Статті в журналах з теми "Ріпак"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ріпак.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Ріпак".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Поліщук, А. А., та Т. П. Булавкіна. "РІПАК: ЗА І ПРОТИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 67–70. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені результати аналізу літературнихта інформаційних джерел із застосування у годівлісільськогосподарських тварин насіння ріпаку та про-дуктів його переробки – макухи, шроту і рослинноїолії – на сучасному етапі. Визначено їх позитивні йнегативні сторони. Встановлено, що у годівлі тваринможуть використовуватись як насіння ріпаку, так іпродукти його переробки (макуха, шрот і ріпаковаолія). Шкідливі речовини в насінні ріпаку – глюкозино-лати і ерукова кислота – обмежують широке вико-ристання кормів із ріпаку у годівлі тварин. Рівень цихречовин у насінні варіює в широких межах і зале-жить від сорту ріпаку. Канолові (00) ярі сорти ріпа-ку не містять антипоживних речовин. Ріпаковийкорм тваринам згодовують в обмеженій кількості йлише у складі комбікормів.
The results of the analysis of literature and information sources from use in livestock feeding rapeseed and its products - meal, meal and vegetable oil - today. Determined their positive and negative sides. Found that feeding animals can be used as rapeseed and its products (meal, rapeseed meal and oil). Harmful substances in rapeseed - glucosinolates and erucic acid - limiting the widespread use of rape feeds in animal nutrition. The level of these substances in the seeds varies widely and depends on the type of rape. Canola (00) spring rapeseed varieties do not contain antinutrient substances. Rape animal feed fed in limited quantities and only in the composition of the feed.
2
Центило, Л. В., та С. Л. Шило. "Продуктивність пшениці озимої на чорноземі типовому Правобережного Лісостепу України". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 92–96. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою досліджень було визначення впливу попередників та способу і глибини основного обробітку ґрунту на формування продуктивності пшениці озимої. Методи. Експериментальні дослідження проводили на чорноземі типовому у стаціонарному польовому досліді Навчально-науково-інноваційного центру агротехнологій ТОВ «Агрофірма Колос» с. Пустоварівка Сквирського району Київської області. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи, як: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Досліджували вплив способу основного обробітку ґрунту (оранка на 20–22 см; чизель-глибокорозпушувач на 20–22 см; дискування на 12–14 см; дискування на 6–8 см) та попередників (горох; ріпак озимий; соя; соняшник; кукурудза на силос) на формування продуктивності пшениці озимої. Результати. Встановлено, що у середньому за 2019–2021 рр. найвищу урожайність пшениці озимої (6,39 і 5,73 т/га) забезпечило розміщення її після гороху та сої за безполицевого обробітку ґрунту на 12–14 см (дискова борона). У разі використання як попередника ріпаку озимого і соняшнику найвищу урожайність пшениці озимої (6,10 і 5,94 т/га відповідно) забезпечив варіант із проведенням безполицевого основного обробітку ґрунту на 20–22 см (чизель-глибокорозпушувач). За вирощування пшениці озимої після кукурудзи на силос отримано найнижчу урожайність культури, яка залежно від обробітку ґрунту варіювала від 5,01 до 5,28 т/га. Висновок. Найвищі якісні показники зерна пшениці озимої – вміст білка 13,1 і 13,3% і клейковини 25,2 і 25,5% – отримано за її розміщення після зернобобових (горох і соя). Ріпак озимий як попередник забезпечив показники якості зерна на рівні 13,0% білка і 24,5% клейковини. За розміщення після соняшнику і кукурудзи на силос уміст білка в зерні пшениці озимої становив 12,6 і 12,8% відповідно, а уміст клейковини знаходився на рівні 24,0 і 24,1%.
3
Гаро, І. М., та В. В. Гамаюнова. "Вплив основного обробітку ґрунту на щільність та поживний режим ґрунту під час вирощування ріпаку озимого". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою досліджень передбачали визначити вплив способу і глибини основного обробітку ґрунту під сівбу ріпаку озимого на окремі його показники, зокрема на щільність складення та вміст рухомих сполук азоту і фос- фору. Методи. Дослідження проводили на чорноземі звичайному середньосуглинковому в умовах Лісостепу України впродовж 2012–2015 рр. з ріпаком озимим сорту Чемпіон України. При проведенні досліджень використо- вували загальноприйняті методи, методики та ДСТУ. Досліджували вплив способу основного обробітку ґрунту – оранки на 25-27 см та дискування на 12-14 см на щільність складення ґрунту, його поживний режим: вміст рухомих сполук азоту і фосфору під час вирощування ріпаку озимого сорту Чемпіон України та їх сезонні зміни впродовж вегетації культури. Результати. За результа- тами проведених досліджень встановлено, що прийняті на вивчення способи і глибина основного обробітку ґрунту під ріпак озимий найбільшою мірою позначилися на такому показникові, як щільність складення ґрунту. Визначено, що більшою на 0,12 – 0,13 г/см3 упродовж вегетації щільність грунту була за фоном дискування на 12-14 см порівняно з оранкою на 25-27 см. На вмі- сті рухомих форм азоту і фосфору у шарах ґрунту 0-30, 30-50 та 0-50 см способи обробітку його як на початку, так і в кінці вегетації рослин ріпаку озимого практично не позначились не так істотно. Найбільшою кількість рухомих елементів живлення визначена на весняний період за істотного зменшення їх вмісту до фази цві- тіння. Спосіб і глибина обробітку ґрунту дещо впливала і на пошарове розміщення нітратів, хоча загалом у шарі ґрунту 0-50 см у середньому за роки досліджень їх вміст практично не різнився і мав лише тенденцію переваги за оранки на 20-25 см. Значно більшою мірою за шарами ґрунту вирізнявся вміст рухомого фосфору. За поверх- невого обробітку ґрунту – дискування на 12-14 см порів- няно з оранкою більше Р2О5 містилося у шарі 0-30 см. За проведення оранки ж у підорному 30-50 см горизонті цього елементу визначено 29,0, а по фону дискування – 18,2 мг/кг ґрунту. У розрахунковому 0-50 см шарі ґрунту кількість рухомого фосфору була практично однако- вою – 29,0 (дискування) та 31,5 мг/кг ґрунту (за оранки). У сезонній динаміці вміст рухомих елементів живлення незалежно від способу і глибини обробітку ґрунту змен- шувався, а щільність складення, навпаки зростала. Висновки. Дослідженнями встановлено, що спосіб і гли- бина основного обробітку ґрунту під ріпак озимий, а саме оранка на 25-27 см та дискування на 12-14 см певною мірою впливали на щільність ґрунту і менше на вміст рухомих сполук азоту і фосфору за незначної переваги проведення у якості основного обробітку ґрунту оранки.
4
Савчук, Ю. М., та О. Ф. Антоненко. "ЗАЛЕЖНІСТЬ УРОЖАЙНОСТІ ТА ПОСІВНИХ ЯКОСТЕЙ НАСІННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО ВІД СОРТІВ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 20–27. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Ріпак займає провідне місце серед сільськогосподарських культур, оскільки він є одним з найбільшрентабельних, унаслідок чого інтерес аграріїв до його вирощування зростає. Саме тому необхіднооптимізувати традиційну технологію вирощування цієї культури під агрокліматичну зону для отри-мання кращого врожаю. Метою роботи було дослідити врожайність та посівні якості насіннясортів ріпаку озимого в умовах Правобережного Лісостепу України залежно від сорту та елементівтехнології вирощування Серед завдань досліджень: встановити вплив сортів та мікродобрив наврожайність та посівні якості ріпаку озимого залежно від строків сівби в умовах ПравобережногоЛісостепу України. Основні методи досліджень – польовий та лабораторний. Результати проведе-них досліджень свідчать, що для формування високого врожаю сортів ріпаку озимого оптимальнимстроком сівби є 21 серпня із застосуванням мікродобрив Вуксал. Кращі показники урожайності тамаси 1000 насінин було відмічено для сортів Везувій – 3,30 т/га й 4,4 г та Снігова Королева –3,51 т/га й 4,57 г за умови обробки Вуксал Мікроплант за оптимального строку сівби. Найвищі посі-вні якості насіння мали рослини висіяні 21 серпня, кращий показник енергії проростання був відміче-ний у сортів Везувій за умови внесення мікродобрив Вуксал Мікроплант – 90,1 % та Снігова Королеваіз застосуванням мікродобрив Вуксал Мікроплант та Теріос – 90,3 та 90,6 %, відповідно. Лаборато-рна схожість насіння була вищою у сортів Везувій при оптимальному строці сівби за дії мікродобривВуксал Теріос і Аскофол, вона становила – 98,8 та 98,6 % відповідно. Для сорту Снігова Королеванайвищий показник був 99,7 % за умови використання мікродобрив Вуксал Мікроплант в оптималь-ний строк сівби. Вихід кондиційного насіння кращий був за строку сівби 21 серпня у сорту СніговаКоролева із застосуванням Вуксал Мікроплант – 85,4 %. Отже, для отримання кращого врожаю тапосівних якостей насіння сортів ріпаку озимого за умов Правобережного Лісостепу України є строксівби – 21 серпня та застосування мікродобрив Вуксал Мікроплант та Теріос.
5
Шакалій, С. М., А. В. Баган, С. О. Юрченко та О. О. Четверик. "ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА НОВИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ТВЕРДОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 65–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Збільшення потенціалу врожайності завжди було і залишається фундаментально важливим у селекційних програмах. Але сучасні сорти повинні бути не тільки високоврожайними, що дають продукцію високої якості, але і стійкими до несприятливих факторів середовища, високоадаптова-ними, високогомеостатичними. Тільки висока адаптивність сорту (обумовлена гомеостатичність його генотипу) може забезпечити стабільність врожаю в різних екологічних умовах. У статті представлені результати дослідження впливу попередників на урожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої твердої. Дослідження, проведені упродовж 2018–2020 рр. із сортами пшениці озимої твердої Приазовська та Шулиндінка в умовах Полтавської області із вивчення впливу попере-дників на урожайність та якість зерна, показали, що за середніми даними (2018–2020 рр.) рівень урожайності зерна на 35% залежав від погодних умов, на 25 % від сорту і на 20 % від попередника. Сорт Приазовська по попереднику соя мав урожайність 5,62 т/га, що вище на 0,04 т/га, ніж по по-переднику озимий ріпак. Вищими показниками урожайності характерезується сорт Шулиндінка по попереднику озимий ріпак (5,90 т/га) ніж по попереднику соя (5,81 т/га). Показник склоподібності є важливим для пшениці озимої твердої, оскільки він характеризує внутрішню будову зернівки. Скло-подібність потрібна для подальшої переробки зерна пшениці озимої твердої у продукти макаронного виробництва. Найвищою склоподібністю характерезується урожай 2019 року. Сорт Шулиндінка мав показник склоподібності від 87% – попередник соя до 86 % – попередник озимий ріпак.У серед-ньому за три роки (2018–2020 рр.) найвища масова частка білка в зерні пшениці озимої твердої (15,0–14,8 %) у середньому по сортам сформувалася в сорту Приазовська по двох попередниках. Дещо нижчою масова частка білка була в сорту Шулиндінка (14,4–14,6 %). Отже, за проведеними до-слідженнями кращим попередником для сорту Приазовська була соя, а для сорту Шулиндівка попередник озимий ріпак.
6
Лісогурська, Діна Володимирівна, Ольга Вікторівна Лісогурська, Світлана Володимирівна Фурман та Леонора Олександрівна Адамчук. "ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ БДЖОЛОЗАПИЛЕННЯ ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЕНТОМОФІЛЬНИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 92–98. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджена забезпеченість бджолозапилення основних сільськогосподарських ентомофільних культур в Україні (соняшник, гречка, ріпак) та науково обґрунтована необхідність його використання в аграрному виробництві. Згідно із завданнями дослідження, розрахована структура посівних площ основних сільськогосподарських ентомофільних культур в Україні у 1990 та 2020 р., проаналізовано динаміку посівних площ основних сільськогосподарських ентомофільних культур, чисельності бджолиних сімей в Україні за період з 1990 по 2020 р. та урожайність соняшнику та ріпаку в Україні за останні п’ять років (2017–2020 рр.). Розрахована кількість бджолиних сімей, яка припадає на 1 гектар соняшнику, ріпаку та гречки і проаналізована забезпеченість їх бджолозапилення. Для цього були використані дані Державної служби статистики України щодо наявності бджолосімей, посівних площ соняшнику, ріпаку та гречки за останні тридцять років (1990–2020 рр.) без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. Аналіз забезпеченості бджолозапилення основних сільськогосподарських ентомофільних культур в Україні показує, що на 1 га гречки припадає 13,5 бджолиних сімей, ріпаку – 3,4, соняшнику – 0,4. Наявним бджолиним сім’ям критично не вистачає нектару з гречки для повноцінного взятку, а для повноцінного запилення соняшнику – не вистачає бджолиних сімей. Хоч у середньому в країні вистачає бджолиних сімей для запилення ріпаку озимого, але оскільки розподіл їх нерівномірний, то у деяких областях їх не вистачає, зокрема, у Волинській, Чернігівській, Одеській, Херсонській, Тернопільській, Львівській, Київській. У цих областях на 1 га цієї культури припадає від 0,9 до 1,8 бджолиних сімей. Найбільш складна ситуація в Україні із запиленням соняшнику, особливо у одинадцяти областях (Луганська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Одеська, Київська, Миколаївська, Харківська, Чернігівська та Донецька), у яких на 1 га посівів цієї культури припадає від 0,1 до 0,4 бджолині сім’ї. На Полтавщині та Черкащині цей показник на рівні нижньої межі (0,5), у решти регіонів коливається в межах 0,6–22,8. Така ситуація, поряд з іншими чинниками, негативно позначається на урожайності соняшнику та ріпаку в Україні. Застосування керованого бджолозапилення, на відміну від екстенсивного шляху виробництва, дозволить уникнути нераціонального використання ґрунту, як одного з найважливіших природних ресурсів держави.Це забезпечить економічне зростання, а також сприятиме реалізації державної екологічної політики України.
7
Trypolska, G. "ВИКОРИСТАННЯ БІОПАЛИВА ГРОМАДСЬКИМ ДОРОЖНІМ ТРАНСПОРТОМ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ СТИМУЛЮВАННЯ ПОПИТУ НА БІОПАЛИВО В УКРАЇНІ". Vidnovluvana energetika, № 4(59) (27 грудня 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).85-91.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто стан розвитку ринку біопалива в Україні. Підставами для виробництва біопалива в Україні є необхідність завантаження наявних цукропереробних заводів, створення та підтримка робочих місць, покращення екологічної ситуації в містах та часткове заміщення імпорту викопних енергоносіїв. Метою статті є розрахувати, чи достатнім буде використання моторного біопалива в системі громадського дорожнього транспорту для виконання зобов’язань, передбачених Національним планом дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 р. Це є особливо актуальним, зважаючи на те, що переважну частку бензину та дизпалива Україна імпортує, а практично усю вирощену в країні сировину для виробництва біодизелю (в першу чергу ріпак) експортує. Визначено, що станом на 2019 рік біопаливо в Україні практично не виробляється. Наявний іноземний досвід використання високих часток біологічного компонента в паливі аж до повного заміщення викопного палива (наприклад, паливо В100), яке виробляється для специфічних цільових груп, таких як автобуси, вантажівки тощо. На основі наявних статистичних даних та вжитих припущень було визначено, що використання біоетанолу громадським дорожнім транспортом для повного заміщення обсягу біопалива, визначеного Національним планом дій з відновлюваної енергетики не вбачається реальним, оскільки висока частка пасажирських автобусів знаходиться у приватній власності, а також через те, що автобуси технічно не пристосовані до використання високої частки біопалива. Відповідно, потрібні інші інструменти стимулювання використання біоетанолу, в першу чергу повернення вимоги домішування біологічного компонента палива. Визначено, що використання біодизелю громадським дорожнім транспортом може скласти лише 2 % від необхідного розрахованого обсягу дизпалива. За умови наявності біодизелю на ринку, такий обсяг споживання дизпалива в системі громадського дорожнього транспорту досягти цілком реально. Бібл. 17, табл. 2, рис. 2.
8
Кляченко, О. Л., Н. В. Шофолова та С. О. Черній. "ОСОБЛИВОСТІ КАЛЮСОГЕНЕЗУ І МОРФОГЕНЕЗУ ПЕРВИННИХ ЕКСПЛАНТАТІВ IN VITRO РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ РІПАКА (BRASSICA NAPUS L.)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 118–24. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині велику увагу приділено створенню нових генотипів ріпаку (Brassica napus L.), які поєднуютьвисоку продуктивність, технологічні якості, а також стійкість до різних стресових чинників до-вкілля, що ґрунтується на використанні новітніх практичних розробок для покращення селекційнихматеріалів цієї культури. Одним з ефективних біотехнологічних методів, що дає змогу прискоритирозмноження цінного селекційного матеріалу та отримання нового є використання морфогенезу ка-люсної біомаси. Дослідження проводили на базі навчальної лабораторії біотехнології рослин кафедриекобіотехнології та біорізноманіття НУБіП України. Досліджували 9 сортів і гібридів озимого таярого ріпаку: Дангал, Чорний велетень, Сенатор Люкс, Нельсон, Аліот, NK Petrol, NK Тechnic,Кліфф, Герос. Калюсну тканину висаджували на 3 варіанти живильного середовища Мурасіге-Скугаз різними регуляторами росту: 6-БАП, ІОК, НОК, 2,4-Д. У результаті досліджень виявлено, що насередовищі К1 спостерігалось утворення калюсу на 7-у добу культивування, на 12-у добу – калюсиутворили 72‒100 % експлантатів. На другому живильному середовищі К2 порівняно із середовищемК1 було виявлено незначне зниження ростового індексу ріпаку. Водночас спостерігали утворення ка-люсної тканини, яка відрізнялась за морфологічними ознаками та малим приростом біомаси, мініма-льна маса становила 122,0 мг, а максимальна – 187,9 мг. На середовищі К3 спостерігали низький ро-стовий індекс калюсу з найменшою масою, за вийнятком сорту озимого ріпаку Нельсон, у якого ін-декс зріс в 1,7 раза. Утворення калюсної тканини щільної консистенції сортів і гібридів озимого таярого ріпаку спостерігали на 21-у добу на живильних середовищах К1 і К2. Для проведення регенера-ції експлантатів різних генотипів ріпаку використовували ЖС з додаванням БАП, де згодом з мор-фогенетичного калюсу було виявлено листкові і стеблові структури. Отже, за одержаними резуль-татами проведених досліджень встановлено, що оптимальним для розвитку морфо- і калюсогенезу єживильне середовище із вмістом 6-БАП, на якому спостерігали утворення щільного калюсу майже вусіх генотипів ріпаку.
9
Demenko, V. M., O. L. Golinach, V. A. Vlasenko, N. V. Khilko, O. G. Zhatov та V. I. Trotsenko. "Фітосанітарний стан посівів ріпаку ярого в умовах північно-східного лісостепу України". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology, № 1-2(35-36) (1 липня 2019): 3–9. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2019.1-2.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Динаміку розповсюдженості шкідників ріпаку ярого вивчено в умовах північно-східного Лісостепу України у 2005‒2018 рр. Методика досліджень була загальноприйнятою. У посівах ріпаку ярого найбільш розповсюдженими шкідниками були квіткоїд ріпаковий (Meligethes aeneus F.), блішки хрестоцвіті (Phyllotreta spp.) та пильщик ріпаковий (Athalia rosae L.).
Блішки заселяли 100 % площ хрестоцвітих у фазу сходів культури. На посівах ріпаку блішки пошкодили 12,0 ‒ 35,0 % рослин. Найбільша пошкодженість шкідниками становила 67,0 % у 2006 р. і 66,0 % – у 2005 р. Чисельність блішок на хрестоцвітих складала 3,0‒5,0 екз./м2. Найвищою(18,0 екз./м2) вона була у 2006 р.
Квіткоїд ріпаковий заселяв 100,0 % посівів, а у 2006 р. – 85,0 %, у 2010 р. – 91,0 % посівів у фазу бутонізації‒цвітіння. У посівах ріпаку ярого квіткоїд пошкодив 17,0‒37,0 % рослин. Найбільша пошкодженість шкідниками була у 2006 р. і складала 74,0 %, у 2005 р. ‒ 69,0 %, у 2007 р. – 63,0 %. Чисельність квіткоїда ріпакового становила у середньому 2,0‒6,0 екз./рослину. Найвищою вона була у 2006 р. (30,0 екз./рослину).
Розповсюдженість пильщика ріпакового була найменшою зі спеціалізованих шкідників ріпаку ярого. Він заселяв 100,0 % посівів лише у 2005 р., а у 2008 р. – тільки 64,0 % посівів. За роки досліджень пильщик ріпаковий заселяв, в основному, в межах 14,0‒50,0 % посівів. Комахами було пошкоджено 3,0‒8,0 % рослин. Чисельність пильщика ріпакового становила 0,9‒2,0 екз./рослину. Найвища чисельність шкідників 7,0 екз./рослину була у 2006 р., дещо меншою ‒ у 2007 р. (4,0 екз./рослину).
В Сумській області за період 2005‒2018 рр. площі посівів ріпаку ярого змінювалися в межах 1,1‒22,2 тис. га, валовий збір насіння – 1,9‒22,3 тис. т.
Заходи захисту посівів ріпаку ярого від шкідників включають профілактичні і винищувальні методи. Для захисту посівів від блішок хрестоцвітих у фазу сходів використовують інсектицидні протруйники. У період вегетації проти блішок хрестоцвітих (3‒5 жуків на м2), квіткоїда ріпакового (5‒6 жуків на рослину), ріпакового пильщика посіви обприскують інсектицидами.
10
Забродоцька, Л. Ю., В. Л. Петров, Р. В. Кірчук та А. В. Хомич. "ВДОСКОНАЛЕННЯ СУШАРКИ НАСІННЯ РІПАКУ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 43 (10 січня 2020): 69–79. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.203.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено огляд методів та засобів сушіння ріпакового насіння. Обґрунтовано доцільність модернізації існуючих сушарок механічними системами перемішування шару зерна. Запропоновано схему сушарки, що дозволяє суттєво зменшити енерговитрати на процес сушіння дрібнодисперсних сільськогосподарських рослинних матеріалів.
11
Гамаюнова, В. В., та І. М. Гаро. "Вплив факторів вирощування на наростання надземної біомаси ріпаком озимим в умовах Лісостепу України". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 105–9. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено дані досліджень з наростання надземної маси ріпаком озимим сорту Чемпіон за вирощування культури на чорноземі звичайному в умовах Лісостепу України впродовж 2013-2015 рр. Мета. Метою дослі- джень передбачали визначити вплив способу і глибини основного обробітку ґрунту під сівбу ріпаку озимого на окремі його показники, зокрема на висоту рос- лин та накопичення надземної сирої і сухої речовини. Методи. При проведенні досліджень використовували загальноприйняті методи, методики та ДСТУ. Динаміку росту та розвитку ріпаку залежно від досліджуваних факторів визначали по трьом основним фазам – сте- блування, бутонізація та цвітіння рослин ріпаку озимого згідно методики проведення досліджень. Результати. Визначено, що найбільших значень висота рослин, кіль- кість накопиченої сирої і сухої надземної біомаси дося- гають у фазу цвітіння по фону оранки на 25-27 см за сівби звичайним рядковим способом у I декаду вересня з відновлення вегетації до цвітіння рослини ріпаку ози- мого найбільшу кількість надземної маси – 4,4-7,5 кг/ м2 накопичували за звичайного рядкового способу сівби. За збільшення ширини міжрядь вихід зеленої біомаси з одиниці площі зменшувався. А саме, за сівби з шири- ною міжрядь 30 см її сформувалось сирої менше на 20,0- 31,8%, а 60 см до 2,2-5,0 кг/м2 або на 33,3-50,0% порів- няно з рядковим способом сівби. За сівби у більш пізні строки – у II та III декади вересня з шириною міжрядь 30 і 60 см та по фону дискування наростання висоти рослин та накопичення ними надземної біомаси відбу- вається менш інтенсивно. Висновок. Максимальної висоти рослини ріпаку озимого досягли у фазу цві- тіння – 126,4-135,3 см з різницею між варіантами 8,9 см на користь оранки. Визначено, що в середньому за роки досліджень на формування надземної маси рослинами ріпаку озимого найбільше впливав спосіб сівби, частка якого склала 40,6 %, обробітку ґрунту - 29,6 %, на строк сівби припадало 22,7 %.
12
Гончар, Ю. Ю. "Принцип правового регулювання виробництва ріпаку". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 8 (130) (2012): 114–17.
Знайти повний текст джерела
13
Кузьменко, Н. В., Ю. Г. Красиловець, А. Є. Литвинов та С. В. Станкевич. "ХІМІЧНИЙ ЗАХИСТ РІПАКУ ЯРОГО ВІД ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2012): 25–29. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Головними причинами отримання низького вро-жаю ріпаку є недотримання агротехніки та великівтрати від шкідливих організмів. Недобір урожаю,що спричиняють шкідливі організми, складає30–40 % і більше. Токсикація насіннєвого матеріа-лу перед посівом сумішками інсекто-фунгіциднихпротруйників є необхідним заходом у сучасній си-стемі захисту ріпаку ярого від шкідників. При ма-совому заселенні сходів хрестоцвітими блішкамипередпосівний обробіток насіння забезпечує ба-жаний результат лише до фази двох пар листків.У період веґетації для захисту посівів ріпаку яроговід шкідників необхідно додатково обприскуватипосіви інсектицидами, дозволеними довикористання.
Toxikation of seed material before sowing by mixture ofinsecticide and fungicide mordant is a necessary measurein modern system of spring rape protection from pest.During Cruciferae fleas mass colonizing of shoots, seedsowing material treatment guarantees desirable resultonly till two-pairs of leaves phase. During vegetationperiod for spring rape sowing protection it is necessary tospray additionally the sowing by insecticides nhich areallowed for using.
14
Гончар, Ю. Ю. "Законодавче забезпечення вирощування ріпаку в Україні". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 8/9 (вересень) (2011): 113–20.
Знайти повний текст джерела
15
Гончар, Ю. Ю. "Законодавче забезпечення вирощування ріпаку в Україні". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 8/9 (вересень) (2011): 113–20.
Знайти повний текст джерела
16
Гончар, Ю. Ю. "Законодавче забезпечення вирощування ріпаку в Україні". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 8/9 (вересень) (2011): 113–20.
Знайти повний текст джерела
17
Гарбар, Л. А., Т. П. Яцишина та О. П. Самолюк. "ВПЛИВ УДОБРЕННЯ НА ПЕРЕЗИМІВЛЮ РІПАКУ ОЗИМОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2018): 74–77. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.01.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень щодо впливу на ріст, розвиток та перезимівлю рослин підживлень посівів ріпаку озимого комплексами мікродобрив «Реаком хелат бору» та «Квантум» у фазу чотирьох-шести справжніх листків на фоні основного удобрення. Дослідження проводились протягом 2015–2017 рр. в умовах Лісостепу України на чорноземах типових малогумусних. У результаті проведених досліджень встановлено, що застосування позакореневих підживлень на фоні основного удобрення забезпечує задовільний ріст та розвиток рослин ріпаку озимого в період осінньої вегетації та дозволяє отримати високі показники збереженості рослин в період відновлення весняної вегетації. Вищі показники збереженості рослин культури було отримано на варіантах із застосуванням N80P60K80 + «Квaнтум» у фазу чотирьох-шести справжніх листків.
The results of studies aimed at studying the effect of the use of fertilizing rapeseed sown winter crops with the complexes of microfertilizers Reak Chelat Bora and Quantum in the phase of four or six real leaves against the background of the main fertilizer on the growth and development of plants, their wintering. Studies were conducted during 2015-2017 in the Forest-Steppe of Ukraine on chernozem typical low-humus. As a result of the conducted studies it was found that the application of foliar fertilizing on the background of the main fertilizer ensures satisfactory growth and development of winter rapeseed plants during the autumn vegetation period and allows obtaining high plant safety parameters during the spring vegetation renewal period. High levels of preservation of plant cultures were obtained using variants using N80P60K80 + Quantum in the phase of four to six true leaves.
18
Sadovska, Irina, Volodymyr Matviyets, Nadiia Stolyarchuk та Myroslav Kozak. "ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ НАУКОЄМНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПРИКАРПАТСЬКОЇ ДСГДС". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 22 (30 червня 2020): 54–63. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-54-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати маркетингового аналізу кон’юнктури ринку (кон’юнктурний аналіз) наукоємної продукції Прикарпатської ДСГДС. Встановлено, що серед закінчених наукових розробок установи сорти рослин займають провідні позиції, як за кількістю, так і за надходженням коштів від їх використання, а також рівнем захищеності. Здійснено на прикладі ріпаку, як модельного об’єкта кон’юнктурний аналіз наукоємної продукції установи. Виділено сегменти ринку сортів рослин в Україні. Визначено, що пропозиція сортів рослин ріпаку формується переважно комерційними компаніями, організаціями, фірмами, тобто переважає приватна селекція. Обґрунтовано необхідність переходу на рівень наскрізної координації, трансферу цілісних технологій і стандартизованих сировинних ресурсів, застосування в аналізі нових оціночних підходів та системи технологічного забезпечення.
19
Польовий, Володимир Мефодійович, Людмила Анатоліївна Ященко, Оксана Володимирівна Курач, Галина Францівна Ровна та Богдан Васильович Гук. "ВИНОС БІОГЕННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОДУКЦІЄЮ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ І ВАПНЯКОВИХ МЕЛІОРАНТІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 43, № 1 (12 жовтня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.1.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено вплив застосування N120Р90К120 сумісно з S40, позакореневим підживленням мікродобривом, а також різних доз і видів вапнякових меліорантів на вміст і винос азоту, фосфору, калію основною та побічною продукцією ріпаку озимого. Мета досліджень – встановити специфіку розподілу біогенних елементів у насінні та соломі ріпаку озимого, залежно від удобрення і вапнування, їх винос на формування одиниці продукції. Методи досліджень: польові, агрохімічні, статистичні. За вирощування ріпаку озимого на дерново-підзолистому ґрунті Західного Полісся застосування вапнякових меліо-рантів на фоні N120Р90К120 забезпечило істотне зростання врожайності насіння на 1,08–2,07 т/га, соломи – на 2,09–3,40 т/га до контролю (без добрив) та формування відношення насіння до побічної продукції на рівні 1,95–2,32. Вміст еле-ментів живлення у насінні ріпаку озимого, залежно від удобрення та вапнування, коливався у межах 3,17–3,56 % азоту, 0,85–0,95 фосфору, 1,09–1,17 % калію; у соломі – 1,05–1,24 % азоту, 0,22–0,35 фосфору, 1,39–1,52 % калію. Найбільш ваго-мий вплив на показники мало застосування на фоні мінерального удобрення 1,0 дози НГ доломітового борошна у поєднанні з сіркою та мікродобривом. Господарський винос елементів живлення урожаєм і побічною продукцією, головним чином, залежав від поєднання компонентів удобрення та доз вапнування. Максимальним він був за внесення доломітового борошна 1,0 дози НГ сумісно з S40 і мікродобривом Нутрівант Плюс олійний та 1,5 дози НГ на фоні N120Р90К120: азоту 156,7 і 163,9 кг/га, фосфору 42,8 і 40,3 кг/га, калію 106,1 і 110,9 кг/га. Встановлено, що найвищий нормативний показник виносу елементів живлення на формування 1 т насіння та від-повідної кількості побічної продукції спостерігався за внесення 1,0 дози НГ доломітового борошна із S40 та мікродобривом на фоні N120Р90К120 і становив 59,1 кг азоту, 16,1 фосфору та 40,1 кг калію.
20
Лиховид, П. В. "Нормалізований диференційний вегетаційний індекс і відсоток зеленого покриву при вирощуванні озимого ріпаку та сафлору". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 46–49. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Здійснити аналітичну оцінку взаємозв’язку між супутниковим NDVI та безпосередньо одержаним в полі за допомогою мобільного додатку Canopeo FGCC для надання моделей можливої їх взаємної конвертації під час вирощування культур озимого ріпаку та сафлору. Методи. Польові зйомки фотографічних матеріалів посівів ріпаку озимого та сафлору в періоди «початок цвітіння – кінець достигання» та «10–12 справжніх листків – кінець достигання», відповідно. Обробка фотознімків у програмному продукті Canopeo для розрахунку величини відсоткового зеленого покриття культурами земельних ділянок (FGCC). Прив’язка за даними геотегінгу місць фотозйомки до величин супутникового нормалізованого диференційного вегетаційного індексу (NDVI) на платформі OneSoil AI. Статистична обробка результатів методом поліноміальної регресії, формування моделей конвертації між вегетаційними індексами та оцінка точності моделей за величиною абсолютної середньої похибки у відсотках. Результати. Встановлено, що досліджувані вегетаційні індекси мають високу тісноту нелінійного зв’язку, розроблені поліноміальні криві та моделі мають високу якість підгону з коефіцієнтом детермінації понад 0,90, а також відрізняються достатнім рівнем точності (похибка розрахунків для більшості моделей не перевищує 10%). Максимальну похибку (37,88%) дала модель конвертації площі зеленого покриву (FGCC) ріпаку озимого в NDVI, що пов’язано з особливостями листового апарату культури та спотвореннями величини вегетаційного індексу внаслідок яскраво-жовтого кольору квіток у культури під час її масового цвітіння. Перспективною є розробка подібних моделей для всіх основних культур, вирощуваних на Півдні України, та створення спеціального мобільного додатку для автоматизованої конвертації між вегетаційними індексами. Висновки. Результатами дослідження доведено високу спорідненість та можливість взаємної конвертації між нормалізованим диференційним вегетаційним індексом (NDVI), одержуваним за даними супутникового моніторингу, та відсотковим відношенням площі зеленого покриву (FGCC) на посівах озимого ріпаку та сафлору. Результати розробки можуть бути вдосконалені збільшенням вихідного набору даних та впроваджені у системи точного землеробства в науково-теоретичних і практичних цілях.
21
Семенов, А. О., Т. В. Сахно, Н. В. Семенова та В. В. Ляшенко. "ВПЛИВ УФ-ВИПРОМІНЮВАННЯ НА БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ВОДОПОГЛИНАННЯ ПРИ ПЕРЕДПОСІВНОМУ ОПРОМІНЕННІ НАСІННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 44–52. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.05.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогодні набуває актуальності вивчення фізіологічних і біохімічних процесів, які відповідальні за вплив на проростання насіння, ріст рослин і їх стійкість до абіотичних стресів. Це обумовлює необхідність поліпшення посівних якостей насіння шляхом удосконалення прийомів передпосівної обробки насіння з використанням фізичних методів, серед яких перевага надається передпосівній обробці насіння сільськогосподарських культур ультрафіолетовим випроміненням. Завдяки впливу енергії ультрафіолетового випромінювання активізуються обмінні процеси між клітиною й навколишнім середовищем, забезпечуючи більш швидкий доступ води та поживних речовин до зародка, підсилюючи дихання та ростові процеси, створюючи сприятливі умови для подальшого росту і розвитку рослин. У статті досліджено вплив УФ-випромінювання області С (200–280 нм) у передпосівній обробці насіння ріпаку озимого сорту Шерпа. В роботі опромінювання здійснювалося ультрафіолетовими лампами ZW20D15W з такими дозами: 50, 120, 250, 500, 1000 і 3000 Дж/м2. Вимірювання доз УФ-опромінення здійснювали за допомогою радіометра «Тензор-31», виробництва НПФ «Тензор» Україна. Встановлено, що УФ-випромінювання позитивно впливає на посівні якості ріпаку при опроміненні дозами 120 Дж/м2: енергія проростання зросла на 15 %, а схожість – на 11 % порівняно з контрольними зразками. При дозах опромінення 250, 500, 1000 та 3000 Дж/м2 спостерігається зниження посівних якостей насіння ріпаку. Були визначені основні параметри кінетичних величин гідратації: вміст вологи та швидкість гідратації. Результати дослідження показали, що гідропраймінг збільшує кінетику поглинання води, причому швидкість гідратації різко зростала в початковій фазі та поступово і повільно знижувалася в середній та завершальній фазах процедури гідратації. УФ-опромінене насіння при дозах 120 Дж/м2 показало більш швидке проникнення води в насіння і більш ефективну гідратацію тканин, позитивно впливаючи на посівні якості та біометричні показники порівняно з більш високими дозами опромінення. Зроблено припущення, що УФ-опромінення в передпосівній обробці насіння ріпаку здатне зменшити надмірне імбібіційне пошкодження, оскільки потенціал проростання зменшується.
22
Гарбар, Л. А. "ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ РОСЛИН РІПАКУ ЯРОГО ОСНОВНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ЖИВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ВАРІАНТІВ УДОБРЕННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 62–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень відносно вивченнядинаміки вмісту основних елементів живлення в рос-линах ріпаку ярого протягом періоду веґетації зале-жно від дії добрив. Дослідженнями встановлено, щона початкових етапах веґетаційного періоду росли-нами ріпаку ярого відбувається інтенсивне накопи-чення основних елементів живлення (NPK), які у про-цесі їх реутилізації із веґетативних органів у репро-дуктивні забезпечують нормальний ріст і розвитокрослин на пізніх етапах органогенезу.
Research results on dynamic of macronutrients content in springrape plants during vegetation depending on different fertilizersrates stated in this article. Research shows that basic (NPK)macronutrients more intensively accumulates at the beginningof vegetation and than reutilized moving from vegetative togenerative organs thus provides normal growth and developmentof plants on further vegetation.
23
Єрмакова, Л. М., та Т. І. Пророченко. "Тривалість міжфазних періодів ріпаку ярого залежно від удобрення в умовах Правобережного Лісостепу України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (29 грудня 2016): 55–59. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Відображено вплив елементів інтенсифікації вирощування на тривалість проходження міжфазних періодів ріпаку ярого в умовах Правобережного Лісостепу. Відмічено, що вивчені в досліді фактори сприяли різному за тривалістю проходженню фаз росту та розвитку рослин ріпаку. За результатами проведених досліджень з'ясовано, що в разі внесення азотних мінеральних добрив період веґетації збільшувався в усіх варіантах, проте залежав від виду добрив. У свою чергу на тривалість періоду веґетації досліджуваних сортів та гібридів ріпаку ярого вплинули і погодні умови років проведення досліджень. Встановлено, що оптимізація режиму живлення за рахунок внесення різних видів азотних добрив (аміачна селітра, сульфат амонію, карбамід) забезпечує більш повну реалізацію потенціалу продуктивності рослин.
We display effect of intensification elements of the cultivation on the length of the passage of spring rape interfacial periods in conditions of Right-Bank Forest-Steppe. It is noted that examined factors promoted different contribution of the passage phases of growth and development of plants rape in the experiment. According to the results of the study we found that if we put nitrogen fertilizer the growing period has increased in all versions, however, it was dependent on the type of fertilizer. In turn, the length of the growing season studied varieties and hybrids of spring rape was influenced by weather conditions and years of research. We found that optimization of state of nutrition by putting different types of nitrogen fertilizer (ammonium nitrate, ammonium sulfate, urea) provides a full realization of the potential of productivity of plants.
24
Bogomolov, O. O. "Rapeseed separation." Naukovij žurnal «Tehnìka ta energetika» 11, no. 2 (July 5, 2020): 145–50. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2020.02.145.
Повний текст джерела
25
Солодюк, Н. В., та А. М. Кирильчук. "Строки збирання та післязбиральне дозрівання насіння ріпаку ярого". Plant Breeding and Seed Production, № 103 (23 листопада 2015): 188–93. http://dx.doi.org/10.30835/2413-7510.2013.54092.
Повний текст джерела
26
Гарбар, Л. А., Т. В. Антал та С. М. Романов. "Особливості формування продуктивності посівів ріпаку ярого за впливу норм висіву та удобрення". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (29 грудня 2016): 24–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.04.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень, спрямованих на вивчення впливу застосування мінеральних добрив і норм висіву насіння на формування продуктивності посівів різних сортів ріпаку ярого. Дослідження проводились протягом 2013–2015 рр. в умовах Черкаської області на чорноземах типових. У результаті проведених нами досліджень встановлено, що на чорноземах типових малогумусних в умовах Лісостепу України найвищий приріст врожаю насіння ріпаку ярого сортів Магнат та Сіріус формується за внесення мінеральних добрив у нормі N70P40K70 та нормі висіву насіння 1,2 млн схожих насінин на 1 гектарі.
The article provides the results of the research aimed to study the effect of the use of fertilizers and seeding rates on formation of productivity of crops of different varieties of spring rape. Research was conducted during 2013–2015 in terms of Cherkasy region in typical black soil. As a result of the studies it was found that in the typical low-humic black soil in Forest-Steppe zone of Ukraine the highest increase in yield of spring rape seed varieties Magnat and Sirius is formed by fertilization in norm of N70P40K70 and seeding rate of 1,2 million of sprout seeds per 1 ha.
27
Zymaroieva, A. A., T. P. Fedonyuk, T. V. Pinkina, and A. A. Pinkin. "Agroecological determinants of rapeseed yield variation." Agrology 3, no. 1 (February 12, 2020): 12–18. http://dx.doi.org/10.32819/020002.
Повний текст джерела
28
Курцев, В. О. "АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРОКІВ СІВБИ РІПАКУ ОЗИМОГО В СТЕПОВІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 56–60. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідженнями встановлено, що значне випаданнярослин ріпаку озимого в зимовий період спричинює низкафакторів: надмірний розвиток сходів у осінній період,відсутність добре розвиненої кореневої системи тощо.У зв’язку з цим значну увагу варто надавати строкамсівби культури. З цієї точки зору, найкращим вважа-ють той строк сівби, який забезпечить оптимальнийрозвиток рослин протягом осінньої вегетації. Вибірстроку сівби повинен бути індивідуальним як для зонивирощування, так і для умов кожного конкретного гос-подарства. Основою у прийнятті рішення повинністати багаторічні спостереження за температурни-ми показниками, частотою, кількістю та характеромвипадання опадів як у передпосівний період, так і в пе-ріод появи сходів і розвитку рослин, дат припиненнявегетації рослин. Найбільш оптимальними строкамисівби ріпаку озимого в Степовій зоні України є строки з25 серпня по 5 вересня, допустимо оптимальними – з 20серпня по 10 вересня. Датою верхнього допустимогопорогу оптимального строку сівби ріпаку озимого є 5–10 вересня. Лімітуючий фактор у такому діапазоні –наявність вологи в ґрунті та випадання ефективнихопадів у даний період.
The researches have established that a significant loss of plants of winter rape in winter caused a number of factors: the excessive development of the shoots in the autumn, the lack of well-developed root system and so on. In this regard, much attention should be paid to the terms of sowing of a crop. From this point of view, the best period of sowing is considered to be that, which will ensure the optimal growth of plants during the autumn vegetation. A choice of a term of sowing should be individualized for both a zone of growing and for growing conditions of each specific farm. A basis of the acceptance of a decision should be a long-term monitoring of a temperature, a frequency, an amount and a nature of precipitations, both in a pre-sowing period and during the emergence of the shoots and development of the plants, dates of a stopping of a vegetation of plants. The most optimal term for sowing of winter rape in the Steppe zone of Ukraine is the time from August 25 to September 5, the optimal permissible from August 20 to September 10. The date of maximum permissible threshold of optimal term of sowing of winter rape is September 5-10. The limitative factor in this range is the presence of moisture in the soil and loss of effective rainfall in this period.
29
Ковалишин, Степан, Богдан Нестер, Вадим Пташник, Олексій Швець, Павел Келбаса, Анна Мернік та Ярослав Сало. "Дослідження взаємозв’язку між емісією фотонів електростимульованого насіння озимого ріпаку та його посівними якостями". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 107–12. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.107.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена підвищенню посівних та врожайних якостей насіннєвого матеріалу озимого ріпаку завдяки його передпосівній стимуляції в електричному полі коронного розряду.
Для розкриття причинно-наслідкового зв’язку між режимами передпосівної обробки насіння та його посівними і врожайними якостями, оптимізації параметрів обробки та розширення знань про механізм перебігу біологічних процесів у простимульованому насінні запропоновано використати методи фотолюмінесценції та час-корельованого підрахунку одиничних фотонів TCSPC, які випромінює оброблене насіння у видимому діапазоні спектра.
У результаті проведених досліджень встановлено, що поглинання та перетворення енергії зовнішнього електричного поля під час електростимуляції насіння відбувається нелінійно. Основні перетворення відбуваються впродовж перших 15 с незалежно від напруженості електричного поля. Виявлено релаксаційні процеси, які набувають домінуючого характеру після 15 с електростимуляції.
Доведено, що передпосівна електростимуляція призвела до покращання посівних властивостей насіння озимого ріпаку. Отримані результати корелюються з результатами емісії фотонів, які випромінює оброблене насіння. Найвищі значення енергії проростання та лабораторної схожості, які становили 87 та 96 %, що відповідно на 9 і 8 % перевищили контроль, отримано за режиму обробки Е = 2 кВ/см, t = 30 с. За цього режиму обробки спостерігалося максимальне підвищення наднизької емісії фотонів порівняно з контрольним зразком – 287 проти 125. На підставі цього можна зробити попередні висновки, що найефективнішим режимом обробки посівного матеріалу можна вважати той, за якого емісія випромінюваних ним одиничних фотонів є найбільшою.
30
Глухова, Н. А. "Альтернативний метод визначення посухостійкості ріпака озимого на ранніх етапах його розвитку". Plant Breeding and Seed Production, № 102 (29 грудня 2012): 92–98. http://dx.doi.org/10.30835/2413-7510.2012.59829.
Повний текст джерела
31
Рожков, Артур Олександрович, та Геннадій Олександрович Куцегуб. "Продуктивність ріпака ярого залежно від ценотичної напруги в умовах лівобережного лісостепу України". ScienceRise 4, № 1(4) (13 листопада 2014): 76. http://dx.doi.org/10.15587/2313-8416.2014.28463.
Повний текст джерела
32
Капустіна, Г., Ю. Тесля, А. Кривенко та С. Бурикіна. "ВМІСТ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ ТА ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ҐРУНТІ І РОСЛИНАХ РІПАКУ ОЗИМОГО (BRASSIKA CAMPESTRIS VAR. OLEIFERA)". ГРААЛЬ НАУКИ, № 5 (13 червня 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.018.
Повний текст джерелаАнотація:
Стоки природних чи інших вод є джерелом локального забруднення сільськогосподарських угідь та довкілля. Окремі культурні рослини мають підвищену здатність до акумуляції металів і можуть використовуватися в технологіях фіторемедіації. Тому дослідження рівнів забруднення ґрунтів як об'єктів довкілля що мають на своїх площах будь-які джерела надходження токсичних металів є актуальним. Не менш важливим є і встановлення особливостей накопичення мікроелементів і важких металів культурними рослинами. Встановлено розподіл і накопичення металів різних груп токсичності в орному шарі моніторингових ділянок на чорноземі південному та в рослинах ріпаку озимого с. Рескатор в залежності від мікрорельєфу поля обумовленого наявністю природного стоку вод.
33
Braginets, M. V., V. T. Dmutriv, V. S. Khmelovskyi, O. V. Bogomolov, and O. O. Bogomolov. "Modeling of process of separation of rappine seeds by shock separator." Naukovij žurnal «Tehnìka ta energetika» 11, no. 2 (July 5, 2020): 157–64. http://dx.doi.org/10.31548/machenergy2020.02.157.
Повний текст джерела
34
Oblap, R. "Determination of genetically modified rape and monitoring of its spread." Visnyk agrarnoi nauky 94, no. 7 (July 15, 2016): 43–48. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201607-08.
Повний текст джерела
35
Raksha-Slusareva, E. A. "USING OF SECONDARY PRODUCTS OF RAPESEED PROCESSING IN THE FOOD INDUSTRY." Biotechnologia Acta 7, no. 2 (2014): 114–17. http://dx.doi.org/10.15407/biotech7.02.114.
Повний текст джерела
36
Zadubynna, Je, O. Tarasenko, T. Tarasenko, and N. Tsarynok. "Resource-saving technologies of spring rape cultivation in short crop rotations." Visnyk agrarnoi nauky 99, no. 9 (September 15, 2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202109-03.
Повний текст джерела
37
Данкевич, Є. М. "Агроекологічні умови одержання екологічно безпечної продукції за вирощування ріпаку в зоні радіоактивного забруднення". Агроекологічний журнал, № 1 (2016): 44–50.
Знайти повний текст джерела
38
Данкевич, Є. М. "Агроекологічні умови одержання екологічно безпечної продукції за вирощування ріпаку в зоні радіоактивного забруднення". Агроекологічний журнал, № 1 (2016): 44–50.
Знайти повний текст джерела
39
Мельник, А. В., О. І. Присяжнюк та І. Л. Бондарчук. "КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ УРОЖАЙНОСТІ СОРТІВ ТА ГІБРИДІВ РІПАКУ ОЗИМОГО В РІЗНИХ АГРОКЛІМАТИЧНИХ ЗОНАХ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (29 червня 2017): 7–12. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано використання кластерного аналізу для підбору сортів та гібридів ріпаку озимого сучасної селекції. Дослідження проводились у 2013–2015 рр. у чотирьох різних агрокліматичних регіонах України. За вирощування в господарствах різних сортів та гібридів потрібно уникати підбору для центрального регіону Клеопатра, ПР44В30, ДК Секвоя, Демерка та ПР45Д05. Для господарств південного регіону небажаним є поєднання двох груп сортів, а саме: Клеопатра, Черемош, НК Октан та ПР45Д05 або ж: Снігова королева, Джампер, Сітро, Демерка, Абакус, Белана, ПР44В30, ДК Секвоя та ДК Секюр. Для західного регіону близькими за продуктивністю в розрізі років досліджень є Клеопатра, ДК Секюр, НК Октан, ПР45Д06, ДК Секвоя та Сітро, а для східного регіону відповідно: Клеопатра, ПР44В30, ДК Секюр, Снігова королева та Сітро. Тобто сорти та гібриди з різних груп кластерів можна висівати в умовах одного господарства, а от в межах однієї групи кластерів – небажано.
The application of cluster analysis for the assortment of winter rape varieties and hybrids of current selection has been grounded. The research was conducted in 2013–2015 in four different agro-climatic regions of Ukraine. To get a stable and high performance of winter rape under the conditions of major agro-climatic zones of cultivation we need to adhere to the principles of production saturation with different varieties and hybrids to reduce the risk of loss of crops in the autumn–winter period and harvest shortfall due to the unfavorable factors of environment. For the farm cultivation of different varieties and hybrids, we should avoid selecting for the central region Cleopatra PR44V30, DK Sequoia, and Demerka and PR45D05. For the farms of southern region, it is undesirable to combine two groups of varieties, namely Cleopatra, Cheremosh, NK Oktan and PR45D05 or Snow Queen, Jumper, Sitro, Demerka, Abakus, Belana, PR44V30, DK and DK Sequoia and DK Sekyur. For the western region Cleopatra, DK Sekyur, NK Oktan, PR45D05, DK Sequoia and Sitro are similar in performance in terms of years of the research, and for the eastern region, there are the following varieties of Cleopatra, PR44V30, DK Sekyur, Snow Queen and Sitro. We mean the varieties and hybrids with different groups of clusters can be sown under the conditions of one farm, but within the same group of clusters, it is undesirable.
40
Семенов, А. О., Г. М. Кожушко та Т. В. Сахно. "Ефективність проростання насіння ріпаку при передпосівному опроміненні його УФ-випроміненням різного спектрального складу". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2018): 27–31. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.03.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджено вплив трьох різних областей С (200–280 нм), В (280–320 нм) та А (320м400 нм) ультрафіолетового опромінення насіння. Встановлено, що УФ-випромінювання, незалежно від спектрального діапазону, позитивно впливає на біологічні процеси: енергія проростання, здатність до проростання та схожість насіння для області С більша на 5–11%, у порівнянні з УФ областями А і В, за однакових доз УФ-опромінювання.
One of the main tasks of the agricultural complex is to increase the quantity and quality of crop production. Great interest in stimulating growth and increasing the resistance of plants to external factors and increasing the productivity of agricultural crops is the use of optical radiation – pre-sowing processing of seeds of crops by ultraviolet radiation.
The effect of three different regions C (200–280 nm), B (280–320 nm) and A (320–400 nm) of ultraviolet irradiation of seeds was investigated. It is established that UV irradiation irrespective of the spectral range positively affects biological processes: germination energy, germination capacity and seed germination.
The energy of germination, the capacity to germinate and the germination of seeds were determined in laboratory conditions. These indices were compared for seeds irradiated in different energy regions A, B, C of ultraviolet radiation at the same radiation dose of 120 J/m2 with control samples (without irradiation).
Investigations of germination energy, germination capacity and seed germination showed that UV irradiation in different energy regions A, B, C at doses of 120 J/m2 positively affects rape seeds, as the germination energy increases by 23–31 %, the capacity to sprouting by 14–25 %, and the similarity increases by 8–17 %.
In addition, studies at similar doses of UV irradiation show that the germination energy for the C region is 5–8 % higher in comparison with the UV regions A and B, while the germination capacity for the C region is greater by 9–11 %, and the similarity for region C is large by 9.2 % compared with region B, and by 6.6 in comparison with region A.
Comparing the effect of the energy regions of different UV ranges on pre-sowing seed irradiation, it can be stated that UV irradiation irrespective of the spectral range positively affects the germination energy, germination capacity and seed germination.
41
Мельник, А. В. "Використання кластерного аналізу за підбору сортів і гібридів ріпаку ярого для вирощування в Лівобережному Лісостепу України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2013): 6–11. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Ідентифіковано сорти та гібриди ріпаку ярого, придатні для вирощування в північній частині Ліво-бережного Лісостепу: гібриди ПР45Г72, ПР45Г73, Сієста та сорти Гайдн, Ольга, Аіра, Байкал, Марія, Терра, Отаман, що забезпечують формування уро-жайності понад 1,6 т/га насіння й збір олії понад 0,6 т/га. За результатами кластерного аналізу виді-лили декілька груп сортів і гібридів (кластерів), а са-ме: до першого з них належать Аіра та ПР45Г73; до другого – Микитинецький та Отаман; до третього – Байкал і ПР4572; до четвертого – Гайдн і Терра – обидві селекції німецької фірми «Норддойче Пфлан-ценцухт Ганс-Георг Лембке КГ»; до п’ятого класте-ра можна віднести Обрій та Оксамит. Під час вибо-ру виробником сортів ріпаку ми не рекомендуємо ви-користовувати з одного кластеру два й більше сор-тозразків селекції одного оригінатору, поскільки за однакових умов вони будуть реагувати ідентично.
Spring rape varieties and hybrids suitable for cultivation in the northern part of Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine have been identified: PR45G72, PR45G73 hybrids, Siesta and Haydn, Olga, Aira, Baikal, Maria, Terra, Ataman varieties, which ensure the yield of more than 1.6 t/ha of seeds and oil yield of more than 0.6 t/ha. According to the results of cluster analysis several groups of varieties and hybrids (clusters) have been defined, namely: Aira and PR45G73 belong to the first group, the second group contains Mykitinetsky and Ataman, the third – Baikal and PR45G72, the fourth – Haydn and Terra – both are the selection of German firm “Norddeutsche Pflantsentsuht Hans-Georg Lembke KG”, the fifth cluster may contain Obriy and Oksamyt. While selecting the varieties of rape a producer is not recommended to use two or more accessions selections of one originator out of a single cluster, because in the same conditions they will respond similarly.
42
Безпалий, І. Ф., В. О. Постоєнко та А. А. Поліщук. "БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЕТОЛОГІЇ БДЖІЛ ПІД ЧАС ЗБИРАННЯ НЕКТАРУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 188–93. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – дослідження впливу біотехнологічних чинників, таких як видовий склад медоносівта чистопородність сімей на етологію бджіл під час збирання нектару. Породну приналежністьбджіл визначали за комплексом таких ознак: візуальним методом – за поведінкою, кольором і рисамиопушення тіла; якісними фізіологічними – печатка меду, злобливість, рійливість та біоморфомет-ричними показниками. Облік щоденного медозбору проводили методом контрольної сім’ї, зважуючивулики на вагах після закінчення льоту бджіл, а одержаного товарного меду – зважуванням відібра-них із гнізда медових стільників до й після відкачування з них продукту. Дослідження проводили наукраїнських степових бджолах, вивчаючи ці ознаки. Відзначено такі найтиповіші екстер’єрні риси їхпородної приналежності, а саме: довжина хоботка від 6,34 до 6,44 мм, кубітальний індекс у межах2,17±0,04 – 2,61±0,05, дискоїдальне зміщення 76–100 %, форма краю воскового дзеркальця 68–96 %випуклих випадків. Проаналізовано видовий склад медоносних рослин у типових умовах медозборівЛісостепової зони України та їхній внесок у загальний медозбір протягом усього пасічницького сезо-ну. Конвеєрне цвітіння медоносних рослин починається з лісового різнотрав’я, верб, садових культур,озимого ріпаку. Влітку основними об’єктами збору меду є біла акація, липа, гречка, соняшник. Засприятливих погодних умов сукупно ці медоноси забезпечують безперервний приріст запасів корму всередньому по 200–400 г за день. У медозбірних умовах, що досліджувалися, сильні бджолині сім’їзбирали до 20 кг товарного меду з білої акації, 15–17 кг з липи, 9–10 кг з озимого ріпаку, 12–15 кг ізгречки та 11–13 кг із соняшника. Показано, що кількісні характеристики накопичення меду убджолиному гнізді залежать від низки біотехнологічних чинників. Основними показниками, яківпливають на етологію бджіл при збиранні нектару, є чистопородність та видовий склад медонос-ної бази. Результати проведених досліджень слугують підґрунтям для подальших досліджень етоло-гії української степової породи бджіл під час медозбору, її популяризації та використання на великихпасіках (понад 100 сімей) згідно з планом породного районування в умовах Лісостепової зони України.
43
Nosenko, V. "Economic and bio-energetic efficiency of spring rapeseed crop growing of hybrid Yura." Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy 2018, no. 294 (November 18, 2018): 41–47. http://dx.doi.org/10.31548/agr2018.294.041.
Повний текст джерела
44
Gubenko, L., and T. Tarasenko. "Influence of fertilizer and processing of soil on formation of roductivity of spring rape." Visnyk agrarnoi nauky 97, no. 1 (January 15, 2019): 5–11. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201901-01.
Повний текст джерела
45
Мацера, О. О. "Біометричні параметри перезимівлі рослин озимого ріпаку за різних строків посіву та рівнів основного удобрення". Сільське господарство та лісівництво, № 3 (2016): 15–22.
Знайти повний текст джерела
46
Kurach, A. V. "The influence of fertilization on the productivity of winter rape in the Western Forest-Steppe." Scientific Journal Grain Crops 5, no. 1 (2021): 92–98. http://dx.doi.org/10.31867/2523-4544/0164.
Повний текст джерелаАнотація:
The optimal systems of mineral fertilizers for winter rape cultivation on typical low-humus loamy chernozem in the conditions of the Western Forest-Steppe were substantiated by the research results. It was found that the best degree of overwintering (95.2–95.5 %) and plant survivability (97.8–98.1 %) during the spring-summer period was observed under the calculated fertilization systems. It is established that in the case of three foliar fertilization of winter rape with Avangard R boron + Avangard R rape at different stages of growth and development: in the 4–6 leaf stage ВВСН15 (0.5 + 0.1 l/ha), in the rosette stage ВВСН32 (1.0 + 2.0 l/ha), in the phase of the beginning of budding ВВСН53 (1.0 + 2.0 l/ha) on the background of the recommended dose N30P90K180 + N108 + N42S48, by the normative method N30P110K160 + N126 + N42S48, on removal N30P110K160 + N126 + N42 S48 the yield increased by 0.52 t/ha, 0.53 t/ha, 0.89 t/ha, respectively. The highest number of pods per plant (294.5–315.5 pcs), the number of seeds in a pod (23.8–24.5 pcs), and the 1000 seed weight (4.24–4.27 g) were determined at the recommended dose N30P90K180 + N42S48, by the normative method N30P110K160 + N126 + N42S48, by removal N30P132K192 + N198 + N42S48 in combination with foliar fertilization Avangard R boron + Avangard R rape – at ВВСН15 (0.5 + 0.1 l/ha), ВВСН32 (1.0 + 2.0 l/ha), ВВСН53 (1.0 + 2.0 l/ha). The highest yield of winter rape (4.05–4.59 t/ha) was provided by fertilizer systems of N30P90K180 + N108 + N42S48, N30P110K160 + N126 + N42S48, N30P132K192 + N198 + N42S48 with three-time foliar fertilization of Avangard R boron + Avangard R rape. Key words: winter rape, fertilization system, doses of fertilizers, micronutrient fertilizers, foliar dressing.
47
Дишлюк, С. М. "Значення виробництва ріпаку і продукції його переробки у забезпеченні продовольчої безпеки та економічної стійкості України". Актуальні проблеми економіки, № 12 (102) (2009): 61–71.
Знайти повний текст джерела
48
Savchuk, Ju. "Organic course of a disease of winter rape depending on periods of sowing and microfertilizers." Visnyk agrarnoi nauky 95, no. 2 (February 15, 2017): 72–74. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201702-13.
Повний текст джерела
49
Sus, T. Yo. "ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ В АГРАРНИЙ СЕКТОР КАРПАТСЬКОГО МАКРОРЕГІОНУ". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 28–37. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.28-37.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз сучасної стратегії розвитку аграрної сфери Карпатського макрорегіону. Зазначено, що орієнтація інвестицій на нарощування виробництва зернових та олійних культур, створення транспортної інфраструктури для експорту продукції з низькою доданою вартістю не буде створювати пріоритетів для інвестування в екологічно чисте агровиробництво та виробництво продукції з високою доданою вартістю, зокрема в переробну та харчову галузь.
В сучасних умовах головне завдання місцевих органів влади в плані підвищення конкурентних переваг сільгоспвиробництва полягає в тому, щоб найбільш ефективно використовувати земельні угіддя, унікальні можливості макрорегіону і забезпечити населення достатньою кількістю високоякісних продуктів харчування, а промисловий сектор-сировиною. Розглянуто чинники, які обумовлюють інвестиційну привабливість аграрної сфери. Упродовж багатьох років інвестиційні пріоритети надавалися рослинництву, зокрема вирощуванню високорентабельних культур: ріпаку, соняшнику, зернових та сої. Проаналізовано залучення прямих іноземних інвестицій в аграрну сферу макрорегіону. Окреслено основні проблеми, що перешкоджають широкомасштабному залученню інвестицій в аграрну сферу макрорегіону та потребують вирішення.
50
Gyrka, A. D., O. O. Pedash, I. O. Kulyk, O. O. Viniukov та V. A. Ischenko. "ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКУ СІВБИ ТА НОРМИ ВИСІВУ ПІСЛЯ РІПАКУ ОЗИМОГО В УМОВАХ СТЕПУ". Ukrainian Journal of Ecology 7, № 1 (18 березня 2017): 30–36. http://dx.doi.org/10.15421/20173.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>The effect of sowing time and seeding rate on productivity of winter wheat after unusual predecessor – winter rape was investigated. Results of studies indicates, that number of plants per unit area, their productive tillering, grain weight per spike, number of grains per spike had higher values at the optimum sowing time, which in our experiments was on September, 20. Delay in planting until September, 30, and even more, till October, 10 negatively impacted primarily the stand density of plants, their productive tillering, grain content per spike, grain weight per spike and 1000 grain weight. During the research, the highest yield of winter wheat (5.23 t/ha) was obtained in plots where sowing was carried out on September, 20 with seeding rate at 5 and 6 million/ha. The sowing in earlier (September, 10) and later (September, 30) period led to decrease of crop yields at 0.41 and 0.49 t/ha respectively.</p>