Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Рівні інфляції.
Статті в журналах з теми "Рівні інфляції"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-25 статей у журналах для дослідження на тему "Рівні інфляції".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Моргачов, Ілля, Олена Хандій, Юлія Клюс та Ярослав Бурко. "МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ: АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ КОМПАНІЙ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 126–35. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3693.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаючи інвестиційні рішення щодо певного бізнесу в країні (у тому числі й інвестиційної компанії), актуальним питанням бачимо рівень його інвестиційної ефективності з урахуванням альтернативності та рівня знецінення національної валюти або інфляції. Мета роботи – визначення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності українського бізнесу з урахуванням альтернативності та особливостей національної валюти, недосягнення якої робить український бізнес інвестиційнонедоцільним у довгостроковій перспективі. Запропоновано метод визначення такого мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності, що передбачає розрахунок суми середньорічного зростання фондового індексу, обраного якнайкраща інвестиційна альтернатива, середньорічного розміру дивідендів за відповідним фондовим індексом та середньорічного знецінення національної валюти порівняно з валютою відповідного фондового індексу. Визначено, що рівень знецінення національної валюти в Україні в порівнянні з доларом США перевищував офіційний темп інфляції, саме тому в наведеному методі до розрахунку брався середньорічний темп знецінення національної валюти. Як найкращу альтернативу фінансових інвестицій визначено фондовий індекс США S&P-500, а отже, й інвестиції в акції корпорацій, що входять до структури цього індексу. З урахуванням специфіки національної валюти та альтернативності інвестицій для України визначено мінімальний рівень інвестиційної ефективності використання капіталу суб’єктами господарювання на рівні 26,68 %. Цей розмір ставки процента (а саме: 26,68 %) слід використовувати для оцінювання доцільності інвестиційних проєктів в Україні шляхом визначення класичних показників: чистий приведений дохід (NPV), внутрішня норма дохідності (IRR), індекс дохідності (PI), приведений термін окупності (DPB). До того ж на українських підприємствах розмір рентабельності активів та рентабельності власного капіталу має бути не нижчим за 26,68 %. Визначено, що середньостатистичне підприємство в Україні не відповідає умовам щодо досягнення мінімальнонеобхідного рівня рентабельності активів та рентабельності власного капіталу в розмірі 26,68 %. Лише окремі суб’єкти господарювання в країні виконують цю умову, а більшість із них – лише за показником рентабельності власного капіталу. Українським інвестиційним компаніям для збереження та примноження капіталу інвесторів доцільніше в більшості випадків інвестувати кошти в акції провідних світових корпорацій, що входять до структури американського фондового індексу S&P-500, ніж у підприємства своєї країни. Високий рівень інфляції в країні визначено як важливий чинник, що негативно впливає на ефективність бізнесу в Україні, особливо на діяльність промислових підприємств із суттєвим виробничим циклом. Крім знецінення активів суб’єктів господарювання, інфляція спричиняє явище сплати податку з умовно нульового рівня ефективності. За умов урахування такого оподаткування в Україні мінімальнодопустимий рівень інвестиційної ефективності бізнесу становить 29,64 %. Умовно нульовий рівень ефективності бізнесу досягається, коли рентабельність активів суб’єкта господарювання дорівнює середньорічному темпові знецінення національної валюти. Чим більший рівень інфляціїв країні, тим більше податків сплачується за умовно нульового рівня ефективностій тим вищим є значення мінімальнодопустимого рівня інвестиційної ефективності бізнесу пропорційнодо ставки податку на прибуток та середньорічного рівня знецінення національної валюти. Наявність українівисокого рівня інфляції та податку на прибуток створює умови витоку інвестиційного капіталу до інших країн.
2
Прядко, І. В., та А. І. Сомар. "БЕЗРОБІТТЯ ТА ЙОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ІНФЛЯЦІЄЮ". Підприємництво та інновації, № 18 (30 червня 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено питання взаємозв’язку між такими показниками, як безробіття та інфляція, та виявлено напрям зазначеного зв’язку. Проведено аналіз рівня безробіття в Україні, досліджено його структуру, визначено чинники, що впливають на показник. Досліджено рівень інфляції. Зроблено висновки щодо співвідношення цих показників в Україні. Проведено аналіз показників безробіття та інфляції у Греції як країні, що має найвищі темпи безробіття та найнижчі теми приросту інфляції серед країн Європи. Аналогічний аналіз проведено в Туреччині, яка останні роки має досить високі показники інфляції. Виявлено, що рівень зв’язку між безробіттям та інфляцією у зазначених країнах досить суттєвий. Зроблено висновок, що напрям взаємозв’язку між рівнем безробіття та рівнем інфляції залежить від співвідношення між даними показниками.
3
Береславська, О. І. "РОЗШИРЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ФУНКЦІЙ НБУ: ЗА І ПРОТИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 1 (25 травня 2017): 21–28. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.21-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються питання доцільності розширення конституційних функцій центрального банку, у тому числі і Національного банку України. Зазначається, що протягом останніх років центральні банки відчувають тиск з боку державних органів влади щодо необхідності доповнення основної конституційної функції банку з стримування інфляції політично вмотивованими цілями, а саме – забезпеченням економічного зростання та максимальної зайнятості. Наголошується на тому, що розширення конституційних функцій ЦБ може послабити його спроможність підтримувати стабільність цін. Підсумком дослідження є те, що, по-перше, центральні банки не можуть збільшувати випуск товарів та послуг, знижувати безробіття або впливати на будь-який інший показник у середньостроковій та довгостроковій перспективі без зростання рівня інфляції. По-друге, економічні агенти враховують очікування майбутніх подій, коли приймаютьрішення про споживання та інвестиції, встановлення заробітних плат та цін. Якщо вони очікують високу інфляцію, витрати на її зниження можуть бути великими, оскільки ЦБ доведеться стискати грошову пропозицію на фоні зростаючих цін. Отже, інфляція – це єдина змінна, на яку у довгостроковому періоді може впливати центральний банк, тому сьогодні недоцільно розширювати конституційні функції НБУ.
4
Коць, О., та П. Ільчук. "ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ЛІКВІДНОСТІ НА МАКРО- ТА МІКРОРІВНЯХ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 32–42. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251389.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Об’єктом дослідження виступають процеси регулювання ліквідності банків. Ліквідність банківської системи визначає і рівень ефективності діяльності банків, і їхню спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання. Сьогодні забезпечення ліквідності банків є однією із ключових проблем функціонування банківської системи України. Регулювання ліквідності банківської системи — одна із трьох сфер монетарного регулювання, тому дослідження теоретичних та практичних особливостей регулювання банківської ліквідності на макро- і мікрорівні є актуальним сьогодні. У процесі дослідження проаналізовано динаміку рівня ліквідності як для банківської системи України, так і для окремого банку (АТ «БАНК ФОРВАРД») на основі різних показників, що використовуються Національним банком України. Було виявлено наявність надлишкової ліквідності та необхідність її зниження. Запропоновано перелік заходів щодо зниження ліквідності, які можуть бути застосовано на макро- і мікрорівні. Удосконалення регулювання ліквідності банківської системи має відбуватися відповідно до вимог нового режиму монетарної політики — відповідно до вимог та умов інфляційного таргетування. Схематично підхід до оптимізації регулювання ліквідності банківської системи можна представити як два етапи. На першому етапі має відбутися перехід від домінуючого використання операцій постійного доступу, що має місце сьогодні, до дискреційної монетарної політики, що передбачає стимулювання кредитування економіки та підтримання ліквідності на оптимальному рівні. На другому етапі базовою ціллю є стабілізація інфляції відповідно до таргету і сприяння стійким темпам економічного зростання. Також у дослідженні зазначено, що з метою регулювання ліквідності банківської системи під час різних фаз фінансового циклу доцільно застосовувати різні інструменти і наведено перелік актуальних сьогодні інструментів. За умови реалізації загроз регулюванню банківської ліквідності доцільно зосереджуватися на заходах мікрорівня, стимулюючи банки до самостійного збалансування рівня їхньої ліквідності. Ключові слова: банк, ліквідність, банківська система України, макрорівень, мікрорівень, заходи. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 2; бібл.: 28.
5
УСТИМЕНКО, ВОЛОДИМИР, та ТЕТЯНА ГУДІМА. "Міграція, монетарна політика та сталий розвиток: господарсько-правовий вимір". Право України, № 2019/08 (2019): 31. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-031.
Повний текст джерелаАнотація:
Міграційні процеси в світі набирають обертів. Про це свідчать численні доповіді, прийняття стратегічних документів на рівні країн тощо. Водночас замало уваги приділяється аналізу впливу грошових переказів мігрантами в Україну, їхня роль у зміцненні економічних засад функціонування суспільства, зокрема становлення господарського правового порядку. Метою статті є більш глибокий аналіз сучасної правової політики України, дефек ти у творенні та реалізації якої обумовлюють незначний рівень реалізації заходів із державного прогнозування впливу грошових переказів мігрантів на економічний та соціальний розвиток країни. В умовах погіршення стану вітчизняної економіки, сальдо платіжного балансу країни, зниження рівня життя українців та посилення еміграційних процесів, цей вид фінансових інвестицій має справляти позитивний вплив на сталий розвиток держави-реципієнта. Сучасні дослідження надають неоднозначні результати такого взаємозв’язку зі сталим розвитком країни. Все більше даних свідчать про пастку грошових переказів, яка, навпаки, призводить не тільки до зниження темпів зростання, а й до ще більшого посилення еміграційних процесів. Зважаючи на неоднозначний вплив такого виду інвестицій на сталий економічний розвиток та з метою мінімізації можливих негативних наслідків від збільшення або, навпаки, скорочення їхньої кількості, державні органи мають здійснювати оцінку, прогнозування означених процесів та розробку стратегічних планів щодо них. Утім, сьогодні механізм застосування такої форми управління економікою є недосконалим. Перекази громадян значно перевищують обсяг прямого інвестування та становлять загрози для сталого економічного розвитку країни. А тому вирішення назрілих проблем у різних секторах економіки України має здійснюватися на програмно-прогнозній основі з урахуванням стратегічного курсу розвитку держави. З метою удосконалення законодавства у цій сфері доцільно доповнити його положеннями, які визначали б перелік учасників прогнозування, та розроблення програм економічного і соціального розвитку. Важливого значення у попередженні негативного впливу грошових переказів також набувають комплексні заходи, зокрема щодо підвищення якості матеріальної інфраструктури, вдосконалення системи освіти і скорочення витрат на ведення бізнесу, підвищення конкурентоспроможності галузей, які стикаються з іноземною конкуренцією. Монетарна політика Центрального банку України може відігравати активну роль у стимулюванні створення нових підприємств завдяки впровадженню пільгових кредитних програм, зокрема й шляхом спрямування переказів у відповідні галузі. Доцільним також є перегляд умов режиму таргетування інфляції та ефективне розподілення бюджетних коштів.
6
Prodaniuk, R. I. "Інформаційна безпека в соціологічному контексті: до постановки проблеми". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 4 (6 травня 2018): 84–90. http://dx.doi.org/10.15421/171861.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі науково-теоретичної та соціально-практичної рефлексії поняття інформаційної безпеки та його співвідношення із суміжними поняттями соціології безпеки як галузевої соціологічної теорії. Автором зроблено висновок про те, що розгляд суспільства в структурному функціоналізмі передбачає розуміння інформаційної екологічності в аспекті виконання чотирьох засадничих функцій:
1) функції адаптації (adaptation), яка змістовно співпадає із виробництвом матеріальних благ та послуг шляхом використання природних ресурсів середовища. З точки зору інформаційної екології, визначенням якої автор цієї статті буде надалі оперувати, інформаційна екологічність економічної інформації може оцінюватись з точки зору її впливу на відповідні макроекономічні процеси та результати економічної життєдіяльності: обсяги виробництва та ВНП, показники безробіття, індекси цін та інфляції тощо;
2) функція ціледосягнення (goal attainment), яка залежить від культурного консенсусу, що визначається на рівні ідеології. Це випливає з того, що консенсус між ключовими політичними акторами досягається, передусім, на платформі відповідної ідеології. В ідеології відповідні суб’єкти можуть впроваджувати стандарти оцінювання інформації з точки зору її інформаційної безпечності / небезпечності;
3) Функція інтеграції (integration), котра забезпечується дотриманням інформаційної екологічності в сфері соціальної моралі та права. Соціальна мораль є складником культурної системи, в якій впроваджуються критерії вирізнення належного / неналежного. З іншого боку, право дозволяє формалізувати зазначені критерії у вигляді кодексів стандартизованих поведінкових приписів (прескрипцій), які уможливлюють уніфікацію соціальної поведінки. Наголошено, що від інформаційної безпеки залежить як стан моральної, так і правової регуляції соціальної поведінки;
4) функція підтримання ціннісних зразків (latency), яка передбачає збереження і підтримання основних цінностей суспільства. Автором констатовано, що для такого збереження і підтримання є необхідним встановлення вищих цензурних фільтрів аксіосфери, проходження інформації через які дає можливість її відтестовування на предмет потнеційної користності / шкідливості для інших соціальних підсистем, інституцій, спільнот та осіб.
7
Фурман, Т. Ю. "Система статистичних показників рівня інфляції". Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Економіка", вип. 2 (4), ч. 1 (2015): 223–29.
Знайти повний текст джерела
8
Горбаневич, В. Л., та П. В. Іванюта. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ІНФЛЯЦІЇ, ЇЇ ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ І ФІНАНСОВИЙ СТАН ВІТЧИЗНЯНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність інфляції під час здійснення ринкових відносин суб’єктів економічної діяльності, зокрема підприємств, де визначається ступінь впливу на економічну ситуацію, отримання грошових коштів у процесі товарообігу на товарних ринках, розкрито класифікацію рівнів інфляції тощо. Особливу увагу приділено методиці визначення інфляційних процесів, на підставі якої здійснено розрахунки рівнів інфляції і її впливу на економіку України за два останні роки. На основі поширених форм бухгалтерської звітності проведено аналіз впливу інфляції на фінансовий стан і результати діяльності підприємства, а також на його рівень рентабельності, що висвітлює процес зростання та приросту цін на продукцію порівняно з обсягами її реалізації. Застосована у цій статті методика має велику практичну цінність для вітчизняних і зарубіжних підприємств.
9
Чорна, О. Є. "Вплив рівня інфляції на вартість короткострокового позикового капіталу". Фінанси України, № 9 (2004): 92–99.
Знайти повний текст джерела
10
Васечко, Людмила, Оксана Глушак, Світлана Семеняка, Андрій Рамський та Олена Нестерова. "ДІАГНОСТИКА ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ МЕТОДОМ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 157–64. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3638.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються проблеми вітчизняної системи державного пенсійного страхування. Зокрема, на прикладі Пенсійного фонду України (ПФУ), методом математичного моделювання досліджується вплив певних макроекономічних, демографічних та фінансово-економічних чинників на формування доходної частини бюджету ПФУ. Встановлено, що в якості визначальних параметрів, змінам яких має приділятися особлива державна увага при прогнозуванні доходної частини Пенсійного фонду України, виступають такі ендогенні показники: динаміка середньомісячної заробітної плати та рівень інфляції (макроекономічні показники), розмір єдиного страхового внеску, що розподілений на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (фінансово-економічний показник), чисельність зайнятого населення (демографічний показник). Здійснено перевірку наявності мультиколінеарності між обраними факторними змінними за допомогою тесту Фаррара-Глобера. Доведено, що оскільки між факторними змінними немає високого ступня кореляції, то етап параметризації доцільно здійснити за допомогою методу найменших квадратів (МНК). На базі побудованої економетричної моделі множинної регресії було встановлено, що при збереженні середнього розміру заробітної плати темп росту доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,41 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту величини єдиного внеску, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні тарифів страхових внесків для роботодавців у фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування України темп зростання доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,73 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні кількості зайнятого населення темп росту доходної частина бюджету Пенсійного фонду України становить 0,86 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу росту величини єдиного внеску, рівня інфляції).
11
Крістейнсен, Г. "Прогнозування у визначенні майбутнього рівня інфляції (на прикладі Нової Зеландії)". Банківська справа, № 5 (1997): 35–38.
Знайти повний текст джерела
12
Дубинська, О. С. "ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДСТАВІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 5 (26 лютого 2021): 112–22. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні підходи до розуміння сутності поняття фінансово-економічної безпеки з метою окреслення основних напрямів оцінки цього поняття та розглянуто основні методики оцінки її рівня. Доведено, що в наявних методиках оцінки рівня фінансово-економічної безпеки підприємств не враховано зовнішні загрози, які є одними з основних чинників порушення безпеки підприємств. Розроблено та обґрунтовано власну методику оцінки рівня фінансово-економічної безпеки підприємств на основі аналізу фінансової звітності шляхом вивчення динаміки обсягів реалізації продукції, прибутковості, рентабельності та загальної ліквідності з урахуванням динаміки валютного курсу та інфляції, які виступають у ролі зовнішніх загроз. Запропоновано модель розрахунку інтегрального індикатора фінансово-економічної безпеки та його прогнозування.
13
Бочко, О., О. Клювак, О. Зарічна, У. Балик та М. Бачинська. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МАКРО ТА МІКРОЧИННИКІВ НА РИНОК ТАВАРІВ ПЕРШОЇ НЕОБХІДНОСТІ В УКРАЇНІ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 387–97. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251467.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Запропоновано сукупність критеріїв кількісної оцінки впливу факторів макро- і мікросередовища на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності. Дослідження визначає основні чинники впливу мікросередовища на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності, зокрема пандемію, кліматичні умови, обсяги експорту та імпорту продукції, попит на продукцію, податкову політику, державну систему стандартизації, захист прав споживачів, рівня доходів споживачів і виробників, ринки продажу, асортимент продукції на ринку, конкурентоспроможність продукції, інфляцію, посередників, інформаційне забезпечення ринку, науково-технічний прогрес. Обґрунтовано, що серед макрочинників найбільший вплив на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності мають пандемія, інфляція, конкурентоспроможність продукції. Слід зазначити, що пандемія COVID-19 внесла свої корективи у функціонування ринку основних товарів. Зокрема, на початку кризи спостерігалося зростання попиту на товари першої необхідності, однак споживачі швидко адаптували свою модель поведінки до нових вимог. Серед факторів впливу мікросередовища на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності названо такі: споживчі характеристики товару, наявних конкурентів, застосування інноваційних технологій, екологічні властивості товарів, матеріально-технічне забезпечення, якість продукції, обсяг споживання населенням і маркетингове забезпечення. Серед виділених найбільшу питому вагу мають споживчі характеристики товару, обсяг споживання населенням, наявні конкуренти та якість продукції. Результати дослідження обґрунтовано на основі розрахунків коефіцієнта конкордації. Результати проведених досліджень доводять парадокс у нинішніх умовах правового забезпечення реалізації продукції. Зокрема, з одного боку, правові умови функціонування ринку товарів першої необхідності є недосконалими, з другого — він практично функціонує, демонструючи цілком позитивні результати. Ключові слова: ринок товарів першої необхідності, ринкова кон’юнктура, мaкросередовище, мікросередовище, коефіцієнт конкордації. Формул: 2; рис.:0; табл.: 3; бібл.: 14.
14
Yelisyeyeva, O. K. "Статистичне моделювання фінансової безпеки України". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 1-2 (20 березня 2018): 10–18. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.1-2.2018.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена узагальненню теоретичних основ формування фінансової безпеки України, статистичному аналізу основних зовнішніх та внутрішніх показників впливу на складові безпеки країни. Проаналізовано динаміку інтегральних показників банківської, бюджетної, валютної, грошово-кредитної безпеки та безпеки небанківського фінансового ринку. Економічну діагностику проведено та порівняно на основі двох методик: рекомендації Міністерства економічного розвитку та торгівлі й Національного інституту проблем міжнародної безпеки України. Розроблено економіко-статистичну модель фінансової безпеки України в залежності від факторів монетизації економіки, рівня дефіциту бюджету та інфляції.
15
Тищенко, В. В., О. І. Тищенко та О. В. Тищенко. "Впровадження грошово-кредитної політики в Україні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(257) (10 лютого 2020): 63–69. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-257-1-63-69.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сучасний стан впровадження грошово-кредитної політики в Україні. Виділено особливості грошово-кредитної політики в Україні: впровадження грошово-кредитної політики НБУ за умов реформування української економіки; максимальне врахування національної специфіки при впровадженні грошово-кредитної політики; застосування інфляційного таргетування при впровадженні грошово-кредитної політики; інструментарій та механізми стимулювання економічного зростання; забезпечення цінової стабільності за допомогою грошово-кредитної політики. Охарактеризовані по пріоритетності цілі грошово-кредитної політики України. Проаналізовано позитивні та негативні сценарії економічного зростання світової економіки в середньостроковій перспективі. Згруповані визначальні чинники сповільнення темпів інфляції до рівня середньострокової інфляційної цілі. Виділено умови для забезпечення підвищення ефективності при впровадженні грошово-кредитної політики держави.
16
Шумна, Л. П., Б. І. Сташків, Т. Ю. Коренькова та Д. Ю. Чабанюк. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (22 липня 2020): 163–69. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.673.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено розкриттю й обґрунтуванню поняття та ознак соціальної безпеки у сфері соціального забезпечення. У статті проаналізовано соціальну безпеку у сфері соціального забезпечення як один із підвидів соціальної безпеки, яка характеризується всіма основними ознаками останньої. Специфіка проявляється у сфері забезпечення вказаної безпеки.
Автори дійшли висновку, що індикатором підтримки добробуту на достатньому рівні, який пом'якшує зубожіння населення, виступають державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти, що дають змогу забезпечити людині дохід, достатній для задоволення її потреб.
Аналізуючи нормативні акти, в яких закріплено поняття «гарантований мінімальний дохід» автори співвідносять його з основними (природними) правами людини, такими як право на достатній життєвий рівень і право на людську гідність. А аналіз раніше чинної ст. 6 Закону України «Про основи національної безпеки України» дає нам визначений перелік основних загроз соціальної безпеки у сфері соціального забезпечення, а саме: збільшення кількості осіб із доходом, який нижчий від реального прожиткового мінімуму; зростання кількості населення, яке психологічно відносить себе до бідних; маніпуляції з показниками рівня, що спричиняють соціальну напругу (масові і тривалі мітинги, страйки, пікетування, голодування, петиції, захоплення будівель тощо); збільшення кількості осіб, які за досягнення пенсійного віку не набули права на пенсію; неможливість розвивати та утримувати наявну інфраструктуру надання соціальних послуг; значне зменшення вартості призначених соціальних виплат через інфляцію та девальвацію національної валюти та відмови від своєчасного осучаснення пенсійних виплат; затримки із соціальними виплатами; збільшення кількості осіб, які отримають субсидії, або їх скорочення без достатнього обґрунтування тощо.
17
Semenenkо, Oleh, Ihor Moskalenko, Maryna Abramova, Victoriia Koverga, Liliia Semenenko та Ihor Tselishchev. "Щодо підвищення якості економічного розвитку країни шляхом урахування кореляційних зв’язків між воєнними витратами та макроекономічними показниками країн". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 112–22. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений авторами аналіз наявних відкритих публікацій надав можливість визначити одним із можливих недоліків покращення економічного розвитку держави, неврахування наслідків проявів зв’язків між зміною обсягів воєнних витрат та макроекономічними показниками держави під час середньо- та довгострокового державного планування.
На думку авторів врахування закордонного досвіду є доцільним для всебічного аналізу можливостей трансформації власних економічних процесів. За допомогою проведеного кореляційного аналізу отримано узагальнені результати визначення можливих зв’язків/залежностей між змінами обсягів витрат на потреби Міністерства Оборони (МО) та рівня валових внутрішніх витрат (ВВП), інфляції, найближчих до України та провідних країн Світу. Це надало можливість виокремити країни з можливим позитивним впливом оборонних витрат на їх економічні процеси. Подальші дослідження за даним напрямом можуть визначити ряд аналогій, які доцільно використовувати для удосконалення політики економічного розвитку власної держави.
18
Zaiets, Svitlana. "СТАТИСТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 132–45. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0212.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено сутність і значення прогнозування основних показників рівня життя населення для формування стійкого економічного розвитку країни.
Статистичне прогнозування рівня життя населення є інформаційною базою для визначення цілей та напрямів соціально-економічного розвитку країни, розроблення орієнтовних макроекономічних параметрів та їх обґрунтування, а також прийняття управлінських рішень щодо досягнення бажаного рівня життя населення.
Вихідною базою для прогнозування рівня життя населення, визначення основних напрямів розвитку країни є запропонована система статистичних показників рівня життя населення України за 2010–2019 рр. Основними з них є такі макроекономічні показники, як: валовий внутрішній продукт в розрахунку на душу населення, індекс інфляції, середня тривалість життя, індекс людського розвитку, тощо.
Методологічною основою дослідження є широко відомий метод кореляційно-регресійного аналізу. Регресійний аналіз проведено на основі побудованих рівнянь тренду для кожної із досліджуваних залежних змінних величин. Зокрема, статистичною базою для прогнозування рівня життя населення в контексті сталого економічного розвитку стали два ключові макроекономічні індикатори – валовий внутрішній продукт у розрахунку на одного зайнятого та оплата праці найманих працівників у розрахунку на одного зайнятого. Обґрунтовано доцільність статистичного прогнозування цих індикаторів для дослідження перспектив розвитку рівня життя в країні.
Валовий внутрішній продукт відображає стан економіки в державі і використовується для оцінки результатів виробництва та споживання, темпів економічного зростання, продуктивності праці, а також формує уявлення про загальний матеріальний добробут населення. Рівень заробітної плати як соціально-економічна категорія є основним джерелом доходів зайнятого населення і значною мірою характеризує матеріальний стан членів суспільства.
Практичні результати прогнозування рівня життя є основою для обґрунтування та прийняття управлінських рішень щодо подальшого соціально-економічного розвитку країни. Визначено довірчі межі, в яких буде знаходитися обсяг валового внутрішнього продукту в розрахунку на одного зайнятого та оплата праці найманих працівників у розрахунку на одного зайнятого в Україні у 2020 р.
Сьогодні в умовах невизначеності і швидких змін внутрішнього та зовнішнього середовища важливо передбачати можливі варіанти розвитку ключових показників рівня життя населення та вміти упередити настання можливих небажаних наслідків і тенденцій світової пандемії, що мала свій початок у 2020 році.
19
Пучков, О., та С. Гордієнко. "Окремі аспекти методики розслідування злочинів у сфері банківської діяльності, що вчиняються з використанням фіктивного капіталу". Юридичний вісник, № 1 (6 серпня 2020): 225–36. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1616.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі дослідження матеріалів кримінального провадження у статті було проаналізовано окремі способи вчинення злочинів у банківській сфері з використанням фіктивного капіталу. Дослідження складалося із двох частин: у першій частині на основі матеріалів кримінального провадження описано механізм вчинення конкретного злочину у банківській сфері з використанням фіктивного капіталу, у другій частині надано рекомендації щодо тактики та методики розслідування такої категорії злочинів.
бґрунтовується, що за сучасних умов загострення суспільно-політичних конфліктів, нестійкого економічного стану держави, зумовленого збільшенням рівня інфляції та девальвацією національної валюти, а також враховуючи тенденції злочинності (рівень латентності та «ціну» економічної злочинності, складовою частиною якої є злочини у банківській сфері) та вдосконалення механізмів вчинення злочинів, особливо актуальним постає питання протидії та ефективного розслідування злочинів у банківській сфері.
У роботі було висвітлено конкретні фінансові операції, що забезпечували формування грошового ресурсу для збільшення статутного фонду банку та субординованого боргу, перелічено основні «суб'єкти схеми» й описано алгоритм їхніх дій, а також проаналізовано бухгалтерські записи, якими забезпечувався рух коштів. Весь механізм руху коштів було розділено на три події (епізоди) та детально описано.
На основі здійсненого дослідження авторами запропоновано проєкт переліку питань, на які повинен відповісти експерт (у своєму висновку) при проведенні судово-економічної експертизи. Зазначений запропонований перелік містить тринадцять основних питань, що можуть бути поставлені експертом. Зазначено, що перелік таких питань не є статичним і вичерпним, а повинен бути сформований індивідуально залежно від конкретних обставин вчинення злочину, слідчих ситуацій та основних версій. Цей перелік має виключно рекомендаційний характер.
На основі здійсненого дослідження авторами також запропоновано перелік первинних документів, що можуть стати основою в розслідуванні протиправних дії, а також доказами у справі. Зазначений запропонований перелік містить дванадцять основних пунктів. Перелічені документи є підтвердженням фінансово-господарських операцій, якими були завдані збитки. Зазначено, що перелік такої документації не є універсальним для всіх випадків вчинення злочинів у банківській сфері, а повинен бути сформований індивідуально в кожній конкретній окремій ситуації.
20
Семененко, І. М., та К. І. Сєрєбряк. "Основні тенденції фандрайзингу: порівняння досвіду України і США". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 60–65. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-60-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Фандрайзинг є процесом залучення коштів на досягнення визначених цілей через реалізацію певних проєктів. Пошук коштів здійснюється на різні напрями і сфери діяльності, а також за рахунок залучення різних джерел фінансування, і є досить популярним і серед політиків, і серед представників сфери культури, і серед підприємців тощо. Проте використання інструментів фандрайзингу в Україні почало широко аналізуватися в дослідницькій літературі приблизно з 2000-х років. Мета статті полягає в аналізі основних тенденцій фандрайзингу в Україні та США та їх порівнянні.
У статті зазначено, що фандрайзинг часто ототожнюють з благодійною діяльністю, і саме цей напрямок було обрано для аналізу. Збір коштів є досить поширеним у Сполучених Штатах. Інструменти фандрайзингу широко використовуються недержавними некомерційними організаціями для пошуку коштів для реалізації проєктів, для яких важко отримати фінансування від державних органів чи представників бізнесу. В Україні подібний збір коштів та благодійна діяльність розпочався лише з набуттям незалежності країни.
В статті подано динаміку обсягів пожертв у США за останні 40 років, а також визначено основні напрями та зміни в структурі пожертв за видами благодійників. Загалом спостерігається значне збільшення обсягів пожертв американців, і таке зростання відбувається щороку, навіть з урахуванням інфляції та кризи пандемії covid-19. Для порівняння наведено аналогічні показники в Україні за останні кілька років. Визначено, що напрями споживання та структура джерел фінансування благодійної діяльності в США та в Україні суттєво відрізняються. Якщо припустити, що кошти збираються, як правило, на ті проєкти, які погано підтримуються або не підтримуються державою, то можна відзначити, що ці сфери в зазначених країнах мають проблеми з підтримкою з боку державних органів і фондів.
Таким чином, процеси збору коштів у кожній країні реалізуються по-різному залежно від факторів, які на них впливають. З урахуванням основних тенденцій фандрайзингу та порівняння досвіду України та США визначено чинники, що впливають на процеси фандрайзингу. Ці чинники потребують подальшого дослідження.
21
Glushchenko , Yu A. "Бюджетна безпека та проблеми наповнення місцевих бюджетів в умовах децентралізації управління в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 122–31. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні основи та проблемні аспекти функціонування місцевих бюджетів в умовах проведення бюджетної децентралізації в Україні. З’ясовано сутність та особливості методики визначення фінансової та бюджетної безпеки в процесі фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та сформовано авторське трактування цих категорій. З’ясовано, що в процесі реформування бюджетної системи місцеві бюджети є фінансово залежними від державного бюджету, що підтверджується існуванням в їх доходах значної частки міжбюджетних трансфертів. Запропоновано напрями покращення міжбюджетних взаємовідносин і напрями стабілізації фінансової безпеки в цілому та бюджетної безпеки зокрема. Метою статті є дослідження особливостей функціонування місцевих бюджетів України та рівня їх фінансової захищеності в умовах оцінки динаміки стану фінансової та бюджетної безпеки, розробка практичних рекомендацій щодо досягнення безпечності фінансового розвитку держави на шляху інтеграції до ЄС.Наукова новизна полягає у дослідженні теоретико-методологічних основ формування місцевих бюджетів та фінансової безпеки держави. Проаналізовано динаміку розвитку місцевих бюджетів та зміни індикаторів бюджетної безпеки держави. За результатами дослідження запропоновано проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання та методики визначення стану фінансової і бюджетної безпеки України.Висновки. Як свідчить міжнародний досвід, децентралізація управління має на меті ефективне виконання повноважень органів влади та збалансування якості надання суспільних послуг відповідно до потреб та уподобань громадян. Проте незадовільний стан формування та розвитку місцевих бюджетів, навіть після здійснення фінансової децентралізації, позначається обмеженою часткою доходів, максималізацією трансфертних платежів, зростанням обсягу делегованих повноважень, незабезпечених дохідними джерелами, бюджетним дефіцитом, що свідчить про формальну фінансову їх самостійність. Делегування повноважень на місцевий рівень є доцільним, проте потребує застосовування дієвого механізму бюджетної децентралізації з урахуванням загальнонаціональних інтересів та забезпеченням оптимальних критеріїв індикаторів фінансової безпеки країни. Проведений аналіз можливих загроз і відхилень основних індикаторів бюджетної безпеки від своїх порогових значень дає підстави стверджувати про необхідність проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання, зниження бюджетного дефіциту, здійснення жорсткого контролю за цільовим використання бюджетних коштів, проведення систематичного фінансового моніторингу з метою детінізації доходів, модернізації податкового законодавства з метою уникнення фінансового колапсу в країні. Існуючі ендогенні та екзогенні фактори, зокрема кібер-тероризм, сепаратизм, корупція, бюджетний дефіцит, недосконалість бюджетної та податкової політики, інфляція, зовнішній та внутрішній борг тощо потребують постійного аналізу й удосконалення стратегій розвитку економічної безпеки держави та територій зокрема.
22
Палехова, Вікторія. "ОСНОВНІ ЧИННИКИ КОВІДНОЇ ТА ВОЄННОЇ ІНФЛЯЦІЇ". Економіка та суспільство, № 38 (26 квітня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сучасний період помітного зростання темпів інфляції протягом двох останніх років. Досліджена динаміка загального рівня цін у розвинутих країнах, яка протиставляється епосі низької інфляції (2012–2019). Докладно проаналізовано еволюцію предмету наукових дискусій щодо інфляції з початку пандемії по мірі нагромадження практичного досвіду. Систематизовані основні чинники ковідної та воєнної інфляції як результат двох найбільших економічних травм ХХІ ст. Всі фактори упорядковані за впливом на сукупний попит та сукупну пропозицію. Попри значущість усіх наведених чинників, доведено домінування і в ковідній, і у воєнній інфляції детермінантів пропозиції, а саме кризи глобальних ланцюжків вартості. Але якщо інфляція часів пандемії була, передусім, «інфляцією чипів», то новий виток інфляції, що викликаний війною, має ширшу основу – подорожчання сировинних товарів, що свідчить про його довший ефект та глобальні наслідки.
23
Сіренко, Крістіна, Оксана Гончаренко та Олександр Любич. "ДІАГНОСТУВАННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Економіка та суспільство, № 26 (27 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена діагностуванню рівня економічної безпеки національної економіки, що має важливе значення для України, для якої агресія Росії є чинником довгострокового негативного впливу на стан національної безпеки. Нині це завдання – одне з найважливіших національних пріоритетів, що потребує посиленої уваги з боку владних структур, політичних партій, науковців та громадськості. Метою даної статті є діагностування економічної безпеки України в розрізі складових, що її формують, на основі проведення аналізу основних тенденцій. Для досягнення визначеної мети й поставлених завдань використано систему загальнонаукових і спеціальних методів, а саме: узагальнення, наукової абстракції, історико-логічний для уточнення понятійно-категоріального апарату теорії економічної безпеки; метод системного аналізу, економічного аналізу, графічний, табличний метод, економіко-статистичний метод. В статті систематизовано складові елементи економічної безпеки національної економіки; здійснено діагностування темпів приросту ВВП, рівня фінансових можливостей країни, рівня споживчих цін (інфляції), оцінки чисельності населення, а також визначено основні дестабілізуючі фактори зниження економічної безпеки національної економіки. Практична цінність одержаних результатів полягає у розробленні науково-методичних пропозицій та практичних рекомендацій, які можуть бути застосовані у діяльності законодавчих і виконавчих органів влади при розробленні Стратегії забезпечення економічної безпеки України.
24
Редьква, Оксана, та Віктор Цеханович. "СТРУКТУРНІ ФОНДИ В СИСТЕМІ ЄВРОРЕГІОНАЛЬНОГО ВИРІВНЮВАННЯ". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням використання можливостей фінансування проектів проблемних районів у єврорегіонах Україна - ЄС, європейськими структурними фондами, якими на даний момент є "Фонд згуртування», «Європейський фонд регіонального розвитку», "Європейський соціальний фонд". Все це пов'язано з постійною адаптацією з реформуванням інститутів спільного фінансування розвитку проблемних єврорегіонів. Проаналізовано діяльність структурних фондів, яка сприймається неоднозначно, маючи як прихильників так і опонентів. Досліджено напрямки усунення диспропорційності єврорегіонального розвитку. Доведено, що найбільш ефективним інструментом державного впливу на розвиток регіону є фонди регіонального розвитку. Виокремлено основні функції агенцій регіонального розвитку, через які відбудеться зменшення рівня безробіття, інфляції та підтримка слаборозвинених регіонів.
25
Безугла, Юлія, Олексій Бобров та Галина Єльникова. "Case-технології в управлінні фінансовими ресурсами підприємства." Adaptive Management Theory and Practice Economics 12, № 24 (27 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-12(24)-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Процес управління фінансовими ресурсами суб’єкта підприємництва неможливий без всебічного аналізу й оцінки різних варіантів рішень у безпосередньому віддалені їх у часі. Розв’язання цієї ситуації можливе завдяки використанню засобів системного підходу, а також моделювання. В роботі процес управління фінансовими ресурсами пропонується здійснювати на основі CASE-технологій, які ґрунтуються на основі методики структурного аналізу та проектування SADT і реалізовані у програмному середовищі BPWin. Ця методика дозволяє послідовно встановити дійсний стан системи управління фінансовими ресурсами та визначити шляхи оптимізації, тобто можливість створити наглядну покращену модель і представити безпосередніх учасників даного процесу. Обґрунтовано, що забезпеченість підприємств фінансовими ресурсами визначається багатьма факторами виробничого, економічного та організаційного характеру й повинна відповідати певним вимогам: забезпечення достатнього рівня ліквідності оборотних активів, оскільки від цього залежить платоспроможність підприємства за фінансовими зобов’язаннями; забезпечення мінімізації втрат фінансових ресурсів у процесі їх використання в умовах інфляції; забезпечення раціонального розміщення фінансових ресурсів між сферами їх функціонування за рахунок скорочення питомої ваги неякісної дебіторської заборгованості у сфері обігу.
Запропонована модель управління фінансовими ресурсами за допомогою застосування Сase-технологій дозволяє формалізувати процедури та розрахунки часткових показників управління фінансовими ресурсами, систем, які формуються у залежності від інтересів користувачів щодо інформації про фінансовий стан та інтересів щодо мети діяльності суб'єкту господарювання. Підхід ґрунтується на принципі цілеспрямованості, який дозволяє враховувати та коригувати досягнення поставленої мети в оперативному та стратегічному аспектах. Описана технологія побудови структурно-функціональної моделі дозволяє застосовування структури виконання загальних завдань; нового підходу щодо управління фінансовими ресурсами підприємства, а також оцінки якості стану стратегічного управління, упорядковувати дії, реалізувати структурний підхід до управління фінансовими ресурсами.
Ключові слова: фінансові ресурси підприємства; структура; управління; система; стратегія.