Статті в журналах: "Середовище технологічне"

1

Демченко, Володимир Георгійович, та Аліна Василівна Коник. "Основні аспекти процесів теплоакумулювання". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 48–53. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1868.

Повний текст джерела

Анотація:

Системи та обладнання для зберігання теплової енергії є ключовими елементами при розгортанні відновлюваної теплової енергетики, актуальність якої на даному етапі розвитку набуває масштабного значення. Представлена стаття охоплює короткий аналіз сучасного стану основних технологій інтенсифікації процесів збереження теплоти, аналіз основних технологічних, технічних аспектів, що виникають при розробці теплових акумуляторів та за реальних умов їх експлуатації. Зокрема, обґрунтовано доцільність застосування теплового акумулювання, проаналізовано шляхи підвищення ефективності економії енергії, визначено основні аспекти процесів акумуляції теплоти. При обґрунтуванні доцільності застосування теплового акумулювання проаналізовано співвідношення поверхні та об’єму теплового акумулятора, що тісно пов'язані з розмірами складових елементів та продуктивністю системи зберігання теплоти. Це співвідношення теоретично вказує, як можливо підвищити коефіцієнт корисної дії та продуктивність систем зберігання теплової енергії. Доведено підвищення ефективності та економії енергії при врахуванні сезонних факторів та пікових навантажень. Розглянуто основні аспекти технологічної інтенсифікації процесів акумуляції теплоти, які полягають у подоланні теплової стратифікації рідинних теплових акумуляторів, обґрунтуванні модульного дизайну конструкції, посиленні передачі теплоти та маси, а також в зміні властивостей матеріалу при фазовому переході. Розглянуті аспекти при їх реалізації дозволяють оптимізувати роботу генеруючого обладнання з максимально можливим ККД системи теплопостачання, шляхом вирівнювання графіку навантаження у співвідношенні «генерація - споживання», а також розвантажити технологічне обладнання, знизити споживання паливно-енергетичних ресурсів. Як наслідок, знижується собівартість отриманої енергії та зменшуються шкідливі викиди в оточуюче середовище.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Мєдінцев, Владислав Олександрович, та Олена Василівна Завгородня. "ПСИХОЛОГІЧНІ ВЗАЄМОДІЇ У СИНТЕТИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩАХ". Information Technologies and Learning Tools 78, № 4 (11 вересня 2020): 1–13. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3321.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасна наукова проблематика розробки синтетичних середовищ охоплює широке коло психологічних, педагогічних і технологічних питань. Методологія досліджень вказаної проблематики формується значною мірою стихійно, тому в ній зберігаються концептуальні суперечності і нечіткості. При розробці нових методів навчання з використанням сучасних інформаційно-комунікативних технологій актуальною виступає проблема чіткої концептуалізації комплексу нових організаційно-методичних форм освіти та психологічних взаємодій у синтетичних навчальних середовищах. Таке середовище – одне зі спеціалізованих синтетичних середовищ, де частина складових є штучно створеною, у якому суб'єкт навчального процесу значною мірою функціонує як оператор-дослідник, використовуючи технічні засоби для набуття знань, умінь, компетенцій. Будь-яке синтетичне навчальне середовище є частиною природного та культурного середовищ учня, опис активності агентів у цих середовищах – важливе теоретико-методологічне завдання психології та суміжних із нею наук. У статті показано можливості теоретико-множинного методу опису процесів для концептуалізації синтетичних навчальних середовищ, а також активності агентів у цих середовищах. Компоненти синтетичних навчальних середовищ запропоновано розглядати як носіїв множин елементів знання (знаннєвих середовищ), доступних учню в процесі виконання навчального завдання. Розглянуто можливі варіанти відношень множин елементів знання учня та інших агентів синтетичного навчального середовища з урахуванням їх змін. Зокрема розглянуто три види процесів, результатом яких є зміни в різних компонентах психіки учня і чинниками яких є складові синтетичного навчального середовища. На основі запропонованої концептуалізації можна моделювати і досліджувати зміни компонентів синтетичного навчального середовища на етапах його розробки, використання та вдосконалення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Rieztsov, V., T. Surzhyk, V. Pundiev, V. Shevchuk, L. Kyrnas та I. Sheiko. "ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ ПРИ ВПРОВА-ДЖЕННІ ТЕХНОЛОГІЙ ФОТОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Vidnovluvana energetika, № 4(59) (26 грудня 2019): 29–36. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).29-36.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті подано детальний поетапний аналіз всього циклу створення та функціонування фотоелектричних станцій в Україні з прив’язкою його до вимог щодо дотримання та забезпечення екології та охорони навколишнього природного середовища. Проаналізовано всі основні етапи, починаючи з того, на яких землях можна розміщувати фотоелектричні станції, яке обладнання необхідно переважно використовувати, як доцільно експлуатувати ці станції та закінчуючи виведенням їх з експлуатації та утилізацією складових частин станцій і рекультивацією території. Тут також досконально опрацьовано нормативно-правову та рекомендаційну документацію, що є та діє в Україні за екологічною та природоохоронною направленістю. При цьому враховано також і прогнозування екологічних ризиків, проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища, врахування віддалених екологічних наслідків, щоб вплив діяльності людини на довкілля, технологічне навантаження на природне середовище були мінімальними. На основі проведеного аналізу нормативно-правової та рекомендаційної документації з екологічної та природоохоронної проблематики та її дотримання з прив’язкою до фотоелектричних станцій, що є обов’язковим за умови проектування, будівництва та експлуатації ФЕС, розроблено методичні рекомендації «Комплексні заходи та рекомендації зі зменшення впливу фотоелектричних станцій на довкілля». Бібл. 4, табл. 1.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Roganov, М. М. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 210–21. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-210-221.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянута проблема професійної підготовки майбутніх учителів інформатики в контексті сучасних викликів суспільства; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування технологічної культури: спрямованість змісту теорії і практики підготовки майбутніх учителів інформатики на формування мотивації до такого процесу; включення в освітньо-професійну програму спецкурсу «Формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики: теорія і практика»; створення сучасного освітньо-інформаційного середовища на основі традиційних і інноваційних форм і методів проведення аудиторних, позааудиторних занять і самостійної роботи. Зазначено, що реалізація організаційно-педагогічних умов відбувається як мотиваційно-цільовий, інформаційно-технологічний та результативно-коригувальний етапи в цілісному освітньому процесі педагогічного закладу вищої освіти, забезпечуючи якісну професійну підготовку майбутнього учителя інформатики; на мотиваційно-цільовому формується функціональна складова технологічної культури, яка характеризується наявністю знань у галузі інформатики із застосування прикладного та програмного забезпечення, що визначається державними освітніми стандартами; на інформаційно-технологічному етапі – набуваються компетентності із використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтерактивних засобів навчання; на рефлексивно-коригувальному – оволодіння знаннями в процесі самоосвіти, науково-дослідної діяльності та педагогічної практики, розвиток умінь здійснювати творчий підхід до навчання школярів культурно-етичної поведінки у сучасному освітньо-інформаційному середовищі. Робиться висновок, що результатом впровадження організаційно-педагогічних умов виступає порівнева сформованість усіх структурних компонентів технологічної культури в процесі професійної підготовки майбутніх учителів інформатики, що проявляється в особистісній, професійно-педагогічній культурі, в інформаційно-технологічній компетентності як здатності застосовувати конкретні технології діяльності, освоювати нові технологічні процеси, розробляти й апробовувати нові технології в освітньому процесі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Рудько, Ігор Михайлович, Борис Ярославович Бакай, Юрій Іванович Цимбалюк та Володимир Миколайович Гобела. "Техніко-технологічне оцінювання ефективності використання бульдозерного обладнання в лісоексплуатаційних умовах". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-49-58.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто методологічні аспекти оптимального вибору бульдозерного технологічного обладнання, яке експлуатують у природно-виробничих умовах лісогосподарських підприємств. З урахуванням техногенного впливу на навколишнє середовище, технічної й технологічної придатності зазначеного обладнання наведено рекомендації щодо його раціонального вибору за такими критеріями: продуктивність, собівартість виконання робіт та відносні виробничі витрати (узагальнений показник). Сформовано перелік показників і розроблено прикладне програмне забезпечення для виконання інженерних розрахунків, яке дозволяє, заощаджуючи ресурси, оперативно оцінювати параметри працездатності технологічного обладнання, необхідні для прийняття зваженого рішення. У процесі проведення технологічного і техніко-економічного оцінювання ефективності використання бульдозерного обладнання та розроблення системи автоматизованого розрахунку його експлуатаційних параметрів як базову методологічну основу використано аналітичний метод визначення опору розроблення ґрунту й експериментально-аналітичний метод визначення опору переміщенню землерийно-транспортувальної машини.Прогнозування експлуатаційних властивостей технологічного обладнання в лісоексплуатаційних умовах проведено за рахунок комп’ютерного моделювання та раціонального вибору відповідних моделей із наявного парку машин з урахуванням складності поставленого завдання (обсягу робіт, тривалості процесу будівництва, ґрунтових і кліматичних умов, відстаней транспортування ґрунту тощо), техніко-економічних й експлуатаційних показників роботи (зокрема, наявності модернізованих робочих органів тощо).Сформульовано низку основних тенденцій щодо підвищення ефективності використання бульдозерного технологічного обладнання в лісоексплуатаційних умовах. Запропоновано окремі рішення, які можуть бути впроваджені галузевими фахівцями у їх професійній інженерній діяльності (у галузі виробництва й експлуатації спеціалізованих машин та обладнання).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Березівський, Я. П. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ УМОВ ТА ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є наукове обґрунтування умов та чинників формування технологічної конкурен-тоспроможності національної економіки, сукупність яких досить варіативна та враховує низку аспектів розши-рення і розвитку конкуренції. У статті доведено, що формування технологічної конкурентоспроможності національної економіки відбувається в контексті впливу певних умов та чинників. Встановлено, що в кожній із теорій конкуренції в міру їх історичної еволюції технологічна конкурентоспроможність економіки розглядалася в контексті доступу та здатності ефективно використовувати технологічні ресурси, сформованості ринку інно-вацій та технологій, реалізації державної політики стимулювання інноваційної діяльності. До базових умов фор-мування технологічної конкурентоспроможності віднесено такі, що утворюють середовище, в якому техно-логічні процеси мають загальнонаціональне значення, відповідають глобальним змінам, залежать від соціально-економічного стану держави та поширюються в міру сучасності і прогресивності розвитку національного гос-подарства. Йдеться про певні характеристики, що забезпечують сприятливість середовища щодо розвитку конкурентного середовища, ринку технологій та інновацій, фінансово-інвестиційної та інноваційно-технологічної інфраструктури, інформаційного суспільства та цифровізації економіки, інтелектуально-творчої та високопродуктивної праці, венчурного підприємництва. Здійснено розподіл умов згідно з низкою функціональ-них аспектів формування технологічної конкурентоспроможності – ринковий, інфраструктурний, техно-логічний, інноваційний, інтелектуальний та ресурсний. Такий функціональний підхід застосовано при визначенні чинників формування технологічної конкурентоспроможності національної економіки. До базових чинників відне-сено такі, що мають статистично явний характер, піддаються аналізу та синтезу, структурно-функціонально спроектовані та стратегічно обґрунтовуються при забезпеченні необхідного рівня технологічної конкурентос-проможності економіки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Molchanov, V. F., та А. V. Chernyshov. "Постановка нестаціонарної граничної задачі фільтрації рідини у пористому середовищу". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 150–54. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)150.

Повний текст джерела

Анотація:

Молчанов В. Ф., Чернишов О. В. Постановка нестаціонарної граничної задачі фільтрації рідини у пористому середовищу // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 150–154. У статті досліджені закономірності процесу фільтрації технологічних рідин через пористі матеріали. На фінішних операціях металообробки важливого значення набуває застосування мастильно-охолоджувальних рідин. В процесі експлуатації рідини безперервно і інтенсивно забруднюються твердими частками металообробки. Для відновлення початкових властивостей технологічні рідини очищають від механічних домішок. Найбільш широке застосування отримують способи очистки технологічних рідин фільтрацією. Використання фільтрації для очистки технологічних рідин найефективніше, оскільки при фільтрації через шар пористих матеріалів можна досягти повного видалення твердих часток із рідин. Проте особливості будови порового простору обумовлюють ряд специфічних явищ, що виникають при русі рідин в каналах пористого середовища. Метою дослідження є вивчення і встановлення закономірності процесу фільтрації технологічних рідин через пористі матеріали. При фільтрації технологічних рідин через шар пористих матеріалів пористе середовище фільтрувальної перегородки зростає із зміною його пористості. Зміна пористості відбувається за рахунок зменшення об'єму пор порового простору, оскільки тверді частки разом з рідиною проникають в пори каналів порового простору і зависають в них. Проведені дослідження дозволили виявити і вивчити закономірності процесу фільтрації і встановити закон зміни пористості пористого середовища. На підставі встановленого закону виведено диференціальне рівняння, яке дозволяє за заданих початкових і граничних умов сформулювати постановку задачі фільтрації рідини через шар твердих частинок перемінного пористого середовища фільтрувальної перегородки

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Дмитриков, В. П., О. О. Горб, С. І. Бойко та В. М. Єрмаков. "БЕЗПЕЧНА УТИЛІЗАЦІЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ МАРГАНЕЦЬ-ЦИНКОВИХ ГАЛЬВАНІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 280–86. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.32.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто екологічні аспекти, пов’язані з відпрацьованими марганець-цинковими гальванічнимиелементами, їхнім впливом на навколишнє природне середовище. Запропоновано загальну схему ме-тодологічного підходу до переробки брухту гальванічних елементів, що включає використання інфо-рмаційних технологій з обґрунтуванням вибору методу переробки і методик аналізів, процесу пере-робки, вибору методу утилізації компонентів і подальшої їхньої реалізації. Розроблено безвідходнусхему технологічної переробки брухту марганцево-цинкових гальванічних елементів, яка послідовновключає їх гідромеханічну і гідрохімічну переробку з дотриманням принципів економії ресурсів і енер-гії. У процесі постадійної переробки брухту марганцево-цинкових гальванічних елементів застосо-вують відомі технологічні прийоми і доступне апаратне оформлення, що використовується в хіміч-ній технології і працює на основі гідромеханічних і гідрохімічних процесів. На всіх стадіях переробкибрухту марганцево-цинкових гальванічних елементів використовують технохімічний контроль з об-робкою отриманих даних за допомогою програмного забезпечення. В результаті переробки брухтумарганцево-цинкових гальванічних елементів за запропонованою технологічною схемою отримуютьграфіт, хлорцінкат амонію, комплекс цинку, діоксид марганцю. Безпечна утилізація брухту марга-нець-цинкових гальванічних елементів за розробленою апаратно-технологічною схемою припускаєповернення до сфери виробництва і споживання металевих і неметалевих компонентів. Пропонованасхема є безвідходної, екологічно безпечною, з дотриманням екологічних норм для навколишнього при-родного середовища регіону, її розробка є важливим етапом для проєктування промисловогооб’єкта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Iskovych-Lototsky, R. D., Yа V. Ivanchuk та Yа P. Veselovskyi. "Моделювання процесу оброблення лісотехнічних матеріалів під дією вібраційного і віброударного навантаження". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 124–29. http://dx.doi.org/10.15421/40280526.

Повний текст джерела

Анотація:

Встановлено, що прикладання до об'єктів оброблення корисних вібрацій або ударних імпульсів дає змогу значно інтенсифікувати перебіг багатьох технологічних процесів, забезпечити оптимальність параметрів навантаження й отримати технологічний виріб на основі дрібнодисперсних деревинних матеріалів з високими якісними параметрами. На основі теорії хвильових процесів розроблено математичну модель, яка дає змогу теоретично досліджувати поведінку дисперсного середовища як форми подання дрібнодисперсних деревинних матеріалів, під дією вібраційного і віброударного навантаження, для визначення якісних робочих характеристик технологічного оброблення цих матеріалів. Виявлено, що під час віброоброблення масивних середовищ у вигляді дрібнодисперсних деревинних матеріалів, великий вплив на процес здійснюють не тільки параметри джерела вібрації, але й особливості взаємодії складових їх моношарів і частинок один з одним. Відзначено, що власні частоти коливань дисперсної системи абсолютно не залежать від її дисипативних властивостей. Визначено амплітуди віброприскорень, які дали змогу математично формалізувати умову виникнення псевдозрідженого стану у дисперcному середовищі з подальшою умовою переходу у стан віброкипіння. З'ясовано, що найефективнішим видом технологічного оброблення дисперсного матеріалу із газоподібною дисперсною фазою є вібраційний, що характеризується моно- або бігармонійною збуджувальною силою. Для дисперсних середовищ, у яких дисперсна фаза представлена у рідкому або твердому станах, найефективнішим є використання імпульсної сили у вигляді віброударного навантаження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Вакуленко, Надія, та Олена Безносюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ". Professional Pedagogics 1, № 22 (13 серпня 2021): 159–68. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.159-168.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті зумовлена необхідністю вивчення теоретичних засад цифровізації технологічної освіти з урахуванням вимог сучасного цифрового суспільства. Мета: обґрунтувати особливості застосування ІКТ в технологічній освітній галузі в умовах соціальної і цифрової трансформації сучасного суспільства. Методи: загально-логічні методи дослідження з проведенням аналізу, порівняння, узагальнення опрацьованих джерел (нормативно-правових документів, наукових статей, навчальних посібників, офіційних інтернет-ресурсів) з метою вивчення зв’язку між розвитком інформаційних технологій та їхнім використанням у процесі вивчення технологічних дисциплін. Результати: досліджено освітнє законодавство, на основі якого здійснюється впровадження комп’ютерних технологій у процесі викладання технологічних дисциплін; розглянуто основні проблеми цифровізації технологічної освіти в умовах становлення цифрового суспільства; визначено ключові та «ІКТ-компетентності», необхідні для забезпечення даного розвитку. Висновки: з’ясовано, що соціальна й цифрова трансформація сучасного суспільства зумовлюють необхідність внесення змін до методики викладання навчальних дисциплін технологічного циклу; показано, що серед інноваційних методів навчання найбільш оптимальними для застосування у процесі викладання технологічних дисциплін можуть бути геймифікація, віртуальне освітнє середовище та інноваційні програмні продукти як засоби досягнення поставленої освітньої мети; доведено, що вдосконалення методики викладання дисциплін технологічного циклу сприятиме підготовці здобувачів освіти до реалізації набутих умінь і навичок у житті, підвищенню їх мобільності на динамічних ринках праці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Зубко, Владислав Миколайович, Тетяна В’ячеславівна Хворост та Сергій Петрович Соколік. "ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ЗБОРУ ТА АНАЛІЗУ ЦИФРОВИХ ДАНИХ ДЛЯ ОЦІНКИ РОБОТИ МАШИННИХ АГРЕГАТІВ В СЕРЕДОВИЩІ MICROSOFT OFFICE EXCEL". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 42, № 4 (12 жовтня 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2020.4.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено методику дослідження експлуатаційно-економічних показників та показників якості роботи для існую-чих та проектованих машинних агрегатів при виконанні механізованих технологічних операцій в реальних природно-клі-матичних умовах. Сучасні дослідження показують, що на сьогодні фактично вичерпаний потенціал землі і сортів сільськогосподарсь-ких культур (крім генномодифакованих, а вони заборонені на сьогодні у Європі) у зростанні врожаю і сьогодні людство повинно боротись за збільшення врожайності за рахунок забезпечення потреб рослин – якості виконання технологічних операцій. Якість виконання технологічної операції – це до 30% формування врожаю. Якість кожної технологічної операції формує загальну якість технологічного процесу та впливає на кінцевий результат – на якість, кількість і собівартість продукції. Неякісно виконану технологічну операцію неможливо ні переробити, ні компенсувати, надолужити високою які-стю послідуючих технологічних операцій. Сучасні методи інформаційних технологій дозволяють значно спростити та здешевити результати оцінки ро-боти машинних агрегатів. Визначальним в цій ситуації є інструмент, завдяки якому отримуються данні для обробки, аналізу та прийняття рішення. Мова йде про методику, яка використовується для отримання інформації. Результат розрахунку, отриманий у лабораторних умовах, повинен відповідати результату хронометражних спостережень у виробничих умовах. Саме такою є розроблена нами математична модель і комп’ютерна програма «Машинний агрегат», алгоритм якої реалізований в середовищі Microsoft Office Excel. Дана програму проходить польові випробування спільно з ЛКМЗ та Елворти. Основною умовою для проведення розрахунків повинна бути достовірна база даних. Розроблена методика дозволяє виконати глибокий аналіз експлуатаційно-економічних та якісних показників вико-ристання машинного агрегату в будь-яких природно-кліматичних умовах як для існуючих так і проектованих агрегатів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Коновальчук, Іван. "Сутнісні ознаки інноваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 216–22. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3059.

Повний текст джерела

Анотація:

Коновальчук І. І. Сутнісні ознаки інноваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу. У статті розглянуто сутнісні ознаки, структуру, функції і критерії інноваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу. Із позицій системного підходу інноваційне середовище визначено як цілісність соціально-психологічних, організаційно-педагогічних, інформаційно-комунікативних, матеріальних, технологічних та інших умов, що в єдності постають засобом стимулювання, підтримки, управління, рефлексії інноваційної діяльності педагогів та їх професійного розвитку. За змістом інноваційне середовище – це сукупність інновацій, що створюють нові можливості для розвитку навчального закладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Колокольчикова, І. В. "МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ НТП У БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩІ РИНКУ ПЛОДОВО-ЯГІДНОЇ ПРОДУКЦІЇ". Підприємництво та інновації, № 11-1 (29 травня 2020): 88–93. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Умовою розвитку галузі виробництва високоякісної плодово-ягідної продукції є впровадження досягнень науково-технологічного прогресу. Обґрунтовано, що наукові розробки є важливими для галузі, вони дають змогу оптимально використовувати природно-кліматичний, біологічний та технологічний потенціал регіонів. Розглянуто стадії реалізації інноваційних нововведень. Окреслено основні види інновацій: біологічні, технічні, хімічні та технологічні. Запропоновано механізм реалізації НТП та взаємодії з бізнес-середовищем на ринку плодово-ягідної продукції. Підкреслено важливість спеціальних установ та держави у підтримці і реалізації наукового прогресу. Запропоновано розширити внутрішнє середовище інноваційних перетворень інформаційно-консультаційною, науково-методичною та органічною складовими частинами. Встановлено, що саме вони необхідні представникам малого бізнесу, які сьогодні виробляють більшу частину плодів та ягід і мають значні труднощі в отриманні інформації, знань щодо інновацій, їх упровадження. Визначено, що розвиток органічного виробництва продукції доцільно починати з невеликих господарств із метою поступового нарощування обсягів, розвитку внутрішнього ринку та формування попиту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

ДРОБІН, Андрій. "ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ «ПРИРОДНИЧИХ НАУК»: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-50-59.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему теоретико-методичних засад поняття освітнє середовище «Природничих наук». Зокрема проаналізовано підходи, висвітлені у дослідженнях провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, змісту наукової категорії «освітнє середовище», яка розглядається через призму взаємопов'язаних елементів системи, що включає зовнішньо культурні та соціокультурні умови, предметно-просторове оточення, характер міжособистісної взаємодії та фактори навколишнього середовища. Встановлено, що поняття «освітнє середовище» має різні тлумачення, обумовлені підходами до визначення його змісту. Досліджено причини термінологічного різноманіття та варіативності поняття «освітнє середовище» у нормативних актах, науковій і педагогічній літературі та здійснено пояснення цього явища. Головним напрямом у статті є дослідження змісту поняття «освітнє середовище» в контексті запровадження експериментального інтегрованого курсу «Природничі науки» в закладах загальної середньої освіти та реалізації в ньому головного завдання освітньої галузі «Природознавство» – формування в здобувачів освіти природничо-наукової компетентності згідно з положеннями Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Запропоновано зміст та структуру освітнього середовища «Природничі науки» будувати на основі структурних елементів природничо-наукової компетентності та загальновизнаних наукових підходів до змісту наукової категорії «освітнє середовище». Структуру освітнього середовища «Природничих наук» у статті розглянуто через такі складники: інтегрований компетентнісний, який містить когнітивний, технологічний (діяльнісний), ціннісний та особистісний елементи; просторово-предметний та інформаційний. Структуру освітнього середовища «Природничих наук» представлено у вигляді схеми. Структуру освітнього середовища «Природничих наук» та її функціональність пов’язано зі сформульованими функціями, які воно має виконувати. Ефективність функціонування освітнього середовища «Природничих наук» пропоновано оцінювати за рівнем сформованості природничо-наукової компетентності здобувачів освіти як головної мети створення цього середовища. Ключові слова: освітнє середовище, навчальне середовище, «Природничі науки», освітнє середовище «Природничих наук», природничо-наукова компетентність, компетентність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Кляченко, О. Л., Н. В. Шофолова та С. О. Черній. "ОСОБЛИВОСТІ КАЛЮСОГЕНЕЗУ І МОРФОГЕНЕЗУ ПЕРВИННИХ ЕКСПЛАНТАТІВ IN VITRO РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ РІПАКА (BRASSICA NAPUS L.)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 118–24. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Нині велику увагу приділено створенню нових генотипів ріпаку (Brassica napus L.), які поєднуютьвисоку продуктивність, технологічні якості, а також стійкість до різних стресових чинників до-вкілля, що ґрунтується на використанні новітніх практичних розробок для покращення селекційнихматеріалів цієї культури. Одним з ефективних біотехнологічних методів, що дає змогу прискоритирозмноження цінного селекційного матеріалу та отримання нового є використання морфогенезу ка-люсної біомаси. Дослідження проводили на базі навчальної лабораторії біотехнології рослин кафедриекобіотехнології та біорізноманіття НУБіП України. Досліджували 9 сортів і гібридів озимого таярого ріпаку: Дангал, Чорний велетень, Сенатор Люкс, Нельсон, Аліот, NK Petrol, NK Тechnic,Кліфф, Герос. Калюсну тканину висаджували на 3 варіанти живильного середовища Мурасіге-Скугаз різними регуляторами росту: 6-БАП, ІОК, НОК, 2,4-Д. У результаті досліджень виявлено, що насередовищі К1 спостерігалось утворення калюсу на 7-у добу культивування, на 12-у добу – калюсиутворили 72‒100 % експлантатів. На другому живильному середовищі К2 порівняно із середовищемК1 було виявлено незначне зниження ростового індексу ріпаку. Водночас спостерігали утворення ка-люсної тканини, яка відрізнялась за морфологічними ознаками та малим приростом біомаси, мініма-льна маса становила 122,0 мг, а максимальна – 187,9 мг. На середовищі К3 спостерігали низький ро-стовий індекс калюсу з найменшою масою, за вийнятком сорту озимого ріпаку Нельсон, у якого ін-декс зріс в 1,7 раза. Утворення калюсної тканини щільної консистенції сортів і гібридів озимого таярого ріпаку спостерігали на 21-у добу на живильних середовищах К1 і К2. Для проведення регенера-ції експлантатів різних генотипів ріпаку використовували ЖС з додаванням БАП, де згодом з мор-фогенетичного калюсу було виявлено листкові і стеблові структури. Отже, за одержаними резуль-татами проведених досліджень встановлено, що оптимальним для розвитку морфо- і калюсогенезу єживильне середовище із вмістом 6-БАП, на якому спостерігали утворення щільного калюсу майже вусіх генотипів ріпаку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Яценко, Оксана Іванівна, та Людмила Миколаївна Чумак. "КРИТЕРІЇ ДОБОРУ СЕРЕДОВИЩА НАВЧАННЯ ПРОГРАМУВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 78, № 4 (11 вересня 2020): 219–36. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2912.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним з основних завдань закладів вищої педагогічної освіти є підготовка вчителя до життя в інформаційному суспільстві та до використання комп’ютерної техніки та програмних засобів у професійній діяльності. У статті розкрито умови вибору середовища програмування як засобу розвитку ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкової школи. На основі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців визначено, що на початковому етапі навчання програмуванню візуальні середовища програмування мають значні преваги в порівнянні з текстовими. Зазначено групи критеріїв, що впливають на вибір візуального середовища програмування. До групи критеріїв, пов’язаних з можливостями середовища програмування, зараховано: наявність підтримки виконання основних математичних та логічних операцій, можливість запису формул у математичній формі, наявність та підтримка основних алгоритмічних конструкцій, можливість генерації текстового коду; до критеріїв «зручність використання на початковому етапі навчання» – візуальну привабливість та зручність інтерфейсу, складність створення програми, наявність методичного забезпечення; технологічний критерій містить такі показники: кросплатформність, підтримка робототехнічних конструкторів, наявність мобільної та онлайн версій, вид ліцензії, підтримка та розвиток середовища. У роботі представлено порівняльний аналіз популярних на сьогодні навчальних середовищ візуального програмування (Alice, Google Blockly, Kodu, Scratch, Snap!) за всіма критеріями і показниками. Визначено, що відповідно до зазначених критеріїв і показників найбільш доцільними, зручними та ефективними середовищем візуального програмування для формування та розвитку ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкової школи, не зважаючи на певні недоліки, є Scratch та Scratch-подібні середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

ЄФІМЧУК, Галина, Людмила НАЗАРЧУК, Едуард СЕЛЕЗНЬОВ, Олександр КЛИМЕНКО, Дмитро СЕЛЕЗНЬОВ та Юрій ШИМЧУК. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ВІДМОЧУВАННЯ ПРІСНОСУХОЇ СИРОВИНИ ПІД ВПЛИВОМ ЕЛЕКТРОАКТИВОВАНИХ ВОДНИХ СЕРЕДОВИЩ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 12 (23 листопада 2019): 75–79. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.35.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено планування двохфакторного експерименту, в результаті якого встановленооптимальні режими процесу відмочування хутрової сировини. Запропоновано практичні рекомендаціївикористання електроактивованих водних розчинів під час проведення технологічних процесів обробки хутрової сировини, а також визначено раціональні технологічні параметри проведення підготовчих процесів вичинки хутра.Ключові слова: відмочування, хутрова сировина, рН водного розчину, електроактивована вода.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Tsisaryk, O. I., I. M. Slyvka та L. Ia Musiy. "Дослідження впливу складу захисного середовища на збереження життєздатності ліофілізованих бактерій L. lactis та L. plantarum, виділених із традиційної карпатської бринзи". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (9 березня 2017): 29–34. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7506.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено вплив складу захисних середовищ на збереження життєздатності та технологічні властивості ліофілізованих бактерій штамів L. lactis та L. plantarum. Для досліджень обрано білково-вуглеводне та сахарозо-желатозне середовища. Об’єктами досліджень були чисті культури молочнокислих бактерій (МКБ): L. lactis SB 16, L. lactis SB 44, L. plantarum SB 5, L. plantarum SB 7, L. plantarum SB 17, виділені на попередніх етапах роботи із традиційної бринзи, виготовленої у непромислових умовах Карпатського регіону України. Культури бактерій ідентифіковано із використанням класичних мікробіологічних і сучасних молекулярно-генетичних методів (RAPD-PCR, RFLP-PCR, секвенування гену 16S рРНК). Чисельність мезо- і термофільних лактобактерій визначали шляхом посіву на середовище MRS. Молокозсідальну активність монокультур визначали за зміною кислотності молока. Процес сублімаційного сушіння біомаси, змішаної із відповідною кількістю захисного середовища, здійснювали із використанням сублімаційної сушарки «Alpha 1,2 LD Plus». За визначеною експериментальним шляхом кількістю загиблих під час сушіння клітин встановлювали Рівень Збереження Життєздатності (РЗЖ) різних видів і штамів. Встановлено, що за своїми кріопротекторними властивостями кращим для сушіння клітин досліджених монокультур є сахарозо-желатозне середовище, яке забезпечує високий РЗЖ, особливо для L. lactis SB 16 (кількість загиблих під час сушіння клітин становила 9,2%) та L. plantarum SB 17 (кількість загиблих під час сушіння клітин становила 9,9%). Проведено порівняльне дослідження РЗЖ різних видів МКБ за різних умов зберігання. Встановлено, що усі штами молочнокислих бактерій, за винятком штаму L. lactis SB 16, протягом зберігання у знежиреному молоці за температури (+6) °С через місяць втрачають від 4 до 15% життєздатних клітин. Термін зберігання штамів L. lactis та L. plantarum у сухій культурі становить 6 міс.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Петренко, Інна. "ЕРГОНОМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРУ КЛАСНОЇ КІМНАТИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ". Інноватика у вихованні 1, № 11 (30 травня 2020): 214–20. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.259.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті здійснено теоретичний аналіз проблеми ергономічного підходу до формування простору класної кімнати початкової школи. З’ясовано, що ергономічний підхід передбачає посилення уваги до проблем технічної, технологічної оснащеності процесу освіти, її адекватності індивідуальним особливостям вчителів і учнів (антропометричним, фізіологічним, психологічним і т. п.), вимогам, зумовленим змістом освіти, взаємодії педагогів і учнів із засобами праці в педагогічному процесі з урахуванням вирішальних соціальних чинників. Визначено, що основне завдання ергономічного підходу полягає в забезпеченні зручності освітнього процесу, тобто у формуванні простору для ефективної освітньої діяльності учня й професійної діяльності педагога за умови збереження здоров’я й розвитку особистості. Ергономічний підхід, який є реалізацією вимог педагогічної ергономіки до освітнього процесу, розглядається як наукова й технологічна основа педагогічно-ергономічних умов побудови простору класної кімнати. При цьому ергономічний підхід полягає в орієнтації на «людський чинник», у повній пристосованості інформаційно-предметного середовища і засобів навчання до діяльності суб’єктів педагогічного процесу, а забезпечення функціонування системи «педагог – учень – засоби навчання – навчальне предметне середовище» є його сутністю. З’ясовано, що концепція Нової української школи передбачає організацію простору класної кімнати у вигляді восьми навчальних осередків (навчально-пізнавальна діяльність, зміна тематичних осередків, гра, художньо-творча діяльність, куточок живої природи, дитяча класна бібліотечка, куточок відпочинку, осередок вчителя), які відображають освітні потреби й інтереси дітей. Таким чином, ергономічний підхід передбачає цілковиту безпеку й полягає в повній пристосованості освітнього середовища школи, класної кімнати, засобів навчання до спільної діяльності суб’єктів педагогічного процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Кононец, Н. В. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 31–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Levytskyy, T. R. "Ефективність застосування технологічної кормової добавки Гепасорбекс стосовно деяких мікотоксинів". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 48–54. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено вивчення ефективності застосування технологічної кормової добавки Гепасорбекс із функціональної групи речовини для зменшення забруднення кормів мікотоксинами в лабораторних умовах. Метою роботи було встановлення in vitro ефективності застосування кормової добавки Гепасорбекс шляхом підтвердження її здатності стримувати або знижувати поглинання мікотоксинів (фумонізинів та Т2 токсину). Ефективність специфічної дії кормової добавки визначали кількісно при різних значеннях рН, що імітують зміну кислотності середовища в травному каналі тварин. Дослідження проведено у два етапи: скринінговий – з використанням розчину мікотоксину та основний – з використанням кормової суміші, який містив мікотоксини. На скринінговому етапі кормову добавку Гепасорбекс вносили у буферні розчини, які містили відповідно фумонізини та Т2-токсин у кількості 200 мкг/г. В основному досліді досліджувану кормову добавку Гепасорбекс вносили у пробу кормової суміші з розрахунку 1, 2, 5 г/кг і ретельно гомогенізували пробу. Проведено визначення величини адсорбції (в кислому середовищі) та величину десорбції (в лужному середовищі). Критерієм оцінки ефективності був практичний коефіцієнт корисної дії, який обраховувався шляхом встановлення різниці між кількістю внесеного мікотоксину та кількістю адсорбованого мікотоксину після інкубації у кислому середовищі з врахуванням величини десорбції після інкубації у лужному середовищі. Встановлено, що при скринінгових дослідженнях практичний коефіцієнт корисної дії кормової добавки стосовно фумонізинів становив 78,0 %, стосовно Т2 токсину - 70,5 %. В основному досліді виявлено, що практичний коефіцієнт корисної дії кормової добавки в залежності від дози становив стосовно фумонізинів 69,1 – 72,3 %, стосовно Т2 токсину - 38,2 - 41,6 %. Отримані результати підтверджують те, що досліджувана кормова добавка володіє вираженими адсорбційними властивостями стосовно фумонізинів та Т2-токсину.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Дудін, О. Є., О. П. Мінцер та О. М. Сулаєва. "ЦИФРОВА ПАТОЛОГІЯ В РОБОТІ МЕДИЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ. / АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД". Medical Informatics and Engineering, № 3 (11 серпня 2021): 41–50. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.3.11608.

Повний текст джерела

Анотація:

Цифрова патологія є невід'ємним технологічним елементом науково-лабораторного середовища та відіграє важливу роль у сучасній клінічній практиці. Мета огляду полягала в аналізі сучасного стану розвитку цифрової патології, її можливостей та ролі в розвитку патології як невід'ємної складової персоналізованої медицини. Отримання повноцінних віртуальних препаратів полегшило б роботу з зображеннями, надало можливість перегляду та обміну зображень між патологами і фахівцями інших спеціальностей. Розроблення відповідного програмного забезпечення та рішень про зберігання й обмін цифрових зображень визначила також широке використання цифрової патології в освітньому процесі при навчанні цитопатологів, патологоанатомів і молекулярних патологів. Окрім зручних інструментів діагностики, отримання другої думки, проведення мультидисциплінарних консиліумів і безперервного навчання патологів, цифрова патологія скоро стане технологічною вимогою в науковому та лабораторно-діагностичному середовищі. У підсумку, впровадження систем штучного інтелекту у діагностику онкологічної патології свідчить про можливість інтеграції патогістологічних даних із результатами клінічного обстеження, лабораторними показниками, даними радіологічного дослідження та результатами молекулярно-генетичного тестування, що надає змогу для повноцінної діагностики та вибору лікування відповідно до вимог персоналізованої медицини. Водночас підкреслено необхідність створення єдиної професійної мови та багатовимірних класифікацій станів пацієнтів, що підлягають комп'ютерному розпізнаванню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Броварець, О. О. "МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПИТОМОЇ ЕЛЕКТРОПРОВІДНОСТІ АГРОБІОЛОГІЧНОГО ҐРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА СТАЦІОНАРНИМ КОНТАКТНИМ МЕТОДОМ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 43 (10 січня 2020): 9–29. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.197.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасне землеробство передбачає виконання певної технологічної операції, згідно відповідної картограми-завдання, яка розробляється попередньо на основі різнопланової інформації. Знання певної структура варіабельності грунтового покриву, отриманих з використанням інформаційно-технічних систем локального оперативного моніторингу агробіологічного стану сільськогосподарських угідь, дозволяє прийняти ефективні оперативні рішення для ефективного управління агробіологічним потенціалом сільськогосподарських угідь. Очевидно, що за таких умов виникає необхідність у принципово нових підходах до ведення агропромислового виробництва, що полягає у забезпеченні належної якості виконання технологічних операцій. Якість виконання технологічних операцій є інтегральним показником ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в межах агробіологічного поля. Необхідна якість виконання основних технологічних процесів у рослинництві забезпечується за рахунок інтегрованих інформаційно-технічних систем оперативного моніторингу агробіологічного стану сільськогосподарських угідь. Це відкриває нові перспективи до ведення органічного землеробства з використанням таких «розумних» сільськогосподарських машин. У зв’язку, з цим ставиться завдання отримання достовірних даних про агробіологічний стан грунтового середовища шляхом зменшення похибки при визначенні величини електропровідних властивостей ґрунту, забезпечення індивідуальної стабілізації робочих електродів та механізму піднімання/опускання робочих електродів, копіювання нерівностей грунтового середовища, зменшення інтенсивності руйнування структури ґрунту, самоочищення робочого контакту електроду і забезпечення стабільності електричного контакту електрода з ґрунтом, шляхом удосконалення конструкції приладу. Поставлене завдання досягається шляхом використання інформаційно-технічної системи оперативного моніторингу стану ґрунтового середовища конструкції для визначення електропровідних характеристик грунтового середовища. Мета даного дослідження є визначення критичного навантаження при втраті стійкості тонкостінними робочими електродами виконаними у вигляді робочих електродів різної форми (тонкостінних суцільних, трьохспицевих та чьотирьохспицевих дисків з різною товщиною ободу) інформаційнотехнічної системи локального-оперативного моніторингу агробіологічного стану грунтового середовища різної конфігурації при однобічному стисканні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

ЦИПЛЮК, А. М. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО СТВОРЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 148–53. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті репрезентовано матеріали наукового пошуку стосовно розроблення експериментальної моделі формуван- ня готовності майбутніх вихователів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти, в якій виокремлено блоки: цільовий, теоретико-методологічний, змістово-технологічний, діагностико-результативний. Цільовий блок як системоутворювальний акумулює наявність конкретної мети – формування готовності май- бутніх вихователів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти. Теоретико-методологічний блок моделі репрезентує підходи (особистісно орієнтований, особистісно-діяльніс- ний, аксіологічний, компетентнісний, синергетичний, системний) щодо організації процесу підготовки студентів (спеціальність 012 Дошкільна освіта) до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти, а також загальнодидактичні та специфічні принципи їх підготовки. Змістово-технологічний блок базується на організації процесу підготовки майбутніх вихователів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти (теоретична і практична частини), технологіч- ному аспекті його забезпечення під впливом усіх компонентів цілісного освітнього процесу (зміст, форми, методи, засоби навчання). Діагностико-результативний блок відображає динаміку процесу формування готовності майбутніх вихователів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти. Дієвість та результативність запропонованої експериментальної моделі підготовки майбутніх вихователів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти потребує забезпечення відповідних умов: актуалізація стимулювально-позитивного впливу на емоційно-ціннісно-мотиваційну сферу майбутніх вихо- вателів (особистісно-мотиваційний компонент); дидактико-методичне забезпечення підготовки майбутніх вихова- телів до створення здоров’язбережувального середовища у закладі дошкільної освіти (когнітивний компонент); активізація рефлексивних, комунікативних та організаційних умінь і навичок здоров’язбережувальної діяльності майбутніх вихователів через запровадження інтерактивної взаємодії у форматі «викладач-студент-дошкільник» (процесуально-діяльнісний компонент).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Ліпич, Л. Г. "ІНСТИТУЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ В ТЕХНОЛОГІЧНОМУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 45–50. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-07.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті доведено, що в сучасній економіці, заснованій на знаннях, є потреба у співпраці підприємств із науково-дослідним та науковим середовищем, оскільки це є основною умовою досягнення успіху в бізнесі. Для об’єктивної оцінки зовнішнього середовища та його потенціалу щодо забезпечення трансферу нових технічних і технологічних рішень із сфери науки та досліджень до сфери бізнесу у статті сформовано такі функції інституційного середовища, як: дослідницька, мобілізаційна, функція фінансової підтримки, промоційна та впровадження. Результати опитування власників та менеджерів малих та середніх підприємств дають змогу стверджувати, що ефективна реалізація цілей, пов'язаних із процесом технологічного підприємництва забезпечується, з одного боку, активністю виконання функцій інституційного середовища, а з іншого – адекватною компетентністю малих та середніх підприємств з погляду пошуку та поглинання зовнішньої підтримки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Бойко, С. О., та О. В. Гуренкова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ СИСТЕМ ПЕРЕРОБКИ СУДНОВИХ ВІДХОДІВ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 44–56. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.1.33.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Експлуатація суден безпосередня пов'язана з виникненням та рішенням проблеми охорони навколишнього середовища й забезпечення відповідності емісії забруднюючих речовин сучасним нормативним вимогам.Зростання, яке спостерігається в останні роки, вантажоперевезень судноплавними компаніями призводить до підвищення кількості шкідливихвикидів та скидувань відходів із суден у навколишнє середовище. Пов'язано це не тільки з прагненням судновласників знизити витрати на обслуговування флоту, але й з недосконалістю самої системи.Існуюча в даний час система комплексного обслуговування флоту(КОФ) є складною, багатокомпонентною та географічно прив'язаною, що призводить до необґрунтованих простоїв суден, витратам на проміжні операції транспортування відході, а у підсумку до високих фінансових витрат та втраті прибутку судновласниками. Наявне вексплуатації на ряді суден обладнання переробки окремих видів відходів не завжди забезпечує виконання вимог захисту навколишнього природного середовища від забруднення суднами. Отже, у якості оптимального рішення проблеми суднових відходів можна рекомендувати застосування сучасних автономних суден комплексної переробки відходів (СКПВ). Застосування їх актуальне та зможе усунути основні недоліки існуючої системи КОФ: мобільність, обслуговування будь-якої судноплавної ділянки, максимальна ефективність, не потрібно проектувати капітальні споруди, невеликі витрати на будівництво та експлуатацію.Застосовувані системи переробки окремих видів відходів, об'єднані в комплекси, зможуть забезпечувати високу якість очищення, відповідаючи не тільки існуючим, але перспективним вимогам природоохоронного законодавства.За результатами дослідження створено теоретичні підходи до проектування систем СКПО на основі комплексного підходу до рішення проблеми суднових відходів у системі КОФ. Запропоновано перспективні технологічні схеми та обґрунтована загальна структура СКПВКлючові слова:суднові відходи, судно, екологія, переробка, очищення, суднові води

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Литвинчук, Леся. "СОЦІАЛЬНІ ПАТОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ ЯК ТЕХНОЛОГІЧНІ АДИКТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, № 2 (20 лютого 2020): 158–69. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.172.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему соціальної патології особистості як технологічної адиктивної тенденції сучасного соціокультурного середовища, що містить взаємодію “людина – машина”. У розширенні та науковому розкритті симптоматики на сьогодні зацікавлені фахівці з психічного здоров’я і дослідники цього феномену. Аналізуючи наукову літературу з цього феномену, ми дійшли висновку, що Інтернет-залежність – це психічний розлад, нав’язливе бажання вийти в Інтернет і хвороблива нездатність вчасно відключитися від нього. Це явище може спричинити стан, у якому людина фокусуватиметься на віртуальному, а не на реальному світі. Людина в такому стані може ігнорувати потребу в їжі, туалеті, сні, живому спілкуванні, фізичній активності тощо.У 1995 році Айвен Голдберг (Ivan Goldberg) запропонував термін IAD – міжнародна класифікація психічних розладів (англ. Internet Addiction Disorder). Пізніше він розробив набір діагностичних критеріїв Інтернет-залежності. Проблему Інтернет-залежності досліджували: В. Бурова, А. Голдберг, К. Янг, проте вони зосереджували свою увагу більше на характеристиках віртуального середовища або на психологічних особливостях самих адиктів.Дослідники зазначають, що велика частина Інтернет-залежних проводить час у мережі заради спілкування, що в результаті призводить до заміни наявних у реальному житті сім’ї і друзів віртуальними. Симптоми Інтернет-залежності можуть бути як психологічними, так i фізичними (за М. Орзак): розпач та роздратування, готовність брехати друзям і членам родини, небажання сприймати критику такого способу життя з боку близьких чи керівництва, готовність миритися з руйнуванням родини, втратою друзів та кола спілкування через захопленість Інтернетом, поява відчуття емоційного підйому і своєрідної ейфорії, зневага до власного здоров’я, значне скорочення тривалості сну, уникання фізичної активності або прагнення скоротити її, нехтування особистої гігієни, постійне “забування” про їжу, готовність задовольнятися випадковою й одноманітною їжею. Актуальність цього питання є очевидною, адже сьогодні в Україні адиктивні тенденції сучасного соціокультурного середовища набувають неабиякого розповсюдження. Описується усереднений соціально-психологічний портрет залежної особи у сучасному соціокультурному середовищі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Sychevskiy, N., та Yu Orlyuk. "РЕОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БІЛКОВО–СИРОВАТКОВОЇ СУМІШІ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (7 вересня 2016): 95–98. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6819.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено вплив технологічних режимів процесу отримання сирного зерна на реологічні характеристики робочого середовища, що утворюється в сировиготовлювачах марки Я5–ОСЖ. Робочим середовищем є білково–сивороткова суміш, в якій постійно проходить зміна фізико–хімічних, структурно–механічних та теплофізичних властивостей і яка може розшаровуватися та зсідати під час проведення експериментів. Найбільш значущим емпіричним реологічним параметром, що характеризує процеси при виробництві сирного зерна є в'язкість робочого середовища сировиготовлювача. Вона є сенсорною характеристикою, яку сировар визначає візуально за відсотковим вмістом компонентів (сирного зерна та сироватки). Методом визначення умовного показника в’язкості за допомогою універсального вимірювального прилада «Instron–1122» була визначена ефективна в`язкість робочого середовища сировиготовлювача. Дослідження проводились в діапазоні температур від 10 °С до 60 °С та зміні масової частки сироватки в діапазоні від 78% до 87%. Отримано емпіричну залежність, яка описує зміну реологічних характеристик робочого середовища, що дозволяє проводити інженерні розрахунки при розробці конструкцій сировиготовлювачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Hnativ, P. S., V. V. Balkovskyy, N. Ya Lopotych та T. M. Datsko. "Техно- й урбосистеми: методологічні підходи до оцінювання стану урбанізованого довкілля". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 82–87. http://dx.doi.org/10.15421/40290516.

Повний текст джерела

Анотація:

Наша доба характеризується невпинним розвитком міст і виникненням проблем, пов'язаних із взаємовідношеннями природи і суспільства. Одна з цих проблем – суперечність між зростанням міст, з одного боку, і прагненням зберегти живу природу та зв'язок людини з нею в міських і приміських територіях – з іншого. Сьогодні здебільшого процес урбанізації у світі відбувається екстенсивним шляхом, що властивий для аграрних у минулому країн. Його особливостями є швидкі темпи збільшення міського населення і виникнення багатьох нових міст. За екстенсивного шляху розвитку урбанізації зростання міст і формування міських структур залежить насамперед від потреб матеріального виробництва і, зокрема, екстенсивного характеру розвитку продуктивних сил суспільства. Це зумовило зростання інтенсивності та масштабів антропогенного впливу на природне довкілля і наблизило до небезпечного рубежу локальних і регіональних екокриз, практично до повсюдного посилення загрози катастрофічного руйнування середовища життя людей. Під час вирішення проблем природокористування доводиться виходити з визнання неможливості повного запобігання сьогодні й у майбутньому антропогенного впливу на природне середовище навіть за умови вдосконалювання виробництва й інших сфер людської діяльності. Тому на перше місце варто висувати здійснення системи заходів, спрямованих на збереження і відновлення природних ресурсів і якості довкілля, що запобігають прямому чи непрямому впливу наслідків урбанізації на природу і здоров'я людини. У містах і міських індустріальних агломераціях найвиразніше зосереджені різні види діяльності людини й різні форми соціо-економічної активності, в них фокусується найсильніший антропогенний вплив на внутрішнє середовище біогеосфери. Оскільки обґрунтованої теорії техногенезу та урбогенезу досі не існує, запропоновано власне бачення суті технічних, технологічних та урбаністичних систем з позиції як екології (екоцентризму), так і антропоцентризму. Для вирішення проблеми адекватної оцінки генези проблем міського довкілля та захисту екосистем від техногенезу сформульовано засадничі визначення, що таке технічні системи, технологічні системи та екосистеми. Розуміння природи цих систем, мети їх створення та функціонування дає реальні, науково-обґрунтовані важелі керування процесами, що теоретично можуть бути засадами гармонізації зазвичай протилежних причин існування цих систем. Описано різноманітні впливи техносистем на екосистеми і, навпаки, екосистем, або їхніх окремих компонентів на техносистеми. Показано до чого може призвести втрата людиною керівної ролі у цих процесах. Доведено, що якість або параметричні особливості урбанізованого довкілля є емерджентним синергетичним результатом інтегрального впливу кожного з його технічних, технологічних, біотичних компонентів і самої людини на біогеосферу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Cherchyk, Larysa. "ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 17 (12 березня 2019): 55–61. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-01-55-61.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто існуючі підходи до визначення сутності екологічної безпеки. Набули подальшого розвитку підходи до змістовного наповнення екологічної безпеки підприємства як стану захищеності від негативних впливів внутрішнього та зовнішнього середовища та здатності швидко усунути загрози, забезпечити своє функціонування на основі екологічно орієнтованих техніко-технологічних та управлінських інновацій, що унеможливлюють нанесення шкоди навколишньому природному середовищу, життю та здоров’ю людей. Отже екологічну безпеку підприємства доцільно розглядати з двох позицій: як захищеність довкілля, людей від негативного впливу діяльності підприємства та захищеність підприємства від екологічних загроз.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Коноплянченко, Є. В., Я. І. Чибіряк, Чжаоянь Сонг, П. В. Черненко та О. В. Рясна. "ФОРМАЛІЗАЦІЯ СИНТЕЗУ КІНЕМАТИЧНИХ СТРУКТУР МЕХАТРОННИХ СИСТЕМ РОЗБИРАННЯ ВИРОБІВ НА ЕТАПІ РЕМОНТУ СКЛАДНОЇ ТЕХНІКИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, № 3 (21 лютого 2022): 24–31. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Цю роботу присвячено процесу формалізації пошуку раціонального варіанту компонувального рішення для мехатронних систем розбирання. На основі розроблених моделей розбирання виробів і кінематики промислових роботів стало можливим вибрати робота із відповідним ступенем мобільності в автоматизованому режимі. Наступним кроком у виборі промислових роботів є аналіз доцільності виконання завдання з урахуванням точності, ваги і розмірів елементів, що розбираються. Для розбирання виробів вибирають таких роботів, технічні характеристики яких дозволяють розбирати з урахуванням розглянутих характеристик. Роботи ранжуються за їхньою вартістю. Роботи із найменшою вартістю мають перший ранг. Якщо робот не відповідає критеріям відбору, або структура виробничої ділянки не збігається зі структурою технологічної схеми розбирання, то вибирають робота більшого рангу і знову проводять аналіз технологічності виробництва. Із погляду на технологію розбирання виріб представляється як сукупність видів з’єднань його частин. На процес трансформації типу з’єднання під час експлуатації впливає низка факторів: час роботи, умови роботи, ступінь залишкового впливу на навколишнє середовище. Розроблені технологічні моделі геометричних і кінематичних переміщень виробів і виконавчих органів роботів адекватно описують розташування у просторі деталей, що розбираються, та їхнє переміщення під час розбирання. Класифікація промислових роботів за їхніми конструктивними і кінематичними характеристиками дозволяє виділити їх із урахуванням потрібної кінематики і точності під час розбирання з’єднань, вантажопідйомності робота і можливості роботи з об’єктами певних розмірів. Основна ідея представленої у роботі концепції полягає у розробленні методології системного підходу до проєктування високоефективних технологічних систем, що використовуються під час реконструкції, модернізації і відновленні працездатності технічних засобів та об’єктів матеріального виробництва у машинобудуванні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Yudina, Е. I. "Моделювання впливу технологічних нововведень на зростання ефективності виробництва". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 272. http://dx.doi.org/10.15421/191630.

Повний текст джерела

Анотація:

Невід’ємний інструмент підвищення ефективності промислового виробництва – активізація інноваційної діяльності, яка заснована на застосуванні досягнень науково-технічного прогресу (НТП). Саме це обумовлює необхідність розробки науково обґрунтованих підходів до управління інноваційною діяльністю, спрямованою на підвищення ефективності використання ресурсів і результатів діяльності промислових підприємств, а також визначення напрямів її організації. Підвищення ефективності діяльності підприємства пов’язане із його умінням пристосовуватися до особливостей сучасної конкуренції і швидких змін ринкового середовища, своєчасно реагувати на ці зміни, визначати стратегічні напрями діяльності, зокрема такі, як застосування нових технологій і створення ефективних механізмів упровадження інновацій.Мета роботи – моделювання впливу технологічних нововведень на підвищення ефективності виробництва шляхом математичного опису закономірностей взаємодії інноваційної і виробничої діяльності промислового підприємства та визначення кількісного впливу впроваджених нових технологій на зниження ресурсомісткості продукції і поліпшення результатів роботи суб’єктів господарювання промислового сектора економіки.Досліджено вплив технологічних нововведень на показники витрат ресурсів виробництва на основі економіко-математичного моделювання взаємодії виробничого та інноваційного процесів. Розроблено моделі кореляційної залежності ресурсомісткості виробництва від упровадження нових технологій на промисловому підприємстві Дніпропетровської області (Україна), за допомогою яких встановлено та математично описано закономірність впливу технологічних нововведень на величину економічних показників виробничої діяльності промислового підприємства. Створені економіко-математичні моделі дозволили розрахувати кількісне співвідношення витратомісткості продукції та інвестиційних витрат на прогресивне технологічне оновлення виробництва, а встановлені інтервальні межі – прогнозувати можливі зміни показників виробництва в результаті впровадження нових технологій і планувати результати діяльності підприємства залежно від його інвестиційно-інноваційної активності. У ході аналізу розраховано параметри, які характеризують якість розроблених моделей і свідчать про їх адекватність і можливість застосування на практиці.Наукова новизна дослідження – встановлено й надано математичне пояснення закономірностей взаємодії показників інноваційної та виробничої діяльності, оцінний кількісний вплив нових технологій на зростання ефективності роботи промислових підприємств.Практичне значення дослідження – розроблені моделі дозволяють обчислювати величину показників ресурсомісткості та ефективності виробництва, які відповідають певній сумі інвестицій у нові технології, та визначати зміну величини показників виробничої діяльності в результаті впливу зміни обсягу інвестицій у технологічні нововведення, а отже, прогнозувати і планувати результати і ступінь зростання ефективності виробництва на основі наявних інвестиційних ресурсів. Їх кількісне співвідношення дозволяє оцінити якісний і кількісний вплив упроваджених нових технологій на підвищення ефективності роботи підприємства.Перспективним напрямом подальших досліджень за темою даної роботи можна вважати створення механізму управління інвестиційно-інноваційною діяльністю і ефективністю виробництва на основі техніко-технологічного оновлення матеріально-технічної бази підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Середа, Борис, Дар'я Муковська та Дмитро Середа. "ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПАРАМЕТРІВ І ФАКТОРІВ У МОДЕЛІ ТРАНСПОРТНО-ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕРОБКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВІДХОДІВ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Математичне моделювання, № 1(44) (1 липня 2021): 96–102. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.236021.

Повний текст джерела

Анотація:

Транспортно-виробнича система переробки технологічних відходів є частиною виробничої системи металургійного підприємства й виконує окремі конкретні поставлені цілі та завдання у виробничих процесах переробки технологічних відходів основного виробництва. У системі рециклінгу технологічних відходів сталеплавильного виробництва задіяно п’ять виробничих підрозділів металургійного підприємства, а саме: мартенівський цех, цех шлакопереробки, управління автомобільного транспорту, управління залізничного транспорту, копровий цех. Під час процесу технологічного процесу кожен з вищезазначених структурних підрозділів виконує покладені на нього функції, якісне та своєчасне виконання яких, забезпечує переробку технологічних відходів з мінімальними витратами ресурсів. Безпосередньо транспортно-технологічний процес переробки технологічних відходів виконує дільниця переробки мартенівського шлаку, що підпорядкована цеху шлакопереробки. ДПМШ включає в себе транспортні вантажопотоки, комунікації, технічні засоби, які забезпечують процес переробки технологічних відходів та направлені на виконання плану у відповідності з технологією й потребами виробництва з мінімальними витратами. Стан функціонування системи було описано певною множиною учасників, які задіяні у виробничому процесі на певний момент часу, до яких можна віднести: парк рухомого складу (автомобілів самоскидів), парк вантажних засобів (екскаватори, автонавантажувачі), вантажні фронти (залізничні тупики вивантаження шлаку), відвали зберігання шлаку, дробильно-сортувальний комплекс, склади продуктів переробки шлаку. Транспортно-виробничу систему переробки технологічних відходів металургійного підприємства у формалізованому вигляді можна представити узагальненою моделлю, яка відображає взаємозв’язки з навколишнім середовищем та характеризується типовими входами та виходами. До типових входів (виходів) відносяться інформаційні, матеріальні, ресурсні потоки й управлінські рішення, які забезпечують виконання виробничо-технологічних процесів мети функціонування системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

МАРИНИЧ, Іван, та Ольга СЕРДЮК. "ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОННИХ РЕГУЛЯТОРІВ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ КЕРУВАННЯ СТАДІЄЮ ПОДРІБНЕННЯ В УМОВАХ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (12 травня 2022): 45–53. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.1.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Стаття присвячена можливості застосування стандартних типів нейрорегуляторів, що пропонує середовище MATLAB & Simulink при моделюванні керування технологічним процесом, а саме стадією подрібнення, шляхом застосування узгодженого інтелектуального керування в умовах невизначеності. Застосування технологій штучного інтелекту в гірському ділі є досить актуальним в цей час. На відміну від «класичних» детермінованих автоматизованих систем керування, які засновані на використанні жорстких алгоритмів (або чіткої логіки), системи з використанням штучного інтелекту мають властивості навчання та самонавчання (тобто накопичення та узагальнення досвіду). Використання штучних нейро‑нечітких мереж для моделювання і ідентифікації об’єкта керування – підхід, який зазвичай розглядається як альтернатива методам, заснованим на фізичних або технологічних принципах. Зокрема, це стосується можливості використання нейронних мереж та нечіткої логіки для управління технологічними процесами дроблення-подрібнення та збагачення корисних копалин. В роботі було розглянуто три можливих типи регуляторів, які пропонує середовище MATLAB & Simulink, а саме регулятора з передбаченням NN Predictive Controller, регулятору на основі моделі авторегресії NARMA-L2 та контролера на основі еталонної моделі – Model Reference Controller. Кожен з розглянутих регуляторів може застосовуватись при моделюванні технологічного процесу, але доцільність використання того чи іншого типу, в першу чергу залежить від характеру технологічного процесу. При моделюванні була досліджена можливість керування технологічним процесом за допомогою штучного інтелекту (регуляторів на основі нейронних мереж). Аналіз результатів моделювання трьох типів нейрорегуляторів, показав, що найбільш доцільним при моделюванні керування технологічного процесу подрібнення є застосування регулятора типу NARMA-L2.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

O.V., Sagan, and Lazaruk V.Ye. "TRANSFORMATIONS OF EDUCATIONAL TECHNOLOGIES BASED ON THE PRINCIPLES OF DIGITAL DIDACTICS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 92 (January 29, 2021): 91–95. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-92-15.

Повний текст джерела

Анотація:

The article raises the issue of transformation of classical theory of learning into digital didactics, the system-forming element of which is the digital educational environment. The main task of the digital educational environment is to expand opportunities to build an individual educational trajectory of the learner through adaptive navigation in the learning material, the formation of interaction with a particular student to adapt he learning material according to his needs. In the offered structure of such environment the basic elements are allocated: technologies, resources and kinds of activity in their interrelation. The purpose of the article is to substantiate the technologies of the digital educational environment as its structural component, in particular augmented reality; in determining the real state of understanding, acceptance and use of this technology by teachers of general secondary education. Such general methods of scientific cognition as analysis, synthesis and generalization were used to study the problem field of the chosen topic; survey and analysis of results. The obtained results determine the goals for the nearest design and implementation of the educational environment: strengthening the material and technical base for synchronization and consolidation of resources of all subjects of network interaction; expanding the range of educational services through the use of digital resources; raising the level of professional competence of teachers to create and promote methodically literate content. The study showed an insufficient level of awareness and willingness of teachers to apply augmented reality technology in their own educational activities, the strengths and weaknesses of this innovation. Conclusions. AR tools and applications, including educational ones, have been found to be numerous and rapidly evolving. Expert forecasts for the widespread use of AR technologies in the near future update the development of the relevant direction in teacher training, the organization of scientific and methodological laboratories with the involvement of IT specialists to create methodically sound software for augmented reality technology in education.Key words:digital didactics, digital educational environment, modern digital technologies, augmented reality. У статті порушується питання трансформації класичної теорії навчання у цифрову дидактику, сис-темоутворюючим елементом якої стає цифрове освітнє середовище. Основним завданням цифрового освітнього середовища є розширення можливостей для побудови індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти за рахунок адаптивної навігації у навчальному матеріалі, формування взаємодії з кон-кретним слухачем для адаптації навчального матеріалу відповідно до його потреб. У запропонованій структурі такого середовища виділено основні елементи: технології, ресурси і види діяльності в їх взаємозв’язку. Мета статті полягає в обґрунтуванні технологій цифрового освітнього середовища як його структурної компоненти, зокрема доповненої реальності; у визначенні реального стану розуміння, прийняття та використання цієї технології педагогами закладів загальної середньої освіти. Для вивчен-ня проблемного поля вибраної теми були задіяні такі загальні методи наукового пізнання, як аналіз, синтез та узагальнення; опитування та аналіз результатів. Отримані результати визначають цілі для найближчого проєктування і реалізації освітнього середовища: посилення матеріально-технічної бази для синхронізації і консолідації ресурсів усіх суб’єктів мережевої взаємодії; розширення спектра освіт-ніх послуг за рахунок використання цифрових ресурсів; підвищення рівня професійної компетентності педагогів для створення і просування методично грамотного контенту. Проведене дослідження пока-зало недостатній рівень обізнаності та готовності педагогів до застосування технології доповненої реальності у власній освітній діяльності, сильні і слабкі сторони такого нововведення. Висновки. З’я-совано, що інструменти і додатки AR, у тому числі освітнього спрямування, численні і швидко розви-ваються. Експертні прогнози стосовно широкого застосування вже найближчим часом технологій AR актуалізують розробку відповідного напряму у підготовці педагогів, організацію науково-методичних лабораторій із залученням фахівців IT-галузі для створення методично обґрунтованого програмного забезпечення з використанням технології доповненої реальності в освітньому процесі.Ключові слова: цифрова дидактика, цифрове освітнє середовище, сучасні цифрові технології, доповнена реальність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Драндар, А. В., І. О. Леонтьєва та В. А. Хобін. "МОДЕЛЮВАННЯ СЕРЕДОВИЩА ВИСТОЮВАННЯ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ ЯК ОБ’ЄКТА КЕРУВАННЯ". Automation of technological and business processes 11, № 2 (26 червня 2019): 16–23. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i2.1371.

Повний текст джерела

Анотація:

Процес вистоювання тістових заготовок складається з багатьох фізико-механічних та біохімічних процесів, що ускладнює управління та отримання оптимальних показників якості на виході готового продукту.Велика кількість регульованих змінних та інформаційних потоків впливає на хід протікання процесу дозрівання тіста. У шафах (камерах вистоювання) підтримується строгий температуро-вологісний режим. Дотримання регламенту технологічного процесу можливе лише за його автоматизації. Питання автоматизації технологічнихпроцесів все більше постає перед сучасними підприємствами. Огляд існуючих розробок показує наявність суттєвих недоліків. На кафедрі АТП і РС розроблено новий підхід до автоматизації одного з процесів виробництва хліба – вистоювання заготовок з тіста. Було розкрито мету технологічного процесу вистоювання тіста та виділено основні технологічні параметри, на які необхідно накласти регламент, для того щоб якість вихідної продукції була відповідною. Враховано можливість реалізації керуючих дій та отримання інформації про фактичні значення технологічних параметрів виходячи з можливостей сучасних технічних засобів автоматизації. Метою роботи єрозробка найбільш близької до процесу вистоювання тіста моделі, яка б описувала його основні властивості з можливістю їх відображення та дослідження. Модель розроблена таким чином, щоб в подальшому її можна було б використати як основу при синтезі моделі системи автоматичного регулювання. Складено структурну схему моделі об’єкта керування. Вагомі вхідні «прямі» та «перехресні» дії математично описані статичними аперіодичними ланками другого порядку. Важливо відмітити, що розроблено модель id-діаграми вологого повітря та доведено її достовірність. Представлена повна математична модель об’єкту керування і зроблено висновок про можливість її використання у подальших розробках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Приходченко, К. І. "Інноваційні технологічні системи сформованості творчого освітньо-виховного середовища". Наука. Релігія. Суспільство, № 1 (2010): 186–91.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Богданов, М. С., та В. А. Голіков. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МОРСЬКОГО СУДНА В РІЗНИХ КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТАНСФОРМАЦІЄЮ СКИДНОЇ ТЕПЛОТИ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 59–66. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.59-66.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальними проблемами експлуатації суден річкового та морського транспорту, на данний період, стали: розроблення технічних заходів для підвищення надійності і енергетичності транспортних систем та створення умов для високоефективного використання суден з дотриманням вимог охорони навколишнього середовища. В першу чергу, це стосується проблеми екологічності судна, яке для просування під час перевезень вантажів та пасажирів викидує в навколішне середовище значну кількість шкідливих вихлопних газів та скидної теплоти від роботи теплових двигунів. Останні три десятиріччя Міжнародна Морська Організація (IMO) та Міжнародна організація стандартів (ISO) неухильно постийно підсилють вимоги до граничних норм викидів COx, NOx і SOx та кількості скидного тепла. У зв'язку з викладеним, розробка технологічних схем засобів по утилізації скидного тепла для підвищення енергетичної ефективності силової установки судна лежить в основі представленних результатів дослідження. За своїм змістом робота повністю

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Goncharenko, Tatiana Petrivna. "СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА БАНКУ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 190–98. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-190-198.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Внутрішнє середовище банку є важливим елементом стратегічного управління, що визначає його конкурентоспроможність на ринку та ефективність прийняття управлінських рішень. Постановка проблеми. Численні дослідження розглядають окремі аспекти внутрішнього середовища, що формує фрагментоване уявлення про нього. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження внутрішнього середовища та його окремих складових присвячено праці таких науковців, як Богацької Н. М., Віханського О., Грішнової О. А., Зверякова М. І. Лунякова О. В., Науменко А. В., Оборської С. В., Паладія М. В., Стефанової Н. А., Ткачука В. О., Шпига Ф. І. тощо. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження в цій сфері, в умовах трансформації економіки систематизація внутрішніх факторів банку, а особливо визначення його фінансового стану потребує більш поглибленого вивчення. Постановка завдання. Дослідження основних складових внутрішнього середовища банку та формування підходу до оцінки фінансового стану банку за допомогою поєднання коефіцієнтного аналізу та методів комплексної оцінки. Викладення основного матеріалу. У роботі запропоновано виділяти такі складові в структурі внутрішнього середовища банку: організаційний, кадровий, інформаційно-технологічний, маркетингововиробничий та фінансовий. Автор пропонує за наведеними структурними рівнями проаналізувати АТ КБ «ПриватБанк» та оцінити його фінансовий стан за допомогою коефіцієнтного аналізу та методів комплексної оцінки. Висновки. На основі оцінки фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності та рентабельності банку за 2002-2018 роки було виявлено незадовільний стан (за запропонованою шкалою до 2016 року – «з деякими ознаками проблемності» та після 2016 – нестійкий (передкризовий) фінансовий стан»). Запропонований аналіз внутрішнього середовища повинен бути покладений в основу стратегічного управління банку задля вибору найкращої стратегії та прийняття ефективних управлінських рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Богатко, Н. М., та Н. І. Сахнюк. "Вплив санітарно-гігієнічного стану холодильних камер м’ясопереробних підприємств на безпечність м’ясної сировини за її зберігання". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 106–9. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.28.

Повний текст джерела

Анотація:

Технологічні режими охолодження м’яса в охолоджувальній (t = -1 ºС) та холодильній (t = -12 ºС) камерах не чинять бактеріостатичний вплив на життєдіяльність плісеневих грибів. Найбільша зараженість плісеневими грибами повітряного середовища та штукатурки стін камер (охолоджувальних і холодильних) спостерігалася в їх нижній частині на висоті 0,5 м від підлоги. Дотримання вимог технологічних процесів зберігання м’ясної сировини, якісна дезінфекція забезпечать задовільний санітарно-гігієнічний стан охолоджувальних та холодильних камер. Technological modes of meat cooling in the cooling (t = -1 ºC) and cold (t = -12 ºC) cells do not have a bacteriostatic effect on the life of molds. Most fungi contamination of air and plaster walls of the chamber (cooling and refrigeration) was observed in their lower end at a height of 0.5 m above the floor. Compliance with process storage of raw meat, high-quality disinfection provide satisfactory sanitary conditions of cooling and cold storage.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Piliavsky, V. "Взаємозв`язок між стійким розвитком та збалансованою ресурсною політикою підприємства". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2(80) (25 лютого 2019): 52–56. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.2.10.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовано характер впливу економічних, соціальних, технологічних, фінансових компонентів на економічне зростання в умовах складної економічної ситуації на основі збалансованої ресурсної політики підприємства.Складна економічна ситуація змушує підприємства аграрного сектору економіки шукати й використовувати нові фактори росту, що визначають розробку сучасних механізмів управління, які спрямовані на інтенсифікацію відтворювального процесу й підвищення ефективності виробництва. А отже, найважливішим питанням економічної науки на сьогодні є економічна стійкість функціонування підприємств, яка визначається великою кількістю факторів, а саме: соціально-економічними умовами господарювання, рівнем техніки й технології виробництва, наявністю науково-технічного та ресурсного потенціалу, кваліфікованого кадрового складу тощо. Саме соціальний, технологічний, фінансовий компоненти ресурсного потенціалу сприяють отриманню економічної ренти і гарантують стійкі конкурентні переваги, а специфічні і унікальні ресурсні складники забезпечують нейтралізацію загроз з боку зовнішнього економічного середовища і сприяють формуванню системи цінностей для споживачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Захарчук В.І., Захарчук О.В., Галущак О.О. та Галущак Д.О. "Захарчук В.І., Захарчук О.В.,Галущак Д.О., Галущак О.О." Перспективні технології та прилади, № 18 (30 червня 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-9.

Повний текст джерела

Анотація:

Відновлення деталей автомобілів та інших машин дозволяє використати їх матеріал, форму і залишкову довговічність, що зменшує потребу запасних частин, праці, енергії та матеріалів, а також сприяє збереженню навколишнього середовища. Дослідженнями встановлено, що 85% деталей машин стають не роботоздатними при зношуваннях поверхонь не більше 0,2-0,3 мм, а собівартість їх відновлення складає 50-60% від ціни нової деталі. Зношені поверхні можуть бути відновлені, як правило, декількома способами. В залежності від величини зношування, матеріалу деталі та її термообробки запропонований метод вибору раціональної технології відновлення зношеної поверхні в залежності від технологічних можливостей виробництва, умов експлуатації, собівартості відновлення, залежності вартості відновлення від довговічності роботи. Оцінка цих чинників виконується послідовно за технологічним, ресурсним та економічним критеріями. Остаточне рішення щодо вибору технології відновлення приймається на конкретному виробництві з врахуванням його технічних та фінансових можливостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Писанко, Марія Леонідівна, та Олена Євгенівна Мартиненко. "MOODLE ЯК ЗАСІБ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ АУДІЮВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 237–52. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2644.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто питання методики організації дистанційного навчання майбутніх перекладачів заочної форми навчання англомовного аудіювання засобами віртуального навчального середовища Moodle. Виокремлено особливості ТВ-технологій, кейс-технологій, Інтернет-технологій, а також характеристики технологічної платформи щодо створення віртуального навчального середовища Moodle та його структурних компонентів (мотиваційного, програмно-методичного, інформаційно-діяльнісного, комунікаційного, контрольно-оцінювального і технологічного). Описано використання інформаційних, навчально-діяльнісних, комунікативних, контрольних та адміністративних інструментів Moodle, визначено поняття «електронний навчальний курс». Охарактеризовано функції і формат-структуру електронного навчального курсу у віртуальному навчальному середовищі Moodle; подано приклади модулів авторського електронного навчального курсу для навчання аудіювання майбутніх перекладачів заочної форми навчання, зокрема таких інструментів Moodle, як «Веб-сторінка», «Завдання», «Профіль користувача», «Тест», «Налаштування журналу оцінок», «Текстова сторінка»; діяльності «Listening Landscape»; прихованого і відкритого блоків електронного навчального курсу у віртуальному навчальному середовищі Moodle; ресурсу «Зовнішня URL-адреса»; оцінювання діяльностей «Завдання» і «Тест», загальний звіт оцінювання відповідей студентів. Описано складові електронного курсу для навчання аудіювання: жанри аудіотекстів (оголошення, інтерв'ю, новини, лекції), завдання щодо навчання різних видів аудіювання відповідно до жанру, кількість годин для самостійної роботи з аудіювання в межах електронного навчального курсу. Розкрито особливості організації навчання аудіювання майбутніх перекладачів в умовах заочної форми навчання, а саме: стимуляція автономії студентів, мотивація навчання аудіювання, необхідність ознайомлення студентів із технічними можливостями Moodle. Надано рекомендації для викладачів щодо організації та проведення дистанційного навчання аудіювання, які допомагають оптимізувати процес формування в майбутніх перекладачів англомовної компетентності в аудіюванні. Описано форми контролю викладача і самоконтролю майбутніх перекладачів заочної форми щодо процесу навчання аудіювання текстів різних жанрів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Kalchenko, Vitalii, Volodymyr Kalchenko, Volodymyr Venzhega та Volodymyr Vinnik. "МОДЕРНІЗАЦІЯ УНІВЕРСАЛЬНО-ЗАТОЧУВАЛЬНОГО ВЕРСТАТА З ЧПК ВЗ208Ф3 ДЛЯ ВИСОКОШВИДКІСНОГО ФРЕЗЕРУВАННЯ ПОВЕРХОНЬ ОБЕРТАННЯ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 72–80. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-72-80.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Технологія високошвидкісного фрезерування є однією з найбільш сучасних і ефективних альтернатив класичним методам обробки, що значно відрізняється якістю і швидкістю обробки, а також можливістю виготовлення виробів із важкооброблюваних матеріалів. Постановка проблеми. Швидкісне фрезерування переважно реалізується за допомогою багатокоординатних верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК), проте стійкий процес різання неможливо забезпечити на наявному обладнанні без модернізації системи ЧПК, приводу головного руху, який би забезпечував необхідну швидкість різання та використання спеціального інструменту. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основними вимогами до системи ЧПК при високошвидкісній обробці є її швидкодія, можливість забезпечення гладких траєкторій руху інструменту для рівномірного навантаження на нього без численних врізань і виходів. Використання ефективного змащувально-охолоджувального середовища (ЗОТС) зменшує пружні віджимання в технологічній системі при її фіксованій жорсткості. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Впровадження високошвидкісного фрезерування на верстатах із ЧПК стримується відсутністю практичних рекомендацій і потребує додаткових досліджень, зокрема жорсткості верстата. Постановка завдання. Дослідити можливість модернізації універсально-заточувального верстата з ЧПК моделі ВЗ208Ф3 з метою розширення його технологічних можливостей для високошвидкісного фрезерування поверхонь обертання дисковою фрезою, оснащеною різальними елементами з кубічного нітриду бору. Виклад основного матеріалу. Високошвидкісне фрезерування – сучасний високотехнологічний метод обробки, що дозволяє отримувати найменші перетини зрізу металу при використанні високих швидкостей знімання. Сутність цієї технології полягає у використанні певного діапазону швидкостей різального інструменту, що веде до істотного зниження опору матеріалу при його обробці, чим забезпечується обробка важкооброблюваних матеріалів. Особливістю такої технології є те, що тепло, яке виділяється при обробці, практично повністю зосереджено в стружці і не перебуває тривалий час у зоні обробки, через що фреза й деталь мало схильні до термічного впливу. Висновки відповідно до статті. У роботі досліджено технологічні можливості універсально-заточувального верстата з ЧПК моделі ВЗ208Ф3 з метою його використання для високошвидкісного фрезерування поверхонь обертання дисковою фрезою, оснащеною різальними елементами із кубічного нітриду бору та обґрунтовано модернізацію його системи ЧПК та вузлів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Войтюк, Д., Л. Анискевич, Ю. Гуменюк та И. Сивак. "Розвиток наукових ідей Академіка П.М. Василенка діяльності кафедри що носить його ім'я". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).58-64.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячується 120-й річниці від дня народження Петра Мефодійовича Василенка - видатного вченого в галузі агроінженерної науки, корифея землеробської механіки, академіка ВАСГНІЛ, академіка НААНУ, академіка РАСГН, члена-кореспондента НАНУ, доктора технічних наук, професора, лауреата найвищої нагороди у галузі механізації та електрифікації сільського господарства - Золотої медалі імені академіка В.П. Горячкіна. Дане дослідження висвітлює внесок академіка П.М. Василенка у формування та розвиток наукової дисципліни «Землеробська механіка», як технічної науки, що розвивається у тісному зв'язку із потребами сільськогосподарського виробництва і вивчає механіку сільськогосподарських середовищ і матеріалів, технологічних процесів і операцій, машин і механізмів, машинних агрегатів, поточних ліній і систем машин, динаміку системи людинамашина у сільському господарстві, а також технологічні процеси, засновані на використанні немеханічних (теплових, електричних і інших) видів енергії, і розробляє методи інженерного розрахунку і проектування для механізації і автоматизації сільського господарства”. Близько 70 років плідної науково-педагогічної діяльності академіка П.М. Василенка пов'язано з кафедрою сільськогосподарських машин. Розглянуто основні напрямки діяльності наукової школи академіка П.М. Василенка та сучасні напрямки розвитку нових технологічних систем і техніки, над реалізацією яких успішно працюють науковці кафедри, що носить ім'я академіка П.М. Василенка В статті також наведені основні результати науково-технічної та інноваційної діяльності, кафедри сільськогосподарських машин та системотехніки ім. акад. П.М. Василенка за останні роки її функціонування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Войтюк, Д., Л. Анискевич, Ю. Гуменюк та И. Сивак. "Розвиток наукових ідей Академіка П.М. Василенка діяльності кафедри що носить його ім'я". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (28 грудня 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).58-64.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячується 120-й річниці від дня народження Петра Мефодійовича Василенка - видатного вченого в галузі агроінженерної науки, корифея землеробської механіки, академіка ВАСГНІЛ, академіка НААНУ, академіка РАСГН, члена-кореспондента НАНУ, доктора технічних наук, професора, лауреата найвищої нагороди у галузі механізації та електрифікації сільського господарства - Золотої медалі імені академіка В.П. Горячкіна. Дане дослідження висвітлює внесок академіка П.М. Василенка у формування та розвиток наукової дисципліни «Землеробська механіка», як технічної науки, що розвивається у тісному зв'язку із потребами сільськогосподарського виробництва і вивчає механіку сільськогосподарських середовищ і матеріалів, технологічних процесів і операцій, машин і механізмів, машинних агрегатів, поточних ліній і систем машин, динаміку системи людинамашина у сільському господарстві, а також технологічні процеси, засновані на використанні немеханічних (теплових, електричних і інших) видів енергії, і розробляє методи інженерного розрахунку і проектування для механізації і автоматизації сільського господарства”. Близько 70 років плідної науково-педагогічної діяльності академіка П.М. Василенка пов'язано з кафедрою сільськогосподарських машин. Розглянуто основні напрямки діяльності наукової школи академіка П.М. Василенка та сучасні напрямки розвитку нових технологічних систем і техніки, над реалізацією яких успішно працюють науковці кафедри, що носить ім'я академіка П.М. Василенка В статті також наведені основні результати науково-технічної та інноваційної діяльності, кафедри сільськогосподарських машин та системотехніки ім. акад. П.М. Василенка за останні роки її функціонування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

A.M., Oberemok. "THE SYSTEM OF SOCIAL AND PEDAGOGICAL SUPPORT OF СO-DEPENDENT FAMILIES IN TERMS OF REHABILITATION CENTERS FOR DRUG ADDICTS". Collection of Research Papers Pedagogical sciences, № 92 (29 січня 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-92-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. The article is devoted to the system of social and pedagogical support of сo-dependent families in terms of rehabilitation centres for drug addicts.The theoretical basis for the development of the studied system are described, the designation of the system and its components are presented.Methods. On the basis of the theoretical analysis of scientific researches it is proved social and pedagogical system’s components.Results. The components of the socio-pedagogical system are the target, content, technological, subject-object and environmental. The principles of the socio-pedagogical system are the principle of voluntariness and acceptance of assistance, confidentiality, self-help, interaction of individual and differentiated approach, consideration strengths, humanism and tolerance.The content component is through the following components of work: 1) with сo-dependent separately; 2) with drug-addicted children separately; 3) together with both сo-dependent and drug addicts.Such work also takes place both in rehabilitation centre environment and outside it.The subject of social and pedagogical support in rehabilitation centre environment are a social educator and an interdisciplinary team of specialists, outside the centre – social groups and social services is defined by the subject-object component. The objects are co-dependent and drug addicts, micro and macro environment of their interaction.The environmental component consists of such elements: the environment of the rehabilitation centre, socio environment, interfamily environment.Conclusion. The technological component of the studied system combines forms (training, flash mob, round table), methods (group, peer-to-peer, self-help), stages (diagnostic, stage of implementation, correctional, final) and means (information and communication, educational and methodical, material).Key words: system, socio-pedagogical system, socio-pedagogical support, drug addicts, сo-dependent, system’s components. Мета. Стаття присвячена обґрунтуванню системи соціально-педагогічного супроводу співзалеж-них сімей в умовах реабілітаційних центрів для наркозалежних осіб. Розкрито теоретичні основи для розробки досліджуваної системи, подано визначення системи, розкрито її компоненти. Під системою соціально-педагогічного супроводу співзалежних сімей в умовах реабілітаційних центрів для наркоза-лежних осіб розуміємо множину взаємопов’язаних та взаємодетермінованих компонентів, об’єднаних метою подолання складних життєвих обставин у вигляді співзалежності і наркозалежності з подаль-шим навчанням ефективної взаємодії у сімейному і соціальному середовищі.Методи. На основі теоретичного аналізу були обґрунтовані компоненти соціально-педагогічної системи.Результати. Принципами соціально-педагогічної системи вважаємо принцип добровільності та при-йняття допомоги, конфіденційності, самодопомоги, взаємодії індивідуального та диференційованого підходу, врахування сильних сторін, гуманізму та толерантності.Змістовий компонент розкрито через такі складники роботи: 1)ізспівзалежними окремо; 2) з нар-козалежними дітьми окремо; 3) разом як із співзалежними, так і з наркозалежними. Така робота також відбувається як у середовищі реабілітаційного центру, так і поза його межами.Технологічний компонент досліджуваної системи поєднує форми (тренінг, флешмоб, круглий стіл), методи (групові, рівний-рівному, самодопомоги), етапи (діагностичний, етап реалізації діяльності, корекційний, підсумковий) і засоби (інформаційно-комунікаційні, навчально-методичні, матеріальні).Суб’єкт-об’єктним компонентом визначено, що суб’єктом соціально-педагогічного супроводу у середовищі реабілітаційного центру є соціальний педагог та міждисциплінарна команда фахівців, поза середовищем центру – соціальні осередки і соціальні служби. Об’єктами є співзалежні і наркоза-лежні, мікро- і макросередовище їх взаємодії.Середовищний компонент складається з таких елементів, як середовище реабілітаційного центру, соціальне середовище, внутрішньосімейне середовище.Результати. Компонентами соціально-педагогічної системи визначено цільовий (мета, принци-пи, результат), змістовий (зміст, напрями діяльності), технологічний (форми й методи, засоби, етапи), суб’єкт-об’єктний (суб’єкт, об’єкт) та інноваційний – середовищний (середовище партнерської взаємодії).Ключові слова: система, педагогічна система, соціально-педагогічний супровід, соціальне середовище, реабілітаційні центри, наркозалежні, співзалежні, компоненти системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Радєва, М. М. "Інформаційно-технологічна складова трансформації конкурентного середовища корпорації в умовах глобалізації". Економіка та держава, № 11 (2010): 47–49.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Заболотня, Ю. В. "Організаційно-технологічні й інформаційно-телекомуікаційні аспекти створення інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу". Educational Dimension 32 (19 жовтня 2021): 29–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4471.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Petrovska, Alina. "ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ МОДЕЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(20) (2019): 95–104. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-4(20)-95-104.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті узагальнено науковий матеріал із досліджуваної теми, обґрунтовано ідею про те, що на сучасному етапі гостро постає питання необхідності вирішення екологічних проблем, причиною яких є активізація та інтенсифікація впливу людини на навколишнє середовище. Доведено зв’язок переходу до концепції сталого розвитку, яка передбачає побудову якісно нової соціо-еколого-економічної моделі розвитку суспільства, із вирішенням проблем екологізації. Розкрито категоріально-змістовну характеристику поняття «екологізація», під якою розуміємо процес послідовного впровадження технічних, технологічних та управлінських інновацій для реалізації процесів сталого розвитку, шляхом досягнення збалансованості складових розвитку (економічної, екологічної, соціальної), з одночасним збереження та поліпшенням стану навколишнього середовища на всіх таксономічних рівнях. Здійснено класифікацію інструментів екологізації з урахуванням рівня їхнього впливу на економічну систему. Наведено принципи реалізації державної екологічної політики, серед яких: відкритість, підзвітність, гласність органів державної влади; участь громадськості у формуванні державної політики; дотримання екологічних прав громадян; заохочення до ведення екологічно відповідального бізнесу та екологічно свідомої поведінки громадян; запобігання екологічній шкоді; міжнародна співпраця та євроінтеграція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Середовище технологічне"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями