Статті в журналах з теми "Рішення для методології"

Сучасний стан розвитку виробництва характеризується зміною концепції побудови та діяльності підприємства, тому насамперед виникає проблема прийняття рішення про обрання оптимальної методології моделювання. Після цього здійснюється вибір оптимального методу та моделі. Після обрання оптимальної моделі наступною є фаза її конструювання. При цьому процес конструювання містить етапи декомпозиції, агрегування, дослідження умов, побудови програми. Зміст цього підходу до моделювання є конкретним втіленням загальної методології структурно-функціонального підходу до дослідження організаційних систем. На цей час немає єдино визнаної методології моделювання підприємства, тому розробники використовують переважно евристичні методи для прийняття рішень

Необхідність усталеного розвитку вітчизняного суспільства і права в умовах євроінтеграції та глобалізації зумовлює потребу у формуванні й застосуванні в Україні вчення про юридичну методологію права згідно з європейськими стандартами права. Мета статті полягає у характеристиці поняття, концепцій і системи юридичної методології як базових елементів вчення про юридичну методологію приватного (цивільного) права України. Методологія приватного (цивільного) права є різновидом галузевої методології, яка визначає систему принципів і методи пізнання світоглядних уявлень про приватне (цивільне) право, а також вчення про цю систему. Методологія приватного права відображає специфіку суб’єктивних цивільних прав та інтересів, їх співвідношення з публічними правами й інтересами, що зумовлює особливості застосування або й наявність невідомих публічним правам методів, принципів і правових конструкцій. Приватне (цивільне) право України методологічно має ґрунтуватися на концепції соціологічного розуміння права, якій кореспондують законодавчо сформульовані (насамперед у Цивільному кодексі України) механізми розуміння права як інструмента “живого” права, згідно з яким норма права повинна застосовуватися і тлумачитися таким чином, щоб це відповідало реально існуючим суспільним відносинам на момент застосування норми права. Сучасну методологію приватного (цивільного) права ліберального типу визначають дві основні концепції розуміння права – юридичного раціоналізму та юриспруденції інтересів, які сформувались як результат тисячолітньої еволюції західної традиції права. Концепція юридичного раціоналізму визнає правом не так формально закріплену в законі “мертву” норму, як творення права внаслідок застосування права уповноваженими державними орга нами і приватними особами. Методологія юридичного раціоналізму заснована на системному аналізі суспільних відносин з урахуванням всіх істотних для права соціальних регуляторів (економіка, етика, релігія тощо). Сутність терміна “юриспруденція інтересів” полягає в тому, що замість отримання результату шляхом логічного тлумачення понять норма закону розглядається як розумне і цілеспрямоване-вирішення законодавцем певного конфлікту інтересів. Суб’єкт застосування права повинен розпізнавати інтереси, що охороняються законом, і дотримуватися їх при застосуванні норм законодавства і вирішенні спору. Пошук справедливого рішення повинен ґрунтуватися не на суб’єктивному уявленні про справедливість конкретного суб’єкта застосування права, а здійснюватися в межах методики телеологічної юриспруденції цінностей, згідно з якою справедливість при вирішенні юридичного спору полягає в забезпеченні балансу інтересів учасників конфлікту відповідно до охоронюваних законом цінностей. Поділ методології приватного права на окремі методологічні сфери та інструменти передбачає поділ правових явищ, які становлять предмет методології приватного права, залежно від їх змісту і характеру, на дві частини – загальну та особливу, кожна з яких поділена на розділи.

В статті запропоновано концепт віртуального тренажера випробувальної лабораторії призначеного для використання у навчальному процесі при навчанні майбутніх фахівців випробувачів. Тренажер побудовано на принципах миследіяльністної методології: рівні ієрархії визначаються рівнем встановлених вимог, фази послідовністю впровадження нових редакцій нормативних документів, що регламентують діяльність випробувальної лабораторії, і визначаються редакцією (версією) цих документів, види функцій визначають роль окремих елементів системи управління в загальній системі. Застосування запропонованого тренажера направлене на формування у студентів професійних знань, умінь і навичків самостійно приймати рішення та формування індивідуальних рішень розв’язання ситуацій, здобуття надпрофесійних навичків (soft skills), здобуття професійних навиків роботи з нормативними документами (зокрема, стандартами), випробувальним устаткованням, засобами вимірювальної техніки, роботи з адміністрування систем управління якістю. При роботі з тренажером студенти самомотивуються для досягнення поставленої цілі шляхом усвідомлення важливості оптимального вирішення поставленої задачі.

Метою статті є представити публікацію «Best Countries 2018. Global rankings, international news and data insights» – припущення щодо визначення, методології та нарешті результатів роботи, якими є списки класифікації країн у дев’яти категоріях, зрештою формуючи рейтинг кращих країн світу. Цитований звіт представляє способи сприйняття націй іншими країнами, що корисно для корпоративних менеджерів, осіб, які приймають рішення, а також самих громадян. Він ґрунтується на припущенні, що глобальне сприйняття визначає країни з точки зору ряду виразів, які можуть впливати на напрямок торговельної політики, туризму, інвестицій, а також загалом на національну економіку. Best Countries 2018 досліджує потенціал загальної кількості 80 країн, що представляють близько 95% світового валового внутрішнього продукту та представляють понад 80% світового населення.

Стаття присвячена вирішенню проблем, пов'язаних з вибором оптимального типу та варіанту безпілотних літальних апаратів. В основному, сучасні одиниці безпілотних авіаційних комплексів озброєні декількома видами безпілотних літальних апаратів. У кожного з них є кілька можливих варіантів обладнання для різних завдань. Кожного разу при плануванні стадії застосування командир безпілотних літальних апаратів комплексу повинен вирішити проблему про обґрунтований вибір раціонального типу та варіанту обладнання БпЛА для забезпечення ефективного виконання завдання. Ефективність використання безпілотних літальних апаратів оцінюється численними показниками. Тому тип і варіант вибору обладнання для безпілотних літальних апаратів повинні базуватися на використанні математичних методів багатокритеріальної оцінки, що визначає проблему та актуальність дослідження. Метою статті є вдосконалення існуючої методики вибору раціонального типу і обладнання безпілотних авіаційних комплексів з використанням методів багатокритеріального оцінювання з метою забезпечення ефективного виконання завдань підрозділами безпілотних авіаційних комплексів. Результати. У статті розглянуті існуючі математичні методи багатокритеріальної оцінки та запропоновано вдосконалену техніку вибору раціонального типу та обладнання для безпілотних літальних апаратів, що базується на аналізі часткових методів та використання комбінації методу аналізу ієрархії і методу медіан Кемені. Запропонована практична реалізація вдосконаленої методології базується на використанні методу аналізу ієрархії для підтримки та прийняття рішення в інформаційно-автоматизованій системі. Це забезпечить ефективне виконання завдань безпілотними літальними апаратами.

У статті пропонуються до розгляду авторські результати формування методології дослідження кібербезпекової політики шляхом застосування кібернетичного, системного та матричного підходів. У рамках кібернетичного підходу виокремлено три компоненти кібернетики: теоретична кібернетика, яка досліджує філософські й математичні проблеми кібернетики; технічна кібернетика - досліджує принципи розроблення технічних систем, фактично будови кіберпростору; прикладна кібернетика - досліджує можливості використання ідей, методів і технічних засобів кібернетики для вирішення практичних завдань у різних сферах життєдіяльності людини. Запропоновано алгоритм застосування кібернетичного підходу через послідовне визначення таких його елементів: визначення мети управління (виражається моделями висхідного, проміжного і кінцевого стану системи; мету встановлює людина, а кількісні динамічні моделі одного з типів записуються до пам'яті комп'ютера або виражаються аналоговою моделлю); перерахування засобів управління з програмами їх впливу на елементи системи; складання алгоритму управління (розрахунок за моделюю зміни системи в часі за різних управляючих впливів і вибір оптимальної стратегії і тактик управління для досягнення мети; прийняття рішення й уточнення програми управління); контроль виконання програми управління (система зворотних зв'язків, оцінка стану системи на проміжних стадіях і корекція управляючих впливів залежно від ефекту управління). З використанням методології системного підходу проаналізовано статичні, динамічні, структурні компоненти, онтогенетичні зв'язки та властивості кібернетичних відносин, їхні внутрішні та зовнішні вияви, а також рівень інформаційної взаємодії з інформаційним середовищем. Розглянуто трактування матричного підходу як стандартного способу структуруван-ня зібраних даних на основі моделі «об'єкт - ознака». Висновується, що наука і її цінність полягає в передбаченні й формуванні прогнозних моделей і сценаріїв розвитку різноманітних подій із відповідними механізмами реагування держави. За такого підходу ми не відстаємо, ми не реагуємо, а діємо проактивно, адже в даному випадку ми формуємо майбутнє і реальність, і штучний інтелект приходить до нас у світ і буде функціонувати за нашими правилами.

У статті розглядаються програмні засоби для автоматизації тестування програмних продуктів. Авторами проведено аналіз впливу фреймворків автоматизації тестування на сферу розробки програмного забезпечення, також проаналізовано низку задач тестувальників, які можна вирішити за допомогою цих засобів. Сфера IT проникає в усі аспекти життя людини уже давно, але тільки в останні декілька років спостерігається небувала тенденція стрімкого зростання кількості програм, сайтів, спеціалізованих програмних продуктів тощо. Цей стрімкий ріст обумовлений насамперед необхідністю спрощувати виконання рутинних трудомістких задач у багатьох сферах життєдіяльності, що донедавна виконували люди. Вже зараз різноманітне програмне забезпечення застосовуються майже у всіх сферах життя і згодом повністю охопить усі не творчі напрями діяльності людини. Широке застосування комп'ютерних технологій призвело не тільки до збільшення чисельності програмного забезпечення, але й до стрімкого зростання вимог до цих програмних продуктів. Від їх коректного виконання, часом, залежить не тільки користувач, але й цілі галузі комерційного і державного правління. Тестування - один з найважливіших етапів контролю якості в процесі розробки програмного забезпечення. Автоматизоване тестування є його складовою частиною. Воно використовує програмні засоби для створення, виконання тестів і перевірки результатів їх виконання. Автоматизація тестування допомагає оптимізувати час на проведення тестування: надає тестувальникам можливість швидко і якісно проводити тести, мати можливість легко їх міняти, що спрощує сам процес тестування. Авторами проведено дослідження і порівняльний аналіз традиційної методології тестування та Agile методології та зроблені висновки о їх перевагах і недоліках. Основна мета цього дослідження – це проаналізувати процеси автоматизації тестування програмних продуктів, визначити основні переваги та недоліки різноманітних фреймворків автоматизації тестування, зробити виводи щодо доречності використання того чи іншого рішення та засобу.

Статтю присвячено дослідженню впливу пандемії Covid-19 на сферу зайнятості в Україні, зокрема, на поширення дистанційної зайнятості та надомної праці через інформаційні та телекомунікаційні технології доступу до робочого місця. Розглянуто вплив стрімкого зростання дистанційної зайнятості в час пандемії, відтворюючи роботу як суміш віртуального та фізичного досвіду, що допоможе працівникам зосередитись на важливих аспектах організації власного робочого часу з метою адаптації до нових трудових реалій. Компаніям довелося швидко створювати нові цифрові робочі місця, перепрофілювати існуючі, окреслити для своїх співробітників рамки ділової етики в онлайн-доступі до всіх ресурсів компанії, забезпечити їх необхідними інструментами співпраці та спілкування, які необхідні для нормальної фінансово-господарської діяльності і продуктивності праці. Компанії, які врахували потреби своїх співробітників та клієнтів, для забезпечення їх безпечної онлайн-взаємодії та створення гармонічних відносин зуміли перейти на якісно новий рівень організації робочого часу у своїй діяльності. Досліджено рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій вітчизняним підприємствами та динаміку зростання підприємств, які проводили навчання свого персоналу цифровим навикам. За допомогою методології SWOT - аналізу сформовано переваги і недоліки впливу процесу діджиталізації на структуру зайнятості на ринку праці Україні, що дозволило окреслити можливості та загрози подальшого розвитку. Зроблено висновок про те, що ключовим елементом успіху компаній-лідерів є їх персонал, працівники з активним і нестандартним мисленням та широким набором цифрових компетентностей, тобто, так звані “працівники знань”, головним інструментом яких є розумова діяльність. Запропоновано технічні рішення для он-лайн навчання, професійного розвитку, набуття цифрових навиків і компетентностей персоналу на основі безкоштовних он-лайн платформ, мобільних додатків чи комп’ютерних програм.

У статті досліджена можливість застосування податкового законодавства до конкурентних відносин за аналогією. Аналізуються суперечливі судові рішення, які припускають застосування понять, які закріплені у податковому законодавстві, для визначення природи конкуренних відносин у сфері господарюван- ня. Ця практика називається неправильною з погляду букви закону та засадничих теоретичних положень щодо аналогії закону, яка вимагає встановлення однотипного правового режиму у подібних відносинах. Такий однотипний режим має винятковий характер для міжгалузевих відносин. Вказується на пря- мі приписи Податкового кодексу України, що передбачають виключне застосуванння його положень для цілей оподаткування, а також аналізується змістовна відмінність правил оподаткування та результатів об'єктивних господарських операцій на прикладі бонусу, який надається імпортером у формі безповоротної фінансової допомоги усім своїм дистриб’юторам за реалізацію імпортованої продукції за кошти державного бюджету через систему публічних закупівель. Зроблено висновок, що визначен- ня правил оподаткування та дефініцій у податковому законодавстві, яке має виняткову публічно-правову природу, не може переноситися на сферу змішаних приватно-публічних відносин економічної конкуренції, що ґрунтуються на особливих норма- тивно-правових джерелах, ділових звичаях та спеціальній методології оцінки результатів господарських операцій. Результати оподаткування самі становлять економічний результат, але податкові правила не можуть формально «призначати» наявність чи відсутність економічного результату. Податкові відносини є формалізованими та вторинними на відміну від об’єктивних господарських конкуренційних відносин. Не випадково, Господарський кодекс України чітко розділяє державну антимонопольно-конкурентну політику та державну податкову політику. На цій підставі зроблено висновок про розбіжність типу правового режиму податкових і господарських відносин та неприпустимість застосування податкового закону до відносин економічної конкуренції за аналогією.

Проаналізовано найпоширеніші підходи до створення засобів підтримки прийняття рішень для процесу підбору оптимальної методології розроблення програмного забезпечення (ПЗ). З'ясовано, що на сьогодні для досягнення цієї мети використовуються різні методи, переважно багатокритеріальні методи прийняття рішень, але мало застосовуються методи машинного навчання, також у процесі прийняття рішень не повною мірою враховуються метрики проєкту. Визначено, що на цей час існує велика кількість методологій розроблення програмного забезпечення (водоспадна (Waterfall), швидке розроблення додатків (Rapid Application Development), скрам (Scrum), канбан (Kanban) та ін.), які оптимізують процеси у команді та значно полегшують і пришвидшують розроблення програмного забезпечення, але разом з цим, з огляду на різноманітність цих методологій і проєктів, постає питання правильного підбору методології до конкретного проєкту на основі даних про нього, оскільки кожна методологія розроблення програмного забезпечення розрахована на різні типи команд, кількість їх членів, різні типи проєктів та їхню складність. Виділено найбільш значущі метрики проєкту, такі як: розмір та кваліфікація команди, тип проєкту та бюджетування, тривалість виконання проєкту, ризик зміни вимог, локація команди та інтенсивність комунікації зі замовником. Спроєктовано, реалізовано та відтестовано програмний засіб підбору методології розроблення програмного забезпечення з урахуванням наведених вище метрик проєкту та використанням алгоритму random forest, для програмної реалізації якого було обрано мову програмування – Swift 5, середовище розроблення – XCode 10.1, для збереження даних використовується Google Firebase Realtime Data Base. Розроблено засіб у вигляді клієнт-серверного додатку з логічною частиною на стороні клієнта та з базою даних на базі Google Cloud Firestore Data Base, а для зберігання результатів, введених користувачем розробленого засобу, вибрано нереляційну базу даних Google Firebase Database. Здійснено дослідження залежності ймовірності прогнозу відповідності методології проєкту та швидкодії роботи від обсягу даних в Data Set, а також порівняння ефективності використання алгоритмів Random Forest та Linear Regresion для задачі вибору методології розроблення ПЗ.

Предметом статті є розробка гібридних методологій управління проектами, програмами і портфелями проектів. Істотні скорочення життєвих циклів інфраструктурних програм, які містять про-екти різних напрямків діяльності та різних методологій управління, наприклад «водоспадні» з жорстким життєвим циклом і Agile з гнучким життєвим циклом методології, вимагають використання інструментів конвергенції для формування «гібридних» методологій. Мета − розробити конвергентний підхід до побудови гібридних методологій управління проектами з точки зору процесів прийняття рішень в управлінні проектами на основі різних платформ. Результати дослідження отримані на основі використання конвергентного підходу до побудови методології управління інфраструктурними проектами і програмами. Представлена змістовна модель отриманої гібридної методології управління проект-тами та програмами. Висновки: Гібридні методології управління проектами та програмами стають більш затребуваними в цій категорії програм. Головною причиною є наявність в програмі компонентів з різними життєвими циклами, а, отже, і методологіями, які вимагають інтеграції та гармонізації. Методологію перевірено практикою використання механізмів систем гібридного багаторівневого управління інфраструктурними проектами і програмами. Дослідження гібридних методологій управління проектами і програмами певних практикою впровадження різних, по суті, компонентів програм. Застосування гібридної методології управління проектами дозволило авторам виконати різні, по суті, проекти в обумовлені терміни з заданим бюджетом на прикладі складних будівельних проектів і проектів створення інформаційно-комунікаційних систем управління інфраструктурою. Подальші напрями досліджень пов'язані з детальною розробкою механізмів гармонізації, інтеграції, конвергенції і актуалізації.

Цю роботу присвячено процесу формалізації пошуку раціонального варіанту компонувального рішення для мехатронних систем розбирання. На основі розроблених моделей розбирання виробів і кінематики промислових роботів стало можливим вибрати робота із відповідним ступенем мобільності в автоматизованому режимі. Наступним кроком у виборі промислових роботів є аналіз доцільності виконання завдання з урахуванням точності, ваги і розмірів елементів, що розбираються. Для розбирання виробів вибирають таких роботів, технічні характеристики яких дозволяють розбирати з урахуванням розглянутих характеристик. Роботи ранжуються за їхньою вартістю. Роботи із найменшою вартістю мають перший ранг. Якщо робот не відповідає критеріям відбору, або структура виробничої ділянки не збігається зі структурою технологічної схеми розбирання, то вибирають робота більшого рангу і знову проводять аналіз технологічності виробництва. Із погляду на технологію розбирання виріб представляється як сукупність видів з’єднань його частин. На процес трансформації типу з’єднання під час експлуатації впливає низка факторів: час роботи, умови роботи, ступінь залишкового впливу на навколишнє середовище. Розроблені технологічні моделі геометричних і кінематичних переміщень виробів і виконавчих органів роботів адекватно описують розташування у просторі деталей, що розбираються, та їхнє переміщення під час розбирання. Класифікація промислових роботів за їхніми конструктивними і кінематичними характеристиками дозволяє виділити їх із урахуванням потрібної кінематики і точності під час розбирання з’єднань, вантажопідйомності робота і можливості роботи з об’єктами певних розмірів. Основна ідея представленої у роботі концепції полягає у розробленні методології системного підходу до проєктування високоефективних технологічних систем, що використовуються під час реконструкції, модернізації і відновленні працездатності технічних засобів та об’єктів матеріального виробництва у машинобудуванні.

Міждисциплінарний характер нових цілей, спрямованих на розробку робочих матеріалів для екологічно чистих технологій вимагає більш динамічного використання інформаційних технологій (ІТ) для забезпечення правильних компромісних рішень у конкурентному середовищі. Машинне навчання (ML) — це частина методологій штучного інтелекту (AI), яка використовує алгоритми, які не є прямим рішенням проблеми, а навчаються за допомогою рішень незліченної кількості подібних проблем. Машинне навчання відкрило новий шлях у дослідженні термодинамічної поведінки нових речовин. Різні обчислювальні інструменти були застосовані для вирішення актуальної проблеми - прогнозування фазової поведінки soft речовин під значними екзогенними впливами. Метою цього дослідження є розробка нової точки зору щодо прогнозування термодинамічних властивостей м'яких речовин за допомогою методології, яка передбачає штучні нейронні мережі (ANN) та глобальну фазову діаграму для забезпечення кореляції між структурою та властивостями. В роботі представлено застосування машинного навчання в інженерній термодинаміці для прогнозування азеотропної поведінки бінарних холодоагентів і визначення коефіцієнта продуктивності (COP) для роботи органічного циклу Ренкіна (ORC). За даними про кипіння та критичні точки. Запропоновано новий підхід до прогнозування утворення азеотропного стану в суміші, який розроблено та представлено. Цей підхід використовує синергію нейронних мереж та методології глобальної фазової діаграми для кореляції азеотропних даних для бінарних сумішей на основі лише критичних властивостей та ацентричного коефіцієнта окремих компонентів у сумішах холодоагентів. Це не вимагає інтенсивних розрахунків. Побудова кореляцій ANN між інформаційними атрибутами робочих рідин та критеріями ефективності циклу Ренкіна звужує область компромісів у просторі конкурентних економічних, екологічних та технологічних критеріїв

В роботі розроблена методологія прийняття рішення щодо оцінки відповідності оптичної лабораторії технічним вимогам за допомогою FMEA – аналізу. Проведена адаптація методу FMEA до аналізу якості проведення вимірювань в оптичних лабораторіях. Визначені критерії оцінки якості вимірювань, зібрані та оброблені статистичні дані з п`яти різних науково-дослідних лабораторій. Розроблена блок-схема оцінки відповідності оптичної лабораторії технічним вимогам з методами підтримки прийняття рішень на трьох етапах. На першому етапі відбувається відбір лабораторій, які підтвердили здатність забезпечувати результативність, ефективність та надійність вимірювань. На другому етапі визначається відповідність технічних характеристик встановленим критеріям згідно класифікації лабораторій за вимогами для кожного значення параметру пріоритетного число ризику ПЧРі ≤ ПЧРгр. Наведені рекомендації з бази знань щодо дій по покращенню рівня вимірювань. Запропоновано шкалу оцінки якості проведення вимірювань в лабораторії. На третьому етапі наведено метод підтримки прийняття рішення для керівництва лабораторії.

Актуальність теми дослідження. Останніми роками в Україні у сфері геодезії та інших суміжних галузях науки активно розроблюються та впроваджуються інформаційні технології, що дозволяють прискорити процеси вирішення науково-технічних і господарських завдань. Постановка проблеми. Обробка значних об’ємів геодезичних даних є трудомістким процесом, тому для автоматизації камеральної обробки результатів топографо-геодезичних робіт доцільно використовувати геоінформаційні технології. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні публікації вчених із цієї теми присвячені розробці методології і методик використання геоінформаційних технологій при виконанні геодезичних робіт, обробці і створенні геопросторових моделей даних. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженим є питання використання при камеральній обробці геодезичних вимірювань популярних програмних продуктів, таких як Digitals, AutoCad і ArcGIS та можливості їхнього застосування в зазначених роботах. Постановка завдання. Метою дослідження є технологія обробки результатів геодезичних вимірювань із використанням геоінформаційних систем, зокрема програмних комплексів Digitals, AutoCad і ArcGIS. Виклад основного матеріалу. Наведено технологію використання можливостей геоінформаційних систем AutoCad Civil 3D і ArcGIS при автоматизації процесів на всіх етапах проведення топографо-геодезичних робіт. Доведено доцільність використання безкоштовних інтернет-ресурсів – Публічна кадастрова карта України і картографічний сервер «Публічна карта GISFile» – на етапі збору та аналізу вихідних даних на район робіт. Наведено правила і принципи побудови бази геоданих на прикладі топографо-геодезичних даних ділянки залізниці. Показана можливість графічного представлення профілів як тривимірних об’єктів. Вирішені інженерно-геодезичні завдання з використанням розробленої геоінформаційної технології – визначено об’єм земляних робіт ділянки залізниці і розраховані техніко-економічні показники проекту. Висновки відповідно до статті. Розроблено технологію синтезу функцій різних геоінформаційних систем, яка дозволяє автоматизувати: процеси збору й аналізу вихідних даних; камеральну обробку результатів геодезичних вимірювань із наступною побудовою топографічних карт (планів) і профілів; створення тривимірної моделі місцевості; рішення складних інженерно-геодезичних задач; розрахунки техніко-економічних показників проектів.

Мета дослідження – позначити концептуальні засади теорії динамічних здібностей підприємства та розкрити її прикладний потенціал. Результати. У дослідженні ідентифіковано актуальні проблемні аспекти теорії динамічних здібностей підприємств та висвітлено шляхи їх розв’язання. По-перше, це імператив подальшого розвитку фундаментальних основ теорії динамічних здібностей та знаходження науково-обґрунтованої ефективної емпіричної методики їх вимірювання. По-друге, це обмеженість проникнення концепції динамічних здібностей в українське наукове середовище та наявність проблем із трактуванням теоретичних і прикладних англомовних розробок. У статті розкрито історичні та науково-методичні засади формування теорії динамічних здібностей підприємств. Визначено концептуальні положення західних фундаторів теорії динамічних здібностей і наукове висвітлення даного напряму досліджень в Україні. Розглянуто потенціал застосування теоретико-прикладних основ динамічних здібностей на підприємствах. Наведено методологічні рішення щодо вимірювання динамічних здібностей українських підприємств. Практичне значення дослідження. Результати дослідження надають можливість україномовній науковій громадськості опанувати концепцію динамічних здібностей, сформувати у працівників підприємств можливість самостійно діагностувати динамічні здібності та здійснювати порівняння у часі власних здобутків з досягненнями інших учасників ринкових відносин. Оригінальність/цінність/наукова новизна дослідження. Концептуалізовано логіку формування теорії динамічних здібностей і ідентифіковано перспективні напрями її трансформації у бік вивчення основних факторів, що впливають на результати діяльності ключових людських ресурсів; доведена можливість застосування прикладних методів у країнах з різним типом економічної системи, у різних галузях та ринках підприємствами, що здійснюють комерційну та некомерційну діяльність незалежно від їх типу та розміру; розроблено основи методології адаптації англомовних методичних розробок до рівня їх практичного застосування на українських підприємствах з можливістю отримання статистично значущих результатів і їх подальшого використання для підвищення результативності. Перспективи подальших досліджень – розробка комплексного прикладного механізму виміру динамічних здібностей підприємства, який би дозволяв проектувати та здійснювати заходи підвищення прибутковості, а також досягнення у тактичному й утримання у стратегічному періоді конкурентного успіху. Тип статті – теоретична.

Мета дослідження – продемонструвати трансформації меморіального простору Плашува від 1945 р. по сьогодні, аналізуючи пам’ятники та комеморативні практики, пов’язані з Плашувом. Дослідити як Плашув стає місцем пам’яті про Голокост у Кракові та дати оцінку ефективності відродження пам’яті про це місце.Методологія роботи – меморіальний простір Плашува проаналізовано на основі інтерпретацій поняття «місце пам’яті» в контексті методології П’єра Нора. Розглянуто перетворення Плашува з «місця непам’яті» на «місце пам’яті».Наукова новизна – полягає в комплексному аналізі меморіального ландшафту Плашува. У статті розглядаються пам’ятники, розташовані на території колишнього концентраційного табору як матеріальний символ, та комеморативні практики, пов’язані з Плашувом. Авторка досліджує яким чином відбувається функціонування цих символів в меморіальному, музейному та культурному просторі Кракова.Висновки. Меморіальний простір Плашува почав формуватись у післявоєнний час, коли в різні роки з ініціатив окремих організацій, що представляють групи жертв концентраційного табору Плашув, з’явилися пам’ятники. Попри трагічну історію території та розміщені на ній пам’ятники, мешканці району використовують локацію для відпочинку. Це свідчить про те, що пам’ятники не розкривають повною мірою Плашув як місце, де відбувався Голокост. Зміни в сприйнятті Плашува розпочались з 2002 р. із внесення території до реєстру пам’яток, що стимулювало проведення архітектурного конкурсу, який поставив питання про майбутнє цієї території. Історія Плашува та його сучасний стан стали темою декількох фотовиставок, що сприяло активізації зацікавлення історією та сучасністю Плашува як спеціалістів, так і широкої громадськості. З того часу декілька організацій присвячували Плашуву лекції, дискусії та виставки. Із 2017 р. Історичний музей міста Краків прийняв рішення меморіалізувати територію та власним прикладом заклав базу нового музею «Музей – Місце пам’яті Плашув». За останні декілька років комеморативні практики Плашува стали набагато інтенсивнішими, а зі створенням музею «Музей – Місце пам’яті Плашув» ця локація має всі шанси поступово витіснити неналежні активності зі своєї території та перетворитись на місце пам’яті про Голокост у Кракові.

Мета. Метою виконаного дослідження є аналіз і систематизація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції. Для досягнення цієї мети виконано експертне дослідження на предмет ідентифікації переліку факторів і встановлення їхньої відносної значущості; виділено структурні компоненти, які є спільними для усіх факторів, і застосовано кластерний аналіз для побудови кластеру факторів і дендриту; класифіковано фактори й побудовано метод урахування факторів під час формування обґрунтованих управлінських рішень. Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано метод експертних оцінок, а саме метод анкетування для збору первинної інформації, необхідної для ідентифікування переліку факторів і встановлення їх відносної значущості. Для виявлення характеру зв’язків між факторами та їх групування застосовано кластерний аналіз (метод куль, специфікацію clast_izomorf_trec ППП Microsoft Excel) і структурно-процесний науковий підхід, що надало можливість побудувати кластери і дендрит факторів. Для формування класифікації факторів і формулювання сутності понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов» застосовано системно-динамічний науковий підхід. Результати. Доведено, що на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції впливає низка факторів, які доцільно класифікувати за змістом, характером, значущістю і структурною подібністю. Виділення цих класифікаційних ознак і відповідних їм груп факторів необхідне для уможливлення аналітичної обробки управлінської інформації. Ця інформація необхідна для прийняття управлінських рішень, що передбачають застосування технологій е-комерції. На відміну від інших, запропонована класифікація факторів побудована шляхом виявлення їхньої структурної подібності. Це стало підставою для введення в економічну науку понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення», «траєкторія зміни умов», а також розроблення методу урахування виділених факторів під час прийняття управлінських рішень. Оригінальність / наукова новизна. Уперше введено в економічну науку поняття «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов». Ці поняття сформульовано на основі ідентифікування структурної подібності факторів і вимірювання ізоморфних відстаней між ними. У категоріально-понятійному апараті економічного аналізу ці поняття уточнюватимуть предмет параметризації факторів. Набули подальшого розвитку: а) класифікація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції, яка, на відміну від наявних, базується на виділенні класифікаційних ознак і, в їхніх межах, видів факторів; б) метод урахування факторів, який, відрізняється від наявних тим, що уточнює ізоморфну природу цих факторів і зв’язки між ними, що дозволяє параметризувати фактори й урахувати їх під час прийняття управлінських рішень. Практична цінність / значущість. Побудована класифікація факторів і, на її основі, метод урахування цих факторів під час формування управлінських рішень є прикладним інструментом вибору оптимального управлінського рішення з ряду альтернативних. Запропонована класифікація та побудований метод можуть бути застосовані для моделювання прикладних програмних продуктів у ролі специфікації наявних систем підтримки прийняття рішень.

У розробників є досить широкий вибір технологій для реалізації розробки програмного забезпечення інформаційних систем, з часом зростає і складність таких проектів. Проведено аналіз найвідоміших методологій Agile і Waterfall, щоб визначити, яка є найбільш підходящою для різних програмних проектів, обрано критерії оцінювання. Проведено практичне дослідження шляхом опитування експертів, аналізу результатів та розробленої моделі з метою врахування досвіду розробників за вищезгаданими методологіями. В статті проаналізовані існуючі технології розробки програмного забезпечення, обрано математичну модель для створення системи підтримки прийняття рішень, досліджено питання вибору в умовах багатокритеріальності. Методом для вирішення поставленої задачі став метод Парето-оптимальності та метод звуження множини Парето на основі інформації про відносну важливість критеріїв. Методом дослідження є комп`ютерна програма для моделювання СППР. Практичне значення системи полягає у використанні її у разі прийняття рішення вибору технології розробки ПЗ ІС на основі методу Парето-оптимальності.

Стаття присвячена розгляду проблем моделювання транспортного процесу і управління ним. Наведено приклад рішення практичних операційних задач з вибору оптимального плану роботи флоту внутрішнього водного транспорту і оптимальних схем руху суден з використанням оптимізаційних моделей і методів оптимізації, заснованих на використанні математичного програмування та його розділу - параметричного програмування, якє є основою оптимального планування різних економічних процесів. Розглянута методологія застосування параметричного програмування як методу планування, який найбільш повно відповідає економічним умовам функціонування судноплавних компаній та дозволяє врахувати зміну економічної кон'юнктури і ресурсів флоту. Сформульовані зовнішні і внутрішні параметри варіювання, які характеризують умови функціонування судноплавних компаній в ринкових умовах господарювання і впливають на навігаційний план використання флоту, зокрема економічна кон'юнктура на ринку транспортних послуг, платоспроможний попит, рівень державних замовлень, гідрометеорологічні умови в басейнах річок. Все це виражається в невизначеності рівня перевезень за обсягами і номенклатурою, а також в обмеженнях на перевезення. Окреслено проблему з точки зору внутрішніх параметрів, яка постає перед менеджерами судноплавних компаній: скільки флоту за видами і типами суден готувати до навігації, тобто якими повинні бути обмеження в економіко-математичній моделі по ресурсах флоту. Для вирішення завдання навігаційного планування запропоновано використання методу параметричного програмування, а саме наближеного методу абсолютного пріоритету, вибір якого обумовлений простою обчислювальною процедурою і отриманням результату, близького до оптимального. Розроблено економіко-математичну модель по оптимальному використанню ресурсів флоту в разі зміни фактичних обсягів перевезень. Проведена прогнозно-кількісна оцінка ризиків і вибору обґрунтованого управлінського рішення для виконання виробничого і фінансового плану роботи флоту. Зроблений висновок, що використання моделей параметричного програмування при навігаційному плануванні роботи флоту внутрішнього водного транспорту підвищує ефективність операційних методів аналізу і рішення задач у сфері організаційного управління та покращує якість отриманих на основі моделей і методів управлінських рішень. Ключові слова: економіко-математичне моделювання, параметричне програмування, внутрішній водний транспорт, ресурси флоту, оперативне планування, фінансовий план, виробничий план, оцінка ризику, управлінські рішення

В статті проаналізовано основні підходи до забезпечення живучості комп’ютерних мереж. Показано, що методологія забезпечення живучості, яка застосовується до комп’ютерних систем має часткову відмінність за ту, що застосовується до комп’ютерних мереж, що пов’язано з активним розвитком технологій віртуалізації. Метою статті є розробка методу, який дозволяє забезпечити живучість комп’ютерної мережі, яка є інформаційним середовищем для гарантованого надання цифрових послуг, шляхом використання віртуальних тунелів, заснованих на принципах VPN-тунелювання для делегування «білих» IP-адрес в комп'ютерні мережі, або схеми маршрутизації потоків даних при використанні внутрішніх VPN-серверів з єдиною «білою» IP-адресою. Отримані результати дозволяють: сформулювати наукову задачу з формалізацією необхідних технічних вимог до розроблюваної комп'ютерної мережі; розробити прикладне рішення забезпечення живучості комп’ютерної мережі, засноване на використанні множинних VPN-тунелів; провести ряд експериментів з дослідження ефективності використання різних мережних протоколів в VPN-тунелях; створити підґрунтя для подальший розвитку методології забезпечення живучості комп’ютерних систем для забезпечення безперервності процесів управління мережними інфраструктурами. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований метод може бути використаний на етапах проектування комп’ютерних мереж в частині визначення показників надлишковості при реалізації принципів управління елементами мережі як то сервери, шлюзи, технологічне обладнання тощо

Анотація. У статті розглянуто впровадження системи клієнт-серверної технології на основі VMware Horizon в діяльність закладу вищої освіти. Метою роботи є розробка технічного рішення створення систем навчального або офісного призначення на основі використання застарілого обладнання, яке потрібно залучати до роботи та оптимізовувати фінансові витрати на закупівлю нового обладнання. На основі інформаційного огляду можливих шляхів використання застарілої комп’ютерної техніки в діяльності освітнього закладу, для оптимального визначеня методів і інструментів вирішення проблеми, методологією обрано хмарні та клієнт-серверні рішення. Наукова новизна полягає у використанні платформи VMware Horizon для розгортання віртуальних робочих столів та додатків для кінцевих користувачів на базі застарілої комп’ютерної техніки. Для взаємодії між користувачем та віртуальним робочим столом використовуються спеціальні протоколи віддаленого відображення. На основі інструментарію VMware Horizon розроблені та впровадженні системи в діяльність Сумського державного університету (СумДУ). Дослідження функціональних характеристик шляхом порівняння часу завантаження системи та стандартних додатків для користувача, який використовує технологію VMware Horizon, з сучасними ПК, на яких встановлено ОС Windows 10/11, підтверджує достатньо швидку та комфортну роботу із системою. Висновки: досвід створення та експлуатації системи віртуальних робочих столів на базі VMware Horizon підтверджує доцільність та оптимальність рішень щодо використання застарілої техніки в підрозділах та навчальних класах закладів освіти. Це дає можливість достатньо швидко та дешево розгорнути використання застарілих персональних комп’ютерів в роботі, зручно та безпечно надавати користувачам можливість працювати з сучасними програмними продуктами.

Вступ Сучасні методи проектування дистанційних курсів базуються на розвинених інформаційних освітніх ресурсах і, в першу чергу, відкритих освітніх ресурсах. Кожен університет має концепцію розвитку своїх інформаційних освітніх ресурсів, які полегшують викладачеві використання технологій дистанційного навчання у навчальному процесі, як очному, так і заочному.Інформаційний освітній простір забезпечує:– доступність інформаційних ресурсів університету, системну інтеграцію;– комунікації між студентами, викладачами, науковим співтовариством;– створення інформаційного співтовариства;– інформаційну підтримку прийняття рішень, функціонування органів управління університету.Велику роль у формуванні інформаційного освітнього простору відіграють відкриті освітні ресурси ‑ навчальні або наукові ресурси, які розміщені у вільному доступі, або мають ліцензію, яка дозволяє їх вільне використання або переробку.До відкритих освітніх ресурсів можна віднести навчальні курси, окремі матеріали курсу і модулі курсу, посібники, навчальне відео, програмне забезпечення та інші засоби, матеріали або технології.Використання відкритих освітніх ресурсів зменшує вартість доступу до навчальних матеріалів, підвищує активність учасників навчального процесу, створює ефективну навчальне середовище, розвиває компетенції викладачів при підготовці навчальних матеріалів та проведенні навчального процесу.Відкриті освітні ресурси забезпечують прозорість прав інтелектуальної власності та авторських прав, забезпечують високу якість авторських робіт, сприяють підвищенню ефективності управління системою зберігання даних для освітніх ресурсів університету.Рівень розвитку інформаційних освітніх ресурсів університетів України можна оцінити за досягненнями у міжнародному рейтингу сайтів університетів Webometrics (http://webometrics.info). На жаль, сайти університетів України в цьому рейтингу розташовуються в кінці першої тисячі і нижче. Це створює великі проблеми при розвитку дистанційного навчання.Для успішного проведення навчального процесу кожен університет на базі інформаційних освітніх ресурсів повинен мати кампус, який іноді називають мобільним кампусом. Мобільний кампус ‑ це, насамперед, можливість бути частиною навчального співтовариства в будь-який час і в будь-якому місці. Він потрібен для того, щоб створити в навчальному закладі колективно-рефлексивний вимір неформальної навчальної діяльності, опосередкованої мобільними технологіями.У такому мобільному кампусі процес навчання може починатися коли завгодно; тривати скільки завгодно; він може бути раптово припинений або перерваний і може бути продовжений з будь-якого місця. Це дозволяє встановлювати індивідуальний розклад, створює ефект присутності і породжує явище віртуального університету.Педагогічне проектуванняВ останній час відбулися великі зміни в дистанційному навчанні, зокрема, з’явилися нові педагогічні теорії, соціальні сервіси, методи навчання і масові відкриті он-лайн курси (МВОК), тому необхідно переглянути методи проектування дистанційних курсів.Перш за все, проектування ‑ це процес створення нового об’єкта для задоволення потреб особистості. Мета проектування ‑ започаткувати зміни у навколишньому штучному середовищі людини.У техніці існують неформальні визначення «проектування» [1]:Цілеспрямована діяльність по розв’язанню задач (Арчер).Прийняття рішень в умовах невизначеності з тяжкими наслідками в разі помилки (Азімов).Моделювання передбачуваних дій до їх здійснення до тих пір, поки не з’явиться повна упевненість в кінцевому результаті (Букер).Здійснення дуже складного акту інтуїції (Джонс).Натхненний стрибок від фактів сьогодення до можливостей майбутнього (Пейдж).Проектування – це процес, а методи проектування ‑ це методологія, яка вимагає комплексного застосування різних наукових напрямків та теорій.З інших робіт з проектування слід звернути увагу на роботи Я. Дітріхса і Г. С. Альтшуллера.Г. С. Альтшуллер розглядав проектування як алгоритм розв’язання винахідницьких задач (АРВЗ – http://www.triz-ri.ru/triz/triz02.asp#a4), пізніше сформувавши теорію розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ). АРВЗ ‑ це інструмент для мислення і вирішення нестандартних задач. Наступні роботи І. Л. Вікентьєва з розвитку ідей Г. С. Альтшулера показали, що ці підходи добре працюють в бізнесі, журналістиці, освіті та інших напрямках.АРВЗ орієнтований на вирішення нестандартних, новаторських задач, які зараз дуже потрібні в освіті і складається з етапів:Аналіз задачі;Аналіз моделі задачі;Визначення ідеального кінцевого результату і фізичного протиріччя (ФП);Мобілізація та застосування ресурсів;Застосування інформаційного фонду;Зміна чи заміна задачі;Аналіз способу усунення ФП;Застосування отриманої відповіді;Аналіз ходу рішення.Педагогічне проектування ‑ це застосування та розвиток ідей технічного проектування на педагогічну діяльність з використанням усіх існуючих педагогічних теорій.Педагогічне проектування ‑ це методологія створення новаторських освітніх ресурсів.Традиційно педагогічне проектування базується на ADDIE: аналіз (Analyzing) потреб організації; проектування (Designing) системи для потреб організації; розвиток (Developing) системи з використанням аналізу вихідних даних; виконання (Implementing) процесів системи; оцінка (Evaluating) проекту створення та виконання.Комплексне застосування педагогічного проектування та методології АРВЗ дозволить створювати унікальні дистанційні курси, наприклад, МООК.Методи навчанняПоява нових соціальних сервісів впливає на розвиток освіти і, зокрема, на дистанційне навчання. Переглядаються психолого-педагогічні підходи до навчання, особливо, якщо вони мають відношення до корпоративного навчання. Не залишилися без уваги і формальне, неформальне, інформальне і соціальне навчання.Розгляд видів робіт спеціаліста дозволяє визначити співвідношення формального і неформального навчання [2]. При виконанні рутинних робіт частка неформального навчання мінімальна і зростає до видів діяльності, що потребують вирішення варіативних (творчих) завдань (рис. 1).Формальне навчання (відповідно до визначення CEDEFOP [3]) ‑ це структуроване (з точки зору цілей і часу) навчання, яке зазвичай надається навчальним закладом і призводить до сертифікації. Формальне навчання є навмисним, з точки зору учня. Рис. 1 Формальне та неформальне навчання Інформальне (informal) навчання [3] ‑ це щоденне навчання, пов’язане з роботою, сім’єю або відпочинком, не організоване і не структуроване (з точки зору мети, часу та підтримки). Інформальне навчання в більшості випадків ненавмисне з точки зору учня і не призводить до сертифікації.Неформальне (non-formal) навчання (автором є Малкольм Ноулз 1970 р.) [3] ‑ це навчання, яке вбудовано в заплановані заходи, але явно не призначено (з точки зору цілей, часу та підтримки) і містить важливий елемент навчання. Неформальне навчання є навмисним з точки зору учня і приводить до сертифікації.В даний час спостерігається підйом неформального навчання [4], що пов’язано з бурхливим розвитком е-Learning ‑ предтечею неформального навчання, збільшенням інновацій в бізнесі, підвищенням продуктивності. Неформальне навчання, яке можна відстежувати і вимірювати, забезпечує рентабельність передачі знань, компетенції, сприяє підвищенню організаційної ефективності. Дослідження показують, що 70% навчання є неформальним, а 30% формальним. Внаслідок цього створюється думка, що при правильній організації неформального навчання можна скоротити витрати на навчання.Поява соціальних сервісів і розвиток теорій навчання показує, що поєднання формального і неформального навчання дозволяє зробити процес навчання успішним, коли [5]:– не все навчання організоване у курсі;– існує безліч підходів для доставки курсів;– при необхідності використовуються змішані рішення;– навчання вбудовано в процес роботи;– тренери виконують функції «керівництво на стороні», а не «мудреці на сцені».При цьому необхідно передбачати неформальне (non-formal) навчання на робочому місці [6]:– моделювання соціальної поведінки, обміну;– моделювання корпоративного зв’язку;– створення простої в освоєнні і використанні системи;– інтеграція використання системи в робочий процес співробітника;– заохочення обміну інформацією;– створення почуття гумору.Модель підтримки неформального навчання (OODA) [7] включає спостереження, орієнтацію, прийняття рішення, дію. Реалізується ця модель через персональне навчальне середовище (ПНС), яка дозволяє інтегрувати формальне і неформальне навчання. На першому етапі через різні канали йде сканування навколишнього середовища з використанням різних фільтрів. Організація може створювати інформаційні портали для різних категорій службовців і сприяти формуванню у них ПНС.На другому етапі виконується цикл синтезу даних та інформації у якийсь уявний образ з урахуванням старих образів. Це найбільш складний етап. Проблемами на цьому етапі можуть бути знання бізнесу, глибина сканування інформації і культура організації, тому важливо організувати зворотний зв’язок. На третьому етапі, використовуючи можливості ПНС, розглядаються всі можливі варіанти рішень, які реалізуються на останньому, четвертому, етапі.Соціальне навчання [3] ‑ це придбання знань у соціальній групі або процес, в якому люди спостерігають за поведінкою інших людей і її наслідками, і відповідним чином змінюють свою поведінку.Соціальне навчання базується на соціальній теорії навчання А. Бандури [8] і включає спостереження, моделювання поведінки, ставлення і емоційну реакцію. До елементів навчання можна віднести увагу, закріплення, активне самостійне відтворення, мотивацію, характеристику спостерігача. Остання включає [9] автономність, самостійність, самоорганізацію, самоврядування і самоконтроль.Основними принципи теорії А. Бандури є: кодування змодельованої поведінки; змодельована поведінка дає цінний результат; модель зрозуміла і близька студенту та має функціональну цінність.Теорія соціального навчання Бандури дає наступні рекомендації:– вчити зразковим пізнавальним процесам і поведінці, які базуються на реальних проблемах;– використовувати прості приклади та порівняння для вивчення послідовності процесів сприйняття і засвоєння;– використовувати робочі приклади як метод моделювання процесу розв’язання проблеми;– повторення виконання з варіаціями.Численні дослідження показують, що соціальне навчання [10] здійснюється на роботі ‑ 70%, в спілкуванні з колегами і керівниками ‑ 20% і від вивчення курсів та книг ‑ 10%. Для реалізації цього принципу необхідна підтримка навчального процесу на робочому місці, поліпшення навичок навчання співробітників та створення сприятливої організаційної культури.Навчанню на робочому місці сприяє застосування нових знань і навичок в реальних ситуаціях, виділення нових робіт в рамках існуючої ролі, збільшення кола обов’язків та сфери контролю, завдання, спрямовані на нові ініціативи, робота в складі невеликої групи, можливість проводити дослідженні та експертизу.Навчанню у спілкуванні з колегами сприяють зворотний зв’язок для нових підходів до старої проблеми, участь у формальному і неформальному наставництві, заохочення до участі у дискусіях, висловлювання думок, роботи у команді, побудови навчальної культури.Куратор змістуУ даний час спостерігається невпинне зростання інформації в мережі: кожну хвилину завантажується на YouTube 72 годин відео, щодня створюється 340 млн. твітів, кожен місяць на Facebook створюються 25000 млн. одиниць контенту [11], і таких прикладів можна наводити безліч. Тому з’явилася потреба в новій діяльності в мережі, яку здійснює куратор контенту або куратор змісту ‑ людина, яка дає користувачеві повну інформацію для певної теми з коментарями на вимогу. Ця назва походить від Сontent сurator ‑ хранитель музею. Куратор змісту забезпечує зберігання вмісту (content curation) ‑ процес категоризації великої кількості контенту та подання її в організаційній функції для конкретної предметної області.Термін «куратор змісту» з’явився кілька років тому і привернув увагу користувачів Інтернет. З одного боку ‑ це кваліфікація, з іншого, можливо, спеціальність. Одне зрозуміло, фахівців цього профілю зараз обмаль і їх необхідно готувати.Зберігання змісту відіграє велику роль у розвитку сучасного інформаційного суспільства [12]. Оцінки показують, що понад 90% навчання на робочому місці відбувається за рамками формальної програми. Зберігання змісту ‑ це не кількість ресурсів, а їх якість. Куратор змінює шум на прозорість і ясність. Обмін вмістом може бути більш важливим і ефективним для вашої аудиторії, ніж створення контенту.Робота куратора змісту не може бути ефективною, якщо він не знайомий особливостями побудови сучасної електронної бібліотеки, наукометричними продуктами. В даний час в Інтернет можна знайти (http://www.scopus.com/) понад 19 тис. поточних журналів та 45 млн. публікацій з журналів (87%) і конференцій (11%). Поповнення складає понад 2 млн. публікацій щорічно.Робота куратора змісту можлива тільки, якщо у нього сформовано ПНС, в яке входять найбільш поширені соціальні сервіси, що охоплюють усі сфери його діяльності. Класифікація соціальних сервісів дозволяє визначити, які сервіси необхідно засвоїти для успішного курування змісту. Куратор змісту повинен уміти використовувати соціальні сервіси мобільних пристроїв.Наявність у куратора ПНС дозволяє сформувати персональну навчальну мережу, яка включає всі можливі зв’язки куратора змісту.Функції куратора змісту [13]:– оптимізує, редагує назви;– форматує зміст;– вибирає і додає відповідне зображення;– коментує текст для його розуміння;– додає вступ для конкретної аудиторії;– класифікує з використанням метаданих;– інтегрує посилання;– перевіряє першоджерела;– фільтрує вхідний зміст;– пропонує елементи інших кураторів;– шукає новий відповідний зміст і джерела;– дає поради та інформацію з краудсорсингу.Ефективне курування передбачає управління увагою, візуалізацію матеріалу, встановлення ритуалів, рефлексію, управління поштою, управління фізичним простором і багато іншого.Інструменти куратора: Twitter, Facebook, Google +, Paper.li, Scoop.it, Netvibes.com, RSS reader, DIIGO та багато інші.Курування змісту може бути використане в маркетингу, бізнесі, бібліотечній справі. В освіті ‑ це професійна і педагогічна діяльність викладача, навчальна діяльність студента.Проектування масового відкритого онлайн курсуВ теперішній час поширюються масові відкриті онлайн курси (МВОК), але поки дуже мало публікацій про особливості їх проектування. В роботі [14] відзначається, що у таких курсах цільова група невизначена та головна увага приділяється технологічним особливостям проектування курсу: реєстрації, вибору хештегу, сайту, агрегатора, форуму.Більше інформації про проектування курсу можна знайти в роботі С. Даунса [15]. Він зазначає, що МВОК ‑ це курс без змісту і важливо створити надлишкову інформацію. Кількість посилань до кожної теми повинно перевищувати число Данбара (зазвичай 100-230, приймається 150) (http://en.wikipedia.org/wiki/Dunbar’s_number/). Число Данбара ‑ це когнітивні обмеження на кількість людей, з якими можна підтримувати стабільні соціальні відносини. Вибір такої кількості джерел змушує слухача вибірково читати запропоновані матеріали.Розробник повинен вміти вибирати зміст, брати уча

Сучасний розвиток інформаційних технологій відкриває нові можливості в біомедичному моніторингу. Широкий спектр біомедичних датчиків використовується для отримання різних фізіологічних сигналів людини, що можуть свідчити про наявність симптомів хвороби Паркінсона, зокрема, такого як тремор. Визначено, що існуючі методи класифікації даних для визначення постурального тремору недостатньо ефективні. Запропонована методологія включає отримання та сегментація даних, вилучення ознак, моделювання з етапами навчання і тестування для отримання оцінки про передбачуваний ступінь тремору. Дані отримані відповідно до п’яти ступенів тяжкості тремору і містять часову мітку і дані акселерометра по трьох осях. Отримані дані сегментовані у сегменти у вигляді односекундного вікна, що не перекривається. Обробка даних виконана для даних отриманих сегментів. З кожного компонента прискорення сегмента вилучаються наступні ознаки: середнє для x, y, z; стандартне відхилення для x, y, z; максимальне та мінімальне значення для x, y, z; медіана для x, y, z; ентропіядля x, y, z; автокореляція для x, y, z; енергія послідовності для x, y, z; кореляція Пірсона для x і z; кореляція Пірсона для y і z; кореляція Пірсона для x і y. Моделювання проведено з застосуваннямалгоритму підвищення градієнтного дерева XGBoost, якийзастосовано для співставлення ступеню тремору відповідним виділеним векторам ознак. Навчена модель використана для оцінки ступеню тремору усіх векторів ознак в одному тесті. Середні оцінки ступеню тремору представляють оцінки ступеню кожного класу. Класифікатор надає індивідуальний результат для кожного сегмента вилучених з даних тесту ознак. Результати отриманої матриці невідповідності використано для оцінки якості класифікації. На тестових даних отримана точність класифікації з використанням параметру F1-score, що становить 92%. Розрахована важливість кожної вилученої ознаки відносно класу, яка вказує корисність ознаки при побудові дерев рішень в моделі. Визначена важливість вилучених ознак у відповідності до класу, в подальших дослідження використовуватиметься для зменшення обсягу вхідних даних.

Компетентнісний підхід означає поступову переорієнтацію домінуючої освітньої парадигми з переважною трансляцією знань на створення умов для оволодіння комплексом компетенцій, що означають потенціал, здатності випускника до виживання і стійкої життєдіяльності в умовах сучасного ринково-економічного, інформаційно і комунікаційно насиченого простору.Використання компетентнісного підходу посилить ефективність навчання за рахунок діяльнісної сутності навчання, акцентуванні уваги на способах і характерові дій, укріплення взаємозв’язку між мотиваційною і ціннісно-орієнтаційною характеристикою особистості.З позиції компетентнісного підходу метою вивчення дисципліни «Інформатика та комп’ютерна техніка» є ознайомлення студентів з основами сучасних інформаційних систем і технологій, тенденціями їх розвитку, формування у студентів високого рівня компетентності у галузі інформатики (інформативної компетентності), певного світогляду та інформаційної культури.Набуті студентами уміння самостійно шукати, збирати, аналізувати, оцінювати, опрацьовувати, організовувати, представляти, передавати інформацію, моделювати і проектувати об'єкти і процеси, зокрема – власну індивідуальну діяльність і роботу колективу, відповідально реалізовувати свої плани, кваліфіковано використовуючи доступні сучасні засоби інформаційних і комунікаційних технологій складають зміст інформатичної компетентності. Внутрішня структура та зміст інформатичної компетентності включає наступні складові: мотиваційну (прагнення і здатність (готовність) до отримання знань, умінь і навичок у галузі інформатики, комп’ютерної техніки та інформаційно-комунікаційних технологій), ціннісно-орієнтовну (особисте ставлення до продукту і предмету діяльності), когнітивну (знання, що відображають систему сучасного інформаційного суспільства; знання, які складають інформативну основу пошукової пізнавальної діяльності; теоретичні знання про основні поняття та методи інформатики як наукової дисципліни); діяльнісну (сформованість способів діяльності, досвід здійснення діяльності, досвід здійснення емоційно-ціннісних ставлень у формі особистісних орієнтацій), емоційно-вольову (емоційно-вольова регуляція процесу і результату прояву компетентності). Така точка зору на суть компетентності переважає в роботах російських та українських дослідників (В. Байденко, В. Болотов, А. Хуторськой, І. Зімняя, Ю. Татур, О. Овчарук, І. Родигіна).Реалізувати компетентнісний підхід до навчання інформатики та комп’ютерної техніки дозволить технологія особистісно-орієнтованого навчання. Дисципліна «Інформатика і комп’ютерна техніка» передбачає велику самостійність студентів, оскільки в сучасному суспільстві зміна інформаційних технологій відбувається так швидко, що без уміння самостійного їх засвоєння не можна розраховувати на професіоналізм. А самостійність це невід’ємний елемент особистісно-орієнтованого навчання. Особистісно-орієнтоване навчання сприяє включенню студентів у навчально-пізнавальну діяльність і зорієнтоване, перш за все, на розвиток внутрішньої мотивації особистості.Особистісно-орієнтована технологія навчання інформатики та комп’ютерної техніки реалізується через практичну діяльність та кредитно-модульну систему навчання, що дозволяє реалізувати системний підхід до навчання та сформувати гнучку динамічну структуру ієрархічних взаємозв’язків між рівнями підготовки.Базовими положеннями даної методології є наступні:опанування навчального матеріалу ґрунтується на постійному спілкуванні із студентами і залученні їх до виконання практичних вправ як в аудиторії, так і самостійно;спосіб ведення занять спрямований на розвиток та інтенсифікацію в студентів незалежного самостійного мислення та здатності самостійно приймати рішення;методичне забезпечення курсу сформоване на основі найновіших прогресивних підходів і концепцій у галузі освіти;загальна ідеологія навчання ґрунтується на тому припущенні, що всі студенти мають початкову здатність до творчої діяльності, яка підлягає обов’язковому виявленню і подальшому розвитку.Засобами досягнення цієї мети є:використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що дозволяють розкривати суб'єктивний досвід студентів;створення атмосфери зацікавленості кожного студента в роботі групи;оцінка діяльності студента не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення;заохочення прагнення студента знаходити свій спосіб вирішення завдання;створення педагогічних ситуацій спілкування на занятті, що дозволить кожному студенту проявити ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи; створення обстановки для природного самовираження студента.

Мета дослідження. Здійснити системний аналіз передумов, ходу та рішень Львівського синоду 1891 р., визначити його вплив на модернізацію греко-католицької церкви та канонічного права наприкінці ХІХ – на почату ХХ ст. Методологія дослідження. Міжгалузевий характер роботи з поєднанням у ній релігійного, культурного, соціального й правничого аспектів зумовило комплементарний підхід до вибору методів дослідження, обираючи які, автори враховували їхню відповідність таким критеріям, як ефективність та надійність. Під час дослідження використано низку підходів: діалектичний, описовий, історичний, формально-юридичний та порівняльно-правовий. Наукова новизна полягає у тому, що в статті окреслені причини, хід та значення проведення Львівського синоду 1891 р., який мав не лише суто релігійне значення для оновлення та модернізації церкви, а й сприяв активізації та консолідації всього визвольного руху українців за національне відродження наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Висновки. Рішення Львівського синоду мали позитивне значення як для церкви, так і загалом для українського населення. З-поміж “непрямих” наслідків синоду можна виокремити активізацію всього українського суспільно-політичного життя Галичини впродовж останніх десятиліть XIX – на початку ХХ ст. Зокрема, місцевий громадський рух почав набувати більш організованого характеру з визначеним національним забарвленням. Львівський синод 1891 р. став важливим джерелом для партикулярного права української греко-католицької церкви. Хоча серед синодальних отців виділялися дві “внутрішні течії”, такі як консервативна та реформаторська, проте їх деколи полярні позиції не розкололи синод, а навпаки, додали йому самобутності.

Першорядною задачею освіти є формування мислення як самоцілі, що створює для особистості мож-ливості задля здійснення керованого впливу на соціальні явища та процеси, використовуючи сучасні знання та новітні технології. Здатність людини успішно соціалізуватися не можлива без інтелектуаліза-ції, яка має досягатися в освітньому процесі.Автором статті була розроблена анкета та проведене опитування магістрантів І року денної фор-ми навчання Херсонського державного університету (опитано 187 осіб, 44% від загальної чисельності в 2019–2020 навчальному році). Більшість здобувачів продовжує навчання за напрямом підготовки бака-лавріату. Однак опитування засвідчило, що основні теми дисципліни «Основи наукових досліджень» були засвоєні не досить глибоко з причини малої кількості аудиторних занять. Для багатьох магістрантів незрозумілим виявилося співвідношення філософських підходів, загальнонаукових та конкретно-нау-кових методів, а також зміст новітніх методологічних принципів та підходів. Більшість здобувачів не змогла відповісти на питання щодо наукових результатів, які вони отримували завдяки використанню зазначених ними методів. Це свідчить про недостатній зв’язок методології як теорії та наукової прак-тики. Було також виявлено, що більшість магістрантів не пов’язує майбутню професійну діяльність із науковими дослідженнями. Ця обставина зобов’язує викладачів посилити відповідальність за форму-вання гідного відношення здобувачів вищої освіти до науки як соціального і професійного інституту та теоретичного мислення як основи будь-якої високопрофесійної діяльності.Слід знайти оптимальне колегіальне рішення (у кожному університеті ексклюзивне) стосовно під-вищення в навчальних програмах різних напрямів освіти «питомої ваги» методологічного складника, а також сучасних форм підвищення методологічної підготовки викладачів теоретичних дисциплін. The primary task of education is the formation of thinking as an end in itself which creates opportunities for individuals to exert significant influence on social phenomena and processes using modern knowledge and the latest technologies. The ability of a person to successfully socialize is unthinkable without intellectualization which must be achieved in the educational process.The author of the article developed a questionnaire and conducted a survey of the first-year full-time postgraduates (master’s degrees) at Kherson State University (187 people were interviewed, which is 44% of the total amount in the 2019–2020 academic year). Most degree-seeking students continue their studies in the bachelor’s degree program. However, the survey showed that the main topics of the course “Fundamentals of Scientific Knowledge”, which was studied for bachelor’s degree programmes, are not sufficiently captured due to the small amount of class hours. For many postgraduates (master’s degrees) the relationship between the philosophical approaches themselves, general scientific and special scientific methods, as well as the content of the latest methodological principles, turned out to be incomprehensible. It is a matter of concern that many degree-seeking students were not able to answer the question about the results they obtained in scientific work through the use of the methods they specified. This indicates a lack of connection between methodological theory and scientific practice in the educational process. It was also found that the majority of postgraduates (master’s degrees) do not associate their future professional activities with scientific research. This circumstance obliges teachers to strengthen their responsibility for forming a decent attitude of degree-seeking students to science as a social and professional institution, as well as to theoretical thought as the basis of any highly professional activity.It is necessary to find an optimal collegial solution (exclusive at each university) to increase the “specific weight” of the methodological component in the curriculum documents of different branches of education, as well as regarding modern forms of improving the level of methodological competences of teachers of various theoretical disciplines.

Точна та оперативна інформація про експлуатаційні характеристики ядерного реактора, джерелом якої є система внутрішньореакторного контролю, дає змогу оцінити рівень безпеки у процесі експлуатації енергоблоків АЕС. На цей час в Україні завершується розробка власного математичного забезпечення для системи внутрішньореакторного контролю ВВЕР-1000, що є однією із важливих умов реалізації програми диверсифікації ядерного палива. Науковий колектив ПрАТ «СНВО «Імпульс» розробив математичне забезпечення національного розрахункового комплексу на основі гібридного методу рішення системи двогрупових дифузійних рівнянь, що об’єднує в собі метод кінцевих різниць та нодальний метод. У статті наведено методологію рішення системи двогрупових дифузійних рівнянь гібридним методом для гексагональної геометрії. Наведено порівняння розрахунку, виконаного розробленим кодом на основі гібридного методу, з даними, зазначеними в бенчмарку AER-FCM101. Результати порівняння з бенчмарком свідчать про високу точність розробленого програмного забезпечення для розрахунку стаціонарного стану активної зони. Показано, що можна досягти відхилення від результатів бенчмарка приблизно 2-3 pcm для ефективного коефіцієнта розмноження. Найкраще узгодження з бенчмарком по енерговиділенню (для KV максимальне відхилення – 1,52 %, середньо-квадратичне відхилення – 0,531 %) досягається за 54 нодами на одну тепловидільну збірку в плані та за 24 однаковими за висотою шарами в аксіальному напрямку. Гібридний метод, для тієї самої розрахункової сітки, дає вищу точність ніж метод кінцевих різниць, особливо в областях з високою неоднорідністю розподілу нейтронів.

Мета. Мета дослідження – зважаючи на функціональне навантаження системи контролінгу, моніторингу та діагностики, визначити методичний підхід до контролю результативності в процесі моніторингу виробничих параметрів функціонування аграрних підприємств і діагностики проблемних аспектів забезпечення фінансово-економічного результату з метою обґрунтування управлінських рішень при плануванні перспективних виробничих програм. Методологія / методика / підхід. Дослідження проводили на основі використання загальнонаукових методів (при дослідженні теоретичного підґрунтя функцій контролінгу, моніторингу та діагностики управлінської діяльності в забезпеченні ефективності прийняття управлінських рішень при плануванні структури посівних площ), абстрактно-логічного (для узагальнення особливостей впливу ступеня використання інтенсивних культур на результативність зернового напряму аграрних підприємств), економіко-математичного (для ідентифікації оптимальної стратегії дії в умовах інформаційної невизначеності менеджменту аграрних підприємств, пов’язаною із наявністю слабоструктурованих проблем), статистичних методів (теорії статистичних рішень для моделювання механізму взаємовпливу сільськогосподарських культур у заданих умовах забезпечення природними ресурсами) та конструктивного (для визначення способу обґрунтування оптимальних потоків ресурсів і результатів діяльності з метою максимізації прибутковості діяльності за умови сталості ресурсної основи). Методологічним підґрунтям в опрацюванні матеріалу виступив діалектичний метод пізнання суспільно-економічних явищ. Результати. У ході проведення наукового дослідження проаналізовано умови формування обґрунтованої системи землеробства суб’єктами господарювання та діагностовано передумови вироблення вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств. Установлено, що в умовах Луганської області критичне підвищення частки соняшника в посівах є реактивною поведінкою управлінської практики менеджменту. Обґрунтовано за даними діагностичного аналізу відповідну залежність управлінських рішень щодо планування структури посівних площ від сприйняття сприятливості умов господарювання. Визначено основні параметри статистичного моделювання для реалізації діагностичних функцій з ідентифікації вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств. Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна представленого дослідження полягає в удосконаленні методичного підходу до реалізації функцій контролінгу, моніторингу та діагностики в процесі обґрунтування перспективної виробничої програми аграрного підприємства в зазначених умовах господарювання, який, на відміну від наявних, ґрунтується на використанні методології теорії ігор і дозволяє виявляти певні закономірності підтримки високої фінансово-економічної результативності в дослідженні інформації (параметрів) про технологічну дисципліну, що не має чіткого математичного (регресійного) зв’язку. Практична цінність / значущість. У ролі перспективного завдання розвитку системи контролінгу, моніторингу та діагностики визначено формування механізмів програмування розвитку зернового господарства, як головного напряму спеціалізації в степових умовах господарювання Луганської області, на принципах галузевої конкурентоспроможності, що дозволить частково виключити реактивність системи менеджменту аграрних підприємств.

У роботі висвітлюються результати застосування методології інтегральної згортки ключових показників економічної ефективності територіальних підрозділів податкового відомства держави: результати збору податків, продуктивність, затратність, динаміка цих показників. Сформовані критерії для групування територіальних податкових підрозділів за значеннями показника результативності з метою прийняття тактичних і стратегічних управлінських рішень. У роботі сформовані рекомендації щодо використання запропонованого підходу у цілепокладанні при прийнятті управлінських рішень на основі «сігма-управління».

Мета. Основною метою дослідження було розроблення концепції управління безпечністю харчових продуктів з врахуванням ризик орієнтованого та процесного підходу та вимог міжнародних стандартів щодо систем управління безпечністю харчових продуктів. Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити наступні завдання: дослідити сучасні концепції управління безпечністю харчових продуктів, проаналізувати вимоги та підходи міжнародних стандартів і схем сертифікації до систем управління безпечністю харчових продуктів і управління ризиками та керуючись методами аналізу, синтезу та узагальнення розробити концепцію управління безпечністю харчових продуктів, яка застосовна на організаційному та операційному рівнях систем управління з врахуванням принципів НАССР, VACCPі TACCP. Методика. У роботі застосовувались методи системного аналізу спрямовані на виявлення альтернативних варіантів вирішення проблеми, а саме системний підхід і загальна теорія систем Методика системного аналізу застосовувалась до дослідження систем управління безпечністю харчових продуктів. Крім того, нами був застосований метод моделювання, який є науково обґрунтованим методом оцінок характеристик складних систем, що використовуються для прийняття рішень в різних сферах економічної, та соціальної діяльності. Результати. Розроблено концепцію управління безпечністю харчових продуктів, яка включає застосування процесного і ризик-орієнтованого підходу та застосування принципів НАССР, VACCPі TACCP, як взаємопов’язаних елементів системи управління безпечністю харчових продуктів. Встановлено, що управління ризиком щодо ненавмисних загроз базується на методології відповідності (якість), та методології попередження (безпечність, НАССР). Управління ризиком щодо навмисних загроз базується на методології захисту (шахрайство VACCP, навмисна шкода ТACCP). Крім того встановлено, що з точки зору сфер впливу як на оператора ринку харчових продуктів, так і споживача управління ризиками стосовно якості та шахрайства з харчовими продуктами лежить в економічній площині, управління ризиками стосовно безпечності та навмисної шкоди лежить в площині впливу на здоров’я споживачів. Слід брати до уваги, що в окремих випадках управління ризиками навмисних загроз (шахрайство VACCP, навмисна шкода ТACCP) може лежати в площині впливу як на економічну складову так і на здоров’я споживача. Практична значимість. Запропоновано концепція та новий підхід до управління безпечністю харчових продуктів, які відображають поєднання методологій процесного та ризик-орієнтованого підходів з врахуванням вимог міжнародних стандартів до розроблення та функціонування систем управління безпечністю харчових продуктів.

У статті проводиться аналіз методів та моделей прийняття рішення в процесі управління частинами зенітних ракетних військ та тактичної авіації під час розподілу зусиль для знищення повітряного противника. Метою роботи є визначення ступеня впливу математичних апаратів методів математичного моделювання та їх інтеграцій, на формування альтернатив комплексу засобів автоматизації. Методологія проведеного дослідження включає емпіричний, теоретичний та загально логічні методи. Під час проведення дослідження виявлено властивість методів нечіткої логіки з підвищенням рівня складності моделі, а з нею і кількості правил, покращується її можливість описувати реальні умови що дозволяє вирішувати завдання, коли традиційні методи неефективні, а саме відповідність вимогам які висуваються щодо обґрунтованості прийняття рішення та можливості отримання пояснення. Використовуючи класичну технологію прийняття рішення з відповідними методами і моделями можна прослідкувати їх взаємозв’язок на кожному з етапів. Тобто, за допомогою перехресної перевірки методів та моделей одна одною, так як в кожній з них є переваги і недоліки. Використання вихідних даних одного методу як вхідних в наступному етапі і з іншим методом дає змогу не тільки перевірити вхідні данні а й збільшити кількість альтернатив. З іншої сторони взаємозв’язок можливо трактувати як наближений із за множини послідовностей використання методів і моделей на різних рівнях. Тобто в залежності від вибраної послідовності реалізації методів і моделей на кожному з етапів, можливо отримати різні множини значень. Практично підхід щодо виробки альтернатив прийняття рішення для розподілу зусиль між зенітними ракетними військами та тактичною авіацією може бути реалізований в комплексі засобів автоматизації за рахунок впровадження методів та моделей системи підтримки прийняття рішення

Резюме. Якісні методи досліджень в охороні здоров’я – це ефективний науковий ресурс, що представляє практичні стратегії та методи використання якісних досліджень і включає основну логіку та обґрунтування результатів дослідження для прийняття якісних дослідницьких рішень. Методологія якісного дослідження дає змогу дослідникам вивчати соціальні та поведінкові проблеми, пов’язані з громадським здоров’ям та медсестринством, які неможливо досягти за допомогою кількісних методів. Ключові аспекти методології якісних досліджень включають вибір та опис проблеми, формулювання основного питання та напрямків роботи, набір учасників, дотримання правильного процесу аналізу даних та подання результатів для публікації. Мета дослідження ‒ розглянути особливості використання різноманітних якісних методів наукових досліджень в охороні здоров’я, зокрема у громадському здоров’ї та в медсестринстві. Матеріали і методи. Здійснено аналіз доступних інформаційних ресурсів мережі «Internet», іноземних фахових видань, медичної бази даних MEDLINE/PubMed за останні п’ять років. Застосовано метод інформаційного пошуку та аналітико-порівняльний метод. Результати. Якісні дослідження є незамінимими у деяких сферах, оскільки надають можливість з’ясувати значення хвороби для пацієнтів і її вплив на якість їхнього життя. Вони також часто багатші з точки зору знань про соціальний та особистий досвід. Незважаючи на певні недоліки якісного дослідження, вони є унікальними і дозволяють вирішувати наукові завдання в охороні здоров’я, зокрема у громадському здоров’ї та в медсестринстві, які неможливо вирішити шляхом використання методів кількісного дослідження. Висновки. Якісні дослідження займають важливе місце в медицині, громадському здоров’ї та в медсестринській науці й набувають все більшого значення. Якісні дослідження в галузі медсестринства в основному стосуються життєвого досвіду пацієнтів і мед­сестер. Для набуття фахових компетентностей доцільно ширше використовувати якісні методи досліджень у навчальному процесі при підготовці фахівців охорони здоров’я, зокрема магістрів громадського здоров’я та медсестринства.

Об’єктом вивчення у статті є процес моделювання соціальних мереж. Метою є розробка програмного забезпечення для моделювання мереж репутації користувачів соціальних веб-ресурсів на основі бінарних діаграм рішень. Завдання: дослідити можливість моделювання соціальних мереж на основі бінарних діаграм рішень, розробити метод моделювання мереж репутації користувачів соціальних веб-ресурсів на основі бінарних діаграм рішень, розробити програмне забезпечення для реалізації розробленого методу моделювання мереж репутації користувачів. Методи досліджень: теорія графів, теорія моделювання, теорія алгоритмів, об’єктно-орієнтоване програмування. Отримані такі результати: розроблено метод накопичення змін у бінарних діаграмах рішень для зменшення кількості їх редагувань; розроблена модель мережі репутації користувачів соціальних веб-ресурсів на основі бінарних діаграмах рішень. Висновки: Проведено дослідження можливості використання бінарних діаграм рішень для моделювання соціальних мереж. Детально розглянуті основні типи соціальних мереж та методи їх аналізу. Розкрита актуальність розвитку та застосування методології аналізу соціальних мереж, зокрема в сучасних інформаційних технологіях. Проведено огляд моделей аналізу соціальних мереж, з урахуванням того, що соціальні одиниці не діють незалежно, а навпаки, впливають одна на одну. Результати досліджень показали, що бінарні діаграми рішень – це один з найкомпактніших способів представлення структури соціальних мереж, адже структура бінарних діаграмах рішень дозволяє створювати відношення між більше ніж двома агентами. Розроблений метод накопичення змін у бінарних діаграмах рішень для зменшення кількості їх редагувань дозволяє зменшити кількість операцій над бінарними діаграмами рішень. Розроблено метод моделювання мереж репутації користувачів соціальних веб-ресурсів. Розроблена програмна модель мережі репутації користувачів соціальних веб-ресурсів на основі бінарних діаграмах рішень дозволяє моделювати поширення інформації у соціальних мережах з врахуванням репутації користувачів мережі.

В умовах сучасної економіки, для ефективної діяльності підприємства, особливу увагу слід приділяти управлінським рішенням та прогнозуванню. В ході дослідження було виявлено, що найбільші проблеми при застосуванні методу CVP-аналізу виникають під час розподілу постійних витрат в умовах випуску декількох продуктів, тому при розрахунку точки беззбитковості видів продукції було застосовано для порівняння два підходи: традиційний та управлінський. Вони відрізняються методологією розподілу постійних витрат, але показують суттєві результати беззбиткового виробництва окремих видів продукції. Досягнення критичної точки виробництва виявилось недостатньо для прогнозування діяльності підприємства. Необхідно дізнатись величину можливого прибутку, гарантії його отримання та суму виручки для покриття всіх затрат, щоб отримати при цьому прибуток.

Філософська антропологія XXI століття актуалізує і розширює погляди на проблемні точки соціалізації окремих груп людей. До таких груп відносяться і люди з інвалідністю. У статті проаналізована людина, що перебуває в «прикордонній ситуації», а саме в ситуації інвалідності. Реакція на ситуацію інвалідності як «прикордонну ситуацію» проявляється по-різному, і її мож- на проаналізувати за допомогою системи «метаантропології» за Н.В. Хамітовим. Додатковими інструментами для роздумів над проблемою послугували типи особистості Серена К'єркегора, понят- тя часу М. Гайдеґґера та види мужності Пауля Тілліха. Актуальність статті в Україні зумовлена все зростаючою кількістю людей, що потрапляють у ситуації інвалідності, оскільки Україна ‒ країна що перебуває у стані війни. Методики розуміння проблеми інвалідності суспільством зводяться лише до соціокультурного обґрунтування. Водночас філософско-антропологічний аспект, який може створи- ти основу для філософських практик, практик психологів, соціальних працівників і навіть медиків, ще не розкритий. Філософсько-антропологічна складова частина безпосередньо пов'язана зі стресовою ситуацією інвалідності, яка у психадинаміці створює повну картину переживань і труднощів, з якими стикається людина в «прикордонній ситуації». Мета статті ‒ вивчити і розкрити, як люди, які перебу- вають у різних вимірах буття, по-різному реагують на «прикордонну ситуацію» інвалідності, і які мето- ди здатні повернути душевно-духовну гармонію людини. Методи та наукова новизна. Вперше в синтезі використані методи метаантропології і типи особистості К'єркегора в контексті «прикордонної ситуації» Ясперса щодо проблеми інвалідності. Також вперше розглядається експлікація особистості, яка перебуває в ситуації інвалідності в поєднанні з часовими константами в навчанні Гайдеґґераа. Для визначення страхів і тривоги певної особистості в «прикордонній ситуації» використані типи відчаю за К'єркегором та Тілліхом. За Тілліхом вперше використані види мужності для подолання відчаю щодо людей, що перебувають у «прикордонній ситуації». Все це дозволило створити екзистенційно-динамічну модель для різних типів людей у ситуації інвалідності на різних рівнях буття. Значущість дослідження полягає в подальшому практичному застосуванні експлікацій, створених у цій роботі, для конкретних рішень проблемного питання людини із придбаною інвалідністю. Висновки. У статті оцінено вплив «прикордонної ситуації» на різні типи особистості згідно з К'єркегором. Безумовно, кожна особистість залежно від життєвих цінностей по-різному приймає і реагує на «прикордонну ситуацію», в цьому разі ситуацію інвалідності. Ця закономірність співвідношень типів особистості за К'єркегором і типами буття за Хамітовим, що дозволило створити експлікацію об'єднаних типів особистостей і відповідно до цього застосувати типи мужності за Тілліхом для виходу з поля «прикордонної ситуації». Аналіз і систематизація дали змогу розібратися та розкрити мету дослідження.

Наукові дослідження стають ефективними тоді, коли природу подій чи явищ можна розглядати з єдиних позицій, виробити універсальний підхід до них, сформувати загальні закономірності. Більшість сучасних фундаментальних наукових проблем і високих технологій тісно пов’язані з явищами, які лежать на границях різних рівнів організації. Природничі та деякі з гуманітарних наук (економіка, соціологія, психологія) розробили концепції і методи для кожного із ієрархічних рівнів, але не володіють універсальними підходами для опису того, що відбувається між цими рівнями ієрархії. Неспівпадання ієрархічних рівнів різних наук – одна із головних перешкод для розвитку дійсної міждисциплінарності (синтезу різних наук) і побудови цілісної картини світу. Виникає проблема формування нового світогляду і нової мови.Теорія складних систем – це одна із вдалих спроб побудови такого синтезу на основі універсальних підходів і нової методології [1]. В російськомовній літературі частіше зустрічається термін “синергетика”, який, на наш погляд, означує більш вузьку теорію самоорганізації в системах різної природи [2].Мета роботи – привернути увагу до нових можливостей, що виникають при розв’язанні деяких задач, виходячи з уявлень нової науки.На жаль, теорія складності не має до сих пір чіткого математичного визначення і може бути охарактеризована рисами тих систем і типів динаміки, котрі являються предметом її вивчення. Серед них головними є:– Нестабільність: складні системи прагнуть мати багато можливих мод поведінки, між якими вони блукають в результаті малих змін параметрів, що управляють динамікою.– Неприводимість: складні системи виступають як єдине ціле і не можуть бути вивчені шляхом розбиття їх на частини, що розглядаються ізольовано. Тобто поведінка системи зумовлюється взаємодією складових, але редукція системи до її складових спотворює більшість аспектів, які притаманні системній індивідуальності.– Адаптивність: складні системи часто включають множину агентів, котрі приймають рішення і діють, виходячи із часткової інформації про систему в цілому і її оточення. Більш того, ці агенти можуть змінювати правила своєї поведінки на основі такої часткової інформації. Іншими словами, складні системи мають здібності черпати скриті закономірності із неповної інформації, навчатися на цих закономірностях і змінювати свою поведінку на основі нової поступаючої інформації.– Емерджентність (від існуючого до виникаючого): складні системи продукують неочікувану поведінку; фактично вони продукують патерни і властивості, котрі неможливо передбачити на основі знань властивостей їх складових, якщо розглядати їх ізольовано.Ці та деякі менш важливі характерні риси дозволяють відділити просте від складного, притаманного найбільш фундаментальним процесам, які мають місце як в природничих, так і в гуманітарних науках і створюють тим самим істинний базис міждисциплінарності. За останні 30–40 років в теорії складності було розроблено нові наукові методи, які дозволяють універсально описати складну динаміку, будь то в явищах турбулентності, або в поведінці електорату напередодні виборів.Оскільки більшість складних явищ і процесів в таких галузях як екологія, соціологія, економіка, політологія та ін. не існують в реальному світі, то лише поява сучасних ЕОМ і створення комп’ютерних моделей цих явищ дозволило вперше в історії науки проводити експерименти в цих галузях так, як це завжди робилось в природничих науках. Але комп’ютерне моделювання спричинило розвиток і нових теоретичних підходів: фрактальної геометрії і р-адичної математики, теорії хаосу і самоорганізованої критичності, нейроінформатики і квантових алгоритмів тощо. Теорія складності дозволяє переносити в нові галузі дослідження ідеї і підходи, які стали успішними в інших наукових дисциплінах, і більш рельєфно виявляти ті проблеми, з якими інші науки не стикалися. Узагальнюючому погляду з позицій теорії складності властиві більша евристична цінність при аналізі таких нетрадиційних явищ, як глобалізація, “економіка, що заснована на знаннях” (knowledge-based economy), національні і світові фінансові кризи, економічні катастрофи і ряд інших.Однією з інтригуючих проблем теорії є дослідження властивостей комплексних мережеподібних високотехнологічних і інтелектуально важливих систем [3]. Окрім суто наукових і технологічних причин підвищеної уваги до них є і суто прагматична. Справа в тому, що такі системи мають системоутворюючу компоненту, тобто їх структура і динаміка активно впливають на ті процеси, які ними контролюються. В [4] наводиться приклад, коли відмова двох силових ліній системи електромережі в штаті Орегон (США) 10 серпня 1996 року через каскад стимульованих відмов призвели до виходу із ладу електромережі в 11 американських штатах і 2 канадських провінціях і залишили без струму 7 млн. споживачів протягом 16 годин. Вірус Love Bug worm, яких атакував Інтернет 4 травня 2000 року і до сих пір блукає по мережі, приніс збитків на мільярди доларів.До таких систем відносяться Інтернет, як складна мережа роутерів і комп’ютерів, об’єднаних фізичними та радіозв’язками, WWW, як віртуальна мережа Web-сторінок, об’єднаних гіперпосиланнями (рис. 1). Розповсюдження епідемій, чуток та ідей в соціальних мережах, вірусів – в комп’ютерних, живі клітини, мережі супермаркетів, актори Голівуду – ось далеко не повний перелік мережеподібних структур. Більш того, останнє десятиліття розвитку економіки знань привело до зміни парадигми структурного, функціонального і стратегічного позиціонування сучасних підприємств. Вертикально інтегровані корпорації повсюдно витісняються розподіленими мережними структурами (так званими бізнес-мережами) [5]. Багато хто з них замість прямого виробництва сьогодні займаються системною інтеграцією. Тому дослідження структури та динаміки мережеподібних систем дозволить оптимізувати бізнес-процеси та створити умови для їх ефективного розвитку і захисту.Для побудови і дослідження моделей складних мережеподібних систем введені нові поняття і означення. Коротко опишемо тільки головні з них. Хай вузол i має ki кінців (зв’язків) і може приєднати (бути зв’язаним) з іншими вузлами ki. Відношення між числом Ei зв’язків, які реально існують, та їх повним числом ki(ki–1)/2 для найближчих сусідів називається коефіцієнтом кластеризації для вузла i:. Рис. 1. Структури мереж World-Wide Web (WWW) і Інтернету. На верхній панелі WWW представлена у вигляді направлених гіперпосилань (URL). На нижній зображено Інтернет, як систему фізично з’єднаних вузлів (роутерів та комп’ютерів). Загальний коефіцієнт кластеризації знаходиться шляхом осереднення його локальних значень для всієї мережі. Дослідження показують, що він суттєво відрізняється від одержаних для випадкових графів Ердаша-Рені [4]. Ймовірність П того, що новий вузол буде приєднано до вузла i, залежить від ki вузла i. Величина називається переважним приєднанням (preferential attachment). Оскільки не всі вузли мають однакову кількість зв’язків, останні характеризуються функцією розподілу P(k), яка дає ймовірність того, що випадково вибраний вузол має k зв’язків. Для складних мереж функція P(k) відрізняється від розподілу Пуассона, який мав би місце для випадкових графів. Для переважної більшості складних мереж спостерігається степенева залежність , де γ=1–3 і зумовлено природою мережі. Такі мережі виявляють властивості направленого графа (рис. 2). Рис. 2. Розподіл Web-сторінок в Інтернеті [4]. Pout – ймовірність того, що документ має k вихідних гіперпосилань, а Pin – відповідно вхідних, і γout=2,45, γin=2,1. Крім цього, складні системи виявляють процеси самоорганізації, змінюються з часом, виявляють неабияку стійкість відносно помилок та зовнішніх втручань.В складних системах мають місце колективні емерджентні процеси, наприклад синхронізації, які схожі на подібні в квантовій оптиці. На мові системи зв’язаних осциляторів це означає, що при деякій критичній силі взаємодії осциляторів невелика їх купка (кластер) мають однакові фази і амплітуди.В економіці, фінансовій діяльності, підприємництві здійснювати вибір, приймати рішення доводиться в умовах невизначеності, конфлікту та зумовленого ними ризику. З огляду на це управління ризиками є однією з найважливіших технологій сьогодення [2, 6].До недавніх часів вважалось, що в основі розрахунків, які так чи інакше мають відношення до оцінки ризиків лежить нормальний розподіл. Йому підпорядкована сума незалежних, однаково розподілених випадкових величин. З огляду на це ймовірність помітних відхилень від середнього значення мала. Статистика ж багатьох складних систем – аварій і катастроф, розломів земної кори, фондових ринків, трафіка Інтернету тощо – зумовлена довгим ланцюгом причинно-наслідкових зв’язків. Вона описується, як показано вище, степеневим розподілом, “хвіст” якого спадає значно повільніше від нормального (так званий “розподіл з тяжкими хвостами”). У випадку степеневої статистики великими відхиленнями знехтувати вже не можна. З рисунку 3 видно, наскільки добре описуються степеневою статистикою торнадо (1), повені (2), шквали (3) і землетруси (4) за кількістю жертв в них в США в ХХ столітті [2]. Рис. 3. Системи, які демонструють самоорганізовану критичність (а саме такі ми і розглядаємо), самі по собі прагнуть до критичного стану, в якому можливі зміни будь-якого масштабу.З точки зору передбачення цікавим є той факт, що різні катастрофічні явища можуть розвиватися за однаковими законами. Незадовго до катастрофи вони демонструють швидкий катастрофічний ріст, на який накладені коливання з прискоренням. Асимптотикою таких процесів перед катастрофою є так званий режим з загостренням, коли одна або декілька величин, що характеризують систему, за скінчений час зростають до нескінченності. Згладжена крива добре описується формулою,тобто для таких різних катастрофічних явищ ми маємо один і той же розв’язок рівнянь, котрих, на жаль, поки що не знаємо. Теорія складності дозволяє переглянути деякі з основних положень ризикології та вказати алгоритми прогнозування катастрофічних явищ [7].Ключові концепції традиційних моделей та аналітичних методів аналізу і управління капіталом все частіше натикаються на проблеми, які не мають ефективних розв’язків в рамках загальноприйнятих парадигм. Причина криється в тому, що класичні підходи розроблені для опису відносно стабільних систем, які знаходяться в положенні відносно стійкої рівноваги. За своєю суттю ці методи і підходи непридатні для опису і моделювання швидких змін, не передбачуваних стрибків і складних взаємодій окремих складових сучасного світового ринкового процесу. Стало ясно, що зміни у фінансовому світі протікають настільки інтенсивно, а їх якісні прояви бувають настільки неочікуваними, що для аналізу і прогнозування фінансових ринків вкрай необхідним став синтез нових аналітичних підходів [8].Теорія складних систем вводить нові для фінансових аналітиків поняття, такі як фазовий простір, атрактор, експонента Ляпунова, горизонт передбачення, фрактальний розмір тощо. Крім того, все частіше для передбачення складних динамічних рядів використовуються алгоритми нейрокомп’ютинга [9]. Нейронні мережі – це системи штучного інтелекту, які здатні до самонавчання в процесі розв’язку задач. Навчання зводиться до обробки мережею множини прикладів, які подаються на вхід. Для максимізації виходів нейронна мережа модифікує інтенсивність зв’язків між нейронами, з яких вона побудована, і таким чином самонавчається. Сучасні багатошарові нейронні мережі формують своє внутрішнє зображення задачі в так званих внутрішніх шарах. При цьому останні відіграють роль “детекторів вивчених властивостей”, оскільки активність патернів в них є кодування того, що мережа “думає” про властивості, які містяться на вході. Використання нейромереж і генетичних алгоритмів стає конкурентноздібним підходом при розв’язанні задач передбачення, класифікації, моделювання фінансових часових рядів, задач оптимізації в галузі фінансового аналізу та управляння ризиком. Детермінований хаос пропонує пояснення нерегулярної поведінки і аномалій в системах, котрі не є стохастичними за природою. Ця теорія має широкий вибір потужних методів, включаючи відтворення атрактора в лаговому фазовому просторі, обчислення показників Ляпунова, узагальнених розмірностей і ентропій, статистичні тести на нелінійність.Головна ідея застосування методів хаотичної динаміки до аналізу часових рядів полягає в тому, що основна структура хаотичної системи (атрактор динамічної системи) може бути відтворена через вимірювання тільки однієї змінної системи, фіксованої як динамічний ряд. В цьому випадку процедура реконструкції фазового простору і відтворення хаотичного атрактора системи при динамічному аналізі часового ряду зводиться до побудови так званого лагового простору. Реальний атрактор динамічної системи і атрактор, відтворений в лаговому просторі по часовому ряду при деяких умовах мають еквівалентні характеристики [8].На завершення звернемо увагу на дидактичні можливості теорії складності. Розвиток сучасного суспільства і поява нових проблем вказує на те, що треба мати не тільки (і навіть не стільки) експертів по деяким аспектам окремих стадій складних процесів (професіоналів в старому розумінні цього терміну), знадобляться спеціалісти “по розв’язуванню проблем”. А це означає, що істинна міждисциплінарність, яка заснована на теорії складності, набуває особливого значення. З огляду на сказане треба вчити не “предметам”, а “стилям мислення”. Тобто, міждисциплінарність можна розглядати як основу освіти 21-го століття.

Проведення радіаційного обстеження та оперативний аналіз розповсюдження забруднення на прилеглих до АЕС територіях під час важкої аварії забезпечують надійне підґрунтя для прийняття рішень щодо вжиття дій та невідкладних контрзаходів для захисту персоналу і населення. Проте на практиці вибір просторово-часових параметрів вимірювань та пробовідбору часто ускладнений, зокрема несприятливою радіаційною обстановкою або обмеженістю в часі для збору даних тощо. Якщо на ранніх етапах реагування для прийняття рішень щодо впровадження захисних заходів може бути достатньо попередніх результатів моделювання атмосферної дисперсії радіоактивних речовин та оцінки доз опромінення для постульованого сценарію розвитку подій, то з надходженням перших результатів моніторингу, задля уточнення моделі та забезпечення підстав для інтерпретації її результатів, виникає потреба у підсиленні інструментів прогнозування радіаційних наслідків використанням їх сумісно із засобами мобільного моніторингу. Наявні методики та рекомендації МАГАТЕ щодо аварійного моніторингу залишають простір для впровадження можливостей сучасних інструментів моделювання. Ця стаття містить перші напрацювання для розробки методології спільного використання системи підтримки прийняття рішень та мобільної лабораторії з метою успішного проведення аварійного моніторингу навколишнього середовища у реальному часі. Наведені у ній результати дослідження, виконаного в межах координованого дослідження МАГАТЕ CRP J15002, стосуються сумісного використання мобільної радіологічної лабораторії RanidSONNI та європейської системи підтримки прийняття рішень JRODOS. Застосовані підходи ґрунтуються на нинішньому досвіді Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» у підтвердженні результатів моделювання реальними даними вимірювань параметрів радіаційної обстановки, наданими мобільною лабораторією під час реагування на лісові пожежі в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення протягом останніх років.

У статті досліджується використання логічного знання як методологічного інструментарію для побудови та вирішення тестів загальної навчальної правничої компетентності (ТЗНПК), що впроваджені у вищу юридичну освіту для відбору вступників на магістерські програми правничого спрямування. Уперше в Україні, відповідно до вимог сучасного суспільства, на базі платформи MOODLE створено та впроваджено в навчання електронний курс «Практична логіка: тренінг інтелектуальних здібностей» для підготовки до вступних випробувань на магістерські програми за спеціальністю 081 «Право». У ньому запропоновано узагальнення логічної методології і методики вирішення тестових завдань згідно з їх типологізацією, а також переосмислено практичне значення логіки для успішного проходження тестування за рівнями сформованості в учасників загальної навчальної правничої компетентності. Презентовані результати науково-практичних досліджень, що викладені в авторському посібнику «Підготовка до складання ТЗНПК в завданнях та рішеннях: логічний підхід». За принципами розумності права визначена специфіка використання логічних форм і методів, що впроваджуються в юридичній методології, їх необхідність як інструментарію в правознавчій аналітиці та юридичній практиці. Зроблені висновки щодо значення логічної культури для успішного проходження ТЗНПК, необхідності переоцінки програм логічної освіти у вишах та подальшого розвитку логічного знання у зв’язку з визначеними загальними інтелектуальними компетентностями юриста. У результаті нашого дослідження було доведено, що електронні курси на базі платформи MOODLE позитивно впливають на оволодіння студентами логічним інструментарієм для розв’язання ТЗНПК і мають потенційну освітню можливість як ефективний засіб для формування професійної компетентності майбутніх магістрів права. Подальший розвиток освітянських інформаційних технологій автори пов’язують із поглибленням усвідомлення взаємодії логічних і юридичних форм, поширенням логічної освіти, незмінним упровадженням нових інформаційних технологій в освітній процес, постійним зростанням актуальності розумової праці в суспільстві.

Анотація. Метою статті є систематизація та узагальнення наявних підходів до трактування поняття якості аудиту і деяких практичних аспектів його застосування. Однією з важливих тенденцій, яка чітко проявилася в останній час, є найсуворіша вимога до високої якості аудиту. Подальший розвиток аудиту на всіх рівнях нерозривно пов’язаний із підвищенням його якості. Аудиторська інформація є першоосновою для ухвалення управлінських рішень, тому підвищення якості аудиторської інформації і як наслідок якості аудиту сприятиме підвищенню якості управлінських рішень, що звичайно позначиться на економічному та фінансовому стані на всіх рівнях управління, а також сприятиме зниженню інформаційного ризику під час ухвалення рішень усіма користувачами фінансової інформації. Розглянуто значення якості аудиторської інформації в сучасних економічних процесах. Вивчено питання впливу аудиту на розвиток економічних процесів на мікро- і макрорівні. Досліджено теоретичні розробки в напрямі визначення якості аудиту, що має визначальне значення на методологію проведення аудиту, оцінку його якості, достовірність аудиторської інформації, її значення для всіх користувачів фінансової інформації. Ці теоретичні розробки мають також суттєвий вплив на практичну аудиторську діяльність, достовірність наданої інформації, її якісні показники та інші фактори, важливі для користувачів аудиторської інформації. Доведено, що основним критерієм якості аудиторської інформації є її достовірність і відповідність фактичному стану об’єкта аудиту. Дослідження причин глобальної економічної кризи, що розгорнулася 2008 року, із усією гостротою виявило спектр проблем, викликаних рішеннями, які ухвалювалися на підставі аудитованої фінансової звітності. Серед основних причин цієї фінансової кризи, крім загальноекономічних, є якість бухгалтерського обліку і якість проведеного аудиту, які визначально вплинули на банкрутство ключових фінансових установ, що згодом призвело до кризи, а також недостатній контроль для запобігання шахрайським діям підприємств, які перевіряють аудиторські фірми, що є наслідком аудиту низької якості. Дано нове визначення якості аудиту, яке істотно відрізняється від більшої частини чинних на нинішній день. Це, у свою чергу, дає можливість більш точно і правильно визначити напрями, методи, принципи та інші складові аудиторських перевірок, суттєво підвищивши їхню якість. У перспективі підвищення якості аудиту має суттєво скоротити ризики кризових явищ у реальному секторі економіки. Ключові слова: якість аудиту, аудит, аудиторські послуги, оцінка, контроль, достовірність, фактичний стан, об’єкт аудиту. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 2; бібл.: 31.

Стаття присвячена дослідженню методів аналізу даних наукової діяльності груп науковців, об’єднаних у наукові підрозділи, використовуючи графову структуру даних. Також ставиться задача візуалізації отриманих даних з метою спрощення прийняття управлінських рішень адміністрацією закладів науки та освіти. Робота проведена на основні інформації про науковців, що діють у рамках закладу вищої освіти НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» та даних, взятих з відкритого джерела – загальнодоступного індексатора Google Scholar. У статті описаний збір даних, методологія побудови графу взаємодії науковців, наведено приклади використання графу для аналізу наукометричної діяльності окремих науковців, та впливу окремих груп науковців на показники загальної групи, що досліджується. Для аналізу використано методи типізації, обчислено показники центральності та вирішена задача про кліку графу. На основі візуалізації даних та виділення кліки зроблено висновки щодо можливості використання результатів аналізу для прийняття управлінських рішень. Дані підходи можуть бути використані для аналогічної аналізу та візуалізації інших груп.

В статті у форматі відпрацювання підходів формування технологій за модульним принципом на рівні 13 сільськогосподарських культур, 4 рівнях ресурсного забезпечення, 4 формалізованих періодів реалізації технології та 7 попередників розглянуто обґрунтованість та реальність застосування нової методології. На прикладі аналізу кількості технологічних операцій та порівняння з рівнями задіяних модулів продемонстровано реальну можливість охоплення задіяних на теперішній час рослинницьких технологій. Показано необхідність оперування при формуванні технологій базовими підходами оцінки параметрів за кардинальними точками (min, max, opt) та використання алгоритму об’єкт-зона-механізми. Виділено 3 формалізовані варіанти роботи з технологіями за модульними підходами – загальна кількість технологічних операцій, кількість комутаційних операцій та кількість відкритих технологічних операцій. Показано, що обґрунтованим є 4-5 модульний рівень та необхідність включення до модулів технологічних операцій з 4 різних формалізованих періодів реалізації. Зроблено висновки, що у виділених підходах системно простежуються необхідні універсалізм та практичність в різних галузях, що дає підстави для стартової роботи на рівні конвергентних технологій. Виділено, що значним позитивом нової методології є те, що в рамках формування технологій за модульним принципом досягається автономність формування галузевих модулів. Одночасно з цим виділяється необхідність системної методологічної роботи та координації. Формування технологій за модульним принципом є достатньо адаптованим рішенням для реалізації інноваційної моделі розвитку АПВ та напрямів трансферу технологій.

В статті у форматі відпрацювання підходів формування технологій за модульним принципом на рівні 13 сільськогосподарських культур, 4 рівнях ресурсного забезпечення, 4 формалізованих періодів реалізації технології та 7 попередників розглянуто обґрунтованість та реальність застосування нової методології. На прикладі аналізу кількості технологічних операцій та порівняння з рівнями задіяних модулів продемонстровано реальну можливість охоплення задіяних на теперішній час рослинницьких технологій. Показано необхідність оперування при формуванні технологій базовими підходами оцінки параметрів за кардинальними точками (min, max, opt) та використання алгоритму об’єкт-зона-механізми. Виділено 3 формалізовані варіанти роботи з технологіями за модульними підходами – загальна кількість технологічних операцій, кількість комутаційних операцій та кількість відкритих технологічних операцій. Показано, що обґрунтованим є 4-5 модульний рівень та необхідність включення до модулів технологічних операцій з 4 різних формалізованих періодів реалізації. Зроблено висновки, що у виділених підходах системно простежуються необхідні універсалізм та практичність в різних галузях, що дає підстави для стартової роботи на рівні конвергентних технологій. Виділено, що значним позитивом нової методології є те, що в рамках формування технологій за модульним принципом досягається автономність формування галузевих модулів. Одночасно з цим виділяється необхідність системної методологічної роботи та координації. Формування технологій за модульним принципом є достатньо адаптованим рішенням для реалізації інноваційної моделі розвитку АПВ та напрямів трансферу технологій.

Історія сучасної України є періодом значних трансформа- цій усіх сфер суспільного життя. Тренди геополітики вимагають глибокої змістовної трансформації всіх сфер держави. А вона, в свою чергу, вимагає розробки відповідних стратегій з метою забезпечення конкурентоспромож- ності України та забезпечення суб’єктності. Це можливо реалізувати через підвищення якості управління державними ресурсами на основі системних рішень через інституційний підхід. Однак у практиці публічного управління України зазначені аспекти міждисциплінарного підходу до розуміння бази інституційних трансформацій практично не мають практичного втілення в рамках реформ, що призводить до втрати як їх інноваційного потенціалу, так і наявного соціального капіталу (психосоціальний потенціал за Е. Афоні- ним). Отже, маловивченими залишаються питання методології розробки ці- леспрямованих змін інституціональної структури як детермінанти систем- ної цілісності, вирішення проблеми оцінки взаємного впливу змін окремих інститутів та аналізу динаміки всієї інституціональної структури. Проана- лізовано архетипні фактори функціонування макросистем, на які необхідно звернути особливу увагу для пошуку найбільш ефективних зусиль (ресур- сів) в межах застосування концепції інституційно-еволюційних траєкторій впровадження системних інновацій. Розглянуто архетипну методологію до визначення основ формування інституційно-еволюційних траєкторій впро- вадження системних інновацій. Доведено, що фактори успішності реформ як системних інновацій пов’язані не тільки зі змінами структур та функцій інституціонального механізму держави, а насамперед з соціальними чинни- ками. Визначено, що фактором успішності системних інновацій є створення унікального середовища, що ґрунтується на поєднанні технологічно-іннова- ційного базису, економіки та соціально-культурної системи. Обґрунтовано, що для втілення ідей та потенціалу системних реформ в реальні інновації, тобто реалізації в соціально-економічному просторі країни, потрібен спектр об’єктивних і суб’єктивних причин, зокрема культурна “підтримка” іннова- цій відіграє досить важливу роль.

Обрана тема статті є актуальною на даний час. Кожна територіальна громада має бути доступною для кожної категорії населення. Нами систематизовано матеріал за останні роки для формування цілісної картини обраної проблематики. Мета роботи. Проаналізувати сучасний стан і тенденції розвитку доступної інфраструктури для маломобільних груп населення м. Черкаси. Методологія. Для досягнення поставленої мети було застосовано комплекс методів наукового дослідження. За допомогою проблемно-пошукового методу визначено проблему запропоновано шляхи її розв’язання, статистичних методів – проаналізовано проблеми щодо доступної інфраструктури для маломобільних груп населення в м. Черкаси. Метод дедукції дав змогу розширити понятійно-категорійний апарат і уточнити зміст поняття «маломобільні групи населення». Також застосовано системний підхід, який дозволив розглянути сучасну проблематику доступної інфраструктури для маломобільних груп населення. Нормативно-правовою та емпіричною базою дослідження є Конституція та закони України, укази Президента України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Державно будівельні норми України (ДБН), нормативно-правові документи, місцеві програми та рішення Черкаської міської ради, інтернет-джерела тощо. Наукова новизна. Запропоновано зміни, які необхідні для покращення забезпеченості доступності інфраструктури для маломобільних груп населення в м. Черкаси. Проведено моніторинг по доступності будівель і приміщень з урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Висновки. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку доступної інфраструктури для маломобільних груп населення м. Черкаси. Запропоновано зміни, які необхідні для покращення забезпеченості доступності інфраструктури для маломобільних груп населення м. Черкаси.

Розглянуто питання призначення, технологічної організації та доцільності проведення анкетування для забезпечення трансферу знань. Дослідження спрямовано на визначення ролі анкетування в навчальному процесі. В результаті дослідження з'ясовано, що анкетування — складний структурований процес, який має своє функціональне призначення, конЦептуальні положення, методологію, принципи оброблення отриманих даних. Стохастичне використання анкетування задля анкетування приносить лише шкоду. Дослідницька функція анкетування передбачає наявність обґрунтованого алгоритму проведення дослідження, спрямованого на вивчення думок, відношень респондентів проблеми, Що вивчається, та проведення прямих і непрямих вимірів. Пропонується змінити логіку конструювання та оброблення даних анкет. Серед переліку запитань важливо забезпечити повторення фрагментів, що направлені на виявлення конкретного факту чи явища, але висловлені іншими словами. Тоді створюється можливість оцінювання валідності опитування саме відносно процесу, що цікавить дослідника.

Обґрунтовано необхідність розвитку системи фінансового обліку як засобу внутрішніх та зовнішніх стратегічних облікових комунікацій підприємства. Проаналізовано значущість системи фінансового обліку як джерела інформації для управління підприємством. Визначено необхідність розвитку системи фінансового обліку відповідно до запитів суб’єктів стратегічного управління підприємств. Виокремлено види та напрями формування фінансової облікової інформації, необхідної стейкхолдерам для прийняття стратегічних рішень. Розроблено класифікацію інструментів розвитку системи фінансового обліку як засобу стратегічних облікових комунікацій. Визначено та проаналізовано традиційні інструменти розвитку системи фінансового обліку. Обґрунтовано поняття стратегічно значущих об’єктів обліку. Обґрунтовано важливість розвитку облікової методології стратегічного спрямування (стратегічна облікова політика, стратегічна звітність) як засобу наближення системи фінансового обліку до вимог суб’єктів стратегічного управління. Виокремлено та проаналізовано інжинірингові інструменти розвитку системи фінансового обліку (інжинірингові проведення, інжинірингова стратегічна звітність).

Мета. Метою дослідження є обґрунтування доцільності використання маркетингового менеджменту в сільськогосподарських підприємствах для забезпечення їх конкурентоспроможності. Методологія / методика / підхід. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження для збору, аналізу, оцінки інформації, представлення результатів та формування висновків використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, порівняння, економіко-математичне моделювання (балансово-оптимізаційна модель), графічний та узагальнення. Результати. Обґрунтовано, що маркетинговий менеджмент, як важливий складник антикризового управління, доцільно запроваджувати в сільськогосподарських підприємствах для пошуку найбільш перспективних напрямів їх діяльності відповідно до умов зовнішнього середовища з метою забезпечення їх конкурентоспроможності. Доведено ефективність і перспективність виробництва органічної продукції в Україні, що сприятиме покращенню економічного, соціального й екологічного стану країни. Запропоновано сільськогосподарським підприємствам застосовувати стратегію повної або часткової диверсифікації діяльності на основі ведення органічного сільського господарства. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо оптимізації виробничої структури галузі рослинництва сільськогосподарського підприємства з орієнтацією на потреби ринку та дотриманням принципів стійкого розвитку запропоновано використовувати балансово-оптимізаційну модель, сутність якої полягає в розрахунку вартості валової продукції за умови використання різних варіантів унесення добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур. Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено науковий підхід до використання маркетингового менеджменту в сільськогосподарських підприємствах, який передбачає застосування методів економіко-математичного моделювання щодо виробництва сільськогосподарської продукції на основі органічного землеробства, що сприятиме забезпеченню їх конкурентоспроможності. Практична цінність / значущість. Практична цінність досліджень полягає в розробленні конкретних рекомендацій щодо прийняття обґрунтованих управлінських рішень із питань оптимізації виробничої структури галузі рослинництва сільськогосподарського підприємства з орієнтацією на потреби ринку та дотриманням принципів стійкого розвитку.

Анотація. Мета дослідження – показати цінність правової документальної бази ОУН для створення національних збройних сил, за відновлення української державності. Методологія дослідження опирається на принцип історизму та порівняльний аналіз основних правових документів Організації Українських Націоналістів. Наукова новизна полягає у здійсненні однієї із перших спроб порівняльного аналізу конкретних правових документів ОУН (програма організації, заява, відозва, комунікат, меморандум, рішення, інструкції та інші). Висновки. На основі фондів: Державного архіву Львівської області (ДАЛО), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОУ), Центрального державного архіву громадських об՚єднань України (ЦДАГОУ), Центрального державного історичного архіву України, м. Львів (ЦДІАЛУ), націоналістичних газет та праць істориків О. Кентія, І. Гавриліва, Ю. Киричука, П. Мірчука, М. Посівнича щодо діяльності ОУН в 1929–1939 рр., висвітлено особливості і значення правових документів у формуванні Організації та її боротьбі. Програма ОУН як правовий документ висвітлює силове розв՚язання українського питання в умовах окупації. Означення устрою Великого Збору ОУН твердять, що Український націоналізм є духовним і політичним рухом. Маніфестом можемо вважати звернення Конгресу Українських Націоналістів 1929 р. до українців про утворення ОУН. Через «Заяву УВО до всього культурного світу» організація охарактеризувала політику Польщі щодо українців. Інструкції у сфері організаційної діяльності ОУН стосувалися передовсім розвідки та служб ОУН і друкувалися в газеті «Сурма». Рішення Празької конференції мали забезпечити підготовку кадрів для майбутнього військового конфлікту. Як видно із правових офіційних документів, Організація створювалася як організація військовиків з метою боротьби за визволення свого народу. Жанри документів також підтверджують глобальність ОУН і її можливість роботи на державному рівні.

Належне виконання судових рішень є виявом довіри до органів державної влади, а також однією з умов взаємовигідної співпраці суб’єктів господарювання. Узагальнення даних офіційної статистики, матеріалів соціологічних досліджень, змісту дисертаційних робіт і публікацій у фахових виданнях за даною проблематикою дозволяє стверджувати про наявність як фрагментарних, так і комплексних досліджень, спрямованих на виявлення причин доволі низької результативності державного управління виконання судових рішень щодо суб’єктів господарювання в Україні. Загалом невтішна ситуація обумовлена наявністю декількох проблем, які істотною мірою ускладнюють умови забезпечення економічної безпеки як окремих суб’єктів господарювання, так і територій загалом. Для вирішення чи, принаймні, мінімізації негативного впливу проблем, потрібнечітке розуміння їх специфіки, а тому доречною вбачається вдосконалена класифікація проблем, що унеможливлюють забезпечення належного рівня результативності державного управління виконанням судових рішень щодо суб’єктів господарювання в Україні залежно від масштабу, особи позивача, особи відповідача, специфіки позову, економічного становища позивача, етапу примусового виконання судових рішень щодо суб’єктів господарювання, сфери застосування відповідних механізмів державного. Пропонована класифікація не містить вичерпного їх переліку, оскільки на тлі вирішення «старих», цілком ймовірна поява «нових» проблем. Запропонованакласифікація має доповнити методологію державного управління, а її використання дозволить більш системно підходити до розробки конкретних рекомендацій по усуненню наявних проблем у цій царині. Подальші наукові розвідки за даною проблематикою мають бути спрямовані на розробку для підрозділів Державної виконавчої служби та приватних виконавців практичних рекомендацій, що передбачають вдосконалення наявних і запровадження нових механізмів взаємодії у ланцюгу «державний/приватний виконавець – позивач – відповідач» як запоруки підвищенню довіри до ситеми виконання судових рішень, й (що більш важливо) покращенню умов для ведення легального бізнесу.