Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Самодисципліна.
Статті в журналах з теми "Самодисципліна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-29 статей у журналах для дослідження на тему "Самодисципліна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Тюріна, Т. Г. "ДУХОВНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ: ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ, УМОВИ ТА ЧИННИКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (28 вересня 2021): 197–209. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-197-209.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито поняття «духовне пробудження» особистості, використовуючи християнський, духовно-філософський, ноосферний і науковий підходи.
Представлено авторське визначення цього поняття, де духовно пробуджена людина трактується як особистість з космопланетарним рівнем свідомості, носій духовності і духовних знань, активно діюча інформаційно-енергетична одиниця Всесвіту, через яку транслюються духовні космічні енергії. Головне призначення духовно пробудженої людини – одухотворяти світ, привносити у життя людства красу і гармонію, любов і добро, мир і істину, сприяючи його еволюції. Духовний саморозвиток, духовне зростання є вищим смислом її життя.
Розглянуто образи духовно пробудженої людини та їх характерні особливості у творчості видатних вчених: філософів, психологів ХХ–ХХІ століття (А. Маслоу, М. Савчина, послідовників вчення В. Вернадського).
Охарактеризовано умови, які сприяють духовному пробудженню особистості: духовний спосіб життя; пріоритет духовних цінностей; вміння керувати своїми емоціями, почуттями, думками, поведінкою; стійка самодисципліна; позитивна налаштованість особистості, установка на творчість, гармонізацію взаємостосунків зі світом; усвідомлене прагнення до духовного саморозвитку, самовдосконалення; духовно-моральний, особистісний, соціальний рівні зрілості; високий духовно-моральний і духовно-естетичний рівні розвитку; просвітлена свідомість, досягнення стану внутрішньої гармонії через молитву, медитацію та інші духовні практики.
Визначено чинники духовного пробудження особистості: класична музика, література, поезія, мистецтво, спілкування з людьми високого духовного рівня, інформаційно-енергетична взаємодія з літературою духовного спрямування тощо.
2
Суслова, Валерія. "Емпіричні показники соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до освітнього середовища вищого навчального закладу". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 301–13. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-301-313.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню особливостей соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до освітнього середовища вищого навчального закладу. Проведено теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вивчення проблеми соціально-психологічної адаптації особистості в умовах освітньої міграції. Результати аналізу літературних джерел з проблеми адаптивних можливостей іноземних студентів і отримані в нашому дослідженні емпіричні дані дозволили визначити основні параметри соціально-психологічної адаптації іноземного студента до освітньому середовищі українських вузів. Іноземні студенти з найменшим рівнем адаптивності характеризуються високим рівнем тривожності, як відображення страху перед новими умовами навколишнього середовища, які сприймалися як загрозливі, також високим рівнем капризності, депресивності та невпевненості в собі та закритістю досвіду, вузьким колом інтересів. Іноземні студенти із середнім рівнем адаптивності проявляють риси інтравертивності та співпраці. Такі студенти проявляють риси антагонізму та відчуженості. Студенти другої групи характеризуються проблемами з ціле поляганням. Іноземні студенти з найбільшою адаптивністю мають найвищі показники фактору домінування, пошуку нових вражень. Вони є найбільш дружелюбними, довірливими та прямими. Характеризуються такими рисами як ефективність, організованість, відповідальність, самодисципліна та розсудливість. Вони є найбільш емоційно стабільними та творчими особами, з широким колом інтересів. Емпірично визначено складові особистісного профілю іноземних студентів за рівнями (низьким, середнім, високим) їх соціально-психологічної адаптації до освітнього середовища закладу вищої освіти. Виявлено вплив особливостей міжкультурної взаємодії на ефективність соціально-психологічної адаптації до освітнього середовища вищого навчального закладу студентів-іноземців з різних країн (Індії, Китаю, Європейського Союзу).
3
Руденко, Юлія Олександрівна, Олена Володимирівна Семеніхіна, Інна Іванівна Харченко та Сергій Миколайович Харченко. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 313–33. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4343.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізовано проблему сприйняття дистанційного навчання суб’єктами освітнього процесу загалом і в межах закладів фахової передвищої освіти (коледжів). Запропоновано можливий шлях її вирішення, що ґрунтується на порівняльному аналізі думок викладачів і студентів закладів фахової передвищої освіти (коледжів) щодо сприйняття ними дистанційного навчання. Описано досвід використання дистанційного навчання за кордоном як до епідемії коронавірусної інфекції (COVID-19), так і під час її поширення. Узагальнено вітчизняні та іноземні рекомендації щодо впровадження дистанційного навчання. За розробленим авторським опитувальником представлено результати аналізу анкетування суб’єктів дистанційного навчання. Запитання опитувальника стосувались загальної характеристики стану дистанційного навчання в період пандемії та особливостей сприйняття дистанційного навчання викладачами і студентами коледжів. Схарактеризовано умови позитивного сприйняття студентами та викладачами дистанційного навчання. Обґрунтовано появу причинно-наслідкових ланцюжків: «низька якість навчальних матеріалів – низький рівень якості знань – обурення несправедливістю оцінювання – зниження мотивації до навчання» (для студентів) і «відсутність технічної та методичної допомоги – проблеми з вчасним і якісним оцінюванням – конфлікти зі студентами – емоційне напруження і професійне вигоряння» (для викладачів). На основі кореляційного аналізу показано статистично значущий зв'язок у думок студентів і викладачів щодо перспективності дистанційного навчання та неоднозначності результатів дистанційного навчання. Виявлено проблемні психологічні чинники: недосконалий зворотний зв’язок, відсутність емпатії та інтеракції, які здатні мотивувати студентів до навчання; низька самосвідомість і самодисципліна студентів, проблеми з об’єктивністю оцінювання знань. Констатовано потреби (технічні, матеріальні, психологічні, адміністративні) учасників освітнього процесу, які впливають на сприйняття дистанційного навчання. Спроєктовано перспективні розвідки щодо покращення сприйняття дистанційного навчання.
4
Пержун, Володимир. "ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА УПРАВЛІНСЬКУ РОБОТУ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 223–27. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.36.
Повний текст джерелаАнотація:
Упровадження результативної системи публічного управління та застосування нових підходів у професійній роботі публічних службовців суттєво залежить від позитивно сформованої управлінської культури самих службовців. Такі складники управлінської культури, як галузева компетентність, знання і досвід, вміння самостійно думати і працювати, моральні якості, самодисципліна, саморозвиток і самореалізація, пова- га до колег і громадян, яким надаються послуги тощо, допоможуть публічним службовцям піднімати рівень своєї професійної управлінської здатності, успішно досягати кар’єрного зросту, підвищувати свій соціальний і професійний статус і т. п. Проблема впливу управлінської культури на управлінську діяльність публічних службовців в Україні нині акту- альна, маловивчена та вимагає подальшого наукового дослідження. Вважаємо, що управлінська культура постає окремим зрізом загальної культури зі своїми особливостями, якостями і ознаками. Тому ми констатуємо факт, що вона є своєрідним і достатнім соціально-політичним і державно-управлінським феноменом суспільного життя. Тут також важливо враховувати, що управлінська культура згідно зі своїми ознаками, якостями і характеристиками досить чітко уявляється як соціокультурний зріз інституційного рівня, котрий впливає на основні соціальні інститути суспільства: політику, економіку, культуру, релігію, освіту, науку тощо. До того ж, важливо зазначити її вплив на державно-управлінські відомчі структури – виконавчі органи влади, органи місцевого самоврядування, управлінські бізнес-структури та ін. Отже, сучасні трансформаційні процеси в українському суспільстві та певні реформи державного управління спонукають до змін у розумінні місця і ролі в них публічних службовців. Насамперед вони мають осмислити свою важливість у державному реформуванні, змінити стиль управлінської діяльності, визначитися й усвідомити, що саме від них багато залежить успішне запровадження в практику публічного управління новітніх управлінських методів і форм роботи, сучасних управлінських технологій.
5
Карелина, Наталия, Анастасия Каткова, Александр Тарасов та Олег Смирнов. "ФОРМИРОВАНИЕ САМОДИСЦИПЛИНЫ СТУДЕНТА В СОВРЕМЕННОМ ФИЗИЧЕСКОМ ВОСПИТАНИИ". Научный взгляд в будущее, № 17-03 (1 січня 2018): 79–84. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-17-03-011.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе рассмотрены понимание сущности самодисциплины, составляющие её компоненты, механизмы формирования самодисциплины в процессе физического воспитания студентов. Целью данного исследования является изучение сложной педагогической задачи – развитие
6
Кириллина, Лариса Валентиновна. "Music Teaches Both Freedom and Self-discipline." Музыкальная академия, no. 3(775) (September 27, 2021): 24–26. http://dx.doi.org/10.34690/169.
Повний текст джерела
7
Гусельцева, М. С. "Практики самодисциплины в транзитивном обществе: стоический ренессанс и скандинавизация потребления". Психология. Журнал Высшей школы экономики 17, № 3 (30 вересня 2020): 478–99. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2020-3-478-499.
Повний текст джерела
8
Umryk, Mariia A., та Yurii P. Biliai. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ СУЧАСНИХ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 41, № 3 (5 червня 2014): 218–31. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1062.
Повний текст джерелаАнотація:
У даному дослідженні розглянуто використання дистанційних технологій навчання в процесі організації науково-дослідного завдання із сучасних мов програмування. У статті наведено приклад навчального проекту із сучасних мов програмування. Аргументовано необхідність використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій ХХІ століття, зокрема дистанційних, у процесі вивчення сучасних мов програмування. Це дозволить сформувати студентами навичок, які вкрай необхідні в процесі програмування (це навички самоорганізації і самодисципліни, комунікації, навички роботи в команді тощо). Виокремлено структурні одиниці навчального проекту відповідно до використання технологій дистанційного навчання. Описано загальні характеристики і методику використання відповідних сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
9
Рогожа, М. "СОЦІАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УНІВЕРСИТЕТІ (ПІД ЧАС КАРАНТИНУ COVID-19 В УКРАЇНІ)". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(89) (3 вересня 2021): 35–45. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.35-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено аналіз зумовлених пандемією та новими соціальними викликами соціально-ціннісних та морально-етичних проблем, зокрема професійного спілкування і дистанційного навчання в університеті під час пандемії COVID-19 і карантину.
Технічні фактори (відсутність безперебійного Інтернет сполучення, комфортного місця для навчання, утрудненість доступу до індивідуальних якісних гаджетів тощо) є свідченням соціальної нерівності та соціальної несправедливості, загострених в умовах карантину та зумовлених рівнем доходів людей та місцем локації (в мешканців великих міст практично відсутня проблема доступу до Інтернету, на відміну від мешканців невеликих міст та проживаючих у сільській місцевості).
Звернуто увагу, що дистанційне навчання редукує особистісний компонент взаємодії викладача зі студентами, сприяючи багатьом негативним моментам у спілкуванні та навчальній діяльності при взаємодії "викладач-студент". У статті визначено, що дистанційна освіта зменшує традиційний для університету особистий компонент спілкування викладача зі студентом як неминучий елемент морального виховання при інкультурації та соціалізації особистості. Чорний екран із вимкненою камерою і мікрофоном сприймається студентом як прояв академічної свободи і незалежності від "електронного синоптикуму" (З. Бауман), але він також звільняє його від відповідальності за інтелектуальну діяльність в аудиторії та не розвиває креативність і належні професійні якості у спілкуванні з викладачем та іншими студентами. Відсутність самодисципліни студента та його / її нездатність організувати особистий навчальний процес за допомогою самопримусу призводять до збільшення розриву між найкращими та найгіршими учнями Нестача самодисципліни здобувача вищої освіти веде до збільшення розриву між сильними і слабкими студентами, коли мова йде про їхні вольові якості, відповідальність та звернення уваги на феномен обов’язку в соціальному бутті, що не сприяє належній соціалізації та інкультурації молоді та ін. Проте указані проблеми стають на заваді отриманню якісної освіти, що становить значний суспільний ризик для українського суспільства.
10
Стаурский, С. С., та Е. В. Щур. "Практический опыт проведение занятий в образовательных организациях МВД России с использованием информационных технологий в условиях пандемии короновируса COVID-19". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 73, № 6 (травень 2021): 152–54. http://dx.doi.org/10.18411/lj-05-2021-253.
Повний текст джерелаАнотація:
Данная статья посвящена анализу практического опыта проведения занятий в образовательных организациях МВД России с использованием информационных технологий в условиях пандемии. В статье рассматриваются такие недостатки дистанционного обучения, как отсутствие личного общение между обучающимся и преподавателем; отсутствие высокого уровня самодисциплины; как показывает практика, имеются проблемы с организацией и проведением практических занятий и лабораторных работ; отсутствует постоянный, систематический контроль со стороны преподавателей, который снижает успеваемость; возникают проблемы с использованием обучающихся программ; не у всех обучающихся имеется выход в Интернет. В статье также рассмотрены положительные моменты от использования дистанционной формы обучения.
11
Федик, Андрій. "Психологічний аналіз професійної діяльності офіцерів прикордонників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 5–22. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-5-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено висвітлено результатів психологічного аналізу природи професійної діяльності персоналу Державної прикордонної служби України, розкрито роль професійного мислення та компетентності у реалізації різних завдань прикордонної служби під час професійної діяльності офіцерів. У дослідженні проаналізовано та виявлено специфічні особливості, які впливають на ефективність здійснення професійної діяльності захисників кордону в умовах обмеженого та реального часу, тривалих фізичних, психоемоційних та інтелектуальних навантажень. З’ясовано, що офіцери-прикордонники під час виконання професійних завдань з охорони і захисту державного кордону розв’язують різноманітної складності професійні задачі. Задля ефективного вирішення професійних завдань, необхідні такі психологічні якості як: здатність запам’ятовувати великі обсяги візуальних образів, графічної, звукової і текстової інформації, пильність, високий рівень стресостійкості, саморегуляції, самоконтролю, самодисципліни, розвинених комунікативних, мотиваційні та перцептивних якостей, а також належній розвиток професійного мислення. Досліджено основні позитивні та негативні фактори, що впливають на ефективність виконання професійних завдань офіцерами-прикордонниками; низку суб’єктивних та об’єктивних труднощів, які впливають на швидкість адаптації до нового професійного середовища. Окреслено шляхи підвищення ефективності вирішення проблемних ситуацій із метою недопущення психологічних розладів тощо, які можуть вплинути на якість несення служби з охорони державного кордону.
12
N.M., Bozhko. "PROBLEMS AND FEATURES OF ADAPTATION OF FOREIGN STUDENTS TO MODERN CONDITIONS OF THE EDUCATIONAL SPACE OF UKRAINE." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 95 (August 2, 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-95-1.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to the discussion of problems and tasks that are relevant for the higher school of Ukraine. One of the main tasks is achievement of a higher level of new knowledge acquisition in the current situation related to quarantine. The article attempts to consider some problems and risks of the current situation in the education of foreign students who came to Ukraine. Modern conditions of existence and functioning of the entire education system are associated with the implementation of distance learning, which has become a kind of methodological and behavioral challenge for both teachers and students. Now Ukraine is actively working to overcome certain problems related to this problem. Most of the participants in the distance learning process are frightened by the lack of feedback, which was previously provided by the student’s personal contact with the teacher and took place in a familiar environment. Speaking about the foreign students currently studying in Ukraine, it should be noted that studying abroad forces these young people to adapt not only to the new language and cultural environment, but also to completely unknown rules and norms. And this applies not only to the obligatory/optional attendance of classroom classes, forms of control, working with academic obligations, etc. A serious problem for both teachers and students was the attendance of distance learning, which dropped significantly during the quarantine. Among the facts influencing the activity of students’ participation in distance learning, it should be noted, first of all, the psychological impact of a huge amount of negative information, increasing depression among students and some frustration with future learning outcomes. Another important negative factor is low self-discipline and unwillingness to participate in a new form of learning without the usual coercion from the family or teacher, which often leads to loss of responsibility. Among the main indicators that should be taken into account when preparing and planning distance learning are the ethnicity of students and their willingness to accept the opportunity to study without the usual presence of the teacher and outside the usual material objects. That is why, according to the majority of practicing teachers, in general pedagogy and methods of teaching foreign languages it is necessary to use an anthropocentric approach that takes into account the characteristics of certain ethnic groups of students in order to create methodological tools for managing pedagogical interaction.Key words: distance learning, anthropocentric approach, attending classes, independent work, contact with the teacher. Стаття присвячена обговоренню проблем і завдань, які зараз стоять перед вищою школою України. Одним із головних є досягнення більш високого рівня засвоєння нового знання за умов сучасної ситуації, пов’язаної з карантином. У статті робиться спроба розглянути деякі проблеми та ризики сучасної ситуації у навчанні студентів-іноземців, які приїхали в Україну. Сучасні умови існування та функціонування усієї системи освіти пов’язані з реалізацією дистанційного навчання, яке стало своєрідним методичним та поведінковим викликом як для викладачів, так і для студентів. Зараз Україна активно працює над подоланням певних проблем, пов’язаних із цім. Більшість учасників процесу дистанційного навчання лякає відсутність зворотного зв’язку, що завжди забезпечувало особистий контакт студента з викладачем та відбувалося у звичному оточенні. Говорячи про контингент іноземних студентів, які навчаються зараз в Україні, маємо відзначити, що навчання за кордоном примушує цих молодих людей пристосовуватися не лише до нового мовного та культурного оточення, але й до абсолютно незнайомих раніше правил та норм. Це стосується не тільки обов’язковості/необов’язковості відвідування аудиторних занять, форм контролів, відпрацювання заборгованостей тощо. Серйозною проблемою як для викладача, так і для студентів стало саме відвідування дистанційних занять, яке за час карантину значно впало. Серед фактів, що впливають на активність участі студентів у дистанційних заняттях, треба відзначити перш за все психологічний вплив величезної кількості негативної інформації, збільшення депресивних станів серед учнів та певне розчарування у майбутніх результатах навчання. Важливими негативними факторами є також низька самодисципліна та небажання брати участь у новій формі навчання без звичного примусу з боку родини або викладача, що часто призводить до втрати відповідальності. Серед головних показників, які треба враховувати під час підготовки та планування дистанційних занять, є етнічна приналежність студентів та їх готовність прийняти можливість навчатися без звичної присутності викладача та поза оточенням звичних матеріальних об’єктів. Саме тому, на думку більшості викладачів-практиків, у загальній педагогіці та методиці викладання іноземних мов треба використовувати антропоцентричний підхід, який враховує особливості певних етнічних груп учнів задля створення методичних інструментів управління педагогічною взаємодією.Ключові слова: дистанційне навчання, антропоцентричний підхід, відвідування занять, самостійна робота, контакт з викладачем.
13
Ганаба, Світлана. "САМООРГАНІЗАЦІЯ ЯК КОМПЕТЕНТНІСТЬ: ПОВОРОТ ДО ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (26 квітня 2021): 30–42. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.628.
Повний текст джерелаАнотація:
Реалії сьогодення як нова культурна форма відкривають безмежні можливості для саморозвитку та самоосвіти людини. Фокус навчання переноситься з процесу накопичення інформаційного ресурсу на формування в особистості компетентностей пошуку, використання й відмови від уже набутих знань. Якість та ефективність освіти суттєво залежить від самодисципліни та само організованості. Самоорганізацію варто розуміти як регульовану поведінку освітньої системи за відсутності зовнішніх упорядкованих впливів. Її регуляторами виступають внутрішні, глибинні структури свідомості людини. Йдеться про здатність людини самостійно організувати свій навчальний процес, фокусуючись на вирішенні питань розробки індивідуально орієнтованих освітніх цілей й завдань, спрямовування освіти та самоосвіти у контекст формування особистих та професійних якостей.
Самоорганізована система набуває впорядкованості й функціональності без спеціальних впливів та організаторів зовні. Її регуляторами виступають внутрішні, глибинні структури свідомості людини. У особистісно-орієнтованому підході до навчання наголос робиться не на гармонійному всебічному розвитку особистості. Релевантним є підготовка та залучення людини до постійної й напруженої внутрішньої роботи – роботи над собою, над своїми невдачами, помилками й страхами, над постійним творенням свого нового Я. Процес самоорганізації має індивідуальний характер й тісно пов'язаний із характером, інтересами, світоглядними орієнтирами людини, то чітких уніфікованих підходів до визначення методів та способів розвитку самоорганізації мова йти не може. Релевантними у цьому процесі можуть бути концептуальні ідеї.
14
Драч, Тамара, та Олена Цимбалюк. "ВПЛИВ БОЙОВИХ МИСТЕЦТВ НА РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 268–70. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-50.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна хореографія увібрала в себе експериментальні пошуки нової лексики, завдяки поєднанню духовних практик та новітніх тенденцій у сфері культури. Окрім впливу йоги або вільної пластики на розвиток сучасного танцю, неабиякий вплив мало мистецтво бою, яке також досліджує внутрішні почуття людини та її взаємодію з партнером та простором. Бойові мистецтва розвивають в людині організованість самодисципліну та впевненість в собі, вони вчать самозахисту, однак, у переважній більшості не вимагають агресії, а лише використовують енергію супротивника для власного самозбереження. Способи,якими це досягаються, називаються техніки бойових мистецтв. В сучасній хореографії такоє виділяють техніки виконання, серед них техніками танцю-модерн, наприклад, є хореографічна методика Марти Грехем, Мерса Каннінгема, Чарльза Вейдмана, Хосе Лімона. В техніці останнього переважає динаміка падіння й відображення в рухах людської природи. Багато уваги приділено гравітації, інерції ваги, енергії та імпульсу, що характерно для технік бойових мистецтв. Техніка тісно пов’язана з диханням, що також перегукується з йогою та східними практиками. Тож, ми вирішили дослідити питання впливу бойових мистецтв на розвиток сучасного танцю, у тому числі танцю-модерн. Завдяки проведеному дослідженню ми проаналізували літературні джерела та зробили мистецтвознавчий аналіз робіт сучасних хореографів, завдяки чому визначили вплив бойових мистецтв на розвиток сучасного танцю.
15
Безкоровайна, Ольга, та Галина Павлюк. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ". Інноватика у вихованні 1, № 13 (15 червня 2021): 73–80. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.379.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовано інноваційні технології дистанційного навчання іноземних мов в початковій школі. На основі узагальнення результатів аналізу вітчизняних наукових джерел з’ясовано, що проблеми дистанційного навчання є предметом розгляду сучасної педагогіки. Проаналізовано ключові засади на яких базується система дистанційного навчання іноземних мов.
Доведено, що вивчення англійської мови в умовах дистанційної освіти великою мірою залежить від рівня сформованості в учнів навичок самоорганізації, самодисципліни, самоконтролю, уваги, волі, мотивації до її навчання. Описано основні платформи на яких зручно проводити дистанційне навчання учнів початкових класів.
Охарактеризовано інструменти для візуалізації, які ефективні під час дистанційного навчання іноземних мов в початковій школі. Зазначено, що в сучасних екстремальних умовах під час карантину все більшої популярності набувають інтерактивні дистанційні методи навчання в основі яких лежить ціленаправлена робота вчителів, учнів та батьків тому, що під час дистанційного навчання вчителю потрібно більше, ніж будь-коли звертати увагу на мотивацію учнів до вивчення іноземних мов, оскільки відзначення сильних, кращих сторін кожної виконаної роботи дитини додає їй ентузіазму і бажання працювати далі ще краще.
Вказано, що для забезпечення повноцінного освітнього навчального процесу на відстані, окрім технічного інструментарію, вчителю необхідно володіти низкою професійних та особистих компетентностей, які дозволять зацікавити, організувати учнів на початковому етапі та втримати їхню увагу аж до завершального.
16
Sazonova T., Potapiuk I. та Janush V. "ОСОБЛИВОСТІ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ В СУЧАСНИХ РЕАЛІЯХ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 152–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-21.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто сутність корпоративної культури, особливості її функціонування в умовах сучасного бізнес-середовища. Визначена роль корпоративної культури у системі менеджменту організації. Охарактеризований управлінський та соціально-психологічний вплив корпоративної культури на організацію в цілому та персонал зокрема. Зроблена спроба довести вплив корпоративної культури на всі організаційні процеси: виробництва, трудові, технології, маркетингу, комунікаційні, процеси кар’єри та соціалізації, а також прийняття та ухвалення рішень; на організаційну поведінку (індивіда та колективу, мотивацію та соціально-психологічний клімат); на конкурентоспроможність, потенціал організації.
Враховуючи групування організаційних цінностей за визначеними ознаками: на етико-соціальні, економіко-прагматичні та емоційно-розвивальні, запропоновані варіанти їх доповнення, продиктовані вимогами сучасності та всесвітньою пандемією COVID-19. Це цінності життя, безпеки, єдності, самодисципліни та взаємодопомоги, залучення. Запропоновані заходи із модернізації корпоративної культури в сучасних нестабільних умовах, з огляду на виклики зовнішнього середовища, які охоплюють індивідуальну діагностику впливу пандемії на організацію, розробку схему заходів переміщення та захисту персоналу, організацію роботи у нових реаліях, забезпечення персоналу необхідними технологіями, а також розробку нових підходів до управління згуртованістю та лояльністю персоналу. Сформовані поради для менеджерів щодо управління в умовах гібридної трудової діяльності (змішаний тип online та offline). Сформований вектор розвитку корпоративної культурі з акцентом на забезпечення бізнес-безпеки, кадрової безпеки, що передбачає, культивування оновлених цінностей, норм, правил; залучення персоналу; впровадження системи підтримки працівників; впровадження інновацій в робоче середовище тощо.
17
Алексеєва, Світлана. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ ДО РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ В ІТАЛІЇ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (30 жовтня 2017): 140–45. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.140-145.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано досвід підготовки майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар‘єри в Італії. Виявлено, що система освіти Італії досить складна, навчання побудовано за гнучкою схемою, але не носить обов‘язкового характеру. Увага, передусім, приділяється підготовці до прикладного та практичного використання отриманих навичок. Вся італійська система дизайн-освіти здебільшого побудована на самоосвіті й самодисципліні. Дизайнерські навчальні заклади мають міцні зв‘язки з виробництвом, що дає можливість студентам не тільки вчитися у професіоналів, але й проходити практику та працевлаштовуватися до завершення навчання.
У контексті Болонського процесу, в Італії запроваджуються різноманітні заходи щодо розвитку дизайн-освіти. Італійські освітні заклади мають гнучкий підхід до навчальних програм, а дизайн-освіта – свою філософію, що полягає у використанні сильних сторін традиційних ремесел, історично сформованих у кожному регіоні.
Італійська дизайн-освіта представляється як поліцентрична, гнучка й динамічна система, що характеризується багатьма факторами – від глибинної культурної традиції та особливостей національного характеру – до специфічних умов глобалізації сучасного суспільства. Відмінна риса італійської дизайн-освіти полягає в тому, що її система повніше враховує інтереси студентів і передбачає наявність великої кількості практичних та спеціалізованих дисциплін, у порівнянні з теоретичними заняттями.
В Італії створені всі умови для розвитку професійної кар‘єри. Це пов‘язано зі створенням гнучкої, продуманої державою системи безперервного навчання. Ще під час навчання випускнику пропонуються різні види допомоги для полегшення процесу знаходження свого місця у світі професій та працевлаштування.
18
Корольова, Марина, Світлана Стадник, Анастасія Бондар та Ірина Петренко. "Сучасний спортивний менеджер як об’єкт наукового аналізу". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 34–38. http://dx.doi.org/10.15391//snsv.2019-6.027.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розробити системно-структурну модель сучасного спортивного менеджера на основі визначення об’єктивних та суб’єктивних характеристик його діяльності. Матеріал і методи: проведений теоретичний аналіз і систематизація літературних джерел за темою дослідження дав змогу з’ясувати проблемне поле діяльності спортивного менеджера у сучасних умовах. Аналіз документальних матеріалів дозволив охарактеризувати систему правової регламентації праці спортивного менеджера, а також компе- тенції, завдання, функції, результати його діяльності. Застосування методу системного аналізудозволилообґрунтува- ти об’єктивні та суб’єктивні характеристикидіяльностіспортивногоменеджера. Зметоювизначенняіндивідуальнихта професійнихякостейспортивного менеджера, а такожякостей, які негативновпливають наефективністьйогопрофе- сійної діяльності було проведено опитування серед 40 респондентів: керівників фізкультурно-спортивних організацій та серед студентів кафедри менеджменту фізичної культури ХДАФК. Результати: проаналізовано нормативно-правову складову підготовки спортивних менеджерів. Розроблено системно-структурну модель, яка складається із мети та двох частин: об’єктивних та суб’єктивних характеристик ді- яльності сучасного спортивного менеджера. Визначено мету діяльності спортивного менеджера – забезпечити ефек- тивне функціонування фізкультурно-спортивної організації. З’ясовано, що до об’єктивних характеристик діяльності сучасного спортивного менеджера відносяться: компетентності, завдання та функції спортивного менеджера. До суб’єктивних характеристиквідносяться: професійно-рольовіхарактеристики, професійно важливі якості та негативні якості. Висновки: з’ясовано, що спортивний менеджер – це унікальна сучасна професія, яка потребує постійного вдоско- налення, розвитку практичних навичок, швидкого реагування на всі зміни, що відбуваються, підвищеного інтересу до самоосвіти, високого рівня самодисципліни. Саме професіоналізм, відповідальність, ініціатива й заповзятливість ме- неджерів здатні у будь-якій складній ситуації забезпечити фізкультурно-спортивній організації успіх і прибуток, високу ефективність реалізованої практичної діяльності. Ключові слова спортивний менеджер, системно-структурна модель, компетенції, завдання, функції, професійно- рольові характеристики, професійно важливі якості
19
Dolya, O. S., та N. O. Yareshko. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ОБ’ЄКТИВІЗАЦІЇ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ ХІРУРГІВ". Медична освіта, № 2 (17 травня 2019): 143–47. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.9991.
Повний текст джерелаАнотація:
Реформа охорони здоров’я України, яка сьогодні відбувається, інтеграція вітчизняної медичної науки і практики у світову потребують від закладів медичної освіти підготовки сучасних медичних фахівців. Велике значення при цьому відіграє післядипломна медична освіта. Метою роботи було теоретичне обґрунтування методики об’єктивізації оволодіння практичними навичками лікаря-інтерна хірурга за період навчання в інтернатурі, використовуючи сучасні досягнення обігу цифрової інформації. Період навчання після отримання диплома лікаря, на сьогодні, називається інтернатурою і складає 36 міс., з них лише 12 міс. очна форма навчання. У гонитві за засвоєнням різнопланового теоретичного матеріалу відбувається нехтування детальним розглядом питань, з якими частіше стикається молодий спеціаліст. Освоєння практичних навичок більшою мірою зміщене на самостійне опрацювання в період заочної інтернатури. Для вирішення поставленого завдання було проаналізовано ряд англомовних джерел і пропонується використати розгалужені цифрові технології, глобальну мережу «Інтернет» та смартфон, який є у кожного громадянина молодого віку. В основі запропонованої інновації знаходиться «крива навчання», а також розроблений механізм об’єктивізації оцінки набутих навичок та моніторинг їх набуття on-line. Запропоновано змінення формату єдиного документа, що засвідчує зайнятість інтерна, «Щоденник обліку роботи інтерна» на електронний. Висунута ідея не потребує значних фінансових затрат, але зможе підвищити самодисципліну серед молодих спеціалістів, полегшити облік освоєних практичних навичок, а також проводити дистанційний контроль за освоєнням практичних навичок незалежно від місця розташування відділення, в якому лікар-інтерн проходить заочну частину інтернатури. Соціальним наслідком цього буде усунення ряду прихованих проблем у набутті післядипломної освіти інтернами-хірургами і як результат якісно новий формат кваліфікації молодого спеціаліста.
20
ВОРОБЙОВ, Павло. "РОЛЬ ЕЛЕКТРОННИХ КУРСІВ НА ПЛАТФОРМІ MOODLE У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СУДНОВИХ МЕХАНІКІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 231–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-231-240.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Стаття присвячена місцю електронних курсів платформи Moodle у формуванні професійної компетентності майбутніх судномеханіків. Досліджено цей феномен у науковому дискурсі. Наведено декілька основних понять: професійна компетентність та електронний курс. У дослідженні основна увага акцентована на вирішення проблеми організації дистанційного навчання в умовах пандемії COVID-19. Платформа Moodle розглядається як база для створення та використання комплексу навчально-методичних матеріалів, методів та форм освітнього процесу у морському закладі освіти. Використовується комплекс взаємопов’язаних між собою методів (термінологічного аналізу, узагальнення даних, методологічні методи та підходи). Електронний курс платформи Moodle Суднові дизельні установки (Теорія, Курсове проектування) розглядається як основний інструмент для формування професійної компетентності майбутніх судномеханіків. До інструментів електронного курсу віднесено такі: H5P, HotPot, IMS контент пакет, SCORM пакет, URL (веб-посилання), База даних, Вибір, Вікі, Глосарій, Завдання, Зовнішній засіб, Книга, Напис, Обстеження, Семінар, Сторінка, Тека, Тест, Урок, Файл, Форум, Чат. Наголошується, що такі елементи, як мессенджер, діяльність Завдання, Форум та Чат забезпечують на електронному курсі зворотній зв'язок, який дуже важко організувати в умовах карантину. Зауважено, що використання електронних курсів містить низку переваг, які сприяють підвищенню якості викладання професійних дисциплін. До переваг відносяться такі: гнучкий розклад занять; змога переглянути лекційні матеріали стільки разів, скільки потрібно кожному студенту індивідуально; більш ефективний спосіб вивчення дисциплін; доступність тощо. Проте, курси містять і недоліки, як-от потреба у високому рівні вмотивованості і самодисципліни. У подальших наших дослідженнях планується аналіз змішаної моделі викладання професійних дисциплін майбутнім судновим механікам на основі інтегрованих курсів у морському коледжі. Ключові слова: професійна компетентність, суднові механіки, електронні курси, Moodle, морські спеціалісти.
21
Ponomarenko, Vladyslav, Кostyantyn Mylytsya та Тetiana Amelina. "Реабілітація при Covid-19: обґрунтування ефективних складових частин комплексного реабілітаційного втручання". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 76–82. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-76-82.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. У дослідженні акцентовано увагу на необхідності та важливості реабілітаційних утручань у пацієнтів, котрі мали коронавірусну хворобу (COVID-19) різного ступеня важкості. Наведено переконливі докази як на основі власних досліджень, так і з урахуванням даних сучасної медичної науки щодо ефективного впливу різних засобів відновного лікування на перебіг COVID-19. Відомо, що метою комплексної реабілітації пацієнтів із COVID-19 є покращення симптомів задишки, зняття тривоги, зменшення ускладнень, мінімізація інвалідності, збереження функцій та покращення якості життя. Мета дослідження – установлення методичного підґрунтя та ключових аспектів комплексного використання засобів реабілітації в пацієнтів із COVID-19. Методи дослідження – аналіз науково-методичної літератури, абстрагування, синтез й узагальнення. Результати роботи. Установлено, що фізична реабілітація (ФР) є необхідною складовою частиною лікування пацієнтів, яка передбачає вплив на різні ланки патогенетичних зрушень. Доведеною ефективні- стю володіє фізична активність пацієнтів, яка призначається відповідно до функціонального стану та фізичних можливостей, є довготривалою й вимагає від пацієнта самодисципліни. Основою реабілітаційної програми є підбір суворо дозованого фізичного навантаження з переважанням активних елементів, мета яких – розширення рухового режиму пацієнта, збільшення його мобільності, адаптація до професійних і побутових навантажень, профілактика ускладнень. Проведено аналіз інших компонентів відновного лікування (фізіотерапевтичного впливу, корекції харчування, психологічної реабілітації), які в поєднанні з фізичною терапією дають змогу отримати максимально повноцінний результат. Висновки. Установлено, що реабілітаційні втручання є актуаль- ними на різних етапах перебігу хвороби. Підбір складників, дозування маніпуляції, вибір методик здійснюють- ся індивідуально, ураховуючи важкість і період хвороби, наявність супутньої патології, фізичний стан пацієнта. Ефективною є комбінація різних методів фізичного впливу, які мають взаємопотенціюючу дію.
22
Зонов, Б. С. "КОУЧИНГ ЯК ПРОЦЕС ПІДТРИМКИ ТА РОЗВИТКУ НОВИХ МОДЕЛЕЙ ПОВЕДІНКИ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 149–53. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито поняття педагогічного коучингу, що визначають його як різновид технології науково-методичного супроводу, систему андрагогічних принципів і прийомів, які сприяють розвитку потенціалу особистості та групи людей, котрі спільно працюють (команди, організації), а також забезпечують максимальне розкриття і дієву реалізацію цього потенціалу. Зауважується, що коучинг у системі вищої освіти України може бути використаний як універсальний інструмент, котрий дає можливість ефективно працювати на суб’єкт-суб’єктному рівні. Розкривається таке поняття, як коучинг-технологія, що базується на демократичному стилі керівництва, заснованому на системному мисленні та певним чином організованій техніці запитань, що в кінцевому підсумку орієнтована на перспективу позитивних змін й оптимізацію виробничих відносин на основі співробітництва та налагодження зворотного зв’язку. Акцентовано увагу на тому, що коучинг – це сфокусований на рішенні, орієнтований на результат систематичний процес співробітництва, внаслідок якого коуч сприяє покращенню виконання завдань, збільшенню життєвого досвіду, самостійному навчанню й особистісному зростанню людей. У статті автор зауважує, що класичний коучинговий процес можна розглядати через декілька поетапних кроків: аналіз (оцінка рівня компетенцій, узгодження особистих цілей і цілей організації, які реалізуються в процесі коучингу, укладення контракту); планування (визначення ключових чинників успіху, підготовка плану розвитку вмінь, узгодження плану дій і моніторинг ефективності результатів); впровадження (супровід від моменту «зараз» до моменту «бажане майбутнє», безпосередні дії, відповідно до довгострокових і короткострокових цілей, визначення пріоритетів); оцінку (систематичне надання зворотного зв’язку, схвалення набутих умінь, а також мотивування до відповідальності і прийняття нових викликів, створення методів самодисципліни студента без підтримки коуча). Для фахівців-коучів коучинг – це планований двосторонній процес, в якому людина розвиває вміння та досягає окреслених компетенцій за допомогою ретельної оцінки, цілеспрямованої практики та регулярного зворотного зв’язку.
23
БИЧКОВЯК, Олена. "ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНІХ ПРОЦЕСІВ: ЗАСТЕРЕЖЕННЯ Й ВИКЛИКИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 43 (29 листопада 2021): 9–13. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – проаналізувати глобалізаційні процеси, що відбуваються сьогодні в освіті, і визначити їх позитивні й негативні риси. Проаналізовано ті елементи навчального процесу, котрі з метою вдосконалення освітнього процесу сьогодні активно запроваджуються в новій українській школі та є, по суті, тими інструментами, що сприяють глобалізації в освіті. Методологічними засадами дослідження є використання аналітичного підходу, який дає змогу в реф- лексивно-критичному ключі розглянути сутність як самого освітнього процесу, так і тих методів та інструментів, за допомогою яких глобалізаційні процеси запроваджуються в навчально-освітній процес. Наукова новизна. У статті розглядається навчання як процес, що завжди має поєднувати в собі як консервативні, так і новітні методи. Висновки. Сучасна освіта повинна врахувати сучасні глобалізацій тенденції й водночас нові вимоги до людини у вигляді аналітичного та критичного мис- лення, пізнавальної гнучкості, креативності в розв’язанні завдань, самодисципліни, ініціативності, комунікації, навичок медійної грамотності й уміння швидко переорієнтовуватися. Аналізуючи останні тенденції в системі освіти, можна помітити критику, що наростає, класичної освітньої систе- ми. Як часто зазначають автори, аналіз кризи освіти привів до усвідомлення необхідності розробки нової освітньої парадигми, спрямованої передусім на розвиток духовності й творчої суті людини. Із цим завданням може впоратися лише інноваційна освіта, головна мета якої – збереження та розви- ток творчого потенціалу людини. Як стверджує багато сучасних дослідників освіти, наші школи не надто змінилися за останні десятки років. І більшість критиків згодні з тим, що нинішня система освіти має багато недоліків і проблем, бо розроблена в індустріальну епоху, тобто створена в основ- ному для того, щоб «штампувати» робітників для промислової галузі. І дотепер менталітет масо- вого виробництва й тотального контролю все ще дуже поширений у наших школах. Тому критикува- ти та змінювати класичну модель навчання стало надзвичайно модним сьогодні. Але у вітчизняних реаліях сучасні методи навчання ефективно працюють лише в поєднанні з консервативними.
24
Медведева, Ксения Сергеевна. "О «непутевых черничках» и «птичках небесных»: парадокс монастырской тотальности". Journal of Social Policy Studies 17, № 3 (28 вересня 2019): 331–44. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2019-17-3-331-344.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается специфика устройства современных православных монастырей в России. В частности, анализируются дихотомия «мир – монастырь» и разделение внешнего и внутреннего порядка. Для анализа использованы материалы, находящиеся в открытом доступе (вебсайты церковных организаций), а также полевые материалы, собранные автором в ходе включенного наблюдения и неструктурированных интервью с 2012 по 2016 гг. в женских православных монастырях. Автор делает вывод о том, что несмотря на дихотомию «мир – монастырь», которая проходит как в реальном, так и в виртуальном пространстве, современные российские монастыри скорее не «убежища от мира», как полагал Эрвин Гоффман, а прибежища для него. Дихотомия «мир – монастырь» поддерживается пространственной организацией монастыря, его писаными и негласными правилами, которые, впрочем, могут нарушаться с обеих сторон. Монастырский порядок регулируется внешними и внутренними механизмами. К внешним инструментам можно отнести церковные документы, с которыми насельники обычно знакомы плохо, правила и нормы поведения, усваиваемые в процессе социализации в монастыре. Знание устава предполагает не знакомство с конкретным текстом, а скорее успешную социализацию, усвоение принятых в данном сообществе норм и правил поведения, которые могут быть не зафиксированы в письменных документах. Кроме этого, внешне монастырская жизнь регулируется особым распорядком, который может различаться в разных обителях, но служит одной цели – при внешнем однообразии создать условия для внутренней жизни. Внешние механизмы поддержания порядка необходимы, но недостаточны: порядок в том числе зависит от главного в монастыре – «внутренней жизни», самодисциплины самих насельников и реализации ими своей свободы. Кажущаяся несвобода в виде внешней регуляции, которую обеспечивает монастырь, парадоксальным образом конституирует свободу внутренней жизни его насельников. Особые условия и акцент на внутренней жизни являются парадоксом монастырской тотальности и отличают монастырь от других тотальных институтов.
25
Тимошенко, Людмила Олеговна, and Римма Флюровна Мингазетдинова. "SOLVING LEXICOGRAPHY PROBLEMS AS A PEDAGOGICAL TECHNIQUE." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 6(212) (November 13, 2020): 84–91. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2020-6-84-91.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. Рассматривается взаимосвязь четырех составляющих аспектов занятия по иностранному языку (согласно Е. И. Пассову): 1) познавательного; 2) развивающего; 3) воспитательного и 4) учебного. Занятие построено на методических принципах персеверативности и ассоциативности, которые наглядно объясняются при решении лексикографических задач по поиску общего значения в смысловом гнезде иностранного слова на примере английского и французского языков. Интегративный подход к методике проведения занятия позволяет динамично и логично решать учебные цели, периодически акцентируя разные аспекты. Конечная и глобальная цель языкового занятия и вообще учебного процесса, такая как воспитание профессиональной, самостоятельно мыслящей личности, может быть достигнута только в постоянной мыслительной (интериоризованное действие) и коммуникативной практике. Цель – показать тесную взаимосвязь разных задач занятия, выдвигаемых известным отечественным методистом Е. И. Пассовым, сделав акцент на работе со словарем и работе с иностранной лексикой, концентрацию учебного процесса вокруг личности преподавателя. Материал и методы: лексикографический анализ, сравнительно-сопоставительный метод, этимологический экскурс, метод ассоциативных связей, интегративный междисциплинарный подход. Результаты и обсуждение. Проанализирован каждый глобальный аспект занятия по иностранному языку на примере опыта практических занятий авторов статьи с точки зрения эффективности смены разнообразных видов работы. Показана необходимость словарной ассоциативной работы в освоении иностранного языка как наиболее свободного от рамок аспекта с точки зрения личных ассоциаций, организующая, дирижерская роль педагога в учебном процессе. Выделена необходимость постоянной коммуникативной практики изучения иностранного языка. Самоорганизация, самодисциплина и самооценка студентов выдвигаются на первое место при любой учебной работе. Заключение. Решение коммуникативных задач занятия по иностранному языку основывается на принципах интегративности, персеверативности и ассоциативных связей, творческого мышления в рамках решения познавательной, развивающей, воспитательной и учебной задач. Проблема становления профессионала, выработки самостоятельного творческого мышления всегда будет актуальна в педагогике и методике преподавания. Introduction. In the present article the interaction of four constituents of the academic class in the foreign language is studied, according to the ideas of Ye. I. Passov: 1) the cognitive; 2) the developing; 3) the educational and 4) the academic aspects. The class is organized on the methodology principles of perseverance and associations, which are explained in details while solving lexicography problems in finding the common seme of the word in the semantic cell on the examples of the English and the French languages. The integral approach to the methods of holding the class enables the tutor to achieve the academic goals of the class in the dynamic and logical way, focusing from time to time on different sides of the lesson. The and global aim of the language class and the academic process, in general, is to educate a person to the professional, independently thinking personality, which can be achieved only in constant mental (the interiorized action) and communicative practice. The aim of the present article is to show the close interrelation of different tasks of the class, put forward by the outstanding Russian methodist Ye. I. Passov, stressing the dictionary work and the work with the foreign lexis, when the educational process is teacher-centered. Material and methods: lexicographic analysis, comparative method, etymological excursion, method of associative links, integrative interdisciplinary approach. Results and discussion. Each global aspect of a foreign language lesson is analyzed on the example of the experience of practical lessons of the authors of the article in terms of the effectiveness of changing various types of work. The necessity of vocabulary associative work in mastering a foreign language is shown as the aspect that is most free from the frames, such as personal associations, the organizing, conducting role of the teacher in the educational process. The need for constant communicative practice of learning a foreign language is highlighted. Selforganization, self-discipline and self-esteem of students come to the fore in any academic work. Conclusion. Solving communicative problems of the class in a foreign language is represented as possible, basing on the principles of integration, perseverance and associations, creative thinking within the cognitive, developing, educational and academic tasks of the lesson. The problem of professionalism in working out independent creative thinking will be always topical in pedagogy and methods of teaching.
26
Григулич, Світлана Миколаївна, та Василь Олександрович Швець. "Самостійна робота старшокласників при вивченні математики". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 1, № 1 (2 квітня 2014): 55–60. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v1i1.422.
Повний текст джерелаАнотація:
Навчити старшокласників самостійно здобувати знання – завдання загальнопедагогічне, надзвичайно важливе і нелегке. Його мають розв’язувати всі вчителі-предметники, в тому числі і математики теж. Кожен педагог розв’язує таке завдання своїми методами, способами, прийомами. Зупинимось коротко на власному досвіді такої роботи, одержаному в ході експериментального дослідження. Фрагментарні ілюстрації проводяться на прикладі вивчення теми “Поняття похідної” (10 клас).Як відомо, зміст і структуру освіти визначають її цілі. Вони ж спрямовують педагогічний процес, впливають на вибір форм, методів і засобів навчання. Тому вивчення навчального матеріалу кожної конкретної програмної теми необхідно розпочинати, насамперед, з їх конкретизації, яка є нічим іншим як формуванням триєдиної мети вивчення певної навчальної теми. Здійснює цю дію вчитель, керуючись відомою методикою. Таким чином мету вивчення теми «Поняття похідної» можна, наприклад, сформулювати так:а) (розвиваюча) розвивати в учнів теоретичне мислення, самостійність у навчанні, культуру усної та письмової мови, вчити помічати і застосовувати аналогію, порівняння, роботи узагальнення і формулювати висновки;б) (виховна) виховувати в учнів самодисципліну, відповідальне ставлення до навчання, творчу активність;в) (дидактична) учні повинні засвоїти поняття похідної, навчитися, користуючись означенням, обчислювати похідні елементарних функцій.Варто зауважити, що освітні цілі різних рівнів будуть конкретизуватися під час вивчення даної теми в цілях конкретних уроків. Їх вчитель доводить до відома учнів, робить все, щоб вони стали їх власними. Оскільки виховні та розвиваючі реалізовуватимуться не одним уроком, а системою уроків, то записувати їх до кожного не варто, достатньо обмежитися записом лише до навчальної теми. Знайомити учнів з такими цілями – не обов’язково. Відбулося, таким чином, цілепокладання самостійної діяльності учнів.Вивчення матеріалу даної навчальної теми, як і будь-якої іншої, обов’язково повинно супроводжуватися формуванням у старшокласників умінь самостійної діяльності в навчанні. Учні мають вчитися планувати свою навчальну роботу, виділяти головне в матеріалі, що вивчається, здійснювати пошук раціональних шляхів учіння, критично оцінювати досягнуті результати, обґрунтовувати і доводити твердження, проводити чіткі узагальнення, формулювати висновки і таке інше. Адже для успішного оволодіння сучасним змістом шкільної математичної освіти стає необхідністю підвищення ефективності процесу навчання саме завдяки активізації самостійної діяльності учнів. А тому виникає потреба у чіткій і системній організації їх самостійної роботи.Наступна дія – складання тематичного плану, планування самостійної роботи учнів. Щоб її успішно виконати доцільно спочатку проаналізувати навчальний матеріал теми, виділити в теоретичному матеріалі елементи знань, скласти його структурно-логічну схему, з’ясувати, які з виділених елементів вивчатимуться учнями самостійно.Так, виконавши логіко-дидактичний аналіз навчального матеріалу теми «Поняття похідної» отримуємо як результат наступний перелік елементів знань: Зона 2(Зона актуально контро-льованого матеріалу)Зона 1(Зона актуально засвоюваного матеріалу)а) абсолютна похибка;1) границя функції в точці;б) точність наближення;2) привила обчислення границь;в) миттєва швидкість;3) приріст аргументу;г) лінійна функція y=kx2;4) приріст значення функції;д) модуль числа.5) січна до графіка функції; 6) ; 7) правило обчислення миттєвої швидкості ; 8) дотична до графіка функції; 9) правило обчислення кутового коефіцієнта дотичної до графіка функції y=f(x), ; 10) означення похідної.Поряд з елементами знань даної теми (зона 1) варто розглянути елементи знань, що використовуватимуться при вивченні нових понять, тверджень, способів дій як опорні, раніше вивчені, відомі учням факти (зона 2).Проаналізувавши взаємозв’язок елементів знань як зони 1, так і зони 2, отримуємо таку структурно-логічну схему даної теми (схема 1) :Схема 1. Світлими кружечками на схемі позначені ті елементи знань, які учні спроможні засвоїти самостійно.Засвоєння нових знань є успішним, а самі знання більш міцними тоді, коли опорні знання і способи дій попередньо добре актуалізуються. Відповідно, виникає потреба в запитаннях на повторення. Враховуючи зміст елементів знань зони 2 даної теми та зв’язки між ними і елементами зони 1, формулюються наступні запитання на повторення (контрольні запитання) : 1. Що означає запис f(x)→L при x→a?(вміти пояснити на прикладі)2. Сформулювати основні правила обчислення границь.(знати правила)3. Що називається модулем числа?(знати означення та вміти ілюструвати на прикладах)4. Що називається абсолютною похибкою?(знати означення та вміти ілюструвати на прикладах)5. За яким алгоритмом обчислюється миттєва швидкість?(знати формулу )6. За яким алгоритмом обчислюється кутовий коефіцієнт дотичної до графіка функції y=f(x)?(знати формулу )7. Дати означення похідної функції в точці.(знати означення та вміти записувати в прийнятих позначеннях)Аналогічно формулюються запитання відповідно до змісту елементів знань зони 1. Складання таких запитань для попередньої перевірки дозволить практично в кожній темі, що вивчається, здійснити глибоке, цілеспрямоване повторення, а в кінці теми тематичну атестацію. Наступним кроком є складання тематичного плану, загальна схема якого відома (приводити не будемо). В плані необхідно чітко виділити що вивчатиметься при безпосередньої участі вчителя, що самостійно в класі і вдома. Крім цього, варто проаналізувати масив завдань підручника на вказану тему, розбивши їх на блоки. В перший блок включаємо, наприклад, завдання на поняття границі функції в точці та правила обчислення границь. В наступний – завдання на формування вмінь і навичок знаходження приросту аргументу і приросту значення функції, миттєвої швидкості і т.д. Серед завдань мають бути як завдання обов’язкового, так і підвищеного та поглибленого рівнів. Це дасть змогу здійснювати рівневу диференціацію в навчанні. В кожному блоці виділяються завдання, які розв’язуватимуться в класі колективно (як зразки), решта – самостійно. Контроль за їх виконання варто здійснювати, заповнюючи таблиці (див. таблицю 1).Таблиця 1Масив задач з теми “Поняття похідної” (фрагмент) Список учнів класуЗавдання Блок № 1Блок № 2Блок № 3121…123…123…1. …+++--+-----+-+--2. …+++---+++---+++ Умовні позначення: “-” – завдання не розв’язане учнем; “+” – завдання розв’язане; 3 завдання, яке розв’язано в класі колективно (як зразок).Успіх будь-якої самостійної роботи, як відомо, багато у чому залежить від того, як виконавець її вміє організовувати свою діяльність. Тому учням доцільно розкрити зміст основних видів самостійної діяльності при вивченні математики і показати можливі способи її організації. Якщо це зроблено, то, повідомляючи учням масив задач у вигляді блоків, контрольні запитання визначаємо на кожний урок кожному учню вид самостійної роботи. Таким чином, з’являється план самостійної роботи учнів з теми “Поняття похідної” (див. таблиця 2). Таблиця 2 Список учнів класуНавчальна тема:“Поняття похідної”Номери уроків1. (І)2. (ІІ)3. (ІІІ)4. (IV)1. 2. 3. 4. … Умовні позначення в таблиці 2.Види самостійних робіт:а) за дидакт
27
Журенко, М. Н., та О. П. Ильиницкая. "РОЗДУМИ М.Ф. ГЕТМАНЦЯ ПРО ЧАС І ПРО СЕБЕ". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство", 2019, 102–14. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.1-2.91-92.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Доктор філологічних наук, професор Михайло Федосійович Гетманець фахівець з історії російської і української літератури XIX–XX століть, «Слова о полку Ігоревім», літературного краєзнавства. Метою роботи є аналіз розвитку М.Ф. Гетманця як вченого, дослідника, літературознавця, педагога, засновника власної наукової школи. Кандидатська дисертація М.Ф. Гетманця «Творчість П.А. Павленка» і докторська дисертація «А.С. Макаренко і концепція нової людини в радянській літературі 1920–30-х років» свідчать про нові погляди автора на усталені питання. М.Ф. Гетманець надрукував понад 17 книг, 300 статей, бро-шур, тез. Головними з них є монографії: «Таємниця річки Каяли», мемуари: «Про себе і про час», книги: «Про Харків і не тільки», «Роздуми педагога», «Історія як педагогіка», «Педагогічні етюди», «Про рідну мову». Коло наукових інтересів дослідника різноманітне, тематика захище-них під керівництвом М.Ф. Гетманця докторських дисертацій (О.В. Кеба, О.М. Ніколенко, І.С. Маслов, О.С. Силаєв, В.І. Мацапура, С.В. Бесчетнікова, О.Г. Ткаченко) і 15 кандидатських дисертацій свідчить про широту його наукових пошуків. Понад п’яти книг і більше тридцяти статей присвячені дослідником «Слову о полку Ігоревім». Книга М.Ф. Гетманця «Таємниця річки Каяли» перевидавалася три рази, в ній проаналізовані результати походу князя Іго-ря Святославовича в 1185 році, вперше вченим були організовані широко-масштабні польові дослідження на місцях передбачуваного походу. М.Ф. Гетманець – дослідник літературного процесу на Харківщині. Три випуски довідника «Літературна Харківщина», що містить понад 500 імен, викликали великий інтерес дослідників. В останніх книгах М.Ф. Гетманця відстоюються його погляди публіциста. У роботі ми прийшли висновку, що розвиток наукової творчості М.Ф. Гет-манця, захопленого своїм предметом дослідження, його академічні роботи, наукова школа – результат життєвої працьовитості, самодисципліни, таланту. Вчений – надбання науки, яким має право пишатися Україна і Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди.
28
Штурба, Я. Ю. "Problems of motivating students at a technical university to study a foreign language course in the condition of distance learning." Казанский педагогический журнал, no. 145(2) (February 28, 2021). http://dx.doi.org/10.51379/kpj.2021.145.2.022.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследования – определить проблему мотивации студентов технического вуза к изучению курса иностранного языка в изменяющихся условиях, в частности, в условиях дистанционного обучения. Статья затрагивает актуальную тему адаптации студентов и педагогов к новым условиям дистанционного образования. Научная новизна исследования заключается в комплексном анализе проблем мотивации студентов к изучению иностранного языка, носящих как организационный, так и психологический характер; приводятся возможные способы их решения, а также делается попытка определить роль преподавателя в изменяющихся условиях. В результате доказано, что мотивация к изучению иностранного языкаможет быть как внешней, так и внутренней, предполагающей высокую степень концентрации и самодисциплины. В связи с этим варьируется роль преподавателя в зависимости от типов мотивации студента. The article is aimed to determine the problem of motivating students of a technical university to study a foreign language course in changing conditions, in particular, in the conditions of distance learning. The article deals with the actual topic of students’ and teachers’ adoption to the new conditions of distance education. The scientific novelty of the study consists in a comprehensive analysis of the problems of motivation, which possess both organizational and psychological in nature; possible ways of solving them are given as well as an attempt to define the role of a teacher in the changing conditions is made. As a result, it has been proved that motivation can be both external and internal, involving a high degree of concentration and self-discipline. Subsequently, the role of a teacher is varied in accordance with the types of student’s motivation.
29
Sichkoris, O. E., T. I. Pupin, L. Yu Minko та T. S. Kolach. "ІНТЕГРАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС НА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ ДО СКЛАДАННЯ ЛІЦЕНЗІЙНОГО ІСПИТУ “КРОК-3. СТОМАТОЛОГІЯ”: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Медична освіта, № 2 (12 червня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.2.8872.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – впровадження дистанційної форми в навчальний процес лікарів-інтернів як складової підготовки до складання ліцензійного іспиту “Крок-3. Стоматологія”, оцінка переваг та недоліків.Основна частина. До курсу ДН “КРОК-3. Стоматологія” на програмній платформі “Модус” [http://misa.meduniv.lviv.ua/] залучено 145 лікарів-інтернів першого року навчання, котрі проходили очну частину інтернатури на ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького. Аналіз результатів трьох блоків вказує на зниження середнього відсотка успішності на фоні підвищення середньої кількості пропущених претестувань в Блоках ІІ та ІІІ порівняно з Блоком І. Так, на кінець Блоку ІІ ДН середній відсоток успішності знизився на 9,71 %, на кінець Блоку ІІІ – на 32,58 % порівняно з Блоком І, при зростанні середньої кількості пропущених претестувань у Блоці ІІ – у майже 2,5 раза та у Блоці ІІІ – у 3,17 раза порівняно з підготовкою на очному циклі інтернатури. Встановлено вірогідний зворотний кореляційний зв’язок між середньою кількістю пропущених претестувань та результатами “КРОК-3” (r= - 0,14 при р<0,05) і прямий кореляційний зв’язок між середнім відсотком підготовки за три блоки ДН та результатами “КРОК-3” (r=0,23 при р<0,05). Аналіз проведених трьох блоків ДН лікарів-інтернів, що склали та не склали “КРОК-3. Стоматологія”, вказує на достовірну різницю між показниками як середньої кількості пропущених тестових тренувань – нижче в 1,2 раза в осіб, що склали іспит (р<0,01), порівняно з тими, хто не склав, так і вищого в 1,32 раза середнього відсотка успішності на тестових тренуваннях відповідно (р<0,0001).Висновки. Запровадження ДН дозволило лікарям-інтернам проходити претестування в зручний для них час з обов’язковим контролем хронометражу часу та можливістю ревізії власних помилок; викладачам здійснювати контроль за підготовкою до “КРОК-3” дистанційно й забезпечити безперервність підготовки до ліцензійного іспиту. Водночас, згідно з аналізом проведеного дослідження, ДН не може бути самостійною формою в підготовці до “КРОК-3. Стоматологія”, оскільки вимагає високого рівня самодисципліни лікаря-інтерна, проте як інтегрований курс дозволяє виявити та сформувати групу ризику на підставі аналізу даних середньої кількості пропущених претестувань та середнього відсотка успішності, особливо на етапі заочної форми інтернатури.