Статті в журналах з теми "Середовище фінансове"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Середовище фінансове.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Середовище фінансове".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Костирко, Л., Р. Костирко, О. Середа та Е. Чернодубова. "ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ІМПЕРАТИВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 87–98. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241295.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Концепція сталого розвитку формує новітні принципи економічного, соціального та екологічного розвитку. Сталий розвиток підприємств реального сектору економіки стримується низкою чинників, серед яких пріоритетне значення має фінансове забезпечення та обмеженість щодо нарощування їхнього фінансового потенціалу. При формуванні стратегії сталого розвитку підприємств потрібно керуватися економіко-екологічними імперативами, що передбачає обґрунтування ефективних фінансово-економічних важелів регулювання екологічно орієнтованої діяльності, які забезпечують їхню інвестиційну привабливість. Запропоновано науково-методичний підхід до аналізу фінансового забезпечення сталого розвитку підприємств з урахуванням економіко-екологічних імператив, який інтегрує: аналіз стану і тенденцій розвитку екологічно орієнтованої діяльності; оцінку закономірностей впливу факторів на рівень фінансового забезпечення її розвитку та оцінку інвестиційної привабливості. Установлено, що впровадження системи екологічного менеджменту сприятиме створенню умов нарощування фінансового потенціалу сталого розвитку підприємств і підвищення конкурентоспроможності за рахунок: запобігання або пом’якшення негативного впливу на навколишнє середовище; поліпшення екологічних показників діяльності; ефективності використання ресурсів, отримання додаткових економічних, соціальних й екологічних вигід; підсилення ринкової позиції в результаті впровадження дій з охорони навколишнього середовища. На основі аналізу з’ясовано зв’язок між упровадженням системи екологічного менеджменту на підприємствах та фінансовими показниками результативності діяльності підприємств. Змодельовано інтегральний індекс оцінки інвестиційної привабливості підприємств, який поєднує дві групи показників — відкритого коефіцієнта фінансового стану і результатів екологічно орієнтованої діяльності. Результати дослідження можуть використовуватися практиками в різних галузях при розробленні фінансової стратегії сталого розвитку підприємств. Ключові слова: фінансове забезпечення, екологічно орієнтована діяльність, сталий розвиток, інвестиційна привабливість, екологічний менеджмент, економіко-екологічні імперативи, аналіз. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 22.
2
Galaziuk N. та Zelinska O. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Фінансова глобалізація – це розвиток світових фінансових ринків, зростання транскордонних потоків капіталу та активність міжнародних фінансових організацій. Водночас, мова про фінансову глобалізацію означає вільний рух капіталу між країнами.
Ключовою особливістю міжнародного банкінгу є посилення транснаціоналізації в умовах фінансової глобалізації. В результаті цього процесу на сучасному етапі розвитку світової економіки немає чистого національного банківського капіталу в жодній державі світу.
Транснаціональні банки є одним з основних суб'єктів світової економіки. Вони займають лідируючі позиції на міжнародному фінансовому ринку та є учасниками процесу глобалізації у фінансовій сфері. Таким чином, міжнародна фінансова система стала для транснаціональних банків так званою ареною діяльності «фінансових гігантів» як транснаціональних банків.
Сукупний капітал багатонаціональних банків легко переноситься з одного штату в інший з найбільш суперечливими наслідками. З одного боку, консолідований капітал стає рушійною силою для розвитку НТП (науково-технічного прогресу) на світовій арені, а з іншого – для серйозних глобальних криз, що перетворюються на спекулятивний капітал. Значення транснаціональних банків як в економічному середовищі окремої держави, так і у світовій економіці в цілому стрімко зростає.
Одна з важливих ролей, які відіграють транснаціональні банки, – це роль посередника між власниками фінансових коштів та інвесторами, які для здійснення міжнародної підприємницької діяльності позичають капітал у ТНБ.
Зазвичай прихід транснаціональних банків на зовнішній ринок стає певним стимулюючим фактором для перебудови банківської системи країни перебування. Це проявляється у збільшенні концентрації банківського капіталу або створенні сильного конкурентного середовища серед місцевих банківських установ. Більше того, дуже часто приймаючі країни роблять велику помилку, впроваджуючи занадто ліберальну політику щодо ризику, щоб максимізувати дохід, і в цьому випадку транснаціональні банки можуть спричинити кризу в країні, і таким чином стати характерними причинами фінансових коливань, які в кінцевому підсумку можуть призвести до нерівності світових банківських систем
3
Клименко, Д. Б. "ФІНАНСОВІ ІНКЛЮЗІЇ У БАНКІВСЬКІЙ ПРАКТИЦІ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 4 (21 січня 2020): 34–42. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.4.2020.34-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Банківський сектор завжди був на передовій технологічних змін. Наразі банки переживають один з найбільш масштабних етапів еволюції, що зазначає більшість сучасних науковців і практиків. Банки перестають бути тим місцем, куди клієнти приходять за грошима, перетворюючись на сервісні центри необхідних фінансових послуг. У банківському середовищі визначають не тільки рівень наданих послуг, а й рівень розробки технологій, які збільшують ступінь участі суспільства в цілому, кожного громадянина зокрема, спрощують процес взаємодії клієнтів з банком на основі інклюзії, тобто доступності. Більшість країн мають розроблену національну стратегію з фінансової інклюзії. Фінансово інклюзивне українське суспільство зможе розвинути нову фінансову екосистему на базі мобільних операторів, фінтек-компаній та інтернет-платформ.
4
Kravchyna, Oksana Ye. "Фінансова освіта школярів із застосуванням цифрових технологій: європейський досвід". Освітній вимір 55 (10 грудня 2020): 9–24. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v55i0.4365.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Дедалі більше країн визнають важливість фінансової грамотності та включають фінансову освіту до шкільних програм. Підтримка впровадження фінансової освіти може розглядатися основними державними, приватними та громадськими організаціями як важливе довгострокове інвестування в людський капітал. В той же час, впровадження цифрових технологій відкрило широкі можливості їх використання в галузі фінансової освіти, вони сприяють підвищенню мотивації до навчання, стимулюють пізнавальний інтерес учнів і підвищують ефективність самостійної роботи. Питання формування фінансової грамотності визначено у основних засадничих документах України, таких як, Закон України «Про освіту» та «Державний стандарт базової середньої освіти» (2020), в яких підприємливість і фінансова грамотність віднесені до ключових компетентностей. Метою статті є аналіз європейського досвіду з формування фінансової грамотності в умовах цифрового навчального середовища у контексті реформування вітчизняної освіти. Для досягнення цієї мети був використаний комплекс методів дослідження: аналіз та систематизація наукової літератури, праць вітчизняних та зарубіжних авторів; порівняльно-педагогічний аналіз, який використовується для порівняння та узагальнення різних поглядів на організацію фінансової освіти в школах Європейського Союзу. У статті розглядаються цілі та ключові складові «Основних компетенцій в області фінансової грамотності для молоді», розробленої Міжнародною мережею ОЕСР по фінансовій освіті (OECD / INFE) та представлена структура основних компетенцій. Розглянуті результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 щодо оцінки фінансової грамотності. Розглянуто та проаналізовано досвід європейських країн у створенні та використанні цифрового навчального середовища для ефективного впровадження фінансової освіти: портали, веб-сайти, ігри тощо. Надано рекомендації щодо впровадження фінансової освіти в систему загальної середньої освіти.
5
Vovk, V. M., та Yu O. Kyrdei. "ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 83 (23 липня 2019): 39. http://dx.doi.org/10.31713/ve320184.
Повний текст джерелаАнотація:
Всебічний аналіз показників фінансової звітності завжди буде на часі для підприємств всіх форм власності. Не дивлячись на те, що у кожного підприємства можуть виникати якісь внутрішні організаційні або фінансові зміни, воно змушене виживати ще й у мінливому зовнішньому середовищі. У зв'язку з цим, працівники економічних відділів на регулярній основі проводять оцінку власних результатів діяльності за матеріалами звітності. Це дає можливість побачити успіхи і прорахунки, які мали місце у попередніх звітних періодах, та дозволить проводити поглиблений аналіз проблемних показників, що потребують коригування шляхом прийняття дієвих управлінських рішень з боку керівництва підприємства. В цьому аспекті особливо гостро постає питання аналізу показників фінансової звітності підприємств, що працюють за спрощеною формою обліку і складають фінансову звітність як суб'єкти малого підприємництва. Автори статті розглядають особливості оцінювання абсолютних та відносних показників, що представлені у Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва, та представили методику комплексного аналізу фінансового стану та фінансових результатів для таких підприємств.
6
Vashai, Y. V. "МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ДЕРЖАВ У ГЛОБАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 39. http://dx.doi.org/10.31713/ve320204.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність досліджуваної проблеми пов’язана з тим, що макроекономічні фінансові ризики та дисбаланси однієї країни можуть стати фактором аналогічних загроз інших держав – торгівельних партнерів, учасників тих же міжнародних організацій тощо. У зв’язку із цим провідні фінансово-аналітичні корпорації світу розробляють та динамічно вдосконалюють методики оцінки фінансового стану держав, їх рейтингування в глобальному просторі задля оперативного виявлення можливих ризиків, прогнозування фінансових криз та адекватного реагування світового співтовариства. Метою статті є дослідження міжнародних фінансових методик оцінки економічного стану держав у глобальному просторі задля оцінки можливостей їх застосування для макроекономічного аналізу в Україні. У статті розглянуто методики оцінки фінансових показників держав міжнародними економічними організаціями та рейтинговими агентствами. Проаналізовано підходи до такої оцінки гідно з процедурою виявлення макроекономічних дисбалансів, визначення індексу ризику країн, що розраховує Euromoney, а також визначення індикаторів фінансової стійкості, розроблених Міжнародним Валютним фондом. Досліджено групи показників за вказаними методиками, їх критичні межі, інформаційну базу та послідовність оцінки. Узагальнено переваги та недоліки зазначених методик в умовах сучасного глобалізованого середовища. Автори дійшли висновку, що застосування в міжнародній практиці показників, що базуються виключно на фінансових аналітичних даних, доцільне для оцінки кредитоспроможності, фінансової стійкості країни, проте для внутрішнього управління не дає відповіді на запитання щодо причин виникнення фінансових проблем, які можуть приховуватись за структурними дисбалансами, політичною та військовою нестабільністю тощо. Проте узагальнені аналітичні дані щодо світових фінансових рейтингів країн дають змогу оперувати важливою міжнародною інформацією для поточного управління та прийняття рішень щодо фіскальної, монетарної політики на рівні держави.
7
Адонін, С. В., та Ю. М. Калашнікова. "ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 155–60. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність, типи та проблеми фінансової стійкості під- приємства, представлено результати оцінювання фінансової стійкості на прикладі ПАТ «Дніпрогаз» та запропоновано шляхи підвищення фінансової стійкості підприємства. Ця оцінка дає можливість підприємству функціонувати та розвиватися у мінливому зов- нішньому середовищі та реагувати на його зміни. Оцінювання здійснено на основі абсо- лютних та відносних показників. У ході аналізу фінансової стійкості ПАТ «Дніпрогаз» використано дані фінансових звітів за 2017–2019 рр. Результати отримано за допомогою методів аналізу та синтезу, порівняння. За результатами оцінки виявлено послаблення фінансового стану підприємства, з’ясовано, що ПАТ «Дніпрогаз» є фінансово нестабіль- ним, залежить від позикових коштів, має високий рівень фінансових ризиків. Визначено основні проблеми фінансової стійкості та запропоновано заходи покращення.
8
Батченко, Л. В., Л. О. Гончар та А. О. Беляк. "ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено ключові показники фінансової стійкості підприємств сфери гостинності на основі організаційно-економічного аналізу функціонування USG Holding та одного з наймасштабніших та конкурентоздатніших складників компанії «ТОВ «Сушия». Із відкритих даних проаналізовано основні показники фінансової стійкості, зокрема динаміку чистого доходу від реалізації продукції (у гривневому та доларовому еквівалентах), динаміку чистого прибутку (збитку), динаміку показників основних засобів та нематеріальних активів та динаміку поточних зобов’язань за 2012–2018 рр. На основі проведеного дослідження визначено, що ефективність фінансової та бізнес-діяльності підприємств сфери гостинності в умовах трансформації і глобалізації економіки країни, динамічності та мінливості економічного середовища у світі та в Україні зокрема визначається передусім його фінансовим станом. Обґрунтовано, що стратегічним чинником фінансової безпеки, інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та кредитоспроможності є фінансова стійкість підприємств, особливо в період економічних глобалізаційних змін, коли фінансова стійкість стає обов’язковим критерієм ефективного розвитку невиробничого сектору економіки України (сфери послуг). Визначено, що результати проведеного дослідження дають змог стверджувати, що обов’язковими умовами поліпшення фінансового стану підприємств сфери гостинності у ринкових умовах господарювання є постійний аналіз і своєчасна ґрунтовна діагностика змін, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, а також вчасне й максимально ефективне реагування на зміни ключових визначальних показників фінансової стійкості. Визначено перспективу подальших досліджень, зокрема проведення ґрунтовного аналізу фінансової стійкості на конкретному підприємстві сфери гостинності з визначенням його поточної фінансової стійкості за допомогою методу комплексного розрахунку рейтингової оцінки фінансового стану підприємств сфери гостинності, з метою розроблення унікального механізму забезпечення фінансової стійкості, що базуватиметься на особливостях конкретного закладу – концептуальних основах, які включають мету, завдання та функції управління, організаційну структуру, систему забезпечення механізму, критерії оцінювання рівня фінансової стійкості, унікальну систему брендингу та систему комплаєнс-контролю.
9
Македон, В'ячеслав. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОЕКТІВ ЗЛИТТІВ ТА ПОГЛИНАНЬ В СЕРЕДОВИЩІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 67–74. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено особливості організації фінансово-економічного аналізу корпоративних проектів злиттів та поглинань для промислових підприємств. Виділено базові блоки проведення фінансово-економічного аналізу та надано структурний розподіл показників цих блоків. Обґрунтовано використання тривимірного показника фінансової стійкості при реалізації угод злиттів та поглинань. Впроваджено модульний підхід для групування фінансових показників проектів злиттів та поглинань, в межах якого виділено групу показників зовнішнього фінансового аналізу, групу показників внутрішньогосподарського аналізу та групу комплексних показників системи фінансового менеджменту. Визначено особливості використання інвестиційного аналізу для оцінки рівня зростання вартості акціонерного капіталу. Доведено що вартість підприємства визначається непрямим методом – як різниця між ринковою вартістю власного і позикового капіталу.
10
Бондаренко, Марія, та Ірина Боярко. "АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ І ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ". Вісник Університету банківської справи, № 1(40) (24 травня 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237572.
Повний текст джерелаАнотація:
Фінансовий сектор у сучасних реаліях розростання процесів фінансової глобалізації та забезпечуючи функціонування фінансового ринку як невід’ємної складової ринкової економічної системи, перетворився на домінуючий фактор розвитку, політичної і соціальної рівноваги в економіці. Оскільки розвиток i становлення фінансового ринку України є необхідною передумовою розвитку інших секторів економіки держави, доцільно дослідити сучасний стан фінансового ринку України.
Визначено основні структурні елементи фінансового сектору України за ступенем їхнього розвитку і присутності на ринку. Досліджено динаміку кількості, активів і капіталу компаній фінансового сектору України, а саме фінансових компаній, страхових компаній, банків і кредитних установ за останні п’ять років. Аналіз показників фінансового ринку України було проведено за трьома ключовими сегментами: банківський сектор, страховий сектор, фондовий ринок. Проаналізовано динаміку основних показників розвитку банківського сектору, страхового ринку України, динаміку Індексу фондового ринку, обсягу біржових контрактів із цінними паперами та їхню структуру за організаторами торгів, динаміку показників обсягу торгів на ринку цінних паперів та обсягу зареєстрованих випусків цінних паперів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, випусків цінних паперів, структуру обсягу торгів на ринку цінних паперів із розподілом за фінансовими інструментами і динаміку капіталізації ринку акцій.
Оскільки сучасний фінансовий ринок в Україні ще перебуває у стадії трансформації, у вітчизняному науковому середовищі панує думка щодо нерозвиненості фінансового ринку в Україні, тому охарактеризовано основні проблеми і напрями розвитку фінансового сектору, що в майбутньому стане передумовою для конкурентної інтеграції вітчизняних фінансових компаній у світову фінансову систему.
11
Шаркаді, М. М. "Нейро-нечiтке моделювання у системi управлiння фiнансово- економiчною безпекою". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика 38, № 1 (27 травня 2021): 157–66. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2021.38(1).157-166.
Повний текст джерелаАнотація:
Подається вирішення актуальної проблеми визначення рівня фінансово-економічної безпеки для компаній через призму нейро-фазі моделювання. Моделі, побудовані за допомогою нейро-нечітких мереж, є ефективним інструментом оцінки фінансово-економічної безпеки і дають можливість своєчасно виявити і подолати проблеми. Крім того, дані моделі є адаптивними, оскільки пристосовуються до змін економічного середовища, що дуже важливо в умовах нестабільної економіки. У даному дослідженні для цього пропонується використання багатошарової нейромережі, кожний шар якої вирішує свою низку завдань. Запропонований підхід дасть можливість визначати рівень фінансової безпеки компанії у різні моменти її функціонування. Розроблена модель дозволяє кожній компанії використовувати свою сукупність фінансових показників для визначення рівня безпеки. Кожний шар нейромережі є автономною одиницею, що дозволяє розвивати мережу. Для запропонованої моделі характерні властивості гнучкості та адаптивності до мінливих умов економічного середовища, що є необхідною умовою для її ефективного застосування в діяльності підприємства.
12
Мехед, Андрій, та Захарій Варналій. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253524.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою статті є дослідження впливу цифровізації на діяльність підприємств та організаціюсистеми їхньої фінансової безпеки, зокрема сформувати визначення фінансової безпеки як структур-ної компоненти економічної безпеки в контексті цієї роботи, окреслити переваги та виявити проблемифункціонування підприємств в умовах цифрової економіки та сформувати теоретичні положення роз-робки механізму фінансової безпеки, адаптовані до умов цифрового середовища. Наведено авторськевизначення поняття фінансової безпеки як міри гармонізації в часі і просторі економічних інтересівпідприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища з метою формування відповідної системидля захисту фінансових інтересів підприємства від наявних і потенційних внутрішніх і зовнішніх за-гроз. Досліджено сутність цифрової економіки як нової парадигми розвитку економіки і суспільства, деосновним фактором виробництва є інформація, представлена в цифровому варіанті. Визначено харак-терні риси цифрової економіки, а також позитивні та негативні аспекти, які мають вплив на безпеку під-приємницьких структур. Визначено сутність і роль системи фінансової безпеки підприємства в умовахдіджиталізації економіки та сформовано основні положення розробки механізму фінансової безпеки,адаптовані до умов цифрового середовища. При цьому до результатів функціонування механізму фі-нансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки віднесено: забезпечення сталого розвиткув мінливих умовах; збільшення позитивних грошових потоків; створення і використання сучаснихІТ-систем та бізнес-моделей; формування високого рівня управління і швидкого реагування на загрози.Своєю чергою, забезпечення фінансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки повиннобазуватися на таких принципах: системність; оперативність реагування на загрози; безперервністьздійснення заходів; узгодженість рішень і дій; доцільність витрат на заходи безпеки; компетентністьуправлінського персоналу та працівників компанії; послідовність у проведенні заходів; спрямованістьна результат.Ключові слова: фінансова безпека, цифрова економіка, діджиталізація, цифровізація, цифрові техноло-гії, цифрова трансформація, механізм фінансової безпеки.Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 12.
13
Dudchenko, Victoria Yuriivna. "РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(20) (2020): 60–66. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2020-2-1(20)-60-66.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. У посткризовий період актуалізуються питання збалансованості елементів фінансової системи, розвитку фінансового сектору, що змінює підходи до визначення ролі та цілей центральних банків, які орієнтуються у своїй політиці не лише на забезпечення стабільності цін, а й на збереження фінансової стабільності. Постановка проблеми. Важливим є дослідження особливостей трансформації ролі та місця центрального банку у сучасній фінансовій системі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні аспекти сутності центрального банку, функцій та ролі даної інституції у фінансовій системі досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці, зокрема А. М. Мороз, М. І. Савлук, Флоренсе Даф, Ульріх Волц, Науменкова С. В., Міщенко В. І. та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Дослідження потребує питання активізації ролі та актуалізації функцій сучасного центрального банку в забезпеченні стабільності фінансової системи. Постановка завдання. Метою статті є аналіз функцій центрального банку та особливостей функціонування в умовах розвитку фінансової системи. Викладення основного матеріалу. Стаття присвячена узагальненню теоретичних основ визначення функцій центрального банку, дослідженню особливостей трансформації ролі центральних банків в умовах сучасної фінансової системи. Висновки. Функції центральних банків країн світу орієнтовані не тільки на забезпечення макроекономічної стабілізації, а й на забезпечення стабільності фінансової системи. Розширення функцій центральних банків, трансформація ролі у кризовий та посткризовий період реалізується через впровадження макропруденційної політики, спрямованої на забезпечення стабільності фінансової системи та використання нетрадиційних інструментів, напрямів їх діяльності, а саме: захист споживачів та фінансова грамотність населення, забезпечення сприятливого регуляторного середовища, екологізація фінансової системи.
14
Клепанчук, О. Ю. "Інституційні реформи фінансового ринку України". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (29 квітня 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.36930/40310210.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано можливості конкурентного зростання внутрішнього фінансового ринку, зокрема його властивості формувати фінансову систему держави, зменшувати ризикованість інвестицій, створювати прозорий інформаційний супровід. Відзначено, що завдання фінансового ринку полягають у мобілізації та перерозподілі фінансових ресурсів з подальшим їх перетворенням у фінансові активи. Виявлено системні проблеми фінансового ринку, зокрема значну частку проблемних кредитів у банківській системі, недостатність власного та регулятивного капіталу банків, відсутність первинних публічних розміщень акцій українських компаній на місцевих і закордонних біржах, недосконалість українського фондового ринку. Визначено, що необхідність інституційного регулювання зумовлюється забезпеченням загальнонаціональних пріоритетів соціально-економічного розвитку та взаємовпливом інтересів учасників ринку. Окреслено стратегічні пріоритети реформування ринку, а саме розбудову конкурентоспроможного ринкового середовища відповідно до стандартів Європейського Союзу. Виявлено стратегічні цілі реформування: стабільність фінансового сектору, інституційна спроможність регуляторів, захист прав споживачів та інвесторів. Виявлено позитивні наслідки реформування для споживачів ринку: зростання коштів бізнесу, приріст вкладів фізичних осіб, страхових платежів, операцій чинникингу, договорів лізингу, споживчого кредитування внаслідок пом'якшення монетарної політики і зниження облікової ставки. Причиною вразливості фінансового ринку визначено функціональні прогалини податкової системи України, якими зумовлюється недовиконання планових надходжень до бюджету, використання схем мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від податків. Виявлено, що інноваційні підходи до державного нагляду банківських установ дали змогу посилити вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, запровадити систему оцінювання банків за європейською методологією і ризик-орієнтований підхід до банківського нагляду. Реформування потребують процедури використання електронних платіжних засобів, розвиток інфраструктури ринку, запровадження інноваційних технологій, поширення віртуальних каналів обслуговування, персоніфікація фінансових послуг, розвиток відкритого банкінгу, співробітництво з FinTech-компаніями, розвиток фінансової грамотності.
15
Goncharenko, Tatiana Petrivna. "СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА БАНКУ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 190–98. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-190-198.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Внутрішнє середовище банку є важливим елементом стратегічного управління, що визначає його конкурентоспроможність на ринку та ефективність прийняття управлінських рішень. Постановка проблеми. Численні дослідження розглядають окремі аспекти внутрішнього середовища, що формує фрагментоване уявлення про нього. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження внутрішнього середовища та його окремих складових присвячено праці таких науковців, як Богацької Н. М., Віханського О., Грішнової О. А., Зверякова М. І. Лунякова О. В., Науменко А. В., Оборської С. В., Паладія М. В., Стефанової Н. А., Ткачука В. О., Шпига Ф. І. тощо. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження в цій сфері, в умовах трансформації економіки систематизація внутрішніх факторів банку, а особливо визначення його фінансового стану потребує більш поглибленого вивчення. Постановка завдання. Дослідження основних складових внутрішнього середовища банку та формування підходу до оцінки фінансового стану банку за допомогою поєднання коефіцієнтного аналізу та методів комплексної оцінки. Викладення основного матеріалу. У роботі запропоновано виділяти такі складові в структурі внутрішнього середовища банку: організаційний, кадровий, інформаційно-технологічний, маркетингововиробничий та фінансовий. Автор пропонує за наведеними структурними рівнями проаналізувати АТ КБ «ПриватБанк» та оцінити його фінансовий стан за допомогою коефіцієнтного аналізу та методів комплексної оцінки. Висновки. На основі оцінки фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності та рентабельності банку за 2002-2018 роки було виявлено незадовільний стан (за запропонованою шкалою до 2016 року – «з деякими ознаками проблемності» та після 2016 – нестійкий (передкризовий) фінансовий стан»). Запропонований аналіз внутрішнього середовища повинен бути покладений в основу стратегічного управління банку задля вибору найкращої стратегії та прийняття ефективних управлінських рішень.
16
Переверзєва, А. В., та А. О. Осаул. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ РЕГІОНУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 79–82. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей формування інвестиційного клімату на регіональному рівні в умовах поглиблення зовнішніх викликів та економічної нестабільності. На основі аналізу виокремлено чинники, які формують інвестиційний клімат регіону, та згруповано їх за двома напрямами за критерієм розмежування яких є незмінність/змінність у часі: перша група чинників потребує тривалого періоду для реалізації змін – «жорсткі» чинники та друга група – зміни можливі протягом нетривалого періоду часу – «м’які» чинники. Доведено, що на сучасному етапі інвестиційний клімат у регіоні більшою мірою визначається «м’якими» чинниками, які визначать інституціональне середовище для інвестування. Оцінка інвестиційного клімату регіонів України дозволила згрупувати регіони за критерієм інвестиційної привабливості, а саме: регіони-лідери (найвищий рівень інвестиційної привабливості); «наздоганяючі» регіони (мають менший рівень загальноекономічного потенціалу порівняно з лідерами, але наближені до них); регіони середнього рівня розвитку (мають середній рівень інвестиційних ризиків); аутсайдери (низький рівень інвестиційної привабливості та активності). Автори виокремили п’ять груп факторів, які формують інвестиційний клімат: рівень розвитку продуктивних сил та стан інвестиційного ринку; політична воля влади та правове поле держави; стан фінансово-кредитної системи і діяльність фінансових посередників; статус іноземного інвестора; інвестиційна активність населення. На основі аналізу зазначених факторів сформовано чотири типи середовищ, які є фактично складовими інвестиційного клімату: політико-правове середовище; соціально-культурне середовище; економічне середовище; інституціонально- інфраструктурне середовище.
17
Вдовенко, І. С. "ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ: ОСОБЛИВОСТІ ТА НЕДОЛІКИ". Підприємництво та інновації, № 15 (30 грудня 2020): 88–92. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.14.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах нестабільного ринкового середовища зростає роль ефективності управління фінансами підприємств через застосування дієвих фінансових механізмів розвитку підприємств аграрного сектору. Проаналізовано основні фінансові механізми розвитку підприємств галузі сільського господарства, визначено їх особливості та недоліки. Встановлено, що запроваджена система фінансування державної підтримки агропромислового комплексу не забезпечує визначеного на законодавчому рівні сприяння життєдіяльності аграрних підприємств, їх конкурентоспроможності на внутрішньому й зовнішньому ринках, гарантування продовольчої безпеки, посилення соціального захисту сільського населення переважно через недосконалість наявних механізмів та небажання самих аграріїв користуватися ними. Визначено стримуючі фактори кредитування аграрних підприємств та розвитку агрострахування, що унеможливлює поліпшення їх фінансового забезпечення та ефективного управління ризиками в аграрному секторі задля нарощення потенціалу їх динамічного розвитку. Ефективність фінансових механізмів забезпечення розвитку аграрного сектору економіки залежить від правильно сформованої фінансової політики окремо взятого підприємства та держави загалом, що сприяє збігу економічних інтересів аграрного підприємства та держави.
18
БОРТНЮК, Тетяна. "ДИДАКТИЧНА ГРА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 34–38. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито спрямування сучасної освіти до впровадження компетентнісного підходу та формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, одними з яких є ініціативність і підприємливість. Теоретично обґрунтовано необхідність та підвалини формування підприємницької компетентності в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти. Зазначено, що формування первинного економічного досвіду в учнів почат- кової школи найбільш вдало відбувається у процесі ігрової діяльності, оскільки саме в грі у дитини з’являється можливість «на практиці» перевірити свої знання, застосувати їх, розширити власний досвід. Виділено структуру уроку щодо формування підприємницької компетентності. Проаналізовано переваги використання дидактичної гри як засобу навчання дітей в початковий період навчання та визначено її особ- ливості під час формування підприємницької компетентності. Окреслено, що орієнтовний зміст початкових економічних знань відображає сам вчитель, коли ознайомлює дітей із фінансовою грамотністю, використовуючи при цьому різноманітні форми роботи. Формування підприємницької компетентності передбачає не лише ігрове навчання, але й організацію позакласної діяльності, що охоплює: проведення тижнів фінансової грамотності, екскурсій до фінансових установ, розроблення учнівських проєктів, проведення виставок тощо. Зазначено, що підприємливість і фінансова грамотність є запорукою становлення успішної особистості, ініціативної та усе- бічно розвиненої, здатної змінювати навколишній світ на краще. У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез під час опрацювання педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів і власного досвіду роботи з формування підприємницької компе- тентності майбутніх учителів початкової школи.
19
Tkachenko, Nataliia, та Myroslava Khutorna. "НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВ З ПОЗИЦІЇ СУЧАСНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 112–20. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-112-120.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості прямого та зворотного підходу до дослідження фінансової стабільності. Виявлено межі континуумів станів фінансової стабільності, фінансової крихкості та фінансової нестабільності. Представлено змістовність базових заходів із формування системи забезпечення фінансової стабільності банків. Наочно подано місце стратегічної «пастки» банків за умови одновекторності їхніх цільових орієнтирів. Акцентовано увагу на напрямах управління банківською установою та забезпечення її фінансової стабільності – функціональному, ситуаційному та процесному. Систематизовано вимоги щодо управління банком у контексті забезпечення його фінансової стабільності та на цій підставі сформовано функціональність системи управління фінансовою стабільністю окремого банку.
20
Shabatura, Tatiana. "СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ МЕТОДУ БЕНЧМАРКІНГУ В ДОСЛІДЖЕННЯХ ЕКОТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 167–73. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-167-173.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено генезис методу бенчмаркінгу; розкрито сутність поняття бенчмаркінгу; досліджено особливості поширення бенчмаркінгу серед вітчизняних підприємств екотуризму; розглянуто основні етапи використання бенчмаркінгу вітчизняними екотуристичними підприємствами (планування, дослідження, спостереження і збір інформації, аналіз, адаптація та удосконалення). У межах загального підходу до типології бенчмаркінгу виокремлено п’ять типів процесу бенчмаркінгу, що необхідно застосовувати екотуристичними підприємствами у процесі фінансового дослідження конкурентного середовища, а саме: внутрішній, зовнішній конкурентний, зовнішній внутрішньогалузевий, зовнішній міжгалузевий, комбінований міжгалузевий. Визначено види бенчмаркінгу. Надано власне визначення поняття бенчмаркінгу, на базі чого враховано фінансову складову при дослідженні конкурентного середовища, що сприятиме покращенню власних результатів фінансової діяльності підприємств екотуризму, враховуючи вже досягнуті результати конкурентів.
21
Khadzhyradieva, Svitlana, Nataliia Vasylieva, Oleksandra Vasylieva та Mariia Kyrtoka. "ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ВАЖЛИВИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ". Public Administration and Regional Development, № 7 (7 квітня 2020): 253–69. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.07.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначено, щоз 2015 року перед міжнародною спільнотою постали нові амбітні завдання щодо досягнення цілей сталого розвитку, визначених схваленою на черговому саміті Організації Об’єднаних Націй Стратегією “Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року”. Майже всі вони передбачають необхідність створення або модернізації економічної та соціальної інфраструктури в країнах, які розвиваються, що потребує значних фінансових ресурсів. Однак, бюджети таких країн не можуть покрити наявні фінансові потреби.Тому, одним із найважливіших завдань нової глобальної стратегії сталого розвитку було визнано створення умов для залучення фінансових ресурсів приватного сектору для розбудови інфраструктури на засадах публічно-приватного партнерства (ППП). Зауважено, що основне завдання органів публічної влади сьогодні полягає у формуванні сприятливого середовища для ведення бізнесу, ефективного використання ресурсного потенціалу, визначенні пріоритетів в соціальних, економічних та екологічних процесах і перспектив розвитку територіальної громади з врахуванням її потреб й інтересів.
Акцентовано увагу на тому, що у світі дедалі більше стає популярним державно-приватне партнерство у формі концесії, оскільки саме така форма взаємодії між приватним та публічним партнером створює суттєву додану вартість для обох сторін. Одне з найбільших досягнень концесій – завдяки їй вирішуються державні завдання силами приватного капіталу, який вважається економічно ефективнішим державного. При цьому, приватний партнер отримує довгостроковий фінансовий інтерес, який дозволяє йому забезпечити максимальну ефективність вирішення поставленого державою чи муніципалітетом завдання. Обґрунтовано доцільність застосування державно-приватного партнерства при формуванні інструменту забезпечення сталого розвитку територій як важливого інструменту забезпечення сталого розвитку територій.
22
Lytvynova, O. N., K. Yu Yuriiv та Y. M. Petrashyk. "ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я. ЯК ЗМІНЮВАТИМУТЬСЯ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ ЗДОРОВ’Я ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ РЕФОРМИ МЕХАНІЗМУ ОПЛАТИ ПРАЦІ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 89–93. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10487.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: показати пряму залежність в підходах до формування політики здоровʼя від фінансової складової на рівні первинної медичної допомоги.
Матеріали і методи. Використовуючи методи системного аналізу проаналізовано механізми реалізації державної політики охорони здоровʼя через призму реформи механізму оплати праці сімейних лікарів.
Результати. У статті на основі критичного вивчення та аналізу законодавчої бази показано особливості фінансування первинної ланки медичної допомоги. Виділено окремі моменти діяльності сімейних лікарів, які потенційно можуть впливати на стан здоровʼя населення і особливо чутливі до фінансових змін системи. Показано конкурентне середовище у відносинах між державними та приватними закладами, що надаватимуть первинну медико-санітарну допомогу (ПМСД) в Україні, впливають на стан громадського здоровʼя та роль фінансів у розвитку цих стосунків. Запропоновано шляхи стимулювання зацікавлення сімейних лікарів у розвитку превентивних заходів у ракурсі громадського здоровʼя.
Висновки. Показано, що ключовою функціональною одиницею ПМСД на сьогодні є сімейний лікар, а гарантом забезпечення охорони здоровʼя та надання медичної допомоги населенню – головний лікар центру ПМСД. Саме на нього покладено налагодження системи надання допомоги, оснащення закладу, забезпечення сервісних умов для пацієнтів та сімейних лікарів.
23
Федорущенко, Б., та О. Барановський. "ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 16–27. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244854.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Визначено передумови і значущість формування системи забезпечення фінансової безпеки банківського сектору (ФББС) національної економіки. Виявлено недоліки сучасного висвітлення зазначеної проблематики. Висвітлено підходи до формування системи забезпечення ФББС. Критично проаналізовано погляди дослідників на забезпечення ФББС, що містяться в економічній літературі й дисертаціях із цієї проблематики. Виявлено, що нерозкритими залишаються питання з’ясування конкретних об’єктів забезпечення безпеки банківської діяльності; забезпечення ФББС часом обмежується лише формуванням, реалізацією і розвитком його стратегії, яка не враховує всю сукупність щільних зв’язків різних економічних агентів, їхніх різноманітних утворень і державних органів, секторів національної економіки, а також наявні розбіжності їхніх економічних / фінансових інтересів; не береться до уваги деструктивний вплив ендогенного середовища функціонування банківського сектору. Представлено авторське визначення системи забезпечення ФББС як: органічного поєднання забезпечувальних підсистем, що безперервно формуються на стійкій плановій основі суб’єктами системи для досягнення її цілей, виконання поставлених завдань концептуального / стратегічного характеру за об’єктно-орієнтованим підходом до забезпечення ФББС; комплексу оптимально альтернативних і скоординованих упереджувальних, поточних і коригувальних заходів. З’ясовано, чим визначається дієвість такої системи. Визначено, що формування й подальше функціонування системи забезпечення ФББС має здійснюватись на основі відповідної концепції, стратегії, політики, пріоритетів і поточних заходів, обґрунтованого визначення цілей і завдань такої системи, її предмета, об’єктів і суб’єктів, принципів формування й функціонування, механізмів, методів та інструментів забезпечення ФББС, визначення резервів підвищення її рівня; якісних забезпечувальних підсистем системи забезпечення ФББС. Наведено авторське бачення складових формування системи забезпечення ФББС. Ключові слова: фінансова безпека, система забезпечення фінансової безпеки банківського сектору, засади формування системи забезпечення фінансової безпеки банківського сектору, мета, завдання, об’єкт, суб’єкт, банківський сектор. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 12.
24
Sirenko, Natalya, Volodymyr Rybachuk, and Kateryna Mikuliak. "SMALL BUSINESS’ ROLE FOR AGRICULTURAL SECTOR DEVELOPMENT IN A MARKET ENVIRONMENT." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 82–88. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-82-88.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено оцінку стану розвитку суб’єктів малого аграрного бізнесу, досліджено динаміку зміни кількості суб’єктів малого аграрного бізнесу, обсягів реалізованої продукції, кількості найманих працівників, фінансових результатів та експорту товарів малими підприємствами з метою виявлення тенденцій їх розвитку. Наведено рекомендаційні ініціативи (доступ до фінансів та ринків, розумне регулювання) для розвитку суб’єктів аграрного сектору у ринковому середовищі.
25
Кужелєв, М. О., та А. В. Нечипоренко. "ВПЛИВ ПОВЕДІНКОВИХ ФАКТОРІВ НА УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ КОРПОРАЦІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (27 листопада 2018): 154–68. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.154-168.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичні підходи щодо поведінкових аспектів корпоративного управління. Досліджено вплив поведінкових факторів на управління фінансовою діяльністю корпорації, зокрема прийняття фінансових рішень суб’єктами корпоративних відносин. Значна увага приділяється соціально-психологічним детермінантам поведінки корпорації в умовах динамічного зовнішнього середовища. Виявлено, що, знаючи основні причини нераціональних дій суб’єктів корпоративних відносин, можна передбачити і контролювати подібні ситуації, в результаті чого уникати негативних наслідків ірраціональної поведінки.
26
Ліпич, Л. Г. "ІНСТИТУЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ В ТЕХНОЛОГІЧНОМУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 45–50. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що в сучасній економіці, заснованій на знаннях, є потреба у співпраці підприємств із науково-дослідним та науковим середовищем, оскільки це є основною умовою досягнення успіху в бізнесі. Для об’єктивної оцінки зовнішнього середовища та його потенціалу щодо забезпечення трансферу нових технічних і технологічних рішень із сфери науки та досліджень до сфери бізнесу у статті сформовано такі функції інституційного середовища, як: дослідницька, мобілізаційна, функція фінансової підтримки, промоційна та впровадження. Результати опитування власників та менеджерів малих та середніх підприємств дають змогу стверджувати, що ефективна реалізація цілей, пов'язаних із процесом технологічного підприємництва забезпечується, з одного боку, активністю виконання функцій інституційного середовища, а з іншого – адекватною компетентністю малих та середніх підприємств з погляду пошуку та поглинання зовнішньої підтримки.
27
Кононец, Н. В. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 31–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.
28
Sokil, О. H. "Методологічна основа обліково-аналітичного забезпечення формування звітності сільськогосподарських підприємств про сталий розвиток". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 1-2 (20 березня 2018): 47–56. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.1-2.2018.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано світові тенденції підготовки звітності з корпоративної відповідальності сільськогосподарськими підприємствами. Запропоновано три варіанти звітів про сталий розвиток сільськогосподарського підприємства: звіт про сталий розвиток; альтернативний звіт; розширений фінансовий звіт. Розроблено матрицю оцінки рівня обліково-аналітичного забезпечення сталого розвитку сільськогосподарського підприємства, яка ілюструє вплив (сильний, суттєвий, незначний, відсутній) десяти аспектів сталого розвитку на рівень обліково-аналітичного забезпечення процесу формування фінансових результатів та їх відображення у звітності про сталий розвиток. Побудовано дерево рішень для визначення варіантів звітності про сталий розвиток залежно від розміру сільськогосподарських підприємств, їх самоідентифікації і усвідомлення впливу на еко-соціальне середовище.
29
Sushkova, Olena, та Ievgenii Osadchyi. "ОЦІНКА ВПЛИВУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ФІНАНСОВУ СПРОМОЖНІСТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД РІЗНИХ РІВНІВ В УКРАЇНІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(26) (2021): 141–53. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-141-153.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні проведено оцінку впливу діяльності суб’єктів малого та середнього бізнесу на ключові показники економічного розвитку та рівня фінансової спроможності органів місцевого самоврядування різних рівнів в Україні. Здійснено аналіз участі суб’єктів малого та середнього бізнесу в економічному розвитку територіальних громад різних рівнів в Україні через призму показників їхньої економічної активності (обсяги реалізованої продукції, послуг, кількість зайнятих, рівень прибутковості) та сплачених ними податків до місцевих бюджетів. Доведено, що разом малий та середній бізнес займає значну частку бізнес-середовища України, а також відіграють важливу роль у сприянні соціально-економічного розвитку та підвищенні фінансової забезпеченості територіальних громад різних рівнів, а для західних регіонів України становлять основу їхнього економічного розвитку, що варто враховувати при розробці стратегії SMART спеціалізації регіонів. Обґрунтовано, що маючи владні повноваження та фінансові ресурси, місцеві органи самоврядування повинні спрямувати зусилля на стимулювання точок зростання, що підтримують покращення інфраструктури та бізнес-клімату в регіоні, впровадження інновацій та розвиток нового виробництва суб’єктами малого та середнього бізнесу.
30
Скрипник Г.О., Цюпа С.В. "ТРЕНДОВА МОДЕЛЬ ЗАЛЕЖНОСТІ РОЗМІРУ ВВП ВІД НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ". Економічний форум 1, № 3 (17 грудня 2019): 180–84. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток ринкових відносин зумовив загострення уваги на проблемних питаннях регулювання державних фінансів загалом і побудови зваженої та ефективної бюджетної політики зокрема. В умовах динамічних змін у економічному середовищі бюджет являє собою не лише централізований фонд фінансових ресурсів держави, а й є важливим інструментом впливу як на макроекономічний стан і стабільний економічний розвиток кожної країни загалом, так і на стійке економічне зростання окремих її суб’єктів господарювання. В статті розглянуто показники надходжень до бюджету та їх залежність від розміру ВВП.
В роботі запропонована трендова модель показує чи присутня залежність ВВП від надходжень бюджету і подальший прогноз цієї залежності відповідно.
31
Пилевич, Оксана. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ФІНАНСІВ І КРЕДИТУ В КОЛЕДЖАХ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (1 жовтня 2018): 117–23. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.117-123.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюється актуальне для професійної освіти питання формування професійної культури молодших спеціалістів з фінансів і кредиту в коледжах. Уперше зроблено ґрунтовний аналіз їхньої освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми з позицій компетентнісного і культурологічного підходів. Звертається увага на те, що освітньо-кваліфікаційна характеристика відображає структурно-функціональну модель молодшого спеціаліста з фінансів і кредиту, компонентами якої є їхні виробничі функції: фінансова, економічна, облікова, організаційно-виробнича, технічно-інформаційна, аналітична й організаційна. Зміст кожної функції розкрито через низку узагальнених й візуалізованих дослідницею задач. Їх аналіз уможливив висновок, що цілком логічним буде використання в професійній підготовці молодших спеціалістів з фінансів і кредиту в коледжі такої педагогічної технології, як задачна. Реалізація в навчальному процесі, а потім і в практичній діяльності виробничих функцій потребує формування відповідних знань, умінь і навичок. Показовим є те, що їх зміст вимагає від майбутніх фахівців загальної, особистісної і суспільної культури. У процесі дослідження виявлено, що зміст навчальних дисциплін загальноосвітньої, гуманітарної, природничо-наукової та загальноекономічної, а також професійної підготовки має практичну спрямованість. З‘ясовано, що в ньому закладено значний потенціал для формування професійної культури майбутніх фінансистів. У статті розглянуто сутність культурологічного підходу та зроблено висновок про те, що формування професійної культури майбутніх фахівців має здійснюватися у відповідному культурно-освітньому середовищі.
32
Філіпенко, А. С. "Глобальні фінансово-інституційні передумови співпраці України та ЄС. Міжнародний фінансовий ринок як середовище взаємодії України з Європейським Союзом". Актуальні проблеми міжнародних відносин. Європейські дослідження, Вип. 82, ч. 1 (2008): 90–95.
Знайти повний текст джерела
33
Чуницька, І. І., та О. Я. Макаренко. "ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (23 червня 2019): 246–62. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.246-262.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проводиться дослідження cтану та рівня залучення іноземних інвестицій в економіку України, що сприяють розвитку національної економіки взагалі і є стимулом для активізації підприємницької діяльності. На інвестиційну привабливість впливає загальний стан економіки країни, умови ведення бізнесу, зокрема ступінь втручання держави та рівень корупції. На основі проведеного дослідження встановлено, що найбільш привабливими для іноземних інвесторів у галузевому розрізі залишаються переробна промисловість, фінансова діяльність, торгівля та операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям. Визначено, що Україна має значний природний потенціал, кваліфіковану робочу силу, має значний науково-технічний потенціал, наявну інфраструктуру, потужну виробничу базу, величезний внутрішній ринок збуту продукції та успішну інтеграцію у світовий фінансовий та товарний ринок, і потенційно може бути однією з провідних країн за залученням інвестицій. Обґрунтовано необхідність пошуку нових сучасних підходів до створення сприятливого інвестиційного середовища в економіці України.
34
Паздрій, В. Я. "Фінансові аспекти оцінювання невизначеності зовнішнього середовища компанії". Актуальні проблеми економіки, № 10 (124) (2011): 291–98.
Знайти повний текст джерела
35
Ткачук, В. "Макроекономічне середовище діяльності фінансових посередників: сучасні тенденції". Ринок цінних паперів України, № 8 (2012): 93–97.
Знайти повний текст джерела
36
Ткачук, В. "Макроекономічне середовище діяльності фінансових посередників: сучасні тенденції". Ринок цінних паперів України, № 8 (2012): 93–97.
Знайти повний текст джерела
37
Данилюк, Л. С. "РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(59) (9 жовтня 2020): 17–23. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслене коло завдань децентралізації щодо підвищення рівня фінансової спроможності громади. Зазначена необхідність участі територіальних громад в реформуванні вітчизняної системи місцевого самоврядування. Визначені головні причини проблем розвитку економічного потенціалу об’єднаних територіальних громад України: 1) корумпована централізована вертикаль державної влади, нераціональне використання нею фінансових і природних ресурсів; 2) відсутність ефективного та практичного механізму місцевого самоврядування, як демократичного механізму місцевого управління; 2) зростання рівня недовіри громадян до державної влади; 3) фінансово-економічна неспроможність переважної більшості громад; 4) недостатній рівень компетентності переважної кількості органів місцевої влади та громадського активу; 5) непорозуміння між місцевими державними установами, відсутність їх відповідальності перед громадою тощо. Запропоновані організаційно-економічні підходи для стимулювання підприємницької активності мешканців громади і активізації підприємницького середовища. Увага приділяється дослідженню професійного складу населення, визначенню джерел та розподілу доходів, ресурсів, наявних у ОТГ. Наведений перелік пріоритетних питань кандидатам до виконавчих органів та Рад ОТГ: 1) професійні якості і здатність бути віч-на-віч з громадою, що означає приведення системи місцевого самоврядування у відповідність з Конституцією України та готовність вирішувати проблеми громади; 2) вміння організувати комунікацію: громада – органи влади, створення Центру громадських комунікацій; 3) налагодження цивілізованих відносин з інвесторами та приватним бізнесом: громада – забудовники – промисловці – аграрії (будувати великі промислові, житлові, туристичні, розважальні, інфраструктурні об’єкти – тільки з дозволу громади); 4) приведення структури місцевого управління до оптимального варіанту, в першу чергу оптимізація комунальних підприємств; 5) сприяти розвитку сферам охорони здоров’я, освіти, дитячої та молодіжної творчості і спорту, культури, транспорту; 6) створення економної політики в сфері ЖКГ, захист інтересів ОСН; 7) створення та здійснення економічного та соціального плану розвитку ОТГ, який відповідає інтересам місцевої громади. За основу економічного та людського потенціалу ОТГ необхідно застосовувати два надважливих показника. Перший – індекс якості життя кожного представника територіальної громади (здоров’я та довголіття, доступність освіти і гідний рівень життя). Цей індекс допоможе втримати людей від міграції в інші регіони або за кордон і навпаки залучити додатковий людський ресурс. Конкурентоспроможність регіонів – це другий надважливий індекс, який визначає здатність регіонів створити привабливе середовище для розвитку бізнесу й інвестицій. З цією метою формується загальнонаціональний рейтинг з урахуванням показника про власні доходи на одного мешканця, рівня дотаційності бюджету, що не повинен перевищувати 30 % від суми місцевих доходів та капітальних видатків на одного мешканця без субвенцій з держбюджету та питомої ваги видатків на утримання керівного апарату. Моніторинг наявної ресурсної бази, разом із вивченням реальних потреб і можливостей територій громад необхідні для подальшого формування інвестиційної стратегії ОТГ. Кожний з регіонів України повинен мати інвестиційні паспорти ОТГ, які мають вміщати інформацію про економічний потенціал ОТГ, а ретельний аудит ресурсних баз ОТГ повинен стати основою для розробки стратегій економічного розвитку громад.
38
Березівський, Я. П. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ УМОВ ТА ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є наукове обґрунтування умов та чинників формування технологічної конкурен-тоспроможності національної економіки, сукупність яких досить варіативна та враховує низку аспектів розши-рення і розвитку конкуренції. У статті доведено, що формування технологічної конкурентоспроможності національної економіки відбувається в контексті впливу певних умов та чинників. Встановлено, що в кожній із теорій конкуренції в міру їх історичної еволюції технологічна конкурентоспроможність економіки розглядалася в контексті доступу та здатності ефективно використовувати технологічні ресурси, сформованості ринку інно-вацій та технологій, реалізації державної політики стимулювання інноваційної діяльності. До базових умов фор-мування технологічної конкурентоспроможності віднесено такі, що утворюють середовище, в якому техно-логічні процеси мають загальнонаціональне значення, відповідають глобальним змінам, залежать від соціально-економічного стану держави та поширюються в міру сучасності і прогресивності розвитку національного гос-подарства. Йдеться про певні характеристики, що забезпечують сприятливість середовища щодо розвитку конкурентного середовища, ринку технологій та інновацій, фінансово-інвестиційної та інноваційно-технологічної інфраструктури, інформаційного суспільства та цифровізації економіки, інтелектуально-творчої та високопродуктивної праці, венчурного підприємництва. Здійснено розподіл умов згідно з низкою функціональ-них аспектів формування технологічної конкурентоспроможності – ринковий, інфраструктурний, техно-логічний, інноваційний, інтелектуальний та ресурсний. Такий функціональний підхід застосовано при визначенні чинників формування технологічної конкурентоспроможності національної економіки. До базових чинників відне-сено такі, що мають статистично явний характер, піддаються аналізу та синтезу, структурно-функціонально спроектовані та стратегічно обґрунтовуються при забезпеченні необхідного рівня технологічної конкурентос-проможності економіки.
39
Бодрова, Д. В. "Формування інституціонального середовища фінансово-економічної децентралізації в Україні". Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, № 4/5 (91/92 ) (2016): 3–9.
Знайти повний текст джерела
40
Немсадзе, Г. Г. "Вплив нестабільного економічного середовища на фінансову архітектуру корпорації". Економіка та держава, № 7, липень (2020): 165–70.
Знайти повний текст джерела
41
Piliavsky, V. "Взаємозв`язок між стійким розвитком та збалансованою ресурсною політикою підприємства". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2(80) (25 лютого 2019): 52–56. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.10.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано характер впливу економічних, соціальних, технологічних, фінансових компонентів на економічне зростання в умовах складної економічної ситуації на основі збалансованої ресурсної політики підприємства.Складна економічна ситуація змушує підприємства аграрного сектору економіки шукати й використовувати нові фактори росту, що визначають розробку сучасних механізмів управління, які спрямовані на інтенсифікацію відтворювального процесу й підвищення ефективності виробництва.
А отже, найважливішим питанням економічної науки на сьогодні є економічна стійкість функціонування підприємств, яка визначається великою кількістю факторів, а саме: соціально-економічними умовами господарювання, рівнем техніки й технології виробництва, наявністю науково-технічного та ресурсного потенціалу, кваліфікованого кадрового складу тощо. Саме соціальний, технологічний, фінансовий компоненти ресурсного потенціалу сприяють отриманню економічної ренти і гарантують стійкі конкурентні переваги, а специфічні і унікальні ресурсні складники забезпечують нейтралізацію загроз з боку зовнішнього економічного середовища і сприяють формуванню системи цінностей для споживачів.
42
Pavelko, O. V. "ОЦІНКА, КАЛЬКУЛЮВАННЯ, ДОКУМЕНТУВАННЯ: ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 85 (24 липня 2019): 142. http://dx.doi.org/10.31713/ve1201915.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність елементів методу бухгалтерського обліку (оцінки, калькуляції та документування) та визначено їх вплив на побудову обліку фінансових результатів будівельних підприємств.Встановлено, що методи бухгалтерського обліку (спеціальні, специфічні, приватно-наукові, ті, що сформовані в середовищі бухгалтерського обліку) як система складних багаторівневих зв’язків забезпечують розвиток інструментарію, за допомогою якого досліджуються об’єкти обліку.Обчислення фінансових результатів відбувається шляхом співставлення доходів і витрат, які представляють собою об’єкт оцінки, а підходи до їх оцінки обумовлюються обраною концепцією фінансових результатів та залежать від поставленої мети. Визначено, що оцінка бере участь у формуванні обліково-економічної інформації на всіх етапах облікового процесу, починаючи зі складання первинних документів і завершуючи формуванням фінансової звітності. Кожний об’єкт бухгалтерського обліку має специфічні особливості, відтак, виступає водночас об’єктом оцінки.Досліджено шляхи впливу на витрати будівельних підприємств, що спричиняє зміну розміру фінансових результатів, серед яких виокремлено: вибір порядку створення резерву сумнівних боргів, методу обліку витрат на виробництво, порядку калькулювання собівартості, методу оцінки ступеня завершеності робіт тощо. Проведений аналіз статей калькулювання витрат згідно з попередньою та чинною редакцією Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних дає підстави стверджувати, що в попередній редакції Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт № 30 статті калькулювання витрат було розділено на прямі та непрямі. Новою редакцією такого розподілу не передбачено, визначено чотири статті калькулювання витрат, скорочено перелік статей калькулювання витрат. З’ясовано, що документація є одним із надважливих елементів методу бухгалтерського обліку, що використовується для первинного спостереження за господарськими операціями. Окреслено основні засади документування процесу будівництва.
43
Соловйова, Н. І. "Моделювання середовища фінансових ризиків в аграрному секторі". Актуальні проблеми економіки, № 7 (109) (2010): 261–69.
Знайти повний текст джерела
44
Pavlova, Olenа, Konstantin Pavlov, Sergey Pysanko та Roman Romanyuk. "СТРАТЕГІЯ ТА РИЗИКИ РЕФОРМУВАННІ РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 1, № 25 (28 березня 2021): 16–27. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-01-16-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано електроенергетичне середовище, яке деформоване монопольними структурами та тотальним контролем по ціноутворенням. Наведено приклад європейської моделі реформування електроенергетичного ринку, що базується на прозорості та доступності споживачів до електроенергетичних послуг. На цій основі з’ясовано цілі та вектори реформування регіональних ринків електроенергетичних послуг. Передбачено, що процес реформування мав би бути здійснений на поєднанні організаційних, економічних, технічних, соціальних та інших цілей. З’ясування переваг та недоліків при реформуванні електроенергетичного ринку регіону та країни відображено в авторській методиці SWOT-аналізу. Запропонований замкнений цикл реформування електроенергетичного ринку, який охоплює взаємозамінне поєднання таких компонент: регіональні електроенергетичні мережі, ринкове середовище, Інформаційне середовище, фінансово-кредитне забезпечення, інтегрування, трудові ресурси, комунікаційні зв’язки. Окреслено вектори подальшого реформування.
45
Бойко, С. О., та О. В. Гуренкова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ СИСТЕМ ПЕРЕРОБКИ СУДНОВИХ ВІДХОДІВ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 44–56. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.1.33.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Експлуатація суден безпосередня пов'язана з виникненням та рішенням проблеми охорони навколишнього середовища й забезпечення відповідності емісії забруднюючих речовин сучасним нормативним вимогам.Зростання, яке спостерігається в останні роки, вантажоперевезень судноплавними компаніями призводить до підвищення кількості шкідливихвикидів та скидувань відходів із суден у навколишнє середовище. Пов'язано це не тільки з прагненням судновласників знизити витрати на обслуговування флоту, але й з недосконалістю самої системи.Існуюча в даний час система комплексного обслуговування флоту(КОФ) є складною, багатокомпонентною та географічно прив'язаною, що призводить до необґрунтованих простоїв суден, витратам на проміжні операції транспортування відході, а у підсумку до високих фінансових витрат та втраті прибутку судновласниками. Наявне вексплуатації на ряді суден обладнання переробки окремих видів відходів не завжди забезпечує виконання вимог захисту навколишнього природного середовища від забруднення суднами. Отже, у якості оптимального рішення проблеми суднових відходів можна рекомендувати застосування сучасних автономних суден комплексної переробки відходів (СКПВ). Застосування їх актуальне та зможе усунути основні недоліки існуючої системи КОФ: мобільність, обслуговування будь-якої судноплавної ділянки, максимальна ефективність, не потрібно проектувати капітальні споруди, невеликі витрати на будівництво та експлуатацію.Застосовувані системи переробки окремих видів відходів, об'єднані в комплекси, зможуть забезпечувати високу якість очищення, відповідаючи не тільки існуючим, але перспективним вимогам природоохоронного законодавства.За результатами дослідження створено теоретичні підходи до проектування систем СКПО на основі комплексного підходу до рішення проблеми суднових відходів у системі КОФ. Запропоновано перспективні технологічні схеми та обґрунтована загальна структура СКПВКлючові слова:суднові відходи, судно, екологія, переробка, очищення, суднові води
46
Боярська-Хоменко, А. В., та С. С. Науменко. "ПРОГРАМА НАВЧАННЯ ГРАМОТИ ДЛЯ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ КИТАЮ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 55 (2020): 63–75. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У Китаї розроблено Ключову національну стратегію, згідно з якою освіта переорієнтована на високу якість, розвиток цілісного підходу гармонійного розвитку особистості учнів, які повинні перейнятися духом новаторства, діловими здібностями й розвивати моральні, інтелектуальні, фізичні та естетичні аспекти. Міністерство освіти Китаю також підтримало позицію індивідуального підходу до кожного учня та урахування його фізичного і психологічного розвитку. Реформа має на меті створення сприятливого освітнього середовища для розвитку кожного учня, активне дослідницьке навчання, підвищення гнучкості і різноманітності курсів. Серед усіх предметів освітньої програми грамота визначена як найбільш фундаментальна для успішного засвоєння інших освітніх областей і цілісного розвитку особистості дітей, незамінну стратегію для збереження культурної спадщини, національної єдності і творчості. Програма визначила такі принципи навчання: залучати всіх учнів до освітнього процесу і розвивати їх інтелектуальні здібності, розуміти особливості мовної і літературної освіти, пропагувати незалежне навчання, спільне навчання та навчання на основі запитів учнів, ураховувати їх індивідуальні відмінності і потреби у навчанні, створювати навчальні програми, засновані на відкритості і життєздатності. Такі позитивні зміни в педагогічній практиці створюють сприятливе освітнє середовище, яке пристосовується до різного темпу навчання учнів. Програма покликана розвивати широкий спектр навичок учнів, таких як літературна грамотність, фінансова грамотність, математична грамотність та наукова грамотність. Програма забезпечує інклюзивне освітнє середовище, яке може залучити обдарованих учнів з точки зору педагогічних стратегій (наприклад, індивідуалізоване навчання, дослідницьке навчання і незалежне навчання), збагачені матеріали для читання і динамічні, множинні оцінки). Основними проблемами впровадження нової програми навчання грамоти є такі: недостатня компетентність вчителів, складність трансформації глибоких традицій з педагогіки передачі і колективізму до педагогіки конструктивізму, велика наповнюваність класів у Китаї веде до перенавантаження вчителів.
47
Мартинець, В. В. "Інституційне середовище інноваційного розвитку банківського сектора фінансової системи України". Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Економічні науки, № 1 (4), червень (2015): 102–6.
Знайти повний текст джерела
48
Щьокіна, Є. Ю., Н. О. Черепанова та О. А. Гужва. "ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ ЯК ЗАПОРУКА СОЦІАЛЬНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (29 грудня 2020): 296–302. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-29.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність фінансової грамотності населення як фактор економічного та соціального розвитку та добробуту держави; виділено загальні аспекти даного терміну. Визначено роль держави і спеціальних інститутів у процесі підвищення рівня фінансової грамотності населення. Представлено схему зовнішнього середовища держави, яка впливає на необхідність обов’язкової фінансової грамотності населення. Запропоновано систему просування та розповсюдження фінансової грамотності населення, яка є запорукою успішності населення та соціального і економічного розвитку держави в цілому.
49
Rychkov, Petro. "Project versions of the Ostroh Jesuit College of Architect Giacomo Briano: an attempt to a hypothetical visualization." Острозька давнина 1, no. 6 (December 19, 2019): 140–73. http://dx.doi.org/10.25264/2707-1650-2019-6-140-173.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене історії складних відносин поміж княжною Анною-Алоїзою Острозькою (Ходкевич) та архітектором Джакомо Бріано, який на замовлення магнатки мав підготувати проект будівлі для фундованого нею єзуїтського колеґіуму. Непорозуміння між ними призвели до того, що понад десяток креслень було відхилено замовницею. Автор припускає, що суть непорозуміння корінилася не лише в суб’єктивних чинниках. Беручи до уваги увесь доступний масив бріанівської архітектурної графіки, створеної в Острозі протягом 1630-1632 рр., він припускає, що в описуваний період мистецьке та архітектурне середовище Острожчини і, ширше, усієї Правобережної України залишалося у сфері активних впливів православної архітектурної традиції. Слід думати, що навіть для молодої католички видавався неможливим радикальний розрив з мистецькими уподобаннями своїх предків і беззастережне сприйняти стилістичних форм «іноземного» італійського бароко, яскравим адептом якого, власне, і був Джакомо Бріано. Крім того, існував очевидний дисбаланс між явною схильністю виконавця замовлення до архітектурного монументалізму і доволі камерним урбаністичним середовищем Острога, цілковито неспівставним з тогочасними осередками Товариства Ісуса в Західній та Центральній Європі. Врешті, не останнє значення мали обсяги матеріальних та фінансових витрат, необхідних для реалізації бріанівських задумів.
50
Маслов, Владислав. "ОБҐРУНТУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ГАЛУЗІ ОСВІТИ". Вісник Університету банківської справи, № 1(40) (24 травня 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237569.
Повний текст джерелаАнотація:
Комплексно розглянуто всі аспекти підготовки і впровадження проєктів державно-приватного партнерства у сфері освіти в розрізі економічних, фінансових, соціальних, правових, технічних та екологічних параметрів з метою виявлення потреби і можливості їх реалізації, потрібних вкладень (ресурсів) і очікуваних результатів, а також дає висновки, за якими партнери можуть переконатися в доцільності реалізації таких проєктів державно-приватного партнерства. Розглянуто ризики виконання проєктів ДПП і на основі використання методик оцінки таких ризиків дано рекомендації щодо управління ними учасниками ДПП. Доведено, що реалізація проєктів ДПП у галузі освіти забезпечить: інтенсивний розвиток і підвищення якості освіти й наукових досліджень; спрямованість освітньої та наукової діяльності на узгодження потреб держави, запитів національної економіки, індивідуальних інтересів і вподобань (здобувачів вищої освіти, наукових і науково-педагогічних працівників, підприємців, представників бізнес-середовища та ін.); підвищення ефективності управління майном закладів вищої освіти; залучення приватних інвестицій у розвиток освітніх установ; посилення економічної спроможності та фінансової автономії закладів вищої освіти; підвищення рівня фінансового і соціального забезпечення суб’єктів освітньо-наукового процесу.