Готові списки джерел за темами / Середовище освітнє

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Частини книг
  5. Тези доповідей конференцій
  6. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Середовище освітнє"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Середовище освітнє".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Середовище освітнє"

1

Kyslova, Mariia А., Serhii O. Semerikov та Kateryna І. Slovak. "РОЗВИТОК МОБІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ПРОБЛЕМА ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ". Information Technologies and Learning Tools 42, № 4 (24 серпня 2014): 1–19. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1104.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено аналіз понять «середовище», «інформаційне середовище», «інформаційне середовище ВНЗ», «освітній простір», «освітнє середовище», «освітнє середовище ВНЗ», «навчальне середовище», «мобільне навчальне середовище», «предметне мобільне навчальне середовище» і запропоновано таксономію середовищ. Виділено умови побудови предметних мобільних навчальних середовищ. Проаналізовано поняття «розвиток» і виділено основні ознаки розвитку. Встановлено властивості і характерні риси розвитку предметного мобільного навчального середовища з вищої математики у підготовці інженерів-електромеханіків, розроблено схему формування і модель розвитку такого середовища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Rogulska, Oxana. "Особливості підготовки майбутніх учителів іноземної мови в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 224–31. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.224-231.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито доцільність створення та підтримки інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти та проаналізовано погляди науковців щодо визначення поняття “інформаційно-освітнє середовище закладів вищої освіти”; схарактеризовано інформаційно-освітнє середовище Хмельницького національного університету та розкрито особливості підготовки майбутніх учителів іноземної мови в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти. Доведено, що інформаційно-освітнє середовище має чималий потенціал для підвищення якості навчання майбутніх учителів іноземних мов та сприяє усвідомленню студентами особливостей майбутньої професійної діяльності, розвитку особистісних та професійно важливих якостей студентів, необхідних для успішного опанування майбутньої професії; побудові індивідуальних освітніх траєкторій; розвитку творчих здібностей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

