Статті в журналах: "Середовищні системи"

1

Pantyeyev, R. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В НЕЧІТКИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, № 1 (5 березня 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються методи використання нечіткої логіки для вирішення задач керування електромеханічними системами. Як засіб для підвищення якості функціонування автоматизованих електромеханічних систем використовується один з сучасних принципів автоматичного управління - адаптивне управління, що реалізується за допомогою інтелектуальних технологій формування адаптивних алгоритмів регулювання та управління, а саме технологій нечіткого управління (Fuzzy-control). Побудовано дві моделі систем управління: класична двоконтурна система стабілізації швидкості обертання двигун постійного струму - керований випрямляч з пропорційно-інтегральним регулятором і система стабілізації системи двигун постійного струму-керований випрямляч на основі нечіткого регулятора швидкості. Моделювання систем стабілізації і подальший аналіз перехідних процесів здійснювався за допомогою середовища моделювання Matlab Simulink. Після проведення необхідних математичних розрахунків і вибору найбільш оптимальних передавальних функцій, для кожного елемента була розроблена повна функціональна схема класичної двухконтурной системи стабілізації швидкості досліджуваної системи двигун постійного струму – керований випрямляч. Проводиться порівняльний аналіз основних показників якості перехідного процесу для класичної і нечіткої систем управління з метою виявлення переваг і недоліків останньої. Досліджуються дві системи керування: класична двоконтурна система стабілізації швидкості обертання з пропорційно-інтегральним регулятором і система стабілізації на основі нечіткого регулятора швидкості. Моделювання систем стабілізації і подальший аналіз перехідних процесів здійснюється у середовищі моделювання Matlab Simulink з використанням блоку інтелектуального керування Fuzzy Control Toolbox.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

ГАГАРІН, М. І. "ПРОГРАМА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (17 листопада 2021): 17–21. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз сучасної виховної ситуації у закладах загальної середньої освіти. Метою статтi є визначення й обґрунтування програми оцінювання ефективності виховної системи закладу загальної середньої освіти. Висвітлено сутність поняття «виховна система», «гуманістична виховна система». Виховну систему закладу загальної середньої освіти визначено як комплекс взаємопов’язаних і взаємозумов- лених основних компонентів (таких як виховна мета, концепція, завдання, суб’єкти (учні, педагогічні працівники, батьки), виховне середовище), що становить цілісну соціально-педагогічну структуру і забезпечує у процесі свого функціонування та розвитку становлення, реалізацію та самореалізацію особистості, її життєздійснення у соці- альній, фізичній, психічній і духовній сферах. Визначено чинники, які впливають на функціонування виховної системи конкретного закладу освіти (систему цінностей, структуру та життєдіяльність закладу освіти; соціально- психологічний клімат, організаційну культуру, кадровий потенціал, особливості контингенту учнів; забезпече- ність ресурсами; вплив зовнішнього середовища та ін.). Робиться висновок, що феномен виховної системи є складним і багатомірним явищем, а створення сучасних виховних систем у закладах загальної середньої освіти – потреба часу. Наголошується на необхідності створення гуманістичних виховних систем, які спрямовані на розвиток особистості учня та базуються на індивідуальному особистісно зорієнтованому підході. Програма оцінювання виховної системи закладу загальної середньої освіти базується на таких критеріях, як самодостатність, цілісність, універсальність, стійкість, результативність. Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі оцінювання виховного процесу у сучасних закла- дах загальної середньої освіти. Подальших досліджень потребує вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо цієї проблематики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Цимбалару, А. Д. "ШКІЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ПРЕДМЕТ ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В ШКОЛІ". Educational Dimension 29 (19 травня 2022): 342–50. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4966.

Повний текст джерела

Анотація:

Означено напрями інноваційних освітніх процесів у школі на двох рівнях: як локальні інновації в традиційній системі навчання, які не змінюють освітнє середовище школи і як впровадження цілісних освітніх систем, що сприяють формуванню інноваційного шкільного середовища в умовах проектування. Проаналізовано розвивальні навчальні системи, які формують особистісно зорієнтоване шкільне середовище. Визначені умови ефективного функціонування вікового навчального простору. Описано особливості антропологічно орієнтованих шкіл. Запропоновано моделі інноваційного освітнього середовища шкіл, де пріоритетними напрямами є гуманізація, екологізація та інтеграція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Hrebenyuk, D. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ РОЗПОДІЛЕННЯ РЕСУРСІВ У СЕРЕДОВИЩАХ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 98–103. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.098.

Повний текст джерела

Анотація:

Існуючі в хмарних обчислювальних середовищах підходи до початкового виділення і подальшого розподілу ресурсів можна розділити на 3 типи: ручне призначення ресурсів, планування ресурсів диспетчером хмарного обчислювального середовища і планування ресурсів середовищем віртуалізації. Хмарні обчислювальні середовища мають особливості, які створюють специфіку розподілу ресурсів в такому середовищі. Деякі елементи цієї проблематики є спільними з проблемами систем віртуалізації, а деякі мають особливості, характерні для хмарних обчислювальних середовищ. У середовищах віртуалізації проблема планування та оптимізації використання ресурсів вирішується двома способами: перерозподіл ресурсів адміністратором середовища віртуалізації вручну; автоматичне планування ресурсів з використанням методів розподіленого виділення ресурсів DRS (Distributed Resource Scheduling) і розподіленого управління енергоспоживанням DPM (Distributed Power Management). У різних середовищах віртуалізації DRS і DPM працюють по-різному, однак початкова логіка роботи зберігається. Предметом статті є дослідження проблематики розподілення ресурсів у середовищах віртуалізації та у хмарних обчислювальних середовищах. Метою є оцінка існуючих методів розподілення ресурсів у віртуальних середовищах, виявлення їх відповідності до обов’язкових характеристик хмарних обчислень. Завдання: проаналізувати існуючі методи розподілення ресурсів у середовищах віртуалізації та хмарних обчислювальних середовищах, визначити їх переваги і недоліки. За результатами порівняльного аналізу можна зробити висновок, що методи, які найчастіше застосовуються в хмарних обчислювальних середовищах, дуже примітивні, і завдання розподілу ресурсів в хмарному середовищі може бути більш ефективно вирішено тими ж методами, що використовуються в середовищах віртуалізації. Висновки. Недоліком кожного з проаналізованих методів є те, що потреби застосунків, які працюють всередині екземплярів, враховуються тільки в контексті необхідних обсягів процесорного ресурсу, оперативної пам'яті і наявності вільного дискового простору. При цьому не враховується специфіка роботи застосунків, а також те, як з цим застосунком будуть розділяти ресурси вже розгорнуті на тих же хостах екземпляри. Таким чином, не завжди має місце вибір оптимального хоста / ресурсу зберігання для розміщення екземпляру, що призводить до істотного зниження продуктивності застосунків і ефективності використання «хмарного» ресурсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Сорока, М. Ю., Н. А. Сало та О. Г. Матющенко. "Інтелектуальна навчальна система підготовки диспетчерів управління повітряним рухом". Системи обробки інформації, № 2(161), (15 червня 2020): 29–36. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.04.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуті основні методи організації інтелектуального навчального середовища підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Обґрунтована необхідність створення інтелектуальної навчальної системи в адаптивних тренажерах диспетчерів управління повітряним рухом. Інтелектуальні навчальні системи повинні базуватись на основі синтезу імітаційно-моделюючих комплексів у вигляді розподілених систем обробки даних для імітації поведінки середовища навчання. В роботі сформовані вимоги, що висуваються до побудови мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. З метою забезпечення моделювання інтелектуального поводження об'єктів, що входять у віртуальне середовище навчання, запропоновано створення інтелектуальних об'єктів, як елементів мультиагентної системи з використанням методів планування дій. Запропоновано підхід удосконалення та розширення функціональних можливостей системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Запропонована архітектура інтелектуального агента навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом створена на базі елементів InterRRa архітектури, що забезпечує взаємодію агента з зовнішнім середовищем та іншими агентами через модель фізичного представлення об'єкта. Наведена математична модель інтелектуального агента в якій враховано можливість здійснення впливу на зовнішнє середовище. Розроблена модель мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи яка забезпечує ідентифікацію ситуації в підсистемі підготовки і прийняття рішень, що виконує передачу управління на відповідний рівень ієрархії системи поводження інтелектуального агента. Особливістю розробленої структури мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи є використання моделі поведінки інтелектуальних агентів, що забезпечують змінну поведінку і можливість рішення задач підготовки і прийняття рішень своїх подальших дій за допомогою різних моделей поведінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Dedov, O. "ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ СЕРЕДОВИЩА НА ДИНАМІКУ МАШИНИ НА ОСНОВІ СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛІЗУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 69–72. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.069.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є математична модель вібраційної системи «машина – середовище» з врахуванням властивостей ущільнювального середовища. Метою статті є обґрунтування розрахункової схеми та створення математична модель вібраційної системи «машина – середовище» з врахуванням властивостей ущільнювального середовища для оцінки впливу опору середовища при полічастотних коливаннях. Завдання: виконати теоретичні дослідження моделювання і врахування впливу опору середовища при полічастотних коливаннях для ущільнення бетонних сумішей. Використовуваними методами є аналітичні дослідження з дискретний і континуальних динамічних систем. Отримані такі результати. Наведені вирази для визначення складових опору середовища при полічастотних коливаннях. Таким чином застосовуючи дані вирази можна оцінити вплив кожної з гармонік вібраційного процесу на рух системи і, відповідно, напружено-деформований стан. Це принципово новий результат і уявлення про можливість створення вібраційних систем нового покоління на такій основі. Висновки. Обґрунтована розрахункова схема та розроблена математична модель вібраційної системи «машина – середовище» з врахуванням властивостей ущільнювального середовища; запропонований аналітичний метод визначення впливу оброблюваного середовища на динаміку системи «машина – середовище»; отримані аналітичні залежності для оцінки впливу опору середовища при полічастотних коливаннях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

ГАЛЕЦЬКИЙ, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 241–49. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-241-249.

Повний текст джерела

Анотація:

АНОТАЦІЯ У статті розглянуто особливості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Зазначено, що системний підхід визначає провідні системні характеристики компетентності, професійної підготовки, інформаційно-комунікаційних технологій. Охарактеризовано системні об’єкти, що підлягають вивченню й експериментальній перевірці: професійна підготовка майбутніх викладачів іноземних мов у ЗВО як система; комунікативна компетентність як системний об’єкт; інформаційно-комунікаційні технології як системне явище і процес; модель і технологія формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів. Представлено системні характеристики формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено на значущості системного підходу до проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов. Визначено, що існування комунікативних зв’язків між компонентами системи і компонентами зовнішнього середовища відноситься до двох основних структурних зв’язків системи (підпорядкованості й узгодженості). Підпорядкованість передбачає існування домінуючого, головного складника системи, що є визначальним у функціонуванні й розвитку системного об’єкта. Визначено, що таким головним складником у системі формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів виступають інформаційно-комунікаційні технології. Зв’язок узгодженості, натомість, передбачає рівноцінність компонентів системи; у нашому дослідженні такими виступають, по-перше, компоненти комунікативної компетентності майбутніх викладачів; по-друге, компоненти моделі / технології формування означеної компетентності засобами інформаційно-комунікаційних технологій. На засадах системного підходу окреслено авторське формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов як складну динамічну відкриту систему, що має ознаки матеріальної й абстрактної водночас. Ці системні характеристики уможливлюють проєктування моделі та технології формування означеної компетентності з сукупності взаємопов’язаних складників, що забезпечують ефективність упровадження названих моделі і технології. Ключові слова: системний підхід, комунікативна компетентність, майбутні викладачі іноземних мов, засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Базурін, Віталій Миколайович, Євгеній Анатолійович Омелечко та Анастасія Василівна Ковтун. "Порівняльний аналіз середовищ програмування мовою Python". New computer technology 16 (14 травня 2018): 281–92. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.851.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є аналіз системних вимог середовищ програмування мовою Python. Завдання дослідження: проаналізувати системні вимоги та функціональні можливості середовищ програмування мовою Python; визначити ті середовища програмування, які доцільно використовувати у навчальному процесі. Об’єктом дослідження є процес навчання основам програмування у загальноосвітній школі. Предметом дослідження є характеристики середовищ програмування мовою Python. Результати дослідження планується впровадити у навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти (для навчання майбутніх вчителів програмування мовою Python, навчання їх методиці ознайомлення з середовищем програмування мовою Python), середніх навчальних закладів (методика формування умінь роботи у середовищі програмування мовою Python).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Блага, Вікторія, Віталій Благой та Ірина Хорошилова. "НАУКОВІ ШКОЛИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 25. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.25.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК 330.341.1; JEL Classification: O33 Мета: дослідити вплив наукових шкіл, що надають знання фундаментального характеру, на інноваційний розвиток будь-якої галузі господарства та визначити їх місце в інноваційному середовищі з точки зору національних інтересів. Методика дослідження: аналіз значення науки як специфічної галузі людської діяльності та оцінка місця наукових шкіл в інноваційному середовище країни – для обґрунтування актуальності теми, мети за завдань дослідження; методи системного аналізу – для обґрунтування існуючого опосередкованого впливу наукових шкіл на майбутній еволюційній або революційній розвиток техніки і технологій в країні. Результати дослідження: визначено, що саме освітянська наука не повинна бути безпосереднім виробником нового продукту ринку або нового практично використовуваного технологічного процесу. Саме сукупне знання суспільства, що кристалізується в науково-викладацькому середовищі, є основою виробництва конкурентоспроможної продукції і благополуччя суспільства в цілому. Так, абсолютно неможливо передбачити безпосередній економічний ефект від витрат на систему науки і освіти, неможливо навіть припустити кількість інновацій, яка зародиться саме завдяки функціонуванню системи. Наукова новизна: дістали подальшого розвитку функціональні особливості наукових шкіл, за рахунок включення опосередкованого впливу на майбутній еволюційній або революційній розвиток техніки і технологій в країні, що надає сучасні можливості прикладному сектору у виробництві і сприйняття нових технік і технологій. Практична значущість: визначено та обґрунтовано, що розвинена система освіти і науки є саме тим «інноваційним середовищем», без якого неможливе виробництво таких нових знань, які безпосередньо комерціалізуються і тим самим забезпечують не тільки конкурентоспроможність окремих корпорацій, але й є двигуном конкуренції між країнами. При цьому основною складовою частиною цього інноваційного середовища повинні бути наукові школи, здатні виробляти, зберігати і передавати знання в першу чергу фундаментального характеру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Filipovych, Viktoriia Mykolaivna. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТНІХ СЕРЕДОВИЩ В КОНТЕКСТІ ЇХ РОЛІ У ФОРМУВАННІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 71–78. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-71-78.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Динамічний розвиток сучасного суспільства об’єктивно вимагає розширення гуманітарних знань щодо цілісного й всебічного розвитку людини. Це вказує на необхідність вивчення особливостей розумового розвитку підростаючого покоління в системі національної освіти, яка здійснює психолого-педагогічне управління розвитком молодої людини. Постановка проблеми. Виходячи з то, що в процесі розвитку під впливом середовища у людини відбуваються зміни в залежності від характеру цього середовища, виникає методологічна проблема розробки типології різних видів освітніх просторів і середовищ. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Середовище функціонування людини завжди суттєво позначається на її поведінці й активно впливає на інтелектуальний розвиток. Питанням організації креатитвного освітнього середовища присвячені роботи Дж. Гілфорда, Ковальчук В. У., Мажуль Л. М., Панова В. И., Полякової О. Б., Резвана О. О., Семенова І. М., Соловйової Н. В., Холодної М. О., Тихомирової Р. М., Толочек В. О., Шубіної І. В., Шумакової І. А. та ін. Постановка завдання. Аналіз філософсько-психологічної літератури та здійснення огляду основних наукових шкіл щодо їх поглядів на роль освітнього середовища у формуванні інтелектуальних здібностей. Виклад основного матеріалу. Освітній простір, у центрі якого знаходиться людина, розглядається як сукупність усіх зусиль, спрямованих на реалізацію мети освіти. Він являє собою одну зі сфер спільного простору життєдіяльності людини, що знаходиться в системі безперервної освіти. Головне завдання освіти – не формування людини за заданими зразками, а допомога в самореалізації, в розкритті та розвитку особистісного потенціалу, в прийнятті та освоєнні власної волі і відповідальності за життєві вибори, в розкритті й розвитку сутності людини, її позитивного потенціалу. Висновки. Останнім часом інтенсивно розвивається організаційно-середовищний підхід до соціальних процесів, з поміжних різноманітних освітніх середовищ. Так, мегасередовищем є функціонуюча в країні система безперервної професійної освіти та інформаційні ресурси Інтернету, макросередовищем – освітнє середовище профільного навчального закладу й навчальний процес у ньому. В якості мікросередовища виступають навчальні потоки й групи, предметні програми й курси, підручники та посібники, технології й стилі викладання. В останньому випадку мікро освітнє середовище конституюється в організаційноконцептуальному плані тієї науково-дослідної парадигми та реалізується в технологіях, які служать вихідним предметно-методичним базисом для організації навчального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Podlipaiev, V. "КОНЦЕПЦІЯ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕОПРОСТОРОВОГО АНАЛІЗУ З КОМПОНЕНТНОЮ АРХІТЕКТУРОЮ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (21 червня 2019): 135–42. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.135.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є концепція побудови системи трансдисциплінарного інформаційного забезпечення геопросторового аналізу з компонентною архітектурою. Метою є розробка концепції побудови системи трансдисциплінарного інформаційного забезпечення геопросторового аналізу з компонентною архітектурою. Завдання: розглянути загальний опис системи інформаційної підтирки геопросторового аналізу, роботу з джерелами геопросторової інформації та введення знайдених даних до системи, створення формалізованого масиву несистематизованих геопросторових даних, бази геопросторових даних та пов’язаною з ними інформації, геоінформаційної платформи, експертного середовища. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи системного аналізу, методи імітаційно-статистичного моделювання. Отримані такі результати. Встановлено, що геопросторовий аналіз є процесом визначення просторових, структурно-функціональних та інших взаємозв’язків між геопросторовими об’єктами для уточнення, зміни або отримання якісно нової розвідувальної інформації. Запропонована система матиме компонентну архітектуру й кожний експерт-аналітик може з типових компонентів системи створити власне аналітичне середовище. Відповідно до створеного аналітичного середовища буде організовано пошук та збір потрібної інформації, а також доведення до експерта-аналітика саме тієї інформації, яка відноситься до його компетенції. Висновки. Запропонована система інформаційного забезпечення процесів геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу дозволяє оперативно здійснити пошук та надання потрібної експерту-аналітику інформації. При цьому система здатна використовувати інформацію, як з власних баз даних, так і з різнорідних зовнішніх інформаційних ресурсів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Явір, В. А. "Політико-правова система крізь призму системного підходу". Актуальні проблеми політики, № 67 (25 травня 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1147.

Повний текст джерела

Анотація:

Оскільки в межах правової політології стрижневим визнається системний підхід до вивчення політики і права, дослідження взаємодії цих феноменів неможливе без аналізу взаємодії політичної і правової систем. Системний підхід уможливлює комплексний аналіз феноменів політики і права як системи у структурних взаємозв’язках, дає змогу отримати цілісне бачення політичної і правової сфер, дослідити їх взаємовплив та взаємозумовленість у межах політико-правової системи. Політична та правова системи раніше вивчалися окремо в межах двох наук – політології і правознавства. Обидві системи виявилися розділеними на теоретичному рівні, хоча на практиці є взаємозалежними: постійно взаємодіють, перетинаються, зумовлюють та впливають одна на одну. Застосування всіх підвидів системного підходу для вивчення політико-правової системи допомогло розширити уявлення про її сутність і тенденції розвитку, більш глибоко і всебічно розкрити зміст політико-правових процесів, які в ній відбуваються, виявити об'єктивні закономірності формування цієї багатоаспектної системи. Політико-правову систему запропоновано визначати як складну надсистему, в якій взаємодіють політична і правова системи, як багаторівневу, комплексну, взаємопов’язану сукупність взаємодій і взаємозв’язків політико-правових інститутів та правових засобів, покликаних регулювати політико-правові відносини, та політико-правових явищ, що виникають внаслідок цього регулювання, яка забезпечує стабільність і розвиток політико-правової сфери. Вивчення структури, компонентів, функцій політико-правової системи дало змогу зрозуміти її сутність, що проявляється у взаємодії права і політики, особливостях впливу на суспільство, взаємозв’язку із внутрішнім і зовнішнім середовищем. Політико-правова система – це методологічний інструментарій, покликаний полегшити вивчення та розуміння взаємозумовленості політики і права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Напльоков, Юрій. "МОДЕЛЬ ДЕЛЕГУВАННЯ КЕРІВНИЦТВА МІЖ ДЕРЖАВНОЮ ВЛАДОЮ ТА ГРОМАДЯНСЬКИМ СУСПІЛЬСТВОМ". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 173–94. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-173-194.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено модель делегування керівництва між державною владою (ДВ) та громадянським суспільством (ГС), щоб зробити державне управління ефективним в умовах складного та динамічного середовища. Мо- дель сприятиме виявленню ступеня залучення ДВ та ГС до керівництва держави відповідно до складності, невизначеності та динаміки змін середовища та держави (системи). Участь ДВ та ГС у керівництві державою є критичною, щоб зробити систе- му розумною й ефективною. Це вимагає належного застосування лідерської сили, зміни стилів керівництва та, нарешті, організаційної структури, засно- вуючись на ситуації. Змінне середовище вимагає адаптації системи та/або формування середовища для встановлення рівноваги між системою та се- редовищем. Це можливо завдяки належній участі ДВ та ГС у процесі при- йняття рішень (ППP). Разом вони мають визначити коріння проблеми, ана- лізувати її та виробляти рішення для адаптації системи та/або впливу на середовище різними синхронними й узгодженими діями на основі синерге- тичного ефекту. У змінному середовищі рівень участі ДВ та ГС у керівництві державою має бути гнучким. Повна децентралізація або централізація з визначеними правилами та положеннями може не дозволити належно делегувати керів- ництво між ДВ та ГС, щоб зробити систему ефективною. Навіть правильна комбінація ДВ та ГС не може забезпечити успіх через відсутність готовності до їх співпраці. Це може залежати від національної культури, системи дер- жави, бажання людей брати участь у процесі керівництва та інших особли- востей. Часто лише менша частина населення активна і готова до інновацій та змін. Щоб зібрати та навчити цих людей, потрібні зусилля, що базуються на відданості національним цінностям, переконанням та альтруїзмі. Проте в перехідний період ці поняття також є змінними і можуть не представляти реальний “національний фундамент”. Усі наведені причини зумовлюють пошук практичного підходу, коли, де і як розділяти лідерську владу між ДВ та ГС у змінному середовищі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Katsero, Oksana. "Формування психолого-компенсаторних компетентностей як метод запобігання професійного вигорання викладачів закладів вищої освіти". Освітній простір України 17 (15 листопада 2019): 297–303. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.297-303.

Повний текст джерела

Анотація:

Вчасна діагностика, ідентифікація психоризиків у професійному середовищі закладу вищої освіти, які призводять до професійного вигорання викладачів з урахуванням результатів вивчення особистостей, форм організації і функціонування освітніх систем сприяє розробленню методики організації професійної підготовки і науково-методологічної системи формування психолого-компенсаторних компетентностей у викладачів, що забезпечують зайнятість, якість і безпеку життя нині, і в майбутньому. Психо-компенсаторні компетентності сформовані у ході професійної підготовки в системі післядипломної освіти убезпечують викладача від психоризиків професійного середовища та запобігають його професійному вигоранню, пролонгуючи саморозвиток, самовдоско¬налення у ході зайнятості впродовж життя тим самим сприяють його якості та безпеці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Кульбака, Н., A. Писаренко та O. Бондаренко. "Програмне забезпечення для віртуальних турів". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (15 грудня 2021): 84–97. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247415.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються методи та засоби реалізації діалогової системи з використанням сучасних технологій обробки природної мови, що дозволить відвідувачам віртуальних художніх виставок отримувати інформацію про виставку, автора та роботи у формі інтерактивної бесіди, яка є побудована за правилами освітня функція в системі «Виставка», яку сучасні веб-сервіси віртуальних виставок не підтримують. Проаналізовано архітектури діалогових систем, класифікатори текстів, корпуси українських текстів, засоби реалізації діалогових систем для веб-додатків на JavaScriptта Python. Виходячи з їх можливостей, недоліків та переваг було обрано інструменти для розробки віртуального довідника. Розглянуто існуючі системи штучного інтелекту для екскурсій, а саме роботи «Promobot» та «Pepper», а також існуючі діалогові системи «Siri» та «Alice». Виявлено та обґрунтовано необхідність створення модуля «Довідник»у системі «Виставка». Розроблено архітектуру діалогової системи для проведення віртуальних екскурсій у співпраці з веб-сервісом художніх виставок. Результатом стала система діалогу «Exi», яка була інтегрована у веб-сервіс дляорганізації та проведення художніх виставок «Xolst». Експериментально доведено, що віртуальний гід реалізує необхідний функціонал для проведення екскурсій, підвищує інтерес користувачів до виставки, покращує сприйняття творів мистецтва та створює позитивне емоційне середовище. Бібл. 29, іл. 5.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Kovalchuk, R. T., та T. O. Korotyeyeva. "Адаптація версії алгоритму Intellisense до профілю поточного проекту". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 84–89. http://dx.doi.org/10.36930/40300514.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано декілька різних підходів до автодоповнення програмного коду та різні методи їхнього покращення. Досліджено системи автодоповнення програмного коду у різних середовищах розробки (Visual Studio, Visual Studio Code, Eclipse, IntelliJ, тощо) та для різних мов програмування (C#, Visual Basic, JavaScript, Java, Python, тощо). Детально проаналізовано алгоритм IntelliSense та його використання в середовищах розробки програмного забезпечення (ПЗ). Встановлено підходи, за допомогою яких розробники систем автодоповнення програмного коду досягали кращих результатів у знаходженні найкращої пропозиції стосовно завершення коду. Оглянуто системи, що використовують сторонні бази даних для кращого аналізу програмного коду користувача та знаходження найбільш відповідної пропозиції автодоповнення на підставі контексту. Розглянуто різні ідеї для кращого алгоритму та комбінацію декількох у певних системах. Встановлено, що жодна з наявних систем повністю не зменшує фізичну роботу розробника. Запропоновано нову ідею для покращення досвіду користувача під час написання програмного коду. Проведено модифікацію алгоритму IntelliSense, внаслідок чого він підтримує використання фільтрів проекту та впорядковує пропозиції відповідно до популярності їх використання у заданих фільтрах. Спроектовано базу даних, у якій зберігаються створені користувачем ПЗ профілі, їхній статус (увімкнутий чи вимкнений) та кількість використань різних доповнень у цих профілях. Розроблено програмний засіб, що використовує згадану вище модифікацію алгоритму IntelliSense із використанням мови програмування TypeScript та технології розроблення розширень до середовища розробки ПЗ Visual Studio Code. Інтегровано цей програмний засіб у середовище розробки Visual Studio Code за допомогою підтримуваних нею функцій. Проаналізовано приріст у зменшенні часу обирання варіанта доповнення програмного коду від параметрів використання цього програмного засобу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Биков, Валерій Юхимович, Світлана Миколаївна Вернигора, Андрій Миколайович Гуржій, Леонід Михайлович Новохатько, Олег Михайлович Спірін та Марія Павлівна Шишкіна. "ПРОЄКТУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТОГО ХМАРО ОРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 1–19. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3499.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати теоретичних і експериментальних досліджень проблем проєктування, впровадження і використання відкритого хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, що проводилися в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України протягом 2011-2019 рр. Висвітлено науково-методичні засади дослідження, поняттєво-термінологічний апарат, окреслено методологічні принципи проєктування середовища, обґрунтовано загальну модель та методичну систему його формування і розвитку. У моделі відображено особливості процесу формування і розвитку середовища, що спрямований на досягнення цілей педагогічної системи, серед яких – формування ІКТ-компетентного фахівця; розширення доступу до ІКТ; використання в освіті і наукових дослідженнях найсучасніших засобів і технологій. Методична система охоплює ряд методик, що об’єднані системо утворюючим чинником, яким є хмаро орієнтований підхід, що спирається на відповідні базові характеристики і сервісні моделі. До складу методичної системи входять: методика використання науково-навчальної хмари наукової/освітньої установи, що спрямована на поліпшення організації і підвищення ефективності наукових досліджень, упровадження їх результатів; методики використання хмаро орієнтованих компонентів навчального призначення на базі гібридної хмари AWS а також спеціалізованих предметно орієнтованих сервісів. Охарактеризовано шляхи добору методик на базі запропонованої моделі в педагогічних системах закладу вищої освіти, визначено перспективи їх використання. Здійснено аналіз і оцінку досвіду впровадження і використання окремих сервісів і компонентів хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища у закладах вищої освіти України. Наведено результати експериментальних досліджень використання сервісів хмаро орієнтованого середовища в процесі навчання наукових, науково-педагогічних, педагогічних кадрів. Проведено аналіз і оцінку перспектив розвитку хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища на підставі запропонованих підходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Smirnova, T., О. Drieiev та O. Smirnov. "ЕКСПЕРТНА СИСТЕМА ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПОВЕРХОНЬ ДЕТАЛЕЙ ТИПУ «ВАЛ» ЕЛЕКТРОДУГОВИМ НАПИЛЕННЯМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 149–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.149.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення у статті є побудова експертної системи оптимізації процесу відновлення та зміцнення поверхонь деталей типу «ВАЛ» електродуговим напиленням. Метою роботи є побудова експертної системи оптимізації процесу відновлення та зміцнення поверхонь деталей типу «вал» електродуговим напиленням у вигляді хмарної рекомендаційної системи як сервісу (SaaS) з отримання поверхонь валів зі сталі 45 із заданими характеристиками на основі комбінації декількох технологічних процесів. Задачі: синтезувати абстрактний технологічний процес, визначити його властивості та методи переходу до конкретного технологічного процесу; сформулювати інформаційну модель технологічного процесу та методи її отримання; побудувати абстрактні експертні системи та їх складові для оптимізації процесу відновлення та зміцнення поверхонь деталей типу «вал» електродуговим напиленням. Результатами роботи є експертна система, яка включає у себе: базу знань, що містить дані експериментів, допустимі діапазони вхідних даних, список вхідних параметрів, список вихідних параметрів, методи та математичне забезпечення розрахунків витрат на процес; систему отримання вимог до результатів відновлення та критерій (або критерії) оптимізації; система пошуку екстремумів в багатовимірному просторі; систему перевірки на досягнення результату; систему виявлення “зацикленості” пошуку розв’язків, у випадках недосяжності поставлених вимог; систему введення неконтрольованих вхідних параметрів (в вказаній системі не використано, тому що устаткування має контрольоване середовище обробки); систему забезпечення інформаційного потоку між компонентами експертної системи з урахуванням синхронізації та взаємних блокувань. Висновки: наукова новизна полягає у сукупності синтезованого абстрактного технологічного процесу, визначення його властивостей та методів переходу до конкретного технологічного процесу; сформульованої інформаційної моделі технологічного процесу та методів її отримання, що дозволило побудувати абстрактні експертні системи та їх складові для оптимізації процесу відновлення та зміцнення поверхонь деталей типу «вал» електродуговим напиленням у вигляді хмарної рекомендаційної системи як сервісу (SaaS).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Smetanin, K. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ В ЕКОЛОГІЧНОМУ МОНІТОРИНГУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 22–25. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.022.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є розгляд особливостей використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) при проведенні екологічного моніторингу для оптимізації проведення спостережень техногенних об’єктів та виконання екологічних завдань в системі екологічного моніторингу. Це можливо здійснити за допомогою висвітлення позитивних та врахування негативних властивостей при застосуванні БПЛА в системі екологічного моніторингу. Метою є розкриття особливостей використання БПЛА в екологічному моніторингу та визначення напрямків їх застосування для проведення контролю за параметрами стану навколишнього природного середовища заданих територій. Завдання: провести аналіз можливості використання БПЛА в системі екологічного моніторингу; висвітлити особливі властивості застосування БПЛА в системі спостереження; визначити можливості БПЛА для формування процедури проведення екологічного моніторингу та визначити коло екологічних завдань для їх вирішення за допомогою БПЛА; розглянути можливості застосування БПЛА в системі спостереження та знімання параметрів навколишнього середовища, що є підґрунтям для проведення робіт, що пов’язані з проведенням екологічного моніторингу. Використовуваними методами є: системний підхід до розробки складних систем, проведення порівняльного аналізу параметрів та властивостей БПЛА, математичні моделі оптимізації для побудови складних систем. Отримані такі результати. Проведено порівняльний аналіз властивостей БПЛА, висвітлення процесу обробки інформації в системі екологічного моніторингу при здійсненні вибору оптимальної структури системи екологічного моніторингу за допомогою використання БПЛА. На основі системного аналізу різних технічних показників та властивостей БПЛА можливо здійснити вивчення структурно-параметричних характеристик та дослідити режими роботи літальних апаратів в різних умовах при побудові системи екологічного моніторингу. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: проведено аналіз властивостей БПЛА, визначено характеристики та параметри, що впливають на спостереження в системі екологічного моніторингу, також висвітлено коло питань, які необхідно враховувати при побудові системи екологічного моніторингу з використанням дистанційно керованих літальних апаратів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Живило, Євген, Дмитро Шевченко та Олександр Черноног. "Типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 37–44. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-37-44.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуте актуальне питання щодо підходів визначення типології систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення. Проаналізовані останні дослідження і публікації з цього питання. Проведений аналіз та досвід провідних країн світу, свідчить про те, що в умовах сучасних бойових дій ефективне функціонування системи кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення буде в умовах постійного впливу противника. За цих умов трансформація поглядів на питання створення систем кібербезпеки і кібероборони та, відповідно, розвиток їх структур та типологій в провідних країнах світу відбувається під впливом розвитку технологій, змін у безпековому середовищі, формах, способах та технологіях ведення війн і нових досягнень в цьому. В статті запропоновано підхід типологізації систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення. В статті визначені об’єкти кібервпливу: технічні системи, соціум протиборчої сторони, соціотехнічні системи і когнітивний простір. Розглянуті сфери і галузі що підлягають кіберзахисту та кіберобороні та надана їх коротка характеристика. Запропонована типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення за її функціональним призначенням і складовим. Проаналізована система кібербезпеки в ІТС військового (спеціального) призначення провідних країн світу та країн-членів НАТО розкриті її функціональні підсистеми. В статті розглянуто методичний підхід для вирішення прикладної задачі, яка полягає у визначенні підходів для створення типології зазначених систем. Запропонована типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення враховує об’єкти кібервпливу, які обумовлені особливостями кібердій у кіберпросторі в сучасних умовах. Це дає можливість втілити типологію системи кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) в цілому, окремих елементів та її складових. Запропоновано найбільш раціональний варіант створення типології систем кібербезпеки, якій відповідно до сучасних тенденцій розвитку, з урахуванням військово-політичної обстановки, національних інтересів та законодавства, забезпечить інформаційну, кібернетичну та когнітивну перевагу над противником та буде сприяти практичній реалізації прийнятої в країнах членах НАТО концепції “смарт-оборони”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Бойко, С. О., та О. В. Гуренкова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ СИСТЕМ ПЕРЕРОБКИ СУДНОВИХ ВІДХОДІВ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 44–56. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.1.33.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Експлуатація суден безпосередня пов'язана з виникненням та рішенням проблеми охорони навколишнього середовища й забезпечення відповідності емісії забруднюючих речовин сучасним нормативним вимогам.Зростання, яке спостерігається в останні роки, вантажоперевезень судноплавними компаніями призводить до підвищення кількості шкідливихвикидів та скидувань відходів із суден у навколишнє середовище. Пов'язано це не тільки з прагненням судновласників знизити витрати на обслуговування флоту, але й з недосконалістю самої системи.Існуюча в даний час система комплексного обслуговування флоту(КОФ) є складною, багатокомпонентною та географічно прив'язаною, що призводить до необґрунтованих простоїв суден, витратам на проміжні операції транспортування відході, а у підсумку до високих фінансових витрат та втраті прибутку судновласниками. Наявне вексплуатації на ряді суден обладнання переробки окремих видів відходів не завжди забезпечує виконання вимог захисту навколишнього природного середовища від забруднення суднами. Отже, у якості оптимального рішення проблеми суднових відходів можна рекомендувати застосування сучасних автономних суден комплексної переробки відходів (СКПВ). Застосування їх актуальне та зможе усунути основні недоліки існуючої системи КОФ: мобільність, обслуговування будь-якої судноплавної ділянки, максимальна ефективність, не потрібно проектувати капітальні споруди, невеликі витрати на будівництво та експлуатацію.Застосовувані системи переробки окремих видів відходів, об'єднані в комплекси, зможуть забезпечувати високу якість очищення, відповідаючи не тільки існуючим, але перспективним вимогам природоохоронного законодавства.За результатами дослідження створено теоретичні підходи до проектування систем СКПО на основі комплексного підходу до рішення проблеми суднових відходів у системі КОФ. Запропоновано перспективні технологічні схеми та обґрунтована загальна структура СКПВКлючові слова:суднові відходи, судно, екологія, переробка, очищення, суднові води

