Статті в журналах з теми "Світовий ринок медичних послуг"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Світовий ринок медичних послуг.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-24 статей у журналах для дослідження на тему "Світовий ринок медичних послуг".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Заблоцька, Р. О. "Світовий ринок лізінгових послуг". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 48, ч. 1 (2004): 212–16.
Знайти повний текст джерела
2
Смирнов, І. Г. "Світовий ринок логістичних послуг: географічні особливості". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, Вип. 46 (2000): 60–65.
Знайти повний текст джерела
3
Prasol, Vladislav. "Аналіз ринку недержавних медичних послуг в Україні". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 183–90. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто і проаналізовано ринок недержавних медичних послуг в Україні. При цьому звернено увагу на фактори, які дають поштовх до розвитку приватної медицини в нашій країні. Визначено перспективи щодо подальшого розвитку приватного сектора ринку медичних послуг.
4
Danyliuk, Tetiana. "МАРКЕТИНГ У СФЕРІ ПОСЛУГ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 2, № 26 (30 червня 2021): 128–36. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2020-02-128-136.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі визначено важливість застосування новітніх методів та прийомів маркетингу в сфері послуг. Проаналізовано ринок послуг у світі та в Україні. Оцінено валовий внутрішній продукт у сфері послуг у світі та в Україні. Досліджено світовий ринок провідних експортерів послуг. Розглянуто застосування новітніх маркетингових підходів з використанням відповідного маркетингового інструментарію. Подано характеристика особливостей послуг. Визначено основні ключові одиниці маркетингу послуг. Досліджено елементи комплексу маркетингу послуг «7Р». Досліджено елементи «4С» комплексу маркетингу та згруповано під систему «7С» комплексу маркетингу послуг. Оцінено «4Е» комплекс маркетингу та визначено «7Е» комплекс маркетингу послуг.
5
Danyliuk, Tetiana. "МАРКЕТИНГ У СФЕРІ ПОСЛУГ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 2, № 26 (30 червня 2021): 128–36. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-02-128-136.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі визначено важливість застосування новітніх методів та прийомів маркетингу в сфері послуг. Проаналізовано ринок послуг у світі та в Україні. Оцінено валовий внутрішній продукт у сфері послуг у світі та в Україні. Досліджено світовий ринок провідних експортерів послуг. Розглянуто застосування новітніх маркетингових підходів з використанням відповідного маркетингового інструментарію. Подано характеристика особливостей послуг. Визначено основні ключові одиниці маркетингу послуг. Досліджено елементи комплексу маркетингу послуг «7Р». Досліджено елементи «4С» комплексу маркетингу та згруповано під систему «7С» комплексу маркетингу послуг. Оцінено «4Е» комплекс маркетингу та визначено «7Е» комплекс маркетингу послуг.
6
Поважна, Н. "Світовий ринок туристичних послуг в умовах глобалізації". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 98 (2007): 17–20.
Знайти повний текст джерела
7
Сіденко, С. В. "Світовий ринок послуг в умовах глобальних трансформацій". Стратегія розвитку України, № 2 (2017): 7–13.
Знайти повний текст джерела
8
Andriyash, Victoria, Liudmyla Kozlova, Oksana Malikina та Elena Polyakova. "Особливості державної політики регулювання медичних послуг в Україні". Public Administration and Regional Development, № 9 (8 вересня 2020): 689–713. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.09.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні та практичні основи державної політики щодо регулювання медичних послуг в Україні, що потребує підвищення рівня надання зазначених послуг та більш прозорої діяльності з надання таких послуг в умовах тривалого реформування в нашій країні. Авторами висвітлені особливості державного регулювання ринку медичних послуг, котрий перебуває у стані тривалого розвитку, котрий потребує жорсткого законодавчого регулювання для подальшого ефективного розвитку. Відзначено існування національних особливостей публічно-правового регулювання ринку медичних послуг в різних країнах, представлені практично діаметрально протилежними підходами і принципами. Здійснено аналіз державної політики України в галузі охорони здоров’я в якості організаційної та нормативної системи владних дій та управлінських рішень й основного регулятора здоров’я громадян. У статті сформульовано визначення державної політики регулювання медичних послуг з урахуванням специфіки медичної системи, окреслено проблеми в сфері організації ефективного державного регулювання медичних послуг та їх стандартизації, надані окремі рекомендації для створення ефективних механізмів державного впливу на ринок медичних послуг.
9
Danyliuk, Tetiana, Larysa Yushchyshyna та Anna Mokhniuk. "ЛОГІСТИЧНИЙ АУТСОРСИНГ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: ДОХОДИ ТА ВИТРАТИ ПРОВАЙДЕРІВ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 19 (27 вересня 2019): 55–62. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-03-55-62.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі проаналізовано ринок та види аутсорсингових послуг у світі. Оцінено особливості аутсорсингу в Україні стосовно популярності сфер його застосування. Досліджено світовий ринок логістичного аутсорсингу 2018 року та найпоширеніші в Україні функції, що передаються на логістичний аутсорсинг. Розглянуто діяльність провайдерів логістичних послуг та поділено їх на рівні логістичного сервісу. З поданої класифікації виділено логістику третьої сторони. На основі досліджень Armstrong & Associates 2018 оцінено глобальні доходи та витрати операторів 3PL
10
Литвин, Олена, та Вікторія Хмелевська. "КОНКУРЕНТНІ ПОЗИЦІЇ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ". Фінансовий простір, № 1(41) (1 червня 2021): 66–78. http://dx.doi.org/10.18371/fp.1(41).2021.667981.
Повний текст джерелаАнотація:
Світовий ринок фінансових послуг займає одне з провідних місць в структурі світової економіки. Разом з цим відбувається постійний рух і перерозподіл ресурсів між учасниками міжнародних економічних відносин. Саме тому визначення рівня конкурентоспроможності України та посилення її конкурентних переваг на світовому ринку фінансових послуг є пріоритетним завданням формування економічної стратегії держави.
11
Ivanova, L. O., та O. M. Vovchanska. "Полікритеріальна маркетингова діагностика ринку приватних медичних послуг в Україні". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (8 жовтня 2017): 16–25. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8103.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена полікритеріальній маркетинговій діагностиці ринку приватних медичних послуг в Україні та визначенню впливу маркетингового середовища на перспективи його розвитку. Виявлено, що низька конкурентоспроможність державного медичного сектору, неефективне маркетингове управління, хронічний дефіцит коштів на модернізацію і створення нових медичних закладів сприяють розвитку в Україні сегменту приватних медичних послуг. Показано, що ринок приватних медичних послуг в Україні розвивається за різновекторними тенденціями. Аналізуються перешкоди якісного розвитку соціально-орієнтованого ринку приватних медичних послуг в Україні. Визначено, що основними з них є: фінансова непрозорість ведення бізнесу, відсутність державних стимулів, низький рівень охоплення добровільного медичного страхування; низькі реальні доходи населення; відсутність належного законодавчого регулювання ринку приватних медичних послуг; відсутність гарантій для вітчизняних і закордонних інвесторів; маркетингові принципи фінансування галузі охорони здоров’я загалом; непрозорість ринку. Сьогодні відсутній системний підхід та маркетингові стратегії щодо побудови бізнесу в сфері приватних медичних послуг. Важливими складовими успішної діяльності приватного медичного закладу як бізнесу є торгова марка (бренд) та інша інтелектуальна власність; команда фахівців; нерухомість (власна чи орендована); договори з ключовими клієнтами; сучасне обладнання. Показано, що тільки постійний моніторинг співвідношення попиту і пропозиції, регулярна маркетингова оцінка власної бізнес-моделі дозволяє приватному медичному закладу оцінити позицію на ринку та необхідним чином адаптовуватись до змін маркетингового середовища. Запропоновано для покращання свого становища на ринку медичних послуг приватним медичним закладам ретельно розробляти стратегію інтегрованих маркетингових комунікацій, підвищувати культуру надання медичних послуг, покращувати сервіс, впроваджувати новітні технології медичного обладнання і новизну медичних протоколів, дотримуватись корпоративної етики та клієнтоорієнтованості.
12
Вовчанська, О. М., та Л. О. Іванова. "МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПОСЛУГ: МІЖНАРОДНІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ". Підприємництво та інновації, № 11-1 (29 травня 2020): 54–68. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена ідентифікації структурних змін на світовому ринку послуг у міжнародному та національних аспектах. Маркетинговими дослідженнями підтверджено посилення ролі послуг у сучасній економіці. Здійснено аналіз динаміки експорту та імпорту послуг у макрорегіонах світу та у країнах різного рівня економічного розвитку. Укладено та проаналізовано рейтинг країн за показниками експорту та імпорту на світовому ринку послуг. Проаналізовано структурні зміни світового ринку послуг. Досліджено структуру експорту та імпорту послуг в Україні. Наголошується, що пандемія COVID-19 негативно вплине на світовий ринок послуг, а його відновлення вимагатиме ефективних економічних і політичних заходів, поглиблення співпраці між країнами та зниження бар’єрів у взаємній торгівлі найперспективнішими і швидко зростаючими видами послуг.
13
Данилюк Т. І., Мохнюк А. М. "ЛОГІСТИЧНИЙ АУТСОРСИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Економічний форум 1, № 3 (17 грудня 2019): 128–35. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі проаналізовано ринок та види аутсорсингових послуг у світі. Вивчено дослідження Industry Week Census on manufacturing і визначено лідерів зі споживання аутсорсингу. Оцінено особливості аутсорсингу в Україні стосовно популярності сфер його застосування. З’ясовано важливість логістики в удосконаленні діяльності підприємств та досліджено нові вузькоспеціалізовані напрями в логістиці. Досліджено світовий ринок логістичного аутсорсингу 2018 року та найпоширеніші в Україні функції, що передаються на логістичний аутсорсинг. Розглянуто управлінський процес ухвалення рішення про передачу на аутсорсинг окремих функцій і процесів логістичного підприємства.
14
Криничко, Лілія, Олена Крикун та Юлія Малігон. "ПРИВАТНІ МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ". Public management 25, № 5 (29 грудня 2020): 107–19. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-107-119.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання приватних медичних закладів як об’єкта державного регулювання. Доведено, що система охорони здоров’я виступає головною складовою загальної системи соціального захисту держав. Визначено, що за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на сьогоднішній день, у світі виділяють лише три основні моделі охорони здоров’я: державну, страхову та приватну модель медицини. Роз’яснено зміст поняття “медичне обслуговування”, під яким варто розглядати діяльність закладів охорони здо- ров’я та діяльність фізичних осіб — підприємців, які мають відповідну реєстрацію та одержали ліцензію відповідно до установленого законом порядку, який стосується сфери охорони здоров’я, діяльність яких не обов’язково може обмежуватись медичною допомогою. Зазначено, що медичну послугу також можна розглядати як діяльність особи, яка надає ці послуги, що спрямована на досягнення такого результату чи корисної властивості, завдяки якому будуть здатні задовольнити потреби особи у відновленні та/або підтриманні її здоров’я, безпосередньо в процесі реалізації доцільної діяльності особи — надавача послуг, який не має упредметненого вираження (матеріальної форми) і не може бути гарантований надавачом послуг. Виявлено, що ринок медичних послуг зростає завдяки розширенню кількості закладів охорони здоров’я різних форм власності, їх існування та стрімкий розвиток не дає змоги оцінити масштаби наданих послуг та їх фінансування в цілому, адже як в державним, так і приватним закладам притаманний тіньовий економічний сегмент. Доведено, що розвиток приватних медичних закладів сприяє зменшенню тиску на державну систему охорони здоров’я, оскільки може перейняти ту частину громадян, яка спроможна оплатити всі необхідні послуги. Зауважено, що приватним закладам охорони здоров’я притаманна певна специфіка правового регулювання наданих медичних послуг, резуль- тативність якого має юридичне значення.
15
Hrechanyk, N. Yu, та T. M. Sarabyn. "МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА РИНКУ ПЛАТНИХ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 151–70. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.151-170.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан здоров'я населення є одним із найважливіших показників благополуччя нації. Важливими напрямки реформ охорони здоровя є оптимізація управління, раціональний розподіл обмежених фінансових ресурсів, ефективне використання матеріальної бази, впровадження медичного страхування, реструктуризація лікувально-профілактичної допомоги начеленню.
Маркетинг ринку медичних послуг належить до найскладніших видів маркетингу. Оскільки, саме медичні послуги пов’язані з охороною і підтриманням найважливіших цінностей людини – життя та здоров’я. Ринок медичних послуг – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері охорони здоров’я.
Найважливішими складовими аналізу будь-якого ринку, в тому числі і ринку медичних послуг, є маркетингові дослідження, що представляють собою систематичний збір, опрацювання, аналіз даних та інформації з метою формулювання пропозицій щодо ефективної діяльності на ньому.
У сфері охорони здоров'я маркетинг можна визначити як комплексний процес планування, економічного обгрунтування та управління процесом надання медичних послуг, формування цінової політики лікувально-профілактичного процесу, забезпечення ефективної комунікації з пацієнтами.
Мета дослідження – ідентифікація стану здоровя населення та визначення факторів попиту на платні медичні послуги та їх затребуваність.
Основним завданням, яке ставилось перед проведенням маркетингових досліджень стану здоровя населення є формування і надання споживачам благ, які задовольняють їхні потреби в кваліфікованій медичній допомозі та підвищення якості життя .
Методи дослідження, що використані в роботі базуються на ймовірнісній, стратифікованій, квотній, репрезентативній вибірках для всього населення м. Івано–Франківськ та Івано-Франківської області.
Отримані результати дозволяють дати реалістичну оцінку основним тенденціям та дозволяють оцінити потенціал соціально-економічної адаптації населення в умовах економічної кризи, а також набули практичного застосування у практичній діяльності медичного центру “Оксфорд – Медікал Прикарпаття”.
16
Березюк, Р. "Реалізація конкурентних можливостей вітчизняних підприємств у процесі входження у світовий ринок інжинірингових послуг". Вісник Тернопільської академії народного господарства. Економічні науки, № 5-1 (2005): 125–32.
Знайти повний текст джерела
17
Чуницька, І. І., та О. Я. Макаренко. "ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (23 червня 2019): 246–62. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.246-262.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проводиться дослідження cтану та рівня залучення іноземних інвестицій в економіку України, що сприяють розвитку національної економіки взагалі і є стимулом для активізації підприємницької діяльності. На інвестиційну привабливість впливає загальний стан економіки країни, умови ведення бізнесу, зокрема ступінь втручання держави та рівень корупції. На основі проведеного дослідження встановлено, що найбільш привабливими для іноземних інвесторів у галузевому розрізі залишаються переробна промисловість, фінансова діяльність, торгівля та операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям. Визначено, що Україна має значний природний потенціал, кваліфіковану робочу силу, має значний науково-технічний потенціал, наявну інфраструктуру, потужну виробничу базу, величезний внутрішній ринок збуту продукції та успішну інтеграцію у світовий фінансовий та товарний ринок, і потенційно може бути однією з провідних країн за залученням інвестицій. Обґрунтовано необхідність пошуку нових сучасних підходів до створення сприятливого інвестиційного середовища в економіці України.
18
Дайновський, Ю. А., Л. К. Гліненко та О. М. Вовчанська. "КОМУНІКАТИВНІ ТА МАРКЕТИНГОВІ АСПЕКТИ ЕКОІННОВАЦІЙ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 25–30. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються актуальні проблеми розвитку екологічних інновацій, а також реальна і потенційна роль екологічно спрямованих комунікацій і маркетингу. Метою статті є виявлення стану впровадження екологічних інновацій в Україні і можливостей маркетингових комунікацій щодо сприяння цьому процесу. Підтверджена значна суспільно-економічна важливість екологічних інновацій, які сприяють розвитку ринку екологічних товарів і послуг, підвищенню рівня екологічної безпеки, ефективнішому використанню природних ресурсів, підвищенню конкурентоспроможності підприємств і їхньої продукції, виходу товарів і послуг підприємств на світовий ринок, оскільки саме на цьому ринку екологічні вимоги є найбільш жорсткими. Проаналізовано позицію України у світових рейтингах за глобальним інноваційним індексом, індексом екологічної ефективності, індексом стану навколишнього середовища і індексом життєздатності екосистеми, а також стан справ зі впровадження екологічних інновацій на підставі даних Державної служби статистики України. Підкреслена важливість поєднання в екологічних бізнес-проектах суспільно-значущих складників із суто практичними доказами того, що інвестиції забезпечуватимуть відповідний рівень прибутку на вкладений капітал. Наведено приклади успішних українських екоінновацій, а також маркетингових і комунікаційних технологій, застосованих для їх упровадження і виведення на ринок. Підкреслено, що формування ринку екологічних інновацій передбачає забезпечення належного рівня і відтворення екологічного попиту, екологічну орієнтацію виробництва, створення і підтримання мотивів екологізації. Показано негативний вплив грінвошингу, спекулювання виробників, маркетологів, рекламодавців на суспільній значущості екоінновацій із метою просування на ринок продуктів з удаваними екологічними властивостями. Підкреслено важливість розроблення і впровадження системи критеріїв грінвошингу і санкцій у разі виявлення випадків його застосування, а також системи моніторингу за правдивістю екологічної реклами.
19
Буга, Ганна Сергіївна. "СТРАХОВИЙ РИНОК ЯК СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Страховий ринок – це система економічних відносин щодо купівлі-продажу специфічного товару – страхового покриття внаслідок настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством. В усіх економічно розвинутих країнах страхова діяльність є однією з найважливіших галузей, що забезпечує дієвий захист соціальних і майнових інтересів фізичних та юридичних осіб від різноманітних ризиків, підтримання стабільності суспільства та економічної безпеки держави. Крім того, страхування є важливим фінансовим інструментом регулювання національної економіки та потужним засобом акумулювання коштів для їх подальшого інвестування в економіку. Світовий досвід переконливо доводить, що досконала система страхового захисту є основою забезпечення більш високого рівня стабільності економічного відтворювального процесу, досягнення соціальної злагоди, гарантом високого рівня життя населення. Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства є неможливим без ефективного функціонування ринку страхових послуг. Держава, виходячи з економічної та соціальної ситуації, регулює розвиток страхового ринку країни. Проблема державного регулювання інституту страхування й участь у ньому небанківського сектору економіки є однією з найбільш актуальних у теорії та практиці сучасного вітчизняного страхування. Важливість її дослідження пов’язана з тим, що ця система ще остаточно не сформувалася, адже змінюється стан самого страхового ринку, постійно вдосконалюється нормативна база страхування, зазнає змін діяльність органів державного регулювання й небанківських фінансових установ. Нестійкість системи страхового ринку викликана внутрішніми факторами та є наслідком макроекономічних процесів. Варто констатувати, що ключовою проблемою в здійсненні регулювання ринку фінансових послуг є недостатня координація дій між фінансовими регуляторами, що в процесі наглядової діяльності відображається в неузгодженості дій під час ухвалення нормативно-правових актів, а також під час недостатньої координації дій в умовах системних фінансових криз, недостатнього обміну інформацією та невідпрацьованості механізмів взаємодії під час нагляду за діяльністю фінансових конгломератів чи пов’язаних осіб. Вагоме значення також має подальша інтеграція України у світові структури, що визначають міжнародну політику в галузі регулювання фінансових послуг.
20
Bilyi, M. M. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК В УКРАЇНІ". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 119–28. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.119-128.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан та основні сучасні тенденції розвитку ринку платіжних карток в Україні.У вітчизняній фаховій літературі відображено окремі аспекти цих питань, зокрема, роль та місце платіжних систем у сучасному світі, у суспільно-господарських системах з ринковою економікою. Втім, недостатньо дослідженими залишаються питання розвитку ринку платіжних карток в Україні. Відчувається потреба в дослідженнях, які б комплексно висвітлювали діяльність усіх суб’єктів зазначеного ринку, зокрема, платіжних організацій, банків, торговців та держателів карток.Метою статті є з’ясування стану та тенденцій подальшого розвитку, а також вироблення на цій основі напрямів реформування ринку платіжних карток як складової національного платіжного простору України.На сьогоднішній день вітчизняний ринок платіжних карток є одним із сегментів ринку банківських послуг, який демонструє один з найвищих темпів розвитку. Відзначено, що за умов підвищення якості надання послуг та зниження тарифів на обслуговування платіжних карток ринок платіжних карток в Україні має значний потенціал подальшого розвитку, не тільки в національному масштабі, але у випадку виходу на світовий рівень. Ключовим фактором такої ситуації є, в першу чергу, високий рівень конкуренції, який зумовлює учасників ринку постійно впроваджувати нові, якісні банківські продукти. Згідно світових стандартів, сучасний стан ринку платіжних карток в Україні має усі ознаки «ринку, що розвивається» (emerging market). Зважаючи на це, в статті виділено основні характеристики, притаманні високорозвиненому ринку платіжних карток згідно світового досвіду.Основні тенденції розвитку ринку платіжних карток в Україні проаналізовано на основі низки абсолютних та відносних показників ринку впродовж 2010-2019 років, намічено основні заходи, які сприятимуть подальшому розвитку вказаного сектору банківських послуг в нашій країні.
21
Samoilenko, Oksana. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ МООС-ПЛАТФОРМ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 104–8. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.104-108.
Повний текст джерелаАнотація:
Дистанційна освіта в умовах пандемії постала викликом для освіти, яка виявилася не готовою до масового упровадження онлайн-платформ у системі звичного (формального) навчання. Проте МООС платформи за останні десять років вже встигли стати активним засобом навчання у багатьох країнах світу.
МООС-платформи ‒ це глобальне інноваційне освітнє середовище. Світовий ринок освітніх послуг пропонує п'ять основних провайдерів МООС: Coursera, edX, Udacity, Khan Academy, Codecademy. Прикладом успішних практик онлайн-освіти в Україні можуть слугувати Онлайн платформа неформальної освіти, платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus, студія онлайн-освіти «Educational Era».
Огляд пропонованих програм, змістової наповненості, доступності та варіативності МООС-платформ підтверджує їх ефективність при організації дистанційного навчання. Резерви глобального інноваційного освітнього середовища МООС-платформ створюють можливості закладам освіти переглянути свої можливості та визначити перспективи їх використання.
22
Підлипна, Р. П. "ЗАГОСТРЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНІ У СВІТЛІ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 12–19. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Ключовими проблемами, що суттєво обмежують зростання конкурентоспроможності систе-ми соціального захисту в Україні, є прогалини в державному регулюванні та недосконалості інфраструктури соціальної сфери, що визначає об’єктивну потребу в посиленні соціальних функцій держави. Статтю присвя-чено дослідженню впливу карантинних обмежень, викликаних пандемією Covid-19, на розвиток кризи соціаль-ного розвитку в Україні та виявленню можливих шляхів її подолання. Зазначено, що в період кризи спричинені карантинними обмеженнями негативного впливу зазнали такі елементи соціального розвитку, як система медичного обслуговування населення, надання освітніх послуг, громадський транспорт, рекреаційні установи. Вирішення завдань державної політики соціального захисту запропоновано визначати не лише економічними ресурсами, які може направляти держава на їх здійснення, але і розглядати як найважливіший чинник еконо-мічного зростання у посткризовий період відновлення соціально-економічного зростання, оскільки саме завдяки цілеспрямованій соціальній політиці з’являються умови для зростання і реалізації інноваційного потенціалу трудових ресурсів суспільства. Було встановлено, що перерозподіл видатків Державного бюджету України дозволив направити додаткові кошти на соціальний захист в умовах пандемії, а саме придбання медичних пос-луг, додаткові виплати працівникам, безпосередньо зайнятим у ліквідації Covid-19, або забезпечити засоби до існування, надання фінансової допомоги людям похилого віку та безробітним, субсидування Пенсійного фонду України. Були визначені категорії громадян, які залишились поза увагою програм соціального захисту: наймані працівники через приховане безробіття, приватні підприємці, мігранти, самозайняті особи, молодь, яка впер-ше вийшла на ринок праці. Пропонується на державному рівні врегулювати гнучкі формати зайнятості, за-безпечити їм повноцінні трудові та соціальні гарантії. Визначено основні соціальні проблеми дистанційного навчання та відповідні ризики соціальної нерівності для розвитку людського капіталу. Подальші дослідження доцільно присвятити дослідженню соціальних аспектів впливу карантинних обмежень на пенсійне забезпечен-ня та доступ до медичних послуг, що дозволить виявити можливі інституційні інструменти удосконалення соціальної політики.
23
Білецька, Н. В., Л. В. Транченко, В. В. Яворська, О. М. Транченко та Г. О. Мазур. "РОЗВИТОК ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ ТА ГОСТИННОСТІ В УКРАЇНІ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 10–17. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні в умовах глобальних перебудов і переорієнтації галузей економіки важливим є зростання потреб і мотивів людей до туристичної діяльності. Туризм як галузь економіки поступово займає лідерські позиції в багатьох країнах світу, а також у перспективі і в Україні. Отже, маємо значний нереалізований людський, природно-ресурсний, історико-культурний, туристично-рекреаційний та науково-технічний потенціал, вдале географічне розміщення, сприятливий клімат. Також особливості ситуації в країні, економічна та політична нестабільність, умови військового конфлікту підштовхують до подальшої розбудови нашої держави, яка обов’язково повинна включати створення умов для розвитку туристичної галузі. При цьому формування високорозвинутої індустрії туризму та її інтеграція у світовий ринок туристичних послуг пов’язані з необхідністю вирішення гострих соціально-економічних проблем і залучення міжнародного досвіду. У статті розкрито, що феноменом ХХІ ст. визначають сьогодні індустрію гостинності, що стала одним із провідних напрямів соціально-економічної діяльності. Доведено, що це бізнес ХХІ ст., який сприяє створенню нових робочих місць, пошуку методів підвищення конкурентоспроможності підприємств на світовому рівні, популяризації країни на міжнародному ринку послуг та, як наслідок, підвищенню рівня національної економіки. Проте впродовж останніх років індустрія гостинності в Україні перебуває у стані стагнації, тому визначення факторів впливу на розвиток індустрії є актуальним, адже за допомогою отриманих знань можна запобігти деградації однієї з найперспективніших галузей міжнародного бізнесу. У статті розглянуто вплив чинників на розвиток індустрії гостинності, економічні дослідження потенційних можливостей цієї галузі в межах загальної стратегії соціально-економічного розвитку світу загалом та України зокрема.
24
Чижов, Д. А. "ПОЗИТИВНИЙ ТА НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ НА РИНОК ПРАЦІ В УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (29 травня 2020): 61–65. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).490.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті особливості впливу цифрової економіки та епохи цифрового інформаційного суспільства на трудові правовідносини і ринок праці України. Визначено наслідки цифровізації та діджиталізації трудових відносин для зайнятості українського населення.
Стаття присвячена впливу цифрової економіки та епохи цифрового інформаційного суспільства на трудові відносини та ринок праці України.
Розробки та інновації у сфері інформаційних технологій у поєднанні з автоматизацією, комп’ютеризацією і роботизацією зумовлюють безпрецедентні технічні та соціально-економічні зміни, наслідком яких є трансформація й трудових відносин. Дистанційні відносини між працівниками та роботодавцями, формування гнучкого віртуального ринку, децентралізація трудової діяльності в часі та просторі, нові форми співробітництва – все це може вивести правові відносини за межі правового регулювання в тих країнах, котрі не в змозі вчасно адаптувати своє законодавство для нових бізнес-стратегій, для яких відсутнє поняття територіальних меж і переважно ціняться затребувані таланти для ефективного виконання поставлених завдань.
Визначено глибину та наслідки впливу цифрової революції, визначено позитивні та негативні наслідки такого впливу на світовий та український ринки праці. У статті окреслені наслідки розподілу продуктивності праці для зайнятості населення України. Також згадуються сучасні виклики, що стоять перед українським ринком праці, та найбільш перспективні шляхи їх регулювання. Простежується тенденція, що цифрова економіка стає все більшою частиною повсякденного життя і змінює набір постулатів і підходів до організації роботи людей.
Зазначено, що цифровізація має як позитивні наслідки для ринку праці, такі як ширші можливості для самореалізації особистості, здатність керувати власним часом і працею, кар’єрним зростанням тощо, так і негативні: збільшення безробіття, зростаюча соціальна нерівність, труднощі фінансового регулювання такої праці. Цифровізація трудових відносин дає більші можливості для самоактуалізації, оскільки працівник самостійно обирає об’єм роботи та частоту прийняття замовлень.
Стаття містить рекомендації щодо всебічного розвитку та реалізації національного трудового потенціалу як невіддільної вимоги стратегічної конкурентоспроможності країни в умовах глобалізації ринків праці, товарів, послуг та капіталів.