ДРОБІН, Андрій. "ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ «ПРИРОДНИЧИХ НАУК»: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-50-59.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто проблему теоретико-методичних засад поняття освітнє середовище «Природничих наук». Зокрема проаналізовано підходи, висвітлені у дослідженнях провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, змісту наукової категорії «освітнє середовище», яка розглядається через призму взаємопов'язаних елементів системи, що включає зовнішньо культурні та соціокультурні умови, предметно-просторове оточення, характер міжособистісної взаємодії та фактори навколишнього середовища. Встановлено, що поняття «освітнє середовище» має різні тлумачення, обумовлені підходами до визначення його змісту. Досліджено причини термінологічного різноманіття та варіативності поняття «освітнє середовище» у нормативних актах, науковій і педагогічній літературі та здійснено пояснення цього явища. Головним напрямом у статті є дослідження змісту поняття «освітнє середовище» в контексті запровадження експериментального інтегрованого курсу «Природничі науки» в закладах загальної середньої освіти та реалізації в ньому головного завдання освітньої галузі «Природознавство» – формування в здобувачів освіти природничо-наукової компетентності згідно з положеннями Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Запропоновано зміст та структуру освітнього середовища «Природничі науки» будувати на основі структурних елементів природничо-наукової компетентності та загальновизнаних наукових підходів до змісту наукової категорії «освітнє середовище». Структуру освітнього середовища «Природничих наук» у статті розглянуто через такі складники: інтегрований компетентнісний, який містить когнітивний, технологічний (діяльнісний), ціннісний та особистісний елементи; просторово-предметний та інформаційний. Структуру освітнього середовища «Природничих наук» представлено у вигляді схеми. Структуру освітнього середовища «Природничих наук» та її функціональність пов’язано зі сформульованими функціями, які воно має виконувати. Ефективність функціонування освітнього середовища «Природничих наук» пропоновано оцінювати за рівнем сформованості природничо-наукової компетентності здобувачів освіти як головної мети створення цього середовища. Ключові слова: освітнє середовище, навчальне середовище, «Природничі науки», освітнє середовище «Природничих наук», природничо-наукова компетентність, компетентність.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Bakhmat, Nataliia, та Liudmyla Sydoruk. "Формування сучасних уявлень про адаптивне освітнє середовище закладу вищої освіти". Освітній простір України, № 15 (15 квітня 2019): 17–25. http://dx.doi.org/10.15330/esu.15.17-25.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обгрунтовано необхідність формування адаптивного освітнього середовища закладу вищої освіти. На основі аналізу наукових праць охарактеризовано сутність поняття “адаптивне освітнє середовище закладу вищої освіти”. Визначено його основні характеристики і умови формування, розглянуто окремі аспекти реалізації. Зокрема, визначено, що їх застосування дозволяє підвищити якість навчання й підсилити освітні ефекти впровадження інноваційних педагогічних програм і методик, оскільки дає викладачам додаткові можливості для побудови індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів вищої освіти, а також дозволяє автоматизувати цей процес.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Filipovych, Viktoriia Mykolaivna. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТНІХ СЕРЕДОВИЩ В КОНТЕКСТІ ЇХ РОЛІ У ФОРМУВАННІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 71–78. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-71-78.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність теми дослідження. Динамічний розвиток сучасного суспільства об’єктивно вимагає розширення гуманітарних знань щодо цілісного й всебічного розвитку людини. Це вказує на необхідність вивчення особливостей розумового розвитку підростаючого покоління в системі національної освіти, яка здійснює психолого-педагогічне управління розвитком молодої людини. Постановка проблеми. Виходячи з то, що в процесі розвитку під впливом середовища у людини відбуваються зміни в залежності від характеру цього середовища, виникає методологічна проблема розробки типології різних видів освітніх просторів і середовищ. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Середовище функціонування людини завжди суттєво позначається на її поведінці й активно впливає на інтелектуальний розвиток. Питанням організації креатитвного освітнього середовища присвячені роботи Дж. Гілфорда, Ковальчук В. У., Мажуль Л. М., Панова В. И., Полякової О. Б., Резвана О. О., Семенова І. М., Соловйової Н. В., Холодної М. О., Тихомирової Р. М., Толочек В. О., Шубіної І. В., Шумакової І. А. та ін. Постановка завдання. Аналіз філософсько-психологічної літератури та здійснення огляду основних наукових шкіл щодо їх поглядів на роль освітнього середовища у формуванні інтелектуальних здібностей. Виклад основного матеріалу. Освітній простір, у центрі якого знаходиться людина, розглядається як сукупність усіх зусиль, спрямованих на реалізацію мети освіти. Він являє собою одну зі сфер спільного простору життєдіяльності людини, що знаходиться в системі безперервної освіти. Головне завдання освіти – не формування людини за заданими зразками, а допомога в самореалізації, в розкритті та розвитку особистісного потенціалу, в прийнятті та освоєнні власної волі і відповідальності за життєві вибори, в розкритті й розвитку сутності людини, її позитивного потенціалу. Висновки. Останнім часом інтенсивно розвивається організаційно-середовищний підхід до соціальних процесів, з поміжних різноманітних освітніх середовищ. Так, мегасередовищем є функціонуюча в країні система безперервної професійної освіти та інформаційні ресурси Інтернету, макросередовищем – освітнє середовище профільного навчального закладу й навчальний процес у ньому. В якості мікросередовища виступають навчальні потоки й групи, предметні програми й курси, підручники та посібники, технології й стилі викладання. В останньому випадку мікро освітнє середовище конституюється в організаційноконцептуальному плані тієї науково-дослідної парадигми та реалізується в технологіях, які служать вихідним предметно-методичним базисом для організації навчального процесу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Карпова, Л. Г. "ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 88–102. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.07.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі розкрито вплив інформаційно-освітнього середовища на розвиток обдарованої дитини (дослідження проведено на базі Лабораторії інформаційних технологій навчання). Інформаційно-освітнє середовище є важливим засобом розвитку обдарованих дітей, оскільки воно виступає основою діяльності закладу освіти, розширює його навчальні можливості і відповідає тенденціям розвитку сучасного суспільства (інформатизація, технізація тощо). Розкрито напрями діяльності Лабораторії інформаційних технологій навчання, спрямовані на розвиток обдарованих дітей (упровадження та інтеграція дистанційного навчання у навчально-виховний процес як невід’ємної складової сучасної освіти, організація дистанційного навчання, у тому числі в рамках взаємодії із закладами вищої освіти – дуальне навчання; створення та поповнення методично-інформаційних ресурсів школи-інтернату, їх технічна підтримка; забезпечення стійкого функціонування та розвитку комп’ютерної мережі у школі, використання нових засобів інформаційних технологій; програмно-технічний, методичний та організаційний супровід навчальних комп’ютерних класів та комп’ютерного обладнання предметних кабінетів; забезпечення представництва школи у світовому інформаційному просторі (сайт школи, учительські блоги); підтримка проектів, які передбачають використання нових інформаційних технологій та мережі Інтернет; фінансування програмних засобів навчального призначення; дослідження ефективності використання програмних засобів тощо). Визначено вимоги до інформаційно-освітнього середовища та організації роботи обдарованих учнів, а саме: сформованість інформаційної культури і компетентність суб’єктів середовища, його орієнтація на моніторинг розвитку обдарованості дитини, гармонізація зв’язків між суб’єктами освітнього процесу (батьками, учителями, учнями), посилення зв’язків школи із зовнішнім середовищем (насамперед, із закладами вищої освіти). Отже, інформаційно-освітнє середовище охоплює інформаційний та освітньо-розвивальний простір, інтегрує інформацію, отриману з різних джерел, сприяє розвитку творчості, самостійності й активності обдарованих учнів, їхніх пізнавальних процесів, формуванню мотивації до саморозвитку, умінь спілкуватися і взаємодіяти з людьми та вдумливо працювати з новітніми технічними пристроями.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Shevchenko, Volodymyr. "ВКЛЮЧЕННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В СОЦІАЛЬНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 19 (27 листопада 2018): 51–55. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.51-55.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автор розглядає важливе питання для сучасної освіти в Україні, яка перебуває в стадії реформування, - включення дітей з особливими потребами в соціально-освітнє середовище. Він ставить за мету визначити можливості для включення дітей з особливими потребами до соціально-освітнього середовища і розкрити проблеми адаптації за допомогою методів аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення. Автор визначає поняття «соціалізація», «соціальне середовище» і «соціально-освітнє середовище». Він наголошує на особливостях взаємодії дітей з особливими потребами із соціальним середовищем. Автор зазначає, що інтеграція та соціалізація дітей з особливими потребами – це складний і тривалий процес. Він вимагає суттєвих змін у ставленні до дітей з інвалідністю, які потребують не лише педагогічної та психологічної підтримки і заходів реабілітації, а й належних умов для актуалізації своїх здібностей, розвитку особистих якостей та потреб у соціальному, моральному і духовному самовдосконаленні. Включення дітей з особливими потребами в соціальне середовище полягає у створенні психологічно-педагогічних умов для навчання та спілкування, взаємодії такої дитини в освітньому закладі. Автор статті також зазначає, що повноцінне виховання дітей з особливими потребами не може відбуватися окремо від сім’ї. Тому сім’я є досить важливим і значущим компонентом для соціалізації дітей з особливими потребами. Саме їй належить найголовніша та найвідповідальніша роль у цьому процесі, фахівці ж мають допомагати та підтримувати такі родини. Автором встановлено, що на сьогодні вплив батьків дітей з особливими потребами на систему надання освітньо-реабілітаційних послуг та на прийняття державних рішень у цій сфері є досить значним. Необхідно розкрити потенціал їхніх можливостей для максимальної інтеграції дітей у соціально-освітнє середовище.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Гуркова, Т. "Дефініції понять "освітній простір", "середовище", "освітнє середовище"". Молодь і ринок, № 4 (171), квітень (2019): 114–18.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Ящук, Інна. "ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД". Інноватика у вихованні 1, № 13 (15 червня 2021): 62–72. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.384.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття висвітлює проблему модернізації освітнього процесу в закладі вищої освіти в умовах глобальних змін, пов’язаних із світовою пандемією, необхідністю переходу на дистанційну форму навчання, що певною мірою прискорили процес комп’ютеризації та інформатизації освіти. З’ясовано, що якісна професійна підготовка майбутнього фахівця неможлива без розвитку його інформаційної грамотності, що своєю чергою вимагає від закладу вищої освіти певного інформаційно-технологічного оновлення. Обгрунтована необхідність створення в закладі вищої освіти інформаційно-освітнього середовища (ІОС), як важливої умови високої якості навчання, і як найближчого зовнішнього оточення студента (майбутнього спеціаліста), в якому безпосередньо організовується освітня діяльність, формуються особистісні і професійні якості. Проаналізовані різні підходи до поняття «інформаційно-освітнє середовище» та запропоноване авторське його тлумачення. Представлений опис інформаційно-освітнього середовища на педагогічному факультеті Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії з використанням освітньої платформи Moodle; вирізнено функції ІОС (освітня, виховна, розвиваюча, інформаційна, рефлексивна, соціалізації) та описана їх педагогічна цінність.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Татаренко, Г. В., та О. С. Арсентьєва. "СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ У СФЕРІ ВИЩОЇ ТА ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (42) (27 січня 2022): 156–67. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-156-167.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу правовідносин з соціальної інклюзії у сфері вищої та фахової перед-вищої освіти. Пріоритетність інклюзивних підходів обумовлена суспільним запитом на реальне забезпе-чення рівних можливостей в отриманні якісної освіти усіма споживачами освітніх послуг. Освітняінклюзія виступає багаторівневим завданням, яке поєднує як безпосередньо освітні послуги, так і психо-лого-педагогічні, реабілітаційні та соціальні аспекти. Зокрема соціальний зміст інклюзії, пов'язаний зотриманням вищої та фахової передвищої освіти, має спрямування на соціалізацію осіб з інвалідністюта маломобільних груп, на створення підґрунтя для отримання ним високих професійних навичок. Уроботі розглянуто проблемні питання, пов’язані з термінологічним наповненням нормативно-правовихактів, імплементацією міжнародних стандартів, фінансування та розробки механізмів реального вті-лення положень законодавства у життя. Стаття ґрунтується на дослідженнях прикладного характе-ру, що були реалізовані представниками закладу вищої освіти та громадянського суспільства у сферіаналітики щодо реалізації принципів доступності, якості освітніх послуг, що мають інклюзивну складо-ву для всіх учасників освітнього процесу.Ключові слова: освіта, інклюзія, освітнє середовище, маломобільні групи, здобувач вищої освіти, особливі освітні потреби, освітній ландшафт, доступність, розумне пристосування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Середовище освітнє"

