Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Сальдо.
Статті в журналах з теми "Сальдо"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Сальдо".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Gres, Natalia. "АКТИВНО-ПАСИВНІ РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ: ДЕЯКІ ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВЕДЕННЯ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (27 листопада 2020): 4–13. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0201.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюються актуальні теоретичні та практичні аспекти застосування активно-пасивних рахунків бухгалтерського обліку. Проведено контент-аналіз встановленого порядку ведення рахунків бухгалтерського обліку. Досліджено призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типові схеми реєстрації та групування інформації про господарські операції. Виявлено ті з них, які можуть списуватися в порядку їхнього закриття як в дебет так і в кредит відповідного рахунку/субрахунку. Виокремлено розрахункові рахунки, які в результаті запису на них господарських операцій можуть змінювати своє одностороннє сальдо з кредитового на дебетове й навпаки. Відмічено, що облік попередньої оплати на рахунках окремих суб'єктів господарювання не відповідає методології ведення бухгалтерського обліку. Активно-пасивні рахунки класифіковано за змістом і призначенням. Ідентифіковано розрахункові, операційно-результатні та фінансово-результатні рахунки бухгалтерського обліку, які мають одночасно ознаки активного і пасивного рахунка. Охарактеризовано основні риси їхньої будови. Проаналізовано описані у навчальній та науковій літературі підходи до розрахунку сальдо по активно-пасивному рахунку. Відмічено, що вони ґрунтуються на використані взаємозв’язку між синтетичним рахунком і аналітичними рахунками, які він поєднує. Розроблено алгоритми перевірки правильності виведення по активно-пасивному рахунку кінцевого сальдо без застосування даних деталізації облікових записів. Практично доведено його ефективність в умовах оптимальної побудови схеми аналітичного обліку. Запропонована методика дозволяє швидко перевірити кінцеве сальдо як синтетичного, так і супроводжуючих його аналітичних активно-пасивних рахунків. При цьому, не має значення, чи є сальдо розгорнутим або одностороннім, чи відбувається перетворення останнього з дебетового в кредитове і навпаки.
2
Kopych, R. I. "Вплив потоків капіталу на сальдо бюджету країн Європейської "периферії"". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 92–98. http://dx.doi.org/10.36930/40290916.
Повний текст джерелаАнотація:
Зв'язок між потоками капіталу і сальдо бюджету становить важливий елемент дослідження фіскальної політики країн інтеграційного утворення, включно з особливостями взаємодії його найбільших країн та країн умовної "периферії". Насамперед доречно порівняти залежність від потоків капіталу та обмежень платіжного балансу країн Центрально-Східної Європи і Балтії, оскільки ці країни відрізняються за рівнем доходу, особливостями політики обмінного курсу та підходами до євроінтеграційного процесу. Припускається, що з підвищенням ступеня економічної інтеграції підсилюється залежність від потоків капіталу та обмежень платіжного балансу, що порівняно самостійно впливає на проведення фіскальної політики. Водночас поглиблення інтеграції призводить до уніфікації найбільш загальних параметрів фіскальної політики, як сальдо бюджету та рівень державного боргу, що полегшує гармонізацію фіскальної політики на рівні інтеграційного утворення. На підставі річних даних 1990-2018 рр. проаналізовано залежність сальдо бюджету країн Центральної і Східної Європи, Південної Європи і Балтії від припливу капіталу і ставки LIBOR (англ. London Interbank Offer Rate). Показано, що залучення іноземного капіталу призводить до погіршення сальдо бюджету країн європейської "периферії", але вплив зникає з урахуванням циклу ділової активності, що засвідчує проциклічність потоків капіталу. Для нейтралізації надмірного припливу-відпливу капіталу, що так чи інакше впливатиме на фіскальні показники, необхідні заходи координації фіскальної політики на обох рівнях – національному і наднаціональному.
3
Kostko, V. S. "Netting in the System of Legal Facts." Herald of Economic Justice 16, no. 2 (2021): 61–82. http://dx.doi.org/10.37239/2500-2643-2021-16-2-61-82.
Повний текст джерела
4
Вавдіюк, Н. С., та Н. І. Корецька. "РЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ В УКРАЇНІ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (30 грудня 2020): 302–10. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено участь регіонів в загальній структурі зовнішньої торгівлі, Так, проаналізовано зміни обсягів зовнішньої торгівлі за регіонами України по експорту та імпорту товарів у період 2018–2019 років, представлено загальний обсяг сальдо зовнішньої торгівлі за регіонами України у 2019 році.
5
Красильникова, Елена Анатольевна, та Александр Федорович Никишин. "Тенденции двухзначных приростов экспорта: оздоровление структуры или задачи сохранения положительного сальдо". Russian Journal of Entrepreneurship 19, № 11 (30 листопада 2018): 3525. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.11.39586.
Повний текст джерелаАнотація:
В представленной научной статье рассматривается динамика макроэкономических показателей внешней торговли Российской Федерации. Оценивается структура внешнеторгового баланса в прошлом и текущем годах. Детальное внимание уделено основным тенденциям структуры экспорта Российской Федерации в 2016-2018 гг. Представляются интересными темпы прироста объемов вывозимых из страны топливно-энергетических и продовольственных товаров, сельскохозяйственного сырья.
6
Черкай and A. Cherkay. "The Formulas of Direct Calculation a Balance of Accounts." Auditor 2, no. 8 (August 25, 2016): 23–28. http://dx.doi.org/10.12737/21060.
Повний текст джерелаАнотація:
Th e paper considers formulas of direct calculation of values of the fi nal and the current balance of the accounts
through the records their opening balances and turnovers with positive and negative signs.
7
Kantor, N. E. "Set-Off against Closely Connected Right in Terms of Saldo Theory." Herald of Economic Justice 16, no. 9 (2021): 136–78. http://dx.doi.org/10.37239/2500-2643-2021-16-9-136-178.
Повний текст джерела
8
Красильникова, Елена Анатольевна, та Леонид Александрович Брагин. "Структура товарных ресурсов российской федерации как основа формирования базового ассортимента торговли". Russian Journal of Entrepreneurship 19, № 3 (31 березня 2018): 633. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.3.38821.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье оценивается структура товарных ресурсов РФ с учетом динамики последних лет с проекцией на базовый ассортимент торговых организаций. Авторами исследуются такие макроэкономические показатели, как экспорт, импорт, сальдо внешнеторгового оборота РФ за последние два года. Строится и подтверждается гипотеза о том, что структура товарных ресурсов страны является основой для формирования ассортимента торговых организаций.
9
Honchar, Halina, Alla Chornovol, and Svitlana Shybirina. "THE IMPACT OF THE PANDEMIC ON THE CURRENCY MARKET OF UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 102–11. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-102-111.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено трактування дефініції валютного ринку та його суб’єкти. Проаналізовано вплив розгортання епідеміологічної кризи на основні показники валютного ринку України. Встановлено, що в березні 2020 р. чистий продаж валюти центральним банком склав 2,2 млрд дол. США, регулятор згладжував коливання в бік знецінення гривні під час запровадження карантинних заходів – обсяги чистої купівлі валюти за рік перевищили 1 млрд дол. США. Завдяки розгортанню епідеміологічної кризи значно посилився попит на іноземну валюту, зокрема на долари США та євро. Це зумовлено тим, що громадяни розглядають подані валюти як спосіб захисту від можливих інфляційних коливань під час кризи, тому і виявляють підвищений попит на іноземну валюту через інфляційні очікування (сальдо обсягу операцій з готівковою іноземною валютою +84,6 млн дол. США в еквіваленті; у порівнянні з 2019 р. – 181,5 млн дол. США в еквіваленті). В свою чергу, це посилило девальваційний тиск на гривню, а сальдо інтервенцій у грудні 2020 р. стало від’ємним (-289,2 млн дол. США). Такі показники свідчать про кризові явища на валютному ринку, зростання попиту на іноземні валюти (а відповідно, і зростання обсягів доларизації економіки в кризовий час) та посилення інфляційних процесів. З’ясовано фактори, які стримують подальший розвиток валютного ринку. Запропоновано сценарії розвитку вітчизняного валютного ринку після пандемії коронавірусу.
10
Зайцев, Юрий Константинович. "Возможности диверсификации партнерств на рынках природного газа в рамках сложившихся форм сотрудничества государства и бизнеса стран БРИКС". Public-Private Partnership 2, № 4 (31 грудня 2015): 193. http://dx.doi.org/10.18334/ppp.2.4.36872.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье проводится анализ возможностей по формированию новых партнерств в сфере добычи и потребления природного газа странами БРИКС в условиях сложившихся модальностей партнерства между государством и бизнесом. Автор анализирует текущую ситуацию на рынках природного газа стран БРИКС, оценивая имеющиеся ресурсы, объемы добычи и потребления, структуру рынков, а также экспортное-импортное сальдо. В заключении автором предлагаются рекомендации по сотрудничеству России с остальными странами БРИКС на рынках природного газа.
11
Dubyagin, Alexander, Volodymyr Gurуеv та Irina Firsova. "МІЖРІВНЕВИЙ БАЛАНС: БАЛАНСОВІ ПОКАЗНИКИ МІЖРІВНЕВОГО ПЕРЕСУВАННЯ ОДИНИЦЬ ОБ’ЄКТА – АГРЕГАТНА ФОРМА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 92–100. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-92-100.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Балансові показники міжрівневого пересування одиниць керованого структурованого об’єкта забезпечують всебічну кількісну оцінку наслідків керуючого впливу на об’єкт щодо ознаки, вимірюваної у шкалі відношень. Постановка проблеми. Неагреговані балансові показники, запропоновані до цього для характеристики міжрівневого пересування, унеможливлюють подібну оцінку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обчислення неагрегованих балансових показників міжрівневого пересування відбувається через значення чисельності рухомих одиниць об’єкта. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об’єкт, виконувана у значеннях вимірюваної ознаки і пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об’єкта. Постановка завдання. Сформулювати балансові показники пересування в системі показників міжрівневого балансу шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Виклад основного матеріалу. Агреговані балансові показники міжрівневого пересування формулюються на основі його канонічної форми – міжрівневого заміщення, що дозволяє всебічно охарактеризувати наслідки керуючого впливу на об’єкт на різних рівнях їх систематизації. Результат такої систематизації – абсолютні та середні показники сальдо пересування і рівневого обороту, відносне сальдо пересування, коефіцієнти структури рівневого приросту й рівневого обороту, ефективність пересування, визначені в різних видових категоріях за критеріями «ступінь агрегування» та «межі руху». Вони сформульовані через сукупні значення ознаки, вимірюваної на тому чи іншому рівні у рухомих одиниць об’єкта, представлених у категоріях міжрівневого пересування «прибуття» і «вибуття». Висновки відповідно до статті. Запропоновані балансові показники міжрівневого пересування мають важливе значення для оцінки наслідків та ефективності керуючого впливу на структурований об’єкт.
12
Дорошенко, Юрий Анатольевич, та Анна Вячеславовна Бережная. "Методологические подходы к формированию комплексной инвестиционно-инновационной системы региона". Экономика. Информатика 47, № 3 (28 жовтня 2020): 483–90. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0932-2020-43-3-483-490.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность исследования региональных экономических систем обусловлена низкой конкурентоспособностью отечественной продукции на международных рынках, отрицательным сальдо торгового баланса и преобладанием импортной продукции на внутреннем высокотехнологичном рынке. Поэтапное развитие российских регионов призвано обеспечить развитие науки и техники, промышленности, сферы услуг и туризма, базируясь на уникальных природно-климатических условиях и природных богатствах. В статье представлены основные методологическиеподходы к формированию сложной инвестиционно-инновационной системы региона, призванной аккумулировать существующие ресурсы инвестиционно-инновационного потенциала для дальнейшего их вовлечения в инновационный процесс.
13
Ishchuk, Svitlana. "ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: ОЦІНКА ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 17 (12 березня 2019): 68–76. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-01-68-76.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано динаміку і ключові тенденції розвитку хімічної промисловості регіонів України упродовж 2012–2017 років. Здійснено розрахунок множини показників, які відображають: темпи приросту обсягу реалізованої хімічної продукції і частку експорту в ній; продуктивність праці; рентабельність операційної діяльності; фінансовий результат (сальдо); частку прибуткових хімічних підприємств. На підставі результатів проведених оцінок усі регіони України умовно розділено на чотири групи за рівнем потенціалу та ефективністю функціонування хімічної промисловості. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на збільшення експортного потенціалу хімічних виробництв шляхом стимулювання зовнішньоекомічної активності підприємств і їх технічне переоснащення, а також створення нових високотехнологічних виробництв.
14
Мартиненко, В. В., та О. М. Палюх. "ПРОГНОЗУВАННЯ ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСУВАННЯ НА РОЗВИТОК АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 1 (25 травня 2017): 101–9. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.101-109.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье реализован методический подход трендового анализа и установления интервалов доверия при прогнозировании влияния государственного финансирования на развитие аграрного сектора экономики Украины. Обоснованна вероятность рецессии аграрного сектора экономики в 2016, в результате чего спад сельскохозяйственного производства может составить от 3 до 25 % уровня 2015, а производительность труда в сельскохозяйственных предприятиях – соответственно от 86 до 58 % в зависимости от сценария прогноза. Объем финансового результата (сальдо) до налогообложения в 2016 может составить от 10,8 млрд грн (согласно нижнего интервала доверия) до 108,1 млрд грн (согласно верхнего интервала доверия), а рентабельности сельскохозяйственного производства – соответственно от 15,5 до 40 %.
15
Kolodiichuk, Volodymyr. "ПРІОРИТЕТИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 23 (29 вересня 2020): 143–52. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-03-143-152.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено структуру експортно-імпортних операцій агропромислових підприємств Львівської області та дано оцінку її ефективності. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі АПК Львівської області формується за рахунок сировинної структури експорту, яка надаючи підприємствам ситуативні вигоди у можливості швидкого одержання валютних коштів, загалом не відповідає державним інтересам. Переважну більшість найменувань агропромислової продукції область імпортує, незважаючи на сприятливий ресурсний потенціал для її виробництва. Для області пріоритетними напрямками міжнародної підтримки є обмін досвідом та залучення інвестиційних ресурсів у сферу виробництва, переробки та зберігання аграрної продукції. Серед експортних пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК є торгівля продукцією переробних підприємств, експорт органічних товарів та використання транзитного потенціалу області.
16
Муромцева, Ю. І. "СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ХАРКІВЩИНІ". Історія та географія, № 56 (2019): 110–16. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2019.56.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті основні демографічні чинники, що впливають на індустрію туризму у Харківському регіоні. Оскільки населення є одночасно виробником і споживачем туристичних послуг, проаналізовано стан демографічних процесів (народжуваності, смертності, природного руху й структури населення), які можуть бути загрозою або резервом туристичного потенціалу регіону. Виявлено негативні демографічні тенденції на Харківщині – зниження сумарного коефіцієнту народжуваності, природного приросту, зменшення частки осіб допрацездатного віку, які у короткій перспективі не становлять загрози для розвитку туристичного бізнесу, а також відхилення у гірший бік демографічних показників регіону відносно загальноукраїнських. Серед позитивних чинників розвитку туризму – Харківщина високо урбанізований регіон, що має додатне сальдо міграції та незначну динаміку зниження рівнів смертності населення.
17
Prilepskiy, Ilya. "Impact of Fiscal Policy on Current Account and Real Exchange Rate of Rouble." Economic Policy (in Russian) 10, no. 6 (December 2015): 7–23. http://dx.doi.org/10.18288/1994-5124-2015-6-01.
Повний текст джерела
18
Кондратов, Дмитрий. "СОВРЕМЕННАЯ МИРОВАЯ ВАЛЮТНАЯ СИСТЕМА И ПЕРСПЕКТИВЫ ЕЕ РАЗВИТИЯ, "Общество и экономика"". Общество и экономика, № 6 (2018): 5–26. http://dx.doi.org/10.7868/s0207367618060018.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема доллара как резервной валюты не стала бы столь злободневной в последние годы, если бы не ее непосредственная связь с усилением международных платежных дисбалансов - ростом дефицита платежного баланса США, с одной стороны, и увеличением положительного сальдо балансов многих других стран, особенно стран Азии и стран - экспортеров нефти, - с другой. Устойчивость такой ситуации целиком определяется готовностью центральных банков, в частности азиатских, накапливать свои резервы в форме активов США и тем самым финансировать дефицит платежного баланса этой страны. Экономические кризисы, спровоцированные нестабильностью финансовой системы США, еще больше обострили проблемы долларового господства и поставили под вопрос устойчивость лидирующих позиций доллара. В данной статье рассматриваются возможные пути и механизмы перестройки мировой валютной системы на мультивалютный стандарт, а также перспективы доллара США как резервной валюты.
19
Povna, Svitlana. "МІЖРЕГІОНАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДЕРЖАВ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(20) (2019): 72–79. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-4(20)-72-79.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність та роль у сучасному світі міжрегіональних економічних зв’язків. Визначено найбільші торговельні партнери України. Проаналізовано динаміку сальдо експорту-імпорту товарів і послуг України. З’ясовано, що міжрегіональні зв’язки є потужним інструментом, який треба правильно використовувати, оскільки він може призводити не лише до позитивних, але й до негативних результатів. При створенні міжрегіональних зв’язків необхідно стежити за балансом експорту-імпорту (торговельним дефіцитом), а також прагнути використовувати й розвивати власні конкурентні переваги. Ефективність міжрегіональних економічних зв’язків перебуває в прямій залежності від стадії розвитку країни. Для країн, що розвиваються, проблеми можуть викликатися високою часткою експорту сировини. Для розвинутих країн проблеми викликаються високою вартістю робочої сили. На сьогодні конкурентоспроможність України зумовлена передусім низькою вартістю робочої сили, але це не є довготривалою перевагою. Тому в цей час бажано розвивати промисловість та послуги, які володіють новітніми технологіями, включаючи смарт-спеціалізацію, та можуть забезпечити високі конкурентні позиції України на світовому рівні.
20
Баженова, О. В. "Поточні рахунки та економічне зростання: емпіричне дослідження впливу на прикладі країн що розвиваються". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 1 (30 вересня 2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue1-2021-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено вплив дисбалансів поточного рахунку на економічне зростання у країнах світу, що розвиваються. У статті розглянуто дисбаланси в рахунок потоків на економіку зростання поблизу регіонів світу, яка розвивається. Врівноважуючи платіжний баланс, збільшуючи облік поточних операцій, це відіграє важливу роль у контексті забезпечення економічного розвитку країни. Щоб охарактеризувати темпи економічного зростання країни, необхідно побачити, як розвиваються середні темпи зростання реального ВВП у 2019 році в країнах країни, переваживши середнє значення показника в суспільстві. Нижчому значенню цього показника сприяли країни розвитку та країни ЄС. З цією метою побудовано модель з панельними даними з фіксованими ефектами для визначення причино-наслідкових зв’язків між приростом економічного зростання країн, що розвиваються, та споживчими і державними витратами й сальдо рахунку поточних операцій. Визначено, що вплив досліджуваних чинників є значущим. Причому найбільший вплив на темп економічного зростання здійснює поточний рахунок. На основі результатів моделювання удосконалено рекомендації щодо забезпечення довгострокового економічного зростання.
21
Zavyalov, Alexandr, and Yury Patrakov. "Universal calculation method for optical reflection characteristics of dihedral reflector with lambert surfaces as per radiative balance method." Transactions of the Krylov State Research Centre 4, no. 398 (November 15, 2021): 129–37. http://dx.doi.org/10.24937/2542-2324-2021-4-398-129-137.
Повний текст джерелаАнотація:
Object and purpose of research. This paper discusses the ways to improve current calculation method for reflection parameters during remote laser detection and ranging by means of a dihedral reflector with Lambert surfaces equal to reflection coefficients of each surface as per the generalized method of radiative balance. The study also discusses the evolution of optical methods and analytical research tools in this domain, as well as laser signature calculation for various ships and other structures. Materials and methods. Analytical calculation methods, software, calculation methods for remote laser detection and ranging taking into account optical parameters and reflection coefficient of dihedral reflectors used to calculate laser signature of ship structures. Main results. Improved efficiency and accuracy of calculation methods for laser detection and ranging with respect to dihedral reflectors for surface ships. Conclusion. Calculation methods of remote laser detection and ranging suggested in this paper offer additional capabilities in lidar signature measurements of ships and other structures.
22
Шайкин, Д. Н., Д. Т. Есембекова, М. М. Валиева, О. В. Копылова, D. Shaikin, D. Yesembekova, М. Valiyeva, and O. Kopylova. "MIGRATION POTENTIAL OF THE COUNTRY AS A FACTOR IN THE FORMATION OF AN EFFECTIVE ECONOMIC SYSTEM." Вестник Казахского университета экономики, финансов и международной торговли, no. 4 (November 19, 2020): 81–87. http://dx.doi.org/10.52260/2304-7216.2020.4(41).9.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрена проблема изучения миграционного потенциала, выступающего одной из ключевых движущих сил при формировании экономической системы государства. В рамках осуществления теоретического изучения и проведения анализа научной литературы сформулирован и дополнен понятийно-категориальный аппарат, раскрывающий точки зрения и научные подходы зарубежных ученых-исследователей различных направлений, занимающихся вопросом анализа миграционного потенциала в регионе.В статье рассмотрены методы оценки миграционного потенциала, которые являются общепринятыми и основываются на анализе и использовании таких абсолютных статистических показателей, как численность прибывшего и выбывшего населения, а также сальдо миграции. В связи с этим, авторами дополнен и осуществлен расчет коэффициента вариации, характеризующий колеблемость миграционных процессов в Северном регионе Казахстана, в который входят Акмолинская, Костанайская, Павлодарская и Северо-Казахстанская области. Согласно выполненным расчетам наибольшее значение данного показателя отмечается в Акмолинской области, что говорит о высоком уровне статистической колеблемости сальдо миграции в данном регионе. В целом, авторы указывают на необходимость учета полученных результатов при разработке национальных и региональных программных документов, целью которых является дальнейшее эффективное развитие миграционных процессов, направленное наобеспечениеустойчивого социально-экономического развития. The article deals with the problem of studying the migration potential, which is one of the key drivingforces in the formation of the state's economic system. As part of the theoretical study and analysis of scientific literature, the conceptual and categorical apparatus containing the points of view and scientific approaches of foreign researchers in various fields dealing with the analysis of migration potential in the region is formulated and supplemented. The article considers a number of approaches to assessing migration potential, which are generally accepted and are based on the analysis and use of such absolute statistical indicators as the number of arrivals and departures, as well as the migration balance. In this regard, the authors supplemented and calculated the coefficient of variation that characterizes the fluctuation of migration processes in the Northern region of Kazakhstan, which includes the Akmola, Kostanay, Pavlodar and North Kazakhstan regions. According to the calculations, the highest value of this indicator is noted in the Akmola region, which indicates a high level of statistical fluctuation of the migration balance in this region. In general, the authors point out the need to take into account the results obtained in the development of national and regional policy documents, the purpose of which is to further effective development of migration processes aimed at ensuring sustainable socio-economic development.
23
Cокуренко, С. В. "МАКРОЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КРИЗОВИХ ЯВИЩ В УКРАЇНІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 139–45. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено порівняльний аналіз перебігу кризових явищ останніх двох десятиліть в Україні. Багато науковців стверджують, що деструктивний вплив пандемії COVID-19 пояснюється “паралічем” більшості сегментів світової економіки та зростанням невизначеності щодо майбутнього розвитку подій, що могло створити спад виробництва на зразок “великої депресії” 1929-2033 рр. Попри відмінності у засадничих причинах для макроекономічної дестабілізації та способах проведення стабілізаційної політики, кризові явища 2008-2009, 2014-2015 та 2020-2021 рр. мають подібні риси в обох аспектах – динаміки відносних цін і обсягів виробництва. Відповідний аналіз проведено за даними, що охоплюють період за 4 квартали до початку кризових явищ та 8 кварталів після їх початку. Прогнози для періоду 2021Q2-Q4 для показників валового внутрішнього продукту (ВВП), промислової продукції, аграрного виробництва, роздрібного товарообігу, сальдо поточного рахунку і окремих макроекономічних індикаторів зроблено за допомогою автоматичної процедури ARIMA(n,m). Основні результати проведеного аналізу можна підсумувати так: а) на досягнення передкризового рівня ВВП потрібно більше ніж 8 кварталів, б) відновлення економіки після пандемії COVID-19 видається достатньо оперативним, головним чином завдяки відчутному поліпшенню умов торгівлі, в) незалежно від походження (внутрішнє чи зовнішнє) кризові явища супроводжуються тимчасовим зниженням РОК.
24
Petrov, Vyacheslav. "DEVELOPMENT OF A SEARCH ALGORITHM OF CONTROL NODE VOLTAGE LEVELS ENSURING ACTIVE POWER FLOW BALANCE REDUCTION IN A CONTROLLED SECTION." Proceedings of Irkutsk State Technical University 22, no. 4 (April 2018): 148–57. http://dx.doi.org/10.21285/1814-3520-2018-4-148-157.
Повний текст джерела
25
Аббасова, Т. С., and Т. Э. Аббасов. "Development options for the world monetary system." Voprosy regionalnoj ekonomiki, no. 2(47) (June 18, 2021): 163–69. http://dx.doi.org/10.21499/2078-4023-2021-47-2-163-169.
Повний текст джерелаАнотація:
Выявлены факторы влияния валютной политики на валютный рынок и реальный сектор экономики Российской Федерации. Составлена модель для анализа факторов, влияющих на уровень заниженности или завышенности валютного курса Российской Федерации по отношению к паритетному валютному курсу. Показано, что уровень заниженности валютного курса отрицательно коррелирует с сальдо платежного баланса и ростом ВВП, при этом положительно коррелирует с уровнем инфляции, уровнем природной ренты в экономике и уровнем коррупции в стране. Предложены организационные мероприятия для повышения эффективности валютного контроля в России. The factors of influence of monetary policy on the foreign exchange market and the real sector of the economy of the Russian Federation are revealed. A model has been compiled to analyze the factors that influence the level of undervaluation or overvaluation of the Russian Federation exchange rate in relation to the parity exchange rate. It is shown that the level of undervaluation of the exchange rate negatively correlates with the balance of payments and GDP growth, while positively correlating with the level of inflation, the level of natural resource rent in the economy and the level of corruption in the country. Organizational measures are proposed to improve the efficiency of currency control in Russia.
26
Блинова, Татьяна Викторовна, та Светлана Геннадиевна Былина. "ПОСТРОЕНИЕ СРЕДНЕСРОЧНОГО СЦЕНАРНОГО ПРОГНОЗА ЧИСЛЕННОСТИ СЕЛЬСКОГО НАСЕЛЕНИЯ РОССИИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 5 (18 вересня 2019): 93. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-5-93-100.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью исследования является разработка среднесрочного прогноза и построение альтернативных сценариев изменения численности сельского населения. Для задач прогнозирования в работе использован метод передвижки возрастов или метод компонент, основанный на уравнении демографического баланса, реализованный в программе Mathcad 11.0. Результатом исследования явилось построение сценарных прогнозов численности сельского населения России до 2025–2045 гг. В статье представлены оптимистический, пессимистический и инерционный сценарии численности сельского населения России без учета итогов сельско-городской миграции, а также критический и умеренно оптимистический сценарии, учитывающие влияние миграции. Выполнен сравнительный анализ пяти сценарных прогнозов численности сельского населения, выявлены риски и демографические ограничения социально-экономического развития сельских территорий. Полученные результаты могут быть использованы федеральными органами власти при разработке программы социально-демографического развития сельских территорий России, а также академическим сообществом для оценки демографических изменений, определения рисков и ограничений социально-экономического развития села. Прогнозируемая численность населения сельских территорий России по всем сценариям, рассмотренным в статье, сократится с 37,3 млн человек (2019 г.) до 35,0–37,2 млн (2030 г.) и 31,5–36,5 млн человек (2045 г.). Различия между «верхней» и «нижней» границами предполагаемой численности сельского населения составят 1,5 млн в 2030 г. и 3,7 млн человек в 2045 г. без учета сальдо миграции, а также 1,5 млн и 3,6 млн человек с учетом итогов сельско-городской миграции.
27
Чмыхова, Екатерина Витальевна, Денис Геннадьевич Давыдов, Андрей Александрович Григорьев, Мария Сергеевна Зиренко та Ричард Линн. "Подтверждение валидности образовательных достижений как показателя регионального интеллекта". Психология. Журнал Высшей школы экономики 13, № 4 (7 грудня 2016): 647–54. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2016-4-647-654.
Повний текст джерелаАнотація:
Валидность образовательных достижений регионов как показателя регионального интеллекта была оценена на множестве 29 регионов Российской Федерации. Региональные образовательные достижения представляли собой средние баллы, полученные на Едином государственном экзамене в 2014 г. лицами, принятыми в бюджетные ВУЗы регионов Российской Федерации в 2014 г. Региональный интеллект оценивался на выборках респондентов в возрасте 17-50 лет. Размер выборок варьировал от 28 до 365 (в среднем 154.8). Всего 4645 респондентов из 101 населенного пункта России приняли участие в исследовании. Измерение интеллекта проводилось с помощью теста «Стандартные прогрессивные матрицы Равена» с 20-минутным ограничением времени тестирования. Кроме того, были использованы данные по девяти дополнительным переменным. Этими переменными были число зарегистрированных преступлений на 100000 человек населения, число родившихся на 1000 человек населения, младенческая смертность, доля городского населения, миграционное сальдо, доход на душу населения в рублях (все за 2012 г.), широта и долгота географического центра региона, доля этнических русских. В то время как корреляция образовательных достижений с измеренным интеллектом была низкой (0.10), функциональная близость этих двух показателей, оцененная путем коррелирования их с дополнительными переменными, была достаточно высокой (корреляция двух векторов корреляций составила 0.74; p < 0.05). Это подтверждает валидность образовательных достижений регионов как показателя регионального интеллекта. Низкое значение прямой корреляции образовательных достижений с измеренным интеллектом может быть объяснено неточностью обеих этих мер.
28
Liashuk, Mykola. "Особливості функціонування сфери обслуговування у транскордонному українсько-польському співробітництві (на прикладі Волинської області)". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (29 травня 2017): 128–36. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-128-136.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті було здійснення аналітичного огляду особливостей українсько-польського співробітництва у сфері обслуговування Волинського регіону. Основними завданнями, які поставлені були: вивчити вплив факторів на розвиток сфери обслуговування регіону та розкрити особливості функціонування сфери обслуговування з урахуванням сучасних економічних реалій. У статті охарактеризовано особливості групування послуг на окремі частини, розглянуто їх сфери, специфіку, види, а також блоки. Розкрито перший блок, який включає побутові послуги (до них відносяться ті види робіт і діяльності в нематеріальній формі, які пов’язані із задоволенням особистих або сімейних потреб), другий блок – соціально-культурні послуги (виховання та освіта людини на різних етапах його життя; охорона здоров’я, оздоровлення, рекреація; фізична культура, спорт; ритуальні послуги; культура, відпочинок, розваги; туризм); третій блок – містить обмежене коло послуг, головним чином пов’язаних із забезпеченням умов життя та четвертий блок, який характеризується послугами інженернотехнічного характеру (транспортні, будівельні, ремонтні, комунікаційні послуги). Досліджено рамки українсько-польського співробітництва в межах Волинського регіону. Доведено, що у період з 2010 по 2016 рр. у сфері обслуговування нашої області та країн ЄС (у тому числі республіки Польща) спостерігались незначні коливання у експорті та імпорті послуг. Проаналізовано ряд цифр та відповідних графіків, виходячи з яких, зроблено висновок, що Волинська область є важливим стратегічним партнером Польщі у сфері обслуговування, при чому з позитивним економічним сальдо. Детально проаналізовано структуру експорту та імпорту послуг в рамках українсько-польського співробітництва. Визначено шляхи подальшого співробітництва у сфері обслуговування в межах Волинського регіону.
29
Larysa Savosh, Liudmyla Pavliuk та Pavlo Kravchuk. "ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ ВІД ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНИХ ЧИНИКІВ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 34–42. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження залежності рівня розвитку соціально-економічної сфери України від зовнішньо-економічних чинників. Затвердженим на законодавчому рівні вектором розвитку України є інтеграція до європейського та світового господарства. Наша країна має значні конкурентні переваги, такі як: зручне географічне розташування, високий рівень забезпечення природними ресурсами, доступність трудових ресурсів тощо. Зважаючи на історичні особливості розвитку вітчизняної економіки, зокрема, та й України загалом, процеси інтеграції чинять не лише позитивний вплив на вітчизняну економіку та рівень добробуту населення, але й несуть суттєві виклики та загрози. Саме у цьому полягає актуальність обраної теми досліджень наукової публікації.
Основним показником, що характеризує рівень розвитку соціально-економічної сфери країни є значення валового внутрішнього продукту. Основними чинниками зовнішньо-економічної діяльності є експорт та імпорт товарів та послуг, зовнішньо-торговельне сальдо та прямі іноземні інвестиції. Для проведення дослідження обрано часовий період з 2001 року до 2020 року. Висунуте припущення про високу залежність між ВВП та експортом товарів та послуг не підтвердилося в процесі досліджень. В результаті проведених досліджень з використанням економіко-математичного моделювання підтверджено високу залежність ВВП України від імпорту товарів та послуг.
Такі результати дослідження пояснюються структурою вітчизняного імпорту, у якому переважають продукція машинобудування, хімічної промисловості та мінеральна продукція. Це формує високу залежність вітчизняної промисловості, і соціально-економічної сфери загалом, від імпортованої продукції, що є одним із основних негативних наслідків економічної інтеграції. Для зменшення ризиків економічних інтеграційних процесів необхідно впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій у промисловості, що дозволить підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції, активізація інноваційних процесів у національному господарстві, активізація експорту та підтримка вітчизняного товаровиробника.
30
Pelekh, Oksana. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ВІД ПОЧАТКУ XX CТОЛІТТЯ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 371–85. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-371-385.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано необхідність вивчення структурної динаміки національного експорту та імпорту та оцінено структурні зміни зовнішньоекономічної діяльності України. Доведено, що від початку XX століття існувало дві повноцінні хвилі зростання і спадання експорту та імпорту. Перша хвиля – стабільне і стрімке зростання обсягів експорт та імпорту, яке завершилося зниженням зовнішньої торгівлі у період кризи 2009 року. Наступною хвилею стало зростання обсягів імпорту й експорту, яке зумовлене сприятливими умовами на зовнішніх ринках і перервалося політичним чинником – початком війни в 2014 році. Ознаки нової хвилі піднесення українського імпорту/експорту почалися з 2016 році. Ще на початку 2000-х років. у період відносної стабільності експорту та імпорту сформувалися умови для випереджувального зростання імпорту. Резерви поліпшення сальдо зовнішньої торгівлі вичерпалися в 2005 році. Відносно сприятлива кон’юнктура для товарів українського експорту хоч і забезпечувала приріст зовнішніх надходжень, проте виробничі можливості галузей-експортерів вичерпалися. Відтак зовнішня торгівля в Україні набула характеру здебільшого одностороннього зв’язку. Якщо частка імпорту все ж залишалася приблизно на одному рівні, то в останні роки навіть зросла, і в підсумку маємо майже 50% валового внутрішнього продукту (ВВП). Результати свідчать про високий рівень відкритості української економіки, важливість міжнародної торгівлі для її потреб і зростаючу залежність від зовнішніх чинників. В дослідженні виокремлено комплекс чинників такої динаміки імпорту та експорту: економічні та політичні, зовнішні та внутрішні. Зокрема, останнє падіння обох показників пояснено зміною зовнішньоекономічних пріоритетів України. Виділено ключовий чинник змін зовнішньоекономічних пріоритетів України, який дав поштовх дії інших чинників - це події в Криму та на Сході України. Для детальнішого розуміння та зіставлення структурних змін зовнішньоекономічної діяльності України, зроблено аналогічний аналіз цих процесів у Польщі, результати якого виявилися не на користь України.
31
Письменная, Елена Евгеньевна, Сергей Васильевич Рязанцев, Олег Олегович Смирнов , Тимур Робертович Мирязов та Алексей Викторович Смирнов. "ВЛИЯНИЕ МИГРАЦИИ НА ЧЕЛОВЕЧЕСКИЙ КАПИТАЛ И ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ НАСЕЛЕНИЯ РЕГИОНОВ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ". Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 15, № 2 (15 травня 2022): 7–23. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2022-2-7-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью исследования является оценка влияния миграционного притока и оттока населения на человеческий капитал и интеллектуальный потенциал российских регионов в целом и их отдельные социально-демографические характеристики.
Методология исследования строится на основе материалов социологического опроса экспертов и данных статистики Росстата по миграции населения.
Результаты исследования. Было выявлено, что только 16 субъектов Российской Федерации (около 19 %) имеют положительное сальдо миграции. В остальных российских регионах (81 %) отмечается миграционная убыль населения. Выделено три типа российских регионов по вкладу миграции в формирование демографического потенциала: с преобладающей ролью миграции в формировании демографического потенциала региона, с паритетным балансом миграционного прироста и естественной убыли населения, с частично компенсаторным вкладом миграционного прироста в общий прирост населения.
На основе анализа данных статистики о структуре миграционного прироста по уровню образования выделено пять типов регионов: активно «стягивающие» значительное количество мигрантов с высшим профессиональным образованием, в том числе людей с ученой степенью кандидата и доктора наук; в большей степени привлекающие людей с высшим профессиональным образованием, чем их теряющие; с нулевым приростом мигрантов с высшим профессиональным образованием; с оттоком людей с высшим профессиональным образованием; с активным «вымыванием» населения с высшим профессиональным образованием.
На основе социологического опроса 100 экспертов из числа представителей ученых, государственных служащих, бизнесменов в 85 субъектах Российской Федерации выявлена роль миграции в формировании человеческого капитала и интеллектуального потенциала.
Общий вывод исследования заключается в том, что миграция неоднозначно влияет на данные параметры: не только миграционный отток, но иногда и миграционный приток населения оказывают отрицательное влияние на человеческий потенциал регионов, однако, делают они это с разной степенью интенсивности.
Перспективы дальнейшего исследования проблемы мы видим в более детальном изучении влияние миграции на человеческий потенциал регионов России.
32
Mykolaichuk, Roman. "ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (5) (29 травня 2019): 95–106. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-01-95-106.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито характеристику населення Республіки Казахстан, що відзначається зростанням за рахунок збільшення приросту й додатного сальдо міграції. Для країни властиве старіння нації, переважання жіночого населення, а особливо в середній і старшій вікових категоріях. Наголошено, що корисні копалини Казахстану одні з найбагатших на континенті та у світі. Тут наявні у великій кількості як паливні, так і рудні корисні копалини, зокрема нафта, газ, вугілля, залізна, марганцева й уранова руди. Також є значні поклади не рудних корисних копалин. Але, незважаючи на ресурсну забезпеченість, кліматичні умови не є сприятливими для освоєння цих здебільшого важкодоступних ресурсів, що значно підвищує ціну на сировину. Також клімат не дає змоги достатньою мірою розвивати сільське господарство, що через недостатність зрошення спричинило інтенсивніший розвиток тваринництва. Казахстан відносять до країн із транзитною економікою та є індустріально-аграрною державою. Він володіє господарством, головна особливість якого – динамічний розвиток основних соціально-економічних показників. Проте існує значна залежність цих показників від цін на нафту й сировину, а також від економічного становища провідних торгових партнерів. Господарство Казахстану представлене великою кількістю галузей, проте не всі вони розвиненні достатньо, зокрема в обробній промисловості. Галузі видобувної промисловості домінують у структурі експорту промислових товарів. Існує проблема з недостатньою кількістю залучених інвестицій в економіку, зокрема в обробну промисловість і сільське господарство. Значна залежність розвитку рослинництва від природних умов. Характерною рисою сільського господарства є перевага тваринництва, проте здебільшого воно екстенсивне. Також спостерігаємо постійне збільшення частки сфери послуг у структурі господарства. Економіка Казахстану розвивається, незважаючи на низку проблем, які з’явилися після розпаду СРСР через неправильний перехід до ринкової економіки, до яких відносять знецінення валюти, неефективну приватизацію, спад виробництва, занепад цілих галузей, недостатню кількість фінансових ресурсів. Проте на сучасному етапі реалізовано комплекс реформ, що вивели країну з економічного краху та сприяють подальшому росту як економіки, так і якості життя населення.
33
УСТИМЕНКО, ВОЛОДИМИР, та ТЕТЯНА ГУДІМА. "Міграція, монетарна політика та сталий розвиток: господарсько-правовий вимір". Право України, № 2019/08 (2019): 31. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-031.
Повний текст джерелаАнотація:
Міграційні процеси в світі набирають обертів. Про це свідчать численні доповіді, прийняття стратегічних документів на рівні країн тощо. Водночас замало уваги приділяється аналізу впливу грошових переказів мігрантами в Україну, їхня роль у зміцненні економічних засад функціонування суспільства, зокрема становлення господарського правового порядку. Метою статті є більш глибокий аналіз сучасної правової політики України, дефек ти у творенні та реалізації якої обумовлюють незначний рівень реалізації заходів із державного прогнозування впливу грошових переказів мігрантів на економічний та соціальний розвиток країни. В умовах погіршення стану вітчизняної економіки, сальдо платіжного балансу країни, зниження рівня життя українців та посилення еміграційних процесів, цей вид фінансових інвестицій має справляти позитивний вплив на сталий розвиток держави-реципієнта. Сучасні дослідження надають неоднозначні результати такого взаємозв’язку зі сталим розвитком країни. Все більше даних свідчать про пастку грошових переказів, яка, навпаки, призводить не тільки до зниження темпів зростання, а й до ще більшого посилення еміграційних процесів. Зважаючи на неоднозначний вплив такого виду інвестицій на сталий економічний розвиток та з метою мінімізації можливих негативних наслідків від збільшення або, навпаки, скорочення їхньої кількості, державні органи мають здійснювати оцінку, прогнозування означених процесів та розробку стратегічних планів щодо них. Утім, сьогодні механізм застосування такої форми управління економікою є недосконалим. Перекази громадян значно перевищують обсяг прямого інвестування та становлять загрози для сталого економічного розвитку країни. А тому вирішення назрілих проблем у різних секторах економіки України має здійснюватися на програмно-прогнозній основі з урахуванням стратегічного курсу розвитку держави. З метою удосконалення законодавства у цій сфері доцільно доповнити його положеннями, які визначали б перелік учасників прогнозування, та розроблення програм економічного і соціального розвитку. Важливого значення у попередженні негативного впливу грошових переказів також набувають комплексні заходи, зокрема щодо підвищення якості матеріальної інфраструктури, вдосконалення системи освіти і скорочення витрат на ведення бізнесу, підвищення конкурентоспроможності галузей, які стикаються з іноземною конкуренцією. Монетарна політика Центрального банку України може відігравати активну роль у стимулюванні створення нових підприємств завдяки впровадженню пільгових кредитних програм, зокрема й шляхом спрямування переказів у відповідні галузі. Доцільним також є перегляд умов режиму таргетування інфляції та ефективне розподілення бюджетних коштів.
34
Скирюк, Дмитрий. "Сальта мортале". Вокруг света, № 2 (2929) (2018): 98–101.
Знайти повний текст джерела
35
Полегаев, Г. "Сальма Беннани". Эхо планеты, № 14 (2002): 25.
Знайти повний текст джерела
36
Намжилова, В. О. "ПАНОРАМА РОССИЙСКО-КИТАЙСКОЙ ТОРГОВЛИ И ВЛИЯНИЕ ПАНДЕМИИ COVID-19". Азиатско-Тихоокеанский регион: экономика, политика, право 56, № 3 (2020): 51–67. http://dx.doi.org/10.24866/1813-3274/2020-3/51-67.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается динамика развития российско-китайской торговли, расширению которой способствует целый ряд факторов, включая снижение взаимных торговых ограничений, действие антироссийских торговых санкций со стороны западных стран, реализацию совместных проектов в энергетике. Автор отмечает, что при сохранении очевидного приоритета сотрудничества в нефтегазовой сфере идёт работа по диверсификации экспорта в части его неэнергетического сектора, а именно – развития экспортного потенциала отечест-венного агропромышленного комплекса. Динамичной сферой российско-китайских торговых отношений становится международная торговля услугами, что обусловлено бурным развитием туризма и ростом взаимного коммерческого присутствия. Однако в ситуацию вносит коррективы распространение новой коронавирусной инфекции (COVID-19). Обстановка высокой степени неопределённости в мире, где постепенно большинству стран пришлось прибегнуть к чрезвычайным мерам, закрывая государственные границы, приостанавливая производство, вводя серьёзные ограничения перемещения и тотальный контроль, уже негативно сказалась на ряде направлений двусторонней торговли. Ключевые слова: российско-китайская торговля, внешнеторговый баланс, структурные сдвиги, активное сальдо, торговля услугами, экспорт энергоносителей, поставки сельхозпродукции, импорт продукции машиностроения, удвоение товарооборота, пандемия COVID-19. The article examines the dynamics of Russian-Chinese trade development, the expansion of which is facilitated by a number of factors, including the reduction of mutual trade restrictions, the effect of economic sanctions against Russia, and the implementation of joint projects in the energy sector. The author notes that while maintaining the obvious priority of cooperation in the oil and gas sector, work on export diversification has tended in terms of its non-energy sector, namely, to develop the export potential of the domestic agro-industrial complex. Due to the rapid development of tourism and the growth of business activity international trade in services becomes a dynamic sphere of Russian-Chinese trade relations. However, the situation is being corrected by the spread of a new coronavirus infection (COVID-19). The high degree of uncertainty in the world, where gradually most countries had to resort to emergency measures, closing state borders, suspending production, imposing severe restrictions on movement and total control, has already negatively affected a number of areas of bilateral trade. Keywords: Russian-Chinese trade, foreign trade balance, structural shifts, trade surplus, services trade, energy exports, agricultural supplies, import of mechanical engi-neering products, mutual trade doubling, the COVID-19 pandemic.
37
Pazov, Ibrahim Stanislavovich. "ОБЩЕСТВЕННЫЙ КАПИТАЛ НАЛЬЧИКСКОГО ОКРУГА В НАЧАЛЕ XX ВЕКА". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, № 3 (27 грудня 2019): 170. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-3-170-190.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. В статье исследуются особенности развития общественного капитала в Нальчикском округе Терской области в 1905–1917 гг. Автор ставит целью раскрыть особенности развития системы общественного капитала Нальчикского округа на примере деятельности общественных ссудных касс и кредитных товариществ, анализ данных типов учреждений проводится при учете экономических, территориальных и этнополитических особенностей округа.Методы. Методологической основой исследования выступает системный подход, предполагающий рассмотрение общественного капитала как структуры, состоящей из двух основных систем (учреждений), выявление их особенностей и различий, а также анализ механизма их взаимодействия с финансовой системой округа. Каждое учреждение рассматривается в качестве отдельного общественно-финансового объединения, совокупность средств которых использовались по осуществлению экономических функций округа.Для более подробного изучения системы общественного капитала, используется метод экономического анализа, основанного в разборе составных элементов финансовых и статистических данных о Кабардинской общественной сумме и кредитных товариществах.С помощью анализа финансовых данных происходит сопоставление с общими показателями сальдо, что представляет информацию всего состояния общественного капитала и движения внутри него средств за рассмотренный период.Использование указанного выше метода лежит в основе системного подхода, который впервые применяется при изучении тематики исследования, что позволяет акцентировать внимание на конкретно-историческом аспекте рассматриваемой проблемы.Статья подготовлена на основе материалов Центрального государственного архива Кабардино-Балкарской Республики (ф. И-6 «Управление Нальчикского округа» и ф.И-26 «Казначей Кабардинской общественной суммы»).Результаты. Установлено, что общественные ссудные учреждения, создавались для удовлетворения потребностей в кредите сельского (крестьянского) населения. Суммы, составлявшие их капиталы, дифференцированы на: 1) принадлежавшие крестьянам, 2) выдаваемые правительством, 3) вносимые на вклады. Особое внимание уделено Кабардинской общественной суммы, так как это было первое учреждение общественного капитала в округе. Рассмотрена сфера деятельности и статус кредитных товариществ в Нальчикском округе. Сделано предположение, что на базе Кабардинской общественной суммы мог быть создан первый крупный народный банк на территории округа. Показано, что преобразованию общественной суммы в банк препятствовали не завершенность процесса подготовки устава и разработки регламента его деятельности. Сделан вывод, что наиболее результативной была деятельность кредитных товариществ округа, причина роста доходов и вкладов в которых заключалась в нужде сельских производителей в кредите, а также – поддержке населения, активно вкладывавшего туда свои сбережения.Область применения результатов. Результаты данного исследования могут быть использованы в образовательном процессе и научно-исследовательской деятельности, касающейся вопросов изучения истории экономики и кооперативного движения в северокавказском регионе.
38
Гбур, Зоряна, та Ірина Крилова. "ВПЛИВ РОЗВИТКУ ВОДОПОСТАЧАННЯ НА ЯКІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Public management 19, № 4 (29 травня 2019): 57–79. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-57-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто вплив стану розвитку сфери водопостачання на рівень економічної безпеки України. Окреслено ряд проблем, які носять системний характер для сфери водопостачання та водовідведення, серед яких: високий рівень зносу комунальної інфраструктури, об’єктів водопо- стачання та водовідведення від 50 до 90 %; соціальна значущість сфери, об- меження зростання розміру тарифів; значні витрати на модернізацію, низька очікувана прибутковість проектів, низька інвестиційна привабливість для бізнесу; збільшення тарифу на електроенергію; тарифи, які затверджуються для підприємства, “упираються” в граничний індекс, що спричинює плано- во-збиткову діяльність на майбутній період; підвищена потужність вико- ристовуваного обладнання; значне зношення споруд та трубопровідної сис- теми; на розвиток галузі значно впливає заборгованість населення та бізнесу за житлово-комунальні послуги. Схарактеризовано внутрішні та зовнішні чинники, що впливають безпосередньо на економічну безпеку України з по- зицій стану розвитку сфери водопостачання.
Спираючись на власні ресурси та сили, на ефект об’єднаної праці народу, Україна має реалізувати свій шанс стати великою конкурентоспроможною політичною нацією з європейським рівнем економіки і безпеки загалом. Згруповано найважливіші національні економічні інтереси (які виокрем- люють дослідники сьогодення), від реалізації яких залежить майбутнє України, добробут і процвітання нації, зокрема: створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої, потужної національної економіки; створення надійної системи економічної безпеки України, за- безпечення можливості самостійного, прогресивного національно-еконо- мічного розвитку; здійснення структурної перебудови економіки; забез- печення ефективного розвитку національної промисловості; здійснення державою протекціоністських заходів, спрямованих на підтримку національного товаровиробника; істотне зменшення енергомісткості і матері- аломісткості ВВП; здійснення кардинальної модернізації виробництва та розвиток його наукомістких галузей; створення замкнутих циклів ви- робництва стратегічно важливої продукції, зокрема військової техніки та озброєння; створення рівних соціальних та економічних можливостей для всіх громадян України; здобуття Україною належного місця у світовому поділі праці та міжнародній торгівлі, інтеграція у світове господарство; побудова економічних відносин з іншими країнами на засадах рівноправ- ності та взаємовигідності; забезпечення конкурентоспроможності вітчиз- няної продукції; удосконалення товарної структури експорту й імпорту; забезпечення географічної збалансованості експорту й імпорту; нарощу- вання експортного потенціалу, забезпечення позитивного сальдо зовніш- ньо торговельної діяльності; підтримка вітчизняних експортерів, сприяння виробникам імпорто-замінної продукції, особливо критичного імпорту; захист національного ринку від несприятливої дії світової кон’юнктури та іноземної конкуренції; ефективне використання Україною свого вигідного географічного положення для здійснення міжнародного транзиту.
Визначено, що державні структури в Україні не досягли економічної рівноваги. Так, зокрема, постійно підтримуються на державному рівні по- ставки газу, замість того, щоб замінити його використанням електроенергії та іншими видами енергоносіїв. Це — принциповий структурний момент рівноваги, яку Україна прагне досягти.
39
Сманова, А. "ТЫШКЫ СООДАДАГЫ КЫРГЫЗ РЕСПУБЛИКАСЫНЫН ЭКСПОРТТУК ПОТЕНЦИАЛЫНЫН АНАЛИЗИ ЖАНА ДИНАМИКАСЫ". Vestnik Bishkek Humanities University, № 55 (23 квітня 2021): 152–55. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2021.55.152.
Повний текст джерелаАнотація:
Дүйнөлүк экономикада глобалдашуу процесстеринин күч алышы жана бизнести трансулутташтыруу масштабдарынын кеңейиши шартында, экспорттук потенциалдын динамикасына, ошондой эле тышкы экономикалык байланыштардын моделдерин оптималдаштырууга болгон муктаждык өзгөчө мааниге ээ. улуттук экономикалардын натыйжалуу иштеши. Импорттун экспорттон ашып кетишин, бир жагынан, иштеп жаткан ишканалар үчүн курулуш материалдарын, технологиялык жабдууларды жана машиналарды, компоненттерди, чийки заттарды, жол жана тоо-кен жабдууларын ж.б. Кыргыз Республикасына импорттоо менен түшүндүрүүгө болот. . Ошол эле учурда, Кытайдан кийим-кече буюмдары, кийим-кече буюмдары жана бут кийим сыяктуу эл керектөөчү товарлардын түрлөрүн ташып келүү улантылууда. Азыркы учурда, Кыргызстандын экономикасында Кытай менен гана эмес, башка өлкөлөр менен да, КМШдан тышкары жана Көзкарандысыз Мамлекеттер Шериктештигинин чегинде да терс сальдонун өсүү тенденциясы сакталып калууда. В условиях усиления глобализационных процессов в мировой экономике и расширения масштабов транснационализации бизнеса особое значение для обеспечения эффективного функционирования национальных экономик приобретает необходимость динамики экспортного потенциала, а также оптимизация моделей внешнеэкономических отношений. Существование превышения импортных поставок над экспортом можно объяснить, отчасти, ввозом в Кыргызскую Республику большого количества строительного, технологического оборудования и машин для действующих предприятий, комплектующих материалов, сырья, дорожной и горнодобывающей техники и т.д. При этом продолжается ввоз из Китая таких видов ТНП, как предметы одежды, обувь и другие принадлежности. В настоящее время в экономике Кыргызстана продолжает удерживаться тенденция увеличения отрицательного сальдо в торговле не только с Китаем, но и с другими странами, как вне СНГ, так и в пределах Содружества Независимых Государств. In the context of the strengthening of globalization processes in the world economy and the expansion of the scale of transnationalization of business, the need for the dynamics of export potential, as well as optimization of models of foreign economic relations, is of particular importance for ensuring the effective functioning of national economies. The existence of an excess of imports over exports can be explained, in part, by the import into the Kyrgyz Republic of a large amount of construction, technological equipment and machinery for existing enterprises, component materials, raw materials, road and mining equipment, etc. At the same time, the import of such types of consumer goods as articles of clothing, clothing accessories and shoes from China continues. At present, the trend of an increase in the negative balance in trade not only with China, but also with other countries, both outside the CIS and within the Commonwealth of Independent States, continues in the economy of Kyrgyzstan.
40
Бірта, Г. О., та Ю. Г. Бургу. "М’ЯСО-САЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОМІСНИХ СВИНЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 91–95. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Свині вітчизняних і більшості зарубіжних порід, атакож їх помісі характеризуються високою скоро-спілістю й придатністю для всіх видів відгодівлі.За інтенсивної відгодівлі до 6–7-місячного віку тва-рини досягають живої маси 100–120 кг, витратина 1 кг приросту становлять не більше 4,5 корм. од.Свині, які протягом ряду поколінь безсистемнорозмножувалися і вирощувалися в умовах недогодів-лі та поганого утримання, такої маси досягаютьлише у віці старше року при витраті на 1 кг приро-сту 8–10 корм. од. і більше. М’ясо таких свинейгрубе, з товстим шаром підшкірного сала. При по-ліпшенні годівлі та умов утримання скороспілість уних дещо підвищується, але все ж залишаєтьсянижчою, ніж у тварин, яких систематично селек-ціонували на підвищену скороспілість і високий ви-хід м’яса та які були вирощені в умовах повноцінноїгодівлі і відповідного утримання.
Pigs of domestic and most foreign breeds, and also their crossbreeds are characterized by high precocity and suitability for all types of fattening. At the intensive fattening to 6–7 monthly agepigs have 100–120 kg of live weight, costs on 1 kg of liveweightgain are not more than 4,5 feed unit. Pigs which during the row ofgenerations unsystematic bred in the conditions of bad feeding havesuch live weight only in age older than one year at an the expenseof 1 kg of live weight gain 8–10 feed units and more. Meat of such pigs is rough, with the thick layer of hypodermic fat. With the improvement of feeding and terms of maintenance their precocityincreases, but at the same time remains lower than animals’ whichwere systematically selected on higher precocity and high output ofmeat and which were bred in the conditions of the valuable feedingand proper maintenance.
41
ПАРАХИН, ВИКТОР АЛЕКСАНДРОВИЧ, та АНАСТАСИЯ АЛЕКСАНДРОВНА ЛЯЛИНА. "ТЕХНИКА ВЫПОЛНЕНИЯ И МЕТОДИКА ОБУЧЕНИЮ САЛЬТО НАЗАД В ГРУППИРОВКЕ НА БРЕВНЕ". Archivarius 8, № 1(64) (20 січня 2022): 30–35. http://dx.doi.org/10.52013/2524-0935-64-1-5.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье описывается биомеханический анализ техники выполнения гимнастического элемента сальто назад в группировке на бревне, который позволит осуществить поиск технических решений, позволяющих спортсменкам достичь возможно более высокой энергетики движения.
42
Бірта, Г. О., та Ю. Г. Бургу. "ФОРМУВАННЯ М’ЯСО-САЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 108–12. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Відгодівля і м’ясна продуктивність тварин обумо-влюється їх генотипом і середовищем. Під впливомспадкових якостей і умов середовища розвитоктварин проходить неоднаково: на різних фізіоло-гічних стадіях свого розвитку їх темпи формуван-ня різні. Вони в значній мірі залежать від інтенси-вності обміну речовин в організмі. У впливі гене-тичних і паратипічних факторів на окремі госпо-дарсько корисні ознаки простежується чітка за-кономірність, яка виражається в наступному:чим більша сила впливу паратипових факторів,тим вища ступінь взаємодії генотипу й середови-ща. Співвідношення м’язової, жирової та кістко-вої тканин при забої свиней визначаються не лишевіком, статтю, величиною кінцевої живої масина етапі завершення відгодівлі, типом відгодівлі,а й напрямом їх продуктивності та племінноюроботою.
Fattening and meat productivity of animals is stipulated theirgenotype and environment. Under act of the inherited qualities and terms of environment development of animals passesdifferently. On the physiology stages of the development theirrates of forming. They largely depend on intensity of exchange ofmatters in an organism. In influence of genetic and paratypicfactors on separate economic-useful signs clear conformity to thelaw, which is expressed in the following, is traced: what largeforce of influence of factors, the more so high degree of cooperationof genotype and environment. Correlations of fatty andbone fabrics at the backwall of pigs are determined not only age,reason, size of eventual living mass at completion of fattening,type of fattening, but also by direction their productivity andpedigree work.
43
Birta, Habriella, Yurii Burhu, Liudmyla Floka, Eugenia Khmelnytsky та Zoja Rachynska. "МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТА М’ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ ТУШ СВИНЕЙ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 27–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджувалась м’ясність туш при різних рівнях годівлі свиней великої білої, миргородської, ландрас, полтавської м’ясної, червоної білопоясної порід. Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалки правої напівтуші. Масу м’язової тканини визначали за різницею між масою напівтуші і сумарною масою сала та кісток. Площу «м’язового вічка» вимірювали на поперековому розрізі найдовшого м’яза спини, між останнім грудним і першим поперековим хребцями методом копіювання «малюнку зрубу» на кальку та вимірювання його за допомогою планіметра. Результати обвалки туш піддослідних свідчать, що морфологічний склад туші залежить від породних особливостей тварин. При середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. При цьому найбільший вихід м’яса мали тварини червоної білопоясної породи: при забої в 100 кг – 50,6 %, при забої в 125 кг – 48,9 %. При збільшенні забійної маси до 125 кг питома маса кісток в тушах зменшувалась в усіх піддослідних групах на 0,3-0,6 %. Відмічалось зменшення відношення сала до м’яса в межах 0,46-0,61 при забої в 100 кг і 0,49-0,70 – в 125кг. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах в порівнянні з тушами свиней середнього рівня годівлі. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1 %. Найвищою енергетичною цінністю характеризувалося м'ясо тварин м'ясо-сальних і сальних генотипів (I та ІI групи). При типовому рівні відгодівлі калорійність їх м'яса становила в середньому 134,9-135,8 ккал при забої у 100 кг і 141,5-144,2 ккал - у 125 кг, що відповідно на 8,1-9,0 та 11,1-13,8 ккал більше в порівнянні з представниками породи ландрас, де цей показник був найменшим. При збільшенні середньодобових приростів спостерігалось зменшення калорійності м’яса. Найменшою вона спостерігалась у свиней, вирощених при інтенсивному рівні відгодівлі. Отже, при середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах порівняно з тушами свиней, вирощених при оптимальних умовах. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1%. Дисперсійний аналіз впливу рівня годівлі на вміст м’яса в тушах показав, що коефіцієнт детермінації, тобто питома вага факторіальної дисперсії
44
Grishina, E. E., E. V. Bondarenko, and A. M. Bogatyrev. "Sebaceous carcinoma of the eyelid." POINT OF VIEW. EAST – WEST, no. 3 (September 28, 2021): 100–103. http://dx.doi.org/10.25276/2410-1257-2021-3-100-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Sebaceous carcinoma belongs to rare malignant tumors of the eyelids, is characterized by a variety of clinical manifestations and is often disguised as other tumors or inflammatory diseases of the eyelids. The purpose of the work is to analyze the clinical picture and features of the course of sebaceous carcinoma. Material and methods. From January 2015 to December 2020, 6 patients were diagnosed with cancer of the sebaceous gland (5 patients with adenocarcinoma of the meibomian glands, 1 with adenocarcinoma of the Zeiss sebaceous glands). 4 were women and 2 were men aged from 59 to 89 years. Results. From the moment the first symptoms appeared to adequate treatment, 6-12 months passed. According to the 8th revision of the T-classification of malignant tumors of the AJCC eyelids, two patients had T2b, three had T3b, and one patient had T3c stage. A painless thickening of the eyelid cartilage and the eyelid margin was accompanied by the growth of yellowish dense masses on the conjunctiva in two women; the tumor spread to the eyelid skin in one patient. By the time the primary tumor was diagnosed, none of the patients had metastases to regional lymph nodes and hematogenous metastases. Wide excision of the tumor with simultaneous plastic surgery of the eyelid was performed in 4 patients. After excisional biopsy, 3 patients underwent local external beam radiation therapy to the area of the affected eyelid (Total dose 60 Gy.). Orbital exenteration was performed in two patients. The observation period for the patients: 3 months – 49 months. One patient died of a cause unrelated to the tumor. One patient died of metastases of Zeiss glands adenocarcinoma. Relapse of the tumor developed and metastasis to the preauricular lymph node appeared in one patient. Conclusion. Diagnosis of the sebaceous gland cancer of the eyelids is difficult, it is detected late. Ki67 does not depend on the size of the tumor, however, the large size of the tumor is an unfavorable factor in the prognosis of the disease. All patients with cancer of the sebaceous gland after treatment need to be followed up for at least 5 years with whole body PET/CT once a year. Key words: sebaceous carcinoma of the eyelids, adenocarcinoma of the meibomian glands, adenocarcinoma of the Zeiss sebaceous glands.
45
Бірта, Г. О., та Ю. Г. Бургу. "ВІДГОДІВЕЛЬНІ, ЗАБІЙНІ ТА М’ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ РІЗНИХ НАПРЯМІВ ПРОДУКТИВНОСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2012): 49–51. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.04.11.
Повний текст джерелаАнотація:
В успішній реалізації м’ясної проблеми в країніважливе значення надавалося і повинно надавати-ся інтенсифікації галузі свинарства, спрямованої,передусім, на підвищення фактичної продуктивно-сті тварин, зниження собівартості та покращан-ня якості вироблюваної свинини. Серед ефективнихприйомів, що сприяють досягненню високої про-дуктивності свиней, особливе місце належитьвпровадженню науково-обґрунтованої системи роз-ведення, що базується на максимальному викорис-танні наявних у кожному регіоні порід, спеціалізо-ваних типів і ліній, чіткого взаємозв’язку племіннихі товарних господарств, раціонального викорис-тання явища гетерозису, а також створеннятваринам оптимальних умов годівлі й утримання.
To be succeeded in commercial output of meat in our countrynowadays (and aforetime as well) it is very important to payattention to intensification of pig farming industry mainlypointed at increasing the actual productivity of animals, reducing cost price and improvement of the pork quality. Of all effective techniques that contribute to the high pigs productivity, aspecial place belongs to implementation of science-based farming system, which is based on the maximum use of available ineach region breeds, specialized types and lines, precise connection between breeding and commercial farms, the rational usageof heterosis phenomenon and provision optimal conditions inanimal feeding and keeping as well.
46
Дашинамжилов, Одон Борисович, та Виктория Васильевна Лыгденова. "«ЭТНИЧЕСКИЕ» МИГРАЦИИ: ОПЫТ ИСТОРИКО-ДЕМОГРАФИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ НА ПРИМЕРЕ БУРЯТСКОГО НАРОДА". Вестник антропологии (Herald of Anthropology), № 2 (54) (10 червня 2021): 214–29. http://dx.doi.org/10.33876/2311-0546/2021-54-2/214-229.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются миграции бурятского народа в районах преимущественного расселения в 1959–1989 гг. Анализируются источники и методы исследования этнических миграций. Изучена территориальная специфика пространственных перемещений бурятского населения на фоне миграционных тенденций в России в целом и в восточных районах, в частности. Вычислен его механический прирост/убыль в Иркутской и Читинской областях, Бурятской АССР, определены исторические условия, факторы и географические направления миграций, роль сельско-городских перемещений. Выявлено, что буряты Иркутской области обладали самой высокой мобильностью, благодаря тесным контактам с русским населением, интенсивному аграрному и промышленному развитию региона, из-за чего механический отток из области достиг больших размеров. Если вначале была велика доля так называемых «внутренних миграций», в районах основного расселения, то постепенно роль экономических перемещений усилилась, а роль Бурятской АССР как центра притяжения ослабла. У бурят БАССР на протяжении всего рассматриваемого периода было положительное сальдо миграции за счет притока из Предбайкалья и Читинской области. Миграционная подвижность этноса здесь была значительно ниже, чем в Иркутской области, а масштабы сельско-городских миграций были невелики из-за сравнительно невысоких темпов экономического развития и менее тесных контактов с русским населением. Вместе с тем, приток бурятского населения в республику в изучаемый период последовательно снижался. В Читинской области демографический переход у бурятского населения шел медленнее, чем в других регионах преимущественного расселения. В этой связи миграционная мобильность этноса была очень низкой. Регион исторически отличался самыми невысокими темпами роста промышленного производства, меньшей была интенсивность аграрных переселений. В результате буряты области дольше сохраняли традиционные виды хозяйствования, доля городских жителей была небольшой, распространенность русского языка была невысокой. Мобильность бурят усилилась в 1970-е гг., в основном миграции были направлены в БАССР. Роль республики как региона вселения упала лишь в 1980-е гг. The paper studies migration patterns of the Buryat people in the areas with dense Buryat population in 1959–1989. The sources and methods of studying ethnic migrations are analyzed. The territorial specifics of movements of the Buryat population in the context of migration trends in Russia in general and in the Eastern regions in particular are examined. Net migration rate in the Irkutsk and Chita regions and the Buryat ASSR was calculated. Historical conditions, factors and geographical directions of migration, and the role of rural-urban movements were identified. It was revealed that the Buryats of the Irkutsk region had the highest mobility, due to close contacts with the Russian population, intensive agricultural and industrial development of the region, which is why the migration outflow from the region dramatically increased. At first, most migrations were within the studied areas, but then the role of economic movements gradually increased, and the role of the Buryat ASSR as a center of attraction weakened. During the entire period under review, the Buryats of the BASSR had a positive net migration rate due to inflows from the Baikal region and the Chita region. The migration mobility of this ethnic group was significantly lower than in the Irkutsk region, and the rural-urban migration rate was low due to relatively slow economic development and less contacts with the Russian population. At the same time, the influx of Buryat population to the Republic in the studied period consistently decreased. In the Chita region, the demographic transition of the Buryat population was slower than in other regions under consideration. The region has historically had the lowest industrial production growth rates, and the agricultural migrations were less intensive. As a result, the Buryats of the Chita region had long maintained traditional economies, the share of urban residents was low, and Russian language use was not widespread. The mobility of the Buryats increased in the 1970s, and migrations were mainly directed to the BASSR. The role of the Republic as a destination for migrant flows only declined in the 1980s.
47
Баранова, Г. В. "М'ЯСО-САЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ М'ЯСА СВИНЕЙ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2014): 169–72. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено порівняльному вивченню від-годівельних і м'ясних якостей свиней різного напрямупродуктивності: великої білої породи (універсальної),породи ландрас та їх помісних нащадків в аналогіч-них умовах годівлі й утримання. Узагальнено резуль-тати дослідження м'ясної продуктивності молодня-ку свиней різних генотипів. Отримано та проаналізо-вано додаткові дані м'ясо-сальної продуктивностіта фізико-хімічних властивостям м'яса свиней. Зарезультатами досліджень встановлено позитивнуобумовленість продуктивних якостей свиней залеж-но від генотипу та проведено теоретичне обґрунту-вання прогнозування показників продуктивності.
The article is devoted to the comparative study of feeding and meat qualities of sows that belong to different productivity lines: Large White (universal) breed, Landras breed and cross-breed sows in the similar conditions of feeding and keeping. Productivity has been defined based on the feeding, slaughter and carcass traits of young animals of different genotypes during growing and control fattening period. The results of the research prove that sow productive qualities are positively conditioned by the genotype. The best breed combinations of sows that provide heterosis effect in productive qualities have been experimentally determined. Sows of cross-breed genotypes proved to excel the analogous sows of Large White and Landras breed in most productivity indices.
48
Dotsenko, Vitaly. "Ethno-rock, technocumbia, salsa — hybrid fruits of globalization." Latinskaia Amerika, no. 2 (2020): 92–101. http://dx.doi.org/10.31857/s0044748x0008147-0.
Повний текст джерела
49
Бакши, Н. А. "Духовное сальто-мортале, или попытка осмысления истории после Второй мировой войны (на примере Рейнгольда Шнайдера и Паулы фон Прерадович)". Вопросы филологии, № 3 (39) (2011): 101–5.
Знайти повний текст джерела
50
Крупник, Игорь Леонидович, and Светлана Павловна Карпухина. "REPRESENTATION OF DEATH EXPERIENCE IN THE S.SALGADO’S CREATIVE HERITAGE." ΠΡΑΞΗMΑ. Journal of Visual Semiotics, no. 2(24) (July 27, 2020): 74–90. http://dx.doi.org/10.23951/2312-7899-2020-2-74-90.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье рассматриваются специфические особенности визуализации смерти в XX веке на примере фотографического наследия Себастьяно Сальгадо. Изучая смерть как один из ключевых элементов коллективного сознания, французский исследователь Филипп Арьес выделяет пять исторических этапов развития и изменения отношения человека к смерти. ХХ век, трагически прославившийся многочисленными войнами и драматическими событиями, повлекшими за собой массовые человеческие жертвы, согласно исследователю, становится временем «смерти перевернутой». Вытеснение смерти на периферию социальной и культурной жизни, которое заметил Ф. Арьес, отражает чувство страха перед смертью, ставшей табуированной и не заслуживающей внимания темой. Стремление к дистанцированию от смерти приводит к тому, что она становится доступной только при использовании различных опосредований, одним из которых является фотография, а медиатизация смерти позволяет создать ощущение подвластности данного феномена человеку, прирученности. В творчестве широко известного бразильского фотографа Себастьяно Сальгадо можно выявить ряд острых фотографических серий, посвященных визуализации мортальности различными способами. Фотографические образы смерти, созданные бразильским фотографом, становятся отражением опыта переживания и осмысления смерти. Обратив внимание на фотографические серии из Южной и Центральной Америки и Африки, можно увидеть, что образ смерти, став связующей нитью в творчестве Сальгадо, получает различные способы репрезентации. Основными способами отображения темы смерти становятся эстетизация и стремление к абстрактности контекста, за которые его работы подвергаются многочисленной критике. Фотографическое наследие Сальгадо становится важным звеном между документальной фотографией военных лет, вынужденно несущей в себе образы смерти, и виртуальными изображениями смерти в современных медиа. This article addresses the specific features of visualization of death in the 20th century on the example of the photographic heritage of Sebastião Salgado. Studying death as one of the key elements of collective consciousness French scholar Ph. Aries distinguishes five historical periods of development and modification of the attitude towards death. XX century is tragically known for its numerous wars and dramatic events resulting in massive loss of life and - following the scholar - became the time of “reversed death”. Displacement of death to the periphery of social and cultural life which was noted by Aries, shows the feeling of fear of death which became not worth mentioning taboo. The effort to distance ourselves from death leads to the fact that death becomes available only with help of various indirect methods such as photography. Mediatization of death allows to create a feeling of control over that phenomenon. In creative works of widely known Brazilian photographer S. Salgado one can identify a number of different series dedicated to visualization of mortality. Photo images of death created by the Brazilian photographer become a projection and conceptualization of death. Looking at photo series from South and Central Africa and America one can conclude that the image of death – the central theme of Salgado’s work – gets various ways of representation. The main ways of representation of death became aestheticization and the quest for abstract context for which his works are seriously criticized. The photographic heritage of Sebastião Salgado became an important link between documentary photography of wartime involuntarily filled with images of death and virtual images of death in modern media.