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Lishchynovska, N. "МОЖЛИВІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАВАДОСТІЙКОСТІ ОБЛАДНАННЯ СИСТЕМИ EGNOS RIMS НА ОСНОВІ РЕЗОНАТОРІВ НА НЕРЕГУЛЯРНИХ ЛІНІЯХ ПЕРЕДАЧ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 131–34. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.131.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є процеси в коливальних системах на базі мікросмужкових і симетричних смужкових ліній передач. Метою статті є розробка ефективних засобів усунення перешкод, які формуються супутниковим радіонавігаційним системам, що забезпечать можливість функціонування апаратури системи EGNOS RIMS в Україні. Задача, що вирішується – обґрунтування технічних рішень та аналіз радіочастотного середовища, як ключового критерія вибору місця розташування системи EGNOS RIMS в Україні та впливу радіочастотного середовища на продуктивність системи. В статті розглядається: наявні в зоні розгортання системи джерела перешкод, що негативно впливають на характеристики приймача EGNOS RIMS, оскільки їх потужність перевищує необхідний рівень у використаних діапазонах частот GPS L1 та L2. Особливості синтезу резонаторів на замкнутих і розімкнутих відрізках мікросмужкових і симетричних смужкових ліній передачі, для усунення перешкод, які формуються супутниковими радіонавігаційними системами. Перспективні шляхи застосування запропонованих резонаторів у використаних діапазонах частот GPS L1 та L2. Висновки: запропоновані технічні рішення доцільно використовувати для усунення перешкод, які формуються в супутникових радіонавігаційних системах, що забезпечують можливість функціонування апаратури системи EGNOS RIMS в Україні

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Яроцький, М. М. "Огляд системи регулювання рівня води парогенератора блоку ВВЕР-1000". Automation of technological and business processes 13, № 1 (19 квітня 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.1997.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджені властивості парогенератора блоку ВВЕР-1000, виведені основні характеристики об’єкта і вказані основні принципи, які допоможуть застерегти від помилок у вивченні даного питання. Представлені види автоматичних систем регулювання та вивчені основні недоліки кожної з систем регулювання. На основі зробленого аналізу було встановлено, яка саме автоматична система регулювання є найбільш краща для парогенератора. Пояснений процес знаходження параметрів регулятора та коефіцієнтів пристроїв зв'язку для каналу витрати пари, витрати живильної води та рівня води в парогенераторі. В більшості публікацій не робиться пояснень, чому використовується 3-х імпульсна автоматична система керування, не виконується порівняння з іншими системами регулювання, і просто приводиться вже як факт що використовується 3-хімпульсна система регулювання без пояснень та тонкощів налаштування самої системи регулювання. Не робляться пояснення стосовно налаштування регулятора для 3-х імпульсної автоматичної системи регулювання і для чого потрібні коефіцієнти пристроїв зв'язку. Тому в статті зроблено пояснення, чому використовується 3-х імпульсна автоматична сиситема регулювання а не 2-х імпульсна, як правильно налаштувати регулятор рівня води та як налаштувати пристрої зв'язку і для чого вони потрібні. Приведена модель парогенератора в середовищі Simulink та показано яким чином проходить налаштування спочатку пристроїв зв'язку і потім знаходження параметрів для ПІ-регулятора. Зроблені висновки стосовно застосування 3-х імпульсної системи регулювання, яку модернізацію вона отримала на виробництві та доцільність її використання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Теленик, С., В. Войналович та Д. Смаковський. "Архітектура веб-додатків для кластера Kubernetes на хмарній платформі Google із горизонтальним автоматичним масштабуванням". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (15 грудня 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247417.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто архітектуру Веб-додатку із розподіленням компонентів додатку на 2 шари, пов’язаних системою передачі повідомлень, та використанням балансування навантаження за допомогою горизонтального масштабування у хмарному кластері Kubernetes з використанням інформації про довжину черги, що дозволяє збільшити ефективність використовуваних ресурсів в системі. Актуальність теми зумовлена поширенням використання різних веб-сервісів та веб-додатків, через що зростає навантаження на них, що в свою чергу може призвести до затримок у роботі або навіть виходу з ладу цих сервісів. А тому стають вкрай важливими питання створення надійних, відмовостійких та спроможних до масштабування систем. Якщо навантаження є більшим, ніж система або сервіс може витримати, то це може спричинити відмову в обслуговуванні або припинення роботи сервісу. Також навантаження може нерівномірнорозподілятися на сервіси протягом певного проміжку часу, а тому, навіть, якщо система матиме достатньо ресурсів, щоб витримувати високе навантаження, то в періоди низького навантаження ці ресурси не будуть використовуватися, а з цього випливають проблеми неефективного використання ресурсів, а також перевитрата коштів. Запропонованусистему було розгорнуто в хмарному середовищі Google Cloud. Компоненти серверної частини Веб-додатку групуються на 2 шари. Мікросервісні компоненти першого шару проводять розбір HTTP запитів клієнтів та передають повідомлення на компоненти другого шару із використанням системи передачі повідомлень Google Pub-Sub. На компоненти другого шару пропонується виносити всі відносно «важкі» операції. Для чисельного експерименту було реалізовано систему із використанням алгоритмом горизонтального масштабування мікросервісів на основі поточної кількості повідомленьу черзі. Було виконано навантажувальне тестування системи, яке показало, що створена система здатна оброблювати більш, ніж у 2 рази більшу кількість запитів за однаковий проміжок часу порівняно з системою без масштабування. Бібл. 6, іл. 7, табл. 1.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Напльоков, Юрій. "АРХЕТИПНЕ ПІДҐРУНТЯ КУЛЬТУРИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 301–12. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-301-312.

Повний текст джерела

Анотація:

Управління такими системами, як країни, регіони та організа- ції є складним процесом, що вимагає комплексного підходу до прийняття рішень (ПР). Динамічне середовище ускладнює ПР через велику кількість даних, затримку в ПР, людські особливості, непередбачуваність ефек- тів другого і третього порядку та інші причини. Для вирішення проблеми управління у цьому середовищі необхідно застосовувати спеціальний під- хід до ПР. Цей підхід повинен допомогти візуалізувати, аналізувати і розуміти систему, середовище та їх взаємні впливи. Різні філософії мислення можуть створити так звані культури ПР, які є помітними, ефективними і фунда- ментальними. Природа культури ПР може мати архетипову основу, оскіль- ки вона формується століттями і залишається відносно стабільною у часі. Культура ПР забезпечує комплексний підхід щодо вирішення проблем на основі певної неусвідомленої візуалізації бажаного майбутнього і глибокого розуміння проблеми у цьому середовищі. Для державного управління можна використовувати культури ПР, щоб зрозуміти різні частини системи і правильно вирішити складні проблеми. Культура ПР може враховувати всі елементи системи, середовище, їх взаєм- ний вплив і динаміку змін. Застосування культури ПР може поліпшити чут- ливість та “емоційний інтелект” системи. Архетипне підґрунтя культури ПР забезпечує універсальний, збалансований підхід до розуміння і вирішення проблем та сприяє ефективному управлінню. Труднощі аналізу великих даних у сучасній обстановці ускладнюють про- цес прийняття рішення (ППР) і спонукає до помилок. Культура ПР як архе- тип охоплює всі можливі наслідки в аналізі, оскільки це вже впроваджено в структуру ПР. Така якість може забезпечити ефективне управління в мінли- вому і динамічному середовищі та сприяти кращому розумінню конкурен- тів. Крім того, це може сприяти визначенню рівня делегування повноважень між державною владою та громадянським суспільством для кращого ППР у даних умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Stavchenko, S. V. "Стабільність і кризовість у соціально-політичному розвитку". Grani 18, № 4 (2 березня 2015): 69–73. http://dx.doi.org/10.15421/1715081.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкривається зміст концептів «криза» і «стабільнсть» у контексті соціальнополітичного розвитку. Поняття «криза» і «стабільність» є контроверсивними, взаємовиключними. Криза – це нестабільність, а стабільність – це відсутність кризи. Показано, що місцем розгортання політичної кризи є політична система, яка є нелінійною системою, що динамічно розвивається. Поняття кризи позначає нестабільний стан системи, який характеризується невизначеністю та непередбаченістю. По відношенню до зовнішнього середовища системи криза – це розлад взаємовідносин системи з середовищем внаслідок переходу системи на інші фази її розвитку. Визначається, що рівновага і стійкість, з одного боку, і кризова втрата рівноваги сил між основними акторами, що веде до нестійкості інститутів, з іншого боку утворюють два потенційні «полюси», які і обумовлюють «енергетику» політичного процесу, вектори його змін. На цей процес впливають тип країни та її інституційна організація. У цілому політична криза проявляється в дисфункціях політичних інститутів, а також характеризується втратою легітимності інституційних та змістовних елементів політичної системи. Легітимність можуть втрачати лідери, політичні еліти, політичні лідери та навіть основний закон країни (у випадку революції, наприклад). Індикаторами політичної кризи слугують параметри політичної системи, які відповідають за відновлення політичної системи. Порушення в системоутворюючих параметрах означають, що в системі назріває криза.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Модло, Євгеній Олександрович, та Сергій Олексійович Семеріков. "Розробка фільтру SageMath для Moodle". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 233–43. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.716.

Повний текст джерела

Анотація:

Цілі дослідження: визначення особливостей процесу розробки, встановлення, налаштування та використання фільтру SageMath для системи підтримки навчання Moodle. Завдання дослідження: обґрунтувати доцільність використання системи Moodle як засобу підтримки процесу формування у майбутніх бакалаврів електромеханіки компетентностей з моделювання технічних об’єктів; проаналізувати існуючі засоби підтримки діяльності з моделювання технічних об’єктів та визначити шляхи їх інтеграції з системою Moodle; описати структуру та особливості програмної реалізації нового фільтру SageMath для системи Moodle; надати рекомендації з встановлення та налаштування розробленого фільтру; навести приклади використання. Об’єкт дослідження: інтеграція систем комп’ютерної математики та систем підтримки навчання. Предмет дослідження: процес розробки текстового фільтру системи підтримки навчання Moodle для опрацювання команд системи комп’ютерної математики SageMath. Використані методи дослідження: аналіз державних освітніх стандартів та існуючих аналогів розробки, процес програмної інженерії. Результати дослідження. Розроблений фільтр SageMath надає можливість виконувати код Sage на зовнішньому загальнодоступному сервері SageMathCell, відображати результати виконання на сторінках Moodle без їх перезавантаження за технологією AJAX, є стійким до XSS-атак та готовим для використання у системі Moodle. Основні висновки і рекомендації: Перспективним напрямом розвитку середовища навчання бакалаврів електромеханіки є інтеграція системи підтримки навчання Moodle та системи комп’ютерної математики SageMath. Ефективним засобом убудування моделей системи комп’ютерної математики SageMath у систему Moodle є текстовий фільтр, процес програмної інженерії якого подано у статті. Перспективним напрямом подальших досліджень є використання розробленого фільтру у процесі формування компетентностей бакалаврів електромеханіки з моделювання технічних об’єктів шляхом вбудовування в навчальні курси, розміщені у системі підтримки навчання Moodle, інтерактивних лабораторних робіт, описаних мовою Sage.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Angelova, R., G. Sandul та T. Senko. "Проблема визначення території навколишнього середовища як елемента об’єкта «сховище РАВ — навколишнє середовище»". Nuclear and Radiation Safety, № 2(54) (25 квітня 2012): 51–55. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.2(54).11.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються питання гармонізації взаємодії радіаційно-небезпечного об’єкта з навколишнім середовищем, зокрема необхідності розробки механізмів переходу від поняття «охорона навколишнього середовища» поблизу радіаційно-небезпечного об’єкта до поняття «управління станом системи “радіаційно-небезпечний об’єкт — навколишнє середовище”». Обговорюються також основні постулати, що стосуються даної теми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Терлецька, Юлія, Микола Данилюк та Марія Мажар. "АДАПТАЦІЯ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ВЕКТОР УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 202–6. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-41.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено проблему формування системи адаптації суб’єкта господарювання до динамічних умов невизначеності зовнішнього середовища. Розглянуто концептуальні підходи до управління адаптивним розвитком підприємства. Проаналізовано особливості адаптивного управління потенціалом суб’єкта господарювання у конкурентному середовищі. Проведено аналіз ефективності діяльності та проблем розвитку підприємств олійно-жирової галузі. Діагностовано чинники зовнішнього середовища та важелі впливу на економічну стабільність функціонування суб’єктів господарювання. Проаналізовано сучасні тенденції формування системи забезпечення інноваційної адаптивності суб’єктів господарювання олійно-жирового комплексу. Запропоновано систему адаптації як стратегічного вектора управління підприємством в умовах турбулентності зовнішнього середовища. Обґрунтовано шляхи протидії та мінімізації негативного впливу зовнішніх та внутрішніх загроз на суб’єкт господарювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Напльоков, Юрій Васильович. "ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ В КОНТЕКСТІ ВЗАЄМОДІЇ КОЛЕКТИВНОГО СВІДОМОГО ТА НЕСВІДОМОГО В УМОВАХ ДИНАМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА". Public management 26, № 1 (19 липня 2021): 152–71. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-152-171.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається прийняття управлінського рішення на основі аналізу взаємодії колективного свідомого та несвідомого в умовах дина- мічного середовища. Колективне свідоме та несвідоме представляють ди- вергентний та конвергентний процеси мислення. Колективне свідоме має рефлексію, яка забезпечує зворотній зв’язок та нові ідеї. Колективне несві- доме створює опір до змін та стабілізує соціальну систему. Результати аналізу взаємодії колективного свідомого та несвідомого в умовах динамічного середовища показують, що ця взаємодія є змінною та залежить від рівноваги між соціальною системою та середовищем, вона спрямована на мислення, яке спрямоване на збереження системи через її опір або адаптацію до середовища залежно від критичності стану соціальної системи. Також синергетичний ефект від узгодженої роботи елементів соці- альної системи може давати енергію для змін. В умовах зниження рівноваги метальна складова соціальної системи у вигляді набору архетипів як шаблонів мислення може вимагали перегляду для прийняття рішень, які віднов- лять рівновагу. Моніторинг взаємодії колективного свідомого та несвідомого є важли- вим для управління і планування розвитку соціальної системи. Для визна- чення цієї взаємодії запропоновано такі інструменти, як коефіцієнт дина- мічної рівноваги, методичний інструментарій соціально-психологічного мислення. З причини того, що взаємодія колективного свідомого та несвідомого не завжди відповідає ситуації, в якій знаходиться соціальна система, існує по- треба в контролі цього процесу. Тому завданням публічного управління стає створення умов, в яких взаємодія колективного свідомого та несвідомого в мисленні буде працювати для вирішення проблем, а не спиратись на заста- рілі переконання, які не сприяють прийняттю відповідних управлінських рішень. Це можливо робити за допомогою занурення соціальної системи в певні сценарії та використання атракторів, які будуть ініціювати взаємодію в необхідному напрямі. Публічне управління сприятиме створенню умов, які зроблять соціальну систему “розумною”. Це можливо досягти через співпрацю державної влади з громадянським суспільством, децентралізацію та делегування владних по- вноважень від державної влади до громадянського суспільства, встановлен- ня довіри та порозуміння на основі єдиної мети та зусиль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Sikora, L. S., N. K. Lysa, R. L. Tkachuk, B. I. Fedyna та V. I. Kunchenko-Kharchenko. "Інтеграція ігрових, системних та інформаційно-ресурсних концепцій оцінки енергоактивної взаємодії техногенних і екологічних систем (Ч. 1)". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (27 грудня 2018): 112–24. http://dx.doi.org/10.15421/40281121.

Повний текст джерела

Анотація:

Встановлено, що сучасний пришвидшений розвиток техногенних виробничих структур призвів до росту концентрації шкідливих викидів та їх об'єму в екосередовище (ґрунт, воду, атмосферу), зріс рівень забруднення сіл, міст, цілих регіонів. Ускладнення технологічних процесів, ріст виробничих потужностей теплових електростанцій, транспорту, нафтогазовій промисловості, у структуру яких входять енергоактивні об'єкти, ускладнив процеси управління, що призвело до зниження в певних галузях рівня безпеки їх функціонування та підвищило ризики аварій та катастроф. При цьому рівень ризиків аварій і техногенних катастроф залежить від багатьох факторів і компонент надійності систем: надійність і якість проектів техногенних систем, моделей і алгоритмів функціонування; якість конструкцій, агрегатів, комплектуючих, способу їх монтажу; відповідність побудованих структур до проектних вимог, методів їх налагодження та випробування для введення в експлуатацію; якість стратегій, алгоритмів опрацювання даних та прийняття управлінських рішень; якість підготовки (інженерної, знаннєвої, практичної тощо) виробничого й адміністративного персоналу, а також їхніх позитивних і негативних рис; підготовка ресурсів для виконання виробничого процесу та їх якості; здатність протистояти ресурсним та інформаційним атакам на техногенну систему; здатність протистояти інформаційним та ментально-психологічним атакам на оперативно-керуючий персонал при прийнятті управлінських рішень. Усі ці аспекти оцінки ризиків мають як стратегічний, так й ігровий характер і визначають динаміку процесів у техногенних системах, а також рівень і характер впливу на екологічне середовище. Для вирішення цієї проблеми виділено, розв'язано та розроблено такі задачі та методи: визначено та оцінено актуальність проблеми мінімізації ризиків техногенних систем на екологічне середовище; проаналізовано літературні джерела, в яких розглядають цю проблему; сформульовано мету дослідження та методи розв'язання задач; проаналізовано причини і фактори виникнення конфліктних ситуацій як технічного, так й інформаційного характеру; проаналізовано й побудовано ігрові моделі стратегій управління; розроблено метод вирішення конфліктів у техногенних системах; розроблено метод структуризації системи та її агрегації; розглянуто системну гру та спосіб її представлення; побудовано загальну схему взаємодії техногенних систем, які формують шкідливі викиди, з екологічним та соціальним середовищем, як основу вироблення координаційних стратегій екозахисту та технології глибинного перероблення відходів; виявлено нові техногенні характеристики та їхній характер і вплив на екологічне середовище.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Sikora, L. S., N. K. Lysa, R. L. Tkachuk, B. I. Fedyna та V. I. Kunchenko-Kharchenko. "Інтеграція ігрових, системних та інформаційно-ресурсних концепцій оцінки енергоактивної взаємодії техногенних і екологічних систем (Ч. 2)". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 126–35. http://dx.doi.org/10.15421/40290127.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасний прискорений розвиток техногенних виробничих структур призвів до росту концентрації шкідливих викидів та їх об'єму в екосередовище (ґрунт, воду, атмосферу), зріс рівень забруднення сіл, міст, цілих регіонів. Ускладнення технологічних процесів, ріст виробничих потужностей теплових електростанцій, транспорту, нафтогазової промисловості, у структуру яких входять енергоактивні об'єкти, ускладнив процеси управління, що призвело до зниження в певних галузях рівня безпеки їх функціонування та підвищило ризики аварій та катастроф. При цьому рівень ризиків аварій і техногенних катастроф залежить від багатьох факторів і компонент надійності систем: надійність і якість проектів техногенних систем, моделей і алгоритмів функціонування; якість конструкцій, агрегатів, комплектуючих, способу їх монтажу; відповідність побудованих структур до проектних вимог, методів їх налагодження та випробування для введення в експлуатацію; якість стратегій, алгоритмів опрацювання даних та прийняття управлінських рішень; якість підготовки (інженерної, знаннєвої, практичної…) виробничого й адміністративного персоналу, а також їхніх позитивних і негативних ознак; підготовка ресурсів для виконання виробничого процесу та їх якості; здатність протистояти ресурсним та інформаційним атакам на техногенну систему; здатність протистояти інформаційним та ментально-психологічним атакам на оперативно-керуючий персонал при прийнятті управлінських рішень. Усі ці аспекти оцінки ризиків мають як стратегічний, так й ігровий характер і визначають динаміку процесів у техногенних системах, а також рівень і характер впливу на екологічне середовище. Для вирішення цієї проблеми виділено, розв'язано та розроблено такі задачі та методи: визначено та оцінено актуальність проблеми мінімізації ризиків техногенних систем на екологічне середовище; проаналізовано літературні джерела, в яких розглядають цю проблему; сформульовано мету дослідження та методи розв'язання задач; проаналізовано причини і фактори виникнення конфліктних ситуацій як технічного, так й інформаційного характеру; проаналізовано і побудовано ігрові моделі стратегій управління; розроблено метод розв'язання конфліктів у техногенних системах; розроблено метод структуризації системи та її агрегації; розглянуто системну гру та спосіб її представлення; побудовано загальну схему взаємодії техногенних систем, які формують шкідливі викиди, з екологічним та соціальним середовищем, як основу вироблення координаційних стратегій екозахисту та технології глибинного перероблення відходів; виявлено нові техногенні характеристики та їхній характер і вплив на екологічне середовище.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

A.M., Oberemok. "THE SYSTEM OF SOCIAL AND PEDAGOGICAL SUPPORT OF СO-DEPENDENT FAMILIES IN TERMS OF REHABILITATION CENTERS FOR DRUG ADDICTS". Collection of Research Papers Pedagogical sciences, № 92 (29 січня 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-92-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. The article is devoted to the system of social and pedagogical support of сo-dependent families in terms of rehabilitation centres for drug addicts.The theoretical basis for the development of the studied system are described, the designation of the system and its components are presented.Methods. On the basis of the theoretical analysis of scientific researches it is proved social and pedagogical system’s components.Results. The components of the socio-pedagogical system are the target, content, technological, subject-object and environmental. The principles of the socio-pedagogical system are the principle of voluntariness and acceptance of assistance, confidentiality, self-help, interaction of individual and differentiated approach, consideration strengths, humanism and tolerance.The content component is through the following components of work: 1) with сo-dependent separately; 2) with drug-addicted children separately; 3) together with both сo-dependent and drug addicts.Such work also takes place both in rehabilitation centre environment and outside it.The subject of social and pedagogical support in rehabilitation centre environment are a social educator and an interdisciplinary team of specialists, outside the centre – social groups and social services is defined by the subject-object component. The objects are co-dependent and drug addicts, micro and macro environment of their interaction.The environmental component consists of such elements: the environment of the rehabilitation centre, socio environment, interfamily environment.Conclusion. The technological component of the studied system combines forms (training, flash mob, round table), methods (group, peer-to-peer, self-help), stages (diagnostic, stage of implementation, correctional, final) and means (information and communication, educational and methodical, material).Key words: system, socio-pedagogical system, socio-pedagogical support, drug addicts, сo-dependent, system’s components. Мета. Стаття присвячена обґрунтуванню системи соціально-педагогічного супроводу співзалеж-них сімей в умовах реабілітаційних центрів для наркозалежних осіб. Розкрито теоретичні основи для розробки досліджуваної системи, подано визначення системи, розкрито її компоненти. Під системою соціально-педагогічного супроводу співзалежних сімей в умовах реабілітаційних центрів для наркоза-лежних осіб розуміємо множину взаємопов’язаних та взаємодетермінованих компонентів, об’єднаних метою подолання складних життєвих обставин у вигляді співзалежності і наркозалежності з подаль-шим навчанням ефективної взаємодії у сімейному і соціальному середовищі.Методи. На основі теоретичного аналізу були обґрунтовані компоненти соціально-педагогічної системи.Результати. Принципами соціально-педагогічної системи вважаємо принцип добровільності та при-йняття допомоги, конфіденційності, самодопомоги, взаємодії індивідуального та диференційованого підходу, врахування сильних сторін, гуманізму та толерантності.Змістовий компонент розкрито через такі складники роботи: 1)ізспівзалежними окремо; 2) з нар-козалежними дітьми окремо; 3) разом як із співзалежними, так і з наркозалежними. Така робота також відбувається як у середовищі реабілітаційного центру, так і поза його межами.Технологічний компонент досліджуваної системи поєднує форми (тренінг, флешмоб, круглий стіл), методи (групові, рівний-рівному, самодопомоги), етапи (діагностичний, етап реалізації діяльності, корекційний, підсумковий) і засоби (інформаційно-комунікаційні, навчально-методичні, матеріальні).Суб’єкт-об’єктним компонентом визначено, що суб’єктом соціально-педагогічного супроводу у середовищі реабілітаційного центру є соціальний педагог та міждисциплінарна команда фахівців, поза середовищем центру – соціальні осередки і соціальні служби. Об’єктами є співзалежні і наркоза-лежні, мікро- і макросередовище їх взаємодії.Середовищний компонент складається з таких елементів, як середовище реабілітаційного центру, соціальне середовище, внутрішньосімейне середовище.Результати. Компонентами соціально-педагогічної системи визначено цільовий (мета, принци-пи, результат), змістовий (зміст, напрями діяльності), технологічний (форми й методи, засоби, етапи), суб’єкт-об’єктний (суб’єкт, об’єкт) та інноваційний – середовищний (середовище партнерської взаємодії).Ключові слова: система, педагогічна система, соціально-педагогічний супровід, соціальне середовище, реабілітаційні центри, наркозалежні, співзалежні, компоненти системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Soroka, M. "МЕТОД АДАПТАЦІЇ ПОВЕДІНКИ АГЕНТІВ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІЙ НАВЧАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ДИСПЕТЧЕРІВ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 17–20. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.017.

Повний текст джерела

Анотація:

В рамках агентно-орієнтованого підходу з метою підвищення варіативності середовища підготовки диспетчерів управління повітряним рухом у статті удосконалено метод адаптації поведінки агентів навчального середовища інтелектуальної навчальної системи, що ґрунтується на знаннях про результати взаємодії агентів. На етапі внесення змін до параметрів підсистеми планування при настоюванні систем моделювання поведінки агентів запропоновано використовувати механізм самонастроювання. Для управління процесом самонастроювання поведінки інтелектуальних агентів в статті розроблено інструментарій адаптації системи планування поведінки агента. Застосування моделей поведінки агентів із методами планування дозволить збільшити показник успішності реалізації очікуваної поведінки агентів при побудові інтелектуальних навчальних систем. Запропонований у статті підхід адаптації поведінки агентів навчального середовища інтелектуальної навчальної системи дозволить підвищити його варіативність. Як наслідок, така інтелектуальна навчальна система дозволить вивести на якісно новий рівень підготовку диспетчерів управління повітряним

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Prydatko, O. V., N. Ye Burak, V. Ye Dzen та M. S. Kunynets. "Адаптивна інформаційно-довідкова система "UniBell" як складова частина проєкту "Smart-університет"". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 105–13. http://dx.doi.org/10.36930/40300518.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано освітнє середовище закладу освіти на предмет його відповідності умовам організації освітнього процесу за принципами відділеного навчання. Встановлено низку чинників, що можуть впливати на якість результатів навчання за означених умов. Серед отриманих чинників на прикладі освітнього середовища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності визначено один із пріоритетних, що потребував негайної реакції – розроблення інформаційно-довідкової системи "UniBell" для організації віддаленого доступу до бази даних навчального розкладу із використанням мобільних технологій. З'ясовано, що розроблення сервісу для обліку та контролю навчального розкладу, а також інших сервісів, цільовим призначенням яких є забезпечення якості освітнього процесу, задекларовано в рамках реалізації проєкту "Розумний університет". Подано означення терміна "Smart-університет" або "Розумне освітнє середовище". На прикладі створення інформаційно-довідкової системи "UniBell" та її функціональних можливостей досліджено множину зацікавлених сторін. З використанням понятійного апарату теорії множин визначено обсяги внутрішніх стейкхолдерів і їх зв'язок із Smart-середовищем. Описано функціональні можливості та особливості роботи окремо клієнтської та серверної частин інформаційно-довідкової системи "UniBell". Висвітлено особливості додаткових підсистем управління серверною частиною, що реалізовані за допомогою програмних технологій .Net, Java та мови структурованих запитів SQL. Подано архітектуру інформаційно-пошукової системи "UniBell". Описано особливості оброблення даних й адміністрування реляційної бази даних розробленої системи та графічно візуалізовано блок-схеми алгоритмів роботи клієнтської та серверної її частин, що сукупно стало основою розроблення діючого застосунку під операційну систему Android із можливістю завантаження через Google Play.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Тесленко, В. І., та О. Л. Капітанчук. "Динаміка перехідних процесів у незворотних кінетичних моделях". Ukrainian Journal of Physics 57, № 5 (30 травня 2012): 573. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.5.573.

Повний текст джерела

Анотація:

Для опису процесу незворотного зв'язування молекул ліганду і рецептора у розчині побудовано мікроскопічну модель відкритої системи, що взаємодіє із зовнішнім середовищем та зазнає квазікласичних флуктуацій своєї енергії. Отримано аналітичні вирази для ймовірностей переходів між нестаціонарними станами системи, що усереднюються як за рівноважними коливаннями у середовищі, так і за стаціонарними станами у системі. Для незворотної моделі із трьомакінетичними стадіями знайдено явні залежності констант швидкостей переходів від концентрації ліганду, в'язкості розчину та температури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Яремчук, Наталія, та Валерія Марусова. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УНІВЕРСИТЕТІ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 205–10. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-46.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості «дистанційного навчання» як педагогічної технології та визначено основні теоретико-прикладні аспекти її реалізації в умовах закладу вищої освіти. Описано проблеми системи організації дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Проаналізовано дефініцію «освітнє середовище» університету та встановлено його інституційний та функціональний зв’язок із поняттям «дистанційного навчання». Визначено та обґрунтовано забезпечуючі педагогічні умови організації дистанційного навчання в умовах освітнього середовища університету: організація дистанційного навчання в університеті повинна здійснюватися на засадах студентоцентрованого та компетентнісного підходів; умовою організації дистанційного навчання в освітньому середовищі університету є особистісний та професійний розвиток студента; трансформація організаційно-змістового та предметно-функціонального компоненту освітнього середовища ЗВО до вимог цифровізації дистанційного навчання; готовність студентів до навчання в освітньому середовищі університету із впровадженням дистанційної технології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Cherchyk, Larysa. "ІНТЕГРОВАНІ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОГЛИБЛЕННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 1, № 25 (28 березня 2021): 135–41. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-01-135-141.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті інтегровані системи менеджменту розглянуто як інструменти євроінтеграції та забезпечення збалансованого, гармонійного розвитку, досягнення позитивної стабільності, конкурентоспроможності та безпеки. Встановлено, що складність та багатогранність сучасних проблем вимагає формування нових інтегрованих систем менеджменту. Обгрунтовано, що основними перевагами застосування інтеграційного підходу над існуючими є можливість розгляду об’єктів як складних соціоекологоекономічних систем, а інтегровані системи менеджменту мають бути націлені на оптимізацію взаємозалежних економічних, соціальних, технологічних і природних процесів в єдиному середовищі. Запропоновано розглядати інтегровану систему менеджменту як динамічну соціально- та екологоорієнтовану модель регулювання суспільного розвитку, спрямовану на реалізацію принципів сталого розвитку, імплементованих у систему національних і міжнародних стандартів, конвенцій, правил та рекомендацій ЄС шляхом поєднання зусиль державних органів влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, бізнесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Дорошенко, О. В., та А. Р. Антонова. "Сонячні абсорбційні системи кондиціювання повітря на основі двоступінчастої регенерації абсорбенту". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 2 (30 квітня 2019): 97–108. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1358.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблені принципові схеми багатофункціональних сонячних систем осушення повітря, теплопостачання (гарячого водопостачання та опалення), холодопостачання та кондиціювання повітря на основі відкритого абсорбційного циклу з прямою (безпосередньою) регенерацією абсорбенту. Такі системи базуються на попередньому осушенні повітряного потоку й наступному випарному охолодженні середовищ у сонячних холодильних системах (СХС) и термовологісної обробки повітря в сонячних системах кондиціювання повітря (ССКП). Авторами використовувався принцип двоступінчастої регенерації абсорбенту. Сонячна система складається з автономних осушно-охолоджувальних блоків, причому кожний ступінь регенерації замкнений на відповідний ступінь абсорбера-осушувача повітря, що дозволяє збільшувати концентрацію абсорбенту від ступеня до ступеня (у діапазоні можливих концентрацій використовуваного розчину бромистого літію LiBr). Розроблені принципові рішення для нового покоління газо-рідинних сонячних колекторів, що забезпечують безпосередню (пряму) регенерацію розчину абсорбенту. Робота тепломаcообмінних апаратів, що входять в осушувальний і охолоджувальний контури абсорбційних систем, базується на принципі плівкової взаємодії потоків газу й рідини з використанням багатоканальної структури із полімерних матеріалів для створення насадки. Попередній аналіз можливостей багатофункціональних сонячних абсорбційних систем виконувався на основі експериментальних даних авторів та моделювання процесів тепломасообміну в основних елементах систем, відносно завдань кондиціювання повітря (ССКП). Показано, що практично для будь-яких, «важких» параметрів зовнішнього повітря вирішення завдань забезпечення його комфортних параметрів може бути виконано без використання традиційної парокомпресорної техніки. Розроблені сонячні системи ССКП відрізняються малим споживанням енергії й екологічною чистотою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Небилиця, M. С., та О. В. Бойко. "ОБҐРУНТУВАТИ ВИКОРИСТАННЯ РОЗПОДІЛЕНОЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (2 травня 2020): 99–118. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.99-118.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтовано використання автоматизованої системи моніторингу мікроклімату приміщень, на основі застосування нових мікропроцесорів і датчиків та важливість контролю показників мікроклімату тваринницьких приміщень закритого типу. Це стосується, зокрема, нової технології утримання тварин, яка передбачає збільшення щільності розміщення поголів’я. Огляд літературних даних свідчить про те, що в сільському господарстві України необхідно вивести на ринок сучасні інноваційні системи будівництва і технологічного забезпечення із залученням сучасних мікропроцесорних контрольно- вимірювальних систем і приладів. Аналіз існуючих приладів для збору, накопичення та обробки інформації про мікроклімат приміщень свідчить про те, що вони не відповідають сучасним вимогам моніторингу. Нині існуючі на ринку автоматизовані системи мікрокліматичного моніторингу є занадто дорогими. Впровадження зарубіжних систем вимагає значних разових грошових затрат при закупівлі. Крім того, вони будуть потребувати подальших щорічних експлуатаційних затрат, що є неприйнятним за сучасних складних економічних умов вітчизняних товаровиробників. Отже, наразі на ринку України відсутні спеціалізовані портативні вимірювальні системи вітчизняного виробництва для комплексного моніторингу параметрів повітряного середовища тваринницьких приміщень. У зв’язку з цим, науковцями Черкаської ДСБ НААН розроблено сучасну контрольно-вимірювальну систему – аналізатор повітряного середовища електронний (АПСЕ). Основною частиною якої виступає мікроконтролер. Вона розрахована на одночасне вимірювання ряду показників: освітленості, температури, відносної вологості, атмосферного тиску, запиленості, шумового навантаження та забруднюючих газів CO2, NH3, H2S, CH4. Результати вимірювань зберігаються в незалежній пам'яті вимірювальних блоків і блоку управління, можуть бути передані дистанційно. Середньодобові показники мікроклімату за трьома точками приміщення і четвертою зовнішнього довкілля, обробляються і аналізуються згідно розроблених методичних рекомендацій. Розроблено програмне забезпечення для розміщення інформації з моніторингу показників мікроклімату на webсайт Інтернетресурсу з подальшим накопиченням інформації й можливістю її статистичної обробки та графічного аналізу. Для моніторингу вищезазначених параметрів мікроклімату, вимірювальна система АПСЕ-7 може замінити не менше 17 одиниць відомих метеорологічних і газоаналітичних приладів на загальну суму приблизно 408 000 грн., що більше проти АПСЕ майже в 5,1 рази. Крім того, АПСЕ за своїми технічними характеристиками може замінити чотири сучасні портативні електронні газоаналізатори «Еколаб» на суму 522 720 грн., що більше в понад 6,5 рази. Вона дає можливість оперативно здійснювати оцінку санітарно-гігієнічних умов утримання тварин для прийняття відповідних управлінських рішень щодо ефективності роботи систем обігріву/охолодження і вентиляції приміщень впродовж добового періоду за сезонами року.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Karpa, D. М., I. H. Tsmots та Yu V. Opotiak. "Нейромережеві засоби прогнозування споживання енергоресурсів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 140–46. http://dx.doi.org/10.15421/40280529.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено та обґрунтовано вибір нейромережевих структур для оброблення статистичних даних з метою прогнозування та виявлення аномальних показників споживання енергоресурсів. Показано, що системам на основі нейронних мереж завжди протиставлялись експертні системи, які, на відміну від перших, очевидно програмувались. Середовище, в якому працює система, не завжди є статичним і потрібні методи опрацювання даних, які могли б адекватно реагувати на зміну середовища та вміти відповідно адаптувати отримувані результати. Нейронні мережі володіють такою особливістю, як вміння навчатись. Ця особливість і є основним аргументом для застосування таких структур у системах управління енергоефективністю. Розроблена архітектура мережі та застосований процес навчання дав змогу прогнозувати показники спожитої електроенергії з урахуванням багатьох параметрів. Особливістю розробленої архітектури є можливість здійснювати перенавчання у процесі функціонування, не перериваючи його. Використання адаптивного та безперервного навчання нейромережі дасть змогу виявляти аномальні показники даних. Точність такого виявлення було перевірено на реальній вибірці даних. Аналіз отриманих результатів показує, що використання нейронних мереж хоч і потребує швидкодії і часу на навчання, проте, під час класифікації вхідного вектора, швидкодія нейронної мережі перевищує будь-який алгоритм кластеризації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Morozov, A. V., та T. A. Vakaliuk. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАЯВНИХ ЦИФРОВИХ ОСВІТНЬО-НАУКОВИХ СЕРЕДОВИЩ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 236–43. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-37.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено порівняльний аналіз наявних цифрових освітньо- наукових середовищ закладів вищої освіти України. Доведено, що у період всесвітньої пандемії COVID-2019 важливим постало питання наявності цифрового освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, що забезпечило б безперебійне функціонування освітнього процесу у період вимушеного дистанційного навчання. Установлено, що досі недостатньо дослідженими залишаються проблеми проєктування та педагогічно виваженого використання цифрового освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти. Нині в різних закладах вищої освіти використовуються або власноруч розроблені системи, або придбані у популярних розробників. Зокрема, найбільш поширеними у використанні системами управління освітнім процесом серед закладів вищої освіти України є «Директива», «Університет», «Політек-софт». Також є заклади вищої освіти, які користуються власними напрацюваннями: Київський університет імені Бориса Грінченка, Хмельницький національний університет. Отже, у статті детально проаналізовано функціонал таких цифрових середовищ. Зокрема, е-середовище Київського університету імені Бориса Грінченка містить низку складників, що доступні із зовнішніх ресурсів, а також деякі компоненти, які доступні лише з мережі університету. Зокрема, із зовнішніх ресурсів доступні такі складники: Е-навчання, Е-портфоліо викладача, Вікі-портал, інституційний репозиторій, електронні видання, електронний каталог, електронні заявки, наукові конференції та семінари, база випускових робіт, сертифіковані ЕНК, підвищення кваліфікації, хмарні сервіси Microsoft, профілі інститутів у Google-академії, Авторизований сертифікаційний центр CERTIPORT. Окрім того, із внутрішньої мережі доступні й інші складники середовища: електронний репозиторій, електронне тестування, база реєстрів діяльності, журнал заявок на ремонт КТ, створення корпоративної пошти. Своєю чергою, Хмельницький національний університет представляє це середовище як перелік посилань на необхідні матеріали.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Сягровський, О., та К. Мелкумян. "Автоматизована система утилізації твердих відходів". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 38 (31 травня 2021): 68–71. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.233195.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається така проблема сьогодення як утилізація твердих відходів. Більшість сфер промисловості, економіки, інфраструктури та інших галузей переходять на етап залучення автоматизованих систем, що значно покращує ефективність та зменшує ризики виникнення помилок. Проблема, яка описана в даній статті, має ряд обме-жень, що накладаються на обрання виду утилізації сміття та способу залучення автоматизованих систем. Основними обмеженнями є мінімальний вплив утилізації на навколишнє середовище, близькість до населених пунктів задля зменшення транспортних витрат та мінімально можлива вартість проекту. На основі рівності балансу річних відходів запропоновано підхід створення передумов до виробництва замкненого циклу. Задля більш якісного проектування автоматизованої системи утилізації сміття було зроблено аналіз існуючих рішень. Одне з найпоширеніших – побудова санітарного полігону – було описано в цій статті. Цей підхід має доволі низьку собівартість, є легким для побудови та підтримки його роботи. Також було розглянуто недоліки цієї системи, наприклад, цей підхід дуже згубно діє нанавколишнє середовище і є нестійким до критичних ситуацій. Проаналізувавши вищезазначені проблеми та обмеження, запропоновано рішення побудови спеціального полігону з використанням датчиків моніторингу навколишнього середовища для збору необхідної інформації та правильного реагування на неї. Для побудови полігону використовуються лише недорогі екологічні матеріали, що зменшує його собівартість. Дана система включає в себе можливість участі у економіці замкненого циклу, адже виділені речовини можуть бути використані у вигляді добрив, аотримана сировина – у вигляді вторинної сировини. Також отримана з датчиків інформація надсилається до мережі «розумного» міста для інформування населення. Бібл. 4, іл. 2.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Осадча, Оксана, та Ольга Павлова. "Екологічна тріада в спорті. Сучасний погляд". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 31–34. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.31-34.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. У загальному плані поняття «екологія» прийнято розглядати як взаємодію організму з навколишнім середовищем і вплив різних сприятливих і несприятливих патогенних факторів середовища на життєдіяльність організму, на підтримання або порушення процесів життє-забезпечення і функціонування систем гомеостазу й організму в цілому. Мета. Узагальнення думок щодо взаємодії між екологічним станом навколишнього середовища та формуванням сталого розвитку спортсмена. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Результати. Навколишнє середовище відіграє значну роль у фізичному, психічному і соціаль-ному добробуті людини. Складні взаємозв'язки між факторами навколишнього середовища та здоров’ям людини слід розглядати в більш широкому просторовому, соціально-економічному і культурному контексті, особливо на сучасному етапі розвитку суспільства.Ключові слова: екологія, екологічне середовище, екологічні фактори, фізичне виховання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Дмитрев, Василий. "Моделювання пружного елемента тримасової коливальної системи з ефектом «нульової жорсткості". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 50–62. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.50-62.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним із перспективних напрямків розвитку вібраційного технологічного обладнання є створення міжрезонансних вібраційних машин. Міжрезонансні режими роботи забезпечують значне зниження енергоспоживання у приводах. Метою роботи є розроблення методики моделювання пружних елементів для тримасової міжрезонансної вібраційної системи з ефектом “нульової жорсткості”. За умови довільного підбору мас при певному резонансному налагодженні безрозмірний коефіцієнт, як частка від жорсткості пружної системи реактивної маси, набуває таких значень, при яких жорсткість пружної системи узгоджуються з інерційними параметрами системи в тому, щоб тримасова міжрезонансна коливальна система перебувала в резонансі. Ефект “нульової жорсткості” уможливлений за відсутності пружного елементу для реактивної маси, або за нульового значення безрозмірного коефіцієнта, як частки від жорсткості пружної системи реактивної маси. Приведено результати визначення основних характеристик пружного елемента тримасової міжрезонансної коливальної системи аналітично і числовим методом скінчених елементів типу CosmosWorks (Simulation) в середовищі для проектування SolidWork.. Результати моделювання в середовищі SolidWork і аналітичного розрахунку основних параметрів пружної системи показали ідентичність отриманих значень, що підтверджує правильність запропонованої методики розрахунку пружних елементів тримасових коливальних систем з ефектом «нульової жорсткості».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Гострик, Олексій Маркович, та Андрій Сергійович Таракановський. "Про один з підходів щодо розробки прикладної експертної системи". New computer technology 16 (14 травня 2018): 47–51. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.815.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є розробка програмної оболонки, яка функціонує в середовищі Excel і використовується для проектування прикладних експертних систем. Задачами дослідження є аналіз існуючих підходів до розробки експертних систем для різних сфер економіки, науки та освіти Об’єктом дослідження є проектування та аналіз інженерних проектів студентами ВНЗ. Предметом дослідження є розробка прикладної експертної системи розрахунку вартості проектних робіт і підсистеми вартісного аналізу проекту на базі Excel-оболонки. Особлива увага приділена питанням створення бази знань на підставі контрольного прикладу системи АКОРД. Розглянуті питання адаптації Excel-оболонки експертної системи в середовище Google-таблиць. В якості прикладу використання оболонки розглянуто процес виконання лабораторних робіт студентами ВНЗ з використанням міни-експерта розрахунку вартості робіт проекту. Результати дослідження планується узагальнити розроблені положення щодо впровадження їх в суміжні галузі, орієнтовані на виконання та аналіз проектних робіт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Гарапко, Віталія. "СУЧАСНА СИСТЕМА ЕЛЕКТРОНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ – TeSLA". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 197–203. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.197-203.

Повний текст джерела

Анотація:

Автором оглядової статті наголошено на тому, що, незважаючи на важливість онлайн-освіти як елемента формального, неформального та інформального навчання, навчальні заклади все ще неохоче працюють над створенням системної онлайн-моделі навчання. Обґрунтовано, що існує певна залежність від особистої оцінки індивідуума, оскільки альтернативи онлайн оцінювання не мають очікуваного суспільного визнання та надійності. Наголошено, що створення системи електронного оцінювання, яка зможе забезпечити ефективне підтвердження особистості здобувача освіти, його авторство через інтеграцію сучасної технології у поточну навчальну діяльність у масштабованому та економічно ефективному порядку, є актуальним питанням. Зазначено, що система ідентифікації особи під час електронного оцінювання навчання (TeSLA – An Adaptive Trust-based e-assessment system for learning) дає можливість навчальним закладам забезпечити прозорий та зрозумілий користувачам процес електронного оцінювання у процесі онлайн-навчання та під час змішаного навчання на базі різних навчальних середовищ та платформ. Зазначена система забезпечує підтримку як поточного, так і семестрового оцінювання та покликана підвищити рівень довіри до такого типу оцінювання серед здобувачів освіти, викладачів і закладів освіти у цілому. Окрім того, використання інноваційних технологій у навчальному процесі дозволяє підвищити впевненість у собі, мотивацію до вивчення дисциплін та більш ефективної організації самостійної пізнавальної діяльності студентів, створити сприятливе освітнє середовище для дослідницької діяльності, спонукати до проведення дослідницької роботи. Автором наголошено, що якщо брати до уваги сучасну систему онлайн-освіти, яка забезпечується, переважно, віртуальним навчальним середовищем, то доступ до матеріалів в мережі може бути досить простим і здаватися надійним, але рівень захисту результатів оцінювання від шахрайства – ні. Підкреслено, що запобігаючи плагіату та шахрайству, система TeSLA сприяє впровадженню академічної доброчесності, розвиткові індивідуально орієнованого навчання, розширенню полікультурного європейського сектору вищої освіти, створюючи нові можливості для гнучкого навчання упродовж усього життя.Ключові слова: електронне/онлайн оцінювання; здобувач освіти; проєкти ЄС; ідентифікація авторства; плагіат; самоплагіат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Вакалюк, Тетяна Анатоліївна. "LMS за послугою SaaS – альтернативне вирішення проблеми проектування хмаро орієнтованого навчального середовища для підготовки бакалаврів інформатики". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 118–25. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.891.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування використання систем управління навчанням (LMS) за послугою SaaS для проектування хмаро орієнтованого навчального середовища ВНЗ. Завдання дослідження: розглянути основні моделі надання хмарних послуг; розглянути існуючі системи управління навчанням за послугою SaaS, навести їх основні функціональні можливості; провести узагальнену систематизацію та порівняння хмарних систем управління навчанням. Об’єктом дослідження є процес навчання бакалаврів інформатики у вищих навчальних закладах. Предмет дослідження – хмарна платформа для проектування хмаро орієнтованого навчального середовища для підготовки бакалаврів інформатики. Використані методи дослідження: порівняльний та системний аналіз педагогічних, наукових джерел; синтез, узагальнення й концептуалізація. Результати дослідження. У статті наведено основні моделі представлення хмарних послуг, які надають світові провайдери, розглянуто існуючі системи управління навчанням за послугою SaaS, подано їх основні функціональні можливості та проведено узагальнену систематизацію й порівняльну характеристику хмарних систем управління навчанням. Основні висновки: поєднання LMS за послугою SaaS є альтернативним вирішенням проблеми проектування хмаро орієнтованого навчального середовища ВНЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Mykytenko, Viktoriya, Peter Rogov та Mykola Chomik. "Забезпечення стійкості економічних систем в умовах ринкової мінливості та нарощення загроз і ризиків". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 39–59. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено комплексне методологічне підґрунтя для дослідження й опису гомеостатичних механізмів забезпечення стійкості економічних систем, що полягає у обґрунтуванні й удосконаленні понятійно-категоріального апарату теорії сталого господарювання, за використання якого структуровано й ідентифіковано чотири види гомеостазу (еволюційний, структурний, резистентний, системний). Розкрито їхній ієрархічний замкнений взаємозв’язок та взаємозалежність між чотирма підсистема управління гомеостазом; стабілізаційні, інерційні, адаптаційні, організаційно-економічні, кінематичні, кібернетичні, алармові, когнітивно-інформаційні, репаративні, регенеративні, бінарні, специфічні й прогностичні управлінські властивості економічних систем, якими мають володіти останні задля досягнення певного виду гомеостазу. Обґрунтовано комплекс умов і механізмів забезпечення оберненого взаємозв’язку між елементами саморегулюючої економічної системи та її адаптації до зовнішніх і внутрішніх трансформацій задля досягнення певного виду гомеостазу. Це стало основою побудови схеми замкненого взаємозв’язку і взаємозалежності між чотирьохрівневою ієрархією гомеостатичних властивостей, яка убезпечує проектування регуляторів і важелів консолідації за пріоритетними об’єктами внаслідок набування утвореннями системних ознак за чотирма видами гомеостазу. Доведено, що вказане уможливлює: формування матричної управлінської структури щодо забезпеченням стійкості економічних систем; створення конгруентного інституційного середовища на кожному етапі досягнення системного гомеостазу; ефективне подолання інституційних обмежень, поряд, із елімінуванням різної природи найгостріших загроз і ризиків сталому розвитку. Сформульовано методологічні висновки за наслідками проєктної реалізації (в турбулентних умовах) чотирьох етапів управління забезпеченням стійкості економічних систем за домінантами гомеостазу. Підтверджено, що в наслідок досягнення гомеостазу: система не лише зберігає головні життєво важливі параметри в процесі адаптації до умов функціонування і критичних зрушень, а й забезпечує стабілізацію діяльності; системні гомеостатичні властивості та її стабілізаційні параметри залежать від набутих системою на попередніх етапах генерування еволюційних, структурних та резистентних ознак; для системи та її елементів чи процесів (економічної, виробничої, природно-ресурсної, соцієтальної природи) у кожний момент часу має визначатися стан за узагальненими результатами оцінювання п’яти властивостей і стабілізаційних параметрів (самовирівнювання, інерційності, запізнення, вимірів галузевої та структурно-логічної побудови) та задаватися концепт зміни цих параметрів і властивостей у часі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Grytsenko, Valerii G., та Oksana M. Podolyan. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВЕРСІЯМИ GIT ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КОМАНДНОЇ РОБОТИ НАД ІТ ПРОЕКТОМ". Information Technologies and Learning Tools 39, № 1 (23 січня 2014): 250–63. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v39i1.943.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено засади використання систем управління версіями і здійснено пошук інструментарію щодо їх реалізації. З цією метою було проведено аналіз й обґрунтовано вибір програмного середовища Git. Визначено особливості використання системи управління версіями Git під час реалізації ІТ проектів. Описано процедуру й основні кроки створення робочої версії проекту. Досліджено, визначено й запропоновано технологію взаємодії команди розробників програмного проекту, що використовують систему управління версіями Git для організації спільної роботи. На прикладі реалізації авторського проекту інформаційно-аналітичної системи тестового контролю знань показано практичну сторону організації командної роботи розробників з використанням засобів системи управління версіями Git.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Середовищні системи"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями