Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Ріст температур"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Ріст температур".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Ріст температур"
1
Medviedev, Dmitrii, та Nina Bisko. "Вплив температури на ріст і життєздатність міцелію штамів мікофільного гриба Cladobotryum dendroides". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 44–47. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-44-47.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені результати досліджень впливу різних значень температур (від 18±0,3°С до 45±0,3°С) на швидкість росту, морфологію колоній та життєздатність міцелію 5 штамів Cladobotryum dendroides, що виділені з уражених павутинною цвіллю плодових тіл їстівного гриба Agaricus bisporus. Установлено, що оптимальною температурою для всіх штамів на картопляно-глюкозному агаризованому середовищі була 25±0,3°С. Збільшення температури на 6°С (с 25±0,3°С до 31±0,3°С) спричинило значне зменшення швидкості росту – для різних штамів – у 65–120 разів. Зниження температури на 7°С (с 25±0,3°С до 18±0,3°С) не настільки негативно вплинуло на швидкість росту досліджених штамів – цей показник знизився в 3–5 разів, порівняно зі швидкістю росту при оптимальній температурі. Установлено, що температура 35±0,3°С була критичною для росту міцелію трьох із 5 досліджених штамів, а для двох інших штамів значення критичної температури було на 1°С нижче й становило 34±0,3°С. Продемонстровано, що міцелій жодного з досліджених штамів C. dendroides не ріс при температурах -18±0,3°С, 5±0,3°С і 15± 0,3°С. Однак при перенесенні культур в умови оптимальної температури ріст відновився. Швидкість росту при цьому незначно відрізнялася від відповідних ростових показників штамів, культивованих при оптимальній температурі. Отже, показники температур -18±0,3°С, 5±0,3°С та 15±0,3°С спричиняють фунгістатичну дію на ріст міцелію досліджених штамів C. dendroides. У результаті дослідження впливу температури на морфологічні особливості росту міцелію штамів C. dendroides установлено, що при підвищенні температури інкубації (30±0,3°С, 31±0,3°С, 34±0,3°С) колонії всіх штамів набувають характерних морфологічних ознак: край колонії стає нерівним, колір колонії змінюється з блідо-жовтого або жовтого на рожевий, темно-бурий чи темно-вишневий, реверзум змінює колір із жовтого на темно-бурий або темно-вишневий.
2
Matsiakh, I. P., та V. O. Kramarets. "ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА РІСТ МІЦЕЛІЮ ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ СІЯНЦІВ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 113–19. http://dx.doi.org/10.15421/40251017.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах лабораторного експерименту досліджено вплив температури на ріст чистих культур Alternaria alternata, Ilyonectria radicicola, Fusarium oxysporum, Thanatephorus cucumeris, Pythium acanthicum, Phytophthora cactorum, Ph. plurivora, Ph. lacustris, Ph. gonapodyides, які є збудниками хвороб сіянців у лісових розсадниках на території Бескид. Для цих патогенів встановлено діапазони температур, за яких розвивався їх міцелій, зазначено оптимальні температури, за яких розвиток відбувався найшвидше.
3
Стрямець, Г. В., В. О. Гребельна та О. С. Скобало. "Основні характеристики температурного режиму повітря Розточчя в розрізі тривалих і короткочасних змін". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 14–19. http://dx.doi.org/10.36930/40310102.
Повний текст джерелаАнотація:
Глобальне оцінювання температурного режиму нашої планети найповніше висвітлює Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) у періодичних звітах, де відзначено ріст температури повітря над поверхнею суші та океану у ХХ та ХХІ століттях, який проявляється в різних місцях неоднаково. Як констатує МГЕЗК, проведення різних аналізів дає підставу припустити, що температури в північній півкулі за останнє десятиліття були вищі, ніж у будь-який інший час за останні 6-10 століть. Відповідно до програми "Літопису природи заповідників і національних природних парків" в установах ПЗФ здійснюють локальні метеорологічні дослідження. У роботі наведено основні характеристики температурного режиму природного заповідника "Розточчя" за даними власної метеостанції за період з 2005 р. по 2019 р. включно. Відзначено, що найбільші відхилення температури повітря спостерігаються влітку +2,5 °С та взимку +2,2 °С, менші – навесні та восени, відповідно +1,8 °С та +1,7 °С. Аналіз середньомісячних температур у розрізі п'ятирічних періодів показує найістотніше підвищення температур періоду 2015-2019 рр., коли середні річні температури були вищими за 9,2 °С. Середня річна температура досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду зросла від 6,9 до 9,0 °С, тобто на 2,1 °С. Максимальні абсолютні відхилення зафіксовано в літні місяці, це від 2,1 до 3,0 °С, що становить 12-18 % до середньої архівної температури сезону, а абсолютні мінімальні – навесні, від 1,3 до 2,4 °С, тобто на 19-34 % більше температури весни за даними архіву. Отже, наведені цифри демонструють чітку тенденцію до підвищення середньорічних і сезонних температур як для досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду 2005-2019 рр. загалом, так і для всіх його п'ятирічних складових. Порівняння динаміки температур за календарними сезонами року показало стабільне підвищення температур за всіма сезонами порівняно з багаторічними архівними показниками. Також виявлено стійкий тренд підвищення суми ефективних температур (більше +5 °С) за п'ятирічними періодами: за період 2010-2014 рр. збільшення становить 3,8 %, а за 2015-2019 рр. – 6,6 % порівняно з 2005-2009 рр.
4
Shlapak, V. P., V. V. Mamchur, S. A. Koval, G. P. Ishchuk та S. S. Kurka. "Сезонні ритми росту і розвитку Ailanthus Altissima Mill. в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 112–14. http://dx.doi.org/10.15421/40290722.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сезонні ритми розвитку та росту айланта найвищого (Aailanthus altissima Mill.) в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України. Встановлено терміни проходження різних фаз розвитку A. altissima в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України. Доведено, що за сумарною сонячною радіацією як показником, від якого залежить ріст і розвиток рослин, Правобережний Лісостеп і Степ України близькі до більшості районів природного поширення A. altissima у Південно-Східній Азії. Обґрунтовано, що вегетаційний період у Правобережному Лісостепу України триває 190-200 діб, і 210-220 діб у Степу України, а суми активних температур (понад +10 °С) у Правобережному Лісостепу становлять 2800-3000 °С, а в Південному Степу в умовах природного ареалу – 3300-3500 ºС. Період вегетації A. altissima в середньому становить 190-200 діб у Правобережному Лісостепу України і 210-220 діб у Степу України. Вегетаційний період у рослин A. altissima починається у разі настання середньодобової температури +7,8-10,5°С з фаз бубнявіння та розпукування бруньок. Основні фази сезонного розвитку рослин A. altissima у Степу настають на декілька діб раніше, ніж у Лісостепу, що пояснюють швидшим зростанням суми температур у степовій зоні. Встановлено, що на механізми, які регулюють ростові процеси, безпосередньо впливає температура повітря. Досліджено основні фази сезонного розвитку виду A. altissima інтродукованого в Правобережному Лісостепу і Степу України. Наведено результати дослідження основних фаз росту й розвитку рослин виду А. altissima, які зростають у Національному дендрологічному парку "Софіївка" НАН України, Уманському НУС, у зелених насадженнях Умані та Уманського району, Одеси, Миколаєва. Виявлено, що фаза бутонізації A. altissima розпочинається за суми ефективних температур +249 °С, що припадає на третю декаду квітня в Лісостепу та на другу – у Степу. Проміжок часу від початку бутонізації до початку квітування становить у середньому 24 доби. Початок квітування спостерігаємо за суми ефективних температур +543 °С. Після закінчення квітування від моменту запліднення до початку достигання насінини відбувається її розвиток. Дозрівання плодів A. altissima спостерігаємо наприкінці липня, що триває до кінця жовтня – першої декади листопада. Порівнюючи проходження всіх основних фаз сезонного розвитку рослин A. altissima в Правобережному Лісостепу та Степу України, можна зробити висновок, що в Степу вони настають на декілька діб раніше, ніж у Лісостепу. Це пояснено особливостями зростання суми температур у Степовій зоні.
5
Ivchenko, Т. V., О. S. Lyaluk та A. V. Mozgovska. "ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РОСТУ І РОЗВИТКУ ГІБРИДІВ СПАРЖІ ЛІКАРСЬКОЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (24 січня 2022): 16–27. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-16-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – дослідити вплив сортових особливостей 23 районованих і перспективних гібридів спаржі лікарської на ріст і розвиток рослин за вирощування в умовах Лісостепової зони за без гребеневої технології на краплинному зрошенні. Методи – загальнонаукові, спеціальні польові багаторічні та короткострокові досліди, лабораторні, розрахункові, статистичні. Результати. На закладеному у 2019 р. полігоні екологічного випробування перспективних гібридів спаржі лікарської проведено оцінку росту і розвитку рослин І–ІІІ років вирощування за безгребеневої технології на зрошенні в умовах Лісостепової зони. За результатами фенологічних спостережень за фазами розвитку рослин 23 гібридів спаржі лікарської визначено гібриди з раннім, середнім і пізнім строками відростання, що дозволяє надавати виробництву рекомендації стосовно організації конвеєра безперебійного виробництва спаржі зеленої впродовж тривалого періоду. Початок відростання гібридів спаржі розпочинався за наступних середньодобової та мінімальної температур на поверхні ґрунту: ранні – > 10 ºС та -1- 0 ºС; середні – > 10 ºС та > 4 ºС; пізні – за стабільних температур > 15 ºС та мінімальної температури на поверхні ґрунту >5º С. З метою розробки моделі оптимального гібрида для виробництва спаржі зеленої в умовах в Лісостеповій зоні України за допомогою використання функцій кластерного аналізу проаналізовано індекси 27 показників оцінки росту й розвитку рослин І–ІІІ років вирощування. Завдяки цьому генотипи із подібною нормою реакції було кластеризовано на групи. Такі гібриди як Apollo (Walker Brothers Inc.), Gijnlim та Аvalim (Limgroup B.V), Guelph Equinox (OAC of the University of Guelph), Vittorio (Blumen) за рівнем врожайності суттєво перевищили гібрид Aspalim (контроль) та увійшли до спільного кластера. За допомогою методу множинного регресійного аналізу розраховано рівняння залежності врожайності від кількісних ознак рослин. Установлено, що врожайність спаржі зеленої ІІІ-го року вирощування має функціональні зв’язки з такими ознаками, як кількість та висота пагонів рослин спаржі в кінці І року вегетації.
6
Krechkivska, G. V., G. M. Kossak та Ya Ya Pavlishak. "Дослідження впливу регуляторів росту на культивування різних сортів суниці мускусної (Fragaria Moschata) в умовах Передкарпаття". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280505.
Повний текст джерелаАнотація:
Останнім часом досить актуальними є сучасні підходи для галузі ягідництва, продукція якої має великий попит. Завдяки науковим працям вітчизняних учених досягнуто значних успіхів у вирішенні низки технологічних проблем щодо використання регуляторів росту рослин для повнішого розкриття біологічного потенціалу суниці мускусної (Fragaria moschata). Вивчено умови культивування чотирьох сортів полуниці: Еліс, Хоней, Флоренс та Вікторія в умовах Передкарпаття. Проаналізовано вітчизняні регулятори росту рослин "Емістим С" і "Вермістим", які стимулюють процеси розвитку рослин та сприяють ранньому дозріванню врожаю, збільшують енергію проростання та укорінення рослин, стійкість рослин до хвороб (бурої іржі, плодової гнилі) і стресових чинників (високих і низьких температур, засухи), підвищують урожай і покращують якість рослинної продукції. Охарактеризовано сорти суниці мускусної (Fragaria moschata): еліс (Alice), хоней (Honeoye) флоренс (Florence), вікторія (Victoria) і регулятори росту рослин: "Вермістим" і "Емістим С" та описано поетапно методи проведення досліджень. Досліджено позитивний вплив регуляторів росту "Вермістим" і "Емістим С" на ріст і розвиток (15 %), врожайність (20 %) та стійкість різних сортів суниці мускусної (Fragaria moschata) до хвороб бурої іржі (30 %), плодової гнилі (40 %) порівняно із контролем.
7
Шершова, С. В. "БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ЕКСТРАКТУ ЕХІНАЦЕЇ БЛІДОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕМПЕРАТУРИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 162–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено біологічну активність екстрактів ехінацеїблідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) за різних тем-ператур. Доведена адаптивна дія екстрактів з ехі-нацеї блідої за температури +10 0С і +15 0С, що про-являлася у стимуляції росту тест-культури. Екс-тракти за температури +20–25 0С через 24 години убільшості розведень пригнічували ріст коренів ячме-ню, а на 48-у годину мали ріст-стимулюючий ефектлише за високих концентрацій (близько 15,71 %).Встановлено, що за температури +30 0С екстрактслабо стимулював тест-систему в концентраціях10-2–10-4 % (+5,02–7,46 %) при першому вимірюванній при розведенні екстракту 10-6–10-8% (+5,15–11,34 %) через 48 годин. Робиться висновок, щоекстракти ехінацеї блідої містять біологічноактивні речовини, активність яких суттєвозалежить від дії температури.
The biological activity of extracts of pale coneflower (Echinaceapallida (Nutt.) Nutt.) at the different temperatures was investigated.The adaptive effect of extracts of pale coneflower at the temperature 10 0C and 15 0C was proved. Testing extracts at +20–25 0Cafter 24 hours in the most dilutions retarded growth of roots of barley, but after 48 hour had growth-stimulating effect only at highconcentrations (about 15.71 %). It has been established that thetemperature 300 C extract slightly stimulated the test system atconcentrations of 10-2–10-4% (+5,02–7,46 %) at the first dimensionand at a dilution of the extract 10-6–10-8% (+5,15–11,34 %) after 48hours. It is concluded that extracts of pale coneflower containsbiologically active substances, whose activity depends significantlyon the exposure temperature.
8
Tsisaryk, O., І. Slyvka та L. Musiy. "Скринінг технологічних властивостей природних штамів молочнокислих бактерій". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (8 жовтня 2017): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8018.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлені результати досліджень технологічних властивостей молочнокислих бактерій (МКБ). Проведено скринінг 106 культур МКБ виділених із традиційної бринзи виготовленої у непромислових умовах із овечого молока у Карпатському регіоні України. При досліджені технологічних властивостей МКБ враховували ферментативну і кислотоутворювальну активність штамів на 3,6,9 та 24 год. культивування, розраховували кількість молочної кислоти, визначали здатність до росту мікроорганізмів за різних температурних режимів +10 °С,+15 °С,+45 °С та стійкість культур мікроорганізмів до різних концентрацій NaCl – 2,4 і 6,5%. В результаті проведених досліджень встановлено, що ріст за температури +10 °С і +15 °С та концентрації NaCl 2 і 4% був властивий для більшості лактобактерій. Відзначено активний ріст і розвиток штамів Enterococcus faecium за температури +45°С і концентрації NaCl 6,5%.
Щодо кислотоутворювальної здатності, встановлено, що найактивнішим був вид Lactococcus lactis ssp. lactis з енергією кислотоутворення 80–100 °Т. Найменш вираженою здатність до утворення молочної кислоти характеризувались штами виду Lactococcusgarvieae та Enterococcus faecium 60–80 °Т.
9
Vedmid, М. М., A. N. Zhezhkun, О. К. Poliakov, I. V. Porokhnyach та A. S. Pohoryelov. "Ріст дерев головних порід на ділянках реконструкції малоцінних молодняків коридорним способом". Forestry and Forest Melioration, № 135 (25 березня 2020): 3–13. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із важливих лісогосподарських заходів для відтворення корінних, продуктивних, стійких і довговічних деревостанів є реконструкція похідних та малоцінних деревостанів. Для заміни малоцінних і похідних молодняків на цільові проводять реконструктивні рубки та заходи, пов’язані зі штучним відновленням лісу. Розглянуто особливості росту дерев сосни звичайної, ялини європейської, дуба звичайного, ясена зеленого на ділянках реконструкції малоцінних молодняків коридорним способом. Визначено параметри поточного приросту за висотою дерев головних порід протягом 10-річного періоду після реконструкції залежно від деревного виду, ширини та напрямків коридорів, методу створення лісових культур, що ростуть у коридорах реконструйованих малоцінних молодняків до та після проведення рубок догляду. Визначено санітарний стан дерев головних порід і надано пропозиції для проведення наступних лісогосподарських заходів. Вивчено вплив освітленості, температури повітря, вологості та щільності ґрунту на стан і показники росту дерев головних порід.
10
Andreieva, O. Y., and A. F. Goychuk. "SPREAD OF SCOTS PINE STANDS DECLINE IN KOROSTYSHIV FOREST ENTERPRISE." Forestry and Forest Melioration, no. 132 (February 5, 2018): 148–54. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.132.2018.148.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою досліджень було виявити особливості всихання соснових насаджень у Житомирському (Центральному) Поліссі на прикладі ДП «Коростишівське ЛГ». Дослідження включали порівняльний статистичний аналіз бази даних лісового фонду ВО «Укрдержліспроект», даних лісопатологічного обстеження соснових насаджень ДП «Коростишівське ЛГ» та звітів стосовно санітарно-оздоровчих заходів у 2014–2017 рр. Короїди (72,4–95,8 %), грибні хвороби (0,4–9,1 %) та погодні умови (3,5–27,5 %) були основними причинами всихання сосни звичайної. Висока частка чистих насаджень сосни звичайної та насадження віком понад 50 років є основним чинником тривалої дії, що провокує всихання лісу (predisposing factor). Надзвичайний ріст температури повітря та зниження гідротермічного коефіцієнта Г. Т. Селянінова до рівня степової зони є короткочасним стимулуювальним чинником (inciting factor) всихання лісу, а короїди – «супровідним» чинником (contributing factor).
Дисертації з теми "Ріст температур"
1
Галкін, О. Ю., та Ганна Юріївна Кравченко. "Сучасні дослідження впливу глобального потепління на зміну клімату". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44587.
Повний текст джерела