Статті в журналах: "Семантичне значення"

1

Мироненко, О. В. "ЕКСПЛІКАЦІЯ ЛЕКСИЧНО ТА СЕМАНТИЧНО ОКАЗІОНАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ З КОНОТАТИВНИМ УВИРАЗНЕННЯМ У МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 181–85. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Конотація у статті репрезентується як лексико-семантичне явище, що увиразнюється складною термінологічною парадигмою, діалектичною структурною організацією та семантичною різноплановістю. Як лінгвістичний феномен конотація тісно пов’язана з інноваційними, історичними, прагматичними, аксіологічними модифікаціями у суспільстві. Узуально-оказіонально виражені лексеми репрезентують зміни у мовній картині світу, що виражають психологічні, екстралінгвальні, семіотичні ракурси реального/ірреального простору. Особливу увагу приділено узуально та оказіонально диференційним іменникам з конотативним значенням, які активно вживаються у мові української преси. До узуально різноаспектних іменників з конотативним значенням належать активно вживані, продуктивно функціональні лексичні одиниці. Під оказіонально диференційними іменниками з конотативним значенням розуміють такі, що поділяються на лексичні, у яких репрезентується нова форма та зміст лексеми, та семантичні, що характеризуються новою змістовою наповненістю, а їхня форма залишається незмінною. Виявлення значення лексично та семантично оказіональних іменників з конотативним увиразненням можливе завдяки: 1) підтекстовій потенційності, що допомагає розкрити суть та специфіку конотативного значення; 2) асоціативним реакціям, що спонукають до створення образної картини світу та експлікації семантичного потенціалу конотативно вираженої лексеми; 3) текстовим компонентам, які служать для вираження та передачі семантичного потенціалу іменників з конотативним увиразненням та можуть стояти у препозиції чи постпозиції до аналізованого слова; 4) лапкам, що виконують функцію розрізнення семантичного навантаження лексеми у певних контекстних ситуаціях; 5) семантичним модифікаціям, що характеризуються зміною значення у інформаційній контекстуальній площині, де розкривається конотативний потенціал аналізованого слова. Лексично та семантично оказіональні іменники з конотативним значенням у мові української преси фокусують та підкреслюють інновації, що відбуваються у всіх сферах буття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Шегедин, Наталія. "СЕМАНТИКА ТА СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ПРИКМЕТНИКІВ ЖОВТОГО КОЛЬОРУ В ЛАТИНСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі творів августівського періоду)". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 165–70. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-27.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено комплексне дослідження семантичних та стилістичних функцій прикметників жовтого кольору в латинській мові на матеріалі поетичних творів Квінта Горація Флакка, Публія Овідія Назона й Публія Вергілія Марона. Виконано аналіз особливостей художньої реалізації прикметників жовтого кольору, семантичної структури основних кольоропозначень. Виокремлено ядро, навколоядерну, периферійну та дифузну зони. Лексико-семантичне поле прикметників жовтого кольору кількісно багате й семантично розгалужене, оскільки включає лексичні одиниці, які позначають різноманітні відтінки жовтого. Дослідження продемонструвало, що лексема flavus є семантичним центром лексико-семантичного поля. Навколоядерну зону становлять auratus, aureus, croceus, flavens, inauratus, luteus, де основною диференційною ознакою є насиченість кольору. Лексичні одиниці cereus, fulvus, gilvus, luridus, murreus, pallens, ravus, у значенні яких жовтий колір утрачає яскравість, унаслідок чого, рівновага вираження колірної ознаки зміщується в бік темного або світлого тону, становить периферію поля. У дифузній зоні виділяємо flammifer, igneus, igniferus. Відзначено дві основні функції словотворення – номінативну та експресивно-стилістичну. Розкрито значення прикметників жовтого кольору і їхні індивідуально-авторські трансформації. Колірні означення дають змогу простежити формування й розвиток багатозначності слів. Семантика жовтого кольору – рух від конкретного порівняння до колірного узагальнення. Особливо виразними функціонально-стилістичними засобами виявилися полісемія, метафора, епітет. За допомогою цих тропів створюються яскраві художні емоційно-експресивні образи, які привертають увагу читача і, зазвичай, виражають позитивні або негативні емоції. Семантична завантаженість концепту жовтого кольору відображає не лише почуття й думки поетів, а й соціальні явища в житті античного суспільства. Проте на вибір лексеми, передусім, впливає подих античної доби та відчуття кольору авторами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Вислободська, І. М. "ТИПИ ЗНАЧЕНЬ ПОСТПОЗИТИВА «UP» В АНГЛІЙСЬКОМУ ФРАЗОВОМУ ДІЄСЛОВІ «GO UP»". Nova fìlologìâ, № 83 (9 листопада 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-5.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано семантичну структуру постпозитива «up» як другого компонента англійського фразового дієслова «go up». У дослідженні фразове дієслово – це цілісний семантичний комплекс, сформований на основі різноступеневої інтеграції семантичних характеристик його складових компонентів. Ці комплекси становлять новий тип матеріалу для семантичного аналізу, оскільки в процесі їх формування відбувається зрушення в семантиці їх дериваційної основи: дієслова, прислівника чи прийменника, виникають якісно нові семантичні одиниці з розширеним семантичним обсягом. В утворенні значення фразового дієслова важлива роль належить його другому компоненту – прислівнику чи прийменнику, які є його вихідними одиницями. У контексті поєднання з дієсловом постпозитив має важливі функції: позначення напрямку дії, її підсилення, додавання нового значення до дієслова. У ході аналізу виявлено всього 12 значень постпозитива «up», із них 6 (movement and position; increasing and improving; preparing and beginning; approaching;disrupting and damaging; happening and creating) долучаються до формування загального значення фразового дієслова «go up». Постпозитив «up» використовується в просторовому/локативному значенні, має функцію позначати напрямок дії в значеннях фразових дієслів go up 1, go up 2, go up 3 , go up 4, go up 5, go up 9. У випадку метафоричного значення його використання мотивується метафорою «up is more» у фразових дієсловах up 16, go up 17, go up 13. В аспектуальному значенні постпозитив «up» позначає вид аспекту (завершеність, інхоативність) у фразових дієсловах дієслів go up 8, go up 10, go up 111 , go up 11. Фразові дієслова становлять значну частину лексикону сучасної англійської мови. Вивчення значення їх других компонентів – постпозитивів – є актуальною мовознавчою проблемою. Виявлені в дослідженні три типи значень постпозитива «up» (просторові/локативні, метафоричні, аспектуальні) слугуватимуть коректному визначенню лексико-семантичних варіантів значень фразового дієслова «go up». У перспективі вважаємо доцільним вивчення значень постпозитивів англійських фразових дієслів в аспекті антонімії та синонімії їх значень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

A.R., Dudok. "ENGLISH PREFIXAL VERBS: SEMANTIC TRANSFORMATIONS AND COGNITIVE MECHANISMS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-8.

Повний текст джерела

Анотація:

The article analyzes the phenomenon of semantic transformations and cognitive mechanisms of creating English prefixal verbs’ meanings on the material of English explanatory dictionaries. It is noted that modern English prefixal verbs show a productive semantic potential for the creation of meanings, and therefore are an effective means of nomination, a verbalized way of thinking and reflecting the linguistic picture of the world. The influence of the studied phenomena on the associative perception of recipients has been clarified and the peculiarities of the expressive emotional potential of prefixal meaning-making, their implicit filling revealed. It is claimed that in the process of semantic transformations of the prefix verb new numerous sendes are actualized, new deep semantic layers are opened, which fill the prefix verb with extraordinary meaning. It is revealed that there is a generalized, core meaning of the prefix verb (invariant, common to all), and others are its variants, id. est. numerous variable senses. The article emphasizes that in practical application, as a derivative and cognitive-semantic mechanism, metaphor and metonymy play the role of simplifying, saving and highlighting the generalized invariant meaning of the English prefix verb. Semantic transformations in metaphor and metonymy, which are part of prefixal verbs, are interpreted as a cognitive mechanism that forms new senses on the basis of associative implications. The idea is put forward that before the basis, the prefix does not merge into a single phonetic-morphological complex with formative inflections, but has its own autonomous (invariant) meaning with its inherent meaning-making paradigm. The article reveals new meanings of prefixal verbs and their senses, which arose as a result of semantic transformation or rethinking of existing nominations. It is proved that the essence of the process of metaphorization, metonymization of English prefixal verbs is to change the primary meaning of the word by including in its semantics new differential semes that modify senses. It is concluded that the prefix derivation of a verb preserves and transmits the same semantic load as common vocabulary, because the prefix always includes a word or term in a certain matrix of the scheme, so its semantic load is specific and clear.Key words: prefixal verbs, semantic transformations, cognitive mechanisms, meanings, metaphor and metonymy, lexical-semantic load, expressive-emotional potential. У статті проаналізовано феномен семантичних трансформацій і когнітивних механізмів творення смислів англійських префіксальних дієслів на матеріалі англомовних тлумачних словників. Зазначено, що сучасні англійські префіксальні дієслова виявляють продуктивний семантичний потенціал творення смислів, отже, є ефек-тивним засобом номінації, вербалізованим способом мислення та відбиття мовної картини світу. З’ясовано вплив досліджуваних явищ на асоціативне сприйняття реципієнтів і розкрито особливості експресивно емоційного потенціалу префіксального смислотворення, їх імпліцитного наповнення. Стверджується, що в процесі семантичних трансформацій префіксального дієслова актуалізуються нові численні смисли, відкриваються нові глибинні семантичні пласти, що наповнюють префіксальне дієслово неординарним змістом. Виявлено, що існує узагальнене, стрижневе значення префіксального дієслова (інваріант, спільне для всіх), а інші – його варіанти, тобто численні змінні смисли. У статті акцентується на тому, що в практичному застосуванні як дерива-тивний і когнітивно-семантичний механізм метафора й метонімія виконують роль спрощення, економії та виділення узагальненого інваріантного значення англійського префіксального дієслова. Семантичні трансформації в метафорі й метонімії, що входять до складу префіксальних дієслів, трактуються як когнітивний механізм, що формує нові смисли на основі асоціативних імплікацій. Висунуто ідею, що, передуючи основі, префікс не зливається в єдиний фонетико-морфологічний комплекс із формоутворювальними флексіями, а має своє автономне (інваріантне) значення з притаманною йому смислотвірною парадигмою. У статті розкрито нові значення префіксальних дієслів та їх смислів, що виникли в результаті семантичної трансформації чи переосмислення наявних номінацій. Доведено, що сутність процесу метафоризації, метонімізації англійських префіксальних дієслів полягає в зміні первинного значення слова шляхом включення до його семантики нових диференційних сем, які модифікують смисли. Зроблено висновок, що префіксальна деривація дієслова зберігає та передає те саме семантичне навантаження що й загальновживана лексика, адже префікс завжди включає слово чи термін у певну матрицю схеми, тому його семантичне навантаження конкретне й чітке.Ключові слова: префіксальні дієслова, семантичні трансформації, когнітивні механізми, значення, метафора й метонімія, лексико-семантичне навантаження, експресивно-емоційний потенціал.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Pechko, Nina. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ІМПЛІЦИТНОЇ СЕМАНТИКИ АНТРОПОНІМІВ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 148–60. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-148-160.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття досліджує імпліцитний аспект політичного дискурсу через аналіз семантичних імплікатур антропонімів політичного дискурсу. Останні включають офіційні (імена, прізвища) та неофіційні (прізвиська, прізвиськові утворення, псевдоніми) найменування відомих політичних діячів, глав держав та урядів та є одиницями, відповідно, первинної та вторинної номінації, що визначає різні підходи до їх вивчення та шляхи інтерпретації семантичних імплікатур, які вони репродукують. Визначено, що при дослідженні офіційних найменувань політичних лідерів найбільш дієвим є етимологічний та семасіологічний підходи. Саме вони дають змогу прослідкувати походження конкретного антропоніма та виокремити імпліцитні семантичні елементи шляхом аналізу значення його дериваційних складових. Семантичне значення таких ономастичних одиниць є специфічним: воно не відбиває понять, а лише вказує на первісну семантику – мотиви номінації. Такі семантичні імплікатури, як правило, є безвідносні до персони номінанта, особистісно невмотивовані, почасту містять нейтральну позалінгвальну інформацію. При цьому вони є невід’ємними елементами цілісного семантичного значення антропоніму. Доведено, що вивчення неофіційних антропонімів політичного дискурсу вимагає застосування прагматичного підходу, оскільки утворення прізвиськ та прізвиськових утворень зумовлене екстралінгвальними чинниками, є прагматично та функціонально вмотивованим. З’ясовано, що семантичні імплікатури таких неофійних найменувань містять позитивну та негативну конотації й у гіперболізованому вигляді вказують на характерні особистісні риси номінанта, виокремлюють його з-поміж інших, ретранслюють інформацію про специфіку та основні моменти його політичної кар’єри.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Гонта, І. А. "ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНІ ТА МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «КОРОНАВІРУС»". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 53–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні лінгвістичної актуальності набуває комплексне дослідження конкретних екстралінгвальних (культурних, соціальних, економічних) умов та лінгвістичних (структурних, семантичних та словотвірних) особливостей утворення нових лексичних та фразеологічних одиниць, що виникли у час глобальної пандемії коронавірусу, вперше виявленої в Китаї та згодом поширеної в усьому світі. Інтенсивним періодом словотвору став період жорсткого карантину, що тривав з березня по червень 2020 року. Особливий інтерес викликають новоутворення з ітеративними компонентами corona, quarantine. Зручним способом їх семантичної класификації є структурування в лексико-семантичні поля, як парадигмальні об’єднання лексичних одиниць за спільністю інтегрального компонента значення або ж архісеми. Таке структурування дозволяє виділити суттєво більшу кількість лексико-семантичних підгруп. У статті досліджується лексико-семантичне поле «Коронавірус» з ітеративними інтегральними компонентами corona та quarantine. Мотивацією аналізу лексико-семантичних поля «корона вірус» із цими компонентами є велика кількість мовних одиниць, утворених за участю саме цих ітеративних інтегральних компонентів. Лексико-семантичними підгрупами новоутворень у межах цього лексико-семантичного поля є лексико-семантичні підгрупи на позначення самої людини та її характеристик, її характерної зовнішності, поведінки, соціально- економічних змін (зокрема в економічній діяльності людини), змін, пов’язаних із міжособистими стосунками, змін, пов’язаних із навчанням та дозвіллям. Аналіз структурних, семантичних та словотвірних характеристик таких новоутворень дозволив визначити композитний спосіб словотвору, контамінацію, усічення компонентів слів як особливо продуктивні види структурного словотвору, метафоризацію – як продуктивний спосіб їх семантичного словотвору. Інтегральні ітеративні компоненти corona, quarantine в більшості новоутворень є ономасіологічною ознакою цих новоутворень, тоді як інший компонент у складі композити або словосполучення виступає ономасіологічним базисом. Мовні новоутворення характеризуються розширеною роллю конотативного компонента в їх семантиці, причинами чого є їх новизна та актуальність, структурні характеристики (композити та контамінанти), яскраве метафоричне та асоціативне значення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Ostratuik, Natalia. "Семантико-функціональна характеристика лексико-семантичного поля дієслів відчуття у сучасній українській літературній мові". Філологічний дискурс, № 9 (28 лютого 2019): 206–14. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено семантико-функціональній характеристиці лексико-семантичного поля дієслів відчуття у сучасній українській літературній мові. Зазначено, що позитивною семантичною ознакою дієслів відчуття як дієслів психічного стану є ознака процесуальності. Аналіз семантичних значень засвідчив, що дієслова відчуття не мають яскраво вираженої семантичної характеристики, в їх смисловій структурі частіше за все містяться позитивні семантичні ознаки, крізь значення суб’єктності. У багатьох з них відсутня сема активності, але пасивність змісту в них не маркована. Доведено, що дієслова відчуття вживаються в синтаксичних конструкціях з прямим додатком – назвою відчуттів або об’єктів відчуттів. У дієсловах відчуття додаткові семантичні компоненти динамічність/статичність дій не проявляються достатньо послідовно. У словотвірній парадигмі дієслів відчуття частотними є похідні зі значенням абстрактної дії. Дієслова відчуття достатньо часто створюють акціональні парадигми, до яких входять дієслова з видовими значеннями, утворені за допомогою префіксів або суфіксів, і лексем, що виражають додаткові семантичні модифікації. Отже, більшість дієслів відчуття становлять активний фонд лексики, що зумовлює закономірні взаємодії, перехрещення дієслівних лексем. Безсумнівним є взаємозв’язок дієслів відчуття з лексико-семантичною групою дієслів сприйняття, а також з дієсловами бажання, емоційного переживання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Огнев"юк, Г. З. "Семантичне значення терміна "правова визначеність"". Судова апеляція, № 3 (48) (2017): 6–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Ахмад, І. М., та О. В. Семида. "АСОЦІАТИ НАЗВ ЧАСТИН ДОБИ КВАЛІТАТІВНО-ПРЕДМЕТНОЇ СЕМАНТИКИ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано асоціативно-семантичну кореляцію назв частин доби та лексем з якісно-об’єктивним значенням. Обґрунтовано принципи включення слів у склад асоціативно-семантичних груп, виділено смислові ознаки, за допомогою яких здійснюється зв’язок між рефлексемами та кауземами. Склад і структура асоціативно-семантичних груп з вершинними словами «ранок», «день», «вечір» і «ніч» визначено як смислові ознаки, завдяки яким реалізується смисловий зв’язок каузем з рефлексемами. Простежується реалізація асоціативно-смислових зв’язків вивчених лексем на рівні тексту. Серед традиційно виділених лексичних парадигм асоціативно-семантична група посідає особливе місце. Вона формується як на основі причинно- наслідкових зв’язків реалій навколишнього світу, так і з урахуванням смислових взаємодій лексем у мові. Склад і структура цієї парадигми зумовлена смисловою структурою початкового слова. Виходячи з подібності номінованих реалій, рефлекси, які представляють загальний для каузем семантичний атрибут, у межах такої парадигми розподіляються по денотативних зонах. Кожен із членів АСГ може виступати як каузема стосовно інших слів формується асоціативно-семантична група другого рівня, рефлекси другого рівня виступають збудниками АСГ третього рівня тощо. Разом члени АСГ усіх рівнів, прямо або опосередковано семантично пов’язані з початковою кауземою, утворюють асоціативно-смислову структуру. У результаті досліджень було визначено склад та архітектуру асоціативно- смислової структури з кауземою «ранок». Він поєднує у собі рефлекси двох рівнів, які семантично пов’язані з кауземою через часові, якісно-часові та якісно-об’єктивні ознаки. Асоціативний зв’язок лексеми зумовлюється співвідношеннями явищ об’єктивного світу. Оскільки назви частин дня належать до однієї і тієї ж лексико-семантичної групи і містять однакові смислові ознаки у смисловій структурі, логічно припустити існування стандартних парадигм з кауземами – назвами частин доби. Формування та опис таких парадигм формує майбутнє дослідження. У статті також визначена роль контексту у виявленні асоціативно-смислових зв’язків, подано приклади спільного функціонування кауземів та рефлексем у контексті. Перспективою дослідження є опис складу та структури типової асоціативно-семантичної групи з причинною назвою частин дня

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Кримець, О. М. "СПЕЦИФІКА СЕМАНТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 64–72. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.07.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено семантичні процеси як чинники розвитку термінологічної лексики. Розглянуто специфіку таких семантичних процесів, як розширення, звуження й зміщення значення у сфері української науково-технічної термінології. На численних прикладах продемонстровано, що семантичний процес розширення значення в термінології супроводжується детермінізацією й ретермінізацією, процес звуження значення – термінізацією й ретермінізацією, а процес зміщення – термінізацією, ретермінізацією й транстермінізацією. Доведено, що мотивують семантичні процеси в термінології метафоричне переосмислення й метонімне зрушення вихідних значень. Ключові слова: семантичні процеси, термінологія, розширення значення, звуження значення, зміщення значення, метафора, метонімія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Літвінова, Наталія Вікторівна. "Семантика лексико-семантичної групи слів зі значенням «жінка, дружина» в німецькій мові (на матеріалі давніх текстів)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (15 січня 2016): 96–102. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.210.

Повний текст джерела

Анотація:

У запропонованій статті розглянуто особливості лексико-семантичної групи слів зі значеннями «жінка, дружина», здійснено спробу продемонструвати трансформацію значень лексем конкретної тематичної групи у процесі розвитку мови. Джерельною базою слугували лексикографічні праці давньоверхньонімецького періоду, з яких було вилучено групу слів кількістю 6 одиниць зі значенням «жінка, дружина»: frouwa, frau[wa], frowa; wīp, wiib, uuib; quena; hīa, hīwa; gemāla, gimahha, gimahala; idis, itis. З’ясовано, що лексема frouwa в оригінальних текстах давньоверхньонімецького періоду трапляється насамперед у значеннях «жінка» і «жінка шляхетного походження». Акцентовано на тому, що словоформа wīp у текстах давньоверхньонімецького періоду вживається тільки у значенні «жінка», а в текстах середньоверхньонімецького найчастіше зафіксоване значення «жінка, дружина». Виявлено, що лексична одиниця quena в текстах давньоверхньонімецького періоду використовувалася зі значеннями «дружина, жінка».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Семчук, Л. І. "Функціонально - семантичне мікрополе модального значення необхідності у латинській мові". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 24, ч. 3 (2008): 193–97.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Мицан, Дарія Миронівна. "Язик про людину (на матеріалі польської і української фразеології)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 357–63. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.817.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються фразеологізми польської та української мови з лексичним компонентом язик. Порівнюється семантичне значення і етимологічне походження даних мовних одиниць. Доведено ілюстративно, що в обох мовах такі ФО характеризують людину, здебільшого, з негативного боку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Filiniuk, Valentyna. "Сонце як компонент мовного полотна повісті «Небесний змій» Докії Гуменної". Філологічний дискурс, № 10 (9 грудня 2019): 297–306. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.29.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено лексико-семантичні та стилістичні особливості функціонування слова сонце у фантастичній повісті Докії Гуменної «Небесний змій». Було використано функціонально-семантичний аспект для виявлення лексико-семантичних зв’язків між словами, семантичного наповнення лексем, актуалізації різних сем для передачі авторського задуму. Було зафіксовано близько 80 випадків уживання слова сонце. Цей лексичний компонент в аналізованій повісті значно розширив семантичне поле. Окрім, зафіксованих у словниках значень слова сонце, ми виявили такі семи: ʽсторона світуʼ, ʽджерело світлаʼ, ʽастрономічне поняттяʼ, ʽформаʼ, ʽнапрям рухуʼ, ʽчасʼ, ʽколоʼ, ʽвізерунокʼ, ʽбожествоʼ, ʽлюдинаʼ. Найчастіше Докія Гуменна пише про сонце як персоніфіковану істоту, оживлене явище природи. Могутньому богу Сонця, який щороку народжувався, поклонялися представники різних народів, зображених у творі. Антропоморфні та зооморфні образи втілення сонячного божества (бик, кінь, олень) творяться за участю дієслівних і прикметникових лексем. Було проаналізовано низку перифразів, метафоричних і порівняльних конструкцій із компонентом сонце. Дослідження доповнено семантичним аналізом спільнокореневих слів сонячний, підсоння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Романова, Наталя Василівна. "Семантика асоціатів на слово-стимул Überraschung (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, № 1 (12 жовтня 2012): 120–30. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i1.700.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито семантичне наповнення асоціатів на німецькомовне слово-стимул Überraschung подив, отриманих у ході спрямованого асоціативного експерименту. Визначено домінантні значення аналізованого слова як ядерної основи. Доведено, що семантика асоціата як лінгвістичного явища окреслена формулою «образ і мовний рівень».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Miao, Zhang. "Взаємодія речитативності та кантиленності в оперних творах Дж. Верді." Музичне мистецтво і культура, № 25 (20 грудня 2017): 67–76. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-67-76.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – розкрити стильову своєрідність взаємопроникнення речитативної та кантиленно-аріозної стилістики в реформаторських операх Дж. Верді. Методологія статті обумовлена історіографічним та текстологічним підходами, зосереджена на ракурсі жанрової семантики з її естетичними показниками. Наукова новизна роботи забезпечується вивченням двох основних тенденцій використання речитативу в європейській опері: речитативної монологізації (монотематизації) оперної мови, з одного боку, діалогічного протиставлення речитативного як вербалізовано-мовного аріозно-кантиленному як суто музично-мовленнєвому, з іншого. Висновки дослідження дозволяють стверджувати, що в творчості Верді відбувається остаточне семантичне визначення, протиставлення та діалогічна співвіднесеність, речитативного та аріозно-кантиленного стилістичних комплексів, речитативне та кантиленне інтонування набувають значення оперних музично-мовленнєвих семантичних синтагм.Ключові слова: оперна поетика Верді, аріозна кантиленість, речитативність, діалог вербального та музичного начал.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Колесникова, Лариса Леонідівна. "Особливості лексико-семантичної організації символів-дендрономенів дуб і каштан (на матеріалі української поезії кінця ХХ століття)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 12 (5 травня 2015): 142–49. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v12i0.330.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто лексичне значення і семантичне розгалуження назв диких дерев, зокрема дуба і каштана, що репрезентовані в українських поетичних текстах кінця ХХ століття. Визначено характерні символічні особливості, архетипне походження й функціональна активність аналізованих номенів, доведено їхній звʼязок із традиціями і віруваннями українського народу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Досанова, А. Р., та І. В. Кузнєцова. "ТЕХНОНІМ У ФРАЗЕОЛОГІЧНІЙ СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 69–73. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено виявленню основних теоретичних аспектів існування та функціонування технонімів у фразеології сучасної англійської мови. Проведено аналіз кореляції між лексичним (план вираження) та семантичним (план змісту) підґрунтям фразеологічних одиниць. Також наведена коротка класифікація за лексичним та семантичним підґрунтям фразеологізмів із компонентом-технонімом. Систематизація фразеологізмів із компонентом-технонімом дає змогу окреслити межі потенційного обсягу зворотів, які формують цей клас онімів. Для констатації факту належності звороту до фразеологізмів із компонентом-технонімом варто виходити з того, що в його складі потрібно виявити елемент технічної спрямованості. Щоб визначити початкову належність звороту до групи технонімів, варто спиратися на пряме значення того компонента, який має відношення до виробничої діяльності або є результатом виробництва. Виокремлений технонім характеризують із таких позицій: чи є він пристроєм або механізмом, інструментом або матеріалом, чи відображає будь-яку технічну дію або є її результатом. Слід також пам’ятати, що будь-яка фразеологічна одиниця – це єдність двох аспектів: плану змісту й плану вираження. Лексичне підґрунтя технонімів у складі фразеологізму представлене тим компонентом, який формує технічний образ стійкої конструкції. Воно може бути представлене такими тематичними групами: механізми і споруди, інструменти та матеріали. Семантичне підґрунтя вбачаємо в тому, що десемантизоване слово-технонім, формуючи образ з іншими компонентами, вирішальним чином бере участь і у формуванні сукупного значення звороту. Тому цей тип систематизації будується з опорою на зареєстроване словниками значення фразеологізму. Таким чином, спираючись на проведене дослідження, можемо стверджувати, що фразеологізми з компонентом-технонімом можна класифікувати за лексичним або семантичним підґрунтям, кожне з яких має дві тематичні категорії, а саме: механізми і споруди, інструменти та матеріали, вид і застосування матерії, поведінка і стан матерії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Shton, Olena. "Семантика відносних прикметників, утворених від іменників – назв неаморфних речовин". Literature and Culture of Polissya 98, № 14f (18 травня 2020): 177–85. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-177-185.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної лінвістики – вивчення полісемії відносних прикметників. Метою її є виявлення можливих комбінаційних поєднань значень різних типів у семантичній структурі багатозначних відносних прикметників та їх опис.У статті досліджено розвиток семантики багатозначних відносних прикметників, утворених вiд iменникiв – назв неаморфних речовин. Шляхом аналізу таких лексем у системі мови, а також їх функціонування у сучасній українській прозі виявлено, що типовими для них є семантичні структури із трьома і більше лексико-семантичними варіантами, серед яких вторинні, номінативно-похідні і переносні узуально-конотативні та оказіонально-конотативні значення, які виникають на основі актуальних, рідше – потенційних сем твірних іменників здебільшого на основі переносів за такими п’ятьма моделями: 1) від ознаки за матеріалом – до ознаки за кольором; 2) від ознаки за матеріалом – до ознаки за звуком; 3) від ознаки за матеріалом – до ознаки, пов’язаної з рухом, здатнiстю до руху; 4) відтактильної ознаки – до ознаки за твердістю, міцністю, вагою; 5) від ознаки за матеріалом – до оцінного значення. Визначено, що виникнення в аналізованих лексем вторинних конотативних лексико-семантичних варіантів зумовлено семним потенцiалом значення твiрного iменника: чим бiльше якiсних сем знаходимо у його значеннi, тим бiльше якiсних лексико-семантичних варіантів може розвинутись у вiдносного прикметника; своєрідність переносних значень вiдносних прикметникiв, утворених вiд конкретних iменникiв, виявляється у чiтко усвiдомлюваній внутрiшній формі, образності твiрного iменника, чiткій установці не на номiнацiю, а на характеристику, оцiннiсть та емоцiйнiсть.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Меньшиков, И. И. "Синтаксическая омонимия в современном русском языке (вариативность и переразложение)." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 221–26. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-23.

Повний текст джерела

Анотація:

Під омонімією в загальному випадку розуміється звуковий збіг різних мовних одиниць, значен- ня яких не пов’язані один з одним, і таке семантичне відношення між словами може мати місце на всіх рівнях структури мови, але найбільше проблем з адекватним тлумаченням такого тексту виникає при насиченні його синтаксичними омонімами, конструкціями, побудованими за моделями, що формаль- но збігаються в плані вираження при несумісності їх синтаксичного змісту, а відповідно і значення. Неоднозначність змісту і його відповідності синтаксичній структурі того чи того висловлювання встановлювалася головним чином викладачами та студентами вищих навчальних закладів України при різному, але, як правило, зрозумілому особам, що володіють російською мовою, порядку слів, що так чи так відповідає здоровому глузду відповідного судження як зазначеного речення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Семак, Людмила. "Вплив конексту на актуалізацію синонімічних значень у творах сучасних українських письменників". TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6, № 15 (14 грудня 2021): 127–36. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13380.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено синоніми, що функціонують у текстах сучасної української жіночої прози. Проаналізовано значення лексичних одиниць, що вступають у синонімічні відношення за певних контекстуальних умов. Наведено семантичні процеси, за яких відбувається семне варіювання у значеннях синонімів. За допомогою методу компонентного аналізу описано семний склад значень синонімів: виявлено інтегральні, диференційні й оказіональні складники семантики низки близьких за значенням слів. З’ясовано особливості трансформації семного складу значень слів під впливом контексту. Наголошено, що значення слів під впливом контексту зазнає певних зрушень, що зумовлює поступ синонімічних відношень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

ЛОЗИНСЬКА, Оксана Григорівна. "КОНТАМІНАЦІЇ ПОЛЬСЬКИХ КІНЕМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 156–63. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237846.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – продемонструвати особливості структури, семантики та функціонування в текстах сучасної польської мови фразеологічних контамінацій як одного із типів структурно-семантичних інновацій, яких зазнають польські кінематичні фразеологізми на позначення емоцій. Об’єктом дослідження є контаміновані польські кінематичні фразеологізми на позначення емоцій; предметом аналізу – структурно-семантичні особливості контамінованих кінематичних фразеологізмів на позначення емоцій. Результатом дослідження є ґрунтовне вивчення текстової реалізації контамінованих кінематичних фразеологізмів, розкриття механізмів їхнього творення з урахуванням специфіки семантичного поєднання контамінованих фразеологізмів, встановлення різновидів контамінацій та спроба визначення причин їхньої появи. Висновки. З’ясовано, що значення контамінованих кінематичних фразеологізмів є результатом розширення – накладання, розгортання чи злиття – значень переважно двох вихідних нормативних фразеологізмів. Такі контамінації здебільшого вживаються для інтенсифікації значення одиниці шляхом схрещення значень поєднаних фразеологізмів. Найчастіше контамінуються дієслівні фразеологізми з іменними чи два дієслівні фразеологізми, значно рідше – обставинні з дієслівними чи два обставинні фразеологізми. При перехрещенні дієслівної одиниці з іменною відбувається розгортання образу і/чи значення дієслівного фразеологізму, а при контамінаціях з формально-семантичним вузлом – накладання значень фразеологізмів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Лозицька, Марія. "ОСОБЛИВОСТІ ГЕНДЕРНО МАРКОВАНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ МАСКУЛІННИМИ АНТРОПОМЕТРИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 105–10. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-17.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості гендерно маркованих фразеологізмів із маскулінним антропометричним компонентом. Мета роботи – розкриття специфічних рис гендерно маркованих фразеологізмів, у компонентному складі яких міститься антропометричний компонент на позначення чоловіка. Мета зумовлює виконання завдань, що націлені на дослідження основних напрямів гендерних досліджень у фразеології й аналіз особливостей маскулінних антропометризмів із загальним значенням «особа чоловічої статі» в компонентному складі гендерно маркованих фразеологізмів. Завдяки методу компонентного аналізу виокремлено фразеологічні одиниці з такими антропометричними компонентами: Kerl, Bube, Junge, Bursche, Knabe, Herr, Typ. Аналіз словникових дефініцій дав підставу визначити семантичне значення фразеологізмів із цими компонентами, а застосування методів кореляції мовних і позамовних явищ та лінгвокультурного аналізу сприяло виявленню взаємозалежності соціальної сфери носіїв мови із семантикою досліджуваних мовних елементів та їх здатністю відображати культурно зумовлені погляди німецького народу на чоловічу стать. Установлено, що компонент Bube називає зазвичай осіб чоловічої статі, але може вказувати й на жінку або взагалі втрачати семантичну гендерну ознаку. Компонент Kerl указує лише на особу чоловічої статі. Фразеологізми з Junge у своєму складі є синомінічними до фразеологічних одиниць із компонентом Kerl та характеризують чоловічу стать, можуть позначати професію чи рід занять або навіть семантизувати нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Фразеологізми з компонентом Knabe характеризують чоловіка з огляду на вік, але можуть слугувати звертанням до нього. Антропометричний компонент Herr має найбільший фразеотворчий потенціал, передає здатність тримати ситуацію під контролем, семантизує владу чи її відсутність, а також професію або рід занять. Окрім того, ФО з компонентом Herr вживаються для оцінки особи чоловічої статі. За умови негативної характеристики Herr набуває іронічного змісту з огляду на первинну семантику цього компонента (пан, повелитель). Фразеологізми з Typ позначають особу чоловічої статі або особу загалом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

СУПРУН, Людмила, та Володимир СУПРУН. "СТРУКТУРНА КОНФІГУРАЦІЯ Й ФУНКЦІОНАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ НЕПОШИРЕНИХ РЕЧЕНЬ ДІЄСЛІВНОЇ БУДОВИ В ХУДОЖНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 119–27. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Пропоновану статтю присвячено з’ясуванню специфіки ідіостилю відомого українського письменника Олеся Гончара, а саме чіткій ідентифікації непоширених речень дієслівного типу без обов’язкових приприсудкових компонентів як синтаксичної домінанти прози Олеся Гончара. Аналіз непоширених речень дієслівного типу без обов’язкових приприсудкових компонен- тів засвідчив, що їхня семантика – це комплекс різних за своєю природою семантичних склад- ників. У семантико-синтаксичному аспекті розглядані одиниці мають певні диференційні ознаки, спричинені насамперед особливостями абсолютивних дієслів-присудків, яким прита- манне самодостатнє семантичне наповнення. За позицією в тексті спостережено такі групи непоширених конструкцій: непоширені речення на початку абзацу або логічного блоку тексту, статті; непоширені речення в сере- дині логічного блоку; непоширені речення в кінці логічного блоку; непоширені речення одно- часно в декількох місцях логічного блоку. З’ясовано, що Олесь Гончар надає перевагу непоширеним реченням дієслівної будови на початках абзаців. Це спричинено їхніми значеннєвими особливостями, а саме: вони здатні виражати предикативну ознаку узагальнено, урізноманітнювати її залежно від сфери люд- ської діяльності або змін оточуючого світу. Досліджено, що структурна конфігурація непоширених конструкцій у творах Олеся Гончара така: непоширене речення, вжите самостійно; непоширена структура як частина складносурядного речення; непоширена конструкція у функції головної частини складнопід- рядного речення; непоширена побудова як елемент безсполучникового речення. Найчастіше Олесь Гончар послуговується непоширеними реченнями, що становлять частини складних безсполучникових речень. Майже на такому ж рівні за частотою функціо- нування в досліджуваних текстах перебувають непоширені підрядні частини складнопідряд- них речень. Матеріал дослідження допоміг виділити такі функції непоширених речень у тексті: вступна (експозиційна), кульмінаційна, підсумкова, узагальнювальна, єднальна. Філософське спрямування творчості Олеся Гончара визначається, поряд з іншим, і тим, що непоширені речення в його текстах найчастіше навантажені підсумковою й узагальнювальною функціями. Зроблено висновок, що завдяки лексичному значенню компонентів непоширене речення набуває власного значення збережуваного й поза контекстом. Значеннєва палітра непошире- них речень у романах Олеся Гончара різнобарвна й багатоаспектна. Непоширені конструкції з різними значеннями допомагають письменнику висвітлити найтонші нюанси його творів. Непоширені речення дієслівного типу без обов’язкових приприсудкових компонентів станов- лять синтаксичну домінанту прозового мовлення Олеся Гончара.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

СИДЕЛЬНИКОВА, Лариса. "ЛІТЕРНА СИМВОЛІКА СУЧАСНОГО ФРАНЦУЗЬКОГО ПИСЬМА". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 185–92. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.25.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – встановити символічні конотації окремих літерних знаків французької мови, представити основні символи та концепти, які становлять образно-поняттєву систему ініціалей французької картини світу, визначити семантичне співвідношення між літерою французького алфавіту і цифрою, розкрити філософсько-символічний аспект алфавітної системи французького письма. Об’єкт дослідження – літерні знаки французької писемної мови; предмет – символічні, метафоричні, ідеографічні особливості літер сучасного французького письма. Встановлення символічного значення літер французького алфавіту має за основу конструктивний метод, який допоміг визначити елементарні складники літерних знаків, а також виявити зв’язки між ними; структурний – для встановлення поняттєвої структури орфограм шляхом вивчення лексико-семантичних полів із тими чи тими ініціалями; семантико-когнітивний – для виявлення й опису відповідних концептів, закладених у літерному знаку, а також графонімічний аналіз, використаний для з’ясування місця й ролі кожної окремої літери в лінійній системі алфавіту. Наукова новизна полягає в тому, що вперше встановлена образно-поняттєва система ініціалей французького алфавіту, що містять біблійні символи, символи природи, архетипні символи, символи почуттів тощо, уперше описані характеристики літер як геометричних форм та як числові відповідники, які всередині системи відображають універсальні метафоричні поняття. У статті доведено, що літерний знак – це певний візуальний образ, співвідносний із певними філософськими поняттями та концептами, що французька орфографіка є символічною системою, яка забезпечує універсалізацію та кодифікацію повідомлень і передбачає знання механізмів реалізації цих процесів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Степаненко, М. І. "СЕМАНТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛОКАТИВНИХ ПРЕФІКСІВ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 91–102. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті схарактеризовано сполучувальний ресурс, значеннєвий потенціал локативних префіксів. Вирізнено, зокрема, три семантичні групи просторових префіксів («місце дії», «напрям руху», «шлях руху»), установлено семантичну структуру кожного конкретного репрезентанта цих груп, з’ясовано умови формування спектра диференційованих значень. Основну увагу приділено інтерпретуванню безпосередньої префіксально-прийменникової кореляції, що є найважливішим маркером статичної, директивної (лативної, аблативної, лативно-аблативної) або транзитивної семантики. Проаналізовано також внутрішньосистемні зв’язки між префіксами, передусім їхні синонімічні можливості. Ключові слова: локативні префікси, статична, директивна, транзитивна семантика, прийменникові кореляти, префіксально-прийменникова кореляція, семантична диференціація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

СЕМЕНЮК, Антоніна, та Яна СПОРИШ. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ РИС ЛЮДИНИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 179–84. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу англійських фразеологізмів, що описують основні риси людини: її здібності, характер і емоційний стан в англійській та українській мовах. Проаналізовано їхні відмінності та збіжності на лексико-семантичному рівні, виявлено компоненти, навколо яких центруються фразеологізми і які визначають їхнє семантичне наповнення та будову. Виявлено, що семантична та прагматична тотожність досліджуваних одиниць в англійській та українській мовах не завжди корелює з лексичною та синтаксичною, про що свідчать моделі, за якими їх утворено. Компонентний аналіз допоміг з’ясувати, з якими образами найчастіше асоціюється характер людини, її емоційний стан та здібності. Розвідка показала, що до основних способів перекладу фразеологічних одиниць на позначення рис людини відносимо переклад фразеологічним еквівалентом, запозиченим обома мовами з іншої або наявним у мові перекладу; фразеологічним аналогом, який має те саме значення, але базується на іншому образі, переважно нейтральному щодо національного забарвлення; калькою, що полягає у спробі скопіювати англійський образ і створити нову фразеологічну одиницю; описовий переклад, який виявився домінантним з огляду на особливості світосприйняття й уподобань обох народів. Установлено, що основними джерелами постання фразеологізмів та збагачення їхнього складу є запозичення внаслідок міжнаціональних контактів, жива народна мова як відображення звичаїв і традицій, зайнятості носіїв мови в певній сфері, а також Біблія. Фразеологічні одиниці є частиною фольклору, відображенням вірувань, духу народу, його ментальності, тож дослідження їх може привести до розуміння особливостей етносвідомості, допоможе зрозуміти спосіб мислення того чи того народу, що має самобутню манеру вираження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Сафонова, К. Я., та П. В. Кривуля. "Пропозиція методу «ПУНКТ» і верифікація експертизи фонетичної якості термінів з використанням профілю належної конотації на прикладах з економічної термінології". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (258) (13 лютого 2020): 68–81. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-258-2-68-81.

Повний текст джерела

Анотація:

В дослідженні показано місце завдань встановлення фонетичної якості термінів у сучасній термінознавчій проблематиці, конотативного аспекту у існуючих системах основних вимог до термінів. Оскільки фоносемантичне значення, або звукова оболонка, яка теж має додаткові семантичне навантаження, є певною можливістю, яка реалізується в мовній діяльності, та яка не завжди правильно та влучно відбиває належні конотативне оформлення референції, то альтернативні варіанти термінування отримують додатковий параметр оцінювання — фонетичну якість, яка може бути врахована у процесі термінування. Запропоновано визначення профілю належної конотації та експериментально встановлено оцінки його конкретних прикладів на основі запропонованого методу визначення фонетичної якості з використанням належної конотації термінів та терміноелементів (метод ПУНКТ). Оскільки є достатньо верифіковані результати дослідження семантичного диференціалу та фоносемантичних шкал, то вірогідною є й гіпотеза, що так само числом можна виразити профіль належної конотації, спираючись вже не на звучання, а на значення слова. Було досліджено гіпотезу профілю належної конотації з використанням фоносемантичних шкал на матеріалі конкретного експериментального встановлення профілів належної конотації та порівняння за результатами такого фоносемантичного аналізу, що дало можливість стверджувати позитивний потенціал використання та розвитку методу ПУНКТ. Завдяки такому дослідженню можна зробити висновок про те, що кожен термін може мати не тільки семантичний диференціал та фоносемантичний профіль, а й може мати також власний профіль належної конотації, який може встановлювати вимоги до вираження у семантичному диференціалі та фоносемантиці терміну різних звукових оболонок. Правильно вона буде реалізована лише тоді, коли для цього є необхідні передумови і установки. Дослідження також допомогло співвіднести фоносемантичний та термінологічний аспекти лексикології та виявити їх взаємозв'язок. Існують мови і терміни, де цей зв'язок простежується краще, але десь він може бути навпаки оберненим. На головне питання дослідження отримано безперечно позитивну відповідь: так, терміни можуть мати власний профіль належної конотації, його можна визначити та порівнювати з іншими фонетичними якостями термінів, визначаючі фонетичну якість термінів та терміноелементів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Grybynenko, Julia. "Семантико-композиційні функції інструментального тембру у творчості Г. Уствольської (на прикладі композиції № 1)." Музичне мистецтво і культура, № 25 (20 грудня 2017): 19–30. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-19-30.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи стає виявлення специфіки індивідуально-авторського втілення можливостей інструментального тембру в творчості Г. Уствольської, а також розкриття тембрової своєрідності творів композиторки на прикладі Композиції № 1. Методологічною основою даного дослідження є системно-аналітичний та жанрово-стильовий підходи. Залучаються текстологічний та виконавський стилістичний аналізи. Наукова новизна. Представлена в статті сторона інструментального почерку композиторки на сьогоднішній день залишається за рамками авторитетних досліджень, присвячених особливостям стилю Г. Уствольської. Цей дослідницький ракурс допомагає виявити якісно нову, відмінну від інших, сферу образності, що сформувалася в творчості композиторки; розширює уявлення про природу музики Г. Уствольської за рахунок визначення тембрових якостей її творів. Тембровий аспект творів композиторки проявляє себе також в незмінній перевазі певних інструментальних тембрів, серед яких вагому роль відіграє тембр туби, що отримує особливе структурно-семантичне значення в розгортанні драматургії творів Г. Уствольської. Висновки. Авторське трактування тембрів інструментів в Композиції № 1 формується в контексті концентрованого композиторського мислення Г. Уствольської, що не допускає навіть думки не те що про зайві, але й просто про додаткові деталі. Така спрямованість визначає важливе значення особливостей тематизму, ритміки, будови вертикалі і динаміки в вибудовуванні образів інструментальної партитури.Ключові слова: інструментальний тембр, темброва драматургія, інструментальна музика, Композиція, тембр туби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Мороз, Тетяна. "Репрезентація родинних цінностей у польських паремійних одиницях із семантично протилежними компонентами". Poznańskie Studia Slawistyczne, № 21 (27 листопада 2021): 229–48. http://dx.doi.org/10.14746/pss.2021.21.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати дослідження поняття сім’я та основних родинних цінностей у складі польських прислівʼїв та приказок із семантично протилежними компонентами. З огляду на семантику паремій виокремлено групи, які репрезентують образ польської родини – “Чоловік і дружина (стосунки між ними)”, „Батьки і діти (значення батьків для дітей)”, „Батьки і діти (значення дітей для батьків)ˮ, ”Родинні стосункиˮ. Аналіз цих груп показав широту семантичної структури прислівʼїв та приказок з антонімічними компонентами, за допомогою яких відображено стосунки між чоловіком і дружиною, особливості сімейної ієрархії (соціальна роль чоловіка та дружини); суттєву різницю між значенням батька і матері для дитини, зокрема статус та функції батька й матері; особливе значення дітей у житті батьків; стосунки між братом і сестрою та між двома братами, а також образи кровних родичів та свояцтва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Таран, О. С., та Ю. М. Лебеденко. "ЛЕКСЕМА ДАХ: ЛІТЕРАТУРНА VS СЛЕНГОВА". Лінгвістичні дослідження 2, № 54 (2021): 153–61. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті описано розвиток сленгових значень літературної лексеми “дах”, здійснено аналіз дистрибуційних семантичних моделей через оцінку колокацій коефіцієнтом LogDice. У дослідженні комплексно застосовано корпуснокерований і корпуснобазований підходи на основі використання найбільшого корпусу української мови – ГРАК, який має найповнішу мета-, морфо- й семантичну розмітку. Розвідка ґрунтується на ідеях дистрибутивної семантики, що описує зміни в значеннях через частотні характеристики дистрибуцій у корпусі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Бура, К. О. "ПРОБЛЕМА УЗГОДЖЕННЯ КАТЕГОРІЙНОГО АПАРАТУ СУЧАСНОЇ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (27 березня 2022): 18–22. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1062.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні теорія аргументації зазнає значних змін, які спонукають вчених, що працюють у цій царині, до подальших наукових досягнень. З’являються нові течії та напрямки, предметне поле розширюється, а саме уявлення про аргументацію модифікується, залучаючи нові аспекти та інструментарій. Незважаючи на це, у межах теорії аргументації прослідковуються значні термінологічні проблеми, від вирішення яких залежить майбутній розвиток царини. Дослідники вживають одні і ті самі поняття на позначення різних феноменів, враховуючи особливості власних теорій, але не узгоджуючи їх з наявними наробками інших вчених. Слід зазначити, що такі ключові для напряму терміни як ‘аргументація’, ‘аргумент’, ‘аргументативний процес’, ‘аргументативна реальність’ та інші змінюють своє значення залежно від контексту та дослідницьких інтересів конкретного науковця. Сьогодні терміни ‘argument’ та ‘argumentation’ повинні розумітися як ті, що покривають значно більшу семантичну територію, аніж традиційне розуміння засобів переконання. Наразі такі шляхи комунікації як переконання, доведення та обговорення розглядаються як невід'ємні елементи аргументації. З цієї причини, семантичне поле, що покривається термінами ‘argument’ та ‘argumentation’, має бути переглянуте та переосмислене. Актуальність таких проблем посилюється поширенням інтересу до теорії аргументації, який сьогодні виявляють не лише вихідці з англомовного світу, але й носії інших мов. Термінологія, притаманна цій царині, активно перекладається з англійської мови та впроваджується у національні наукові лексикони. Це породжує низку перекладацьких проблем і створює необхідність розвивати локальні категорійні апарати, зокрема україномовний. Переклад породжує нові сенси, не проявлені раніше. Це одна з причин, чому шляхи розвитку царин знання відрізняються, залежно від наукового середовища. Неоднозначність використовуваних термінів призводить до смислових труднощів, які мають бути вирішені за допомогою створення усталеного категорійного апарату. Переклад цитат та головної термінології з англійської мови здійснений автором цієї статті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Мішеніна, Тетяна Михайлівна. "Мовні девіації інтерферентного характеру в системі сучасної української мови". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (13 листопада 2014): 108–22. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.374.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз явища інтерференції, розмежовано інтерфереми і суперінтерфереми (суржикові компоненти) як різновиди мовних девіацій. Уживання інтерферем на рівні семантичної модифікації спричиняє уживання слів у невластивому значенні в системах російської й української мов. Мовні девіації, спричинені помилками перекладу (калькуванням), неоднозначністю семантичних реляцій, лексичних сигніфікативних значень, становлять суржикові ненормативні компоненти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Piatnytska-Pozdnyakova, Iryna. "СЕМАНТИЧНІ СТРУКТУРИ ЯК МАРКЕРИ ФОРМУВАННЯ СМИСЛУ В МУЗИЧНОМУ ТВОРІ: АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД". Музичне мистецтво і культура 2, № 32 (11 січня 2022): 78–89. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – виокремлення семантично значущих структур музичного тексту, що яскраво представляють оригінальний композиторський стиль, але не з погляду їхньої унікальності, а як складний багатошаровий семантичний простір. Методологія дослідження. Запропонована методика аналізу дозволяє не тільки зрозуміти складні семантичні процеси, які розгортаються в музичній тканині твору, виявити різностильові складові частини, сюжетні схеми та конструктивні моделі, що утворюють його інтертекстуальний простір, у якому віддзеркалено різні культурні тексти та позатекстова реальність, але й вийти на рівень усвідомлення світоглядних орієнтирів творчості композитора, що існує в контексті музичного дискурсу. Наукова новизна полягає у виявленні семантично значущих структурних елементів музичного тексту на дотекстовому, текстовому, позатекстовому, контекстовому й інших рівнях смислоутворення. Висновки. На прикладі аналізу трьох мініатюр “Postludien” сучасного українського композитора В. Сильвестрова розкрито семантично значущі структури музичних текстів; проаналізовано структурні елементи музичного мовлення композитора; виявлено міжтекстові асоціативні зв’язки на рівні фігур інтексту, проаналізовано їхню функцію в контексті музичного формоутворення, де вони набувають значення не тільки структурного компонента, але й семантичного зерна, навколо якого сконцентровано змістовні рівні музичного тексту. Це дозволило зрозуміти логіку та принцип організації музичного дискурсу другої половини ХХ століття, у контексті якого різні цитації й алюзії мисляться як важливий засіб конструювання смислу музичного тексту, що свідчить про володіння композитором особливим видом текстової імплікації. Практичне значення. Інформація може бути використана для подальшого дослідження та розроблення курсів лекцій і семінарів з історії та теорії української культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Дротенко, Валентина. "СЕМІОТИКА ІКОНОПИСУ ТА СТИЛІСТИКА ІКОНИ В КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ТРАДИЦІЇ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 135–40. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-30.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемам семіотики іконопису та іконології як методу інтерпретації семантики ікони, її опосередкування соціокультурним контекстом. Особливістю українського іконопису є поєднання візантійського стилю зі стилями західноєвропейського мистецтва і розробка власної версії цих стилів. Концепт ікони визначає її як культурний артефакт і розкриває взаємовпливи українського живопису та іконопису. Художній контекст семантики ікони пов'язаний з пошуками поєднання національної традиції та авангардного мислення в образотворчому мистецтві. Йдеться про взаємозв’язок художніх засобів виразності світських жанрів та композиційно-колористичних канонів сакрального мистецтва. Символіка світла, кольору, простору і принцип розташування об’єктів зображення відповідають канонам сакрального. Сюжетність, ефект особистості, виразність та мальовничість форми свідчать про світський контекст. Компактність сюжету, не зважаючи на персоніфікацію та індивідуалізоване тлумачення, викликає цілісне сприйняття Божественної присутності. Трансцендентальний вимір ікони визначається антиномією невидимого у видимому, незображеного у зображеному; художній вимір ікони виявляє співвіднесення іконографічного канону з каноном фольклорних традицій. Перспективи досліджень іконопису пов’язані з методом інтерпретації його об’єктів. Метод іконології виявляє за змістом, стилем зображення та технікою виконання семантичне значення і визначає тенденцію розвитку сакрального мистецтва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

ОЛЕКСАНДРУК, Ірина. "ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИКИ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (НА МАТЕРІАЛІ «СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» У 20 ТОМАХ)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 101–7. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про дослідження семантики відносних прикметників української мови з використанням комп’ютерних технологій. Джерельною базою обрано «Словник української мови» у 20 томах Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, який функціонує у паперовій та електронній версіях. Електронна версія представлена двома варіантами: Віртуальною лексикографічною лабораторією «Словник української мови», що є інструментом для укладання 20-томного «Словника української мови» і проведення наукових досліджень, та онлайновим «Словником української мови у 20 томах», який розміщено у вільному доступі на сайті Українського лінгвістичного порталу. Мета статті – продемонструвати проведення семантичного аналізу відносних прикметників на матеріалі «Словника української мови» у 20 томах для створення мовно-інформаційного інструментарію, орієнтованого на виконання семантичних досліджень в електронному словнику. Методи дослідження – комп’ютерні технології, лексикографічний аналіз, теорія семантичних станів. Зазначено, що необхідною умовою ефективної автоматизації електронних словників для досліджень із семантики є вимога експліцитного представлення в них семантичної інформації. Словникові дефініції відносних прикметників із формулами тлумачення «Прикм. до» і «Стос. до» лише встановлюють факт зв’язку значення прикметників із лексичними значеннями іменників, від яких ці прикметники утворено, тоді як він повинен бути представленим в експліцитному вигляді у тлумаченнях відносних прикметників для ефективної автоматизації електронного словника під час проведення семантичних досліджень. Запропоновано спосіб проведення семантичного аналізу відносних прикметників у 20-томному «Словнику української мови». Представлено один із етапів розроблення багатопараметричного інструментарію для проведення семантичних досліджень відносних прикметників з неекспліцитними формулами тлумачення в електронному тлумачному словнику. Для поглибленого дослідження семантичної структури українського прикметника застосовано формалізм теорії семантичних станів, розроблений В. А. Широковим. Продемонстровано етапи конкретизації лексичного значення відносного прикметника у сполученні з іменником, визначення семантичних класів, установлення семантичних відношень, наведено приклад експліцитного подання відповідної словникової дефініції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Вінтонів, М. О., Т. М. Вінтонів та К. О. Бортун. "Функційно-семантичне поле категорії імператива в публіцистичному дискурсі: проблеми визначення структури та опису". Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 65, № 2 (24 лютого 2022): 425–37. http://dx.doi.org/10.1556/060.2020.00033.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоноване дослідження функційно-семантичного поля імператива публіцистичного стилю дає змогу встановити значення імперативності на кожному з кіл поля в українській мові. Фокус нашої уваги спрямовано на інвентаризацію та зіставлення конституентів на рівні лексики, морфології і синтаксису, які належать до організації функційно-семантичного поля імператива публіцистичного дискурсу.Визначено структуру поля імператива (ядро, приядерна частина, ближня та далека периферії), його організацію та кількісне наповнення його ярусів. Визначено особливості парадигматичної структури та реалізацію лексичних, морфологічних та синтаксичних засобів функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному стилі.Мета нашої роботи передбачає комплексний аналіз структурної організації функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному дискурсі, вивчення його організації та кількісного наповнення його кіл.Потребує докладного вивчення типологія функційно-семантичного поля імператива в сучасній українській мові. Схарактеризовано парадигматичну структуру та лексичні, морфологічні й синтаксичні засоби функційно-семантичного поля імператива в публіцистичному стилі.У статті для відбору та інвентаризації фактичного матеріалу використано описовий метод із прийомами наскрізного виписування та систематизації. Джерельна база дослідження − 5000 одиниць. Її формують імперативні одиниці, зафіксовані в публіцистиці останніх років, інтернет-виданнях. На різних етапах дослідження використано статистичні методи для побудови репрезентативної вибірки дослідження, зокрема кількісних підрахунків – для вивчення відсоткового співвідношення основних шарів функційно-семантичного поля імператива публіцистичного стилю.Проаналізований ілюстративний матеріал дав змогу докладно викласти, обґрунтувати авторську концепцію щодо унаочнення польової структури імператива публіцистичного дискурсу, систематизації та виокремлення різноманітних засобів репрезентації, встановлення основних та допоміжних засобів експлікації імперативності, що утворюють польову структуру імператива в публіцистичному дискурсі.Результати дослідження підтверджують, що в нашому дослідженні найбільш повно репрезентовані ядерні форми імператива (форми 2-ої ос. одн. та мн.), які формують центр та прототипове значення поля імператива в публіцистичному дискурсі, а найменш уживаними є форми спільної дії, що виражають каузацією дії 2-ої і 1-ої особи імператива. Вони формують приядерну структуру, активно розвиваються й змінюються.The study of the functional-semantic ﬁeld of the imperative in journalistic style makes it possible to deﬁne the meaning of imperative on each circle of the ﬁeld in the Ukrainian language. The papers focuses on the inventory and comparison of constituents at the level of lexical units, morphology, and syntax, which belong to the structure of the functional-semantic ﬁeld of the imperative in journalistic discourse.The structure of the imperative ﬁeld (core, core part, close and far peripheries), its organization and quantitative ﬁlling of its levels were determined. The characteristic features of paradigmatic structure and the functioning of lexical, morphological, and syntactic means of the functional-semantic ﬁeld of the imperative in journalistic style were identiﬁed.The purpose of this work involves a comprehensive analysis of the structural organization of the functional-semantic ﬁeld of the imperative in journalistic discourse, the study of its structure, and the quantitative content of its circles.The typology of the functional-semantic ﬁeld of imperative in the modern Ukrainian language requires detailed research. The paradigmatic structure and lexical, morphological, and syntactic means of the functional-semantic ﬁeld of imperative in journalistic style were described.The paped uses a descriptive method for the selection and inventory of actual material with the techniques of end-to-end writing and systematization. The source base of the study consists of 5,000 units. It comprises imperative units recorded in journalistic writings in recent years, and also online publications. At diﬀerent stages of the study, statistical methods were used to construct a representative sample of the study, in particular quantitative calculations were applied to study the ratio of the main layers of the functional-semantic ﬁeld of imperative in journalistic style.The analyzed material made it possible for the authors’ concept of visualizing the ﬁeld structure in question to be disclosed in detail and substantiated, it helped to systematize and separate various means of representation, establish the main and auxiliary means used to explicate the imperatives that form the ﬁeld structure of the imperative in journalistic discourse.The results conﬁrm that within this research, the most highly represented are core forms of the imperative (forms of the 2nd person singular and plural), which form the center and prototype value of the imperative ﬁeld under consideration, while the forms of joint action causation expressed by the 2nd and 1st person imperative are used the least. They form a near-core structure, actively developing and changing.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Сегін, Любомир Васильович. "Структурно-семантичні особливості словотвірної парадигми дієслів із значенням «переміщення вниз» в українській і польській мовах". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 226–35. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.107.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано структурно-семантичні особливості типової словотвірної парадигми префіксальних дієслів динамічної просторової локалізованості в українській і польській мовах. Під час дослідження з’ясовано структуру парадигми – субстантивно-ад’єктивно-вербально-адвербіальна, виявлено типологію семантичних позицій кожної із зон, установлено набір словотворчих засобів, що експлікують словотвірні значення, а також кількісну наповнюваність зон і семантичних позицій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Ястремська, Тетяна. "Формальна і семантична структури дериватів y говорах української мови: проблема кореляції". Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 65, № 1 (8 грудня 2021): 209–30. http://dx.doi.org/10.1556/060.2020.00017.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено проблему кореляції формальної і семантичної структур дериватів. Дослідження здійснено на прикладі прикметників, дериватів із коренем -гор- (-гір-, -гур-), які входять до складу словотвірного гнізда з вершиною гора ‘гора’, ‘верхня частина’ і репрезентують семантичну опозицію ‘верx’ ↔ ‘низ’.Корпус прикметників із коренем -гор- (-гір-, -гур-) формує понад 60 одиниць, які описують орієнтацію об’єктів у просторі, окреслюють просторову кваліфікацію об’єкта та моделюють си-стему координат мовної (а радше діалектної) картини світу. Детально проаналізовано семантику прикметників першого та другого ступенів деривації (гíрний / гóрний, горáвий, горúстий, горíшний, гірськúй, гóряний, горíський тощо); префіксально-суфіксальних форм (згíрний, згірнúстий, загíрний, нагíрний, пагористий та ін.) та композитів (крутогóрий, плоскогíрний, простогíрний тощо). Семан-тичну структуру прикметників проаналізовано в межах двох семантичних субкомплексів, а саме: ‘верхня / нижня частина об’єкта’ та ‘верхня / нижня межа’. Значення прикметників структурова-но єрархічно. Усі значення (компоненти семантичної структури) ілюструють приклади, засвідчені в говірках української мови. Зафіксовані значення представляють різні аспекти життя українців.Проаналізовані мовні одиниці відтворюють діалектні особливості, зокрема семантичні, харак-терні для говорів південно-західного наріччя української мови. Джерелами дослідження слугували історичні та регіональні словники (Є. Желехівський, С. Недільський, П. Білецький-Носенко, Д. Яворницький, Б. Грінченко та ін.), а також діалектні тексти та лінгвістичні атласи. Семантичні зміни, виявлені на підставі аналізу історичних джерел і пам’яток української мови від ХІ ст., зафік-совано на різних історичних етапах. Це дало змогу не тільки окреслити особливості діалектної кар-тини світу діалектоносіїв, відмінності у їхньому світогляді, знаннях та колективному досвіді, а й репрезентувати особливості діалектної номінації, деривації та семантики.Діалектні відомості подано в семи порівняльних таблицях, які фіксують деривацію та семантику аналізованих лексем, а також семантичні зміни прикметників гíрськúй / гóрський, горíшний. Задоку-ментовано найдавніші фіксації дериватів від ХІ ст. та семантичну еволюцію слів. Аналіз формальних і семантичних структур дериватів підтвердив, що семантика базового слова є основою для форму-вання семантики дериватів.This paper deals with the problem of correlation between the formal and semantic structure of derivatives. The paper suggests examples of derivative of the root -гор- (-гір-, -гур-) and represents the semantic opposition ‘top’ ↔ ‘bottom’ – fragments of the derivative clusters of the base words of the opposition гора ‘mountain’, ‘top’.The corpus of adjectives with the root -гор- (-гір-, -гур-) amounts to more than 60 units. It describes the orientation of objects in the space as well as identiﬁes the spatial qualiﬁcation of an object and models the coordinate system of the linguistic (resp. dialectal) worldview. The author scrutinizes the semantics of the adjectives: unpreﬁxed derivatives of the 1st and 2nd degrees of derivation (гíрний / гóрний, горáвий, горúстий, горíшний, гірськúй, гóряний, горíський, etc.); preﬁxal-suffixal formations (згíрний, згірнúстий, загíрний, нагíрний, пагористий, etc.), and compounds (крутогóрий, плоскогíрний, простогíрний, etc.). The semantic structure of adjectives is analyzed within two semantic subcomplexes: ‘the top of the object’ and ‘high / low limit’. The subcomplexes unite the meanings of the adjectives, which are structured hierarchically. All meanings (components of the semantic structure) are illustrated by examples of dialectal speech. These meanings represent different aspects of the Ukrainians’ life.The analysed units represent semantic and typical features for the south-western dialects of the Ukrainian language. The sources of the study are historical and regional dictionaries (by Ye. Zhelekhivskyi, S. Nedilskyi, P. Biletskyi-Nosenko, D. Yavornytskyi, B. Hrinchenko, etc.) and texts as well as linguistic atlases. Semantic changes, as based on the analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language from the 11th century, were recorded at different historical stages. It is possible to identify the speciﬁc features of the perception of the world and differences in the worldview of dialect speakers, their knowledge, and collective experience, and represent the speciﬁc features of dialect nomination, derivation, and semantics.The dialectal data provided in the 7 comparative tables of the lexeme’s derivation and semantics, and what is more, semantic changes of the adjectives гíрськúй / гóрський and горíшний. The oldest ﬁxations of derivatives from the 11th century and the semantic evolution of the words are documented. The analysis of the formal and semantic structures of derivatives proved that the semantics of the base word is the basis for the formation of the semantics of derivatives.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

ОЛЕКСАНДРЕНКО, Катерина, та Ольга МИСЕЧКО. "Психологічні та лінгвістичні чинники сприйняття і розуміння іншомовного тексту". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 2 (27 червня 2019): 147–64. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.2.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемам дослідження лінгвістичних і психолінгвістичних чинників, які впливають на процес сприйняття та розуміння іншомовного тексту, що є важливою складовою у підготовці майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Згідно із сучасними дослідженнями на рівні тексту реалізується задум висловлювання, проходить взаємодія мови і мислення. Описано найбільш поширені концепції дослідження тексту, зокрема лінгвістична, психологічна, методична, психолінгвістична. Проаналізовано категорію семантичної напруженості і лексичної рекурентності, які впливають на сприйняття, розуміння і запам’ятовування текстового матеріалу. Семантична напруженість тексту визначається як суб’єктивна категорія, зумовлена ступенем смислової і змістової новизни тексту для реципієнта. До основних чинників, які підвищують семантичну напруженість тексту відносять: лексичні одиниці з широкою семантикою, спеціальну термінологію, дейктичні одиниці, оказіональні слова, слова з імпліцитним значенням, абревіації та власні назви, референтну неоднозначність лексичних одиниць тощо. Встановлено, що семантична напруженість може виконувати дві основні функції: конструктивну і деструктивну, де конструктивність напруженості полягає у тому, що вона являє собою джерело нової інформації, а її деструктивність призводить до неадекватно сприйняття і розуміння. Рекурентність визначається як механізм породження, репрезентації та актуалізації смислу. Зазначається, що рекурентність можна досліджувати у широкому та вузькому контекстах. У вузькому значенні рекурентність розглядається як повтор на рівні структурної організації тексту, де вона репрезентується відповідними одиницями на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях. У широкому розумінні рекурентність - це культурна і лінгвокультурна універсалія, яка є ключовою для гуманітарних наук. Встановлено, що надмірна насиченість письмового тексту рекурентними одиницями негативно впливає на процес перекладу, викликаючи розсіювання уваги, створення хибного уявлення про простоту і зрозумілість матеріалу, зниження запам’ятовування і як результат неправильного відтворення. Теоретичні положення були підтверджені експериментальними даними: для успішного запам’ятовування коефіцієнт рекурентності не повинен перевищувати показника 0,20-0,25. Отримані результати можна використовувати у навчанні як усного , так і письмового видів перекладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Bobul, Ivan. "Семантичні властивості вокально-естрадного виконавства у контексті теорії інтерпретації." Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 235–45. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-235-245.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи постає як визначення комунікативної своєрідності та провідних текстологічних тенденцій, способів кодування і символізації в вокальній естрадній творчості. Методологія дослідження зумовлена поєднанням герменевтичного, структуралістського, текстологічного та семіологічного підходів на основі цілісного вивчення явища вокально-естрадного виконавства. Наукова новизна роботи полягає у розкритті значення явищ інтерпретації та інтертекстуальності в сфері вокально-естрадного виконавства, у визначенні провідних форм інтерпретації в галузі естрадного мистецтва як театралізованої сценічної артистичної діяльності, у виявленні магістральної ролі особистості естрадного співака в організації інтерпретативної семантичної цілісності художньої форми естрадної вистави. Висновки. Вокально-естрадне виконавство має складну текстологічну організацію, що зумовлена особливою природою естрадного мистецтва. Воно передбачає високу інтертекстуальну активність провідної «дійової особи» – артиста-соліста, який стає семантичним стрижнем естрадно-сценічної дії, суміщає декілька інтерпретативних функціональних планів, сприяє переродженню естрадної програми у сучасну квазі-сюжетну виставу з поетизованим образом людини у композиційному осередку.Ключові слова: вокально-естрадне виконавство, інтерпретація, текст, інтертекстуальність, семантичні позиції, особистість співака, естрадно-сценічна дія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Ястремська, Тетяна. "Концепт низ: семантика базових слів". Gwary Dziś 14 (10 грудня 2021): 113–37. http://dx.doi.org/10.14746/gd.2021.14.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Верх / низ – просторова опозиція, яка не тільки демонструє орієнтацією об’єктів у просторі, уточнює просторову кваліфікацію частини об’єкта, а й окреслює і формує систему координат мовної (resp. діалектної) картини світу. У статті проаналізовано лексико-семантичні особливості одного із полюсів цієї опозиції – концепту низ, який у говорах української мови репрезентують базові слова низ, діл, під (спід). Семантику базових слів досліджено в межах семантичних полів («Рельєф», «Будівля», «Тіло», «Одяг і взуття», «Сінозаготівля», «Соціум» та ін.), а також відповідно до семантичних субкомплексів (‘частина об’єкта’, ‘край, межа’, ‘поверхня’). У дослідженні застосовано ономасіологічну модель опису – від значення до слова. Корпус джерел сформували діалектні й етнографічні тексти, словники, регіональні атласи та записи діалектного мовлення носіїв говорів української мови, а також історичні словники, які документують семантичні зміни в часі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Kh.R., Dudok. "THE ROLE OF PHRASEOLOGICAL CONSTITUENTS IN REPLENISHING THE TERMINOSYSTEM “MOBILE COMMUNICATION”." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-9.

Повний текст джерела

Анотація:

The article analyzes the role of phraseological constituents in the process of replenishment in the mobile communication terminology. It is noted that phraseological units carry much more information than a single word and should be studied and taken into account in various aspects: cognitive, linguistic and cultural, functional, etc. It is argued that cognitive phraseological units as constituents of the language system are used by native speakers to describe semantic processes and states. It is proved that the deep semantic nature of phraseology has been emerged under the influence of socio-domestic, political and other social phenomena. Some constituents in the professional language through time acquire additional, situational meaning, i.e. new semantic content of constant expressions giving it a special text format. It is suggested that the semantic structure of the phraseological component in professional speech is formed by a set of its semantic elements, which are closely correlated with each other. It is stressed that the components of phraseological semantics, in turn, are divided into semantic components, semantic features that act not only as constituents of the main semantic components of phraseology, but also as a close link between them. Thus, such characteristic features of phraseological constituents as internal form, motivation, imagery, idiomaticity and stability, enable the phraseological units to create semantic transformation. It is argued that the professional language of mobile communication is filled with phraseological constituents, in which the value of the whole combination is not accurate, and sometimes not deduced from the sum of its components, or dominates the value of its components. It is concluded that phraseology is one of the inexhaustible sources of richness and expressiveness of speech, which nourishes the professional subtext of mobile communication, gives it an artistic sounding, filled with components of lexical and syntactic sophistication and completeness. We may sum up that the phraseological constituent is a productive semantic and stylistic means, so metaphor and metonymy are used in various spheres of language, the terminology of mobile communication in particular.Key words: phraseological constituents, internal form, meanings, sences, concept, idiomaticity, metaphor, metonymy. У статті проаналізовано роль фразеологічних конституентів у процесі поповнення терміносистеми мобільний зв’язок. Зазначено, що фразеологізми мають набагато більше інформації в порівнянні з окремим словом та їх слід вивчати й враховувати в різних аспектах: когнітивному, лінгвокультурологічному, функціональному тощо. Стверджується, що когнітивно фразеологічні одиниці як конституенти мовної системи використовуються носіями мови для опису смислових процесів і станів. Доведено, що глибинна семантична природа фразеологізмів полягає в тому, що під впливом соціально-побутових, політичних та інших суспільних явищ деякі конституанти у фаховій мові із часом набувають додаткового, ситуативного смислу, тобто нового смислового наповнення сталим висловам надає спеціальний текстовий форматив. Висунуто припущення, що семан-тичну структуру фразеологічного компонента у фаховому мовленні формує сукупність його семантичних елементів, що знаходяться між собою в тісних кореляціях. Розвинуто думку, що складові частини фразеологічної семантики своєю чергою розчленовуються на семантичні компоненти, семантичні ознаки, що виступають не тільки як конституенти основних семантичних складових частин фразеологізму, але і як тісна сполучна ланка між ними. Таким чином, такі характерні риси фразеологічних конституентів, як внутрішня форма, мотивованість, образність, ідіоматичність і стійкість уможливлюють здатність фразеологізмів до семантичної трансформації. Аргументовано, що фахова мова мобільного зв’язку наповнена фразеологічними конституентами, в яких значення цілого сполучення не точне, а іноді й зовсім не виводиться із суми складових компонентів або домінує над значенням складових частин. Зроблено висновок, що фразеологізми є одним із невичерпних джерел багатства й виразності мовлення, які живлять фахову підмову мобільного зв’язку, надають їй художнього зву-чання, наповнюють компонентами лексичної та синтаксичної витонченості й завершеності. Підсумовано, що фразеологічний конституент є продуктивним семантико-стилістичним засобом, так само як і метафора, метонімія, які використовується в різних сферах мови, зокрема терміносистеми мобільного зв’язку.Ключові слова:фразеологічні значення, внутрішня форма, значення, смисли, концепт, ідіоматичність, метафора, метонімія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

САВИЦЬКА, Ольга, та Тетяна ЯБЛОНСЬКА. "ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ СИТУАЦІЇ ЕКЗАМЕНУ СТУДЕНТАМИ З РІЗНИМ РІВНЕМ ТРИВОЖНОСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 133–39. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано сучасні погляди дослідників на феномен екзаменаційного стресу, здійснено опис процедури семантичного диференціалу для кількісного та якісного індексування значень при вивченні сприймання понять «екзамен», «хвилювання», «навчання в університеті». Метою статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження особливостей сприймання ситуації екзамену студентами з різним рівнем тривожності. Наукова новизна. Показано специфіку семантичного диференціалу поняття «екзамен» у студентів з різним рівнем тривожності, з’ясовано можливість вивчення особистісного смислу (емоційного ставлення) студентів до іспиту за допомогою семантичного диференціалу. Висновки. У семантичному просторі свідомості студентів з різним рівнем тривожності поняття «екзамен», «хвилювання» та «навчання в університеті» представлені на різній семантичній відстані. Найбільшою є семантична відстань між поняттями «навчання в університеті» та «хвилювання» у студентів з низьким та середнім рівнем тривожності. У студентів з середнім та високим рівнем тривожності «екзамен» і «хвилювання» перебувають на значній семантичній відстані, тоді як для семантичного простору свідомості студентів з низьким рівнем тривожності характерна близькість цих понять. Семантичні профілі цих понять також відрізняються у студентів залежно від рівня тривожності. Так, профілі семантичного диференціалу кожного з понять із низьким та середній рівнем тривожності свідчать про подібність емоційних реакцій на стимули «екзамен» та «навчання в університеті», а профілі семантичного диференціалу поняття «навчання в університеті» у них практично збігаються, що може свідчити про подібність конотативних значень цього концепту, тоді як у студентів із високим рівнем тривожності спостерігається менш інтенсивна емоційна реакція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Крижко, О. А. "ПОНЯТТЯ МОТИВАЦІЇ МОВНИХ ОДИНИЦЬ ЯК СПІВВІДНОШЕННЯ МОВНОГО ЗНАКА ТА ЗНАЧЕННЯ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 96–105. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема мотивації мовних одиниць як співвідношення мовного знака та значення. Зокрема, акцентується увага на специфіці самого мовного знака, яка зумовлена передусім його асиметричною природою, оскільки будь-які фактори зміни завжди призводять до зсуву відношень між означуваним і означувальним. Крім того, аналізуються основні властивості й ознаки мовного знака, подаються різноманітні підходи до визначення типів семантичних знакових відношень, виділяються асиметричні відношення у словесному знакові (нульова асиметрія, синтагматична асиметрія, парадигматична асиметрія), вказуються наслідки асиметрії словесного знака. У дослідженні зазначається, що словесні знаки як категорії лексичної семантики одночасно належать і семантичній структурі – одній з окремих субструктур загальної структури мови, і рівню лексики. Як семантичні категорії вони базуються на семасіологічних ознаках, а як категорії лексичного рівня мають також формальне вираження, тобто категоріям лексичної семантики властиве змістовно-формальне відбиття. Необхідно розрізняти семасіологічний і ономасіологічний підхід до їх вивчення, тобто кожну з категорій можна визначити у змістовому та значеннєвому планах. Із семасіологічного погляду гомосемні одиниці – це омолексемні полісемеми, з ономасіологічного – полісемемні омолексеми, а гетерогенні – полілексемні омосемеми й омосемемні полілексеми. З погляду співвідношення словесного знака й лексичного значення категорії лексичної семантики визначаються в аспекті топологічної / диференційної лінгвістики, проте структурний підхід до значення ще повністю не відповідає на питання взаємозумовленості знака та значення. Значення виникає в тих випадках, коли існують концептуальні зв’язки певного виду, що поєднують концепти як дискретні змістові сутності свідомості. Ці зв’язки можуть бути імплікаційними, порівняльно- класифікаційними та семіотичними (знаковими). Одним з основних положень лінгвістичної теорії є принцип довільності мовного знака, тобто як неумотивованість, як відсутність зв’язку між означувальним і означуваним, однак у системі мови мовний знак виявляється відносно мотивованим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Стрига, Е. В. "ВИКОРИСТАННЯ ФРАЗОВИХ ДІЄСЛІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 267–71. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-43.

Повний текст джерела

Анотація:

У запропонованій науковій статті розглянуто особливості вживання фразових дієслів в англійській мові. Фразові дієслова розглядаються як багаточленні лексичні одиниці, які складаються з дієслів, що виражають життєво важливі поняття та мають високу частотність уживання, та прислівників, що позначають напрямок дії або післялогів. Фразові дієслова – це інтегральна семантична одиниця, що є одним членом речення. Найчастіше значення фразових дієслів значно відрізняється від значення основних. Із точки зору комунікативної цінності їх уналежнюють до розмовного стилю. Значущість вивчення фразових дієслів уважається вагомою. Для підтвердження наведено діалог, у якому продемонстровано належність фразових дієслів до розмовного стилю. Уживання фразових дієслів завжди спрямоване на розмовне мовлення, «живу», повсякденну англійську мову, тобто на ту мову, якою послуговуються більшість її носіїв. Цілеспрямоване використання фразових дієслів дозволить уникнути певних застарілих виразів та значно збагатить мовлення словами та синонімами розмовного стилю. Значущість і висока частотність уживання фразових дієслів полягає у впізнанні і легкості у використанні елементів фразових дієслів. З’ясовано, що належне знання цього пласту англійської лексики дозволяє тому, хто говорить, не тільки висловити велику кількість понять, а й зробити це, використовуючи мінімальну кількість початкових елементів. Фразові дієслова полісемічні. Наявна багатозначність при цьому не завжди визначає очевидний семантичний зв’язок. Початковими значеннями є значення переміщення в просторі і результати дії. Тому одним із їх складників є велика кількість саме дієслів зі значенням переміщення у просторі. Виявлено, що до складу фразових дієслів входить дієслово високої частотності вживання (to be, to do, to bring, to carry, to give, to make, to get, to take, to put, to set, to keep, to hold, to throw, to come, to go, to fall, to turn, to see, to look та інші) та одного (up, down та інші) або кількох (up from behind, out from under та інші) післялогів (часток, що утворились від омонімічних їм прислівників). Фразові дієслова також можуть містити прийменники. Представляючи розмовний стиль, фразові дієслова сприятимуть природності та різноманітності комунікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Мішеніна, Тетяна Михайлівна. "Структурно-семантичні особливості конструкцій зі значенням наявності зовнішніх обставин, ситуацій і подій у житті людини в українській мові". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (23 листопада 2010): 91–99. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.893.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкриваються структурно-семантичні особливості конструкцій зі значенням наявності зовнішніх обставин, ситуацій та подій у житті людини, які віднесено до посесивних конструкцій дифузного типу на позначення відношень «посесор – абстрактне поняття». Доведено, що аналізовані конструкції становлять самостійний структурно-семантичний тип посесивних одиниць в українській мові.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Пежинська, О. М. "ФРАНЦУЗЬКІ ВЛАСНІ НАЗВИ-АНТРОПОНІМИ З ПОЗИЦІЇ ЗМІСТУ, ФОРМИ ТА ФУНКЦІЇ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 200–207. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-29.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено ґрунтовний аналіз мовознавчих праць, присвячених французьким власним назвам-антропонімам, визначено функціональну спрямованість власних назв та їх морфологічну характеристику. Акцентовано на вагомому внеску науковців в означену проблему, змальовано перспективу подальших наукових розвідок. Інтерес до вивчення французьких назв-антропонімів зумовлений багатьма факторами, в першу чергу протиставленням власних назв загальним, з яким пов’язують їх семантичні та морфологічні особливості. Наголошено на тому, що основоположною є характеристика всіх власних назв – бути індивідуальним найменуванням, що безпосередньо відбивається на природі його лексичного змісту. Визначальним фактором для встановлення значення власної назви вчені пропонують вважати контекст, оскільки власна назва володіє як мовним, так і мовленнєвим значенням. Визначення функціональної спрямованості власної назви пов’язують перш за все з тим, що вона називає одиничні об’єкти та утворюється в результаті мовної операції, яка полягає в тому, що в якійсь ситуації відбувається виділення певного об’єкта з метою його називання. Виокремлено кілька поглядів, що стосується природи лексичного змісту власної назви: власна назва – як семантично порожній знак, відсутність лексичного значення, і, навпаки, власна назва володіє як мовним, так і мовленнєвим значенням. Описуючи категорію числа, для прізвищ часто застосовується флексія -s, зокрема для прізвищ знатних родин, в іншому випадку для підкреслення унікальності – флексія відсутня. Наголошено на тому, що категорія детермінації іменників визнається не всіма вченими, проте всі дослідники впевнені в тому, що власні імена-антропоніми не потребують детермінації, оскільки вже в мові детерміновані та визначені. Відсутність чітко визначеного синтаксичного статусу опозиції назва загальна/власна дає змогу багатьом дослідникам говорити про перехід власних назв у розряд загальних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Калашник, Володимир Семенович, та Микола Іванович Філон. "Лексико-семантична група з коренем -крас- в українському лінгвокультурному просторі". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 2 (30 листопада 2011): 68–74. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i2.735.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто склад лексико-семантичної групи з коренем -крас- в українському лінгвокультурному просторі, означеному різними дискурсами. Наголошено на історичній тяглості та функціональній значущості аналізованих одиниць у формуванні фрагментів національної мовної картини світу. Звернено увагу на семантичну поліфонію відповідних номінацій та домінування естетичних оцінок у сучасних значеннях слів різної тематичної належності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Стратулат, Наталія Вікторівна. "Нові значення у словнику української мови як результат семантичного процесу метафоризації (на матеріалі тлумачного Словника української мови в 20-ти томах)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 448–55. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.829.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню активних процесів розвитку лексичного складу української мови з 80-х років ХХ ст. до сьогодні на матерілі тлумачного Словника української мови в 20-ти томах. На основі компонентного аналізу вивчені семантичні неологізми, охарактеризовано один із основних семантичних процесів – метафоризація, яка стала причиною виникнення нових значень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Семантичне значення"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями