Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ріст температур.
Статті в журналах з теми "Ріст температур"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-20 статей у журналах для дослідження на тему "Ріст температур".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Medviedev, Dmitrii, та Nina Bisko. "Вплив температури на ріст і життєздатність міцелію штамів мікофільного гриба Cladobotryum dendroides". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 44–47. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-44-47.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати досліджень впливу різних значень температур (від 18±0,3°С до 45±0,3°С) на швидкість росту, морфологію колоній та життєздатність міцелію 5 штамів Cladobotryum dendroides, що виділені з уражених павутинною цвіллю плодових тіл їстівного гриба Agaricus bisporus. Установлено, що оптимальною температурою для всіх штамів на картопляно-глюкозному агаризованому середовищі була 25±0,3°С. Збільшення температури на 6°С (с 25±0,3°С до 31±0,3°С) спричинило значне зменшення швидкості росту – для різних штамів – у 65–120 разів. Зниження температури на 7°С (с 25±0,3°С до 18±0,3°С) не настільки негативно вплинуло на швидкість росту досліджених штамів – цей показник знизився в 3–5 разів, порівняно зі швидкістю росту при оптимальній температурі. Установлено, що температура 35±0,3°С була критичною для росту міцелію трьох із 5 досліджених штамів, а для двох інших штамів значення критичної температури було на 1°С нижче й становило 34±0,3°С. Продемонстровано, що міцелій жодного з досліджених штамів C. dendroides не ріс при температурах -18±0,3°С, 5±0,3°С і 15± 0,3°С. Однак при перенесенні культур в умови оптимальної температури ріст відновився. Швидкість росту при цьому незначно відрізнялася від відповідних ростових показників штамів, культивованих при оптимальній температурі. Отже, показники температур -18±0,3°С, 5±0,3°С та 15±0,3°С спричиняють фунгістатичну дію на ріст міцелію досліджених штамів C. dendroides. У результаті дослідження впливу температури на морфологічні особливості росту міцелію штамів C. dendroides установлено, що при підвищенні температури інкубації (30±0,3°С, 31±0,3°С, 34±0,3°С) колонії всіх штамів набувають характерних морфологічних ознак: край колонії стає нерівним, колір колонії змінюється з блідо-жовтого або жовтого на рожевий, темно-бурий чи темно-вишневий, реверзум змінює колір із жовтого на темно-бурий або темно-вишневий.
2
Matsiakh, I. P., та V. O. Kramarets. "ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА РІСТ МІЦЕЛІЮ ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ СІЯНЦІВ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 113–19. http://dx.doi.org/10.15421/40251017.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах лабораторного експерименту досліджено вплив температури на ріст чистих культур Alternaria alternata, Ilyonectria radicicola, Fusarium oxysporum, Thanatephorus cucumeris, Pythium acanthicum, Phytophthora cactorum, Ph. plurivora, Ph. lacustris, Ph. gonapodyides, які є збудниками хвороб сіянців у лісових розсадниках на території Бескид. Для цих патогенів встановлено діапазони температур, за яких розвивався їх міцелій, зазначено оптимальні температури, за яких розвиток відбувався найшвидше.
3
Стрямець, Г. В., В. О. Гребельна та О. С. Скобало. "Основні характеристики температурного режиму повітря Розточчя в розрізі тривалих і короткочасних змін". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 14–19. http://dx.doi.org/10.36930/40310102.
Повний текст джерелаАнотація:
Глобальне оцінювання температурного режиму нашої планети найповніше висвітлює Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) у періодичних звітах, де відзначено ріст температури повітря над поверхнею суші та океану у ХХ та ХХІ століттях, який проявляється в різних місцях неоднаково. Як констатує МГЕЗК, проведення різних аналізів дає підставу припустити, що температури в північній півкулі за останнє десятиліття були вищі, ніж у будь-який інший час за останні 6-10 століть. Відповідно до програми "Літопису природи заповідників і національних природних парків" в установах ПЗФ здійснюють локальні метеорологічні дослідження. У роботі наведено основні характеристики температурного режиму природного заповідника "Розточчя" за даними власної метеостанції за період з 2005 р. по 2019 р. включно. Відзначено, що найбільші відхилення температури повітря спостерігаються влітку +2,5 °С та взимку +2,2 °С, менші – навесні та восени, відповідно +1,8 °С та +1,7 °С. Аналіз середньомісячних температур у розрізі п'ятирічних періодів показує найістотніше підвищення температур періоду 2015-2019 рр., коли середні річні температури були вищими за 9,2 °С. Середня річна температура досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду зросла від 6,9 до 9,0 °С, тобто на 2,1 °С. Максимальні абсолютні відхилення зафіксовано в літні місяці, це від 2,1 до 3,0 °С, що становить 12-18 % до середньої архівної температури сезону, а абсолютні мінімальні – навесні, від 1,3 до 2,4 °С, тобто на 19-34 % більше температури весни за даними архіву. Отже, наведені цифри демонструють чітку тенденцію до підвищення середньорічних і сезонних температур як для досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду 2005-2019 рр. загалом, так і для всіх його п'ятирічних складових. Порівняння динаміки температур за календарними сезонами року показало стабільне підвищення температур за всіма сезонами порівняно з багаторічними архівними показниками. Також виявлено стійкий тренд підвищення суми ефективних температур (більше +5 °С) за п'ятирічними періодами: за період 2010-2014 рр. збільшення становить 3,8 %, а за 2015-2019 рр. – 6,6 % порівняно з 2005-2009 рр.
4
Shlapak, V. P., V. V. Mamchur, S. A. Koval, G. P. Ishchuk та S. S. Kurka. "Сезонні ритми росту і розвитку Ailanthus Altissima Mill. в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 112–14. http://dx.doi.org/10.15421/40290722.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сезонні ритми розвитку та росту айланта найвищого (Aailanthus altissima Mill.) в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України. Встановлено терміни проходження різних фаз розвитку A. altissima в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України. Доведено, що за сумарною сонячною радіацією як показником, від якого залежить ріст і розвиток рослин, Правобережний Лісостеп і Степ України близькі до більшості районів природного поширення A. altissima у Південно-Східній Азії. Обґрунтовано, що вегетаційний період у Правобережному Лісостепу України триває 190-200 діб, і 210-220 діб у Степу України, а суми активних температур (понад +10 °С) у Правобережному Лісостепу становлять 2800-3000 °С, а в Південному Степу в умовах природного ареалу – 3300-3500 ºС. Період вегетації A. altissima в середньому становить 190-200 діб у Правобережному Лісостепу України і 210-220 діб у Степу України. Вегетаційний період у рослин A. altissima починається у разі настання середньодобової температури +7,8-10,5°С з фаз бубнявіння та розпукування бруньок. Основні фази сезонного розвитку рослин A. altissima у Степу настають на декілька діб раніше, ніж у Лісостепу, що пояснюють швидшим зростанням суми температур у степовій зоні. Встановлено, що на механізми, які регулюють ростові процеси, безпосередньо впливає температура повітря. Досліджено основні фази сезонного розвитку виду A. altissima інтродукованого в Правобережному Лісостепу і Степу України. Наведено результати дослідження основних фаз росту й розвитку рослин виду А. altissima, які зростають у Національному дендрологічному парку "Софіївка" НАН України, Уманському НУС, у зелених насадженнях Умані та Уманського району, Одеси, Миколаєва. Виявлено, що фаза бутонізації A. altissima розпочинається за суми ефективних температур +249 °С, що припадає на третю декаду квітня в Лісостепу та на другу – у Степу. Проміжок часу від початку бутонізації до початку квітування становить у середньому 24 доби. Початок квітування спостерігаємо за суми ефективних температур +543 °С. Після закінчення квітування від моменту запліднення до початку достигання насінини відбувається її розвиток. Дозрівання плодів A. altissima спостерігаємо наприкінці липня, що триває до кінця жовтня – першої декади листопада. Порівнюючи проходження всіх основних фаз сезонного розвитку рослин A. altissima в Правобережному Лісостепу та Степу України, можна зробити висновок, що в Степу вони настають на декілька діб раніше, ніж у Лісостепу. Це пояснено особливостями зростання суми температур у Степовій зоні.
5
Ivchenko, Т. V., О. S. Lyaluk та A. V. Mozgovska. "ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РОСТУ І РОЗВИТКУ ГІБРИДІВ СПАРЖІ ЛІКАРСЬКОЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (24 січня 2022): 16–27. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-16-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – дослідити вплив сортових особливостей 23 районованих і перспективних гібридів спаржі лікарської на ріст і розвиток рослин за вирощування в умовах Лісостепової зони за без гребеневої технології на краплинному зрошенні. Методи – загальнонаукові, спеціальні польові багаторічні та короткострокові досліди, лабораторні, розрахункові, статистичні. Результати. На закладеному у 2019 р. полігоні екологічного випробування перспективних гібридів спаржі лікарської проведено оцінку росту і розвитку рослин І–ІІІ років вирощування за безгребеневої технології на зрошенні в умовах Лісостепової зони. За результатами фенологічних спостережень за фазами розвитку рослин 23 гібридів спаржі лікарської визначено гібриди з раннім, середнім і пізнім строками відростання, що дозволяє надавати виробництву рекомендації стосовно організації конвеєра безперебійного виробництва спаржі зеленої впродовж тривалого періоду. Початок відростання гібридів спаржі розпочинався за наступних середньодобової та мінімальної температур на поверхні ґрунту: ранні – > 10 ºС та -1- 0 ºС; середні – > 10 ºС та > 4 ºС; пізні – за стабільних температур > 15 ºС та мінімальної температури на поверхні ґрунту >5º С. З метою розробки моделі оптимального гібрида для виробництва спаржі зеленої в умовах в Лісостеповій зоні України за допомогою використання функцій кластерного аналізу проаналізовано індекси 27 показників оцінки росту й розвитку рослин І–ІІІ років вирощування. Завдяки цьому генотипи із подібною нормою реакції було кластеризовано на групи. Такі гібриди як Apollo (Walker Brothers Inc.), Gijnlim та Аvalim (Limgroup B.V), Guelph Equinox (OAC of the University of Guelph), Vittorio (Blumen) за рівнем врожайності суттєво перевищили гібрид Aspalim (контроль) та увійшли до спільного кластера. За допомогою методу множинного регресійного аналізу розраховано рівняння залежності врожайності від кількісних ознак рослин. Установлено, що врожайність спаржі зеленої ІІІ-го року вирощування має функціональні зв’язки з такими ознаками, як кількість та висота пагонів рослин спаржі в кінці І року вегетації.
6
Krechkivska, G. V., G. M. Kossak та Ya Ya Pavlishak. "Дослідження впливу регуляторів росту на культивування різних сортів суниці мускусної (Fragaria Moschata) в умовах Передкарпаття". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280505.
Повний текст джерелаАнотація:
Останнім часом досить актуальними є сучасні підходи для галузі ягідництва, продукція якої має великий попит. Завдяки науковим працям вітчизняних учених досягнуто значних успіхів у вирішенні низки технологічних проблем щодо використання регуляторів росту рослин для повнішого розкриття біологічного потенціалу суниці мускусної (Fragaria moschata). Вивчено умови культивування чотирьох сортів полуниці: Еліс, Хоней, Флоренс та Вікторія в умовах Передкарпаття. Проаналізовано вітчизняні регулятори росту рослин "Емістим С" і "Вермістим", які стимулюють процеси розвитку рослин та сприяють ранньому дозріванню врожаю, збільшують енергію проростання та укорінення рослин, стійкість рослин до хвороб (бурої іржі, плодової гнилі) і стресових чинників (високих і низьких температур, засухи), підвищують урожай і покращують якість рослинної продукції. Охарактеризовано сорти суниці мускусної (Fragaria moschata): еліс (Alice), хоней (Honeoye) флоренс (Florence), вікторія (Victoria) і регулятори росту рослин: "Вермістим" і "Емістим С" та описано поетапно методи проведення досліджень. Досліджено позитивний вплив регуляторів росту "Вермістим" і "Емістим С" на ріст і розвиток (15 %), врожайність (20 %) та стійкість різних сортів суниці мускусної (Fragaria moschata) до хвороб бурої іржі (30 %), плодової гнилі (40 %) порівняно із контролем.
7
Шершова, С. В. "БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ЕКСТРАКТУ ЕХІНАЦЕЇ БЛІДОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕМПЕРАТУРИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 162–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено біологічну активність екстрактів ехінацеїблідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) за різних тем-ператур. Доведена адаптивна дія екстрактів з ехі-нацеї блідої за температури +10 0С і +15 0С, що про-являлася у стимуляції росту тест-культури. Екс-тракти за температури +20–25 0С через 24 години убільшості розведень пригнічували ріст коренів ячме-ню, а на 48-у годину мали ріст-стимулюючий ефектлише за високих концентрацій (близько 15,71 %).Встановлено, що за температури +30 0С екстрактслабо стимулював тест-систему в концентраціях10-2–10-4 % (+5,02–7,46 %) при першому вимірюванній при розведенні екстракту 10-6–10-8% (+5,15–11,34 %) через 48 годин. Робиться висновок, щоекстракти ехінацеї блідої містять біологічноактивні речовини, активність яких суттєвозалежить від дії температури.
The biological activity of extracts of pale coneflower (Echinaceapallida (Nutt.) Nutt.) at the different temperatures was investigated.The adaptive effect of extracts of pale coneflower at the temperature 10 0C and 15 0C was proved. Testing extracts at +20–25 0Cafter 24 hours in the most dilutions retarded growth of roots of barley, but after 48 hour had growth-stimulating effect only at highconcentrations (about 15.71 %). It has been established that thetemperature 300 C extract slightly stimulated the test system atconcentrations of 10-2–10-4% (+5,02–7,46 %) at the first dimensionand at a dilution of the extract 10-6–10-8% (+5,15–11,34 %) after 48hours. It is concluded that extracts of pale coneflower containsbiologically active substances, whose activity depends significantlyon the exposure temperature.
8
Tsisaryk, O., І. Slyvka та L. Musiy. "Скринінг технологічних властивостей природних штамів молочнокислих бактерій". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (8 жовтня 2017): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8018.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлені результати досліджень технологічних властивостей молочнокислих бактерій (МКБ). Проведено скринінг 106 культур МКБ виділених із традиційної бринзи виготовленої у непромислових умовах із овечого молока у Карпатському регіоні України. При досліджені технологічних властивостей МКБ враховували ферментативну і кислотоутворювальну активність штамів на 3,6,9 та 24 год. культивування, розраховували кількість молочної кислоти, визначали здатність до росту мікроорганізмів за різних температурних режимів +10 °С,+15 °С,+45 °С та стійкість культур мікроорганізмів до різних концентрацій NaCl – 2,4 і 6,5%. В результаті проведених досліджень встановлено, що ріст за температури +10 °С і +15 °С та концентрації NaCl 2 і 4% був властивий для більшості лактобактерій. Відзначено активний ріст і розвиток штамів Enterococcus faecium за температури +45°С і концентрації NaCl 6,5%.
Щодо кислотоутворювальної здатності, встановлено, що найактивнішим був вид Lactococcus lactis ssp. lactis з енергією кислотоутворення 80–100 °Т. Найменш вираженою здатність до утворення молочної кислоти характеризувались штами виду Lactococcusgarvieae та Enterococcus faecium 60–80 °Т.
9
Vedmid, М. М., A. N. Zhezhkun, О. К. Poliakov, I. V. Porokhnyach та A. S. Pohoryelov. "Ріст дерев головних порід на ділянках реконструкції малоцінних молодняків коридорним способом". Forestry and Forest Melioration, № 135 (25 березня 2020): 3–13. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із важливих лісогосподарських заходів для відтворення корінних, продуктивних, стійких і довговічних деревостанів є реконструкція похідних та малоцінних деревостанів. Для заміни малоцінних і похідних молодняків на цільові проводять реконструктивні рубки та заходи, пов’язані зі штучним відновленням лісу. Розглянуто особливості росту дерев сосни звичайної, ялини європейської, дуба звичайного, ясена зеленого на ділянках реконструкції малоцінних молодняків коридорним способом. Визначено параметри поточного приросту за висотою дерев головних порід протягом 10-річного періоду після реконструкції залежно від деревного виду, ширини та напрямків коридорів, методу створення лісових культур, що ростуть у коридорах реконструйованих малоцінних молодняків до та після проведення рубок догляду. Визначено санітарний стан дерев головних порід і надано пропозиції для проведення наступних лісогосподарських заходів. Вивчено вплив освітленості, температури повітря, вологості та щільності ґрунту на стан і показники росту дерев головних порід.
10
Andreieva, O. Y., and A. F. Goychuk. "SPREAD OF SCOTS PINE STANDS DECLINE IN KOROSTYSHIV FOREST ENTERPRISE." Forestry and Forest Melioration, no. 132 (February 5, 2018): 148–54. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.132.2018.148.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою досліджень було виявити особливості всихання соснових насаджень у Житомирському (Центральному) Поліссі на прикладі ДП «Коростишівське ЛГ». Дослідження включали порівняльний статистичний аналіз бази даних лісового фонду ВО «Укрдержліспроект», даних лісопатологічного обстеження соснових насаджень ДП «Коростишівське ЛГ» та звітів стосовно санітарно-оздоровчих заходів у 2014–2017 рр. Короїди (72,4–95,8 %), грибні хвороби (0,4–9,1 %) та погодні умови (3,5–27,5 %) були основними причинами всихання сосни звичайної. Висока частка чистих насаджень сосни звичайної та насадження віком понад 50 років є основним чинником тривалої дії, що провокує всихання лісу (predisposing factor). Надзвичайний ріст температури повітря та зниження гідротермічного коефіцієнта Г. Т. Селянінова до рівня степової зони є короткочасним стимулуювальним чинником (inciting factor) всихання лісу, а короїди – «супровідним» чинником (contributing factor).
11
Шокало, Н. С. "УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ НАСІННЯ РИЦИНИ В УМОВАХ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 60–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Істотне потепління клімату на планеті дало змо-гу розширити ареал вирощування в Україні цінноїолійної культури – рицини звичайної (Ricinus communisL.). Проаналізовано вплив кліматичних умовна ріст і розвиток рицини в перехідній південнійчастині Полтавської області. Встановлено, щопідвищена температура і достатня кількістьопадів під час її веґетації у виробничому досліді занорми висіву 40 тис./га сприяли формуванню уро-жайності насіння близько 15 ц/га. Маса 1000 насі-нин становила 270,2 г; вміст олії – понад 52 %,що забезпечило вихід рицинової олії на рівні7,8 центнерів із гектара.
Significant climate warming on our planet made possible to expandgrowing area of castor plant (valuable oil crop) (Ricinus communisL.) in Ukraine. Influence of climatic conditions upon castor plantgrowth in transitional south part of Poltava region is analyzed. It isestablished that high temperature and adequate rainfall duringcastor plant vegetation in experiment under seeding rate of 40000items per hectare facilitated to forming crop capacity of nearly 15centners per hectare. Mass of 1000 seeds was 270.2 g; oil contentwas more than 52 %. These indices ensured castor plant cropcapacity of 7.8 centners per hectare.
12
Макаринська, Алла Василівна, та Ніна В'ячеславівна Ворона. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ГОДІВЛІ МОЛОДНЯКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 29–34. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1146.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз особливостей фізіології годівлі молодняка сільськогосподарської птиці. Доведено, що успішне птахівництво обумовлено використанням сучасних високопродуктивних кросів сільськогосподарської птиці зарубіжної селекції. Вони володіють високим потенціалом продуктивності, однак дуже вимогливі до умов утримання і повноцінної годівлі.
Розроблена поетапна блок-схема системи травлення птиці, в якій наведено детальні умови перетравлення комбікорму під час проходження у шлунково-кишковому тракті.
Обґрунтовано, що для досягнення генетично закладеної продуктивності у вигляді яєць від курей-несучок та м’яса бройлерів необхідно, в першу чергу, знати особливості травлення та обміну речовин у сільськогосподарської птиці. Встановлено, що птиця відрізняється інтенсивним обміном речовин, про що свідчать швидкий ріст молодняка. Визначено, що оптимальна температура питної води та повітря для зростання, розвитку та засвоєння кормів залежить від віку птиці.
Доведено, що високий рівень продуктивності та пов'язаний з нею рівень конверсії корму в птахівництві може бути досягнутий лише при якісному утриманні та використанні високоякісних, збалансованих за всіма показниками та з високим вмістом протеїну раціонів, до складу яких входять легкозасвоювані та відповідно підготовлені кормові компоненти.
До сировини, яка використовується для виробництва високоякісних комбікормів для молодняка сільськогосподарської птиці, пред’являється високий рівень вимог, а саме легка доступність та перетравність поживних речовин, висока санітарна якість, можливість розподілення мікрокомпонентів у об’ємі, що не перевищує норму разового споживання комбікорму.
13
Польовий, А. М., Л. Ю. Божко та О. А. Барсукова. "ВПЛИВ ПОГОДНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 38–45. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження оцінки впливу погодних умов на ріст, розвиток і формування врожайності конюшини лучної, оскільки вирощування багаторічних трав є основою забезпечення кормової бази для вирощування тварин. Для виконання задачі були проаналізовані дані спостережень за продуктивністю конюшини лучної другого року життя і метеорологічними елеме-нтами за період з 1995 по 2015 роки. Аналіз впливу погодних умов на формування продуктивності включав погодні умови перезимівлі конюшини і умови впродовж вегетаційного періоду від відновлення вегетації до збирання насіння. Дослідження рядів урожайності сіна і насіння конюшини показали, що тенденція тренду урожайності сіна і насіння конюшини двохукісної характеризується зростанням, щорічне збільшення врожаю сіна за трендом становить 2,94 ц/га. Щорічні відхилення врожаїв від лінії тренда, зумовлені впливом погоди кожного конкретного року, коливаються від –3 ц/га до +20 ц сіна з га. Динаміка врожаїв насіння конюшини теж має характер зростання, але зростання слабке і становить щорічно 0,0023 ц/га. Встановлено, що серед чисельних показників, які визначають величину врожаю конюшини, значну роль відіграють умови перезимівлі. На Правобережжі ймовірність дуже низьких абсолютних мінімумів –18…–19 °С на глибині кореневої шийки конюшини становить близько 7 %. Імовірність абсолютних мінімумів на рівні критичної температури вимерзання конюшини лучної –15…–16 °С становить відповідно 12 % та 13 %. Аналіз значень коефі-цієнтів кореляції врожаїв насіння конюшини з різними показниками свідчать про те, що найзначнішу роль у формуванні продуктивності конюшини лучної відіграє сполучення комплексу окремих факторів. Упродовж вегетаційного періоду погодні умови червня для першого укосу та кінець липня і серпень для другого укосу конюшини. Це дало змогу отримати багатофакторну статистичну залежність урожаїв насіння конюшини лучної, зважаючи на комплекс метеорологічних величин.
14
Грицюк, Н. В., О. А. Дереча, А. В. Бакалова, Я. М. Складановська та Т. В. Попелянська. "ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРОТИ ФУЗАРІОЗНОЇ КОРЕНЕВОЇ ГНИЛІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 57–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати дворічних польових та лабораторних досліджень з вивчення впли-ву передпосівної комплексної обробки насіння пшениці озимої біофунгіцидом, стимулятором росту,хімічним препаратом на розвиток фузаріозної кореневої гнилі і формування урожаю культури. Фу-заріозна коренева гниль є розповсюдженою хворобою на пшеничному полі. Вона досить шкідлива уфазі проростків, уповільнюючи їхній ріст і розвиток. У поширенні цієї хвороби значну роль відігра-ють ґрунтова йі насіннєва інфекції, а також температура, вологість ґрунту та фізіологічний станрослин. Найефективнішим заходом захисту посівів пшениці озимої від ґрунтової, насіннєвої, аеро-генної інфекції є протруєння насіння. А правильне поєднання біологічних та хімічних препаратів заумови допосівної обробки насіння дає можливість не тільки зменшити ураженість фузаріозною ко-реневою гниллю й значно збільшити продуктивність культури, а й знизити пестицидне наванта-ження на рослини та ґрунт. Таке комплексне застосування препаратів поліпшить екологічний станагроландшафтів та довкілля. Встановлено, що за обробки насіння пшениці озимої стимуляторомросту Емістим С, в. с. р., (10 мл/т), збільшується довжина проростків на 1,7 см, також підвищу-ється енергія проростання на 3 %, лабораторна схожість – на 4 %. За результатами проведеноїфітоекспертизи обробленого насіння баковою сумішшю з хімічного та біологічного препаратів,ураження насіння грибами роду Alternaria spp. становило 0–2 %, грибами роду Fusarium spp. – 0–1 %.Визначено технічну ефективність застосування біологічного препарату, стимулятору росту як ок-ремо, так і в поєднанні з хімічним препаратом у разі протруєння насіння пшениці озимої. Показниктехнічної ефективності був найвищим у варіанті, де застосовували Ламардор 400 FS ТН, (0,15 л/т)з додаванням біофунгіциду Фітохелп, р., (1,0 л/т) – (89,5 %), тоді як застосування препаратів Фіто-хелп, р., (1,0 л/т) і Емістим С, в.с.р., (10 мл/т) забезпечило технічну ефективність 73,0 % і 59,0%відповідно. Висвітлено, що найвищий приріст урожайності пшениці озимої було отримано при ком-плексному застосуванні Ламардор, 400 FS ТН, (0,15 л/т) у поєднанні з біофунгіцидом Фітохелп, р.,(1,0 л/т) та стимулятором росту Емістим С, в.с.р., (10 мл/т) – 0,9 та 0,8 т/га відповідно.
15
Tsisaryk, O. Y., I. M. Slyvka, L. Y. Musiy та I. I. Kuschnir. "Підбір молочнокислих бактерій, ізольованих з природних еконіш, для виготовлення кисловершкового масла геродієтичного призначення". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (27 лютого 2018): 35–40. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8507.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи було дослідити технологічні показники та антибіотикорезистентність штамів молочнокислих бактерій (МКБ), виділених із природних еконіш, з метою формування бактеріальної композиції для кисловершкового масла з функціональними властивостями. У роботі проаналізовано зразки овечого сиру бринза, відібрані із Чернівецької області. Для досліджень властивостей штамів МКБ з метою створення препарату для виробництва кисловершкового масла ми відібрали 7 культур: 1 штам Lactococcus lactis, 2 штами Leuconostoc mesenteroides і 4 штами Lactobacillus plantarum. Досліджували температурний оптимум, кислотоутворювальну і молокозгортальну активність та антибіотикорезистентність. Температурний оптимум досліджували при різних температурних режимах – 10, 30 і 45 °С. Ріст клітин при цих температурах визначався за зміною забарвлення бульйону − від фіолетового до жовтого. Кислотоутворювальну активність оцінювали за зниженням рН молока, сквашеного відповідним бактеріальним штамом. Бактерії інкубували в стерильному знежиреному молоці без внесення додаткових компонентів, яке розливали у 5 мл пробірки, засівали 1% інокуляту та інкубували при 30 °С у термостаті протягом 3, 6, 9, 24 год. Визначення чутливості до антибіотиків проводили методом дифузії в агар, із використанням стандартних паперових дисків з антибіотиками, За допомогою лінійки вимірювали діаметр зони затримки росту довкола дисків, включаючи самі диски. Зони затримки росту визначали в мм. За результатами досліджень для виробництва кисловершкового масла було відібрано три штами МКБ: Lactococcus lactis ssp. lactis штам IMAU32258, Lactobacillus plantarum штам WCFS1, Leuconostoc mesenteroides ssp. mesenteroides SWU99202. Штам L. lactis ssp. lactis IMAU32258 обраний як основний кислотоутворювач (98 °Т) у складі бактеріального препарату. Штам L. mesenteroides ssp. mesenteroides SWU99202 залучений до бактеріального препарату, як ароматоутворювальний вид. Штам L. plantarum WCFS1 вибраний за його функціональними властивостями, а саме: зниженням рівня холестеролу в сироватці крові, синтезом бактеріоцинів і біологічно активного ізомеру транс-11 кон’югованої лінолевої кислоти, посиленням імунної відповіді при глютеновій атолерантності, про що вказують повідомлення в літературі. Ці властивості L. plantarum зможуть надати продуктові геродієтичних властивостей.
16
Шкромада, О. І., та Ю. А. Дудченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОБІОТИЧНИХ ШТАМІВ BACILLUS". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4 (55) (10 травня 2022): 38–43. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.4.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Невиправдане та неконтрольоване використання протимікробних препаратів у тваринництві може призвести до збільшення антибіотикорезистентності та вплинути на здоров’я тварин та людей. Дослідження проводились у господарстві з вирощування великої рогатої породи голштин худоби України ТОВ агрофірма «Лан» у період березень-квітень 2021 року. Проводили моніторинг мікроорганізмів у господарстві, визначали їх кількість і видову належність. В якості елективного середовища для Escherichia використовували агар Ендо; визначення Staphуlococcus aureus проводили на агарі Чистовича, визначення грибів та дріжджів – на агарі Сабуро. Застосовували полімеразну ланцюгову реакцію для визначення Mycoplasma spp.. Також визначали антагоністичні властивості пробіотичних штамів Bacillus методом дифузії в агарові лунки. Визначали розмір зони затримки росту у мм навколо різних штамів: Bacillus amyloliquefaciense NR 59, Bacillus mucilaginosus ACH 82, Bacillus coagulans ALM86, Bacillus megaterium NCH 55, Bacillus pumilus LA 56 в розведенні 1×109, КУО/г. В якості контролю використовували диски з антибіотиком цефалексином. В кожну лунку з м'ясо-пептонним агаром з відповідним ізолятом вливали відповідний штам пробіотичного мікроорганізму. Далі проводили інкубацію протягом 24 годин за температури 37 ºС та визначали демаркаційну зону навколо кожної лунки. Визначені основні збудники захворювань молочних телят на фермі: S. agalactiae (23 %), S. aureus (11 %), S. epidermidis (18 %), E. fecalis (10 %), E. coli (12 %), Mycoplasma spp. (7 %), гриби Candida (9 %) та асоційована мікрофлора (10 %). Визначено три пробіотичних штамів мікроорганізмів, до яких проявили найбільшу чутливість мікроорганізми ізольовані у приміщенні телятника. Встановлено, що Bacillus coagulans ALM 86 проявляв антагоністичні властивості більше порівняно з антибіотиком стосовно S. agalactiae – на 18,93 %; Candida – на 29,16 %; S. aureus – на 15,56 %. Штам Bacillus pumilus LA 56 пригонічував більше ніж цефалексин ріст колоній S. epidermidis на 20,49 %; E. coli 28,78 %; Candida – на 7,33 %. B. Megaterium NCH 55 проявляв протимікробні властивості до S. aureus та E. fecalis однакову з антибіотиком цефалексином. В результаті проведених досліджень визначені пробіотики, які можуть стати альтернативою для заміни антибіотиків. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є визначення механізму дію пробіотиків Bacillus megaterium NCH 55, Bacillus coagulans ALM 86 та Bacillus pumilus LA 56 на патогенні мікроорганізми та визначення терапевтичного ефекту на тварин.
17
Pasichnyi, V. M., О. V. Khrapachov, A. I. Ukrainets, А. І. Marynin, N. P. Lohvynenko та E. I. Kapitula. "Використання повторної пастеризації при виготовленні варених ковбасних виробів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (27 лютого 2018): 29–34. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8506.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання безпеки продуктів харчування є чи не основним, якому приділяється широка увага в умовах сьогодення. Зберегти свіжість та якість продукту протягом терміну його зберігання та задовольнити вимоги споживача є основною метою виробників та торгівельних мереж. Варені ковбаси, сосиски, сардельки є дуже поширеною та популярною групою продуктів споживання. Але одночасно дані продукти мають порівняно невеликий термін зберігання, що дуже незручно за умов розгалуженого ланцюга логістики, до якого звикло більшість виробників м’ясопродуктів. Є декілька напрямків подовження термінів зберігання даної продукції, а саме: за рахунок використання газо- та паронепроникних оболонок, консервуючих речовин, пакування продукції в багатошарові полімерні матеріали тощо. Але для досягнення стабільних результатів під час виробництва, зберігання та реалізації продукції необхідно контролювати цілий ряд факторів, таких як: гігієна, температура, рН, активність води (aw), дія кисню та інші, оскільки вони впливають на споживчі характеристики продукту і за відсутності контролю – сприяють його псуванню. Істотним видом псування є мікробіологічне, що спричинене дією мікроорганізмів: бактерій, плісняви, дріжджів, вірусів і т.д. Відомо, що більшість мікроорганізмів розвиваються на поверхні продукту, особливо, якщо це стосується натуральних оболонок, що використовуються для виготовлення ковбасних виробів. Деякі науковці працювали над розробками, що пов’язані з інгібуючими властивостями екстрактів рослин, дією хітозану тощо, що використовували для покриття полімерних плівок, надаючи їм антимікробних властивостей. Однак недоліком використання полімерних плівок з асептичними властивостями є обмеження їх використання в промислових умовах. Враховуючи, що подовження термінів зберігання варених ковбасних виробів є актуальним питанням, для отримання стабільного та прогнозованого результату було запропоновано поєднати використання багатошарових полімерних матеріалів, призначених для пакування м’ясопродуктів, з наступним проведення короткочасної температурної обробки (пастеризації) готових, запакованих під вакуумом, ковбасних виробів, яке дає можливість пригнічити ріст мікроорганізмів, що присутні на поверхні продукту після первинного теплового оброблення. В процесі досліджень були виготовлені сардельки вищого та першого сортів, запаковані під вакуумом в багатошарові полімерні матеріали (плівки), з подальшим проведенням короткочасної пастеризації. Контрольними зразками слугували аналогічні за складом ковбасні вироби, що були виготовлені за відповідними до технічних умов вимогами і запаковані під вакуумом, але які не піддавались додатковій термічній обробці (пастеризації). Протягом терміну зберігання проводились органолептичні, мікробіологічні, фізико-хімічні дослідження, вимірювались: активність води, вологозв’язуюча здатність, вологоутримуюча здатність, амінокислотний складу продукту, структурно-механічні показники. За результатами досліджень позитивний результат щодо можливості зберігання пастеризовані сардельки як вищого, так і першого сорту показали до 75 доби, тимчасом як аналогічні продукти без повторної термічної обробки не відповідали вимогам нормативно-технологічної документації вже на 35-ту добу зберігання. В результаті проведених робіт розроблені рекомендації щодо збільшення термінів зберігання пастеризованих варених ковбасних виробів до 60 діб, з урахуванням коефіцієнту запасу, при використанні комплексу заходів за повторної теплової обробки (пастеризації), що сприяють отриманню якісного та стабільного за показниками безпеки продукту тривалого терміну зберігання без застосування консервуючих речовин хімічного походження.
18
Syvoded, Ye, and M. Kyryk. "The effect of temperature on development of Diaporthe (Phomopisth) helianthi fungus M." Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ 11, no. 1-2 (February 28, 2019). http://dx.doi.org/10.31548/bio2019.01.004.
Повний текст джерела
19
Pavlyshyn, A. V. "ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ВАКУУМНОЇ ТЕРАПІЇ НА ДИНАМІКУ КЛІНІЧНОЇ КАРТИНИ РАНОВИХ ДЕФЕКТІВ У ХВОРИХ НА СИНДРОМ СТОПИ ДІАБЕТИКА". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 1, № 3 (2 листопада 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8174.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи було вивчити динаміку клінічної картини ранових дефектів у хворих на синдром стопи діабетика.Матеріали і методи. На основі обстеження та лікування 131 хворого на цукровий діабет, ускладнений синдромом діабетичної стопи, серед яких було 58 хворих з невропатично-інфікованою формою, 43 хворих з ішемічно-гангренозною формою, та 30 хворих контрольної групи (по 15 з кожною формою) вивчено вплив застосування вакуум-терапії на динаміку клінічної картини ранових дефектів. З метою контролю за клінічним перебігом гострого ранового процесу вивчали динаміку больового синдрому, місцевих ознак запального процесу, терміни розвитку грануляційної тканини та об’єм рани, показники мікроциркуляції, швидкість епітелізації та загоєння ран. Вираженість больового синдрому визначали за допомогою Цифрової Рейтингової Шкали (Numerical Rating Scale, NRS). Вакуум-терапію застосовували за допомогою вакуум-апарату «АГАТ-ДНІПРО», з використанням від’ємного тиску в діапазоні 80–125 мм рт. ст. Хворим проводили загальне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження. Результати. Починаючи з 5 доби на тлі вакуумної терапії больовий синдром мав виражену тенденцію до зниження і склав у досліджуваній групі (3,13±0,21) бала (р<0,001), на 8 добу – (1,12±0,08) бала (р<0,001) і на 12 – (0,81±0,02) бала (р<0,001). Набряк м’яких тканин достовірно зменшувався в середньому на (2,46±0,84) день (р<0,01), гіперемія тканин на (2,16±0,48) день (р<0,01), інфільтрація тканин довкола рани на (3,25±0,82) день (р<0,01). У хворих основної групи активна крайова епітелізація розпочиналася на (4,64±1,12) день. Вакуум-терапія ранових дефектів пришвидшує появу грануляційної тканини, у хворих з основної групи НІФ грануляції відмічали на (4,61±0,96) день проти (7,84±1,14) контрольної групи. У пацієнтів з основної групи ІГФ грануляції відмічали на (6,53±1,14) день проти (10,78±1,31) день контрольної групи. Використання вакуумної терапії ранових дефектів у хворих на CCД стимулює ріст грануляційної тканини, зменшує набряк тканин, покращує загальний стан пацієнтів, зменшує больовий синдром та нормалізує температуру тіла.
20
Симак, Дмитро Миколайович, та В. І. Склабінський. "КІНЕТИКА ЕКСТРАГУВАННЯ КУПРУМУ СУЛЬФАТУ З ОДИНАРНОГО КАПІЛЯРА В УМОВАХ ВАКУУМУВАННЯ СИСТЕМИ". Scientific Works 82, № 1 (23 серпня 2018). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.1002.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджувався процес екстрагування твердої речовини з капілярів циліндричної форми з метою визначення кінетики даного процесу. Твердою фазою служив купруму сульфат, який екстрагувався дистильованою водою. Екстрагування твердої фази складається з процесу розчинення цільового компоненту та дифузії розчиненої речовини у капілярі. Лімітуючою стадією даного процесу є дифузія компоненту всередині капіляру, що відбувається за законом молекулярної дифузії Фіка. У промислових умовах інтенсифікація процесу екстрагування відбувається за рахунок подрібнення твердого матеріалу або збільшення температури. У роботі досліджувався процес екстрагування в умовах вакуумування системи, при якому виникає кипіння рідини та утворення парової фази. Зародження, ріст та відрив парових бульбашок всередині капілярів приводить до переміщення рідини, що сприяє її заміні, створенні умов нестаціонарності, достачанні свіжої рідини до поверхні розчинення. Наведено експериментальну установку, методику виконання досліджень та експериментальні результати для капіляра діаметром 0,8 мм. Представлено графічно залежність переміщення зони розчинення у капілярі для трьох випадків за однакової температури 750С: розчинення під час механічного перемішування, постійного вакуумування та періодичного вакуумування. Найвища швидкість екстрагування відповідає періодичному вакуумуванню. Визначено ефективні коефіцієнти дифузії у капілярах та відношення коефіцієнтів за вакуумування до екстрагування в умовах механічного перемішування. Показано, що за постійного вакуумування процесу екстрагування швидкість екстрагування зростає у 2,8 рази; за періодичного вакуумування, при якому відбувається сплескування парової фази і переміщення рідини у капілярі, у 6,3 рази. The process of extracting of solid substance from cylindrical capillaries to determine the kinetics of this process was investigated. As the solid phase served sulfur sulfate, which was extracted with distilled water. Extraction of the solid phase consists of the process of dissolving of the target component and diffusion of the dissolved substance in the capillary. The limiting stage of this process is the diffusion of a component inside the capillary, which occurs under the law of molecular diffusion of Fick. In industrial conditions, the intensification of the extraction process occurs by grinding of a solid material or increasing of the temperature. In this paper, the process of extraction under conditions of vacuuming of the system, in which occurs boiling of the fluid and formation of a vapor phase, is investigated. The origin, growth and separation of the vapor bubbles within the capillaries leads to the displacement of the fluid, which facilitates its replacement, the creation of non-stationary conditions, the supply of fresh liquid to the surface of the dissolution. The experimental apparatus, methodology of research and experimental results for a capillary with a diameter of 0,8 mm are given. Graphically, the dependence of the displacement of the dissolution zone in the capillary is presented for three cases at the same temperature of 750С: dissolution during mechanical mixing, constant vacuuming and periodic vacuuming. The highest rate of extraction corresponds to periodic vacuuming. The effective coefficients of diffusion in the capillaries and the ratio of the coefficients of vacuuming to extraction under conditions of mechanical mixing are determined. It is shown that during the continuous vacuuming of the extraction process, the extraction rate increases in 2,8 times; for periodic vacuuming, at which there is an explosion of the vapor phase and the movement of liquid in the capillary, in 6,3 times.