Статті в журналах з теми "Сестринський персонал"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Сестринський персонал.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-22 статей у журналах для дослідження на тему "Сестринський персонал".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Bob, A. O., O. O. Chukur, N. O. Ermakova та A. V. Hutsol. "ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ВІЛ/СНІД В ОДЕСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ ЦЕНТРІ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩИХ ХВОРОБ". Медсестринство, № 2 (7 липня 2020): 27–30. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.2.11234.
Повний текст джерелаАнотація:
Сестринський персонал відіграє ключову роль в організації паліативної допомоги хворим на ВІЛ/СНІД. Паліативна допомога є цілісним підходом, що складається з медичного, соціального, психологічного та духовного компонентів. Медсестра – ключова особа в оточенні пацієнта, яка забезпечує належну медичну допомогу, кваліфікований догляд та психологічну підтримку паліативним пацієнтам.
2
Slobodenyuk, K. M., A. O. Bob, N. O. Ermakova та A. V. Hutsol. "ОСОБЛИВОСТІ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ ЗА ПАЛІАТИВНИМИ ПАЦІЄНТАМИ ОДЕСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩИХ ХВОРОБ". Медсестринство, № 1 (11 квітня 2019): 31–33. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2019.1.9983.
Повний текст джерелаАнотація:
Сестринський персонал відіграє ключову роль в організації паліативної допомоги хворим на ВІЛ/СНІД та туберкульоз. Паліативна допомога є цілісним підходом, що складається з медичного, соціального, психологічного та духовного компонентів. Медсестра – ключова особа в оточенні пацієнта, яка забезпечує належну медичну допомогу, кваліфікований догляд та психологічну підтримку паліативним пацієнтам.
3
Perepadya, O. V. "ФУНКЦІОНАЛЬНО-ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (16 квітня 2019): 32–37. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10023.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розробити комплексну функціонально-організаційну модель системи управління якістю сестринської справи.
Матеріали і методи. Використовуючи аналітичний метод та метод системного підходу проаналізовано механізми реалізації державної політики у сестринській справі та запропоновано комплексну функціонально-організаційну модель системи управління якістю сестринської справи.
Результати. У статті на основі критичного вивчення та глибокого аналізу досвіду організації управління сестринською службою запропоновано методичний підхід до розробки та запровадження у системі охорони здоров’я України функціонально-організаційної моделі системи управління якістю сестринської справи. На основі отриманих даних для розробки функціонально-організаційної моделі системи управління якістю сестринської справи застосовано системний підхід; визначено складові елементи зазначеної системи; запропоновано та обґрунтовано напрямки розвитку системи на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу. Зазначену модель було розроблено із використанням шести компонентів системного підходу із застосуванням інноваційних на сьогодні компонентів, а саме Центр підвищення кваліфікації медичного персоналу, стандарти та алгоритми для медичних сестер у системі управління якістю, а також зростання ролі регіональних асоціацій медичних сестер.
Висновки. Запропоновано комплексну функціонально-організаційну модель системи управління якістю сестринської справи, елементи якої повністю кореспондуються із головними питаннями реформування системи охорони здоров’я та її автономізації.
4
Huchko, Oksana. "Розвиток медичної освіти на території Північної Буковини у 20-30-ті роки ХХ ст." Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 1, № 45 (15 червня 2017): 45–50. http://dx.doi.org/10.31861/hj2017.45.45-50.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про розвиток медичної освіти на Буковині у 20-30-х роках ХХ ст. На основі використання низки архівних джерел проаналізовано відновлення та діяльність акушерської школи, становлення сестринської справи та забезпечення населення краю медичним персоналом у міжвоєнний період, наводяться статистичні дані про чисельність медичних працівників, характеризується їх діяльність та ін.
Ключові слова:Буковина, акушерки, Румунія, сестринська справа, акушерська школа, пологовий будинок, лікарі
5
Furso, N. "СЕСТРИНСЬКА СПРАВА ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ". Медсестринство, № 1 (22 квітня 2020): 25–27. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.1.11034.
Повний текст джерелаАнотація:
Сформульовано і обґрунтовано основні тематичні напрямки соціологічних досліджень, спрямованих на вдосконалення та гуманізацію сестринської справи. Визначено місце і статус середнього медичного персоналу в сучасній структурі суспільства, і на цій основі обґрунтовано роль середнього медичного персоналу в досягненні позитивних результатів соціальної політики. На основі великого архівного матеріалу проведено аналіз історичного досвіду сестринської справи в країні, визначено особливості його розвитку. Виявлено основні етапи та особливості сучасного розвитку сестринської справи.
6
Ширяєва, А. С. "ПРОБЛЕМА КОНФЛІКТІВ У СЕСТРИНСЬКИХ КОЛЕКТИВАХ". Медсестринство, № 1 (21 травня 2021): 27–29. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2021.1.12067.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з найголовніших завдань реформування сестринської справи є зміна ставлення медичних сестер до професії, свого місця в лікувальному закладі. Успіх діяльності організації значною мірою залежить від відносин, що складаються між колегами, керівництвом і підлеглими. Тому керівники середнього медичного персоналу повинні значну увагу приділяти своєчасному виявленню та вирішенню конфліктних ситуацій, сприяти розвитку неформальних відносин у колективі.
7
Демянчук, Михайло. "ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 94–106. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.692.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аргументовано доцільність поглибленого вивчення проблеми професійної мобільності у підготовці майбутніх фахівців сестринської справи. Теоретичний аналіз наукових літературних джерел засвідчив, що вітчизняні та закордонні дослідники поглиблено вивчають різні аспекти підготовки майбутніх фахівців до професійної мобільності. Актуальною є проблема підготовки до професійної мобільності майбутніх фахівців сестринської справи. Адже потреба у кваліфікованих медичних сестрах є гострою в Україні та в багатьох інших країнах на сучасному етапі розвитку суспільства.Якісна професійна робота сучасних медичних сестер залежить від того, який кваліфікаційний рівень вони здобувають у медичних закладах вищої освіти: молодші спеціалісти, бакалаври, магістри сестринської справи. Прагнення і готовність медичної сестри до професійного зростання (молодший спеціаліст – бакалавр – магістр) є показником вертикального аспекту професійної мобільності.Сфера професійної діяльності сестринського персоналу відзначається широкою палітрою функціональних обов’язків і специфікою роботи в певному відділенні лікувального, профілактичного чи поліклінічного закладу. Функціональні обов’язки медичної сестри в дитячій лікарні або в хірургії відрізняються від роботи медсестри в поліклініці, чи в геріатричному центрі, чи в стоматологічному кабінеті тощо. Готовність медсестринського персоналу до зміни місця професійної діяльності свідчить про горизонтальну професійну мобільність. Саме творчий підхід до кваліфікованого виконання професійних функцій на робочому місці та прагнення до професійного зростання, самовдосконалення і професійного розвитку свідчить про сформованість у медичної сестри горизонтальної та вертикальної професійної мобільності. Роль викладача полягає в мотивації студентів медичних закладів вищої освіти до розширення власних можливостей професійної мобільності.Перспективи подальших наукових розвідок полягають у розробці інноваційних методик мотивації майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи в медичних коледжах до професійної мобільності.
8
Dunda, D. S., O. V. Prokopchuk та S. V. Danchak. "КОМПЕТЕНЦІЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ В ДОГЛЯДІ ЗА ХВОРИМИ ГЕПАТОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ". Медсестринство, № 2 (7 липня 2020): 12–13. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.2.11230.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено сучасні дані щодо професійної компетентності та професійної мобільності молодшого медичного персоналу при догляді за пацієнтами із захворюваннями печінки в сучасних умовах, маніпуляції, які використовують у даній професії, та специфіку їх проведення. Розвиток системи професійної підготовки медичних працівників є важливим питанням сьогодення та вимагає перегляду з метою удосконалення сестринської справи.
9
Демянчук, Михайло. "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИКЛАДАЧАМ МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖІВ ЩОДО ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНIХ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(102) (27 жовтня 2020): 149–60. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/149-160.
Повний текст джерелаАнотація:
Вагомий професійний досвід у медичній сфері не завжди супроводжується готовністю викладачів медичних коледжів використовувати в педагогічній діяльності освітні технології, що динамічно розвиваються, удосконалюються, оновлюються відповідно до сучасних вимог розвитку всіх сфер суспільства. Відтак актуалізується проблема розробки методичних рекомендацій для викладачів медичних коледжів, що сприятиме осучасненню системи професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи. Методичні рекомендації враховують принципи активізації навчання студентів. Їх можуть використовувати викладачі в підготовці сестринського персоналу різних кваліфікаційних рівнів.
10
Demianchuk, M. R. "КОМПОНЕНТИ, КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 100–111. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-100-111.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено зміст критеріїв, показників і рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи. Встановлено, що критерієм мотиваційно-ціннісного компонента є мотиваційно-аксіологічний з такими показниками: вмотивованість студентів до професійного становлення і зростання в процесі навчання в медичному коледжі; усвідомлення потреби у високому рівні професійної компетентності як актуальної цінності на сучасному етапі розвитку сфери охорони здоров’я; зростаючий інтерес до оновлення різних аспектів професійної підготовки в медичному коледжі, що відповідають сучасним вимогам до молодших спеціалістів сестринської справи. Сформованість теоретично-когнітивного компонента визначається за знаннєвим критерієм і показниками: сформованість знань студентів з дисциплін, в яких безпосередньо відображається сутність сестринської справи; наявність знань стосовно специфіки взаємодії сестринського персоналу на різних рівнях професійних взаємин; теоретична підготовленість студентів до професійного спілкування. Сформованість практично-функціонального компонента визначається за праксеологічно-діяльнісним критерієм і такими показниками: вміння використовувати знання з фахових дисциплін у процесі виконання маніпулятивних дій у квазіпрофесійних ситуаціях; вміння організовувати оптимальну професійну взаємодію в змодельованих ситуаціях; вміння інтегрувати результати професійної підготовки в медичному коледжі на практиці. Особистісно-розвивальний компонент, основним критерієм якого є особистісно-акмеологічний, визначається за показниками: здатність студентів медичного коледжу до професійної рефлексії з метою визначення основних віх (акме) професійного зростання; результативність самоосвітньої діяльності; розширення професійного світогляду на основі ознайомлення з сучасними тенденціями розвитку медичної галузі і, зокрема, сестринської справи. Кількісне і якісне відображення сформованості всіх компонентів досліджуваної професійної компетентності визначається за чотирма рівнями: високий достатній, задовільний і низький.
11
Сирова, Г. О., В. М. Петюніна та О. В. Савельєва. "ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ЧЕРЕЗ НЕОБХІДНІСТЬ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ". Медсестринство, № 3 (23 грудня 2021): 40–43. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2021.3.12647.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано необхідність формування науково-дослідницьких умінь майбутніх медичних сестер у процесі навчання у вищому медичному навчальному закладі. За сучасних умов значно зросли вимоги до майбутнього фахівця сестринської справи, спричинені запитом конкретних роботодавців. Як відомо, сучасний ринок праці розглядає медичних сестер як персонал, здатний проводити і організовувати науково-дослідницьку роботу в лікувально-профілактичному закладі, який володіє науково-дослідницькими вміннями. Саме тому автори актуалізують значущість науково-дослідницьких знань і умінь в практичній охороні здоровʼя та наявність відповідних їм організаційно-педагогічних умов у процесі професійної підготовки медичних сестер. Ефективне формування науково-дослідницьких якостей сприяє новітньому становленню медичної сестри як самостійної професійної одиниці з високим професійним потенціалом.
12
Shatylo, V. Y., and L. S. Kravchuck. "Nursing staff management system in health care facilities of Ukraine." Paediatric Surgery. Ukraine, no. 1(58) (March 27, 2018): 113–15. http://dx.doi.org/10.15574/ps.2018.58.113.
Повний текст джерела
13
Kochin, I. V., S. V. Horpenko, D. O. Troshin та V. L. Kurochka. "Діяльність лікувально-профілактичних установ і організація заходів щодо забезпечення безпеки при загрозах терористичних актів". EMERGENCY MEDICINE, № 4.67 (17 липня 2015): 105–11. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.4.67.2015.78508.
Повний текст джерелаАнотація:
Організація діяльності лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) в умовах терористичної активності (ТА) вимагає розробки та впровадження комплексу заходів щодо забезпечення безпеки установи, персоналу та хворих. Проведено наукове узагальнення законодавчої та нормативно-правової бази України про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом та медико-соціальної інформації про діяльність формувань та установ Служби медицини катастроф та швидкої медичної допомоги України. Підготовка персоналу лікувально-профілактичних установ до роботи в умовах терористичної активності проводиться шляхом реалізації спеціальної навчальної програми. При терористичній небезпеці залучаються до чергувань посадові особи з числа адміністрації лікувально-профілактичних установ та провідні фахівці, які наділяються спеціальними обов’язками, а черговий лікар використовує заздалегідь підготовлений алгоритм дій. Дається орієнтовний склад медичних формувань лікувально-профілактичних установ — лікарсько-сестринських бригад для роботи в зоні терористичного акту і бригад спеціалізованої медичної допомоги для організації та надання кваліфікованої і спеціалізованої екстреної медичної допомоги в стаціонарі. Покращення діяльності ЛПУ при ТА потребує виконання комплексних науково-дослідних робіт, розробки спеціалізованого автоматизованого робочого місця медичного працівника, використання високих інформаційних технологій (hightechnolodgy, hi-tech) і можливостей електронної мобільної медицини (emHealth).
14
Koliastruk, K. A. "РОЛЬ ВОЛЬОВОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2020): 24–27. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.11116.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні медична сестра повинна виконувати лікувально-профілактичні завдання, розробляти план заходів із реалізації сестринської допомоги, проводити оцінку ефективності надання допомоги, здатна організувати заходи з надання невідкладної долікарської допомоги, профілактики захворювань. Тому медичній сестрі необхідно вміти володіти власною поведінкою у різних ситуаціях, бути здатною свідомо управляти своїми діями, станами та спонуканнями.
Мета дослідження – проаналізувати сформованості вольової саморегуляції медичних сестер відповідно до тривалості їх професійної діяльності.
Матеріали і методи. Було проанкетовано 62 медичні сестри КНП «Барська ЦРЛ» Вінницької області за допомогою тесту-опитувальника А. В. Звєрькова і Е. В. Ейдмана.
Результати. Встановлено високий бал за загальною шкалою (12 і вище) у другій і третій дослідних групах, що характеризує медичний персонал зі стажем роботи 6–20 років як емоційно зрілий, активний, самостійний. Низький бал (11 і нижче) спостерігався у медичних сестер першої і четвертої дослідних груп. Це вказує на те, що медичні сестри, які тільки почали свою професійну діяльність, і ті, що пропрацювали понад 20 років, є чуттєвими, емоційно нестійкими, невпевненими у собі. Рефлексивність у них невисока, а загальний фон активності, як правило, знижений, їм властива іпульсивність і нестійкість намірів. Також їм притаманна спонтанність й імпульсивність, низьке вміння будувати свої відносини з іншими людьми.
Висновки. Медичний персонал зі стажем роботи 6–20 років характеризується високим рівнем вольової саморегуляції із вираженою наполегливістю і самоконтролем. Медичні сестри, тривалість професійної роботи яких невеликий (до 5 років) або ж, навпаки, значний (понад 20 років), характеризуються низьким рівнем вольової саморегуляції.
15
Palasyuk, H. P., та B. M. Palasyuk. "МЕДСЕСТРИНСЬКІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В АВСТРІЇ". Медична освіта, № 2 (20 серпня 2019): 178–83. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10361.
Повний текст джерелаАнотація:
Пріоритетним напрямом реформування системи підготовки сестринського персоналу в Австрії визначено впровадження вищої медсестринської освіти і подальший розвиток сестринської справи як науки. Наукові дослідження з проблем догляду за хворими виокремилися в окрему наукову спеціальність «Сестринствознавство». Предметом наукових досліджень у догляді за хворими є вивчення впливу захворювань і фізичних вад на життя людини і наукове обґрунтування найбільш доцільних форм медсестринської діяльності та медсестринських втручань у процесі догляду за хворими. Магістерська науково-дослідна робота повинна відповідати профілю магістратури, бути самостійною творчою роботою із вивчення актуальної проблеми медсестринства. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з медсестринства – це незалежна дослідницька робота, яка вносить значний вклад у подальший розвиток медсестринської науки. На першому етапі написання докторської дисертації докторант самостійно або з допомогою наукового консультанта складає розгорнутий проект дисертаційного дослідження. На цьому етапі докторант на практичних заняттях отримує необхідну допомогу в плануванні дисертаційного дослідження. Матеріали планування докторської дисертації вивчає спеціально створена комісія. Докторанти повинні брати активну участь у конференціях, у тому числі і щорічних Європейських докторських конференціях з проблем догляду за хворими. Науково-дослідні роботи виконуються в руслі наукової роботи інституту, в якому навчається докторант. Основні положення дисертації висвітлюються у щонайменше чотирьох одноосібних публікаціях у провідних наукових журналах. Дисертація складається зі вступу, опису методики і отриманих результатів проведеного дослідження, основної частини, у якій викладені основні положення дисертаційного дослідження, і висновків. Текст дисертації повинен бути написаний англійською мовою, висновки – англійською і німецькою мовами.
Наукові дослідження у медсестринстві Австрії сприяють формуванню наукового підґрунтя для медичної практики працівників середньої ланки, забезпечують науковий підхід до сестринської діяльності на засадах доказової медицини.
16
Лиха, Л. М. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ДЕФІЦИТУ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР У СВІТОВОМУ ПРОСТОРІ". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 97–101. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12697.
Повний текст джерелаАнотація:
Пандемія COVID-19 є найбільшим викликом нашого часу. Оскільки коронавірус продовжує поширюватися більш ніж у 200 країнах, у яких діагностовано понад мільйон випадків захворювання, яке забирає, на жаль, істотну кількість життів, швидкість відновлення в кожній країні залежатиме від здатності реагувати шляхом обмеження передачі інфекції, забезпечення безпеки вразливих груп населення та підтримки функціональної системи охорони здоровʼя. На жаль, більшість країн незадовільно обладнана засобами для реагування на пандемію такого масштабу. Частково це можна пояснити нестачею та обмеженістю дій молодшого медичного персоналу. У статті описуються загальні тенденції, деякі теми глобалізації і міжнародної міграції медсестер та медсестринської освіти, попит, правове регулювання і працевлаштування дипломованих фахівців сестринської справи. Дослідження присвячено аналізу тенденцій, позитивних та негативних наслідків міграції медичних працівників на світовому ринку праці, узагальненню досвіду та висновкам для України. Описано нерівномірність економічного розвитку, що в умовах нівелювання всіх перешкод руху праці породжує проблеми для бідніших країн. Їм потрібен часовий лаг для економічного зростання і захист національного ринку праці, а це суперечить спільному європейському ринку. Необхідність аналізу тенденцій та наслідків міграції медичних працівників важлива для того, аби мінімізувати негативні екстерналії, скоротити ризики. В охороні здоровʼя це особливо важливо, бо прямо стосується якості життя громадян.
17
Voronova, L. A. "ВИЯВЛЕННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СЕРЕД СТАРШИХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (16 вересня 2020): 27–33. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11379.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Нагальна необхідність реформування системи охорони здоров’я України потребує якісно нового підходу до управління як на державному рівні, так і на рівні закладу охорони здоров’я.
Мета дослідження – проаналізувати контингент старших медичних сестер з точки зору оцінки лідерських якостей та підготовленості в питаннях організації та управління в системі охорони здоров’я.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 25 старших медичних сестер комунального закладу «Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини імені проф. М. Ф. Руднєва» Дніпропетровської обласної ради», які відповіли на запитання розробленого нами опитувальника.
Результати. При максимально можливій сумі балів, що дорівнює 250, сумарний середній бал був 180,32±4,06, що свідчить про необхідність більш ґрунтовної підготовки реальних і потенційних керівників із різних аспектів менеджменту. Їх позиції є досить сильними у відносинах із вищим керівництвом у питаннях стратегічного управління, в цілому позитивній оцінці інновацій, у глибоких знаннях професійних питань, а також в тому, що вони високо цінують колективи, в яких працюють. У той же час не завжди у них є досить чіткі критерії для оцінки якостей конкретних співробітників; вони явно не повністю довіряють і не завжди радяться з колективом, з одного боку, і, з іншого, недостатньо чітко контролюють його роботу.
Висновки. Розвиток лідерських якостей старших медичних сестер є запорукою підвищення ефективності управління сестринським персоналом.
18
Ivanchuk, O. V., K. N. Slobodenyuk та A. O. Bob. "ВПЛИВ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ У ПОДОЛАННІ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ ПАЦІЄНТІВ ХОСПІСУ". Медсестринство, № 4 (7 лютого 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2017.4.8538.
Повний текст джерелаАнотація:
Сестринський персонал відіграє ключову роль в організації паліативної допомоги. Медична сестра має великі можливості налагодити психологічний контакт із пацієнтом, що сприятиме адекватному і організованому догляду. Медсестринський догляд, як один із складових хоспісної допомоги, допомагає виявити депресивні стани та вчасно контролювати їх. Когнітивно-поведінкову психотерапію вважають пріоритетним способом, який полягає в навчанні хворого вміння контролювати власні емоції, мислення, поведінку.
19
Oleskova, H. H. "АКАДЕМІЧНА ОСВІТА СЕСТРИНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ НІМЕЧЧИНИ: РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ". Медична освіта, № 4 (18 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.4.8342.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – висвітлення сучасного стану та перспектив розвитку академічної освіти сестринського персоналу Німеччини і розгляд можливостей застосування німецького досвіду в Україні.Основна частина. У статті значну увагу приділено опису трактування поняття “академічна освіта”. До того ж у статті розкрито сутність поняття “академічний” і висвітлено трактування поняття “академічний ступінь”. Особливий інтерес становлять перспективи розвитку в Україні академічної освіти сестринського персоналу та можливість застосування німецького досвіду. Варто зазначити, що нині сестринський персонал у Німеччині має можливість здобуття академічної освіти, в тому числі: після успішного завершення навчання у школі медсестринства він може підвищити свою кваліфікацію із здобуттям академічного ступеня бакалавра, в подальшому – магістра у вищих навчальних закладах. Така підготовка сестринського персоналу Німеччини здійснюється за нижчевказаними академічними навчальними напрямами: “Менеджмент у медсестринстві”, “Медсестринська педагогіка”, “Медсестринство як наука” та ін. Крім того, у статті розглядаються певні положення німецького Закону “Про реформу професій у сфері догляду” від 17 липня 2017 р., а також нові вимоги до сестринського персоналу загального профілю та їх узагальненої підготовки, навчальних закладів і їх педагогічного персоналу.Висновок. Для України є цікавим вивчення німецького досвіду написання бакалаврських робіт із позицій гештальт-педагогіки, сучасних навчальних напрямів у Німеччині у галузі медсестринства, а також підготовки бакалаврів, магістрів і докторів філософії з медсестринства для викладацької та науково-дослідницької діяльності сестринського персоналу.
20
Boguta, Y. G., O. V. Rudenko, M. I. Marushchak та O. P. Mialiuk. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СЕСТРИНСЬКОЇ ДОПОМОГИ ОСОБАМ СТАРШОГО ВІКУ". Медсестринство, № 1 (1 лютого 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2017.1.8497.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено особливості організації сестринської допомоги особам старшого віку. Показано, що вирішити завдання зміцнення здоров’я населення, вдосконалення роботи установ вітчизняної охорони здоров’я в нових економічних умовах неможливо без підвищення ролі сестринського персоналу – найчисельнішої ланки медичних працівників. Неможливо також забезпечити потреби суспільства в якісній медичній допомозі без зміни статусу медсестри, розширення сфери її професійної діяльності, раціонального розподілу обов’язків між лікарями та медсестрами. Разом з тим перетворення в сестринській справі не можуть здійснюватися без аналізу сучасного стану сестринської допомоги, без чіткого визначення як сильних, так і слабких сторін діяльності медсестер. Отже, сучасна практика сестринського обслуговування перебуває в стадії системних перетворень та потребує наукового обґрунтування, оскільки незбалансованість медичних кадрів, малоефективне використання сестринського персоналу в практиці негативно впливає на якість медичної допомоги.
21
Lуtvуnovа, A. E. "ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР У ПИТАННЯХ ЗНЕБОЛюваННЯ". Медсестринство, № 3 (7 лютого 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2017.3.8531.
Повний текст джерелаАнотація:
Освіта медичних сестер в Україні нині є дуже актуальним питанням. Саме від рівня освіченості й компетентності в різних питаннях молодшого медичного персоналу залежить кінцевий результат лікування. Формування компетентності медичних сестер залежить від створення неперервної сестринської освіти, рівня матеріально-технічної бази навчального закладу, якості навчальних програм клінічних дисциплін, практичної роботи медичних сестер, самовдосконалення медичних працівників.
22
Lуtvуnovа, A. E. "ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР". Медсестринство, № 4 (7 лютого 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2017.4.8539.
Повний текст джерелаАнотація:
У зв’язку з швидким темпом розвитку медичної галузі постає питання відповідності рівня компетентності медичних працівників. Тому оптимізація методів навчання фахівців на основі компетентнісного підходу займає значне місце у системі викладання. Зокрема, студенти освоюють дисципліну «Сестринська етика та деонтологія», яка включає теми професійної поведінки медсестри, взаємозв’язок медичного персоналу, етичні та деонтологічні проблеми сучасної медичної науки, сучасні проблеми медичної етики та деонтології.