Статті в журналах з теми "Світовий ринок страхових послуг"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Світовий ринок страхових послуг.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-34 статей у журналах для дослідження на тему "Світовий ринок страхових послуг".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Буга, Ганна Сергіївна. "СТРАХОВИЙ РИНОК ЯК СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Страховий ринок – це система економічних відносин щодо купівлі-продажу специфічного товару – страхового покриття внаслідок настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством. В усіх економічно розвинутих країнах страхова діяльність є однією з найважливіших галузей, що забезпечує дієвий захист соціальних і майнових інтересів фізичних та юридичних осіб від різноманітних ризиків, підтримання стабільності суспільства та економічної безпеки держави. Крім того, страхування є важливим фінансовим інструментом регулювання національної економіки та потужним засобом акумулювання коштів для їх подальшого інвестування в економіку. Світовий досвід переконливо доводить, що досконала система страхового захисту є основою забезпечення більш високого рівня стабільності економічного відтворювального процесу, досягнення соціальної злагоди, гарантом високого рівня життя населення. Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства є неможливим без ефективного функціонування ринку страхових послуг. Держава, виходячи з економічної та соціальної ситуації, регулює розвиток страхового ринку країни. Проблема державного регулювання інституту страхування й участь у ньому небанківського сектору економіки є однією з найбільш актуальних у теорії та практиці сучасного вітчизняного страхування. Важливість її дослідження пов’язана з тим, що ця система ще остаточно не сформувалася, адже змінюється стан самого страхового ринку, постійно вдосконалюється нормативна база страхування, зазнає змін діяльність органів державного регулювання й небанківських фінансових установ. Нестійкість системи страхового ринку викликана внутрішніми факторами та є наслідком макроекономічних процесів. Варто констатувати, що ключовою проблемою в здійсненні регулювання ринку фінансових послуг є недостатня координація дій між фінансовими регуляторами, що в процесі наглядової діяльності відображається в неузгодженості дій під час ухвалення нормативно-правових актів, а також під час недостатньої координації дій в умовах системних фінансових криз, недостатнього обміну інформацією та невідпрацьованості механізмів взаємодії під час нагляду за діяльністю фінансових конгломератів чи пов’язаних осіб. Вагоме значення також має подальша інтеграція України у світові структури, що визначають міжнародну політику в галузі регулювання фінансових послуг.
2
РАДЗИВІЛЮК, ВАЛЕРІЯ. "Процедура банкрутства страховиків в Україні". Право України, № 2021/07 (2021): 100. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-100.
Повний текст джерелаАнотація:
Стабільний страховий ринок є необхідною передумовою сталого економічного розвитку України, підвищення її інвестиційної привабливості, однією з найважливіших складових фінансової безпеки держави, без якої неможливо забезпечити розвиток будь-якої країни, безпечне функціонування суб’єктів господарювання, убезпечення різних сфер їхньої життєдіяльності. В Україні, як і в багатьох країнах світу, страхові компанії є досить потужними учасниками ринку фінансових послуг, які відіграють ключову роль у впровадженні економічної і соціальної політики, у прискоренні економічних перетворень. Проте не слід залишати поза увагою ту обставину, що страхова діяльність є високо ризиковою і завжди існує небезпека, особливо в період загострення світової фінансово-економічної кризи, через банкрутство однієї страхової компанії спричинити ланцюгову реакцію банкрутств інших страховиків (перестраховиків, страхових посередників) аж до системної кризи на ринку фінансових послуг загалом. З огляду на це у багатьох країнах світу правова регламентація відносин неплатоспроможності страховиків, щодо яких застосовуються судові процедури банкрутства (неспроможності), конкурсу має на меті запобігання зазначеним негативним наслідкам і збереження активів страхових компаній. Певним чином зазначена тенденція прослідковується у законодавстві про банкрутство в Україні. Мета статті – виявити специфіку провадження у стравах про банкрутство, де боржником (банкрутом) виступає страховик; проаналізувати особливості судових процедур банкрутства, що можуть бути застосовані до страховика; сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про банкрутство в частині проблем, які досліджуються. Встановлено, що з ухваленням Кодексу України з процедур банкрутства правова регламентація відносин, пов’язаних із неплатоспроможністю, банкрутством страховика не зазнала суттєвих змін. У зв’язку з цим актуальною є відповідь на запитання, чи міститься у нормах новітнього законодавства про банкрутство достатньо положень, що можуть сприяти вирішанню проблеми, які виникають у зв’язку та внаслідок із неплатоспроможністю таких боржників. Авторка доходить висновку, що зокрема: своєрідність справ про банкрутство страховиків пов’язана з тим, що вони “обтяжені” специфікою правового статусу суб’єкта таких процедур; законодавством про банкрутство передбачена можливість застосування до страховиків процедур відновлення платоспроможності; до специфічних правових наслідків відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника-страховика банкрутом належить припинення всіх договорів страхування, продаж єдиного майнового комплексу; характерною рисою законодавств про банкрутство (неспроможність), конкурсного законодавства різних країн є те, що вони засновані на неоднакових підходах до правового регулювання процесуальних відносин банкрутства страховиків.
3
Заблоцька, Р. О. "Світовий ринок лізінгових послуг". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 48, ч. 1 (2004): 212–16.
Знайти повний текст джерела
4
Коваленко, Ю. М. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАХОВИХ І ПОВ’ЯЗАНИХ З НИМИ ПОСЛУГ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 3 (28 березня 2019): 72–79. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.72-79.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність послуги, її тлумачення у національних і міжнародних нормативно-правових актах. Встановлено, що послуги необхідно визначати та класифікувати відповідно до функціонального призначення фінансового сектору (сектору фінансових корпорацій), де виробляються страхові та пов’язані з ними послуги. Запропоновано класифікацію страхових і пов’язаних з ними послуг за відповідними ознаками. Визначено сутність індустрії страхових і пов’язаних з ними послуг, а також страхової послуги, продукту та комплексу послуг. Запропоновано етапність процесу їхнього впровадження на ринок страхових послуг.
5
Смирнов, І. Г. "Світовий ринок логістичних послуг: географічні особливості". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, Вип. 46 (2000): 60–65.
Знайти повний текст джерела
6
Konarivska, O. B. "ОЦІНКА ДОХОДІВ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ НА РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 89 (4 червня 2020): 92. http://dx.doi.org/10.31713/ve120209.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено аналіз загального стану вітчизняного ринку страхових послуг. Визначено, що ринок страхових послуг України характеризується високою часткою компаній загальних видів страхування. На основі річної фінансової звітності трьох страхових компаній-лідерів на ринку – ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування»; ПАТ «Страхова компанія «PZU Україна»; ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» – здійснено оцінку їх доходів. Встановлено, що серед аналізованих компаній максимальний обсяг загальних доходів має ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування»; доходи від страхової діяльності займають максимальну питому вагу усіх доходів страхових компаній. Проведено факторний аналіз доходів аналізованих страхових компаній; визначено, що максимальний вплив на приріст загальних доходів страховиків здійснюють доходи від страхової діяльності.
7
Danyliuk, Tetiana. "МАРКЕТИНГ У СФЕРІ ПОСЛУГ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 2, № 26 (30 червня 2021): 128–36. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2020-02-128-136.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі визначено важливість застосування новітніх методів та прийомів маркетингу в сфері послуг. Проаналізовано ринок послуг у світі та в Україні. Оцінено валовий внутрішній продукт у сфері послуг у світі та в Україні. Досліджено світовий ринок провідних експортерів послуг. Розглянуто застосування новітніх маркетингових підходів з використанням відповідного маркетингового інструментарію. Подано характеристика особливостей послуг. Визначено основні ключові одиниці маркетингу послуг. Досліджено елементи комплексу маркетингу послуг «7Р». Досліджено елементи «4С» комплексу маркетингу та згруповано під систему «7С» комплексу маркетингу послуг. Оцінено «4Е» комплекс маркетингу та визначено «7Е» комплекс маркетингу послуг.
8
Danyliuk, Tetiana. "МАРКЕТИНГ У СФЕРІ ПОСЛУГ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 2, № 26 (30 червня 2021): 128–36. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-02-128-136.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі визначено важливість застосування новітніх методів та прийомів маркетингу в сфері послуг. Проаналізовано ринок послуг у світі та в Україні. Оцінено валовий внутрішній продукт у сфері послуг у світі та в Україні. Досліджено світовий ринок провідних експортерів послуг. Розглянуто застосування новітніх маркетингових підходів з використанням відповідного маркетингового інструментарію. Подано характеристика особливостей послуг. Визначено основні ключові одиниці маркетингу послуг. Досліджено елементи комплексу маркетингу послуг «7Р». Досліджено елементи «4С» комплексу маркетингу та згруповано під систему «7С» комплексу маркетингу послуг. Оцінено «4Е» комплекс маркетингу та визначено «7Е» комплекс маркетингу послуг.
9
Поважна, Н. "Світовий ринок туристичних послуг в умовах глобалізації". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 98 (2007): 17–20.
Знайти повний текст джерела
10
Сіденко, С. В. "Світовий ринок послуг в умовах глобальних трансформацій". Стратегія розвитку України, № 2 (2017): 7–13.
Знайти повний текст джерела
11
ПОПОВА, АНАСТАСІЯ. "Ринки небанківських фінансових послуг та їх інструменти". Право України, № 2018/05 (2018): 136. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-136.
Повний текст джерелаАнотація:
Необхідність посилення ролі ринків небанківських фінансових послуг як невід’ємної частини фінансової системи країни зумовлює актуальність цієї статті. Ринки небанківських фінансових послуг функціонують і постійно розвиваються, що зумовлює доцільність дослідження цієї економіко-правової категорії та її інструментів. Метою статті є аналіз існуючих в економічній і правовій доктрині визначень понять “фінансовий ринок”, “ринок фінансових послуг” і “ринок небанківських фінансових послуг”, а також дослідження співвідношення таких категорій, як “фінансові інструменти”, “фінансові ресурси” і “фінансові активи”. Запропоновано власне визначення і класифікацію ринків небанківських фінансових послуг. З огляду на відсутність єдиного підходу до співвідношення фінансового ринку і ринків фінансових послуг, з’ясовано, що: ринок фінансових послуг є частиною, сегментом або самостійною підсистемою фінансового ринку; фінансовий ринок і ринок фінансових послуг мають складний взаємозв’язок, але не включають один одного; поняття “ринок фінансових послуг” є ширшим за поняття “фінансовий ринок”; ці поняття є синонімами. У результаті проведеного аналізу доктринальних і законодавчих понять запропоновано визначати ринки небанківських фінансових послуг як сегмент фінансового ринку, що складається із системи економіко-правових відносин, які виникають між небанківськими організаціями та іншими учасниками ринку небанківських фінансових послуг щодо надання фінансових послуг (крім банківських), спрямовані на формування і використання власних та (або) залучених фінансових активів у сфері суспільного виробництва, та підлягають державному регулюванню. Пропонується також поділити ринки небанківських фінансових послуг на: ринок послуг із залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо подальшого їх повернення; ринок послуг із фінансового лізингу; ринок послуг із надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту; ринок послуг із надання гарантій та поручительств; ринок страхових послуг; ринок послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів; фондовий ринок; ринок послуг із факторингу; ринок послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; ринок послуг з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та (або) здійснення операцій з нерухомістю; ринок послуг із довірчого управління фінансовими активами. Авторка дійшла висновку, що фінансові активи – це особливий вид майна суб’єктів господарювання (кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів), який є об’єктом фінансової послуги.
12
Danyliuk, Tetiana, Larysa Yushchyshyna та Anna Mokhniuk. "ЛОГІСТИЧНИЙ АУТСОРСИНГ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: ДОХОДИ ТА ВИТРАТИ ПРОВАЙДЕРІВ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 19 (27 вересня 2019): 55–62. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-03-55-62.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі проаналізовано ринок та види аутсорсингових послуг у світі. Оцінено особливості аутсорсингу в Україні стосовно популярності сфер його застосування. Досліджено світовий ринок логістичного аутсорсингу 2018 року та найпоширеніші в Україні функції, що передаються на логістичний аутсорсинг. Розглянуто діяльність провайдерів логістичних послуг та поділено їх на рівні логістичного сервісу. З поданої класифікації виділено логістику третьої сторони. На основі досліджень Armstrong & Associates 2018 оцінено глобальні доходи та витрати операторів 3PL
13
Литвин, Олена, та Вікторія Хмелевська. "КОНКУРЕНТНІ ПОЗИЦІЇ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ". Фінансовий простір, № 1(41) (1 червня 2021): 66–78. http://dx.doi.org/10.18371/fp.1(41).2021.667981.
Повний текст джерелаАнотація:
Світовий ринок фінансових послуг займає одне з провідних місць в структурі світової економіки. Разом з цим відбувається постійний рух і перерозподіл ресурсів між учасниками міжнародних економічних відносин. Саме тому визначення рівня конкурентоспроможності України та посилення її конкурентних переваг на світовому ринку фінансових послуг є пріоритетним завданням формування економічної стратегії держави.
14
Лепак, Л. А. "Вплив міжнародної конкуренції на ринок страхових послуг в Україні". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 109, (ч. 1) (2012): 114–15.
Знайти повний текст джерела
15
РУДКОВСЬКИЙ, АНДРІЙ. "Технологія blockchain та ринок страхування". Право України, № 2021/07 (2021): 218. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-218.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сучасний ринок і стан страхових послуг та вплив на них із появою нової технології blockchain (блокчейн). Розглянуто низку переваг та аспектів з моменту запровадження і використання технології. Надано тлумачення доцільності її появи на ринку страхування. Досліджено наявний досвід міжнародних компаній страховиків, які запровадили та підтримали “цифровізацію” послуг і запровадження нових реєстрів. Проаналізовано вітчизняний досвід держави стосовно вдалого застосування цього механізму; розглянуто сфери, де доцільно було би запровадити його надалі. Надано висновок і розкрито низку переваг і гарантій стосовно якісного та належного надання послуг у разі застосування цієї технології. Метою статті є аналіз міжнародного досвіду та практики запровадження блокчейну у фінансових ринках та його появу у страховому сегменті; вплив і результати застосування як за кордоном, так і на національному рівні. Надано рекомендації стосовно запровадження технології блокчейну на вітчизняному ринку страхування, її доцільність і переваги, що, зі свого боку, надає впевненість і гарантування виконання обов’язків страховика перед страхувальниками. Таким чином, буде залучено значно більший потік клієнтів та коштів з інвести ціями.
16
Мельничук, Ю. "Аналіз факторів впливу на ринок страхових послуг зі страхування життя". Бухгалтерський облік і аудит, № 2 (2018): 18–24.
Знайти повний текст джерела
17
Мельничук, Ю. "Аналіз факторів впливу на ринок страхових послуг зі страхування життя". Бухгалтерський облік і аудит, № 2 (2018): 18–24.
Знайти повний текст джерела
18
Вовчанська, О. М., та Л. О. Іванова. "МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПОСЛУГ: МІЖНАРОДНІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ". Підприємництво та інновації, № 11-1 (29 травня 2020): 54–68. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена ідентифікації структурних змін на світовому ринку послуг у міжнародному та національних аспектах. Маркетинговими дослідженнями підтверджено посилення ролі послуг у сучасній економіці. Здійснено аналіз динаміки експорту та імпорту послуг у макрорегіонах світу та у країнах різного рівня економічного розвитку. Укладено та проаналізовано рейтинг країн за показниками експорту та імпорту на світовому ринку послуг. Проаналізовано структурні зміни світового ринку послуг. Досліджено структуру експорту та імпорту послуг в Україні. Наголошується, що пандемія COVID-19 негативно вплине на світовий ринок послуг, а його відновлення вимагатиме ефективних економічних і політичних заходів, поглиблення співпраці між країнами та зниження бар’єрів у взаємній торгівлі найперспективнішими і швидко зростаючими видами послуг.
19
Данилюк Т. І., Мохнюк А. М. "ЛОГІСТИЧНИЙ АУТСОРСИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Економічний форум 1, № 3 (17 грудня 2019): 128–35. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі проаналізовано ринок та види аутсорсингових послуг у світі. Вивчено дослідження Industry Week Census on manufacturing і визначено лідерів зі споживання аутсорсингу. Оцінено особливості аутсорсингу в Україні стосовно популярності сфер його застосування. З’ясовано важливість логістики в удосконаленні діяльності підприємств та досліджено нові вузькоспеціалізовані напрями в логістиці. Досліджено світовий ринок логістичного аутсорсингу 2018 року та найпоширеніші в Україні функції, що передаються на логістичний аутсорсинг. Розглянуто управлінський процес ухвалення рішення про передачу на аутсорсинг окремих функцій і процесів логістичного підприємства.
20
Братюк, В. П. "СУЧАСНИЙ СТАН СТРАХОВОГО РИНОКУ В УКРАІНІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 12 (23 травня 2022): 37–45. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Ринок страхування України в сучасних умова, як і економіка нашої держави перебуває зараз в умовах глобальних змін. Динамічні зміни, які відбуваються сьогодні в розвитку держави, зумовлюють необхідність дослідження сучасних тенденцій та пошуку напрямів регулювання страхового ринку. У статті досліджено сучасний стан страхового ринку України, зокрема проаналізовано динаміку кількості страхових компаній, основні показники діяльності страховиків, структуру валових та чистих страхових премій страховиків та їх рейтингові позиції. Основний фокус дослідження спрямовано на основні тенденцій ринку страхових послуг України та виокремлення напрямів розвитку страхового ринку України. Це дало можливість виокремити найбільш гострі проблеми у функціонуванні страхових компаній України та сформулювати пріоритетні напрями розвитку вітчизняного ринку страхування. Проведене дослідження дало можливість визначити, що причини низького попиту на послуги страхових компаній з боку населення зумовлені психологічними та економічними чинниками, серед яких: недовіра споживачів на страхові послуги, зумовлене обманом та шахрайськими, що відбувалися у 90-х роках; нестабільність економіки та функціонування страхових компаній; недосконалість страхової системи; низький рівень фінансових можливостей населення України; відсутність страхової культури і як наслідок це те, що послуги страхування не відносяться до пріоритетних; нестабільність економічної ситуації, пандемія, військові дії; низький рівень фахівців страхових компаній, довіри та платоспроможності населення; недосконалість правил страхування. Страховий ринок тісно взаємопов'язаний з розвитком національної економіки, оскільки дозволяє акумулювати значні довгострокові інвестиційні ресурси, залучаючи кошти через програми страхування життя; розширення страхового бізнесу створить робочі місця, активізує впровадження інновацій, стимулює стійкість економіки і пом'якшує наслідки глобальних ризиків; ефективне регулювання та нагляд за ринком зроблять підґрунтя для впевненості та довіри до страховиків.
21
Клименко, Ольга. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ". Public management 22, № 2 (26 лютого 2020): 66–77. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-66-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості функціонування системи державно- го регулювання страхового ринку України. На підставі аналізу діяльності суб’єктів страхового ринку розширено наукові положення, сукупність яких можна кваліфікувати як ідею щодо наявності прямого та зворотного зв’язків між ланками різного рівня у системі регулювання ринків небанківських фі- нансових послуг, зокрема ринку страхування. Запропоновану у попередніх наукових роботах схему взаємозв’язків органів державної влади, насампе- ред регулятора ринку небанківських фінансових послуг, і недержавних ін- ституцій у вигляді саморегулівних асоціацій, союзів, спілок, які об’єднують певну кількість суб’єктів ринку, рекомендовано доповнити зв’язками з ре- гіональними ринками, а також комунікаціями з науковцями, громадські- стю й іншими інституціями. Розроблено доповнення до зазначеноі схеми, яке висвітлює юридично оформлені і неформальні канали комунікації і вза- ємодії суб’єктів ринку страхування. Зазначено, що недоліками страхового ринку є недостатній рівень відповідальності деяких страхових компаній, страхових агентів і страхових брокерів перед страхувальниками, що знижує довіру до ринку з боку споживачів страхових послуг, громадян України. Наведені конкретні приклади порушень діючого законодавства посередни- ками на страховому ринку. Зосереджена увага на необхідності наближен- ня вітчизняного законодавства до європейських норм у сфері регулювання страхового посередництва. Надано пропозиції у цьому напрямі, які врахо- вують євроінтеграційні процеси в Україні. Розглянуто особливості нових законів України, якими внесено зміни до деяких законодавчих актів щодо розширення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг і захисту споживачів. Удосконалення законодавства надає можливість опти- мізувати кількісний склад регуляторних органів на ринках небанківських послуг. При цьому запроваджується відповідальність фінансових установ за порушення прав споживачів фінансових послуг. Важливо, що уповно- важеним органам надано право застосовувати до суб’єктів господарювання заходи впливу та накладати на посадових осіб адміністративні стягнення. Підвищення ефективності державної регуляторної політики, розширення і посилення механізмів державного регулювання та нагляду має сприяти припиненню діяльності недобросовісних суб’єктів на страховому ринку. Слід очікувати позитивного впливу нових законів на економіку держави у цілому, оскільки ринок страхування, зокрема, є одним із важливих сегментів фінансової сфери України.
22
Губар, О. Є. "Вплив економіки на ринок страхових послуг України: сучасний стан та перспективи розвитку". Финансовые услуги. Науково-практичний збірник, № 2 (2018): 35–40.
Знайти повний текст джерела
23
Березюк, Р. "Реалізація конкурентних можливостей вітчизняних підприємств у процесі входження у світовий ринок інжинірингових послуг". Вісник Тернопільської академії народного господарства. Економічні науки, № 5-1 (2005): 125–32.
Знайти повний текст джерела
24
Чуницька, І. І., та О. Я. Макаренко. "ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (23 червня 2019): 246–62. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.246-262.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проводиться дослідження cтану та рівня залучення іноземних інвестицій в економіку України, що сприяють розвитку національної економіки взагалі і є стимулом для активізації підприємницької діяльності. На інвестиційну привабливість впливає загальний стан економіки країни, умови ведення бізнесу, зокрема ступінь втручання держави та рівень корупції. На основі проведеного дослідження встановлено, що найбільш привабливими для іноземних інвесторів у галузевому розрізі залишаються переробна промисловість, фінансова діяльність, торгівля та операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям. Визначено, що Україна має значний природний потенціал, кваліфіковану робочу силу, має значний науково-технічний потенціал, наявну інфраструктуру, потужну виробничу базу, величезний внутрішній ринок збуту продукції та успішну інтеграцію у світовий фінансовий та товарний ринок, і потенційно може бути однією з провідних країн за залученням інвестицій. Обґрунтовано необхідність пошуку нових сучасних підходів до створення сприятливого інвестиційного середовища в економіці України.
25
Дайновський, Ю. А., Л. К. Гліненко та О. М. Вовчанська. "КОМУНІКАТИВНІ ТА МАРКЕТИНГОВІ АСПЕКТИ ЕКОІННОВАЦІЙ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 25–30. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні проблеми розвитку екологічних інновацій, а також реальна і потенційна роль екологічно спрямованих комунікацій і маркетингу. Метою статті є виявлення стану впровадження екологічних інновацій в Україні і можливостей маркетингових комунікацій щодо сприяння цьому процесу. Підтверджена значна суспільно-економічна важливість екологічних інновацій, які сприяють розвитку ринку екологічних товарів і послуг, підвищенню рівня екологічної безпеки, ефективнішому використанню природних ресурсів, підвищенню конкурентоспроможності підприємств і їхньої продукції, виходу товарів і послуг підприємств на світовий ринок, оскільки саме на цьому ринку екологічні вимоги є найбільш жорсткими. Проаналізовано позицію України у світових рейтингах за глобальним інноваційним індексом, індексом екологічної ефективності, індексом стану навколишнього середовища і індексом життєздатності екосистеми, а також стан справ зі впровадження екологічних інновацій на підставі даних Державної служби статистики України. Підкреслена важливість поєднання в екологічних бізнес-проектах суспільно-значущих складників із суто практичними доказами того, що інвестиції забезпечуватимуть відповідний рівень прибутку на вкладений капітал. Наведено приклади успішних українських екоінновацій, а також маркетингових і комунікаційних технологій, застосованих для їх упровадження і виведення на ринок. Підкреслено, що формування ринку екологічних інновацій передбачає забезпечення належного рівня і відтворення екологічного попиту, екологічну орієнтацію виробництва, створення і підтримання мотивів екологізації. Показано негативний вплив грінвошингу, спекулювання виробників, маркетологів, рекламодавців на суспільній значущості екоінновацій із метою просування на ринок продуктів з удаваними екологічними властивостями. Підкреслено важливість розроблення і впровадження системи критеріїв грінвошингу і санкцій у разі виявлення випадків його застосування, а також системи моніторингу за правдивістю екологічної реклами.
26
ПАЦУРІЯ, НІНО. "Прозорість як принцип державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю". Право України, № 2018/05 (2018): 85. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-05-085.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз норм чинного законодавства України в частині реалізації державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю доводить її неефективність, яка пов’язана із відсутністю загального розуміння та нормативного закріплення принципу прозорості функціонування органу державного нагляду за страховою діяльністю. Встановлення прозорих процедур діяльності уповноваженого органу викликано необхідністю підвищення ефективності системи державного регулювання фінансових ринків шляхом внесення змін до чинного законодавства, спрямованих на припинення дублювання функцій національних регуляторів із ліцензування, контролю та нагляду, спрощення та прозорості прийняття управлінських рішень у цій сфері, покращення умов ведення страхового бізнесу з одночасним посиленням відповідальності суб’єктів страхового ринку. Метою статті є формування цілісної, науково-обґрунтованої концепції державного нагляду за страховою діяльністю в Україні, наріжним елементом якої має стати принцип прозорості, що дасть змогу гарантувати споживачам страхових послуг одержання реальної інформації про змістовне навантаження державного управління та вплив управлінської діяльності на страховий ринок; визначення основних характеристик концепції, яка має відповідати певним базовим критеріям (чинникам); з’ясування сутності принципу прозорості при реалізації державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю та проблем, які виникають у разі його незастосування; визначення напрямів вирішення окреслених вище проблем; етапність проведення робіт із формування цілісної, науково-обґрунтованої концепції державного нагляду за страховою діяльністю, яка побудована на принципі прозорості; аналіз сучасного стану нормативно-правового забезпечення державного регулювання страхової діяльності та нормативного закріплення положень захисту прав споживачів страхових послуг. Зроблено висновок, що прозорість як принцип державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю сьогодні ще не віднайшов не лише свого належного правового унормування, а й усталеного змістового розуміння. У разі належного вирішення вказаних питань буде забезпечено створення сприятливих умов для зміцнення сталого розвитку страхового ринку України як виду ринків небанківських фінансових послуг, здатного забезпечувати реальний сектор економіки необхідними фінансовими ресурсами, задовольняти потреби споживачів у якісних страхових послугах, та стане підґрунтям для формування цілісної, науково-обґрунтованої концепції державного нагляду за страховою діяльністю в Україні.
27
Bilyi, M. M. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК В УКРАЇНІ". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 119–28. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.119-128.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан та основні сучасні тенденції розвитку ринку платіжних карток в Україні.У вітчизняній фаховій літературі відображено окремі аспекти цих питань, зокрема, роль та місце платіжних систем у сучасному світі, у суспільно-господарських системах з ринковою економікою. Втім, недостатньо дослідженими залишаються питання розвитку ринку платіжних карток в Україні. Відчувається потреба в дослідженнях, які б комплексно висвітлювали діяльність усіх суб’єктів зазначеного ринку, зокрема, платіжних організацій, банків, торговців та держателів карток.Метою статті є з’ясування стану та тенденцій подальшого розвитку, а також вироблення на цій основі напрямів реформування ринку платіжних карток як складової національного платіжного простору України.На сьогоднішній день вітчизняний ринок платіжних карток є одним із сегментів ринку банківських послуг, який демонструє один з найвищих темпів розвитку. Відзначено, що за умов підвищення якості надання послуг та зниження тарифів на обслуговування платіжних карток ринок платіжних карток в Україні має значний потенціал подальшого розвитку, не тільки в національному масштабі, але у випадку виходу на світовий рівень. Ключовим фактором такої ситуації є, в першу чергу, високий рівень конкуренції, який зумовлює учасників ринку постійно впроваджувати нові, якісні банківські продукти. Згідно світових стандартів, сучасний стан ринку платіжних карток в Україні має усі ознаки «ринку, що розвивається» (emerging market). Зважаючи на це, в статті виділено основні характеристики, притаманні високорозвиненому ринку платіжних карток згідно світового досвіду.Основні тенденції розвитку ринку платіжних карток в Україні проаналізовано на основі низки абсолютних та відносних показників ринку впродовж 2010-2019 років, намічено основні заходи, які сприятимуть подальшому розвитку вказаного сектору банківських послуг в нашій країні.
28
Bilous, N. M., та A. V. Peleshanko. "РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ ЗІ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 83 (23 липня 2019): 3. http://dx.doi.org/10.31713/ve320181.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність процесу рейтингової оцінки страхових компаній зі страхування життя, як інструменту виявлення їх фінансової надійності та стійкості на страховому ринку. Охарактеризовано та узагальнено підходи щодо визначення поняття «рейтинг», «рейтингова оцінка» та «рейтингування». Виділено ознаки об’єктивної рейтингової оцінки об’єкта оцінки. Рейтингові оцінки вельми складні і неоднозначні. Крім того, можливі різноманітні підходи до оцінки діяльності страхових компаній. З погляду на це, виникає питання який для нас є найбільш придатним Досліджено нормативно-правову базу щодо здійснення рейтингової оцінки страховиків на основі чого зроблено висновок, що на сьогоднішній день в Україні існує система нормативно-правових актів, що закріплюють статус та порядок рейтингування. Наведено методику оцінки діяльності страхової компанії, яка затверджена Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 3755 «Про затвердження Рекомендацій щодо аналізу діяльності страховиків». Відповідно до цієї методики за даними 2017 року розрахували показники тестів раннього попередження для обраних страхових компаній зі страхування життя різних корпоративних моделей: ПрАТ «Страхова компанія «PZU Україна страхування життя» – іноземний капітал, ПАТ СК «Блакитний Поліс» – кептивна страхова компанія та ПрАТ «Страхова Група «ТАС – страхування життя» – вітчизняний капітал та розробили рейтингування за цими даними. Інтегральна рейтингова оцінка кожної компанії визначена шляхом порівняння розрахованого значення із шкалою нормативних показників відповідно до методики. Зроблено висновок, що рейтинг оцінює відносну фінансову безпеку страхувальників, які уклали договір із страховиком, і є зручним інструментом для диференціації кредитної якості страхових компаній, а також дозволяють констатувати, що вітчизняний страховий ринок, демонструючи досить високі темпи розвитку, не посідають чільних позицій у рейтингу світового страхового ринку і майже не впливають на результати його функціонування.
29
Samoilenko, Oksana. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ МООС-ПЛАТФОРМ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 104–8. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.104-108.
Повний текст джерелаАнотація:
Дистанційна освіта в умовах пандемії постала викликом для освіти, яка виявилася не готовою до масового упровадження онлайн-платформ у системі звичного (формального) навчання. Проте МООС платформи за останні десять років вже встигли стати активним засобом навчання у багатьох країнах світу.
МООС-платформи ‒ це глобальне інноваційне освітнє середовище. Світовий ринок освітніх послуг пропонує п'ять основних провайдерів МООС: Coursera, edX, Udacity, Khan Academy, Codecademy. Прикладом успішних практик онлайн-освіти в Україні можуть слугувати Онлайн платформа неформальної освіти, платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus, студія онлайн-освіти «Educational Era».
Огляд пропонованих програм, змістової наповненості, доступності та варіативності МООС-платформ підтверджує їх ефективність при організації дистанційного навчання. Резерви глобального інноваційного освітнього середовища МООС-платформ створюють можливості закладам освіти переглянути свої можливості та визначити перспективи їх використання.
30
Білецька, Н. В., Л. В. Транченко, В. В. Яворська, О. М. Транченко та Г. О. Мазур. "РОЗВИТОК ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ ТА ГОСТИННОСТІ В УКРАЇНІ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 10–17. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні в умовах глобальних перебудов і переорієнтації галузей економіки важливим є зростання потреб і мотивів людей до туристичної діяльності. Туризм як галузь економіки поступово займає лідерські позиції в багатьох країнах світу, а також у перспективі і в Україні. Отже, маємо значний нереалізований людський, природно-ресурсний, історико-культурний, туристично-рекреаційний та науково-технічний потенціал, вдале географічне розміщення, сприятливий клімат. Також особливості ситуації в країні, економічна та політична нестабільність, умови військового конфлікту підштовхують до подальшої розбудови нашої держави, яка обов’язково повинна включати створення умов для розвитку туристичної галузі. При цьому формування високорозвинутої індустрії туризму та її інтеграція у світовий ринок туристичних послуг пов’язані з необхідністю вирішення гострих соціально-економічних проблем і залучення міжнародного досвіду. У статті розкрито, що феноменом ХХІ ст. визначають сьогодні індустрію гостинності, що стала одним із провідних напрямів соціально-економічної діяльності. Доведено, що це бізнес ХХІ ст., який сприяє створенню нових робочих місць, пошуку методів підвищення конкурентоспроможності підприємств на світовому рівні, популяризації країни на міжнародному ринку послуг та, як наслідок, підвищенню рівня національної економіки. Проте впродовж останніх років індустрія гостинності в Україні перебуває у стані стагнації, тому визначення факторів впливу на розвиток індустрії є актуальним, адже за допомогою отриманих знань можна запобігти деградації однієї з найперспективніших галузей міжнародного бізнесу. У статті розглянуто вплив чинників на розвиток індустрії гостинності, економічні дослідження потенційних можливостей цієї галузі в межах загальної стратегії соціально-економічного розвитку світу загалом та України зокрема.
31
ПАЦУРІЯ, НІНО, та ОЛЕГ ЗАЯРНИЙ. "Кіберстрахування як засіб забезпечення господарського правопорядку в інформаційній сфері: поняття, механізм та умови реалізації". Право України, № 2021/07 (2021): 13. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-013.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність проведеного дослідження обумовлена сучасним рівнем прояву негативних наслідків кіберзагроз у сфері господарювання, недостатнім функціональним потенціалом традиційних засобів забезпечення господарського правопорядку у подоланні кіберризиків. Останніми роками в Україні аналогічно до більшості держав із розвиненою економікою для вирішення вказаних проблем активно почало застосовуватися кіберстрахування. Відсутність належного правового регулювання в Україні діяльності з кіберстрахування поряд із непоодинокими спробами страховиків запровадити на ринок страхових послуг пропозиції зі страхування кіберризиків у межах інших, часто несумісних видів страхування, також посилюють актуальність обраної проблематики. Метою статті є дослідження поняття, механізму й умов застосування кіберстрахування як засобу забезпечення господарського правопорядку в інформаційній сфері, формулювання окремих пропозицій щодо удосконалення законодавства України з відповідних питань, а також визначення напрямів подальших наукових досліджень цього виду страхування. У межах статті авторами сформульовано визначення поняття “кіберстрахування”, надано детальну характеристику завдань правового засобу, що ним позначається. На цій основі кіберстрахування проаналізовано як засіб правового та економічного захисту учасників відносин у сфері господарювання від кіберризиків та їх наслідків, а також у значенні виду господарської діяльності. Виходячи з таких наукових і правових позицій, автори детально проаналізували елементи механізму кіберстрахування, визначили елементи страхових правовідносин у цій сфері, зокрема страховик, страхувальник, об’єкт і зміст кіберстрахування. Значну увагу приділено кіберзагрозам у значенні страхових випадків, розглянуто основні підходи до їх наукової класифікації, визначено основні види протиправних діянь, що спричиняють виникнення кіберризиків. Поряд із цим автори статті проаналізували зміст і сутність майнових інтересів страхувальників від кіберризиків, охарактеризували основні види збитків, які підлягають відшкодуванню за договорами кіберстрахування. Окрім цього, предметом окремої уваги в межах статті стали договори кіберстрахування, страхові програми як засоби реалізації меха нізму кіберстрахування, визначено їх істотні умови та вимоги до сторін. У висновках за результатами проведеного дослідження визначені напрями подальшого удосконалення законодавства України у сфері кіберстрахування, охарактеризовані юридичні вимоги, яким повинні відповідати страховики за цим видом діяльності. Автори запропонували конкретні рекомендації щодо визначення розмірів страхового відшкодування за договорами кіберстрахування та шляхи посилення юридичного значення кіберстрахування у системі засобів забезпечення господарського правопорядку.
32
Чижов, Д. А. "ПОЗИТИВНИЙ ТА НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ НА РИНОК ПРАЦІ В УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (29 травня 2020): 61–65. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).490.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті особливості впливу цифрової економіки та епохи цифрового інформаційного суспільства на трудові правовідносини і ринок праці України. Визначено наслідки цифровізації та діджиталізації трудових відносин для зайнятості українського населення.
Стаття присвячена впливу цифрової економіки та епохи цифрового інформаційного суспільства на трудові відносини та ринок праці України.
Розробки та інновації у сфері інформаційних технологій у поєднанні з автоматизацією, комп’ютеризацією і роботизацією зумовлюють безпрецедентні технічні та соціально-економічні зміни, наслідком яких є трансформація й трудових відносин. Дистанційні відносини між працівниками та роботодавцями, формування гнучкого віртуального ринку, децентралізація трудової діяльності в часі та просторі, нові форми співробітництва – все це може вивести правові відносини за межі правового регулювання в тих країнах, котрі не в змозі вчасно адаптувати своє законодавство для нових бізнес-стратегій, для яких відсутнє поняття територіальних меж і переважно ціняться затребувані таланти для ефективного виконання поставлених завдань.
Визначено глибину та наслідки впливу цифрової революції, визначено позитивні та негативні наслідки такого впливу на світовий та український ринки праці. У статті окреслені наслідки розподілу продуктивності праці для зайнятості населення України. Також згадуються сучасні виклики, що стоять перед українським ринком праці, та найбільш перспективні шляхи їх регулювання. Простежується тенденція, що цифрова економіка стає все більшою частиною повсякденного життя і змінює набір постулатів і підходів до організації роботи людей.
Зазначено, що цифровізація має як позитивні наслідки для ринку праці, такі як ширші можливості для самореалізації особистості, здатність керувати власним часом і працею, кар’єрним зростанням тощо, так і негативні: збільшення безробіття, зростаюча соціальна нерівність, труднощі фінансового регулювання такої праці. Цифровізація трудових відносин дає більші можливості для самоактуалізації, оскільки працівник самостійно обирає об’єм роботи та частоту прийняття замовлень.
Стаття містить рекомендації щодо всебічного розвитку та реалізації національного трудового потенціалу як невіддільної вимоги стратегічної конкурентоспроможності країни в умовах глобалізації ринків праці, товарів, послуг та капіталів.
33
Татарин, Наталія, Ростислав Лопушанський та Павло Лука. "МОДЕРНІЗАЦІЯ РИНКУ СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-48.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена тенденціям розвитку українського страхового ринку в реаліях пандемії COVID-19, який залишається важливою складовою фінансового ринку країни. Здійснено аналіз динаміки функціонування вітчизняного ринку послуг за попередні роки. Відображено вплив пандемії на кожну сферу страхування. Авторами зроблено дослідження поточної діяльності вітчизняних страхових компаній, їх оперативність застосування інструментів та нових продуктів як відповідь на вплив коронавірусу. Досліджено особливості програм, які забезпечують фінансову підтримку в разі захворювання COVID-19. Розглянуто позитивні та негативні наслідки впливу пандемії на розвиток страхового ринку в Україні. Висвітлено як саме відреагував український страховий ринок, наведено перспективні та пріоритетні напрямки його стабілізації.
34
Дем'янчук, М. А., Н. Д. Маслій та Ю. О. Жаданова. "СТРАХОВА ЕКОСИСТЕМА УКРАЇНИ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 18 (17 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.230064.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах цифрової трансформації економіки України розвиток стійкої та надійної страхової екосистеми як складової фінансової екосистеми потребує значних зусиль від усіх стейкхолдерів, досягти чого можливо за умови формування такої моделі регулювання, що врахує світові практики та особливості страхового ринку України. Зважаючи на те, що страхові послуги протягом досить тривалого часу залишалися несамостійним фінансовим продуктом, який для переважної більшості громадян практично не відображав цінності, створення екосистеми в страхуванні на національному рівні дозволить позитивно змінити ставлення клієнтів до цієї сфери і залучити нових споживачів послуг своєю функціональністю. В процесі дослідження виокремлено сильні і слабкі сторони використання InsurTech страховими компаніями, а також створювані можливості та загрози, що сприятиме сформуванню ефективної політики щодо інтеграції України у світовий фінансовий простір. Обґрунтовано, що в умовах цифровізації діяльності страхових компаній одне із перших місць має значення кібербезпека та встановлено найбільш вразливі активи, що потребують проведення першочергових організаційних та технічних заходів захисту від кіберризиків, з метою уникнення або мінімізації потенційних наслідків. Таким чином, в роботі обґрунтовано доцільність забезпечення розвитку страхової екосистеми України в умовах цифрових трансформацій, що базується на врахуванні її особливостей, використанні технологічних інновацій та застосуванні інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності страхових компаній із визначенням особливостей захисту активів страхових компаній.