Статті в журналах: "Синхронна форма"

1

ОСТРОВСЬКА, Людмила. "ОНЛАЙН-КОНСУЛЬТАЦІЇ ЯК СКЛАДОВА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 76–87. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-76-87.

Повний текст джерела

Анотація:

АНОТАЦІЯ Охарактеризовано дистанційну форму навчання у ЗВО як таку, що в сучасних умовах глобалізації та у зв’язку поширенням карантинних заходів в Україні є найбільш оптимальною. Визначено, що дистанційна форма у вишах характеризується низкою численних переваг, однак у ній закладено й значні ризики зниження рівня якості освіти порівняно з традиційною формою навчання. Обґрунтовано доцільність упровадження синхронних онлайн-консультацій у систему дистанційної освіти як обов’язкової її складової. Проаналізовано досвід проведення синхронних онлайн-консультацій в умовах дистанційної форми навчання в Чорноморському національному університеті імені Петра Могили в процесі викладання нормативних дисциплін циклу професійної підготовки магістрів з української мови та літератури. Запропонована система синхронних онлайн-консультацій покликана виконувати такі освітні функції: мотивації навчальної діяльності студентів, фундаменталізації здобутих знань, коригувальну, формування відповідних фахових компетенцій, узагальнення та систематизації знань. Закцентовано увагу на тому, синхронні онлайн-консультації є ефективними лише за умови їх систематичності й дотримання певних психолого-дидактичних вимог до їх проведення, зокрема йдеться про врахування певних психологічних особливостей сучасного покоління студентів як «цифрового», а саме потреби візуалізації навчального матеріалу, його систематизації та узагальнення. Віртуальним середовищем для проведення синхронних онлайн-консультацій може стати платформа онлайн-конференцій Zoom, технічні особливості якої цілком забезпечують повноцінне їх проведення. Для з’ясування ефективності проведення синхронних онлайн-консультацій під час дистанційного навчання було проведено анонімне анкетування студентів, за результатами якого більшість студентів визнає важливість та обов’язковість синхронних онлайн-консультацій для дистанційної форми навчання. Пропонована система синхронних онлайн-консультацій сприяє ефективному вивченню відповідної навчальної дисципліни та підвищує якість освіти загалом. Перспективним видається розробка онлайн-курсів з навчальних дисциплін, передбачених відповідними освітніми програмами. Ключові слова: дистанційна освіта, синхронні онлайн-консультації, організація синхронних онлайн-консультацій, цифрове покоління студентів, віртуальне середовище дистанційної освіти, якість освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Султанова, Лейла, та Марина Желуденко. "ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА РОЗВИТОК ОСВІТНІХ СИСТЕМ У ГЛОБАЛЬНОМУ, ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ ВИМІРАХ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, № 2 (25 грудня 2020): 171–83. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.171-183.

Повний текст джерела

Анотація:

В оглядовій публікації проаналізовано звіти європейських освітніх організацій щодо впливу пандемії COVID-19 на вищу освіту. Зокрема: UNESCO; COVID-19 Social Science Lab; Pearson; Quacquarelli Symonds (QS); Boston College Center for International Higher Education; Oxford Economics; International Association of Universities; UK NARIC; Centre for the New Economy and Society; The world university rankings та інші. Визначено основні напрями досліджень ситуації у вищій європейській освіті: екстрений перехід на дистанційне навчання і викладання; проблеми пов’язані з інтернаціоналізацією і академічною мобільністю; вплив пандемії COVID-19 на наукові дослідження; значення співпраці з різними організаціями; утвердження європейської вищої освіти на міжнародному рівні; наслідки кризи і перспективи вищої освіти. На основі звітів охарактеризовано загрози та потенційні можливості дестабілізуючих обставин природного характеру у суспільстві на розвиток освітніх систем, зокрема ланки вищої освіти, у глобальному, європейському та національному вимірах. Проаналізовано вплив COVID-19 на розвиток вищої освіти в Україні. З’ясовано, що основними формами освіти в умах пандемії є асинхронна або заочна форма навчання, синхронна та змішана. Охарактеризовано сформовані у результаті вимушеного переходу на дистанційну форму освіти чотири групи викладачів: викладачі дисциплін, що вимагають значного обсягу практичної, лабораторної роботи; викладачі, які активно користувалися цифровими технологіями до пандемії; викладачі, знайомі з цифровими технологіями; викладачі, які не змогли освоїти нові інструменти організації навчання, колективної роботи і розширеного використання цифрових ресурсів. Визначено спільні для більшості університетів проблеми: відсутність професійно розроблених програм для он-лайн навчання, недостатнє фінансування, необхідність методичної підготовки викладачів для роботи зі студентами он-лайн тощо. Ключові слова: пандемія; COVID-19; вища освіта; викладач закладу вищої освіти; студент; європейська вища освіта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Кузьмінська, Олена, Марія Мазорчук, Максим Мокрієв та Ольга Барна. "ПРИЙНЯТТЯ СИНХРОННОЇ Й АСИНХРОННОЇ ОСВІТНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ ДО І ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Physical and Mathematical Education 30, № 4 (13 вересня 2021): 68–75. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-030-4-010.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Реалізація електронного навчання вимагає вивчення питання співвідношення синхронних та асинхронних онлайн комунікацій між учасниками освітнього процесу, що узгоджується з навчальними цілями, інституційною готовністю до дистанційного навчання та рівнем цифрової компетентності викладачів, характером та стилем навчання студентів. Матеріали і методи. В дослідженні проаналізовано результати статистичного опитування близько 130 респондентів із 10 закладів вищої освіти України на предмет ставлення викладачів та студентів до застосування синхронних та асинхронних освітніх комунікацій як в умовах очного (змішаного) електронного навчання, так і дистанційного (спричинено карантинними обмеженнями COVID-19). Для опрацювання результатів анкети використано методи описової статистики та теорії статистичних висновків, зокрема перевірка гіпотез здійснювалася з використанням методу однофакторного дисперсійного аналізу та таблиць взаємної спряженості за допомогою програмного інструментарію для обробки статистичних досліджень SPSS. Результати. Викладачі та студенти однаково визначають важливість синхронної та (чи) асинхронної освітньої комунікації. Ставлення до типу комунікації не залежить від форми навчання. Тобто, при переході на дистанційну форму навчання, зумовлену карантинними обмеженнями, вибір типу освітньої комунікації не змінюється. Вибір типу комунікації не залежить від рівня цифрової компетентності суб’єктів освітнього процесу та галузі знань, яку вони опановують. Стать та вік респондентів частково впливають на надання переваг певному виду освітньої комунікації, цей фактор потребує детальнішого вивчення. Висновки. Встановлено, що не існує суттєвої різниці у проведенні асинхронних заходів в умовах дистанційного навчання в період COVID-19 у порівнянні з очним навчанням, синхронні ж комунікації, які превалюють у навчальних аудиторіях і яких так потребують студенти, не слід масштабувати, наприклад, у дистанційні лекції тривалістю 1,2 години чи вебінари замість очних семінарських занять. Потрібно вивчити цілі та зміст конкретної дисципліни, очікувані результати навчання, мотивацію, потреби й можливості студентів, перш ніж приймати рішення про використання того чи іншого типу освітньої комунікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Архипов, С. В. "ЧЕРТЫ ПОРТУГАЛЬСКОЙ УСТНОЙ РЕЧИ В ПАМЯТНИКАХ ПИСЬМЕННОЙ РЕЧИ ПОРТУГАЛЬСКОГО ЯЗЫКА XVI В. (ПО МАТЕРИАЛАМ ПРОИЗВЕДЕНИЙ Ф. ДЕ ОЛИВЕЙРЫ)". Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 39, № 1 (22 липня 2020): 75–82. http://dx.doi.org/10.18413/2712-7451-2020-39-1-75-82.

Повний текст джерела

Анотація:

Известно, что в португальском языке письменная и устная формы речи находятся на относительно небольшой дистанции. Письменная форма достаточно хорошо изучена как в синхронии, так и диахронии. Однако степень изученности португальской устной речи значительно меньше. В особенности это касается разговорного языка прошлых веков. Также вне поля зрения исследователей остаётся вопрос о взаимовлиянии обеих форм языка, проникновения черт устной речи в письменный язык. Изучение этих аспектов будет способствовать реконструкции процесса кодификации литературной нормы португальского языка. Автором статьи рассмотрены сочинения португальского автора XVI в. Ф. де Оливейры: доктринальные тексты (грамматика португальского языка, трактаты по военно-морскому делу, кораблестроению) и историческое сочинение (краткое повествовании о кругосветной экспедиции Ф. де Магеллана). Предпринята попытка выявить, классифицировать, объяснить функциональное назначение признаков португальской устной речи XVI в. в произведениях Оливейры. Методом сплошной выборки установлены лексические дублетные формы (слово книжной традиции – слово устной традиции), которые очень характерны и для лексики современного португальского языка. Показана роль диалектизмов в устной речи, в особенности в плане артикуляций звуков. При соотношении способов произношения некоторых слов на основе авторских пояснений были установлены нормативные варианты произношения. Установленные факты проливают свет на процесс становления орфоэпической нормы португальского национального литературного языка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Брескіна, Лада Валентинівна, та Ольга Яківна Рубанська. "ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 22(29) (20 лютого 2020): 122–33. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).17.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу проблем запровадження дистанційних форм навчання в сучасну методику вищої та загальноосвітньої школи. Навчання у вишах та в загальноосвітніх закладах має низку відмінностей, пов’язаних з відмінностями методик навчання дітей та молоді різних вікових категорій, але недоліки при впровадженні дистанційних форм навчання були виявлені схожі. Особливе значення це набуває при підготовці майбутніх учителів в педагогічних вишах, коли студенти в ході підготовки в педагогічному університеті придбають досвід використання дистанційних технологій, який потім можуть запроваджувати в своєї професійної діяльності, тобто при навчання учнів в загальноосвітньому навчальному закладі. Таким чином нами проводиться паралель між підготовкою студентів педагогічних університетів та учнів в школах. Метою написання роботи є формування загальних підходів для підготовки майбутніх учителів в галузі використання сучасних інформаційних технологій у навчанні. В роботі наводяться приклади використання інформаційних технологій у навчанні за останні 15 років та надаються висновки щодо підвищення ефективності навчання в умовах використання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів, які постійно змінюються (модифікуються, або повністю зникають). Одержані протягом багаторічної роботи результати можна застосовувати при підготовці студентів педагогічних університетів. Особлива увага в роботі приділяється підготовці учителів інформатики. Наведені в роботі результати експериментального використання дистанційних форм навчання та ефективної комунікації базуються на досвіді роботи зі студентами та співпрацівниками кафедри прикладної математики та інформатики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» та з учнями Одеської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 73. Розглядаються особливості реалізації навчання за синхронною та асинхронною формою (синхронне навчання та асинхронне навчання).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Шигаль, Д. А. "Синхронне та діахронне порівняння як форми компаративного історико-правового аналізу". Проблеми законності, Вип. 146 (2019): 8–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Kotova, Nina Sergeevna, та Igor Aleksandrivich Kudryashov. "ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ ЛЕКСИЧЕСКИХ И ГРАММАТИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ В СИСТЕМЕ АНГЛИЙСКОГО ГЛАГОЛА". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, № 1 (19 березня 2017): 88. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2017-1-88-99.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель. Цель проводимого исследования заключается в выявлении особенностей влияния лексической парадигматики, т.е. системы противопоставленных на взаимной основе семантических признаков определенных групп глаголов, на употребление их видо-временных форм, а также обратного воздействия – влияния видо-временных форм на лексическое значение этих групп глаголов при определенных условиях функционирования. В данном случае мы рассматриваем парадигматику в средней иерархии языка – применительно к каждому уровню отдельно.Методология. Изыскание проводится в синхронном плане на материале глагольной системы современного английского языка. Взаимодействие лексических и грамматических факторов в системе английского глагола рассматривается в функциональном аспекте. Такое рассмотрение дает возможность разграничить внутрисистемные явления и явления прагматического характера и тем самым выявить системно-структурные взаимоотношения лексических и грамматических факторов.Материалом исследования послужила обширная группа глаголов.С точки зрения взаимодействия лексического и грамматического в функционально-семантическом поле аспектуальности нас интересует значение, которое реализуется в оппозиции: непредельность – предельность (предельность соотносит действие с пределом, а непредельность обозначает действие безотносительно к его пределу). Конкретная методика, применяемая в анализе исследуемого материала, является комплексной, сочетающей в себе элементы описательно-сопоставительного и функционального методов.Результаты. Взаимосвязь и взаимозависимость лексической и грамматической парадигматики создают определенную устойчивость в употреблении лексических единиц данной парадигмы с видо-временными формами глагола. Тенденции развития и изменения языкового знака в данном случае выражаются в процессах взаимозамещения и взаимопроникновения грамматических форм, в первую очередь, под влиянием прагматических факторов. На данном материале эта тенденция прослеживается в случаях употребления глаголов 4 и 5-ой оппозиции в формах Continuous, которые употребляются вместо Indefinite. Значение грамматической формы модифицирует значения глагола, особо выделяя при этом интенсивность действия, придавая ему определенную эмоциональную окраску.Область применения результатов. Исследованный материал может найти оптимальное применение в сфере практической и теоретической лексикографии, в преподавании общей и частной (английской) лексикологии. Изыскание может оказать помощь в преподавании практического курса английского языка в средней школе и вузе при ориентации учебных программ на функциональное изучение грамматической системы языка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Khomeriki, O. A. "Феномен університету як маркер суспільного розвитку і модератор соціокультурних трансформацій". Grani 18, № 5 (20 квітня 2015): 58–63. http://dx.doi.org/10.15421/1715099.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена інституалізації інституту вищої освіти в історії нашої цивілізації. Те як соціалізувався і змінювався цей інститут в різні епохи, аналізується крізь призму трансформації місії університету, динаміки його призначення в соціумі. Нові функції вищої освіти знаходили втілення в нових практиках її конкретнореальної буттєвості, відтворювались репрезентацією нових функцій і форм освіти. Шлях університету від елітарного, замкненого інституту до сучасної транснаціональної освіти є рухом, якій синхронно відображає динаміку і самого суспільства, і його саморозвиток. Увага автора також зосереджена на історії створення університетів, яка почалась з появою перших Studiumgenerale в XIXII століттях. Метою статті постає аналіз ґенезу феномена університету в контексті суспільноісторичних і культурних трансформацій. Зазначається, що університет, як своєрідна модель культури, включає в себе безліч своєрідних пластів і нашарувань, що відображають своєрідність конкретного середовища, в якому відбувалось становлення університету і яке вплинуло на особливість його структури, форми, засоби і методи навчання та виховання. Університет як вищий навчальний заклад розвивався завдяки державі, яка його фінансувала, стежила за дотриманням усіх норм його вільної діяльності, забезпечувала висококваліфікованими викладачами і підготовленими студентами, тобто повністю сприяла його успішній діяльності. Новий університет був одночасно дослідницьким, культурним і професійним інститутом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Shemanaeva, M. A. "Individual learning path as synergy of synchronous and asynchronous learning." Yazyk i kul'tura, no. 39 (September 1, 2017): 283–97. http://dx.doi.org/10.17223/19996195/39/20.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

КОНОХ, Анатолій, Анна БАГОРКА та Тетяна НАПАЛКОВА. "ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 289–300. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-289-300.

Повний текст джерела

Анотація:

Протягом останніх десятиліть відбувається стрімке поширення інформаційно-комунікаційних технологій, які прискорили розвиток дистанційного режиму освіти (переважно вищої школи). Технології сприяли перетворенню набору пропозицій викладача та очікувань студента щодо знань, які він може отримувати в зручному для нього місці, зручний для нього час. Навчання протягом усього життя стало звичним явищем. Актуальність дослідження продиктована соціальними реаліями. Адже, перебуваючи в обставинах, які виключаєть можливість традиційного аудиторного навчання (тренувальні збори, участь у спортивних змаганнях, тимчасова непрацездатність, режим самоізоляції, карантин тощо), майбутній фахівець повинен мати можливість отримувати повноцінну освіту. Формат дистанційного навчання задовольняє безліч потреб як викладача, так і здобувача освіти. Однак, незважаючи на високий рівень розвитку інформаційних технологій, дистанційна освіта не має готових рішень у викладанні профільних дисциплін у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту в закладах фахової передвищої та вищої освіти. У статті розглядаються питання педагогічної взаємодії в дистанційному форматі, визначаються та обґрунтовуються особливості організації занять з профільних дисциплін із застосуванням синхронних та асинхронних дистанційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, аналізуються форми контролю в режимі дистанційного навчання. Вивчення кожної дисципліни включає в себе теоретичний матеріал, який переважно вивчається самостійно під контролем викладача, відеолекції та лекції у форматі мультимедійних презентацій PowerPoint, відеоконференції на платформі Zoom у форматі лекцій, опитувань, вирішення задач, тестування та завдання в системі Moodle, посилання на відеоуроки. Дистанційна освіта забезпечує комплексне використання сучасних технологій – освітніх, управлінських, комунікативних, інформаційних, вона є доступною і відкритою. Існує необхідність урізноманітнення форм спілкування, час їх проведення. Результати проведеного дослідження дають підстави сподіватися, що подальші розробки та розвиток дистанційних технологій, їх інтенсивне впровадження сприятиме розширенню можливостей безперервної освіти у галузі фізичної культури і спорту. Ключові слова: безперервна освіта, інформаційні технології, майбутні фахівці з фізичної культури та спорту, дистанційне навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Луньков, В. Ю., Ю. В. Лунькова, and А. А. Шевченко. "A CERAMIC VESSEL OF A RARE SHAPE FROM THE LATE BRONZE AGE IN THE MIDDLE DON REGION." Краткие сообщения Института археологии (КСИА), no. 261 (December 4, 2020): 151–65. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.0130-2620.261.151-165.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматривается сосуд редкой формы эпохи поздней бронзы из погребения 5 кургана 44 могильника Колбино I и предпринимается попытка определения его места среди аналогичных находок столовой посуды. Отличительные черты сосуда: квадратная в плане форма, плоское дно, вертикальные стенки, орнамент по верхнему срезу, налепные выступы-ручки. С целью выяснения возникновения и динамики развития подобной формы сосудов привлечены более ранние (начиная с неолита), синхронные и поздние свидетельства керамического производства. Рассмотренные данные свидетельствуют об особой роли, которую играли данные сосуды в обрядовой практике при совершении погребений. Наиболее близкие аналогии как отдельным элементам, так и их сочетанию прослеживаются с находками блюд-подносов из могильников федоровской культуры позднего бронзового века, что является еще одним свидетельством тесных контактов носителей срубной и федоровской традиций. The paper explores a vessel of a rare shape from the Late Bronze Age coming from grave 5, kurgan 44, of the Kolbino I burial ground. The authors make attempts to determine its place among similar finds of tableware. Distinctive features of the vessel include a shape square in the plan, a flat bottom, vertical walls, ornament along the upper edge and molded projecting handles. To clarify the origin and changes over time in development of vessels of the discussed shape, earlier (starting from the Neolithic Age), contemporary and later evidence of ceramic production was used. The examined evidence is indicative of a special role played by these vessels in the funerary rites during arranging burials. The closest analogies regarding both specific elements and their combinations can be traced among platter trays originating from the Fedorovka cemeteries of the Late Bronze Age which is another evidence of close contacts between the Timber-Grave and the Fedorovka traditions.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

ПАНЧЕНКО, Тетяна, Ольга ЖАЛО, Валентина ЛУК’ЯНЕНКО та Олена СЧАСТЛИВА. "ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ОКРЕМИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС КОЛЕДЖУ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 147–53. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.23.

Повний текст джерела

Анотація:

Питання упровадження окремих технологій дистанційного навчання в освітній процес, їх впливу на результати навчальних досягнень майбутніх фахівців освіти постає дуже актуальним у зв’язку з необхідністю пошуку більш сучасних форм і методів роботи з метою підвищення рівня підготовки здобувачів фахової передвищої освіти. Тому дуже важливо зрозуміти, що відбувається зараз в освіті і що чекає у зв’язку зі впровадженням сучасних освітніх технологій та які саме з них найбільше впливають на якість дистанційного навчання. Мета дослідження – здійснити теоретичний аналіз проблеми і на цій основі розкрити потенціал та можливості окремих дистанційних технологій в освітньому процесі коледжу, зокрема під час вивчення іноземної мови. У статті проаналізовано основні тенденції дистанційного навчання. Увагу акцентовано на величезний потенціал дистанційних технологій навчання та доцільність застосування найефективніших із них, а саме тих, які забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів і студентів та сприяють безперервному навчанню. До переваг дистанційного навчання віднесено низку досліджених та використаних у практиці роботи технологій, які сприяють персоналізації навчання, у межах яких студенти мають можливість вибору, опанування додатковими компетентностями та підвищення мотивації до самонавчання. Описано використання технології «перевернуте навчання», форми змішаного навчання, яка поєднує «синхронне» навчання з «асинхронним». Обґрунтовано використання хмарних та ігрових технологій у процесі вивчення іноземної мови. Упровадження технологій дистанційного навчання у процес навчання іноземної мови сприяє більш ефективному вирішенню основних завдань оволодіння іншомовною комунікативною компетентністю та потребує додаткових досліджень, які будуть переглядатися відповідно до вимог часу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Burmas, N. I., та L. A. Boyko. "CИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ ЗАГАЛЬНОЇ ХІМІЇ". Медична освіта, № 2 (15 серпня 2019): 15–18. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10338.

Повний текст джерела

Анотація:

Дистанційне навчання – інтерактивна взаємодія як між викладачем та студентами, так і між ними та інтерактивним джерелом інформаційного ресурсу (web-сторінки), яка відображає всі компоненти навчального процесу, що здійснюється в умовах реалізації засобів інформаційно-комп’ютерних технологій (комп’ютерна візуалізація навчальної інформації, інформаційно-пошукової діяльності, автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення). У статті розглянуті основні поняття і характерні особливості дистанційного навчання в університеті, яке передбачає застосування двох форм: синхронної та асинхронної. Проводиться обґрунтування актуальності використання дистанційних технологій у навчанні. У статті виділено переваги дистанційного навчання для студентів: вільний графік проведення занять; одночасне проведення навчання з декількох дисциплін, можливо, в різних навчальних закладах; використання аудіо- та відеоматеріалів, мультимедіа. Основний акцент зроблений на особливостях організації дистанційного навчання на кафедрі за допомогою сучасних технологій та мультимедіа, що реалізується через такі компоненти, як: лекції (презентації та відеозаписи); практичні заняття (тестування в системі Moodle); спілкування викладача зі студентом. Успішне створення і використання дистанційної освіти на кафедрі загальної хімії сприяє значному розширенню потенційних студентів, впровадженню нових технологій для передачі навчальної інформації та вдосконаленню педагогічної майстерності співробітників кафедри.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Поленова, Галина Тихоновна, and Марина Геннадьевна Аханова. "DIACHRONIC TYPOLOGY OF THE KET PRONOUN BIN'." Tomsk Journal of Linguistics and Anthropology, no. 2(28) (September 18, 2020): 66–76. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6119-2020-2-66-76.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье анализируется структура и значения форм кетского возвратно-определительного местоимения «сам» в типологическом сравнении с подобными местоимениями в языках разных систем в синхронном и диахронном плане. Вначале рассматривается статус местоимения как части речи, спорные вопросы по этому поводу. Подчёркивается типологическая связь определительного и возвратного значения местоимения «сам» при структурно-семантическом анализе словоформ, их выражающих. Затем излагается описание словоформы “bin’” в кетском языке, начиная с истории её исследования кетологами. Приводятся таблицы склонения рассматриваемого местоимения в сравнении со склонением личных кетских местоимений и существительных. Описываются значения падежных форм местоимения “bin’”, подкреплённые примерами употребления этих форм в речи. Отмечается чёткое деление кетских падежных форм на две группы: группа родительного падежа и группа основного падежа. Формы родительного падежа выражают посессивные отношения со значением «свой собственный». В типологическом плане анализируются, прежде всего, данные енисейского коттского языка по данным А. Кастрена. Далее привлекается материал языков бурушаски, алтайских, санскрита, дагестанских, финно-угорских и других. Отмечено, что типологических примеров местоимённо-дейктического происхождения местоимения «сам» немного, однако они имеются в языках разных генетических групп, таких как: финно-угорский хантыйский, камчатский ительменский, дагестанский лакский язык. Диахронно-типологический анализ приведённых данных позволил автору заключить, что кетское местоимение “bin’” является древнейшим примером словообразования в языке в целом. Если в большинстве представленных в статье языков местоимение «сам» восходит к полнозначному существительному, то структура словоформ местоимения bin‘ не имеет аналогов и состоит из древнейших дейктических частиц с широким значением, т.е. она является свидетелем такого периода в развитии языка, когда каждый строевой элемент имел своё собственное значение. Сложные парадигматические формы рассматриваемого местоимения в современном кетском языке отражают процесс постепенной грамматикализации когда-то самостоятельных дейктических частиц. The article analyzes the structure and meanings of the forms of the Ket reflexive pronoun “self” in typological comparison with similar pronouns in the languages of different systems from synchronic and diachronic point of view. The typological connection of the definitive and reflexive meanings of the pronoun “self” is emphasized in the structural-semantic analysis of word forms expressing them. Then a description of the word form “bin’ ”in the Ket language is given. The declension tables of the considered pronoun are compared with the declension of personal Ket pronouns and nouns. The meanings of the case forms of the pronoun “bin’”, supported by examples of the use of these forms in speech, are described. Forms of the genitive case express a possessive relationship with the meaning of "one’s own". From typological point of view first of all, the data of the Yenisei Kott language are analyzed. Next, material from the languages of Burushaski, Altai, Sanskrit, Dagestan, Finno-Ugric and others is attracted. It is noted that there are few typological examples of the pronoun-deictic origin of the pronoun “self”, however they are available in languages of different genetic groups. Diachronic-typological analysis of the data provided allowed the author to conclude that the Ket pronoun “bin’” is the oldest example of word formation in the language as a whole, it witnesses such a period in the development of the language, when each structure element had its own meaning.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Азыбаев, Мухит Азатович, Анатолий Алексеевич Веряев, and Алексей Александрович Ушаков. "SYNCHRONOUS AND ASYNCHRONOUS FORMS OF ACCOMPANIMENT OF REMOTE PROJECTS AND COURSES." Pedagogical Review, no. 6(40) (December 8, 2021): 103–13. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6127-2021-6-103-113.

Повний текст джерела

Анотація:

Предлагается анализ феноменов дистанционного и электронного обучения. Представлены этапы становления технологии дистанционно организованного учебного процесса. Анализируется уровень сформированности ИКТ-компетенций учителей, студентов педагогических вузов, обучающихся общеобразовательных организаций. Рассмотрены вопросы оперативного (онлайн) и отложенного во времени (офлайн) сопровождения деятельности педагогов, связанной с проведением и участием в ИКТ-проектах в рамках собственной профессиональной деятельности. Работа основана на реальном опыте осуществления проектов на территории Алтайского края в 2012–2018 гг. Описывается опыт сопровождения проектов и курсов по формированию ИКТ-компетенций, в том числе моделей организации оперативного консультирования учителей средствами чат-ботов, специализированных групп в социальных сетях, сайтов с форумами и др. Рассмотрены вопросы онлайн-сопровождения офлайн-организованного учебного процесса студентов, что соответствует осуществлению и поддержке какого-либо предметного курса обучения. Материал базируется на опыте преподавания в период локдауна, связанного с пандемией новой коронавирусной инфекции. Введены понятия вертикально и горизонтально организованной распределенной поддержки, рассмотрены различные способы и методы ее осуществления. Описывается авторская технология организации дистанционных курсов повышения квалификации учителей по тематике внедрения ИКТ в образовательный процесс. Указывается, что при организации сопровождения дистанционных и очно-дистанционных проектов и курсов наиболее оптимальным является использование комбинации синхронного и асинхронного вида коммуникации. The article offers an analysis of the phenomena of distance and e-learning, presents the stages of the formation of the technology of the distance-organized educational process. The level of formation of ICT competencies of teachers, students of pedagogical universities, students of general educational organizations is analyzed. The issues of operational “online” and delayed “offline” support of teachers’ activities related to the implementation and participation in ICT projects within the framework of their own professional activities are considered. The work is based on real experience in implementing projects on the territory of the Altai Territory (2012–2018), including the experience of supporting projects and courses on the formation of ICT competencies, including models for organizing operational counseling for teachers using chat bots, specialized groups in social networks, sites with forums, etc. The issues of online support of the offline organized educational process of students are considered, which corresponds to the implementation and support of any subject course of study. This material is based on teaching experience during the quarantine period associated with the coronavirus epidemic. The article introduces the concepts of vertically and horizontally organized distributed support, discusses various ways and methods of implementing this support. The author’s technology of organizing distance courses for advanced training of teachers on the topic of ICT implementation in the educational process is described. It is indicated that when organizing support for remote and intramural-distance projects and courses, the most optimal is the use of a combination of synchronous and asynchronous communication.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Борзова, Т. А. "Специфика формирования гибких коммуникативных навыков у студентов гуманитарного направления при удаленном обучении". Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса 13, № 2 (2021): 130–46. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-2/130-146.

Повний текст джерела

Анотація:

Удаленное обучение становится одним из ключевых факторов модернизации образовательного процесса в вузах. В этой связи интересен анализ успешного опыта адаптации к электронному обучению практико-ориентированных дисциплин, формирующих у студентов готовность и способность к эффективной речевой деятельности в системе «человек – человек». В статье на примере курса «Профессиональная речь и деловая переписка», разработанного в LMS Moodle по смешанной технологии «перевернутый класс», методически осмыслен потенциал электронных коммуникаций для формирования у студентов-гуманитариев гибких навыков профессионального общения в удаленном формате. Как показал опрос, при экстренном переходе на дистанционное обучение возник ряд проблем, обусловленных разной готовностью студентов и преподавателей к использованию цифровых технологий. Кроме того, не удалось адаптировать к условиям электронного обучения часть заданий по развитию профессионально значимых коммуникативных навыков, рассчитанных на синхронное взаимодействие в аудитории. Работа с пакетами документов и письменные творческие задания в меньшей мере способствуют формированию гибких навыков устной речи, необходимых в дальнейшем для продуктивной деятельности. Ускоренное пандемией развитие онлайн-коммуникаций стремительно расширяет диапазон электронного общения во всех сферах жизни. Эта устойчивая тенденция должна стимулировать вузы к внедрению в учебный процесс инновационных форм онлайн-взаимодействия, привлекая студентов к их творческому освоению. В качестве альтернативы аудиторным формам работы по развитию навыков профессиональной речи в рамках курса «Профессиональная речь и деловая переписка» успешно апробированы проектные ролевые игры на площадках вебинаров: «Поэтапная разработка вебинара (по тематике курса)», «Организация аудиоконференций для решения профессиональных задач». Целенаправленное созидательное взаимодействие в привычном для студентов электронном формате вызывает у них больше интереса, мотивирует к приобретению коммуникативных навыков, необходимых для успешной профессиональной деятельности, а также позволяет сбалансировать резко возросшую нагрузку преподавателей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Колосов, Сергей Александрович, and Юлия Андреевна Бабаева. "STRATEGIES, TACTICS AND TECHNIQUES IN SIMULTANEOUS INTERPRETING: DISCRIMINATION BETWEEN THE TERMS." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология, no. 4(67) (November 24, 2020): 185–89. http://dx.doi.org/10.26456/vtfilol/2020.4.185.

Повний текст джерела

Анотація:

Предлагается иерархическая структура, устанавливающая взаимосвязи между понятиями стратегия, тактика и приём в контексте синхронного перевода. Стратегия как наиболее общее понятие соотносится с коммуникативной ситуацией перевода, тактика - с вербально-когнитивными процессами, а приёмы - с преобразованиями на уровне языковой и дискурсивной формы. The paper proposes a hierarchical approach to differentiating between the concepts of translation strategy, translation tactic and translation technique in the context of simultaneous interpreting. Strategy as the most general category is related to and conditioned by the communicative situation at large; tactics correlate with verbal cognitive processes; techniques facilitate appropriate transformation of language and discourse form.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Ogorodnikova, E. Y., O. A. Yavorskaya, E. E. Rudenko, and Y. A. Kuzmenko. "DISTANT TECHNOLOGIES: SYNCHRONOUS AND ASYNCHRONOUS FORMAT FOR THE PURPOSE OF MEDICAL EDUCATION." Современные проблемы науки и образования (Modern Problems of Science and Education), no. 5 2021 (2021): 73. http://dx.doi.org/10.17513/spno.31155.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Tkachev, Valentin. "Аберрация архитектуры". Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, № 2 (22 липня 2020): 86–91. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2020-2-86-91.

Повний текст джерела

Анотація:

Аберрация - явление, визуальный эквивалент которого - размытое, раздвоенное отображение наблюдаемого объекта в глазах и сознании наблюдателя. Метафизический ракурс аберрации в отношении архитектуры заключается, во-первых, в утрате современной архитектурой былой значимости единого мейнстрима в осмыслении архитектурных событий. Образный инвариант ордера, например, давно утратил монополию пропуска в «настоящую» архитектуру, даже в условном виде как знак соответствия антропоморфности. Во-вторых, различная интерпретация одних и тех же архитектурных явлений есть результат в том числе теоретического обоснования архитектуры как формы решения идеологических задач социальных групп, преследующих различные жизненные интересы. Противоречия стали настолько резкими, что уже очевидна атмосфера нагнетания взаимной аннигиляции. И архитектура как всегда синхронно отражает своими формами современное ей состояние мира. Но сегодня претенциозные, экстравагантные упражнения в проектировании и строительстве одними архитекторами оцениваются как авангардные, обозначающие начало новой эпохи, другими - как декаданс, прямую угрозу гуманитарной миссии архитектуры, как назревший сигнал необходимости смены парадигмы общественного бытия и оздоровления принципов организации среды обитания. В статье исследуется процесс происходящих перемен с акцентом на негативные аспекты явлений современной западной архитектуры.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Пукаляк, М. В. "ОМОНІМІЯ В ДІЄСЛІВНИХ КОМБІНАЦІЯХ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 235–39. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на дослідження граматичної омонімії в сучасній англійській мові, типів та особливостей омонімічних структур, що функціонують у літературних текстах. Омонімія аналізується як явище синхронії і розглядається як результат протилежних процесів семантичної розбіжності слів, етимологічно що походять з одного і того ж джерела. Омоніми – це мовні одиниці, різні за значенням, але однакові за своєю формою. У випадку багатозначності різні значення однієї і тієї ж граматичної форми взаємозалежні і виходять з одного і того ж значення. У випадку омонімії первинне (інваріантне) значення цієї граматичної форми не простежується в різних видах використання цієї форми. Синтаксичні омоніми – це такі одиниці, в яких поверхневі структури збігаються, але глибокі семантичні структури різні. Саме синтаксична парадигма дає змогу виявити омонімію синтаксичної структури. Якщо парадигматичним зв’язком вважається зв’язок мовного елемента з іншими елементами, то, крім звичайних парадигматичних зв’язків усередині їх синтаксичної парадигми, омонімія синтаксичних одиниць має зв’язки з іншими елементами омонімічного рядка. Ці зв’язки називаються омонімічними зіткненнями. Саме трансформаційний аналіз допомагає диференціювати омонімічні конструкції. У рамках омонімії явища морфологічної та синтаксичної омонімії стоять окремо один від одного. Морфологічна омонімія включає окремі частини морфологічної парадигми і таким чином стає невід’ємною ознакою всієї морфологічної системи мови. Синтаксична омонімія складніша за своїми загальними ознаками, ніж морфологічна омонімія: тотожність омонімічних структур не має абсолютного, всеохоплюючого характеру, і поряд із переважаючою ідентичністю існують також деякі відмінності, які є явними показниками глибокої неідентичності синтаксичних конструкцій. Структурна нетотожність синтаксичних омонімів виявляється в процесі їх формування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Баева, О. В. "THE DWELLING OF CRIMEA IN THE PERIODS OF THE MIDDLE AGES AND THE NEW TIME. TO THE PROBLEM OF TRADITIONS AND CULTURAL INFLUENCES." ВОПРОСЫ ВСЕОБЩЕЙ ИСТОРИИ АРХИТЕКТУРЫ, no. 1(12) (February 17, 2020): 161–80. http://dx.doi.org/10.25995/niitiag.2019.12.1.008.

Повний текст джерела

Анотація:

Своеобразие архитектурного облика Крыма возникло из сложного переплетения природно-климатических, социально-политических и культурных факторов. Жилая архитектура, рассматриваемая в статье, отражала смену культурных доминант в регионе и вместе с тем демонстрировала устойчивые черты, незначительно эволюционировавшие на протяжении долгого времени. В итоге здесь сложились определенные типы жилища, синхронный и диахронный анализ которых позволил высказать предположения о цивилизационных влияниях и возможных источниках распространения некоторых архитектурных форм. При этом автор подчеркивает, что в Крыму из взаимодействия и взаимовлияния разных традиций рождается культурный синтез, проявившийся в утверждении устойчивых принципов и приемов в строительстве жилищ, которые длительное время сохраняли узнаваемые элементы. На конкретном фактическом материале в статье показано, что эти элементы крымского жилища распространяются за пределы региона.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Кронгауз, М. А. "THE FAREWELL FORMULA DAVAY IN SYNCHRONIC AND DIACHRONIC ASPECTS." Russkii iazyk za rubezhom, no. 2(285) (April 29, 2021): 40–43. http://dx.doi.org/10.37632/pi.2021.285.2.006.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье показан возможный путь формирования формулы прощания давай, состоящий из двух параллельных процессов: трансформации пожелания в формулу прощания и компрессии этой формулы. Трансформация заключается в тяготении пожелания к конечной точке в диалоге, а позднее и фиксации в этой позиции. Компрессия заключается в отпадении частей формулы вплоть до свертывания ее в одно слово. Современная форма повелительного наклонения давай однозначно воспринимается как побуждение говорящим собеседника и встраивается в ряд с просторечными формулами прощания будь и бывай. Однако мы видим, что в прототипической формуле (давай + местоимение в Д.п. + Бог + существительное в В.п.) глагол обращен не к собеседнику, а к Богу или мирозданию. Невозможно утверждать, что фраза типа Давай тебе Бог счастья! стала единственным источником современной формулы прощания давай. Тем не менее важно наличие устойчивой формулы-предшественницы, выполняющей тождественную функцию (т. е. не только пожелания, но и прощания). The article shows a possible way to form a formula for saying goodbye, which comprises two parallel processes: the transformation of a wish into a formula for saying goodbye and the compression of this formula. The transformation consists of a wish gravitating towards the end point in the dialog, and later fixation in this position. Compression consists of dropping off parts of a formula up to collapsing into a single word. The modern form of the imperative mood davay is clearly perceived as an incentive made by the speaker to the interlocutor and it fits in the same row with colloquial formulas of farewell bud’ and byvay. However, we see that in the prototypical formula (davay + the pronoun in the dative case + God + noun in the accusative case) the verb is not addressed to the interlocutor, but to God or the universe. It is impossible to assert that the phrases like Davay tebe Bog schact’a! have become the only source of the modern formula davay for saying goodbye. Nevertheless, it is important to have a stable predecessor formula that performs the same function (that is, not only one of a wish, but also of a farewell).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Эрштейн, Л. Б. "Synchronous-asynchronous distance learning in the process of teaching information technology on the example of Microsoft Access." Vocational education and labor market, no. 3(46) (September 30, 2021): 60–74. http://dx.doi.org/10.52944/port.2021.46.3.005.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассмотрена проблема организации дистанционного обучения на примере Microsoft Access в рамках курса информационных технологий. Автор задался целью представить авторскую методику дистанционного обучения информатике на основе универсальных информационно-технологических сред. Практическая значимость работы заключается в том, что показан способ синхронно-асинхронной организации учебного процесса, выявлены условия проектирования данного метода обучения, продемонстрирована его реализация на конкретном примере, выявлены проблемы, возникающие в процессе использования представленной модели обучения. Также приводятся мнения студентов о данной форме обучения. Теоретическая значимость работы состоит в том, что в ней обосновывается невозможность освоения в очном режиме целого ряда навыков и умений, в которых нуждаются обучающиеся. Но они могут получить необходимые знания в рамках представленной дистанционной модели обучения. Автор утверждает, что дистанционное обучение информационным технологиям является в разы более эффективной формой организации образовательного процесса, чем очное обучение. Основной новизной статьи является представленная методика обучения, основанная на использовании синхронно-асинхронной модели и универсальных информационно-технологических сред. The article considers the problem of organizing distance learning, using the example of Microsoft Access within the course of information technology. The article aims to present the author’s method of distance learning in IT ba ed on universal information technology environments. The practical significance of the work lies in the fact that the method of synchronous-asynchronous organization of training is shown; the conditions for the design of synchronous-asynchronous training have been identified; the implementation of such training is shown by a specific example; the problems that arise in the process of using the presented training model are identified. Moreover, we can see students’ opinions about this educational form; it is shown that, in general, students are positively disposed towards this format of learning. It is impossible to teach a whole range of skills and abilities necessary for students in full-time education unlike, however, using the presented distance learning model. This is the theoretical significance of the work. The author claims that distance learning in information technologies is a much more efficient form of organizing the educational process than full-time education. The novelty of the article lies in the presented teaching methodology based on the use of a synchronous-asynchronous model and universal information technology environments.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Matveeva, N. P. "On Early Medieval Contacts of the Urals and Western Siberia with Central Asia: The Evidence of Ceramics." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, no. 1 (2021): 68–77. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.1.068-077.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассматривается керамика кушнаренковского типа с памятников Приуралья и бакальской культуры Западной Сибири IV-VIII вв. Она выделена исследователями в 60-х гг. ХХ в. как показатель крупных миграционных процессов, связанных с этногенезом мадьяр. Анализ форм, технологии производства и декора керамики данного типа позволил выявить импортные изделия и местные подражания посуде из Приаралья. В музейных коллекциях керамики из джетыасарских могильников Алтынасар-4, Бедаикасар-2, Косасар-2 и -3, Томпакасар обнаружены сосуды, относящиеся к бакальской культуре, а также образцы, по которым изготавливались подражания в лесостепной зоне. Учтен результат сравнительно-статистического анализа погребального обряда синхронных уральских и западно-сибирских культур, согласно которому специфические характеристики для погребений с кушнаренковскими сосудами не выявлены. Эти факты вместе с художественной утварью, монетами, престижными украшениями и поясной гарнитурой рассматриваются как свидетельства активной караванной торговли в урало-западносибирско-казахстанском регионе. Предлагается не расценивать кушнаренковский таксон в качестве археологической культуры, сохранить употребление термина «кушнаренковский» для типа керамики, считать эту керамику отражением субкультуры, обслуживавшей престижное потребление, и связывать с продукцией бродячих ремесленников или производством в торговых факториях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Чорнобай, Катерина Григоріївна, та Ліна Ігорівна Бондаренко. "Вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців фізико-технічних спеціальностей через використання білінгвальних курсів з фізики". New computer technology 16 (14 травня 2018): 211–15. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.839.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є висвітлення основних напрямів удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців фізико-технічних спеціальностей через використання білінгвальних курсів з фізики. Задачами дослідження є аналіз існуючих методів і форм підготовки майбутніх фахівців фізико-технічних спеціальностей за допомогою білінгвального навчання фізики. Об’єктом дослідження є процес підготовки майбутніх фахівців фізико технічних спеціальностей. Предметом дослідження є використання білінгвальних курсів з фізики при підготовці майбутніх фахівців фізико-технічних спеціальностей. У роботі проведено аналіз існуючого стану використання білінгвальних курсів при підготовці майбутніх фахівців фізико-технічних спеціальностей. Виявлено, що основною проблемою впровадження такої моделі навчання залишається брак методичного забезпечення дисциплін. Спираючись на певні розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників зазначена проблема може бути вирішена шляхом розробки двомовних видань із синхронним перекладом на англійській та державній мовах. Вже існуючий досвід надає можливість говорити про ефективність введення двомовних курсів не тільки на старших курсах та в магістратурі, а й для першокурсників. Результатами дослідження стануть розробка та впровадження відповідного методичного забезпечення білінгвальних курсів з теоретичної та загальної фізики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

KRUCHININA, Irina Yu, and Lyubov’ Yu SHTAINLE. "On Decreasing the Stator Winding Phase EMF Waveform Distortion Factorand Additional Iron Losses in the Stator of a Salient Pole Synchronous Generator." Elektrichestvo 11, no. 11 (2018): 45–48. http://dx.doi.org/10.24160/0013-5380-2018-11-45-48.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Маринченко, Інна. "УПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ХУДОЖНЬОГО ПРОФІЛЮ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 15 (2 березня 2020): 173–86. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2020-15-12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати аналізу досвіду впровадження цифрових технологій у професійній освіті. З`ясовано, що стрімкий розвиток штучного інтелекту в усіх сферах життєдіяльності людини обумовлює використання цифрових технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти та закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Представлені цифрові технології у повній мірі реалізовують завдання, що сприяють підготовці фахівців професійної освіти, які будуть конкурентоспроможними на ринку праці. З`ясовано, що цифрові технології, які запропоновано нами, а саме синхронне та асинхронне навчання, мобільне навчання, «хмарне» навчання» та змішане навчання є ефективними сучасними цифровими технологіями, що створює достатні умови неперервного формування та розвитку цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання художнього профілю. Результати впровадження цифрових технологій, вказують на їхні переваги: доступність, зрозумілість та візуалізація інструментарію, багатофункціональність інструментарію, наявність системи управління навчанням як окремого студента, так і групи студентів, створюються умови для формування вміння здійснювати комунікацію між студентами та педагогами, неперервна online та offline підтримка.У процесі проведення експерименту виявлялися відмінності між рівнем цифрової компетентності на початковому етапі (констатувальний етап) та поточним рівнем – контрольне оцінювання зміни рівня цифрової компетентності (формувальний етап). Результативність зрушень у рівнях цифрової компетеності майбутніх педагогів професійного навчання художнього профілю університету та коледжу в умовах розробленого середовища оцінювалася за такими критеріями: знанням теоретичного матеріалу (використання цифрових технологій в професійні діяльності), умінням розв’язувати професійні задачі в електронному форматі (розроблення навчально-методичних електронних засобів, їх використання в освітньому процесі; розроблення електронних тестів, додавання домашніх електронних завдань, наповнення електронного журналу; проведення електронних уроків під час практики тощо), застосуванням набутих знань в умовах традиційного освітнього середовища (очна, дистанційна чи змішана форма навчання) та в умовах електронного середовища. На основі означених критеріїв було проведено оцінювання рівнів цифрової компетентності майбутніх педагогів художнього профілю університету та коледжу за такими рівнями: високий, середній та низький.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Matveeva, N. P., E. A. Tretyakov, and A. S. Zelenkov. "Archaeological Evidence of Migration from the Southern Taiga of Western Siberia to the Urals in the Early Middle Ages: The Vodennikovo-1 Cemetery." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, no. 4 (2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.4.091-099.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассматриваются 15 погребений курганного могильника Воденниково-1, расположенного на севере Курганской обл. в среднем течении р. Исеть. Памятник интересен для изучения миграционных процессов раннего Средневековья. На основании широких аналогий в материалах синхронных памятников Урало-Сибирского региона комплекс датирован концом VII — VIII в. н.э. Большая часть одиночных и коллективных захоронений совершена по обряду ингумации в прямоугольных могильных ямах с северо-западной ориентировкой покойного, размещением керамики у изголовья, посудой с резной и накольчатой орнаментацией. Данные черты погребального обряда характерны для раннесредневековой бакальской культуры Тоболо-Ишимья и находят параллели среди материалов Перейминского и Усть-Суерского-1 могильников. Вместе с тем на памятнике встречены впускные погребения, а также захоронения в деревянных колодах и гробовищах, западная ориентировка умерших и установка сосудов рядом с могильными ямами. Новации отражают иную традицию, находящую параллели среди погребальных комплексов потчевашской культуры Ишимо-Иртышья, таких как Окунево III, Лихачевский, Викуловское кладбище. Кроме того, отмечены совместное залегание керамики потчевашского и бакальского типов, а также синкретичные кувшинные формы сосудов с мелкогребенчатой и желобчатой орнаментацией. На сегодня могильник Воден-никово-1 является самым западным памятником с материалами потчевашской культуры, позволяющим говорить о переселении части южно-таежного населения Ишимо-Иртышья на Урал.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Королюк, Катерина. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ СХЕМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД): КОНВЕРГЕНЦІЯ ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 133–50. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-133-150.

Повний текст джерела

Анотація:

Зазначено, що єдність нації — це стратегічний план безпеки і продуктивного розвитку сучасної держави, що в Україні формується посту- пово. З’ясовано поєднання традицій та інновацій у сучасних підходах щодо розвитку держави як інституту, що забезпечує суспільний розвиток. Вико- ристано методи аналізу та синтезу, аналізу документів, знакове моделюван- ня, компаративний (синхронний) аналіз. Було розглянуто коеволюційний етап розвитку суспільства та поняття індивідуального “Я” і колективного “Ми” як домінуючих суб’єктів соціальних інтеракцій на різних етапах од- ного циклу суспільного розвитку. Зміна традиційної концепції управління на нову втілюється у програмі діджіталізації (“Держава у смартфоні”) як засіб полегшення надання адміністративних послуг населенню. Яким саме є рівень готовності суспільства сприйняти ці зміни? Почуття спільної й осо- бистої відповідальності — сприяє розвитку колективного “Ми”. Показано, що тенденції, які підтверджують позитивні зміни в Україні спостерігаються через виникнення багатьох волонтерських рухів, краудфандингових плат- форм, зростання кількості громадських організацій протягом останніх років. Разом з тим, зростає власна відповідальність індивіда за своє благополуччя. Чим розвиненішим є суспільство, тим активніше інновації впроваджуються у сферу суспільних відносин, значно оновлюючи їх. З’ясовано, що залуче- ність громадян до суспільного сектору частково обумовлена публічним ін- тересом та тенденцією зростання попиту на зайнятість у публічному секторі і здійснення соціально значущої професійної діяльності. На основі здійсне- ного аналізу, було розроблено формулу, що прораховує індекс колективного “Ми”. Розуміння необхідності розвитку суспільства шляхом конвергенції традицій та інновацій — важлива частина у плануванні державної та соці- альної політики України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

АЛЄКСЄЄВА, С. В. "ДИДАКТИКА В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОСВІТИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 25–30. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано необхідність розробки теоретичного базису дидактики в умовах інформатизації освіти, що відповідає сучасному концептуальному розумінню ролі інформаційних технологій в освітньому процесі. Глобальні виклики інформаційного суспільства ХХІ століття, яскраво виражена його цифровізація, розвиток технологій штучного інтелекту вимагають переоцінки педагогічних здобутків дидактичного забезпечення освітнього процесу. Дидактична теорія має сприяти відкриттю нових можливостей вдосконалення освітнього процесу, що дасть змогу підготувати сучасну молодь до життя в цифровому суспільстві, та здатності ефективно здійснювати професійну діяльність в умовах цифрової економіки. Інформатизація суспільства сприяла «появі цифрових дітей», які активно транслюють події життя в блогах, генеруючи контент свого покоління. Ці діти остаточно з’єднали Інтернет і життя, вони не затримують свою увагу на чомусь одному і постійно поглинають гігабайти нової інформації, швидко освоюють нові гаджети, інтуїтивно їх розуміють, із задоволенням працюють із ними. Необхідність обґрунтування нових підходів сучасної дидактики визначається новим форматом освіти, яка використовує широкий доступ до відкритих електронних ресурсів, організацію асинхронної та синхронної педагогічної взаємодії з використанням різних освітніх телекомунікаційних каналів. Провідні ідеї дидактики в умовах інформатизації освіти розкриваються крізь призму наукових підходів цифрової гуманізації навчання і особистісно орієнтованої педагогіки та провідних принципів: персоналізації, гнучкості та адаптивності, насиченості освітнього середовища, полімодальності (мультимедийности), навчання у співпраці і взаємодії, успішності в навчанні, практико орієнтованості, включеного оцінювання, доцільності. Отже, інформатизація освіти впливає на моделювання освітнього простору закладу освіти, відкриває можливості для оновлення змісту, організаційних форм навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Krasniakova, Alla. "Мережа інтернет як комунікативний простір національної та громадянської самоідентефікації кіберпокоління". Проблеми політичної психології 21 (6 грудня 2018): 174–84. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol21-year2018-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Інформаційно-комунікаційне середовище мережі Інтернет розглядається як мультикультурне віртуальне середовище взаємодії носіїв різних мов і культур. Наголошується, що інтернет-простір є гібридним середовищем, яке утворюється за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у результаті інтеграції елементів реального і віртуального життя. У процесі комунікативної взаємодії різних соціальних суб’єктів в інтернет-середовищі формуються ідентифікаційні характеристики користувача. Висвітлено особливості самоідентифікації кіберпокоління у віртуальному інтернет-просторі, зокрема: 1) процес самоідентифікування відбувається синхронно в реальному соціокультурному просторі і віртуальному мультикультурному інтернет-середовищі; 2) у віртуальному інтернет-просторі конструювання образу “Я” може здійснюватися як а) копіювання реальної ідентичності, зокрема національної та громадянської; б) утворення віртуального образу, відмінного від реальної ідентичності, а також як в) поєднання елементів віртуальної і реальної ідентичності в гібридній (за Дж. Сулером) моделі. Звертається увага на те, що можливість створювати різні “Я” образи у віртуальному інтернет-просторі приводить до формування мінливої, гнучкої, динамічної і нестабільної ідентичності. Підкреслюється, що процес самоідентифікації молодих громадян країни поєднується з кризою дитячої ідентичності, яка сформувалася в рамках наявної системи соціальних відносин під впливом батьків, і входженням у віртуальний світ Інтернету, де пропонується нові системи цінностей, норм і правил поведінки. Наведено результати дослідження особливостей самоідентифікування студентської молоді у віртуальному інтернет-середовищі. Встановлено, що переважна частина молоді (62%) презентує в інтернет-середовищі свою реальну національну та громадянську ідентичність, третина – демонструє елементи гібридної моделі ідентичності. Зауважено, що частка молоді, яка створює тільки віртуальний образ “Я” в Інтернеті, не перевищує 1,5%. З’ясовано, що майже 93% респондентів для презентації національної та громадянської ідентичності обирають візуальні форми: використовують символи, кольори, атрибути, фрагменти національного орнаменту тощо. Виявлено, що найбільш прийнятними формами інтернет-комунікації, де виявляється національна та громадянська ідентичність, молоді громадяни країни вважають інтерактивні полілоги, зокрема чати, форуми, коментарі на сторінках соціальних інтернет-мереж, обговорення в блогах та мікроблогах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Лукьяненко, Марина Алексеевна, та Людмила Николаевна Ванжа. "Технологические закономерности процесса обучения в контексте теории смысла и смыслообразования". Российский психологический журнал 12, № 3 (30 вересня 2015): 60–69. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2015.3.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Технологии обучения предстают как механизм самореализации содержания, и, следовательно, обновляя содержание, в любых его направлениях, включая и смыслообразование, надо адекватным, синхронным образом вносить изменения и в технологическую культуру. По способности обеспечения личностно-смыслового развития учащих- ся это технологии, ориентированные непосредственно на смыслообра- зование учащихся, к которым относятся технологии, обеспечивающие самоактуализацию субъектного опыта учащихся, диалоговые технологии, игровые технологии, методы, обеспечивающие самовыражение учащихся, методы психолого-дидактической поддержки учащихся, методы проблемно- творческого типа. Однако если содержательный компонент в обучении за последние годы все более и более становится смыслонасыщенным, ориентированным на развитие смысловой сферы учащихся, то технологии обучения пока еще в основном носят или репрезентативный, или когнитивно-направленный характер. Это порождает необходимость поиска тех технологий в учебном процессе, которые позволят вывести его на уровень смысловой сферы через смыслообразование и смысловыявление самих учащихся. Содержание и методы обучения оказываются взаимосвязанными органически: если содержание «питает» развитие личности, ее смысловые структуры, то методы должны включать, запускать смыслообразование и развитие. Построение учебного процесса по способу раскрытия учащимися смысла изучаемых объектов позволило бы сделать образование более эффективным, результативно влияющим на жизненные и духовные ценности формирующейся личности, помогло бы преодолеть разрыв между гностическим и личностным в учебном процессе. Становится очевидной актуальность теоретической разработки и поиска таких методов, технологий, средств, способов и форм организации обучения, которые бы обеспечили необходимо оптимальную степень вариативности, оптимум обязательного и выборочного в учебном процессе. Учебный диалог в таком контексте приобретает характеристики смыслотехнологии, коммуникатирующей и транслирующей смысл в учебный процесс, с обязательной ориентацией на определенные возрастные особенности обучаемых.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Пойлов, Владимир Зотович, Александр Леонидович Казанцев та Мария Владимировна Черепанова. "ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ПОЛУЧЕНИЯ КОМПОЗИЦИИ Al2O3-ZrO2 СПРЕЙ-ТЕРМОГИДРОЛИЗОМ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 4 (21 квітня 2021): 148–58. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/4/3159.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальность. Керамические композиции Al2O3-ZrO2 обладают высокой механической прочностью при повышенных температурах, хорошей стойкостью к тепловому удару, что делает керамику ZTA (комбинация оксида алюминия и диоксида циркония) пригодной для различных областей применения с высокими требованиями: в химической и нефтехимической отраслях промышленности, при изготовлении катализаторов, изготовлении инструментов, в медицине и т. д. В последние годы широко востребованными являются также керамические материалы, используемые в аддитивных технологиях. Цель: выявление физико-химических основ получения композиций Al2O3-ZrO2 методом спрей-термогидролиза из органоминеральных растворов трихлорида алюминия и оксохлорида циркония с определенными химическим, фазовым и дисперсным составами. Объекты: органоминеральные растворы трихлорида алюминия и оксохлорида циркония, а также продукты их спрей-термогидролиза, образующиеся при сгорании органоминеральных растворов в пламени при температурах более 400 °С. Методы. Размер и форма, элементный состав полученных продуктов определялись на сканирующем электронном микроскопе «S-3400N» фирмы «HITACHI», с приставкой для рентгеноспектрального анализа фирмы «Брукер», фазовый состав – на рентгеновском дифрактометре «XRD 7000» фирмы «Shimadzu», гранулометрический состав – на приборах фирмы «Malvern» «Mastersizer 2000» и «Zetasizer Nano ZS», термические превращения продуктов и исходных веществ – на приборе синхронно-термического анализа «Jupiter STA 449 C» фирмы «NETZSCH». Результаты. Установлены особенности термических превращений трихлорида алюминия и оксохлорида циркония (изменения массы, тепловые эффекты, температуры гидролиза, разложения, кристаллизации, фазовых превращений) в интервале температур 40–1650 °С. Выявлено, что при термогидролизе бинарных растворов типа AlCl3-ZrOCl2 формируются частицы порошков, ядро которых состоит преимущественно из продуктов гидролиза хлорида алюминия, имеющего более высокую скорость гидролиза, смешанного оксида Al0,52Zr0,48O1,74, а оболочка – из оксида циркония. Проведены исследования равномерности распределения атомов Al и Zr в порошках оксидных композиций. Установлено, что неравномерное распределение атомов Al и Zr в порошках композиций Al2O3-ZrO2 наблюдается только в крупных частицах с размерами 100 мкм и более. Установлено, что характеристики дисперсности продуктов термогидролиза зависят как от состава прекурсоров, так и от введения спиртов, концентрации компонентов и добавок в прекурсорах. Средний размер частиц порошков и диапазон размеров снижается при увеличении концентрации солей в прекурсоре и подкислении прекурсора (0,8 % масс. HCl). Применение разбавленных растворов солей в составе прекурсора приводит к увеличению среднего размера частиц за счет образования больших по размеру капель и снижения температуры синтеза. Использование изопропанола в прекурсорах оказывает минимальное влияние на морфологию получаемых частиц, но приводит к повышению температуры в реакторе, увеличению полидисперсности частиц образца.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Абрегов, Ачердан Нухович, and Рузанна Алиевна Эльдарова. "Word-formation and etymological analysis of the Adyghe names of the mat and plants intended for its manufacture." Вестник Адыгейского государственного университета, серия «Филология и искусствоведение», no. 3(282) (March 2, 2022): 15–20. http://dx.doi.org/10.53598/2410-3489-2021-3-282-15-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассматриваются лексические единицы, номинирующие циновку в адыгских языках и называющие растения, которые используются при её плетении. Материал исследования представлен данными лексикографических источников и полевой информацией, собранной в экспедициях авторами статьи. В лингвистике утвердилось мнение о том, что в агглютинативных языках, куда входят и адыгейские языки, внутренняя форма слова всегда прозрачна: легко вычленяются составляющие морфемы. Действительно, в таком случае в синхронном плане без особых усилий можно определить лексико-семантическую и словообразовательную структуру слова. Однако в ряде случаев слова претерпевают смысловые и фонетические преобразования, затрудняющие объяснить происхождение слова, которое может быть установлено только в диахронном аспекте. The paper examines the lexical units nominating the mat in the Adyghe languages and naming the plants that are used in its weaving. The research material encompasses data from lexicographic sources and field information collected in expeditions by the authors of this work. In linguistics, the opinion has been confirmed that in agglutinative languages, which include the Adyghe languages, the internal form of the word is always transparent: the constituent morphemes are easily isolated. Indeed, in this case, the lexico-semantic and word-formation structure of a word can be determined synchronously without much effort. However, in some cases, words undergo semantic and phonetic transformations that make it difficult to explain the origin of the word, which can be established only in the diachronic aspect. The purpose of the study is to determine the lexico-semantic and word-formation structure of derived words and to give an etymological analysis of lexemes that have lost the internal form of a word or function with a darkened internal form. To solve this problem, comparative historical and comparative research methods are used. The theoretical significance of the research lies in the fact that the results of the work can be used in the development of courses of lectures on lexicology, semasiology and word formation, as well as in lectures on various sections of modern Adyghe languages and in lexicographic practice.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Качак, Тетяна Богданівна. "ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 144–69. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4079.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зроблено аналіз особливостей використання цифрових інструментів та організації інтегрованої з методикою навчання літературної освіти майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційного навчання. Зазначено, що в процесі підготовки студентів-педагогів у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» дистанційне навчання відбувається на основі використання доступних платформ, ресурсів та цифрових інструментів. Розглянуто апробовані у 2020-2021 н.р. цифрові інструменти, інтегровані з методикою навчання літературної освіти студентів, – набір Інтернет-платформ, онлайн сервісів, програм, конструкторів, додатків та інших цифрових ресурсів, які дають змогу забезпечити формування літературної та методичної компетентностей здобувачів педагогічної освіти. Запропоновано огляд моделей взаємодії викладача і студентів, практикованих під час дистанційного вивчення дисципліни «Дитяча література та методика навчання літературного читання» (спеціальність «Початкова освіта»). Йдеться про синхронну взаємодію в реальному часі та єдиному віртуальному просторі через відеозв’язок (ресурси google meet, zoom); опосередковану (асинхронну) взаємодію під час виконання й перевірки завдань (d-learn, classroom); індивідуальну й колективну взаємодію з використанням приватних каналів спілкування (мобільний зв’язок, e-mail, viber, facebook). Охарактеризовано та класифіковано актуальні під час формування літературної та методичної компетентностей студентів цифрові інструменти чотирьох груп: платформи для організації онлайн навчання, пошукові системи, онлайн сервіси й комп’ютерні програми для створення цифрового контенту і медіапродуктів для професійної діяльності, програми для оцінювання знань. Подано перелік вебсервісів для створення інтерактивних плакатів (Thinglink, Glogster), інтерактивних часових стрічок подій з додаванням фото, аудіо та відеоматеріалів (Tiki-Toki, Time line JS, Time.Graphics), карт пам’яті, ментальних карт (FreeMind, iMindMap, Mindomo, Mindmeister, Spiderscribe), створення анімаційних роликів та відеоскрайбінгу (Powtoon.com, Sparkol VideoScribe), хмари слів (Mentimeter, Wordart.com, Word it out), інтерактивних вправ і завдань (Learning Apps) та ін. На підставі проведення емпіричного дослідження та результатів опитування майбутніх учителів початкової школи стверджено, що підвищенню пізнавального інтересу й мотивації до навчання студентів в умовах дистанційного навчання сприяють нетрадиційні й авторські методи та форми роботи, зокрема онлайн зустрічі з письменниками («Літературна академія»), учителями й бібліотекарями, майстер-класи, онлайн аукціони методичних ідей, організація інтерактивної взаємодії студентів під час підготовки та презентації групових проєктів. Зазначено позитивні й негативні аспекти дистанційного навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Лях, Оксана. "ТРУДНОЩІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТАРШОКЛАСНИКІВ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 15 (21 жовтня 2021): 114–21. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.242954.

Повний текст джерела

Анотація:

Весною 2020 року перед системою освіти України постав новий виклик у вигляді дистанційного навчання на всіх ланках освіти. Причиною стала всесвітня пандемія COVID-19, яка вразила всі сфери життя людства. Раніше проблеми та переваги дистанційного навчання вивчали українські науковці П. Дмитренко, І. Кузьміна, В. Кухаренко, В. Олійник, Ю. Пасічник, О. Рибалко, Н. Сиротенко, П. Стефаненко та ін. Всі вони досліджували особливості дистанційного навчання студентів. Це можна пояснити тим, що однією з основних вимог до такої форми навчання є вміння вчитися самостійно, стійка мотивація та сильна самоорганізація. Темою наукової роботи стали труднощі навчання англійської мови старшокласників у закладах загальної середньої освіти України в умовах дистанційного освітнього процесу. У статті описані труднощі, що виникли під час викладання англійської мови старшокласникам. Так, вчителі та старшокласники стикалися з труднощами технічного (проблеми з технікою та Інтернетом), організаційного (недотримання он-лайн розкладу, порушення розпорядку дня, невчасна здача завдань) та психологічного (втома, ізоляція, обмеження живого спілкування) характеру. У роботі подані рекомендації щодо подолання труднощів дистанційного навчання, а саме поєднання синхронної та асинхронної взаємодії з чітким зазначенням всіх термінів, навчальних посібників, платформ, додаткових ресурсів, шляхів додаткового зв’язку з урахуванням можливих технічних та особистих труднощів; тісна взаємодія з батьками. Необхідно пояснювати хід та особливості дистанційного навчального процесу, завдання, вимоги та чіткі терміни не тільки учням, але і батькам, щоб ті допомагали своїм дітям організувати свій час та простір для плідної роботи; якщо в учня немає доступу до цифрових технологій, доцільно повідомити йому перелік тем, послідовність їх вивчення за наявним в учня підручником, а також перелік завдань, які необхідно виконати для досягнення передбачених результатів навчання. Якщо є змога, відбувається комунікація телефоном чи електронною поштою, проте основну частину навчальної діяльності учень здійснює самостійно. Отже, у статті визначені основні труднощі, що виникали в процесі навчання старшокласників англійської мови (технічні, організаційні, психологічні) та окреслені можливості їх подолання. Наголошено, що велику роль у вирішенні труднощів відіграють вчителі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Румянцев, Михайло Игорович. "Опыт использования свободного программного обеспечения для разработки электронной библиотеки". New computer technology 5 (8 листопада 2013): 81–82. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.91.

Повний текст джерела

Анотація:

В условиях усиливающейся на фоне демографического кризиса конкурентной борьбы на рынке образовательных услуг все актуальнее становится задача обеспечения учебного процесса самыми современными сервисами – и не только в столичных или областных вузах, но и в региональных институтах и колледжах. Одна из возникающих при этом проблем – отсутствие достаточного финансирования для приобретения нужного прикладного программного обеспечения (ПО), а также инструментальных средств разработки. В связи с этим представляется целесообразным использование свободного ПО в тех случаях, когда на «горло» разработчику наступают неумолимые критерии качество/стоимость и качество/время.Иллюстрацией такого подхода может послужить авторский опыт разработки и внедрения в Западнодонбасском институте экономики и управления (ЗПИЭУ) электронной библиотеки LazyLib. Поставленная руководством института задача была четкой и недвусмысленной: в кратчайшие сроки создать программную систему, позволяющую осуществлять пополнение, хранение, каталогизацию и выборку различного рода документов в электронной форме (научных статей, журналов, диссертаций, монографий, учебных пособий и т.п. в виде doc-, pdf, djvu- и html-файлов). Приобретение или разработка полноценной библиотечной системы типа ИРБИС или аналогичной исключалось по вполне понятным причинам. Поэтому для реализации проекта было принято использовать свободное инструментальное ПО – mawk 1.2.2, распространяемое по GNU General Public License от Free Software Foundation. Это позволило выпустить в течение полутора месяцев несколько версий системы (в настоящее время в эксплуатации находится версия 1.3 от 22/06/2007) – без отрыва от выполнения автором разработки других обязанностей. Сам mawk 1.2.2 абсолютно некритичен к ресурсам ПК, не требует процедуры инсталляции и прост в освоении.Что представляет собой система LazyLib 1.3? Ее информационная структура достаточно проста – это папка LAZYLIB, включающая в себя папки ARTICLES (отдельные статьи), BOOKS (монографии), CONFERENCES (труды конференций), DISSERTATIONS (полнотекстовые диссертации), EDUCATIONAL (учебно-методические материалы), JOURNALS (журналы), REFERATS (авторефераты диссертаций). Каждая из указанных папок, в свою очередь, содержит тематические папки COMPUTER SCIENCE, ECONOMICS, HUMAN, MATHEMATICS, OTHER – в которых, собственно, и хранятся электронные документы компьютерной, экономической, социально-гуманитарной, математической и прочей тематики. Общее количество документов по состоянию на 22.06.2007 – 630. Прогнозируемые темпы пополнения баз документами и профессиональная направленность библиотеки позволили отказаться от использования какой-либо СУБД (т.к. существующая справочно-поисковая структура системы в виде гипертекстовых и ASCII-файлов «выдержит» рост системы до нескольких тысяч документов).Программная составляющая системы – несколько скриптов на языке awk, один скрипт на VBS, собственно mawk.exe, а также сопутствующие командные (bat-) файлы и ярлыки, в т.ч. для первоначальной инсталляции и последующих обновлений LazyLib, пополнения информационной базы. Сюда относятся: lazylib.awk (создание гипертекстовых тематических каталогов библиотеки на основе файлов-описателей), lazy_ABC.awk (создание поискового индексного файла lazy_!!!.abc), lazyfind.awk (поисковый модуль), lazyfind.vbs (диалоговый интерфейс для lazyfind.awk), а также вспомогательные утилиты lazyindx.awk и lazytotl.awk.Поисковые возможности версии 1.3 – быстрый поиск по первой букве библиографического описания, поиск по первым символам либо произвольному фрагменту описания документа. Результат поиска выдается в форме гипертекста – как файл results.htm. Поиск по ключевым словам пока не реализован, но планируется при подготовке новой версии.Поскольку локальная сеть ЗПИЭУ находится в состоянии реорганизации и модернизации, в настоящее время установлены и эксплуатируются автономные варианты LazyLib, инсталлированные в библиотечно-информационном центре института, в отделе НИР и на 2-х кафедрах. Обновление баз производится на всех площадках синхронно и недолго. Освоение системы пользователями происходит достаточно быстро и не требует каких-либо предварительных навыков в области информационных технологий.Даже короткий срок эксплуатации системы позволяет сделать ряд оптимистических выводов:1) для провинциальных вузов с ограниченным бюджетом использование свободного ПО там, где только можно, позволяет резко снизить себестоимость разработки и сопровождения ПО для учебного процесса;2) возможно освоение передовых информационных технологий, в какой-то мере сопоставимых по уровню с технологиями, применяемыми ведущими вузами страны;3) свободное ПО создает реальные предпосылки переносимости востребованного прикладного ПО между различными вузами не на коммерческой основе, а на основе договоров научно-технического сотрудничества или взаимообмена разработками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Ильин, Владимир Иванович. "Структура исторической колеи России: проблемы методологии". Мир России 26, № 4 (24 вересня 2017): 30–50. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2017-26-4-30-50.

Повний текст джерела

Анотація:

Владимир Иванович Ильин – доктор социологических наук, профессор, Санкт-Петербургский государственный университет, Сыктывкарский государственный университет; ассоциированный сотрудник, Социологический институт РАН. Адрес: 199034, Санкт-Петербург, Университетская наб., д. 7–9. E-mail: ivi-2002@yandex.ru Цитирование: Ильин В.И. (2017) Структура исторической колеи России: проблемы методологии // Мир России. Т. 26. № 4. С. 30–50. DOI: 10.17323/1811-038X-2017-26-4-30-50 Целью данной статьи, продолжающей размышления на темы, которые обсуждаются в монографиях «Россия как цивилизация» и «Нова ли новая Россия?», является попытка уточнить категориальный аппарат, позволяющий интегрировать цивилизационный подход и концепции социальной инерции (зависимости от прошлого пути – path dependency). Цивилизационный подход, возникнув в рамках философии истории, в силу масштаба предмета не склонен вглядываться в эмпирические детали. Сейчас он все активнее проникает в историю, экономику и социологию. Однако сдвиг в предметном поле не подкрепляется разработкой адекватной этим конкретным наукам методологии. В условиях нехватки эмпирических аргументов, выстроенных в соответствии с принципами научной методологии, вопрос о месте России в системе локальных цивилизаций по-прежнему остается предметом веры, поскольку ни одна из спорящих сторон не может привести аргументы, представляющиеся оппонентам убедительными. Главным недостатком существующих исследований данной проблемы остается акцент на методах сравнения, часто допускающих синхронное сравнение стран, находящихся на разных этапах развития одного и того же типа общества, использование произвольно подобранных аналогий, что отвечает логике дедукции, когда факты собираются для иллюстрации теоретической концепции. Неудивительно, что проблематика цивилизационного анализа России, несмотря на полуторавековую историю, больше интегрирована в идеологический, чем научный дискурс. Концепции социальной инерции, возникшие в экономических науках, гораздо более точны и конкретны, но именно в силу этих достоинств они с трудом применимы для тысячелетнего диапазона. В статье предлагаются две группы категорий, которые могут стать неким шагом вперед на пути сближения цивилизационного подхода и концепций зависимости от прошлого пути. Первая группа категорий позволяет анализировать механизмы исторической преемственности периодов одной цивилизации: (1) цивилизационный стержень как совокупность факторов, действующих на протяжении всей истории; (2) историческая колея как реальные формы реакций на них, создающие фундамент для последующих периодов; (3) цивилизационные ловушки как шаги (часто политические), приобретшие необратимые последствия для будущего. Вторая группа категорий – это разные типы колеи, пронизывающие многовековую историю: географическая, геополитическая, политическая, колея собственности, религиозная, ментальная и колея исторической памяти. Данная категориальная сетка дает возможность упорядочить эмпирическую проверку гипотез цивилизационного анализа относительно многовековой преемственности.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Красноперов, Александр Анатольевич. "PLATE-SHAPED PENDANTS FROM THE BURIAL 73 OF THE TURAEVSKY BURIAL GROUND." Tomsk Journal of Linguistics and Anthropology, no. 3(29) (December 14, 2020): 128–41. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6119-2020-3-128-141.

Повний текст джерела

Анотація:

Грунтовая часть Тураевского могильника стала известна в 1969 г., раскопки осуществлялись в 1986–1990 гг., памятник полностью опубликован. Среди инвентаря Тураево, п. 73 есть несколько пластинчатых подвесок прямоугольной и трапециевидной формы, вопрос о происхождении которых требует повторного анализа. Подвески из Тураево, п. 73 совсем не характерны для мазунинских. При простоте формы и техники подвески почти не находят аналогий в синхронных памятниках. Таких нет в ближайших родственных культурах, гляденовской, кара-абызской, азелинской, их нет ни у сармат, ни в «древнемордовских» памятниках, ни у рязано-окцев. Ближайшие территории, где представлены пластинчатые украшения, это ареалы дьяковской и мощинской культур. Контекст находок показывает, что и на позднедьяковских, и на мощинских памятниках такие украшения сопряжены с находками вещей круга восточноевропейских эмалей, и являются местным локальным вариантом «эмалевого» комплекса. Кроме киевской, пластинчатые вещи представлены на памятниках зарубинецкой и культуры поздней штрихованной керамики. Дата комплекса Тураево, п. 73 неоднозначна. Железные височные подвески и железная бабочковидная фибула характерны для второго большого периода мазунинской культуры. Но бусинный материал дает дату в пределах III в., скорее второй его половины или середины. В пользу этой датировки свидетельствует набор подвесок, пластинчатых, имеющих истоки в уборе круга эмалей, и из фрагмента эполетообразной застежки предшествующей пьяноборской культуры. Находки круга эмалей эпизодически встречаются в Прикамье, и относятся ко 2-й (азелинские могильники) и 3-й (мазунинские могильники) стадиям развития. Механизм передачи можно предполагать через среду позднезарубинецкого (Ахмедов, 2018: 150, 157) и киевского населения (Бикляньское селище) в процессе их продвижения на восток (Ахмедов, Белоцерковская, 2007: 273). Turaevsky burial ground became known in 1969, excavations were carried out in 1986–1990, the monument is fully published. Among the inventory Turaevo, grave 73 there are several plate-shaped pendants of a rectangular and trapezoidal shape, the question of the origin of which requires repeated analysis. Pendants from Turaevo, grave 73 are not at all characteristic of Mazunino archeological culture. With the simplicity of the form and technique, the pendants almost do not find analogies in synchronous monuments. There are none in the «closest kindred» cultures, Glyadnovo, Kara-Abyz, Azelino, they are neither by the Sarmatians, nor in the «Old Mordovian» monuments, nor among the Ryazan'-Oka monuments. The nearest territories where plate-shaped bijouterie are represented are the areas of Dyakovo and Moschino cultures. The context of the finds shows that on both Late-Dyakovo and Moschino monuments, such bijouterie is associated with finds of things from the circle of East European enamels, and is a local version of the «enamel» complex. Plate-shaped bijouterie are represented on the monuments of Kiev-culture, Zarubinets-culture and the culture of late hatched ceramics. The date of the Turaevo grave 73 is ambiguous. Iron pendants for headwear and an iron butterfly-shaped brooch are characteristic of the second «large» period of the Mazunino culture. But the beads gives a date within the 3rd century, rather, its second half or middle. This dating is supported by a set of plate-shaped pendants having origins in the «enamel circle» and from a fragment of the epaulet-shaped buckle of the previous «Pyany Bor» culture. Findings of a «enamel circle» occasionally occur in Kama river valley, and belong to the 2nd (Azelino burial grounds) and 3rd (Mazunino burial grounds) stages of evolution. The transmission mechanism can be supposed across of the population of the Late-Zarubinets (Akhmedov I. R., 2018, p. 150, 157) and the Kiev (Biklyan' settlement) in the process of going to the East (Akhmedov I. R., Belotserkovskaya I. V., 2007, p. 273).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Хмель, Оксана Валеріївна, та Юрій Олександрович Дорошенко. "Структурно-функціональна схема організації дистанційного навчання інформатики". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (19 квітня 2014): 244–50. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.442.

Повний текст джерела

Анотація:

Впродовж XXI століття людство має остаточно сформувати постіндустріальне інформаційне суспільство. Стратегічним завданням та головною метою функціонування такого суспільства є забезпечення соціального добробуту кожної людини шляхом створення, розвитку й застосування високих наукоємних технологій. Зазначене вимагає суттєвих змін у багатьох сферах життєдіяльності людини, зокрема, й у освіті.Дистанційне навчання (ДН) є однією з найбільш перспективних форм сучасної організації навчального процесу. ДН повною мірою відповідає вимогам, що ставляться перед освітою “інформаційним суспільством”, і базується на широкому використанні можливостей і засобів комп’ютерно-інформаційних та телекомунікаційних технологій. ДН є доступним, масовим, гнучким, ресурсоємним, інтерактивним, створює умови щодо практичної реалізації гуманізації, індивідуалізації та диференціації навчання.Використання елементів ДН студентами, які навчаються заочно, за умов належної підготовки навчально-методичного забезпечення та організації його використання може помітно підвищити ефективність навчального процесу та закріпити і розвинути навички та вміння студентів.Виходячи з загальнодидактичних принципів відбору змісту, організації та функціонування дистанційного навчання, розроблено (рис. 1) узагальнену структурно-функціональну схему (архітектоніку) дистанційного навчального курсу (ДНК).За пропонованою схемою курс має інтегрований характер і складається з п’яти функціонально-узгоджених блоків: організаційно-методичного, навчального, комунікативного, ідентифікаційно-контролюючого та інформаційно-довідкового.Наведемо стислу характеристику кожного з блоків відповідно до тематичної спрямованості створюваного курсу ДН “Інформатика. Інформаційні технології” для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних вузів. Рис. 1. Ядро навчального блоку становить власне автоматизований навчальний курс (навчально-методичне забезпечення в електронному вигляді). Комунікативний блок призначений для реалізації навчального діалогу студент–викладач, а також спілкування з іншими учасниками навчального процесу з даного навчального закладу. Ідентифікаційно-контролюючий блок складається з завдань та контрольних робіт, призначених для визначення рівня навчальних досягнень студента після вивчення ним певного навчального модуля (теми); змісту індивідуальних творчих завдань і групових проектів. Інформаційно-довідковий блок має надавати необхідну інформацію за відповідним запитом користувача (пояснення, зразки виконання завдань, вказівки тощо); містити довідкові матеріали з предметної області навчального курсу. Організаційно-методичний блок має надавати інформацію щодо цілей, навчальних задач дисципліни, включати стислу характеристику змісту тем навчальної програми, порядок та рекомендації по вивченню дисципліни у режимі ДН.З метою висвітлення специфічних особливостей курсу “Інформатика. Інформаційні технології” розглянемо структуру та зміст кожного з п’яти блоків пропонованого ДНК.Організаційно-методичний блокзабезпечує виконання організаційної та навчальної функцій дистанційного навчання. Цей блок містить:загальну інформацію про курс (що вивчає дана дисципліна, цілі та задачі курсу, актуальність та практична значущість, зв’язок з іншими предметами обраної спеціальності тощо);навчальну програму курсу (перелік тем та їх короткий зміст);рекомендації щодо організації процесу навчання, зокрема:як працювати з інформаційним наповненням курсу;що повинен знати і вміти студент у результаті вивчення курсу;форми та засоби контролю;як готуватись до складання тестів, виконувати проекти;навчальний план та графік вивчення дисципліни:назви тем та рекомендована послідовність їх вивчення;орієнтовна кількість годин на вивчення кожної теми курсу з диференціацією за видами навчальної діяльності;теми дискусій (з переліком основних питань) та час їх проведення;тематика проектів і термін їх виконання.Стратегічною метою вивчення курсу “Інформатика. Інформаційні технології” є формування основ інформаційної культури та комп’ютерно-технологічної компетентності, що передбачає формування в студентів теоретичної бази знань з основ інформатики, практичних умінь і стійких навичок використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній діяльності студентів. Загальна кількість і тематичний розподіл навчальних годин та навчального матеріалу ДНК повинно відповідати цілі навчання.Навчальний блокдисципліни “Інформатика. Інформаційні технології” складається з системного курсу лекцій, вправ, практичних і лабораторних робіт, проектів.Лекції являють собою одну з найважливіших форм навчальних занять та складають основу теоретичної підготовки студентів. Лекції призначені для формування систематизованої основи наукових знань дисципліни, концентрації уваги на вузлових та на найбільш важких для засвоєння питаннях. Лекція являє собою систематичне проблемне викладання учбового матеріалу з деякого питання, теми, розділу, предмета.На відміну від традиційних аудиторних лекцій, дистанційні лекції виключають живе спілкування студента з викладачем. Дистанційні лекції можуть подаватися по-різному: у вигляді запису на аудіо чи відеокасетах, або в електронному варіанті. Електронні лекції (ЕЛ) зазвичай являють собою певний набір навчальних матеріалів у електронному виді. Окрім тексту лекцій, вони включають у себе додаткові матеріали з довідників, інших учбових та методичних посібників, перелік адрес тематичних веб-сайтів тощо. За наявності ЕЛ студент має можливість багаторазово звертатися до незрозумілих моментів, вивчати чи аналізувати навчальний матеріал у зручний для себе час. Крім того, за текстом лекцій легше проглядається загальна структура та змістове наповнення всього курсу.Для перевірки правильності розуміння, осмислення теоретичного матеріалу, закріплення набутих знань та формування певних умінь і навичок передбачається виконання всіма студентами комплексу спеціально підібраних вправ.Практичні роботи передбачають виконання практичних завдань з метою закріплення навчального матеріалу та вироблення стійких умінь і навичок. Практичні роботи вимагають виконання деякого алгоритму, який складається з 5–7 кроків (вправ).Лабораторні роботи мають творчий характер, містять елементи самостійного наукового дослідження та направлені на усвідомлене застосування студентами здобутих під час виконання роботи знань, умінь і навичок для розв’язання поставленого проблемного завдання та вироблення власних висновків.Проекти. На відміну від лекцій та практичних завдань, проекти передбачають як індивідуальне, так групове (у режимі творчого співробітництва) їх виконання. Практично це реалізується завдяки мережі Інтернет, зокрема, чатів та телеконференцій.Самостійна робота. Ця форма навчального процесу є однією з основних у системі дистанційного навчання (СДН). Самостійна робота студентів організаційно може бути індивідуальною, парною та груповою та здійснюватись засобами мережі Інтернет.Комунікативний блокпризначений для реалізації спілкування студента з викладачем та іншими студентами, які вивчають цей курс. Студенти звертаються до викладача за консультаціями та поясненнями, а також спілкуються між собою з питань спільного виконання поставлених завдань. Комунікативна діяльність студентів під час дистанційного навчання триває постійно і здійснюється за допомогою таких можливостей мережі Інтернет: телеконференції, електронна пошта, дискусії, чати.Спілкування може відбуватись як у пасивному, так і активному режимі. Пасивний режим дозволяє працювати асинхронно, тобто в будь-який зручний для студента час у так званому „нереальному” (off-line) часі. До засобів такого спілкування можна віднести електронну пошту, списки розсилок та дискусії. Активний режим дозволяє двом або більше комунікантам працювати синхронно (одночасно) у реальному (on-line) часі. Активний режим спілкування забезпечують електронні конференції, у тому числі чати та телеконференції.Електронна пошта (e-mail) – один із режимів (послуг), який дозволяє викладачу та студентам обмінюватися будь-якими повідомленнями (текстовими, графічними, звуковими) у зручний для себе час. Таким чином, ЕП може використовуватись для невербального спілкування учасників навчального процесу. Крім того, ЕП можна використовувати для пересилки файлів та баз даних.Списки розсилок (mailing lists). Використання режиму „списки розсилок” мережі Інтернет надає можливість надання одноманітної інформації певній групі користувачів.Дискусійна група. Кожне повідомлення, відправлене в дискусійну групу будь-яким її учасником, автоматично розсилається усім учасникам. Викладач також є одним з учасників цього процесу. Учасники читають повідомлення, які надсилають інші члени дискусійної групи, та відправляють свої відповіді на повідомлення, але цей процес відбувається у пасивному режимі.Електронні конференції (ЕК) завдяки мережі Інтернет дозволяють отримувати користувачу тексти повідомлень, які передають учасники конференцій, віддалені один від одного. Тобто, ЕК об’єднують коло користувачів у складі учбової групи, які розділені поміж собою у часі та у просторі.Чати. Різновидом ЕК є чати. Спілкування учасників чату відбувається у режимі реального часу. Учасники надсилають свої повідомлення, які отримуються з невеликою затримкою, та одразу ж відповідають на них.Телеконференції забезпечують можливість двостороннього зв’язку між викладачем та студентом. Завдяки їм можлива передача у реальному часі відеозображення, звука, графіки.Консультації. Передбачається проведення запланованих та незапланованих консультацій. Графік запланованих консультацій складається заздалегідь. Ці консультації реалізуються у режимі телеконференцій або чатів. Незаплановані консультації відбуваються за наявності у студентів запитань щодо вивчення окремих тем курсу. У цьому разі використовується електронна пошта: студент надсилає свої запитання викладачу, а той –відповіді на них. Заплановані консультації мають, як правило, колективний характер з чіткою регламентацією у часі (початок і тривалість), а незаплановані консультації відбуваються переважно в індивідуальному режимі.Ідентифікаційно-контролюючий блокмістить завдання та контрольні роботи, які мають як проміжний, так і підсумковий характер. Головними формами контролю є вправи, практичні, лабораторні та контрольні роботи, проекти (вони розглянуті у навчальному блоці). Проведення підсумкового контролю передбачається з використанням засобів відеоконференцзв’язку.Моніторинг процесу ДН передбачає отримання:підсумкових результатів навчальної роботи студента;результатів діагностики навчально-пізнавальної діяльності;аналіз результатів різних видів контролю.Інформаційно-довідковий блок складається з довідкових матеріалів, у ролі яких може виступати електронна бібліотека, глосарій та література, яка була використана для реалізації навчального курсу.Інформаційно-довідкові навчальні матеріали містять вказівки, коментарі щодо виконання окремих завдань, пояснення та зразки вправ.Електронна бібліотека являє собою структурований набір альтернативних підручників, учбових посібників, статей, комп’ютерних програм навчального призначення, представлених у електронному варіанті й доступних через мережу Інтернет.Література представлена у вигляді повнофункціональної бази даних, що містить список рекомендованої для вивчення літератури та список джерел, які були використані для підготовки навчального матеріалу.Глосарій реалізується у вигляді електронної інформаційно-пошукової системи і містить всі терміни (що згадуються у навчальному матеріалі) та їх тлумачення.Таким чином, у цій статті пропонується узагальнена п’ятиблокова структурно-функціональна схема організації дистанційного навчання. У процесі створення курсу ДН з певної дисципліни змістове наповнення кожного із зазначених блоків повинно визначатись специфічними особливостями самої дисципліни та передбачуваними видами і характером навчальної діяльності та формами навчального процесу. Зазначене продемонстровано для дисципліни "Інформатика. Інформаційні технології".

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

N.I., Yelnikova. "TROLLING IN UKRAINIAN-LANGUAGE MEDIA: LINGUISTIC ASPECT." South archive (philological sciences), no. 87 (September 29, 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-87-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Goal. The aim of the study is a comprehensive analysis of a special type of speech behavior-trolling. The article characterizes the phenomenon of trolling as a kind of deviant communication. It is noted that trolling occurs as a reaction to changes in the functioning of media platforms. There are differences between trolling and flame, flood, spam, holivar, hating, cyberbullying. The linguistic means of trolling expression in the Ukrainian-language media space are analyzed.Methods. To determine and describe the lexical-semantic structure of the studied trolling comments, the structural-contextual method was used; interpretive analysis made it possible to explain the meaning of the selected messages; contextual analysis helped to identify associative semantic features of textual comments; with the help of introspection it was possible to trace individual thoughts that arise during one’s own activity and are realized in the analysis of trolling comments.Results. The result of the investigation was the definition of trolling as an integral part of virtual communication, which is identified by a combination of specific methods, tactics and strategies of the communicator’s behavior. It is established that the behavior of trolls can be manifested in two forms – “thick” (“malicious”) and “thin” trolling. Phenomena that are often identified with trolling are characterized, although they have significant differences: flame, flood, spam, holivar, hating, cyberbullying. Linguistic analysis of trolling in Ukrainian-language media through language means on phonetic, lexical-semantic, grammatical, syntactic levels is carried out.Conclusions. During the study, it was found that one of the methods of detecting trolls in the Ukrainian-language media space is to establish emotional markers that are polarly opposite to most verbal units. Means of expressing the strategy of trolls can be traced at all language levels: at the lexical level it is possible to use pejorative vocabulary, in particular swear words, individual word formation, zoometaphors used with negative meaning. Graphic means of expression of trolling language are realized by reduplication of letters and punctuation marks.Key words: Internet, Internet communication, deviant communication, trolling, Internet troll. Мета. Метою дослідження є аналіз особливого типу мовленнєвої поведінки – тролінгу – на різних мовних рівнях (лексико-семантичному, графічному, граматичному). У статті охарактеризовано явище тролінгу як різновид девіантної комунікації. Зазначено, що тролінг виникає як реакція на зміни функціонування медіаплатформ. Зауважено відмінності між тролінгом і флеймом, флудом, спамом, холіваром, хейтингом, кібербулінгом. Проаналізовано мовні засоби вираження тролінгу в україн-ськомовному медіапросторі.Методи. Під час реалізації мети дослідження ми звернулися до описового методу, який передбачає сукупність процедур інвентаризації, класифікації та інтерпретації досліджуваних мовних явищ у синхронії. Для визначення лексико-семантичної структури досліджуваних тролінг-коментарів використовувався структурно-контекстуальний метод; інтерпретаційний аналіз дав змогу розтлумачити сенс відібраних повідомлень; контекстуальний аналіз допоміг виділити асоціативно пов’язані смислові ознаки текстових коментарів; за допомогою інтроспекції можна було простежити окремі думки, що виникають під час власної активності та реалізуються в аналізові тролінг-коментарів.Результати. Результатом розвідки стало визначення тролінгу невід’ємною складовою частиною віртуальної комунікації, що ідентифікується поєднанням специфічних методів, тактик і стратегій поведінки комунікатора. Установлено, що поведінка тролів може виявлятися у двох формах – «товстому» («злісному») і «тонкому» тролінгу. Охарактеризовано явища, що часто ототожнюють із тролінгом, хоча вони мають суттєві відмінності: флейм, флуд, спам, холівар, хейтинг, кібербулінг. Проведено лінгвістичний аналіз тролінгу в українськомовних медіа через мовні засоби на фонетичному, лексико-семантичному, граматичному, синтаксичному рівнях. Висновки. Під час дослідження було встановлено, що одним із методів виявлення тролів в українськомовному медіапросторі є встановлення емотивних маркерів, що полярно протилежні щодо більшості вербальних одиниць. Засоби вираження стратегії тролів простежуються на всіх мовних рівнях: на лексичному рівні можливе застосування пейоративної лексики, зокрема лайки, індивідуальної словотворчості, зоометафор, ужитих із негативним значенням. Графічні засоби вираження тролінгової мови реалізуються редуплікацією літер і пунктуаційних знаків.Ключові слова: Інтернет, інтернет-комунікація, девіантна комунікація, тролінг, інтернет-троль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Мурадов, Р. Г. "THE ARCHITECTURAL PHENOMENON IN THE SYSTEM OF THE FIRST CIVILIZATIONS." ВОПРОСЫ ВСЕОБЩЕЙ ИСТОРИИ АРХИТЕКТУРЫ, no. 1(12) (February 17, 2020): 9–42. http://dx.doi.org/10.25995/niitiag.2019.12.1.001.

Повний текст джерела

Анотація:

Около 150 древних поселений разной величины, зарегистрированных в низовьях старой дельты реки Мургаб на юге Туркменистана и датированных периодами средней и поздней бронзы, а также несколько синхронных памятников, обнаруженных в приамударьинских районах на севере Афганистана и на юге Узбекистана, дали впечатляющий материал для новой версии начала истории архитектуры этого региона мира. Все найденные поселения принадлежат Бактрийско-маргианскому археологическому комплексу (БМАК), часто именуемому также «Цивилизацией Окса», и входили в состав микрооазисов - так называемых номов, если следовать месопотамской традиции. В некоторых из них присутствуют явные признаки административных и культовых центров, резко контрастирующих с окружающей бытовой застройкой. Археологи, открывшие и раскопавшие эти объекты, наметили векторы влияний и обозначили процесс эволюции местной строительной практики. Была также предпринята попытка выявить заимствования из протоиндийской цивилизации, Месопотамии и сиро-анатолийского мира. Уточнялась степень проникновения элементов БМАК в античную и средневековую архитектуру Ирана и Центральной Азии. Тем не менее вопросов здесь больше, чем ответов. В статье представлен обзор изученных сооружений, позволяющий увидеть вероятные истоки основных архитектурно-планировочных принципов, распространенных на означенной территории в доахеменидский период. Генезис БМАК - тема дискуссионная, и пока можно лишь предполагать, кем были носители этой бесписьменной культуры, откуда они пришли, какие образы служили эталонами в их строительной деятельности. Как бы то ни было, мы имеем большой фактический материал, который слабо представлен в историографии архитектуры Древнего мира и должен быть рассмотрен в техническом, функциональном и социальном аспектах. Попытка наметить контуры такого исследования, решающего проблемы интерпретации остатков монументальной архитектуры, предпринята в настоящей статье. Самобытность бактрийско-маргианской архитектуры определяет совершенно новый тип сооружений, которого не было прежде. Это «крепости», чьи планировочные схемы в виде квадрата или прямоугольника с прямоугольными или круглыми башнями на углах и по периметру стен, а также с круглым планом отличаются от более ранних энеолитических структур четким построением геометрических форм, стремлением придерживаться правил симметрии. Такие схемы получили самое широкое распространение несколько веков спустя, когда другие уникальные формы материальной культуры БМАК (керамика, глиптика, мелкая пластика и др.) были совершенно забыты. И только в архитектуре последующих эпох - от восточного эллинизма до вернакуляра XIX в. - продолжал воспроизводиться древний фортификационный канон. Все упомянутые в статье памятники наглядно свидетельствуют о зарождении монументальности в архитектуре раннеземледельческих цивилизаций, оказавшихся на периферии древневосточного мира и не знавших прежде ни такой масштабности, ни такого геометризма. Это стало возможным в результате глубоких изменений в социальной жизни местных сообществ, которые накопили материальные ресурсы и идеологический капитал для осуществления беспрецедентных по объему строек. Монументальность как формальное свойство элитных резиденций и религиозных зданий стала выражением культурной мутации, происходившей в процессе включения Бактрии и Маргианы в обширную сеть межрегиональных контактов. Репрезентативная архитектура БМАК была самобытной новацией на рубеже III-II тысячелетий до н. э. и сошла со сцены, оставив после себя угасшие храмы, которые сменились укрепленными сооружениями дворцового типа. Сама эта цивилизация исчезла, когда единство условий, предопределявших ее существование, было нарушено. Жречество как особая каста частично потеряло свое прежнее высокое положение, хотя явно привнесло старую символику и традиции в преемственный цикл развития монументальной архитектуры Центральной Азии в раннем железном веке и значительно позже. About 150 ancient settlements of different sizes, recorded in the lower reaches of the old delta of the Murgab River in southern Turkmenistan and dated to middle and late Bronze Age, as well as several contemporaneous monuments found in the Amur-Darya regions in northern Afghanistan and southern Uzbekistan, supplied impressive material for the new version of the beginning of the history of architecture in this region of the world. All the settlements found belong to the Bactrian-Margiana archeological complex (BMAK), often also called the Oxis Civilization, and were part of the micro-oases, the so-called noms, according to the Mesopotamian tradition. In some of them there are clear traces of administrative and religious centers, in sharp contrast to the surrounding residential buildings. Archaeologists who discovered and excavated these objects, outlined the vectors of influence and outlined the process of evolution of local construction practices. An attempt was also made to uncover borrowings from the Indus Civilization, Mesopotamia and the Syro-Anatolian world. The degree of penetration of the elements of the BMAK into the ancient and medieval architecture of Iran and Central Asia was clarified. However, there are more questions than answers. The article presents an overview of the structures studied, which makes it possible to see the likely origins of the main architectural and planning principles prevalent in the designated area in the pre-Achaemenid period. The genesis of the BMAC is a debatable topic and so far one can only guess who the bearers of this pre-writing culture were, where they came from, what images served as benchmarks in their construction activities. Albeit, we have a large amount of factual material that is poorly represented in the historiography of the architecture of the Ancient World and must be considered in technical, functional and social aspects. An attempt to outline the contours of such a study, which solves the problems of interpreting the remnants of the monumental architecture, has been made in this article. The originality of the Bactrian-Margiana architecture defines a completely new type of structure, which was not there before. These are “fortresses” whose planning schemes in the form of a square or rectangle with rectangular or round towers at the corners and along the perimeter of the walls, as well as with a circular plan, differ from the earlier Eneolithic structures by the precise construction of geometric forms, by the desire to adhere to the rules of symmetry. Such schemes became most widespread a few centuries later, when other unique forms of BMAK material culture (ceramics, glyptics, small works of plastic art, etc.) were completely forgotten. And only in the architecture of the subsequent epochs - from Eastern Hellenism to Vernacular of the 19th century did the ancient fortification canon continue to be reproduced. All the monuments mentioned in the article clearly indicate the origin of monumentality in the architecture of early agricultural civilizations that turned out to be on the periphery of the ancient Eastern world and did not know any such scale and such geometricism before. This became possible as a result of profound changes in the social life of local communities, which have accumulated material resources and ideological capital for the implementation of unprecedented construction projects. Monumentality as a formal property of elite residences and religious buildings became an expression of a cultural mutation that occurred in the process of incorporating Bactria and Margiana into an extensive network of interregional contacts. The representative architecture of the BMAK was a distinctive innovation at the turn of the III-II millennia BC and left the stage, leaving behind the dead temples, which were replaced by fortified palace buildings. This civilization itself disappeared when the unity of the conditions predetermining its existence was disrupted. The priesthood as a special caste partially lost its former high position, although it clearly introduced the old symbolism and traditions into the successive developmental cycle of the monumental architecture of Central Asia in the early Iron Age and much later.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Ван, Хуа, and Иннеса Игоревна Бабенко. "NOMINATIONS OF THE SIDES OF THE WORLD IN CHINESE AND RUSSIAN LINGUOCULTURES." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 3(215) (May 24, 2021): 49–57. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2021-3-49-57.

Повний текст джерела

Анотація:

Введение. Номинации сторон света являются важными элементами категории пространства национальной языковой картины мира. Лингвисты давно изучают локативные лексические единицы, рассматривая их этимологию, семантику, прагматику и идиоматику, метафорические трансформации и лингвокультурологическую специфику в диахронном и синхронном аспектах. Однако номинации сторон света редко оказываются в фокусе внимания. Цель – изучение и описание лингвокультурологической специфики лексем восток, запад, север, юг в китайском и русском языках. Материал и методы. Комплексная методика исследования обусловлена его лингвокультурологическим характером и предполагает использование методов наблюдения, лексикографического, контекстуального и сравнительно-сопоставительного анализа эмпирического материала, включающего данные отечественных и китайских лексикографических и литературных источников. Результаты и обсуждение. В лингвокультурологическом аспекте рассмотрены семантика, прагматика, идиоматика и особенности метафоризации номинаций сторон света. Установлено, что номинации направления имеют в русском и китайском языках как универсальные архетипические, так и вариативные этнокультурные особенности. Сопоставительный анализ этимологии и сочетаемости данных единиц показал, что они образуют пятикомпонентную смысловую структуру, включающую, помимо номинаций восток, запад, юг, север, номинацию центр как точку отсчета для говорящего. Номинации сторон света в обоих языках представлены в парадигме других значимых и оценочно противопоставленных оппозиций (например, свет – тьма) и занимают важное место в топонимике. Установлено, что сложные слова, указывающие на промежуточные направления в китайском языке, начинаются с номинаций восток и запад (например, 东北 востоко-север), в русском – с номинаций юг и север (например, северо-запад). Данные лексемы в прямом и переносном значении входят в состав китайских идиом и часто метафоризируются в национальной литературе. В русской идиоматике они представлены единично, в литературе метафоризируются редко. Заключение. Для китайского языкового сознания, по сравнению с русским, символика сторон света значительно более актуальна. Представления о сторонах света в китайской мифологии, литературе и культуре в целом занимают центральное положение. В китайском языке они связаны с представлениями о гендерной и социальной структуре общества, влияют на формы этикета, содержание церемоний, на национальную топонимику, фразеологический фонд и др. В русском языке они обладают меньшим оценочным и коннотативным потенциалом, редко метафоризируются в фольклоре и идиоматике, в литературе и разговорной речи используются как географические ориентиры в системе пространственных координат или указатели направления движения. Introduction. Nominations of the sides of the world are important elements of the category of space in the national language picture of the world. Linguists have long studied locative lexical units, examining their etymology, semantics, pragmatics and idiomatics, metaphorical transformations and linguocultural specificity in diachronic and synchronic aspects. However, the nominations of the sides of the world are rarely in the focus of attention. The aim of this article is to study and describe linguocultural specificity of the lexemes east, west, north, south in Chinese and Russian. Material and methods. The research was carried out due to its linguocultural character. It is based on the methods of observation, lexicographical, contextual and comparative analysis of the material, including Russian and Chinese lexicographical and literary resources. Results and discussion. Semantics, pragmatics, idiomatics and peculiarities of direction nominations metaphorization were studied in the linguocultural aspect. It was found out that in Russian and Chinese languages direction nominations have both universal archetypical and variable ethno-cultural features. A comparative analysis of the etymology and combinability of these units showed that they form a five-component semantic structure, including in addition to nominations of the east, west, south, north the nomination of the center as a point of reference for the speaker. Nominations of the sides of the world in both languages are represented in the paradigm of other meaningful and evaluatively opposed oppositions (for example, light - darkness) and occupy an important place in toponymy. It was found that complex words indicating intermediate directions in Chinese begin with the nominations east and west (for example, 东北 east-north), in Russian - with the nominations south and north (for example, north-west). These lexemes in direct and figurative meanings are part of the Chinese idioms and are often metaphorized in the national literature. In Russian idiomatics, they are present sporadically, and in literature they are not often metaphorized. Conclusion. Compared to the Russian language consciousness, the symbolism of the sides of the world is much more topical for the Chinese language consciousness. In Chinese mythology, literature and culture as a whole, the concept of the sides of the world is central. In the Chinese language they are connected with ideas about the gender and social structure of society, influence the forms of etiquette, the content of ceremonies, the national toponymy, the phraseological fund, etc. In Russian they have less evaluative and connotative potential, they are rarely metaphorized in folklore and idiomatics, in literature and in spoken language they are used as geographical landmarks in the system of spatial coordinates or directional markers.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Захарова, М. В. "Digital transformation of teaching English for Academic Purposes." Казанский педагогический журнал, no. 3(147) (July 10, 2021). http://dx.doi.org/10.51379/kpj.2021.147.3.013.

Повний текст джерела

Анотація:

Данное исследование анализирует восприятие студентами-магистрантами неязыкового факультета курса академического английского языка, преподаваемого синхронно в аудитории и через Microsoft Teams и асинхронно на платформе Moodle, и предоставляет некоторые наблюдения над негативными и позитивными реакциями студентов на курс обучения. Актуальность исследования обусловлена тем, что, несмотря на очевидные трудности в процессе цифровой трансформации образования в последний год и неудовлетворённость процессом со стороны студентов и преподавателей, существуют и определённые преимущества у новых моделей преподавания, комбинирующих аудиторные формы и синхронные онлайн-формы обеспечения учебного процесса. Количественные и качественные данные были собраны путём анкетирования студентов. Количественные результаты показали, что учащиеся имели негативное отношение к некоторым аспектам онлайн-образования (технические проблемы, тайм-менеджмент, концентрация внимания и отсутствие социального взаимодействия) и одновременно позитивное отношение к некоторым элементам гибридного обучения (учебная автономия, темп обучения, коллективная работа). Качественные данные выявили некоторые предложения по улучшению качества преподавания и освоения курса. Результаты данного исследования будут интересны преподавателям английского языка высших учебных заведений для сравнения с их методами и результатами обучения, для улучшения взаимодействия со студентами и для развития эффективных долгосрочных стратегий синхронной и асинхронной онлайн-поддержки курсов иностранного языка. This study analyzes the perception of master’s students of the non-language department of the academic English course taught synchronously in the classroom and through Microsoft Teams, and asynchronously on the Moodle platform, and provides some observations on the negative and positive reactions of students to the course of study. The relevance of the study is due to the fact that despite the obvious difficulties in the process of digital transformation of education during the last year and dissatisfaction with the process on the part of both students and teachers, there are certain advantages in new teaching models that combine classroom forms and synchronous online forms of the educational process. Quantitative and qualitative data were collected through a survey of students. Quantitative results showed that students had a negative attitude to some aspects of online education (technical problems, time management, concentration and lack of social interaction) and at the same time a positive attitude to some elements of hybrid learning (learning autonomy, learning pace, collaboration). Qualitative data revealed some suggestions for improving the quality of learning and teaching of the course. The results of this study will be of interest to teachers of English in higher education institutions for comparison with their methods and learning outcomes, for improving interaction with students, and for developing effective long-term strategies for synchronous and asynchronous online support of foreign language courses.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Lebedeva, M. Yu, та A. S. Kuvaeva. "Синхронный онлайн-урок по РКИ как особая форма обучения в цифровой среде". Russkii iazyk za rubezhom, № 2(279) (18 травня 2020). http://dx.doi.org/10.37632/pi.2020.279.2.004.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматривается специфика синхронного онлайн-урока как особой формы организации педагогического процесса в цифровой образовательной среде. Анализируется практика использования терминаонлайн-урок, а также его синонимов в научно-практической литературе на основе этого анализа предлагается определение онлайн-урока как единицы синхронного обучения. Показано, как характеристики цифровой среды создают трудности при проведении онлайн-урока и одновременно с этим предлагают новые возможности для участников учебного процесса. Взаключение предлагается описание форм работы в онлайн-уроке, которые могут быть использованы для организации деятельности учащихся по изучению иностранных языков.The paper addresses the peculiarities of synchronous online lesson as a specific teaching and learning form which takes place in the digital educational environment. A terminology issues are analyzed, such as definitions of the term online lesson and its synonyms presented in practical works in the field of teaching Russian. Based on this analysis, a definition of synchronous online language lesson is suggested. It is shown how peculiarities of digital communication environment cause difficulties and, at the same time, provide new opportunities both for teachers and students. Finally, some examples of exercises to be realized during the online language lesson are described.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Єфімова, Ольга, Світлана Жицька, Наталія Химай та Анастасія Браєвська. "ЗМІНИ В ОНЛАЙН-НАВЧАННІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 1 (25 лютого 2021). http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.19.02.2021.074.

Повний текст джерела

Анотація:

Застосування онлайн-системи у навчальний процес закладами вищої освіти, особливо актуальне під час пандемії та карантину. Сучасність диктує нам свої умови, що спонукає швидко адаптуватись та змінювати форми навчання. У процесі формування іншомовної підготовки студентів дистанційного навчання виникає нове складне завдання – це застосовування новітніх засобів навчання, спрямованих на розв’язання проблем у проектуванні, моделюванні, прогнозуванні, системному аналізі та інших аспектах навчального онлайн процесу. У роботі розглянуті форми: онлайн-навчання, офлайн-навчання, синхронне і асинхронне навчання, використання технології змішаного навчання в онлайн-освіті в умовах пандемії Covid-19.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Petrova, Tetiana. "ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЕ ПАРАЛЛЕЛИ В МЕТАЯЗЫКЕ СЛАВЯНСКОЙ ТЕРМИНОГРАФИЧЕСКОЙ КРИТИКИ". Przegląd Rusycystyczny, № 1 (7 жовтня 2020). http://dx.doi.org/10.31261/pr.9093.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматриваются вопросы, связанные с созданием терминологической критики как самостоятельной терминологической секции. Мета-язык терминологической критики не имеет четких границ. Мы заключаем, что терминологическое сходство в синхронно сравниваемых славянских метаязыках этого направления формально совпадает с абсолютно сходящимися семантическими структурами. Выяснилось, что украинские и белорусские мета-единицы чаще совпадают по форме, а реже - с русскими и польскими. Иностранные языковые единицы доминируют над мета-языком изучаемых славянских критиков. Мета-язык украинских критиков богат синонимами, для него характерна индивидуальная внутриязыковая омонимия. Самосуществование украинского метаязыка, в отличие от русского и белорусского языков,

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Завьялова, Наталья Алексеевна. "Повторяющиеся культурные микротексты: диахронный и синхронный аспекты". Znanie. Ponimanie. Umenie, № 2 (27 червня 2016). http://dx.doi.org/10.17805/zpu.2016.2.11.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье представлены результаты исследовательской программы по изучению повторяемых культурных микротекстов. Автор анализирует явления, традиционно рассматриваемые в современной науке о языке. Лингвистика так и не смогла сформулировать строгих категориальных признаков, по которым анализируемое явление представляется возможным отграничить от смежных явлений. Автор предпринимает попытку сформулировать категориальные признаки анализируемых явлений в рамках философии культуры. Теоретико-методологическая основа исследования заложена в работах: Ю. М. Лотмана, Вал. А. Лукова, Вл. А. Лукова.Повторяемые культурные микротексты отграничиваются от текстов лингвистических по принципу сверхорганизации культурных смыслов (по Ю. М. Лотману), а также на основании критерия частотности, многократной воспроизводимости в устной и письменной формах. Анализируемые микротексты являются продуктами механизма повтора, лежащего в основе онтофилогенеза и культурогенеза, следовательно, они обнаруживают глубочайшую связь с основами мироздания, которые прослеживаются на разных уровнях: от молекулы ДНК до макроэкономических циклов.Анализ результатов всероссийских омнибусных социологических опросов, проводимых автором совместно с Центром Ю. Левады (2014, 2016 гг., с общим числом респондентов более 1600 чел., выявил довольно высокий процент респондентов, использующих данные микротексты в повседневной коммуникации. Анализируемые микротексты можно рассматривать также сквозь призму теории М. Мид в моделях культур — постфигуративной и префигуративной. Они активно востребованы в постмодернистских игровых техниках, что делает их важнейшим элементом современной электронной коммуникации и массовой культуры. Теоретические положения проиллюстрированы многочисленными примерами из сообщений СМИ, электронных изданий, а также рекламных текстов.Проведенное исследование позволяет проанализировать представленные явления сквозь призму антропологического, культурфилософского и филологического знания, что свидетельствует о междисциплинарном характере рассматриваемых феноменов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Савченко, Оксана. "ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ ЗВО". Молодь і ринок, № 9/195 (9 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2021.240818.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі якісної організації масового онлайн-навчання за допомогою цифрових освітніх інструментів та ресурсів з метою формування іншомовної комунікативної компетенції у здобувачів вищої освіти мовних спеціальностей. З’ясовано, що дистанційне навчання іноземної мови в умовах карантину має свої переваги та недоліки. Проте чинні цифрові платформи, зокрема Zoom та Google-classroom, месенджери Viber та Skype дають можливість організувати як синхронні, так і асинхронні режими навчання, роблять цей формат навчання пізнавальним, гнучким та інтерактивним. Застосування проаналізованих матеріалів міжнародних освітніх сайтів та відеороликів You Tube надає змогу забезпечити гармонійний розвиток у студентів усіх мовно-мовленнєвих компетентностей, підвищити мотивацію до навчання, розширити світогляд, сформувати соціокультурні знання, вміння і навички.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Погожина, Ирина, та Варвара Кислова. "Взаимосвязь уровней развития логико-математических и пространственных операций у старших дошкольников". Психологические исследования 9, № 49 (28 жовтня 2016). http://dx.doi.org/10.54359/ps.v9i49.431.

Повний текст джерела

Анотація:

В системе логического мышления субъекта выделяют группы логико-математических и пространственно-временных операций. К логико-математематическим относят операции классификации, сериации, построения инвариант (понимание принципа сохранения), к пространственно-временным – операции структурирования пространства (линейное упорядочивание, трансформация геометрических форм, реконструкция сенсомоторного пространства на уровне представлений), структурирования времени. Логико-математические операции отображают взаимосвязи и отношения между разрывными, дискретными объектами окружающей действительности, пространственные операции касаются непрерывных объектов. По Пиаже, эти две группы операций развиваются параллельно и синхронно. Цель исследования – изучить на основе эмпирических данных характер взаимосвязи между уровнями развития децентрации, логико-математическими операциями, с одной стороны, и операциями структурирования пространства и пространственным восприятием – с другой. Для диагностики уровней развития логико-математических и пространственных операций использовались классические методики Пиаже, для диагностики пространственного восприятия – методика «Гештальт-тест» Бендер. Сопоставлены уровни развития децентрации, логических операций классификации, сериации, понимания принципа сохранения (на разном материале), пространственных операций линейного структурирования, трансформации геометрических форм, реконструкции сенсомоторного пространства, пространственного восприятия у 52 испытуемых (5–8 лет). Для статистической обработки данных использовался метод ранговой корреляции Спирмена и множественный регрессионный анализ. Выявлены статистически значимые корреляционные взаимосвязи между: 1) пространственной операцией линейного упорядочивания, с одной стороны, и логической операцией сериации и пониманием принципа сохранения дискретных количеств – с другой; 2) пространственной операцией трансформации геометрических форм и логическими операциями сериации и классификации; 3) пространственным восприятием и пониманием принципа сохранения дискретных количеств и объема. В результате регрессионного анализа обнаружено, что значимым предиктором для показателей развития операции линейного упорядочивания и пространственного восприятия является понимание принципа сохранения дискретных количеств, для трансформации геометрических форм – логические операции «классификация» и «сериация». Сделан вывод о статистическом обосновании гипотезы Пиаже: логико-математические и пространственные операции в системе логического мышления субъекта развиваются взаимосвязанно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Синхронна форма"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями