Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Самовизначення професійне.
Статті в журналах з теми "Самовизначення професійне"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Самовизначення професійне".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Бодрова, І. О. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМОВИЗНАЧЕННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 156–61. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано особливості формування самовизначення майбутніх соціальних працівників в умовах університету. Репрезентовано вплив університету на професійну діяльність майбутнього соціального працівника – це можливість вибору фахівцем соціальної роботи власного шляху самовизначення, який обирається самостійно, не нав’язується ззовні; використання достовірних інформаційних потоків для отримання професійної освіти через урахування впливу різних громадських організацій, культурно-просвітницької діяльності. Описано етапи професійного самовизначення майбутніх соціальних працівників в умовах університету: професійне самовизначення, професійний розвиток, професійне становлення. Охарактеризовано особливості кожного з етапів професійного самовизначення майбутніх соціальних працівників в умовах університету: усвідомлений вибір професії з урахуванням власних можливостей і здібностей, вимог професійної діяльності та соціально-економічних умов, професійна адаптація, підвищення рівня професіоналізму, набуття професійного авторитету, досягнення активності, самостійності, творчого підходу у професійній діяльності. Доведено роль університету у формуванні самовизначення майбутніх соціальних працівників. З’ясовано, що наслідком такого процесу є підвищення рівня професійного самовизначення майбутніх соціальних працівників за умов повного розкриття фахового потенціалу та використання наявних можливостей особистісного самовизначення. Роль університету у процесі формування самовизначення майбутніх соціальних працівників репрезентовано через освітнє середовище університету. Освітнє середовище університету описано як багатокомпонентну систему, де головною є наявність науково-обґрунтованого, професійно спрямованого плану освітнього процесу, який базується на самовизначенні майбутніх соціальних працівників. Зроблено висновок про те, що самовизначення майбутніх соціальних працівників в умовах університету диференціюється насамперед за рівнем освіти, професійної кваліфікації, особистісних якостей та ресурсів.
2
Prima, Dmytro. "Професійна орієнтація – передумова формування професійного самовизначення майбутнього вчителя початкової школи". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 124–29. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.124-129.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті синтезовано розкрито аспекти сутнісної характеристики професійної орієнтації як науково-практичної системи підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення, передумови формування професійного самовизначення майбутнього вчителя початкової школи. Внесено деякі уточнення щодо трактування ключових понять “професія”, “професійна орієнтація”, “професійне самовизначення” як суміжних, що пов’язані з профорієнтацією. Професійне самовизначення розглядається як довготривалий, динамічний, цілісний процес входження у професію, результат вибору і проектування майбутньої педагогічної діяльності вчителя початкової школи, який відбувається в освітньому середовищі закладу вищої освіти шляхом усвідомленого й активного ставлення студента до власної життєвої перспективи, до оволодіння майбутньою професією. Зроблено висновок, що професійна орієнтація в сучасних умовах фахової підготовки майбутнього вчителя початкової школи нової формації, здатного і спроможного втілювати у життя нові освітні настанови, стратегії, має досягти своїх головних цілей – його готовності до професійного самовизначення, що відповідає індивідуальним здібностям кожної особистості та потребам сучасного ринку праці.
3
Lіakіsheva, Anna. "Професійне самовизначення студентів педагогічних факультетів: сутність та структура поняття". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 102–9. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.102-109.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано, що найважливішим критерієм усвідомлення і продуктивності професійного становлення людини є її здатність знаходити особливий сенс в професійній праці, самостійно проектувати, творити своє професійне життя, відповідально ухвалювати рішення про вибір професії, спеціальності і місце роботи. Ці проблеми постають перед особистістю на протязі всього її життя. Перед людиною весь час виникають проблеми, що вимагають від неї визначення свого ставлення до професії, іноді аналізу і рефлексії власних професійних досягнень, ухвалення рішень про вибір професії або її заміну. Даний комплекс проблем в професіознавстві пояснюють поняттям професійне самовизначення. Варто звернути увагу, що професійне самовизначення відбувається протягом всього життя особистості, зокрема протягом фахового навчання.
4
Лазуренко, О. О., та Н. В. Сміла. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЯК МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ". Problems of Modern Psychology, № 3 (24 листопада 2021): 41–48. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено теоретичний огляд можливостей компетентнісного підходу в процесі неперервного професійного розвитку лікарів. Реалізація компетентнісного підходу в професійній підготовці фахівців у сучасних вищих медичних навчальних закладах розглядається як орієнтація на високий рівень сформованості в студентів і слухачів актуального набору компетентностей, необхідних для якісного виконання професійної діяльності. Представлено зміст етапів професіоналізації лікарів: професійне самовизначення майбутнього лікаря, урахування його професійних інтересів, нахилів; професійна підготовка студента-медика, оволодіння професійними знаннями; початок практичної діяльності, у тому числі професійне навчання в інтернатурі; виконання професійних обов’язків. Компетентність майбутнього лікаря розглядається як результат особистісної та професійної, теоретичної й практичної підготовки, володіння певним набором професійних компетенцій. Наукова новизна дослідження полягає в уточненні переліку компетенцій, які необхідні сучасному лікарю та мають знаходитися у фокусі розвитку в рамках неперервної освіти. Представлено зміст авторського курсу «Психологічна компетентність як складова професійної діяльності», який успішно впроваджується в програму неперервного професійного розвитку лікарів у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця. У програмі циклу висвітлено сучасний підхід до особистісно-професійного становлення фахівця медичної галузі з метою актуалізації професійних та особистісних ресурсів, формування систематизованих уявлень про психологічні особливості професіогенезу лікаря й сприяння розвитку його професійних компетенцій. Визначено актуальні завдання післядипломної медичної освіти.
5
Ігнатович, Олена, та Оксана Радзімовська. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФДІАГНОСТИЧНОЇ І ПРОФКОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГА". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 80–88. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.80-88.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті розглянуті особливості профдіагностичної та профконсультативної діяльності шкільного психолога, зокрема представлені психологічні аспекти професійного самовизначення особистості як провідної мети профдіагностичної та профконсультаційної роботи психолога з учнями старших класів; розглянуті предмет, мета, завдання профдіагностики і профконсультації здобувачів загальної середньої освіти. З’ясовано, що профдіагностична та профконсультативна робота психолога з учнями закладів загальної середньої освіти охоплює проблематику професійного самовизначення, реалізує інформаційну, психодіагностичну, прогностичну і корекційну функції й передбачає послідовну систематизовану роботу за такими етапами, як: попередня бесіда, психологічна діагностика здібностей, корекція уявлень учня про себе і світ професій, визначення професійного вибору, створення професійного плану, корекція професійних планів.Зроблено висновки про те, що профдіагностика та профконсультація у своїй єдності та цілісності є складною науково-практичною системою роботи, оволодіння якою дозволяє психологу проводити у закладах освіти профдіагностичні обстеження особистості, здійснювати групові та індивідуальні профконсультації учнів старших класів, випускників та абітурієнтів з питань вибору професії та професійного самовизначення.Ключові слова: професійне самовизначення особистості; професійна діагностика; професійна консультація.
6
Шиделко, А. "Професійне самовизначення молодої особистості". Молодь і ринок, № 8 (103), серпень (2013): 46–50.
Знайти повний текст джерела
7
СЕРДЮК, Галина. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧНІВ У НАУКОВИХ ЛІЦЕЯХ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (14 квітня 2022): 204–10. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.32.
Повний текст джерелаАнотація:
Головне завдання сучасного освітнього закладу – сприяти становленню особистості, яка здатна здійснити вибір свого професійного шляху. У цьому зв’язку актуальним є застосування наскрізних підходів до професійного орієнтування в освітньому процесі. Законом України “Про освіту” передбачено, що в системі спеціалізованої освіти здобуття загальної середньої освіти забезпечують наукові ліцеї. Статтю присвячено проблемі підготовки здобувачів освіти в наукових ліцеях до вибору майбутньої професії. Мета: розглянути теоретичні засади професійного самовизначення учнів, які здобувають спеціалізовану освіту наукового спрямування; визначити особливості та специфіку наукового ліцею, обґрунтувати чинники, які сприяють професійному самовизначенню здобувачів освіти; визначити концептуальні підходи до питання підготовки учнів ліцею до вибору майбутньої професії. Методи: теоретичні (індукція, синтез, узагальнення); емпіричні (вивчення та аналіз нормативно-правових документів у сфері спеціалізованої освіти), результатів діяльності наукового ліцею. Результати: Розкрито сутність поняття «професійне самовизначення» учнів наукових ліцеїв, визначено специфіку наукового ліцею як закладу спеціалізованої освіти наукового спрямування. Проаналізовано процес професійного самовизначення в контексті організації дослідно-орієнтованого навчання та розвитку дослідницької компетентності. Визначено підходи щодо організації роботи з учнями з метою усвідомленого вибору майбутньої професії. Висновки: Результати аналізу нормативно-правових документів дають підстави стверджувати, що в державі створені сприятливі умови для розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування. Модернізація сучасної освіти потребує оновлення змісту на основі компетентнісного підходу. У контексті актуальності питання професійного самовизначення старшокласників, відповідності вимогам сучасного ринку праці організація дослідно-орієнтованого навчання зі здобувачами освіти в наукових ліцеях може стати основою ефективної підготовки до вибору майбутньої професії. Професійне самовизначення учнів розглядається як багатогранний процес, що реалізується через систему практичних методів і засобів, що охоплюють освітню діяльність учнів.
8
Tyulpa, Т. М. "АКСІОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 271–79. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-271-279.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розкриттю сутності аксіологічного підходу до формування соціальної компетентності майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей у професійній підготовці на основі розвитку у студентів ціннісного ставлення до життя, майбутньої професії, усвідомленого ставлення до її специфіки, вироблення власного стилю поведінки і світогляду як системи поглядів, переконань і установок.
Освіта є основним каналом цілеспрямованого внесення в суспільну свідомість пріоритетних цінностей шляхом формування соціальної компетентності майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей. В якості пріоритетного завдання висувається розкриття цінностей особистості, її інтелектуального, морального потенціалу, що виражається в здатності вільно орієнтуватися в складних соціальних і професійних ситуаціях. Будучи формою самовизначення особистості, соціальна компетентність відображає дійсність не пасивно, а за допомогою суспільних відносин, не абстрактно, а крізь призму потреб особистості, модлює систему принципів і цінностей життєдіяльності людини, проєктує імперативи її дій і вчинків, отже має аксіологічну сутність, яка потребує постійного вдосконалення.
Виявлено, що аксіологічні пріоритети матимуть вирішальний уплив на формування соціальної компетентності майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей, якщо: цілі професійної освіти спираються на аксіологічні орієнтири; зміст професійно-педагогічної підготовки відображає історичні й сучасні цінності майбутньої професійної діяльності; процес професійної підготовки базується на аксіологічних складових і підпорядкований логіці розвитку ціннісної сфери особистості; аксіологічні цінності характеризують життєву позицію майбутніх фахівців і реалізуються у професійній діяльності. Такий підхід обумовлює розгляд професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей як ціннісно-зорієнтованої діяльності. Позитивна ціннісна орієнтація на іншу людину утворює особистісно-професійне підґрунтя майбутнього фахівця соціономічної спеціальності під час професійної підготовки.
9
Якимова, Н. С. "Професійне самовизначення і професійна орієнтація молоді: сучасні тенденції та проблеми". Демографія та соціальна економіка, № 1 (15) (2011): 142–67.
Знайти повний текст джерела
10
Нежинська, О. О. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ ТА ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ НА ЇЇ ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ". Problems of Modern Psychology, № 3 (27 квітня 2021): 99–107. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено особливості впливу соціальної реклами та лідерських якостей особистості на її професійне самовизначення. Виявлено, що сучасні різноманітні трансформації у суспільстві, а також сьогоднішні проблеми пандемії коронавірусної хвороби призвели до істотних негативних змін на ринку праці, зокрема й появи значних масштабів безробіття, соціальної незахищеності тощо, тому сьогодні вельми актуальним є пошук шляхів розв’язання окреслених проблем, покращення нинішньої ситуації, пришвидшення залучення спеціалістів до трудової діяльності тощо. Поінформовано, що проблему професійного самовизначення особистості розглядали багато відомих вітчизняних і зарубіжних дослідників. Виділено види домінантних мотивів особистості під час реалістичного вибору професії, що може бути допомогою під час діагностики в процесі профорієнтаційної роботи. Визначено психологічні особливості соціальної реклами, зокрема і вплив соціальної реклами на сприйняття особистості, тривалість процесу уваги завдяки відповідним засобам, які використовуються в рекламі. Виявлено вплив соціальної реклами на суспільство та молодь. Зафіксовано, що під час професійного самовизначення важливо розкрити власні лідерські задатки й якості, лідерський потенціал та лідерські цінності, оскільки мобілізація внутрішніх резервів допоможе особистості у повсякденній поведінці, міжособистісній комунікації, а також сприятиме збагаченню власної діяльності новими способами її виконання та підвищить особистісну ефективність загалом. Зазначено, що невміння правильно користуватися власними ресурсами, виявляти та розкривати їх можуть викликати в особистості проблеми психологічного характеру в умовах професійного самовизначення. Підкреслено, що однією з умов правильного вибору професії є профорієнтація. Констатовано, що для професійного самовизначення громадян у державі здійснюється професійна орієнтація шляхом професійного інформування, професійного консультування та професійного відбору завдяки діяльності Державної служби зайнятості.
11
Карсканова, Світлана. "Від професійного самовизначення до професійного розвитку майбутнього вчителя". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 167–71. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2820.
Повний текст джерелаАнотація:
Карсканова С. В. Від професійного самовизначення до професійного розвитку майбутнього вчителя.
У статті розглянуто професійне самовизначення молоді та подальший розвиток вчителя. Проаналізовано складники професійного зростання фахівця освіти. Обґрунтовано пріоритет активних методів навчання для розвитку фахівця освіти та психологічний тренінг як засіб забезпечення його професійного розвитку.
12
Жигаренко, Ігор. "Соціально-психологічні ефекти особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T3 (2020): 217–23. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-217-223.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз підходів до проблеми дослідження показав, що у сучасних умовах динамічного розвитку суспільства проблема адаптації особистості до умов професійної діяльності продовжує актуалізуватися, наповнюється новим змістом і вивчається у традиціях субʼєктного, системного і комплексного підходів, екопсихології розвитку, що підкреслює багатофакторність і багатовимірність цього процесу. Показано, що в залежності від індивідуально-типологічних і соціально-психологічних властивостей особистості адаптаційний процес може відбуватися в активно-цілеспрямованій та у пасивно-пристосувальній формах. При цьому адаптація має на увазі як самореалізацію особистості, її адекватне функціонування, так і вираженість відхилень. Наголошується, що при несприятливому збігу соціальних умов, в періоди вікових та професійних криз спостерігається дезадаптація фахівця, яка виходить на особистісний рівень його функціонування. З цих позицій виокремлюють обʼєктивні (результативність і якість діяльності) і субʼєктивні (професійне самовизначення (ступінь прийняття себе як професіонала, усвідомлення рівня розвитку своїх здібностей, компетентності, мотивів), задоволеність діяльністю (ступінь прийняття умов і змісту діяльності)) критерії ефективності адаптаційного процесу. Підкреслюється, що негативні зміни особистості фахівця в процесі адаптації, оволодіння «брудними» стандартами і цінностями професійного співтовариства, реалізація негативних аспектів накопиченого професійного досвіду, відтворення стереотипних соціальних комунікацій, є особливо небезпечними для професійної діяльності соціономічного типу, що артикулює необхідність грунтовного вивчення соціально-психологічних основ особистісно-професійної Ключові слова: фахівці соціономічного профілю, особистісно-професійна адаптація, соціально-психологічні параметри особистісно-професійної адаптації, соціально-психологічні ресурси особистісно-професійної адаптації.
13
Фрицюк, Валентина. "СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 416–28. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.284.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано синергетичний підхід як один з основних методологічних підходів дослідження підготовки майбутніх медичних працівників до професійного саморозвитку. З позицій синергетики професійний саморозвиток розглядається як внутрішня здатність майбутніх медичних працівників, пов’язана з розвитком певних якостей, які будуть необхідними для конкурентоспроможної діяльності в кардинально нових або змінених умовах соціально-економічного середовища. Також з позицій синергетичного підходу саморозвиток розглянуто як саморегульовану ціннісну систему, що характеризується відкритістю, динамічністю, складністю, невизначеністю та сприяє ефективній професійній діяльності майбутніх лікарів у суспільстві, постійне особистісне і професійне зростання шляхом активного залучення внутрішніх ресурсів і можливостей, що можуть бути створені у закладі вищої освіти. У статті “готовність майбутнього медичного працівника до професійного саморозвитку” визначено як здатність студента медичного закладу вищої освіти до рефлексивної діяльності, що пов’язана з визначенням перспектив і втіленням планів щодо якісних змін своєї особистості, також ця здатність передбачає уміння на практиці втілити свій досвід щодо професійного самовизначення. У роботі йдеться також про важливість в закладах вищої освіти розробити й організувати відповідну систему фахової підготовки майбутніх медичних працівників, яка б сприяла цілеспрямованому процесу формування їхньої готовності до професійного саморозвитку. Саме така система здатна забезпечити можливість для майбутніх медичних працівників постійно вдосконалювати свої особистісні та професійні якості та підвищувати рівень професійної майстерності. Доведено, що саме завдяки синергетиці в педагогіці з’являється можливість розробки й застосування дійсно інтегрованого підходу до вивчення педагогічних систем, фахової підготовки майбутніх медичних працівників у контексті формування їхньої готовності до професійного саморозвитку.
14
Кумпан, О. О. "Професійне самовизначення та його вплив на загальний розвиток особистості в професійній діяльності". Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки, вип. 4 (2018): 118–23.
Знайти повний текст джерела
15
КОНДРАТЮК, Світлана, та Наталія ВОЛИНЕЦЬ. "ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 15, № 4 (15 липня 2020): 133–46. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.382.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано актуальність вивчення ціннісного ставлення особистості до майбутньої професійної діяльності. Розглянуто поняття «цінності», «ставлення», «ціннісне ставлення». Зазначено, що вагоме значення в житті кожної людини мають вибір майбутньої професії та професійне самовизначення. Здійснений теоретичний аналіз ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутнього фахівця. Формування ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності залежить від усвідомлення змісту поняття «цінність», «ціннісне ставлення».
Висвітлюється ціннісне ставлення як важливий компонент у підготовці майбутнього фахівця. Тенденції розвитку сучасного суспільства зумовлюють постійне підвищення значущості професій типу "людина-людина". Ставлення до професії формується на початку навчання, тому важливим є позитивний клімат у закладі вищої освіти серед усіх учасників навчально-виховного процесу на основі визначення сучасних особливостей становлення фахівця, поєднання суто психологічних та психофізіологічних аспектів цієї проблеми, а також розробки цілісної системи психологічного забезпечення всіх етапів становлення фахівця.
Зауважено, що цінності виступають основою поведінки людини, вони мають здатність поступово втрачатися, тому їх потрібно набувати та реалізовувати; ціннісне ставлення до майбутньої професійної діяльності можливе за умови його усвідомлення, прийняття та реалізації у практичній діяльності.
Зазначено, що у процесі навчання з боку професорсько-викладацького складу необхідно навчати студентів взаємоповазі, терпінню при взаємодії; створювати умови для реалізації ціннісних орієнтацій в процесі професійної підготовки; викликати та підкріплювати позитивні емоції з метою активізації діяльності та мобілізації зусиль задля підвищення професійного рівня; розвивати потребу в самоосвіті та самовдосконаленні професійних знань, вмінь та навичок. Важливим завданням закладу вищої освіти є створення оптимальних умов для формування професійних цінностей майбутніх фахівців, що спонукатимуть їх до сумісних суспільно значущих цілей.
16
Zakatnov, Dmytro. "КАР’ЄРНІ ТРАЄКТОРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (5 грудня 2018): 20–27. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.20-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто теоретичні аспекти взаємозв’язку професійного та кар’єрного самовизначення учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Встановлено, що напрацювання з теорії та практики професійного самовизначення не є достатніми для забезпечення у сучасних соціально-економічних умовах успішного професійного розвитку особистості на його постоптаційних стадіях. Визначено, що одним із напрямів розв’язання зазначеного протиріччя є використання компетентнісного підходу стосовно проблем професійного розвитку, а також перехід до досліджень професійного самовизначення особистості крізь призму дефініцій «професійна кар’єра» та «кар’єрне самовизначення». Це зумовлено тим, що до сфери професійного самовизначення включено лише аспекти, що стосуються становлення особистості у професії, а до змістовного наповнення дефініцій «кар’єра» та «професійна кар’єра» дослідники включають й інші аспекти життєдіяльності особи. Кар’єрний контекст для особистості є ширшим, ніж професійна діяльність, оскільки додатково містить життєві домагання та позапрофесійні сторони життєдіяльності. За такого підходу доцільним є введення до наукового обігу поняття «кар’єрне самовизначення», що можна розглядати як процес створення людиною образу професійної кар’єри та визначення засобів її реалізації. Психолого- педагогічний супровід кар’єрного самовизначення передбачає використання, по-перше, інструментарію забезпечення професійного самовизначення, тобто професійну орієнтацію, та специфічний інструментарій, що розбудовує психологічні структури особистості, що стосуються майбутньої професійної діяльності, але є ширшими й дають змогу визначити та реалізувати життєві плани. Таким чином, як засіб психолого-педагогічного забезпечення професійного розвитку особистості варто розглядати не лише професійну орієнтацію, але й ширший комплекс психолого-педагогічних заходів, що визначається як консультування для кар’єри або кар’єрне консультування. Результатом кар’єрного самовизначення є сформованість кар’єрної компетентності, що стосовно учнів закладів професійно-технічної освіти проявляється, зокрема, у здатності подолати нормативні кризи професійного розвитку та побудувати подальшу реалістичну освітньо-професійну траєкторію.
17
Omelchenko, Tetiana. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ САМООЦІНКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЖИТТЄВИХ ЦІЛЕЙ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 90–96. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.128.
Повний текст джерелаАнотація:
Найактуальнішою проблема становлення суб’єкта саморозвитку стає в юнацькому віці, коли вирішуються найбільш важливі завдання розвитку особистості: інтеграція і побудова цілісного образу Я, досягнення самоідентичності, особистісне, соціальне і професійне самовизначення. Стаття присвячена визначенню особливості юнацького віку особистості та категорії «студентства» як особливої соціокультурної спільноти. Метою є експериментально дослідити самооцінку реалізації життєвих цілей студентів-психологів. Саморозвиток студентів-психологів є інтегральним психологічним новоутворенням, яке характеризує міру підготовленості особистості до діяльності. Становлення сучасного фахівця можливе тільки за умови єдності розширення професійних знань, вдосконалення вмінь та постійного особистісного зростання. Фах психолога особливий тим, що у ньому рівень професіоналізму пов’язаний з особистісною неординарністю спеціаліста. Діагностичний інструментарій включає основні сфери розвитку особистості, пов’язані з новоутвореннями юнацького віку – вибір професії та кар’єра, створення сім’ї, людські взаємини. Констатовано переважання низького та нижче середнього рівня готовності студентів до постановки стратегічних життєвих цілей з професійного самовизначення, з вибору шлюбного партнера та визначення власної життєвої позиції.
18
Horishnia, Kateryna. "Способи діагностування особливостей професійного самовизначення ветеранів". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 43(46) (15 липня 2019): 166–72. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).36.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дизайну психодіагностичного дослідження чинників професійного самовизначення ветеранів АТО. Дослідження спрямоване на конструювання та апробацію батареї психодіагностичних методик з метою підтвердження або спростування дослідницьких гіпотез щодо доцільності використання дібраного інструментарію в масштабному емпіричному дослідженні. У дослідженні взяли участь демобілізовані учасники бойових дій, які виявили готовність до професійної переорієнтації та більш повної самореалізації. Емпіричну апробацію пройшли такі методики: “Тест-опитувальник вимірювання мотивації досягнення” А. Мехрабіана (модифікація М. Магомед-Емінова), “Визначення толерантності до невизначеності” С. Баднера (модифікація Г. Солдатової), “Опитувальник поcттравматичного зростання” Р. Тедеші та Л. Калхун (адаптація М. Магомед-Емінова), “Тест смисложиттєвих орієнтацій” Д. Леонтьєва. Емпірично підтвердили свою ефективність та в подальшому будуть використані в масштабному дослідженні такі методики: “Визначення толерантності до невизначеності” С. Баднера (модифікація Г. Солдатової), “Опитувальник поcттравматичного зростання” Р. Тедеші та Л. Калхун (адаптація М. Магомед-Емінова), “Тест смисложиттєвих орієнтацій” Д. Леонтьєва. Виявлено, що на професійне самовизначення демобілізованого військовослужбовця значною мірою впливають соціально-психологічні чинники, зокрема толерантність до невизначеності, посттравматичне зростання та смисложиттєві орієнтації. Не підтверджено доцільність використання методики “Тест-опитувальник вимірювання мотивації досягнення” А. Мехрабіана (модифікація М. Магомед-Емінова). Дослідження має пошуковий характер і спрямоване на виокремлення та ретельний розгляд вагомих соціально-психологічних особливостей професійного самовизначення, які в подальшому доцільно враховувати в програмах соціально-психологічної адаптації демобілізованих учасників бойових дій для оптимізації процесу повернення їх до мирної праці та реадаптації. Дослідження являє собою оригінальний погляд на проблематику професійного самовизначення дорослої людини з урахуванням набутого травматичного досвіду та змін у світогляді.
19
Хлопецький, Василь, Сергій Курилюк, Андрій Мельник та Олена Мельник. "ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА ВМОТИВОВАНІСТЬ ДО РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТОК ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 94–101. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.94-101.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. З’ясувати вмотивованість студенток педагогічних спеціальностей до занять фізичною культурою. Методи. В роботі використані: теоретичний аналіз, психологічні та педагогічні методи дослідження, анкетування. Результати. З’ясовано, що понад 50 % студенток задоволені своїм професійним вибором. Вони мають чіткий намір оволодіти обраним фахом; хочуть у майбутньому здійснювати діяльність по професії та удосконалюватися у вибраному напрямку; знаходять час для занять справами, які стосуються обраної професії; прагнуть мати колег у обраній сфері; виділяють свою про-фесію серед інших. Високий рівень інтересу до занять фізичною культурою виявили 20,93 % студенток, 32,95 % – високий, 25,19 % – середній, низький – 11,4, а 9,69 % такої цікавості не мають. Найбільш поширеними мотивами до занять фізичною культурою для студенток є зміцнення здоров’я (98,84 %), поліпшення власної фізичної підготовленості (84,50 %) і покращення тіло будови (41,86 %). Висновок.Основними причинами, які є перепоною для занять фізичною культурою є дефіцит часу (51,55 %),поганий стан здоров’я (20,54 %), відсутність спортивних секцій, які б їх зацікавили (11,24 %), спор-тивної інфраструктури (4,65 %), партнерів для занять фізичними вправами (10,85 %), спортивного одягу і взуття (9,69 %).Ключові слова: фізична культура, студентки, мотиви.
20
Пономарьова, Наталія Олександрівна. "Підготовка майбутніх учителів інформатики до профорієнтаційної роботи зі старшокласниками на ІТ-спеціальності". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 318–22. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.921.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є опис програми практики з інформаційних технологій для майбутніх вчителів інформатики. Об’єкт дослідження – підготовка майбутніх вчителів інформатики, предмет дослідження – формування у майбутніх вчителів інформатики умінь та навичок проведення професійної орієнтації старшокласників на ІТ-спеціальності. У дослідження використані методи теоретичного аналізу та педагогічний експеримент. В результаті дослідження розроблено програму практики з інформаційних технологій для майбутніх вчителів інформатики, що спрямована на формування у студентів умінь та навичок застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у профорієнтаційній роботі на ІТ-спеціальності з учнями старшої школи. Здатність та готовність учителів до профорієнтаційної роботи на ІТ-спеціальності з учнями старших класів дозволить як забезпечити успішне професійне самовизначення випускників, так і створить сприятливі умови для розвитку економічної незалежності країни.
21
Капканець, Т. С. "РОБОТА ПСИХОЛОГА ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ У СТАРШІЙ ШКОЛІ". Educational Dimension 29 (19 травня 2022): 215–19. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4933.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено процес становлення профільного навчання у старшій школі, його психологічний супровід. Подано модель профорієнтаційної роботи шкільного психолога з учнями ІХ класів щодо визначення профілю навчання у старшій школі. Запропоновано детальний зміст психолого-педагогічної роботи, спрямованої на професійне самовизначення школярів. Визначено етапи науково-методичного забезпечення. Зауважено, що шкільні психологи, класні керівники, педагогічна громадськість, батьки повинні враховувати при виборі школярами майбутньої професії вплив соціальних факторів.
22
Поліщук, Наталя. "Вимоги до освіти та підготовки духовного вчителя в епоху інформаційно-високотехнологічного науково-технічного прогресу". Освітній вимір 43 (11 грудня 2014): 233–39. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2758.
Повний текст джерелаАнотація:
Поліщук Н. В. Вимоги до освіти та підготовки духовного вчителя в епоху інформаційно-високотехнологічного науково-технічного прогресу.
У статті розглядаються проблеми трансформації освітньої системи в умовах інформаційно-високотехнологічного суспільства, в якому інформація, знання, технологія розуміються як основні соціальні цінності. Показано, що необхідна модернізація сучасної освіти в контексті підвищення ефективності її впливу на професійне самовизначення особистості в системі ринкових та демократичних трансформацій, а також у контексті зростання духовності молод
23
Онісковець, Б. І., та О. Г. Ставицька. "МОТИВАЦІЙНІ ЧИННИКИ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ СУЧАСНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Психологія: реальність і перспективи, № 11 (23 жовтня 2019): 105–10. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу мотиваційних чинників, що сприяють розвитку перфекціонцзму у сучасної студентської молоді. Проведено теоретичний аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень генези перфекціонізму. Проаналізовано базові форми та основні механізми утворення даного психологічного конструкту. На основі узагальнення даних, виокремлено мотиваційні фактори, що сприяють розвитку перфекціонізму у студентської молоді. Розкрито особливість конструктивного та деструктивного перфекціонізму. Досліджено вектори впливу феномену перфекціонізму на різні сфери життя особистості, зокрема на професійне самовизначення, міжособистісні зв’язки та соціальну адаптацію особистості
24
Horbach, Ivanna V., and Elyzaveta A. Tymoschuk. "THE PROBLEM OF DEFINING THE CONCEPT OF “PROFESSIONAL SELF-DETERMINATION” IN PSYCHOLOGY." Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Psychology Series 1, no. 13 (June 24, 2021): 25–28. http://dx.doi.org/10.25264/2415-7384-2021-13-25-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Due to modern economic development in Ukraine, reform in education is creating increasing competitiveness, which in turn puts forward new requirements for the development of professional competencies for various professions. The article highlights the current situation on the labor market, which allows to distinguish modern professional requirements. Therefore, at the present stage, one of the leading problems facing educational institutions is a system of career guidance with applicants, which will help create certain preconditions for motivation to succeed, which in turn will affect future employment. The concept of professional self-determination has been interpreted differently in recent decades. The parallel between human success and the compound need for self-realization is considered. This article analyzes the concept of “professional self-determination” and approaches to determining the factors of determination in classical and modern psychology. The article analyzes and highlights the main problems faced by applicants during professional self-determination. The issues of vocational guidance in educational institutions and its impact on vocational guidance are highlighted. It is observed how the problem of conscious choice of profession seekers affects the further career development of the individual. The article considers important theoretical and methodological approaches to studying the problem of professional self-determination. The concept of “professional self-determination” is analyzed in modern domestic and foreign psychological research. The phases of professionalization formation are determined, and its development in ontogenesis is outlined. Moreover, it describes the components of professional self-awareness of the applicant and how they are identified.
25
Dubìnka, Mykola. "Professional self-determination of a future teacher as a psychological-pedagogical problem." Academic Notes Series Pedagogical Science 1, no. 186 (2020): 92–98. http://dx.doi.org/10.36550/2415-7988-2020-1-186-92-98.
Повний текст джерела
26
Sappa, Ganna-Mariia. "Professional self-determination of school’s young people as a process: the empirical analysis." Ukrainian society 2012, no. 2 (2012): 41–50. http://dx.doi.org/10.15407/socium2012.02.041.
Повний текст джерелаАнотація:
In the article the analysis of results of research of process of professional self-determination of school’s young people is conducted. The condition of professional self-determination of school’s young people changes from a stage to a stage and represents the difficult formation inherent in the certain age period. Changes in consciousness of the person concerning a choice of sphere of professional work become result of process of professional self-determination. These changes pass gradually and during process conduct the person to formation of its professional interests, requirements, and, finally, to a conscious choice of profession.
27
Гриценок, Інна. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ ДО ВИБОРУ Й РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (21 вересня 2018): 81–87. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.81-87.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему формування психологічної готовності учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри. Охарактеризовано суть понять «психологічна готовність» та «психологічна готовність учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри. Представлено два основні підходи до визначення змісту й структури психологічної готовності – функціональний і особистісний. Відповідно до функціонального підходу, психологічна готовність розглядається як певний стан психічних функцій. Цей стан учені наближають до феномену, який називають «оперативним спокоєм», «передстартовим станом», «мобілізаційною готовністю», «оптимальним робочим станом і станом спокою» тощо. Особистісний підхід передбачає розгляд психологічної готовності як результату підготовленості до певної дiяльностi. Розкрито структуру психологічної готовності майбутніх кваліфікованих робітників до вибору й реалізації професійної кар’єри, визначено критерії та рівні сформованості. Виділено структурні компоненти психологічної готовності учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри: оцінювально-орієнтаційний, емоційно-вольовий та мотиваційно-ціннісний.За результатами педагогічного експерименту виявлено особливості сформованості компонентів психологічної готовності до вибору й реалізації професійної кар’єри учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти впродовж навчання. Визначено психолого-педагогічні умови формування психологічної готовності учнів закладів професійної (професійно-технічного) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри у професійній підготовці, а саме: професійна орієнтація, психолого-педагогічний супровід системи консультування з професійної кар’єри учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, створення освітнього простору для самовизначення учня, робота Центрів розвитку професійної кар’єри при закладах професійної (професійно-технічної) освіти, підтримка батьків, підвищення кваліфікації і професійна перепідготовка педагогів. Висвітлено результати дослідження стану сформованості психологічної готовності в учнів закладів професійної (професійно-технічного) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри.
28
ПОТАПЧУК, Тетяна, Анна ЛЯКІШЕВА та Ольга ЧЕРСАК. "ПРОФЕСІЙНЕ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ТА САМОВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗВО ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА". Humanitas, № 5 (12 січня 2022): 61–67. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито питання професійного самовдосконалення та самовиховання майбутніх викладачів ЗВО в наукових дослідженнях. Зазначено, що процес самовдосконалення особистості складається з низки етапів, які охоплюють цілу систему взаємопов’язаних методів, серед яких найбільш ефективними вважаємо методи самопізнання, самостимулювання, самопрограмування, самовпливу. Сучасні дослідження свідчать, що сьогодні знання старіють упродовж 3-5 років. З огляду на це перед педагогом постає питання безперервного навчання впродовж усього життя. Таким чином, змінюється парадигма освіти: від «освіти на все життя» до «освіти через все життя». Необхідно вміти вчитися й переучуватися, постійно вдосконалювати свої професійні якості, а саме: володіння системою фундаментальних знань; здатність до самовизначення; розвинуте теоретичне мислення; високий рівень професійної культури; здатність до інтеграції мислення та культуротворчого діалогу; володіння методами наукового пізнання; здатність проєктувати пізнавальні, інформаційні, творчі, дослідницькі моделі та проблемні ситуації. З’ясовано, що самовдосконалення професіоналізму педагогічної діяльності здійснюється шляхом об’єктивного сомооцінювання та самоаналізу, самоконтролю в процесі педагогічного спілкування. Розглядаючи професіоналізм знань як міру оволодіння педагога цілісною системою фахових знань, психолого-педагогічних, методичних, загальних та рефлексивних, можна зазначити, що несформованість хоча б одного переліку знань веде до несформованості професіоналізму знань, а це своєю чергою призводить до непрофесіоналізму педагогічної діяльності загалом. Таким чином, розвиток професіоналізму особистості майбутнього викладача вищої школи відбувається в процесі фахової діяльності та залежить від багатьох факторів, що забезпечують ефективність цього розвитку.
29
Левченко, Вікторія. "Психологічний супровід формування професійної ідентичності в умовах змін". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 196–207. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-196-207.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню особливостей становлення професійної ідентичності в умовах змін. Дослідження проблеми ідентичності має декілька методологічних підходів: системний, феноменологічний, синергетичний. Виявлено соціально-психологічні складові, які сприяють формуванню професійної ідентичності в складних ситуаціях невизначеності та визначено детермінанти, які заважають досягненню професійної ідентичності в умовах змін. Доведено потреба вивчення суб’єктивного фактору сприйняття змін особистістю та його вплив на формування професійної ідентичності. Важливою особливістю становлення професійної ідентичності в умовах змін є включення минулих професійних та особистісних самовизначень, які вже реалізувалися та майбутніх виборів, що прогнозуються особистістю в нових обставинах буття. Виявлено рівні формування професійної ідентичності залежно від складності умов формування «Я» та способу функціонування психічного апарату людини. Доведено необхідність психологічної підтримки та психологічного супроводу становлення професійної ідентичності в кризові періоди змін, що сприяє розвитку позитивного емоційного ставлення до професійного майбутнього й розглядається як емоційний ресурс і фактор конструктивного виходу з професійної кризи та успішного самовизначення. Ефективність формування професійної ідентичності залежить від наявності наступних процесів: суб’єктивна визначеність особистості та суб’єктивне позитивне ставлення до професії; усвідомлення онтологічного та екзистенційного смислу професійного майбутнього; сформованість цілісного «Я», що встановлює індивідуальну професійну траєкторію на основі самопроектування, самопрогнозування та рефлексії суб’єктивного образу професійного «Я». Змістовна наповненість професійної ідентичності містить якісні характеристики професійної діяльності, професійного спілкування та особливості особистості фахівця. Функціональна складова професійної ідентичності визначається рівнем усвідомлення себе як професіонала, здатністю визначити власні професійні ресурси й можливості, передбачити перспективи професійного, кар’єрного зростання, вміння самопрезентувати себе як фахівця та здійснювати самопрогнозування професійної діяльності. Дослідження виявило, що формування професійної ідентичності носить інтегративний характер і багато в чому залежить від психологічних чинників: особистісних чинників; соціальних чинників, що сприяє ефективності супроводу становлення професійної ідентичності.
30
Khomiuk, I. V., V. A. Petruk, and V. V. Khomiuk. "FACTORS AFFECTING PROFESSIONAL SELF-IDENTITY IN MARKET ECONOMY." Health and Safety Pedagogy 2, no. 1 (2017): 6–11. http://dx.doi.org/10.31649/2524-1079-2017-2-1-6-11.
Повний текст джерела
31
Tymenko, V., and Y. Didovets. "Professional Self-determination of Design-gifted Pupils of Artistic Lyceums by Means of Pedagogical Diagnostics." Education and Development of Gifted Personality, no. 3(74) (2019): 16–20. http://dx.doi.org/10.32405/2309-3935-2019-3(74)-16-20.
Повний текст джерела
32
Sadova, Myroslava. "The Influence of Value Orientations on the Professional Self-determination of Gifted Youth in European Countries." PEDAGOGICAL INNOVATION: IDEAS, REALITIES, PERSPECTIVES, no. 1 (2021): 103–11. http://dx.doi.org/10.32405/2413-4139-2020-1(26)-103-111.
Повний текст джерела
33
Бондар, Вікторія, та Вікторія Капустіна. "ПРОБЛЕМА ВТОРИННОЇ ЗАЙНЯТОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Society. Document. Communication, № 9/2 (28 лютого 2021): 33–53. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9/2-33-53.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема вторинної зайнятості студентської молоді в умовах інформаційного суспільства, яка набувала значної актуальності і пов’язана як з процесами соціальної адаптації на ринку праці та матеріальної незалежності, так і з загрозами та викликами.
Досліджено феномен студентської зайнятості в контексті конфлікту інтересів вторинного ринку праці з професійною освітою, передумови зміни статусу «студент» на статус «працюючий студент», траєкторії соціальної мобільності здобувачів вищої освіти на ринку праці. Вторинна зайнятість студентів виступає як спосіб їхньої адаптації на ринку праці і сприяє засвоєнню практичних навичок поведінки і професійного самовизначення в межах практико-орієнтованого підходу в навчанні.
У процесі дослідження було виділено три категорії основних мотивів поєднання навчання з роботою. Перша категорія – матеріальне забезпечення. Прагнення у поліпшенні фінансового становища, необхідність оплачувати гуртожиток/квартиру, перебирання матеріальної відповідальності на себе та допомога батьків – важливі стимули обрання вторинної зайнятості студентами. Друга категорія – професійне зростання. Реалізація теоретичних навичок на практиці, набуття якостей (відповідальність, робота у команді), нові знайомства та зв’язки, накопичення соціального досвіду – важливі для майбутнього, для побудування кар’єри та простішої адаптації на роботах. Третя категорія – особистісні мотиви. Важливим фактором тут виступає прагнення бути самостійним, ні від кого не залежати, виправдати очікування батьків та навіть отримувати моральне задоволення.
34
Алєксєєнко, С. Д. "ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ АКЦЕНТУАЦІЇ ХАРАКТЕРУ ТА ПРОФЕСІЙНИХ УПОДОБАНЬ ПІДЛІТКІВ". Educational Dimension 29 (19 травня 2022): 225–30. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4938.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання професійного самовизначення підлітків. Експериментально досліджено взаємозалежність акцентуації характеру і професійних уподобань підлітків. За результатами емпіричних досліджень визначено, що для кожного типу акцентуації характерні певні професійні переваги при виборі професій, що підтверджують висунуту авторами гіпотезу про існування взаємозалежності акцентуації характеру та професійних уподобань підлітків.
35
Мартиненко, Олена. "Теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вибору професій старшокласниками". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 149–64. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-149-164.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вибору професій старшокласниками. Установлено, що соціально-економічні зміни, що відбуваються в нашій країні, демократизація суспільства, переорієнтація виробництва на ринки Європейського союзу, зникнення одних професій і виникнення інших посилили інтерес дослідників до проблеми професійного самовизначення. Резюмовано, що сучасні соціальні та економічні умови потребують від випускника школи практичної, теоретичної, моральної та психологічної підготовки до життя та праці за умов ринкових відносин, ясного розуміння залежності власного майбутнього від обсягів та якості отриманих знань та вмінь, усвідомлення та обґрунтування вибору галузі професійної діяльності, ініціативності та працьовитості. Констатовано, що ставлення людини до себе як до суб’єкта професійної діяльності формується на основі самопізнання і оцінки власних можливостей стосовно вимог конкретної професії. А тому готовність старшокласників до праці взагалі слід трактувати як особистісне новоутворення, що включає прагнення до професійної діяльності, а також відповідні знання, уміння, навички та професійно значимі якості особистості. Резюмовано, що на перших етапах вибору професії старшокласниками важлива роль належить професійній інформації, що розглядається як планомірний процес ознайомлення молоді з основними професіями та спеціальностями, з їх функціями, змістом, умовами, організацією, режимом і оплатою праці, правовими основами працевлаштування, перспективами змін у змісті праці та в структурі професійних потреб. До подібної інформації включаються також відомості про вимоги професії до фізичних можливостей працівників. Тоді як сьогодні інформація про професії надходить до учнів із різних джерел: від батьків, друзів, знайомих, засобів масової інформації, професіографічної літератури, вчителів і передбачає організацію їх активної відповідної пізнавальної діяльності. Виявлено, що проблема вибору професій старшокласниками в науковій літературі нині тлумачиться з точки зору особистісного, діяльнісного, суб'єктного, культурологічного підходів.
36
Omelchenko, Tetiana. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ". Psychological Prospects Journal, № 34 (29 грудня 2019): 194–205. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-194-205.
Повний текст джерелаАнотація:
Найактуальнішою проблема становлення суб’єкта саморозвитку стає в юнацькому віці, коли вирішуються найбільш важливі завдання розвитку особистості: інтеграція і побудова цілісного образу Я, досягнення самоідентичності, особистісне, соціальне і професійне самовизначення. Метою даного дослідження є теоретично визначити психологічні особливості особистісного саморозвитку юнацького віку та експериментально дослідити показники саморозвитку студентів-психологів. На основі теоретичного аналізу саморозвиток особистості визначено як свідому, цілеспрямовану і самокеровану активність особистості, мета якої полягає в позитивній самозміні, що і забезпечує особистісне зростання, самовдосконалення, характеризується рухом від Я-реального до Я-потенційного і його досягненням на рівні зовнішніх проявів активності. У ранній юності формуються пізнавальні і професійні інтереси, потреба в праці, здатність будувати життєві плани, громадська активність, стверджується самостійність особистості, вибір життєвого шляху. Однією з основних психологічних умов готовності суб’єкта до саморозвитку є відчуття і усвідомлення ним потреби в самозміні і особистісному зростанні, що формується в юнацькому віці. Саморозвиток особистості студентів-психологів є інтегральним багаторівневим психологічним новоутворенням, яке характеризує міру підготовленості особистості до діяльності. Рівень саморозвитку майбутніх психологів може бути охарактеризований як середній за більшістю показників методик діагностичного комплексу. Діагностовано високий рівень саморозвитку респондентів за такими показниками, як досягнення успіху, прагнення до влади та задоволеність працею. Більше половини респондентів продемонстрували одночасно високий та середній рівень за показниками сенсожиттєвих орієнтацій – життєві цілі, процес життя, локус контролю життя. Суттєва кількість респондентів показали низький рівень за показником толерантності до двозначності.
37
Бойченко, Інна. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 9(54) (27 лютого 2020): 5–20. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).01.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено теоретико-емпіричному вивченню проблеми становлення професійної самоідентичності майбутніх психологів. Акцентується увага на необхідності врахування особливостей її структурних складових у професійній підготовці студентів-психологів. Теоретично обґрунтовано поняття «професійна ідентичність», «професійна ідентифікація», «професійна самоідентичність» і «професійна самоідентифікація». Професійна ідентичність розглядається як одне з важливих новоутворень особистості юнацького віку. Зазначається взаємозв’язок становлення професійної ідентичності з процесом фахового самовизначення. Встановлюється залежність ефективної самореалізації психолога в майбутньому від сформованості його професійної самоідентичності. Доводиться, що процеси когнітивного й індивідуального розвитку психологів в сукупності створюють основу для формування їхньої професійної ідентичності у процесі оволодіння фаховими компетентностями. Розглядається професійна ідентичність як динамічна структура, що розвивається і змінюється протягом всього життя людини. Професійна ідентичність визначається такими компонентами як екзистенційні, рольові та персональні самокатегоризації, що передбачає функціональне та екзистенційне споріднення людини і професії. Виокремлюються фактори, що здійснюють вплив на становлення професійної ідентичності майбутніх психологів. Аналізуються моделі професійної самоідентичності майбутніх фахових психологів. Акцентується увага на тому, що особистість майбутнього фахівця є однією із визначальних складових моделі успішного становлення його професійної самоідентичності. Визначається рівень усвідомленості студентами-психологами вибору своєї професії в процесі становлення їх професійної самоідентичності. Визначаються показники здатності досліджуваних студентів до самоідентичності. Виокремлюються чинники, що обумовлюють ефективність професійної самоідентичності студентів. Аналізується вплив психолого-педагогічних чинників на становлення самоідентичності досліджуваних.
38
Yershova, Liudmyla. "ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ УЧНІВСЬКОЇ І СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (7 грудня 2018): 162–68. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.162-168.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аксіологічного підходу до вивчення феноменів професійної педагогіки визначено реперну точку модернізації системи професійної освіти, якою має бути особистість людини як найвища цінність держави і найголовніший двигун оновлення її виробничих відносин. Охарактеризовано трансформацію феномена «праця» в системі внутрішніх цінностей українців. Статистично проілюстровано найбільш помітні трансформаційні зміни в системі цінностей сучасної української молоді, відображені в уявленнях про престижність освіти, професіоналізм та професійний успіх. Визначено основні чинники трансформації професійної освіти, що вплинули на зміну цінностей української молоді: глобалізаційні світові процеси, освітнє законодавство, стан економіки та стан самої освітньої системи. Представлено актуальні завдання вітчизняної системи освіти, покликані стабілізувати систему цінностей сучасної української молоді: подолання рольового дисбалансу між професійною та вищою освітою, зміцнення рівноправного партнерства і забезпечення їх рівноцінного внеску в економічну безпеку країни, якій однаково потрібні як компетентні вчені, так висококваліфіковані робітники; налагодження дієвих механізмів забезпечення наступності всіх рівнів освіти (загальної, професійної, вищої), організація ефективної професійної орієнтації молоді на всіх рівнях професійного самовизначення; удосконалення змісту професійної освіти та забезпечення її якості відповідно до завдань Нової української школи, запитів суспільства та економіки; розвиток державно-приватного партнерства, здатного покращити мотивацію всіх осіб, зацікавлених у підвищенні якості професійної освіти; вдосконалення форм і механізмів мотивації роботодавців для організації на своїх базах різних видів навчально- виробничої діяльності, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників для підвищення престижності професійної освіти; поширення в закладах професійної освіти досвіду функціонування центрів професійної кар’єри, організації системи консультування з розвитку професійної кар’єри; забезпечення умов для впровадження інклюзії в заклади професійної (професійно-технічної) освіти.
39
Gordiychuk, Catherine. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 15–19. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.116.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність професійного самовизначення особистості, розкривається зміст критеріїв та показників її сформованості в ранній юності. Виокремлено основні положення науковців щодо феномену особистісного самовизначення, здійснено узагальнення щодо самооцінки у ранній юності. Актуалізується проблема становлення професіонала, проблема особистісного і соціального розвитку майбутнього спеціаліста як суб'єкта соціальної дії та основні фактори впливу на вибір професії.
У статті наводиться опис особливостей професійного самовизначення учнів юнацького віку, з'ясована роль інтересів та здібностей у професійному самовизначенні школярів, вказано особистісні характеристики, які сприяють успіху молодої людини в професійній діяльності.
40
Осадча, К. П. "ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ТЬЮТОРСЬКОГО СУПРОВОДУ В АСПЕКТІ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (30 вересня 2020): 160–71. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-160-171.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано освітні технології та зроблено узагальнення щодо їх застосування у професійній підготовці майбутніх педагогів до реалізації тьюторського супроводу в закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, а також в неформальній освіті. Зважаючи на те, що гуманізм як прогресивна філософія життя є підґрунтям тьюторської позиції педагогів та, ґрунтуючись на аналізі науково-педагогічних праць, виділено специфічні освітні технології професійної підготовки майбутніх педагогів до реалізації тьюторського супроводу. До них віднесено: тьюторський супровід, картування, проєктування індивідуальної освітньої програми, питально-відповідні та тренінгові технології, технології модерації, візуалізації, рефлексії та взаємодії. Тьюторський супровід спрямований на відстеження динаміки освітніх досягнень і особистісного розвитку студентів у процесі навчання. Картування передбачає спільну роботу з напрямами індивідуального освітнього руху студента, простором його самовизначення і цілей та освітніми ресурсами середовища. Проєктування індивідуальної освітньої програми передбачає зосередження студентів на своїх поточних і майбутніх освітніх чи професійних цілях. Питально-відповідні технології спрямовані на розвиток комунікативних навичок студентів, а тренінгові – соціально-психологічної компетентності. Технології модерації дозволяють розвинути у студентів здатності до управління комунікативними взаємодіями в групі у ході дискусії. Технології візуалізації використовуються для наочного подання інформації та знань за допомогою різноманітних словесних, візуальних і мультимедійних кодів (предмет, слово, абревіатура, рисунок, креслення, графіка тощо). Рефлексивні технології дозволяють майбутнім педагогам навчитися передбачати результати своєї професійної діяльності, аналізувати їх, приймати самостійне рішення та знаходити вихід у проблемних ситуаціях. Технології взаємодії, зокрема мережевої, дозволяють студентам набути навичок організації тьюторського супроводу підопічних за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
41
Vykhrushch, A. V., T. I. Horpinich та J. Smyla. "ПРЕСТИЖНІСТЬ ПРОФЕСІЙ СЕРЕД СТАРШОКЛАСНИКІВ". Медична освіта, № 1 (6 травня 2019): 154–60. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10099.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – розглянути особливості становлення системи професійної орієнтації, узагальнити досвід зарубіжних країн, зокрема США, виявити тенденції професійного вибору сучасними старшокласниками, дослідити престижність професій медичного профілю.
Основна частина. У статті проаналізовано підходи до розуміння поняття “професійна орієнтація”, досліджено його історичний розвиток. Вивчено зарубіжний досвід в організації системи професійної орієнтації у взаємозв’язку із соціально-економічними умовами суспільства. Доведено роль Малої академії наук, профільних класів, спеціалізованих конкурсів у професійному самовизначенні майбутніх абітурієнтів. З’ясовано головні тенденції у формуванні системи цінностей старшокласників з метою уточнення окремих аспектів профорієнтаційної роботи в Україні та Польщі.
Висновки. Дослідження довело, що система професійної орієнтації в Україні та сучасному суспільстві загалом потребує використання нових підходів у відповідь на глобалізаційні та інформатизаційні процеси. Вивчення престижності професій у процесі індивідуального розвитку, створення порівняльних характеристик системи цінностей молоді різних країн, вплив полікультурного середовища, пошук психолого-педагогічних закономірностей професійного вибору є найбільш актуальними питаннями подальших наукових розвідок.
42
Глушко, Любов. "Переживання особистісної кризи в процесі формування професійної ідентичності у віці ранньої дорослості". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 377–86. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-377-386.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито особливості переживання особистісної кризи в процесі формування професійної ідентичності у віці ранньої дорослості. Виявлено характер співвідношення особистісної та професійної ідентичності у зазначений період розвитку. Показано, що становлення особистісної ідентичності є важливим фактором становлення професійної ідентичності та передує цьому процесу. Виявлено найбільш значущий період у становленні особистісної та професійної ідентичності (рання дорослість). Вивчено особистісні предиктори, що впливають на характер і темпи становлення професійної ідентичності. Виявлено кризові переживання, що супроводжують процес становлення професійної ідентичності. Зʼясовано, що становлення професійної ідентичності у ранній дорослості відбувається гетерохронно. В цілому період ранньої дорослості можна розглядати як сенситивний для становлення професійної ідентичності, що проявляється у підвищенні значущості Я-професійного у структурі Я-концепції, у значному зростанні тривожного ставлення до професійного майбутнього, у збільшенні інтенсивності кризових переживань професійного самовизначення. Досягнення особистісної ідентичності в ранній дорослості проявляється у підвищенні показників професійного самовизначення: задоволеність обраної професією, усвідомлення можливості професійної самореалізації, самостійність професійного вибору, зростання значущості Я-професійного у структурі Я-концепції, зниження страху, тривоги та байдужості до професійного майбутнього. Кризовий характер становлення ідентичності проявляється у специфіці та інтенсивності кризових переживань. Досягнення ідентичності веде до зниження вираженості кризових переживань самовизначення, труднощів спілкування та розчарування у вибраній професії. Ключові слова: особистість, особистісна криза, професійна ідентичність, рання дорослість.
43
Хлєстова, Світлана, Тетяна Шевчук, Тетяна Васенко, Ольга Спрут та Ірина Климчук. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНОМУ САМОВИЗНАЧЕННІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ПСИХОЛОГІВ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 85–89. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-20.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті висвітлено проблеми професійного самовизначення, які набувають значної актуальності для сучасного студентства, оскільки необхідною умовою професійного розвитку є готовність до майбутньої професійної діяльності. Вільний вибір професії, самовизначення й самореалізації особистості в професійній діяльності набуває актуальний характер. Особливо це важливо, коли мова йде про лікарів психологів, що координують процес соціалізації суспільства та молоді, які знаходяться в складних життєвих обставинах. Визначено рівень обізнаності професійного самовизначення студентів першого курсу медико-психологічного факультету, які вже навчаються за своїм майбутнім психологічним фахом. Теоретично обґрунтовано значення застосовування інтерактивних технологій у виявленні рівня професійного самовизначення майбутніх лікарів психологів. Розроблено зміст диспуту та просвітницького тренінгу на профорієнтаційну тематику психологічного спрямування, впроваджено їх в навчально-виховну практику медичних закладів вищої освіти, які готують медичних психологів та розкрито значущість професійного самовизначення для ідеалу майбутніх лікарів психологів.
44
Закатнов, Дмитро. "ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В ДОСЛІДЖЕННЯХ НАУКОВЦІВ НАПН УКРАЇНИ". Professional Pedagogics 2, № 21 (21 січня 2021): 138–44. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.138-144.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: Розв’язання проблеми підвищення якості та збалансованість структури людського капіталу, здійснення соціальними інституціями низки заходів, до числа яких відноситься й професійна орієнтація учнівської молоді. Мета статті – проаналізувати модифікацію парадигми професійної орієнтації в дослідженнях науковців НАПН України. Методи дослідження: теоретичний аналіз, порівняльний, структурно-функціональний методи; аналіз, синтез та узагальнення використовувалися з метою визначення рівня розробленості проблеми. Результати: відповідно до змін соціально-економічних умов розвитку суспільства модифікувалася парадигма професійної орієнтації учнівської молоді. У психолого-педагогічних дослідженнях чітко прослідковується зміна мети профорієнтаційної роботи з молоддю, яка модифікувалася у такій послідовності: формування готовності до вибору професії → формування готовності до професійного самовизначення → формування кар’єрної компетентності. На модифікацію парадигми профорієнтації значною мірою вплинули дослідження науковців Національної академії педагогічних наук України. У наукових установах НАПН України здійснювалися дослідження як теоретико-методологічних основ, так й організаційно-методичних засад профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю, які було покладено в основу її нормативно-правового та психолого-педагогічного забезпечення. Висновки: проблеми професійної орієнтації учнівської молоді є об’єктом наукових розвідок дослідників наукових установ НАПН України із часу її створення. Аналіз досліджень, присвячених професійній орієнтації, свідчить про те, що українські вчені запропонували напрями розв’язання комплексу психолого-педагогічних, філософських, соціально-економічних аспектів цієї проблеми, при цьому значний внесок у теоретико-методологічне та організаційно-методичне забезпечення модернізації та реформування освіти за цим напрямом зробили вчені Національної академії педагогічних наук України.
45
МЕН’Ї, ЯН. "ЗНАЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ЇХ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 175–79. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.26.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано проблему комунікативної культури як соціально-психологічного складника у струк- турі особистості, що дозволяє особистості розвиватись у гармонії із загальнолюдською культурою та набувати соціальну стійкість. Визначено, що в її основі лежать моральні цінності, знання про види і форми спілкування, якості, потрібні для повноцінного спілкування. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування значення кому- нікативної культури здобувачів вищої освіти для їх професійного становлення під час навчання. Подано теоре- тичний аналіз вітчизняної і зарубіжної науково-методичної літератури. Проаналізовано різні авторські погляди на поняття «комунікативна культура». Узагальнено культуроутворюючі компоненти комунікативної культури: емо- ційна культура або культура почуттів, культура мислення та мовна культура. Установлено, що комунікативна культура передбачає наявність комунікативного ідеалу, системи комунікатив- них норм і правил, власних комунікативних здібностей і вмінь. Визначено, що комунікативна культура забезпечує готовність особистості до життєвого і професійного самовизначення та є умовою успішного професійного роз- витку майбутнього фахівця. Виявлено професійні компоненти комунікативної культури фахівця. Доведено, що засобом та умовою комунікативної культури є комунікативна діяльність, тому під час професійної підготовки здо- бувачів вищої освіти висуваються вимоги, яким має відповідати комунікативна діяльність майбутнього фахівця. Для фахівця як суб'єкта професійної діяльності способом пізнання і перетворення світу є професійна культура, а способом перетворення себе – комунікативна культура. У цьому випадку комунікативна культура є сукупністю спеціальних комунікативних знань, навичок і вмінь, за допомогою яких людина уникає психологічних труднощів і прогнозує результативність міжособистісної та ділової професійної взаємодії.
46
Жигірь, В. І. "РОЗРОБЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСВІТНІХ ТРАЄКТОРІЙ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 54–61. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано різні підходи до трактування сутності понять «індивідуальна освітня траєкторія» та «індивідуальний освітній маршрут», визначено їхні особливості, теоретично обґрунтовано доцільність побудови для майбутніх кваліфікованих робітників. Досліджено законодавчу базу, що закріплює право учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на навчання за індивідуальною освітньою траєкторією. Також акцентовано увагу на етапах розроблення індивідуальної освітньої траєкторії майбутніх кваліфікованих робітників: ‒ цілепокладання та проектування ‒ містить постановку суб’єктами освіти (викладач і учень як партнери в освітньому процесі) цілей професійної підготовки; аналіз індивідуальних особливостей учнів (здібності, особистісні якості, можливості, інтереси, потреби, спрямованість особистості в частині життєвих і професійних цінностей і мотивів діяльності), необхідних для реалізації освітньої траєкторії учня, в тому числі стиль і темп його навчальної діяльності, способи роботи з навчальним матеріалом; особливості засвоєння матеріалу, здатності працювати в режимі індивідуальної програми та ін.; ‒ організації професійної підготовки ‒ передбачає організаційний та методичний супровід реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учнів. Він передбачає індивідуальний підхід та диференціацію навчання (диференціація матеріалу з навчальних дисциплін за рівнем складності, який відповідає можливостям, потребам та інтересам учнів); ‒ рефлексії та коригування професійної підготовки ‒ спрямований на усвідомлення учнями необхідності та значущості розроблення індивідуальної освітньої траєкторії як одного зі способів самовизначення та самореалізації в професії, а також на рефлексивне оцінювання та самооцінювання отриманих результатів для коригування власної освітньої діяльності. Зроблено висновок про те, що розроблення та упровадження індивідуальних освітніх траєкторій забезпечить можливість майбутнім кваліфікованим робітникам здійснювати індивідуальний вибір рівнів, змісту, форм, методів та засобів навчання професії; виробництву ‒ отримати фахівця із затребуваними кваліфікаційними параметрами; інженерно-педагогічним працівникам ‒ найбільш повно реалізувати власний науково-педагогічний потенціал.
47
Sereda, Olena. "Комунікація як засіб становлення професійної самосвідомості старшокласника шляхом підвищення його компетентності". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 47(50) (3 липня 2021): 242–51. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).228.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено модель підвищення професійної компетентності старшокласників шляхомкомунікативної дії, яка охоплює три взаємопов’язані складники, а саме: усвідомленняпрофесійних планів, пошук себе в обраній професії та самоактуалізацію в професійномувиборі. Ідея експерименту полягала у відкритті розуміння старшокласниками можливостізастосування своїх внутрішніх потреб професійної самореалізації в реально обраній професії.Метою було дослідження ролі комунікативної дії як засобу становлення професійноїсамосвідомості старшокласників шляхом підвищення їхньої компетентності. Для оцінкидинаміки комунікативного настановлення школярів проаналізовано результати тестуваннястаршокласників за методикою В. В. Бойко «Комунікативне настановлення» математичнимметодом «t-критерій» до і після експериментального втручання. Виявлено покращеннярезультатів в експериментальній групі, де зменшилися показники негативногокомунікативного настановлення; зауважено статистично значущі відмінності за показникамикомунікативного настановлення з різними типами професійного самовизначеннястаршокласників. Доведено, що готовність реагувати певним чином на міжособову взаємодіюзумовлена чинником «досвід спілкування», а саме оцінками та переживаннями сутностінабутого досвіду, поглядами та поведінкою, і що ці показники суттєво відрізняються залежновід професійного самовизначення старшокласників. Зроблено висновок, що підвищенняпрофесійної компетентності шляхом комунікації веде до покращення психічно-емоційногостану підлітків і створює нову внутрішню ситуацію для оптимізації їхнього професійногосамовизначення. Умовою професійного самовизначення, якою може скористатися психолог упрофорієнтаційній роботі, є застосування інформаційної дії для запуску повторного осмис-лення старшокласником власної реальності, що зрештою і формує стратегію його поведінки.Перспективним визнано розроблення професійно-психологічного тренінгу та застосуванняметоду каузометрії для дослідження професійної самосвідомості старшокласників.
48
Співак, Л. М., та Л. П. Шевченко. "ОСОБЛИВОСТІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ: СУЧАСНИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРАКТИЧНИЙ РАКУРС". Problems of Modern Psychology, № 3 (27 квітня 2021): 117–23. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Юнацький вік є сенситивним для розвитку ідентичності, що зумовлено потребами його представників в особистісному, професійному і суспільному самовизначенні. Ідентичність визначає цілісність та усвідомлення людиною особистісного і групового аспектів цього утворення. Мета статті – розкрити сучасний ракурс теоретичного та емпіричного вивчення особливостей ідентичності в юнацькому віці. Теоретично встановлено, що в юнацькому віці ідентичність набуває більшої цілісності та усвідомленості. У цьому віці інтенсивно розвиваються особистісна, професійна і соціальна ідентичності. Учні старших класів закладів загальної середньої освіти і студенти закладів фахової передвищої й вищої освіти усвідомленіше визначають власні фізичні, моральні й розумові якості, що засвідчує розвиток їх особистісної ідентичності. Старшокласники здатні усвідомлено обирати майбутню професію, студенти набувають професійних компетентностей, що свідчить про розвиток їх професійної ідентичності. Старшокласники і студенти здатні усвідомлено визначати себе як представника певної соціальної групи, що засвідчує їх соціальну ідентичність. Емпірично вивчалися особливості професійної ідентичності студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти, які здобувають спеціальність, пов’язану зі здоров’ям людини, зокрема й майбутніх учителів біології та здоров’я людини, майбутніх медичних сестер. В емпіричному дослідженні, яке проводилося в 2019–2020 рр., взяли участь студенти закладів вищої та фахової передвищої освіти міста Києва. Встановлено статистично значущі відмінності кількісних даних досліджуваних одного вікового діапазону – студентів першого і другого курсів педагогічних університетів і студентів другого і третього курсів медичних коледжів. Виявлено, що кількісні дані актуальності й значущості професійної ідентичності є суттєво вищими для студентів коледжів порівняно зі студентами університетів. Виявлені відмінності пояснюються неоднаковою тривалістю їх фахового навчання, зокрема й практичного, і, відповідно, різною інтенсивністю професійної ідентифікації.
49
Бурак, В. Г. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 13–20. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено структурно-системний аналіз методологічних підходів до дослідження професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування. Аргументовано, що професійна підготовка майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи передбачає врахування комплексу методологічних підходів до організації освітнього процесу в закладах вищої освіти, а саме: індивідуально-особистісного, діяльнісно-фахового, практико-орієнтованого, технологічного, культурологічного. З’ясовано, що індивідуально-особистісний підхід ураховує індивідуально-психологічні особливості особистості здобувача освіти, сприяє реалізації індивідуальної освітньої траєкторії за активної самостійної роботи, подальшого самовизначення в професії та самореалізації як особистості. Діяльнісно-фаховий ототожнюється з ефективністю освітнього процесу, включенням в активну, соціально значущу навчально-пізнавально-дослідницьку діяльність з освоєння знань, набуття умінь, навичок, формування компетенцій і компетентностей сфери обслуговування, здатністю та готовністю вирішувати спеціалізовані завдання, розв’язувати практичні проблеми. Практико-орієнтований забезпечує інтегрування теоретичного та практичного компонентів через поєднання навчання у закладі вищої освіти з практичною роботою в реальних виробничих умовах підприємств готельно-ресторанного бізнесу, отримання відповідних практичних та соціальних навичок, вирішення професійно значущих завдань. Технологічний пов’язаний зі здійсненням моделювання, проєктування і конструювання рішень ситуацій і задач в освітній та майбутній фаховій діяльності; прискоренням автоматизації та комп’ютеризації процесів виробництва й управління у сфері гостинності, застосуванням інформаційних технічних систем. Культурологічний полягає в організації освітнього процесу на засадах культуротворчості із використанням здобутків національної та світової культур, спрямованості на формування інтегральної компетентності здобувача освіти як суб’єкта культури, здатного до особистісного розвитку.
50
Терещук, А. І. "Проблеми професійної орієнтації та самовизначення учнів старшої школи". Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 458–64. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3461.
Повний текст джерелаАнотація:
Терещук А. І. Проблеми професійної орієнтації та самовизначення учнів старшої школи.
У статті розглянуто проблеми професійної орієнтації учнів та професійного самовизначення старшокласників, проаналізовано особливості традиційної системи профорієнтації у зв’язку з пошуком нових шляхів розв’язку проблеми.