Добірка наукової літератури з теми "Самодисципліна"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Самодисципліна".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Самодисципліна"

1

Тюріна, Т. Г. "ДУХОВНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ: ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ, УМОВИ ТА ЧИННИКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (28 вересня 2021): 197–209. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-197-209.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито поняття «духовне пробудження» особистості, використовуючи християнський, духовно-філософський, ноосферний і науковий підходи. Представлено авторське визначення цього поняття, де духовно пробуджена людина трактується як особистість з космопланетарним рівнем свідомості, носій духовності і духовних знань, активно діюча інформаційно-енергетична одиниця Всесвіту, через яку транслюються духовні космічні енергії. Головне призначення духовно пробудженої людини – одухотворяти світ, привносити у життя людства красу і гармонію, любов і добро, мир і істину, сприяючи його еволюції. Духовний саморозвиток, духовне зростання є вищим смислом її життя. Розглянуто образи духовно пробудженої людини та їх характерні особливості у творчості видатних вчених: філософів, психологів ХХ–ХХІ століття (А. Маслоу, М. Савчина, послідовників вчення В. Вернадського). Охарактеризовано умови, які сприяють духовному пробудженню особистості: духовний спосіб життя; пріоритет духовних цінностей; вміння керувати своїми емоціями, почуттями, думками, поведінкою; стійка самодисципліна; позитивна налаштованість особистості, установка на творчість, гармонізацію взаємостосунків зі світом; усвідомлене прагнення до духовного саморозвитку, самовдосконалення; духовно-моральний, особистісний, соціальний рівні зрілості; високий духовно-моральний і духовно-естетичний рівні розвитку; просвітлена свідомість, досягнення стану внутрішньої гармонії через молитву, медитацію та інші духовні практики. Визначено чинники духовного пробудження особистості: класична музика, література, поезія, мистецтво, спілкування з людьми високого духовного рівня, інформаційно-енергетична взаємодія з літературою духовного спрямування тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Суслова, Валерія. "Емпіричні показники соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до освітнього середовища вищого навчального закладу". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 301–13. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-301-313.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена висвітленню особливостей соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до освітнього середовища вищого навчального закладу. Проведено теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вивчення проблеми соціально-психологічної адаптації особистості в умовах освітньої міграції. Результати аналізу літературних джерел з проблеми адаптивних можливостей іноземних студентів і отримані в нашому дослідженні емпіричні дані дозволили визначити основні параметри соціально-психологічної адаптації іноземного студента до освітньому середовищі українських вузів. Іноземні студенти з найменшим рівнем адаптивності характеризуються високим рівнем тривожності, як відображення страху перед новими умовами навколишнього середовища, які сприймалися як загрозливі, також високим рівнем капризності, депресивності та невпевненості в собі та закритістю досвіду, вузьким колом інтересів. Іноземні студенти із середнім рівнем адаптивності проявляють риси інтравертивності та співпраці. Такі студенти проявляють риси антагонізму та відчуженості. Студенти другої групи характеризуються проблемами з ціле поляганням. Іноземні студенти з найбільшою адаптивністю мають найвищі показники фактору домінування, пошуку нових вражень. Вони є найбільш дружелюбними, довірливими та прямими. Характеризуються такими рисами як ефективність, організованість, відповідальність, самодисципліна та розсудливість. Вони є найбільш емоційно стабільними та творчими особами, з широким колом інтересів. Емпірично визначено складові особистісного профілю іноземних студентів за рівнями (низьким, середнім, високим) їх соціально-психологічної адаптації до освітнього середовища закладу вищої освіти. Виявлено вплив особливостей міжкультурної взаємодії на ефективність соціально-психологічної адаптації до освітнього середовища вищого навчального закладу студентів-іноземців з різних країн (Індії, Китаю, Європейського Союзу).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Руденко, Юлія Олександрівна, Олена Володимирівна Семеніхіна, Інна Іванівна Харченко та Сергій Миколайович Харченко. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 313–33. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4343.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті актуалізовано проблему сприйняття дистанційного навчання суб’єктами освітнього процесу загалом і в межах закладів фахової передвищої освіти (коледжів). Запропоновано можливий шлях її вирішення, що ґрунтується на порівняльному аналізі думок викладачів і студентів закладів фахової передвищої освіти (коледжів) щодо сприйняття ними дистанційного навчання. Описано досвід використання дистанційного навчання за кордоном як до епідемії коронавірусної інфекції (COVID-19), так і під час її поширення. Узагальнено вітчизняні та іноземні рекомендації щодо впровадження дистанційного навчання. За розробленим авторським опитувальником представлено результати аналізу анкетування суб’єктів дистанційного навчання. Запитання опитувальника стосувались загальної характеристики стану дистанційного навчання в період пандемії та особливостей сприйняття дистанційного навчання викладачами і студентами коледжів. Схарактеризовано умови позитивного сприйняття студентами та викладачами дистанційного навчання. Обґрунтовано появу причинно-наслідкових ланцюжків: «низька якість навчальних матеріалів – низький рівень якості знань – обурення несправедливістю оцінювання – зниження мотивації до навчання» (для студентів) і «відсутність технічної та методичної допомоги – проблеми з вчасним і якісним оцінюванням – конфлікти зі студентами – емоційне напруження і професійне вигоряння» (для викладачів). На основі кореляційного аналізу показано статистично значущий зв'язок у думок студентів і викладачів щодо перспективності дистанційного навчання та неоднозначності результатів дистанційного навчання. Виявлено проблемні психологічні чинники: недосконалий зворотний зв’язок, відсутність емпатії та інтеракції, які здатні мотивувати студентів до навчання; низька самосвідомість і самодисципліна студентів, проблеми з об’єктивністю оцінювання знань. Констатовано потреби (технічні, матеріальні, психологічні, адміністративні) учасників освітнього процесу, які впливають на сприйняття дистанційного навчання. Спроєктовано перспективні розвідки щодо покращення сприйняття дистанційного навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Пержун, Володимир. "ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА УПРАВЛІНСЬКУ РОБОТУ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 223–27. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.36.

Повний текст джерела
Анотація:
Упровадження результативної системи публічного управління та застосування нових підходів у професійній роботі публічних службовців суттєво залежить від позитивно сформованої управлінської культури самих службовців. Такі складники управлінської культури, як галузева компетентність, знання і досвід, вміння самостійно думати і працювати, моральні якості, самодисципліна, саморозвиток і самореалізація, пова- га до колег і громадян, яким надаються послуги тощо, допоможуть публічним службовцям піднімати рівень своєї професійної управлінської здатності, успішно досягати кар’єрного зросту, підвищувати свій соціальний і професійний статус і т. п. Проблема впливу управлінської культури на управлінську діяльність публічних службовців в Україні нині акту- альна, маловивчена та вимагає подальшого наукового дослідження. Вважаємо, що управлінська культура постає окремим зрізом загальної культури зі своїми особливостями, якостями і ознаками. Тому ми констатуємо факт, що вона є своєрідним і достатнім соціально-політичним і державно-управлінським феноменом суспільного життя. Тут також важливо враховувати, що управлінська культура згідно зі своїми ознаками, якостями і характеристиками досить чітко уявляється як соціокультурний зріз інституційного рівня, котрий впливає на основні соціальні інститути суспільства: політику, економіку, культуру, релігію, освіту, науку тощо. До того ж, важливо зазначити її вплив на державно-управлінські відомчі структури – виконавчі органи влади, органи місцевого самоврядування, управлінські бізнес-структури та ін. Отже, сучасні трансформаційні процеси в українському суспільстві та певні реформи державного управління спонукають до змін у розумінні місця і ролі в них публічних службовців. Насамперед вони мають осмислити свою важливість у державному реформуванні, змінити стиль управлінської діяльності, визначитися й усвідомити, що саме від них багато залежить успішне запровадження в практику публічного управління новітніх управлінських методів і форм роботи, сучасних управлінських технологій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Карелина, Наталия, Анастасия Каткова, Александр Тарасов та Олег Смирнов. "ФОРМИРОВАНИЕ САМОДИСЦИПЛИНЫ СТУДЕНТА В СОВРЕМЕННОМ ФИЗИЧЕСКОМ ВОСПИТАНИИ". Научный взгляд в будущее, № 17-03 (1 січня 2018): 79–84. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-17-03-011.

Повний текст джерела
Анотація:
В работе рассмотрены понимание сущности самодисциплины, составляющие её компоненты, механизмы формирования самодисциплины в процессе физического воспитания студентов. Целью данного исследования является изучение сложной педагогической задачи – развитие
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Кириллина, Лариса Валентиновна. "Music Teaches Both Freedom and Self-discipline." Музыкальная академия, no. 3(775) (September 27, 2021): 24–26. http://dx.doi.org/10.34690/169.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Гусельцева, М. С. "Практики самодисциплины в транзитивном обществе: стоический ренессанс и скандинавизация потребления". Психология. Журнал Высшей школы экономики 17, № 3 (30 вересня 2020): 478–99. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2020-3-478-499.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Umryk, Mariia A., та Yurii P. Biliai. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ СУЧАСНИХ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 41, № 3 (5 червня 2014): 218–31. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1062.

Повний текст джерела
Анотація:
У даному дослідженні розглянуто використання дистанційних технологій навчання в процесі організації науково-дослідного завдання із сучасних мов програмування. У статті наведено приклад навчального проекту із сучасних мов програмування. Аргументовано необхідність використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій ХХІ століття, зокрема дистанційних, у процесі вивчення сучасних мов програмування. Це дозволить сформувати студентами навичок, які вкрай необхідні в процесі програмування (це навички самоорганізації і самодисципліни, комунікації, навички роботи в команді тощо). Виокремлено структурні одиниці навчального проекту відповідно до використання технологій дистанційного навчання. Описано загальні характеристики і методику використання відповідних сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Рогожа, М. "СОЦІАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УНІВЕРСИТЕТІ (ПІД ЧАС КАРАНТИНУ COVID-19 В УКРАЇНІ)". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(89) (3 вересня 2021): 35–45. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.35-45.

Повний текст джерела
Анотація:
Здійснено аналіз зумовлених пандемією та новими соціальними викликами соціально-ціннісних та морально-етичних проблем, зокрема професійного спілкування і дистанційного навчання в університеті під час пандемії COVID-19 і карантину. Технічні фактори (відсутність безперебійного Інтернет сполучення, комфортного місця для навчання, утрудненість доступу до індивідуальних якісних гаджетів тощо) є свідченням соціальної нерівності та соціальної несправедливості, загострених в умовах карантину та зумовлених рівнем доходів людей та місцем локації (в мешканців великих міст практично відсутня проблема доступу до Інтернету, на відміну від мешканців невеликих міст та проживаючих у сільській місцевості). Звернуто увагу, що дистанційне навчання редукує особистісний компонент взаємодії викладача зі студентами, сприяючи багатьом негативним моментам у спілкуванні та навчальній діяльності при взаємодії "викладач-студент". У статті визначено, що дистанційна освіта зменшує традиційний для університету особистий компонент спілкування викладача зі студентом як неминучий елемент морального виховання при інкультурації та соціалізації особистості. Чорний екран із вимкненою камерою і мікрофоном сприймається студентом як прояв академічної свободи і незалежності від "електронного синоптикуму" (З. Бауман), але він також звільняє його від відповідальності за інтелектуальну діяльність в аудиторії та не розвиває креативність і належні професійні якості у спілкуванні з викладачем та іншими студентами. Відсутність самодисципліни студента та його / її нездатність організувати особистий навчальний процес за допомогою самопримусу призводять до збільшення розриву між найкращими та найгіршими учнями Нестача самодисципліни здобувача вищої освіти веде до збільшення розриву між сильними і слабкими студентами, коли мова йде про їхні вольові якості, відповідальність та звернення уваги на феномен обов’язку в соціальному бутті, що не сприяє належній соціалізації та інкультурації молоді та ін. Проте указані проблеми стають на заваді отриманню якісної освіти, що становить значний суспільний ризик для українського суспільства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Стаурский, С. С., та Е. В. Щур. "Практический опыт проведение занятий в образовательных организациях МВД России с использованием информационных технологий в условиях пандемии короновируса COVID-19". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 73, № 6 (травень 2021): 152–54. http://dx.doi.org/10.18411/lj-05-2021-253.

Повний текст джерела
Анотація:
Данная статья посвящена анализу практического опыта проведения занятий в образовательных организациях МВД России с использованием информационных технологий в условиях пандемии. В статье рассматриваются такие недостатки дистанционного обучения, как отсутствие личного общение между обучающимся и преподавателем; отсутствие высокого уровня самодисциплины; как показывает практика, имеются проблемы с организацией и проведением практических занятий и лабораторных работ; отсутствует постоянный, систематический контроль со стороны преподавателей, который снижает успеваемость; возникают проблемы с использованием обучающихся программ; не у всех обучающихся имеется выход в Интернет. В статье также рассмотрены положительные моменты от использования дистанционной формы обучения.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Самодисципліна"

1

Лобас, Вікторія Володимирівна. "Тілесні можливості йога (на прикладі "йога-сутра патаджалі")". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48806.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Самодисципліна"

1

Ушакова, И. Б. "ДИСТАНЦИОННОЕ ОБУЧЕНИЕ В ВУЗЕ В ПЕРИОД ПАНДЕМИИ: ВЗГЛЯД СТУДЕНТОВ И ПРЕПОДАВАТЕЛЯ". У Цифровизация – драйвер экономического роста в постпандемический период: Всероссийская научно-практическая конференция с международным участием. РИЦ ХГУЭП, 2021. http://dx.doi.org/10.38161/978-5-7823-0742-4-2021-202-209.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье затрагиваются вопросы, связанные с вынужденным переходом вузов на дистанционную форму обучения. В статье представлен анализ опроса студентов первого курса ХГУЭП. Личные наблюдения преподавателя, представленные в работе, касаются, прежде всего, проблем самоорганизации и самодисциплины студентов. Закономерным выводом становится заключение о том, что на данном этапе онлайн формат обучения может рассматриваться оптимально лишь как средство дополнения традиционного формата обучения с его «живым» общением преподавателя и студента.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Саава, Л. Л. "THERAPEUTIC MEDITATION." In Антология российской психотерапии и психологии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54775/ppl.2021.10.47.040.

Повний текст джерела
Анотація:
Медитация (от лат. meditatio) – практика направления внимания и состояние сознания. Медитация как инструмент хорошо сочетается с другими видами психотерапии. За счет релаксации высвобождается внутренняя энергия, которая стимулирует витальную жизненную силу, способную десенсибилизировать болезнь, проблему. Медитативная техника способна мобилизовать скрытые ресурсы мозга, снизить стресс и тревожность, способствует улучшению сна, в личностной сфере – способствует развитию творческого потенциала, укреплению самодисциплины и силы воли, психологической устойчивости, приводит к улучшениям в коммуникативной сфере. Формирование таких качеств, как осознанность, ответственность, самостоятельность позволяет получать большее удовольствие от жизни, избавляться от завышенных ожиданий и претензий к миру.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії