Статті в журналах з теми "Система доступу"

У статті розкрито принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень. Наголошено, що продуктивність є важливим фактором для розгляду системи хмарних обчислень. Доступ до загальнодоступних хмар здійснюється через Інтернет і стикається з обмеженнями смуги пропускання, наданими їх відповідними постачальниками інтернет-послуг. Підкреслено, що масштабування до більшої пропускної здатності Інтернету може значно збільшити загальну вартість володіння хмарними рішеннями. Розглянута архітектура модулю контролю доступу, щодо забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень, а також запропонована концептуальна схема реалізації процесів автентифікації та авторизації за допомогою модулю контролю доступу, яка відрізняється від існуючих комплексним підходом до класифікації облікових даних користувача і засобів, методів захисту, і може бути застосована до всіх інформаційних систем. Визначено основні архітектурні рішення побудови архітектури модулю контролю доступу, виявлено її переваги та недоліки з точки зору інформаційної безпеки, визначено основні моделі обслуговування хмарних обчислень, описана еталонна архітектура хмарних обчислень з точки зору захисту даних і моделі безпеки. Підкреслено, що архітектура контролю доступу має три основні частини, які працюють разом для обробки запитів доступу: модуль контролю доступу, який приймає/відхиляє/перенаправляє запити на доступ, віртуальна розподілена мережа, яка розгортає та контролює ресурси та послуги, а також централізована глобальна система управління ресурсами, яка обробляє переміщення запитів до інших хмар для віддаленого використання послуг/ресурсів. Наголошено, що глобальна система управління ресурсами діє як бар'єр між різними хмарними службами на одному рівні або різних шарах, а використання однієї централізованої глобальної системи управління ресурсами у запропонованій архітектурі ґрунтується на тому, щоб уникнути використання угоди про рівень послуг для кожного рівня обслуговування.

Інтеграція України у єдину Європу потребує глибокої і всебічної модернізації освіти, де важлива роль має належати інформаційно-комунікаційним технологіям навчання. Однією зі складових частин у реалізації положень Болонської декларації щодо системи вищої освіти є тестовий метод оцінювання знань. Власне переважно саме ці чинники спонукають науковців до розробки та впровадження у навчальний процес комп’ютерних систем тестування. Основна перевага таких систем полягає у тому, що вони дають змогу здійснювати оперативне оцінювання усіх студентів за однаковими критеріями, що підвищує об’єктивність контролю знань порівняно з традиційними методами. До того ж значно скорочується час перевірки знань студентів, автоматизується процес обробки результатів тестування, зменшується навантаження викладача.Сучасні системи оперативного контролю знань мають бути простими та зручними у використанні, що передбачає швидку психологічну адаптацію до них фахівців у галузі комп’ютерних технологій, та мінімально вимогливими до комп’ютерних засобів. Одним із перспективних напрямків розвитку систем тестування є розробка та впровадження веб-орієнтованих програмних продуктів, що уможливлює їх використання в мережі Internet.Враховуючи зазначені фактори, для вирішення окреслених завдань було розроблено просту і надійну авторську комп’ютерну систему контролю знань.Система тестування має зручний та зрозумілий інтерфейс, що забезпечує її експлуатацію без потреби у додаткових специфічних навичках. Стандартні програмні оболонки, комп’ютерні апаратні засоби та інтерфейси, які не вимагають занадто великої швидкодії та великої кількості оперативної пам’яті, дозволяють досить широко використовувати систему в навчальному процесі з будь-якої навчальної дисципліни без особливих вимог до обладнання. Ця система є веб-орієнтованою, що дозволяє реалізовувати різні завдання контролю, зокрема, дистанційне самотестування через мережу Internet за допомогою будь-якого браузера.Дана система – це комплексний програмний продукт, у якому реалізовані функції: створення тестів, тестування і створення звітів за результатами тестування.В системі реалізована власна модель реєстрації користувачів за п’ятьма категоріями (адміністратор, координатор, технічний секретар, викладач або учитель, студент або учень) з розмежуванням доступу в середині системи за навчальними закладами, їх підрозділами (за наявності), групами або класами (за потреби). У функції реєстрації ключовим параметром є реєстраційний код, який генерується системою і є унікальним для будь-якої категорії користувачів будь-якого навчального закладу, групи чи класу. Завдяки цьому параметру спрощується та автоматизується процес реєстрації нового користувача (рис. 1). Повідомлення реєстраційного коду відбувається за схемою:адміністратор  координатору;координатор  викладачу, вчителю, технічному секретарю;викладач, вчитель  студенту, учню. Рис. 1. Реєстрація користувачів У системі передбачено два шляхи поповнення банку тестових завдань: безпосереднє по елементне введення завдань (рис. 2) та пакетне імпортування раніше підготовлених тестів за умови нескладного їх форматування за запропонованим нами шаблоном.Реалізовано можливість створення тестових завдань будь-якого з п’яти існуючих типів: з одним варіантом правильної відповіді, з кількома варіантами правильної відповіді, на відповідність, на впорядкування та відкрите завдання.Запитання та відповіді тестових завдань можуть складатися з будь-якої кількості формул, рисунків, таблиць та фрагментів тексту. Формули можна редагувати. Рисунки можна довільно позиціонувати у середині тестового завдання. Тестові завдання можуть містити будь-яку кількість відповідей чи відповідників. Рис. 2. Редактор тестових завдань Наповнення та редагування банку тестових завдань здійснюється координатором відповідного навчального закладу (підрозділу) або його помічником технічним секретарем.Не зважаючи на те, що банк тестів для різних навчальних закладів та їх викладачів є спільним, у системі передбачено збереження авторських прав, а вразі потреби, обмеження доступу до означеної низки тестових завдань.Функцію формування тестів покладено на викладачів та учителів а за потреби глобального контролю на координаторів.Формування тестів можливе з переліку доступних завдань банку тестів або авторських тестів (рис. 3). Для пошуку в банку тестів необхідних тестових завдань у системі передбачена низка фільтрів за дисципліною, розділом та темою завдання.Сформований тест може містити потрібну кількість тестових завдань, або значно більшу їх кількість для реалізації випадкового вибору потрібної множини завдань.У системі передбачено два способи подання тестових завдань користувачеві: послідовний (за порядком слідування у сформованому тесті) та випадковий (порядок слідування генерується випадковим чином системою).Завершальним етапом формування тесту є надання прав доступу для користувачів. На цьому етапі визначаються часові межі доступу до тесту, кількість результативних спроб та обирається сценарій тестування (рис. 4). Рис. 3. Перегляд та вибір тестових завдань Рис. 4. Редагування параметрів тесту Для користувачів категорії студент або учень у системі відображається перелік доступних саме для їхньої групи чи класу тестів. Серед цього переліку можуть бути як навчальні тести, які є загально доступними, так і контрольні тести, для їх проходження слід ввести код доступу, який повідомляє викладач чи учитель.Будь-який згенерований системою тест має часові обмеження на виконання, тому виконавець постійно інформується про залишок часу до завершення тестування (рис. 5). У разі закінчення часу тестування, система автоматично передає тест на перевірку та миттєво повідомляє користувача про отриману оцінку.У системі передбачено надання можливості студентові або учневі переглядати та аналізувати результати перевірки тесту із зазначенням правильних відповідей.Враховуючи вище розглянуті особливості системи, можна констатувати, що розроблена комп’ютерна система оперативного контролю знань надає змогу викладачам ефективно здійснювати рейтингову перевірку знань студентів, а студентам – самостійно контролювати свої знання використовуючи, Internet або intranet-мережу. Рис. 5. Фрагмент тесту, що був згенерований користувачеві

Розглянуто принципи організації систем захисту процесу передачі даних у глобальних інформаційних мережах на базі інтерфейсу неортогонального множинного доступу. Запропонована математична модель побудови телекомунікаційної мережі організованої відповідно до стандарту 5G, у рамках якої інформаційні вузли користувачі та зловмисників розташовані випадковим чином. Оцінка ефективності стратегії запобігання витокам «чутливих даних» було модифіковано асимптотичні рівняння ймовірності збою системи захисту. Система оцінки надійності передачі даних базується на статичних даних поточного співвідношення сигналу до суми шуму і інтерференції сигналів тапоточного співвідношення сигналу до шуму для користувачів сервісу, а також сторонніх осіб з неавторизованим доступом до мережевого ресурсу.

Стаття присвячена дослідженню автоматизації процесу формування контингенту студентів (ФКС) у ході поточної вступної кампанії у Одеській національній академії харчових технологій. Розглянуто основні цілі та завдання, що виконує приймальна комісія закладу вищої освіти. Розглянуто практичне застосування автоматизованої інформаційно-аналітичної системи (ІАС). Наведено процеси, що відбуваються в інформаційно-аналітичній системі. Виділені особливості системи як об'єкта управління. Представлена ​​розроблена інформаційна система, що забезпечує наскрізну автоматизацію управління роботою приймальної комісії на прикладі Одеської національної академії харчових технологій. Описано функціонування автоматизованої системи приймальної комісії (ПК) закладу вищої освіти. Наведено повний алгоритм дій, що виконує секретар відбіркової комісії з моменту прийняття заяви або документа до оголошення рейтингу та формування списків на зарахування. Представлено зовнішній вигляд основних інтерфейсів автоматизованого робочого місця оператора, його функції и задачі. Створено систему логування та контролю доступу до функцій автоматизованої інформаційно-аналітичної системи, що складається з декількох рівнів допуску, що забезпечує безпеку і цілісність даних, розділяє користувачів на операторів і адміністратора. Інформаційно-аналітична система управління розглянута як система з автоматизованою технологією отримання результатів організації, документаційного оформлення. Наведено структурні схеми інформацйної системи та її підсистем, що дозволяє детально розглянути кожну розроблену функцію та її можливості.

У статті проаналізовано основні завдання та структуру Єдиної інформаційної системи МВС України. Визначено дефініції «інформаційна система», «підсистема», «інформаційно-пошукова система», «інформаційна автоматизована система». З’ясовано, що інформаційна автоматизована система – це організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Розглянуто основні нормативно-правові акти, які регламентують діяльність інформаційних систем. Здійснено аналіз особливостей використання у діяльності поліції Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», окреслено її основні завдання. Визначено, що основними складовими системи ІПНП є центральний програмно-технічний комплекс, автоматизовані робочі місця користувачів, телекомунікаційна мережа доступу, комплексна система захисту інформації. Проаналізовано підсистеми інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ («Армор»). Констатовано, що усі підсистеми інтегровано в єдиний інформаційний банк даних, в якому, завдяки взаємозв’язку підсистем між собою, можна отримати розгорнуту інформацію на осіб чи події. Виокремлено основні переваги та проблемні питання у роботі системи ІПНП. Надано дієві пропозиції щодо її удосконалення у частині, що стосується: покращення ефективності оперативного реагування на правопорушення; окремих напрямів правового забезпечення використання у діяльності Національної поліції інформаційних систем (систематизації відомчих законодавчих актів – об’єднання їх у єдиний нормативно-правовий документ, який забезпечить комплексне вирішення завдань, пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності поліції, сприятиме розробленню єдиного алгоритму дій щодо порядку збору, накопичення, обробки та захисту інформації, а також підвищенню рівня відповідальності за порушення вимог чинного законодавства у даному напрямі).

Актуальність теми дослідження. Технологія Wi-Fi використовується для побудови безпровідних локальних мереж Wi-Fi. Недоліками Wi-Fi технології є використання радіоканалу, інтерференція, низька безпека й захищеність даних і самих мереж Wi-Fi. Тому є потреба в модифікації безпроводового доступу. Постановка проблеми. Усунення недоліків дасть змогу забезпечити користувачів високонадійним та швидкісним зв’язком. Запропоновано модифікацію безпроводового доступу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації з досвіду використання в локальних мережах оптичних технологій. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливість перехоплення інформаційних сигналів, що випромінюються через віконні отвори. Відсутність всеспрямованих оптичних антен. Постановка завдання. Вдосконалення параметрів та характеристик локальних оптичних мереж доступу, зокрема підвищення рівня інформаційної захищеності. Виклад основного матеріалу. У роботі проведено порівняльний аналіз двох систем безпровідного абонентського доступу. Показано, що система безпровідного доступу з використанням оптичних технологій має певні переваги, серед яких можна відзначити відсутність завад від сусідніх мереж та практично повну захищеність від перехоплення інформації. Запропоновано застосування світлодіодів ультрафіолетового діапазону для забезпечення відсутності витоку світлового сигналу через віконні отвори. Для побудови багатоточкових систем локального оптичного зв’язку з випадковим розташуванням абонентів запропоновано використання оптичних циліндричних елементів із високим показником заломлення. Висновки відповідно до статті. Побудова оптичних систем безпровідного зв’язку з використанням оптичних технологій має певні переваги перед безпровідними системами, що використовують радіотехнології.

У статті розроблено автоматизовану комп’ютерну систему для проведення експериментальних досліджень у дистанційному форматі, яка дає змогу реалізувати алгоритм проведення багатьох лабораторних досліджень у віддаленому режимі в умовах карантину та поза ним під повним контролем викладача. Виконано порівняльний аналіз наявних систем для проведення дистанційних експериментальних досліджень. Представлено структурні схеми вебдодатку, бази даних та автоматизованої системи загалом. Розроблено програмне забезпечення у вигляді вебдодатку, який контролює автоматизовану систему. Представлено налаштування програм віддаленого адміністрування на робочих станціях. Автоматизовану систему призначено для підвищення зручності та якості проведення експериментальних досліджень у дистанційному форматі студентами й науковими діячами, а також для автоматизації процесу отримання даних і дистанційного підключення до електронних обчислювальних машин у ході проведення експериментальних досліджень. Систему створено з метою, по-перше, автоматизації та підвищення зручності виконання дистанційних експериментальних досліджень; по-друге, створення вебдодатку, який буде давати змогу зручно підключатися до робочої станції, контролювати її та запобігати несанкціонованому доступу до системи; по-третє, забезпечення дистанційного отримання даних та інформації про проведення експериментальних досліджень. У результаті створення системи було поліпшено значення таких показників, як зручність проведення експериментальних досліджень, економія часу, що витрачається на проведення досліджень, та кількість одночасних користувачів системи. Розроблено архітектуру системи, вебдодатку та бази даних. Система будується навколо вебдодатку та програм для віддаленого адміністрування. Вебдодаток побудовано за архітектурою MVC. Серверну частину програми написано мовою програмування PHP та SQL, а клієнтську частину – мовами HTML, CSS (Bootstrap), JavaScript (JQuery). База даних керується системою управління базою даних MySQL. Як програми віддаленого адміністрування в системі використовуються Microsoft RDP та TeamViewer. Розроблено основний вебдодаток та описано налаштування програм віддаленого адміністрування Microsoft RDP і TeamViewer на робочих станціях. Розроблення вебдодатку організовано у два етапи: спочатку розроблено клієнтську частину, а потім серверну. Основну увагу приділено кібербезпеці та обліку подій у вебдодатку. Основною функцією системи є оптимізація наукової діяльності та навчального процесу шляхом надання можливості проведення досліджень у дистанційному форматі. Для підвищення надійності системи використовуються дві програми віддаленого адміністрування, а також ведеться облік подій системи. Результатом використання розробленої системи є підвищення якості результатів досліджень і навчального процесу, а також оптимізація процесів обслуговування системи.

Статтю присвячено розробленню програмної системи логістичного обліку з розширеними можливостями оброблення даних на основі технології штрихового коду-вання. Запропоновано базову архітектуру програмної системи та шляхи її адаптації для вирішення задач логістики, які пов’язані з необхідністю доступу до інформації, поданої у машинокодованому вигляді за технологією штрихового кодування даних, а також шаблон проєктування, що дозволяє ефективно реалізовувати архітектуру таких програмних систем. Розроблена архітектура дозволяє спростити процес проєктування програмних систем, які застосовуються логістичними компаніями. Для подання інформації про об’єкт обліку у статті запропоновано дворівневий штриховий код

У роботі досліджені питання автентифікації та авторизації користувачів в системах, які працюють в мережі Інтернет, розглянуто проблему надійності отримання доступу та варіанти покращення і підвищення рівня безпеки та збереження даних користувачів. В статті запропоновано вирішення проблеми підвищення надійності за рахунок розробленої системи автентифікації з використанням аналізу звукових сигналів. Доведено, що проблема захисту облікових засобів користувачів стає тільки важливішою з розповсюдженням інтернет технологій в житті пересічних людей

У статті висвітлено результати теоретичних і експериментальних досліджень проблем проєктування, впровадження і використання відкритого хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, що проводилися в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України протягом 2011-2019 рр. Висвітлено науково-методичні засади дослідження, поняттєво-термінологічний апарат, окреслено методологічні принципи проєктування середовища, обґрунтовано загальну модель та методичну систему його формування і розвитку. У моделі відображено особливості процесу формування і розвитку середовища, що спрямований на досягнення цілей педагогічної системи, серед яких – формування ІКТ-компетентного фахівця; розширення доступу до ІКТ; використання в освіті і наукових дослідженнях найсучасніших засобів і технологій. Методична система охоплює ряд методик, що об’єднані системо утворюючим чинником, яким є хмаро орієнтований підхід, що спирається на відповідні базові характеристики і сервісні моделі. До складу методичної системи входять: методика використання науково-навчальної хмари наукової/освітньої установи, що спрямована на поліпшення організації і підвищення ефективності наукових досліджень, упровадження їх результатів; методики використання хмаро орієнтованих компонентів навчального призначення на базі гібридної хмари AWS а також спеціалізованих предметно орієнтованих сервісів. Охарактеризовано шляхи добору методик на базі запропонованої моделі в педагогічних системах закладу вищої освіти, визначено перспективи їх використання. Здійснено аналіз і оцінку досвіду впровадження і використання окремих сервісів і компонентів хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища у закладах вищої освіти України. Наведено результати експериментальних досліджень використання сервісів хмаро орієнтованого середовища в процесі навчання наукових, науково-педагогічних, педагогічних кадрів. Проведено аналіз і оцінку перспектив розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища на підставі запропонованих підходів.

Актуальность темы определяется широким развитием и применением мобильных вычислительных средств, использующихся для хранения и обработки конфиденциальных информационных ресурсов. Данная работа посвящена вопросам защиты информационных ресурсов в бортовой системе транспортных средств от несанкционированного доступа. Выявлены недостатки существующих подходов защиты подобных систем вследствие широких возможностей злоумышленников вне контролируемых зон воздействия как на средства защиты, так и на пользователей системы. В связи с этим предложен подход защиты информационных ресурсов мобильных вычислительных средств, позволяющий получить доступ только в защищенных зонах. В статье разработана структурная модель многоуровневой системы защиты доступа к информационному ресурсу, включающая следующие уровни: физическую защиту, систему аутентификации, криптографическую и стеганографическую системы. Особенность данного метода заключается в том, что предлагается дополнить правила доступа к ресурсу данных подсистем контролем местоположения мобильного объекта информатизации. Это достигается за счет формирования ключей криптографической и стеганографической систем с учетом данных о географических координатах мобильного объекта. На основе данной модели разработано программное средство для защиты доступа к информационному ресурсу с учетом навигационного ключа, позволяющее повысить уровень защищенности мобильных объектов информатизации.

Визначено, що для ефективного управління енергоефективністю багаторівнева система управління повинна забезпечувати збір енергетичних даних у реальному часі, створення єдиного інформаційного простору з достовірною, повною та оперативною інформацією, захист даних від несанкціонованого доступу, зберігання, опрацювання, аналіз накопичених даних, прогнозування енергоефективності, визначення шляхів зменшення технологічних і невиробничих втрат енергоресурсів. Розроблено структуру засобів збереження трирівневої системи управління енергоефективністю, у якій перший рівень використовують для збереження енергетичних даних від підприємств регіону, а другий та третій рівні – зберігають інформацію відповідно економічно-виробничого та технологічного характеру про діяльність підприємства. Розроблено структуру інформаційно-аналітичної системи, основними компонентами якої є засоби: ETL, збереження та захисту даних, аналітичного опрацювання, набування знань, інтелектуального аналізу даних, прогнозування енергоефективності, підтримки прийняття рішень і візуалізації. Вибрано підходи в інтеграції та консолідації даних і сформовано перелік задач для засобів опрацювання даних. Розроблено засоби захисту даних у сховищі від несанкціонованого доступу на базі нейромережевих технологій.

Останніми роками набув широкого поширення термін E-learning, що означає процес навчання в електронній формі через мережу Інтернет або Інтранет з використанням систем управління навчанням. Поняття «Електронне навчання» (ЕН) сьогодні є розширенням терміну «дистанційне навчання». ЕН – ширше поняття, що означає різні форми і способи навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ). Ефективність електронного навчання істотно залежить від, технології, що в ній використовується. Складне у використанні програмне забезпечення не тільки ускладнює сприйняття навчального матеріалу, але й викликає певне несприйняття використання інформаційних технологій в навчанні. Програмне забезпечення для ЕН представлене на сьогоднішній день як простими статичними HTML-сторінками, так і складними системами управління навчанням і навчальним контентом (Learning Content Management Systems), що використовуються в корпоративних комп’ютерних мережах. Успішне впровадження електронного навчання ґрунтується на правильному виборі програмного забезпечення, що відповідає конкретним вимогам.У всьому різноманітті засобів організації електронного навчання можна виділити наступні групи:авторські програмні продукти (Authoring Packages);системи управління навчанням (Learning Management Systems – LMS);системи управління контентом (Content Management Systems – CMS);системи управління навчальним контентом (Learning Content Management Systems – LCMS).Існують дві основні групи систем організації електронного навчання:комерційні LMS\LCMS;вільно поширювані LMS\LCMS.Комерційні LMS\LCMS“Бітрікс: Керування сайтом”. Продукт доступний в різних версіях, які відрізняються одна від одної набором модулів, а отже і можливостями (“Старт” – 199 у.о., “Бізнес” – 1699 у.о.). Доступні версії, що працюють не тільки з MySQL, а й з Oracle. Розробку дизайну сайту і його первинне налаштування можуть провести лише PHP-програмісти. Так само система вельми вимоглива до ресурсів сервера.“Amiro.CMS”. Збалансована і багатофункціональна CMS, що має багато серйозних переваг, серед яких глибокий рівень контролю над сайтом через веб-сервер-інтерфейс, високий рівень юзабіліті, орієнтація на пошукову оптимізацію, невисока ціна рішень (від 90 до 499 у.о., причому можливі варіанти з орендою і щомісячною оплатою).Система “Прометей” – це програмна оболонка, яка не тільки забезпечує дистанційне навчання і тестування, але і дозволяє управляти всією діяльністю віртуального навчального закладу, що сприяє швидкому впровадженню дистанційного навчання і переходу до широкого комерційного використання. Інтерфейс перекладений кількома національними мовами, серед яких українська.Серед інших систем варто відмітити “NetCat” (“Standard” – 300 у.о., “Plus” – 750 у.о., “Extra” – 1200 у.о., “Small Business” – 4 у.о.) та “inDynamic 2.3” (базова поставка – 1100 у.о., розширена – 1500-3500, максимальна комплектація системи модулями – 9000 у.о.).Нажаль, у сучасних умовах масове використання таких систем вітчизняними вузами не представляється можливим через їх високу вартість і жорсткі апаратні вимоги. Крім того комерційні системи надають вельми обмежені можливості для розширення і масштабування.Вільно поширювані LMS\LCMSAtutor.Розроблена з урахуванням ідей доступності та адаптованості, має україномовний інтерфейс.Claroline (Classroom Online). Claroline дозволяє створювати уроки, редагувати їх вміст, управляти ними. Додаток включає генератор вікторин, форуми, календар, функцію розмежування доступу до документів, каталог посилань, систему контролю за успіхами, модуль авторизації.Dokeos. Більше орієнтована на професійну клієнтуру, наприклад, на персонал підприємства.LAMS (Learning Activity Management System). LAMS є революційно новою системою для створення і управління електронними освітніми ресурсами. Вона надає викладачеві інтуїтивно зрозумілий інтерфейс (заснований на EML) для створення освітнього контента.Moodle. Проект був задуманий для поширення соціоконструктивістського підходу в навчанні. Moodle підходить для використання більш класичних стилів, зокрема, гібридного навчання, що перетворює систему на додаток до презентаційного навчання.Існує також низка вільно поширюваних LMS\LCMS з функціональними можливостями, схожими до вище розглянутих. Серед них варто відмітити OLAT, OPENACS та Sakai.Отже, системи з відкритим кодом дозволяють вирішувати ті ж завдання, що і комерційні, але при цьому у користувачів є можливість доопрацювання і адаптації конкретної системи до своїх потреб і поточної освітньої ситуації.

Метою даного дослідження є визначення ролі та місця хмарних технологій у сучасній школі, основним завданням – визначення складових системи засобів хмарних технологій підтримки навчання окремих шкільних предметів, об’єкт дослідження – засоби організації та підтримки електронного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, предмет – засоби хмарних технологій підтримки електронного навчання учнів, основний метод дослідження – теоретичне дослідження. Система засобів хмарних технологій навчання певного шкільного предмета складається із загальнонавчальних засобів хмарних технологій (засоби онлайн-розробки електронних навчальних матеріалів та їх онлайн-сховища, засоби хмарних технологій управління навчанням) та спеціалізованих засобів хмарних технологій – браузерних систем програмування та моделювання (на підтримку вивчення інформатики), мобільних математичних середовищ (на підтримку вивчення математики), віртуальних онлайн-лабораторії та системи моделювання (на підтримку вивчення фізики, хімії або біології) тощо. Використання хмарних технологій у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів перш за все дозволить вирішити проблему забезпечення рівного доступу учнів та вчителів до якісних освітніх ресурсів як на уроках, так і у позаурочний час.

В статті виконаний аналіз пріоритетних елементів архітектури системи захисту інформації з позиції ефективності її роботи. Система включає в себе модулі для реєстрації, обліку та обмеження доступу з урахуванням затверджених норм та правил, шифрування інформації, що передається або зберігається, резервування інформаційних ресурсів та забезпечення цілісності. Проаналізовано основні компоненти забезпечення інформаційної безпеки, які здійснюють контроль ефективності проведених заходів та заходів, що вживаються щодо захисту інформації з використанням технічних засобів. Усі ці модулі доцільно використовувати як обов'язкові компоненти системи захисту інформації, хоча переважна більшість загроз для інформаційної системи може бути реалізована лише під час роботи обчислювальної системи. Система інформаційної безпеки є структурною одиницею інформаційної системи; це структурна, функціональна та організаційна складова, що відтворює архітектуру захищеної системи. Безперервність контролю необхідна для постійного захисту всіх елементів системи. Вона повинна бути надійною і працювати як в активному, так і в пасивному стані інформаційної системи. Підвищення безпеки будь-якого об'єкта може бути досягнуто за допомогою багаторівневої і багатокомпонентної конструкції системи захисту. У цьому випадку реалізація будь-якої загрози зможе впливати на об'єкт, що охороняється, лише якщо всі встановлені рівні захисту будуть подолані, з урахуванням всього комплексу вимог захисту та факторів, що впливають на захист.

Сьогодні рейтинг і престиж навчального закладу визначаються не лише загальним рівнем викладання, матеріально-технічним забезпеченням, наявністю в штаті співробітників із вченими званнями, а й ефективністю та якістю системи контролю знань студентів. Поряд із традиційними методами контролю найширше розповсюдження знаходять методи контролю знань шляхом тестування.Спроби ввести тестування в систему освіти проводилися неодноразово. Одним з перших займався конструюванням та впровадженням тестового контролю в американській школі Е. Л. Торндайк. Тестування як об’єктивний контроль рівня освітньо-професійної підготовки фахівця впроваджував французький психолог А. Біне, який розробив тести для вимірювання загальної розумової обдарованості дітей. У радянській школі були спроби працювати за тестовою технологією у 1930-х та 1970-х роках, але на той час поширення цей вид контролю не отримав.Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури й освітньої практики показав, що в наш час в Україні йде процес відновлення системи тестування в галузі освіти, а тестові технології розглядаються як один із ефективних засобів контролю якості підготовки й рівня предметних досягнень студентів.На сучасному етапі розвитку комп’ютерних технологій та рівні впровадження їх у різні сфери суспільства, зокрема в освітню галузь, дослідники все частіше звертаються до теми автоматизованого контролю знань, розробки комп’ютерних тестових систем різних навчальних закладах України [1–3]. Застосування комп’ютерів для контролю знань є економічно вигідним і забезпечує підвищення ефективності навчального процесу, об’єктивності оцінки рівня знань і є раціональним доповненням до інших методів перевірки знань.При сучасному розвитку ринку програмного забезпечення та систем комп’ютерного тестування розроблено досить багато програм для комп’ютерного тестування знань студентів. Ці системи являють собою або окремий програмний комплекс, що вимагає установки на комп’ютер кінцевого користувача [4], або Інтернет-сайт, що дозволяє проводити процес тестування й аналіз його результатів за допомогою звичайних веб-браузерів [5].В Ізмаїльському державному гуманітарному університеті з метою підвищення об’єктивності контролю знань студентів у поточному році кафедри інформатики була розроблена і впроваджена у дію комп’ютерна система «Тест_КВ». Область застосування системи на даному етапі – підсумкове тестування студентів денної форми навчання всіх напрямків підготовки. У перспективі розглядається можливість використання системи для проведення контрольних зрізів, кваліфікаційних тестів, заліків і будь-яких інших видів контролю знань студентів всіх форм навчання, у яких головну роль грає максимально об’єктивна оцінка знань.Система «Тест_КВ» дозволяє автоматизувати всі етапи тестування: від ідентифікації користувача, виводу на екран завдань й сприйняття відповіді до автоматичної перевірки їх правильність і генерування відомостей про підсумковий контроль.Архітектура система «Тест_КВ» є клієнт-серверною. Клієнтами системи є деканат, викладачі, студенти. Кожен з вказаною категорії клієнтів працюють з системою після проходження авторизації, використовуючи логін і пароль для доступу. Це дозволяє покласти на клієнтів виконання тільки операцій візуалізації й введення даних, а всі операції і збереженням бази даних та їх керуванням реалізовувати на сервері. Так, викладачі мають можливість внесення нових та корегування існуючих тестових завдань, деканатам надано можливість перегляду результатів тестування окремого студента або групи студентів, отримання електронної версії відомості з тестового контролю, розміщення розкладу семестрової сесії, поновлення списків студентів тощо. Студенти на власній сторінці можуть отримати інформацію про кількість іспитів на даний семестровий період, дату і час проведення тестового контролю, консультації до нього, скористатися методичними матеріалами для підготовки до іспитів.Сам тестовий контроль проводиться на локальному сервері, а тому пройти підсумковий тест студент може тільки з певної дисципліни, до якої за графіком екзаменаційної сесії він отримав доступ, і тільки на комп’ютерах, підключених до локальної мережі університету. За потребою або по запиту деканату у технічному додатку до відомості з тестового контролю відображається прізвище студента, назва тесту, який студент проходив, номер тестового листка, що містить всі видані студентові питання, час початку роботи в системі та ІР-адреса комп’ютера, з якого студент увійшов у систему.Для зручності управління контролюючою системою окремі функції були реалізовані окремим модулями. Це забезпечує легкість розширення функціонування без потреби внеску змін в існуючі модулі. Основними модулями на даний момент є «Управління тестами», «Тестування» та «Адміністрування».Модуль «Управління тестами» призначений для викладачів і максимально оптимізований для зручної роботи по вводу і збереження тестів на головному сервері із використанням повнофункціонального WYSIWYG-редактора. Окрім тестових даних, вбудований текстовий редактор дозволяє просто і зручно додавати в тестові завдання різноманітні мультимедіа-об’єкти (Flash-анімації, відео, аудіо, зображення).Система дозволяє вводити тестові питання наступних видів: 1) закритої форми з однією правильною відповіддю (1 з 4); 2) закритої форми з кількома правильними відповідями (4 з 4); 3) на встановлення істинності або хибності висловлювання (Так/Ні); 4) відкритої форми (коротка числова відповідь або коротка текстова відповідь).В якості додаткових можливостей викладач має можливостіскористатися функцією «Версія для друку», яка дозволяє відкрити й зберегти питання або тест у повній формі у файлі формату PDF у вигляді, оптимізованому для друку;переглянути спосіб відображення тестів в браузері і пройти пробне тестування;додавати перелік питань та методичні матеріали для підготовки студентів до підсумкового контролю.Модуль «Тестування» призначений для студентів. Проходження комп’ютерних тестів з конкретної дисципліни відбувається після авторизації студента та входження в модуль тестування. В системі тестового контролю номер залікової книжки використовується як унікальний номер студента. Після вибору і натискання кнопки «Розпочати тестування» запускається саме тестування. Важливими особливостями даного модуля є: виведення перед тестуванням інформаційного повідомлення, яке прикріплене до тесту; номер поточного питання з загальної кількості; проходження тесту у прямому і зворотному напрямку; таймер залишку часу на тест; продовження тесту після збою з’єднання з сервером.Модуль «Адміністрування» забезпечує централізоване управління всіма сеансами тестування та їхніми параметрами (кількість спроб, час на сеанс тестування, кількість питань у сеансі), а також типом запуску тесту. В системі підтримуються тип запуску тесту за паролем, після вводу якого студент обирає необхідний тест і натискає на посилання «Розпочати тест». Результати тестування опрацьовуються окремим модулем, результатом роботи якого є електронна відомість успішності в якій виводиться відсоток правильних відповідей та відповідна кількість балів підсумкового контролю кожного студента окремої групи.Програмна реалізація системи виконана на найпоширенішій для створення глобальних сайтів зв’язці AMP (Apache, MySQL, PHP), на якій побудовано більше половини всіх провідних ресурсів у мережі Internet (рис. 1). Рис. 1. Схема інтеграції комп’ютерної системи тестування Клієнтським додатком при даній архітектурі є веб-браузер. Виданий на рівні PHP HTML-код оптимізується під базовий стандарт HTMLv4. Це робиться з наступних причин:– використання браузера в якості клієнта дозволяє уникнути інсталяцій спеціалізованого програмного забезпечення на клієнтських місцях;– більшість комп’ютерів оснащені ОС Windows 98/2000/XP/Vista/7, для яких веб-браузер є невід’ємною частиною;– фактично користувач може використовувати будь-яку операційну платформу;– звичність Web-інтерфейсу для користувачів Інтернет.Розроблена система має багато переваг, а саме:кросплатформеність – система не залежить від типу операційної системи, яку встановлено на машині користувача, що дозволяє використовувати як застарілі апаратні платформи під керуванням Windows 95/98, так і сучасні Core 2 Duo або Athlon X2 під керуванням Windows 2000/XP/Vista/7 або X-Window Linux;легкість масштабування – усе, що потрібно для проведення тестування, – це веб-браузер, який присутній у будь-якій операційній системі (ОС), та доступ до сервера за допомогою локальної мережі;зручність у разі оновлення програмного забезпечення - оновлення програмного забезпечення здійснюється лише на сервері, що потребує менше часу та зусиль, а також полегшує супровід системи;у подальшому такі системи з мінімальними затратами часу можуть бути адаптовані для використання у дистанційному навчанні.У цей час комп’ютерна система тестування для підсумкового контролю знань студентів перебуває в експериментальній експлуатації в ІДГУ. Результати проведених тестувань на зимовій екзаменаційній сесії показали ефективність роботи системи (одночасно використовувалось до 134 комп’ютерів у 13 машинних залах). Найбільша кількість студентів, що проходили тестування, за день становила 834 особи.Викладачі й студенти високо оцінили цей метод контролю. Проведене експрес-опитування показало, що переважна більшість студентів (більше 80%) бажають екзаменуватися на комп’ютерах.Порівняння результатів проведення комп’ютерного тестування із традиційним (письмовим, тестово-бланковим) контролем знань виявило значні переваги першого. Комп’ютерний аналог такого контролю краще, тому що дозволяє звільнити викладача від непродуктивних рутинних операцій перевірки й підведення підсумків на основі брошур-тестів. Не викликала сумнівів у викладачів і вірогідність одержуваної оцінки при комп’ютерному контролі знань.Таким чином, розроблена система контролю дозволила ефективно і якісно здійснити перевірку знань студентів з підсумкового контролю і намітила напрямки удосконалення системи з метою покращення системи адміністрування системи, надання деканатам додаткових функцій по обробці результатів, поліпшення інтерфейсу додатків для роботи викладачів і студентів.

У статті описана розробка веб-додатку «система управління навчанням», що грунтується на використанні архітектурного патерна для побудови таких додатків – MVC. Також при створенні були використані наступні інструменти та технології, а саме: Microsoft SQL Server – система керування базами даних та мова, що використовується для запитів – Transact-SQL, MS SQL обрано завдяки її надійності та захищеності та вбудовану підтримку .NET Framework; ASP.NET Core як вільно-розповсюджуваний крос-платформний фреймворк для створення веб-додатків з відкритим вихідним кодом, що підтримують паралельне управління версіями, при якому різні програми, що працюють на одному комп’ютері, можуть орієнтуватися на різні версії ASP.NET Core; з метою побудови GraphQL API в даному веб-додатку буде використано бібліотеку з відкритим кодом GraphQL.Net; Entity Framework CORE як об’єктно-орієнтовану технологію доступу до даних; React – відкрита JavaScript бібліотека для створення інтерфейсів користувача; Redux – відкрита JS бібліотека призначена для управління станом програм JavaScript та Apollo Client як бібліотеку управління станом для JavaScript, яка дозволяє управляти локальними та віддаленими даними за допомогою GraphQL. У роботі описана структура системи управління навчанням, представлена схема база даних розробленої системи, у системі визначені три ролі (учитель, учень, користувач) та їх права, продемонстрована діаграма компонентів системи, до якої входять модулі модулі LearningService.EF відповідає за роботу з БД, бізнес логіка LearningService.Core та веб-частина систе LearningService.Web, а також визначені скалярні функції для підрахунку середнього результату користвачів за проходження тесту, кількості проходжень тесту, рейтингу студента, прогресу проходження курсу студентом, кількості студентів, що підписались на окремий курс.

В роботі проведено аналіз використання інформаційних систем (ІС) різного призначення, яке продовжує стрімко зростати. Зловмисники прагнуть отримати певні фінансові вигоди і це спонукає їх до розробки зловмисного програмного забезпечення (ЗПЗ), яке використовують проти ІС. Тому, актуальними на сьогодні завданнями є розробка спеціалізованих ІТ різного призначення, які б забезпечували можливості з захисту інформації в умовах впливів ЗПЗ та комп’ютерних атак. Результатами роботи є створення інтегрованих в апаратні та програмні компоненти ІС засобів захисту інформації ІС, які у своїй сукупності утворюють комплексну підсистему захисту інформації: сегментування мережі, виокремлення серверної частини в окрему під мережу з можливістю гнучкого налаштування політик безпеки для кожного сегмента підвищує стійкість ІС до атак ЗПЗ; застосування криптографічних засобів захисту гарантує відсутність несанкціонованого доступу до інформації в фізично неконтрольованих каналах передачі інформації, а також зменшує можливості ведення розвідки комп’ютерної мережі ІС; застосований метод запуску клієнтських АРМ з двохфакторною автентифікацією ПЗ та користувача унеможливлює підключення нелегальних програм та незареєстрованих копій штатного ПЗ; нетривіальні процедури контролю за операціями маніпулювання даними, виконання всіх операцій з даними під управлінням транзакцій гарантують цілісність та узгодженість інформації в ІС, а застосування контролю активності АРМ, гнучка дворівнева система управління наданням прав доступу до ресурсів ІС додатково зменшує вірогідність несанкціонованого доступу до інформації; автоматизована система резервного копіювання з територіальним розмежуванням місць зберігання копій та перевіркою їх робото здатності унеможливлює не відновлювану втрату інформації. Проведені експерименти підтверджують працездатність засобів захисту інформації ІС та зроблені висновки. Реакція ІС на впливи, змодельовані в обох експериментах була очікуваною і в межах встановлених часових меж. Розроблений метод забезпечення захисту інформації ІС в поєднані із організаційно-правовими заходами, використані як єдиний комплекс, дозволяє отримати технологію, застосування якої при розробці спеціалізованої ІС, гарантує високий рівень її захищеності її ресурсів від деструктивних впливів.

Враховуючи важливість підготовки майбутніх кваліфікованих робітників до рівня технологій, що застосовуються на виробництві, актуалізовано освоєння та використання професійною освітою новітніх технологій в навчально-виробничому процесі. Визначено SMART-комплекс як комплексну інформаційну динамічну систему навчально-методичного спрямування, яка відповідає SMART-критеріям (specific, measurable, attainable, relevant, time- bound). Вказано, що SMART-комплекс має статичну, динамічну і середовищну складові. Він надає цілісну інформацію про навчальний предмет з можливістю оперативного доступу до навчального контенту через мережу Інтернет, забезпечує оперативну оцінку навчальної діяльності учасниками навчального процесу. SMART-комплекс підтримується усіма розповсюдженими сучасними пристроями. SMART-комплекс оперує розповсюдженими типами сучасного мультимедійного контенту. У SMART-комплексі можуть бути розміщені і функціонально пов’язані між собою такі електронно-освітні ресурси: система дистанційного навчання, мультимедійний контент, електронні підручники, хмарні ресурси та ін. Описано, що навчальний процес за допомогою SMART-комплексу містить ознаки «гнучкого навчання» та змішаного навчання, може містити в собі систему дистанційного навчання. Акцентовано увагу на актуальності методів нечіткої логіки для вимірювання якісних характеристик SMART-комплексу. Наведено критерії діагностування якості SMART-комплексу для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників: змістовий, атестаційний, супроводу та підтримки, адаптивний, комунікаційний. Зазначено, що змістовий критерій визначає якість навчального контенту і його відповідність цілям навчання і навчальним програмам. Атестаційний критерій характеризує придатність SMART-комплексу до оцінки набутих майбутніми фахівцями знань і вмінь. Критерій супроводу і підтримки дає змогу оцінити наявність інструктивних, структурних, інформативних матеріалів і систем щодо функціонування SMART-комплексу. Адаптивний критерій характеризує можливості SMART- комплексу до побудови власної структури, графіка навчального процесу. Комунікаційний – характеризує можливість забезпечувати швидку і доступну взаємодію між користувачами SMART-комплексу. Наголошено на необхідності подальшої деталізації...

Статтю присвячено дослідженню існуючих методів оцінки ефективності систем фізичного захисту об’єктів інформатизації. Питання забезпечення безпеки різних об'єктів, в першу чергу, таких як критична інфраструктура, інформатизація, якими в даний час є переважна більшість об'єктів є дуже важливими. Один з найважливіших елементів практично будь-якої системи безпеки – це система фізичного захисту (СФЗ). Крім того, захист інформації включає в себе, серед інших, і фізичний захист, яка полягає в застосуванні організаційних заходів і сукупності засобів, що створюють перешкоди для проникнення або доступу неуповноважених фізичних осіб до об'єкта захисту. Створення такої СФЗ об'єктів інформатизації (ОІ) передбачає аналіз ефективності і уразливості СФЗ як важливий етап розробки будь-якої системи. У свою чергу, складність сучасних СФЗ, а також різноманіття моделей порушників і способів проникнення спричиняє необхідність застосування засобів автоматизації процесів моделювання таких систем. Різні методи аналізу ефективності СФЗ базуються на даних експертних оцінок основних параметрів і, отже, мають високий ступінь суб'єктивності. Вони вимагають трудомістких експериментальних досліджень. Крім того, їх складно використовувати в задачах математичного моделювання. Таким чином, актуальними є питання підвищення точності аналізу ефективності СФЗ ОІ. У статті проведено порівняльний аналіз методів оцінки ефективності систем фізичного захисту, до яких увійшли такі підходи: детерміністичний, логіко-ймовірнісний, ймовірнісно-часовий, метод аналізу ієрархій та нечітких множин. Також були розглянуті відомі комп’ютерні моделі та програмні продукти призначені для виявлення загроз об’єкта інформатизації. Приведені основні характеристики і параметри оцінки ефективності СФЗ та необхідні завдання щодо впровадження системи фізичного захисту.

В статье предлагается решение задачи расширения функционала информационного лингвистического ресурса (а именно: определение оптимального расположения новых данных, настройка доступа к БД и обновление системы пополнения базы данных), возникшей в связи с использованием новых источников данных в рамках расширяющейся теории криптоклассного анализа. В результате работы: 1) возможность получения раздельного доступа к источникам информации реализована в виде разделов системы, доступ к каждому из которых осуществляется через главное меню; 2) стала доступна загрузка данных в новые разделы системы; 3) реализована возможность использования .xls и .xlsx в качестве форматов загружаемых файлов и т.д. Указанные изменения позволили адаптировать систему для осуществления работы с данными, полученными из лингвистических корпусов GloWbE, NOW и iWeb, а также сделать ее более функциональной и удобной для использования.

Ґрунтуючись на існуючих доробках науковців у галузі права та державного управління визначено, що процес державного управління являє собою взаємодію органів державної виконавчої служби та приватних виконавців. Представлено класифікацію системи примусового виконання рішень залежно від кількості інституцій, які здійснюють функції примусо- вого виконання. Проаналізовано особливості функціонування та державного управління примусовим виконанням в окремих державах. Визначено особ- ливості та позитивні аспекти функціонування централізованої (державної), децентралізованої, змішаної (комбінованої) систем примусового виконання рішень. Особливу увагу приділено країнам, в яких функціонує змішана (комбі- нована) система примусового виконання (Франція, Грузія, США) та яку за- проваджено в Україні. Визначено ті позитивні аспекти, які доцільно було б запровадити у національну модель примусового виконання рішень. Висловлено думку про доцільність спрямування державного управління примусовим виконанням саме на стимулювання учасників провадження до добровільного виконання або застосування інституту медіації, запроваджен- ня квотового принципу залучення виконавців; вільного доступу виконавців до всіх електронних реєстрів України, можливості ведення діловодства у сфері примусового виконання в електронній формі; приєднання до системи органів примусового виконання рішень таких інституції, як: фіскальні орга- ни, правоохоронні органи, банки. Зауважується, що єдиною метою всіх запропонованих перетворень має бути захист і відновлення порушених прав фізичних і юридичних осіб. До- ведено, що впровадження змішаної системи примусового виконання має по- кращити ситуацію з виконанням рішень суду та рішень інших органів (поса- дових осіб).

У статті проаналізовано теоретичні засади розвитку системи інновацій в енергетичній сфері. Визначено основні передумови запровадження енергетичних інновацій, як-от потреба вирішення проблем кліма- ту, розширення доступу до доступної та безпечної енергії та інших завдань у межах сьомої Цілі сталого розвитку. Визначено підходи до теоретичного визначення сутності інновацій в енергетиці. Встановлено, що доцільно вико- ристовувати саме системний підхід до інноваційного розвитку технологій у сфері енергетики та застосовувати поняття «система інновацій» у сфері енергетики. Визначено, що сьогодні в основі розвитку системи інновацій в енергетичному секторі лежить спрямованість на екологічність та декарбонізацію. Виявлено основні рекоменда- ції та ініціативи з декарбонізації. Проаналізовано метод управління енергією із застосуванням теорії ігор, підходи до управління в енергетиці з використанням концепції V2G на основі теорії ігор та угод для IoEV, некооператив- ної гри Штакельберга, підходів до ціноутворення. Визначено енергетичний блокчейн. Виявлено проривні іннова- ційні технології у сфері енергетики.

У статті розкрито актуальність упровадження в Україні дуальної форми професійного навчання та вказано на недостатність вітчизняного досвіду щодо цієї форми підготовки фахівців у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. У зв’язку з модернізацією змісту, зміною формату вітчизняної освіти в контексті загальноєвропейських тенденцій обґрунтовано об’єктивну потребу вивчення й узагальнення характерних ознак дуальної системи професійної освіти Німеччини, яка історично стала загальновизнаним лідером у світі. Аналізуючи історичні дослідження щодо становлення й розвитку дуальної системи освіти в Німеччині, автор зазначає недостатню кількість наукових праць, у яких розкривалися б історичні передумови виникнення й розвитку дуальної системи професійної освіти Німеччини і проводить ретроспективний аналіз переламних етапів розвитку дуальної системи професійної освіти, визначають їх значення в розвитку дуальної системи професійної освіти Німеччини. Виявлено, що організована система професійної освіти Німеччини у вигляді учнівської ремісничої практики закладена у період раннього Середньовіччя. Розвиток практичної складової дуальної системи розпочався наприкінці ХІІ ст., а необхідність теоретичного навчання в учнівських майстернях, зумовлена стрімким культурним та технічним розвитком німецького суспільства, була усвідомлена впродовж ХІІІ–ХІV ст. Функціонування закладів професійної освіти Німеччини, які стали прообразом професійних шкіл, розпочалося в період XV–XVI ст. Масштабні реформи в системі професійної освіти Німеччини та становлення теоретичної складової дуальної системи навчання були спричинені індустріалізацією країни на початку ХІХ ст. Утвердження дуальної системи професійної освіти Німеччини пов’язано з прийняттям у 1897 році Закону «Про захист ремісників». Розроблення концепцій Г. Кершенштейнера, формування методичної складової освітнього процесу в закладах професійної освіти наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. дало поштовх підприємствам на відкриття власних професійних шкіл. Надання доступу до професійної освіти в сфері промисловості жінкам, спричинене участю Німеччини у Першій світовій війні, що спричинила збагатило дуальну систему навчання елементами гендерної рівності. Возз’єднання Німеччини наприкінці ХХ ст. та економічне зростання початку ХХІ ст. стали основою активного розвитку дуальної форми професійного навчання. Огляд історичних фактів щодо зародження та розвитку дуальної системи навчання дозволив авторці виявити вісім передумов, що суттєво вплинули на виникнення і розвиток цієї форми професійної освіти в Німеччині.

Статья посвящена анализу действий пользователя в информационной системе и разработке системы мониторинга аномальных действий пользователя в информационной среде. Для разработки системы был использован математический аппарат нечеткой логики. Основным достоинством систем мониторинга информационной среды, основанных на нечеткой логике, является возможность учета большого количества сценариев действий пользователя, а также большого количества параметров информационной системы. В ходе исследования было выявлено, что действия злоумышленников отличаются от поведения обычных пользователей. В результате предлагается система мониторинга аномальных действий пользователя в информационной среде, которая основана на анализе журналов событий. Работа системы требует накопления информации (пути перемещения пользователей в системе, данные о времени входа и продолжительности сессии, данные об удалении файлов и т.д.), на основании которой создается эталон (шаблон) нормального поведения пользователя. В дальнейшем происходит сравнение поведения пользователя с эталоном, и при выявлении аномального или подозрительного повеления система сигнализирует об отклонениях. Данная разработка позволяет контролировать значительное число параметров информационной системы для выявления фактов несанкционированного доступа.

Проаналізовано освітнє середовище закладу освіти на предмет його відповідності умовам організації освітнього процесу за принципами відділеного навчання. Встановлено низку чинників, що можуть впливати на якість результатів навчання за означених умов. Серед отриманих чинників на прикладі освітнього середовища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності визначено один із пріоритетних, що потребував негайної реакції – розроблення інформаційно-довідкової системи "UniBell" для організації віддаленого доступу до бази даних навчального розкладу із використанням мобільних технологій. З'ясовано, що розроблення сервісу для обліку та контролю навчального розкладу, а також інших сервісів, цільовим призначенням яких є забезпечення якості освітнього процесу, задекларовано в рамках реалізації проєкту "Розумний університет". Подано означення терміна "Smart-університет" або "Розумне освітнє середовище". На прикладі створення інформаційно-довідкової системи "UniBell" та її функціональних можливостей досліджено множину зацікавлених сторін. З використанням понятійного апарату теорії множин визначено обсяги внутрішніх стейкхолдерів і їх зв'язок із Smart-середовищем. Описано функціональні можливості та особливості роботи окремо клієнтської та серверної частин інформаційно-довідкової системи "UniBell". Висвітлено особливості додаткових підсистем управління серверною частиною, що реалізовані за допомогою програмних технологій .Net, Java та мови структурованих запитів SQL. Подано архітектуру інформаційно-пошукової системи "UniBell". Описано особливості оброблення даних й адміністрування реляційної бази даних розробленої системи та графічно візуалізовано блок-схеми алгоритмів роботи клієнтської та серверної її частин, що сукупно стало основою розроблення діючого застосунку під операційну систему Android із можливістю завантаження через Google Play.

Автором оглядової статті проаналізовано особливості організації системи освіти дорослих у Турецькій Республіці; виокремлено конструктивні педагогічні ідеї можливого запозичення турецького досвіду у теорію і практику вітчизняної неперервної освіти. З’ясовано, що навчання дорослих є найрізноманітнішим із секторів навчання впродовж усього життя, а національні системи навчання дорослих є складними та неоднорідними. Доведено, що інституційні спроби Туреччини були спрямовані на підтримку та поширення освіти дорослих і сприяли полегшенню доступу до освітніх джерел і матеріалів, упровадження освіти дорослих через навчання впродовж життя. Результатом спроб вдосконалити сектор навчання дорослих було створення при університетах Центрів безперервної освіти, що забезпечують освітні можливості та задоволення потреб як дорослих, так і різних секторів економіки. Обґрунтовано необхідність підвищення кваліфікації спеціалістів упродовж тривалих періодів, а також встановлення більш налагоджених зв'язків між Центрами професійної освіти та бізнесом. Визначено ключових постачальників освітніх послуг, основні установи та джерела фінансування освіти дорослих; проаналізовано нормативно-правове забезпечення організації та розвитку системи освіти дорослих у Турецькій республіці. З’ясовано, що у Туреччині з метою поширення та розвитку освіти дорослих зреалізовано проєкти Світового банку та ЄС, проєкти у сфері грамотності дорослих, громадянської та професійно-технічної освіти, укладено численні угоди про співпрацю тощо. Доведено, що завдяки проєктам ЄС збільшуються можливості для мобільності та партнерства, а також навчання дорослих, розвитку вищої освіти, професійної підготовки студентів, вчителів, тренерів, молодіжних працівників та інших категорій дорослих. Ключові слова: навчання упродовж життя; організація системи освіти дорослих; навчання дорослих; професійна освіта і навчання; Турецька Республіка.

Актуальность В хирургии тяжелых повреждений груди достижение стабилизации грудной клетки является одним из ключевых факторов, обеспечивающих положительный исход лечения. Оперативная фиксация переломов является надежным и эффективным способом стабилизации, однако множество технологий обусловливают необходимость уточнения, оценки и совершенствования подходов, в том числе и в вопросе выбора оперативного доступа.Цель исследования Выбор оптимального доступа для выполнения остеосинтеза ребер у пострадавших с тяжелой закрытой травмой грудной клетки.Материал и методы В статье описан опыт хирургического лечения 75 пациентов с множественными и флотирующими переломами ребер. Всем пациентам проведен остеосинтез ребер с помощью системы фиксации «Matrix Rib». Были выделены 2 группы пациентов: I группа – 36 пациентов, у которых доступ осуществляли посредством разреза мягких тканей по ходу межреберий; II группа – 39 пациентов, у которых были применены альтернативные и усовершенствованные варианты хирургического доступа. В работе использованы новые технические приспособления, способствующие усовершенствованию хирургической техники остеосинтеза ребер: сетка для маркировки операционного поля, троакар, двухканальный торакопорт для однопортовой торакоскопии.Результаты и их обсуждение Дана оценка различным видам доступов, приведены их количественные и качественные характеристики. Статистически значимого влияния вида оперативного доступа на показатели морбидности и летальности не выявлено. У пациентов II группы достигнуто уменьшение длины хирургического разреза доступа, сокращение длительности операции, отсутствие необходимости в дополнительных доступах.Выводы Наилучшие условия для выполнения остеосинтеза ребер создает хирургический доступ, осуществляемый в проекции линий переломов предполагаемых для восстановления ребер. Применение специальных приспособлений позволяет выполнять оперативную фиксацию отломков ребер через миниинвазивные доступы, а также проводить торакоскопию для устранения внутриплевральных повреждений.

У статті розглядаються основні напрями реформування органів судової влади, метою якої є демократизація усіх форм судочинства, відновлення довіри громадян до судової влади, а також підвищення професійного рівня підготовки суддів та якості прийнятих судових рішень. Чинне вітчизняне законодавство, яке регулювало організацію та діяльність правоохоронних органів, на сьогодні зазнає кардинальних змін. Зміни в правовому регулюванні судової влади відповідають міжнародним стандартам та рекомендаціям міжнародних інституцій Ради Європи та Європейського Союзу. Сучасна судова система покликана забезпечити належний рівень доступу громадян до правосуддя та забезпечити механізм принципів сучасного вітчизняного правосуддя.

Будь-яка, навіть найефективніша, логічно обґрунтована і корисна інновація (чи то теорія геліоцентризму Коперника або «походження видів» Дарвіна), якщо вона суперечить існуючій на даний момент догмі, приречена на ірраціональний скепсис, тривале і навмисне замовчування, обумовлене специфікою суспільних процесів і включеність людської психіки в ці процеси.Томас Семюел Кун Існуюча система освіти перестала влаштовувати практично всі держави світу і піддається активному реформуванню в наші дні. Перспективним напрямом використання в навчальному процесі є нова інформаційна технологія, яка дістала назву хмарні обчислення (Cloud computing). Концепція хмарних обчислень стала результатом еволюційного розвитку інформаційних технологій за останні десятиліття.Без сумніву, результати досліджень російських вчених: А. П. Єршова, В. П. Зінченка, М. М. Моісєєва, В. М. Монахова, В. С. Лєдньова, М. П. Лапчика та ін.; українських вчених В. Ю. Бикова, В. М. Глушкова, М. І. Жалдака, В. С. Михалевича, Ю. І. Машбиця та ін.; учених Білорусії Ю. О. Бикадорова, А. Т. Кузнєцова, І. О. Новик, А. І. Павловського та ін.; учених інших країн суттєво вплинули на становлення та розвиток сучасних інформаційних технологій навчання [1], [2], але в організації освітнього процесу виникають нові парадигми, наприклад, хмарні обчислення. За оцінками аналітиків Гартнер груп (Gartner Group) хмарні обчислення вважаються найбільш перспективною стратегічною технологією майбутнього, прогнозується міграція більшої частини інформаційних технологій в хмари на протязі найближчих 5–7 років [17].Згідно з офіційним визначенням Національного інституту стандартів і технологій США (NIST), хмарні обчислення – це система надання користувачеві повсюдного і зручного мережевого доступу до загального пулу інформаційних ресурсів (мереж, серверів, систем зберігання даних, додатків і сервісів), які можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його потреби з мінімальними управлінськими зусиллями і необхідністю взаємодії з провайдером послуг (сервіс-провайдером) [18].У США в університетах функціонують віртуальні обчислювальні лабораторії (VCL, virtual computing lab), які створюються в хмарах для обслуговування навчального та дослідницьких процесів. В Південній Кореї запущена програма заміни паперових підручників для середньої школи на електронні, які зберігаються в хмарі і доступні з будь-якого пристрою, який може бути під’єднаний до Інтернету. В Росії з 2008 року при Російській академії наук функціонує програма «Університетський кластер», в якій задіяно 70 університетів та дослідних інститутів [3], в якій передбачається використання хмарних технологій та створення web-орієнтованих лабораторій (хабів) в конкретних предметних галузях для надання принципово нових можливостей передавання різноманітних інформаційних матеріалів: лекцій, семінарів, лабораторних робіт і т. п. Є досвід певних російських вузів з використання цих технологій, зокрема в Московському економіко-статистичному інституті вся інфраструктура переводиться на хмарні технології, а в навчальних програмах включені дисципліни з навчання технологій.На сьогодні в Україні теж почалося створення національної освітньої інформаційної мережі на основі концепції хмарних обчислень в рамках національного проекту «Відкритий світ», який планується здійснити протягом 2010-2014 рр. Відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 23.02.2010 р. №139 «Про дистанційне моніторингове дослідження рівня сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності» у 2010 році було вперше проведено дистанційне моніторингове дослідження з метою отримання об’єктивних відомостей про стан інформатичної освіти та розроблення стратегії її подальшого розвитку. Для цих цілей було обрано портал (приклад гібридної хмари), створений на основі платформи Microsoft Azure [4].Як показує зарубіжний досвід [8], [11], [12], [14], [15], вирішити названі проблеми можна шляхом впровадження в навчальний процес хмарних обчислень. У вищих навчальних закладах України розроблена «Програма інформатизації і комп’ютеризації навчального процесу» [1, 166]. Але, проаналізувавши стан впровадження у ВНЗ хмарних технологій, можна зробити однозначний висновок про недостатню висвітленість цього питання в літературних та Інтернет-джерелах [1], [7].Переважна більшість навчальних закладів лише починає впроваджувати хмарні технології в навчальний процес та включати відповідні дисципліни для їх вивчення. Аналіз педагогічних праць виявив недостатнє дослідження питання використання хмарних обчислень у навчальному процесі. Цілком очевидно, що інтеграція хмарних сервісів в освіту сьогодні є актуальним предметом для досліджень.Для навчальних закладів все більшого значення набуває інформаційне наповнення та функціональність систем управління віртуальним навчальним середовищем (VLE, virtual learning environment). Не існує чіткого визначення VLE-систем, та й в самих системах в міру їх заглиблення в Інтернет постійно удосконалюються наявні і з’являються нові інструменти (блоги, wiki-ресурси). VLE-системи критикують в основному за слабкі можливості генерації та зберігання створюваного користувачами контенту і низький рівень інтеграції з соціальними мережами.Існує кілька полярних підходів до способів надання освіти за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційних ресурсів. З одного боку – навчальні заклади з віртуальним навчальним середовищем VLE, а з іншого – персональне навчальне середовище, створене з Web 2.0 сайтів та кероване учнями. Але варто звернути увагу на нову модель, що може зруйнувати обидва наявні підходи. Сервіси «Google Apps для навчальних закладів» та «Microsoft Live@edu» включають в себе широкий набір інструментів, які можна налаштувати згідно потреб користувача. Описувані системи розміщуються в так званій «обчислювальній хмарі» або просто «хмарі».Хмара – це не просто новий модний термін, що застосовується для опису Інтернет-технологій віддаленого зберігання даних. Обчислювальна хмара – це мережа, що складається з численної кількості серверів, розподілених в дата-центрах усього світу, де зберігаються безліч копій. За допомогою такої масштабної розподіленої системи здійснюється швидке опрацювання пошукових запитів, а система є надзвичайно відмовостійка. Система побудована так, що після закінчення тривалого періоду при потребі можна провести заміну окремих серверів без зниження загальної продуктивності системи. Google, Microsoft, Amazon, IBM, HP і NEC та інші, мають високошвидкісні розподілені комп’ютерні мережі та забезпечують загальнодоступність інформаційних ресурсів.Хмара може означати як програмне забезпечення, так і інфраструктуру. Незалежно від того, є сервіс програмним чи апаратним, необхідно мати критерій, для допомоги визначення, чи є даний сервіс хмарним. Його можна сформулювати так: «Якщо для доступу до інформаційних матеріалів за допомогою даного сервісу можна зайти в будь-яку бібліотеку чи Інтернет-клуб, скористатися будь-яким комп’ютером, при цьому не ставлячи ніяких особливих вимог до операційної системи та браузера, тоді даний сервіс є хмарним».Виділимо три умови, за якими визначатимемо, чи є сервіс хмарним.Сервіс доступний через Web-браузер або за допомогою спеціального інтерфейсу прикладної програми для доступу до Web-сервісів;Для користування сервісом не потрібно жодних матеріальних затрат;В разі використання додаткового програмного забезпечення оплачується тільки той час, протягом якого використовувалось програмне забезпечення.Отже, хмара – це великий пул легко використовуваних і доступних віртуалізованих інформаційних ресурсів (обладнання, платформи розробки та/або сервіси). Ці ресурси можуть бути динамічно реконфігуровані для обслуговування мінливого навантаження (масштабованості), що дозволяє також оптимізувати використання ресурсів. Такий пул експлуатується на основі принципу «плати лише за те, чим користуєшся». При цьому гарантії надаються постачальником послуг і визначаються в кожному конкретному випадку угодами про рівень обслуговування.Існує три основних категорії сервісів хмарних обчислень [10]:1. Комп’ютерні ресурси на зразок Amazon Elastic Compute Cloud, використання яких надає організаціям можливість запускати власні Linux-сервери на віртуальних комп’ютерах і масштабувати навантаження гранично швидко.2. Створені розробниками програми для пропрієтарних архітектур. Прикладом таких засобів розробки є мова програмування Python для Google Apps Engine. Він безкоштовний для використання, однак існують обмеження за обсягом даних, що зберігаються.3. Сервіси хмарних обчислень – це різноманітні прикладні програмні засоби, розміщені в хмарі і доступні через Web-браузер. Зберігання в хмарі не тільки даних, але і програм, змінює обчислювальну парадигму в бік традиційної клієнт-серверної моделі, адже на стороні користувача зберігається мінімальна функціональність. Таким чином, оновлення програмного забезпечення, перевірка на віруси та інше обслуговування покладається на провайдера хмарного сервісу. А загальний доступ, управління версіями, спільне редагування стають набагато простішими, ніж у разі розміщення програм і даних на комп’ютерах користувачів. Це дозволяє розробникам постачати програмні засоби на зручних для них платформах, хоча необхідно переконатися, що програмні засоби придатні до використання при роботі з різними браузерами.З точки зору досконалості технології, програмне забезпечення в хмарах розвинуте значно краще, ніж апаратна складова.Особливу увагу звернемо на програмне забезпечення як послугу (SaaS, Software as a Servise), що позначає програмну складову у хмарі. Більшість систем SaaS є хмарними системами. Для користувачів системи SaaS не важливо, де встановлене програмне забезпечення, яка операційна система при цьому використовується та якою мовою воно описане. Головне – відсутня необхідність встановлювати додаткове програмне забезпечення.Наприклад, Gmail представляє собою програму електронної пошти, яка доступна через браузер. Її використання забезпечує ті ж функціональні можливості, що Outlook, Apple Mail, але для користування нею необхідно «thick client» («товстий клієнт»), або «rich client» («багатий клієнт»). В архітектурі «клієнт – сервер» це програми з розширеними функціональними характеристиками, незалежно від центрального сервера. При такому підході сервер використовується як сховище даних, а вся робота з опрацювання і подання даних переноситься на клієнтський комп’ютер.Системи SaaS наділені деякими визначальними характеристиками:– Доступність через Web-браузер. Програмне забезпечення типу SaaS не потребує встановлення жодних додаткових програм на комп’ютер користувача. Доступ до систем SaaS здійснюється через Web-браузер з використанням відкритих стандартів або універсальний плагін браузера. Хмарні обчислення та програмне забезпечення, яке є власністю певної компанії, не поєднуються між собою.– Доступність за вимогою. За наявності облікового запису можна отримувати доступ до програмного забезпечення в будь-який момент та з будь-якої географічної точки земної кулі.– Мінімальні вимоги до інфраструктури ІТ. Для конфігурування систем SaaS потрібен мінімальний рівень технічних знань (наприклад, для управління DNS в Google Apps), що не виходить за рамки, характерні для звичайного користувача. Висококваліфікований IT-адміністратор для цього не потрібний.Переваги хмарної інфраструктури. Наявність апаратних засобів у власності потребує їх обслуговування. Планування необхідної потужності та забезпечення ресурсами завжди актуальні. Хмарні обчислення спрощують вирішення двох проблем: необхідність оцінювання характеристик обладнання та відсутність коштів для придбання нового потужного обладнання. При використанні хмарної інфраструктури необхідні потужності додаються за лічені хвилини.Зазвичай на кожному сервері передбачено резерв, що забезпечує вирішення типових апаратних проблем. Наприклад, резервний жорсткий диск, призначений для заміни диска, що вийшов з ладу, в складі масиву RAID. Необхідно скористатися послугами для встановлення нового диску на сервер. Для цього потрібен час та висока кваліфікація спеціаліста, щоб роботу виконати швидко з метою уникнення повного виходу сервера з ладу. Якщо сервер остаточно вийшов з ладу, використовується якісна, актуальна резервна копія та досконалий план аварійного відновлення. Тільки тоді є можливість провести відновлення системи в короткий термін, причому завжди в ручному режимі.При використанні хмар немає потреби перейматись проблемами стосовно апаратних засобів, що використовуються. Користувач може і не дізнатися про те, що фізичний сервер вийшов з ладу. Якщо правильно дібрано інструментарій, можливе автоматично відновлення даних після надскладної аварійної ситуації. При використанні хмарної інфраструктури у такому випадку можна відмовитись від віртуального сервера і отримати інший. Немає потреби думати про утилізацію та перейматися про нанесену шкоду навколишньому середовищу.Хмарне сховище. Абстрагування від апаратних засобів в хмарі здійснюється не тільки завдяки заміні фізичних серверів віртуальними. Віртуалізації підлягають і системи фізичного зберігання даних.При використанні хмарного сховища можна переносити дані в хмару, не переймаючись, яким чином вони зберігаються та не турбуючись про їх резервне копіювання. Як тільки дані, переміщені в хмару, будуть потрібні, достатньо буде просто звернутись в хмару і отримати їх. Існує кілька підходів до хмарного сховища. Йдеться про поділ даних на невеликі порції та зберігання їх на багатьох серверах. Порції даних наділяються індивідуально обчисленими контрольними сумами, щоб дані можна було швидко відновити в критичних ситуаціях.Часто користувачі працюють з хмарним сховищем так, ніби мають справу з мережевим накопичувачем. Щодо принципу функціонування хмарне сховище принципово відрізняється від традиційних накопичувачів, оскільки у нього принципово інше призначення. Обмін даними при використанні хмарного сховища повільніший, воно більш структуроване, внаслідок чого його використання як оперативного сховища даних непрактичне. Зазначимо, що використання хмарного сховища недоцільне для транзакцій в хмарних прикладних програмах. Хмарне сховище сприймається, як аналог резервної копії на стрічковому носієві, хоча на відміну від системи резервного копіювання зі стрічковим приводом в хмарі не потрібні ні привід, ні стрічки.Grid Computing (англ. grid – решітка, грати) – узгоджене, відкрите та стандартизоване комп’ютерне середовище, що забезпечує гнучкий, безпечний, скоординований розподіл обчислювальних ресурсів і ресурсів збереження інформації, які є частиною даного середовища, в рамках однієї віртуальної організації [http://gridclub.ru/news/news_item.2010-08-31.0036731305]. Концепція Grid Computing представляє собою архітектуру множини прикладних програмних засобів – найпростіший метод переходу до хмарної архітектури. Програмні засоби, де використовуються grid-технології, є програмним забезпеченням, при функціонуванні якого інтенсивно використовуються ресурси процесора. В grid-програмах розподіляються операції опрацювання даних на невеликі набори елементарних операцій, що виконуються ізольовано.Використання хмарної інфраструктури суттєво спрощує та здешевлює створення grid-програм. Якщо потрібно опрацювати якісь дані, використовують сервер для опрацювання даних. Після завершення опрацювання даних сервер можна призупинити, або задати для опрацювання новий набір даних.На рисунку 1 подано схему функціонування grid-програми. На сервер, або кластер серверів, поступає набір даних, які потрібно опрацювати. На першому етапі дані передаються в чергу повідомлень (1). На інших вузлах аналізується чергою повідомлень (2) про нові набори даних. Коли набір даних з’являється в черзі повідомлень, він аналізується на першому комп’ютері, де його виявлено, а результати надсилаються назад в чергу повідомлень (3), звідки вони зчитуються сервером або кластером серверів (4). Обидва компоненти можуть функціонувати незалежно один від одного, а кожен з них може функціонувати навіть в тому випадку, якщо другий компонент не задіяний на жодному комп’ютері. Рис. 1. Архітектура grid-програм У такій ситуації використовуються хмарні обчислення, оскільки при цьому не потрібні власні сервери, а за відсутності даних для опрацювання не потрібні сервери взагалі. Таким чином можна масштабувати потужності, що використовуються. Інакше кажучи, щоб комп’ютер не використовувався «вхолосту», важливо опрацьовувати дані за мірою їх надходження. Сервери включаються, коли потік даних інтенсивний, а виключаються в міру ослаблення інтенсивності потоку. Grid-програми мають дещо обмежену область застосування (опрацювання великих об’ємів наукових і фінансових даних). В переважній частині таких програм використовуються транзакційні обчислення.Транзакційна система – це система, де один і більше вхідних наборів даних опрацьовуються одночасно в рамках однієї транзакції та в

В настоящее время системы управления и контроля доступа применяются для решения задач доступа, в том числе для автоматизированного доступа в необслуживаемые помещения. Рассматривается один из вариантов организации системы контроля доступа с обеспечением информационной безопасности, что позволяет эффективно организовать удобный доступ в помещение и противостоять угрозам, направленным на нарушение безопасности информационных объектов промышленных систем. Подробно охарактеризована организационная структура системы контроля, этапы управления доступом, приводится схема работы разработанной системы. Кроме того, рассмотрена необходимость разработки системы контроля доступа в необслуживаемые помещения с учетом информационной безопасности. Currently, access management and control systems are used to solve various problems of physical protection of objects, including for automated access to unattended premises. The requirements for such systems are shaped by the need for enterprises to resist external threats. The article discusses one of the options for organizing an access control system with the required level of information security. This will make it possible to effectively organize convenient access to remote premises and resist threats aimed at breaching the security of information objects of industrial systems. The paper considers the need to develop an access control system for unattended premises taking into account information security. The organizational structure of the control system and the stages of the proposed access control method taking into account the use of multi-level authentication are described in detail. The rationale for choosing a platform for developing a multi-level authentication system is given. In addition, the scheme of operation of the proposed system is presented.

У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх магістрів середньої освіти в галузі інформатики та їх залучення до науково-дослідницької роботи в умовах цифрової та гуманістичної педагогіки. Коротко розглянуто процес інформаційно-аналітичної підтримки науково-педагогічних досліджень за допомогою електронних систем відкритого доступу, зокрема електронні бібліотеки, електронні відкриті журнальні системи, електронні бібліометричні системи, інформаційно-аналітичні системи відкритого доступу, відкриті конференційні платформи. Описано методику застосування електронних систем відкритого доступу. Її складові можуть бути застосовані у процесі підготовки майбутніх магістрів середньої освіти в галузі інформатики. Методика передбачає розгортання в академічній хмарі віртуальних дослідних зразків електронних бібліотек та електронних відкритих журнальних систем. У статті такими системами обрані відкриті платформи DSpace та Open Journal Systems. Описано процедуру розгортання електронних систем відкритого доступу, зокрема конкретизовано зміст діяльності на кожному з її семи етапів: прогностичному, підготовчому, технічному, організаційному, практичному, узагальнювальному, перспективному. Розглянуті особливості підготовки майбутніх магістрів інформатики до впровадження електронних наукових журналів. Для ефективного навчання впровадження і використання електронних систем відкритого доступу за доцільне рекомендовано організувати повноцінне моделювання студентами зазначених процесів. Очікуваним результатом навчання автор вважає сформовані компетентності майбутніх магістрів щодо проектування, установлення, конфігурування, супроводу та використання у майбутній професійній діяльності електронних систем відкритого доступу.

У статті розглядається актуальна проблема – розроблення інформаційної системи семантичної ідентифікації і документування результатів неформального й інформального навчання, яка спрямована на забезпечення ефективної взаємодії ринку праці з ринком освітніх послуг. Проаналізовано стан сучасного ринку праці та економіки, а також необхідність упровадження інформаційних е-засобів для ефективного управління, обробки і використання інформації щодо визнання результатів неформального й інформального навчання, підвищення «видимості» та цінності результатів навчання, які отримані поза системами формального навчання. У роботі розглянуто методи та проаналізовано інструменти розроблення інформаційної системи семантичної ідентифікації і документування результатів неформального й інформального навчання. Зокрема обґрунтовано доцільність використання семантичних технології для обробки даних Semantic Web, головним завданням яких є оброблення інформації на рівні знання; запропоновано в якості основи інформаційної системи використання європейського класифікатора ESCO; модель предметної області описано на основі онтологічних баз знань. У публікації проаналізовано інструменти розробки інформаційної системи, здійснено концептуальне проєктування та розроблення пропонованої системи. Визначено основні можливості та користувачів інформаційної системи, описано основні етапи створення інформаційної системи: створена онтологічна схема; описано процес інтеграції онтології в RDF-сховище; наведені приклади взаємодії з RDF-сховище шляхом застосування мови запитів SPARQL та конекторів GraphD; розроблено архітектуру та інтерфейс користувача запропонованої інформаційної системи. Результати роботи SPARQL-запитів до даних представлені у вигляді наборів результатів. У якості програмних інструментів для розробки вебсервера для надання користувачам доступу до RDF-сховища прийнято мову РНР та PHP фреймворк Laravel. Дослідження обґрунтовують використання бібліотеки React для розробки інтерфейсу користувача інформаційної системи. У публікації визначено, що подальшим напрямком розвитку дослідження може бути імплементація ідей, методів і самої онтології в інші додатки для практичного використання всіма учасниками ринку праці.

На сьогоднішній день, тема публічного адміністрування електронного урядування судової влади в Україні по справжньому викликає особливий науковий інтерес. Зарубіжний досвід розвинених демократичних країн світу відіграє особливу роль, оскільки дозволяє перейняти позитивні напрацювання будь якої сфери публічно-правових відносин для нашої держави. Україна вже почала етап публічного адміністрування електронного урядування судової влади, однак як і будь яка «молода» система вона має ряд недоліків, які необхідно виправляти. Розвиток сучасних комп’ютерних технологій розвивається надпотужними темпами, що на сьогоднішній день вже дозволяє замінити механічну людську працю. Тому хочемо ми того, чи ні інформатизація та технологізація усіх сфер публічного адміністрування являється необхідним етапом становлення та розвитку нашого суспільства. Зарубіжний досвід сусідніх країн світу, дозволяє нам рівнятися на них та переймати їхній досвід. Так, становлення публічного адміністрування електронного урядування судової влади викликає закономірний інтерес у таких державах, як Австрія, Велика Британія, Німеччина, Польща, Естонія, Норвегія в яких електронне судочинство вже здійснюється на досить високому рівні. Метою статті є розкриття тематики зарубіжного досвіду публічного адміністрування електронного урядування судової влади. В статті визначено, що запозичення та впровадження позитивного зарубіжного досвіду публічного адміністрування електронного урядування судової влади для України включає виокремлення деяких аспектів електронної діяльності судових органів сучасних, демократичних країн світу й застосування їх у вітчизняній судовій системі, зокрема ми виділили для запозичення досвід Естонії так він найбільше підпадає під втілення таких важливих аспектів як: економія грошей (довгострокова), економія часу економія простору, надання розширеного доступу до суду для суддів, адвокатів та учасників судових процесів. Зроблено висновок, що впровадження за- рубіжного досвід публічного адміністрування електронного урядування судової влади для нашої держави: 1) спрощений та швидший доступ до можливий тільки за допомогою електронного урядування судової системи; 2) необхідне впровадження подання електронних заявок на судовий розгляд; 3) можливість дистанційної форми розгляду судової справи; 4) створення електронної картотеки законних проступків громадян; 5) створення ок- ремих он-лайн сторінок, де кожен може ознайомитися із матеріалами справи; 6) формування онлайн центрів з консультування громадян у сфері онлайн-правосуддя.

В статье обоснована важность аутентификации пользователя при доступе к автоматизированной системе. Показано, что для её осуществления широко используется биометрическая аутентификация по голосу. Наряду с явными преимуществами последних существуют и определённые ограничения в применении таких биометрических систем, связанные с изменчивостью речевого сигнала, обусловленной индивидуальным произношением диктора, различиями в условиях записи речевого сигнала при регистрации и идентификации пользователей, наличием шумов и искажений в момент его регистрации. Проведенные экспериментальные исследования позволили сделать вывод о том, что в условиях неблагоприятных акустических шумов качество речевого сигнала изменяется в достаточно широком диапазоне, что приводит к снижению эффективности аутентификации пользователя автоматизированной системы. Одним из решений данной проблемы является учет параметров качества обрабатываемого речевого сигнала в процессе доступа пользователя к автоматизированной системе. БлагодарностиИсследование выполнено за счет гранта Российского научного фонда (проект № 17-71-30029) при софинансировании ПАО «Банк «Санкт – Петербург».

У статті розглянуто питання постановки проблеми щодо доцільності використання хмарних технологій у процесі навчання математичних дисциплін у вищих технічних навчальних закладах. Об’єктом дослідження є процес навчання математичних дисциплін в технічному ВНЗ, а предметом – система управління цим процесом. Мета дослідження полягає в аналізі досліджуваності проблеми та виокремленні ключових завдань дослідження. Аналіз досліджуваності проблеми показав, що головними завданнями системи вищої технічної освіти сьогодні є підвищення якості результатів навчання випускників за рахунок забезпечення фундаментальності і практичної спрямованості навчальних програм та забезпечення кожній людині вільного та відкритого доступу до отримання знань з урахуванням її потреб, здібностей та інтересів. Реалізація поставлених завдань можлива за рахунок створення умов для перетворення студента з пасивного споживача наданих знань до активного пошуковця та дослідника. Саме тому одним із методів дослідження було проведення аналізу та синтезу відомого досвіду використання ІКТ у процесі навчання вищої математики студентів технічних ВНЗ з метою узагальнення його на хмарно орієнтоване навчання математичних дисциплін. У результаті дослідження виокремлено ключові складові, що характеризують якісну організацію процесу навчання та розглянуто одну із них – управління процесом навчання. Керований та контрольований процес навчання математичних дисциплін на основі хмарних технологій посилює форми та методи взаємодії між викладачами та студентами, студентів між собою та студентів з ресурсами єдиного інформаційного простору системи вищої освіти.

Дана стаття присвячена дослідженню актуального питання правового забезпечення державних гарантій стосовно належної організації вільного доступу особи до інформації, що становить суспільний інтерес. Акцентовано увагу на вирішальному значенні, яке надається інформаційній свободі людини у міжнародному законодавстві. Підкреслено, що дотримання європейських принципів у даній сфері передбачає необхідність забезпечення інформаційної відкритості органів державної влади. Висловлено думку про існування суттєвих недоліків у національному регулюванні даного питання, і передовсім, у правозастосовній площині. Адже система українського судівництва при вирішенні подібних спорів зазвичай перебуває, всупереч конвенційній вимозі про безсторонність суду, на боці більш економічно сильної сторони – органу владних повноважень. Оскільки виважена правова позиція судочинства з досліджуваного питання не сформована, а в певній частині є хибною, в роботі робиться висновок про необхідність вивчення практики Європейського суду з прав людини.

Анотація. Об’єктом дослідження виступають процеси регулювання ліквідності банків. Ліквідність банківської системи визначає і рівень ефективності діяльності банків, і їхню спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання. Сьогодні забезпечення ліквідності банків є однією із ключових проблем функціонування банківської системи України. Регулювання ліквідності банківської системи — одна із трьох сфер монетарного регулювання, тому дослідження теоретичних та практичних особливостей регулювання банківської ліквідності на макро- і мікрорівні є актуальним сьогодні. У процесі дослідження проаналізовано динаміку рівня ліквідності як для банківської системи України, так і для окремого банку (АТ «БАНК ФОРВАРД») на основі різних показників, що використовуються Національним банком України. Було виявлено наявність надлишкової ліквідності та необхідність її зниження. Запропоновано перелік заходів щодо зниження ліквідності, які можуть бути застосовано на макро- і мікрорівні. Удосконалення регулювання ліквідності банківської системи має відбуватися відповідно до вимог нового режиму монетарної політики — відповідно до вимог та умов інфляційного таргетування. Схематично підхід до оптимізації регулювання ліквідності банківської системи можна представити як два етапи. На першому етапі має відбутися перехід від домінуючого використання операцій постійного доступу, що має місце сьогодні, до дискреційної монетарної політики, що передбачає стимулювання кредитування економіки та підтримання ліквідності на оптимальному рівні. На другому етапі базовою ціллю є стабілізація інфляції відповідно до таргету і сприяння стійким темпам економічного зростання. Також у дослідженні зазначено, що з метою регулювання ліквідності банківської системи під час різних фаз фінансового циклу доцільно застосовувати різні інструменти і наведено перелік актуальних сьогодні інструментів. За умови реалізації загроз регулюванню банківської ліквідності доцільно зосереджуватися на заходах мікрорівня, стимулюючи банки до самостійного збалансування рівня їхньої ліквідності. Ключові слова: банк, ліквідність, банківська система України, макрорівень, мікрорівень, заходи. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 2; бібл.: 28.

У науковій статті визначено поняття нормативно-пра-вового регулювання у сфері спорту. Здійснено аналіз норма-тивно-правового регулювання сфери спорту й виокремлено проблемні питання спеціального нормативно-правового акта – Закону України «Про фізичну культуру і спорт». Визначено, що нормативно-правове регулювання у сфері спорту – це система законодавчих і підзакон-них нормативно-правових актів, які врегульовують суспільні відносини щодо організації та проведення спортивних заходів і змагань, забезпечення рухової активності людей різних вікових груп і фізичного ста-ну під час їхнього дозвілля для зміцнення здоров’я, сприяють інформаційній обізнаності населення щодо зайнятості спортивною діяльністю. Система нормативно-правових актів у сфері спор-ту, на нашу думку, поділяється на міжнародні акти; норми фундаментальні, які визначать пріоритетність зайняття спортом, різні види спортивної діяльності, популяризують спорт на міжнародній арені та сприя-ють спортивному процвітанню й досягненням в спор-ті, і норми спеціального законодавства, тобто система актів, які врегульовують відносини щодо особливостей зайняття певним видом спорту, визначають та органі-зовують порядок здійснення спортивної діяльності. Доведено необхідність прийняття Указу Президен-та України «Про затвердження концепції з реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту на період до 2025 року». Суб’єкти публічного адміністрування сфери спор-ту – це система організаційно-структурних утворень, які наділені владними повноваженнями, на законних підставах здійснюють свою діяльність у сфері спорту з метою виконання покладених на них обов’язків і, відпо-відно, задоволення публічних інтересів щодо створення належних правових, економічних, організаційних, со-ціально-культурних умов для реалізації прав і свобод фізичних і юридичних осіб, забезпечення реалізації рів-ного доступу до фізкультурно-спортивної діяльності.

Проаналізовано роль українських масових відкритих онлайн-курсів в організації системи дистанційної освіти в умовах карантину. Схарактеризовано найбільш популярні українські освітні платформи онлайн-освіти: Університет онлайн, Prometheus, EdEra, Освіта-онлайн, EDUGET, ВУМ online, LINGVA SKILLS, Освітній Хаб міста Києва, Brainbasket й ін. На основі аналізу найбільш популярних вітчизняних платформ масових відкритих онлайн-курсів визначені сутнісні характеристики, особливості МВОК, їх переваги та недоліки. Особливостями українських освітніх платформ для масових відкритих онлайн-курсів визначено: мультимедійний зміст, що покращує якість засвоєння навчального матеріалу через використання слухових та зорових рецепторів учасників освітнього процесу; контроль доступу до ресурсів, що значно спрощує роботу викладача за рахунок автоматичної реєстрації, формування електронних журналів тощо, що передбачає автоматичну перевірку великої кількості тестових завдань. Такі платформи забезпечують спрощення управління навчанням, можливість адміністративного моніторингу у відповідних документах й т. п. Переваги МВОК: величезна різноманітність програм і курсів, лояльні витрати на освіту, комфортні умови навчання, гнучкість, використання в курсах різноманітного освітнього контенту, спілкування у відкритих дискусіях на сайті й широкі можливості зосередитися, прояв співробітництва, додаткова освіта, підвищення кваліфікації, відсутність будь-яких обмежень, розширення можливостей здобуття освіти для людей з особливими потребами, орієнтація на інноваційні футуристичні напрями. Недоліки МВОК: система виключає індивідуальний підхід до студента, проблеми з мотивацією, надлишок та хаотичність навчальної інформації, проблема плагіату, академічної доброчесності, ідентифікації здобувача, якості системи оцінювання, нестача кваліфікованих людських ресурсів, проблема визнання сертифікату успішного закінчення онлайн-курсу університетами і роботодавцями.

У роботі доведено, що інформаційні ризики, а саме кіберпреступність, відносяться до основних проблем сучасного цифрового простору. Одним із проявів кіберзагроз є присутність небажаного або недозволеного контенту в мережі Інтернет, що призводить до втрат соціального, економічного, технологічного й особистісного характеру. Це, у свою чергу, призводить до зниження продуктивності праці бізнес-одиниць, зниженню ділової активності, проблемам у приватних осіб через збільшення витрат на подолання наслідків кіберпреступності. Для запобігання цих втрат необхідно розробляти й впроваджувати комплексні системи фільтрації контенту (КСФК). Тому мета роботи пов'язана з розробкою підходів до оцінки результативності впровадження КСФК. Фільтрація небажаного контенту дозволяє одержувати не тільки технологічний результат. Обмеження доступу до шкідливих ресурсів призведе до виникнення й інших видів результативності. У роботі доведено, що впровадження КСФК призведе до виникнення фінансово-економічної, ресурсної, соціальної, екологічної, поліхромної та технічної результативності. Наведено аналіз показників результативності, яка виникає на різних рівнях – для населення, підприємств і держави в цілому. Одержала подальший розвиток існуюча система індикаторів оцінки технологічної результативності впровадження КСФК шляхом додавання показників вартості та рівня адаптивності (гнучкості). Показано векторну спрямованість існуючих і пропонованих індикаторів. Представлено підхід до визначення запропонованих індикаторів оцінки результативності впровадження КСФК і наведений приклад розрахунку комплексного показника результативності. Висловлено припущення, що в результаті впровадження КСФК можлива поява синергетичного ефекту, що полягає в зростанні сукупного результату за рахунок загальної дії всіх елементів системи, що в підсумку приводить до збільшення якісних характеристик функціонування КСФК без збільшення кількісних.

The article deals with Gran software and the access to it through the remote desktop. The peculiarities of web-based remote desktop access and Gran software system for teaching mathematics at school are revealed. The paper also describes the application of open source software (Ulteo OVD) that allows users to remotely access their desktops and applications using one of the Desktop as a Service cloud components through a client device browser. The modes of using Ulteo OVD client software are described. Two servers (Application Server and Session Manager Server) have been organized to use Ulteo OVD by means of PROXMOX web-based virtual environment. The authors propose the way to use Ulteo OVD to access software installed on a remote server, in particular Gran software. The article also describes some examples of graphical problem solving using Gran1 that can be used in maths at school. The considered issues are quite complex and rather time-consuming without Gran1 software for graphical analysis of various tasks and approximate calculation of numerical measures of different objects (lengths of surfaces, areas of surfaces, volumes of bodies, probabilities of occurrence of different events, statistical analysis of observational data) of their solving. The range of tasks that can be solved with the use of the Gran software package, in particular Gran1 programme, is quite broad. By applying a creative approach, their analysis and solution can have a positive effect on the learners’ mental and cultural development. It is emphasized that the use of various technologies in educational process, as well as the selection of tasks and the content of training in general, should be pedagogically weighted, based on the harmonious combination of pedagogical heritage of the past and modern achievements of scientific and technological progress.

У статті розкрито впровадження цифрових технологій у позашкільну освіту, що розкриває широке поле для діяльності педагогів та учнів, а саме: створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, упровадження якісно нових форм і методів організації позашкільної життєдіяльності підлітків. На прикладі м. Кропивницький автор аналізує єдину освітню мережу, створену у місті, яка підтримується системним адміністратором. Із метою надання можливості громадянам вільного доступу до інформації про заклади освіти міста реалізовано проєкт «Освітня карта м. Кропивницького», працюють сервіси електронної реєстрації до закладів позашкільної освіти міста. У публікації наголошується, що в умовах сьогодення актуальною стала дистанційна освіта, яка дає можливість створення системи самоосвіти та постійного обміну інформацією та включає такі заходи: надання освітніх матеріалів для вихованців гуртка; контроль виконання завдань; інтерактивна співпраця керівника гуртка та вихованців; можливість швидкого доповнення курсу новою інформацією. У процесі дистанційного навчання під час організації позашкільної діяльності та дозвілля використовуються такі форми, як чат-заняття та вебзаняття. Медіаграмотність, навички роботи з технологіями є надважливими умовами успішної діяльності педагогів. Автор наголошує, що для організації дистанційної діяльності позашкілля краще вибрати потужні та ефективні освітні платформи, які допоможуть створити необхідні умови для успішної взаємодії всіх учасників освітнього простору: Kahoot, Quzizz, Idroo, Miro; zoom.us; hangouts.google.com; систему ClassTime; віртуальний клас ClassDojo. У статті виокремлено сервіси, за допомогою яких можна організувати дистанційне навчання: LMS (Learning management system – система керування навчанням); Moodle (модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище), Google Classroom; безкоштовний сервіс Google. Ці сервіси дають змогу охопити всі сфери позашкільної діяльності учасників освітнього процесу, залучити якомога більше вихованців до яскравого та насиченого життя, що не лише сприятиме розкриттю творчого потенціалу учнів, а й дасть змогу адаптувати життя дітей до умов пандемії.

Проведен анализ использования мобильных технологий при обработке персональных данных в медицинских информационных системах. Мобильные технологии как объект обеспечения информационной безопасности характеризуются рядом критических уязвимостей, связанных с недостатками реализации мобильных устройств (смартфонов, планшетов, смарт устройств, различных периферийных устройств смартфонов и т.п.), технологий предоставления доступа к интернету для мобильных систем (используемые в сетях сотовой связи, беспроводного доступа) и серверной части медицинских информационных систем. В связи с обработкой в медицинских информационных системах с мобильными устройствами персональных данных специальной категории защита от угроз безопасности информации требует особого внимания и определена на законодательном уровне. В руководящих документах регуляторов обработки персональных данных России вопросы защиты информации при использовании мобильных технологий не рассматриваются в связи с новизной проблемы. В этой связи проблема обеспечения безопасности персональных данных в медицинских информационных системах с применением мобильных технологий является актуальной. В статье рассматриваются принципы построения мобильных приложений, используемых для работы с медицинскими информационными системами, и их серверных частей. На основе анализа актуальной модели угроз безопасности информации мобильных технологий и средств защиты информации, применяемых при использовании мобильных систем, предлагается система защиты для медицинских информационных систем, использующих мобильный доступ The analysis of the use of mobile technologies in the processing of personal data (PD) in medical information systems (MIS). Mobile technologies as an object of information security are characterized by a number of critical vulnerabilities associated with the implementation flaws of mobile devices (smartphones, tablets, smart devices, various peripheral devices of smartphones, etc.), technologies for providing Internet access for mobile systems (used in cellular networks, wireless access) and the server part of the MIS. In connection with the processing of personal data of a special category in MIS with mobile devices, protection against BI threats requires special attention and is defined at the legislative level. In the guidance documents of the regulators of the processing of personal data in Russia, the issues of information protection when using mobile technologies are not considered due to the novelty of the problem. In this regard, the problem of ensuring the security of PD in MIS using mobile technologies is urgent. The article discusses the principles of building mobile applications used to work with MIS and their server parts. Based on the analysis of the current threat model of information security mobile technologies and information security tools used when using mobile systems, a protection system for MIS using mobile access is proposed

В данной статье рассматривается один из уровней защиты информации, а именно модель контроля доступа к данным, в которой реализуется принцип работы системы разграничения прав на основе бинарных правил. Актуальность данной темы обосновывается в наше время необходимостью ограничения доступа к данным практически в любых системах, где имеется какая-либо организационная структура среди пользователей. Целью данной работы является повышение безопасности хранимых данных путем ограничения доступа к ним. Принцип работы системы состоит в том, что у каждого пользователя есть право или набор прав, которые определяют уровень доступа к информации для данного пользователя. Совокупность прав представляется в виде двоичного числа, где длина числа определяется количеством всевозможных прав. Для апробации этого подхода по разграничению прав была использована интеллектуальная система тестирования (ИСТ), в которой данный подход представлен как один из модулей ИСТ. Итогом всей работы является реализация алгоритма предоставления доступа к данным на основе бинарных правил, которая поможет значительно повысить уровень безопасности системы, в которой данный алгоритм будем применен. Представленный материал будет полезен для специалистов по информационной безопасности .

В работе рассматривались системы отопления индивидуального жилого дома на основе теплового насоса, однотрубная горизонтальная, двухтрубная горизонтальная в комбинации с системой «теплый пол», лучевая коллекторная. Приведена методика расчета систем отопления индивидуального жилого дома в Удмуртской Республике с применением программного обеспечения. Представлены достоинства и недостатки каждой из систем и на их основе сделана сравнительная характеристика. Подробно описан функционал программного обеспечения для расчета тепловых потерь здания и для гидравлического расчета систем отопления. Описан принцип работы программного обеспечения. Приведена методология расчета капитальных затрат на реализацию каждой из систем отопления. Представлены принципиальные схемы каждой системы отопления и схема работы теплового насоса. Выявлена наиболее технически и экономически эффективная система отопления. Показана перспективность применения тепловых насосов для отопления индивидуального жилого дома. Установлено, что применение нетрадиционных систем отопления на основе теплового насоса будет способствовать выполнению задачи по обеспечению всеобщего доступа к современным источникам энергии. В работе произведен анализ экологических последствий применения различных систем отопления и на основе этого выявлена экологически безопасная система отопления на основе теплового насоса.

Проаналізовано поняття права на доступ до публічної інформації, його нормативно-правове забезпечення в Україні. Зокрема зазначається, що, відповідно до ст. 34 Конституції України, кожен володіє правом на вільний збір, збереження, використання та поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб. Водночас наголошується, що право на доступ до публічної інформації не можна ототожнювати з більш загальним правом на свободу слова та інформації, оскільки мета в цих прав однакова, проте їх функціональне призначення - різне. Також указується, що до актів, котрі здійснюють правове забезпечення доступу до публічної інформації, крім Конституції України, відносять Закон України «Про інформацію», Закон України «Про державну таємницю», Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікативних системах» тощо. Проте правовий механізм реалізації конституційного права на доступ до інформації та порядок одержання інформації від суб'єктів публічної влади визначені в Законі України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. Зазначається, що органи публічної влади, здійснюючи свої повноваження, володіють значним обсягом інформації з відкритим та обмеженим доступом, і лише чітке законодавче регулювання сприятиме отриманню зацікавленими особами потрібної їм інформації. З іншого боку, проблема доступу до публічної інформації може спричинити більш загальну проблему інформаційної відкритості та прозорості суспільних відносин у сфері діяльності владних структур. Крім того, у статті окреслюються проблеми імплементації вітчизняного законодавства про доступ до публічної інформації та шляхи їх вирішення. Зокрема, акцентується увага на недостатньому рівні правової обізнаності громадян, а також на проблемі правового нігілізму,що є однією з головних причин неналежного виконання владними суб'єктами вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». Указується на засоби подолання цих негативних явищ, основними серед яких убачається підвищення правової освіти населення, обов'язкове проходження кожним новим нормативно-правовим актом належної правової експертизи, залучення до законотворчої роботи науковців, визнаних спеціалістів у галузі права, забезпечення доступу громадськості до законопроєктної роботи.

В сучасних умовах проблема інформаційної безпеки системи управління набуває особливого значення в умовах широкого застосування автоматизованих інформаційних систем. Забезпечення інформаційної безпеки повинно носити системний характер. В результаті проведеного дослідження встановлено, що існує велика кількість інструментів забезпечення інформаційної безпеки, які мають недоліки, пов’язані із захистом та дискримінацією, можливістю підробки паролю, невиконанням інструкцій по створенню безпечного пароля користувачем, існуванням і наявністю у вільному доступі спеціалізованих додатків для підбору і злому паролів. Людський фактор являється основним недоліком даних систем. Єдиного підходу щодо підвищення інформаційної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи Повітряних Сил не існує. Проведено аналіз застосування біотехнологій ідентифікації доступу з застосуванням стеганографічного методу захисту інформації. Метод підвищення інформаційної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи, в основі якого запропоновано використання процедури розпізнавання особи за райдужною оболонкою та реакцією очного яблука людини на подразники. Запропонований підхід щодо захисту інформації з використанням біометричних методів ідентифікації користувачів зменшить вплив “людського” фактору, що підвищить ефективність процедури ідентифікації та автентифікації.

Данное исследование касается тематики процессов разработки архитектуры информационных систем контроля и управления доступом с использованием биометрии. Цель статьи – исследование и разработка архитектуры информационной системы контроля и управления доступом в здание и помещения предприятия с использованием биометрии. Выбор биометрической методики основан на основе анализа набора возможных критериев и характеристик. Система обеспечивает конфиденциальность информации благодаря использованию соответствующих криптографических средств и безопасных сетевых протоколов. В работе получены структурные схемы системы, структура защищенной базы данных, схемы работы защищенных протоколов взаимодействия подсистем.

Стаття присвячена аналізу можливості впровадження в Україні сервісно-орієнтованих інструментів державного управління. Розглянуто особливості інноваційних інструментів, в т.ч. сервісно-орієнтованих, що можуть використовуватися в державному управлінні. Зазначено, що електронне урядування є найперспективнішим з точки зору впровадження в систему державного управління соціальною сферою. Констатовано, що перевагами електронного урядування є: зростання швидкості надання послуг, покращення якості обслуговування фізичних та юридичних осіб, прозорість діяльності органів влади тощо. Доведено, що якісно побудована система електронного урядування позитивно впливає на загальний хід та наслідки радикальних перетворень в українському суспільстві та сприятиме ефективному розв’язанню таких проблем як: непрозорість, неефективність, закритість, корумпованість органів влади; формування механізмів децентралізації, деконцентрації, демократичного контролю та участі громадян у розробці та реалізації державної політики; повернення довіри громадян до інститутів та публічних службовці Для визначення можливості впровадження технології електронного урядування у соціальній сфері проаналізовано стан розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні за період з 2010 р. по 2018 р. Результати аналізу свідчать про системні проблеми у багатьох напрямках впровадження електронного урядування в Україні. Констатовано наявність обмежуючих чинників: цифрова нерівність, рівень освіти, проблеми конфіденційності, традиції. Успішність усунення наведених перешкод безпосередньо залежить від чіткого дотримання визначених стратегічних пріоритетів розвитку держави, політико-правового становища суспільства та фінансово-економічних можливостей. Визначено, що прагнення уряду побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство здатні внести суттєві корективи в процес електронного урядування та у темпи проведення реформаторських заходів. Доведено, що забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів через розвиток телекомунікаційних систем і мереж ( особливо в малих містах і селах), підвищення рівня комп’ютерної грамотності серед населення, впровадження різного роду заохочень та проведення загальних просвітницьких кампаній з метою поступового ознайомлення громадян з інформаційно-комунікаційними технологіями надасть можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя.