Статті в журналах з теми "Симптом"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Симптом.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Симптом".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Фукс, К. "Побічний симптом". Український тиждень, № 51 (683), 18-24.12.2020 (2020): 36–37.
Знайти повний текст джерела
2
Романова, Е. А. "Психосоматический симптом как способ выражения и осмысления внутреннего конфликта". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 80, № 3 (2021): 99–102. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-12-2021-139.
Повний текст джерелаАнотація:
Обращаясь к теме психосоматического симптома, автор вводит нас в пространство консультирования и психотерапии. С целью определения преимуществ, получаемых клиенткой от существования своей проблемы, он предлагает к использованию технику «Мой симптом». Рефлексии подлежат разные уровни – от воспоминания о первом появлении симптома через установление идентичности до завершающего обсуждения смысла симптома.
3
Байдашева, Эльвира Максутовна. "Семиотика цвета в медицинской терминологии". Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 41, № 1 (8 квітня 2022): 95–103. http://dx.doi.org/10.52575/2712-7451-2022-41-1-95-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Для расширения профессиональной картины мира медицинских работников и для развития медицины, ее языка используются медицинские термины с компонентом цветообозначения, которые несут в себе сложную информацию о заболеваниях, конкретизируют и уточняют симптом и т. д. Цель исследования – выявление и изучение различных симптомов, в названии которых есть компоненты цветообозначения. В работе применялись описательный метод, метод теоретического анализа научных данных по медицинской терминологии. Выявлено, что в современной медицинской терминологии существуют такие симптомы, как цветные, бытовые, звериные, природные, городские и другие, в номинациях которых функционируют компоненты цветообозначения, с их помощью распознаются признаки различных заболеваний, которые передают следующим поколениям этот опыт.
4
Гундорова, Т. "Симптом "больного тела"". Дружба народов, № 9 (2011): 189–99.
Знайти повний текст джерела
5
Майстренко, Валентин Иванович. "Особенности частотных показателей сердечного ритма учителей югры в зависимости от выраженности симптомов фазы «резистенция» эмоционального выгорания". Российский психологический журнал 11, № 2 (30 червня 2014): 61–68. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2014.2.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследовалась взаимосвязь частотных характеристик вариабельности сердечного ритма учителей и степени выраженности симптомов фазы «резистенции» синдрома эмоционального выгорания. Обнаружили, что у испытуемых учителей наиболее выражены симптомы фазы «резистенция». Было установлено, что абсолютные значения частотных характеристик превышают нормативные значения в 1,5–3 раза, что связываем с адаптивными приспособлениями организма при проживании на территории Югры. Абсолютные значения частотных показателей HF, LF, VLF и LF/HF на стадии «сформированности» каждого симптома фазы «резистенция» превышают аналогичные показатели на стадии «несформированности». Особенно это выражено по показателю LF/HF, и эти различия достоверно значимые по каждому симптому (при р < 0,01 и при р < 0,05 в зависимости от симптома). Таким образом, именно показатель LF/HF можно рассматривать как маркер для оценки развития симптомов фазы «резистенция».
6
Shebatin, A. I., та I. I. Naumova. "Клинико-диагностические особенности вертеброгенного синдрома позвоночной артерии у пациентов с эпилепсией". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 8.70 (23 січня 2015): 129–33. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.8.70.2014.80984.
Повний текст джерелаАнотація:
Диагностика вертеброгенного синдрома позвоночной артерии (СПА) у пациентов с эпилепсией — сложная задача. Цель: описание диагностики СПА у пациентов с эпилепсией. Материал: данные исследования 5 пациентов с височной эпилепсией. Представлены субъективные признаки, данные объективного исследования, где значимым признаком в диагностике СПА явился симптом ретракции глазного яблока, выраженность которого в каждом случае была индивидуальной и менялась после раздражения позвоночной артерии. Представлен обзор инструментального исследования у данной группы пациентов. Таким образом, использование симптома ретракции глазного яблока значительно улучшает диагностический процесс и дает возможность провести адекватное лечение.
7
Порус, В. Н. "Имитация философии как симптом комплекса неполноценности". Epistemology & Philosophy of Science 11, № 1 (2007): 71–74. http://dx.doi.org/10.5840/eps200711160.
Повний текст джерела
8
Левицький, В. С. "Дискурс про секуляризацію. Симптом завершення модерну?" Софія, № 1 (5) (2016): 18–23.
Знайти повний текст джерела
9
Левицький, В. С. "Дискурс про секуляризацію. Симптом завершення модерну?" Софія, № 1 (5) (2016): 18–23.
Знайти повний текст джерела
10
Сидоренко, Ольга, та Ельга Яновська. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У МЕНЕДЖЕРІВ КОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (27 лютого 2020): 143–53. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до трактування поняття «емоційне вигорання», висвітлено його симптоми. Емоційне вигорання представляє собою стан емоційного, психічного, фізичного виснаження, що розвивається як результат хронічного стресу, викликаного власною роботою, і поєднує в собі емоційну спустошеність, деперсоналізацію і редукцію особистісних досягнень. Розкрито причини та особливості прояву емоційного вигорання. Виділено основні групи факторів, які зумовлюють виникнення синдрому емоційного вигорання: особистісний, рольовий, організаційний. Виявлено фази формування синдрому емоційного вигорання у менеджерів комерційних організацій: фаза напруження, фаза резистенції, фаза виснаження. Домінуючими симптомами вигорання у фазі напруження є: незадоволення собою, своєю професією, посадою, конкретними обов’язками; у фазі резистенції – симптом неадекватного вибіркового емоційного реагування та симптом редукції професійних обов’язків; у фазі виснаження – симптоми емоційного дефіциту, емоційної відчуженості та деперсоналізації.В дослідженні визначено, що менеджери комерційних організацій застосовують переважно механізми психологічного захисту як раціоналізація та проекція. Виявляють схильність до приписування власних негативних почуттів, переживань, намірів, бажань іншим людям. Шукають переконливі докази, виправдування для пояснення своїх дій і бажань, які є недостатньо схвалюваними. Це спроби досліджуваних довести, що їх поведінка є раціональною і виправданою, а тому соціально схваленою, вона допомагає розв’язувати конфліктні ситуації або долати труднощі на шляху до досягнення мети, уникаючи надмірні емоційні хвилювання. Майже половина респондентів із загальної вибірки досліджуваних мають середній рівень тривожності та невротизації. Відчувають постійно зниження настрою, хвилювання, занепокоєння, швидку стомлюваність, слабкість, незадоволення своїх потреб і бажань, невизначеність у майбутньому. Встановлено статистично значущий позитивний взаємозв’язок між проявами синдрому емоційного вигорання та рівнем тривожності й невротизації у менеджерів комерційних організацій. Зазначено, що для запобігання синдрому емоційного вигорання у менеджерів комерційних організацій буде сприяти розробка відповідної психокорекційної програми.
11
Перцева, Т. О., Л. І. Конопкіна, К. О. Бєлослудцева, О. В. Мироненко, Л. А. Ботвінікова, О. О. Щудро та Ю. В. Губа. "ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ПРИ КОРОНАВІРУСНІЙ ХВОРОБІ (COVID-19) У РІЗНІ ХВИЛІ ПАНДЕМІЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 151–55. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12514.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. На сьогодні все частіше з’являються дані про наявність інших симптомів захворювання СOVID-19, окрім респіраторних. Одними із найчастіших атипових симптомів є гастроентерологічні.
Мета дослідження – оцінити частоту виявлення гастроентерологічних симптомів у хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) в різні хвилі пандемії у регіоні Придніпров’я.
Матеріали та методи дослідження. Обстежено 68 хворих з верифікованою коронавірусною хворобою (COVID-19). Усі вони склали основну групу, яка була розподілена на три підгрупи у залежності від періоду, у який розвинулась хвороба: підгрупа 1 – 19 хворих (середній вік – 53,1 ± 3,3 року; чоловіків – 10 (52,6%), жінок – 9 (47,4%)), госпіталізовані у період з жовтня 2020 року по січень 2021 року; підгрупа 2 – 27 хворих (середній вік – 57,3 ± 2,5 року, чоловіків – 12 (44,4%), жінок – 15 (55,6%)), госпіталізовані у період з березня по травень 2021 року; підгрупа 3 – 22 осіб (середній вік – 56,2 ± 4,7 року, чоловіків – 9 (40,9%), жінок – 13 (59,1%)), госпіталізовані у період з вересня по листопад 2021 року. Обстеження пацієнтів включало загальноклінічні методи.
Результати. Маніфестація гастроентерологічних симптомів у всіх хворих була в середньому на 5,3 ± 2,9 добу від початку захворювання та не відрізнялась по підгрупах (р > 0,05). Нудота спостерігалась майже у кожного шостого хворого та у більшості випадків супроводжувалась блювотою, при цьому достовірної різниці між підгрупами виявлено не було (р > 0,05). На наявність блювоти скаржились 6 (27,3%) хворих 3-ої підгрупи, що було достовірно частіше, ніж у 2-ій підгрупі (1 (3,7%) хворий) (р = 0,020). Усі хворі 1-ї та 2-ї підгруп відмічали однократну блювоту, яка приносила полегшення та не потребувала медикаментозного втручання, при цьому чотирьох хворих 3-ої підгрупи (66,7%) блювота турбувала більше одного разу (в середньому 2,5 ± 0,5 разів). Біль у животі майже не зустрічався у когорті обстежених та частота виявлення симптому не відрізнялась достовірно між підгрупами (р > 0,05), він мав досить сильну виразність, що порушувало повсякденну діяльність хворих. Діарея у 3-й підгрупі турбувала пацієнтів достовірно частіше, ніж у 2-й підгрупі (р = 0,013). Виявлено більш тривалу діарею у хворих підгрупи 3 (3,4 ± 0,7 доби), ніж у хворих підгрупи 1 (1,2 ± 0,3 доби) (р < 0,0001), що потребувало призначення регідратаційної терапії. Аналіз поєднання гастроентерологічних симптомів у хворих з COVID-19 показав, що найчастіше спостерігався один симптом – нудота або діарея, різниці між підгрупами виявлено не було (р > 0,05).
Висновки. Нудота, блювання, біль у животі та діарея – найчастіші гастроентерологічні симптоми при СOVID-19, причому в регіоні Придніпров’я блювання та діарея достовірно частіше зустрічались восени 2021 року, ніж навесні 2021 року. За наявності гастроентерологічних симптомів в умовах пандемії COVID-19 у пацієнтів обов’язково необхідно виключити інфікування SARS-CoV-2.
12
Дощечкин, В. В. "Симптом "морской актинии" в диагностике функции фаллопиевых труб". Репродуктивная ендокринологія, № 5 (37) (2017): 14–18.
Знайти повний текст джерела
13
Сухорукова, Ольга Александровна. "Конфликты в гражданском судопроизводстве как симптом проблемной коммуникации". Proceedings of Voronezh State University Series Law, № 4 (24 грудня 2020): 360–68. http://dx.doi.org/10.17308/vsu.proc.law.2020.4/3185.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье поднимается проблема осложнения конфликтами судебного процесса по рассмотрению гражданских дел, анализируются их причины, природа и формы проявления, исследуется влияние конфликтов на развитие судебной коммуникации.
14
Golovach, I. Yu. "Роль симптом-модифікуючих і структурно-модифікуючих препаратів у терапії остеоартриту: місце неомилюваних фітостеролів". TRAUMA 16, № 1 (28 березня 2015): 15–21. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.16.2015.80174.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються загальні підходи до лікування остеоартриту та основні групи препаратів, що використовуються в терапії цього захворювання. Подані останні рекомендації 2014 року щодо підходів до лікування остеоартриту. Обговорюються особливості симптом-модифікуючих і структурно-модифікуючих лікарських засобів. До числа препаратів із хондропротективними й структурно-модифікуючими властивостями належить Піаскледин 300, до складу якого входять неомилювані фітостероли та жирні кислоти. Піаскледин представлений як антицитокіновий препарат, його дія спрямована на корекцію низки процесів, що лежать в основі порушеного метаболізму хряща при остеоартриті. Наведені результати досліджень щодо симптом-модификуючого та структурно-модифікуючого ефектів препарату.
15
Сідак, Л. М. "Ілюзорність світобачення як симптом збіднення буття особистості в сучасному світі". Практична філософія, № 4 (38) (2010): 171–78.
Знайти повний текст джерела
16
Khodak, L. A., та V. I. Brailko. "Информативность менингеального синдрома при серозных менингитах у детей". ACTUAL INFECTOLOGY, № 2.07 (15 липня 2015): 36–38. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.2.07.2015.78616.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучены клинико-лабораторные особенности серозных менингитов у 341 ребенка. Показано, что менингеальные симптомы не могут служить опорным диагностическим критерием из-за их низкой информативности. Триада клинических симптомов: лихорадка, головная боль, повторная рвота — является показанием к люмбальной пункции даже при отрицательных менингеальных симптомах.
17
Амансахедов, Р. Б., Л. И. Дмитриева, О. Г. Комиссарова, Р. Ю. Абдуллаев, Л. Н. Лепеха та А. Э. Эргешов. "ЛУЧЕВАЯ СЕМИОТИКА ДИССЕМИНИРОВАННОГО ТУБЕРКУЛЕЗА И МИКОБАКТЕРИОЗОВ ЛЕГКИХ, "Вестник Центрального научно-исследовательского института туберкулеза"". Вестник ЦНИИТ, № 3 (2021): 61–70. http://dx.doi.org/10.7868/s2587667821030079.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследования: совершенствование дифференциальной диагностики диссеминированной формы туберкулеза (ТБ) и нетуберкулезных микобактериозов (НТМ) c применением мультисрезовой компьютерной томографии (МСКТ). В исследование вошли 142 больных с рентгенологическими признаками легочной диссеминации: 78 (54,9%) – диссеминированным ТБ легких (ДТЛ) и 64 (45,1%) – НТМ легких. Было установлено, что при ДТЛ у 30,8% больных наблюдался гематогенный – с острым в 29,2% случаев, подострым – в 25,0% и хроническим – в 45,8% течением. При НТМБ у 15,6% больных выявлялся мелкоочаговый (ацинарно-гранулематозный) – с острым у 30,0%, подострым – у 30,0% и хроническим – у 40,0% течением. У 43,8% больных определялся бронхоэктатический и у 40,0% – крупноочаговый вариант диссеминации. Результаты компьютерной томографии (КТ) структур легкого показали, что симптом «матовое стекло» независимо от генеза и течения при ДТЛ был отмечен у 12,8%, при НТМ – у 14,1%. Симптом «дерево в почках» независимо от генеза и течения наблюдался у больных ДТЛ в 76,9%, при НТМ – в 93,7% соответственно (p < 0,01). КТ симптом «lymphangoitis circumscripta» наблюдался при лимфогенном генезе независимо от стадии ДТЛ в 10,0%, а при НТМ – лишь в 1,7% случаев в варианте по типу гиперчувствительного пневмонита (p < 0,05). Распад в легочной ткани при ДТЛ был обнаружен у 43,6% больных, а у больных НТМ полости в легких были выявлены в 9,4% случаев (p < 0,01). Результаты исследования показали, что при ДТЛ патология воздухоносных путей в виде тракционных бронхоэктазов наблюдалась у 75,6%, из них при гематогенном – в 45,8% случаев, лимфогенном – в 67,4%, бронхогенном – в 76,9% случаев. Изменения воздухоносных путей при остром течении ДТЛ выявлены в 25,0%, подостром – в 85,7%, хроническом – в 84,4% случаев. При НТМ независимо от формы и течения процесса аналогичные изменения бронхов наблюдались у 100,0% больных (p < 0,01). Увеличение ВГЛУ выявлено при ДТЛ у 47,4% больных, при НТМ – у 50,0% больных и не зависело от течения и генеза процесса. Инфильтрация листков плевры выявлялась независимо от течения у подавляющего большинства больных: с лимфогенным ДТЛ и пневмоническим вариантом НТМ с втяжением в зону уплотнения легочной ткани – в 68,9% и 32,7% случаев соответственно (p < 0,05). Сравнительная оценка изменений на КТ при ДТЛ и НТМ свидетельствует о преимущественном лимфогенном характере диссеминации при ДТЛ и бронхоэктатическом варианте НТМ. Вовлечение сосудов проявлялось наличием периваскулярной локализациии очагов. Признаки васкулита характеризовались нечеткостью контуров сосудистых разветвлений с КТ симптомом «матового стекла» в зоне изменений как при ДТЛ, так и при НТМБ. Бронхоэктазии чаще отмечались при НТМ, а инфильтрация плевры с вовлечением экстраплевральной клетчатки – при ДТЛ. Увеличение размеров различных групп ВГЛУ при обеих нозологиях отмечалось в более половины случаев.
18
Sharikadze, Olena. "PARTICULAR QUALITIES OF THE TREATMENT IN PRE-SCHOOL AGE CHILDREN SENSITIZED TO HOUSE DUST MITES ALLERGEN." Inter Collegas 4, no. 2 (July 22, 2017): 72–78. http://dx.doi.org/10.35339/ic.4.2.72-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Sharikadze O.V.Background. This study determined the efficacy of sublingual allergen–specific immunotherapy (SLIT) in Ukrainian children younger than 5 years of age with allergic rhinitis and bronchial asthma sensitized to house dust mite allergens. Methods. A cohort prospective study was conducted over a two years period with assessment of the sensitization towards inhalant allergens, measured in-vivo by wheal size and number of positive reactions on the standard skin prick test (SPT). SPSS was used to analyse any statistical correlation. Results. A total of 125 atopic asthma or/and allergic rhinitis with the mean age of 4.11 ±0.83 who were sensitized to house dust mites Dermatophagoides pteronyssinus and/or Dermatophagoides farina were included. 47 children received two-years SLIT to treat house dust mite allergies using standardized extract of sublingual allergens containing a mixture of house dust mites (Der. pteronyssinus and Der. farinae) in the correlation of 1(0,175 НЕР):1(0,175 НЕР) (Diater, Spain). These patients were mono-sensitized with Der. pteronyssinus and Der. farinae or were SPT poly-sensitized, but these patients only had house dust mite allergy symptoms. In this group the assessment of clinical efficacy of SLIT showed the significant differences in VAS before treatment and 6 months after its receiving. The symptom “nasal obstruction” was assessed as 2.3±-1.6 points at the beginning of the therapy, and the data reduced almost twice (1.3±-1.1); Р <0,05 after 6 months of SLIT; then (12 and 24 months) it decreased to 0.91±0.9 and 0.34±0.5; Р <0,01, correspondingly. Conclusion. This study has shown that using of SLIT in atopic asthma or/and allergic rhinitis children under 5 year sensitized to house dust mites is an effective and safe treatment method and allows to quickly (over the first 6 months of SLIT) control the symptoms. The data of comparative analysis in the group of patients who didn’t receive SLIT has pointed to high frequency of disease symptom occurrence after the end of baseline therapy.KeyWords: sublingual allergen-specific immunotherapy, children, bronchial asthma, allergic rhinitis, sensitization, allergens, Diater ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ, СЕНСІБІЛІЗОВАНИХ ДО АЛЕРГЕНІВ ДОМАШНЬОГО ПИЛУШарикадзе О.В.Це дослідження визначило ефективність сублингвально алерген-специфічної імунотерапії (SLIT) українських дітей молодше 5 років з алергічним ринітом та бронхіальною астмою, сенсибілізованих до алергенів пилових кліщів. Методи. Проспективне дослідження когорти проводилося протягом двох років з оцінкою сенсибілізації до інгаляційних алергенів, виміряної in-vivo за розміром пухирів і кількості позитивних реакцій на стандартному тесті на шкірі (SPT). Для аналізу статистики використовувався пакет SPSS. Результати. Обстежено 125 дітей (середній вік 4,11 ± 0,83 років) з атопічною астмою та/або алергічним ринітом, які були сенсибілізовані до домашніх пилових кліщів Dermatophagoides pteronyssinus та/або Dermatophagoides farina. 47 дітей отримали дворічний курс SLIT з використанням стандартизованого екстракту сублінгвальних алергенів, що містять суміш кліщів домашнього пилу (Der. Pteronyssinus і Der. Farinae) в співвідношенні 1 (0,175 НЕР): 1 (0,175 НЕР) (Діатер, Іспанія). Пацієнти були моносенсібіровани Dermatophagoides pteronyssinus і / або Dermatophagoides farina або були полісенсібілізовані (за SPT), однак симптоми розвивалися тільки на домашній пил. У цій групі оцінка клінічної ефективності SLIT показала значні відмінності до лікування і через 6 місяців після його отримання. Симптом «носової обструкції» оцінювався як 2,3 ± 1,6 бала на початку терапії і зменшувалися майже в два рази (1,3 ± 1,1); Р <0,05 після 6 місяців SLIT. Потім (12 і 24 місяці) він знизився до 0,91 ± 0,9 і 0,34 ± 0,5; Р <0,01, відповідно. Висновок. Дослідження показало, що використання SLIT при атопічній астмі та/або алергічному риніті у дітей до 5 років, сенсибілізованих до домашніх пилових кліщів, є ефективним і безпечним методом лікування і дозволяє швидко (протягом перших 6 місяців SLIT) контролювати симптоми. Дані порівняльного аналізу в групі пацієнтів, які не отримували SLIT, вказують на високу частоту виникнення симптомів хвороби після закінчення базової терапії.Ключові слова: сублінгвальна алерген-специфічна імунотерапія, діти, бронхіальна астма, алергічний риніт, сенсибілізація, алергени, Діатер. ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕНИЯ ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА, СЕНСИБИЛИЗИРОВАННЫХ АЛЛЕРГЕНАМИ ДОМАШНЕЙ ПЫЛИШарикадзе Е.В.Это исследование определило эффективность сублингвальной аллерген-специфической иммунотерапии (SLIT) украинских детей моложе 5 лет с аллергическим ринитом и бронхиальной астмой, сенсибилизированных к аллергенам пылевых клещей. Методы. Проспективное исследование когорты проводилось в течение двух лет с оценкой сенсибилизации к ингаляционным аллергенам, измеренной in-vivo по размеру волдырей и количеству положительных реакций на стандартном тесте на коже (SPT). Для анализа статистики использовался пакет SPSS. Результаты. Обследованы 125 детей (средний возраст 4,11 ± 0,83 лет) с атопической астмой и/или аллергическим ринитом, которые были сенсибилизированы к домашним пылевым клещам Dermatophagoides pteronyssinus и/или Dermatophagoides farina. 47 детей получили двухлетний курс SLIT с использованием стандартизованного экстракта сублингвальных аллергенов, содержащих смесь клещей домашней пыли (Der. Pteronyssinus и Der. Farinae) в соотношении 1 (0,175 НЕР): 1 (0,175 НЕР) (Диатер, Испания). Пациенты были моносенсибированы Dermatophagoides pteronyssinus и/или Dermatophagoides farina или были полисенсибилизированы (по SPT), однако симптомы развивались только на домашнюю пыль. В этой группе оценка клинической эффективности SLIT показала значительные различия до лечения и через 6 месяцев после его получения. Симптом «носовой обструкции» оценивался как 2,3 ± -1,6 балла в начале терапии и уменьшались почти в два раза (1,3 ± -1,1); Р <0,05 после 6 месяцев SLIT. Затем (12 и 24 месяца) он снизился до 0,91 ± 0,9 и 0,34 ± 0,5; Р <0,01, соответственно. Вывод. Исследование показало, что использование SLIT при атопической астме или/или аллергическом рините детей до 5 лет, сенсибилизированных к домашним пылевым клещам, является эффективным и безопасным методом лечения и позволяет быстро (в течение первых 6 месяцев SLIT) контролировать симптомы. Данные сравнительного анализа в группе пациентов, которые не получали SLIT, указывают на высокую частоту появления симптомов болезни после окончания базовой терапии.Ключевые слова: сублингвальная аллерген-специфическая иммунотерапия, дети, бронхиальная астма, аллергический ринит, сенсибилизация, аллергены, Диатер.
19
Makieieva, N. I., O. O. Afanasieva, and V. A. Koval. "CLINICAL MASKS OF ACUTE LEUKEMIA IN CHILDREN." Inter Collegas 4, no. 1 (April 7, 2017): 9–13. http://dx.doi.org/10.35339/ic.4.1.9-13.
Повний текст джерелаАнотація:
CLINICAL MASKS OF ACUTE LEUKEMIA IN CHILDRENMakieieva N.I., Afanasieva O.O., Koval V.A.For the study of initial clinical signs of acute leukemia in children 92 case histories have been analyzed. In most children the disease manifested with intoxication (94.6 ± 2,3%), lymphadenopathy (84,8±4,7%), hepatosplenomegaly (96,7±2,3%), anemic (82,6±4,9%), haemorrhagic (77,2±5,4%) syndromes. However, only in half of the cases the correct diagnosis was established in period less than 2-3 weeks since the first symptoms appeared. Consequently, it is necessary to pay attention of general practitioners to the variety of non-specific initial symptoms of acute leukemia in children.Keywords: acute leukemia, children, diagnostics, clinical symptoms КЛИНИЧЕСКИЕ МАСКИ ОСТРОГО ЛЕЙКОЗА У ДЕТЕЙМакеева Н.И., Афанасьева О.А., Коваль В.А.Для изучения начальных клинических признаков острого лейкоза у детей были проанализировано 92 истории болезни. В большинстве случаев заболевание начиналось с интоксикации (94,6 ± 2,3%), лимфаденопатии (84,8 ± 4,7%), гепатоспленомегалии (96,7±2,3%), анемического (82,6 ± 4,9) и геморрагического (77,2 ± 5,4) синдромов. Тем не менее, только в половине случаев правильный диагноз был установлен в период менее чем за 2-3 недели с момента появления первых симптомов. Следовательно, необходимо обратить внимание врачей общей практики на различные неспецифические начальные симптомы острого лейкоза у детей.Ключевые слова: острый лейкоз, дети, диагностика, клинические симптомы. КЛІНІЧНІ МАСКИ ГОСТРОЇ ЛЕЙКЕМІЇ У ДІТЕЙМакєєва Н.І., Афанасьєва О.О., Коваль В.А.Для вивчення початкових клінічних ознак гострої лейкемії у дітей було проаналізовано 92 історії хвороби. У більшості випадків захворювання починалося з інтоксикації (94,6 ± 2,3%), лімфаденопатії (84,8 ± 4,7%), гепатоспленомегалії (96,7 ± 2,3%), анемічного (82,6 ± 4, 9) та геморагічного (77,2 ± 5,4) синдромів. Проте, тільки в половині випадків правильний діагноз був встановлений в період менш ніж за 2-3 тижні з моменту появи перших симптомів. Отже, необхідно звернути увагу лікарів загальної практики на різні неспецифічні початкові симптоми гострої лейкемії у дітей. Ключові слова: гостра лейкемія, діти, діагностика, клінічні симптоми
20
Садыгов, Э. М. "Improvement of the Differential Diagnosis of Tumorand Non-Tumor Pathological Processes in the Salivary Glands Based on the Correlation of Pathological Data with the Results of Radiological Researches." Стоматология. Эстетика. Инновации, no. 3 (January 6, 2021): 262–76. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.4.3.004.
Повний текст джерелаАнотація:
Несмотря на многообразие радиологической симптоматики патологии слюнных желез, дифференциальный ряд все еще остается довольно широким. Цель данной работы – улучшение дифференциальной диагностики воспалительных и неопластических заболеваний слюнных желез для повышения специфичности дооперационного прогноза заболевания при помощи сопоставления семиологии комплекса различных радиологических исследований.Клиническая картина большинства заболеваний слюнных желез во многих случаях начинается с наличия локальной припухлости в проекции слюнных желез. Этот признак был принят за ведущий симптом как критерий включения в группу дальнейшего радиологического комплексного обследования, и ход последующих решений был основан на этом первичном симптоме. Другие симптомы были получены из анамнеза заболевания, клинических жалоб и результатов лабораторных показаний.Предварительно были изучены доступные литературные источники, описывающие применение методов УЗИ, КТ и МРТ для выявления и дифференциальной диагностики патологических процессов в слюнных железах. Despite the diversity of the radiological symptoms of salivary gland pathology, the differential range is still quite wide. The aim of this work is to improve the differential diagnosis of inflammatory and neoplastic diseases of the salivary glands in order to increase the specificity of the preoperative prognosis of the disease by comparing the semiology of a complex of various radiological researches. The clinical picture of most diseases of the salivary glands in many cases begins with the presence of local swelling in the projection of the salivary glands. This symptom was taken as the leading symptom as a criterion for inclusion in the group for further radiological complex examination and the course of subsequent decisions was based on this primary symptom. Other symptoms were obtained from medical history, clinical complaints and laboratory results.Previously, the works available in the literature related to ultrasound, CT and MRI methods for detecting and differential diagnosis of pathological processes in the salivary glands were studied.
21
Fabrikantov, O. L., S. I. Nikolashin, and E. S. Pirogova. "The symptom of the posterior capsule pathological mobility." Fyodorov journal of ophthalmic surgery, no. 3 (November 15, 2018): 13–18. http://dx.doi.org/10.25276/0235-4160-2018-3-13-18.
Повний текст джерела
22
Otto, N. U., G. R. Sagitova, M. Y. Ledyaev, H. P. Nuradinov, A. I. Otto, and D. M. Farajova. "SYMPTOM OF BLEEDING IN CHILDREN: STRUCTURE, GENESIS." Journal of Volgograd State Medical University 66, no. 2 (2018): 81–85. http://dx.doi.org/10.19163/1994-9480-2018-2(66)-81-85.
Повний текст джерела
23
Ponomarenko, E. A., and Y. A. Gerasimenko. "SYMPTOM AND/OR COMPLAINT: SEMIOTIC ASPECT." International Journal “Speech Genres” 16, no. 1 (2016): 113–19. http://dx.doi.org/10.18500/2311-0740-2016-1-13-113-119.
Повний текст джерела
24
Sirenko, T. V., O. N. Plahotna, E. P. Zdybskaya, T. A. Khalturyna, and L. N. Gaidamaka. "DIAGNOSIS AND TREATMENT OF SEPSIS IN THE INFANT WITH CONGENITAL LACTASE INSUFFICIENCY (case report)." Inter Collegas 4, no. 2 (July 26, 2017): 86–90. http://dx.doi.org/10.35339/ic.4.2.86-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Sirenko T.V., Plahotna O.N., Zdybskaya E.P., Khalturyna T.A., Gaidamaka L.N.The article presents the results of clinical observation of the infant suffering from the sepsis and congenital lactase deficiency. The first symptom of the disease in the first day of life was diarrhea. Lactose insufficiency was diagnosed. Later blood has appeared in the feces. Condition of the child stated to get worse and the child was hospitalized. Condition remained to be grave during 2 weeks, symptoms of intoxication, enlargement of liver were marked, stool was up to 15 – 16 times a day, it contained blood mixed with feces, blood blobs and streaks. Analysis of clinical symptoms and result of laboratory investigations gave motive to diagnose sepsis, congenital lactose insufficiency, anemia, and hypotrophyThe treatment included: diet therapy – the lactose-free formula, antibiotics, infusion therapy, probiotics, vitamins. Results of investigation normalized. The child was discharged from the hospital in satisfactory condition. Key words: infant, lactose insufficiency, sepsis, therapy ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ СЕПСИСУ У НЕМОВЛЯ З ВРОДЖЕНОЮ ЛАКТАЗНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ (клінічний випадок)Сіренко Т.В., Плахотна О.М., Здибська О.П., Халтуріна Т.О., Гайдамака Л.М. У статті наведені результати клінічного обстеження дитини грудного віку, що страждає сепсисом і вродженій лактазній недостатністю. Першим симптомом захворювання в перші дні життя була діарея. Була діагностована лактазная недостатність, пізніше з'явилася кров в стільці. Стан дитини погіршився і він був госпіталізований. Важкість стану зберігалася протягом 2 тижнів, виражені симптоми інтоксикації, збільшення печінки, стілець до 15-16 разів на добу з прожилками крові. Аналіз клінічних симптомів і результати лабораторних досліджень дозволив діагностувати сепсис, вроджену лактазную недостатність, анемію і гіпотрофію. Лікування включало: дієтотерапію - безлактозную суміш, антибіотики, інфузійну терапію, пробіотики, вітаміни. Результати дослідження нормалізувалися. Дитину виписали з лікарні в задовільному стані.Ключові слова: немовля, лактазная недостатність, сепсис, терапія ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ СЕПСИСА У РЕБЕНКА С ВРОЖДЕННОЙ ЛАКТАЗНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ (клинический случай)Сиренко Т.В., Плахотная О.Н., Здыбская Е.П., Халтурина Т.А., Гайдамака Л.Н.В статье приведены результаты клинического обследования ребенка грудного возраста, страдающего сепсисом и врожденной лактазной недостаточностью. Первым симптомом заболевания в первые дни жизни была диарея. Была диагностирована лактазная недостаточность, позднее появилась кровь в стуле. Состояние ребенка ухудшилось и он был госпитализирован. Тяжесть состояния сохранялась в течение 2 недель, выражены симптомы интоксикации, увеличение печени, стул до 15-16 раз в сутки с прожилками крови. Анализ клинических симптомов и результаты лабораторных исследований позволил диагностировать сепсис, врожденную лактазную недостаточность, анемию и гипотрофию. Лечение включало: диетотерапию – безлактозную смесь, антибиотики, инфузионную терапию, пробиотики, витамины. Результаты исследования нормализовались. Ребенка выписали из больницы в удовлетворительном состоянии.Ключевые слова: младенец, лактазная недостаточность, сепсис, терапия
25
Zagladin, N. "Conflict around Georgia – A Symptom of World Order System Crisis." World Economy and International Relations, no. 5 (2010): 3–10. http://dx.doi.org/10.20542/0131-2227-2010-5-3-10.
Повний текст джерелаАнотація:
The author does not intend to examine the question of the conflict situation genesis initiators, to go far back in its history and prehistory. There is enough written about it. More important is to address the fundamental nature of the collision taken place, because its significance and consequences are much more serious than the war between the two countries limited by time and space. The meaning of the Russian-Georgian war lies mainly in the fact that it turned up both a result and the most vivid performance of the crisis in the American-centric world order structure and principles which were established after the fall of the USSR.
26
Мусурлиева, Нина. "Унаследени дисплазии на емайла". Редки болести и лекарства сираци 10, № 2 (30 липня 2019): 25–27. http://dx.doi.org/10.36865/2019.v10i2.73.
Повний текст джерелаАнотація:
Унаследената несъвършена емайлогенеза може да бъде самостоятелно засягане на емайла или симптом на общо унаследено заболяване. Наблюдава се и в двете съзъбия. Клиничната манифестация на това рядко заболяване варира при различните пациенти, в зависимост от фенотипа – хипоплазия, хипоминерализация или хипоматурация. Лечението на емайловата дисплазия представлява предизвикателство за денталните специалисти и изисква интердисциплинарен и комплексен подход за възстановяване на естетиката и функцията. Тези пациенти се нуждаят от продължаващи през целия живот грижи.
27
Kalsi, S. S., N. Chua, S. Khan, and I. Mahmood. "COBRA HEAD SIGN – AN OLD SIGN BUT NEW FINDING." Russian Electronic Journal of Radiology 7, no. 1 (2017): 123–26. http://dx.doi.org/10.21569/2222-7415-2017-7-1-123-126.
Повний текст джерела
28
Kuzmina, V. O., O. V. Piddubna, L. V. Pypa, V. V. Bavrovsky та G. V. Churbanova. "Клінічний випадок лістеріозного менінгіту". ACTUAL INFECTOLOGY, № 3.04 (1 липня 2014): 53–56. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.3.04.2014.82441.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описаний випадок лістеріозного менінгіту в чоловіка 41 року. На момент госпіталізації хворий скаржився на підвищення температури тіла, головний біль, блювоту, загальну слабкість. При об’єктивному огляді виявлено шийну лімфаденопатію, менінгеальні знаки (позитивний симптом Керніга і сумнівна ригідність потиличних м’язів), вогнищева симптоматика відсутня. На кисті правої руки виявлено рану в стадії загоєння. У лікворі наявні: плеоцитоз 222 клітини із переважанням нейтрофілів — 73 %, білок — 0,49 г/л, рівень цукру в лікворі незначно знижений. При бактеріологічному дослідженні ліквору виділено культуру Listeria monocytogenes. Серологічне дослідження сироватки крові методами реакції пасивної гемаглютинації і непрямої гемаглютинації виявило підвищені титри антитіл до Listeria monocytogenes — 1 : 800 та 3(+) відповідно.
29
Markova, E. Y., G. V. Avakyants, L. V. Aminulla, and A. Z. Ciganov. "Pathology of the visual organ in children as a symptom of connective tissue dysplasia." Russian ophthalmology of children, no. 1 (March 29, 2022): 35–42. http://dx.doi.org/10.25276/2307-6658-2022-1-35-42.
Повний текст джерелаАнотація:
A clinical case of keratoconus in a 10-year-old child is presented as a variant of dysplastic-dependent and connective tissue dysplasia-associated pathology of the visual organ. The clinical picture and diagnostic methods necessary for the verification of the diagnosis are reflected. Key words: connective tissue dysplasia, keratoconus, keratoconus in children, corneal collagen cross-linking (CXL)
30
Efimova, S. V., and O. I. Matsyura. "Cough symptom in pediatric practice: modern aspects of choice of mucolytic therapy." SOVREMENNAYA PEDIATRIYA, no. 2(66) (March 27, 2015): 48–51. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2015.66.48.
Повний текст джерела
31
Чучалин, А. Г., Н. Г. Халтаев, В. Н. Абросимов, С. Н. Котляров та А. В. Мартынов. "Оценка распространенности респираторных симптомов и возможности скрининга спирометрии в диагностике хронических легочных заболеваний". PULMONOLOGIYA, № 2 (28 квітня 2010): 56–61. http://dx.doi.org/10.18093/0869-0189-2010-2-56-61.
Повний текст джерелаАнотація:
Впервые в одном из центральных регионов России (Рязанская обл.) проведено эпидемиологическое исследование по протоколу Всемирной организации здравоохранения с использованием опросников, прошедших официальную процедуру языковой адаптации. Жители сельской местности, обратившиеся за медицинской помощью (1 505 человек), и лица, выбранные случайным образом в населенных пунктах, включенных в исследование (2 116 человек), заполняли короткий опросник для сбора информации о демографических показателях, факторах риска, респираторных симптомах, диагностированных заболеваниях и сопутствующей патологии. У группы пациентов проводилась спирометрия и оценка качества диагностики и лечения патологии органов дыхания. Факторы риска широко распространены среди сельского населения (курят ~50 % взрослых мужчин). Обнаружена высокая частота респираторных симптомов, особенно в старших возрастных группах, среди курящих и работающих во вредных производственных условиях. Наличие хотя бы 1 хронического респираторного симптома отмечают 41 % опрошенных в общей популяции, нарушение функции внешнего дыхания в мужской популяции достигает 29 %.
32
Корж, Е. В., Н. А. Подчос, А. Ф. Завгородний, М. В. Сергиенко та О. Е. Передерий. "ТОКСОПЛАЗМОЗ ГОЛОВНОГО МОЗГА У БОЛЬНЫХ КО-ИНФЕКЦИЕЙ ТУБЕРКУЛЕЗ/ВИЧ". Университетская клиника, № 1(30) (24 березня 2019): 26. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i1(30).214.
Повний текст джерелаАнотація:
На сегодняшний день проблема церебрального токсоплазмоза у больных ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ остается малоизученной. Цель исследования. Выявить особенности диагностики и лечения токсоплазмоза головного мозга у больных ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ. Материал и методы. Обследованы 20 больных ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ с церебральным токсоплазмозом. У всех пациентов диагностирован активный туберкулез, они получали противотуберкулезную химиотерапию. Лечение токсоплазмоза проводили бисептолом в сочетании с макролидами (кларитромицин, азитромицин) или клиндамицином. Результаты и обсуждение. Из 17 иммунологически обследованных больных у 16 содержание СD4 не превышало 78 кл/мкл (медиана 34,0 кл/мкл), у 16 из 20 пациентов диагностировали диссеминированный туберкулез легких и лимфатических узлов. Пациенты жаловались на слабость в конечностях, (9 человек), головную боль (7 человек), судороги и нарушения походки (по 5 человек). При неврологическом осмотре у 16 выявляли симптомы раздражения черепно-мозговых нервов, у половины – ригидность затылочных мышц и положительный симптом Кернига. Из 11 исследований ликвора нормальные показатели уровня белка выявляли в 8 случаях, глюкозы – 7 случаях, количества клеточных элементов – 8 случаях. У 10 пациентов была отрицательной проба Нонне-Апельта. Нормальный состав наблюдали у двух пациентов. Двусторонние токсоплазменные абсцессы находили у 17 больных, у остальных изменения были одиночными, крупных размеров (45-65 мм). Диагноз церебрального токсоплазмоза прижизненно верифицирован у 17 больных, у остальных стал патологоанатомической находкой. В стационаре умерло 12 из 20 больных, на аутопсии обнаруживали генерализованный туберкулез, признаков туберкулезного менингоэнцефалита не было. Антиретровирусную терапию присоединяли 9 больным, медиана продолжительности лечения перед этим составляла 43 дня. Зафиксировано два случая развития синдрома восстановления иммунной системы, повлекших смерть пациентов, остальные больные продолжили лечение, что привело к частичной регрессии клинической симптоматики и изменений в головном мозге. Приведен случай успешного лечения диссеминированного туберкулеза и токсоплазмоза головного мозга. Выводы. Церебральный токсоплазмоз у большинства больных ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ развивался при содержании CD4 ниже 100 кл/мкл и протекал на фоне диссеминированного туберкулеза легких с поражением лимфоузлов. Больные предъявляли жалобы на слабость в конечностях и головную боль (9 и 7 человек), каждого четвертого беспокоили судороги и шаткость походки. У 16 определяли симптомы раздражения черепно-мозговых нервов, у половины – менингеальные знаки. В ликворе большинства пациентов выявляли нормальное содержание белка, глюкозы, клеточных элементов. Лечение токсоплазмоза и ко-инфекции туберкулез/ВИЧ является сложной задачей, залогом успеха является своевременная диагностика и присоединение антиретровирусной терапии.
33
Курах, А. В., К. І. Чубірко, І. В. Чопей, М. В. Бичко, К. О. Дебрецені та М. М. Гечко. "ПОСТКОВІДНИЙ СИНДРОМ: КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 6–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11987.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи полягала в дослідженні найчастіших клінічних проявів постковідного синдрому (ПС) та впливу наявності поширених коморбідних станів на частоту виникнення даного синдрому.
Матеріал і методи. Пошук проводили у базах PubMed та Medline. Було використано наступні ключові слова: «post-covid syndrome», «COVID-19», «persisting symptoms», «risk factors», «long COVID». До уваги бралися статті, опубліковані в рецензованих виданнях.
Результати. Зважаючи на невеликий час, який пройшов від початку пандемії, кількість проведених досліджень ПС є незначною. Більшість із них було проведено за методикою анкетування пацієнтів через певні проміжки часу після завершення госпіталізації (найменший становив 2 тижні, а найбільший – 24 тижні). Проаналізувавши результати деяких досліджень ми встановили, що такі симптоми як загальна слабість, задишка та тривога зустрічалися практично в кожного хворого. Рідше у хворих персистували симптоми кашлю, болю в грудній клітці та інших частинах тіла, порушення сну та уваги. Звертає на себе увагу той факт, що у пацієнтів, які мали принаймні один коморбідний стан, зростав ризик збереження симптомів гострого COVID-19 протягом 8–18 тижнів. Так, пацієнти з ожирінням, цукровим діабетом та респіраторним дистрес-синдромом частіше мали тяжчий перебіг гострого COVID-19 та довшу тривалість персистенції симптомів. Пацієнти старших вікових груп (старше 50 років) частіше мали персистенті симптоми, порівняно з особами у віці 18–34 та 35–49 років.
Висновок. Найчастішими симптомами, які зустрічаються при ПС, були загальна слабість, задишка та тривожність. Ці симптоми зустрічалися у всіх вікових групах, але частота їх виникнення та тривалість, імовірно, зростає з віком. Також наявність принаймні одного коморбідного стану збільшувала ризик виникнення ПС.
34
Beskov, Andrey A. "From ancient myths to myths of historiography: the problem of the old Russian god Khors as a symptom of the ‘malady’ of mythological studies." Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Istoriya, no. 66 (August 1, 2020): 118–29. http://dx.doi.org/10.17223/19988613/66/15.
Повний текст джерела
35
Стадник, Юлия Александровна. "НАРОДНЫЕ ЗНАНИЯ СЕМЕЙСКИХ БУРЯТИИ О СИМПТОМАХ БОЛЕЗНЕЙ". Вестник антропологии (Herald of Anthropology), № 2 (54) (10 червня 2021): 144–56. http://dx.doi.org/10.33876/2311-0546/2021-54-2/144-156.
Повний текст джерелаАнотація:
Несмотря на достижения научной медицины, в ХХI веке этнографы продолжают фиксировать информацию об обращениях русских к знахарям. Современная традиционная народная культура демонстрирует востребованность у русского народа лечения магическими способами. Соответственно возникает вопрос, как люди определяют, к кому им нужно обратиться за помощью, к знахарю или к врачу? На какие признаки своего самочувствия они ориентируются? Симптомы болезней в данном этнологическом исследовании рассматриваются в качестве компонента традиционной народной культуры русских. Такой подход предпринят для того, чтобы сравнить народно-медицинскую культуру старообрядцев Бурятии (семейских) с другими традициями русских европейской части России в сфере знаний признаков болезней, излечиваемых знахарями. При сравнении выяснилось, что обнаруженные в 90-е годы ХХ века народные знания семейских о симптомах часто аналогичны общерусским, наблюдавшимся этнографами и врачами в конце ХIХ – начале ХХ веков. Известные старообрядцам Бурятии симптомы болезней по своей информативности бывают двух видов. Исходя из видовой принадлежности симптома, болезни, излечиваемые у семейских магией, подразделяются на две группы: физически явные и материально неощутимые. Изучение знаний о симптомах также показало разницу между традиционной народной культурой и научной медициной в родо-видовом соотношении болезней и в том, какие состояния считаются заболеваниями. Despite the achievements of scientific medicine, in the ХХI century Russians still recourse to healers according to the ethnographic data. Modern traditional folk culture demonstrates the popularity of treatment by magic among the Russians. This raises the question of how people decide whether they should turn to a healer or a doctor. What symptoms are they guided by? The present study considers symptoms of diseases as an element of the traditional Russian folk culture. This approach allows us to compare the folk medical culture of the Buryat old believers (Semeyskiye) with other traditions of Russians of the European part of Russia concerning the diseases cured by healers. It was found that the folk understanding of the symptoms among the Semeyskiye revealed in the 90-s of the XX century is often similar to general Russian knowledge observed by ethnographers and doctors in the end of the XIX century– beginning of the XX century. The symptoms and the diseases known to the old believers of Buryatia that can be cured by magic fall into two categories: physically obvious and materially imperceptible. The study revealed the difference between traditional folk culture and scientific medicine in type and variety of diseases and what conditions are considered diseases.
36
Жижек, С. "Від "Джойс-симптому" до симптому влади". Філософська думка, № 1 (2003): 63–75.
Знайти повний текст джерела
37
Zelentsov, K. S. "Visual evoked potentials with closed eye injury." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 21–22. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-21-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Поражения зрительного нерва при закрытой травме глаза приводят к нарушению его функций и сопровождаются снижением остроты зрения, дефектами поля зрения. В большинстве случаев повреждение зрительного нерва устанавливается с опозданием, поскольку основной симптом – снижение остроты зрения – может появиться лишь через 1–2 месяца после травмы. Цель. Оценить эффективность зрительных вызванных потенциалов (ЗВП) для исследования состояния зрительного нерва у пациентов после закрытой травмы глаза в ранний период после травмы. Материал и методы. Обследовано 134 пациента с закрытой (контузионной) травмой глаза через 3,14±0,23 дня после травмы. Регистрация ЗВП у пациентов с закрытой травмой глаза проводили на комплексе аппаратно-программной регистрации «Электроретинограф» (фирма «МБН», Россия). Стимуляция проводилась диффузными вспышками белого цвета, частота 1 Гц. Анализ биопотенциалов зрительной коры головного мозга осуществлялся методом накопления и усреднения с последующим окончательным анализом на компьютере. Результаты. На травмированном глазу, по сравнению с парным глазом, по данным анализа волны Р-100 ЗВП отмечается статистически достоверное (р <0,01) уменьшение амплитуды и увеличение латентности волны Р-100. Данные изменения отражают вовлеченность в патологический процесс зрительного нерва при данном виде травмы. Выводы. В ранний период после закрытой травмы глаза отмечается уменьшение амплитуды и увеличение латентности волны Р-100 ЗВП.
38
Долматова, В. Н., та В. М. Григорьев. "Антиципирующий характер сновидений в развитии личности с позиции психоаналитического подхода". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 75, № 4 (липень 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.18411/lj-07-2021-126.
Повний текст джерелаАнотація:
Антиципирующий характер сновидений является неотъемлемой и важной частью жизни индивида, выполняющую роль цензора, в функции которого входит поддержание и регуляция психических процессов протекающих в личности. Для соблюдения равновесия и баланса, сновидения являются, в том числе дублером наших осознаваемых и неосознаваемых действий, поступков которые по тем или иным причинам не удается прожить, проработать в полном объеме. Невозможно познать будущего и его предвидения, без осознания и принятия опыта прошлого, если остается неразрешенный вопрос прошлых тревог, он обязательно явится в обличии будущих ситуаций. Мешая здоровому развитию личности. Обуславливается это тем, что при попадании в малоприятную и травмирующую ситуацию человек закрывается от ее воздействия, купирует побудившую ассоциацию, источник раздражения, который может скрывать и сам симптом переживаний. Если своевременно не обратить внимание на внутренние проявления данного зажима, последствием явиться синдром, в более запущенной форме придет уже болезнь. Сновидения обладают антиципирующим характером предвосхищения, предопределения, будущих событий, явлений, которые рождаются в результате возникающих противоречий, внутренних и внешних движущих сил развития личности которые впоследствии находят консенсус. Механизм корректировки событий может передаваться посредством трансляции с указанием на прошлый или настоящий опыт сновидца. Данная статья раскрывает принцип работы психоаналитического подхода в развитие личности с позиции антиципирующего характера проявляющегося в сновидениях.
39
Pankiv, V. I. "Цукровий діабет: діагностичні критерії, етіологія і патогенез". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 8.56 (1 грудня 2013): 53–64. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.56.2013.84796.
Повний текст джерелаАнотація:
Обстеження на цукровий діабет 2-го типу, а також діагностування захворювання проводиться шляхом визначення рівня глікемії (табл. 1). Раннє виявлення ЦД 2-го типу в пацієнтів без симптомів дозволяє своєчасно виявити захворювання, запобігти ускладненням або відстрочити їх виникнення. Правильне встановлення діагнозу ЦД 2-го типу та своєчасне лікування дозволяє усунути або зменшити симптоми захворювання та відтермінувати розвиток ускладнень.
40
Алиджанова, Д. А., Ё. Н. Маджидова та С. Ш. Турсунхужаева. "Характерные проявления венозной дисциркуляции у детей и подростков с артериальной гипертонией". NATIONAL JOURNAL OF NEUROLOGY, № 8 (29 листопада 2018): 21–25. http://dx.doi.org/10.28942/nnj.v2i8.81.
Повний текст джерелаАнотація:
В основу данной статьи положены данные обследования 82 подростков с артериальной гипертонией. Возраст обследованных - от 12 до 17 лет, средний возраст – 14,5±1,2 лет. По данным проведенного исследования венозная дисциркуляция головного мозга при артериальной гипертонии у подростков характеризуется определенным клиническим симптомо-комплексом. Наличие симптомов, свидетельствующих о церебральной венозной недостаточности, позволяет уточнить диагноз и степень заболевания и назначить патогенетически обоснованную терапию.
41
Якубова, Л. В., and Л. Н. Смирнова. "Post-COVID Syndrome Variety and Possibilities of Correction of Post-Infectious Immunosuppression." Рецепт, no. 5 (November 18, 2021): 614–24. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.24.5.001.
Повний текст джерелаАнотація:
В обзорной статье приводятся определение пост-COVID-синдрома и его классификации. Основные клинические проявления пост-COVID-синдрома включают в себя множество состояний и симптомов, частота проявлений которых варьирует в зависимости от тяжести острой инфекции и периода наблюдения. Наиболее распространенный симптом пост-COVID-синдрома - усталость, встречающаяся с частотой от 17,5% до 72%. По данным Dennis A. и соавт., МРТ выявила поражение хотя бы одного органа в 70% случаев пост-COVID-синдрома через 4 месяца после выздоровления от острой инфекции. Длительное воспаление, иммунная дисрегуляция играют ключевую роль в развитии большинства пост-COVID-проявлений, безусловно, являясь не единственным патофизиологическим механизмом их развития. Если воспалительный ответ слишком подавлен, то пациент, сумев «пережить» первоначальный гипервоспалительный цитокиновый шторм и прогрессирование полиорганной недостаточности, может вступить в стадию затяжной иммуносупрессии, известной как синдром стойкого воспаления, иммуносупрессии и катаболизма, что является одной из предполагаемых причин стойкого пост-COVID-синдрома. Приведена работа, в которой рассматривается возможность применения в лечении инфекции SARS-CoV-2 инозина пранобекса, который зарегистрирован как противовирусный иммуномодулирующий препарат более чем в 70 странах мира. The review article provides the definition of post-COVID syndrome and its classification. The main clinical manifestations of post-COVID syndrome include many conditions and symptoms, the frequency of which varies depending on the severity of the acute infection and the observation period. The most common symptom of post-COVID syndrome is fatigue, ranging from 17.5% to 72%. According to Dennis A. et al., the MRI revealed damage to at least one organ in 70% of post- COVID cases in 4 months after recovery from acute infection. Prolonged inflammation and immune dysregulation play a key role in the development of the majority of post-COVID manifestations, certainly not being the only pathophysiological mechanism of its development. If the inflammatory response is too suppressed, the patient, having managed to "survive" the initial hyperinflammatory cytokine storm and the progression of multiple organ failure, may enter the stage of protracted immunosuppression known as persistent inflammation, immunosuppression and catabolism syndrome, which is one of the alleged reasons of persistent post-COVID syndrome. The work is presented, in which the possibility of using inosine pranobex, which is registered as an antiviral immunomodulatory drug in more than 70 countries of the world, is considered in the treatment of SARS-CoV-2 infection.
42
Oleksyk, O. T., K. M. Shchubelka та W. W. Wolfsberger. "Повногеномний пошук асоціацій у пацієнтів української популяції з акромегалією". Endokrynologia 24, № 2 (23 липня 2019): 146–52. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-2.146.
Повний текст джерелаАнотація:
Гіпофіз-залежний надлишок СТГ може бути генетичним захворюванням (у літературі описано низку мутацій, які призводять до ізольованого надлишку гормону росту) або як симптом у складі синдромного захворювання. Мета — провести повногеномний пошук асоціацій геному пацієнтів з акромегалією для виявлення відомих мутацій у генах, асоційованих із даним захворюванням, і суміжних ділянках. Створити першу референтну геномну базу пацієнтів з акромегалією української популяції для подальшого вивчення причин виникнення цієї хвороби та впровадження персоніфікованого лікування згідно з генетичним профілем. Результати. Проведено повногеномний пошук асоціацій у геномі 5 хворих на акромегалію. Використана панель генотипування дозволила ідентифікувати 154 однонуклеотидні поліморфізми в генах, які були описані раніше як асоційовані з акромегалією. Один пацієнт виявився гетерозиготним за альтернативною алеллю (AG) ОНП rs33927012 гена SDHB. Дана альтернативна алель є надзвичайно рідкісною у світовій популяції (0,9%, в європейській популяції — 2%). Її описано як шкідливу двома аналітичними системами. Мутації гена SDHB призводять до структурних змін у білку SDH (сукцинілзалежна дегідрогеназа), який відіграє ключову роль у циклі Кребса та окисному фосфорилюванні. Даний ген є тумор-супресор геном, і його мутації спричиняють 3Р синдром (акромегалія, феохромоцитома, парагангліома). Також знайдено мутації в генах SDHC, CDKN1B, унікальні для деяких пацієнтів даної вибірки. Висновки. Знайдено три екзонні загрозливі та потенційно шкідливі мутації в генах CDKN1B і SHDB, які виявляються в пацієнтів з ендокринними синдромами.
43
Кадникова, В. А., О. П. Рыжкова, Г. Е. Руденская та А. В. Поляков. "НАСЛЕДСТВЕННЫЕ СПАСТИЧЕСКИЕ ПАРАПЛЕГИИ: МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧЕСКОЕ РАЗНООБРАЗИЕ И ДНК-ДИАГНОСТИКА, "Успехи современной биологии"". Успехи современной биологии, № 5 (2018): 462–75. http://dx.doi.org/10.7868/s0042132418050046.
Повний текст джерелаАнотація:
Наследственные спастические параплегии (НСП) - группа нейродегенеративных болезней с преобладающим поражением пирамидного тракта. Их ведущий или единственный симптом - нижний спастический парапарез, проявляющийся прогрессирующими трудностями ходьбы. НСП разно- образны по типам наследования и клиническим характеристикам. С развитием молекулярной генетики и особенно с появлением методов секвенирования нового поколения (NGS - next-generation sequencing, секвенирование нового поколения, массовое параллельное секвенирование, высокопроизводительное секвенирование) выявлена выраженная молекулярно-генетическая гетерогенность НСП. В настоящее время известно около 80 генных локусов различных НСП (SPG: Spastic Paraplegia Gene, с нумерацией по хронологии картирования), подавляющее большинство генов идентифицированы. Самые частые из аутосомно-доминантных форм - SPG4 и SPG3, из аутосомно-рецессивных - SPG11, SPG15, SPG7. Механизмы действия генов НСП также разнообразны: нарушения нейронального мембранного транспорта, процессов миелинизации, липидного обмена, митохондриальных функций и др. Многочисленные гено- и фенокопии НСП затрудняют диагностику на долабораторном этапе. Важная роль в дифференциальной диагностике с другими нейродегенерациями принадлежит методам нейровизуализации. Единственным методом лабораторной верификации НСП и ряда генокопий является ДНК-диагностика: поиск мутаций в отдельных генах и/или анализ многих генов одновременно методами NGS (панельное, полноэкзомное, полногеномное). При ДНК-верифицированном диагнозе возможна генетическая профилактика в семьях: дородовая или доимплантационная ДНК-диагностика. В настоящее время лечение НСП - исключительно симптоматическое (антиспастические препараты и др.), однако ведется разработка новых терапевтических подходов с учетом механизма действия генов.
44
Марахонов, А. В., Т. А. Васильева, И. А. Мишина, С. А. Репина, С. А. Гарифуллина, О. А. Щагина, Н. Н. Вассерман, С. И. Куцев, В. В. Кадышев, and Р. А. Зинченко. "On the issue of timely application of high-throughput sequencing in ophthalmogenetic practice." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Medicinskaia genetika», no. 8(217) (August 31, 2020): 31–32. http://dx.doi.org/10.25557/2073-7998.2020.08.31-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Наследственная офтальмологическая патология представляет собой генетически неоднородную группу заболеваний, которые проявляются либо как изолированное глазное расстройство, либо как симптом наследственных синдромов (хромосомных или моногенных). Диагностический поиск в некоторых случаях наследственной офтальмологической патологии может быть трудоемким и дорогостоящим. Наиболее сложная ситуация возникает в случае продолжающейся беременности и необходимости дородовой диагностики. В настоящем сообщении рассмотрена необходимость своевременного применения методов высокопроизводительного секвенирования (ВПС) в офтальмогенетической практике. Схожесть клинических проявлений наследственной офтальмопатологии затрудняет верификацию конкретных нозологических форм. В сложных случаях, как представляется, ВПС является методом выбора, и это может существенно ускорить постановку точного диагноза и оценку генетического риска в семье. Inherited ophthalmological pathology is a heterogeneous group of diseases that manifests itself either as an isolated eye disorder or as a symptom of hereditary syndromes (chromosomal or monogenic). Thus, diagnostic search in some cases of ophthalmologic pathology can be laborious and expensive. The most difficult situation may arise when antenatal diagnosis is required during the ongoing pregnancy. In the present report the necessity of timely application of high-throughput sequencing methods in ophthalmogenetic practice is considered. Polymorphism of inherited ophthalmologic pathology may seriously hinder making an accurate diagnosis and make it time consuming and expensive. In complex cases, HTS appears to be a method of choice, and it can significantly speed up diagnosis confirmation of and genetic risk assessment.
45
Povoroznyuk, Anatoly, Oksana Povoroznyuk та Khaled Shekhna. "СИНТЕЗ КОМБІНОВАНОГО ДІАГНОСТИЧНОГО ВИРІШАЛЬНОГО ПРАВИЛА В МЕДИЧНИХ СИСТЕМАХ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 103–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.103.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена вирішенню актуальної науково-технічної задачі побудови системи підтримки прийняття рішень на основі реалізації розробленої моделі діагностичного вирішального правила засобами сучасних інформаційних технологій, використання яких дозволило забезпечити працездатність розробленої системи на різних апаратних платформах під управлінням різних операційних систем. На основі аналізу методів, які використовуються для побудови вирішальних правил в системах підтримки прийняття рішень, запропоновані складові комбінованого вирішального правила, що виражають два підходи до формулювання діагностичного висновку: об'єктивна, яка заснована на аналізі навчальної вибірки, і суб'єктивна, яка заснована на експертній інформації про структуру симптомокомплексів. Мета дослідження – синтез комбінованого вирішального правила на основі методу порівняння з прототипом, яке б дозволило врахувати як об’єктивну, так і суб’єктивну складову процесу постановки діагнозу. Результати. В роботі розроблена математична модель комбінованого діагностичного вирішального правила і обґрунтовано вибір його складових. В якості об'єктивної складової вибрано метод порівняння з прототипом, в якому діагностуємі стани представляються їхніми прототипами в просторі ознак. Формалізована експертна інформація про структуру симптомокомплексів шляхом представлення симптом окомплексів захворювань числовими інтервалами лінгвістичних змінних. Розглянуті варіанти врахування експертних оцінок щодо структури симптомокомплексів при обчисленні координат прототипів класів. Сформульовані вимоги до функціональних можливостей системи, визначено засоби проектування, основну платформу розробки (Java), систему управління базою даних (MySQL). Виконано проектування системи підтримки прийняття рішень та комплексна перевірка розробленої системи на реальних медичних даних, яка підтвердила ефективність роботи системи
46
Ковач, I. В., та Н. В. Гутарова. "РЕЗУЛЬТАТИ КЛІНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТКАНИН ПАРОДОНТУ НА ТЛІ ОРТОДОНТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 110, № 1 (27 травня 2021): 41–45. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-35-1-41-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із розповсюджених методів лікування анома-лій зубощелепної системи є використання різномані-тних ортодонтичних конструкцій, які можуть бути як знімними, так і незнімними.Мета нашого дослідження. Вивчення та оцінка стану тканин пародонту у пацієнтів під час орто-донтичного лікування.Матеріал та методи дослідження. Для вирішення поставленої мети нами було проведено комплексне обстеження пацієнтів віком 18-25 років, які проходи-ли ортодонтичне лікування з використанням незнім-ної апаратури.Серед них – 65 жінок, що складало 57,5 % та 48 чоло-віків і це відповідало 42,5 %. Всі обстежені пацієнти були розділені на 2 групи в залежності від тривалості ортодонтичного лікування. В кожній групі у пацієн-тів проводили клінічний огляд із збором анамнезу за-хворювання, вивчали стан тканин пародонту за інде-ксною оцінкою.Результати досліджень та їх обговорення. Звертає на себе увагу, що у переважної більшості хворих із причинною кровоточивістю (майже 80%) симптом з'являвся тільки під час чищення зубів, у 5% кровото-чивість була лише при прийомі твердої їжі, а у 10 хворих кровоточивість відзначалася, як при чищенні зубів, так і при прийомі твердої їжіДані зіставлення стоматологічної захворюваності пацієнтів обстежених груп показали, що найбільш поширеними патологіями під час ортодонтичного лі-кування є карієс зубів та його ускладнення та хроніч-ний катаральний гінгівітВисновки. Проведені клінічні дослідження та аналіз стану тканин пародонту показали високий рівень поширеності їх ураження серед пацієнтів, які перебу-вають на ортодонтичному лікуванні.
47
Ткаченко, А. "Симптоми паралітературознавства". Філологічні семінари, Вип. 14 (2011): 34–43.
Знайти повний текст джерела
48
Trishchynska, M. A. "Шляхи оптимізації лікування при інсомнії на тлі цереброваскулярної патології". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 1.71 (2 лютого 2015): 121–28. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.1.71.2015.78455.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені сучасні погляди на причини, патогенез та лікування порушень сну у пацієнтів із вегетативними розладами на початкових стадіях порушення мозкового кровообігу. Вегетативна дисфункція тісно пов’язана з синдромом інсомнії, і тому пошук причин та лікування цих станів нерозривно пов’язані. Існує консенсус стосовно застосування антидепресантів як для корекції симптомів вегетативної дисфункції, так і для покращення якості сну. Тразодон зарекомендував себе як препарат, що вірогідно зменшує симптоми тривоги та інсомнії, які досить часто є першими й основними проявами початкових стадій цереброваскулярної патології.
49
Markov, Aleksandr V. "THREE DECADES OF ADAPTATION FOR FIVE CLASSICS BOOK REVIEW: FEDOROVA, L. (2022). CINEMA ADAPTATION AS A SYMPTOM. RUSSIAN CLASSICAL LITERATURE SCREENED IN POST-SOVIET TIME." RSUH/RGGU Bulletin. Series Philosophy. Social Studies. Art Studies, no. 4 (2021): 155–59. http://dx.doi.org/10.28995/2073-6401-2021-4-155-159.
Повний текст джерелаАнотація:
Review of the monograph Adaptation as a Symptom by the Russian-American researcher Lyudmila Fedorova, dedicated to post-Soviet film adaptations of the works of Pushkin, Gogol, Dostoevsky, Tolstoy and Chekhov. The question is raised about the limits of the film adaptation, about popularity of Russian literature in the world and lability of its position in modern Russia, and also about the complex imposition of genre, social and ideological attitudes of the authors of adaptations.
50
Сергеева-Клятис, Анна. "Введение. Симптомы освобождения". Russian Literature 100-102 (серпень 2018): 1–12. http://dx.doi.org/10.1016/j.ruslit.2018.11.001.
Повний текст джерела