергетичній сфері. Надано перспективні заходи для досягнення енергетичної стабільності підприємства.
The issues of energy security of the enterprise are considered. Diagnostics of threats in the energy sector was conducted. Provision of promising measures to achieve the energy stability of the enterprise.

В сучасних умовах розвитку української економіки виникає гостра потреба вирішення завдання формування ефективної системи забезпечення еколого-економічної безпеки держави в цілому та окремих її регіонів, що особливо актуально для промислових регіонів з підвищеним рівнем екологічної завантаженості. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30749

Робота складається із вступу та 3 розділів. Загальний обсяг роботи: 94 аркушів основного тексту, 44 ілюстрацій, 23 таблиці, перелік посилань 32 найменувань. Практичний досвід транспортного забезпечення підприємства виявив необхідність поліпшення системи, шляхом скорочення недоцільного використання ресурсів, що виражаються у великих часових витратах на аналіз кожної одиниці техніки в різних системах (програмних застосунках), залученні великої кількості людей для моніторингу і виконанні десятків ручних розрахунків, де помилкою може служити людський фактор Це обумовлює доцільність автоматизації процесу моніторингу транспортного забезпечення. Актуальність проектування програмного рішення досягається відсутністю аналогічного програмного продукту, що мало б змогу забезпечити автоматизований моніторинг, шляхом інтеграції даних з системи по управлінню бізнес-процесами SAP і системи супутникового моніторингу транспортних засобів WIALON. Мета дослідження – автоматизувати процес моніторингу використання транспортного забезпечення відповідно до прийнятих стандартів компанії. Результати роботи та їх новизна:  Сформульовано принципи взаємодії між програмними системами підприємства.  Створено програмний застосунок, що виконує поставленні завдання.  Складено алгоритм визначення потенційних водіїв серед всіх замовників одиниць техніки.  Складено алгоритм розрахунку ефективності водіїв.  Запропоновано новий варіант пошуку порушників, що забезпечує більш раціональне та точне їх визначення.  Впроваджено програмний додаток в роботу компанії.  Розроблено стартап проект, в якому проведено аналіз перспективи впровадження з огляду на потенційні групи клієнтів, стан конкуренції, конкурентоспроможність проекту
The work consists of an introduction and 3 sections. The total amount of work: 94 pages of the main text, 44 illustrations, 23 tables, list of references of 32 titles. The practical experience of enterprise transportation has identified the need to improve the system by reducing the inappropriate use of resources, resulting in high time costs for analyzing each piece of equipment in different systems (software applications), attracting large numbers of people to monitor and perform dozens of manual calculations where errors can serve the human factor This makes it expedient to automate the process of monitoring the transportation. The urgency of designing the software solution is achieved by the absence of a similar software product that would be able to provide automated monitoring by integrating data from the SAP Business Process Management System and the satellite monitoring system of WIALON vehicles. The purpose of the study is to automate the process of monitoring the use of transport equipment in accordance with accepted standards of the company. The results and their novelty: The principles of interaction between enterprise software systems are formulated. A software application has been created to perform the task. The algorithm of determination of potential drivers among all customers of units of equipment is made. The algorithm of calculation of efficiency of drivers is made. A new version of the search for violators is proposed, which provides a more rational and accurate definition of violators. A software application was introduced to the company. A startup project has been developed in which an analysis of the prospects of implementation in view of potential customer group, the state of competition, competitiveness of the project.

In this article the enterprise information security concept is made. General steps of information security implementation are considered. The proposal number of obligatory actions for basic information security is made.

Необхідність підвищення стандартів життя населення вимагає перегляду складових соціальної політики держави. На основі аналізу положень діючих пенсійних систем різних країн світу, вивчення досвіду проведення в них пенсійних реформ підтверджено необхідність проведення пенсійної реформи в Україні. Визначено передумови пенсійної реформи (складна демографічна ситуація, низький розмір пенсії, непрозорість системи, соціальна несправедливість) в Україні, що дозволило встановити проблемні питання її впровадження.

У статті представлено огляд регуляторних актів Республіки Мальта, що внормовують розвиток інклюзивного навчання. Указано, що навчання учнів з особливими освітніми потребами на Мальті, як і в більшості європейських країн, формувалося в межах медичної (обмежувальної) концепції. Аналіз національних систем інклюзивної освіти доводить, що обов’язковою базою для її запровадження та функціонування є система законодавчих актів, котрі декларують необхідні права і свободи та містять механізми забезпечення. Звернення до джерел з історії становлення інклюзивної освіти на Мальті дозволяє констатувати поступову реалізацію різноманітних моделей освіти для цієї категорії учнівства: моральна (пов’язується з ганьбою, упередженням та зневагою до осіб із вадами розвитку), благодійна (до основи якої покладено співчуття до осіб з обмеженими можливостями та надання їм допомоги), соціальна (спрямована на подолання соціальної дискримінації осіб з особливими потребами) та полікультурна (передбачає повагу до етнічного та культурного розмаїття в суспільстві). Зважаючи на те, що освітня політика Республіки Мальта в інклюзивному напрямі розвивається відповідно до загальноєвропейських тенденцій, які передбачають розуміння інклюзії як полікультурного явища, констатовано інтенсифікацію реалізації концепції інклюзивного навчання на Мальті (у його полікультурній моделі) після вступу країни до ЄС (2004 р.). Названо нормативно-правові документи Республіки Мальта, які визначають пріоритетні напрями розвитку інклюзивного навчання, схарактеризовано ті, що мали найбільший вплив на визначений процес. До пріоритетних напрямів розвитку інклюзивного навчання Республіки Мальта віднесено ствердження дефініції інклюзії в її розширеному – полікультурному – варіанті, створення та підтримку недискримінаційного освітнього середовища, взаємодію державних установ та громадських об’єднань, наукової, педагогічної та батьківської спільнот у розвитку інклюзивного навчання. Підкреслено значення для цього процесу взаємодії державного та громадського секторів, яка ґрунтується на надбаннях наукової та педагогічної спільнот. Зроблено висновок, що реалізація інклюзивної політики відбувається через побудову чіткої структури освітнього процесу, що передбачає запобігання дискримінаційному ставленню до учнів через будь-які ознаки та створення атмосфери прийняття, привітності та безпеки, що визнається та підтримується всіма суб’єктами навчального процесу та всім позашкільним середовищем.