Добірка наукової літератури з теми "Семантичне вираження"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Семантичне вираження".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Семантичне вираження"
1
Мироненко, О. В. "ЕКСПЛІКАЦІЯ ЛЕКСИЧНО ТА СЕМАНТИЧНО ОКАЗІОНАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ З КОНОТАТИВНИМ УВИРАЗНЕННЯМ У МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 181–85. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Конотація у статті репрезентується як лексико-семантичне явище, що увиразнюється складною термінологічною парадигмою, діалектичною структурною організацією та семантичною різноплановістю. Як лінгвістичний феномен конотація тісно пов’язана з інноваційними, історичними, прагматичними, аксіологічними модифікаціями у суспільстві. Узуально-оказіонально виражені лексеми репрезентують зміни у мовній картині світу, що виражають психологічні, екстралінгвальні, семіотичні ракурси реального/ірреального простору. Особливу увагу приділено узуально та оказіонально диференційним іменникам з конотативним значенням, які активно вживаються у мові української преси. До узуально різноаспектних іменників з конотативним значенням належать активно вживані, продуктивно функціональні лексичні одиниці. Під оказіонально диференційними іменниками з конотативним значенням розуміють такі, що поділяються на лексичні, у яких репрезентується нова форма та зміст лексеми, та семантичні, що характеризуються новою змістовою наповненістю, а їхня форма залишається незмінною. Виявлення значення лексично та семантично оказіональних іменників з конотативним увиразненням можливе завдяки: 1) підтекстовій потенційності, що допомагає розкрити суть та специфіку конотативного значення; 2) асоціативним реакціям, що спонукають до створення образної картини світу та експлікації семантичного потенціалу конотативно вираженої лексеми; 3) текстовим компонентам, які служать для вираження та передачі семантичного потенціалу іменників з конотативним увиразненням та можуть стояти у препозиції чи постпозиції до аналізованого слова; 4) лапкам, що виконують функцію розрізнення семантичного навантаження лексеми у певних контекстних ситуаціях; 5) семантичним модифікаціям, що характеризуються зміною значення у інформаційній контекстуальній площині, де розкривається конотативний потенціал аналізованого слова. Лексично та семантично оказіональні іменники з конотативним значенням у мові української преси фокусують та підкреслюють інновації, що відбуваються у всіх сферах буття.
2
Шегедин, Наталія. "СЕМАНТИКА ТА СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ПРИКМЕТНИКІВ ЖОВТОГО КОЛЬОРУ В ЛАТИНСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі творів августівського періоду)". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 165–70. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-27.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено комплексне дослідження семантичних та стилістичних функцій прикметників жовтого кольору в латинській мові на матеріалі поетичних творів Квінта Горація Флакка, Публія Овідія Назона й Публія Вергілія Марона. Виконано аналіз особливостей художньої реалізації прикметників жовтого кольору, семантичної структури основних кольоропозначень. Виокремлено ядро, навколоядерну, периферійну та дифузну зони. Лексико-семантичне поле прикметників жовтого кольору кількісно багате й семантично розгалужене, оскільки включає лексичні одиниці, які позначають різноманітні відтінки жовтого. Дослідження продемонструвало, що лексема flavus є семантичним центром лексико-семантичного поля. Навколоядерну зону становлять auratus, aureus, croceus, flavens, inauratus, luteus, де основною диференційною ознакою є насиченість кольору. Лексичні одиниці cereus, fulvus, gilvus, luridus, murreus, pallens, ravus, у значенні яких жовтий колір утрачає яскравість, унаслідок чого, рівновага вираження колірної ознаки зміщується в бік темного або світлого тону, становить периферію поля. У дифузній зоні виділяємо flammifer, igneus, igniferus. Відзначено дві основні функції словотворення – номінативну та експресивно-стилістичну. Розкрито значення прикметників жовтого кольору і їхні індивідуально-авторські трансформації. Колірні означення дають змогу простежити формування й розвиток багатозначності слів. Семантика жовтого кольору – рух від конкретного порівняння до колірного узагальнення. Особливо виразними функціонально-стилістичними засобами виявилися полісемія, метафора, епітет. За допомогою цих тропів створюються яскраві художні емоційно-експресивні образи, які привертають увагу читача і, зазвичай, виражають позитивні або негативні емоції. Семантична завантаженість концепту жовтого кольору відображає не лише почуття й думки поетів, а й соціальні явища в житті античного суспільства. Проте на вибір лексеми, передусім, впливає подих античної доби та відчуття кольору авторами.
3
Досанова, А. Р., та І. В. Кузнєцова. "ТЕХНОНІМ У ФРАЗЕОЛОГІЧНІЙ СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 69–73. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено виявленню основних теоретичних аспектів існування та функціонування технонімів у фразеології сучасної англійської мови. Проведено аналіз кореляції між лексичним (план вираження) та семантичним (план змісту) підґрунтям фразеологічних одиниць. Також наведена коротка класифікація за лексичним та семантичним підґрунтям фразеологізмів із компонентом-технонімом. Систематизація фразеологізмів із компонентом-технонімом дає змогу окреслити межі потенційного обсягу зворотів, які формують цей клас онімів. Для констатації факту належності звороту до фразеологізмів із компонентом-технонімом варто виходити з того, що в його складі потрібно виявити елемент технічної спрямованості. Щоб визначити початкову належність звороту до групи технонімів, варто спиратися на пряме значення того компонента, який має відношення до виробничої діяльності або є результатом виробництва. Виокремлений технонім характеризують із таких позицій: чи є він пристроєм або механізмом, інструментом або матеріалом, чи відображає будь-яку технічну дію або є її результатом. Слід також пам’ятати, що будь-яка фразеологічна одиниця – це єдність двох аспектів: плану змісту й плану вираження. Лексичне підґрунтя технонімів у складі фразеологізму представлене тим компонентом, який формує технічний образ стійкої конструкції. Воно може бути представлене такими тематичними групами: механізми і споруди, інструменти та матеріали. Семантичне підґрунтя вбачаємо в тому, що десемантизоване слово-технонім, формуючи образ з іншими компонентами, вирішальним чином бере участь і у формуванні сукупного значення звороту. Тому цей тип систематизації будується з опорою на зареєстроване словниками значення фразеологізму. Таким чином, спираючись на проведене дослідження, можемо стверджувати, що фразеологізми з компонентом-технонімом можна класифікувати за лексичним або семантичним підґрунтям, кожне з яких має дві тематичні категорії, а саме: механізми і споруди, інструменти та матеріали, вид і застосування матерії, поведінка і стан матерії.
4
КІНАЩУК, Анастасія. "АКТАНТИ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ ПРЕДИКАТІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗУМОВЛЕНОГО ІРРАЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ)". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні представлено предикатно-актантні моделі як один із засо- бів презентації семантичної структури лексики в контексті функціонального синтаксису. Визначено, зокрема, тематичну групу предикатів на позначення зумовленого ірраціонального стану в українській, англійській та німецькій мовах. Описано центральні елементи ядерної семантичної структури. Уточнено поняття предиката й актанта з позиції функціонального синтаксису. Проаналізовано семантичну роль учасника ірраціональної ситуації, представле- ного як актант Експерієнцер. Схарактеризовано в зіставному аспекті актант Експерієн- цер для досліджуваної тематичної групи предикатів в українській, англійській та німецькій мовах відповідно до його синтаксичного вираження, комунікативного рангу й таксономіч- ного класу в семантичній структурі ірраціональної лексики досліджуваних мов. З’ясовано, що приклади виокремленої семантичної ролі учасника наявні в кожній з обраних мов. Актант Експерієнцер відрізняється своїм синтаксичним вираженням (належністю до різних частин мови або поєднанням різних частин мови в одному словосполученні чи різними видами синтак- сичного зв’язку) і таксономічним класом в українській, англійській та німецькій мовах. У ході дослідження виявлено, що комунікативний ранг проаналізованого актанта в зіставлюваних мовах збігається. Установлено та проаналізовано особливості реалізації предикатно-ак- тантних відношень для тематичної групи предикатів на позначення зумовленого ірраціональ- ного стану в межах ірраціональної ситуації у зіставлюваних мовах. Визначено перспективи подальших досліджень семантичних структур ірраціональної лексики на предмет вивчення специфікаторів названої тематичної групи ірраціональних предикатів в українській, англій- ській та німецькій мовах.
5
Кінащук, А. В. "АКТАНТИ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ ПРЕДИКАТІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИЯВУ ІРРАЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 112–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено предикатно-актантне моделювання як один з інструментів дослідження семантичної структури ірраціональної лексики в українській, англійській та німецькій мовах у руслі функціонального синтаксису. У дослідженні виокремлено тематичну групу предикатів на позначення вияву ірраціонального стану в українській, англійській та німецькій мовах. У статті описано центральні елементи ядерної семантичної структури. У розвідці уточнено поняття предиката й актанта з позиції функціонального синтаксису. У статті розглянуто семантичні ролі учасників ірраціональної ситуації, серед яких виокремлено учасників «зміст» та «експерієнцер». Схарактеризовано актанти «зміст» та «експерієнцер» відповідно до їхнього представлення в українській, англійській та німецькій мовах для досліджуваної тематичної групи предикатів. Названі актанти досліджено відповідно до їхнього синтаксичного вираження, комунікативного рангу і таксономічного класу у семантичній структурі ірраціональної лексики української, англійської та німецької мов у зіставному аспекті. З’ясовано, що приклади виокремлених семантичних ролей учасників наявні у кожній з обраних мов. Актанти «зміст» та «експерієнцер» відрізняються своїм синтаксичним вираженням (приналежністю до різних частин мови або поєднанням різних частин мови в одному словосполученні чи різних видів синтаксичного зв’язку у реченні) і приналежністю до певних таксономічних класів (зокрема, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, ІНФОРМАЦІЯ, ПРИРОДНА СИЛА, ОБРАЗ, ПОДІЯ, ПРОФЕСІЯ, УСТАНОВА тощо) в українській, англійській та німецькій мовах. У розвідці виявлено, що комунікативний ранг актантів «зміст» та «експерієнцер» у зіставлюваних мовах збігається. Встановлено та проаналізовано особливості реалізації предикатно-актантних відношень для тематичної групи предикатів на позначення вияву ірраціонального стану у межах ірраціональної ситуації в українській, англійській та німецькій мовах. Визначено перспективи подальших досліджень семантичних структур ірраціональної лексики на предмет вивчення специфікаторів названої тематичної групи ірраціональних предикатів в українській, англійській та німецькій мовах.
6
Ostratuik, Natalia. "Семантико-функціональна характеристика лексико-семантичного поля дієслів відчуття у сучасній українській літературній мові". Філологічний дискурс, № 9 (28 лютого 2019): 206–14. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено семантико-функціональній характеристиці лексико-семантичного поля дієслів відчуття у сучасній українській літературній мові. Зазначено, що позитивною семантичною ознакою дієслів відчуття як дієслів психічного стану є ознака процесуальності.
Аналіз семантичних значень засвідчив, що дієслова відчуття не мають яскраво вираженої семантичної характеристики, в їх смисловій структурі частіше за все містяться позитивні семантичні ознаки, крізь значення суб’єктності. У багатьох з них відсутня сема активності, але пасивність змісту в них не маркована. Доведено, що дієслова відчуття вживаються в синтаксичних конструкціях з прямим додатком – назвою відчуттів або об’єктів відчуттів. У дієсловах відчуття додаткові семантичні компоненти динамічність/статичність дій не проявляються достатньо послідовно.
У словотвірній парадигмі дієслів відчуття частотними є похідні зі значенням абстрактної дії. Дієслова відчуття достатньо часто створюють акціональні парадигми, до яких входять дієслова з видовими значеннями, утворені за допомогою префіксів або суфіксів, і лексем, що виражають додаткові семантичні модифікації.
Отже, більшість дієслів відчуття становлять активний фонд лексики, що зумовлює закономірні взаємодії, перехрещення дієслівних лексем. Безсумнівним є взаємозв’язок дієслів відчуття з лексико-семантичною групою дієслів сприйняття, а також з дієсловами бажання, емоційного переживання.
7
Меньшиков, И. И. "Синтаксическая омонимия в современном русском языке (вариативность и переразложение)." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 221–26. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Під омонімією в загальному випадку розуміється звуковий збіг різних мовних одиниць, значен- ня яких не пов’язані один з одним, і таке семантичне відношення між словами може мати місце на всіх рівнях структури мови, але найбільше проблем з адекватним тлумаченням такого тексту виникає при насиченні його синтаксичними омонімами, конструкціями, побудованими за моделями, що формаль- но збігаються в плані вираження при несумісності їх синтаксичного змісту, а відповідно і значення. Неоднозначність змісту і його відповідності синтаксичній структурі того чи того висловлювання встановлювалася головним чином викладачами та студентами вищих навчальних закладів України при різному, але, як правило, зрозумілому особам, що володіють російською мовою, порядку слів, що так чи так відповідає здоровому глузду відповідного судження як зазначеного речення.
8
Умрихіна, Л. В. "ГОРТАТИВНІ КОНСТРУКЦІЇ ЯК СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ТИП ВИРАЖЕННЯ СПОНУКАННЯ ДО СУМІСНОЇ ДІЇ". Лінгвістичні дослідження 2, № 54 (2021): 79–87. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті схарактеризовано своєрідність гортативних конструкцій як спеціалізованого типу формально-синтаксичної організації спонукальних висловлень. Описано граматичні особливості дієслова, яким виражений предикат гортативних речень. Указано на семантичну специфіку конструкцій, структурованих за допомогою дієслова у формі першої особи множини наказового способу. Акцентовано на унікальності українського граматичного утворення, призначеного для вираження спонукання до сумісної дії. Запропоновано перелік й опис функціонально-семантичних різновидів гортативних конструкцій.
9
СЕМЕНЮК, Антоніна, та Яна СПОРИШ. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ РИС ЛЮДИНИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 179–84. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.24.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу англійських фразеологізмів, що описують основні риси людини: її здібності, характер і емоційний стан в англійській та українській мовах. Проаналізовано їхні відмінності та збіжності на лексико-семантичному рівні, виявлено компоненти, навколо яких центруються фразеологізми і які визначають їхнє семантичне наповнення та будову. Виявлено, що семантична та прагматична тотожність досліджуваних одиниць в англійській та українській мовах не завжди корелює з лексичною та синтаксичною, про що свідчать моделі, за якими їх утворено. Компонентний аналіз допоміг з’ясувати, з якими образами найчастіше асоціюється характер людини, її емоційний стан та здібності. Розвідка показала, що до основних способів перекладу фразеологічних одиниць на позначення рис людини відносимо переклад фразеологічним еквівалентом, запозиченим обома мовами з іншої або наявним у мові перекладу; фразеологічним аналогом, який має те саме значення, але базується на іншому образі, переважно нейтральному щодо національного забарвлення; калькою, що полягає у спробі скопіювати англійський образ і створити нову фразеологічну одиницю; описовий переклад, який виявився домінантним з огляду на особливості світосприйняття й уподобань обох народів. Установлено, що основними джерелами постання фразеологізмів та збагачення їхнього складу є запозичення внаслідок міжнаціональних контактів, жива народна мова як відображення звичаїв і традицій, зайнятості носіїв мови в певній сфері, а також Біблія. Фразеологічні одиниці є частиною фольклору, відображенням вірувань, духу народу, його ментальності, тож дослідження їх може привести до розуміння особливостей етносвідомості, допоможе зрозуміти спосіб мислення того чи того народу, що має самобутню манеру вираження.
10
Поздняков, О. В. "СКЛАДНІ ІМЕННИКИ В НІМЕЦЬКІЙ МОЛОДІЖНІЙ ЛЕКСИЦІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена структурному та семантичному аналізу складних іменників у німецькій лексиці молоді. Словоскладання є продуктивним шляхом формування нових лексичних одиниць німецької мови загалом та її підсистем зокрема. Автор досліджує словниковий запас молоді, зафіксований у сучасних лексикографічних джерелах. Більшість аналізованих складних іменників є двоосновними. Також зафіксовано лексичні одиниці, утворені складанням трьох основ. У процесі утворення складних іменників у молодіжній лексиці використовується незначна кількість словотвірних моделей. Це зумовлено вторинністю аналізованої мовної підсистеми. Характерною для словоскладання є метафоризація. Остання розглядається як зручний засіб для реалізації креативності та оригінальності. Метафоризовані слова мають позитивне чи негативне семантичне забарвлення і вживаються для вербальної самоідентифікації. Таким чином, молодіжна лексика протиставляється розмовному та літературному варіантам німецької мови. Морфологічна структура складних іменників також може включати словотвірні морфеми. Їх найпродуктивнішим типом є суфікси. Вони зазвичай підкреслюють суб’єктивне ставлення молоді до повсякденного світу. Низка досліджуваних основ характеризуються стилістичною зниженістю, демонструючи потребу молодих людей у неповторності та протиставленні. Виокремлено найпоширеніші типи семантичних відношень між основами. Встановлено позамовну детермінованість цих відношень. Значну частину аналізованого вокабуляра становлять англо-американізми. Вживання цих слів визначається субкультурним впливом. Ці лексичні одиниці можуть бути утворені поєднанням англійських та німецьких основ. Для їх утворення притаманна метафоризація. Соціальні, вікові та субкультурні чинники відіграють важливу роль у формуванні німецької молодіжної лексики. Молоді люди прагнуть вираження суб’єктивної оцінки, іронії. Вони також схильні до вербальної самоідентифікації серед інших представників німецькомовної спільноти. Тому досліджуваний вокабуляр характеризується прагматичною ефективністю і часто використовується для привернення уваги комунікативних партнерів.
Дисертації з теми "Семантичне вираження"
1
Коккіна, Л. Р. "Засоби вираження семантичної категорії пасивності в оригіналі та перекладі (на матеріалі українських перекладів французьких художніх текстів)". Дис. канд. філол. наук, Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова, 2009.
Знайти повний текст джерела
2
Михальчук, Н. О., та Юлія Миколаївна Чала. "Психологічні механізми дискурсу поетичних творів Філіпа Морена Френо". Thesis, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46368.
Повний текст джерела
3
Баранова, Світлана Володимирівна, Светлана Владимировна Баранова та Svitlana Volodymyrivna Baranova. "Лексико-семантичні засоби вираження референтів чоловічої статі". Thesis, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16720.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Семантичне вираження"
1
Білоконенко, Інна Сергіївна. Емоційно-експресивна лексика в циклі сонетів Едмунда Спенсера «Amoretti». ДНУ, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1787.
Повний текст джерела
2
Бережна, Маргарита Василівна. «Матріарх» і «зневажена жінка»: два психолінгвістичні архетипи одного кіноперсонажа. Ліга-Прес, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5818.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні розглянуті складові психолінгвістичного образу Малефісенти в однойменному пригодницькому фентезійному фільмі Роберта Стромберга (2014). Основою визначення психотипу персонажа слугує класифікація кіноархетипів В. Шмідт (2007). У першій частині досліджуваного матеріалу Малефісента, опікуючись мешканцями магічного королівства Ма́рія та захищаючи свою землю від ворожого сусіда, належить до архетипу «Матріарх» (the Matriarch). Далі за сюжетом після підступної зради коханого чоловіка Малефісента переходить до архетипу «Зневажена жінка» (the Scorned Woman). Зазначені кіноархетипи формують образ позитивного та відповідно негативного персонажа в уяві глядача. Для мовлення Малефісенти в образі «Матріарх» характерними є прямі та непрямі директиви (часто у вигляді окличних речень), вигуки для вираження позитивних емоцій, загальні та спеціальні квеситиви, оцінна (переважно позитивна) лексика, система апелятивів на позначення членів родини, займенник другої особи (у загальних та спеціальних квеситивах) та займенник першої особи однини (у декларативах у комбінації з позитивною оцінною лексикою), лексико-синтаксичні повтори для логічної емфази, конфронтативний комунікативний стиль у спілкуванні з антагоністом історії, лексико-семантичні групи LOVE, FAMILY та FLIGHT. Для мовлення Малефісенти в образі «Зневажена жінка» характерним є використання високої лексики, негативної оцінної лексики, сарказму, вигуків, окличних речень для висловлювання негативних емоцій, однослівних речень, пасивно-агресивного стилю спілкування, повторів та риторичних питань для маніпуляції думкою співрозмовника, лексико-семантичних груп HURT, CURSE та HATE, поєднання семантично полярних лексем, займенників першої особи однини та другої особи у декларативах у комбінації з негативними емотивами для демонстрації концентрації на власних стражданнях та нерівного соціального статусу мовців.
3
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Ельзи (у фільмі Frozen). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5819.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Містик» (the Mystic). Робота є частиною дослідження системи психолінгвістичних кінообразів англомовних фільмів масової культури ХХІ сторіччя. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму К. Бака та Дж. Лі Frozen (2013). Діалогічне мовлення персонажів вважаємо універсальним засобом розкриття психотипу персонажа. За класифікацією психологічних архетипів В. Шмідт (2007) відносимо Ельзу до архетипу «Містик», для якої визначальними рисами є такі: 1) вона відчуває зв’язок з чимось надприродним, більшим за неї. Риса актуалізована метафорами та лексико-семантичними групами POWER та STORM для зображення магічних здібностей Ельзи створювати сніг та лід; 2) вона знаходить розраду в самотності. Риса реалізована лексико-семантичною групою ISOLATION; 3) вона здатна чинити опір, коли нею маніпулюють. Риса актуалізована конфронтативним стилем спілкування з антагоністом принцом Гансом; 4) її не цікавлять ні матеріальні цінності, ні ідея заміжжя. Її сім’я – сестра Анна, що реалізується частотними апелятивами ‘Anna’, займенниками другої особи однини, лексико-семантичною групою CARE; 5) вона намагається зберегти мир у стосунках за будь-яку ціну. Риса актуалізована частотним використанням лексеми ‘please’ і реквестивів, тактикою уникнення конфлікту; 6) їй не завжди вдається подолати свої страхи. Риса актуалізована окличними реченнями у поєднанні з одиницями лексико-семантичної групи ANXIETY для вираження страху, жалю, занепокоєння, а також частотним використанням займенника першої особи однини для демонстрації сконцентрованості на власних переживаннях; 7) їй потрібне місце, до якого можна втекти від реальності. Риса актуалізується використанням метафор та елементами лексико-семантичної групи ESCAPE; 8) вона нечасто поспішає. Риса реалізована на контрасті з мовленням Анни, через небагатослівність і нижчу швидкість мовлення; 9) її вважають дивною чи небезпечною, тому спершу Ельза намагається приховати свої здібності, що реалізовано лексико-семантичною групою CONCEAL.
4
Остроушко, О. А. Структурні типи назв страв у «Практичній кухні» Ольги Франко. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1469.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано більше 1000 найменувань страв із кулінарної книги Ольги Франко «Практична кухня». З’ясовано, що однослівні найменування (близько 14 %) засвідчують типові для української мови способи утворення назв страв та семантичні зміни, що при цьому відбуваються; наведено приклади суфіксальних дериватів, назв, утворених лексико-семантичним способом та шляхом запозичення. Визначено та описано основні типи складених найменувань страв, більшість із яких становлять двоскладні словосполучення (більше ніж 68 %). Типовими для них є структури з головним іменниковим компонентом та залежним прикметником (дієприкметником) чи іменниково-прийменниковим сполученням. Залежні компоненти у своїй більшості вказують на необхідні інгредієнти страви або способи кулінарної обробки продуктів. Водночас назви не містять надмірної деталізації. Описано способи подальшого ускладнення базових структур та утворення на їх основі три-, чотири- та п’ятикомпонентних назв страв. У проаналізованих назвах страв засвідчено майже повну відсутність образних найменувань і таких, що містять яскраво виражену оцінку.
5
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний архетип «Деметра» (на матеріалі анімаційного фільму Inside Out). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6046.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі йдеться про кореляцію між психологічним архетипом персонажа кіно та лінгвістичними елементами, що складають його мовлення. Архетип «Деметра» (Demeter) представлений у фільмі «Думками навиворіт» персонажем Радість, яка є втіленням однойменної емоції. Архетип представлено у своїх двох утіленнях: позитивному («Годувальниця», або Nurturer) і негативному («Патологічна піклувальниця», або Overcontrolling Mother). Радість зображено як антропоморфний жіночий персонаж, функція якої полягає в тому, щоб дівчинка Райлі, якій належить емоція, була завжди щасливою. Як і «Патологічна піклувальниця», Радість одноосібно керує свідомістю Райлі, відсторонюючи інші емоції. Її керівна позиція продемонстрована найбільшою кількістю реплік і слів у репліках (порівняно з іншими персонажами), частотним використанням прямих і непрямих директивів, форми let’s. Вона маніпулює почуттям провини Печалі, нав’язуючи свою позицію, що призводить до накопичення стресу та подальшої депресії Райлі. Характерним елементом є використання речень із причинно-наслідковим зв’язком, повторів, перебільшень, метафор, риторичних запитань. В образі Радості переважає архетип «Годувальниця». Як і «Годувальниця», Радість переймається тільки щастям Райлі, що виражено лексико-семантичними групами ‘happy’ та ‘love’, позитивною оцінною лексикою, окличними реченнями, промісивами, повторами, частотним антропонімом Riley. Їй потрібно відчуття єдності з іншими членами родини, що відбивається у використанні лексико-семантичних груп ‘support’ та ‘follow’, частотному використанні займенника першої особи множини. Вона готова пожертвувати чим завгодно, аби врятувати дівчинку, якою опікується, що продемонстровано використанням модальних дієслів, частотним словосполученням ‘for Riley’, а також директивами.