Готові списки джерел за темами / Симптомокомплекс

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Тези доповідей конференцій

Добірка наукової літератури з теми "Симптомокомплекс"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Симптомокомплекс".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Симптомокомплекс"

Tkach, Bohdan. "НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ З ДЕВІАНТНОЮ ПОВЕДІНКОЮ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 13, № 3 (29 березня 2018): 156–71. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol13iss3pp156-171.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено казуальну структуру девіантної поведінки, створену на основі комплексного та системного нейропсихологічного дослідження. Запропоновано нейропсихологічне дослідження здійснювати разом із біометричним (окулографія та ЕЕГ) для усунення елементу суб’єктивності при інтерпретації результатів діагностики. Сформовано три компоненти симптомокомплексу психічної стадії девіацій. Показано, що первинний симптомокомплекс представлений мінімальними порушення функціонування передньої частини мозку: орбіто-фронтальної частини префронтальної кори мозку; дорсолатеральної частини префронтальної кори мозку; передньої цингулярної кори мозку; вентромедіальної частини префронтальної кори мозку. Установлено, що вторинний симптомокомплекс зумовлений перебуванням особистості під впливом наївного реалізму, домінуванням евристичного мислення і невміння користуватися експертним мисленням у повсякденному житті; низькою комунікативною компетентністю; дезадаптацією через нездатність вчасно побачити альтернативні шляхи вирішення проблеми. Показано, що третинний симптомокомплекс – це, власне, і є адикція – патологічний гомеостаз. З’ясовано, що вибір форми адиктивної поведінки не є стохастичним процесом, а залежить від соціального походження, ціннісно-нормативних стандартів, матеріальних можливостей та інформаційного оточення. Виявлено, що при нормальному функціональному стані гіпокампу присутня гедоністична мотивація, а при ослабленому – атарактивна мотивація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Dubova, O. A., та A. A. Duboviy. "Гепатопатія та нефропатія за бабезіозу собак: псевдогепаторенальний синдром". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 83 (27 лютого 2018): 102–7. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8320.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати досліджень симптомокомплексу гепатопатії та нефропатії за спонтанного бабезіозу собак. Паразитування збудників приводить до ураження багатьох життєво важливих органів завдяки втягуванню у патологічний процес ускладнень у вигляді шоку. Самі ускладнення індукуються діяльністю паразитів, в тому числі й руйнуванням еритроцитів. Потужні порушення виникають у полі мікроциркуляції. Нами було помічено, що останнім часом збільшилася кількість випадків гострої ниркової недостатності на фоні гострої печінкової недостатності у хворих на бабезіоз собак. За мету було поставлено вивчення особливостей перебігу гепатопатії та нефропатії, клінічної і лабораторної діагностики синдромів, встановлення їхнього зв’язку з загальною патогенетичною віссю захворювання. Наростання чисельності випадків симптомокомплексу гепатопатії з нефропатією було суттєвим впродовж останніх років. Синдроми супроводжуються характерними клінічними ознаками та зрушеннями у лабораторних показниках: анорексією, блювотою жовчю, жовтяницею, олігурією з подальшою анурією, гемоглобінурією з гематурією, протеїнурією, а також гіпербілірубінемією, наростанням активності трансаміназ, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, уремією, креатинінемією. Загальні гематологічні дослідження свідчать, що в організмі хворих тварин відбувається потужний генералізований запальний процес, що підтверджується гіперлейкоцитозом та достовірним прискоренням швидкості осідання еритроцитів майже у 8 разів. Наявність синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) підтверджується достовірним зростанням у плазмі рівня продуктів деградації фібриногена/фібрина та розчинних фібрин-мономерних комплексів, достовірною тромбоцитопенією. Циркуляторні розлади засвідчені зниженням гематокритної величини, що вказує на зниження об’єму ефективно циркулюючої крові. Синдром ДВЗ і циркуляторні розлади визначають шоковий стан. Таким чином, симптомокомплекс гепатопатії та нефропатії за бабезіозу собак є елементом шоку як загальнопатогенетичної осі ускладнень і, в силу вищевикладеного, може бути визначений як псевдогепаторенальний синдром. Такий стан вимагає негайного застосування засобів невідкладної терапії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Shakirova, M. Yu. "Особенности нейроэндокринных и гормональных нарушений при дефиците гормона роста у взрослых с объемными образованиями гипоталамо-гипофизарной области". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 3.59 (17 червня 2014): 52–55. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.3.59.2014.76604.

Повний текст джерела

Анотація:

В данной статье автор анализирует состояние 40 взрослых с опухолями гипофизарной области, среди которых у 35 (87,5 %) был дефицит гормона роста у взрослых с нейроэндокринными осложнениями. Специфичным для дефицита гормона роста у взрослых является симптомокомплекс нарушений психоэмоционального статуса, который определяется на основе вопросника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Bobkova, Bobkova M. V., Smolnova T. Yu Smolnova, and Fayzullina N. M. Fayzullina. "Complex of clinical symptoms in reproductiveaged women with aplasia of the vagina and uterus." Akusherstvo i ginekologiia 9_2020 (September 21, 2020): 105–13. http://dx.doi.org/10.18565/aig.2020.9.105-113.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ivanov, R. S. "Individual symptom as a tool for interpreting the results of psychophysiological research using polygraphs." National Psychological Journal 15, no. 3 (2014): 90–97. http://dx.doi.org/10.11621/npj.2014.0311.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Yakovleva, E. B., O. M. Babenko та O. N. Pilipenko. "Предменструальный синдром". EMERGENCY MEDICINE, № 3.58 (11 квітня 2014): 159–63. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.3.58.2014.83313.

Повний текст джерела

Анотація:

Предменструальный синдром (ПМС) — сложный циклический симптомокомплекс, возникающий у некоторых женщин в предменструальные дни и характеризующийся психоэмоциональными, вегетососудистыми и обменно-эндокринными нарушениями.На сегодняшний день этиопатогенетические механизмы синдрома недостаточно изучены. Существует множество теорий, объясняющих появление симптоматики ПМС. Наиболее современной теорией генеза ПМС является теория нарушения обмена нейромедиаторов в центральной нервной системе. В зависимости от преобладания тех или иных симптомов выделяют четыре основные клинические формы болезни. Помимо этого, в зависимости от количества, длительности и интенсивности симптомов во время ПМС различают легкую и тяжелую формы течения заболевания. Также выделяют три стадии синдрома: компенсированную, субкомпенсированную и декомпенсированную.В связи с тем, что симптомов ПМС насчитывается огромное количество, в диагностике заболевания имеются некоторые трудности. Основой проведения диагностики является цикличность патологических симптомов, возникающих за несколько дней до менструации. Основными методами лечения предменструального синдрома являются фармакотерапия, гормональная терапия и немедикаментозное лечение. При положительном эффекте от проводимой терапии рекомендуется профилактическое поддерживающее лечение, включающее витаминные препараты и транквилизаторы.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Яковлева, Э. Б., С. В. Чермных, И. В. Бабенко-Сорокопуд, С. Г. Демишева та А. А. Корж. "ГИПОТАЛАМИЧЕСКИЙ СИНДРОМ ПУБЕРТАТНОГО ПЕРИОДА". Университетская клиника, № 3(28) (22 вересня 2018): 107. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i3(28).229.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель лекции – ознакомить с материалом (этиология, патогенез, клиника, диагностика гипоталамического синдрома пубертатного периода, стандартные и альтернативные схемы лечения и динамического наблюдения девочек-подростков с данной патологией), который может быть использован при проведении циклов очной и последипломной подготовки студентов мед вузов, врачей общего профиля, врачей-акушеров-гинекологов, оказывающих специализированную помощь девочкам, детских-подростковых гинекологов. Гипоталамический синдром пубертатного периода (ГСПП) – это патологический симптомокомплекс, возникающий в результате дисфункции гипоталамуса и сопряженных с ним структур центральной нервной системы в период полового созревания.Пубертатный период сам по себе является предрасполагающим к развитию гипоталамической дисфункции, когда начинается созревание нейронов и аксонов гипоталамуса, происходит развитие терминальных окончаний аксонов и аборизация отростков нейронов.В литературе отсутствует единый взгляд на целесообразность лечения больных с данной патологией. В настоящее время применяются различные методы терапии при ГСПП, включающие антибактериальную, дегидратационную, витаминотерапию, седативную и рассасывающую терапию, антиконвульсанты (препараты, улучшающие переферическое кровообращение и микроциркуляцию), психотерапию, направленную на формирование навыков правильного пищевого поведения, восстановление менструальной функции. Применяемая терапия не всегда является патогенетической.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Latigan, K. L., D. A. Latigan, E. V. Bikova, O. V. Goncharenko, A. V. Usov, A. N. Bronskaya, and E. S. Romanova. "Uveal effusion syndrome in combination with mature cataract and secondaryangle closure." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 116–17. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-116-117.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальность. Синдром увеальной эффузии(УЭС) - редкое клиническое состояние, включающее в себя спонтанную цилиохориоидальную отслойку и серозную отслойку сетчатки у пациентов с неотягощенным анамнезом. Несмотря на характерный симптомокомплекс, постановка данного диагноза нередко затруднена. Цель. Анализ клинического случая УЭС. Материал и методы. Пациент Г., 46 лет. При обращении: острота зрения OS – 0,01 н/к, ВГД –16 мм рт.ст. ПЗО OS - 21,56 мм. При биомикроскопии – мелкая передняя камера, диффузно мутный хрусталик. По данным офтальмосонографии и УБМ – субтотальная цилиохориоидальная отслойка и закрытие угла передней камеры. Выставлендиагноз: зрелая катаракта, осевая гиперметропия, синдром увеальной эффузии OS. Выполнена факоэмульсификация катаракты с имплантациейзаднекамерной ИОЛ и одномоментной задней трепанацией склеры. Результаты. В послеоперационном периоде: зрение OS – 0,5 c cyl. – 1,5 дптр = 0,9. ВГД – 16 ммрт.ст. Цилиохориоидальная отслойка не определялась. ОКТ макулярной зоны OS: выявлена обширная отслойка нейроэпителия, что подтвердило диагноз УЭС. Выводы. В результате проведенного лечения достигнута высокая острота зрения и восстановление нормальных анатомо – функциональных взаимоотношений между структурами переднего и заднего отрезков глаза. Закрытие УПК может быть объяснено смещением иридохрусталиковой диафрагмы кпереди на фоне скопления жидкости в супрахориоидальном пространстве.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Shamionov, Rail М. "Отношение к изменениям и толерантность к неопределенности как предикторы адаптивности и адаптационной готовности". Российский психологический журнал 14, № 2 (31 серпня 2018): 90–104. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2017.2.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Введение. Автором доказывается актуальность изучения детерминант социально-психологической адаптивности и адаптационной готовности и их взаимосвязи. Новизна исследования заключается в получении новых данных о предикторах и уровне предикции адаптивности и адаптационной готовности личности, структурной модели с установлением путей для готовности к изменениям, адаптации, отношения к неопределенной ситуации и адаптивности личности. Методы. В разделе описываются использованные методики: оценки характеристик толерантности к неопределенности Д. МакЛейна в адаптации Е. Н. Осина, методика социально-психологической адаптивности К. Роджерса – Р. Даймонда в адаптации А. К. Осницкого, а также разработанные оригинальные шкалы для оценки адаптационной готовности и готовности к изменениям. Представлены данные о выборке: в исследовании приняли участие 75 человек обоих полов (мужчин 38 %, средний возраст 26,8 лет). Результаты исследования и их обсуждение. Проведена классификация исходного множества параметров на группы, и установлены соотношения между ними. Установлено, что готовность к изменениям, адаптационная готовность, толерантность к неопределенности и адаптивность образуют единый симптомокомплекс, характеризующийся сложными межфункциональными взаимосвязями. На основании структурного моделирования выделены пути для готовности к изменениям, адаптации, отношения к неопределенной ситуации и адаптивности личности. В заключение делается вывод о том, что готовность к изменениям играет опосредующую роль во взаимосвязях адаптационной готовности и отношения к неопределенности; адаптивность, адаптационная готовность и отношение к неопределенности образуют кольцевую взаимосвязь. Социально-демографические характеристики образуют комплекс предикторов социально-психологической адаптивности, но не связаны с адаптационной готовностью. Отношение к неопределенности снижает социально-демографическую детерминацию и играет значительную роль в формировании адаптивности личности.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Levchuk, N. I., O. S. Lukashenia та O. I. Kovzun. "Експериментальне моделювання метаболічного синдрому, індукованого дієтою, у лабораторних тварин". Endokrynologia 26, № 3 (19 жовтня 2021): 298–310. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-3.298.

Повний текст джерела

Анотація:

Розуміння причин виникнення, діагностики, профілактики та лікування метаболічного синдрому (МС) залишається пріоритетним напрямком сучасної ендокринології. Це симптомокомплекс, який характеризується основними клінічними проявами — збільшенням маси тіла, порушенням толерантності до глюкози, дисліпідемією, артеріальною гіпертензією та інсулінорезистентністю (ІР). Наразі він є одним із найскладніших і найнебезпечніших захворювань, що передує виникненню цукрового діабету 2-го типу і розвитку серцево-судинних ускладнень, які є основними причинами смертності населення. Враховуючи стрімке зростання захворюваності впродовж останніх років у всіх країнах світу, виникає потреба в проведенні експериментів на тваринах із метою здобуття нових знань про механізми розвитку патологічного процесу та окремих її проявів, використання лікарських сполук для їх безпечного застосування та корекції цього стану. Для експериментального моделювання МС найчастіше надають перевагу дослідам на щурах або мишах. Цей огляд літератури присвячено порівняльному аналізу та короткому опису експериментального моделювання МС, індукованого дієтою, у гризунів. Розглянуто основні типи дієт (високожирова (ВЖД), високовуглеводна та висококалорійна комбінована (ВККД)) і висвітлено відмінності прояву патологічного стану за різних умов харчування у тварин залежно від їх виду, лінії, статі, віку, умов і тривалості експерименту. Було показано, що ступінь вираженості розвитку біохімічних і патоморфологічних змін, характерних для метаболічних порушень, залежить від типу та відсоткового вмісту компонентів дієти. Відтворення умов моделювання і неоднорідність прояву МС у тварин створює певні труднощі при обґрунтуванні отриманих наукових результатів відповідно до поставленої мети дослідження. Саме ці обставини привертають підвищений науково-практичний інтерес зі сторони дослідників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Симптомокомплекс"

Бельорін-Еррера, Олександра Михайлівна, та І. О. Корженко. "Сучасні методики діагностування посттравматичного стресового розладу". Thesis, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48271.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кочарян, І. О. "Типологічні та структурні особливості особистісного симптомокомплексу відповідальності". Thesis, ХАІ, 2010. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/4630.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналізуються фактори й механізми формування особистісного симптомокомплексу відповідальності, розроблена типологія відповідальності, що заснована на особливостях системної інтеграції мотиваційно-смислової, емоційної і характерологічної сфер особистості. Виявлено п'ять типів симптомокомплексу відповідальності, кожен з яких має специфічні характеристики, що відбивають не парціальні особливості прояву особистості в тій або іншій сфері, а виступають як стійкі крос-ситуаційні утворення. Визначено особливості сімейної соціалізації кожного типу відповідальності. Розроблено методику діагностики типів відповідальності та наведено її психометричні характеристики. За особливостями компонентного складу виявлено два варіанти структурної організації особистісного симптомокомплексу відповідальності – дефіцитарний та гармонійний. Розроблена програма психокорекції особистісного симптомокомплексу відповідальності та наведена її ефективність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бєлоусова, О. Ю. "Особливості перебігу симптомокомплексу хронічного закріпу у дітей". Thesis, Видавництво СумДУ, 2002. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/23498.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Симптомокомплекс"

Kotenko, N. V., and O. O. Borisevich. "Possibilities of Natural and Preformed Physical Factors Application in Pregravid Preparation of Women with Chronic Infl ammatory Diseases of Uterine Appendages: Scientifi c Review." In IV научно-практическая конференция «Арбатские чтения». Знание-М, 2021. http://dx.doi.org/10.38006/907345-95-9.2021.27.36.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлен обзор методик и подходов физической медицины, применяемых в прегравидарной подготовке женщин с хроническими воспалительными заболеваниями придатков матки. Хронический неспецифический сальпингоофорит является достаточно распространенной проблемой у женщин детородного возраста, что негативно сказывается на состоянии репродуктивного потенциала популяции. Кроме того, симптомокомплекс, возникающий при данной патологии, оказывает негативное влияние на психоэмоциональное состояние, социальные взаимоотношения, микроклимат в семье, трудоспособность, что в итоге значительно снижает качество жизни пациенток. Благодаря возможностям современной медицины наряду с применением медикаментозных этиопатогенетических методов лечения стала обоснованной терапия природными и преформированными физическими факторами. Мы постарались расширить взгляды современного врача на возможности консервативного лечения хронических воспалительных заболеваний придатков матки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!