1

Крушинська, Тетяна Юріївна, та Алеся Віталіївна Шарун. "Полікультурне освітнє середовище українського медичного ВНЗ з позицій етнопедагогіки". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7346.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Половін, Б. А. "Персональне освітнє середовище як базовий структурний елемент сучасного навчання". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33348.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасне інформаційне суспільство вимагає нових підходів до форм та якості освіти. На перший план висовуються такі вимоги, як освіта протягом всього життя людини, доступність освіти незалежно від місця знаходження та часу затребуваності, персоналізація навчання, важливість соціальних та комунікативних аспектів тощо. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33348
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Глазунова, О. Г. "Проектування інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу". Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29428.

Повний текст джерела
Анотація:
Побудова інформаційно-освітнього середовища (ІОС) є головним завданням вищих навчальних закладів, які впроваджують у навчальний процес технології е-навчання. Важливо правильно спроектувати ІОС, щоб побудована система працювала ефективно. В контексті нашого дослідження під ІОС будемо розуміти єдиний інформаційний простір, побудований на основі інтеграції інформації на електронних носіях, інфокомунікаційних технологій взаємодії, що включає в себе віртуальні бібліотеки повнотекстових електронних ресурсів, медіаматеріалів, оптимально структуровані електронні навчальні курси, які використовуються на основі принципів нової педагогічної системи, середовища для колективної роботи та систему управління навчальним процесом. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29428
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бурак, Назарій Євгенович, та Роман Русланович Головатий. "Шляху удосконалення підготовки сучасних рятувальників". Thesis, Національний університет “Львівська політехніка”, 2019. http://hdl.handle.net/123456789/5729.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Слуцька, І. А. ""Міксіке" - освітнє онлайн середовище для впровадження та розвитку онлайнового навчання у закладах України". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47507.

Повний текст джерела
Анотація:
Міксіке, як освітнє онлайнове середовище, пропонує вчителям, учням і батькам навчальні онлайн матеріали, організовує та проводить освітні заходи між школами в різних країнах, а також міжнародні заходи. З 1994 року Міксіке працює в Естонії та інших європейських країнах, бере участь в освітніх проектах Європейського Союзу. Міксіке з’явилась в Естонії для допомоги вчителям, які створюють авторські електронні навчальні ресурси.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Єгорова, О. М., Д. Ю. Косенко та О. Є. Шмельова. "Оцінка якостей предметно-просторового середовища загальноосвітнього навчального закладу". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9240.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бурак, Назарій Євгенович, та Олександр Володимирович Придатко. "Інноваційна модель освітнього проектного середовища підготовки сучасних рятувальників". Thesis, Видавничий дім «Гельветика», 2018. http://hdl.handle.net/123456789/4843.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Лісовська, А. В., та Д. Ю. Косенко. "Функціонування предметного оточення старшокласників у київських школах: матеріали польового дослідження". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9241.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Гармаш, Тетяна Андріївна. "Віртуальний інформаційний простір в організації самостійної роботи студентів у вивченні іноземної мови". Thesis, Подолання мовних і комунікативних бар’єрів: освіта, наука, культура : збірн. наук. праць. – К. : НАУ, 2018. – С. 68-71, 2018. http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/41018.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано переваги та недоліки організації самостійної роботи студентів у вивченні іноземної мови із використанням інформаційних комп’ютерних технологій як такої, що може бути спрямована на вирішення таких освітніх цілей як ліквідацію прогалин в знаннях, надолуження пропущеного матеріалу, розвиток мовленнєвих навичок і вмінь, повторення навчального матеріалу, виконання додаткових та факультативних завдань.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Широколава, А. М. "Середовищний підхід в інклюзивній освіті". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15640.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Середовище освітнє"

1

Шишкіна, М. П. Формування і розвиток хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу. Київ: УкрІНТЕІ, 2015.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Барладим, В. М., К. С. Берідзе, А. В. Бруяка, С. В. Горбаченко, В. В. Коваленко, Ю. Г. Носенко, М. В. Мар’єнко, С. О. Семеріков та М. П. Шишкіна. Використання сервісів адаптивних хмаро орієнтованих систем у діяльності вчителя. Педагогічна думка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4349.

Повний текст джерела
Анотація:
У методичному посібнику наведено теоретичні відомості з основ вико-ристання адаптивних хмаро орієнтованих систем у діяльності вчителя, що охоплюють поняттєвий апарат, критерії добору засобів і ресурсів, проекту-вання структури середовища. Обґрунтовано методичні засади використання сервісів науково-навчальної хмари закладу освіти на базі MS Office 365, сервісів адаптивного управління контентом на базі загальнодоступної хмари (AWS, IBM Box), підтримування процесів створення і використання електронних освітніх ресурсів (WPadV4), використання сервісів відкритої науки в адаптивних хмаро орієнтованих системах, використання хмарного сервісу CoCalc для організації спільної роботи над навчальними проектами та ін. Для педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, студентів і аспірантів закладів педагогічної освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Драч, Ірина, Світлана Калашнікова, Ольга Паламарчук, Володимир Рябченко та Леся Червона. Механізми реалізації ефективного врядування в університетах України в умовах євроінтеграції : колективна монографія. Редактор Світлана Калашнікова. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-37-3-2020.

Повний текст джерела
Анотація:
Дане видання підготовлено авторським колективом Відділу лідерства та інституційного розвитку вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України за результатами виконання НДР «Механізми реалізації ефективного врядування в університетах України в умовах євроінтеграції» (2018-2020 рр.). У монографії обґрунтовано теоретичні основи реалізації ефективного врядування в університетах, проаналізовано провідний вітчизняний та зарубіжний досвід реалізації ефективного врядування в університетах та на основі вище зазначеного визначено механізми реалізації ефективного врядування в університетах та сформульовано практичні рекомендації для їх імплементації у вищій освіті України. Акцентовано, що однією з фундаментальних вимог до успішної євроінтеграції університетів України є забезпечення ними у своєму соціальному середовищі сповідування європейських цінностей, дотримання академічних свобод, соціальної справедливості, відповідальності та доброчесності. Запропоновано розглядати розвиток особистісного потенціалу суб’єктів діяльності університету як інтегральний критерій результативності й ефективності врядування та визначальний чинник забезпечення його конкурентоспроможності. Обґрунтовано, що найсприятливіші умови для розвитку особистісного потенціалу, отже й людського капіталу, створюються лишень у демократичному середовищі, формування якого забезпечується врядуванням. Авторський колектив висловлює надію, що представлені у монографії результати, висновки та рекомендації сприятимуть розвитку досліджень за відповідною тематикою, а також практиці розвитку ефективного врядування в університетах України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

I International Scientific and Practical Conference «EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES». Cambridge Data Science LTD & European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.

Повний текст джерела
Анотація:
Том 1: Економічна теорія, макро- та регіональна економіка; Підприємництво, торгівля та сфера обслуговування; Фінанси та банківська справа; оподаткування, облік і аудит; Маркетингова та логістична діяльність; Менеджмент, публічне управління та адміністрування; Cоціальна робота та соціальне забезпечення; Міжнародні відносини; Право та міжнародне право; Воєнні науки, національна безпека та безпека державного кордону; Пожежна та цивільна безпека; Біологія та біотехнології. Том 2: Аграрні науки та продовольство; Ветеринарні науки; Хімія, хімічна та біоінженерія; Харчове виробництво та технології; Технологій легкої та деревообробної промисловості; Загальна механіка та механічна інженерія; Енергетика та енергетичне машинобудування; Екологія та технології захисту навколишнього середовища; Комп'ютерна та програмна інженерія; Системний аналіз, моделювання та оптимізація; Електроніка та телекомунікації; Транспорт та транспортні технології; Фізико-математичні науки; Соціологія та статистика; Філологія та журналістика. Том 3: Філософія та політологія; Релігієзнавство та богослов’я; Педагогіка та освіта; Психологія та психіатрія; Медичні науки та громадське здоров’я. Том 4: Медичні науки та громадське здоров’я; Фармація та фармакотерапія; Історія, археологія та культурологія; Архітектура та будівництво; Культура та мистецтво; Географія та геологія.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Середовище освітнє"

1

Ордіна, Л. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРОТВОРЧОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.01.

Повний текст джерела
Анотація:
Формування культуротворчого середовища у закладі вищої освіти – один з ефективних напрямів удосконалення якості фахової підготовки студентів. У дослідженні розглянуто передумови виникнення феномену «культуротворче середовище», його становлення у педагогічній освіті, визначено поняття «культуротворче середовище закладу вищої освіти», окреслено структуру і функції, що обумовлюють продуктивність освітньо-виховної діяльності ЗВО, розглянуто сутність середовищного підходу, як методологічної основи формування КТС ЗВО, обґрунтовано ряд принципів, які визначають суттєві вимоги до формування культуротворчого середовища закладу вищої освіти, слугують опорою його практичної реалізації і передбачають творчу самореалізацію особистості в культурному житті.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Самойленко, О. І. "Музикологія в мультидисциплінарному середовищі сучасної гуманітарної науки та освіти: ноологічне есе." In MODERN UKRAINIAN MUSICOLOGY: FROM MUSICAL ARTIFACTS TO HUMANISTIC UNIVERSALS, 1–31. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-072-8-1.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Середовище освітнє"

1

Яндола, Кристина, та Андрій Бабич. "ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ". У Modern Scientific Research: Achievements, Innovations and Development Prospects. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-126-8-54.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Засипкіна, Л. А., О. А. Гаврилюк та Н. В. Твердохліб. "Інноваційне освітнє середовище як складова формування професійної компетентності майбутніх фахівців дошкільної та музичної галузі". У MODERN EUROPEAN PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL EDUCATION. THE DEVELOPMENT OF A CREATIVE LEARNING ENVIRONMENT. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-146-6-7.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Соя, О. М., Л. А. Тютюн та О. П. Косовець. "Модель використання мобільних освітніх середовищ". У CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-2.27.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Зозуля, Ірина Євгеніївна. "Розвиток іншомовної дискурсивної компетенції іноземних студентів". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-37-39.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто проблему формування іншомовної дискурсивної компетенції студентів вищої школи в процесі навчання українській мові як іноземній. Обґрунтовано важливість розвитку різноманітних підходів щодо проблеми іншомовної підготовки майбутніх фахівців технічної сфери в умовах освітнього середовища університету. Зазначено, що навчання іноземній мові повинно відбуватися в межах особистісноорієнтованого, комунікативно спрямованого і професійно-діяльнісного підходів у системі мовної професійно-орієнтованої підготовки студентів за умови впровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання українській мові як іноземній. Доведено, що ефективність навчання монологічному мовленню як типу дискурсу залежить в першу чергу від рівня сформованості дискурсивної компетентності студентів. Ключові слова: дискурсивна компетенція, українська мова як іноземна, іноземний студент, міжкультурна компетентність, метод навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Місяк, Ю. В. "Теоретичні аспекти проєктування безпечного освітнього середовища закладів освіти". У PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: THE ART OF TEACHING AND LEARNING. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-041-4-55.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Трегуб, Наталія. "ФОРМУВАННЯ КОМПОЗИЦІЙНОГО МИСЛЕННЯ В РАМКАХ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ «АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ» (ХДАДМ)". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.07.2020.v4.39.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бурсова, Світлана, та Ірина Карапузова. "LEGO-КОНСТРУКТОР ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". У LES TENDANCES ACTUELLES DE LA MONDIALISATION DE LA SCIENCE MONDIALE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/03.04.2020.v2.16.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Петрицин, Іван. "ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВІ ОСВІТНІ СЕРЕДОВИЩА, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ У ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТУ". У LE TENDENZE E MODELLI DI SVILUPPO DELLA RICERСHE SCIENTIFICI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.03.2020.v2.30.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Токар, Л. П., та Л. С. Шевченко. "Розвиток позитивної мотивації майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти до реалізації інтерактивних технологій в інклюзивному освітньому середовищі". У CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-2.29.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Середовище освітнє"

1

Скрипник, Л. М. Інформаційно-комунікаційне освітнє середовище, як необхідна складова модернізації освіти. Cognum Publishing House, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4527.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена питанням функціонування інформаційно- комунікаційного освітнього середовища в сучасному закладі освіти. Розкрито зміст і функцію його основних структурних елементів та ресурси його створення. Виокремленні рівні інформаційно-комунікаційного освітнього середовища. Визначено основні перспективи та можливості закладу освіти та всіх його учасників після створення інформаційно-комунікаційого освітнього середовища. Та з’ясованні протиріччя його функціонування. Представленні погляди науковців щодо користі та необхідності створення в сучасному закладі освіти інформаційно-комунікаційого освітнього середовища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Моісеєнко, Михайло Вікторович, Наталя Володимирівна Моісеєнко та Сергій Олексійович Семеріков. Мобільне інформаційно-освітнє середовище вищого навчального закладу. Видавничий центр ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/717.

Повний текст джерела
Анотація:
У тезах висвітлено визначення поняття мобільного інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу, спрямованого на задоволення освітньо-наукових потреб всіх користувачів у забезпеченні необхідними електронними ресурсами у будь-який час та у будь-якому місці.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Моісеєнко, Наталя Володимирівна, Михайло Вікторович Моісеєнко та Сергій Олексійович Семеріков. Мобільне інформаційно-освітнє середовище вищого навчального закладу. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/720.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено визначення поняття мобільного інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу, спрямованого на задоволення освітньо-наукових потреб всіх користувачів у забезпеченні необхідними електронними ресурсами у будь-який час та у будь-якому місці.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Лов'янова, І. В., та А. В. Шамне. Формування творчої особистості старшокласника в позаурочний час. ЖДУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2259.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена розкриттю можливостей і методичних прийомів організації позаурочної дослідницької діяльності старшокласників на основі аналізу понять "творча особистість", "творчі здібності", "збагачене освітнє середовище" і з'ясуванню ролі цієї діяльності у формуванні творчо розвиненої особистості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Щербина, С. М., та І. Ю. Щербина. Формування готовності майбутніх учителів до здоров’язберігаючого навчання як один із шляхів реалізації оздоровчої функції освіти. КНУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3095.

Повний текст джерела
Анотація:
У статі розкрита роль учителя у реалізації здоров’язберігаючої педагогіки у загальноосвітній школі, актуалізовано проблему здоров’язбереження учнів у навчанні, висвітлена сутність та роль здоров’язберігаючої діяльності педагога; розглянута сутність понять «здоров’язберігаюче освітнє середовище», «здоров’язбереження учнів», «здоров’язберігаюче навчання», «здоров’язберігаюча діяльність учителя», «готовність майбутніх педагогів до здоров’язберігаючого навчання», зазначено, що формування готовності майбутніх вчителів до здоров’язберігаючої навчання - один із шляхів реалізації оздоровчої функції освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Словак, Катерина Іванівна, Сергій Олексійович Семеріков та Юрій Васильович Триус. Мобільні математичні середовища: сучасний стан та перспективи розвитку. НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/962.

Повний текст джерела
Анотація:
На формування і розвиток особистості людини найбільше впливає середовище, в якому вона живе, навчається, працює. Тому для ВНЗ важливою і актуальною проблемою як теоретичного, так і практичного характеру є проблема створення такого високотехнологічного інформаційно-комунікаційного освітньо-наукового середовища, в якому студент знаходиться щодня в процесі всього періоду навчання у вищій школі, яке повинне відповідати потребам інформаційного суспільства, сучасному рівню науки, техніки та світовим освітнім стандартам і сприяти підвищенню рівня інформаційно-комунікаційної підготовки та формуванню професійних компетентностей. Прикладом такого інформаційно-комунікаційного освітньо-наукового середовища для навчання математичних дисциплін студентів ВНЗ є web-орієнтоване математичне середовище. Одному з підходів до створення такого середовища на основі web-орієнтованої системи комп’ютерної математики (СКМ), що інтегрує в собі послуги різних систем за допомогою клієнт-серверних технологій і таких засобів ІКТ навчання математики, як мультимедійні демонстрації, динамічні математичні моделі, тренажери та експертні системи навчального призначення, присвячена ця стаття. Зокрема в роботі визначено новий клас педагогічного програмного забезпечення математичних дисциплін – мобільні математичні середовища. .
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Биков, В. Ю., М. І. Жалдак, В. М. Кухаренко, Н. В. Моісеєнко, О. П. Поліщук, С. О. Семеріков, О. М. Спірін та ін., ред. Хмарні технології в освіті. Видавничий відділ КМІ, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/590.

Повний текст джерела
Анотація:
Матеріали семінару висвітлюють питання, пов’язані з тенденціями розвитку хмарних технологій, розробки віртуальних навчальних середовищ, програмним забезпеченням хмарного середовища, безпеки хмарних технологій, соціальними мережами, засобами Web 2.0, хмарними технологіями мобільного навчання, застосуванням хмарних технологій у відкритій освіті, вищих навчальних закладах, початковій школі, професійно-технічній освіті, профорієнтаційній роботі, післядипломній освіті, сертифікації фахівців. Значну увагу приділено хмарним сервісам Google та Microsoft, наведено приклади застосування хмарних засобів навчання фундаментальних дисциплін. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Середовище освітнє" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії